65450

ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА М’ЯСНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ВІТЧИЗНЯНИХ І ІМПОРТНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА РІЗНИХ МЕТОДІВ РОЗВЕДЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Нині в Україні розводять 11 порід свиней серед яких 3 вітчизняні спеціалізовані м’ясні породи що створені на багатопородній кросбредній основі які використовуються як батьківська форма в системах гібридизації.

Украинкский

2014-07-30

620 KB

2 чел.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ СВИНАРСТВА ІМ. О.В. КВАСНИЦЬКОГО

СТРИЖАК ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 636.4.082.033

ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА М’ЯСНІ ЯКОСТІ СВИНЕЙ ВІТЧИЗНЯНИХ І ІМПОРТНИХ ГЕНОТИПІВ ЗА РІЗНИХ МЕТОДІВ РОЗВЕДЕННЯ В УМОВАХ ПРОМИСЛОВОЇ ТЕХНОЛОГІЇ

06.02.01 - розведення та селекція тварин

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Полтава – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті тваринництва Національної Академії аграрних наук України.

Науковий керівник -   кандидат сільськогосподарських наук,

старший науковий співробітник,

Хватов Анатолій Іванович,

Інститут тваринництва НААН України.

Офіційний опонент –  доктор сільськогосподарських наук, професор,

член-кореспондент НААН України

Березовський Микола Давидович,

Інститут свинарства ім. О.В. Квасницького НААНУ

завідувач відділу розведення і генетики.

Офіційний опонент –  кандидат сільськогосподарських наук,

   доцент Вацький Віктор Федорович,

   Полтавська державна аграрна академія,

кафедра розведення і генетики

сільськогосподарських тварин.

Захист дисертації відбудеться «_10» _грудня_2010 р. о _10_годині

на засіданні спеціалізованої вченої ради К 44.351.01 Інституту свинарства ім. О.В. Квасницького Національної Академії аграрних наук України за адресою: 36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту свинарства

ім. О.В. Квасницького Національної Академії аграрних наук України за

адресою: 36013, м. Полтава, вул. Шведська Могила, 1.

Автореферат розісланий «10» __листопада_ 2010 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат біологічних наук     О.І. Підтереба


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Нині в Україні розводять 11 порід свиней, серед яких 3 вітчизняні спеціалізовані м’ясні породи, що створені на багатопородній кросбредній основі, які використовуються як батьківська форма в системах гібридизації.

Не дивлячись на значні досягнення вітчизняних селекціонерів у напрямі поліпшення продуктивних якостей свиней, використання зарубіжних генотипів суттєво розширює можливості удосконалення існуючих і створення нових порід, типів, ліній, родин, кросів і гібридів.

У зв’язку з цим, згідно з сучасною державною програмою розвитку свинарства в Україні (2005, 2008), програм селекції вітчизняного генофонду порід (2004), рекомендованими схемами створення нових генеалогічних структур із поліпшеними якостями на базі вітчизняних і зарубіжних генотипів (2009), здійснюється під контролем науковців системне завезення до України свиней зарубіжної селекції, що є перспективним. За останні роки накопичено дані стосовно продуктивності свиней та селекційних методів їх ефективного вдосконалення. Значний внесок у теорію й практику використання найбільш продуктивного вітчизняного і світового генофонду порід свиней при створенні нових генеалогічних структур, вивчення процесів акліматизації та визначення ефективності їх поєднань здійснили Рибалко В.П., 2002; Баньковський Б.В., 1973, 1994; Березовський М.Д., 1990, 2009; Медведєв В.О., 1994; Агапова Є.М., 2003; Лісний В.А., 2005 та ін.

Встановлені переваги кращих зарубіжних генотипів свиней над вітчизняними аналогами за показниками м’ясності, інтенсивності росту, відтворювальної здатності маток при деяких проблемах з акліматизацією, стрес чутливістю та слабкістю конституції. Але ареал популяцій розширюється, нові генотипи уже позбавлені окремих вад, мають інші якісні й кількісні показники. Крім того, ще недостатньо вивчені у свиней якісні показники м’яса й сала, особливо амінокислотного і жирнокислотного складу. Не визначені ефективні методи розведення та схеми їх використання, не ведеться пошук найбільш вдалих гетерозисних поєднань, що безумовно є актуальним. Використання високопродуктивних генотипів вітчизняної й зарубіжної селекції у комплексі з новими методичними підходами до оцінки племінної цінності свиней, визначення їх препотентності, використання індексної селекції, прогностичних математичних функцій, інтер’єрних показників можуть сприяти генетичному прогресу продуктивних якостей племінних свиней та гарантованій реалізації генетичного потенціалу у промисловому свинарстві. Теоретична і практична значимість вище зазначених проблем обумовлює їх актуальність, новизну, а звідси, вибір теми та напряму проведення досліджень.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота була складовою частиною наукових досліджень Інституту тваринництва НААН України. Дослідження виконані відповідно до тематичного плану науково-дослідних робіт лабораторії виробництва свинини Інституту тваринництва НААНУ за темами: „Розробити енерго- та ресурсозберігаючі конкурентоспроможні технології інтенсивного ведення свинарства, що забезпечують збільшення виробництва високоякісної свинини в підприємствах різних форм господарювання” (номер державної реєстрації 0196U011390, 1995-2000), „Удосконалити існуючі та розробити нові технології інтенсивного ведення свинарства, які забезпечують підвищення ефективності виробництва свинини” (номер державної реєстрації 0101U00331001, 2001-2005), „Розробити нові селекційно-біологічні методи удосконалення існуючих та створення нових генотипів свиней з використанням ДНК–технологій та різних біологічних маркерів продуктивних якостей свиней” (номер державної реєстрації 0106U010680, 2006-2010).

Мета і завдання дослідження. Метою наших досліджень було визначення ефективності поєднання вітчизняних порід великої білої й ландрас з кнурами французької, датської, англійської селекцій при чистопородному розведенні і схрещуванні в умовах промислової технології з використанням методів індексної селекції та прогностичних математичних функцій. Відповідно до поставленої мети були визначені такі завдання:

-провести порівняльну оцінку відтворювальних якостей свиней порід великої білої й ландрас вітчизняної та імпортної селекцій при чистопородному розведенні і схрещуванні;

-оцінити показники росту й розвитку дослідного молодняку;

-визначити конституційно–екстер’єрні особливості будови тіла дослідного молодняку та їх зв’язок із продуктивними ознаками тварин;

-провести порівняльну оцінку відгодівельних, забійних та м’ясо-сальних якостей чистопородного й помісного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг;

-проаналізувати деякий фізико-технологічний та хімічний склад м’язової й жирової тканини залежно від генотипу піддослідних тварин;

-встановити можливість використання математичних функцій для раннього прогнозування росту тварин, препотентності кнурів–плідників, індексної селекції за спеціально розробленим індексом нового конструкційного типу;

-визначити зоотехнічну і економічну ефективність проведених досліджень.

Об’єкт дослідження – кнури і свиноматки порід великої білої й ландрас французької, датської, англійської та вітчизняної селекцій, міжпородні помісі, одержані за схемою схрещування.

Предмет дослідження – продуктивність кнурів і свиноматок, ріст і розвиток чистопородного й помісного молодняку на відгодівлі до живої маси 100 кг, забійні, м’ясні якості, фізико-технологічні та хімічні показники м’язової і жирової тканини свиней, інтер’єрні показники означених генотипів.

Методи дослідження: основний метод – експериментальний. У роботі використані зоотехнічні, фізіологічні та біохімічні методи досліджень. Біометричні методи використовували при опрацюванні результатів із використанням комп’ютерів і програмного забезпечення. Особливості росту й розвитку дослідного молодняку вивчали із використанням індексів та математичних прогностичних функцій.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в умовах промислової технології проведено комплексну оцінку генетичного потенціалу продуктивності свиней вітчизняних порід великої білої й ландрас при схрещуванні їх з кнурами французької, датської та англійської селекцій.

Детально вивчені фізико-технологічні і хімічні показники якості м’яса і хребтового сала молодняку свиней вітчизняного та імпортного походження.

Виявлені закономірності формування росту, розвитку і продуктивності чистопородного молодняку в постембріональному онтогенезі.

Уперше проведено порівняльну оцінку різних математично змодульованих функцій для раннього прогнозування енергії росту молодняку свиней. Встановлені окремі моделі з високою прогностичною точністю їх використання. Удосконалено прийоми підвищення об’єктивності й точності оцінки племінної цінності кнурів, маток і молодняку свиней шляхом використання розробленого селекційного індексу зі встановленням вагових коефіцієнтів селекційних ознак за показниками цільових стандартів та фактично досягнутого рівня продуктивності. З метою підвищення точності та об’єктивності оцінки племінної цінності кнурів і маток вітчизняних та зарубіжних генотипів за відгодівельними і м’ясо–сальними ознаками потомства враховано показники препотентності кнурів.

Практичне значення одержаних результатів. Визначені ефективні міжпородні поєднання генотипів свиней вітчизняної та зарубіжної селекцій були використані на промисловому комплексі ВСАТ „Агрокомбінат” Слобожанський” Харківської області з метою одержання і підтримки високого рівня гетерозиготності одержаного молодняку та гарантованого гетерозисного ефекту. Поєднання кнурів французької, датської, англійської селекцій з матками вітчизняних генотипів забезпечили збільшення багатоплідності і маси гнізда при відлучені. Відібрані показники кнурів–покращувачів за спеціально розробленим селекційним індексом, рівень препотентності і результати прогностичних математичних функцій враховувались при розробці планів підбору кнурів і маток та перспективних планів селекційно–племінної роботи зі стадом свиней різних порід.

Теоретичні і практичні результати досліджень впроваджені у ВСАТ „Агрокомбінат „Слобожанський”, що підтверджується актами.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом спільно з науковим керівником визначено напрям досліджень, розроблено методики і схеми їх виконання, обговорено одержані результати. Дисертант самостійно провів патентно–інформаційний пошук, експериментальні дослідження, опрацювання, статистичний аналіз, сформулював висновки і пропозиції виробництву. У загальному обсязі виконаних робіт особистий внесок автора становить 90 %.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідалися, обговорювалися та схвалені на: Вчених радах Інституту тваринництва НААН України, координаційних комісіях ІС НААНУ, ІТ НААНУ (Харків, Полтава, 1994-1996, 2001-2010); науково–практичних конференціях Інституту тваринництва НААНУ (Харків, 2000-2010); міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 125–річчю від дня народження професора І.В. Бельговського (Харків, 1995); міжнародній науково–практичній конференції „Молоді вчені у вирішенні проблем аграрної науки і практики” (Львів, 2006); ХІІІ міжнародній науково–практичній конференції „Шляхи інтенсифікації галузі свинарства в країнах СНД” (Бєларусь, Жодіно, 2006); міжнародній науково–практичній конференції “Тваринництво ХХІ століття: Найновітні технології, досягнення та перспективи”, присвяченій 90–річчю від дня народження професора Ф.Ф. Ейснера (Харків, 2006); міжнародній науково–практичній конференції „Новітні технології в свинарстві – сучасний стан і перспектива” (Харків, 2007); міжнародній науково–практичній конференції «Современные методы репродукции сельскохозяйственных животных: состояние и перспективы», присвяченій 80–річчю академіка Осташка Ф.І. (Харків, 2008); ХV міжнародній науково–виробничій конференції «Современное состояние, проблемы и пути интенсификации производства высококачественной свинины» (Херсон, 2009); Всеукраїнській науково–виробничій конференції „Породи свиней м’ясного напрямку продуктивності, стан і перспективи вдосконалення і використання” (Миколаїв, 2009); міжнародній науково–виробничій конференції «Свиноводство – 2010» (Слав’янск, 2010).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 10 наукових статей, із них 9 у фахових виданнях, що входять до переліку, затвердженого ВАК України; 6 із них одноосібні.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 169 сторінках комп’ютерного тексту, вміщує 48 таблиць, 3 рисунки і включає: вступ, огляд літератури, матеріал і методику досліджень, результати власних експериментальних досліджень, аналіз і узагальнення результатів досліджень, висновки і пропозиції виробництву. Список використаних джерел налічує 234 найменувань, у тому числі 29 іноземними мовами.

МАТЕРІАЛ І МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

Науково-господарські досліди (рис 1) проводили в умовах промислового свинарського комплексу ВСАТ „Агрокомбінат „Слобожанський” впродовж 2002-2007 років, за відповідними схемами (табл. 1-2).

          Таблиця 1

Схема першого досліду

Гру-пи

Призначення групи

Матки

Кнури

Породність молодняку

порода

n

порода

n

I

контрольна

УВБ

15

УВБ

3

чистопородний

II

дослідна

УВБ

15

ФВБ

3

чистопородний УВБ х ФВБ

III

дослідна

УВБ

15

АВБ

3

чистопородний УВБ х АВБ

Примітка. УВБ – велика біла порода вітчизняної селекції, ФВБ – велика біла французької селекції, АВБ – велика біла англійської селекції.

          



Таблиця 2

Схема другого досліду

Гру-пи

Призначення групи

Матки

Кнури

Породність молодняку

порода

n

порода

n

I

контрольна

УВБ

15

УВБ

3

чистопородний

II

дослідна

УВБ

15

ДЛ

3

помісний УВБ х ДЛ

III

дослідна

УВБ

15

ФЛ

3

помісний УВБ х ФЛ

IV

дослідна

УЛ

15

ДЛ

3

чистопородний

V

дослідна

УЛ

15

ФЛ

3

чистопородний

Примітка. УВБ – велика біла вітчизняної селекції, ДЛ – ландрас датської селекції, ФЛ – ландрас французької селекції, УЛ – ландрас вітчизняної селекції.

Дослідження проводили в лабораторії технології виробництва свинини, генетики та у відділі екологічного моніторингу і якості продукції тваринного походження Інституту тваринництва НААНУ.

При оцінці відтворювальних якостей маток вивчали: багатоплідність, великоплідність, молочність та масу гнізда при народженні і при відлученні, а також збереження поросят при відлученні. На підставі отриманих результатів розраховували селекційний індекс КПВЯ за В.А. Коваленком та ін. (1984). Дослідження по формуванню умовного статевого рефлексу у кнурів-плідників проводили за удосконаленою методикою А.А. Белікова та С.М. Сердюка (1984). Оцінку кількісних і якісних показників спермопродуктивності кнурів проводили згідно з чинною Інструкцією із штучного осіменіння свиней (2003).

Параметри росту дослідного молодняку визначали при народженні та у різні вікові періоди. На основі отриманих даних розраховували: індекси інтенсивності формування, напруги та рівномірності росту, а також модифікований індекс за Ю.К. Свечіним (1985), у модифікації В.П. Коваленка (1998). Відгодівельні якості молодняку вивчали шляхом контрольного вирощування і відгодівлі, згідно з чинними методиками. Прижиттєву товщину підшкірного сала вимірювали ультразвуковим сканером фірми „Драмінскі”, УТ 40СЦП.

Математичне моделювання прогнозу інтенсивності росту здійснювали за 16 прогностичними функціями за Г. Хаунштейном (1971). Фізико–технологічні і хімічні властивості м’яса найдовшого м’яза спини (НМС) і хребтового сала визначалися спільно з фахівцями сертифікованої лабораторії ІТ НААНУ, згідно з методичними рекомендаціями ВАСГНІЛ (1987). Відбір зразків для аналізу – за ГОСТ 7269-79. Гематологічні дослідження включали вивчення морфологічного та біохімічного складу крові. Імунологічна оцінка свиней була проведена за еритроцитарними антигенами в серологічних тестах, визначали спектр алелофонду, частоти алелів, генотипів, ступінь гомо- та гетерозиготності за загальноприйнятими методиками Robertson A.A. (1953), Подоби Б.Є. (1999). Силу впливу кнурів на потомство визначали методом дисперсійного аналізу двофакторних ієрархічних пропорційних і нерівномірних комплексів (Плохінський М., 1970), препотентність – за методикою Березовського М.Д., Ващенка П.А. (2009): .

Економічну ефективність розраховували, відповідно до „Методики визначення економічної ефективності використання у сільському господарстві науково–дослідних і дослідно–конструкторських робіт, нової техніки, винаходів і раціоналізаторських пропозицій” (МСХ УРСР, 1980).

Результати досліджень опрацьовували, використовуючи статистичні методи. Розрахунки проводили на персональному комп’ютері, у програмі MS Excel 2007.

РЕЗУЛЬТАТИ ВЛАСНИХ ЕКСПЕРЕМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Відтворювальні якості маток при їх схрещуванні з кнурами різних генотипів. Свиноматки, які використовувалися як материнська форма, при чистопородному розведенні і схрещуванні, мали високу великоплідність, багатоплідність, молочність, масу гнізда при відлученні і збереженя молодняку. Це дало змогу отримати високий індекс КПВЯ (рис. 2-3). У ІІ групі тварин (ІІ дослід) КПВЯ був вищий на 7 %, а у ІІІ групі на 4,8 % від контролю, а тварини IV і V груп поступалися за індексним показником КПВЯ контрольній групі на 0,16 і 1,23 бала (0,2 % і 1,2 %) відповідно.

         Рис. 2. Рівень індексу КПВЯ

                     свиноматок (І дослід).

      Рис. 3. Рівень індексу КПВЯ

                  свиноматок (ІІ дослід).

Узагальнюючи результати цих двох дослідів встановлено, що відтворювальні якості свиноматок були високими і відповідали вимогам класу еліта і І класу. Проте за основними показниками відтворювальних якостей кращими були свиноматки великої білої породи в помісному поєднанні з кнурами породи ландрас датської і французької селекцій. Вважаємо, що в подальшому це також сприяло вищій інтенсивності росту ремонтного і відгодівельного молодняку цих генотипів.

Спермопродуктивність кнурів різних генотипів. Важливою селекційною ознакою кнурів при залученні їх до штучного осіменіння є здатність їх до формування умовного статевого рефлексу до садки на фантом, яка залежить від типу нервової діяльності (ТНД). У наших дослідженнях відмічено, що найшвидше рефлекс формується у кнурів із сильним жвавим і сильним неврівноваженим ТНД. Етологічний моніторинг кнурців показав наявність у них різного співвідношення ТНД. Так, у кнурців великої білої французької селекції до сильного врівноваженого типу відносилось 52 % і 10 % – до слабкого ТНД, англійської селекції – відповідно 62 % і 9 %. У кнурців м’ясного напряму продуктивності породи ландрас французької й датської селекції – відповідно 20 % і 65 % та 36 % і 34 %. Кнурців зі слабким ТНД привчити до фантома не вдалося. Ці параметри необхідно враховувати при організації системи відтворення на промислових комплексах.

Аналіз спермопродуктивності кнурів свідчить, що всі кнури різної селекції виділяли повноцінний еякулят, який за якісними показниками відповідає всім мінімальним вимогам методики штучного осіменіння свиней. Проте між окремими плідниками спостерігались певні відмінності за концентрацією сперми (248,5-305,3 млн/см3), що суттєво не впливало на її запліднювальну здатність (71,3-89,3 %).

Ріст та розвиток піддослідного молодняку свиней. Молодняк дослідних груп у різні вікові періоди переважав молодняк контрольної групи практично за всіма лінійними промірами тіла. Чистопородні тварини IV і V дослідних груп мали більш витягнутий тулуб, а помісний дослідний молодняк ІІ і ІІІ груп мав найбільший обхват грудей, що пояснюється належністю його до напряму продуктивності материнської породи.

Відмінності за зміною живої маси свиней характеризують високу енергію росту. Так, жива маса молодняку ІІ групи (І дослід) у 2 місяці перевищувала цей показник у тварин І групи на 10,9 %, (р<0,001), а тварини ІІІ групи на 2 %. На заключному етапі вирощування тенденція інтенсивного росту тварин зберігалася.

Помісний молодняк ІІ і ІІІ груп (ІІ дослід) мав кращі показники живої маси у динаміці, ніж у тварин І групи. Жива маса молодняку IV групи у 2 місяці була на рівні 16,71 кг, чистопородний молодняк V групи мав живу масу 17,01 кг, а помісний молодняк ІІ і ІІІ груп мав живу масу відповідно на рівні 19,41 кг, та 19,84 кг, (р<0,001). У віці від 3 до 6 місяців молодняк мав найвищу інтенсивність росту.

Об’єктивну оцінку та закономірність росту молодняку свиней показують індекси інтенсивності формування, напруги та рівномірності росту (табл. 3).

Таблиця 3

Інтенсивність формування та індекси росту свиней, ІІ дослід, (n=24)

Групи

Індекс формування, (∆t)

Індекси росту

напруги, (Ін)

рівномірності, (Ір)

модифікований, (Ім)

І

0,4953

0,1177

0,3104

0,2300

ІІ

0,3402

0,1037

0,4467

0,2037

ІІІ

0,3615

0,1079

0,4289

0,2111

ІV

0,4047

0,1148

0,4003

0,2296

V

0,4078

0,1187

0,4095

0,2351

Найбільшу інтенсивність формування відмічено у тварин контрольної групи. Напруженість та індекс рівномірності росту відрізнялися незначно.

Таким чином, абсолютні й відносні показники росту і розвитку піддослідного молодняку свиней мають чіткі відмінності як за віковими градаціями, так і за породною належністю та напрямом продуктивності.

Прижиттєва динаміка формування товщини сала у піддослідного молодняку свиней. Дослідами встановлено, що вікова динаміка товщини сала збільшується залежно від росту свиней. Протягом перших місяців після народження інтенсивніше збільшується товщина сала на холці і на рівні 6-7 грудних хребців. Зі збільшенням віку та живої маси піддослідного молодняку свиней градієнт максимальної товщини підшкірного сала переходить на поперек та крижі, тобто вирівняність сала тулуба є нерівномірною. Диференціал середньої товщини сала між породами збільшувався від 2,0 мм у місячному віці до 5,6 мм у 6-7-місячному віці. Значна різниця за товщиною сала спостерігалася починаючи з 5-місячного віку. Контрастніше диференціал проявлявся за товщиною сала на холці і на рівні 6-7 грудних хребців. Тенденція до збільшення міжпородної різниці за товщиною сала зберігалася і у 8-місячному віці.

Відгодівельні ознаки піддослідних генотипів свиней. За період відгодівлі тварин дослідних груп простежувалися відмінності за показниками скоростиглості і витрат кормів (табл. 4).

        Таблиця 4

Відгодівельні якості молодняку свиней, І дослід, (), (n=24)

Показники

Групи

I

II

III

Вік досягнення живої маси 100 кг, доби

208,08

±1,040

202,21

±0,706***

198,63

±0,662***

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од

4,21

4,13

4,07

Селекційний індекс

- 167,79

29,62

141,55

Примітка. Тут та далі результати середніх значень вважали статистично вірогідними по відношенню до контрольної групи при

* - р ≤ 0,05; ** - р ≤ 0,01; *** - р ≤ 0,001.

Вищою скоростиглістю характеризувались тварини ІІІ групи, вік досягнення живої маси 100 кг яких на 9,5 доби менше ніж у ровесників І групи при витратах корму 4,07 корм. од., а тварини ІІ групи – на 5,9 доби при витратах корму 4,13 корм. од. Рівень відгодівельних якостей молодняку свиней І дослід) наведено у наведено у (табл. 5).

Таблиця 5

Відгодівельні якості молодняку свиней, ІІ дослід, (), (n=24)

Показники

Групи

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Вік досягнення живої маси 100 кг, доби

182,38±0,388

175,46±1,079***

172,04±1,011***

172,67±1,953***

176,04±1,680***

Витрати корму на 1 кг приросту, корм. од

3,60

3,52

3,27

3,72

3,46

Селекційний індекс

-35,69

2,15

18,49

18,25

3,20

Порівнюючи основні показники молодняку, встановлено, що тривалість відгодівлі у помісних тварин ІІІ групи була менша на 10,3 доби відносно тварин контрольної групи, а у чистопородних свиней ІV групи – на 9,7 доби, у тварин V групи - на 6,3 доби. Оплата корму у помісного молодняку свиней була кращою за рахунок більш високих приростів. Помісний молодняк ІІІ групи на одиницю приросту витрачав кормів на 9,2 % менше порівняно з тваринами контрольної групи. Селекційний індекс був вищий у тварин дослідних груп.

Формування м’ясних якостей свиней на відгодівлі. Аналізуючи показники площі „м’язового вічка” (ІІ дослід) виявлено різницю на користь тварин ІV і V групи – відповідно на 17,8 % та на 20,0 % вище ніж у свиней контрольної групи (р<0,001), які поступалися помісним тваринам ІІІ групи на 16,3 % (р<0,01), а тваринам ІІ групи – на 13,3 % (р<0,001). У помісного молодняку ІІ групи товщина сала на рівні 6-7 грудного хребця була на 4 мм менша ніж у свиней І групи, у тварин ІІІ групи – на 2 мм, у чистопородних тварин ІV групи – на 5,7 мм, а у тварин V групи – на 5,0 мм (р<0,001). Найдовші півтуші були у тварин ІV і V групи, які за цим показником переважали такі у ровесників контрольної групи на 7,1 % і 6,3 % відповідно (р<0,001), тварини ІІ та ІІІ групи – відповідно на 2,9 % і 1,8 % (р<0,01).

Таким чином, встановлено позитивний вплив кнурів породи ландрас французької селекції на покращання таких м’ясо–сальних ознак, як площа „м’язового вічка” і товщина сала на рівні 6-7 грудного хребця; кнурів породи ландрас датської селекції - на покращання довжини півтуші молодняку свиней.

Показники якості м’яса і хребтового сала у піддослідного молодняку свиней. М’ясні якості свиней визначали за фізико-технологічними та хімічними показниками м’яса і хребтового сала (табл. 6).

Ніжнішим виявилося м’ясо свиней великої білої породи вітчизняної селекції. Найбільше зусилля та часу знадобилося для перерізання НМС від чистопородних свиней породи ландрас зарубіжної селекції у поєднанні з матками вітчизняної селекції (0,39-0,56 кг/см2-с).

          Таблиця 6

Фізико-технологічні властивості найдовшого м’яза спини (НМС) відгодівельного молодняку свиней, ІІ дослід, (), (n=3)

Гру-пи

Ніжність,

кг/см2

Втрати при кулінарній обробці, %

Вологоутри-мувальна здатність, %

Загальна волога, %

Активна кислотність,рН

І

0,37

±0,004

38,84

±0,297

53,08

±0,136

75,01

±0,102

5,73±0,572

ІІ

0,44

±0,007**

42,16

±0,651**

52,52

±0,424

75,52

±0,175

5,72±0,019

ІІІ

0,56

±0,007***

41,36

±0,697*

52,04

±0,589

75,97

±0,102**

5,68±0,067

IV

0,39

±0,007

43,15

±0,005**

51,44

±0,754

75,44

±0,147

5,70±0,037

V

0,40

±0,147

44,02

±1,114*

51,21

±0,056**

75,37

±0,138

5,74±0,039

Таку ж закономірність встановлено за втратами при кулінарній обробці, загальною вологою та вологоутримувальною здатністю. За показником активної кислотності, яка знаходилася в межах норми, достовірної різниці між групами не встановлено.

Таким чином, використання свиней зарубіжної селекції у схемах схрещування зумовило погіршення фізико-технологічних якостей м’яса у тварин при вирощуванні в умовах промислової технології.

Аналіз результатів хімічного складу м’яса (НМС) свиней (ІІ дослід) показав, що за вмістом загальної вологи, сухої речовини і золи генотипи зарубіжної селекції не погіршували якість м’яса свиней при різних варіантах поєднання. Кількість вологи у м’ясі коливалася в межах від 74,20 % до 76,00 %, сухої речовини - 24,00-24,98 %. За вмістом протеїну у м’ясі кращими були генотипи зарубіжної селекції (21,64-21,79 % проти 21,14 % у тварин контрольної групи). Вміст жиру у м’ясі був вищий у помісних свиней ІІ і ІІІ групи і знаходився на рівні 1,82 % та 1,86 % відповідно.

Біологічна повноцінність білків м’яса свиней (ІІ дослід) між групами, встановлена за співвідношенням незамінних і замінних амінокислот, майже не відрізняється між контрольною та дослідними групами (6,10-6,27). Це свідчить про відсутність відмінностей в амінокислотному складі м’яса .

Останнім часом проводиться спрямована селекція на зниження калорійності м’ясної продукції (табл. 7).

Таблиця 7

Калорійність НМС відгодівельного молодняку, ІІ дослід, (), (n=3)

Показники

Групи тварин

І

ІІ

ІІІ

ІV

V

Калорійність 1 кг НМС, ккал

1070,0

±5,60

1063,6

±1,31

1053,4

±1,70*

1030,5

±1,37**

1041,5

±2,26**

у т.ч.: внутрішньом’язового жиру, ккал

162,4

±1,08

173,7

±1,19**

154,5±

2,74

145,1

±0,44***

133,2

±0,71***

білкової складової, ккал

907,6

±6,58

889,9

±0,42

898,9

±2,44

885,4

±1,14*

908,3

±0,10

Калорійність 1 кг НМС у контрольній групі вища ніж у помісних свиней, а найнижча – в ІV та V групах. Калорійність жирової частини у тканині помісного молодняку ІІ групи вища ніж у контролі. Калорійність білкової складової м’яса була незначно вища у свиней зарубіжної селекції V групи.

Порівняльна характеристика фізико-хімічних властивостей підшкірної жирової тканини дослідного молодняку свиней. Встановлені деякі розбіжності за хімічними ознаками жирової тканини між тваринами різних породних поєднань (табл. 8).

За вмістом жиру в сухій речовині підшкірного жиру вирізнялись підсвинки І групи. У тварини ІІ і ІІІ дослідної групи цей показник був нижчий відповідно на 3,8 % і 2,6 %, а у молодняку ІV і V дослідної групи ще нижчий – майже на 4,0 % і 4,8 % відповідно, порівнянно з таким у тварин І групи.

          Таблиця 8

Хімічний склад підшкірного жиру свиней (%), ІІ дослід, (), (n=3)

Групи

Суха речовина

Волога

Жир

Білкова складова

І

89,83±0,181

10,17±0,181

88,12±0,207

1,71±0,025

ІІ

86,07±0,113***

13,93±0,113***

84,12±0,155***

1,95±0,049

ІІІ

87,19±0,363**

12,81±0,363**

83,85±0,336***

3,34±0,106***

ІV

85,80±0,324***

14,20±0,324

82,76±0,479***

3,04±0,162**

V

85,05±0,132***

14,95±0,132***

81,65±0,121***

3,40±0,081***

Жирнокислотний склад підшкірної жирової тканини дослідного молодняку свиней. За структурою жирних кислот підшкірної жирової тканини відмічено перевагу за відсотком ненасичених кислот (табл. 9).

         Таблиця 9

Склад та співвідношення жирних кислот підшкірної жирової тканини дослідного молодняку свиней, ІІ дослід, (), (n=5)

Породні поєднан-ня

Групи

Жирні кислоти, %

Кое-фіціє-нти нена-сиче-ності

(К)

НЖК

С16:0

С18:0

С20:0

ННЖК

С18:1

С18:2

С18:3

С20:4

Інші

УВБ

І

35,36

±0,242

49,26

±0,135

13,02±0,188

0,82

±0,232

0,62

±0,011

0,92

±0,018

1,828

УВБ х ДЛ

ІІ

34,08

±0,041

***

47,72

±0,255

***

11,15

±0,218***

1,20

±0,024***

0,89

±0,033

***

1,00

±0,016

*

1,934

УВБ х ФЛ

ІІІ

38,00

±0,320

***

48,18

±0,448

*

10,42

±0,258***

1,60

±0,059***

0,78

±0,037

**

1,02

±0,015

**

1,631

УЛ х ДЛ

ІV

37,51

±0,218

***

50,32

±0,217

**

9,72

±0,048***

0,94

0,029*

0,56

±0,017

*

0,95

±0,013

1,666

УЛ х ФЛ

V

37,98

±0,076

***

50,43

±0,092

***

9,06

±0,030***

0,96

±0,018**

0,59

±0,021

0,98

±0,014

*

1,632

Примітка. С16:0 - пальмітинова, С18:0 - стеаринова, С20:0 – арахінова, С18:1 – олеїнова, С18:2 - лінолева, С18:3 – ліноленова, С20:4 – арахідонова.

У дослідженнях підшкірної жирової тканини молодняку свиней встановлено (табл. 9), що молодняк ІІ та І групи переважав за коефіцієнтом ненасиченості жиру ровесників ІІІ-V груп від 5,79 % до 8,86 %, при цьому найменшим значенням характеризувалися тварини ІІІ групи.

Інтер’єрні показники у селекційно-племінній роботі та біологічні особливості піддослідного молодняку свиней. Отримані результати свідчать про перевагу помісного молодняку над чистопородним за морфологічним та біохімічним складом крові, що характерно для підвищених метаболічних процесів, пов’язаних з інтенсивним ростом м’ясної тканини та пояснює високу енергію росту помісного молодняку. Молодняк ІІ групи характеризувався високим вмістом еритроцитів (5,37-5,71 Т/л), лейкоцитів (13,5-15,7 г/л), гемоглобіну (121-146 г/л), загального білка (5,7-7,8 г %). Особливостями помісного молодняку є більший вміст глобулінів (3,28-4,83 г/100 мл) за рахунок вищого вмісту γ-глобулінової фракції та альбумінів (1,78-2,63), що забезпечує кращі захисні можливості організму свиней.

Імуногенетичні особливості піддослідних свиней. Аналіз проведено за 9 поліморфними системами груп крові (ЕАA, ЕАB, ЕАD, ЕАE, ЕАF, ЕАG, ЕАH, ЕАK, ЕАL). Генофонд стад порід велика біла і ландрас характеризується специфічним для цих порід алелофондом. У породі ландрас відсутні алелі Вb у системі ЕАВ, Еaegm і Fb – у системі ЕАF, алофену Н  - у системі ЕАН та алофену K- - у системі ЕАK. Порівняння порід за коефіцієнтом гомозиготності (Ca), який показує теоретично очікувану частоту гомозигот у популяціях, свідчить про більшу консолідованість породи ландрас, оскільки в ній зафіксовані більші значення Са за 8 системами. За системами EAE, EAK у тварин породи ландрас та за системою EAK у великій білій породі встановлені значні відмінності між фактичною (H) і Ca. Виявлено дефіцит гетерозигот у породі велика біла за системою EAG (W=1,04). Тенденція до перевищення фактичної гомозиготності над теоретично очікуваною виникає при насиченні стад спадковим матеріалом невеликої кількості плідників при інтенсивному їх використанні.

Використання математичних функцій для визначення закономірностей росту та прогнозування живої маси свиней. Для вибору ефективних математичних моделей прогнозування росту свиней була проведена порівняльна оцінка 16-ти видів прогностичних математичних функцій за Г. Хаунштейном. Найбільш близькими до фактичних результатів виявилось лише 5 функцій: Пюттера-Барталанфі, Броді-Шмальгаузена, Гомперца, Річардса і логістична.

Точність прогнозу росту свиней за різними математичними функціями при високій достовірності і коефіцієнтах детермінації коливалися в межах від 84,66 % до 99,94 % або в середньому 92,30 %. Це свідчить про адекватність прогностичної кривої росту фактичній та високій ефективності використання усіх вивчених метематичних функцій для прогнозу росту свиней в постнатальному онтогенезі. Найбільшою точністю прогнозу (97,06-99,66 %), адекватністю прогностичної кривої при одночасній простоті розрахунків у всі вікові періоди відзначалися математичні функціі Броді-Шмальгаузена та Річардса.

Значні відхилення в прогнозі встановлені в критичні періоди на контрольному вирощуванні та відгодівлі  від 2,58 % до 12,43 %. Коливання відхилень на етапі відгодівлі у віці 6 місяців були значними у чистопородного молодняку свиней ІV і V груп, відповідно на 12,43 % і 11,34 %, що пояснюється збільшенням абсолютних приростів, які вплинули на збільшення розміру відхилень у групах.

Способи ранжування результатів оцінки свиней за селекційним індексом. Для ранжування племінної цінності молодняку за власною продуктивністю, а кнурів і маток - за якістю потомства, розроблений селекційний індекс.

До селекційного індексу можна включити різні селекційні ознаки:

,

де:  - фактичне значення ознаки;  - середнє значення ознаки;  - у випадку селекції на зменшення абсолютних величин або  - у випадку селекції на збільшення абсолютних значень;  – цільовий стандарт селекційної ознаки.

Індекс забезпечує досягнення цільового стандарту за окремими ознаками не одночасно. Із врахуванням вагових коефіцієнтів індекс має вигляд:

, де:  - вік досягнення живої маси 100 кг, днів;  - витрати кормів на один кілограм приросту, корм. од;  - товщина сала, мм;  - довжина тулуба, см.

Цей селекційний індекс, збеpiгаючи високу точнiсть і оперативність оцiнки, простоту у використанні, виключає попеpеднi вади - необхiднiсть визначення коефiцiєнтiв успадковування на нечисельних вибіpках, розрахунку економічних вагових еквiвалентів селекційних ознак. Математичнi pозpахунки за наявностi найпpостiших засобiв обчислення не складнi. А за умови включення селекцiйного iндексу до пpогpами оцiнки племiнної цiнностi кнуpiв i маток, вiн буде визначатися опеpативно в автоматизованому pежимi. Ще одна пеpевага - викоpистовуються цiльовi стандаpти поpоди, якi можуть коpектуватися у мipу досягнення pезультатiв. Тобто визначенi коефiцiєнти вагомостi селекційних ознак не жоpсткі i не назавжди встановлюються, а плаваючi.

Визначення препотентності кнурів-плідників. Визначення показника препотентності кнурів-плідників за силою впливу їх на потомство при проведенні контрольного вирощування і відгодівлі значно підвищує точність племінної оцінки за відгодівельними і м’ясними ознаками та прогнозує прояв її у потомстві в наступних поколіннях. У наших дослідженнях встановлено чітку (р<0,01) диференціацію окремих кнурів за силою впливу на потомство – від 0,23 до 0,45. Препотентність кнурів-плідників коливалась від від’ємної величини 9,32 % до додатньої 6,30 %. При цьому сила впливу кнурів на потомство була більшою за витратами кормів і товщиною сала ніж за енергією росту – 0,39-045 проти 0,23-0,39. Це вказує на пріоритетний вплив батьківського генотипу за цими показниками та підвищує інформативність і точність оцінки племінної цінності кнурів-плідників.

Економічна ефективність виробництва свинини. Згідно з чинною методикою встановлено економічний ефект селекційних заходів щодо племінної цінності молодняку при паруванні з тваринами імпортних порід ландрас датської і французької селекцій становить - 53,75 грн. на одну голову від кнурів-покращувачів. Загальна вартість зекономлених коштів становить 819 тис. 257 грн., у тому числі від кнурів-покращувачів 592 тис. 196 грн, від ремонтних свинок - 227 тис. 061 грн. Одержано всього прибутку на 1 основну свиноматку від використання свиноматок і кнурів-покращувачів - 906 грн.

ВИСНОВКИ

1. Комплексна оцінка свиней за відгодівельними, забійними, м’ясо-сальними ознаками та якісними показниками продукції, з одночасним застосуванням методів індексної селекції та математичних моделей раннього прогнозування енергії росту молодняку в умовах племзаводу з промисловою технологією виробництва свинини, свідчить про ефективність використання імпортних генотипів свиней.

2. Відтворювальна здатність вітчизняних генотипів свиноматок великої білої породи і свиней породи ландрас при схрещуванні з кнурами англійської, датської і французької селекцій достовірно вища (р<0,001). Двопородні свинки перевершували чистопородних аналогів великої білої породи за багатоплідністю на 12,2 %, за масою гнізда при відлученні на 44,6 %, кількістю поросят при відлученні на 20,0 %.

3. Використання кнурів англійської, датської і французької селекцій позитивно вплинуло на збільшення інтенсивності росту поросят та зміщення його пікових рівнів на більш ранні стадії постембріонального онтогенезу молодняку. Живої маси 100 кг помісний молодняк досягав на 6,3-10,3 доби раніше за чистопородних аналогів при одночасному зменшенні витрат кормів на 0,08-0,33 корм. од на одиницю приросту.

4. Найбільшими показниками індексів інтенсивності формування і напруги росту характеризувався молодняк контрольної групи, що свідчить про інтенсивну енергію росту в ранньому онтогенезі, як більш пристосованіші до умов промислової технології.

5. Фізико-технологічні і хімічні показники якості м’яса та сала відгодівельного молодняку знаходилися на рівні біологічних норм. У тварин дослідних груп зарубіжної селекції порівняно з контролем відмічено збільшення втрат маси зразка м’яса при кулінарній обробці на 2,52-5,18 %, зменшення вологоутримувальної здатності на 0,56-2,59 %, на 0,02-0,19 кг/см2 с - ніжності

6. Інтер’єний профіль гематологічних показників знаходився у межах фізіологічних норм для різних статево-вікових груп свиней, що свідчить про їх клінічно здоровий стан та адаптованість до технологічних умов вирощування.

7. За спектором еритроцитарних антигенів у 9 системах груп крові свиней великої білої породи і ландрас вітчизняної селекції мають специфічні особливості їх генофонду. Свині великої білої породи відрізняються вищою частотою стрівальності алелів: Eedghkmnp ,Ga , Ha , Kbf . У свиней породи ландрас відсутні алелі B b , E aegm , F b , Н та K. Відмінності алелофонду за частотами стрівальності алелів проявляються за рахунок тривалого інтенсивного використання окремих кнурів-поліпшувачів імпортних генотипів. Генеалогічна ситуація характеризується фактичним рівнем гомозиготності у великій білій породі на рівні 58,8 %, у породі ландрас - 64,6 %, ступінь реалізації генетичної мінливості – 35,0-37,0 %.

8. Розроблений селекційний індекс нового конструкційного типу, в якому економічні вагові еквіваленти селекційних ознак визначаються за різницею між показниками цільових стандартів і фактично досягнутого рівня, допомагає точно, об’єктивно, оперативно, адекватно і ефективно визначати племінну цінність свиней.

9. Окремі кнури досліджених генотипів мають різну силу впливу на потомство за відгодівельними ознаками на контрольній відгодівлі. Препотентність окремих генотипів коливалася від 9,52 % у кнурів-погіршувачів до 6,28 % у кнурів-покращувачів.

10. Використання математичних моделей для раннього прогнозування показників росту свиней є актуальнтм і ефективнтм методом. Середнє відхилення між дослідними і теоретично розрахованими показниками живої маси знаходиться в межах від 84,66 % до 99,94 %. Високою точністю прогнозу, адекватністю прогностичної кривої в усі вікові періоди характеризують математичні моделі Броді–Шмальгаузена, Бріджеса, Річардса.

11. Економічна ефективність використання кнурів зарубіжної селекції з високою оцінкою їх племінної цінності, встановленої індексним методом, полягає в отриманні прибутку на основну матку від використання кнурів-покращувачів і гетерозисних поєднань на сумму 906 грн. або 47,64 грн на 1 голову на відгодівлі.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою збагачення спадковості вітчизняних генотипів свиней при удосконаленні існуючих і створенні нових генеалогічних структур та при промисловому схрещуванні і гібридизації доцільно використовувати кращих кнурів порід великої білої і ландрас французької, англійської й датської селекцій. Це забезпечить реалізацію досягнень зарубіжної селекції у напрямі прискорення темпів генетичного прогресу у вітчизняному свинарстві.

2. Для збільшення виробництва високоякісної свинини та зниження її собівартості у господарствах необхідно використовувати кнурів-покращувачів, виявлених за селекційним індексом нової конструкції. Встановлені особливості формування росту, розвитку та відтворювальних, відгодівельних, м’ясо-сальних ознак свиней в онтогенезі при різних методах розведення можуть бути використані при розробці регіональних систем розведення, програм селекції свиней та у навчальному процесі вищих навчальних закладів при вивченні дисципліни „Розведення і селекція сільськогосподарських тварин”.

СПИСОК ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Погорелов А.С. Возможности использования математических уравнений роста для прогнозирования продуктивности свиней / А.С. Погорелов, Т.А. Стрижак // „Научное наследие И.В.Бельговского и современные проблемы зоотехнии и ветеринарии”: Матер. научно-практич. конф., посв. 125-летию со дня рождения проф. Бельговского И.В. − Х., 1995. – С. 38.

2. Стрижак Т.А. Оцінка племінної цінності кнурів-плідників в умовах промислового комплексу / Т.А. Стрижак // Науково-технічний бюлетень, № 86 / ІТ УААН. − Х., 2004. − С. 130-133.

3. Стан племінної бази свинарства України / [В.О. Медведєв, О.М. Церенюк, А.І. Хватов, Л.В. Россоха, Т.А. Стрижак ] // Науково-технічний бюлетень, № 88 / ІТ УААН. − Х., 2004. − С. 24-27.

4. Стрижак Т.А. Відгодівельні і м’ясні ознаки свиней різних генотипів при їх чистопородному розведенні та схрещуванні / Т.А. Стрижак // Науково-технічний бюлетень, № 92 / ІТ УААН. – Х., 2006. – С. 110-113.

5. Стрижак Т.А. Фізико-технологічні властивості м’язової тканини у відгодівельного молодняку свиней різних генотипів / Т.А. Стрижак // Науково-технічний бюлетень, № 93 /ІТ УААН. – Х., 2006. – С. 111-115.

6. Стрижак Т.А. Порівняльна характеристика жирової тканини в залежності від породи свиней / Т.А. Стрижак // Науковий вісник Львівської Національної Академії ветеринарної медицини ім. С.З. Гжицького. – Т. 8, № 2 (29); Ч. 3. – Львів, 2006. – С. 199-202.

7. Медведєв В.О. Породний генофонд свиней в Україні / [В.О. Медведєв, А.І. Хватов, А.І. Тищенко, М.А. Хватова, Л.В. Россоха, Т.А. Стрижак] / Науково-технічний бюлетень, № 95 / ІТ УААН. – Х., 2007. − С. 155-159.

8. Медведев В.А. Обоснование породной технологии в свиноводстве / [В.А. Медведєв, А.И. Хватов, А.Н. Церенюк, А.И. Тищенко, М.А. Хватова, Т.А. Стрижак] // Таврійський науковий вісник: Зб. наук. пр. ХДАУ. − Вип. 58/2. – Херсон: Айлант, 2008. – С. 264-273.

9. Стрижак Т.А. Мۥясна продуктивність відгодівельного молодняку свиней різних генотипів / Т.А. Стрижак // Проблеми зооінженерії та ветеринарної медицини: Зб. наук. пр.Вип. 16 (41), Ч.1.,Сільськогосподарської науки.Міністерство Аграр. політики України / Харк. Держ. зоовет. акад.  X.: РВВ ХДЗВА, 2008.  С. 250-254.

10. Стрижак Т.А. Аналіз впровадження науково-технічних розробок із вивчення відгодівельних ознак свиней в умовах племзаводу промислового комплексу / Т.А. Стрижак // Науково-технічний бюлетень, №100 / ІТ УААН. – Х., 2009. − С. 431-436.

11. Стрижак Т.А. Продуктивність молодняку свиней різних генотипів / [Т.А. Стрижак, А.І. Кобзар, Л.В. Халіна, Р.О. Татузян ] // Науково-технічний бюлетень, №100 / ІТ УААН. – Х., 2009. − С. 436-442.

Стрижак Т.А. Продуктивність та м’ясні якості свиней вітчизняних і імпортних генотипів за різних методів розведення в умовах промислової технології – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 - розведення та селекція тварин. – Інститут тваринництва НААН України. – Харків, 2010.

У дисертації викладено результати визначення ефективності застосування генотипів імпортної селекції (датської, французької, англійської) в умовах промислової технології з використанням індексної селекції та прогностичних математичних функцій при чистопородному розведенні і схрещуванні.

Були одержані позитивні результати за відтворювальними якостями свиноматок як при чистопородному розведенні, так і при схрещуванні. Вивчено ріст і розвиток молодняку від цих поєднань та оцінено його продуктивні якості за відгодівельними, забійними та м'ясо-сальними показниками.

Встановлено, що молодняк за віком досягнення живої маси 100 кг випереджав чистопородних ровесників на 6,3-10,3 доби, при цьому він характеризувався вищими на 155-262 г середньодобовими приростами порівняно з аналогами. Крім цього відгодівельний молодняк мав кращу м’ясність, ніж чистопородні тварини при незначному погіршенні фізико-технологічних якостей м’язової і жирової тканини.

Розроблено селекційний індекс нового конструкційного типу, який дозволяє регулювати силу тиску на окремі ознаки. Визначені математичні функції, які адекватно і з високою точністю (85,00-99,99 %) прогнозують енергію росту молодняку свиней. Встановлено приорітетний вплив фактору препотентності у кнурів за показниками витрат кормів і товщини сала.

Ключові слова: свині, відтворювальна здатність, відгодівельні, забійні, м’ясо-сальні якості, селекційний індекс, прогностичні функції, препотентність.

Стрижак Т.А. Продуктивность и мясные качества свиней отечественных и импортных генотипов при разных методах разведения в условиях промышленной технологии.Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.02.01 - разведение и селекция животных. – Институт животноводства НААН Украины. – Харьков, 2010.

В диссертации изложены результаты определения эффективного использования генотипов импортной селекции (французской, датской, английской) в условиях промышленной технологи с использованием индексной селекции и прогностических математических функций при чистопородном разведении и скрещивании.

Были получены положительные результаты воспроизводительных качеств свиноматок как при чистопородном разведении, так и при скрещивании. Двупородные свинки на 12,20 % были лучше чистопородных аналогов крупной белой породы свиней по многоплодию, на 20,00 % по количеству поросят при отъеме. Изучены рост и развитие молодняка свиней.

Були одержані позитивні результати за відтворювальними якостями свиноматок як при чистопородному розведенні, так і при схрещуванні. Вивчено ріст і розвиток молодняку від цих поєднань та оцінено його продуктивні якості за відгодівельними, забійними та м'ясо-сальними показниками.

Изучено влияние хряков английской, датской и французской селекций на увеличение интенсивности роста поросят, виявлено смещение пиковых уровней на более ранние стадии постембрионального онтогенеза. Оценены продуктивные качества по откормочным, убойным и м’ясо-сальным показателям; физико-технологическим и химическим показателям качества мяса и сала откормочного молодняка свиней. У животных опытных групп зарубежной селекции по сравнению с отечественными генотипами отмечена тенденция к увеличению потери веса образца мяса после кулинарной обработки на 2,52-5,18 %, уменьшению влагоудерживающей способности - на 0,56-2,59 %, нежности - на 0,02-0,19 % кг/см2-с.

Доказано, что молодняк по возрасту достижения живой массы 100 кг превосходил чистопородных ровесников на 6,3-10,3 суток, при этом среднесуточные приросты были выше на 155-262 г по сравнению со сверстниками. Откормочный молодняк имел лучшую мясность, чем чистопородные животные при незначительном ухудшении физико-технологических качеств мышечной и жировой ткани. Интерьерный профиль гематологических показателей находился на уровне физиологических норм для разных поло-возрастных групп свиней, что свидетельствует о клинически здоровом состоянии и адаптированности молодняка свиней к технологическим условиям выращивания. По спектру эритроцитарных антигенов в 9 системах групп крови свиней крупной белой породы и породы ландрас отечественной селекции установлены специфические особенности их генофонда. Отмечены отличия аллелофонда по частотам аллелей за счет длительного интенсивного использования отдельных хряков-производителей импортных генотипов. Генеалогическая ситуация характеризовалась фактическим уровнем гомозиготности в крупной белой породе на уровне 58,8 %, в породе ландрас – 64,6 %, степень реализации генетической изменчивости – 35,0-37,0 %.

Доказано, что наибольшая точность оценки племенной ценности ремонтного молодняка свиней, хряков и маток обеспечиваются при индексной селекции. Разработан селекционный индекс нового типа конструкции, в котором экономические весовые эквиваленты селекционных признаков определяются по разности между показателями целевых стандартов и фактически достигнутого уровня. Получено приоритетное влияние фактора препотентности хряков по показателям затрат кормов и толщины шпика. Препотентность отдельных хряков была в диапазоне от 9,52 % в направлении ухудшения до 6,28 % в направлении улучшения показателей.

Определена эффективность использования математических моделей для раннего прогнозирования показателей роста свиней. Среднее отклонение между опытными и теоретически рассчитанными паказателями живой массы свиней находились в диапазоне от 84,66 % до 99,94 %. Высокой точностью прогноза, адекватностью прогностической кривой во все возрастные периоды характеризовались математические модели Броди-Шмальгаузена, Бриджеса и Ричардса.

Экономическая эффективность использования хряков зарубежной селекции с высокой оценкой их племенной ценности, определенной индексным методом, приводит к получению прибыли на одну основную свиноматку от использывания хряков-производителей и гетерозисних сочетаний на сумму 906 гривен или 47,64 гривен на одну голову на откорме.

Ключевые слова: свиньи, зарубежная селекция, воспроизводительная способность, откормочные, убойные, мясо-сальные качества, селекционный индекс, прогностические функции, препотентность.

Stryzhak T. Productivity and bacon-making qualities of the pigs belonging to indigenous and imported genotypes subject to the various breeding methods implemented under the conditions of industrial technology. – Manuscript.

Dissertation for defense of the scientific degree of the candidate of agricultural sciences. Specialization 06.02.01 – animal breeding and selection. – Institute of animal science, NAASU. – Kharkiv, 2010.

The dissertation highlights the experimental research results on imported genotypes use efficiency under the conditions of industrial technology. The pigs belong to Danish, French and English selection. Index selection and prediction model were applied by pure breeding and crossing. Positive results were obtained according to reproductive sow traits during pure breeding and crossing. Developmental and growth rate of the crossbred young stock were investigated. Production character was evaluated according to feedlot traits, slaughter and bacon-lard-making yield. 100kg live weight (LW) fattened young stock proved to advantage purebred yearlings per 10-14 days. Comparative analysis was fulfilled 100 kg LW fattened young stock prevailed the analogues by 155-262 g average-daily gain (ADG). Besides, fattened young stock was characterized by improved bacon-making qualities in comparison with purebred animals. Physical and technological characteristics of muscular and adipose tissues were slightly abated. New selection index was elaborated for separate traits activation. Prediction models prognosticate juvenile growth of young stock by 85,00 %-99,99 % confidence degree. Performance-tested boars were selected according to feed expenditure and adipose layer

Key words: pigs, reproductive capacity, feedlot traits, bacon-lard-making qualities, selection index, prediction model, performance-tested boars.


Підписано до друку 08.11. 2010 р. Формат 60х90 1/16.

Папір друкарський.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9.

Тираж 100 прим.

Ділянка оперативного друку ІТ НААНУ

62404, Харківська обл., Харківський р-н.,

п/в Кулиничі вул. 7-ї Гвард. Армії, 3

Зам.№_196

EMBED Equation.3  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

61506. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНЫХ ГРУПП ВЕЩЕСТВ ПИЩЕВЫХ ПРОДУКТОВ 58.13 KB
  Товароведение пищевых продуктов стало основой развития пищевой промышленности и одновременно способствовало развитию таких наук как например диетология физиология питания.
61507. Физические явления в химии. Химические реакции. Химические уравнения 23.9 KB
  За время моей педагогической практики мы с вами изучим блок Изменения происходящие с веществами. Жидкая вода лед и пар не разные вещества а одно и то же вода в разных агрегатных состояниях.
61508. Водные ресурсы Земли. Жесткость воды 254.32 KB
  Вода на нашей планете находится в состоянии круговорота. Под действием солнечной энергии вода испаряется с поверхности мирового океана и суши, а затем выпадает в виде атмосферных осадков.
61509. Изготовление панно «Курочка» 17.75 KB
  Познакомить детей с новым техническим приёмом резанья пластилина проволочной петлёй. Ребята как вы думаете из чего оно сделано Панно сделано из пластилина. Правильно оно сделано из пластилина.
61510. ХУДОЖЕСТВЕННАЯ ОБРАБОТКА МЕТАЛЛОВ НА УРОКАХ ТЕХНОЛОГИИ В 6 КЛАССЕ 591.35 KB
  Цель исследования - разработать и апробировать методическое обеспечение обучения художественной обработке металла на уроках технологии в шестом классе общеобразовательной школы.
61512. Кохання — то пречистий скарб душі 66.4 KB
  Мета: ознайомити з талановитими митцями слова (особливо рідного краю), зацікавити дивовижним світом їх творів; сприяти розширенню кругозору учнів, розвиткові зв’язного мовлення, формуванню в них прагнення до пізнання історії та культури рідного краю...
61513. Компрессоры 87.87 KB
  Компрессоры предназначены для сжатия и перемещения различных газов используемых как в технологических целях так и для приборов контроля и автоматики привода различных инструментов и т.
61514. КОНКУРЕНЦИЯ, СПРОС И ПРЕДЛОЖЕНИЕ 34.25 KB
  Конкуренция борьба фирм за ограниченный объем платежеспособного спроса потребителей ведущаяся фирмами на доступных им сегментах рынка. Цена установившаяся в ходе конкурентной борьбы выполняет функцию регулирования спроса и предложения.