65484

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

Автореферат

Финансы и кредитные отношения

Збалансований і налагоджений фінансовий механізм дозволяє формувати і використовувати активи страхової компанії з метою забезпечення максимального рівня її платоспроможності. Однак аналіз наукових праць свідчить що питання формування фінансового механізму...

Украинкский

2014-07-30

356 KB

4 чел.

23


0

0

3

5

1

58

1

Страховики за порядковим номером

Забезпечення підвищеної участі перестраховиків у РНП

Своєчасні розрахунки з перестраховиками та страхувальниками

Більш ефективне використання статутного та гарантійного фондів страховика

Збільшення вільних резервів

Збільшення статутного фонду страховика

Оптимізація розміщення страхових резервів

Зменшення майбутніх витрат та платежів

Зменшення короткострокових зобов’язань

Зменшення довгострокових зобов’язань

Оптимальне відношення власного утримання страховика та  перестрахування

Збільшення страхових премій

Забезпечення майбутніх витрат та платежів

Короткострокові зобов’язання

Довгострокові зобов’язання

Обсяг перестрахування

Обсяг страхових премій

Активи
страховика

Забезпечення максимальної платоспроможності
та фінансової стійкості

6

3

2.2. Участь перестраховиків у РНП

2.3. Кошти та їх еквіваленти

2.1. РНП

2.2. Поточні фінансові інвестиції

2. Забезпечення витрат і платежів

2.1. Дебіторська заборгованість

  1.  Нерозподілений прибуток

2. Оборотні активи

1.3. Резервний капітал

  1.  Довгострокові фінансові інвестиції

  1.  Додатковий вкладений капітал

  1.  Основні засоби

  1.  Статутний капітал

  1.  Незавершене будівництво

  1.   Власний капітал

  1.  Необоротні активи

Пасив

Актив

Права вимоги до перестраховиків

Кошти на роз-рахунковому рахунку

Банківські вклади (депозити)

Готівка в касі

Цінні папери, що емітуються державою

Цінні папери, що передбачають одержання доходів

Нерухоме

майно

Страхові відшкодування

Страхові відшкодування

Страхові премії

Страхові премії

Комісія

Страхові премії

Прямі страхові посередники

Перестрахувальники

Страхові премії

Страхувальники

Вільні резерви

Гарантійний фонд

Тантьєма

Страхові відшкодування

Нарощення ліквідних активів страховика

Перестраховик

Перестрахові премії

Резерви незароблених премій (РНП)

Технічні резерви

Резерви збитків

Резерви збитків

Страхові відшкодування

Страхова компанія - перестрахувальник

Тантьєма

Перестрахові премії

5

4

2

1

Кількість страхових компаній

Інтервал розподілу КЗП

90-100

80-90

70-80

60-70

50-60

40-50

30-40

20-30

10-20

0-10

70

60

50

40

30

20

10

0

1

0

1

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК україни

ІНСТИТУТ Економіки промисловості

Сокол Сергій Володимирович

УДК 368 : 336

ФОРМУВАННЯ ФІНАНСОВОГО МЕХАНІЗМУ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ КОМПАНІЇ

Спеціальність 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Донецьк – 2010


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник  

доктор економічних наук, професор

Внукова Наталія Миколаївна,

Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, професор кафедри фінансів та кредиту.

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, доцент

Козьменко Ольга Володимирівна,

Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України» (м. Суми), професор кафедри менеджменту;

кандидат економічних наук

Притула Наталія Іванівна,

Харківський національний економічний університет Міністерства освіти і науки України, викладач кафедри управління фінансовими послугами.

Захист відбудеться «23» грудня 2010 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради в Інституті економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту економіки промисловості НАН України за адресою: 83048, м. Донецьк, вул. Університетська, 77.

Автореферат розісланий «23» листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради  Л.М. Кузьменко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проведення економічних реформ і структурної перебудови економіки обумовлює необхідність подальшого розвитку національного страхового ринку як складової частини фінансового ринку України, що сприяє створенню підґрунтя для стійкого економічного зростання і забезпечує відшкодування збитків у разі стихійного лиха, аварій, катастроф та інших непередбачуваних подій, що негативно впливають на добробут населення, діяльність суб'єктів господарювання і держави.

Необхідність формування фінансового механізму діяльності страхових компаній визначається одним із напрямів Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року для підвищення фінансової надійності страховиків.

Формування фінансового механізму діяльності страхової компанії пов’язане з функціональним призначенням страховика щодо надання страхового захисту, розподілу втрат і збитків, інвестування і соціально-економічного розвитку суспільства. Збалансований і налагоджений фінансовий механізм дозволяє формувати і використовувати активи страхової компанії з метою забезпечення максимального рівня її платоспроможності.

Вагомий внесок у дослідження теоретико-методологічних засад страхової діяльності зробили такі вчені України та зарубіжжя, як: Н. Адамчук, Д. Бабич, В. Базилевич, О. Барановський, Н. Внукова, К. Воблий, Л. Временко, О. Гаманкова, Т. Гварліані, О. Гвозденко, М. Клапків, О. Козьменко, А. Манес, Л. Нечипорук, С. Осадець, Л. Рейтман, А. Самойловський, О. Слюсаренко, К. Турбіна, В. Фурман, В. Шахов, Я. Шумелда, Р. Юлдашев.

Однак аналіз наукових праць свідчить, що питання формування фінансового механізму діяльності страхових компаній, управління та оцінки платоспроможності страховиків недостатньо розроблені як у теоретичному, так і в методично-практичному аспектах. Значущість і логічна незавершеність розробки теоретико-методологічних, організаційно-правових, інформаційно-аналітичних засад діяльності страхових компаній і визначення реального рівня платоспроможності страховиків обумовили вибір теми дисертаційної роботи, її мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Наукові висновки є результатом особистої роботи та досліджень, проведених у межах Харківського національного економічного університету за темою «Сучасні проблеми та перспективи розвитку ринку фінансових послуг» (номер держреєстрації 0109U007023). Наукове дослідження відповідає головним засадам Концепції розвитку страхового ринку України до 2010 року, затвердженої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2005 р. № 369-р, та програмі розвитку страхового ринку України на 2001-2004 роки, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 2 лютого 2001 р. № 98.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розвиток теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування фінансового механізму діяльності страхової компанії через визначення її реальної платоспроможності. Для досягнення поставленої мети вирішено такі завдання:

визначено теоретичні передумови й методологічні засади сутності фінансового механізму діяльності страхової компанії;

розкрито особливості фінансового механізму діяльності страхової компанії;

проведено порівняння методик визначення платоспроможності страхових компаній України та вимог до платоспроможності в країнах Європейського Союзу;

проаналізовано результати діяльності страхових компаній України за методикою визначення платоспроможності страховиків;

на основі порівняльно-системного підходу узагальнено результати аналізу тестів раннього попередження потенційної втрати фінансової стійкості компанії, коефіцієнтів її фінансового стану та скоригованого коефіцієнта запасу платоспроможності;

визначено закони розподілу компонентів нормативного та фактичного запасу платоспроможності страховиків;

запропоновано коригувальний коефіцієнт для визначення рівня платоспроможності;

створено економіко-математичну модель забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страхової компанії;

побудовано ієрархічну структуру фінансового механізму діяльності страхової компанії.

Об'єкт дослідження – фінансова діяльність страхової компанії.

Предмет дослідження – науково-методичне забезпечення формування фінансового механізму діяльності страхової компанії.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи становлять теоретичні положення з проблем функціонування страхового ринку. У процесі дослідження для вирішення поставлених завдань використано такі методи: морфологічного та семантичного аналізу (для визначення поняття «фінансовий механізм діяльності страхової компанії»); фінансового аналізу (для розрахунку фінансових показників діяльності страховиків та тестів раннього попередження); аналізу ієрархій (для вибору пріоритетного напряму забезпечення платоспроможності страховиків); математичної статистики (для порівняння оцінки платоспроможності з фінансовими показниками та тестами раннього попередження, побудови економіко-математичної моделі забезпечення платоспроможності); кореляційно-регресійний (для розробки коригувального коефіцієнта при визначенні платоспроможності).

Теоретичною основою дослідження є фундаментальні положення світової економічної науки, наукові досягнення сучасної зарубіжної та вітчизняної фінансової думки, дослідження провідних фахівців у галузі страхування.

Інформаційну базу дисертаційної роботи становлять матеріали Міністерства фінансів України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, Державного комітету статистики України, публікації у наукових фахових виданнях та засобах масової інформації, ресурси Internet, фінансово-економічні показники діяльності страхових компаній України.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в подальшому розвитку теоретичних і науково-методичних положень з удосконалення формування фінансового механізму діяльності страхової компанії через визначення її реальної платоспроможності, а саме:

уперше:

запропоновано та доведено необхідність використання коригувального коефіцієнта для визначення платоспроможності страхової компанії, який розраховується як співвідношення загальної суми активів страховика на звітну дату до сформованих страховою компанією резервів незароблених премій на звітну дату, що дозволить урахувати частку активів страховика у сформованих резервах незароблених премій та скоригувати коефіцієнт запасу платоспроможності на обсяг діяльності страховика;

удосконалено:

визначення дефініції «фінансовий механізм» як системи фінансових форм і методів, яка включає фінансові, економічні показники, індикатори, інструменти і важелі та базується на нормативно-правовому й інформаційному забезпеченні суб’єкта господарювання;

формування фінансового механізму діяльності страхової компанії в інваріантному аспекті з визначенням головних засад руху коштів від операційної та фінансової діяльності страховика, а саме поєднання руху коштів страховика у часі та відображення цих коштів у активах та пасивах одночасно;

обґрунтування та визначення показника реальної платоспроможності страховика в результаті застосування порівняльно-системного підходу, який поєднав аналіз тестів раннього попередження потенційної втрати фінансової стійкості компанії, коефіцієнтів її фінансового стану та скоригованого коефіцієнта запасу платоспроможності;

дістали подальшого розвитку:

науково-методичний підхід до оцінки рівня обґрунтування необхідності забезпечення платоспроможності через побудову моделі поточного запасу платоспроможності страхової компанії як елементу системи, що забезпечує аналіз платоспроможності в часі;

пріоритетні напрями досягнення платоспроможності страхової компанії щодо забезпечення ефективного обігу фінансових ресурсів страховика, до яких віднесено забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій, оптимізацію розміщення страхових резервів, своєчасні розрахунки з перестраховиками та страхувальниками, збільшення статутного фонду та вільних резервів страховика.

Практичне значення одержаних результатів. Запропонований методичний підхід до визначення реального стану платоспроможності вітчизняних страховиків з урахуванням коригувального коефіцієнта платоспроможності може бути застосований у системах нормативної оцінки платоспроможності страхових компаній України.

Наукові результати дисертаційної роботи, які містять практичні рекомендації, використано в діяльності страхової компанії «Аванте» (акт упровадження № 14/11-03 від 14.11.2003 р. та акт № 31/03-10 від 31.03.2010 р.), що надало можливість прийняти системні управлінські рішення в заходах щодо підтримки належного рівня фактичного запасу платоспроможності (нетто-активів).

Науково-методичні положення дисертації впроваджено у практику роботи Харківського союзу страховиків (довідка № 32 від 30.12.2003 р. та довідка № 6 від 18.02.2010 р.) проранжовано статистичні групування страховиків з обсягу генеральної сукупності, виконано розподіл і порівняння страхових компаній за коефіцієнтом запасу платоспроможності, їх інтервальними середніми значеннями коефіцієнтів фінансового стану відповідно до проаналізованого періоду.

Результати дисертації використовуються в навчальному процесі Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури при викладанні дисциплін «Страхові послуги» та «Ринок фінансових послуг» (довідка від 14.05.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Усі теоретичні положення, висновки та наукові результати дослідження одержано автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертації використано лише ті ідеї та положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертаційної роботи доповідалися і були схвалені на: XII Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні» (м. Чернівці, 2001 р.); науково-практичній конференції «Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации» (м. Харків, 2001 р.); обласному форумі «Освіта, наука, виробництво – шляхи інтеграції», конференції «Тобі, Харківщино − пошук молодих» (м. Харків, 2002 р.); конкурсі наукових робіт зі страхової тематики серед студентів та молодих учених, що проводився ЗАТ «Страхова група «ТАС» за сприяння кафедри страхування Київського національного економічного університету (ІІІ місце) (м. Київ, 2004 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції аспірантів та студентів «Проблемы развития финансовой системы Украины и Крыма» (м. Сімферополь, 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Формирование новой парадигмы страхования» (м. Київ, 2005 р.); всеукраїнській науково-практичній конференції «Проблеми розвитку ринку фінансових послуг в Україні» (м. Харків, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік» (м. Ірпінь, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертаційної роботи викладено у 15 наукових працях, з них 6 статей у наукових фахових виданнях, 4 тези у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій становить 5,87 д.а., з яких 4,76 д.а. належить особисто авторові.

Структура й обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (156 найменувань) та додатків, містить 45 таблиць, 39 рисунків. Загальний обсяг роботи становить 173 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі «Теоретичні основи сутності й формування фінансового механізму діяльності страхової компанії» розкрито загальні підходи до визначення фінансового механізму та його місце при реалізації фінансової політики держави у сфері макроекономічного регулювання, виявлено основні особливості управління фінансами страховика, проаналізовано стан системи нормативів щодо оцінки платоспроможності страхових компаній України порівняно з вимогами до платоспроможності в країнах Європейського Союзу як критеріїв ефективного функціонування фінансового механізму страховика.

На підставі аналізу наукових праць та законодавчих актів, що регулюють діяльність фінансових установ України, уточнено семантичний зміст поняття «фінансовий механізм». Необхідність такого дослідження зумовлена неоднозначністю тлумачення цього терміна, певними розбіжностями його вживання в науковій літературі. Більшість авторів, використовуючи поняття «фінансовий механізм», пов’язують його з елементом або складовою частиною організаційної структури фінансової системи у вигляді підсистеми, яка приводить у дію економічні закони управління народним господарством та розглядає цей термін як сукупність елементів фінансової системи: фінансових та економічних показників, індикаторів, інструментів, важелів, нормативно-правового та інформаційного забезпечення.

Встановлено, що під фінансовим механізмом слід розуміти систему фінансових форм і методів, яка включає фінансові, економічні показники, індикатори, інструменти та важелі та базується на нормативно-правовому й інформаційному забезпеченні.

Особливості фінансового механізму страхової компанії обумовлені історично визначеними суспільними формами функціонування страхового фонду та фінансами страхової компанії. Визначено особливості системи комплексного управління ресурсами страховика, сформовано фінансовий механізм діяльності страхової компанії, який умовно поділено на шість етапів. На першому етапі відбувається надходження страхових премій до страховика як безпосередньо від страхувальника, так і через прямих страхових посередників та перестрахувальників. Страховик за отримані страхові премії виплачує винагороду у вигляді комісії прямим страховим посередникам та здійснює тантьєму (комісію з прибутку) перестрахувальникам (рис. 1).

На другому етапі відбувається перестрахування, яке здійснює страхова компанія, передаючи частину страхової відповідальності та страхових премій перестраховику. Страхові премії від утриманої страховиком на собі відповідальності оподатковуються за ставкою 3%. Зворотний зв’язок відображається у здійсненні страхових виплат, якщо має місце страховий випадок, і тантьємі.

На третьому етапі страховик, який займається видами страхування іншими, ніж страхування життя, формує технічні резерви із страхових премій. Із технічних резервів утворюються два види резервів: резерви збитків та резерви незароблених премій.

Для забезпечення страхових зобов'язань із страхування життя та медичного страхування страховики формують окремі резерви за рахунок надходження страхових платежів і доходів від інвестування коштів сформованих резервів за цими видами страхування.

Страховики зобов'язані створювати і вести облік таких резервів із страхування життя:

довгострокових зобов'язань;

належних виплат страхових сум.

На четвертому етапі відбуваються страхові виплати або виплати страхового відшкодування, які вираховуються з резервів збитків, що включають зарезервовані несплачені страхові суми та страхові відшкодування за відомими вимогами страхувальників, за якими прийнято рішення з виплати страхової суми, здійснення страхової виплати або страхового відшкодування (рис. 1).

Рис. 1. Фінансовий механізм діяльності страховика

На п’ятому етапі здійснюється розміщення сформованих технічних резервів (резерви незароблених премій; резерв заявлених, але не виплачених збитків; резерв збитків, які виникли, але не заявлені; резерв катастроф; резерв коливань збитковості) згідно із Законом України «Про страхування», правилами формування, обліку та розміщення страхових резервів за видами страхування іншими, ніж страхування життя (рис. 1).

Здійснюючи фінансову діяльність, пов'язану з розміщенням коштів технічних резервів та їх управлінням, страховики повинні дотримуватись умов щодо безпечності, прибутковості, ліквідності та диверсифікованості.

На шостому етапі з суми нерозподіленого прибутку формуються вільні резерви, які розміщуються з урахуванням прибутковості. Вільні резерви − це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою забезпечення його платоспроможності відповідно до прийнятої методики здійснення страхової діяльності. Прибуток, який страховик отримує від розміщення вільних резервів та резервів незароблених премій, становить нерозподілений прибуток страхової компанії.

Аналізуючи платоспроможність страхових компаній і стан нормативної системи оцінки платоспроможності страхових компаній України порівняно з вимогами до платоспроможності в країнах Європейського Союзу, можна зазначити, що одним із найважливіших фінансових результатів діяльності страхових компаній як стабілізуючого чинника економіки та соціальної сфери є досягнення ними реальної платоспроможності. Вирішення проблеми науково-методичного забезпечення певного рівня платоспроможності страхових компаній потребує розгляду критеріїв і методів її оцінки. У табл. 1 наведено порівняння вітчизняних та зарубіжних методик оцінки платоспроможності.

У результаті аналізу та порівняння вимог до платоспроможності страхових компаній в Україні та у країнах Європейського Союзу зроблено висновок про те, що вимоги Європейського Союзу більш чітко та докладно регламентують платоспроможність страхових компаній. Це пов’язано зі значним досвідом у сфері регулювання страхування та значною розвиненістю страхового ринку.

З урахуванням особливостей страхування ознаки платоспроможності можна сформулювати так:

1) об'єктивність показника платоспроможності визначається якістю бухгалтерського обліку страхової компанії у зв’язку з тим, що індикатором фінансового стану страхової компанії є баланс, який визначає логіку побудови платоспроможності;

2) платоспроможність та її складові необхідно розглядати в динаміці, оскільки економічні процеси є безперервними та будь-яка їх фіксація має умовний характер;

3) показник платоспроможності – це складний, агрегований показник, тобто частина складових показника має поточний характер, а частина – підсумковий. Достовірність показника платоспроможності залежить від збігу моменту його розрахунку з періодичністю його складових.

Вітчизняна нормативна методика визначення платоспроможності страховика та рекомендації щодо аналізу діяльності страховиків у країнах ЄС

Таблиця 1

Порівняння вимог до платоспроможності страхових компаній
в Україні та у країнах Європейського Союзу

Об’єкти порівняння

Вимоги до платоспроможності страхових компаній

в Україні

Вимоги до платоспроможності страхових компаній у країнах Європейського Союзу

Висновки порівняння

1. Фактичний запас платоспроможності (ФЗП)

ФЗП = ∑А - ∑НА - (Знвп -

-Дз - Пз - Дмп)

ФЗП = ∑А - ∑НА -∑Зпер

Немає розбіжностей завдяки єдиному принципу розрахунку ФЗП

де ∑А – загальна сума активів;

∑НА – сума нематеріальних активів;

Знвп – забезпечення наступних виплат і платежів;

Дз – довгострокові зобов’язання;

Пз – поточні зобов’язання;

Дмп – доходи майбутніх періодів;

∑Зпер – сума усіх передбачуваних зобов’язань

2. Межа платоспроможності на базі премій (нормативний запас платоспроможності – НЗП)

НЗП = 0,18 х (∑СП – 0,5 х ∑СПпер.)

НЗП = /((∑СП – СПпог – Пзб) ≤ 50 млн. євро Ч 0,16) + ((∑СП – СПпог – Пзб) ≥ 50 млн. євро Ч 0,18)/ Ч К вл ≤ 0,5

Існують суттєві розбіжності, які стосуються основи, на якій проводиться розрахунок, постійних величин та коефіцієнтів

де ∑СП – сума надходжень страхових премій за попередній рік;

∑СПпер. – сума страхових премій, які належать перестраховикам;

СПпог – страхові суми, які погашаються за останній фінансовий рік;

Пзб – загальний розмір податків та зборів

3. Межа платоспроможності на базі збитків (нормативний запас платоспроможності – НЗП)

НЗП = 0,26 х (∑В – 0,5 х ∑Впер.),

де ∑В – сума здійснених виплат протягом попередніх 12 місяців,

∑Впер. – сума виплат, компенсованих перестраховиками

НЗП = (В Ч 1/3 або В Ч 1/6 ≤ 35 млн. євро Ч 0,26) + (В Ч 1/3 або В Ч 1/6 ≥ 35 млн. євро Ч 0,23),

де В − сума вимог, що сплачується за три останніх роки або за останніх сім фінансових років

Існують суттєві розбіжності, які стосуються основи, на якій проводиться розрахунок, постійних величин, коефіцієнтів та періодів, за які визначаються дані для розрахунку

4. Гарантійний фонд (ГФ)

ГФ = Дк + Рк + НП,

де Дк – додатковий капітал;

Рк – резервний капітал;

НП – сума нерозподіленого прибутку

ГФ = 1/3 НЗП, але не менш 2 млн. євро або 3 млн. євро

Існують відмінності щодо регламентування розміру гарантійного фонду

5. Технічні резерви (ТР)

Створення технічних резервів, достатніх для майбутніх виплат страхових сум та страхових відшкодувань

Створення технічних резервів, що відповідають ризикам, зазнаним страховою компанією

Немає відмінностей у зв’язку з дотриманням головного принципу страхування – покриття взятих на власне утримання ризиків

виконують тільки контролюючу функцію на конкретну дату розрахунку показника, не враховують динаміки змін показника та не надають інформації щодо рекомендацій з підвищення платоспроможності. Вищенаведене свідчить про обмеженість застосування нормативної методики розрахунку та порівняння фактичного і нормативного запасу платоспроможності для визначення платоспроможності страхової компанії та необхідність більш детального аналізу платоспроможності страховика у контексті співвідношень зобов’язань та ресурсів страхової компанії, а також необхідність розробки економіко-математичної та ієрархічної моделей забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страхової компанії.

У другому розділі «Аналіз результатів діяльності страхових компаній України» за методикою визначення платоспроможності страховиків порівняно результати оцінки платоспроможності страховиків з оцінкою за показниками фінансового стану та здійснено аналіз результатів діяльності страхових компаній за тестами раннього попередження.

На основі даних фінансової звітності страховиків (баланс, звітні дані страховика) проведено аналіз платоспроможності страхових компаній України за 2004-2009 роки. Одержані результати надали можливість провести розподіл страхових компаній за коефіцієнтом запасу платоспроможності (КЗП). Виходячи з проведеного аналізу більшість страхових компаній за показником КЗП знаходиться у верхньому значенні інтервалів, тобто від 0 до 30, що свідчить про виконання нормативу платоспроможності страховиків (рис. 2).

Рис. 2. Розподіл страховиків за інтервалом КЗП у 2009 р.

Для порівняння характеристик значень коефіцієнта платоспроможності та показників фінансового стану страхових компаній проведено розрахунок їх фінансових показників у розрізі інтервалів значень коефіцієнта платоспроможності.

Після визначення фінансових показників діяльності страхових компаній відповідно до віднесення їх до групи інтервалів за коефіцієнтом запасу платоспроможності побудовано відповідне співвідношення коефіцієнтів фінансового стану страховиків та їх коефіцієнтів запасу платоспроможності, яке свідчить про невідповідність значень коефіцієнтів запасу платоспроможності та коефіцієнтів фінансового стану страховиків. Тобто коефіцієнти запасу платоспроможності страхових компаній неточно відображають платоспроможність страховиків та їх фінансовий стан.

Визначення фінансової надійності страховиків за тестами раннього попередження, затвердженими розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України, також мають невідповідність одержаних результатів із коефіцієнтом запасу платоспроможності, що свідчить про необхідність удосконалення методики визначення платоспроможності страховиків.

У третьому розділі «Формування фінансового механізму страхової компанії на основі вдосконалення її платоспроможності» запропоновано моделі та методики вдосконалення управління платоспроможністю страхової компанії, зокрема, введено коригувальний коефіцієнт, який уможливлює достовірне відображення платоспроможності страхової компанії, економіко-математичну модель забезпечення максимальної платоспроможності та ієрархічну структуру фінансового забезпечення платоспроможності страхової компанії.

Особливість введення коригувального коефіцієнта для достовірного відображення платоспроможності страхової компанії полягає у включенні до методики визначення платоспроможності страхової компанії коефіцієнта співвідношення загальної суми активів до сформованих страховою компанією резервів незароблених премій на звітну дату:

, (1)

де Кк – коригувальний коефіцієнт;

Ак – загальна сума активів страхової компанії;

РНП – сформовані страховою компанією резерви незароблених премій.

Для врахування частки активів страховика у зібраних ним страхових преміях необхідно знайти добуток коефіцієнта запасу платоспроможності та коригувального коефіцієнта.

 (2)

де КЗПк – скоригований коефіцієнт запасу платоспроможності;

КЗП – коефіцієнт запасу платоспроможності;

Кк – коригувальний коефіцієнт.

З метою співвідношення коефіцієнтів фінансового стану страховиків із скоригованим коефіцієнтом запасу платоспроможності страхових компаній здійснено розподіл страхових компаній за скоригованим коефіцієнтом запасу платоспроможності з урахуванням коефіцієнтів фінансового стану кожної окремої страхової компанії за 2004-2009 рр. При групуванні за скоригованим коефіцієнтом запасу платоспроможності страхових компаній та їх інтервальними середніми значеннями коефіцієнтів фінансового стану спостерігається збільшення інтервалу КЗПк при переважному збільшенні значення коефіцієнтів фінансового стану страховиків.

Це означає, що при збільшенні значення показника платоспроможності відбувається збільшення значення фінансових показників, тобто спостерігається пряме співвідношення зростання значень фінансових показників та показника платоспроможності страховиків.

У результаті дослідження на прикладі показників фінансової звітності страхових компаній за 2005-2007 рр. зроблено висновок про те, що введення коригувального коефіцієнта до методики визначення платоспроможності страхової компанії є актуальним, науково обґрунтованим та надасть змогу достовірно визначати фінансовий стан страховиків. Підтвердженням цього є одержані результати коригування коефіцієнтів запасу платоспроможності страхових компаній за даними фінансової звітності відповідно станом на 31.12.2004 р., 31.12.2005 р. та 31.12.2006 р.

Існуюча модель державного регулювання платоспроможності страхових компаній (визначення фактичного запасу платоспроможності страховика) потребує таких уточнень:

  1.  З метою розрахунку показника платоспроможності в динаміці необхідно здійснити поєднання активів страховика, які мають підсумковий характер, і страхових платежів, які мають поточний характер.
  2.  З метою підвищення надійності показників платоспроможності необхідно з розрахунку фактичного показника платоспроможності виключити суми страхових платежів, які передаються у перестрахування.
  3.  З метою врахування ймовірності настання страхових випадків у майбутньому вираховувати із зібраних страхових премій забезпечення майбутніх виплат і платежів у вигляді позитивної різниці між резервом незароблених премій та сумами участі перестраховиків у резервах незароблених премій.

Наведені уточнення пропонується формалізувати за такою моделлю поточного запасу платоспроможності (ПЗП) страхової компанії:

ПЗП = ∑А - ∑НА – Дз – Пз – Дмп – Змвп – (∑СП – ∑СПпер), (3)

де ∑А – загальна сума активів;

∑НА – сума нематеріальних активів;

Дз – довгострокові зобов’язання;

Пз – поточні зобов’язання;

Дмп – доходи майбутніх періодів;

Змвп – сума забезпечення майбутніх виплат та платежі;

∑СП – сума надходжень страхових премій за визначений період часу;

∑СПпер. – сума страхових премій, які належать перестраховикам.

Економіко-математична модель забезпечення максимальної платоспроможності компанії може бути представлена рівнянням лінійної моделі множинної регресії з кількома змінними величинами:

 ПЗП = ФЗП a0 - a1 ∑СП + a2∑СПпер, (4)

де а0, а1, а2 – оцінки параметрів моделі.

Трансформація рівняння (3) у рівняння (4) відбулася виходячи з формули фактичного запасу платоспроможності, яка дорівнює

 ФЗП = ∑А - ∑НА – Дз – Пз – Дмп – Змвп. (5)

Визначення оцінок a0, a1, a2 параметрів здійснюватиметься за методом найменших квадратів. При оцінці параметрів цього рівняння у кожному i-му спостереженні фіксують значення результативної ознаки ФЗП та факторних ознак ∑СП ... ∑СПпер.

Для більш наочного підтвердження ефективності застосування поточного запасу платоспроможності страхової компанії, а також для моніторингу реальної платоспроможності страховиків побудовано графіки показників ФЗП, НЗП та ПЗП для страхових компаній (табл. 2, рис. 3).

Таблиця 2

Показники ФЗП, НЗП, ПЗП компаній, які потрапили в зону ризику
(2009 р.)

№ з/п

Страховики

ПЗП

ФЗП

НЗП

Порівняння ПЗП і НЗП

Порівняння ФЗП і НЗП

1

2

3

4

5

6

7

1

АХА

-335 667,00

341 065,00

123 988,41

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

2

UNIQA (КРЕДО-КЛАСІК)

-242 603,80

105 617,00

76 340,49

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

3

ПРОВІДНА

-161 279,60

239 855,00

76 942,69

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

4

ІНГО УКРАЇНА

-206 987,30

141 857,90

70 850,03

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

5

УКРАЇНСЬКА ПОЖЕЖНО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ

-155 847,30

139 481,60

64 116,20

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

6

УКРАЇНСЬКА СТРАХОВА ГРУПА

-248 175,60

112 020,90

65 981,27

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

7

ДЖЕНЕРАЛІ ГАРАНТ

-141 112,70

183 764,00

60 449,01

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

8

СГ ТАС

-275 137,80

-46 776,20

46 263,94

ПЗП<НЗП

ФЗП<НЗП

9

УНІВЕРСАЛЬНА

-40 457,70

197 899,70

45 506,81

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

10

БРОКБІЗНЕС

-93 096,80

121 901,40

42 111,41

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

11

ПЗУ УКРАЇНА

-117 659,50

40 886,00

32 926,12

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

12

ПРОСТО-СТРАХУВАННЯ

-101 022,40

62 925,00

30 350,12

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

13

МЕГА-ПОЛІС

7 158,70

27 670,60

11 924,92

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

14

ІЛЛІЧЕВСЬКЕ

9 513,50

77 557,50

15 677,69

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

15

КРЕДО

-927,30

33 057,90

11 732,63

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

16

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ СТРАХОВИЙ АЛЬЯНС

-18 818,30

65 267,00

16 163,81

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

17

БУСИН

8 880,30

35 327,00

10 180,74

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

18

КИЇВСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ

4 329,70

12 225,90

7 917,95

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

19

QBE УКРАЇНА

-14 785,70

44 312,30

12 373,46

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

20

НОВА

-32 132,20

30 715,60

12 307,13

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

21

НАФТОГАЗСТРАХ

-36 992,60

19 207,40

11 630,78

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

22

ІНВЕСТСЕРВІС

-21 982,90

40 413,80

11 626,14

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

23

НАСТА

-4 798,90

49 182,50

10 588,88

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

Закінчення табл. 2

1

2

3

4

5

6

7

24

АВТОРИТЕТ

-44 204,00

17 587,00

11 140,80

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

25

УКРАЇНСЬКИЙ СТРАХОВИЙ ДІМ

-6,20

50 329,00

9 987,78

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

26

ГАРАНТІЯ ВАТ СО

-10 332,60

41 259,50

9 723,19

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

27

ГЛОБУС

-19 707,50

28 010,50

9 344,38

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

28

УКРАЇНСЬКА ЕКОЛОГІЧНА СТРАХОВА КОМПАНІЯ

-18 951,00

20 679,90

8 227,48

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

29

ІНДІГО

4 641,70

37 050,70

7 363,94

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

30

АСКО-ДОНБАС ПІВНІЧНИЙ

-27 338,00

17 889,50

8 455,66

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

31

ВІЙСЬКОВО-СТРАХОВА КОМПАНІЯ

989,40

9 290,00

4 730,52

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

32

ЕКСПРЕС СТРАХУВАННЯ

-2 191,40

9 723,50

4 933,42

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

33

ОРАНТА-СІЧ

-2 119,00

29 989,40

6 025,31

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

34

ГАРАНТ-СИСТЕМА

2 226,00

16 576,00

3 657,78

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

35

ВІДІ - СТРАХУВАННЯ

-4 186,00

9 336,00

3 147,21

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

36

ПРОФЕСІЙНЕ СТРАХУВАННЯ

-2 528,50

8 161,60

1 992,20

ПЗП<НЗП

ФЗП>НЗП

Рис. 3. Розподіл показників ФЗП, НЗП, ПЗП

страхових компаній

У результаті аналізу графічного зображення показників ФЗП, НЗП та ПЗП страховиків (рис. 3) встановлено, що за 2009 рік у всіх страховиків ПЗП був меншим за ФЗП та НЗП, − це свідчить про низьку платоспроможність, яка стала наслідком того, що ці компанії потрапили до зони ризику. Таким чином, застосування моделі поточного запасу платоспроможності (ПЗП) страхової компанії є виправданим та достатньо обґрунтованим.

Фінансовий механізм страхової компанії має функціонувати таким чином, щоб забезпечувати досягнення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страховика. Це є стратегічною метою фінансового механізму страхової компанії, для якої необхідно забезпечити максимальну платоспроможність та фінансову стійкість страхової компанії.

Для вирішення даного завдання застосовано метод аналізу ієрархій (метод Т. Сааті).

Уперше визначено пріоритетні напрями забезпечення платоспроможності страхової компанії через побудову ієрархічної структури, яка складається з чотирьох рівнів (рис. 4):

1) стратегічна мета фінансового механізму страхової компанії (забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страховика);

2) напрями досягнення стратегічної мети страхової компанії;

3) цілі забезпечення ефективного обігу фінансових ресурсів страхової компанії;

4) заходи для досягнення цілей і стратегічної мети фінансового меха-
нізму страхової компанії.

Рис. 4. Структура забезпечення максимальної платоспроможності
страховика

Із використанням побудованої ієрархічної структури забезпечення максимальної платоспроможності страховика доведено, що найбільший вплив на досягнення стратегічної мети фінансового механізму страхової компанії  забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страховика – мають такі заходи, як забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій, збільшення статутного фонду страховика, вільних резервів і забезпечення більш ефективного використання статутного та гарантійного фондів страховика.

При проведенні попарних порівнянь оцінка ступеня відхилення від узгодженості (ВУ) не перевищує встановленої межі (10%), і в експертів немає необхідності перевіряти свої судження. Це підтверджує об’єктивність та обґрунтованість одержаних результатів.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення та подальше вирішення актуального наукового завдання – розробки й наукового обґрунтування теоретичних підходів і практичних рекомендацій щодо формування фінансового механізму діяльності страхової компанії через визначення реальної платоспроможності.

У результаті дослідження сформульовано такі основні висновки і пропозиції:

1. Узагальнено термінологічний апарат окремих аспектів системи управління фінансами, що надало можливість більш чітко трактувати термін «фінансовий механізм». Обґрунтовано, що фінансовий механізм доцільно визначати як систему фінансових форм і методів, яка включає фінансові, економічні показники, індикатори, інструменти та важелі та базується на нормативно-правовому й інформаційному забезпеченні.

2. Фінансовий механізм страхової компанії умовно поділено на шість етапів. На першому етапі відбувається надходження страхових премій до страховика як безпосередньо від страхувальника, так і через прямих страхових посередників та перестрахувальників. Страховик за отримані страхові премії виплачує винагороду у вигляді комісії прямим страховим посередникам та здійснює тантьєму (комісію з прибутку) перестрахувальникам. На другому етапі здійснюється перестрахування, яке виконує страхова компанія, передаючи частину страхової відповідальності та страхових премій перестраховику. Страхові премії від утриманої страховиком відповідальності оподатковуються за ставкою 3%. Зворотний зв’язок відображається у здійсненні страхових виплат, якщо має місце страховий випадок, і тантьєми. На третьому етапі страховик формує технічні резерви із страхових премій. Із технічних резервів утворюються два види резервів: резерви збитків та резерви незароблених премій. На четвертому етапі виплачуються страхові відшкодування, які вираховуються з резервів збитків. На п’ятому етапі здійснюється розміщення сформованих резервів незароблених премій згідно із Законом України «Про страхування». На шостому етапі з суми нерозподіленого прибутку формуються вільні резерви, які розміщуються з урахуванням прибутковості. Прибуток, який страховик отримує від розміщення вільних резервів та резервів незароблених премій, після оподаткування за ставкою 25% становить нерозподілений прибуток страхової компанії.

3. Доведено, що нормативна методика визначення платоспроможності страховика та рекомендації щодо аналізу діяльності страховиків, а також тести раннього попередження виконують тільки контролюючу функцію на конкретну дату розрахунку показника та не враховують динаміки змін показника, не надають інформації щодо рекомендацій з підвищення платоспроможності.

4. Запропоновано упровадження коригувального коефіцієнта платоспроможності, який дозволить урахувати частку активів страховика у сформованих страховою компанією резервах незароблених премій та скоригувати коефіцієнт запасу платоспроможності на масштаби діяльності страховика, тобто на обсяг сформованих страховою компанією резервів та загальний обсяг активів.

5. Надано конкретні рекомендації щодо визначення реальної платоспроможності вітчизняних страховиків, які полягають у системному аналізі результатів тестів раннього попередження потенційної втрати фінансової стійкості компанії, коефіцієнтів її фінансового стану та скоригованого коефіцієнта запасу платоспроможності.

6. Створено економіко-математичну модель забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страхової компанії. Дана модель має функціональне значення та універсальний характер і може бути використана у визначенні реальної платоспроможності страховиків, які займаються страхуванням іншим, ніж страхування життя.

7. Побудовано ієрархічну структуру забезпечення максимальної платоспроможності та фінансової стійкості страховика, яка передбачає заходи забезпечення підвищеної участі перестраховиків у резервах незароблених премій, збільшення статутного фонду страховика, вільних резервів та забезпечення більш ефективного використання статутного та гарантійного фондів страховика.

Запропоновано Державній комісії з регулювання ринків фінансових послуг України розглянути можливість визначення реального показника платоспроможності страховиків із використанням коригувального коефіцієнта, який дозволить урахувати частку активів страховика у сформованих страховою компанією резервах незароблених премій та скоригувати коефіцієнт запасу платоспроможності на масштаби діяльності страховика, а страховим компаніям для забезпечення максимальної платоспроможності – забезпечувати підвищену участь перестраховиків у резервах незароблених премій.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Сокол С.В. Особливості формування уставного фонду страхової компанії / С.В. Сокол // Управління розвитком: зб. наук. робіт. – Х.: ХДЕУ, 2002. – №2. – С. 58-60.
  2.  Сокол С.В. Оцінка активів страхових компаній / Н.М. Внукова,
    С.І. Чернишов, С.В. Сокол // Фінанси України. – 2002. – №4. – С. 126-132.

 Особистий внесок: виконано оцінку активів страхових компаній.

  1.  Сокол С.В. Порівняння стану нормативної системи оцінки платоспроможності страхових компаній України з вимогами до платоспроможності страхових компаній у країнах ЄС / С.В. Сокол // Зовнішня торгівля: Право та економіка. – 2004. – №4. – С. 117-122.
  2.  Сокол С.В. Обеспечение максимальной платежеспособности и финансовой стойкости страховой компании (Построение экономико-математической модели) / С.В. Сокол // Бизнес Информ. – 2006. – №6. – С. 78-85.
  3.  Сокол С.В. Теоретические основы сущности и формирования финансового механизма страховой компании / С.В. Сокол // Бизнес Информ. – 2007. – №11. – С. 135-140.
  4.  Сокол С.В. Особливості фінансового механізму страховика у розрізі кредитування будівництва / С.В. Сокол // Економіка будівництва і міського господарства. – 2008. – №4. – С. 145-151.

Матеріали наукових конференцій

  1.  Сокол С.В. Регулирование финансового состояния регионального страхового рынка / Н.Н. Внукова, С.И. Чернышов, С.В. Сокол // Науковий вісник Чернівецького торговельно-економічного інституту КНТЕУ [за матер. XII Міжнар. наук.-практ. конф. «Стратегічні пріоритети розвитку регіонів у системі економічної політики в Україні»]. – Чернівці: Золоті литаври, 2001. – Вип.2. – С. 151-153.

Особистий внесок: виконано аналіз регіонального страхового ринку.

  1.  Сокол С.В. Влияние финансового механизма деятельности страховой компании на равновесие экономической системы / С.В. Сокол // Проблемы равновесия экономических систем в условиях рыночной трансформации: матер. межвуз. науч.-практ. конф. (27 апр. 2001 г.). – Х.: НУА, 2001. – С. 73-75.
  2.  Сокол С.В. Побудова фінансового механізму страхової компанії / Н.Ю. Малєєва, С.В. Сокол // Проблеми розвитку ринку фінансових послуг в Україні: матер. Всеукр. наук.-практ. конф. (17-18 листоп. 2008 р.). – Х.: Харк. держ. техн. ун-т будів. та архіт., 2008. – Ч. 1. – С. 434-438.

Особистий внесок: диференційовано поняття «фінансовий механізм» страховика на складові етапи та надано характеристику кожному з них.

  1.   Сокол С.В. Удосконалення інформаційного забезпечення формування фінансового механізму страхової компанії / Н.М. Внукова, С.В. Сокол // Фінансова сфера та її роль у зростанні конкурентних переваг національних економік: матер. наук.-практ. конф. (12-13 берез. 2009 р.). – Ірпінь: Нац. ун-т ДПС України, 2009. – Ч. 1. – С. 343-346.

Особистий внесок: визначено обсяг генеральної сукупності страхових компаній і розподілено їх за нормативним запасом платоспроможності.

Інші видання

  1.  Сокол С.В. Риски в строительстве / С.В. Сокол // Ватерпас – Строительное дело. – 2001-2002. – №6(37). – С. 9-13.
  2.  Сокол С.В. Основные аспекты страхования / С.В. Сокол // Ватерпас – Строительное дело. – 2002. – №1(38). – С. 13-18.
  3.  Сокол С.В. Основные виды страховых покрытий строительных рисков / С.В. Сокол // Ватерпас – Строительное дело. – 2002. – №2(39). – С. 13-14.
  4.  Сокол С.В. Собака бывает кусачей при общении с третьим лицом / Н.Н. Внукова, С.В. Сокол // Финансовые услуги. – 2002. – №5-6. – С. 36-37.

   Особистий внесок: проаналізовано страхування відповідальності власників собак в Україні.

  1.  Сокол С. Развитие интернет-страхования в Украине / Н. Внукова, С. Сокол, А. Бруев // Страховое ревю. – 2002. – №5. – С. 33-36.

Особистий внесок: здійснено аналіз тенденцій розвитку інтернет-страхування в Україні.

АНОТАЦІЯ

Сокол С.В. Формування фінансового механізму діяльності страхової компанії.Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – Гроші, фінанси і кредит. – Інститут економіки промисловості НАН України, Донецьк, 2010.

У роботі наведено результати дослідження фінансового механізму системи комплексного управління ресурсами страховика через визначення його реальної платоспроможності. Розвинуто теоретичні основи системи управління фінансами, зокрема, уточнено термінологію, місце і роль фінансового механізму в структурі управління фінансовими ресурсами страховика. Проаналізовано основні тенденції на ринку страхових послуг України, виокремлено проблемні ситуації, які виникають у процесі визначення платоспроможності страхових компаній, виявлено їх джерела та причини.

Розглянуто основні концептуальні напрями моделювання процесів управління фінансами страховика. Розроблено комплексну економіко-математичну модель управління платоспроможністю страховика.

Побудовано ієрархічну структуру, яка дозволяє забезпечити максимальну платоспроможність та фінансову стійкість страховика.

Запропоновано новий підхід до визначення рівня реальної платоспроможності страховика з використанням коригувального коефіцієнта.

Ключові слова: страхова діяльність, страховик, фінансовий механізм, платоспроможність страховика, фінансова стійкість страховика, економіко-математична модель, ієрархічна структура, коригувальний коефіцієнт.

АННОТАЦИЯ

Сокол С.В. Формирование финансового механизма деятельности страховой компании. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – Деньги, финансы и кредит. – Институт экономики промышленности НАН Украины, Донецк, 2010.

В работе приведены результаты исследования финансового механизма системы комплексного управления ресурсами страховщика на основе определения его реальной платежеспособности. Получили развитие теоретические основы системы управления финансами, в частности, конкретизированы терминология, место и роль финансового механизма в структуре управления финансовыми ресурсами страховщика. Проанализированы основные тенденции на рынке страховых услуг Украины, выделены проблемные ситуации, которые появляются в процессе определения платежеспособности страховых компаний, установлены их источники и причины.

Осуществлены сравнения методик определения платежеспособности страховых компаний Украины и требований к платежеспособности в странах Европейского Союза. Проведено сравнение между значениями коэффициентов запаса платежеспособности страховых компаний с результатами тестов раннего предупреждения и значениями коэффициентов их финансового состояния.

Исследованы основные концептуальные направления моделирования процессов управления финансами страховщика. Разработана комплексная экономико-математическая модель управления платежеспособностью страховщика.

Построена иерархическая структура, которая позволяет обеспечить максимальную платежеспособность и финансовую устойчивость страховщика.

Предложен новый подход к определению уровня реальной платежеспособности страховщика с использованием корректирующего коэффициента.

Обосновано использование сравнительно-системного подхода, который объединил анализ результатов тестов раннего предупреждения потенциальной потери финансовой устойчивости компании, коэффициентов их финансового состояния и скорректированного коэффициента запаса платежеспособности.

Исходя из результатов проведенного исследования предложено Государственной комиссии по регулированию рынков финансовых услуг Украины рассмотреть возможность определения реального показателя платежеспособности страховщиков с использованием корректирующего коэффициента, который позволит учесть долю активов страховщика в сформированных страховой компанией резервах незаработанных премий и скорректировать коэффициент запаса платежеспособности на масштабы деятельности страховщика, а страховым компаниям для достижения максимальной платежеспособности – обеспечивать повышенное участие перестраховщиков в резервах незаработанных премий, оптимизировать размещение страховых резервов, осуществлять своевременные расчёты с перестраховщиками и страхователями, соответственно страховым обязательствам увеличивать уставный фонд страховщика и его свободные резервы.

Ключевые слова: страховая деятельность, страховщик, финансовый механизм, платежеспособность страховщика, финансовая устойчивость страховщика, экономико-математическая модель, иерархическая структура, корректирующий коэффициент.

SUMMARY

Sokol S.V. Forming financial mechanism of the insurance company activity. Manuscript.

Thesis for the candidate of economic science in speciality 08.00.08 – Money, Finance and Credit. – Institute of Industrial Economics of NАS of Ukraine. – Donetsk, 2010.

The thesis investigates financial mechanism of the system of complex management of the insurer’s finances through estimation of its real solvency. The study develops further theoretical bases for the finances management system, in particular the terminology, a place and role of the financial mechanism in the structure of the insurer’s financial resources management are specified. The study also analyzes basic tendencies on Ukraine’s market of insurance services, identifies the problem situations which appear in estimation of the insurance companies’ solvency, and reveals their sources and reasons.

Basic conceptual directions of modeling processes of the insurer’s finances management have been studied. A complex economic-mathematical model of managing the insurer’s solvency was developed.

The hierarchical structure which allows to provide maximum solvency and financial stability of the insurer was built.

The study offers a new approach to estimation of the insurer’s real solvency level by using a coefficient of correction.

Keywords: insurance activity, insurer, financial mechanism, solvency of the insurer, financial stability of the insurer, economic-mathematical model, hierarchical structure, solvency reserve ratio.

________________________________________________

Пiдп. до друку 18.11.2010. Формат 60х90/16.  Папiр друк. №3.  Офс. друк.
Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100 прим. Замовлення  № 1164.

Друк  різографічний. ІЕП НАН України.

83048, Донецьк, Університетська, 77.