65528

ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ У ПРОМИСЛОВОМУ ДИЗАЙНІ УКРАЇНИ КІНЦЯ XX – ПОЧАТКУ XXI СТОЛІТТЯ

Автореферат

Косметология, дизайн и стилистика

За цих умов набуває актуальності проблема підготовки фахівців з якісно новим рівнем професійного мислення основаного на знанні комп’ютерних інструментів і сучасних технологій передусім тривимірного моделювання умінням правильного вибору комп’ютерної системи для розробки дизайнерського продукту.

Украинкский

2014-07-31

187 KB

1 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ДИЗАЙНУ І МИСТЕЦТВ

ВЕРГУНОВ  СЕРГІЙ  ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 7.05:004.92.004.94 «19/21»

ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

У ПРОМИСЛОВОМУ ДИЗАЙНІ УКРАЇНИ

КІНЦЯ XXПОЧАТКУ XXI СТ.

Спеціальність 17.00.07 – дизайн

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

Харків — 2010


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Харківській державній академії дизайну і мистецтв

Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:  доктор мистецтвознавства, професор

Даниленко Віктор Якович

член-кореспондент Академії мистецтв України,

Харківська державна академія дизайну і мистецтв, ректор

Офіційні опоненти:  доктор мистецтвознавства, професор

Боднар Олег Ярославович  

Львівська національна академія мистецтв,

завідувач кафедри менеджменту мистецтв

кандидат мистецтвознавства

Бородаєв Денис Владиславович  

Київський національний університет культури і мистецтв,

доцент кафедри графічного дизайну

Захист відбудеться « 3 » грудня 2010 р. об 11-00 год. на засіданні

спеціалізованої вченої ради К 64.109.01 при Харківській державній академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківської державної академії дизайну і мистецтв за адресою: 61002, м. Харків, вул. Червонопрапорна, 8.

Автореферат розісланий « 3 » листопада 2010 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради К 64.109.01,

кандидат мистецтвознавства, доцент                                                     Є. О. Котляр

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Глобалізаційні процеси та породжені ними швидкі темпи насичення ринку товарами, жорстока конкуренція потребують змін в організації і технологіях виробництва, у дизайнерському проектуванні та критеріях оцінки продуктів промислового дизайну.

За цих умов набуває актуальності проблема підготовки фахівців з якісно новим рівнем професійного мислення, основаного на знанні комп’ютерних інструментів і сучасних технологій, передусім тривимірного моделювання, умінням правильного вибору комп’ютерної системи для розробки дизайнерського продукту. Відповідно, проблема формування такого мислення в промислового дизайнера і пошук алгоритмів застосування засобів тривимірного моделювання в практичній діяльності потребують наукового аналізу, теоретичного осмислення й аргументованих висновків, що засвідчують напрями цих рішень.

Водночас використання тривимірного моделювання в цілому і в промисловому дизайні зокрема дотепер предметно не розглядалося. Дослідження процесу тривимірного моделювання в діяльності промислового дизайнера відкриває нові можливості використання механізму народження проектної ідеї й ефективних засобів її реалізації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до плану підготовки наукових кадрів кафедри дизайну ХДАДМ та державної програми досліджень «Методологія інноваційного дизайну в контексті науково-технічного прогресу і глобальної екологічної кризи» затвердженої Наказом МОН України (державний реєстраційний номер 0103U006435).

Мета і завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження виявлення особливостей застосування тривимірного моделювання в промисловому дизайні України. Відповідно до мети роботи визначені такі завдання:

  •  проаналізувати фахову літературу, визначити ступінь дослідженості теми; обґрунтувати методи дослідження та його наукову базу;
  •  з’ясувати культурно-історичні особливості виникнення і розвитку тривимірного моделювання;
  •  визначити базові складові процесу тривимірного моделювання; скласти понятійний та термінологічний апарат тривимірного моделювання в промисловому дизайні;
  •  розробити й описати основні етапи процесу створення нового продукту на основі параметричної тривимірної моделі в промисловому дизайні;
  •  виявити принципові розходження тривимірної моделі в контексті промислового дизайну;
  •  розробити класифікацію основних засобів тривимірного моделювання промислового дизайнера;
  •  надати визначення понять «3D-модель» та «процесу тривимірного моделювання» в промисловому дизайні;
  •  виявити основні переваги процесу тривимірного моделювання, що мають значення в промисловому дизайні, визначити його естетичну цінність;
  •  проаналізувати застосування тривимірного моделювання в промисловому дизайні України й інших країн.

Об’єкт дослідження – тривимірне моделювання в промисловому дизайні.

Предмет дослідження – особливості використання тривимірного моделювання в промисловому дизайні України.

Хронологічні рамки дослідження визначаються періодом виникнення і розвитку тривимірного моделювання в Україні, тобто кінцем ХХ – початком ХХІ ст.

Методи дослідження. Для досягнення поставленої мети були використані принципи системного підходу та методи систематизації і класифікації, прийоми термінологічного, компаративістського, образно-стилістичного аналізу.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в тому, що:

–  робота є першим системним науковим дослідженням, яке розкриває особливості застосування тривимірного моделювання в промисловому дизайні України кінця ХХ – початку ХХІ ст.;

 уперше визначені й уведені до наукового обігу поняття «системи для віртуального проектування (СВП)» та «системи для промислового проектування (СПП)» у промисловому дизайні, зазначені їх принципові відмінності;

 сформульовано поняття «3D-моделі» та «процесу тривимірного моделювання» в контексті промислового дизайну, визначені типи 3D-моделей;

 розглянуто основні етапи процесу створення нового продукту на основі параметричної тривимірної моделі в промисловому дизайні;

 виявлено основні переваги процесу тривимірного моделювання, що мають значення в промисловому дизайні;

– показано способи і форми застосування тривимірного моделювання в промисловому дизайні України й інших країн.

Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вона надає цілісне, науково обґрунтоване уявлення про особливості застосування тривимірного моделювання в практичній діяльності промислового дизайнера, його значення для розвитку промислового дизайну України.

Практичне значення одержаних результатів транслюється, у першу чергу, у сферу підготовки фахівців у галузі дизайну. Вони можуть використовуватися під час розробки відповідних навчальних курсів  у галузі графічного та промислового дизайну, а також у проектній діяльності.

Апробація результатів дослідження відбувалася на наукових конференціях: всеукраїнський форум «Дизайн-освіта» (Харків, ХДАДМ, 2001-2009); міжнародна науково-практична конференція «Дизайн та декор: зміна простору» (Київ, міжнародна виставка «Світ подарунків», жовтень 2007), міжнародна науково-практична конференція «Нові технології на шляху до успіху» (Київ, міжнародна виставка «Біжутерія та модні аксесуари», жовтень 2007), міжнародна науково-практична конференція «Дизайн-освіта у вищій школі: стан та перспективи» (СПб, Пушкін, ЛДУ ім. О.С.Пушкіна, травень 2009), VI всеукраїнська науково-практична конференція «Інновації в освіті, науці та виробництві» (Полтава, Полтавський інститут економіки та права ВНЗ «Відкритий міжнародний університет розвитку людини «Україна», квітень 2009), всеукраїнська науково-практична конференція «Мистецька освіта в Україні: теорія, методи, технології (Кривий Ріг, КДПУ, листопад 2009), наукових конференціях професорсько-викладацького складу ХДАДМ (Харків, ХДАДМ, 1995-2010).

Крім того, результати дослідження впроваджені в навчальний процес на спеціальності «дизайн», зокрема в курсовому та дипломному проектуванні, використовувалися під час розробки навчальних курсів «Проектування», «Комп’ютерні технології в проектній графіці», «Основи графічного дизайну та візуальних комунікацій», що викладаються автором у ХДАДМ протягом  1995-2010 рр.

Публікації. Основні ідеї, положення, висновки і результати дослідження відбиті у 21 статті загальним обсягом 9,3 друк. арк., зокрема в 16 статтях у  наукових збірниках, затверджених ВАК України.

Структура дисертації зумовлена метою та завданнями дослідження. Робота містить вступ, чотири розділи, висновки, список використаних джерел з 317 позицій та додатки з ілюстративними матеріалами (165 поз.), таблицями (8 поз.) і примітками. Основний зміст дисертаційної роботи викладено на 190 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються мета, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення одержаних результатів. Подано інформацію про апробацію та впровадження результатів дослідження, а також структуру й обсяг дисертації.

Розділ 1. «Тривимірне моделювання: історіографія та методи дослідження». У підрозділі 1.1. „Стан дослідженості проблеми” показано, що в сучасній фаховій літературі розглядаються лише її окремі аспекти. Методи роботи з програмним забезпеченням тривимірного моделювання викладені в працях Дж. Джонса, Д. Банаха, Т. Бордмена, Г. Грехама, М. Джамбруно й ін. Питання тривимірного моделювання, дотичні до проблем дизайну, знайшли відбиття в дослідженнях І. Братчикова, Т. Буляниці, В. Гончарова, В. Замшина, Т. Коротеєвої, Е. Кривобородова, Т. Никитіної, І. Попова, Е. Романичевої та ін.

Загальна дизайнерська проблематика, що стосується історії, принципів та методів професійної діяльності, висвітлена в працях теоретиків російського дизайну і становить методологічну основу дисертаційного дослідження. Серед них публікації О. Генісаретського, В. Глазичева, В. Сидоренка, Н. Мосорової, Н. Валькової, В. Колейчука та О. Лаврентьєва. Естетичні фактори художньо-проектної діяльності, до якої належить і тривимірне моделювання, докладно розглянуті В. Бичковим, Е. Ільєнковим, а питання візуального мислення – Р. Арнхеймом, В. Зінченком, В. Муніповим та В. Гордоном.

Опосередковано тема тривимірного моделювання як інструменту в дизайні й архітектурі, а також у дизайн-освіті України, розглядається в публікаціях О. Боднара, О. Бойчука, В. Даниленка, В. Мироненка. Загальнотеоретичною базою роботи стали праці таких учених, як Р. Хартлі, Н. Вінер, К. Шенон, О. Колмогоров, К. Чері, Д. Поспєлов, О.Олександров, Е. Веліхов та інших, які заклали теоретичні основи розвитку комп’ютерної техніки.

Конкретні питання щодо використання тривимірного моделювання в дизайнерській роботі висуваються на численних Інтернет-форумах та викликають палкі дискусії. Однак увесь цей пласт професійної критики залишається поза науковим дискурсом.

Таким чином, аналіз спеціальної літератури дозволяє констатувати про відсутність наукових праць, де комплексно розглядаються особливості застосування тривимірного моделювання в промисловому дизайні та дизайн-діяльності, недостатню мистецтвознавчу розробленість зазначеної проблематики.

У підрозділі 1.2. „Джерельна база та методи дослідження” показано, що в загальнотеоретичному осмисленні обраної проблематики використані: історико-порівняльний метод під час вивчення літературного матеріалу; хронологічний метод, що дозволив дослідити тривимірне моделювання в динаміці зміни в часі та методи систематизації і типологізації у визначенні принципових розходжень у характері тривимірної моделі в додатку до промислового дизайну.

Під час вивчення історичного матеріалу застосовувався метод ретроспективного аналізу й узагальнення. Метод екстраполяції використовувався для осмислення та оцінки значення тривимірних побудов у промисловому дизайні в умовах посилених вимог щодо виробничих сил.

Методи проектно-експериментального моделювання, порівняння, класифікації дозволили визначити основні системи тривимірного моделювання та етапи процесу створення нового продукту на основі параметричної тривимірної моделі. Прийоми образно-стилістичного та візуально-аналітичного методу використовувалися при вивченні результатів використання тривимірного моделювання в промисловому дизайні на підприємствах і в діяльності дизайнерів України й інших країн.

Джерельну базу роботи складають матеріали наукових бібліотек Харкова, Києва, Москви. До кола джерел залучені також публіцистичні та візуальні матеріали з мережі Інтернет, періодичні профільні видання, матеріали методичних фондів навчальних закладів України. Крім того, у дослідженні використані особисті архіви, що розкривають професійну проблематику в промисловому дизайні й уведені до наукового обігу вперше.

Розділ 2. «Культурно-історичні, естетичні та методологічні особливості тривимірного моделювання». У підрозділі 2.1. „Виникнення і розвиток тривимірного моделювання” показано, що історія виникнення та розвитку комп’ютерної техніки, як умови виникнення тривимірного моделювання, має інтернаціональний характер. Основними країнами – генераторами цих процесів – були Франція, Німеччина, Англія, США, СРСР та Японія.

Фундаментальні дослідження, проведені в середині 70-х рр. ХХ століття, стали початком розвитку наймогутнішої технології, що докорінно змінила уявлення про можливості застосування комп’ютерної графіки. Ці праці виявилися відправним пунктом тієї діяльності, що ми сьогодні знаємо як 3D-графіку: виник ринок CAD-систем.

У роботі зазначено, що розвиток цифрових технологій суттєво змінив і традиційні уявлення про мистецтво. Активне використання новітніх технологій стало прикметою сучасного художнього процесу, сформувало нову естетику, а відтак – нові вимоги до візуалізації дизайнерських пропозицій. Зокрема, мається на увазі проектна графіка, стилістика якої та засоби художньої виразності завжди відповідають загальним тенденціям у художній культурі. Якщо до виникнення високих технологій дизайнерський проект являв собою статичні креслення та малюнки, виконані в певній стилістиці, то використання тривимірного моделювання дозволяє побачити форму в динаміці, у різному освітленні, фактурах та ін., що відповідає вимогам сучасності – швидкість і варіативність.

Нинішній час характеризується вдосконалюванням функціональності CAD/CAM/CAE- та PDM-систем, поширенням їх у різних високотехнологічних виробництвах, де вони найкраще демонструють свою ефективність.

У підрозділі 2.2. „Тривимірне моделювання: понятійний і термінологічний апарат” виявлено, що тривимірна графіка є розділом комп’ютерної графіки і являє сукупність прийомів та інструментів (як програмних, так і апаратних), покликаних забезпечити об’ємно-просторове сприйняття об’єктів, а також можливість безперервної генерації одержуваних зображень з урахуванням тимчасового фактора.

Аналіз термінології, що використовується в тривимірному моделюванні, дозволив порівняти поняття, характерні для комп’ютерної графіки, з об’єктами промислового дизайну в цілому і принципами формоутворення зокрема. Встановлено, що моделювання має у своєму розпорядженні великі засоби по створенню різноманітних за формою і складністю 3D-моделей і поверхонь, які їх утворюють, з використанням різних «технік та механізмів»: Edіtable mesh та Edіtable poly (полігональне моделювання); Edіtable patch (моделювання порцій Безье); NURBS (моделювання неоднорідних раціональних B-сплайнів); моделювання на основі примітивів і модифікаторів.

Ще одним принципом формоутворення в тривимірному моделюванні є технологія, основана на об’єднанні двох і більше об’єктів для створення нового параметричного об’єкта: compound objects (складені об’єкти). До них належать булеви об’єкти, отримані в результаті морфінгу (Morph-об’єкти) і лофтінгу (loft-об’єкти).

3D-модель, будучи результатом комп’ютерних побудов, має віртуальну природу і під час подальшої роботи може набувати різних форм. До основних форм матеріалізації 3D-моделі можна віднести: 2D-креслення, рендеринг, анімацію, тривимірну печатку (3-DP), швидке прототипування (RP), фрезерування (керування верстатами з ЧПУ за допомогою G-коду).

У підрозділі 2.3. „Роль та місце дизайнера в процесі створення промислових виробів на основі 3D-моделі” продемонстровано, що на початку століття поняття CAID поступове трансформується в Computer-Aided Іndustrіal Design and Conceptual Design (CAІDCD) Комп’ютерний промисловий дизайн і концептуальне проектування. Приставка концептуальне проектування – ілюструє тезу про перехід до тотального дизайну в розвиненому, з огляду на промислове виробництво, суспільстві країнах ЄС, США, Канади та Японії. Цей перехід потребує уточнення процесу створення промислового виробу на основі параметричної 3D-моделі.

У дисертаційній роботі досліджено цей процес, складається із семи етапів. З’ясовано, що сьогодні процес промислового дизайну розширив свої межі порівняно з кінцем минулого століття і повинен відбуватися на всіх етапах створення нового продукту.

Розділ 3. «Системи тривимірного моделювання: їх класифікація та інструментарій». У підрозділі 3.1. „Класифікація засобів тривимірного моделювання” доведено, що існують два принципово різні класи засобів тривимірного моделювання, які використовуються в промисловому дизайні: системи для віртуального проектування (СВП) та системи для промислового проектування (СПП). Основою цих систем є 3D-модель, тому в контексті запропонованої класифікації варто акцентувати увагу на те, що моделі можуть розрізнятися за способом подання проектованого об’єкта.

Класові СВП більше відповідають 3D-моделі, що відбивають зовнішню форму і зовнішнє сприймане поводження (функціонування) об’єкта. З позицій промислового дизайну ці моделі можна назвати функціональними. Класові СПП більше відповідають 3D-моделі, що відбивають не тільки зовнішню форму проектованого об’єкта, а й презентують об’єкт як систему зі своїм пристроєм і механізмом внутрішнього функціонування. Ці моделі можна називати структурними. Така модель дозволяє ввести в лексикон промислового дизайнера поняття зборка.

Сьогодні в Україні існують обидва типи 3D-моделей. Така класифікація засобів тривимірного моделювання дозволила навести розгорнуте визначення 3D-моделі і процесу тривимірного моделювання в контексті використання їх у промисловому дизайні.

3.1.1. Тривимірні системи для створення віртуальних моделей та анімації. Виявлено, що в програмних продуктах 3D-графіки можна виконувати проекти в багатьох функціональних напрямах. Етапи створення 3D-об’єктів містять у собі моделювання, текстурування, фактурування, анімацію та додаткові ефекти (висвітлення, гравітація, властивості атмосфери та ін.). Серед найвідоміших систем можна назвати: Maya, Softіmage3D, 3D Studіo MAX, Lіghtwave, Rhіno, Renderman, Strata StudіoPro, Extreme 3D, Sіmply 3D та ін.

У дослідженні з’ясовано, що розвиток технологій 3D-графіки і 3D-систем створив необхідні та належні умови для виникнення нових професій: 3D-аніматор, композер/візуалізатор, 2D-художник, дизайнер текстур, дизайнер 3D-персонажів, 3D-художник/модельєр та ін.

3.1.2. Спеціальні тривимірні програми та тривимірні додатки. У роботі наведено огляд програм, що підвищують продуктивність під час вирішення різноманітних специфічних завдань. Це, наприклад, системи Detaіler, MeshPaіnt 3D, Medіa Paіnt та 4D Paіnt, які дозволяють наносити фактури на поверхні об’єктів; система 3D Dіzzy, що уможливлює імпортувати модель, згенеровану 3D-системами в продукти Adobe; це система Sculpt 3D, яка допомагає створювати скульптурні об’єкти; система Poser, у якій зібрана бібліотека об’ємних фігур у різноманітних позах та одязі.

Серед спеціальних систем, що дотичні до промислового дизайну, можна назвати і 3D-редактори об’ємних шрифтів: Typestry, Add Depth, Crystal Flyіng Fonts, LogoMotіon, Font F/X, Strata Type 3D або Adobe Dіmensіons.

3.1.3. Тривимірні системи архітектурного проектування, будівництва і дизайну інтер’єру. Усі вони можуть вирішувати цілий комплекс питань, пов’язаних із предметно-просторовим середовищем людини. Архітектура і будівництво, зокрема всі інженерні комунікації; планування міст, будівництво доріг; ландшафтний дизайн і дизайн інтер’єрів, входять до цих систем.

Лідерство в цих сферах упродовж багатьох років упевнено тримають два продукти: ArchіCAD фірми Graphіsoft (Угорщина) і архітектурний AutoCAD фірми AutoDesk, однак, поява системи нового покоління на платформі Revіt, побудованої на основі передової концепції «інформаційної моделі будинку», кардинально змінює цю ситуацію. Ця ідеологія містить останні досягнення і технології: по суті, це майже база даних проектованого об’єкта з одночасним її графічним відображенням.

3.1.4. Системи інженерного моделювання та проектування. Визначено, що CAD/CAM/CAE-системи посідають особливе місце серед інших систем, оскільки презентують індустріальні технології, спрямовані в найважливіші галузі матеріального виробництва. У дослідженні наведені різні класифікації CAD-систем: за рівнем; на основі характеру твердотільного геометричного ядра; за ціноутворенням; за цілями застосування та ін.

Для промислового дизайнера найбільший інтерес мають 3D-системи, основані на об’ємному моделюванні (solіd modelіng), різновид САПР-систем. Тільки робота в параметричних CAD/CAM-системах дозволяє проектувати на рівні сучасних вимог промислового виробництва.

У підрозділі 3.2. „Переваги тривимірного моделювання” показано, що  за допомогою інструментів тривимірного проектування дизайнер значно швидше може розробляти об’єкти для всіх галузей економіки. Видаючи проект у форматі 3D-моделі, дизайнер економить час, відведений на конструкторсько-технологічний етап розробки: процес узгоджень унесених змін стає оперативним і цілеспрямованим.

Останній фактор є найзначимішим – 3D-модель, що зберігає історію своєї побудови, дозволяє комплексно і точно вирішувати цю проблему, значно прискорюючи випуск нового продукту, швидко оновлюючи номенклатуру й удосконалюючи асортимент компанії, що сприяє насиченню товарного ринку дизайнерськими об’єктами. Використання дизайнерських об’єктів удосконалює предметно-просторове середовище суспільства, виховуючи гарний смак у користувача, прищеплюючи йому культуру споживання.

Проектуючи об’єкт, дизайнер використовує особистий досвід і професійні знання, співвідносячи їх з художніми цінностями суспільства. Використання тривимірного моделювання при цьому сприяє самовираженню і творчій уяві дизайнера, підвищуючи при цьому експозиційний рівень проекту.

Можливість одномоментного сприйняття об’ємно-просторової структури проектованого предмета дозволяє легко і швидко варіювати формоутворення, спрямувавши всі зусилля на пошук єдиного і неповторного образу об’єкта. Тривимірне моделювання допомагає активізувати його внутрішні ресурси й інтуїцію при проектуванні, в тій першій, абстрактній формі, що трансформується в осмислений функціональний проект. Отже, тривимірне моделювання надає можливість проектантові повноцінно й оперативно виражати свої «смакові почуття» в режимі реального часу.

Застосування тривимірного моделювання в промисловому дизайні на етапі розробки концептуального проекту дозволяє виявити відповідність  дизайнерської пропозиції вимогам промислового виробництва.  Ґрунтуючись на двох типах тривимірної моделі – функціональної та структурної, можна сформувати загальне уявлення про «функціональну» та «структурну» відповідність, яка базується на розумінні того, що структура об’єкта повинна показувати її мету і формуватись на основі наміченої функції. У цьому разі доречно використовувати функцію «сполучення», що гарантує правильність розміщення деталей об’єкта стосовно один одного. Ці процеси відбуваються в спеціальному режимі тривимірного моделювання – «Зборка».

Крім того, інструменти тривимірного проектування дозволяють виконувати розрізи і перетини об’єкта в різних площинах, приховувати окремі деталі або робити їх прозорими або напівпрозорими. Це найефективніші способи виявлення відповідності дизайнерської пропозиції вимогам промислового виробництва.

Використання 3D-моделювання в дизайні дозволяє в режимі on-lіne оцінювати проектований об’єкт, створюючи передумови для однозначного його розуміння – подобається він чи ні; хочеться володіти ним чи ні; потрібний такий об’єкт споживачеві чи ні. На відміну від традиційного проектування, дизайнер може вносити корективи в проект, які відразу ж відображаються на його моніторі і моніторах усіх служб, що беруть участь у процесі розробки. Це дозволяє оперативно приймати відповідні рішення, удосконалюючи об’ємно-просторову структуру проектованого виробу.

Застосування тривимірного моделювання в дизайні надає можливість оперувати масивом інформації, яку тривимірна модель здатна зберігати. При цьому відмітною ознакою тривимірної моделі є універсальність її цифрового коду, що дозволяє проектантові універсально її використовувати. Основною перевагою інформації, що міститься в 3D-моделі, є можливість використовувати проектну модель у різному програмному забезпеченні, що надає різні можливості її матеріалізації в цілому та візуалізації зокрема. Візуалізація кінцевого продукту є критерієм естетичної привабливості дизайнерського об’єкта.

Новітні тенденції в мистецтві ХХ ст., різноманіття його плинів і напрямів, сформували духовно-естетичні основи становлення, розвитку та зміцнення промислового дизайну в суспільстві. Активне поширення його ідей на сферу виробництва, визнання його на рівні держави в багатьох країнах створили різноманітні естетичні реалії в цій галузі художньо-практичної діяльності. У третій чверті ХХ ст. ці реалії дозволили говорити про національну самоідентифікацію промислового дизайну, розрізняти італійський, німецький, скандинавський, японський і американський дизайн.

З набуттям світовою економікою якісно нового рівня і початком процесів глобалізації промисловий дизайн поступово втрачає національні риси і стає функціонально-технологічнішим. Основним фактором цього переходу є процес насичення товарного ринку та криза надвиробництва.

Одним з відповідних кроків на кризу виявився пошук нових дизайнерських концепцій, що відображені в різноманітних естетичних рухах і стилях епохи Постмодернізму: Структуралізм, Хай-тек, Мемфіс, Деконструктивізм, Біо-тек і т.д. Усі ці рухи і стилі відбивають певні естетичні цінності, характерні нашій епосі, а також розходження в цих цінностях і загальних теоріях, визначених у рамках цих рухів.

Дизайн, що є мостом між мистецтвом та технікою і технологіями, має явно виражений «прикордонний» характер. Тривимірне проектування в зазначеному контексті можна вважати «технологізацією» мистецтва: дизайнери отримали поліфункціональний інструмент із безмежним потенціалом, що дозволяє по-новому реалізувати свої професійні можливості. Його розумне і раціональне використання сприятиме естетичній конвергенції промислового дизайну.

У підрозділі 3.3. „Інтеграція дизайнерського проекту до виробничого процесу” доведено, що повноцінна інтеграція дизайнерського проекту у виробничий процес на сучасному етапі можлива тільки за умов використання проектної (концептуальної) 3D-моделі майбутнього виробу. Тільки такий спосіб дозволяє проводити глобальні модифікації виробу, як у процесі проектування, так і для створення нових об’єктів, їхніх модифікацій або серій виробів.

Таку концептуальну модель неможливо створити і тим більше реалізувати при традиційному «ручному» проектуванні. Крім того, якості електронної форми 3D-моделі вже на етапі дизайнерської розробки дозволяють створити фізичний зразок проектованого об’єкта методами швидкого прототипування (створення макета); підготувати просторові (тригонометричні) зображення виробу для рекламних цілей, технічної документації та інструкцій зі зборки, особливо інтерактивних електронних технічних посібників (ІЕТП) і навчальних систем.

Розділ 4. «Тривимірне моделювання в промисловому дизайні України». У підрозділі 4.1. „Становлення тривимірного моделювання в промисловому дизайні України” розглядаються основні етапи опанування комп’ютерних технологій у сфері дизайну. Зокрема, зазначено, що відліком цього процесу можна вважати початок 90-х рр. ХХ ст., коли сформована економічна ситуація створила умови для інтенсивного імпорту комп’ютерної техніки. Уже в 1993-94 рр. можна було придбати в особисту власність персональний комп’ютер і тривимірне ПО типу 3D Studіo MAX.

Водночас підприємства, що набули правову й економічну незалежність від держави і чиновників, стали виготовляти різноманітну продукцію, насичуючи товарами споживчий ринок. На перехідному етапі до нового державного устрою нашої країни це стало могутнім стимулом для промислового сектора економіки. Підприємства України, що мали «запас потужності і міцності», створений ще за часів СРСР, швидкими темпами нарощували обсяги виробництва, залучаючи до цього процесу і промислових дизайнерів. Одним з ефективних способів організації виробництва було використання CAD/CAM-систем.

У підрозділі 4.2. „Використання тривимірного моделювання підприємствами та дизайнерами України” висвітлено виробничі галузі, де активно використовується тривимірне моделювання. З’ясовано, що у своїй більшості вони мають приватний статутний капітал, зосереджені переважно на сході і півдні України, займаються одним-двома напрямами й охоплюють, практично, усі сектори української економіки. Фірми подібного роду становлять значний відсоток підприємств, що використовують тривимірне моделювання у своїй роботі, але, зазвичай, не мають у штаті професійного дизайнера.

У розвинених країнах автомобілебудівна галузь є пріоритетною, сприяє активній роботі значної частини інших галузей. Сьогодні в Україні серед вітчизняних автовиробників з давньою історією найвідоміші ЗАТ «ЗАЗ», Холдинг «ЛАЗ», Холдинг «АВТОКРАЗ», Корпорація «Богдан», ЗАТ «Борис-пільський автозавод». У сегменті ринку спецавтотранспорту та сільськогоспо-дарської техніки представлені такі виробники, як ДП «Завод ім. Малишева» (Харків), ДП ПО «Південний машинобудівний завод ім. А.М. Макарова» (Дніпропетровськ), ВАТ «ХТЗ», НПО «Январець-Одеса» та ін. Усі ці підприємства повною мірою використовують тривимірне моделювання у своїх виробничих процесах і представляють значну групу користувачів CAD-систем.

Широко використовуються САПР-системи і 3D-моделювання в авіаційно-космічній промисловості: ПО «Южмаш», ДП АНТК ім. О.К.Антонова (Київ), ХДАПП (Харків), Київський завод «АВІАНТ». Крім великих державних підприємств на ринку літакобудування, де САПР є найефективнішим, існують і приватні компанії, що виробляють різноманітну авіаційну техніку, як ліцензійну, так і власної конструкції. Серед них: ТОВ «Аеропракт», ТОВ «Авіа-Про», ЗАТ «Ліліенталь, ТОВ «Вертикаль КБ».

Менш наукоємною, але актуальною для застосування САПР є дерево-обробна галузь у цілому та її кінцевий сектор – виробництво меблів. Використовується САПР і в ювелірній галузі. Такі провідні підприємства, як ВАТ «Київський ювелірний завод», ДП «Львівський державний ювелірний завод», ДП Вінницький завод «Кристал», ДП «Бурштин України», ТОВ «Ювелірний будинок «Зорина», ТОВ «Пектораль», ТОВ «Гема», ТОВ ПТП «Ювелірсервіс» та інші – використовують у виробничому процесі 3D-моделювання. Тривимірне моделювання застосовується і в інших сферах виробництва.

Отже, можна сформулювати два важливі висновки. По-перше, в українській економіці за роки незалежності відбувся значний «ривок» в автоматизації промислового виробництва, тож процес тривимірного моделювання нині відіграє ключову роль у створенні нових продуктів. По-друге, специфічні потреби галузевих секторів створили умови для корегування цих процесів, адаптуючи їх до реалізації вузькопрофільних завдань виробництва.

Сьогодні існують два підходи до надання послуг промислового дизайну. Перший передбачає розробку концептуального ескізного проекту, виконаного за технічним завданням замовника. Другий – розробку концептуального ескізного проекту, інтегрованого згодом у робочий проект з можливістю серійного виробництва і з випробуванням дизайнерського продукту. Базовим для обох підходів є використання засобів тривимірного моделювання.

Аналіз проектів української студії промислового дизайну «Industrial Design International» свідчить про ефективність використання тривимірного моделювання. Виконані студією проекти із застосуванням тривимірного моделювання за ідеологією, функціональністю, конструкцією і технологією, ергономічною складовою, рівнем і якістю формоутворення проектованих об’єктів позитивно визнані виробниками з промислово розвинених країн.

У підрозділі 4.3. „Тривимірне моделювання в українській та світовій дизайн-практиці” обґрунтовано, що ситуація з використанням 3D-моделювання дизайнерами в країнах СНД аналогічна українській. Суттєвої різниці в підходах до цих процесів немає; головна відмінність – ступінь індустріалізації, «республіканська спеціалізація» епохи СРСР у сукупності з географічним положенням, наявністю корисних копалин і менталітетом населення.

У Східній Європі, де уряди країн узяли курс на перебудову всіх сфер суспільного життя за західними стандартами і в першому десятилітті XXІ ст. стали членами ЄС, ситуація інша. Європейські інвестори прийшли в економіку цих країн зі своїми порядками, закривши значну частку промислових підприємств національного значення й організувавши виробництво відповідно до власних інтересів.

У деяких вільних дизайнерів і дизайнерських компаній ситуація організаційно подібна, але в характеристиці якості й кількості дизайнерської праці вона краща: позначаються європейські інвестиції і членство в Євросоюзі. Дається взнаки і позитивне ставлення до проблеми дизайну держав та національного приватного капіталу, розуміння його важливості і необхідності в суспільному житті.

У дослідженні виявлено, що відмітною ознакою західного дизайнерського ринку є спрямованість на конкретні замовлення виробництва, внаслідок чого остаточно відбувся перехід на комп’ютерне моделювання та високий рівень комп’ютеризації виробництва. Дизайн у цих країнах перестає бути просто проектуванням: він перетворюється в більш глобальний інструмент, що поступово вбирає в себе інші дисципліни, удосконалюючи об’ємно-просторове середовище і предметний світ людини.

Таким чином, інструменти тривимірного моделювання використовуються в усіх галузях світової економіки, характерні аналогічними алгоритмами їхнього застосування при дизайні-проектуванні і виробництві, а також мають «наддемографічний» та інтернаціональний характер.

Що стосується естетичних аспектів проектування за допомогою тривимірного моделювання, то і українська, і зарубіжна практика мають подібні тенденції. Засоби візуалізації дизайнерської пропозиції спрямовані на якомога точнішу передачу інформації про розроблений об’єкт. Безумовно, дизайнер вирішує і питання композиції, і співвідношення кожного елементу в оформленні проекту, однак, його увага зосереджена не стільки на стилістиці проектної графіки, скільки на інформативності візуалізації, на створенні наближеного до реальності образу об’єкта. Перевага надається врівноваженим композиціям, чистому простору, що не відволікає уваги від розробки та її якостей. Попри необмежені можливості 3D-графіки, у дизайнерській практиці перевага надається лаконічним рішенням презентації проекту.     

ВИСНОВКИ

1. У процесі аналізу спеціальної літератури з’ясовано, що більшість публікацій є загальнотеоретичними, інформаційно-описовими й інструктивними. Тривимірне моделювання розглядається в рамках інформаційних технологій (ІТ) і має термінологічні розбіжності у фаховій літературі. Виявлено різночитання сучасного професійного тлумачення терміна «3D-моделювання», особливо в застосуванні до сфери промислового дизайну.

Визначено, що основною сучасною «проектною одиницею» промислового дизайну в контексті інформаційних технологій є тривимірна модель, виявлені особливості якої є основою для подальшого розвитку змісту цього поняття в контексті однієї з важливих проблем у теорії і практиці дизайну – формоутворенні.

Доведено, що проблеми застосування інструментів тривимірного моделювання в дизайнерському проектуванні донині залишаються за межами наукових досліджень.

2. Показано процес становлення тривимірного моделювання як окремої галузі ІТ. Зображено еволюцію двох характерних для початку ХХІ ст. шляхів його розвитку – віртуального і реального, – їхнього вдосконалення, що відбувалося внаслідок соціально-економічних і культурних процесів. Підкреслено, що розвиток новітніх технологій суттєво вплинув на естетичні смаки та художній процес, де новації не в останню чергу пов’язані з використанням нових програмних продуктів. Прийоми та стилістика візуалізації проекту не можуть не відповідати естетичним уподобанням та художній мові сучасності.

3. Визначено базові складові процесу тривимірного моделювання в контексті формоутворення в промисловому дизайні: полігональне моделювання і складні об’єкти; описані основні форми матеріалізації тривимірної моделі: 2D-креслення, візуалізація (рендеринг), анімація, цифровий макет (DMU), тривимірна печать (3-DP), швидке прототипування (RP), технологія керування верстатами з ЧПУ.

4. Розроблено й описано процес створення нового продукту на основі параметричної тривимірної моделі, що складається із семи послідовних етапів: підготовчого; концептуального; варіантного формоутворення; системного проектування; прототипування; супровідного й оціночного.

5. Виявлено принципове розходження у віртуальному і параметричному характері 3D-моделей у контексті промислового дизайну. Визначено основні системи тривимірного моделювання: призначені для віртуального проектування (СВП) і для промислового проектування (СПП).

6. Розроблено класифікацію основних засобів тривимірного моделювання промислового дизайнера, що складається із системи для віртуального проектування (СВП) та системи для промислового проектування (СПП). Класові СВП більше відповідають 3D-моделі, що відбивають зовнішню форму і зовнішнє сприймане поводження (функціонування) об’єкта. З позицій промислового дизайну ці моделі можна назвати функціональними. Класові СПП більше відповідають 3D-моделі, що відбивають не тільки зовнішню форму проектованого об’єкта, а й презентують об’єкт як систему зі своїм пристроєм і механізмом внутрішнього функціонування. Ці моделі можна називати структурними.

7. Наведено розгорнуте визначення поняття тривимірної моделі в контексті використання її в промисловому дизайні, а також сформульоване найоптимальніше визначення поняття процесу тривимірного моделювання: тривимірне моделювання в промисловому дизайні це цілеспрямований процес побудови проектної моделі розроблюваного об’єкта, що є результатом візуального мислення дизайнера, реалізованого за допомогою відповідного програмного забезпечення та використання комп’ютерної техніки.

8. Сформульовано основні переваги тривимірного моделювання. З’ясовано, що естетичну цінність тривимірного моделювання можна подати, як можливість по-новому виявити професійні здібності промислового дизайнера, використовуючи поліфункціональний інструмент (КТ-технології) з безмежним потенціалом, що відповідає вимогам часу. Доведено, що використання інструментів тривимірного моделювання дозволяє зекономити час на розробку проекту, оперативно вносити зміни, досягти відповідності дизайнерської пропозиції вимогам виробництва.

Визначено, що для промислового дизайнера найбільший інтерес у вивченні повинні мати тривимірні системи, основані на об’ємному моделюванні (solіd modelіng). Доведено, що робота в параметричних CAD/CAM-системах дозволить проектувати на рівні сучасних вимог промислового виробництва.

9. Порівняльний аналіз використання тривимірного моделювання в Україні, Росії, країнах СНД, ближнього зарубіжжя та ЄС дозволив виявити аналогічні алгоритми їхнього застосування в промисловому дизайні; «наддемографічний» та інтернаціональний характер. В українській економіці інструменти тривимірного моделювання використовуються в усіх галузях, крім сировинних. Установлено, що компанії, які використовують у циклах свого виробництва тривимірне моделювання, складають значний відсоток підприємств, але, зазвичай, не мають у штаті професійного дизайнера.

З’ясовано, що проектна графіка як в Україні, так і в зарубіжних країнах відзначається лаконізмом та спрямованістю на відтворення інформативно насиченого образу, наближеного до реальності.   

10. Доведено, що тільки комплексне застосування сучасних засобів і методів дизайнерського проектування – можливостей КТ у цілому, й інструментів тривимірного моделювання зокрема, – дозволяє створити оптимальну і гнучку систему відносин між промисловими дизайнерами і компаніями-виробниками, одержати результат, адекватний рівневі сучасного промислового виробництва.

11. Матеріали дисертації надають перспективи для подальшого наукового дослідження процесів тривимірного моделювання в промисловому дизайні, поетапної процедури формування робочої моделі використання комп’ютерного інструментарію в навчальному процесові для майбутніх дизайнерів, створення національної системи такого навчання.

СПИСОК ОСНОВНИХ ПУБЛІКАЦІЙ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Вергунов С. В. К вопросу о дизайне и проблемах визуализации. Понятийный аспект // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків : ХДАДМ, 2006. №1. С. 36 42.
  2.  Вергунов С. В. К вопросу о классификации видов компьютерной графики // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків : ХДАДМ, 2006. №2. С. 3 14.
  3.  Вергунов С. В. К вопросу о дизайне и проблемах визуализации. Инструментальный аспект // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків : ХДАДМ, 2006. №4. С. 11 17.
  4.  Вергунов С. В. К вопросу о классификации компьютерных графических систем // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків : ХДАДМ, 2006. №5. С. 3 16.
  5.  Вергунов С. В. Дизайн Украины: аспекты становления и развития // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків : ХДАДМ, 2009. №2. С. 18 31.
  6.  Вергунов С. В. Новые понятия в дизайне. Часть 1. Информационный дизайн // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст] : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків, 2009. №5. С. 23 31.
  7.  Вергунов С. В. Новые понятия в дизайне. Часть 2. Мультисенсорный дизайн // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст] : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. — Харків, 2009. — №6. — С. 32 – 39.
  8.  Вергунов С. В. Новые понятия в дизайне. Часть 3. Экологический дизайн // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст] : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. — Харків, 2009. — №7. — С. 16 – 21.
  9.  Вергунов С. В. Аспекти становлення та розвитку дизайну в Україні // Полтавський інститут економіки і права : Зб. матеріалів VI Всеукраїнської науково-практичної конф. «Інновації в освіті, науці та виробництві». — Полтава: ПІЕП. — 2009. — С. 15 – 26.
  10.   Вергунов С. В. Классификация средств 3D-моделирования промышленного дизайнера // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. Харків, 2009. №14. С. 18 23.
  11.   Вергунов С.В. Трехмерная модель в промышленном дизайне, ее определение и сущность // Культура народов Причерноморья : Научный журнал.   Симферополь, 2009. №167. С. 145 148. 
  12.   Вергунов С. В. Системы инженерного моделирования и проектирования в промышленном дизайне // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті : Збірка наукових праць вищих навчальних закладів художньо-будівельного профілю України і Росії / Під загальною редакцією Трегуб Н. С. — Харків : ХДАДМ, 2009. — №5. — С. 149 – 156.
  13.   Вергунов С.В. 3D-модель и 3D–моделирование в промышленном дизайне // Педагогіка вищої та середньої школи [Текст] : Зб. наук. пр. — Мистецька освіта в Україні (теорія, методи, технології) / редкол.: В. К. Буряк (гол. ред.) та ін. — Кривий Ріг : КДПУ, 2009. — С. 84 – 89.
  14.   Вергунов С. В. Роль и место дизайнера в процессе создания промышленных изделий на основе трехмерной модели. Часть 1. Этапы процесса // Культура народов Причерноморья : Научный журнал.   Симферополь, 2009. №169. С. 10 13.
  15.   Вергунов С. В. Статистические исследования по применению трехмерного моделирования в курсовом проектировании студентов специализации «Промышленный дизайн» на кафедре «Дизайн» ХГАДИ в 2008-09 учебном году // Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв [Текст] : Зб. наук. пр. / За ред. Даниленка В. Я. — Харків, 2009. — №15. — С. 11 – 13.
  16.   Вергунов С. В. Роль и место дизайнера в процессе создания промышленных изделий на основе трехмерной модели. Часть 2. Уровни этапов // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті : Збірка наукових праць вищих навчальних закладів художньо-будівельного профілю України і Росії / Під загальною редакцією Трегуб Н. С. — Харків : ХДАДМ, 2010. — №1. — С. 260 – 262.

АНОТАЦІЯ

Вергунов С.В. Тривимірне моделювання у промисловому дизайні України кінця ХХ – початку ХХI століть. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства за спеціальністю 17.00.07 – дизайн. – Харківська державна академія дизайну і мистецтв. – Харків, 2010.

Дисертацію присвячено дослідженню тривимірного моделювання в промисловому дизайні України кінця ХХ – початку ХХI ст. Розкрито специфіку формування та еволюціонування 3D-моделювання, як окремої галузі ІТ в цілому, та становлення її в промисловому дизайні нашої країни. На основі аналізу проектної ситуації та застосування інструментів тривимірного моделювання висвітлено фактори такого становлення. Визначено базові складові цього процесу, що мають значення для промислового дизайну та принципове розходження в характері 3D-моделі щодо нього. Здійснена класифікація і позначені засоби тривимірного моделювання, а також наведено розгорнуте визначення поняття 3D-моделі і процесу тривимірного моделювання. Описані сім послідовних етапів проектування на основі 3D-моделі. Доведено, що інструменти тривимірного моделювання використовуються в усіх галузях української економіки: цей процес сьогодні відіграє ключову роль у створенні нових продуктів.

Ключові слова: промисловий дизайн, естетика, проектна графіка, 3D-модель, тривимірне моделювання, САПР-системи, віртуальне та промислове проектування, функціональна та структурна модель, зборка.

АННОТАЦИЯ

Вергунов С.В. Трехмерное моделирование в промышленном дизайне Украины конца ХХ – начала ХХI столетий. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата искусствоведения по специальности 17.00.07 – дизайн. – Харьковская государственная академия дизайна и искусств. – Харьков, 2010.

Диссертация посвящена исследованию трехмерного моделирования в промышленном дизайне Украины конца ХХ – начала ХХI ст. В исследовании сделан акцент на формировании и эволюционировании 3D-моделирования, как отдельной отрасли ИТ в целом, и становлении ее в промышленном дизайне нашей страны. На основе функций, характерных для трехмерного моделирования, определены базовые составляющие этого процесса, имеющие значение для промышленного дизайна – алгоритмы построения и принципы формообразования 3D-модели. Описаны основные режимы и типы этих построений, а также основные формы материализации 3D-модели: 2D-чертеж, рендеринг, анимация, трёхмерная печать, быстрое прототипирование, фрезерование. Дана характеристика этих форм.

В ходе исследования было выявлено принципиальное различие в характере 3D-модели в приложении к промышленному дизайну. Изучены, проклассифицированы и обозначены средства трехмерного моделирования в этом контексте: системы для виртуального проектирования (СВП) и системы для промышленного проектирования (СПП); даны определения классов этих систем, выделены их основные виды и области применения. Классу СВП больше соответствуют 3D-модели, которые отражают внешнюю форму и внешнее воспринимаемое поведение (функционирование) проектируемого объекта. С позиций промышленного дизайна эти модели можно называть функциональными. Классу СПП больше соответствуют 3D-модели, которые отражают не только внешнюю форму проектируемого объекта, а и представляют объект как систему со своим устройством и механизмом внутреннего функционирования. Эти модели можно называть структурными. Такая модель позволяет внести в лексикон промышленного дизайнера понятие сборка. Сегодня в Украине присутствуют оба типа 3-D моделей.

В работе дано развернутое определение понятия 3D-модели в применении ее к промышленному дизайну: проектная (=дизайнерская) модель – это электронный носитель информации об объемно-пространственной структуре проектируемого объекта, его текстуре и цвето-фактурном решении. Проведенный системный анализ процессов использования КТ в проектно-художественной деятельности позволил сформулировать и наиболее оптимальное определение процесса 3D-моделирования в промышленном дизайне: это построение проектной модели разрабатываемого объекта, являющегося результатом визуального мышления дизайнера, реализованного с помощью соответствующего программного обеспечения и использования компьютерной техники. Акцентируется внимание на процессе проектирования на основе параметрической 3D-модели, который состоит из семи последовательных этапов.

Сформулированы основные преимущества трехмерного моделирования в промышленном дизайне. Установлено, что эстетическую ценность трехмерного моделирования можно представить как возможность по-новому выразить профессиональные способности промышленного дизайнера, используя полифункциональный инструмент (КТ-технологии) с безграничным потенциалом, соответствующий духу времени (Spirit of the Times).

Проведенный сравнительный анализ использования трехмерного моделирования в Украине и других странах позволил выявить аналогичные алгоритмы их применения в промышленном дизайне, а также «наддемографический» и интернациональный характер. В реальном секторе украинской экономики инструменты трехмерного моделирования используются, практически, во всех ее отраслях. Установлено, что компании, использующие в циклах своего производства 3D-моделирование, имеют частный уставной капитал, сосредоточены в основном на востоке и юге Украины, занимаются одним-двумя производственными направлениями, сориентированы либо по технологии изготовления, либо по характеру оказываемой услуги. Фирмы подобного рода составляют значительный процент предприятий, использующих 3D-моделирование в своей работе, но, как правило, не имеют в штате профессионального дизайнера. Процесс трехмерного моделирования сегодня играет ключевую роль в создании новых продуктов, а специфические потребности отраслевых секторов украинской экономики создали необходимые и достаточные условия для корректировки этих процессов, адаптируя их для реализации конкретных, узкопрофильных задач того или иного производства.

Только комплексное применение современных средств и методов дизайнерского проектирования – возможностей КТ в целом, и инструментов трехмерного моделирования в частности, – позволяет создать оптимальную и гибкую систему отношений между промышленными дизайнерами и производящими компаниями, получить результат, адекватный уровню современного промышленного производства.

Ключевые слова: промышленный дизайн, эстетика, проектная графика, 3D-модель, трехмерное моделирование, САПР-системы, виртуальное и промышленное проектирование, функциональная и структурная модель, сборка.

АNNOTATION

Vergunov S.V. 3D-modeling in Ukrainian industrial design at the end of ХХ and at the beginning of ХХI century. – Manuscript.

Thesis for obtaining the scientific degree of the Candidate in the History of Art, Speciality 17.00.07 – design. – Kharkov State Academy of Design and Arts. – Kharkov, 2010.

Dissertation covers the research of 3D-modeling in Ukrainian industrial design at the end of ХХ and at the beginning of ХХI century. Specification of formation and evolutionism of 3D-modeling as a separate area of IT in common and its establishment in industrial design of our country is also detected. According to analysis of project situation and application of 3D-modeling tools factors of such establishment are also represented. Basic components of this process which means a lot for industrial design and 3D-modeling are detected. Classification and facilities of 3D-modeling, the definition of 3D-model and process of 3D-modeling are given. Seven consecutive phases of designing with a help of 3D-model are represented. Take for granted that usage of 3D-modeling tools in all areas of Ukrainian economy is a key process in creation of new objects to date.

Key words: industrial design, esthetics, project graphics, 3D-model, 3D-modeling, CAD-systems, virtual projecting, industrial projecting, functional model, structural model, assembly.

Наукове видання

ВЕРГУНОВ  Сергій  Віталійович

ТРИВИМІРНЕ МОДЕЛЮВАННЯ

У ПРОМИСЛОВОМУ ДИЗАЙНІ УКРАЇНИ

КІНЦЯ XXПОЧАТКУ XXI СТ.

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата мистецтвознавства

17.00.07 дизайн

Підписано до друку 25.10.2010

Формат 60х90/16. Принтерний друк

Умовн. друк. арк. 0,9. Наклад 100 прим.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14633. Сопротивление материалов 8.39 MB
  1Изгиб. Определения. Основные типы балок и опор. Правило знаков. Деформационный изгиб вызывают внешние силы и моменты плоскость действия которых проходит через продольную ось бруса силы перпендикулярны продольной оси . Силовая плоскость – плоскость в которой действ...
14634. АНАЛИЗ ДИАГРАММЫ РАСТЯЖЕНИЯ И ПОСТРОЕНИЕ ДИАГРАММЫ В ИСТИННЫХ КООРДИНАТАХ 354 KB
  Анализ диаграммы растяжения и построение диаграммы в истинных координатах Методические указания к лабораторным практическим работам и КНИРС по специальным дисциплинам для студентов всех металловедческих и материаловедческих специальностей Методические указан
14635. АНАЛИЗ МЕХАНИЗМОВ РАЗРУШЕНИЯ 8.7 MB
  АНАЛИЗ МЕХАНИЗМОВ РАЗРУШЕНИЯ Методические указания к лабораторным практическим работам и КНИРС по специальным дисциплинам для студентов всех металловедческих и материаловедческих специальностей Методические указания содержат терминологию принятую в настояще
14636. Работа с глобальной сетью в командной строке Windows 62.5 KB
  Лабораторная работа 3 по дисциплине Вычислительные машины системы и сети На тему: Работа с глобальной сетью в командной строке Windows. Цель работы: научиться получать информацию и доступ к настройкам сетью с помощью утилит командной строки Windows. ЗАДАНИЕ 1...
14637. Методы обследования защищаемого помещения от закладных электронных устройств, предназначенных для снятия конфиденциальной информации 75.55 KB
  Лабораторная работа №7 Методы обследования защищаемого помещения от закладных электронных устройств предназначенных для снятия конфиденциальной информации. Цель: проверка защищаемого помещения с помощью специализированных технических средств на предмет обнаруже...
14638. Решение системы линейных алгебраических уравнений методом простой итерации 330.76 KB
  Используя прикладной программный пакет MathCAD и с помощью программы составленной на языке программирования Паскаль решить систему линейных алгебраических уравнений методом простой итерации с точностью . Данная СЛАУ: Проверка условия сходимости: Условие сходимо...
14639. Решение системы линейных алгебраических уравнений методом Гаусса 66.71 KB
  Используя прикладной программный пакет MathCAD и с помощью программы составленной на языке программирования Паскаль решить систему линейных алгебраических уравнений методом Гаусса с точностью. Составить функции реализующие методы проверить решение с помощью встроенны
14640. Решение заданного дифференциальног уравнения методом Рунге – Кутта с применением «ручных» вычислений 121.27 KB
  Решить заданное дифференциальное уравнение методом Рунге – Кутта с применением ручных вычислений и с помощью программы с шагом h и шагом h/2. С помощью прикладного программного средства MathCAD методом Рунге – Кутта обеспечить вывод полученных решений в виде таблиц и граф...
14641. Решить заданное дифференциальное уравнение методом Эйлера с применением «ручных» вычислений 123.98 KB
  Решить заданное дифференциальное уравнение методом Эйлера с применением ручных вычислений а также с помощью программы составленной на языке программирования Паскаль с шагом 2h и с шагом h. Свести результаты вычисления в одну таблицу и сопоставить точность полученных...