65436

БАНКІВСЬКІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ

Автореферат

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Ринкова економіка розширила горизонти здійснення валютних та експортноімпортних операцій які в якісно нових економічних реаліях набувають особливої вагомості та виняткового значення не лише на макро а й на мікрорівні.

Украинкский

2014-07-30

828 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

„ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ”

ШОРА Оксана Євгеніївна

УДК 336:338.43: 631.16

БАНКІВСЬКІ ВАЛЮТНІ ОПЕРАЦІЇ ПРИ ОБСЛУГОВУВАННІ

СУБ’ЄКТІВ АГРАРНОЇ СФЕРИ

08.00.08 – гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Гудзь Олена Євгенівна,

Інститут агроекології і економіки

природокористування Національної

академії аграрних наук України,

завідувач відділу

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Прокопенко Наталія Семенівна,

ПВНЗ „Київський міжнародний університет”

завідувач кафедри фінансів

кандидат економічних наук

Третяк Наталя Миколаївна

Черкаський інститут банківської справи

Університету банківської справи

Національного банку України,

доцент кафедри економічної теорії

Захист дисертації відбудеться 22 грудня 2010 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.02 в Національному науковому центрі „Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, конференц-зал, 3 поверх, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП,

вул. Героїв Оборони, 10, к. 212.

Автореферат розіслано 19 листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат економічних наук                                                     Н.Л. Жук



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ринкова економіка розширила горизонти здійснення валютних та експортно-імпортних операцій, які в якісно нових економічних реаліях набувають особливої вагомості та виняткового значення не лише на макро-, а й на мікрорівні.  З огляду на задекларований відкритий характер української економіки, банківські валютні операції в умовах поглиблення міжнародної фінансової інтеграції та інтернаціоналізації виступають важливим інструментом регулювання міжнародних фінансових відносин і водночас є основним комплексним індикатором розширення світогосподарських зв’язів вітчизняної аграрної сфери та підвишення її конкурентоспроможності й стабільності.

Технологія та механізм здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, протягом усього проміжку часу економічної співпраці з іноземними партнерами змінювались залежно від рівня розвитку економіки країни в цілому та аграрної сфери зокрема. На часі виважене опрацьовування теоретико-методологічного інструментарію, системний аналіз практики та надання обґрунтованих пропозицій щодо гармонізації  здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, з метою сприяння їх сталому розвитку.

Проблеми здійснення валютних операцій банками жваво обговорюються вченими-економістами впродовж кількох століть. В економічній науковій теорії питання валютних операцій та валютної політики були доволі глибоко опрацьовані. Наявний чисельний обшир точок зору та розбіжностей з цих питань обертається безперечним досягненням сучасної наукової думки щодо осягнення сутності банківських валютних операцій, зумовлює її багатство, глибину та повноту охоплення. З-поміж множини існуючих наукових праць, слід    відзначити    розробки  відомих    вчених П.   Алтухова,   В. Борисової, Л. Гапенскі,   В. Гейця,    Р. Гранта,  О. Гудзь, М. Дем’яненка,  В. Ковальова, М. Кропивка,  П. Лайка,   Б. Майджера,   М. Маліка,   А. Мороза,   О. Петрука, Я. Пітера,   Д. Портера,   Н. Рязанової,  П. Саблука,   В. Савчука, М. Савлука, П. Стецюка, Н. Третяк, Л. Худолій, А. Чупіса та ін., які стали теоретико-методологічною базою дисертаційної роботи.

Водночас, помітні прогалини у розкритті проблем, які вирішують банки в процесі здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, зокрема пов’язаних з оцінкою ризиків та їх ефективності, використанням синтезу гарантійно-страхових фінансових технологій, що відповідало б сучасним запитам зміни й осягнення фінансової дійсності.

Важливість та актуальність необхідності досягнення ефекту розширення контуру сучасного доробку теоретико-прикладного арсеналу здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери у нових методологічних вимірах означили вибір напрямку дослідження, його мету, завдання, конфігурацію.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Національного наукового центру „Інститут аграрної економіки” Національної академії аграрних наук України і є складовою частиною науково-дослідної теми „Методологія формування ефективних фінансових механізмів регулювання відносин агроформувань з фінансово-кредитною системою” (номер державної реєстрації 0106U006639), у межах даної теми уточнено теоретико-методологічні підвалини банківських валютних операцій та специфіку їх здійснення і державного регулювання при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

Мета і завдання дослідження. Визначення теоретичних засад та обґрунтування практичних рекомендацій щодо траєкторії розвитку банківських валютних операцій, виявлення передумов активізації й домінант розширення банківських валютних операцій при  обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери за умови розбалансування фінансового середовища.

В контурі зазначеної мети потребували вирішення наступні завдання:

– розглянути та узагальнити теоретичний інструментарій здійснення банківських валютних операцій та з’ясувати специфіку його застосування при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери;

– виявити панівні тенденції та закономірності розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери та означити контур їх доцільного здійснення у сучасному вимірі; виділити й оцінити основні чинники формування та зміни сучасних валютних процесів в Україні з метою вдосконалення валютної політики в умовах кризових деформацій економічного простору;

– визначити стимулюючі та обмежуючі сегменти механізму здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, виявити витоки й оцінити рівень загроз та ефективності здійснення валютних операцій банками при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери;

– розглянути інструменти державного та ринкового впливу на валютні операції банків, обґрунтувати структуру цілей валютної політики з метою визначення емпіричним шляхом векторності модернізації валютного регулювання;

– розкрити передумови активізації й ефективності та визначити траєкторію розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери;

– розробити та умотивувати методичне забезпечення щодо декомпозиції ризиків банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери;

– обґрунтувати методично-організаційні рекомендації щодо  гармонізації  здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

Об’єктом дослідження є сукупність процесів банківських валютних операцій в аграрній сфері за умови дестабілізації фінансового простору.

Предметом дослідження є банківські валютні операції при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери у контексті теоретичних, прикладних та методичних аспектів.

Методи дослідження. Базисом теоретичних і методичних накових розробок слугували здобутки вітчизняних і зарубіжних наукових спільнот та загальновизнані положення й методичні підходи економічної теорії та економіко-математичний інструментарій. Так, логіку, як метод узагальнення і осмислення, застосовано для уточнення природи фундаментальних категорій дослідження. За допомогою методу класифікації здійснено сегментацію банківських валютних операцій, групування загроз здійснення банківських валютних операцій. Стрижневі критерії та параметри окреслення валютних ризиків обґрунтовано методами експертної оцінки, сегментації, множинної лінійної регресії. Методи моделювання та екстраполяції було використано для виміру ризиків та ефективності здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери. Вплив різноманітних викликів на механізм валютних операцій банків виявлено із застосуванням факторного аналізу. Кореляційно-регресійний аналіз валютних операцій дав змогу встановити залежність між основними ендогенними та екзогенними чинниками впливу.

Інформаційно-фактологічним полем для наукових гіпотез, положень та висновків дисертації слугували: нормативно-правові акти; оприлюднені дані Національного банку України, Держфінпослуг, Мінагрополітики, Державного комітету статистики України, оперативна інформація, фінансова, бухгалтерська, статистична й управлінська звітність суб’єктів аграрної сфери і банків, наукові здобутки вчених та практиків, осмислення власних спостережень та аналітико-критичні напрацювання автора.

Наукова новизна дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні принципово нових науково-теоретичних фінансових конструкцій і розробці прикладних розгорнутих рекомендацій та структурно-логічних методичних підходів щодо активізації врівноваженого розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, а саме:

вперше:

  •  розроблено та умотивовано методичний інструментарій щодо комбінованого комплексного виміру ризиків та ефективності здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, яке ґрунтується на математично-витонченім поєднанні експертних оцінок, фінансового прогнозування зі статистично-економічним аналізом фінансового потенціалу суб’єктів аграрної сфери;
  •  обґрунтовано організаційно-методичні рекомендації щодо розгорнутих заходів застосування банками при здійсненні валютних операцій суб’єктів аграрної сфери синтезу гарантійно-страхових фінансових технологій;

удосконалено:

  •  науковий супровід системи заходів державного сприяння розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери з урахуванням сучасних панівних тенденцій, особливостей, процесів та явищ, що відбуваються у фінансовому світовому просторі, що зокрема включає економічно-фінансову, інституційну, організаційну, нормативно-правову та інформаційну складові;
  •  сегментацію загроз здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери на ієрархічних засадах та виявленні взаємозв’язків між щаблями, групами і видами загроз;

набули подальшого розвитку:

  •  теоретичний інструментарій ідентифікації банківських валютних операцій, як своєрідної фінансової категорії, що окреслюється атрибутивними, глибинними характеристиками та має свої прикметні ознаки;
  •  обґрунтування домінуючих передумов активізації банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери за окремими блоками та сегментами, сукупність яких дає можливість визначити систему координат щодо їх розвитку.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення та теоретико-методичні розробки наукової розвідки доведено до формату розгорнутих заходів та детальних методичних рекомендацій щодо їх практичного застосування. Отримані наукові напрацювання можуть бути імплементовані органами державної влади й управління у процесі прийняття рішень при розробленні положень валютної політики з метою досягнення збалансованості основних макроекономічних показників. Окремі з них були використані: Міністерством аграрної політики України при розробці регламентів та нормативно-правових актів щодо конкретизації стратегії, завдань забезпечення розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери (довідка № 21–3–459/2123 від 1.10.2009 р.);  Головним управлінням агропромислового розвитку Полтавської обласної державної адміністрації (довідка №01-26/95 від 27.04.2010) (прийнято до уваги і підтримано суб’єктами аграрної сфери області розробки автора щодо запропонованих методично-організаційних рекомендацій стосовно гармонізації здійснення банківських валютних операцій, що дозволило розширити обсяги й підвищити рівень ефективності банківських валютних операцій та прибутковість агроформувань області); для підвищення ефективності валютних операцій публічного акціонерного товариства комерційного банку «Акордбанк» для сучасного виміру існуючих валютних ризиків, визначення витоків загроз економічної розбалансованості та кризи в аграрній сфері України, що сприяло зменшенню валютних та кредитних ризиків та поліпшенню процесу здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери (довідка № 77 від 17.03.2010р.); ВАТ КБ «Хрещатик» для поліпшення процесів здійснення банківських валютних операцій та підвищення їх ефективності (довідка № 41-17 від 14.01.2009р.).

Матеріали роботи, також, можуть бути використані дослідниками при подальшому розв’язанні цієї проблематики, науковцями вищих навчальних закладів при підготовці навчальних посібників, лекцій з проблем здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є багаторічним наслідком власного наукового пошуку здобувача. Стрижневі наукові підходи, тези дисертації, опрацьовані рекомендації і висновки розроблені автором індивідуально.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові домінанти наукового пошуку, положення і висновки дослідження, публічно обговорювалися широким науковим загалом на IV Міжбанківській конференції „Анелік в Україні”  (м. Харків 2005р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу України”  (м. Київ, 2006 р.);  ІХ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука і національна самосвідомість” (м. Київ, 2006 р.); V Міжбанківській конференції „Анелік в Україні” (м. Харків 2006 р.); ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2008 р.); ХІ Всеукраїнській науково-практичній конференції „Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” (м. Київ, 2008 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції „Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика” (м. Суми, 2009 р.), Всеукраїнській науковій конференції молодих учених (м. Умань, 2010 р.), . І V міжнародній науково-практичній конференції ННЦ „ІАЕ” „Шляхи реалізації завдань Концепції бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки україни” (м. Київ, 2010 р.).

Публікації. Результати дисертації опубліковано у 12 наукових працях, з них 5 статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,2 друк. арк., у т.ч. одноосібних – 5, 6 – тези доповідей на науково-практичних конференціях обсягом 1,15 друк. арк. Загальний обсяг опублікованого матеріалу, становить 3,93 друкованих аркуша.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел. Обсяг основної частини дисертації становить 175 сторінок комп’ютерного тексту, містить 28 таблиць, 37 рисунків, 19 формул. Повний обсяг дисертації – 212 сторінок, до нього входить 14 додатків на 12 сторінках. Список використаних джерел налічує 226 найменувань на 24 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі – „Теоретичний інструментарій здійснення банківських валютних операцій в контурі обслуговування суб’єктів аграрної сфери” розглядається та узагальнюється теоретичний арсенал здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

З’ясовано, що інтенсифікація процесів інтернаціоналізації економічного життя, провісників нових ідей проявами якої є зростання обсягів експортно-імпортних операцій та руху капіталів між країнами, об’єктивно зумовлює підвищення ролі  та розвиток банківських валютних операцій.

Спираючись на основні принципи пізнання, здійснений аналіз визначень терміна „банківські валютні операції" виявив, чисельний обшир точок зору та розбіжностей з цих питань, так банківські валютні операції часто ототожнюються з обмінними операціями, або до банківських валютних операцій відносять лише окремі операції з іноземною валютою, чи зміст банківських валютних операцій обмежують операціями з іноземною валютою, і переважно наявні трактування банківських валютних операцій мають загальний характер, без виділення специфіки їх здійснення. Кожна з цих точок зору має право на існування як один із відтінків чи аспектів панорамного, інтегрального осмислення даної проблеми, яке тільки й спроможне дійти її автентичного розуміння.

Здійснення банківських валютних операцій – це процес вторгнення будь-якого зовнішнього фактора у внутрішні структури економічної системи суспільства, що формувались протягом тисячоліть. Тут виразним є конфлікт між старим та новим. Висхідним положенням дослідження, стало визнання врівноваженої стабільності ціннісних параметрів валюти, що є імперативом фінансової стабільності.

Не кожна національна економіка спроможна без втрат адаптуватись до зовнішніх факторів втручання. Відстежено, що валютні операції є одним із найскладніших і найризикованіших видів банківської діяльності, які можуть бути як джерелом значних прибутків, так і збитків. Це зумовлює необхідність вдосконалення їх регулювання, а також  підвищення ролі виявлення і оцінки загроз та ефективності в процесі управління валютними  операціями банків. Удосконалено сегментацію загроз здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери на ієрархічних засадах та виявленні взаємозв’язків між щаблями, групами і видами загроз. 

Вибір конкретних методів виявлення та оцінки загроз здійснення валютних операцій залежить від можливостей інформаційної бази, вимог до кінцевих результатів (показників) і до рівня надійності прогнозування валютних операцій. Доведено доцільність поділу інструментів державного регулювання за рівнем і масштабністю їх впливу на здійснення банківських валютних операцій.

З розширенням горизонтів здійснення валютних операцій все більшого значення набуває проблема підвищення їх ефективності. За існуючими методиками ефективність визначається: на національному рівні; на рівні фінансових установ; на рівні експортерів; на рівні споживачів-замовників імпортної продукції. Усі перелічені показники тісно взаємопов’язані й становлять систему, яка забезпечує оцінку варіантів вибору найбільш ефективних рішень при здійсненні валютних та  експортно-імпортних операцій. Окрім згаданих для обґрунтування ефективності експортно-імпортних операцій слід застосовувати також наступні показники: економічний ефект від експорту товару; економічний ефект від імпорту продукції; економічний ефект від експортно-імпортної товарообмінної операції. Дослідження індексів обсягу банківських валютних операцій та визначення параметрів їх математичного сподівання і дисперсії дозволяє застосувати VAR-аналіз та методи згортання векторного критерію для проектування доцільної структури валютних потоків в аграрній сфері залежно від тенденцій їх розвитку.

У другому розділі – „Діагностика банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери” – визначено конфігурацію здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери, виявлено фактори впливу на їх кількісні та якісні параметри та гармонійно впорядковано й узагальнено здобутки та прорахунки сучасної практики їх здійснення.

З’ясовано, що за період незалежності України вітчизняна практика накопичила значний досвід здійснення банківських валютних операцій, були сформовані основні засади валютної політики та механізму й технології здійснення банківських валютних операцій та апробовані певні методологічні підходи до їх регулювання та прогнозування. Проблеми здійснення банківських операцій вивчені мало через закритість і недоступність інформації. Виходячи лише із теоретичних уявлень, диференційованих відповідно до практичних потреб сьогодення, не можна чітко визначити оптимально доцільні політичні, економічні, соціальні та інфраструктурні параметри банківських валютних операцій.

 Символічно, що кон’юнктура параметрів здійснення банківських валютних операцій залежить від сукупності економічних умов макро- і мікроекономічного характеру. Так, якщо питома вага депозитів суб’єктів господарювання в іноземній валюті у загальному обсязі їх депозитів становила на початок   2008 р. 21,7%, а питома вага кредитів суб’єктам господарювання в іноземній валюті у загальному обсязі наданих їм кредитів – 41,5%, то доларизація депозитів фізичних осіб і наданих їм банківських кредитів становила 39,4 та 64,6%.

Загрозливою стала амплітуда строкових дисбалансів, яка сягнула свого екстремуму, так співвідношення довгострокових депозитів та довгострокових кредитів в іноземній валюті за станом на кінець 2006 та 2007 рр. було відповідно близько 40% та 27%. Це свідчить про тенденцію накопичення системних ризиків для фінансової стійкості усієї банківської системи через заміщення внутрішньої ресурсної бази депозитного характеру в іноземній валюті іншими джерелами, насамперед іноземними запозиченнями. Напрями руху останніх є найбільш непередбачуваними. З’ясовано, що розгортання інфляції призводить до зменшення попиту на гривню, а відповідно і зумовлює підвищення доларизації. Це пояснюється лавою об’єктивних причин, серед яких найвагомішими можна вважати: високий рівень тіньової економіки і велика кількість неконтрольованих стихійних ринків; нерозвиненість фінансових ринків; недовіра населення до фінансової системи держави; надто високий податковий тиск на виробників; низька платіжна дисципліна суб’єктів господарювання; незначна частка безготівкових форм розрахунків за придбані товари і надані послуги.

Досліджено, що в умовах стабільності номінального курсу гривні динаміка реального валютного курсу та цінової конкурентоспроможності вітчизняної економіки визначається переважно коливаннями рівня внутрішніх цін. За цих умов підтримка цінової конкурентоспроможності повинна здійснюватись за рахунок суттєвого зниження темпів інфляції.

Основні результати попиту суб’єктів аграрної сфери на банківські валютні операції такі: високу потребу в них зазнавали 28,9% суб’єктів;  низьку потребу в здійсненні банківських валютних операцій мали 14,1%. Попит на банківські валютні операції був різною мірою задоволений у 90,6% суб’єктів (табл. 1).

Таблиця  1

Банківське кредитування суб’єктів аграрної сфери в іноземній валюті у 2005-2009 рр.

Рік

Кількість

банків

Кількість

суб’єктів аграрної сфери

Кількість

договорів, шт.

Середня вартість одного укладеного договору, тис грн.

Середньозважена процентна ставка за кредитом

Середньозважена ціна банківської валютної операціїї, %

2005

48

4617

4783

353,89

16,1

25,7

2006

64

6824

7107

433,11

15,4

24,3

2007

88

7627

7851

587,73

14,1

22,0

2008

73

5432

5627

394,28

15,2

21,2

2009

26

2769

2845

310,45

16,8

23,1

Отримані результати анкетних досліджень підтвердили, що найбільш актуальною проблемою при здійсненні валютних операцій є неадекватно висока ціна валютних операцій (іноді вона сягає до 9 % зовнішньоторговельного обороту) (табл. 2). Розраховані  в роботі коефіцієнти еластичності  показують, що: 1) збільшення витрат банку на проведення валютних операцій на 1% забезпечує зростання  доходів  на 1,02%; 2) збільшення процентних витрат за валютними операціями на 1% призводить до росту процентних доходів  на 1,49 %; 3) зростання комісійних витрат за валютними операціями на 1% збільшує комісійні доходи на 1,5%; 4) зниження витрат від торгівлі валютними цінностями  на 1 % призводить до зменшення доходів за цими операціями  на 0,46%.


Таблиця  2

Першорядні чинники, що стримують розвиток банківських валютних операцій суб’єктів аграрної сфери, %

Чинники

АР Крим

Донецька область

Харківська область

В серед-ньому

Економічна і політична нестабільність

12,9

16,9

26,1

19,5

Недосконалість та суперечливість нормативної бази

11,0

20,5

21,7

17,5

Брак досвіду роботи з валютними операціями

16,8

27,2

16,6

16,7

Висока ризиковість

10,1

6,7

4,1

6,6

Некомпетентність, недосвідченість працівників

10,7

7,8

4,3

7,4

Громіздка і тривала процедура оформлення

6,6

6,1

6,2

6,3

Неінформованість

9,8

2,5

4,3

6,3

Неадекватно висока ціна валютних операцій

22,1

12,3

16,5

19,7

Усього

100,0

100,0

100,0

100,0

У 2008 році відбулася неоднозначна зміна показників ефективності діяльності банків на валютних ринках порівняно з попередніми роками. Так, рентабельність доходу від валютних операцій зросла з 35,7 до 36%, чиста процентна маржа – з 3,64 до 3,85%. Водночас  рентабельність витрат знизилась – з 56,4 до 56,1%, рентабельність валютних активів – з 8,5 до 6,8%, чистий спред – з 6,56 до 4,51%.

Лібералізація валютної політики супроводжується встановленням жорсткіших вимог у сфері валютного регулювання та підвищення відповідальності за порушення вимог валютного законодавства. Залишається осторонь стрижневе призначення валютного регулювання стимулювання експортно-імпортних потоків.

Еластичність зростання кредитів до зміни депозитів складає 0,6–0,7%. Показово, що в 2008 році купівельна спроможність національної валюти знизилася майже на 80%, а долара на 25-30%, що свідчить, про конфіскаційний характер девальвації. 

Найбільш впливовими інструментами фінансово-економічного регулювання, виявились митно-тарифні (рис. 1). 

З’ясовано, що під впливом інфляції і девальвації національної валюти відбувається перерозподіл коштів вітчизняних товаровиробників на користь іноземних партнерів. Виявлено, що використання фінансово-кредитних інструментів стимулювання експортно-імпортної діяльності та залучення прямих іноземних інвестицій використовується неефективно і не в повному обсязі.


Рис. 1. Сегментація методів державного впливу на розвиток банківських валютних операцій

У третьому розділі – „Домінанти розвитку та ефективності банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери”  ґрунтуючись на  оцінці існуючої практики здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери обґрунтовуються домінанти їх розвитку й ефективності та визначаються пріоритетні напрями їх розширення.

Розвиток банківських валютних операцій суб’єктів аграрної сфери не може здійснюватися без наявності сприятливих об'єктивних і суб'єктивних передумов, ендогенних й екзогенних чинників. Розроблена система сигнальних орієнтирів стосовно оцінки ефективності валютних операцій банків: рентабельність доходу від валютних операцій, %; рентабельність витрат на  валютні операції, %; рентабельність валютних активів, %; частка прибутку від валютних операцій в загальному прибутку, %; дохід від валютних операцій до середніх сукупних активів, %; чистий спред  за валютними операціями, %; чиста процентна маржа за валютними операціями, %; прибуток від валютних операцій на одного працівника валютного підрозділу, грн.; прибуток від валютних операцій до витрат на здійснення валютних операцій, грн. Кожен елемент цієї зв’язки сигнальних орієнтирів екзистенційно важливий. Обґрунтовано етапи фінансової стратегії розвитку банківських валютних операцій суб’єктів аграрної сфери (рис. 2).

  1.  


  1.  
  2.  
  3.  
  4.  

Рис.2. Етапи фінансової стратегії розвитку банківських валютних операцій суб’єктів аграрної сфери

Вимір експортного потенціалу суб’єктів аграрної сфери передбачає здійснення послідовних етапів: визначення критеріїв, за якими проводиться оцінка; ідентифікація в межах кожної групи показників стану експортного потенціалу; присвоєння кожному показнику відповідного індексу; формування інформаційного поля; загальна та в розрізі груп вимірників оцінка експортного потенціалу суб’єктів аграрної сфери.

З’ясовано, що сучасна економічна наука має у своєму арсеналі велику кількість різноманітних прийомів і методів прогнозування фінансових показників. Проте для прогностичних оцінок розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери потреба в більшості з них відпадає. На розроблених якісно нових підходах були побудовані багатофакторні продуктивні економіко-математичні моделі прогностичної оцінки параметрів банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери з урахуванням сезонності, що надає змогу визначення пріоритетів фінансової політики в царині регулювання здійснення валютних операцій на всіх рівнях державної влади.

      (1)

де Ee – функція ефекту здійснення валютних операцій; Ii – валютні надходження від імпортних мит; Sc – надлишок валюти; Ex – екстерналії (зовнішні ефекти); C – функція витрат при здійсненні валютних операцій; Cbr – відсотки за валютними кредитами; Ci – валютні витрати суб’єктів господарювання; Cg – усі витрати за валютними операціями; Cd – комісійні збори за валютними операціями; Cfp – валютні вкладення іноземних учасників; Ik – валютні кредити і позики іноземних банків;  Rs – валютна виручка від реалізації; Fr – інші фінансові ефекти; R – раціональна множина чисел.

При формуванні інструментів стимулювання валютної політики критерієм кількісної оцінки можуть бути параметри здійснення валютних операцій:

X/Ymax                                  (2)

X; Y R

де Х – сума експортних операцій; Y – сума імпортних операцій.

Із урахуванням вказаних методичних положень здійснено прогностичну оцінку зміни параметрів банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери з урахуванням сезонності (рис.3).

Запропоновано імплементацію багатофакторної моделі оцінювання впливу загроз на параметри банківських валютних операцій, яка має вигляд залежності: ,                                     (3)

де  - обсяги банківських валютних операцій; х1, х2,..., хn – фактори впливу на обсяги банківських валютних операцій; n - кількість загроз.

Перевірка моделі на адекватність за допомогою критерію Фішера показала її придатність для практичного застосування.

Рис.3. Прогнозування зміни параметрів банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери з урахуванням сезонності

Розроблена модель оптимізації валютних потоків, яка має вигляд: за цільової функції - максимізація індексів обсягу банківських валютних операцій:

,      (4)

де  – величина середнього значення індексів обсягу банківських валютних операцій i-го під комплексу аграрної сфери; E(rp) – індекс обсягу банківських валютних операцій; Xi – частка валютних потоків спрямованих у розвиток аграрної сфери  і-го підкомплексу;

за цільової функції – мінімізація загроз, вираженого у вигляді дисперсії індексів обсягу банківських валютних операцій:

,          (5)

де  - коваріація між індексами обсягу банківських валютних операцій i-м та j–м підкомплексів; Хj – частка валютних потоків спрямованих у j-й підкомплекс.

Аналіз прогнозованих значень необхідного обсягу валютних потоків, визначених за допомогою цієї моделі, дасть змогу виявити субєктивні перешкоди в залученні валютних потоків, а також спонукатиме органи державного управління до розроблення спеціальних державних програм розвитку валютних експортно-імпортних операцій.

Нині підтвердила свою ефективність система страхування експортних кредитів, що здійснюється через експортно-кредитні агентства. Виявлено знакові відмінності між страхуванням та гарантуванням здійснення банківських валютних операцій. Синтез гарантійно-страхових фінансових технологій має стати радикальним кроком і засобом реалізації проекспортної аграрної політики, оскільки, з одного боку, маючи гарантійно-страхове забезпечення, експортери рішучіше входять у ті сегменти світового ринку, котрі характеризуються підвищеним ризиком, а з іншого – експортери за підтримки гарантійно-страхових фінансових технологій мають більше можливостей для отримання кредитів.

ВИСНОВКИ

Проведений у дисертації комплексний кампарентний аналіз концептуальних підходів, наукових гіпотез і сучасних теорій здійснення банківських валютних операцій  при обслуговуванні суб’єктів аграрного ринку в контексті реалій української практики, а також сконструйований арсенал економіко-математичних моделей та отримані прогностично-імітаційні розрахунки дають підстави зробити висновки та рекомендації, що характеризуються науковою новизною і мають теоретико-методологічне й науково-практичне значення.

1. З’ясування специфіки валютних операцій, сенсу і спрямованості їх здійснення переконує, що банківські валютні операції слід розглядати, як операції, що пов’язані з переходом права власності на валютні цінності, або з використанням валютних цінностей як засобів платежу, із ввезенням, переказом, пересиланням за межі України валютних цінностей чи з передачею заборгованостей та інших зобов’язань, предметом яких є валютні цінності.

Лібералізація здійснення банківських валютних операцій спонукала появу різноманітніх методів та різновидів їх здійснення. На підґрунті  вивчення наукових праць і вітчизняної практики банківської діяльності здійснена спроба типологізувати та уніфікувати банківські валютні операції за прикметними ознаками, зокрема, за забезпеченістю, масштабом загроз, за видом операції, за характером впливу, за видами валютних угод. Дана типологізація є помітним доповненням до наявних аналогів і дає змогу глибше проникати в сутнісні характеристики діяльності банків щодо здійснення ними валютних операцій та добувати інтегративне знання про банківські валютні процеси як систему, яка має свою історію, досягла певного рівня розвитку, функціонує у тісній взаємодії економічних, соціальних, політичних, психологічних та інших факторів, вичерпне за повнотою та автентичністю розв'язання.

2. Виявлено, що експорт продукції аграрної сфери почав відігравати суттєву роль у формуванні валютно-фінансових ресурсів країни. Проте обсяг і товарна структура аграрного експорту не відповідає можливостям аграрної сфери економіки. Так, маючи 0,91 % світового обсягу земельних ресурсів, придатних для ведення сільського господарства, світовий експорт продукції сільського господарства і харчової промисловості займає менше ніж              0,05 %, висхідний тренд пожвавлення процесів виробництва має дискретний характер. Таким чином ефективною передумовою зміни параметрів валютних операцій має бути становлення конкурентоспроможних вітчизняних суб’єктів аграрної сфери, які вироблятимуть якісну продукцію, що користується попитом на світових ринках.

3. Розрахунково доведено, що на 1% приросту прямих  іноземних інвестицій має припадати не менше 0,37% приросту експорту товарів; 0,42% — імпорту товарів і 0,35% приросту внутрішнього валового продукту. Водночас, необхідно, щоб на 1% приросту  експорту й імпорту товарів припадало по 2,6% приросту прямих іноземних інвестицій, а на 1% приросту внутрішнього валового продукту — 2,8% приросту прямих іноземних інвестицій. Проте, певне зростання експорту не призвело до підвищення дохідності сільськогосподарських підприємств, а навпаки – до втрат.

4. Встановлено, що залежність економіки від кон'юнктури ринків традиційного українського експорту й цін на імпортні енергоносії, нерозвиненість фінансової системи, значна зовнішня заборгованість, брак належного законодавчого регулювання у валютній сфері характеризують динаміку валютних операцій й застосування інструментів та механізмів їх регулювання. Основними напрямами оптимізації валютної політики України, які відповідають сучасним потребам аграрної сфери економіки є: поступова лібералізація валютного ринку; зниження рівня доларизації та тінізації економіки, застосування практики мікроревальвацій національної валюти.

5. Викрито, що основні екзогенні загрози здійснення валютних операцій – негативні прояви глобалізації та транснаціоналізації виробництва і капіталу; високий рівень зовнішнього боргу і необхідність його обслуговування; збереження переваги низько-технологічних товарів в українському експорті, його недиверсифікованість і структурна примітивність; залежність країни від імпорту значної кількості видів продукції; негативні аспекти діяльності в Україні іноземних інвесторів; дискримінаційні заходи міжнародних економічних організацій, держав та їх угруповань і союзів у зовнішньоекономічних відносинах з Україною тощо.

Основними ендогенними загрозами здійснення валютних операцій варто вважати неефективну державну політику щодо підтримки провідних галузей національної економіки і підвищення їх міжнародної конкурентоспроможності; нерозвиненість відповідних національних господарських інститутів, ринкової інфраструктури; примітивність структури зовнішньої торгівлі (експорт недиверсифікований і сконцентрований на обмеженій кількості товарних груп).

6. Вияснено, що перспективи розвитку банківських валютних операцій  значною мірою залежать від наявної системи економіко-правового регулювання, а також здатності самих банків пристосовуватися до зовнішнього регулятивного середовища. З метою усунення перешкод та недоліків, що мають критичний і хронічний характер у державному регулюванні банківською діяльністю у сфері валютних операцій необхідно: активізувати зусилля щодо впровадження економічних засобів регулювання, систематизувати нормативно-правове поле щодо валютно–банківського регулювання, зокрема провести його консолідацію;  внести  зміни у діючий режим правового регулювання, створити сприятливіші умови для залучення до банків коштів фізичних осіб у іноземній валюті; переглянути наявну систему санкцій, що застосовуються до уповноважених банків за порушення валютного законодавства.

7. Умотивовано доцільність застосування трьох методичних підходів щодо прогнозування розвитку банківських валютних операцій: ідентифікація кредитоспроможності; розрахунок індексів формалізованих і якісних критеріїв валютних операцій; передбачення трендів експортно-імпортних операцій. Сконструйований арсенал економіко-математичних моделей та отримані прогностично-імітаційні розрахунки доцільно використовувати для прийняття фінансових стратегій і тактичних заходів при формуванні та реалізації інструментарію державного регулювання здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

8. В результаті виявлення впливу різноманітних загроз на параметри банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери розроблено модель оцінювання їхнього впливу за допомогою багатофакторної лінійної залежності. Визначений рівень впливу факторів ризику дає змогу або мінімізувати їхній вплив або уникнути його взагалі.

9. Доведено, що одним із дієвих методів мінімізації ризиків банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери є система захисту, яка включає в себе синтез гарантійно-страхових фінансових технологій, що вбирають в себе широку палітру методичних підходів щодо осягнення та забезпечення цього процесу. Обґрунтовано організаційно-методичні рекомендації щодо розгорнутих заходів застосування банками при здійсненні валютних операцій суб’єктів аграрної сфери синтезу гарантійно-страхових фінансових технологій. 

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

  1.  Шора О.Є. Аналіз валютного ризику /О.Є. Шора // Науковий вісник Національного аграрного університету: Економіка. – 2005. – №91. С. 281-284.
    1.  Шора О.Є. Застосування VaR-методології в практичній діяльності комерційних банків України /О.Є. Шора // Облік і фінанси АПК.  – 2005. – №12.С. 142-145.
    2.  Шора О.Є. Використання VaR-методології в банківській діяльності /О.Є. Шора // Науковий вісник Національного аграрного університету: Економіка. – 2006. – №100. С. 317-323.
    3.  Шора О.Є. Аналіз та розрахунок фінансових результатів від валютних операцій комерційних банків /О.Є. Шора // Вісник Української академії банківської справи. 2008. № 23. – С. 264 -272.
    4.  Шора О.Є. Волатильність (мінливість) цінових параметрів фінансового ринку. /О.Є. Шора // Облік і фінанси АПК.  – 2008. –  №3.  С. 134-137.

Публікації в інших виданнях:

  1.  Шора О.Є. Методики оцінки валютних ризиків і встановлення та контролю лімітів відкритої валютної позиції в практичній діяльності комерційних банків України /О.Є. Шора // Електронний журнал Наукові доповіді Національного аграрного університету: Економіка. – 2006. – №2(3). –www.nd.nauu.kiev.ua.

Тези доповідей на науково-практичних конференціях:

  1.  Шора О.Є. Вибір методології виміру ринкових ризиків Value at Risk (VaR) для оцінки валютних ризиків у банках України /О.Є. Шора //  Збірник матеріалів ІХ Всеукраїнської науково-практичної конференції [„Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість”]: Світова економіка, макроекономіка, мікроекономіка. В 5 т. – Т.5. – 2006. – С. 353-355.
    1.  Шора О.Є. Вплив Базеля ІІ на валютний ризик комерційних банків України /О.Є. Шора // збірник матеріалів ІІІ міжнар. наук.-практ. конференції [„Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика]. – 2008. – С. 121 -123.
    2.  Шора О.Є.  Вплив девальвацій та ревальвацій на валютні операції комерційних банків України /О.Є. Шора //  збірник матеріалів ХІ Всеукр.  наук.-практ. конф. [„Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції: Світова економіка, макроекономіка, мікроекономіка]. В 4 т. – Т.3. – 2008. – С. 211-213.
    3.  Шора О.Є. Кількісне вимірювання рівня ризику банку /О.Є. Шора // збірник матеріалів ІV міжнар. наук.-практ. конф. [„Міжнародна банківська конкуренція: теорія і практика”]. – 2009. – С. 105 -106.

11. Шора О.Є. Розвиток банківських валютних операцій у зовнішньоекономічній діяльності агроформувань /О.Є. Шора // матеріали Всеукр. наук. конф. молодих учених/ редкол.: А.Ф. Головчук (відп. Ред.) та ін. – Умань, 2010 – Ч. 2. – 216 с. – С. 206-207 (0,28 ум. друк. арк.).

12. Шора О.Є. Банківські валютні операції при інвестиційному кредитуванні агроформувань /О.Є. Шора // [„Шляхи реалізації завдань Концепції бухгалтерського обліку в аграрному секторі економіки України”]. ІУ міжнародна наук.-практ. конф. ННЦ "ІАЕ" м. Київ, 14 травня 2010 р., зб. тез та виступів / відпов. за випуск В.М. Жук. - К.: ННЦ ІАЕ, 2010. - 346 с. - С. 334-337(0,31 ум. друк. арк.).

АНОТАЦІЯ

Шора О.Є. Банківські валютні операції при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Національний науковий центр „Інститут аграрної економіки” НААН, Київ, 2010.

У дисертації розглянуто та узагальнено теоретичний інструментарій здійснення банківських валютних операцій та з’ясовано специфіку його застосування при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери. Виявлено панівні тенденції та закономірності розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери та означено контур їх доцільного здійснення у сучасному вимірі. Виділено й оцінено основні чинники формування та зміни сучасних валютних процесів в Україні з метою вдосконалення валютної політики в умовах кризових деформацій економічного простору. Визначено стимулюючі та обмежуючі сегменти механізму здійснення банківських валютних операцій, виявлено витоки та оцінено рівень загроз та ефективності здійснення валютних операцій банками при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

Розглянуто інструменти державного й ринкового впливу на валютні операції банків, обґрунтовано структуру цілей валютної політики з метою визначення емпіричним шляхом векторності модернізації валютного регулювання. Розкрито передумови активізації й ефективності та визначено траєкторію розвитку банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери. Розроблено та умотивовано методичне забезпечення щодо декомпозиції ризиків банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери. Обґрунтовано методично-організаційні рекомендації щодо гармонізації  здійснення банківських валютних операцій при обслуговуванні суб’єктів аграрної сфери.

Ключові слова: банківські валютні операції, суб’єкти аграрної сфери, експортно-імпортні операції, валютний ризик, інструменти валютного регулювання.

АННОТАЦИЯ

Шора О.Е. Банковские валютне операции при обслуживании субъектов аграрной сферы. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08. - Деньги, финансы и кредит. - Национальный научный центр „Институт аграрной экономики” НААН, Киев, 2010.

В диссертации обобщен теоретический инструментарий осуществления банковских валютных операций и выяснена специфика его применения при обслуживании субъектов аграрной сферы. Выяснено, что либерализация осуществления банковских валютных операций стимулировала появление различных форм их осуществления. Поэтому, важное теоретическое и практическое значение для совершенствования анализа деятельности банков имеет научная классификация валютных операций.

Проведенный анализ существующих господствующих тенденций и закономерностей банковских валютных операций при обслуживании субъектов аграрной сферы позволил выделить следующие причины их проведения: множественность связей, различия в обеспеченности производственными факторами; технические инновации в отдельной стране; существование международного жизненного цикла некоторых видов товаров; сходство стран по фактору дохода и требованиям к качеству продукции; экономия за счет масштабов производства; масштабы экономики; целенаправленная деятельность правительства. 

Выявлено, что экспорт стал играть существенную роль в формировании валютно-финансовых ресурсов Украины. Однако объем и товарная структура экспорта не отвечает возможностям национальной экономики. Особенно это касается агропромышленной составляющей украинского экспорта. Украина, имея 0,91% мирового объема земельных ресурсов, пригодных для ведения сельского хозяйства, занимает лишь 0,2% мирового экспорта, а продукции сельского хозяйства и пищевой промышленности - менее 0,05%. восходящий тренд оживления процессов производства имеет дискретный характер.

Высокий уровень долларизации экономики свидетельствует о недоверии экономических агентов к национальному денежному активу, и о неуправляемости инфляционных процессов в экономике.

Выяснено, что использования финансово-кредитных инструментов стимулирования экспортно-импортной деятельности и привлечения прямых иностранных инвестиций используется неэффективно и не в полном объеме: проблемы по возмещению НДС экспортерам фактически превращают его в налог на экспорт и ограничивают ресурсы предприятий, ограниченность кредитования экспорта на льготных условиях фактически сдерживает его рост; неприменение государственного страхования экспортных кредитов от коммерческих и политических рисков затрудняет возможность получения кредитов и увеличивает рискованность проведения экспортно-импортных операций, необоснованные налоговые льготы для импортеров и отсутствие механизма дифференцированного подхода к установлению ввозных таможенных тарифов и ставок налогов не обеспечивают оптимальности структуры украинского импорта.

Выделены и оценены основные факторы формирования и изменения современных валютных процессов в Украине с целью совершенствования валютной политики в условиях кризисных деформаций экономического пространства. Определены стимулирующие и ограничивающие сегменты механизма осуществления банковских валютных операций, выявлены истоки и оценен уровень угроз и эффективности осуществления валютных операций банками при обслуживании субъектов аграрной сферы.

Раскрыто, что основными экзогенными угрозами осуществления валютных операций есть: негативные проявления глобализации и транснационализации производства и капитала; высокий уровень внешнего долга и необходимости его обслуживания; сохранения преимущества низко-технологичных товаров в украинском экспорте, его недиверсификованисть и структурная примитивность, зависимость страны от импорта значительного количества видов продукции; негативные аспекты деятельности в Украине иностранных инвесторов; дискриминационные меры международных экономических организаций, государств и их группировок и союзов во внешнеэкономических отношениях с Украиной и т.д.

Основными эндогенными угрозами осуществления валютных операций следует считать: неэффективность государственной политики по поддержке ведущих отраслей национальной экономики и повышения их международной конкурентоспособности; неразвитость соответствующих национальных хозяйственных институтов, рыночной инфраструктуры; примитивность структуры внешней торговли (экспорт не диверсифицированный и сконцентрирован на ограниченном количестве товарных групп).

Рассмотрены инструменты государственного и рыночного влияния на валютные операции банков, обоснована структура целей валютной политики с целью определения эмпирическим путем векторности модернизации валютного регулирования. Раскрыты предпосылки активизации и эффективности и определены траекторию развития банковских валютных операций при обслуживании субъектов аграрной сферы.

Разработано и обосновано методическое обеспечение по декомпозиции рисков банковских валютных операций при обслуживании субъектов аграрной сферы. Обоснованы организационно-методические рекомендации относительно реальных мер применения банками при осуществлении валютных операций субъектов аграрной сферы синтеза гарантийно-страховых финансовых технологий.

Ключевые слова: банковские валютные операции, субъекты аграрной сферы, экспортно-импортные операции, валютный риск, инструменты валютного регулирования.

ANNOTATION

Shora О.E. The banking  foreign currency operations with agricultural sphere subjects. – Manuscript.

Thesis for the scientific degree of Candidate of Economic Sciences in specialty 08.00.08 – Money, Finance and Credit. – National Scientific Center “Institute of Agrarian Economy” of NAAS, Kyiv, 2010.

The dissertation is devoted to the scientific substantiation and the development of methodical approaches and practical recommendations relating to the estimation of foreign currency risks of the commercial banks of Ukraine.

The dissertation determines the essence and the meaning of foreign currency risk estimation. It elucidates and classifies the components of foreign currency risks, the elements of its estimation and maintanence. The methodical approaches to the commercial bank risk estimation are analysed. It is proved that the estimation is the key element of monitoring, analysis, supervision and control of the commercial bank currency risks. The dissertation proposes the practical recommendations relating to the development of the methodicial maintenance system of the foreign currency risks. It reveals the necessity and the directions of the legal norms streamlining of the state foreign currency regulation, which is based on active commertial bank stimulation to introduce the integrated systems of risk management; the step-by-step introduction of the monitoring on the basis of risk estimation under the condition of traditional method preservation; the achievement of the proper risk control to counteract the financial crisises.

Key words: bank, foreign currency risk, the analysis of currency risk, an estimation of currency risk, the currency market, risk management, foreign currency regulation.

Підписано до друку  16.11.2010.  Формат 60×90 1/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид.арк. 0,9. Тираж 100. Зам. № 164.

Видання та друк – Національний науковий центр “Інститут аграрної економіки”.

03127, м. Київ, вул. Героїв Оборони, 10.

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01. 2005 р.

PAGE  


PAGE  17


PAGE  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22262. ИНФЕКЦИОННЫЕ БОЛЕЗНИ (ИБ) 43.5 KB
  Легкая форма гриппа характеризуется острым катаром верхних дыхательных путей. Эта форма длится несколько дней и завершается полным выздоровлением. Тяжелая форма гриппа имеет две разновидности: первая связана с резкой интоксикацией вторая – легочными осложнениями при присоединении вторичной инфекции. Папулопустулезная форма характеризуется появлением на коже сыпи в виде узелков папула и гнойничков пустула на лице голове шее груди спине.
22263. КИШЕЧНЫЕ ИНФЕКЦИИ (КИ) 40.5 KB
  ДИЗЕНТЕРИЯ ШИГЕЛЛЕЗ – острое кишечное инфекционное заболевание с поражением толстой кишки и признаками интоксикации антропоноз. Шигеллы размножаются в энтероцитах толстой кишки что ведет к некрозу клеток. Местные изменения развиваются в слизистой толстой кишки в основном в прямой и сигмовидной что проявляется дизентерийным колитом. Просвет кишки сужен.
22264. Совершенствование системы документооборота в ООО «РАЙЖИВСОЮЗ» 242 KB
  Дать определение понятия «документооборот», определить какие существуют виды документооборота, и какие функции они выполняют. Разобрать теоретические аспекты данной темы; Дать полную характеристику организации (ООО «РАЙЖИВСОЮЗ»), на основе которой будет выполняться данная курсовая работа; Предложить методы совершенствования существующей системы документооборота организации, показать и доказать их экономическую эффективность.
22265. ОПУХОЛИ СИСТЕМЫ КРОВИ (ГЕМОБЛАСТОЗЫ) 39 KB
  Это происходит следующим образом: сначала лейкозные клетки разрастаются в органах кроветворения красный костный мозг селезенка лимфоузлы затем происходит выход лейкозных клеток в кровь где их можно обнаружить в большом количестве на следующем этапе который рассматривается как метастазирование лейкозные клетки из крови попадают в органы и образуют лейкозные инфильтраты по ходу сосудов в строме что ведет к атрофии и дистрофии органа. лейкозные клетки вытесняют нормальные клетки крови эритроциты лейкоциты тромбоциты...
22266. ЗЛОКАЧЕСТВЕННЫЕ ЛИМФОМЫ 27 KB
  Лимфосаркома – злокачественная опухоль из клеток лимфоцитарного ряда. Микро – характерно диффузное разрастание атипичных лимфоидных клеток которые могут выходить за пределы ткани лимфоузла т. За счет пролиферации опухолевых клеток рисунок лимфоузла стирается в ткани возникают очаги некроза и склероза. Они состоят из пролиферирующих лимфоидных клеток гистиоцитов плазмоцитов и атипичных клеток.
22267. НАРУШЕНИЯ КРОВООБРАЩЕНИЯ. ПОЛНОКРОВИЕ (ГИПЕРЕМИЯ) 43.5 KB
  Это проявляется асцитом расширением вен передней брюшной стенки голова Медузы расширением вен пищевода что опасно кровотечением. КРОВОТЕЧЕНИЕ ГЕМОРРАГИЯ Определение – кровотечение геморрагия это выход крови из просвета сосуда или полости сердца наружу наружное кровотечение или в полости тела внутреннее кровотечение. Наружное кровотечение: кровохарканье кровотечение из носа рвота кровью маточное кровотечение метроррагия мелена кровь с калом.
22268. НАРУШЕНИЯ КРОВООБРАЩЕНИЯ. Тромбоз 42.5 KB
  Неблагоприятный: септический аутолиз тромба – рассасывание тромба под действием микробов что опасно сепсисом и кровотечением отрыв тромба – тромбоэмболия которая может привести к инфаркту. Значение: тромбоз может привести к нарушению кровоснабжения органа и развитию инфаркта гангрены. ТЭЛА может привести к красному инфаркту легкого или к внезапной смерти. ИНФАРКТ Определение: инфаркт – это сосудистый ишемический некроз который возникает вследствие прекращения...
22269. Некроз. Патогенетические формы 33 KB
  Этиологические формы: токсический некроз – эта форма встречается при действии на ткани организма токсинов яды биологи ческой природы токсины палочки дифтерии бактерий или химической природы кислоты щелочи. травматический некроз – этот некроз возникает при действии сильных физических факторов высокие или низкие температуры электроток. сосудистый некроз – связан с острым нарушением кровоснабжения органа или ткани.
22270. Влияние внутренней среды на разработку и реализацию управленческих решений 229.5 KB
  Внутренняя среда организации – эта та часть общей среды, которая находится в пределах организации. Она оказывает постоянное и самое непосредственное воздействие на различные аспекты функционирования организации, в том числе на процесс разработки и реализации управленческих решений