65441

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВАЖЛИВІШИХ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КОРІАНДРУ СОРТУ НЕКТАР В КРИМУ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Індивідуальний розвиток ефіроолійних рослин і зокрема коріандру є загально відомим проте циклічна схема онтогенезу і вегетаційного періоду для коріандру не розроблені не досліджені закономірності формування насіння що не дає можливості...

Украинкский

2014-07-30

877 KB

5 чел.

PAGE  23

Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва

НаціональнОЇ академіЇ аграрних наук України

Шабанов Роман Юрійович

УДК 633.15:631.53.027

БІОЛОГІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ВАЖЛИВІШИХ
ЕЛ
ЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ
НАСІННЯ КОРІАНДРУ СОРТУ НЕ
КТАР В КРИМУ

06.01.05 – селекція і насінництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Харків – 2010


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті ефіроолійних і лікарських рослин Національної академії аграрних наук України.

Науковий керівник: доктор біологічних наук, професор

Бугаєнко Людмила Олександрівна,

Кримський інженерно-педагогічний

університет, професор кафедри біології,

екології і безпеки життєдіяльності

Офіційні опоненти:  доктор сільськогосподарських наук, професор

Кіндрук Микола Онисимович,

Селекційно-генетичний інститут – Національний центр

насіннєзнавства і сортовивчення НААН,

головний науковий співробітник лабораторії

насіннєзнавства і стандартизації;

доктор сільськогосподарських наук

Кирпа Микола Якович,

Інститут зернового господарства НААН,

завідувач лабораторії післязбиральної обробки і

зберігання зерна

Захист відбудеться " 15 "  листопада  2010 р.  о 13 годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради Д.64.366.01 при Інституті

рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН за адресою: 61060, м. Харків,

просп. Московський, 142.

тел. (057) 392-23-78, факс (057) 779-84-17, e-mail^ yuriev1908@gmail.com

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту рослинництва

ім. В. Я. Юр'єва НААН за адресою: м. Харків, просп. Московський, 142.

Автореферат розісланий "15"  жовтня  2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради Петренкова В. П.



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Індивідуальний розвиток ефіроолійних рослин, і зокрема коріандру, є загально відомим, проте циклічна схема онтогенезу і вегетаційного періоду для коріандру не розроблені, не досліджені закономірності формування насіння, що не дає можливості оптимізувати важливіші елементи технології вирощування посівного матеріалу – строки та способи сівби і збирання урожаю, застосування стимуляторів росту, зрошення тощо. Ефективність використання стимуляторів росту при вирощуванні коріандру взагалі не досліджувалась. Враховуючи те, що плоди коріандру містять по 2 насінини, стандартний метод визначення посівних властивостей насіння не дозволяє прогнозувати польову схожість насіння і встановлювати оптимальну норму висіву. Недостатньо досліджена динаміка накопичення ефірної олії при формуванні плодів, а також її вміст при різних строках сівби.

Вирішенню цих актуальних завдань присвячено наші дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є складовою частиною науково-дослідної програми Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН "Провести випробування посівного матеріалу, сировини, ефірних олій і інших продуктів ефіроолійного виробництва" на період 2000-2005 рр. (номер державної реєстрації 0198U003839) та науково-дослідної тематики Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України «Кримський агротехнологічний університет» на 2006-2010 рр. «Наукове забезпечення галузей АПК Криму, розробка нових і адаптація існуючих технологій виробництва, збереження і переробки с.-г. продукції в умовах становлення ринкової економіки»; номер державної реєстрації 0107U001317.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи – розробити оптимальні критерії важливіших елементів технології вирощування високоякісного посівного матеріалу коріандру на прикладі сорту Нектар на основі вивчення біологічних особливостей розвитку рослин, а також процесів формування і проростання насіння в умовах Криму.

Для досягнення поставленої мети вирішували наступні завдання:

  •  встановити особливості росту і розвитку рослин коріандру залежно від умов зрошення, строків і способів висіву та збирання урожаю і розробити циклічну схему періодизації онтогенезу і вегетаційного періоду рослин коріандру;
  •  визначити характер гіллястості рослин і структуру суцвіть за різних умов вирощування;
  •  встановити особливості формування стеблестою, стійкість до несприятливих чинників зовнішнього середовища і урожайність насіння коріандру при осінніх і весняних строках висіву;
  •  встановити основні закономірності формування насіння коріандру при збиранні рослин в різні строки з урахуванням динаміки вологості плодів і вегетативної частини рослин за різних умов зволоження і температури;
  •  розробити оптимальні строки і дози оброблення насіння і рослин коріандру стимулятором росту Емістим С;
  •  удосконалити методику визначення посівних властивостей насіння коріандру;
  •  визначити мінливість посівних властивостей насіння та масової долі ефірної олії у залежності від дії факторів, що досліджувалися.

Об'єкт досліджень – технології виробництва сировинної і насінної продукції ефіроолійних рослин.

Предмет досліджень – розроблення важливіших елементів технології вирощування посівного матеріалу коріандру на основі вивчення біологічних особливостей розвитку рослин, процесів формування та проростання насіння.

Методи досліджень. В роботі використовували загальнонаукові (діалектичного аналізу і синтезу експерименту, метод гіпотез та прогнозу) та спеціальні методи: лабораторні – визначення посівних властивостей насіння та масової долі ефірної олії; лабораторно-польові – визначення динаміки вологості та маси вегетативних органів і плодів при їх формуванні; польові – фенологічні спостереження та взаємодія рослин і плодів з погодними та агротехнологічними факторами в умовах Криму; розрахунково-ваговий – визначення елементів структури урожаю та рівня урожайності; математичної статистики – графічне відображення результатів дослідів та дисперсійний аналіз; розрахунково-порівняльний – оцінка економічної ефективності.

Наукова новизна отриманих результатів. Вперше розроблено циклічну схему періодизації онтогенезу і вегетаційного періоду рослин коріандру сорту Нектар та встановлено ембріональний тип галуження рослин коріандру в процесі проростання насіння. Розкрито відмінності в проходженні фаз розвитку рослин за осінніх і весняних строків висіву коріандру та визначено стан розвитку рослин, при якому вони відзначаються найбільш високою зимостійкістю. Встановлено рівні схожості насіння коріандру, за яких має місце позитивний вплив стимулятора росту Емістим С та визначено оптимальні режими його застосування при обробленні рослин (10 мл препарату на 1 га посіву у фазі бутонізації). Вперше встановлено межі вологості плодів  (близько 40 %) і вегетативних органів (близько 50 %) рослини коріандру, за яких завершується накопичення речовин в плодах, що є основою для визначення оптимального строку роздільного збирання насіння коріандру. Розроблено новий параметр оцінки посівних властивостей насіння коріандру – "індекс проростання насіння"; розроблено методику визначення "активності кільчення насіння".

Практичне значення отриманих результатів. Удосконалено технологію вирощування та методику насінного контролю коріандру на прикладі сорту Нектар в умовах Криму; встановлено оптимальні строки висіву, строки та способи збирання насіння; визначено оптимальні строки та дози використання стимулятору росту Емістим С.

Розроблені нами елементи технології вирощування і контролю якості насіння коріандру пройшли виробничу перевірку і впроваджені в господарствах АР Крим та Хмельницької області на загальній площі  369,7  га.

За результатами досліджень видані для впровадження в Україні рекомендації "Використання регуляторів росту при вирощуванні насіння ефіроолійних рослин" (Київ, 2004, 2008). Одержані в роботі методичні положення та практичні рекомендації використовуються в навчальному процесі при вивченні дисциплін "Селекція і насінництво" та "Основи декоративного розсадництва і насінництво".

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею автора. Здобувач провів аналіз вітчизняної і іноземної літератури, спільно з науковим керівником розробив програму досліджень, самостійно провів польові і лабораторні досліди, здійснив аналіз і статистичне оброблення експериментальних даних, написав дисертацію, сформулював висновки. Авторство в опублікованих роботах складає від 40 до 100 %.

Апробація результатів дослідження. Результати досліджень заслухано та обговорено на Міжнародній науковій конференції "Біологічні науки і проблеми рослинництва" (Умань, 2003); II Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих учених "Перспективні напрями розвитку сільськогосподарської науки і виробництва в Україні" (Сімферополь, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Сучасний стан і перспективи розвитку насінництва в Україні" (Харків, 2004); республіканській науково-практичній конференції "Основні напрями розвитку ефіроолійної галузі в Криму" (Сімферополь, 2004); Міжнародній науково-практичній конференції "Методи, шляхи і способи поліпшення якості продукції рослинництва" (Полтава, 2004); Першій Міжнародній науково-практичній конференції "Теоретичні проблеми і практичне використання регуляторів росту рослин" (Сімферополь, 2005); на засіданнях Вченої ради Інституту ефіроолійних і лікарських рослин НААН (Сімферополь, 2002-2004, 2006 і 2009); Міжнародній конференції "Гумінові кислоти і фітогормони в рослинництві" (Київ, 2007); Науковій конференції "Сучасний стан і перспективи розвитку насінництва в Україні" (Київ, 2008); Другій міжнародній науково-практичній конференції "Теоретичні і практичні питання підвищення біологічних властивостей насіння та садивного матеріалу в умовах інтеграції національного насінництва у світовий ринок" (Київ, 2010).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 15 робіт, у тому числі 11 у виданнях, занесених в Реєстр ВАК України, 1 – в матеріалах науково-практичної конференції, 2 – в журналі "Пропозиція", 1 – рекомендації для виробників насіння в Україні.

Структура і обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 151 сторінках комп’ютерного тексту, включає 45 таблиць, 15 рисунків, 5 графіків і додатків на 105 сторінках. Робота містить вступ, 9 розділів, висновки і рекомендації виробництву. Список літератури включає 221 джерело, у тому числі 12 праць латиницею.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

СУЧАСНИЙ СТАН ДОСЛІДЖЕНЬ З ВИВЧЕННЯ ОСОБЛИВОСТЕЙ РОСТУ, РОЗВИТКУ РОСЛИН І ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ

(огляд літератури)

Розглянуто різні погляди вчених на сутність онтогенезу. Висвітлено питання стійкості рослин щодо несприятливих факторів зовнішнього середовища, а також урожайність і якість насіння за різних строків висіву; обговорено основні закономірності формування насіння та залежність урожаю і якості посівного матеріалу від строків та способів збирання. Наводиться інформація відносно застосування регуляторів росту рослин. Подано аналіз методів оцінки посівних властивостей насіння коріандру, основні положення спокою та післязбирального дозрівання, а також мінливість масової долі ефірної олії в залежності від умов вирощування рослин.

МАТЕРІАЛ, МЕТОДИКА І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проводили з коріандром сорту Нектар в 2001-2009 рр. в Інституті ефіроолійних і лікарських рослин НААН та в Південному філіалі Національного університету біоресурсів і природокористування України "Кримський агротехнологічний університет". Виробничі досліди та впровадження результатів досліджень здійснювали в господарствах АР Крим та Хмельницької області.

Енергію проростання та лабораторну схожість насіння коріандру визначали за методикою ГОСТ 12038-84 з доповненнями, встановленими згідно ДСТУ 2115-92, вологість та масу 1000 насінин – ДСТУ 4138-2002. Активність кільчення насіння вивчали згідно методики М. М. Макрушина та В. О. Капиці (1973). Масову долю ефірної олії в плодах визначали удосконаленим мікрометодом Попова-Чорнишової (Н. В. Глумова, 1995). Оброблення насіння та рослин стимулятором росту Емістим С проводили згідно "Рекомендацій щодо застосування регуляторів росту рослин у сільськогосподарському виробництві" (Київ, 2001).

Польові досліди проводили на ділянках з обліковою площею 3-5 м2 у чотириразовому повторенні. Розташування ділянок систематичне. Сіяли широкорядним (міжряддя 60 см) та звичайним рядковим (15 см) способами. Збирання урожаю поділяночне з наступним очищенням насіння та перерахуванням на стандартну вологість 12 %. Перед першим строком осіннього висіву проводили вологозарядковий полив в дозі 400 м3/га. Під час вегетації чотири рази зрошували в тій же дозі. Виробничі досліди та впровадження результатів проводили на площах від 15 до 100 га.

Грунт на дослідних ділянках є чорноземом звичайним міцелярно-карбонатним передгірним. Середня багаторічна кількість опадів становить 509 мм. Середньодобова температура складає 13 ºС, температура самого теплого місяця липня 21,1 ºС, самого холодного січня – 0,7 ºС.

ОСОБЛИВОСТІ ОНТОГЕНЕЗУ РОСЛИН КОРІАНДРУ
В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД УМОВ ВИРОЩУВАННЯ

Згідно методики М. М. Макрушина (1985), нами на основі фенологічних спостережень при осінньому висіві в умовах Криму розроблено циклічну схему періодизації онтогенезу та вегетаційного періоду коріандру на прикладі сорту Нектар (рис. 1).

Рис. 1. Циклічна схема онтогенезу та вегетаційного періоду рослин коріандру при осінньому висіві (вегетація 2002-2003 рр.): Етапи онтогенезу (тривалість 426 діб): 1. Ембріональний; 2. Ювенільний; 3. Генеративний: фаза статевої зрілості; 4. Генеративний: фаза розмноження; 5. Сенільний. Фази вегетаційного періоду (тривалість 328 діб): 6. Сівба; 7. Сходи; 8. Перший справжній лист; 9. Третій справжній лист; 10. Стеблування; 11. Бутонізація; 12. Цвітіння; 13. Початок утворення плодів; 14. Молочний стан; 15. Воскова стиглість.

Ембріональний період онтогенезу триває від початку диференціації зиготи до фізіологічної зрілості насіння. Ювенільний період – від моменту проростання насіння (кільчення) до початку спорогенезу. У генеративному періоді виділяється дві фази: статевої зрілості (спорогенез та гаметогенез) і розмноження (запліднення та утворення на материнській рослині зиготи нового покоління). Далі наступає сенільний період, який відзначається затуханням метаболічних процесів материнської рослини та її відмиранням. Тривалість онтогенезу коріандру становила 426 діб.

Вегетаційний період рослин коріандру розглядається від початку проростання насіння (кільчення) до збиральної стиглості. Він включає ряд фенологічних фаз і триває при осінньому висіві 328 діб. При весняному висіві онтогенез триває біля 400 діб і вегетаційний період – біля 110 діб.

На ріст та розвиток рослин коріандру значний вплив виявляють умови вирощування рослин. Так, наприклад, у вегетацію 2002-2003 рр. перед входом в зиму висота рослин складала: при сівбі 23 серпня – 20,3 см; 31 серпня – 17,7 см; 8 вересня – 12,5 см; 22 вересня – 5,0 см; 3 жовтня – 2,8 см та 13 жовтня – 1,5 см. Кількість справжніх листків становила відповідно: 11,0; 10,0; 7,0; 3,0; 1,5 шт. При сівбі 13 жовтня рослини увійшли в зиму у стані сім'ядолей.

Зима 2002-2003 рр. була безсніжною і холодною (в лютому морози сягали до -14 ºС), що призвело до повного вимерзання рослин першого строку висіву та до значного зниження інтенсивності росту при 2 та 3 строках. Найбільш витривалими до несприятливих умов перезимівлі та весняних приморозків виявилися рослини при висіві 22 вересня, що увійшли в зиму при висоті 5-7 см з трьома справжніми листками.

При висіві коріандру на початку вересня 2003 року висота рослин перед входом в зиму становила 11,2 см з 6,0 листками, при висіві на початку жовтня – 2,0 см з 2,0 листками. В 2004 році ці показники складали відповідно: 13,5 см та 10 листків і 2,2 см з 2,0 листками. Але у зв'язку з м'якими зимами цих років вимерзання не мало місця.

Рослини осінніх строків висіву менше страждали від нестачі опадів навесні та влітку. Рослини ж весняних строків сівби значно відставали в рості, що видно з рис. 2 (7-10). Так, наприклад, станом на 26.06.03 р. висота рослин при осінніх строках висіву становила від 63,0 см до 95,2 см, в той час як при весняних – від 25,2 см до 47,6 см.

При весняному висіві 22.03.02 р. на зрошувальних ділянках висота рослин становила 68,0 см, на богарі – 37,0 см.

Строки сівби виявляли значний вплив на ступінь гілкування рослин. В середньому за 2003-2005 рр. при оптимальних осінніх строках висіву кількість стебел 1-го порядку становила 9,3, 2-го – 32,3 та 3-го – 42,7 шт. При оптимальних весняних строках сівби ці показники складали відповідно: 6,0; 20,3 та 18,3 шт. В усіх випадках різниці між варіантами осіннього та весняного висівів були вищими за НІР05.

Рис. 2. Розвиток рослин коріандру у молочному стані (26.06.03 р.) при осінніх (1-6) та весняних (7-10) строках сівби.

При широкорядному способі висіву рослини коріандру виростали більш міцнішими за висотою та ступенем гіллястості, ніж при звичайному рядковому.

ВПЛИВ СТРОКІВ СІВБИ НА УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЯ КОРІАНДРУ

У вегетацію 2002-2003 рр. (рис. 3) найбільш висока урожайність (3,6 т/га) виявилась при висіві 22 вересня. Рослини висіву 23 серпня зовсім вимерзли, рослини наступних двох строків показали урожайність значно нижчу (1,08 та 2,96 т/га), що обумовлено частковим підмерзанням рослин. У вегетацію 2004-2005 рр. максимальну урожайність (2,27 т/га) забезпечив більш ранній строк сівби 7 вересня, що пояснюється сприятливими умовами перезимівлі.

При весняній культурі коріандру найбільш високі урожаї в обидва роки було одержано при ранніх строках висіву: 1,12 т/га при сівбі 05.03.03 р. та 1,53 т/га – 23.02.05 р. За роки наших досліджень типових для Криму "лютневих вікон" не спостерігалось, але сівба при короткочасних потепліннях 21 січня 2003 р. та 27 січня 2005 р. показали більш низьку урожайність, ніж ранні весняні висіви.

В 2001 році максимальний урожай насіння коріандру отримано при сівбі 1 вересня 2000 р. (2,83 т/га); в 2002 році (3,86 т/га) при висіві 9 вересня 2001 р. та в 2004 р. – при висіві 2 вересня 2003 року (3,31 т/га). При весняній культурі найбільш високі урожаї отримано при ранніх строках висіву: 1,54 т/га, 0,92 т/га та 1,96 т/га відповідно зазначених років. Різниця між варіантами є вірогідною, про що свідчать показники НІР05: 0,12 т/га, 0,14 т/га та 0,11 т/га.

Рис. 3. Урожайність насіння коріандру в залежності від строку висіву (вегетації 2002-2003 рр., 2004-2005 рр.) Контроль: 02.04.03 і 12.04.05 р. НІР05: 2003 р. – 0,12 т/га; 2005 р. – 0,09 т/га.

Аналіз показав, що важливішими факторами урожайності коріандру є кількість рослин на одиницю площі, що вижили до збирання, а також кількість плодів на одній рослині. В дослідах урожаю 2003, 2004 та 2005 років найбільше рослин (173, 130 та 90 шт./м2) збереглося на варіантах з максимальною урожайністю. В середньому за 2004-2005 рр. кількість плодів з одної рослини становила: при осінньому висіві – 2886 шт., та весняному – 2500 шт.

ВПЛИВ УМОВ ВИРОЩУВАННЯ ТА СТРОКІВ ЗБИРАННЯ НА ФОРМУВАННЯ НАСІННЯ І УРОЖАЙНІСТЬ КОРІАНДРУ

Процес формування плодів коріандру вивчали в польових умовах та кліматичних камерах. Збір рослин здійснювали у різні роки в 4-6 строків починаючи через 16-26 діб після масового цвітіння (вологість біля 77 %) до твердої стиглості (вологість біля 20 %) з інтервалами 7-8 діб. Було виявлено, що вологість вегетативних органів і плодів коріандру в процесі дозрівання закономірно знижується (рис. 4).

Причому у більш ранні фази формування вологішими (77,0-60,0 %) були плоди і менш вологішою (69,9-58,5 %) вегетативна маса. В наступному процесі наливу і дозрівання плоди за рахунок інтенсивного накопичення речовин втрачають вологу. І вже від четвертого строку збирання до твердої стиглості вологість плодів виявляється нижчою (39,1-14,6 %), а вегетативної маси – вищою (48,1-27,6 %). В цей же час із більш вологих вегетативних органів відбувається відтікання речовин в плоди за рахунок реутилізації, чому сприяє атрагуюча здатність насіння, що має високу концентрацію речовин.

Рис. 4. Динаміка вологості плодів і вегетативної маси коріандру за різних строків збирання (середнє за 2001, 2002, 2003 та 2009 рр.)

Характер реутилізації речовин залежить від погодних умов. Шляхом моделювання різних умов (табл.1) встановлено, що в суховійній камері (27-30 ºС, відносна вологість повітря – біля 65 %) вже на протязі одної доби вегетативна маса висихає з 65,7 до 34,6 %.

Таблиця 1

Динаміка вологості плодів та вегетативної маси коріандру
сорту Нектар в різних умовах (середнє за 2002-2003 рр.)

Умови

дозрівання

Вологість плодів, %

Вологість вегетативної маси, %

в день
збирання

через
1 добу

через
2 доби

через
4 доби

в день збирання

через
1 добу

через
2 доби

через
4 доби

Суха камера

71,2

60,3

49,0

21,0

65,7

34,6

19,3

11,6

Волога камера

71,2

65,1

52,9

40,3

65,7

58,8

53,8

33,6

Це зумовлювало припинення руху речовин з вегетативних органів в плоди. Насіння, захищене плодовими оболонками, маючи достатньо високу вологість, втрачає суху речовину за рахунок інтенсивного дихання. У вологій камері (20-21 ºС, відносна вологість повітря – 85-90 %), відбувається повільне висихання вегетативної маси та плодів. Це сприяє більш тривалому і повному відтіканню речовин з вегетативних органів й накопиченню їх в плодах (рис. 5).

Як видно із наведених на рис. 5 даних, при дозріванні у вологій камері має місце закономірне зростання маси 1000 плодів відносно контролю (обмолот в день збирання). У суховійній камері, навпаки, маса 1000 плодів у порівнянні з контролем знижується. Встановлено, що з достиганням різниця за масою 1000 плодів між різними варіантами зменшується. Так, коли при першому строкові збирання збільшення маси 1000 плодів, що достигали у вологій камері, відносно контролю становило 0,46 г (9,0 %), то при четвертому строкові – 0,24 г або 3,1 %. Зменшення ваги 1000 плодів при дозріванні в сухих умовах при першому строкові збирання становило 0,19 г (3,7 %), при останньому – 0,07 г (0,92 %). Отже, можна зробити висновок, що інтенсивний приріст маси плодів коріандру відбувається до стану вологості вегетативних органів біля 50 %, і плодів – 40-30 %.

Рис. 5. Маса 1000 плодів коріандру у залежності від строку збирання та умов дозрівання (середнє за 2001-2003 рр.).

В дослідах, проведених в умовах зрошення в 2002, 2003 та 2009 роках, маса 1000 плодів коріандру в середньому становила: при першому строкові збирання – 4,84 г, другому – 6,00 г, третьому – 7,03 г, четвертому – 7,72 г, п'ятому – 8,53 г та шостому – 7,91 г. Приріст маси плодів відносно попереднього строку відповідно становить: 1,16 г (24,0 %); 1,03 г (17,16 %), 0,69 г (9,82 %); 0,81 г (10,5 %). При збиранні в останньому строкові маса 1000 плодів зменшилась на 0,62 г (7,27 %). Показники НІР05 відповідно зазначених років становили: 0,12; 0,12 та 0,34 г, що вказує на вірогідність різниць маси плодів за різних строків збирання. На дослідних ділянках без зрошення в середньому за 2001-2003 роки маса 1000 плодів становила: при першому строкові збирання – 4,42 г, другому – 5,35 г, третьому – 6,16 г, четвертому – 6,74 г. При більш пізньому збиранні спостерігалося зменшення маси плодів. Так, наприклад, в досліді 2003 року маса 1000 плодів четвертого строку збирання становила 7,0 г, а п’ятого – 6,88 г.

Як видно з таблиці 2, строки збирання виявляли значний вплив на урожайність насіння коріандру. В усі роки при збиранні від першого до четвертого строку спостерігалось підвищення урожайності: в 2003 р. – від 1,36 т/га до 2,37 т/га, в 2004 р. – від 1,25 т/га до 1,96 т/га, в 2005 р. – від 0,83 т/га до 1,6 т/га. При більш пізньому збиранні за рахунок припинення накопичення речовин та обсипання плодів має місце зниження урожайності.

При визначенні строків збирання насіння коріандру у виробничих умовах орієнтуються на ступінь побуріння плодів [Жарінов В. І., 1994; Бугаєнко Л. О., 2002]. В наших дослідженнях вивчено взаємозв'язок між вологістю плодів, їх забарвленням, масою та схожістю в процесі дозрівання (табл. 3).

Таблиця 2

Строки збирання

2003 р.

2004 р.

2005 р.

урожайність,
т/га

приріст відносно попереднього строку

урожайність,
т/га

приріст відносно попереднього строку

урожайність,
т/га

приріст відносно попереднього строку

т/га

%

т/га

%

т/га

%

1

1,36

0,83

2

1,71

0,35

25,7

1,25

1,02

0,19

22,9

3

2,21

0,50

25,2

1,67

0,42

33,6

1,30

0,28

27,4

4

2,37

0,16

7,2

1,96

0,29

17,4

1,60

0,30

23,1

5

2,20

-0,17

-7,2

1,11

-0,85

-43,4

1,49

-0,11

-6,9

НІР05

0,19

-

-

0,16

-

-

0,09

-

Урожайність насіння коріандру сорту Нектар

в залежності від строків збирання

З наведеної таблиці видно, що при дозріванні насіння коріандру відбувається два взаємопов'язаних процеси – втрата вологи та побуріння плодів. Ці два явища є параметрами, що визначають ступінь зрілості насіння. Але оскільки забарвлення є суб'єктивною ознакою, більш раціонально як стан зрілості, так і строки збирання встановлювати за рівнем вологості плодів. Отже оптимальним строком скошування насінників коріандру при роздільному збиранні є період, коли вологість плодів становить від 40 до 28 %. В цей час урожайність, маса 1000 плодів та лабораторна схожість є найбільш високими.

Таблиця 3

Узагальнена система взаємозв'язку різних властивостей плодів
коріандру в процесі дозрівання (середнє за 2002-2004 рр.)

Параметри плодів

Строки збирання

1

2

3

4

5

6

Вологість, %

77,0

70,0

60,0

39,0

27,9

14,6

Забарвлення

зелене

жовте

побуріння 20-30%

побуріння 50-70%

побуріння 80-90%

почорніння
плодів

Маса 1000 плодів, г

4,84

6,10

7,03

7,72

8,53

7,91

Лабораторна схожість, %

32

68

78

86

85

50

Особливо небезпечним при вирощуванні насіння коріандру є перестій рослин на корені. Так, в досліді 2004 року насіння, зібране в третій декаді серпня, мало схожість 50 % з індексом проростання 1,26. В кінці липня та в серпні випала значна кількість опадів (74 мм), що зумовило розвиток грибів, які уражували проростаюче насіння.

ЕФЕКТИВНІСТЬ ДІЇ СТИМУЛЯТОРА РОСТУ ЕМІСТИМ С ПРИ ОБРОБЛЕННІ НАСІННЯ ТА ВЕГЕТУЮЧИХ РОСЛИН КОРІАНДРУ

Нами встановлено, що в середньому за 2001-2003 рр. при урожайності плодів на контролі 0,92 т/га прибавка за рахунок оброблення рослин препаратом Емістим С в дозі 5,0 мл/га складала 0,08 т/га (або 9,1 %) та в дозі 10 мл/га – 0,12 т/га (12,7 %). При дозі 15 мл/га в середньому за 2001-2002 рр. урожайність коріандру у порівняні з контролем була вищою на 0,12 т/га, але на 0,02 т/га нижчою за дозу 10 мл/га. Отже найбільш ефективним є оброблення рослин коріандру стимулятором росту Емістим С в дозі 10 мл/га.

Строки оброблення рослин коріандру стимулятором росту вивчали при дозі 10 мл/га. Було встановлено, що в середньому за 2001-2003 р. урожайність на контролі була 0,89 т/га, при застосуванні препарату у фазі стеблування – 0,98 т/га та у фазі бутонізації – 1,01 т/га. Отже, збільшення урожаю при першому строкові становило 0,09 т/га (9,6 %) та при другому – 0,11 т/га (12,6 %). НІР05 за роки досліджень складав 0,04; 0,06 та 0,03 т/га.

Оброблення рослин у фазі цвітіння в 2001 та 2002 р. показало більшу урожайність у порівнянні з контролем в середньому на 0,11 т/га (9,7 %), але дещо нижчу, ніж у фазі бутонізації – на 0,01 т/га (1,1 %).

Отже, виходячи з наведених даних, можна зробити висновок, що раціональним режимом використання стимулятора росту Емістим С є оброблення рослин у фазі бутонізації в дозі 10 мл/га.

Що стосується впливу стимулятора росту Емістим С на посівні властивості насіння, слід відзначити, що позитивна дія цього препарату виявлялась при вихідній лабораторній схожості від 50 до 80 %. Насіння ж із схожістю 90 % і більше мірою своєї високої життєздатності мало слабку реакцію на дію препарату. Насіння із більш низькою схожістю виявилось нездатним при проростанні реалізувати стимулюючий ефект препарату. Але враховуючи позитивну дію стимулятора росту на урожайні властивості насіння, оброблення посівного матеріалу коріандру Емістимом С потрібно вважати раціональним.

ПОСІВНІ ВЛАСТИВОСТІ НАСІННЯ ТА ОЛІЙНІСТЬ ПЛОДІВ У ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД УМОВ ЇХ ФОРМУВАННЯ ТА СТРОКІВ ЗБИРАННЯ

Посівним матеріалом коріандру є плоди двосім'янки. Згідно стандартної методики, енергія проростання та лабораторна схожість коріандру визначаються за числом плодів, які проросли хоча б одним проростком. Теоретично при висіві 100 плодів може утворитися 200 проростків. При вивченні цього питання ми встановили новий параметр оцінки посівних властивостей насіння – "Індекс проростання насіння" (Іп.н.), який визначається за формулою:

 

де nпр. – загальна кількість проростків, що утворились на 100 висіяних плодів, nсх.пл. – число схожих плодів.

В лабораторних умовах цей параметр для насіння коріандру складав в середньому від 1,5 до 1,7 залежно від умов вирощування. В польових умовах – від 1,17 до 1,26.

Кращі посівні властивості мало насіння, вирощене за осінніх строків сівби. У середньому за 2002-2004 рр. за оптимального осіннього висіву енергія проростання становила – 76 %, лабораторна схожість – 85 % та Іп.н. – 1,57. При оптимальному весняному висіві ці показники були нижчими: 66 %, 75 % та 1,49. НСР05 за енергією проростання – 4,4 %, лабораторною схожістю – 3,2 % та Іп.н. – 0,08.

Значна мінливість посівних властивостей насіння мала місце залежно від строків збирання. Мірою достигання насіння його посівні властивості зростали: енергія проростання від 3,0 % за першого строку збирання (початок формування, вологість 77 %) до 79 % при побурінні плодів на 80-90 % та вологості біля 27 %, лабораторна схожість змінювалась від 33 до 86 % та Іп.н. – від 1,37 до 1,65. Але слід зауважити, що перестій насінників на корені після настання твердої стиглості призводить до значного погіршення посівних властивостей насіння.

Насіння коріандру відзначається тривалим періодом післязбирального дозрівання. В наших дослідженнях виявлено, що на час збирання урожаю енергія проростання насіння становила від 2 % до 9 %, лабораторна схожість – від 37 % до 57 %. Протягом двох місяців зберігання насіння ці показники зросли відповідно до 34-70 % та 85-93 %. Індекс проростання свіжозібраного насіння становив 1,14-1,20, в процесі післязбирального дозрівання він підвищувався до 1,63-1,72.

В дослідах за 2003-2005 рр. за оптимальних строків осіннього висіву коріандру масова доля ефірної олії складала в середньому 1,92 % від сухої речовини. При урожайності 3,00 т/га збір ефірної олії досяг 57,17 кг/га. За оптимальних строків весняного висіву вміст ефірної олії виявився вищим – 2,58 %, але за рахунок більш низької урожайності (1,54 т/га) її збір був значно нижчим – 39,29 кг/га в середньому за три роки.

Масова доля ефірної олії в плодах складала: за першого строку збирання – 2,52 %, другого – 2,61 %, третього – 2,45 % та четвертого 2,12 %.

Збір ефірної олії з гектара посіву зумовлюється її масовою долею в плодах та урожайністю. Більшу кількість ефірної олії отримували при збиранні у третьому та четвертому строках збирання – 45,07 та 42,07 кг/га. В цей період вологість плодів становила від 60,0 до 39,1 %. Отже оптимальним при вирощуванні коріандру для одержання ефірної олії є строк збирання при вологості плодів біля 50 %.

Умови зволоження виявляють значний вплив на вміст ефірної олії в плодах коріандру. В середньому за 2003-2004 рр. масова доля ефірної олії від першого до п'ятого строку збирання становила відповідно: на зрошені – 2,57; 2,72; 2,43; 2,36 та 2,24 %; на богарі – 3,04; 3,08; 2,86; 2,36 та 2,25 %.

При дозріванні скошених рослин в умовах більш високої температури та низької відносної вологості повітря (суха камера) масова доля ефірної олії була більшою (від 2,56 % до 1,74 % у різні строки збирання), ніж у вологій камері (від 2,25 % до 1,62 %).

ВИРОБНИЧА ПЕРЕВІРКА ТА ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЕЛЕМЕНТІВ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ НАСІННЯ КОРІАНДРУ

В 2002 році в СП "Агрофірма"Нива" Красногвардійського р-ну АР Крим на площі 60 га при обробленні рослин у фазі бутонізації стимулятором росту Емістим С одержано урожайність 1,17 т/га, що перевищувало контроль на 0,15 т/га або 14,3 %. При обмолоті валків із швидкістю руху барабана молотильного агрегату 800, 600 та 300 об/хв. обрушеність плодів відповідно складала: 52, 24 і 8 %.

В 2005 році в ПП "Дружба" Сакського р-ну АР Крим на площі 62,7 га коріандру сорту Нектар, при роздільному збиранні із скошенням у валки 9 липня за вологістю плодів 50 % та обмолоті 12 % одержано урожайність 1,87 т/га. При прямому комбайнуванні 16 липня за вологістю плодів 12-13 % урожайність становила 1,58 т/га. Отже, втрати становили 0,29 т/га або 15,5 %.

В фермерському господарстві "Радега" Кіровського р-ну АР Крим в 2004 році на площі 50 га при вивченні строків збирання скошували у валки 27 липня при вологості плодів 45 % та 8 серпня при твердій стиглості. Урожайність плодів відповідно становила 1,38 т/га та 1,01 т/га, лабораторна схожість насіння – 93 % та 82 %. Отже збирання насіння через 12 діб після оптимального строку призвело до втрати урожаю на 26,8 % та зниження схожості на 11 %.

У фермерському господарстві "Світлий шлях" Кіровського р-ну АР Крим 15 вересня 2004 р. висіяно 100 га коріандру звичайним рядковим способом з нормою висіву 23,5 кг/га. Цим же насінням було засіяно 25 березня 2005 р. 42 га з нормою висіву 22 кг/га. Насіння обробляли стимулятором росту Емістим С в дозі 10 мл/т, зрошення не застосовувалось. При осінньому висіві отримано 1,0 т/га, при весняному – 0,58 т/га.

В ТОВ "Лан" Віньковецького р-ну Хмельницької області в 2003 р. на площі 40 га при обробленні рослин коріандру препаратом Емістим С в дозі 7 мл/га у фазі бутонізації отримано 1,46 т/га плодів, що вище за контроль на 0,15 т/га (11,45 %).

В СКВ "Лабунський" Полонського р-ну Хмельницької області 15 квітня 2003 р. висіяно коріандр перехресним способом з нормою 25 кг/га. При цьому 14 га було засіяно насінням обробленим Емістим С та 1 га без оброблення. Урожай становив відповідно – 1,95 т/га та 1,72 т/га. Отже за рахунок оброблення насіння стимулятором росту урожайність плодів коріандру зростала на 0,23 т/га або 13,37 %.

Аналіз економічної ефективності розроблених нами елементів технології вирощування насіння коріандру показав, що за оптимального строку осіннього висіву собівартість одної тонни посівного матеріалу становила на 227,0 грн або на 48,5% нижче, а прибуток – на 3722,3 грн/га, або на 117,1 % вище у порівнянні з кращим весняним строком. За роздільного збирання у порівнянні з прямим комбайнуванням собівартість насіння на 91,5 грн/т (19,5 %) нижча, а прибуток на 918,6 грн/га (29,58%) вище. Оброблення рослин Емістимом С забезпечувало зниження собівартості насіння на 94,1 грн/га та підвищення прибутку на 282,8 грн/га і рентабельності – на 29,7 %.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі здійснено теоретичне обґрунтування і нове рішення наукового завдання, яке полягає у біологічному обґрунтуванні важливіших елементів технології вирощування насіння коріандру на прикладі сорту Нектар в умовах Криму – особливості онтогенезу, строки та способи висіву і збирання урожаю, режими використання стимулятора росту, удосконалення методів оцінки якості насіння в результаті чого підвищена урожайність та покращена якість насіння, що має велике значення у виробництві коріандру.

1. Вперше розроблена циклічна система періодизації онтогенезу та вегетаційного періоду рослин коріандру на прикладі сорту Нектар. В умовах Криму тривалість онтогенезу рослин коріандру цього сорту при осінньому висіві складає 426 діб, при весняному – 407 діб, вегетаційного періоду – відповідно: 328 і 109 діб.

2. Встановлено, що підвищена температура й нестача вологи призводять до скорочення тривалості окремих міжфазних періодів та вегетації в цілому, а також послабленого росту рослин. При осінньому висіві висота рослин на час збирання складала 95,2 см, а при весняному – 47,6 см. При весняному висіві на зрошенні висота рослин була 68 см, на богарі – 37 см.

3. У залежності від умов вирощування рослин коріандру сорту Нектар на початку вегетації спостерігалися значні різниці в строках настання окремих фаз та тривалості міжфазних періодів. До часу завершення вегетації ці різниці значно скорочувались. Так, при осінньому та весняному висівах різниця в часі настання фази стеблування становила 31 добу, цвітіння – 28 діб, молочного стану – 11 діб та збиральної стиглості – 8 діб.

Цвітіння та плодоутворення коріандру при осінньому висіві тривало 27 діб, а при весняному – 18 діб. Це необхідно враховувати при визначенні способів та строків збирання урожаю.

4. Гіллястість рослин та розвиток суцвіть є визначальними факторами у формуванні насіння коріандру. За оптимального строку осіннього висіву на одній рослині утворювалось в середньому за три роки по 84,3 стебел різних порядків гілкування, при весняному – 44,6.

В кращих умовах вирощування рослин (осінній висів, широкорядний спосіб, зрошення) утворюються більш міцні суцвіття. Так, при осінньому висіві на одній рослині розвивалося в середньому 54 зонтика по 5,17 зонтичка в кожному зонтику, при весняній сівбі ці показники значно нижчі – 40,0 та 4,35.

5. В залежності від осінніх запасів вологи, а також погодних умов за час зимово-весняної вегетації оптимальні строки висіву коріандру сорту Нектар припадають на період від 1 до 20 вересня (урожайність 2,83-3,86 т/га). При весняному вирощувані коріандру більш високі урожаї (1,12-1,53 т/га) мають місце при висіві в ранньовесняні строки та "лютневі вікна".

6. Приріст сухої речовини в плодах коріандру припиняється при їх вологості 40-30%. Цей період є оптимальним для скошування рослин за роздільного збирання. Урожайність насіння за оптимальних строків роздільного збирання становила у різні роки 1,60-2,37 т/га. Запізнення збирання приводило до зниження урожаю (до 1,11-2,20 т/га). За обмолоту валків з обертанням барабану молотильного агрегату 800, 600 та 300 об/хв. розтріскування плодів відповідно становило: 52, 24 та 8 %.

7. Оптимальним режимом оброблення рослин коріандру в період вегетації стимулятором росту Емістим С є доза 10 мл препарату на 1 га посіву в період бутонізації. При обробленні посівного матеріалу в дозі 10 мл/т урожайність плодів підвищується на 0,09-0,23 т/га або на 10-13 %.

8. Розроблено принципово новий параметр оцінки посівного матеріалу «Індекс проростання насіння» (Іп.с.), який визначається числом проростків, що утворилися на один висіяний плід. Для насіння сорту Нектар Іп.с. складає: при висіві в лабораторних умовах 1,50-1,60 та в польових – 1,22.

9. Встановлено, що насіння коріандру сорту Нектар, вирощене при осінньому висіві, у порівнянні з насінням весняного висіву має кращі посівні властивості. В середньому за три роки енергія проростання при осінньому висіві становила 76 %, лабораторна схожість – 85 % та Іп.н. – 1,57. При весняному висіві – відповідно 66 %, 75 % та 1,49. Високі посівні властивості насіння коріандру (енергія проростання 79 %, лабораторна схожість – 86 %, Іп.н. – 1,65) мають місце за роздільного збирання в період від початку воскової стиглості (вологість плодів біля 40 %) до кінця воскової стиглості (28-25 %). Перестій рослин на корені призводить до значного зниження якості насіння.

За роки досліджень на зрошенні лабораторна схожість насіння при збиранні у восковій стиглості складала від 84 % до 93 %, а на суходолі – від 79 % до 81 %.

10. Свіжозібране насіння коріандру мало низьку лабораторну схожість (37-57 %) та індекс проростання (1,14-1,20). В процесі післязбирального дозрівання протягом 2 місяців ці показники зростали відповідно до 85-93 % та 1,63-1,72.

11. Встановлено, що при зрошенні масова доля ефірної олії нижча (2,28-2,56 %), ніж на богарі (2,71-2,95 %). При дозріванні плодів в умовах підвищеної температури ефірної олії містилося 2,23 %, а при більш низьких температурах – 1,75 %. При осінньому висіві кількість ефірної олії в плодах коріандру значно нижча (1,75-1,98 %), ніж при весняному (2,50-2,59 %). Однак, за рахунок вищої урожайності при осінньому висіві збір ефірної олії з 1 га вищий (45,0 кг/га), ніж при весняному (29,7 кг/га). З достиганням плодів коріандру вміст ефірної олії в них знижується: при збиранні в молочному стані у різні роки він становив 2,56-3,19 %, а у фазі твердої стиглості – 2,24-2,37 % від сухої маси плодів. Отже, збирання коріандру для технічних цілей необхідно здійснювати при вологості плодів від 50 % до 40 %.

12. За оптимального строку осіннього висіву у порівнянні з весняним собівартість насіння була на 48,5 % нижчою, а прибуток та рентабельність вищими відповідно на 90,1 % та на 31,9 %. Роздільне збирання у восковій стиглості у порівнянні з прямим збиранням у твердій стиглості забезпечило нижчу собівартість насіння (на 19,57 %) та більш високі прибуток (на 29,58 %) і рентабельність (на 87,4 %). За оптимального режиму оброблення рослин коріандру стимулятором росту Емістим С собівартість насіння знижувалась на 94,1 грн/т, а прибуток та рентабельність підвищувались відповідно на 282,8 грн/га та на 29,7 %.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Господарствам різних форм власності застосовувати наступні елементи технології вирощування насіння  коріандру:

1. Сівбу проводити в період від 1 до 20 вересня, в залежності від осінніх запасів вологи та прогнозу погодних умов в зимово-весняну вегетацію. При весняній культурі коріандру висів здійснювати у ранні весняні строки та у "лютневі вікна".

2. Обробляти рослини в період вегетації стимулятором росту Емістим С оптимальною дозою 10 мл/га препарату в фазі бутонізації. Посівний матеріал коріандру обробляти за 1 добу до висіву в дозі 10 мл/т насіння.

3. Скошувати у валки при роздільному збиранні коріандру для насіннєвих цілей у стані вологості плодів від 40 до 30 %, а для отримання ефірної олії – при вологості від 50 до 40 %. Обмолочувати валки при швидкості обертів барабана молотильного агрегату 350-400 за хвилину.

4. Здійснювати остаточну оцінку посівних властивостей насіння коріандру через 2-3 місяці після збирання урожаю. Для осіннього висіву коріандру використовувати насіння попередніх 1-3 років урожаю.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Разработка приемов улучшения качества семян овощных культур в процессе послеуборочной обработки / Г. С. Хлевная, В. М. Маласай, И. В. Тимошенко, Р. Ю. Шабанов // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. – Симферополь, 1999. – Вып. 58. – С. 156-164.
  2.  Изучение действия регуляторов роста на качество семян и продуктивность овощных растений и клевера / Н. М. Макрушин, Г. С. Хлевная, Р. Ю. Шабанов [и др.] // Научные труды Крымского государственного аграрного университета. – Симферополь, 2000. – Вып. 66. – С. 285-289.
  3.  Шабанов Р. Ю. Влияние сроков посева на урожайность семян кориандра / Р. Ю. Шабанов // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2003. – Вып. 81. – С. 102-107.
  4.  Влияние стимулятора роста Эмистим С на качество семян фенхеля, шалфея мускатного, аниса и кориандра разных лет урожая / Н. М. Макрушин, М. М. Мельников, Р. Ю. Шабанов [и др.] // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2003. – Вып. 80. – С. 195-199.
  5.  Действие стимулятора роста Эмистим С на посевные качества семян и урожайность табака, овощных и эфиромасличных растений / Н. М. Макрушин, Л. А. Бугаенко, Р. Ю. Шабанов [и др.] // Збірник наукових праць Уманського державного аграрного університету (спец. випуск). – Умань, 2003. – С. 569-573.
  6.  Бугаенко Л. А. Влияние условий выращивания и сроков уборки на процесс формирования, масличность и всхожесть семян кориандра / Л. А. Бугаенко, Н. М. Макрушин, Р. Ю. Шабанов // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2004. – Вып. 83. – С. 57-65.
  7.  Макрушин Н. М. Ветвление растений и структура соцветий как факторы формирования семян кориандра / Н. М. Макрушин, Л. А. Бугаенко, Р. Ю. Шабанов // Научные труды Крымского государственного агротехнологического университета. – Симферополь, 2005. – Вып. 89. – C. 76-84.
  8.  Макрушин Н. М. Теория и практика исследований стимулятора роста при выращивании сельскохозяйственных растений в Крыму / Н. М. Макрушин, Е. М. Макрушина, Р. Ю. Шабанов // Гуминовые кислоты и фитогормоны в растениеводстве: сб. материалов Междунар. конф. – К., 2007. – С. 122-127.
  9.  Методологические основы периодизации онтогенеза растений / / Н. М. Макрушин, Е. М. Макрушина, Р. Ю. Шабанов [и др.] // Сучасний стан та перспективи розвитку насінництва в Україні : Наукові праці ПФ «КАТУ» НАУ. Сільськогосподарські науки. – 2008. – Вип. 107. – С. 182-188.
  10.  Шабанов Р. Ю. Совершенствование методики оценки посевных свойств семян кориандра / Р. Ю. Шабанов, Т. Ю. Майорова // Насінництво: теорія і практика прогнозування продуктивності сортів і гібридів за якістю насіння та садивного матеріалу: Наукові праці ПФ НУБіП України «Кримський агротехнологічний університет». Сільськогосподарські науки. – 2009. – Вип. 127. – С. 91-93.
  11.  Макрушин М. Регулятори росту – ефективний фактор підвищення продуктивності посівів / М. Макрушин, Б. Черемха, Р. Шабанов [та ін.] // Пропозиція. – Український журнал з питань агробізнесу. – Київ, 2001. – Вип. 5. – С. 60.
  12.  Макрушин М. Регулятори росту – важливий резерв підвищення врожайності / М. Макрушин, С. Герасименко, Р. Шабанов // Пропозиція. – Український журнал з питань агробізнесу. – Київ, 2003. – Вип. 2. – С. 49.
  13.  Шабанов Р. Ю. Основные положения технологии выращивания семян кориандра / Р. Ю. Шабанов // Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні : матеріали Всеукр. науково-практич. конф. 19-20 жовт. 2004 р., Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва УААН. – Харків, 2004. – С. 126.
  14.  Использование регуляторов роста при выращивании семян эфиромасличных растений (рекомендации для производителей семян в Украине) / Н. М. Макрушин, Л. А. Бугаенко, Р. Ю. Шабанов. – К., 2004. – 6 с.
  15.  Макрушин Н. М. Использование регуляторов роста при выращивании семян эфиромасличных растений (рекомендации для производителей семян в Украине) / Н. М. Макрушин, Л. А. Бугаенко, Е. М. Макрушина, Р. Ю. Шабанов. – К., 2008. – 14 с.

Шабанов Р. Ю. Біологічне обґрунтування важливіших елементів технології вирощування насіння коріандру сорту Нектар в Криму. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 – селекція і насінництво. – Інститут рослинництва ім. В.Я. Юр'єва НААН, м. Харків, 2010.

Дисертація присвячена розробленню важливіших елементів технології вирощування посівного матеріалу коріандру сорту Нектар на основі вивчення біологічних особливостей росту, розвитку рослин, процесів формування та проростання насіння в Криму.

Складено циклічну схему онтогенезу та вегетаційного періоду коріандру. Виявлено стійкість рослин коріандру до несприятливих умов зимово-весняного періоду вегетації за різних строків осіннього та весняного висіву. Встановлено період найбільш інтенсивного накопичення речовин в плодах, що є основою для визначення оптимальних строків та способів збирання урожаю. Визначено оптимальні строки та дози застосування стимулятору росту Емістим С при вирощуванні коріандру. Удосконалено методику визначення посівних властивостей насіння коріандру та встановлено характер накопичення ефірної олії в плодах залежно від строків сівби та збирання урожаю, умов зволоження.

Проведена економічна оцінка пропонованих елементів технології вирощування насіння коріандру, які показали високий доход, рівень рентабельності та знайшли практичне застосування в господарствах Криму та Хмельницької області.

Ключові слова: коріандр, онтогенез, технологія, осінній висів, весняний висів, формування насіння, структура урожаю, посівні властивості насіння, накопичення ефірної олії.

Шабанов Р. Ю. Биологическое обоснование важнейших элементов технологии выращивания семян кориандра сорта Нектар в Крыму. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 – селекция и семеноводство. – Институт растениеводства им. В. Я. Юрьева НААН, г. Харьков, 2010.

Диссертация посвящена новому решению научного задания, заключающемуся в разработке важнейших элементов технологии выращивания посевного материала кориандра на примере сорта Нектар на основании изучения биологических особенностей роста, развития растений, процессов формирования и прорастания семян в Крыму. В отличие от существующей технологии диссертантом установлены биологические особенности развития растений, формирования и прорастания семян при разных сроках сева, определены оптимальные режимы обработки посевов стимулятором роста и уборки урожая, усовершенствована методика определения посевных свойств семян. В результате разработки этих важных элементов технологии выращивания повышена урожайность и улучшено качество семян, что имеет большое значение в производстве кориандра.

Впервые разработана циклическая схема онтогенеза и вегетационного периода растений кориандра на примере сорта Нектар в условиях Крыма. 

Установлено, что повышенная температура и недостаток влаги приводят к сокращению вегетационного периода, ослабленному росту растений, что обусловливает снижение урожайности и ухудшение качества семян кориандра.

Показано, что при осеннем севе, по сравнению с весенним, темпы развития растений более интенсивные, с более мощным ветвлением и большим количеством соцветий.

Рекомендуется посев кориандра проводить в период от 1 до 20 сентября, а также в ранневесенние сроки и в "февральские окна".  

Установлено, что более низкая температура (20-21 ºС) и повышенная относительная влажность воздуха (85-90 %) способствуют длительному и более полному оттоку веществ из вегетативных органов в плоды, что способствует увеличению их массы. При повышенной температуре (27-30 ºС) и пониженной относительной влажности воздуха (65 %) масса плодов снижается.

Установлено, что скашивание в валки целесообразно проводить при влажности плодов 40-30 %. Обмолот валков проводить при подсыхании плодов до 12-14 % при скорости вращения барабана молотильного агрегата 350-400 об/мин.

Впервые для кориандра установлен оптимальный режим обработки посевов стимулятором роста Эмистим С: опрыскивание раствором препарата проводить в фазе бутонизации в дозе 10 мл/га.

Разработан новый параметр оценки качества семян кориандра – "Индекс прорастания семян", определяемый количеством проростков, образующихся из 100 двусемянных плодов. Более высокие посевные свойства семян кориандра формируются при осеннем севе (всхожесть в среднем 85 %), чем при весеннем (75 %).

Показано, что по мере созревания плодов массовая доля эфирного масла в них снижается. Оптимальным состоянием плодов для уборки кориандра на технологические цели является их влажность 50-40 %. При осеннем севе содержание масла значительно ниже, чем при весеннем. При орошении эфирного масла в плодах содержится 2,28-2,25 %, на суходоле – 2,71-2,95 %.

Установлена высокая экономическая эффективность предлагаемых элементов технологии выращивания семян кориандра.

Ключевые слова: кориандр, онтогенез, технология, осенний сев, весенний сев, формирование семян, структура урожая, посевные свойства семян, накопление эфирного масла.

Shabanov R. Yu. Biological substantiation of the most important elements of growing technology of coriander seeds of Nectar variety in the Crimea. – Manuscript.

Candidate's of Agricultural Sciences thesis on specialty 06.01.05 – Plant Breeding and Seed Production. Plant Production Institute nd. a. V. Ya. Yuriev NAAS, Kharkiv, 2010.

Thesis is devoted to development of the most important elements of coriander Nectar variety sowing material growing technology at the basis of study of biological properties of growth, developments of plants, processes of formation and germination of seeds in Crimea.

Cyclic scheme of ontogenesis and vegetation period of coriander has been worked out. Resistance of coriander plants to unfavourable conditions of winter-spring period under different terms of autumn and spring sowing has been detected. Period of the most intense substances’ accumulation in the fruits has been established, which is the main basis of determining of harvesting terms and means. Optimal terms and doses of Emistim C treatment during coriander growing have been elaborated. Technique of sowing properties determination of coriander seeds has been refined and character of accumulation of essential oil in the seeds in dependence on sowing and harvesting terms and humidity conditions has been established.

Economic evaluation of the proposed elements of growing technology of coriander seeds has been conducted and shows high profit and economic efficiency. proposed elements of growing technology are being used at the farms in Crimea and Khmelnitsky region.

Key words: ontogenesis, technology, autumnal sowing, spring sowing, seeds’ formation, structure of the yield, sowing properties of seeds, building up of essential oil.


Підписано до друку 29.09.2010 р. Формат 60х90/16.

Папір офсетний. Гарнітура "Times New Roman"

Ум. друк. арк.0,9. Тираж 100 прим. Зам. №23 від 29.09.10 р.

Надруковано в множильному центрі ПФ НУБіП України "КАТУ"

95000, АР Крим, м. Сімферополь, смт. Аграрне,

ПФ НУБіП України "КАТУ"


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45043. Цивільна оборона. Методичні вказівки 331.5 KB
  Прогнозування і оцінка обстановки у разі вибуху газоповітряної суміші Варіант №0. Прогнозування обстановки під час вибуху газоповітряної суміші. Література16 Мета контрольної роботи – поглибити і закріпити теоретичні знання з оцінки і захисту робітників і службовців у разі вибуху газоповітряної суміші на підприємстві набути навичок практичного використання знань. Завдання контрольної роботи – виконання рохрахунковопояснювальної записки з оцінки обстановки на підприємстві у разі вибуху...
45044. Решение задачи линейного программирования графическим методом 451 KB
  Порядок выполнения: Составить математическую модель задачи. Проверить ограничение задачи. При Или Границы области допустимых решений Пересечением полуплоскостей будет являться область координаты точек которого удовлетворяют условию неравенствам системы ограничений задачи.
45045. ОТРАСЛИ ЭКОНОМИКИ 428 KB
  Таким образом экономика предприятия – это наука о правилах хозяйствования на предприятии. Изучая данную дисциплину студент должен знать основы экономики предприятия как основного объекта рыночной экономики организационные и производственные основы функционирования предприятия в условиях рынка. Уметь построить организационную и производственную структуру предприятия.
45046. MD5 (message digest algorithm) 81.5 KB
  Обробка одного 512 бітового блока Кожний раунд приймає на вхід 512 бітовий блок Yq та 128 бітове значення буферу BCD. Елементарна операція Кожний раунд в обробці одного 512 бітового блока складається із послідовності 16 кроків кожен з яких є наступною операцією над BCD буфером: = b gb c d X[k] T[i] s де s є операцією циклічного зсуву вліво на s біт X[k] = M[q 16 k] – kте 32 бітове слово в qому 512 бітовому блоці вхідного повідомлення. При надходження бітів до 2 3 та 4 раундів використовуються наступні перестановки:...
45047. Методические указания к комплексному семантическому анализу лексемы 129.5 KB
  Лексический материал для анализа по выбору студентов согласованному с преподавателем заря ночь звезда солнце танго береза дуб колокольчик роза весна февраль весна сокол демон чародей колдун плаха серебро товарищ жандарм невеста казак цыганка девушка деваха скрипка монах инок парус ветрило дама женщина француз терем дом воск кровь бабочка веретено дождь ветер лебедь сумерки рябина роза чертополох май лето лиса волк ворон черт дьявол свинец золото омут родник огонь море...
45048. ІЧ- ТА ПМР-СПЕКТРОСКОПІЯ В АНАЛІЗІ НОВОСИНТЕЗОВАНИХ L-ЦИСТЕЇНУ 160 KB
  Метою даної роботи є: ідентифікація, встановлення фізико – хімічних властивостей речовин, які були синтезовані в лабораторії біотехнології ФАР Запорізького Національного Університету, за допомогою ІЧ-, Фур’є – спектроскопії, спектроскопії ядерного магнітного резонансу, тонкошарової хроматографії, хромато – мас – спектрометрії; навчитися працювати та розшифровувати спектри даних методів
45049. Ландшафтное проектирование. История. Семантика садов 4.84 MB
  Дизайн является проектной деятельностью и связан с культурой нового типа – проектной культурой., объединившей научно-техническую и гуманитарную культуры на качественно ином уровне, когда определяющей чертой современного мышления стала проектность, связанная с творческой деятельностью человека и соответствующая новому положению человека в мире...
45050. Электрические сети 3.43 MB
  Электрические сети. Номинальное напряжение сети соответствует номинальному напряжению электроприемников подключенных к этой сети. Сети напряжением ниже 1000В называют сетями низкого напряжения НН.