65446

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ХАРЧУВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ РІЗНОГО ТИПУ

Автореферат

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

У сучасних соціальноекономічних реаліях життя в Україні коли змінюються умови навчання дітей та виникають його нові форми і програми дослідження з вивчення харчового статусу дитячого населення України з метою його корекції є вкрай актуальним але недостатньо вивченим...

Украинкский

2014-07-30

368 KB

1 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 4

Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології

 ім.О.М.Марзєєва Національної академії медичних наук України»

Шкуро Вікторія Володимирівна

УДК 613.2-053.4/.5(477):+614.2-056.22:577.4

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ОСОБЛИВОСТЕЙ ХАРЧУВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ У ЗАГАЛЬНООСВІТНІХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ РІЗНОГО ТИПУ

14.02.01 - гігієна та професійна патологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ-2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України»

Науковий керівник: 

доктор медичних наук, професор Корзун Віталій Наумович, ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва НАМН України», завідувач лабораторії спеціальних харчових продуктів та епідеміології харчування

Офіційні опоненти: 

доктор медичних наук, професор Козярін Іван Петрович, НМАПО ім. П.Л. Шупика МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування і гігієни дітей та підлітків;

доктор медичних наук, професор Лапшин Володимир Федорович, ДУ «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України», завідувач відділенням проблем алергії та імунореабілітації дітей.

Захист відбудеться «_21___»_____січня_______2011р. о __12.00__ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 в ДУ «Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М.Марзєєва НАМН України» за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці ДУ «Інститут гігієни та медичної екології

ім. О.М.Марзєєва НАМН України» за адресою ( м. Київ, вул. Попудренка, 50).

Автореферат розісланий «_15_»   __грудня__________2010р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 26.604.01, д.б.н.                                                                              О.М. Литвиченко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. У сучасних соціально-економічних реаліях життя в Україні, коли змінюються умови навчання дітей та виникають його нові форми і програми, дослідження з вивчення харчового статусу дитячого населення України з метою його корекції є вкрай актуальним, але недостатньо вивченим (Сердюк А.М., Гуліч М.П., 2003; Кульчицька В.П. та співав., 2004; Полька Н.С. та співавт., 2004; Берзінь В.І., 2008). Лише правильно побудоване і достатнє харчування у дитинстві є одним з найголовніших факторів, що формують здоров’я, оптимальну життєдіяльність і працездатність людини упродовж всього життя (Козярін І.П., 2003; Спиричев В.Б., 2004-2006; Кучма В.Р., 2008; Лапшин В.Ф., 2007-2009; Педан В.Б., 2009). За статистичними даними на початок 2008 року кількість вихованців ЗОНЗ в Україні складала 4 млн. 857 тис. дітей, з них віком 6-10 років - близько 50 %. В загальноосвітніх закладах навчається майже 70% дитячого населення, а тому організація харчування в них на сьогодні є найбільш придатним місцем для проведення профілактичних та коригуючих заходів на популяційному рівні (Полька Н.С., 2004; Масанський С.М., 2004; Моісеєнко Р.О., 2009).

У розвинутих країнах світу дослідження з вивчення фактичного харчування та здоров’я дітей є основою соціальної політики держави і використовуються для моніторингу ефективності державних програм з харчування та оздоровлення дитячого населення. Впровадження цих програм в США, Японії, Білорусії, Росії дозволило підвищити ефективність харчування і поліпшити стан здоров’я дітей у цих країнах  (M.F.Megers et al., 1989; Chgungo Suyesao, 1991; Рогов И.А., 2001; Онищенко Г.Г., 2008).

Аналіз динаміки фактичного харчування дитячого населення України за два останніх десятиріччя свідчить про закономірне погіршення структури продуктового набору, розбалансованість харчових раціонах дітей за вмістом білків, жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин (Корзун В.Н., 1990-2009, Кульчицька В.П. та співавт., 1997- 2004; Сердюк А.М. та співав., 2003; Федоренко В.І., 2007; Гуліч М.П., 2009). Це негативно вплинуло на здоров’я дітей, про що свідчить призупинення процесів акселерації і початок „децелірації” фізичного розвитку у дітей в республіках пострадянського простору і в Україні та наявність процесів астенізації серед міських дітей дошкільного та шкільного віку (Сухарев А.Г., 2004; Полька Н.С. та співав., 2000-2009; Неділько В.П., 2007-2009; Соколов А.Я., 2009). За даними медичної статистики в 2008 році порівняно з 1990 р. рівень загальної захворюваності серед дитячого населення України збільшився на 28,6%. В структурі загальної захворюваності дітей перше місце посідають хвороби органів дихання, друге - органів травлення, третє - ендокринної системи, розлади харчування та порушення обміну речовин.

Таким чином, соціально-економічні умови сьогодення, а також новації у системі виховання і навчання вимагають розробки науково обґрунтованих гігієнічних рекомендацій та заходів, спрямованих на поліпшення харчового статусу дитячого населення України, перегляду натуральних норм харчування (наборів продуктів) для дітей у загальноосвітніх навчальних закладах (ЗОНЗ) різного типу – загальноосвітніх школах (ЗОШ), загальноосвітніх школах-інтернатах (ЗО Ш-І), школах-дитячих садочках (ШДС), гімназіях на базі дошкільних навчальних закладів (ДНЗ) з використанням нових харчових продуктів вітчизняного виробництва з високою біологічною цінністю, призначених для організованого харчування дитячого населення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота проведена в рамках НДР: «Медико-біологічна оцінка нових вітчизняних та імпортованих продуктів дитячого харчування та розробка норм їх потреби для різних вікових груп дитячого населення України» (договір з МОЗ України від 08.01.1998 р. №16/98) та НДР: «Розробити нормативні документи з організації харчування у дошкільних та інтернатних закладах» (№ держреєстрації 0103U005158), що виконувались  за національною програмою «Діти України» (затв. Указом Президента України 18.06.96 р. №63/96 та пролонгована Указом Президента України від 24 січня 2001 року № 42/2001 «Про додаткові заходи щодо забезпечення виконання Національної програми «Діти України на період до 2005 року»).

Мета і завдання дослідження.  Мета дослідження: гігієнічна оцінка харчового статусу дітей молодшого шкільного віку, які відвідують загальноосвітні навчальні заклади різних типів, та розробка комплексу науково обґрунтованих гігієнічних заходів щодо його корекції з урахуванням сучасних умов життя, виховання і навчання.

Для реалізації мети дослідження були поставлені наступні задачі:

  1.  Вивчити у натурних умовах фактичне харчування дітей молодшого шкільного віку з ЗОНЗ різного типу: ЗОШ, ЗО Ш-І, ШДС, гімназія.
  2.  Дослідити стан здоров’я дітей зазначеної групи (показники фізичного розвитку  та захворюваності).
  3.  Визначити відповідність енергоцінності раціонів енерговитратам молодших школярів та встановити фактори, що впливають на харчовий статус молодших школярів різних ЗОНЗ.
  4.  Розробити та впровадити науково обґрунтований комплекс гігієнічних заходів щодо поліпшення харчового статусу дітей молодшого шкільного віку з різних ЗОНЗ.
  5.  Провести медико-біологічну оцінку нових харчових продуктів з метою визначення умов та ефективності їх використання у раціонах дітей молодшого шкільного віку, які відвідують ЗОНЗ різного типу.

Об’єкт дослідження харчовий статус дітей молодшого шкільного віку з ЗОНЗ різного типу та його оптимізація.

Предмет дослідження – антропометричні показники фізичного розвитку дітей молодшого шкільного віку з ЗОНЗ різного типу, нутрієнтний склад раціонів харчування, які отримують діти в ЗОНЗ та вдома, рівні споживання окремих груп продуктів, нові харчові продукти підвищеної біологічної цінності.

Методи дослідження. У роботі застосовувався комплекс методів досліджень: гігієнічні методи оцінки фактичного харчування: анкетно-опитувальний – за методикою 24-годинного відтворення харчування (домашнє харчування), хронометражно-ваговий та розрахунковий для оцінки харчування в закладі; антропометричні, біохімічні, мікробіологічні - для оцінки харчового статусу; натурних спостережень – хронометражні дослідження середньодобового бюджету часу з наступним розрахунком енерговитрат (хронометражно-табличний метод) та математичні методи статистичної обробки отриманих даних.

Наукова новизна. 

Вперше встановлено особливості харчового статусу дітей молодшого шкільного віку, які навчаються у загальноосвітніх закладах різного типу м. Києва, Київської області у порівняльному аспекті .

Вперше встановлено невідповідність енергоцінності харчових раціонів молодших школярів загальноосвітніх навчальних закладів різного типу їх добовим енерговитратам.

Вперше визначено вплив гігієнічних та психофізіологічних умов харчування та перебування дітей у ЗОНЗ на формування апетиту та розповсюдженість дисфункцій травної системи.

Практичне значення отриманих результатів. Результати роботи лягли в основу розробленого комплексу гігієнічних заходів з оптимізації харчування молодших школярів, що включав в себе:

  1.  Нормативно-методичні документи, основою яких були результати роботи (акти впровадження МОЗ України від 02.12.2010р.; ДЗ «ЦСЕС МОЗ України» від 01.12.2010р.; ДНМУ ім. М. Горького від 09.12.10р.; Київської облСЕС від 10.09.10р., Донецької облСЕС від 17.08.10р., Хмельницькоої облСЕС від 02.09.10 р., Львівської облСЕС від 03.08.10 р):

Постанова «Про затвердження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах» (затв. Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2004 р. №1591);

Наказ «Про затвердження Порядку організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах» ( затв. Наказом МОЗ і МОН України від 01.06.2005 р. №242/329);

Наказ «Щодо невідкладних заходів з організації харчування дітей у дошкільних, загальноосвітніх, позашкільних навчальних закладах» (затв. Наказом МОЗ і МОН України від 15.08.2006 р. №620/563);

Відомча інструкція «Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах» (затв. Наказом МОН і МОЗ України 17.04. 2006 р. №298/227, зареєстровано в МЮ України 05.05.2006 № 523/12397) (Акти впровадження Донецької облСЕС від 17.08.10р., Київської облСЕС від 13.09.10р., Львівської облСЕС від 03.08.10 р., Хмельницькоої облСЕС від 02.09.10 р.);

Інформаційний лист № 305-2009 «Заходи з оптимізації харчування дітей дошкільного та шкільного віку в організованих колективах» (Акти впровадження ДЗ «ЦСЕС МОЗ України» від 07.12.10 р., Хмельницької облСЕС від 18.10.10р., Донецької облСЕС від 18.10.10р., Київської облСЕС від 04.11.10 р., Львівської обл.СЕС від 18.10.10р.);

Проекти Методичних рекомендацій «Організація харчування у закладах типу школа-дитячий садок», «Організація харчування у ЗОНЗ».

Нові харчові продукти (ковбаси, соки, напої, кондитерські вироби, сухі таблетовані та кисломолочні продукти збагачені активною мікрофлорою) підвищеної біологічної цінності, що дозволило покращити забезпеченість дитячого організму білками, вітамінами, мікроелементами, нормалізувати мікрофлору кишечнику.

Збірники документів та картотеки страв для оптимізації практичної роботи ЗОНЗ: «Сучасна картотека страв» спецвипуск для передплатників ж. «Практика управління закладом освіти» - 143 с.; Збірник «Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі» ТОВ «Видавництва «Шкільний світ» 2010 р.- С. 96-143 (159 с.)

З метою удосконалення санітарно-просвітницької роботи щодо пропаганди здорового способу життя серед дітей, батьків, працівників освіти, медичних працівників ЗОНЗ – розроблені пам’ятки і курс лекцій з питань харчування дітей в умовах колективу і родини: «Харчування дітей молодшого шкільного віку під час навчання», «Режим харчування як складова загального режиму дня», «Вітаміни у харчуванні дітей молодшого шкільного віку», «Харчування дітей в оздоровчий період», «Нові продукти у харчуванні дітей молодшого шкільного віку», в цілому 38 друкарських сторінок.

Особистий внесок здобувача: на підставі самостійного аналізу вітчизняної та іноземної літератури з даної проблеми обґрунтовано концепцію і мету, сформовано програму досліджень, обґрунтовано методичні підходи і методики досліджень. Автором самостійно був накопичений фактичний матеріал, проведена його медико-статистична обробка, аналіз і узагальнення отриманих даних, на основі чого були сформульовані узагальнення і висновки та розроблений комплекс заходів з оптимізації харчового статусу молодших школярів ЗОНЗ різного типу

Апробація результатів дисертації.

Матеріали дисертаційних досліджень були представлені на наступних науково-практичних конференціях: ХІV з’їзді гігієністів України «Гігієнічна наука та практика на рубежі століть», Дніпропетровськ, 2004 р.; науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Перші Марзєєвські читання, Київ, 2005 р.); ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів. Міжнародні, європейські і національні підходи до вирішення. Нові критерії оцінки ризику, показники, методи та регламенти. Питна вода – харчовий продукт №1. Проблеми функціонального харчування», Київ, 25-26 жовтня 2006 р.; ІV Міжнародній науково-практичній конференції «Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія», Харків, 23-24 травня 2006 р.; науково-практичній конференції з міжнародною участю «Медико-екологічні та соціально-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей в Україні», Київ, 10-11 вересня 2009 р.

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи знайшли відображення в 16 роботах, з яких 9 статей у фахових наукових журналах та збірниках наукових праць, рекомендованих ВАК України, із них 2 статті без співавторів, 5 – у збірниках матеріалів і тезах науково-практичних конференцій та конгресів, 1- інформаційний лист, 1 – відомча інструкція, 2- проекти методичних вказівок, «Картотека страв» та збірник «Організація харчування».

Структура та обсяг дисертації. Робота складається із вступу, аналітичного огляду літератури, опису методів дослідження, 3 розділів власних досліджень, заключної частини, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків.

Матеріал викладений на 230 сторінках машинописного тексту, містить 55 таблиць, 7 малюнків, 3 додатки. Список використаної літератури включає 399 вітчизняних та іноземних джерел.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Перший розділ присвячений аналізу літератури. Наведено ретроспективний аналіз проблеми з організації харчування дітей дошкільного та молодшого  шкільного віку глибиною в 30 років. Проаналізовано  данні щодо стану проблеми на сучасному етапі (аналіз захворюваності дитячого контингенту в Україні та на пострадянському просторі, дані про фактичне харчування та забезпеченість раціонів дітей основними нутрієнтами, вплив останнього на показники їх фізичного розвитку та працездатності, шляхи оптимізації харчового статусу дітей, сучасні положення гігієнічної науки про харчування).

Огляд літератури завершується узагальненням матеріалу, висвітленням аспектів проблеми, що досі не вирішені, обґрунтуванням методичних підходів та напрямків дисертаційної роботи, які обумовили мету й завдання наших досліджень.

У другому розділі наведена програма дисертаційної роботи та загальні методики досліджень. Програма формувалась за принципом одночасного виконання окремих завдань для досягнення мети роботи і передбачала виконання комплексу досліджень, обсяг яких наведено в таблиці 1.

Таблиця 1

Характеристика досліджень

Кількість

1

Вивчення фактичного харчування дітей 6-10 років, які навчалися в ЗОНЗ різного типу:

- характер харчування хронометражно-ваговим методом (режим харчування, харчові уподобання, кількість недоїдків – гігієнічні методи дослідження)

-індивідуальні карти харчування

-аналіз асортименту та кількості харчових продуктів з продуктових наборів у раціонах харчування дітей в ЗОНЗ та вдома

-розрахунок хімічного складу та енергоцінності раціонів харчування (розрахунковий метод)

576 дітей

13 ЗОНЗ

1281дослідження

36 дітей

104 меню-розклади

96 накопичувальних відомостей

576 анкет

3121 розрахунок

Біохімічні дослідження сечі для визначення забезпеченості організму дітей водорозчинними вітамінами (С, В1, В2, РР- титрометричний та флуорометричні методи)

70 дітей

560 досліджень

Вивчення залежності характеру харчування (анкетне опитування) від соціально-гігієнічних умов життя

750 анкет

2

Визначення показників фізичного розвитку  та здоровя молодших школярів з ЗОНЗ різного типу:

- антропометричні вимірювання показників ФР (довжина і маса тіла, окружність грудної клітки)

-викопіювання даних з історій розвитку, медичних карт, класних журналів тощо (аналіз гострої, загальної захворюваності, групи здоровя)

-викопіювання результатів клінічних аналізів крові (вміст Нb, еритроцитів, кольоровий коефіцієнт) з медичних карт ф.026/о

1639 дітей

576 дітей

3456 вимірювань

1639 дітей

209 дітей

3

Визначення енерговитрат (вивчення добового бюджету часу хронометражно-табличним методом)

36 дітей

2016 досліджень

4

Медико-біологічна оцінка ефективності використання у харчових раціонах нових продуктів харчування

120 раціонів

-аналіз нормативної документації

7 ТУ, ТІ

-експертиза 5 видів продуктів з визначенням показників безпеки, якості, у т.ч. хімічного складу продукту (сумісні дослідження на базі лабораторії експертизи харчових продуктів ВАТ «НДІ харчування» та «ЕКОГІНТОКС ім. Л.І. Медведя»)

175 досліджень

-масова апробація 5 видів продуктів (в асортименті) в умовах організованих колективів

44 дослідження

-визначення вмісту вітамінів або їх метаболітів в сечі дітей, які отримували харчові раціони з включенням нових продуктів  

95 досліджень

-визначення забезпеченності  йодом за вмістом його у  сечі (нітрітно-роданідний метод)

  1.  дослідження

-мікробіологічні методи досліджень стану біоценозу організму молодших школярів (фонові та після впливу нових продуктів)

310 досліджень

-вивчення моторної та евакуаторної функції кишечнику (метод натурних спостережень)

175 досліджень

Гігієнічна оцінка харчового статусу дитини включала вивчення показників фактичного харчування (санітарно-гігієнічних умов і організації харчування; режиму харчування як складової загального режиму дня; асортименту продуктів та страв за щоденним та двотижневим  меню; розрахунок енергоцінності, нутрієнтного складу раціонів, розподілу їх між окремими прийомами їжі; характеристику продуктового набору; характеристику питного режиму)  визначення ознак харчової неадекватності та впливу її на здоров’я дитини (показники загальної і гострої захворюваності, фізичного розвитку) та встановлення причин, що призводять до таких порушень з метою їх усунення.

Дослідження з вивчення харчового статусу молодших школярів проводилися у динаміці у 2 періоди року і погоджувалися з дітьми, їх батьками відповідно до принципів біоетики. Дослідження виконувалися у натурних умовах як під час перебування дітей у ЗОНЗ, так і вдома (у родині). Вивчення харчового статусу молодших школярів, а саме дітей віком від 6 до 10 (11) років, відбувалося у ЗОНЗ типу ШДС («Ольвія», «Перша ластівка», «Світозар», «Софія»), гімназіях «Святошинська» (яка створена на базі ШДС «Кроха»), «Леді», загальноосвітніх школах № 121, 290, 123, 241, 237, ЗО Ш-І № 3, 21 (м. Київ) та «Материнка» (м. Біла Церква).

Для оцінки фактичного харчування дітей вікової групи 6(7) - 10 років в умовах родини і колективу застосовували анкетно-опитувальний, хронометражно-ваговий (Мостова Л. А., 1975; Надворний М.М., 1996) та розрахунковий методи. Зважаючи на те, що для дітей вікової групи 6(7)-10 років, які навчаються у закладі, встановлені єдині норми харчування, фактичне харчування вивчалося за перспективним меню, щоденними меню-розкладками за 2 тижні в осінній і зимово-весняний періоди року, щомісячними накопичувальними відомостями розрахунковим методом за період 1997-2006 роки. Крім того, методом натурних спостережень та опитування (інтерв’ю) дітей встановлювали фактори, що обумовлювали кількість недоїдків та які впливали на апетит у дітей. За результатами досліджень складалася індивідуальна карта харчування дитини, та розраховувався хімічний склад її харчового раціону; проводився аналіз асортиментного і  хімічного складу харчових раціонів у два сезонних періоди протягом учбового року. Первинний матеріал з фактичного харчування був опрацьований автоматично за допомогою комп’ютерної програми, що містить базу даних про хімічний склад харчових продуктів з урахуванням втрат при кулінарній холодній та тепловій обробці. Енергетичну цінність і хімічний склад раціонів харчування оцінювали за показниками вмісту таких харчових речовин: білки – загальні, у т.ч. тваринні; амінокислоти – незамінні: валін, ізолєйцин, лейцин, метіонін, треонін, триптофан, фенілаланін, гістідін, лізин; жири – загальні, у т.ч. рослинні; поліненасичені жирні кислоти; вуглеводи – загальні; мінеральні речовини – кальцій, фосфор, магній, залізо, йод; вітаміни – жиророзчинні: ретинол; водорозчинні: аскорбінова кислота, вітаміни групи В. У роботі використовувалися «Таблиці хімічного складу та харчових продуктів» (Нестерина М.Ф., Скурихина И.М., 1979;  Скурихина И.М., Волгарева М.Н., 1987)

Для оцінки забезпеченості дітей вітамінами і мінералами використовувався метод теоретичного розрахунку вітамінів і мінералів у харчових раціонах та біохімічний метод лабораторного визначення вмісту вітамінів у сечі дітей, у харчових продуктах і стравах.

Оцінка стану здоров’я дітей проводилася за розподілом дітей на групи здоров’я у відповідності з методикою Інституту ГДП СРСР (Сердюковська Г.М., 1969 р. ) та за показниками фізичного розвитку, частотою гострих і хронічних захворювань упродовж року; матеріали щодо захворюваності дітей отримували шляхом викопіювання даних з медичної документації (форма 26/о, 112/о), у т.ч. аналізу крові (вміст гемоглобіну, еритроцитів, кольоровий показник), а також за даними анкетного опитування батьків.

Для характеристики фізичного розвитку встановлювали антропометричні параметри (довжина тіла, маса тіла, окружність грудної клітки). Обстеження дітей проводилося загальноприйнятими методами. Отримані показники порівнювали з оціночними таблицями фізичного розвитку дітей. Оцінку ступеню гармонійності фізичного розвитку дітей проводили за уніфікованою методикою сигмальних відхилень.

Добові енерговитрати у дітей визначали шляхом хронометражу всіх видів діяльності за добу (хронометражно-табличний метод); вивчення добового бюджету часу шляхом безпосереднього спостереження та анкетно-опитувального методу; аналіз хронометражу дня базувався на характеристиці тривалості сну (в т.ч. денного), динамічного та статичного компонентів добового бюджету часу, а також рухової діяльності дітей (Видро И. Д., 1953; Колчинський А. З., 1973; Кучма В.Р.,  Сухарев А.Г., 2002,). При підрахунках середньодобових енерговитрат враховували показники СДД їжі та коефіцієнт на зріст та розвиток.

З метою поліпшення харчового статусу дітей у раціони харчування включали нові продукти харчування підвищеної біологічної цінності, яким вперше була дана оцінка щодо можливості та умов використання в організованому харчуванні молодших школярів.

Для оцінки адекватності харчування, біологічної оцінки нових продуктів вивчали стан мікрофлори травного тракту та бактерицидної активності шкіри (за уніфікованою методикою Клемпарской Н.Н.), а також вітамінну та йодну забезпеченість. Вітамінну забезпеченість організму дітей вивчали за величиною екскреції вітамінів та їх метаболітів у сечі, зібраній натщесерце вранці за 1 годину (Железнякова Н. С., 1978). Вміст аскорбінової кислоти визначали титрометричним методом за Тільмансом, тіамін - за Вангом і Гаррісом, рибофлавін (В2) - за Масленниковою Е. М. і Гвоздовою Л. Г., N-метілнікотінамід (N -MHА) - за Хафф, Перлцвейг, Тілден (флуориметричні методи) (Покровский А. А., 1964; Спиричев В.В., 1984; Мостова Л.А., 1994).

Результати досліджень оброблялися за допомогою методів, прийнятих у медичній статистиці (Лакін Г. Ф., 1990; Антомонов М.Ю., 2006) за консультативною допомогою зав. відділом медичної інформатики, д.б.н., професора Антомонова М.Ю.

У третьому розділі здійснено оцінку харчового статусу на підставі виконаних досліджень фактичного харчування школярів з визначенням біохімічних показників забезпеченості організму дітей окремими нутрієнтами, вивченням стану здоров’я дітей за показниками фізичного розвитку, гострої і хронічної захворюваності, мікробіоценозу організму дітей,  встановленням фактичних енерговитрат та енергозабезпеченості за рахунок харчових раціонів.

Найбільш нераціональним щодо кратності основних прийомів їжі за добу, режим харчування визнано у 36,6±3,55% учнів ЗОШ та 7,1±2,12 % - ШДС та гімназій (р<0,01). Щодо дотримання раціональних перерв між прийомами їжі (не менше 3 та не більше 4 годин), то нераціональним режим харчування визнано у  значної частки дітей з усіх закладів: найбільша - в ЗОШ, як в буденні дні, так і в вихідні та складала 68,08±4,81% та 73,6±3,25% відповідно, у ЗО Ш-І - 61,41±3,59% учнів (в основному в вихідні дні), в ШДС -  32,69±3,12% та 41,67±5,38% - в гімназії (p<0,05).  

Аналіз нутрієнтного складу раціонів показав наявність дисбалансу за вмістом білків, жирів, вуглеводів та енергії в харчуванні учнів всіх типів навчальних закладів. У різних ЗОНЗ спостерігався дефіцит енергоцінності середньодобових раціонів від 8 до 25% в залежності від закладу; дефіцит білку коливався від 7 до 30% (в т.ч. тваринного походження – 5-17,4%); за винятком вихованців ЗОШ спостерігалось перевищення споживання загальних жирів школярами (12-65%), як правило, за рахунок позашкільної їжі; споживання вуглеводів було дефіцитним у вихованців всіх закладів (на рівнях від 7,3 до 34%), що обумовлено недостатнім вмістом у раціонах овочів та фруктів (табл.2); амінокислотний склад раціонів школярів характеризувався дефіцитом метіоніну, лізину та триптофану при достатньо високому вмісті гістидіну.

Розрахунок вмісту вітамінів у харчових раціонах школярів усіх вікових груп з різних ЗОНЗ у більшості випадків свідчив про недостатність тіаміну, ніацину, ретинолу, -каротину, аскорбінової кислоти (АК) у порівнянні з нормами фізіологічних потреб в них (1999). Про дефіцит вітамінної забезпеченості організму дітей свідчили також результати вивчення урінарної екскреції вітамінів та їх метаболітів (табл.3).

Таблиця 2

Вміст основних харчових речовин (г) та енергії (ккал) в середньодобових середньорічних раціонах харчування дітей, які відвідують ЗОНЗ різного типу

Показники, г

ЗО Ш-І

ЗОШ

ШДС, гімназія

Білки

64,9±3,14*

54,5±4,16

66,9±4,18*

% від ФП

83,2-90,1

69,9-75,7

85,8-92,9

у т.ч. тваринні

34,5±3,73

32,2±3,82

36,1±2,69

% від ФП

88,2-95,6

82,6-89,4

87,7-95

Жири

72,3±3,56

64,9±5,48

76,3±6,34

% від ФП

103,3-111,2

92,7-99,8

110,3-118,8

у т.ч. рослинні

18,4±0,74

15,7±2,31

23,2±3,02*

% від ФП

115,0-131,4

98,1-112,1

144,7-165

Вуглеводи

292,1±14,5

241,0±12,2

307,8±23,0*

% від ФП

80,0-88,0

66,0-72,6

84,3-92,7

Енергетична цінність

2011,9±98,14*

1723,5±85,7

2113,5±111,0*

% від ФП

83,8-91,4

71,8-78,3

88,1-96,1

Співвідношення Б:Ж:В

1:1,1:4,5

1:1,2:4,4

1:1,1:4,6

Примітки :

1.* – різниця достовірна (р<0,05) у порівнянні з ЗОШ.

2. ФП - норми фізіологічних потреб (1999).

Таблиця 3

Рівні урінарної екскреції вітамінів та їх метаболітів у вихованців різних ЗОНЗ  

Тип

закладу

Сезон

року

АК, мг/год

Тіамін,мг/год

Рібофлавін, мкг/год

N1-МНА, мкг/год

М

m

М

m

М

m

М

m

ШДС

(n-17)

Осінь

0,29*

0,02

7,83

0,95

16,95

1,97

451,3

56,3

41,4

52,0

121,0

113,0

Весна

0,21

0,03

6,54

0,98

15,33

1,99

397,6

59,1

30,0  

44,0

110,0

99,0

Гімназія

(n-18)

Осінь

0,26

0,035

7,58

1,2

14,17

1,48

388,0

54,1

37,0

51,0

101,0

97,0

Весна

0,19

0,041

5,94

1,3

12,35

1,56

279,4

61,5

27,0

40,0

88,0

70,0

ЗОШ

(n-16)

Осінь

0,21

0,04

5,14

0,8

11,88

1,53

278,2

22,1

30,0

34,0

85,0

70,0

Весна

0,20

0,04

5,16

0,7

12,1

1,54

253,6

24,3

29,0

34,0

86,0

63,0

ЗО Ш-І

(n-19)

Осінь

0,26

0,02

6,66

0,75

13,58

1,46

369,2

32,5

37,0

44,0

97,0

92,0

Весна

0,27

0,03

6,21

0,77

12,34

1,39

352,7

33,1

38,0

41,0

88,0

88,0

Норма

0,7-1,0

15-35

14-30

400-500

Проведеними дослідженнями були встановлені порушення мінерального складу раціонів і, особливо, за вмістом кальцію та йоду, що складало у більшості школярів ЗОШ лише 60-80% і 28,3-41,5% від рекомендованих потреб в кальції і йоді відповідно. Дещо кращою була забезпеченість раціонів молодших школярів ШДС та гімназій, так вміст кальцію становив 88,3-95,5%, йоду 34,2-59,4%. Вихованці ЗО Ш-І з раціонами харчування отримували 73-107% кальцію та 60-78% йоду від норми. Ситуацію погіршували такі чинники як надлишковий вміст у раціонах фосфору та магнію, недостатній – білку та вітаміну С, сукупність цих факторів знижує засвоюваність кальцію, тим самим поглиблюється дефіцит останнього.

Таблиця 4

Вміст мінералів в середньодобових раціонах харчування вихованців різних ЗОНЗ

Мінерали

Норма ФП

ЗО Ш-І

ЗОШ

ШДС, гімназія

зима-весна

осінь

зима-весна

осінь

зима-весна

осінь

М

m

М

m

М

m

М

m

М

m

М

m

кальцій, мг

800-1000

729

27,1

855*

82,9

646

52,9

609

54,8

764

103,6

706

80,7

фосфор, мг

800-1200

1128

41,1

1217*

38,9

1005

50,2

961

104,8

1251

131,3

1199

85,4

магній, мг

150-280

278*

29,1

253*

9,5

218

8,7

209

17,8

349+

57,3

292+^

16,8

залізо, мг

12-15

13,6

1,7

12,8

0,5

11,2

0,5

10,8

1,4

15,9+

0,9

15,7

2,2

йод,  мкг

100-150

72,1*

17,0

78,2*

13,2

33,9 

4,0

41,5

4,8

42,0

8,0

59,4+

6,8

Примітки :

1.* різниця між відповідними показниками ЗО Ш-І та ЗОШ достовірна (р<0,05)

2. + - при порівнянні ШДС, гімназій та ЗОШ достовірна (р<0,05)

3. ^ - при порівнянні ШДС, гімназій та ЗО Ш-І достовірна (р<0,05)

Аналіз продуктового набору школярів ШДС виявив дефіцит споживання молока і молочних продуктів (5-39,3%), овочів (від 24,8 % до 66,4 %) та надмірне споживання борошняних і кондитерських виробів, круп, макаронів, а також статевовікові розбіжності у споживанні м’яса, риби та яєць, а також фруктів. Так, з віком у дівчаток відмічено зниження споживання м’яса, риби та яєць: якщо в віці 6-7 років воно становило 103,8%, в 10 років - не перевищувало 69% від рекомендованої кількості. Хлопчики в 6-7 років, як і в 10 років, вживали м’яса, риби та яєць на рівні 119,4-118,6% від рекомендованого. Вживання фруктів з віком має тенденцію до збільшення як у хлопчиків, так і у дівчаток з вираженими сезонними коливаннями (від 54% до 161%).

Аналізуючи нутрієнтну забезпеченість дітей у залежності від типу закладу, ми встановили, що найгірша ситуація була у ЗОШ, де більшість добових харчових раціонів характеризувалися розбалансованістю, дефіцитом основних поживних речовин.

Стан організованого харчування в досліджених ЗОНЗ впливає на здоров’я дітей та їх фізичний розвиток. Так, гармонійний фізичний розвиток серед обстежених школярів в ЗОШ мали 68,9±2,96 % дітей, у ЗО Ш-І - 69,5±2,36 %, 74,7±2,70 % - у гімназіях та 78,0±1,93 % - учнів ШДС. При цьому найбільша кількість дітей з дисгармонійним фізичним розвитком за рахунок дефіциту маси тіла була виявлена в ЗО Ш-І (26,7±2,27 %, p<0,05) та ЗОШ (22,3±1,79 %, p<0,05), а за рахунок надлишкової маси тіла - в гімназіях (13,9±1,14 %, p<0,05). Розподіл дітей за групами здоров’я дозволив встановити, що більшість дітей, віднесених до І групи здоров’я, навчається в ШДС – 26,8%, а в гімназіях та ЗОШ цей показник складає 23,3-25% без достовірної різниці, найменше здорових дітей в школах-інтернатах - лише 19% (р<0,05). Дітей, що мають хронічні захворювання, тобто віднесені до ІІІ групи здоров’я, найбільше в школі-інтернаті – 21,7%, в гімназіях їх частка становить – 17,6%, в ШДС та ЗОШ – 11,7-11,5%, що достовірно менше, ніж в перших двох типах закладів.

За показниками загальної захворюваності перше місце займає школа-інтернат – 254,8 випадків на 100 дітей, дещо нижчою є захворюваність в гімназіях та загальноосвітніх школах – 241,4-242,1 на 100 дітей, достовірно найменша у школах-дитячих садочках – 205,5 випадків на 100 дітей. У структурі захворюваності переважали хвороби органів дихання (ШДС, ЗОШ); хвороби органів травлення (ЗОШ), хвороби кістково-м’язової системи (гімназії). Таким чином, показники фізичного розвитку та здоровя в школах-дитячих садочках були кращими, ніж в інших закладах. На нашу думку, це обумовлено оптимальними умовами виховання та навчання дітей на базі ДНЗ, та найвищою часткою дітей, що охоплені організованим харчуванням у закладі, високим відсотком родин з достатнім матеріальним забезпеченням.

За результатами аналізу розподілу добового бюджету часу на окремі види діяльності встановлено недостатню тривалість нічного сну, рухової активності та перевищення статичного компоненту в добовому бюджеті часу. Оцінюючи відповідність енергоцінності раціонів енерговитратам молодших школярів, було виявлено, що енергоємність спожитої їжі перевищувала енергетичні витрати у дітей, які навчалися у школі-інтернаті на 20-28%, у ШДС і гімназіях - на 10-12% та була недостатньою у школярів ЗОШ - дефіцит в середньому складав 0,5-12%. З віком невідповідність поглиблюється. (Рис.1, 2)

Рис.1. Відповідність енерговитрат школярів 1 класів їх фактичному енергоспоживанню (у %)

При цьому гіпокінезія (за класифікацією Сухарєва А.Г.) спостерігалась у 61,5 % школярів гімназій (енергоцінність харчових раціонів була вище енерговитрат у дітей на 19-40%), у 57,9% - вихованців ШДС – на 20-26%, у 52,4 % учнів шкіл-інтернатів – на 3-33% та у 43,8 % учнів ЗОШ – на 7,3-17,3% енергозабезпечення було більше від енерговитрат, що є ризиком розвитку надлишкової маси тіла та огрядності на тлі розбалансованого і дефіцитного за вмістом мікронутрієнтів харчування.

Рис.2. Відповідність енерговитрат дітей 2-4 класів їх фактичному енергоспоживанню (у %)

Також нами було визначено низку психофізіологічних та гігієнічних чинників, що впливали на формування апетиту дітей і обумовлювали кількість недоїдків в шкільному раціоні, встановлені їх рангові місця. Найбільш впливовими з них є недостатня увага педагогів до дитини під час прийому їжі (82,9-98,5%- І рангове місце в усіх дослідних закладах), органолептичні якості запропонованих страв та їх «улюбленність».

У четвертому розділі на підставі узагальнення результатів проведених досліджень був гігієнічно обґрунтований комплекс гігієнічних заходів з раціональної організації харчування у ЗОНЗ різного типу, основними елементами якого є: рекомендації з практичної оптимізації режиму харчування у навчальних закладах з удосконаленням та розширенням продуктових наборів та картотеки страв; розробка продуктів підвищеної харчової та біологічної цінності для забезпечення фізіологічних потреб дітей у харчових речовинах та енергії у школі (збагачених вітамінами, йодом, з різними кисломолочними заквасками тощо); удосконалення санітарно-просвітницької роботи щодо пропаганди здорового способу життя серед дітей, батьків, працівників освіти, медичних працівників ЗОНЗ шляхом розробки пам’яток і курсів лекцій з питань харчування дітей в умовах колективу і родини.

У п’ятому розділі наведені результати медико-біологічної оцінки ефективності використання харчових продуктів, з удосконаленими рецептурами за рахунок їх збагачення біологічно активними речовинами та визначенням доцільності і умов включення їх до асортименту харчових продуктів, призначених для організованого харчування у дитячих колективах. Досліджувались вітчизняні продукти збагачені біологічно активними речовинами (соки та нектари, збагачені комплексом вітамінів С, А, В1, В2, В12; плодоовочеві консерви, збагачені йодом; сухі таблетовані продукти, збагачені активною мікрофлорою і аскорбіновою кислотою; кисломолочні продукти «наріне» і «лактіум» з мікрофлорою, ковбаси з новими смако-ароматичними композиціями тощо).

Проведені медико-біологічні дослідження з оцінки нових видів кондитерських виробів, збагачених вітамінами, мінеральними речовинами, пектином, з включенням до їх складу сухого молока, какао, горіхів дозволили зробити висновок, що дані продукти не викликають негативних реакцій (у дітей не було алергійних і диспепсичних симптомів), позитивно впливають на емоційний стан дітей, розумову діяльність, показники периферійної крові, покращують імунітет, сприяють підвищенню біологічної цінності раціонів харчування дітей, у тому числі підвищенню забезпеченості вітаміном С (р<0,05). Включення у харчові раціони дітей продуктів, збагачених харчовими речовинами, дозволили не тільки збагатити хімічний склад харчових раціонів білком, вітамінами, мінералами, а й оптимізувати їх співвідношення, що дозволило підвищити засвоюваність поживних речовин.

Включення у раціони харчування дітей продуктів з пребіотиками дозволило нормалізувати стан мікрофлори їх травного тракту – кількісне зростання представників нормальної мікрофлори травного тракту біфідобактерій та лактобактерій до середніх референтних значень було відмічене у 90-95% дітей з дисбіозом (р<0,05), патогенні та умовнопатогенні мікроорганізми не виявлялися.

Таблиця 5.

Результати бактеріологічних досліджень мікробіоценозу кишківника у дітей до- та після вживання продуктів збагачених активною мікрофлорою («Лактовіт»- таблетовані форми; «Наріне» та «Лактіум» – кисломолочні форми) (Р±Sp)

Мікроорганізми в кількості КУО/г

Число обстежених та їх розподіл за складом мікрофлори (n=155)

до вживання

статистичні показники

після вживання

таблетовані форми (ТФ)

кисломолочні форми (КмФ)

Р

Sp

ТФ

КмФ

Р

Sp

Р

Sp

Біфідобактерії

< 107

37,8

3,89

p<0,05

p<0,01

10,0*

3,46

5,0*

2,52

107

62,2

3,89

p<0,05

p<0,05

90,0*

3,46

95,0*

2,52

Лактобактерії

< 106

42,3

3,97

p<0,05

p<0,01

15,0*

4,12

5,0*

2,52

106

57,7

3,97

p<0,05

p<0,05

85,0*

4,12

95,0*

2,52

Кишкові палички

< 106

8,9

5,23

-

-

0

-

0

-

106-108

53,3

4,01

p<0,05

p<0,05

75,0*

5,00

70,0*

5,29

≥ 108

37,8

3,89

p<0,05

p>0,05

25,0

5,00

30,0

5,29

Лактозонегативні та гемолізуючі Е.coli

виявлено

33,3

3,79

p<0,05

p<0,05

5,0*

2,52

5,0*

2,52

Умовнопатогенні

Enterobacterium

104

13,3

2,73

-

p<0,05

0

-

5,0*

2,52

Стафілококи

104

8,9

5,23

-

-

0

-

0

-

Дріжджеподібні гриби р. Candida

104

17,8

3,07

p>0,05

p<0,05

10,0

3,46

5,0*

2,52

Примітка. * – різниця достовірна (р<0,05)

Включення у раціон харчування обстежених дітей нових видів йодованих консервів – «Суфле з капусти с яблуками» та «Суфле з яблук та чорної смородини» ( продукти, основою яких є вітчизняна плодоовочева сировина: капуста, яблука і  чорна смородина, збагачені йодом шляхом додавання калія йодиду (KJ), відрізняються високим вмістом пектину, органічних кислот, цукрів, макро- та мікроелементів, особливо калію, заліза, марганцю, фосфору, кальцію та магнію) сприяло покращенню забезпеченості йодом їх організму - в кінці дослідження у порівнянні з вихідними даними вона збільшилася у 1,7 рази. В результаті цього рівень йоду в сечі підвищився в середньому по групі з 8,7 мкг/100 мл до 14,4 мкг/100 мл (з коливаннями від 10,2 мкг/100 мл до 18,6 мкг/100 мл), що відповідає фізіологічній нормі.

Таким чином виконана робота висвітлює особливості стану фактичного харчування дітей-молодших школярів з різних навчальних закладів у порівняльному аспекті, зв’язок його зі станом здоров’я, фізичним розвитком, що може бути науковим підґрунтям для подальшого удосконалення нормативної бази з організації харчування дітей в організованих колективах та розробки нових продуктів харчування з підвищеною біологічною цінністю.

ВИСНОВКИ

На підставі комплексу гігієнічних досліджень встановлено невідповідність харчового статусу молодших школярів їх фізіологічним потребам, принципам раціонального харчування і  його залежність від типу ЗОНЗ та розроблено комплекс гігієнічних заходів з його корекції для  дітей віком 6-10 років

  1.  Харчування дітей молодшого шкільного віку у обстежених ЗОНЗ носить незбалансований характер, що обумовлено порушенням режиму харчування, дисбалансом раціонів за макро- та мікронутрієнтним складом та енергетичною цінністю. При цьому харчування вихованців обстежених ЗОНЗ різного типу має деякі відмінності.

Визначено особливості організації фактичного харчування молодших школярів в ЗОНЗ різного типу: нераціональним режим харчування визнано у 36,6±3,55% вихованців ЗОШ та 7,1±2,12 % - ШДС та гімназій (р<0,01). Дефіцит раціонів за енергоцінністю становив в ЗОШ – 24,9 %, ЗО Ш-І – 12,4 %, ШДС та гімназіях -7,9 %. Розбалансований хімічний склад раціонів був дефіцитним за вмістом білків ( ЗОШ- 27,2 %, ЗО Ш-І – 13,3 %, ШДС та гімназії – 10,6 %) та вуглеводів (ЗОШ- 30, 7 %, ЗО Ш-І – 16,0 %, ШДС та гімназії – 11,5 %) й надмірним за вмістом жирів (в ЗО Ш-І – 7,3 %, ШДС та гімназії – 14,6 %) особливо рослинних. Найбільш значний дефіцит школярі зазнають в аскорбіновій кислоті (58-71%), тіаміні (47,8-65,5 %) і в ніацині (3-36,6%), забезпечення рибофлавіном було достатнім лише в ШДС та гімназіях, у дітей - школярів інших закладів нестача становила – 3-11,8%. Забезпеченість раціонів йодом була недостатня у всіх закладах.

  1.  Визначено, що гармонійний фізичний розвиток серед обстежених школярів мали лише 68,9±1,99 % - у ЗОШ, 69,5±2,36 % - у ЗО Ш-І, 74,7±2,70% - у гімназіях та 78±1,93 % - у ШДС. При цьому найбільша кількість дітей з дефіцитом маси тіла виявлялась в ЗО Ш-І (26,7±2,27%) та ЗОШ (22,3±2,50%, p<0,05), а найбільша кількість дітей з надлишковою масою тіла спостерігалась в гімназіях (13,9±1,14%, p<0,05). Виявлено, що найбільша розповсюдженість аліментарнозалежних захворювань та функціональних розладів системи травлення спостерігалася серед дітей ЗОШ (52±2,2%), а найменша – ШДС (36,0±2,24%) (р<0,05). Найбільший відсоток школярів, віднесених за станом здоровя до І групи виявлено в ШДС (26,8±2,1%), найменший – в ЗО Ш-І (19,4±0,46%) (р<0,05).
  2.  Дослідження добового бюджету часу дозволило встановити дефіцит рухового компоненту у дітей всіх ЗОНЗ, що складає 31% – 36% від нижньої межі норми рухової активності.  Так, недостатня рухова активність спостерігалась у 57,9±3,28 % вихованців ШДС, 43,8±3,66 % - ЗОШ, 61,5±5,31 % - гімназій та 52,4±5,52 % вихованців ЗО Ш-І. Дефіцит нічного сну та надлишок статичного компоненту добового бюджету часу з віком збільшується (р<0,05). Встановлено вірогідний енергетичний дисбаланс - перевищення енергетичної цінності харчування відносно енерговитрат школярів у ШДС і гімназіях (20-28%)  та ЗО Ш-І (10-12%), її недостатність - у дітей з ЗОШ (дефіцит 0,5-12%).
  3.  Встановлено, що на харчовий статус школярів впливають наступні фактори: дефіцит рухового компоненту, енергетичний дисбаланс, низьке охоплення школярів ЗОШ організованим харчуванням, високий відсоток сімей з низьким матеріальним забезпеченням та ряд факторів, що впливають на апетит. Визначено рангові місця факторів, що впливають на апетит та обумовлюють кількість недоїдків у вихованців в залежності від типу закладу. Увага дорослих до дітей під час прийому їжі має пріоритетний вплив в усіх дослідних закладах (82,9-98,5%). На 2 та 3 містах в ЗОШ – органолептичні якості страв та санітарно-гігієнічні умови їдалень (85,6-89,6%) (р<0,05). В інших закладах 2 рангове місце займає індивідуальне уподобання страв (ШДС і гімназії –76,8 % та 75,0 % у ЗО Ш-І).
  4.  Комплекс заходів, розроблених з метою поліпшення харчового статусу дітей, включає:
  •  Нормативно-методичні документи (Накази МОЗ України та відомчі інструкції, проекти методичних рекомендацій );
  •  Нові харчові продукти підвищеної біологічної цінності для дітей в організованих колективах;

-     Організаційні заходи (розроблені та видані «Сучасна картотека страв», Збірник «Організація харчування дітей у дошкільному навчальному закладі» ТОВ «Видавництва «Шкільний світ»;

-  Санітарно-просвітницькі заходи – розроблені пам’ятки і курс лекцій з питань харчування дітей молодшого шкільного віку для працівників навчальних закладів, батьків, бесіди з дітьми дозволили підвищити рівень санітарно-просвітницької роботи з пропаганди здорового способу життя.

  1.  Доведено, що включення нових харчових продуктів підвищеної біологічної цінності до раціонів дітей (соки збагачені комплексом вітамінів, збагачені йодом плодоовочеві консерви, сухі таблетовані продукти з мікрофлорою та вітаміном С, кисломолочні продукти, ковбаси, кондитерські вироби) підвищило забезпеченість дитячого організму білками, вітамінами, нормалізувало мікрофлору кишечнику - позитивно вплинуло на показники периферійної крові, білкового обміну, антропометричні показники, та дозволило оптимізувати асортиментний склад продуктових наборів, призначених для організованого харчування. Медико-біологічна оцінка нових продуктів харчування дозволила вибрати найбільш придатні для використання в організованому харчуванні дітей у навчальних закладах з урахуванням забезпечення колективних і індивідуальних потреб (за якістю, складом, умовами зберігання, приготування, видачі, реалізації тощо).
  2.  Впровадження підготовлених за нашою участю та затверджених МОЗ і МОН України наказів, інструкції, науково-обґрунтованих методичних рекомендацій з організації у тому числі режиму харчування, з приготування страв, включення нових продуктів у харчові раціони дітей в організованих колективах, удосконалення санітарно-просвітницької роботи дозволили оптимізувати організацію харчування дітей молодшого шкільного віку у закладах різного типу.

Найбільш важливі положення дисертації викладено у виданнях, рекомендованих ВАК:

1. Шкуро В.В. Методические подходы к изучению пищевого статуса населения, в том числе детского, в современных условиях / В.В. Шкуро // Проблеми харчування. – 2005. - №4 (9).- С. 52-54.

2. Гігієнічні вимоги до продуктів, призначених для харчування дитячого населення України / А.Є. Подрушняк, В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2005. - №4 (9). - С. 34-37 (задум, аналіз наукової літератури, особистих даних, підготовка до друку).

3. Гігієнічні проблеми забезпечення питного режиму у навчальних закладах і заходи щодо їх вирішення / А.Є. Подрушняк, В.П. Кульчицька, В.В. Шкуро, Н.О. Стаднійчук, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2007. - №1 (14). - С. 23-25. (збір та аналіз матеріалу, підготовка статті до друку)

4. Гігієнічна оцінка соків і нектарів, збагачених вітамінами та кальцієм / А.Є. Подрушняк, В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2007. - №2 (15). - С.46-51.( збір та аналіз матеріалу, підготовка статті до друку)

5. Шкуро В.В. Гігієнічна оцінка режиму харчування дітей молодшого шкільного віку у навчальних закладах різного типу / В.В. Шкуро // Гігієна населених місць : зб. наук. пр. – К., 2007. – Вип. 49. - С. 316-321.

6. Шкуро В.В. Пищевой статус младших школьников Украины и пути его оптимизации / В.В. Шкуро, В.Н. Корзун // Гігієна населених місць : зб. наук. пр.К., 2007. – Вип. 50. - С. 291-296. (задум, збір матеріалу, аналітична та статистична обробка, написання статті)

7. Шкуро В.В. Особливості харчування дітей молодшого шкільного віку у навчальних закладах різного типу  / В.В. Шкуро, А.М. Парац // Довкілля та здоровя.- 2007. - №4 (43). – С. 26-30. (задум, збір матеріалу, аналітична та статистична обробка, написання статті)

8. Шкуро В.В. Гігієнічні підходи до вирішення проблеми підвищення вітамінної забезпеченості організму дітей в організованих колективах / В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2008. - №1-2 (18). - С. 40-44.( задум, аналіз літератури та особистих даних, написання статті)

9. Шкуро В.В. Гігієнічна оцінка використання у харчуванні дітей кондитерських виробів / В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Проблеми харчування. - 2008. - №1-2(18). - С. 49-53.( збір та  аналіз матеріалу, підготовка статті до друку)

В інших наукових виданнях:

10. Гігієнічна оцінка нових видів ковбасних виробів, призначених для шкільного харчування / В.П. Кульчицька, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта, Л.М. Заїка, Н.В. Сисоєнко, В.В. Шкуро, О.Б. Панасюк // Вісник Вінницького державного медичного університету. – 2003. - № 72/2. – С. 915. (збір та аналіз матеріалу)

11. Гончарук Є.В. Вивчення харчового статусу дітей, які виховуються за Вальдорфською методикою / Є.В. Гончарук, В.В. Шкуро, Н.І. Турта // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть : матеріали ХIV з’їзду гігієністів України. – Дніпропетровськ, 2004. – Т.2. – С. 364-366. (збір та аналіз матеріалу, підготовка статті до друку)

12. Борщ Г.Г. Вивчення впливу таблетованих продуктів „лактовіт” на мікрофлору дітей / Г.Г. Борщ, В.В. Шкуро, І.Ю. Македон // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України : зб. тез доп. наук.-практ. конф. – Київ, 2005. - С. 263-265.(проведення досліджень, аналіз отриманих результатів)

13. Гігієнічні підходи до збагачення вітамінами продуктів харчування населення, у першу чергу дитячого / А.Є. Подрушняк, О.С. Мартинова, В.В. Шкуро, Є.В. Гончарук, Н.І. Турта // Актуальні питання гігієни харчування та безпечності харчових продуктів. Міжнародні, європейські і національні підходи до вирішення. Нові критерії оцінки ризику, показники, методи та регламенти. Питна вода – харчовий продукт №1. Проблеми функціонального харчування : ІV Міжнародна науково-практична конференція (25-26 жовтня 2006 року, м.Київ). – К., 2006. – С. (аналіз літератури та особистих даних, написання тез)

14. Шкуро В.В. Гігієнічні заходи щодо поліпшення харчування дітей молодшого шкільного віку у навчальних закладах різного типу / В.В. Шкуро // Медико-екологічні та соціально-гігієнічні проблеми збереження здоровя дітей в Україні : зб. тез доп. наук.-практ. конф. з міжнар. уч. ( 10-11 вересня 2009 р, Київ). – К., 2009. - С. 369-372.

15. Заходи з оптимізації харчування дітей дошкільного та шкільного віку в організованих колективах / О.Г. Шадрін, В.П. Місник, В.П. Кульчицька, В.В. Шкуро. – К. : Укрмедпатентінформ, 2009 р. – 4 с. ( організація ; Інформ. лист № 305-2009 (аналіз літератури та особистих даних)

16. Інструкція з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах: відомча інструкція ; затв. Наказом МОН і МОЗ України 17.04. 2006 р. №298/227, зареєстровано в Мінюсті України 05.05.2006 № 523/12397). – К., 2006.

АНОТАЦІЯ

Шкуро В.В. «Гігієнічна оцінка особливостей харчування молодших школярів у загальноосвітніх навчальних закладах різного типу»- Рукопис. 

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук зі спеціальності 14.02.01 - гігієна та професійна патологія» (медичні науки) Державна установа «Інститут гігієни та медичної екології  імені О.М. Марзєєва» Академії медичних наук України, Київ, 2010.

На підставі проведених досліджень, що включали: гігієнічну оцінку харчового статусу дітей молодшого шкільного віку з загальноосвітніх закладів різного типу на основі вивчення показників фактичного харчування, визначення ознак харчової неадекватності та впливу її на здоров’я школярів, встановлення причин, що призводять до таких порушень з метою їх усунення.

Харчування молодших школярів з різних ЗОНЗ м. Києва носило незбалансований характер, обумовлений як особливостями організованого харчування у закладах, домашнього харчування, так і суттєвими недоліками в знаннях про раціональне харчування серед батьків, працівників ЗОНЗ та самих дітей. В ЗОШ незбалансованість та недостатність харчування найбільш виражені. Серед факторів, що впливають на забезпеченість дітей харчовими речовинами та енергією провідні місця належать – типу закладу, віку і статі дітей, соціально-економічному положенню родин, уваги батьків до дітей, апетиту. Встановлено, що енерговитрати молодших школярів розбалансовані з енергоцінністю харчових раціонів за рахунок наднизької рухової активності більшості дітей. Режим дня не відповідає гігієнічним вимогам: недостатня тривалість нічного сну, прогулянок на відкритому повітрі, динамічного компоненту в добовому бюджеті часу, з віком дефіцит поглиблюється. Виявлено, що серед нозологічних форм переважають захворювання, що пов’язані з мікро- та макронутрієнтною недостатністю та недоліками в організації харчування, внутрішньошкільного середовища, режима дня. Визначено, що останні фактори мають вплив на фізичний розвиток дітей  та стан їх здоровя.

Ключові слова: діти молодшого шкільного віку, фактичне харчування, енерговитрати, харчовий статус. 

АННОТАЦИЯ

Шкуро В.В. «Гигиеническая оценка особенностей питания младших школьников в общеобразовательных учебных заведениях разного типа»- Рукопись.  

Диссертация на получение научной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 - гигиена и профессиональная патология» (медицинские науки) Государственное учреждение «Институт гигиены и медицинской экологии  имени О.М. Марзеева» Академии медицинских наук Украины, Киев, 2010.

На основе проведенных исследований, которые включали: гигиеническую оценку пищевого статуса детей младшего школьного возраста из общеобразовательных заведений разного типа на основании изучения показателей фактического питания (санитарно-гигиенических условий и организации питания; режима питания как составляющей общего режима дня; ассортимента продуктов и блюд в ежедневном и двухнедельном меню; расчета энергетической ценности и нутриентного состава рационов, распределения их между отдельными приемами пищи; характеристики продуктового набора; характеристики питьевого режима), определения признаков пищевой неадекватности по влиянию ее на здоровье школьников (показатели общей и острой заболеваемости, физического развития, микробиоценоза организма) с последующим установлением причин, которые приводят к таким нарушениям для их устранения.

Питание младших школьников из разных общеобразовательных учебных заведений (ООУЗ) г.Киева носило несбалансированный характер, обусловленный как особенностями организованного питания в учебных заведениях и домашнего питания, так и существенными недостатками в знаниях о рациональном питании среди родителей, работников ООУЗ и самих детей. В общеобразовательной школе (ООШ) несбалансированность и недостаточность питания наиболее выраженные. Среди факторов, которые влияют на обеспеченность детей пищевыми веществами и энергией ведущие места принадлежат – типу заведения, возрасту и полу детей, социально-экономическому положению семей, вниманию родителей к детям, аппетиту детей. Установлено, что энергозатраты младших школьников не соответствуют энергетической ценности пищевых рационов за счет сверхнизкой двигательной активности большинства из них. Режим дня не отвечает гигиеническим требованиям: недостаточная длительность ночного сна, прогулок на открытом воздухе, динамического компонента в суточном бюджете времени - с возрастом дефицит углубляется. Обнаружено, что среди нозологических форм преобладают заболевания, которые связаны с микро- макронутриентной недостаточностью и недостатками в организации питания, внутришкольной среды, режима дня. Определено, что последние факторы имеют влияние на физическое развитие детей и состояние их здоровья. Показатели физического развития и здоровья детей в школах-детских садиках были лучше, чем в других заведениях. По нашему мнению, это обусловлено оптимальными условиями воспитания и образования детей на базе дошкольных учебных заведений, высоким процентом детей, охваченных организованным питанием в таких заведениях, а также высоким процентом семей с достаточным материальным обеспечением.

Медико-биологическая оценка новых пищевых продуктов повышенной биологической ценности позволила выбрать наиболее пригодные для использования в организованном питании детей для расширения ассортимента продуктового набора с учетом обеспечения коллективных и индивидуальных потребностей детей (по качеству, составу, условиям хранения, приготовления, выдачи, реализации). Включение новых продуктов в рационы детей позволило повысить обеспеченность детского организма белками, витаминами, некоторыми микроэлементами, нормализовать микрофлору кишечника - положительно повлияли на показатели периферической крови, белкового обмена, антропометрические показатели.

Ключевые слова: дети младшего школьного возраста, фактическое питание, энергозатраты, пищевой статус.

An ANNOTATION

    «Hygienic estimation of features of junior schoolchildren’s feeding in general educational establishments of different types” is written by V.V. Shkuro ( Manuscript.)  

Dissertation for getting scientific degree of candidate of medical sciences from specialty 14.02.01 is hygiene and professional pathology» (medical sciences) State establishment «Institute of hygiene and medical ecology named after O.M. Marzeev» of Academy of medical science of Ukraine, Kyiv, 2010.

Basis on the conducted researches which included: hygienic estimation of food status of junior children from general establishments of different types studied actual feeding indexes (sanitary-hygienic conditions and organization of feeding; dietary pattern as constituent of the general mode of day; range of products and dishes after a daily and two-week menu; calculation of energy value, nutritious composition of rations, to divide them between the separate meals; description of food set; description of the drinkable mode) to determine signs of food inadequacy and influence on schoolchildren’s health (indexes of general and sharp morbidity, physical development) and establish the cause of such violations with the purpose of their removal. Feeding of junior schoolchildren from different GESE in Kyiv had the unbalanced character, conditioned both the features of the organized feeding in establishments, home feeding and substantial failings in knowledge about balanced nutrition among parents, workers of GESE and children. In GESE unbalanced and poor diet is the most expressed. Factors which influence on providing children food substance and energy leading places belong to kind of establish, age and sex of children, to socio-economic position of families, attention of the parents to the children, appetite. It is set that expenditure of energy of junior schoolchildren is an unbalance with the energy value of food rations due to an extremely low motive activity of majority from them. The mode of day does not answer hygienic requirements: insufficient duration of nightly sleeping, walks outdoors, dynamic a component in day's budget of time, with age a deficit deepens. It is discovered that diseases, which are CPLD from micro- by macro nutritional insufficiency and failings in organization of feed, environment inside schools, mode of day. Certainly, that do the last factors have an influence on pupils` development  and state of their health

Keywords: junior pupils, actual feed, energy consumption, food status.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

18049. Административный процесс и административно-процессуальные правоотношения 1.85 MB
  Понятие и структура административного процесса. Общая характеристика процесса как юридической категории. Основные черты и подходы к пониманию административного процесса как вида юридического проце...
18050. Ускорители схватывания и твердения в технологии бетонов 1.34 MB
  Ускорители схватывания и твердения в технологии бетонов. Ружинский С.И. Часть 1 Еще пол года назад наш доморощенный Квазимодо страдал по Эсмеральде из каждого динамика. Очень красиво и образно страдал следует отдать ему должное. Благодаря всего одной арии из французс...
18051. Краткосрочная финансовая политика предприятия. Учебное пособие 2.77 MB
  Н.М. Крюкова Учебное пособие. Содержание и значение финансовой стратегии фирмы. Определение целей и задач бизнеса. Содержание и порядок разработки финансовой политики фирмы. Что п...
18052. Основы радиации. Радиационное загрязнение территории РБ 599 KB
  1. Радиационное загрязнение территории РБ. Радиоактивность явл результатом процесса кот происх внутри ядер. НТР принесла чел не только технический прогресс но и истощение природных ресурсов загрязнение окр среды усиление техногенной экологической и природной опас
18053. Административно-процессуальное право: Курс лекций 1.11 MB
  Административно-процессуальное право: Курс лекций./ Сост.: В.В. Степанюк Орёл: Орловский юридический институт МВД России 2009 г. 172 с. В данном курсе лекций представлены конспекты лекций по первому разделу: Введение в административнопроцессуал
18054. ТИПИЧНЫЕ ОШИБКИ ПРИ НАЧИСЛЕНИИ НАЛОГОВ И СТРАХОВЫХ ВЗНОСОВ 2.87 MB
  ТИПИЧНЫЕ ОШИБКИ ПРИ НАЧИСЛЕНИИ НАЛОГОВ И СТРАХОВЫХ ВЗНОСОВ Ф.Н. Филина И.А. Толмачев Под редакцией Т.Н. Межуевой. НАЛОГ НА ПРИБЫЛЬ 1.1. Доходы В соответствии со ст. 41 Налогового кодекса РФ доходом признается экономическая выгода в денежной или натурал...
18055. Анализ деятельности коммерческого банка 1.36 MB
  Л.В. КОХ Ю.В. КОХ Анализ деятельности коммерческого банка Учебное пособие Раскрываются основные направления экономического анализа деятельности коммерческого банка. Рассматриваются вопросы анализа состояния и использования собственных и привлеченных средств...
18056. Організація, планування та управління підприємствами галузі: Конспект лекцій 1.35 MB
  Стахурський В.О. Організація планування та управління підприємствами галузі: Конспект лекцій для студ. напрямів 0902 Інженерна механіка 0905 Енергетика 0925 Автоматизація та компютерно-інтегровані технології всіх форм навчання. – К. : НУХТ 2009. – 113 с. АНОТАЦІЯ К
18057. Базы данных, учебное пособие 1.41 MB
  Базы данных Допущено Учебно-методическим объединением вузов по образованию в области автоматизированного машиностроения УМО АМ в качестве учебного пособия для студентов высших учебных заведений обучающихся по направлениям подготовки бакалавров и магистров.