65483

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Автореферат

Политология и государственное регулирование

Важливою передумовою стійкого економічного зростання в Україні є активізація інвестиційної діяльності. Сучасний стан розвитку економіки характеризується певним пожвавленням інвестиційного процесу та зростанням валового внутрішнього продукту країни.

Украинкский

2014-07-30

255.5 KB

0 чел.

PAGE  1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ

РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ

САВЕЛКО Сергій Олександрович

УДК 351.823.1:353

ФОРМУВАННЯ ДЕРЖАВНОЇ ПОЛІТИКИ ІНВЕСТИЦІЙНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

Спеціальність 25.00.02 – механізми державного управління

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата наук з державного управління

КИЇВ – 2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Академії муніципального управління Міністерства регіонального розвитку та будівництва України.

Науковий керівник

Офіційні опоненти:

кандидат економічних наук, доцент

Гусєв Вячеслав Олександрович,

Національна академія державного управління при Президентові України, доцент кафедри економічної теорії та історії економіки.

доктор наук з державного управління, доцент

Пісьмаченко Людмила Миколаївна,

Академія митної служби України,

професор кафедри обліку і аудиту;

кандидат економічних наук, доцент

Дацій Надія Василівна,

Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, провідний науковий співробітник відділу інвестиційної політики та розвитку місцевого самоврядування.

Захист відбудеться 21 січня 2011 р о 16 годин 30 хвилин на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.160.03 в Раді по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 60, к. 302.

 

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 01032, м. Київ, бульвар Шевченка, 60, к. 202.

Автореферат розісланий 20 грудня 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат наук з державного управління,

старший науковий співробітник          І.О. Драган


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Важливою передумовою стійкого економічного зростання в Україні є активізація інвестиційної діяльності. Сучасний стан розвитку економіки характеризується певним пожвавленням інвестиційного процесу та зростанням валового внутрішнього продукту країни. Але ці позитивні тенденції ще не набули сталого характеру. Тому сьогодні особливо важливою є необхідність вдосконалення державної інвестиційної політики, спрямованої на активізацію інвестиційної діяльності, оскільки держава виступає головним координатором інвестиційної діяльності в країні та прискорення економічного зростання. Підвищення ефективності функціонування регіональної господарської системи, забезпечення її конкурентоспроможності зумовлюють необхідність постійного пошуку шляхів активізації інвестиційної діяльності.

Розробка та задіяння інвестиційно-орієнтованої моделі регіонального розвитку сприяє подоланню наявних диспропорцій; створює умови для економічної зацікавленості підприємств і територій у нарощуванні обсягів інвестицій, забезпечує оптимальну структуру товарного виробництва (робіт, послуг) для найбільш ефективного використання сукупного інвестиційного потенціалу регіону, формує сприятливий інвестиційний клімат; формує критеріальні підходи оцінки впливу інвестиційної діяльності на сталий розвиток регіону та передумови змін складових системи регіонального управління, як сукупності пріоритетів функціонування регіональної господарської системи в ринкових умовах.

Теоретичні і практичні аспекти розв'язання проблем інвестиційного розвитку розглядаються в працях О.І. Амоші, Б.М. Вишиван, П.П. Борщевського, М.П. Бутка, О.В. Гаврилюка, В.М. Геєця, А.А. Пересади, Б.А. Карпінського, М.ПДенисенко, М.А. Хвесика, Т.В. Майорової, М.Г. Чумаченка та ін. Істотний внесок у розвиток теорії державної політик інвестиційного розвитку регіонів зробили такі вітчизняні вчені, як М.Х. Корецький, О.І. Дацій, А.О. Дєгтяр, В.М. Мартиненко, Н.В. Дацій, Л.М. Пісьмаченко, О.М. Кисельова, А.С. Музиченко та інші.

Незважаючи на те, що у вітчизняній та зарубіжній науковій літературі розкрито різнопланові питання щодо теоретичних основ й узагальнення досвіду інвестиційного розвитку регіонів, окремі аспекти залишилися поза увагою вчених. Так, зокрема не достатньо проаналізовано стан досліджень теорії та практики державної політики інвестиційного розвитку регіону. Не в повній мірі досліджені напрями державної інвестиційної політики, що ґрунтується на принципі об'єднання політики стимулювання внутрішнього капіталоутворення з інтенсивним залученням зовнішніх інвестицій. Проте існуючі наукові розробки не охоплюють всього комплексу методологічних та практичних завдань щодо питань формування державної політики інвестиційного розвитку регіонів. Саме ці складові визначили актуальність теми дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до наукової теми Академії муніципального управління “Удосконалення механізмів державного управління та місцевого самоврядування” (номер державної реєстрації 0108U008164). Внесок автора полягає в розробці теоретико-методичних засад державної політики інвестиційного розвитку регіону.

Мета й завдання дослідження. Мета дослідження полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо удосконалення системи формування державної політики інвестиційного розвитку регіону. Відповідно до мети в роботі поставлено такі завдання:

- дослідити наукові підходи до формування державної політики інвестиційного розвитку регіону з метою уточнення її сутності та змісту;

- удосконалити класифікацію функцій державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні;

- розвинути теоретичні підходи до формування сучасної європейської моделі державної політики інвестиційного розвитку регіону;

- проаналізувати сучасний стан і тенденції розвитку інвестування в регіоні;

- оцінити інвестиційні ризики та їх вплив на залучення іноземних інвестицій в економіку України;

- провести аналіз дієвості державних програм інвестиційного розвитку регіону;

- дослідити методичні підходи до реалізації державних цільових програм соціально-економічного розвитку регіонів;

- обґрунтувати напрями державної інвестиційної політики на переспективу.

Об’єктом дослідження є державна інвестиційна політика.

Предметом дослідження є формування державної політики інвестиційного розвитку регіону.

Методи дослідження. Методологічну основу роботи становлять загальнонаукові прийоми досліджень і спеціальні методи, що ґрунтуються на сучасних наукових засадах управлінської, економічної і споріднених з ними наук. У роботі використано методи: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення й формування висновків), статистико-економічний (аналіз сучасного стану соціально-економічного розвитку регіону), синергетичного аналізу, компаративного, системного, розрахунково-конструктивний (вдосконалення напрямів державної політики інвестиційного розвитку регіону); експериментальний; економіко-статистичний; монографічний; аналітичний; порівняльний; метод експертних оцінок та ін. Сполучення використаних спеціальних методів забезпечило цілісність проведеного аналізу формування державної політики інвестиційного розвитку регіону. Всі зазначені підходи застосовуються, доповнюють один одного в усіх компонентах основної частини роботи і в сукупності дозволяють всебічно розглянути предмет дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів визначається особистим внеском автора у вирішення актуальної наукової проблеми в галузі державного управління, що полягає в обґрунтуванні теоретичних положень, методичних засад та напрямів вдосконалення державної політики інвестиційного розвитку регіону, що дозволяють забезпечити державну підтримку розвитку територій, їх самодостатній розвиток і економічну цілісність.

Наукову новизну дисертаційного дослідження визначають такі основні положення:

удосконалено:

- класифікацію функцій управління державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні шляхом виділення двох основних груп: загальні (як управляючої підсистеми), специфічні (як спеціальної області управління регіоном), що на відміну від існуючих, дозволяє сформувати систему скоординованих правових, соціальних, економічних, інституційних, організаційних дій регіональних органів влади, спрямованих на створення сприятливого інвестиційного клімату в регіоні;

- методологічні підходи до реалізації державних цільових програм соціально-економічного розвитку регіонів шляхом уточнення напрямів реалізації державних інтересів щодо інвестиційного розвитку, а саме: створення умов для залучення і концентрація необхідних ресурсів для ефективного розвитку секторів економіки, виявлення прихованих, стратегічних і тактичних резервів, підвищення ефективності використання наявних і освоюваних ресурсів, скорочення втрат від невикористання потенційних можливостей;

набули подальшого розвитку:

- сутність та зміст поняття “державна політика інвестиційного розвитку регіону”, що на відміну від існуючих розглядається як система заходів і методів цілеспрямованої управлінської дії на інвестиційний процес в регіоні з позицій узгодження інтересів держави, регіону і учасників інвестиційного процесу в контексті стратегічних довготривалих цілей і задач розвитку регіональної економіки з урахуванням її ролі і місця в національному господарстві;

- теоретичні підходи до формування сучасної європейської моделі державної політики інвестиційного розвитку регіону, яка базується на державній підтримці розвитку території шляхом стимулювання зростання виробничого сектору, вирівнюванні ступеню економічного зростання; забезпеченні економічної безпеки; орієнтація на стійкість розвитку; направленість на самодостатній розвиток і економічну цілісність;

- напрями державної інвестиційної політики, що полягають в інтенсифікації внутрішніх інвестиційних процесів в країні, а саме: комплексна податкова реформа для створення максимально прозорої й стабільної податкової політики; розвиток ринку капіталів; формування механізму довгострокового кредитування підприємств.

Практичне значення одержаних результатів полягає в підготовці рекомендацій Міністерству промислової політики України щодо вдосконалення напрямів реалізації державних цільових програм щодо інвестиційного розвитку регіону (дов. № 04-78/285 від 8.09.2010 р.). Розробки автора щодо вдосконалення механізмів державної інвестиційної політики розвитку регіону використані в роботі Дніпропетровської обласної ради (дов. № 15/01-46 від 13.01.2010 р.).

Теоретичні розробки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі Академії муніципального управління при викладанні таких дисциплін: “Державне регулювання економіки”, “Місцеве самоврядування” (дов. № 01-346 від 15.09.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною науковою працею, яка містить отримані автором особисто результати в галузі науки державного управління, що в сукупності вирішують конкретне наукове завдання щодо вдосконалення державної політики інвестиційного розвитку регіону.

Апробація результатів дослідження. Науковий зміст основних результатів дослідження та їх практичне застосування обговорювалися на науково-практичних конференціях: “Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин” (м. Умань, 2010),Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку” (м. Київ, 2010), “Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи” (м. Харків, 2010), “Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі” (Дніпропетровськ, 2010), “Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти” (м. Полтава, 2010),Спецпроект: аналіз наукових досліджень” (м. Дніпропетровськ, 2010).

Публікації. За темою дисертаційного дослідження опубліковано 11 наукових праць, з них 5 – у фахових виданнях з державного управління. Загальний обсяг публікацій – 3,8 обл.вид.арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Повний обсяг роботи – 203 стор., у т.ч. 12 рисунків, 12 таблиць, 1 додаток. Список використаних джерел з 200 найменувань викладено на 19 стор.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі розкрито сутність і значення наукової проблеми, обґрунтовано необхідність проведення дослідження, його актуальність, сформульовано мету й завдання, розкрито загальну методологію вивчення проблеми, відображено наукову новизну й практичне значення результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи державної політики інвестиційного розвитку регіону” проаналізовано стан досліджень теорії та практики державної політики інвестиційного розвитку регіону з метою уточнення її сутності, удосконалено класифікацію функцій державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні, досліджено теоретичні підходи до формування сучасної європейської моделі державної політики інвестиційного розвитку регіону.

В розвитку економіки будь-якого регіону важливу роль виконують інвестиції. Від їх обсягу, інтенсивність інвестиційного процесу залежить рішення багатьох соціально-економічних задач, пов'язаних із забезпеченням економічного розвитку регіону, відповідністю структури капіталу і виробництва кон'юнктури ринку, що змінюється, зростанням життєвого рівня населення і конкурентоспроможності господарюючих суб'єктів, регіонів і країни в цілому. Термін «інвестиції» одна з категорій, що найчастіше використовується, як на макро-, так і на мікрорівні. На думку О.Д. Вовчака, інвестиція – це довготермінове вкладення капіталу в товариство або справу. Автори “Економікса” К. Макконелл та С. Брю стверджували, що інвестиції – це витрати на виробництво та нагромадження засобів виробництва, збільшення матеріальних запасів, витрати на поліпшення освіти, здоров’я. Розглянута вище різноманітність трактувань дозволяє виділити декілька значень терміну «інвестиції». По-перше, в найширшому значенні під інвестиціями розуміються ресурси, які на початку процесу виступають як фінансові, які необхідні для підтримки і розвитку виробництва, і на кінець для отримання нової вартості, що приймає форму доходу. По-друге, терміном «інвестиції» позначаються також самі реальні активи підприємства, або організації, які потрібні для ведення виробництва і продажів товарів з раніше позначеною кінцевою комерційною метою.

Державна інвестиційна політика України формувалася на основі набору рекомендацій представників ліберального напряму економічної науки. Лібералізм, узятий як теоретична модель переходу до ринку, є лише одним з напрямів західної економічної думки. Теоретичний каркас обґрунтування сучасної державної інвестиційної політики представлений на рис. 1.

Рис. 1. Теоретичний каркас обґрунтування сучасної державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні

Визначено оптимальну систему реалізації державної інвестиційної політики, що покладено в основу механізму державного регулювання інвестиційної діяльності на загальнонаціональному та регіональному рівнях в Україні, що враховує: збільшення частки внутрішніх коштів суб’єктів господарювання у фінансові інвестиційні проекти; удосконалення нормативної та правової бази з метою збільшення обсягів залучення інвестицій; децентралізацію інвестиційного процесу; фінансування будівництва об’єктів за рахунок бюджетних коштів, як правило, на конкурсній основі; виділення бюджетних коштів переважно для реалізації державних пріоритетів, програм, спрямованих на здійснення структурної перебудови економіки;  запровадження системи страхування інвестицій. Щоб добитися корінного перелому в соціально-економічному розвитку країни і її регіонів, необхідне створення довгострокової інвестиційної стратегії, що передбачає істотне зростання інвестицій, стимулювання ділової активності в реальному секторі економіки, активне використання для цього бюджетно-податкових, грошово-кредитних важелів при жорсткому дотриманні соціальних параметрів. Все це можливо тільки при значному посиленні владних регулюючих функцій держави.

Державну політику інвестиційного розвитку регіону слід розглядати як систему заходів і методів цілеспрямованої управляючої дії регіональної влади на інвестиційний процес в регіоні в даному періоді, забезпечуючи режим найбільшого сприяння використання інвестиційного потенціалу всіх учасників цього процесу (інвесторів) незалежно від їх майнового, правового, інституційного і організаційного статусу з позиції узгодження інтересів регіону і учасників цього процесу. Ключову роль в успішній реалізації державної політики інвестиційного розвитку регіону виконує об'єктивна оцінка інвестиційного потенціалу регіональної економіки на кожному етапі її розвитку, що конкретизується наявністю природних, матеріальних, трудових, фінансових і інших ресурсів для досягнення довгострокових цілей соціально-економічного розвитку.

Державна політика інвестиційного розвитку регіону реалізує свої цілі шляхом здійснення певних функцій. Ці функції умовно можна розділити на дві основні групи, що визначаються комплексним вмістом даної системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні. Функції державної політики інвестиційного розвитку регіону як управляючої підсистеми. Ці функції є складовими частинами будь-якого процесу управління (будь-якої управляючої підсистеми) незалежно від виду діяльності, форм, власності, розміру керованої системи (підприємства, регіон, держава). У теорії управління вони характеризуються як загальні. Та функції державної політики інвестиційного розвитку регіону як спеціальної області управління регіоном. Склад цих функцій визначається конкретним об'єктом управляючої підсистеми. Теорія управління розглядає ці функції як специфічні.

У найзагальнішому вигляді склад основних функцій державної політики інвестиційного розвитку регіону згідно прийнятої класифікації представлений на рис. 2.

У зарубіжних і вітчизняних дослідженнях найчастіше розглядаються наступні інструменти реалізації державної політики інвестиційного розвитку регіону: розміщення нових державних підприємства або переміщення існуючих фірм в проблемні регіони; державні субсидії регіональним органам влади, зокрема цільові, обумовлені рядом вимог, а також безконтрольні, що передбачають вільне витрачання коштів по розсуду регіональної (місцевої) влади; регіонально орієнтовані державні інвестиції у виробничу, соціальну і екологічну інфраструктуру; регіонально орієнтовані субсидії і кредити підприємствам і організаціям, що «знаходяться в скрутному становищі»; законодавче регулювання термінів амортизації основних засобів, зокрема надання прав прискореної амортизації; податкова політика; заходи, стимулюючі мобільність населення і виробництва; нормування, раціонування споживання окремих видів ресурсів.

Рис. 2. Класифікація функцій державної політики інвестиційного розвитку регіону

Представлений інструментарій реалізації державної політики інвестиційного розвитку регіону широко використовується в країнах Європейського Союзу. Найцікавішими з погляду палітри регіональної проблематики є Німеччина, Італія і Франція. Визначено, що розглянутий в роботі західноєвропейський досвід показує широку палітру можливих форм і методів економічного стимулювання регіонального розвитку. В Україні ця сфера державної діяльності є достатньо слабкою, хоча і однієї з найпріоритетніших не дивлячись на те, що необхідність сильної регіональної політики була усвідомлена і визнана на самому початковому етапі формування нової української державності. У стратегії державної політики інвестиційного розвитку регіону важливу роль відіграють науково обґрунтоване визначення пріоритетних напрямів інвестування, їх відповідність державним інтересам, програмним цілям національного відродження України, швидкого реформування, досягнення стабілізації та зростання національного господарства.

Тому в ході роботи було запропоновано порядок формування державних інвестиційних програм, а саме: визначення цілей і завдань соціально-економічного розвитку України; планування відомствами робіт для реалізації вказаних цілей соціально-економічного розвитку України; визначення етапу планування державних інвестиційних програм на загальнонаціональному та регіональному рівнях, яке зіставлене з термінами віддачі і окупності інвестицій і дозволяє оцінювати середньострокові і довгострокові соціально-економічні ефекти; використання системного підходу до формування комплексу взаємопов’язаних за ресурсами і термінами реалізації державних інвестиційних програм для досягнення поставлених цілей; фіксація на основі системного підходу структури програмних ієрархій і рівнів реалізації окремих державних інвестиційних програм; закріплення в державному бюджеті загальної суми підтримки реалізації намічених державних інвестиційних програм; забезпечення контролю над ефективністю витрачання засобів державного бюджету в області реалізації державних інвестиційних програм, підготовка форматів звітності; комбінування і об’єднання зусиль державних, регіональних органів виконавчої влади і приватного сектора економіки при реалізації державних інвестиційних програм. Дотримання запропонованого порядку дозволить підвищити ефективність реалізації державних інвестиційних програм в межах вдосконалення процесів державного управління економікою.

У другому розділі “Особливості реалізації державної політики інвестиційного розвитку регіону” проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку інвестування в регіоні, оцінено інвестиційні ризики та їх вплив на залучення іноземних інвестиції в економіку України, проведено аналіз дієвості державних програм інвестиційного розвитку регіону.

В Київської області спостерігається загальна тенденція стабілізації економічних показників та поступового пожвавлення економічних процесів. Відбувається збільшення обсягів валового регіонального продукту у регіоні. Активізуються процеси інвестування в основний капітал, що є передумовою формування загального виробничого потенціалу. За аналізований період відбулися зміни у структурі інвестиційних джерел формування основного капіталу економіки регіону, які зумовлені глобальними змінами економічного устрою держави, а саме роздержавленням значної частини власності, що відповідно й призвело до зменшення питомої ваги інвестицій у основний капітал за рахунок коштів держаного бюджету з 25% у 1995 році до 2,4% у 2009 р. Замість цього зросли інші джерела інвестиційних вкладень, такі як кошти іноземних інвесторів – 15,3%, кошти місцевих бюджетів – 0,9%, банківські кредити – 12,9%, кошти населення на індивідуале житлове будівництво – 9,5% та інші джерела  7%. За аналізований період відбулися зміни у структурі інвестиційних джерел формування основного капіталу економіки регіону, які зумовлені глобальними змінами економічного устрою держави, а саме роздержавленням значної частини власності, що відповідно й призвело до зменшення питомої ваги інвестицій у основний капітал за рахунок коштів держаного бюджету з 25% у 1995 році до 2,4% у 2009 р. Замість цього зросли інші джерела інвестиційних вкладень, такі як кошти іноземних інвесторів – 15,3%, кошти місцевих бюджетів – 0,9%, банківські кредити – 12,9%, кошти населення на індивідуале житлове будівництво – 9,5% та інші джерела  7%. Роль найголовнішого джерела інвестування основного капіталу  власних коштів підприємств  зменшилась на 18,8% відсотків і склала 50,2% загального обсягу інвестиційних вкладень.

Роль найголовнішого джерела інвестування основного капіталу  власних коштів підприємств  зменшилась на 18,8% відсотків і склала 50,2% загального обсягу інвестиційних вкладень. Відбувся спад питомої ваги інвестування промисловості з 42,3% у 2000 році до 31,8% у 2009, також зменшення питомої ваги інвестування спостерігалося у сільському господарстві  з 11,8% у 2000 році до 8,9% у 2009. У той же час відбулося збільшення питомої ваги інвестицій у будівництво з 2,0% до 2,3% та вкладень в діяльність у сфері культури та спорту з 1,6% до 2,3%.

Аналіз сучасного стану Київської області дозволяє стверджувати, що за умови збереження державної активності у сфері стимулювання інвестиційних процесів можна очікувати подальшого зростання обсягів інвестицій в основний капітал. На користь побудованих оптимістичних прогнозів свідчить також послідовна політика правової та податкової стабілізації, впроваджувана владою, а також загальна тенденція посилення самостійності регіонів у питаннях використання бюджетних коштів та бюджетного інвестування. З іншого боку, загальний аналіз тенденцій обсягів інвестицій за регіонами не буде достатнім без вивчення внутрішніх механізмів та змін, що відбуваються в рамках інвестиційних потоків регіону.

Дослідження інвестиційних ризиків, виявлення факторів, які їх викликають та обчислення можливих втрат є важливими проблемами, на які необхідно зважати сучасному інвесторові, приймаючи рішення щодо вкладання коштів у той чи інший напрям виробничої чи комерційної діяльності. Залежно від чинників виділяють такі види інвестиційного ризику: політичний ризик; загальноекономічний ризик; правовий ризик; технічний ризик; ризик учасників проекту; фінансовий ризик; маркетинговий ризик; екологічний ризик. Приріст прямих іноземних інвестицій за 2009 р. склав 5,6 млрд. дол. США. В цілому за 2009 р. приріст сукупного обсягу іноземного капіталу, з урахуванням його переоцінки, утрат і курсової різниці склав майже 4,4 млрд. дол. США, що становить 72,6% рівня відповідного періоду попереднього року. Київська область займає одне з перших місць серед регіонів країни по залученню іноземних інвестицій. Станом на 01.10.2006 рік в економіку Київської області залучено 813,8 млн. дол. США з 53 країн світу, або 6,0 % від загального обсягу інвестицій в Україну.

Одним з економічно доцільних напрямів залучення іноземних інвестицій в Україну та регіони є поетапний перехід від імпорту невеликих партій технологічного обладнання або інших товарів виробничого призначення (з метою вивчення та освоєння ймовірного ринку збуту продукції) до створення спільних підприємств з їхньою наступною експансією на ринки за межами України. Обов'язково слід враховувати й жорстку конкуренцію, пануючу на світових ринках техніки й технологій. Успішність таких дій залежить від їх послідовності та від проведення радикальних економічних реформ. Усі рішення щодо укладання контрактів мають приймати незалежні від держави господарські суб'єкти, підприємці, які розпоряджаються власними або позиченими ресурсами і відповідають за наслідки прийнятого рішення своїм майном. Державі має відводитися роль регулятора податкової, митної, а опосередковано і кредитної політики. Водночас вона зобов'язана захищати вітчизняні та спільні підприємства від протекціоністських дій зарубіжних урядів. Тим більше, що на сучасному етапі виявляється тенденція до посилення протекціонізму в міжнародній торгівлі продукцією сільського господарства, сталеплавильної та текстильної промисловості, тобто тих галузей, де Україна могла б бути солідним світовим експортером. Такий варіант економічної стратегії, як й інші імовірні, має розглядатися в єдиному спеціальному документі (концепції, програмі). Ефективне використання іноземних інвестицій потребує упорядкування державного управління ними. Для його здійснення необхідно чітко визначити та розмежувати повноваження об'єктів державного управління в цій сфері з метою узгодження їхньої діяльності та уникнення дублювання повноважень. У межах загального підходу потрібно передусім визначитися стосовно вибору загальної політики щодо іноземних інвестицій. Така політика може бути ліберальною, контролюючою та обмежуючою.

Було визначено, що Україна відстає від більшості розвинених країн майже за усіма макроекономічними критеріями та оцінками і залишається на периферії інвестиційних потоків. Недостатній рівень залучення інвестиційних ресурсів ускладнився впливом світової фінансово-економічної кризи, в наслідок чого суттєво погіршився фінансовий стан підприємств, різко зменшилася їх прибутковість і кредитоспроможність, відбулося скорочення позикових ресурсів, а також спостерігається високий ступінь невизначеності щодо глибини та тривалості кризових явищ, що і стало основною причиною пролонгованого згортання інвестиційної діяльності. План заходів щодо виконання Програми залучення інвестицій та поліпшення інвестиційного клімату в Київській області на 2007-2009 роки взагалі не передбачав створення об’єктів інфраструктури інвестиційної діяльності, а реально був планом законотворчих та організаційно-інформаційних робіт без будь-якого фінансування. Це і є причиною того, що мета програми не досягнута, а більшість передбачених планом заходів законів не було прийнято. Тому Кабінетом Міністрів України надане розпорядження Державному агентству з інвестицій та розвитку разом з іншими заінтересованими органами виконавчої влади розробити проект Державної цільової програми розвитку інвестиційної діяльності на 2011-2015 роки. Програмою пропонується два варіанта розв'язання проблеми. Перший варіант: пасивна державна політика щодо розвитку інвестиційної діяльності в Україні. Держава відмовляється від цілеспрямованого впливу на інвестиційний ринок, стимулювання інвестиційної діяльності та державних інвестицій, покладаючись виключно на ринкові механізми збалансованого розвитку. Цей варіант сприяє розвитку інвестиційної діяльності у галузях, які мають високу доходність і  швидку окупність, зокрема у фінансовий сектор, торгівлю, нерухомість, але не стимулює інвестиції у реальний сектор економіки, інфраструктурні та промислові об’єкти. Другий варіант: активна політика держави щодо розвитку інвестиційної діяльності в Україні, в тому числі на засадах розвитку системи державних інвестицій, впровадження державно-приватного партнерства та стимулювання залучення приватних інвестицій у реальний сектор економіки. Цей варіант сприяє збалансованому розвитку державного та приватного секторів, концентрації на пріоритетних напрямах розвитку, інвестуванні об’єктів, які не є привабливими для приватних інвесторів, але вимагає коштів з державного та місцевих бюджетів на видатки розвитку. Отже, оптимальним варіантом розв’язання проблеми є другий варіант, як такий, що відповідає сучасним тенденціями інвестиційної політики розвинених держав у післякризовий період.

З метою забезпечення досягнення оптимального варіанту розвитку інвестиційної діяльності в Україні та її активізації визначаються такі шляхи та способи розв’язання проблеми: покращання інвестиційного клімату; створення умов для переходу до інвестиційно-інноваційної моделі розвитку економіки через удосконалення законодавства, спрямованого на активізацію інвестиційної діяльності; зняття перешкод і стимулювання залучення інвестицій; удосконалення методології розробки та оцінювання інвестиційних проектів, розбудова системи державного інвестування; розвиток інвестиційного ринку та інвестиційної інфраструктури; забезпечення ефективності та прозорості функціонування механізмів державно-приватного партнерства.

У третьому розділі “Напрями удосконалення державної політики інвестиційного розвитку регіону” удосконалено підходи до реалізації державних цільових програм соціально-економічного розвитку регіонів, визначити напрями державної інвестиційної політики, що ґрунтується на принципі об'єднання політики стимулювання внутрішнього капіталоутворення з інтенсивним залученням зовнішніх інвестицій, розробити передумови для формування ефективної державної інвестиційної політики на регіональному рівні.

Як показав аналіз розробки і реалізації державної політики інвестиційного розвитку регіону, основним інструментом державного регулювання регіонального розвитку в даний час є державні цільові програми соціально-економічного розвитку регіонів. Враховуючи те, що стратегічне управління інвестиційною діяльністю носить цільовий характер, важливим аспектом розробки інвестиційної стратегії стає розробка стратегічних цілей. Було встановлено, що стратегічне управління інвестиційною діяльністю повинне носити цільовий характер, тобто передбачати постановку і досягнення певної мети. Розробка стратегічних цілей важлива як на початковому, так і на кінцевому етапі інвестування, оскільки стратегічні цілі є основоположними в досягненні ефективності для довгострокової перспективи. Стратегічні цілі є також базисом в розробці і ухваленні управлінських рішень в інвестиційному менеджменті. Після розробки комплексу стратегічних цілей інвестиційної діяльності розробляються стратегічні напрями інвестиційної діяльності, в процесі чого розв'язуються наступні задачі: визначення співвідношення різних форм інвестування на різних етапах перспективного періоду – пов'язано з дією об'єктивних зовнішніх і внутрішніх чинників; визначення галузевої спрямованості інвестиційної діяльності; визначення регіональної спрямованості інвестиційної діяльності. Наступний елемент методики розробки інвестиційної стратегії полягає в обгрунтуванні стратегічних напрямів і форм інвестиційної діяльності. В процесі розробки послідовно розв'язується цілий ряд задач за визначенням галузевої і регіональної спрямованості інвестиційної діяльності, а також визначенням співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду. Завершальним етапом є оцінка результативності розробленої інвестиційної стратегії, яка здійснюється по цілому ряду параметрів і показників: узгодженість інвестиційної стратегії із загальною стратегією розвитку економіки, з передбачуваними змінами зовнішнього інвестиційного середовища, з внутрішнім потенціалом; внутрішня збалансованість і реалізована інвестиційної стратегії; економічна ефективність інвестиційної стратегії і прийнятність рівня ризиків, пов'язаних з її реалізацією. Ефективна розробка стратегічної спрямованості інвестиційної діяльності ґрунтується на системі сформованих цілей і здійснюється шляхом послідовного визначення співвідношення різних форм інвестування на окремих етапах перспективного періоду; за галузевою та регіональною спрямованістю інвестиційної діяльності.

Інвестиційна стратегія розвитку України повинна відповідати довгостроковим національним і макрорегіональним інтересам. Тому її розробка вимагає, перш за все, аналізу сумісності і узгодження цілей в Київській області і цілей України як підсистеми українського економічного простору. Визначено стратегічні цілі для реалізації державних цільових програм соціально-економічного розвитку регіону: створення необхідних і достатніх умов, залучення і концентрація необхідних ресурсів і чинників для ефективного розвитку секторів господарства Київської області, що мають порівняльні ринкові переваги; збереження і примноження національного багатства в Україні при забезпеченні всіх законодавчо встановлених соціальних норм і гарантій, створенні дієвих стимулів підвищення економічної активності населення; виявлення прихованих, формування стратегічних і тактичних резервів, підвищення ефективності використання наявних і освоюваних ресурсів; скорочення до мінімуму чинників яки приводять до втрат, ресурсів і продуктів господарської діяльності суб'єктів всіх форм і функцій власності як основи господарства. Ці цілі сприятимуть розвитку сфери реального виробництва регіону, стимулюванні промислового зростання і активізації платоспроможного попиту, прискоренні модернізації і реструктуризації економіки, доданні цим процесам системного характеру.

У ході дослідження було визначено, що інвестиційна діяльність на рівні регіонів віддзеркалює макроекономічні тенденції, але крім того зазнає впливу економічної ситуації, об'єктивно складених соціально-економічних умов в регіонах. Це потребує коригування і регулювання з боку органів влади. Управління інвестиційною діяльністю на регіональному рівні відбувається за двома напрями. По-перше, це підвищення інвестиційної привабливості, яку забезпечують розвиток ринкової інфраструктури, рівень заробітної плати, рівень зайнятості, соціальна ситуація, доступ до перспективних ринків збуту, високопрофесійні кадри, вагомий виробничий потенціал. По-друге, важливим механізмом управління інвестиційною діяльністю виступає регулювання обсягів централізованих капіталовкладень. Крім того, інвестиційна діяльність зазнає впливу громадського сектору. Відповідно різняться і механізми, якими оперують органи влади при активізації інвестиційної діяльності. Управління інвестиційною діяльністю залишається стратегічним напрямом політики регіонального розвитку. Держава в цьому процесі відіграватиме роль координуючого та направляючого центру, запобігаючи економічній відокремленості регіонів. За таких умов регіональний і державний потенціал отримає необхідні інвестиційні нагромадження для економічного оновлення та зростання.

У ході дослідження було визначено, що найважливішими умовами залучення інвестиції в економіку регіонів України є: формування державної інвестиційної політики на рівні регіону на основі принципу узгодженого досягнення національних і регіональних цілей, а також принципу макрорегіональної конкретизації потенціалів різних регіонів України та заходи, які розробляються, щодо інвестиційного забезпечення територіального розвитку. Зокрема, нами було виділено передумови для формування ефективної державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні: вдосконалення нормативно-правової бази забезпечення державної інвестиційної політики на рівні регіону повинне бути направлене на перетворення регіонів України в території, сприятливі для розвитку інвестиційної діяльності;, створення інвестиційних інститутів, що володіють позитивним міжнародним іміджем, як надійни і крупних споживачів інвестиції, де захищені інтереси іноземного інвестора та проводиться збалансована регіональна інвестиційна політика; державна фінансово-кредитна підтримка державної інвестиційної політики на рівні регіону повинна поєднувати: проведення збалансованої амортизаційної політики; розвиток системи пільгового кредитування інвестиційних інститутів; пряме бюджетне фінансування заходів регіональної інвестиційної політики, ряду інвестиційних проектів і програм; створення регіональних інвестиційних фондів, заставно-гарантійних, венчурних і інноваційних фондів страхових, аудиторських, лізингових і консалтингових компаній і фірм, за участю адміністрації; формування інфраструктури державної інвестиційної політики на рівні регіону повинне передбачати: оптимальне поєднання можливостей, створених державних і регіональних елементів інвестиційної інфраструктури; розробку і впровадження механізму регіональної сертифікації інвестиційних інститутів, визначення стратегічних партнерів адміністрації в області розробки і реалізації регіональної інвестиційної політики; створення інформаційно-рекламної інфраструктури реалізації регіональної інвестиційної політики; методичне і кадрове забезпечення державної інвестиційної політики на рівні регіону повинне включати: використання методичних і методологічних напрацювань державних і регіональних органів влади області інвестицій; використання можливостей консалтингової допомоги в міжурядових двосторонніх і багатобічних угод країнами світової спільноти.

Було виявлено стратегічні завдання державної інвестиційної політики на рівні регіону: створення ефективної працюючої інфраструктури регіонального інвестиційного ринку; розширення платоспроможного попиту, зокрема попиту на продукцію підприємств регіону і попиту на інвестиційні ресурси; створення умов, що забезпечують використання на інвестиції внутрішніх ресурсів підприємстві – амортизації і прибутку; інтеграція регіонального інвестиційного ринку в міжнародний ринок капіталу і інших інвестиційних ресурсів; створення сприятливих умов для залучення іноземних і українських (з інших регіонів) інвестицій в економіку регіонів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні положення та напрями вирішення наукового завдання, що полягає в обґрунтуванні теоретико-методичних засад та практичних рекомендацій стосовно вдосконалення державної політики інвестиційного розвитку регіону. Отримані результати дослідження підтвердили покладену в його основу гіпотезу, а їх узагальнення дає змогу сформулювати висновки і внести пропозиції, які мають наукове й практичне значення.

1. Проаналізовано стан досліджень теорії та практики державної політики інвестиційного розвитку регіону. Встановлено, що основу теоретичного каркасу обґрунтування сучасної державної політики інвестиційного розвитку регіону складають лібералізм, кейнсіанство, еволюційна теорія. Суть наукової дискусії між різними напрямами економічної думки зводиться до пошуку відповіді на питання про конкретну роль держави в ринковій економіці, і зокрема, в управлінні інвестиційними процесами. Визначено, що державна політика інвестиційного розвитку регіону формується з урахуванням таких принципів як: необхідність вирівнювання економічного зростання по регіонах; забезпечення економічної безпеки і стабільності регіонального розвитку; спрямованість на самозабезпеченість і економічну цілісність регіону; пропорційний розподіл ресурсів між галузями і регіонами; цільовий (стратегічний) розподіл ресурсів.

2. Визначено, що державна політика інвестиційного розвитку регіону реалізує свої цілі шляхом здійснення певних функцій. Виділено дві основні групи, що визначаються комплексним вмістом даної системи управління інвестиційною діяльністю в регіоні: загальні (функції регіональної інвестиційної політики як управляючої підсистеми, що є складовими частинами будь-якого процесу управління незалежно від виду діяльності, форм, власності, розміру керованої системи); специфічні (функції регіональної інвестиційної політики як спеціальної області управління регіоном). Виділення основних функцій державної політики інвестиційного розвитку регіону згідно прийнятої класифікації дасть можливість сформувати систему скоординованих правових, соціальних, економічних, інституційних, організаційних дій регіональних органів влади направлених на створення сприятливого інвестиційного клімату в регіоні.

3. Визначено, що в основі сучасної європейської державної політики інвестиційного розвитку регіону можна виділити наступні концептуальні положення: державна підтримка розвитку території шляхом стимулювання зростання виробничого сектору; вирівнювання ступеню економічного зростання; забезпечення економічної безпеки орієнтація на стійкість розвитку; направленість на самозабезпеченість і економічну цілісність; пропорційний розподіл ресурсів між галузями і регіонами цільовий (стратегічний) розподіл ресурсів. Виходячи з цього, розвинені теоретичні підходи до формування сучасної європейської моделі державної політики інвестиційного розвитку, що дозволяє виявити напрями змін в основних елементах державного інструментарію і застосувати дані елементи з метою стимулювання інвестиційного розвитку регіону.

4. Здійснивши аналіз сучасного соціально-економічного розвитку Київської області, було визначено загальну тенденцію основних соціально-економічних показників, яка свідчить, що сьогодні домінуючими є дві тенденції: по-перше, у окремих галузях і напрямках економічного розвитку відбулось пожвавлення економічних процесів та зростання економічних показників та збільшення обсягів валового регіонального продукту у регіоні; по-друге, досягнення стійкого зростання у всіх секторах економічної системи регіону ще не можливе без державного регулювання та підтримки, тобто політика державного регулювання значною мірою зумовлює економічне зростання. Формування державної політики інвестиційного розвитку регіону повинно враховувати загальну активізацію економічних процесів та поступово еволюціонувати від превалювання антикризових заходів інвестиційного розвитку у бік стратегії стимулювання зростання.

5. Визначено, що для залучення іноземних інвестицій необхідно здійснювати наступні заходи: розширення форм залучення іноземних інвестицій, зокрема на основі інвестиційних угод (потрібно удосконалити механізм ув’язки пільг, які надаються, іноземним інвесторам в межах цих угод з вирішенням завдань структурної державної інвестиційної політики з обсягом доходів, які отримують при обліку економічних інтересів місцевих виробників); створення умов для практичної реалізації положень правових актів з метою забезпечення стабільності інвестиційної діяльності, надання гарантій і захисту інвестицій, ефективності розгляду і виконання рішень за судовими спорами по захисту інтересів інвесторів, а також з забезпечення особистої безпеки іноземних підприємців; розвиток системної правової бази у сфері регулювання іноземних інвестицій, яка повинна забезпечити стабільність умов для інвестиційної діяльності і «прозорість» правових норм і практики їх застосування відносно іноземних інвесторів.

6. Доведено, що основним інструментом реалізації державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні є державні цільові програми, які розробляються для покращення активізації інвестиційної діяльності, спрямованої на модернізацію економіки та забезпечення сталого економічного розвитку. Концентрація ресурсів для активізації інвестиційної діяльності, спрямованої на модернізацію економіки та забезпечення сталого економічного розвитку, та необхідності принаймні реалізації таких бюджетних програм державної підтримки інвестиційних проектів: інфраструктурних та базових секторів економіки; направлених на розвиток експортоорієнтованих та імпортозамінних виробництв; спрямованих на створення високотехнологічної конкурентоспроможної продукції.

7. Виявлено, що з урахуванням ресурсного потенціалу загальні для України стратегічні цільові установки повинні проектуватися на проблеми розвитку кожного регіону і розвертатися ними у власну систему цілей. Визначено, що завдяки цільовим програмам регіональна політика у сфері інвестиційної діяльності має спрямовуватись на утвердження сприятливого інвестиційного клімату, складовими якого є: забезпечення створення стабільного законодавчого поля; недопущення порушень прав інвесторів та сприяння їм у відновленні порушених прав; залучення інвесторів до обговорення проектів нормативно-правових актів з питань інвестиційної діяльності та врахування під час опрацювання таких проектів їх пропозицій; стимулювання ринку капіталів шляхом запровадження ефективної системи страхування інвестицій, розвитку інституційних інвесторів, зокрема недержавних пенсійних та страхових фондів, лізингу вітчизняних машин та обладнання для галузей міського господарства, транспорту, телекомунікацій, житлової іпотеки; посилення інвестиційної спрямованості приватизаційного процесу, налагодження дієвих механізмів управління об'єктами комунальної власності, а також механізмів, що пов'язані з підготовкою об'єктів до продажу, підвищення їх приватизаційної привабливості та конкурентоспроможності; активне залучення іноземних інвестицій.

8. Обгрунтовано напрями державної інвестиційної політики, які націлені на інтенсифікацію внутрішніх інвестиційних процесів в Україні: комплексна податкова реформа для створення максимально прозорої й стабільної податкової політики; удосконалювання амортизаційної політики; розвиток ринку капіталів; формування механізму довгострокового кредитування підприємств. Ці напрями дають можливість визначити пріоритети інвестування на основі врахування їх економічного ефекту, розширення співробітництва органів місцевої влади із громадськими організаціями та підприємствами регіонів; розробка і ухвалення законодавчого акту про роль центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування у підвищенні інвестиційної привабливості територій; підвищення правого статусу Ради інвесторів щодо сприяння ефективній взаємодії органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування і суб'єктів господарської діяльності у сфері інвестиційної діяльності; посилення контролю за діяльністю існуючих СЕЗ та ТПР, у разі необхідності їх перепрофілювання.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ РОБІТ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Савелко С.О. Методи оцінювання інвестиційного клімату країни / С.О. Савелко // Науковий вісник Академії муніципального управління / за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління, 2010. – С. 493-501. – (Серія «Управління»: вип. 3(10): Державне управління та місцеве самоврядування).
  2.  Савелко С.О. Об’єктивна матеріальна основа державної економічно-інвестиційної експансії [Електронний ресурс] / С.О. Савелко // Державне управління: Удосконалення та розвиток. – 2010. – №3. – Режим доступу до журналу: http: // www.dy.nayka.com.ua
  3.  Савелко С.О. Принципи та цілі реалізації інвестиційної політики на макрорівні / С.О. Савелко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №13. – С. 33-36.
  4.  Савелко С.О. Суперечності та загрози інвестиційній безпеці країни та її регіонів / С.О. Савелко // Інвестиції: практика та досвід. – 2010. – №12. – С. 15-18.
  5.  Савелко С.О. Формування ефективної та дієвої інвестиційної політики на макрорегіональному рівні / С.О. Савелко // Економіка та держава. – 2010. – № 8. – С. 146-148.
  6.  Савелко С.О. Активізація діяльності держави-інвестора і держави-споживача / С.О. Савелко // Аспекти стабільного розвитку економіки в умовах ринкових відносин: ІV міжнар. наук.-практ. конф., 20-21 трав. 2010 р.: матер. доп.: 2 ч., Ч. 2. – Умань: Видавець „Сочінський”, 2010. – С. 107-110.
  7.  Савелко С.О. Механізм інвестиційної стратегії держави по залученню іноземного капіталу в регіоні / С.О. Савелко // Методологія та практика менеджменту на порозі ХХІ століття: загальнодержавні, галузеві та регіональні аспекти: V міжнар. наук.-практ. конф., 13-14 трав. 2010 р.: матер. доп.: 2 ч., Ч. 2. – Полтава: РВВ ПУЕТ, 2010. – Ч.2. – С. 330-332.
  8.  Савелко С.О. Механізм формування інвестиційної політики регіону / С.О. Савелко // Антикризові механізми регіонального та муніципального розвитку: міжнар. наук.-практ. конф., 9 квіт. 2010 р. / за заг. ред. В.К. Присяжнюка, В.Д. Бакуменка, Т.В. Іванової: матер. доп.: 2 ч., Ч. 2. – К.: Видавничо-поліграфічний центр Академії муніципального управління. – С. 298-300.
  9.  Савелко С.О. Особливість інтегрального показника інвестиційного ризику в регіонах України / С.О. Савелко // Ринкова трансформація економіки: стан, проблеми, перспективи: ІV Міжнар. Форуму молодих вчених: матер. доп.: 2 т., Т. 2. – Харьків: ХНТУСГ, 2010. – С. 287-289.
  10.  Савелко С.О. Пріоритетні напрями інвестиційної політики держави / С.О. Савелко // Пріоритети нової економіки знань в ХХІ сторіччі: Всеукр. наук.-практ. конф., 12-14 трав. 2010 р. – Дніпропетровськ: ДВНЗ ДНУ ім. О. Гончара, 2010. – С. 185-188.
  11.  Савелко С.О. Розроблення та реалізація механізмів ресурсного забезпечення цілей регіонального розвитку / С.О. Савелко // Спецпроект: аналіз наукових досліджень: V Міжнар. наук.-практ. конф., 17-18 черв. 2010 р.: матер. доп.: 3 т. – Д.: Біла К.О., 2010. – С. 37-41.

АНОТАЦІЇ

Савелко С.О. Формування державної політики інвестиційного розвитку регіону. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата наук з державного управління за спеціальністю 25.00.02 – механізми державного управління. – Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України. – Київ, 2010.

Дисертацію присвячено обґрунтуванню теоретико-методичних засад та розробці практичних пропозицій щодо удосконалення системи формування державної політики інвестиційного розвитку регіону. Проаналізовано стан досліджень теорії та практики державної політики інвестиційного розвитку регіону з метою уточнення її сутності та змісту. Удосконалено класифікацію функцій державної політики інвестиційного розвитку на регіональному рівні. Розвинуто теоретичні підходи до формування сучасної європейської моделі державної політики інвестиційного розвитку регіону. Автором проаналізовано сучасний стан і тенденції розвитку інвестування в регіоні. Оцінено інвестиційні ризики та їх вплив на залучення іноземних інвестицій в економіку України. Проведено аналіз дієвості державних програм інвестиційного розвитку регіону. Удосконалено методичні підходи до реалізації державних цільових програм соціально-економічного розвитку регіонів. Обґрунтувано напрями державної інвестиційної політики на переспективу.

Ключові слова: державна політика, інвестиційний розвиток, регіон, механізм, стратегічні цілі, інвестиційні процеси, державне регулювання.

Савелко С.А. Формирование государственной политики инвестиционного развития региона. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата наук государственного управления по специальности 25.00.02 – механизмы государственного управления. – Совет по изучению производительных сил Украины НАН Украины. – Киев, 2010.

Диссертация посвящена обоснованию теоретико-методических основ и разработке практических предложений относительно усовершенствования системы формирования государственной политики инвестиционного развития региона.

Автором проанализировано состояние исследований теории и практики государственной политики инвестиционного развития региона. Определена сущность и содержание понятия "государственная политика инвестиционного развития региона", в отличие от существующих рассматривается как система мер и методов целенаправленного управленческого воздействия на инвестиционный процесс в регионе с позиций согласования интересов государства, региона и участников инвестиционного процесса в контексте стратегических долгосрочных целей и задач развития региональной экономики с учетом ее роли и места в национальном хозяйстве.

Определено, что государственная политика инвестиционного развития региона реализует свои цели путем осуществления определенных функций. Автором была усовершенствована классификация функций управления государственной политики инвестиционного развития на региональном уровне путем выделения двух основных групп: общие (как управляющей подсистемы), специфические (как специальной области управления регионом), что в отличие от существующих, позволяет сформировать систему скоординированных правовых, социальных, экономических , институциональных, организационных действий региональных органов власти, направленных на создание благоприятного инвестиционного климата в регионе.

Развиты теоретические подходы к формированию современной европейской модели государственной политики инвестиционного развития региона, основанная на государственной поддержке развития территории путем стимулирования роста производственного сектора, выравнивании степени экономического роста; обеспечении экономической безопасности; ориентация на устойчивость развития; направленность на самодостаточное развитие и экономическую целостность. Проанализировано современное состояние и тенденции развития инвестирования в регионе. Проведена оценка инвестиционных рисков и их влияние на привлечение иностранных инвестиций в экономику Украины. Проведен анализ действенности государственных программ инвестиционного развития региона.

Усовершенствованы методологические подходы к реализации государственных целевых программ социально-экономического развития регионов, путем уточнения направлений реализации государственных интересов относительно инвестиционного развития, а именно: создание условий для привлечения и концентрация необходимых ресурсов для эффективного развития секторов экономики, выявление скрытых, стратегических и тактических резервов, повышения эффективности использования имеющихся и осваиваемых ресурсов, сокращение потерь от неиспользования потенциальных возможностей.

Обоснованы направления государственной инвестиционной политики, которые заключаются в интенсификации внутренних инвестиционных процессов в стране, а именно: комплексная налоговая реформа для создания максимально прозрачной и стабильной налоговой политики; развитие рынка капиталов формирование механизма долгосрочного кредитования предприятий.

Ключевые слова: государственная политика, инвестиционное развитие, регион, механизм, стратегические цели, инвестиционные процессы, государственное регулирование.

Savelko S.О. Forming of state policy of investment development of region. - Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of sciences from state administration after speciality 25.00.02 are mechanisms of state administration. The Scientific Council of the National Academy of Sciences of Ukraine on research of Ukraine. – Kiev, 2010.

Dissertation is devoted to leading of theoretical and methodological bases and development of practical suggestions in relation to the improvement of the system of forming of state policy of investment development of region. The state of research theory and practice of investment policy development in the region to clarify its nature and content. Classification of the functions of the investment policy development at the regional level. Developed theoretical approaches to the formation of the modern European model of public investment policy development. The author analyzed the current status and trends of investment in the region. Investment risk estimation and their impact on foreign investment in Ukraine. The analysis of the effectiveness of public investment programs in the area. Methods of in state program of social and economic development. Studied and areas of state investment policy perspectives.

Keywords: state policy, investment development, region, mechanism, strategic aims, investment processes, state adjusting.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

1381. Прием гостей и ведическое гостеприимство 171.5 KB
  Смыслом данной работы является скромная попытка научить преданных, занимающихся прием гостей. Цель такого служения состоит в создании в храме для ново прибывших атмосферы Вайкунтхи, чтобы они позднее вошли в систему кураторов и могли быть заняты разнообразным преданным служением.
1382. Проектирование 5-ти этажного жилого дома 447.5 KB
  Расчет ограждающих конструкций. Сбор действующих нагрузок на обрешетку. Расчет клеефанерных плит. Расчет стропильной (Вальмовой кровли). Сбор действующих нагрузок на прогон.
1383. Анализ предприятия по изготовлению деталей 225.5 KB
  Предприятие производит детали из оцинкованного железа с полимерным покрытием. Предприятие имеет одно производственное подразделение и аппарат управления. Форма собственности – частная.
1384. Лексико-семантичні одиниці на позначення ставлення людини до праці 175 KB
  Особливості лексико-семантичних одиниць на позначення якостей людини (ставлення до праці) (на матеріалі художньої літератури). Висвітлити теоретичні передумови та методологічні основи особливостей лексико-семантичних одиниць.
1385. Структуры и алгоритмы обработки данных 234.5 KB
  Формирование практических навыков организации и использования при решении задач динамических структур данных. Изучение наиболее распространенных алгоритмов решения задач с использованием сложных структур данных.
1386. Гидронасосные станции 143 KB
  Сигналы при взрывных работах. Требования, предъявляемые к монтажной камеры. Виды крепей по способу взаимодействия с кровлей. Меры безопасности при монтаже очистного комбайна. Гидросхема насосной станции СНП55-250-2.
1387. Характеристика СТО ООО Полиавтосервис 132.5 KB
  СТО ООО Полиавтосервис обслуживает легковые автомобили семейства ВАЗ. Краткие технические характеристики основных марок обслуживаемых автомобилей. Назначение объекта реконструкции зоны ТО и ТР.
1388. Учебник по дэйтрейдингу 1.62 MB
  Биржевая торговля — профессия, не похожая на другие, — требует уникального набора навыков и полнейшей самодисциплины. Независимо от того, каким личным или профессиональным опытом вы обладаете, когда вы впервые приступаете к торговле, вам приходится начинать с самого первого шага.
1389. Основы гидравлики 1.82 MB
  Общие сведения о жидкости. Жидкость как физическое тело. Растворимость газов в капельных жидкостях. Неньютоновские жидкости. Сила давления на криволинейную поверхность, погружённую в жидкость. Истечение жидкости из отверстий и насадков.