65488

Окупаційний режим та єврейське населення Дніпропетровщини 1941-1943 роки

Автореферат

История и СИД

Трагедія єврейського населення Дніпропетровській області не знайшла ще повномасштабного відпрацьовування хоча її фактична сторона може являти собою вагомий додаток до характеристики окупаційної політики нацистів стосовно представників даної національності.

Украинкский

2014-07-30

218.5 KB

12 чел.

PAGE  23

Дніпропетровський національний університет

імені Олеся Гончара

Трепкачова Оcнат

                                                                 УДК 94(477.63)«1941\1943»

Окупаційний режим та єврейське населення

Дніпропетровщини 1941-1943р.

07.00.01 історія України

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

 Дніпропетровськ-2010


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі історіографії, джерелознавства та архівознавства

Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара    Міністерства освіти і науки України.

 Науковий керівник:   доктор історичних наук, професор  

                                        Болебрух Анатолій Григорович,

                                         Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, професор кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства.

Офіційні опоненти:     доктор історичних наук, професор

                                       Чайковський Анатолій Степанович,

                                        Національна  академія внутрішніх справ України, начальник навчально-наукового і методичного центру; кандидат історичних наук;

Борисов Владислав Леонідович,

Український державний хіміко-технологічний університет, доцент кафедри історії та українознавства.

Захист відбудеться 2.07.2010р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 08.051.14 у Дніпропетровському національному університеті імені Олеся Гончара за адресою: 49027, м. Дніпропетровськ, пл. Т. Шевченка 1, Палац студентів, ауд.30.

З дисертацією можна ознайомитися в науковій бібліотеці Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара за адресою: 49010, м.Дніпропетровськ, ул.Казакова, 8.

Автореферат розісланий   "27"  травня 2010р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

кандидат історичних наук, доцент                                              Кривий І.О.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Осмислюючи Голокост як унікальне явище, історики в той же час намагаються визначити роль єврейської трагедіі в долі людства, з'ясувати, як могли відбутися настільки жахливі злодіяння, які можна побачити аналогії між тим, що відбулося в Німеччині в середині ХХ століття, і тим, що відбувається сьогодні.

Безумовно, не можна забувати про величезне виховне значення, що його має вивчення даної теми, на яке вказував президент В. Ющенко у 2000 році в Стокгольмі, на конференції керівників 46-ти країн світу. Він наголосив на необхідності подальшого вивчення теми в школах, університетах та інших організаціях і запевнив, що «ми робимо, і будемо продовжувати робити все, щоб ідеологія тоталітаризму, диктатури, ксенофобії та антисемітизму ніколи не вкоренилася в Україні».

Пам'ять про Голокост закликає нас до толерантності, національної та політичної терпимості. Хотілося б підкреслити загальне значення Катастрофи, а саме – причини, з яких осмислення Катастрофи не є лише долею єврейського народу, оскільки може повторитися, і ніхто не знає, хто буде наступним «євреєм».

Незважаючи на досить велику кількість літератури та дослідницького матеріалу по темі, події того періоду в Дніпропетровському регіоні вивчені недостатньо. Трагедія єврейського населення Дніпропетровській області не знайшла ще повномасштабного відпрацьовування, хоча її фактична сторона може являти собою вагомий додаток до характеристики окупаційної політики нацистів стосовно представників даної національності. На цей момент у істориків немає остаточних даних про кількість жертв єврейського населення, не проводилися дослідження в Лошкарьовському, Новозлатопольському, Криничанському і Укомовському районах області та в м. Жовті Води, не аналізувалась економічна політика нацистів по відношенню до єврейського населення Дніпропетровщини в період окупації і нанесений ними збиток. Недостатньо досліджена тема участі євреїв області в русі опору і партизанському русі. Є необхідність доповнити існуючу інформацію про Голокост у Кривому Розі і Дніпродзержинську, Дніпропетровську та Павлограді. Зазначені обставини і складають актуальність пропонованого дослідження.

Отже, актуальність дисертації визначається, по-перше, необхідністю дослідження та об'єктивного аналізу Голокосту в Дніпропетровській області. Ці розробки покликані заповнити ще одну прогалину в історії Другої світової війни.

По-друге, проведене дослідження може зробити внесок у виховання молодого покоління та процес формування української політичної нації.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дана дисертація була виконана в рамках держбюджетної теми № 1-15-07 «Методологічні аспекти інтелектуальної (15-19 ст.) і воєнної історії України », а також є частиною програми єврейської організації «Ткума» (Центральний Український Фонд Історії Голокосту) з дослідження подій Голокосту в Дніпропетровській області.

Об'єктом дослідження є ситуація у Дніпропетровській області в період її окупації німецько-фашистськими загарбниками у Другій світовій війні (1941-1943рр.

Предмет дослідження - реалізація політики нацистського геноциду по відношенню до єврейського населення в її економічному, національному та репресивному проявах.

Цілі і завдання роботи.

Метою даної роботи є комплексне дослідження і висвітлення подій Катастрофи в Дніпропетровській області на основі архівних документальних даних, існуючої наукової літератури і свідчень очевидців. Тим самим - відтворити максимально докладно картину трагедії, яка спіткала єврейський народ, охопивши більшість території області.

     Мета реалізується в наступних дослідницьких завданнях:

1) проаналізувати стан наукової вивченості проблеми і джерельну базу дослідження;

2) окреслити основні напрями та особливості становлення «нового німецького порядку» на Дніпропетровщині в питаннях антисемітської пропаганди і антиєврейської економічної політики;

3) вивчити і проаналізувати міжнаціональні відносини (у єврейській перспективі) на території області в період окупації;

4) показати процес створення нацистською адміністрацією машини знищення і уточнити кількість єврейських жертв Голокосту в даному регіоні;

5) розкрити форми участі євреїв області в русі опору нацистському режиму.

Хронологічні межі дослідження охоплюють серпень 1941 - жовтень 1943 років, тобто фактично весь період окупації Дніпропетровської області нацистськими військами. Встановлення нижньої хронологічної межі серпнем 1941р. обумовлено тим, що 14 серпня вже був окупований Кривий Ріг і деякі райони Дніпропетровської області. Верхня межа встановлена у зв'язку з інформацією про останню акцію знищення євреїв, проведену фашистами на території області у Дніпродзержинську 18-го жовтня 1943р.

Територіальні рамки дисертації охоплюють, в першу чергу, довоєнну територію Дніпропетровської області України. Але для визначення спільних рис трагедії та відокремлення специфічних моментів Голокосту на Дніпропетровщині, дисертанту довелося звернутися і до найбільш яскравих прикладів єврейської трагедії в інших регіонах України.

Наукова новизна дослідження.

Незважаючи на велику кількість робіт по темі, що з'явилися за останні п'ять років, як і раніше дослідники приділяють вкрай мало уваги території Східної України, в тому числі і Дніпропетровського регіону.

Дана дисертація є першою спробою дослідити і проаналізувати історію Голокосту на Дніпропетровщині комплексно. У роботі приділено увагу наступним аспектам: нацистська пропаганда, економічна політика фашистів, міжнаціональні відносини на території Дніпропетровської області. Крім цього, в роботі, на підставі аналізу даних інших дослідників та архівних матеріалів, розробляються і два інші аспекти: історія загибелі єврейського населення та участь євреїв у русі Опору на Дніпропетровщині. Вивчаючи перший із зазначених напрямів, дисер-тант проаналізував ситуацію в 8 містах та 23 районах Дніпропетровської області. Це – найбільш повний аналіз, який зустрічається в літературі. У процесі  до-слідження вдалося отримати нові дані, що відрізняються від даних інших дослідників, про єврейські жертви на Дніпропетровщині. Дисертантом вперше представлені дані про жертви євреїв у Лошкарьовському, Новозлатопольському, Криничанському і Укомовському районах та в м. Жовті Води. У дисертації ці відомості представлені у порівняльній таблиці. Наведені раніше невідомі подробиці загибелі єврейського населення Кривого Рогу та Дніпродзержинська, Дніпропетровська та Павлограда. Для отримання більш повної картини подій дисертантом було опитано 11свідків, які пережили Голокост.

Необхідно відзначити, що й по темі участі єврейського населення у русі Опору в області в архівах Яд Вашем вдалося знайти матеріал, який доповнює і оживляє картину (списки учасників партизанських загонів, що формувалися в області; нові дані про німецькі втрати у результаті діяльності партизанських загонів; свідоцтва про учасника дніпропетровського підпілля Б. А. Сондака). У дисертації вперше були розглянуті і проаналізовані дії євреїв, які могли розглядатися як Протистояння. Ці дані маловідомі і практично не використовуються іншими дослідниками.

    Методи дослідження

Мета і завдання дослідження визначили методологічну та теоретичну базу дисертації, в основу якої покладено основні принципи наукового пізнання.

Загальнонауковим принципом дослідження є принцип історизму, який передбачає опис явищ і процесів, які змінюються в часі і проходять від зародження до сучасного стану через ряд якісних етапів.

Основу дослідження становить також принцип об'єктивності, адекватне відображення об'єктів. У роботі застосовувався принцип системності дослідження. Крім цього, вимоги всебічності та об'єктивності знайшли своє відображення у комплексному розгляді всіх сфер життя в даний період.

Вищевказані принципи реалізуються в дослідженні шляхом застосування конкретних методів наукового дослідження: історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного і історико-системного. Обширно застосовувалися в дисертаційному дослідженні також хронологічний та статистичний методи.

Практичне значення дослідження полягає в тому, що його основні положення, теоретичні висновки і фактичний матеріал можуть бути використані для підготовки наукових досліджень з проблеми німецького геноциду по відношенню до єврейського населення України в період Другої світової війни, При написанні підручників і методичних посібників, зокрема при підготовці лекційних курсів «Історія Голокосту», «Історія єврейського народу» і ряду інших спецкурсів. Крім цього результати даної роботи можуть бути використані в місцевих засобах масової інформації, для виховної роботи у вузах, школах області.

Результати дослідження обговорювалися на засіданні і на підсумкових наукових конференціях кафедри історіографії, джерелознавства та архівознавства Дніпропетровського національного університету ім. Олеся Гончара в 2004-2006 і 2009рр. Апробацією результатів дослідження також можна вважати спецкурс, створений автором на основі матеріалів дослідження і викладається ним в Кримському Гуманітарному університеті

Зміст дисертації викладено в 3 статтях у наукових журналах, визнаних ВАК України виданнями для публікації результатів кваліфікаційних робіт.

Структура дисертації обумовлена об'єктом, предметом, метою та завданнями дослідження. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, семи підрозділів, висновків, приміток, списку використаних джерел та літератури (159 найменувань) та додатків (25), які являють собою копії архівних документів, що підтверджують проведення нацистами політики тотального геноциду по відношенню до єврейського населення Дніпропетровщини в період 1941 - 1943р. Загальний обсяг дисертаційного дослідження становить (193) сторінок машинопису.

             

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

   У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, встановлюються її хронологічні і територіальні межі, визначається об'єкт, предмет, мета і завдання дослідження, описуються методи, використані в даному дослідженні, розкривається наукова новизна і практичне значення роботи.

Перший розділ «Історіографія, огляд джерел и методологія дослідження» складається з трьох підрозділів. Підрозділ 1.1 - «Історіографія питання» присвячений аналізу рівня існуючих наукових праць. Розвиток історіографії, що висвітлює Катастрофу в Дніпропетровській області (і в Україні), можна розділити на чотири періоди. Для першого періоду (1946-1955р.) характерна відсутність досліджень і публікацій по темі в науковій і навчальній літературі. Але в цей час з'являються перші літературні та літературно-публіцистичні твори, що висвітлюють єврейську трагедію. В другий період (1955-1990р.) у навчальній і науковій літературі висвітлюється тема жертв нацистського режиму на окупованій території України (іноді торкаючись і Дніпропетровської області), але робиться це тільки у контексті «загибелі радянських громадян», без згадування національної приналежності загиблих. З 87-го року починається третій період ( 1987-1990р).

У цей час спостерігається збільшення кількості дослідницьких праць за темою «Голокост», в першу чергу за рахунок падіння «залізної завіси» і доступу до робіт зарубіжних авторів та послаблення цензури (І. Арад , Ц . Харкаві  та інш.) З 91-го року починається четвертий період, період становлення і розвитку України як незалежної держави, в якій з'являються цінні наукові дослідження про Голокост в Україні і на Дніпропетровщині.

Першими, хто в СРСР почав розробку теми Катастрофи на окупованій території, були не професійні історики, а письменники і журналісти Літературної комісії Єврейського антифашистського комітету (ЄАК) (1941-1946): В. Лідін, М. Алігер, В. Іванов, Р . Фраєрман та ін. Першим документально-літературним твором, який розповідав про Голокост українського єврейства, стала «Черная книга» під редакцією І. Еренбурга і В. Гроссмана1. Вона була написана рядом письменників: В. Гроссман, І. Еренбург, В. Іванов, Л. Сейфуліна, В. Каверін Л. Озеров, М. Алігер, В. Інбер, П. Антокольський, А. Суцкевер та інші.

Другий період (висвітлення загибелі євреїв в контексті вбивства «радянських мирних громадян»)     характеризують        роботи      професійних      істориків  -

М.І.Супруненка2 і І.Д.Назаренка3 та ін. Наприкінці цього періоду (70-80-і роки XX ст.), тема «жертв», у науковій літературі і підручниках, була замінена темою «бойових подвигів».

Робиться особливий акцент на вивчення та опис подій на фронтах і перемог Червоної армії, особливо тих, які мали переломне значення (О.В.Буцко4 і М.М.Козлов5 ). Інколи зустрічаються згадки про «криваві звірства і безчинства німецьких загарбників». Таким чином, в радянській історіографії практично за весь період її існування були відсутні спеціальні монографічні дослідження та публікації документів, присвячені геноциду євреїв СРСР. Лише напередодні розпаду СРСР ця тема стала привертати увагу вітчизняних дослідників.

Третій період почався з середини 87-х р. і продовжувався до 1990 р. Він характеризується кількістю зарубіжних творів, які з'являються завдяки падінню «залізної завіси» (І.Арад6, Ц. Харкаві7).

В період перебудови в західній та ізраїльській історіографії намітилася тенденція розглядати нацистську політику по відношенню до всіх євреїв на окупованій гітлерівцями та їхніми союзниками радянській території як єдиний процес, який випливає з політичної мети війни Німеччини проти СРСР (І. Арад6,, Ш.Краковскі8, І . Альтман9).

       1. Гроссман В. Чорная книга / В. Гроссман, И. Еренбург - Ерусалим: «Тарбут», 1980. - 616 с.

      2.Супруненко М.І Україна у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941-1945) / М. І. Супруненко. - К.: Політвидав, 1956. - 472 с.

3.Назаренко І.Д. Українська РСР у Великій Вітчизняній війні  Радянського Союзу, 1941-1945 / І.Д.Назаренко. - К.: Політвидав, 1967. - 538 с.;Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу ,1941-1945 / І.Д. Назаренко, С. Архипов, В. Балковой. - К.: Політвидав, 1975 .-. Т. 1 - 544 с. [490-507]

4. Буцко О.В. Українська РСР у роки Великої Вітчизняної війни Радянського Союзу. Хроніка подій. / О. В. Буцко. - К.: Политиздат, 1985. - 618 с.

5. Козлов М.М. Великая Отечественная война. 1941-1945гг. Энциклопедия / Козлов М.М. -М.: Советская энциклопедия, 1985. - 832 с.

6.  Арад И. Холокост (Катастрофа европейского еврейства (1933-1945)) / Ицхак Арад. – Иерусалим. Яд Вашем, 1990. - 166 с. [164-165]; Разграбление еврейской собственности на оккупированных территориях Советского Союза / И. Арад / / Проблеми Холокоста. - 2002. - № 1. - С. 5-39 [36-39]; Уничтожение евреев в годы немецкой оккупации (1941-1944) / Ицхак Арад. - Иерусалим: Тарбут, 1992. - 424 с.

'. ארד חולוקאוסת (השוע 'הוד' 'ברופה (1933-1945))\ 'צחק ארד. – 'רושל''מ: 'ד ושמ [164-165] .ד.166 199

7. Хархави Ц. Екатеринослав. Днепропетровск (Еврейская община Днепропетровска от ее основания и до сего дня ) / Цви Харкави, Яков Гольбурт / / Холокост в Днепропетровске. - Иерусалим: «Аялон», 1974. - С. 89-108.

צ. חרקב '' קט 'ר' נוסלב. דנ 'פרופ' תרובסק (כה 'לת דנ' פרופ 'תרובסק מהקמתה ואד ה' ומ) \ צב 'חרקב', 'קוב גולבורט \ \ השוע בדנ' פרופ 'תרובסק. - 'רושל''מ: "א' לון", 1974. - ד.89-

     8. Краковскі Ш. Доля євреїв-військовополонених / Ш. Краковскі / / Проблеми Голокосту.-2002. - № 1. - С. 40-50

  

З 91-го року – з початку четвертого періоду, поширюється кількість українських дослідників ,що досить повно висвітлюють теми і розширюють кількість регіонів і аспектів дослідження  – С.В. Кульчицький10, В. Губарєв11, Ф.Кандель12. В останні роки з'явилися декілька нових статей про Голокост - дослідження В.В. Іваненка та В.К. Якуніна13, присвячене історіографії фашизму, самостійна стаття М.А. Слободянюка14 та дослідження написане разом з І.А. Шахрайчуком15 про ставлення українського населення до окупаційної влади І.А. Шахрайчук15 та В.О. Шайкан16 зробили свій внесок в вивчення діяльності партизанських загонів, груп та підпільних обкомів на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни. Крім цього в останні роки побачила світ монографія В.О. Шайкана16 присвячена різноманітним формам и проявам колабораціонізму на окупованій Україні. У результаті аналізу перерахованих робіт, ми бачимо, що в них (за винятком монографії В. О. Шайкан16) немає і згадки на тему Голокосту.  Тому для отримання більш повної картини Голокосту в регіоні дисертант  використовував окремі дослідження,  що висвітлюють  Катастрофу  і   в  інших областях України   -   це   статті    Л.Соловки17,   

    9. Альтан И. Холокост и еврейское сопротивление на оккупированной территории СССР / И. Альтман - М.: «Калейдоскоп», 2002. - 320 с.

  10. Кульчицький С. Історія України / С. В. Кульчинський, Ю. О. Курно-сов, М. В. Коваль. - Київ: «Освіта», 1998. - 255 с.

  11. Губарев В.К. Історія України. Універсальний ілюстрований довідник / Губарев В.К. - Донецьк: БКФ «Бао», 2006. - 573, [1] c.

 12. Кандель Ф. Книга часов и событи. История евреев Советского Союза. Уничтожение еврейского населения 1941-1945: в 6 т. / Ф. Кандель. - Москва: Мости культури, 2006-Т. 5 - 416 с.

 13. Іваненко В.В., Якунін В.К. Історіографія фашизму / В.Іваненко, В.Якунін. // Грані.  – 2009.  –№ 2.  – С.14-  [21].      

 14. Слободянюк М.А. Рух опору на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни. / А. М. Слободянюк, И. А. Шахрайчук -Дніпропетровськ, ДНУ,2004.-294 с.[265-291]

 15. Шахрайчук І.А., Слободянюк. М.А. Ставлення населення Дніпропетровщини до нацистського окупаційного режиму (1941-1943рр.)/ І.А.  Шахрайчук, М.А. Слободянюк. // Наддніпрянська Україна. Історічні процеси, події, постаті. –Дніпропетровськ,2003. –С.219-237[238-240];  Маловідомі аспекти діяльності партизанських загонів на Дніпропетровщині в роки Великої Вітчизняної війни./ И.А.Шахрайчука // Наддніпрянська Україна.  –Дніпропетровськ,2005. – №3. –С.250-266[266-267]

  16. Шайкан В.О. Деякі питання підпільного руху в Дніпропетровську в період тимчасової німецько-фашистської окупації / В.О.Шайкан. – Кривий Ріг: «Мінерал»,2005. –409 с. [410-463]; Колабораціонізм в Україні в роки Другої світової війни, причини виникнення, особливості маштаба / В. Шайкан. // Друга світова війна і доля народів України (матеріали всеукраїнської наукової конференції).- К., 2005. – С. 44-51.

   17. Соловка Л. Голокост на Станіславщині (Хронологія злочину за документами державного архіву Івано-Франківської області) / Л. Соловка / / Проблеми Голокосту в Україні. - 2002. - № 2. - С. 63-71.


Ф.Винокурової18,   Ж.Гендельмана19, С.Татарінова20,Л.Анохіна21, роботи Я.Тяглова22, А.Круглова23, І.Щупака24.

               Підрозділ 1.2 Огляд джерел

    Таким чином, історіографічний огляд дозволяє зробити висновок, що всебічно тема Голокосту на території Дніпропетровської області не досліджувалася. Можна згадати невелику кількість робіт з цієї теми. Це дві статті А.Фарімец25, стаття З. Баса26 і його чьотирьохтомник, книгу Ольги Страшко27 і книгу Цві Харкаві7, написану в співавторстві з Яковом Гольдбортом «Єврейська громада Дніпропетровська від її заснування і до цього дня», статті М.А. Слободянюка14 та дослідження написане разом з І.А. Шахрайчуком15, спільне дослідження І.А. Шахрайчука та В.О. Шайкана16.

        

18 . Винокурова Ф. Єврейське населення у німецькій і румунською зонах окупації Вінницької області (1941-1944рр.) / Ф. Винокурова. / / Катастрофа європейського єврейства під час Другої світової війни. - Київ, 2000. - С. 32-38.

19. Гендельман Ж. Трагедія євреїв Сумщини / Ж. Гендельман / / Катастрофа європейського єврейства під час Другої світової війни .- Київ, 2000. - С. 44-49 [50].

20. Татаринов С. Артемівська трагедія / Сергій Татаринов. / / Катастрофа європейського єврейства під час Другої світової війни .- Київ, 2000. - С. 114

21. Анохіна Л. Голокост на Буковині в документах Держархіву Чернівецької області / Л. Анохіна / / Проблеми Голокосту в Україні. - 2003. - № 2. - С. 53-56.

22. Тяглий М. Катастрофа єврейського населення Криму за матеріалами Державного архіву автономної республіки Крим (ГААРК) / М.І. Тяглий. / / Катастрофа європейського єврейства під час Другої світової війни .- К., 2000. - С. 119-129 [129]; Історична спадщина Криму / М. І. Тяглий / / Антисемітська доктрина та її місце в пропагандистській моделі, реалізованій нацистами в окупованому Криму. - 2004. - № 5. - С. 180-204; Методика поширення нацистських пропагандистських матеріалів на окупованих радянських територіях: публікації служби «Ostraum-Artikeldienst» / М. І. Тяглий / / Проблеми історії Голокосту. - 2005. - № 2. - З. 164-171 [170-171].

23. Круглов А. И. «Schiebt ihn Tot»: роль штабу Енкельна и подчиненных ему подразделений в истребелении евреев Украины летом и осенью 1941г. / А. Круглов / / Проблемы истории Холокоста. - 2006. - № 3. - С. 26-65 [59-65];  Оперативные групы: преступления и наказания / А. Круглов / / Проблеми Голокосту. - 2005. - № 2. - С. 65-98 [94-97]; Катастрофа Украинского еврейства 1941-1944рр. (Энциклопедия - справочник) / А. Круглов; - Харьков: Каравела, 2001. - 376 с. [360-373]; Сборник документов и материалов об уничтожении нацистами евреев Украины в 1941-1944 годах / А. Круглов; - Киев: Институт Иудаики, 2002. - 486 с.; Хроника Холокоста в Украине 1941-1944 / А. Круглов; - Днипропетровск: Премьер, 2004. - 208 с.; Енциклопедія Голокосту / О. Круглов; - К.: 2000. - 224 с.

     

 Тим не менш, на даний момент не існує спеціальних робіт, в яких би комплексно досліджувалися різні аспекти Голокосту на території Дніпропетровської області.

   Джерельна база роботи включає як опубліковані, так і неопубліковані, архівні матеріали. До опублікованих відносяться документи, підготовлені І.Арадом6, А.И. Кругловим23, Н. Г.Дубіком27. Це звіти каральних підрозділів окупаційних військ, матеріали судових процесів над нацистськими злочинцями та мемуарні джерела.

Крім цього в роботі використані матеріали архівів різних регіонів України опубліковані Л. Анохіним21, М.Тягловим22, А.Фарімец25.

Раніше неопубліковані джерела також представлені в дослідженні, це, перш за все, матеріали, які зберігаються в архівах ізраїльського інституту Яд Вашем. Вони представлені звітами німецьких солдатів про антиєврейску діяльність в різних районах України; різними наказами і розпорядженнями німецької адміністрації; актами Надзвичайних Державних комісій (ЧГК) по різних районах області; довідками про збитки, завдані окупацією в 5 містах області; довідками начальника НКВД Дніпропетровської області з додатком протоколів допиту про злодіяння німецько-фашистських загарбників; списками партизанського винищувального батальйону в с. Кам'янка Апостолівського району, даними про євреїв партизанів; витягом з архіву Ізраїльської поліції, яка містить звіти , представлені на Нюренбергзькому процесі.

У нашій роботі були використані як документальні, так і наративні (свідоцтва, листи, щоденники) джерела, які допомагають повніше розкрити антиєврейську політику нацистів на окупованих територіях, з Ізраїльського архіву Яд Вашем. Автор залучив з колекції Яд Вашем недостатньо відомі архівні матеріали, в яких насамперед йдеться про Голокост в Дніпропетровській області: «Колекція документів з історії Великої Вітчизняної війни» (фонди № М,, 40/МАР/5, Р21.1, ТR, 93-0402, Ш558с, д.13)  і «Шаар хаедут»  (Ворота свідоцтв)  (фонди  №

24. Щупак І. Нацистська антисемітська пропаганда серед місцевого населення України / І. Щупак / / Проблеми історії Голокосту. - 2006. - № 3. - С. 147-175 [172-175].

25. Фарімец А. Документи Державного архіву Дніпропетровської області як джерело з історії Голокосту в Дніпропетровському регіоні / А. Фарімец / / Проблеми Історії Голокосту. - 2005. - № 2. - С. 116-132 [131-132]; Участь євреїв в підпільно-партизанському русі в Дніпропетровському регіоні в роки нацистської окупації (1941-1944) / А. Фарімец. // Єврейський опір в Україні в період Голокосту. -Дніпропетровск, 2004. - С. 307-316 [316].

26. Басс С. Особенности Холокоста в Днепропетровске (25.08.1941 - 25.10.1943) и проблемы увековечивания памяти его жертв / С. Басс / / Проблеми Холокоста в Украине. - 2002. - № 1. - С. 15-18; Книга Памяти воинов евреев и  жертв Холокоста Днипропетровск: в 4 т. / С. Басс. - Днепропетровск: РІА «Дніпро-VAL» - 2004 - Т. 4. - 700 с.

26. Страшко О. Спасать - значит жертвовать / Ольга Страшко. - Дніпропетровськ: Конвалія, 2001. - 56 с.         

33 с, 03,7021). Широко використані документи Державного архіву Дніпропетровської області, а також з особистого архіву автора. Документальні джерела, проаналізовані в дисертації, – це законодавчі та нормативні акти, судово-слідчі документи, статистичні та ділові матеріали. Нормативні акти складають одну з найбільш цінних груп джерел, і включають в себе різні накази, які стосуються політики нацистів щодо євреїв та їх власності.

Наступну групу джерел становлять статистичні документи, які в дослідженні характеризують національно-демографічну ситуацію Дніпропетровської області в різні періоди окупації: матеріали перепису населення, звіти Допоміжної Ради і сільуправ з даними про кількість єврейського населення в регіоні. Крім цього, статистичні документи характеризують економічну політику нацистів по відношенню до єврейського населення. У роботі використані списки та переліки різноманітних цінностей, які вилучалися у єврейського населення в різні періоди окупації.

Нормативні джерела представлені в дослідженні спогадами, листами і щоденниками свідків та учасників подій Катастрофи на Дніпропетровщині, що дали відомості про Катастрофу в Дніпропетровську, Нікополі, Кривому Розі та Синельниковому. Частина перерахованих документів – це свідчення подружжя Індикт, використане І. Еренбургом1 при створенні «Чорної книги»; листи й листівки рабина Паріву28 (оригінал), що проживає в Хайфі від дніпропетровських і дніпродзержинських родичів, що містяться в архіві Яд Вашем; щоденник (оригінал) учасника антифашистського опору В. П. Кушнірика29, переданий дисертанту родичами автора.

                         Підрозділ     1.3 Методологія та методика дослідження

Мета та завдання  дослідження визначили методологічну та теоретичну базу дисертації, в основі  якої лежать основні принципи наукового пізнання.

Визначивши методику свого дослідження, дисертант опирався на вже відомі теоретичні розробки І. Д. Ковальченка, М.А. Барга, А.Я. Гуревича, М.А. Варшавчика, К.Д. Петряєва, О.П. Пронштейна, М.П. Ковальского та інших.

Загальнонауковим принципом дослідження є принцип історизму, який передбачає опис явищ і процесів як змінюються в часі і проходять від зародження до сучасного стану через ряд якісних етапів.

Теоретичну і методологічну основу диссертації становить також принцип об'єктивності, що вимагає вивчення і аналізу фактів незалежно від сторонніх впливів, адекватне відображення досліджуваних об'єктів. У роботі застосовувався принцип системності, орієнтований на виявлення внутрішніх і зовнішніх взаємозв'язків елементів об'єкта дослідження. Крім цього, вимоги всебічного і об'єктивного пізнання знайшли своє відображення в комплексному розгляді всіх сфер життя в даний період. Спільне вивчення об'єктивних і суб'єктивних чинни-

27. Дубік Н.Г. Довідник про табори, в'язниці та гетто на окупованій території України (1941-19440) / Н. Г. Дубик. - К.: Державний комітет архівів України, 2000. – 302

28. Архів Яд Вашем ( «Колекція документів з історії Великої вітчизняної війни»), ф. Р21.1/д.21; там же «Шаар хаедут» (Ворота свідоцтв) ф.075/181

29. Кушнірик В.П. Щоденник. Архів дисертанта.

ків історичного розвитку дає можливість автору затвердити принцип багатофак-торності як важливої складової частини теоретико-методологічної бази дослідження.

Вищевказані принципи реалізуються в роботі  шляхом застосування конкретних методів наукового дослідження: історико-генетичного, історико-порівняльного, історико-типологічного та історико-систематичного.

Важливу роль у дослідженні зіграв історико-системний метод, дозволивши розкрити основні явища в діяльності нацистських структур та їх взаємозв'язок, виявивши їх сутність і генезис. Метод забезпечує системність всього дослідження, визначаючи не стільки об'ємність фактичного матеріалу, скільки структурну цілісність дослідження нацистської окупаційної пропаганди та її впливу на українське суспільство. 

Історико-порівняльний метод полягає в порівнянні явищ, які вивчені з подібними д о них в плані зовнішньої схожості і внутрішнього змісту, оскільки суспільно-історичний розвиток є закономірним і повторюваним. Порівняння необхідне для виявлення сутності загальних тенденцій, які відображаються по-новому в уже відомих історичних явищах. Метод допомагає в розумінні системи «нового порядку», встановленого фашистами на окупованих територіях, зіставленню форм і способів проведення німецької економічної політики по відношенню до єврейського населення в різних регіонах окупованої України, стосовно форм і способів пропагандистського нацистського впливу на населення різних регіонів України і т. ін.

Частково використовувався історико-типологічний метод, який полягає в тому, що допомагає виявити в різних явищах щось подібне, що пояснюється різноманіттям  сполучень однотипних елементів. Цей метод досить широко застосовувався у роботі при дослідженні міжнаціональних відносин (причини для надання допомоги та переховування євреїв ), при аналізі участі євреїв у протистоянні нацистській дійсності, при вивченні економічної політики німецької влади по відношенню до єврейського населення (різними шляхами позбавити євреїв всіх засобів існування).

Історико-генетичний метод розкриває генезис і причинно-наслідкові зв'язки та закономірності  історичного розвитку. Метод дає можливість докладно відновити події, пов'язані із загибеллю єврейського населення Дніпропетровської області, простежити  їх зв'язок з подальшим перебігом подій, проаналізувати особливості  концентрації та механізму знищення єврейського населення в період нацистської окупації, відчути атмосферу подій і краще уявити загальну картину трагедії, як складову частину історії єврейського народу у Другій світовій війні.

Обширно застосовувався в дисертаційному дослідженні також хронологічний метод, що дозволив простежити динаміку ставлення українського населення до окупантів, зростання кількості акцій єврейського опору і протистояння, посилення нацистської агресії і терору в період перед звільненням окупованих земель і т. ін.

Нові цікаві відомості були отримані завдяки використанню статистичного метода. Вперше був проведений облік і аналіз вартості єврейської власності, вилученої німцями на території Дніпропетровська. Цей метод був  також викорис-таний при аналізі матеріалу про жертви єврейського населення в 8-ми містах і 23-х районах області. Базуючись на цих даних, автор дійшов висновку, що кількість єврейських жертв по області перевищують загальноприйняту суму мінімум на 22500 чоловік, що автоматично збільшує відсоток померлих з 60% до 65%.

Другий розділ - «Новий «німецький порядок» на Дніпропетровщині» –  присвячений різним аспектам здійснення антиєврейської політики на тимчасово окупованій території Дніпропетровського регіону.

У підрозділі 2.1 «Зони окупації. Територіально-адміністративний поділ окупованої України » розглядається порушення нацистами територіальної цілісності України і створення двох зон окупації. В одній з них, на схід від Дніпра (включаючи практично всю окуповану територію Росії, значні регіони України і Білорусії), діяла юрисдикція військової адміністрації під контролем Верховного командування вермахту (ОКЛ). Інша частина окупованої території управлялася цивільною адміністрацією під керівництвом імперського міністерства у справах окупованих Східних територій на чолі з А. Розенбергом. Зона під контролем цивільної адміністрації була розділена на рейхскомісаріати "Остланд" та "Україна".

   У загальних рисах доля народів України була позначена в Генеральному плані «ОСТ». Для єврейського населення України планом «Ост» передбачалося повне знищення. Відразу ж після окупації його позбавили всіх громадянських прав. Крім цього всі  євреї були повинні зареєструватися і постійно носити єврейський знак (у Дніпропетровську і області – це була біла нарукавна пов'язка з синьою зіркою Давида). Все єврейське майно і цінності підлягали конфіскації. Працездатні євреї залучалися до примусових робіт. Заборонялися будь-які шлюби між євреями і не євреями, всі обмеження поширювалися на нащадків євреїв до третього коліна.

У другому підрозділі 2.2. - «Основні риси нацистської пропаганди на окупованих територіях» - дисертант аналізує створення і функціонування окупаційних газет на території Дніпропетровської області, досліджує основні антирадянські міфи і кліше, які використовували фашисти на сторінках газет, листівок, у карикатурах.

Вступ гітлерівців на територію України супроводжувався антирадянською та антисемітською пропагандою. Найбільший пропагандистський вплив на місцеве населення України відбувався через періодичний друк, який інформував населення про антиєврейські заходи влади, насаджував антисемітизм і расову теорію нацистів.

   У Дніпропетровській області виходило 6 окупаційних газет: «Дніпропетровська газета» та «Вільна Україна», що видавалися в м. Дніпропетровську; «Промінь» та «Нікопольський листок» у Нікополі, «Новий час» в с. Петриківка і «Дзвін» у Кривому Розі. У своїх матеріалах ці  газети використовували 5 антисемітських кліше: політичні кліше  (євреї захопили політичну владу),  расові  (єврей-недолюд), релігійні  ( «народ - боговбийця»), культурні (євреї пригнічують розвиток культури   інших народів),   соціально-економічні (євреї  займають

центральне місце в економічній та фінансовій сферах ). Крім цього в газетах публікувалися: промови нацистських лідерів; інформація про те, як можна розпізнати, де переховуються євреї, заклики до антиєврейських дій, укази що обмежують права євреїв. Після аналізу документів, які видавалися в Дніпропетровській області, їх можна згрупувати у три блоки: накази та оголошення обмежують єврейські права, накази та оголошення застерігають населення від укриття євреїв; накази та розпорядження з організації єврейського гетто.

    Не можна не згадати про випуск антисемітських листівок і карикатур. В залежності від адресата, їх можна розділити на групи: листівки, адресовані бійцям Червоної армії; листівки, адресовані жителям Західної України; листівки, адресовані мешканцям інших регіонів України. Із смислової тематики можна виділити листівки: пов'язані з міфом про «жидо-більшовизм»; «євреї не хочуть і не можуть воювати», «Сталін маріонетка в єврейських руках», «євреї – головні вороги українського народу».

Підрозділ 2.3 «Особливості економічної політики нацистів щодо єврейського населення» досліджує форми та шляхи експлуатації єврейського населення нацистами в окупаційний період. Зазвичай експлуатація єврейського населення проводилася двома шляхами: використанням єврейської праці на примусових роботах і вилученням єврейської власності. Для того щоб мати постійно доступну робочу силу, нацисти переселяли євреїв в трудові табори і гетто. У Дніпропетровській області було організовано 4 трудових табори: в с. Софіївка, у Верхньодніпровську, с. Ново-Вітебськ і с. Ботвінов Сталінського району. Казармене утримання євреїв у гетто, і розміщення там виробництва, давало нацистам  економічний прибуток.

Норми видачі хліба для євреїв у Дніпропетровську були менші на 30%, ніж в українців.

Зазвичай окупаційна адміністрація в першу чергу обкладала єврейську громаду податком (контрибуцією). Для Дніпропетровська сума контрибуції становила 30 мільйонів рублів. Німці вилучали у євреїв все, аж до меблів, особистих речей, продуктів харчування, а також птиці та скота (у сільській місцевості). Оскільки в Україні проживало багато євреїв, - відносно невелика кількість особистих цінностей в цілому складала величезну суму. Особисті речі та меблі або продавалися, або розподілялися серед жителів німецької національності. У звіті про реалізацію місцевому населенню конфіскованих у євреїв речей за жовтень 1941р, перераховано 30 єврейських прізвищ. У них було вилучено майна на суму в 73 688 руб.60 коп. Речі продавалися або прямо в квартирах, де були залишені, або в магазинах. Сума майна проданого в квартирах, складає 31995 руб.52 коп. Інше було частково реалізовано через магазини. У звіті держпромторгу тільки за листопад місяць йдеться про отримання товару на суму 35634 руб. і про те, що сума нереалізованого товару, що залишився на квартирах до 1.12.41р., складає 233067.70 руб. Загальна сума вилучених у єврейського населення цінностей становила в 374385.82 руб.

Економічна політика повинна була не тільки привести до повного зубожіння єврейських мас, але й бути демонстративно принизливою, й служити методом ізоляції євреїв від решти населення. Разом з пропагандою і терактами, вона повинна була зруйнувати атмосферу національної терпимості, в якій євреї жили до війни.

У наступному підрозділі 2.4 «Соціальна та національна солідарність на Дніпропетровщині в період окупації» дисертант зупиняється на темі міжнаціональних відносин  та впливу на них антиєврейської політики німецької влади.

Ставлення українського населення до антиєврейської політики нацистів неоднозначне. Антисемітизмом, підігрітим нацистською пропагандою, можна  пояснити байдужість, і навіть зловтіху, з якими спостерігали страждання євреїв їх колишні сусіди і знайомі, які співпрацювали з нацистами. Нацисти платили за кожного спійманого або вбитого єврея грошима або дуже дефіцитними у воєнний час продуктами. Місцеві міліціонери і поліцейські брали участь в полюванні на євреїв. Хоча частина істориків (Ж.Ковба)30 вважають, що більшість місцевих жителів, стурбовані економічними проблемами, займало вичікувальну позицію і чекало прояснення ситуації.

На відміну від прикладів співпраці з нацистами, випадки допомоги євреям і порятунку їхнього життя, частіше за все, не зафіксовані в архівних документах і відомі тільки зі спогадів очевидців і врятованих. Проте, достовірно відомо, що повсюдно на окупованих територіях були люди і сім'ї, які з власної ініціативи присвятили себе порятунку євреїв, які допомагали їм сховатися. Багато хто з них після війни отримали звання «Праведник народів Світу» або «Праведник України».Аналіз історій тих, що вижили, приводить до висновку: щоб вижити була необхідна допомога багатьох, найчастіше десятків людей.

У третьому розділі - «Трагедія і героїзм євреїв Дніпропетровщини в роки нацистської окупації» розкривається тема єврейських жертв на території області в період війни та участь євреїв в русі Опору нацистським окупантам.

Підрозділ 3.1 «Знищення єврейського населення окупантами» детально висвітлює трагедію євреїв у Дніпропетровську ,а також інших великих містах області  Новомосковську, Нікополі, Кривому Розі та Дніпродзержинську. У дисертації наводиться ретельний підрахунок статистичних даних жертв єврейського населення, базуючись, в основному, на архівних документах ДАДО і Яд Вашем.

У Дніпропетровській області проживало, згідно з переписом 1939 року, 129439 євреїв. До складу області входив Сталіндорфський єврейський національний район, який мав 12 єврейських сільрад з чисельністю 7586 чоловік (дані за 1939 рік). Ще 2 єврейських сільради (Інгулецька та Свердловська) знаходилися в Криворізькому і Широківському районах, але немає даних про кількість єврейського населення, що мешкало у них.

За два роки до початку війни і окупації в місті проживало 89529 євреїв і 129439 в області (за даними Круглова23-100000). До 25-го серпня 1941 року, коли почалася окупація міста, значна частина населення, в тому числі і єврейського походження, евакуювалася - близько 70000 чоловік. За даними доктора Цві Хархаві7, в місті перед  окупацією могло  виявитися до   150000   євреїв,

включаючи єврейських біженців з інших областей та навіть інших країн. Більш ніж 65% з них загибли (підраховано автором).

Окремо досліджена в роботі тема знищення фашистами євреїв-військовополонених і ставлення до них нацистів. По всій території України були розташовані табори військовополонених. У селі Чкалове Нікопольського району був концтабір для військовополонених. Змішаний табір для військово-полонених і цивільних був організований в бараках заводу ім. Дзержинського. У таборі перебувало близько 1000 осіб, які утримувалися в нелюдських умовах, і вмирали з голоду.

У Дніпропетровську, в районі тюрми, був організований табір військово-полонених № 124, в якому одночасно містилося близько 5-6 тисяч людей, що склало 40000 за весь період окупації. Ще 3 табори знаходилися на території лікарні ім. Мечникова, на заводі ім. Петровського і в лікарні Ігрень. У Дніпропетровських таборах містилося кілька десятків тисяч людей, 30000 з яких було знищено. 8 таборів військовополонених були організовані в містах Марганець, Павлоград і Кривий Ріг, у селах області: Знам'янка, Перещепино,  Любимівка, в радгоспі «Прямий шлях» Криничанського району.

У підрозділі 3.2 «Протистояння і опір нацистському геноциду» наводяться докази того, що, незважаючи на масові жертви і тотальний терор, багато євреїв «не йшли як вівці на забій», а намагалися вчинити опір катам. Вони відмовлялися співпрацювати з окупаційною владою, бойкотували її накази і розпорядження, рідше –  вступали на шлях збройної боротьби з нацистами. Найбільш активні з них стали бійцями антифашистського опору: підпільниками, повстанцями, партизанами. У роботі розкриваються два поняття - Протистояння та пасивний Спротив.

Поняття «Протистояння» визначається як вчинення якихось активних дій з метою самозбереження. Одним з видів протистояння автор вважає ухилення від виконання наказів нацистської влади – небажання реєструватися для переселення в гетто, роздягатися перед стратою, відмову носити позначку в формі зірки Давида, втеча з області, яка  знаходиться під контролем нацистів. У багатьох німецьких донесеннях міститься інформація про масові спроби євреїв врятуватися втечею при переселенні або з місця проведення акції, а також спроби сховатися в самих неймовірних місцях – у стічних канавах, вигрібних ямах, камінах  та інш.

Термін "Опір" в контексті Катастрофи використовується в дисертації для позначення збройних дій. Опір, таким чином, є комплекс активних способів протистояння. У німецьких документах і донесеннях є постійні вказівки на зв’язки євреїв з партизанами і підпіллям. У документах Архіву Яд Вашем є дані і розписка   Бєлінського  Дмитра  Леонтійовича,  який  1 вересня  1941р.  прийняв завдання НКВС. Відважним бійцем і одним  з  керівників  дніпропетровського ан-

тифашистського підпілля був Борис Сондак. Борис Сондак брав активну участь

у диверсійних операціях підпільників, зокрема у вибуху складу з боєприпасами

на Лагерній вулиці. Найбільшою диверсійної операцією групи Сондака був ви-

  30. Ж. Ковба. Вплив політичної ситуації на соціальну та етнічну ідентифікацію населення України у період Другої світової війни / Ж. Ковба. / / Друга світова війна і доля народів України: (матеріали всеукраїнської наукової конференції) - К., 2005. - С. 52-54.

бух мосту через рукав Дніпра і підпал будівлі біржі праці в Дніпропетровську.

У дисертації вперше досліджено діяльність декількох підпільних груп Кривого Рогу, Синельникового. Особливе місце в розділі займає тема участі євреїв у партизанському русі.

За новими даними дослідника С.Елісоветського31, кількість партизан євреїв в Україні становила, щонайменше, 2929 чоловік, 306 з них були висунуті на командні посади різного рангу, 26 - керували партизанськими загонами та об'єднаннями.

Більше 300 партизанів-євреїв загинули в боях. Особливо помітний внесок євреїв-медиків.

На окупованій території Дніпропетровщини діяло декілька партизанських загонів, у яких активну участь брали євреї. У липні та жовтні 1941р. в містах і районах області було створено 32 партизанських загони у складі 1730 чоловік. На окупованій території залишилося для проведення боротьби в тилу ворога 27 партизанських загонів і груп. Після окупації області 9 партизанських загонів розпалися. На Дніпропетровщині загони були організовані у Павлоградському, Котовському, Васильківському, Апостолівському районах. Чисельність бійців в них коливалася від 22-х до 55 осіб. У Дніпропетровську було організовано 2 загони. Один під керівництвом В. Шахнович, інший - С.Д. Масалигіна. У другій половині 1942р.,  були створені ще 4 партизанські загони - в містах: Кривий Ріг, Марганець, а також в Котовському та Криворізькому районах.

У дисертації наводяться списки євреїв-учасників партизанського руху в області і простежується доля деяких з них.

Висновки

У процесі роботи над дисертацією і вивчення джерел та літератури з теми, автор дійшов  висновку, що комплексно тема Голокосту на території Дніпропетровській області не досліджувалася. Для аналізу та цілковитого розкриття аспектів цієї теми автором були залучені різні опубліковані і неопубліковані історичні джерела. У першу чергу це архівні документи ДАДО і Ізраїльского архіву Яд Вашем.

Автором встановлено, що для аналізу і вивчення антиєврейської політики нацистської окупаційної влади в Дніпропетровській області правомірно виділити період з серпня 1941 по листопад 1943 року, час знаходження Дніпропетровщини під владою окупантів.

Головні напрямки антиєврейської політики на захоплених українських землях визначалися спеціальним розпорядженням № 1 штабу Верховного командування вермахту про необхідність рішучих заходів проти євреїв і рішенням  Ван-зейскої конференції про знищення основної маси єврейського населення на захоплених територіях. Нацисти планували повністю звільнити Україну від єврей-

ської присутності, без урахування інтересів економіки та німецької військової промисловості.

  31. Елісоветскій С. Я. Про джерела та історіографії проблеми єврейського збройного опору в Україні в 1941-1944 роках / С. . Елісоветскій / / Катастрофа європейського єврейства під час Другої світової війни. - Київ, 2000. - 52-56 [56].

ської присутності, без урахування інтересів економіки та німецької військової промисловості.

Для реалізації такої політики в першу чергу потрібна концентрація та ізоляція єврейського населення, що проводилося шляхом реєстрації і переселення євреїв у певні квартали (гетто). У Дніпропетровську гетто було на території коксохімічного заводу. Також було введено обов'язкове носіння особливого знака - «зірки Давида» (у Дніпропетровську його було необхідно нашивати на рукав верхнього одягу). Серед перших указів нової влади було позбавлення євреїв всіх громадянських прав і свобод, таких як право на освіту, медичне обслуговування, роботу, забезпечення продуктовими картками та інш.

Окупація територій і встановлення «нового порядку» супроводжувалося найпотужнішою антирадянською і антиєврейською пропагандою. Для проведення пропаганди був створений пропагандиський батальйон «У». Основним напрямом агітаційних робіт була робота з місцевим населенням. Пропаганда поширювалася, в першу чергу, через періодичний друк (газети та журнали) та іншу друковану продукцію (плакати, брошури, листівки). На території окупованої України видавалось понад 300 газет (з 400 - в окупованому СРСР). У Дніпропетровській області виходило 6 окупаційних газет. У першу чергу, це - «Дніпропетровська газета» та «Вільна Україна», що видавалася у м. Дніпропетровськ. У Нікополі видавалася газета «Промінь - округовий Нікопольський часопис». Там же виходила газета «Нікопольський листок». В с. Петриківка знаходилася редакція окружної газети «Новий час». Газета «Дзвін» видавалася Криворізькою Міською Управою. Робота всіх періодичних видань контролювалася з Німеччини. Для посилення впливу пропаганди на місцеве населення нацисти використовували кінематограф і театр.

Найбільш активною антисемітська пропаганда була відразу ж після окупаціі для того, щоб запобігти опору місцевого населення і завоювати його симпатію, а також перед закінченням окупації

Гітлерівська пропаганда мала певний вплив на деякі верстви населення і знаходила сприятливий ґрунт серед колишніх кримінальних елементів, зрадників. Більшість місцевого населення займало вичікувальну позицію, і було значно більше стурбоване економічними проблемами, проблемами безпеки, ніж політичними або національними.Були випадки антисемітизму, тим не менше чимало було й випадків коли українці надавали допомогу або рятували євреїв, іноді ризикуючи свободою чи власним життям.

Невід'ємною частиною Голокосту було прагнення загарбників до максимальної експлуатації єврейського населення, яка проводилася двома шляхами: використанням єврейського праці на примусових роботах і конфіскацією єврейської власності.

Для того щоб мати постійно достатню робочу силу, нацисти переселяли євреїв в трудові табори і гетто. У Дніпропетровській області було організовано 4 трудових табори ( в с. Софіївка, в Верхньодніпровську, с. Ново-Вітебськ і с.Ботвіно Сталінського району) і 7 гетто, які більше були схожі на  табори тим-

часового утримання. Проживання в них було не тривалим, з гетто євреї прямували на роботи або в місця знищення.

Власність вилучалася шляхом накладення штрафів, контрибуцій, податків. Так,  Дніпропетровській єврейській громаді прийшлося виплатити нацистам 10 млн. крб. - третину від накладеної контрибуції. Суму, що залишилася, громада не змогла виплатити, тому що майже відразу ж після отримання цих грошей, німці почали процес масового знищення євреїв міста. Вилучалось також нерухоме майно (квартири), мебель і худоба, в деяких містах продукти. У Дніпропетровську лише за кілька місяців у євреїв були вилучені речі на суму в 374385.82 руб.

   Проведене дослідження дозволяє зробити висновок, що німецька економічна політика по відношенню до євреїв на території Дніпропетровщини була дискримінаційною, і не відрізнялася від такої ж на інших територіях України. Євреї були буквально обібрані «до нитки». Метою цієї політики було не лише збагачення німців та їхніх посібників за рахунок повного розорення єврейського населення, але, і не в останню чергу, позбавлення євреїв елементарних соціальних прав і можливостей, а також прискорення і збільшення смертності єврейського населення.

У перший період війни більшість євреїв була знищена ейнзацгрупами, яким активно допомагали армійські частини та «поліція порядку». У першу чергу знищувалися ті, хто потенційно міг чинити опір - чоловіки та молодь, потім - всі без винятку. Переважну більшість євреїв було розстріляно, 22-23% - отруєно газами, а близько 5% померли в гетто і таборах від голоду і хвороб. На території Дніпропетровської області в період окупації нацистами було знищено 87169 чоловік, з яких 52217 були євреями. Ця цифра відрізняється від даних інших дослідників Голокосту.

Аналізуючи Голокост в Дніпропетровській області, ми приходимо до висновку, що йому притаманні ті ж самі риси, що і Голокосту в Україні: при проведенні акцій німці фактично не зважали на громадську думку, іноді, знищення євреїв не ховалося від місцевого населення, а, навпаки, проводилося на його очах під гаслом звільнення українців від «жидівського» поневолення.

Як особливості трагедії в Дніпропетровській області можна виділити форми знищення євреїв у деяких районах (відсікання голови в Кривому Розі і т.п.) і більшу кількість єврейських жертв у порівнянні з середніми даними по Україні - (65%).

   У результаті аналізу архівних матеріалів і показань свідків, дисертант зробив висновок, що більшість євреїв брали участь у протистоянні німецьким агресорам, а деякі з них і в русі Опору. Можна стверджувати, що євреї брали участь у всіх основних формах підпільної діяльності: керували підпільними організаціям; готували і проводили диверсії і терористичні акти; збирали і розповсюджували серед мешканців інформацію про становище на фронті і злочини окупантів; виготовляли підроблені документи і печатки; збирали розвідувальні дані; лікували радянських військовополонених і допомагали їм тікати. 

Підводячи підсумки,  необхідно  відзначити  велику кількість  нових  даних, що  містяться  в  роботі.  Її  новизна   полягає   в  тому,  що    на   основі   аналізу

різноманітних за характером, формою та змістом джерел у роботі зроблена спроба комплексного вивчення Голокосту в Дніпропетровській області в період німецької окупації. У дисертації вперше представлені дані про єврейські жертви німецького геноциду у Лошкарьовськом, Новозлатопольському, Криничанському, Укомовському районах та в м. Жовті води. Наведені раніше невідомі подробиці загибелі євреїв Кривого Рогу та Дніпродзержинська, Дніпропетровська та Павлограда. Автором глибоко проаналізовані і розкриті міжнаціональні відносини в регіоні в період окупації; проведено дослідження економічної політики нацистів по відношенню до єврейського населення в регіоні; зібрана і проаналізована інформація про єврейське протистояння і опір; виявлені особливості і спільні риси, характерні для антиєврейської політики фашистів у Дніпропетровському регіоні.

                        Список основних опублікованих праць за темою дисертації:

1.Трепкачова О. Загибель євреїв Дніпропетровської області в роки німецької окупації 1943-1944рр. / Оснат Трепкачова. / / ГРАНІ: науково-теоретичний і громадсько-політичній альманах. - Дніпропетровськ, 2008. - № 1 (57). - С. 44-48 [48].

2.Трепкачова О. Нацистська пропаганда на окупованих територіях Дніпропетровщини / Оснат Трепкачова. / / ГРАНІ: Науково-теоретичний і громадсько-політичній альманах .- Дніпропетровськ, 2009. - № 1 (63). - С. 34-37 [37]

3.Трепкачова О. Економічна політика нацистів стосовно єврейського населення Дніпропетровської області (1941-1943рр.) / Оснат  Трепкачова. / / Вісник Дніпропетровського університету . №6 – Дніпропетровськ, 2006. -Серія історія та археологія.-Вип.14. - С.58-64 [64]

АНОТАЦІЯ

Трепкачова О.  Окупаційний режим та єврейське населення Дніпропетровщини 1941-1943р. - Рукопис.

Дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук за спеціальністю 07.00.01 – історія України. - Дніпропетровський національний університет ім.О. Гончара, Дніпропетровськ, 2009.

Дисертація являє собою комплексне дослідження катастрофи єврейського населення Дніпропетровської області в період її окупації нацистами в 1941-1943 рр.. На підставі широкого кола джерел проведено аналіз вивченості теми Катастрофа в сучасній науковій літературі, вивчені причини Голокосту. У роботі розглянуті основні напрями антиєврейської політики фашистів у регіоні, надані нові дані про єврейські жертви німецького геноциду на Дніпропетровщині; глибоко проаналізовані і розкриті міжнаціональні відносини в період окупації; прове-

дено дослідження економічної політики нацистів по відношенню до єврейського населення; зібрана та проаналізована інформація про єврейське протистояння і Опір. Наведено форми і методи проведення антирадянської і антиєврейської пропаганди окупантами.

Ключові слова: Катастрофа, Голокост, єврейські жертви, Опір, Протистояння, Праведник народів світу, ейнзацгруппи.

АНОТАЦИЯ

Трепкачева О.    Оккупационный

режим и еврейское население Днепропетровщины 1941-1943гг. - Рукопись.

Диссертации на получение научной степени кандидата исторических наук по специальности 07.00.01 – история Украины.

Диссертация представляет собой комплексное исследование Катастрофы еврейского населения Днепропетровской области в период ее временной оккупации нацистами в 1941-1943 гг. На основании широкого круга источников проведен анализ изученности темы Катастрофа в современной научной литературе, показаны причины Холокоста. В исследование используются как опубликованные, так и неопубликованные, архивные материалы. В первую очередь, это- материалы хранящиеся в архивах израильского института ЯД Вашем и ГАДО, кроме этого в работе использованны материалы архивов различных регионов Украины.

   Данная диссертация является первой попыткой исследовать и проанализировать историю Холокоста на Днепропетровщине комплексно, поскольку только комплексный анализ различных аспектов Катастрофы может дать нам  полную и максимально точную историческую картину.В диссертации рассматривается положение и жизнедеятельность еврейского населения Днепропетровской области в условиях немецко-нацистской оккупации в течение 1941-1943 гг.Кроме этого

в исследовании уделено внимание следующим аспектам: нацистская пропаганда, экономическая политика фашистов, межнациональные отношения на территории Днепропетровской области. Проанализированны основные антисемитские клише используемые нацистами в 6-ти областных оккупационных газетах ( «Дніпропетровська газета», «Вільна Україна», «Промінь - Округовий Нікопольський часопис»,«Нікопольський листок»,«Новий час» и «Дзвін»). В процессе исследования экономического аспекта,основываясь на данных источников, дисертантом рассмотренны два пути эксплуатации еврейского населения области: использование принудительного труда и конфискация еврейской собсвенности; установлена стоимость ценностей, изъятых нацистами у евреев Днепропетровска.

   Рассматривая межнациональные отношения, автор проанализировал истоки украинского коллаборационизма, причины толкавшие местных жителей на поддержку антиеврейской политики.Вместе с тем, в работе большое внимание уделено героической деятельности Праведников Мира, спасавших евреев ценой своей свободы и жизни. Эти направления полномасштабно исследуются впервые.

    На основании анализа данных других исследователей и архивных материалов, в диссертации разрабатываются и два других аспекта: история гибели еврейского населения и участие евреев в движении Сопротивления на Днепропетровщине. Изучая материалы о гибели евреев, автор рассмотрел процесс создания нацистской администрацией машины уничтожения, проанализировал ситуацию в 8 городах и 23 районах Днепропетровской области. В процессе исследования  удалось получить новые данные, отличающиеся от данных других исследователей, о еврейских жертвах на Днепропетровщине.  Диссертантом впервые представлены данные о жертвах евреев в Лошкаревском, Новозлатопольском, Криничанском и Укомовском районах, и в г. Желтые Воды. В работе приведены ранее неизвестные подробности гибели евреев Кривого Рога и Днепродзержинска, Днепропетровска и Павлограда. Для получения более полной картины событий диссертантом были опрошены 11свидетелей, переживших Холокост на территории области. Глубоко изучена и тема участия евреев в движении Сопротивления в области. Автором раскрыто участие евреев  во всех основных формах подпольной деятельности:  руководство подпольными организациями; подготовка и проведение диверсий и террористических актов; сбор разведданных и распространение среди жителей информации о положении на фронте и преступлениях оккупантов; изготовление поддельных документов и печатей и т.д. В диссертации  также рассмотрены  и проанализированы действия евреев, которые могли расцениваться как Противостояние.

Ключевые слова: Катастрофа, Холокост, еврейские жертвы, Сопротивление, Противостояние, Праведник народов мира, эйнзацгруппы.

ANNOTATION

O. Terpkachiova. Occupation regime and the Jewish population of  Dnipropetrovs'k 1941-1943gg. - manuscript.

The dissertation for getting the history science candidate degree at the qualification 07.00.01 – the history of Ukraine. – Dnepropetrovsk National University by the name of O. Gonchar, 2009.

The dissertation is the complex investigation of the Jewish people catastrophe of the Dnepropetrovsk region at the  period  of  the  temporary Nazi occupation during 1941 - 1943.  On  the  basis  of  the  wide circle of the  resources  the  analysis  of  the

Catastrophe studying at the modern science literature and reasons of the Holocaust are investigated. The main directions of the anti-Jews Nazi politics at the region are considered at the work. The new quantity data of the Jewish victims of the Nazi genocide at the Dnepropetrovsk region is presented. The international relationship during the Nazi occupation period are deeply analyzed and presented. The investigation of the Nazi economic politics according to the Jewish people is held. The information about the Jewish opposition and resistance was gathered and analyzed. The anti-Soviet and anti-Jewish forms and methods propaganda are presented in the work.

Key words: Catastrophe, Holocaust, Jewish victims, resistance, opposition, the righteous men of the universe, einzats groups.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71357. Основи системного адміністрування ОС FreeBSD Unix 1.55 MB
  Завдання на роботу Відповідно до варіанту: створити облікові записи груп користувачів; створити облікові записи користувачів; додати облікові записи користувачів в необхідні групи, символ «+» означає приналежність користувача групі; створити каталоги і встановити необхідні права доступу...
71358. Установка і початкове налаштування ОС FreeBSD Unix 8.71 MB
  Контрольні питання Визначте основні можливості операційної системи FreeBSD Unix. Які функції виконує менеджер завантаження FreeBSD? Вкажіть особливості виділення дискового простору для FreeBSD Unix. Яким чином ядро системи іменує IDE диски?
71359. Розміщення графіки на Web-сторінці 228 KB
  Цей необов’язковий елемент визначає текст, який буде відображений браузером, що не підтримуює відображення графіки або з відключеною підтримкою зображень. Звичайно, це короткий опис зображення, який користувач міг би, чи зможе побачити на екрані.
71360. Работа с растровыми изображениями в Corel Draw 9.0 3.02 MB
  Для включения растровых изображений в CorelDRW используется команда Импорт в меню Файл. Для выделения части растрового изображения при импортировании: выберите команду Импорт в меню Файл; в открывшемся диалоговом окне в поле расположенном справа от поля Тип файла выберите команду Обрезка...
71361. Специальные эффекты в Corel Draw 9.0 1.1 MB
  На панели атрибутов есть кнопки позволяющие задавать режим редактирования оболочки: 1. Возможны четыре способа деформации объекта в результате применения эффекта Огибающая список панели атрибутов: 1. для получения таких изображений воспользуйтесь кнопками панели атрибутов инструмента...
71362. Работа с текстом в CorelDraw 9.0 493.5 KB
  В CorelDRW существует два типа текста: фигурный и простой. Выбор типа текста зависит от того что вы с ним будете делать. Если к нему будут применяться художественные спецэффекты выбирайте фигурный текст. Для изменения всего текста необходимо выделить его инструментом Выбор.
71363. CorelDraw 11.0 Знакомство с CorelDRAW 8.41 MB
  Выделите последовательно каждый объект инструментом Указатель и измените цвета контуров и заливку выделенных объектов используя левую и правую кнопки мыши и цветовую палитру в правой части экрана. С помощью инструмента Кривая нарисуйте кривую удерживая левую кнопку мыши.
71364. Corel Draw 9.0 Преобразование формы объектов. Специальные эффекты 357.5 KB
  Инструмент Форма выделяет контур объекта и представляет его как совокупность отрезков прямых и кривых линий соединенных опорными точками узлами. Перемещение узлов меняет форму объекта воспользуйтесь контекстным меню Преобразовать в кривые.
71365. Служба доменних імен (DNS) 457 KB
  Завдання на роботу Провести настроювання первинного сервера DNS для зони згідно варіанту завдання. Визначити резервний DNS-сервер для створеної зони. Виконати процедуру передачі інформації про зону. Створити обернену зону, для локального IP 10.18.51.1.