65538

Етіопатогенетичне обґрунтування способу лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку

Автореферат

Медицина и ветеринария

Карієс зубів обумовлений прогресуючою демінералізацією зубних тканин викликаною кислотоутворюючими автохтонними бактеріями ротової порожнини серед яких найбільший карієсогенний потенціал мають стрептококи.

Украинкский

2014-07-31

156 KB

0 чел.

10

PAGE  1

Міністерство охорони здоров’я України

Луганський державний медичний університет

Устименко Юлія Юріївна

УДК 616.314-002-02-08-053.4

Етіопатогенетичне обґрунтування способу лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку

14.03.04 – патологічна фізіологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Луганськ-2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор, заслужений діяч науки і техніки України Гайдаш Ігор Славович, Луганський державний медичний університет МОЗ України, завідувач кафедри мікробіології.

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор Сидорчук Ігор Йосипович, Буковинський державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології;

доктор медичних наук, професор Абрамов Андрій Володимирович, Запорізький державний медичний університет МОЗ України, професор кафедри патофізіології.

Захист відбудеться “04” червня 2010 р. о 13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.600.02 при Луганському державному медичному університеті (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1г).

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Луганського державного медичного університету (91045, м. Луганськ, кв. 50-річчя Оборони Луганська, 1г).

Автореферат розісланий «04» травня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради, доцент                              В.М. Шанько

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Карієс зубів у дітей молодшого шкільного віку є широко розповсюдженою патологією ротової порожнини, яка реєструється у 60-100 % випадків (Гарькавец С.А., 2008). Частота та інтенсивність карієсу суттєво зростають на фоні дефіциту у тканинах зубів фтору, що є найбільш показовим у регіонах з малим вмістом фтору у питній воді (Загайнова Н.Н., 2008). До таких регіонів належить Луганська область, де вміст фтору у питних водах складає 0,2-0,4 мг/мл при гігієнічному стандарті 0,7-1,5 мг/л (Загайнова Н.Н., 2008).

Карієс зубів обумовлений прогресуючою демінералізацією зубних тканин, викликаною кислотоутворюючими автохтонними бактеріями ротової порожнини, серед яких найбільший карієсогенний потенціал мають стрептококи. Зниження рН ротової рідини негативно впливає на мінералізацію зубної емалі, що має прояв у «вимиванні» іонів кальцію та зміні хімічної структури зовнішнього шару зубів (Антонишин Б.В., Наконечна О.М., 2001). Ці процеси призводять до формування мікродефектів у зубній емалі, які при постійній кислотоутворюючій активності ротової мікрофлори прогресують у каріозні порожнини.

Висока адгезивність і імуносупресивні властивості ротової мікрофлори суттєво утруднюють як механічне очищення поверхні зубів, особливо у міжзубних проміжках та зубних фігурах, так і перешкоджають ефективній дії гуморальних і клітинних імунних факторів слини (Вишняк Г.Н., 1999; Ковач И.В. та ін., 2005). До нинішнього часу не вивчений вплив рН ротової рідини на імуносупресивні властивості мікрофлори ротової порожнини та активність клітинних та гуморальних факторів імунітету (Bowden G.H.W., Hamilton I.R., 2008). Не повністю вивчена ефективність лікування карієсу у дітей з використанням комбінації фармакологічних препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» і кальцію глюконат.

Зв'язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація є фрагментом планової наукової роботи кафедри патофізіології Луганського державного медичного університету № 0198U005713 «Запалення як результат дії бактерій». Авторка є співвиконавцем комплексної теми.

Мета і задачі дослідження: Розробити спосіб лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку з використанням препаратів, які містять лізоцим, фтор та кальцій, на підставі вивчення мікробіологічних, імунних і метаболічних показників.

Для досягнення мети були поставлені наступні задачі:

В залежності від рН ротової рідини дітей 5-12 років, хворих на карієс, вивчити:

  1.  Бактеріальне обсіменіння ротової порожнини, видовий склад мікрофлори та її імуносупресивні властивості.
  2.  Гуморальні і клітинні фактори імунітету ротової рідини.
  3.  Вміст фтору та кальцію у зубній емалі.
  4.  Патогенетичну ефективність використання препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат при лікуванні карієсу.

Об'єкт дослідження: патогенез і методи корекції порушень при карієсі у дітей 5-12 років.

Предмет дослідження: мікробіологічний, імунний статус, показники мінерального обміну зубів, активна реакція ротової порожнини і ефективність препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат.

Методи дослідження: загальноклінічні (огляд, пальпація, перкусія зубів, рентгенографія, загальний аналіз крові та інші методи), інструментальні (визначення рН ротової рідини); мікробіологічні (вивчення загального обсіменіння та окремо обсіменіння ротової порожнини певними видами стрептококів, антикомплементарної – АКА, антилізоцимної – АЛА, антиімуноглобулінової – АІА активності бактерій; антибактерійної активності препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат); імунологічні (визначення вмісту лізоциму, секреторного і сироваткового імуноглобуліну (Ig) A, M, G, фагоцитарного індексу – ФІ, фагоцитарного числа – ФЧ нейтрофілів ротової рідини); лабораторні (вивчення вмісту F та СаО у зубах методом рентгеноспектрального мікроаналізу та хімічного аналізу); статистичні (метод варіаційної статистики).

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчений вплив рН ротової рідини на АКА, АЛА та АІА етіологічних агентів карієсу у дітей, а також на вміст та активність гуморальних і клітинних факторів імунітету ротової рідини. Показано, що з збільшенням рН ротової рідини імуносупресивні властивості етіологічних агентів карієсу збільшується, а вміст та активність імунних гуморальних та клітинних факторів ротової рідини зменшуються. Вперше вивчений вміст фтору та кальцію у неуражених та уражених карієсом зонах зубної емалі. Встановлено, що в ураженій карієсом емалі вміст фтору та кальцію суттєво нижчий, ніж у неураженій зоні. Вперше вивчена ефективність використання комбінації препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцию глюконат при лікуванні початкової форми карієсу у дітей 5-12 років.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблений спосіб лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку з використанням препаратів «Лісобакт» та «Вітафтор» (отримане позитивне рішення про видачу патенту на корисну модель). Одержані дані використовуються в лекційному курсі та при проведенні практичних занять на кафедрах патофізіології, стоматології факультету післядипломної освіти та мікробіології Луганського державного медичного університету Міністерства охорони здоров’я України, що підтверджено відповідними актами впровадження.

Особистий внесок здобувачки. Вибір теми наукового дослідження, напрямку досліджень, формулювання мети і завдань дослідження, планування роботи були здійснені спільно з науковим керівником – професором Гайдашем І.С. Авторкою самостійно проведений патентний та літературний пошук, виконана експериментальна частина роботи, аналіз результатів досліджень, написані всі розділи дисертації та автореферат.

Апробація роботи. Основні наукові положення, висновки дисертації були викладені та обговорені на засіданнях: науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів і молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету (Ужгород, 2008); XV Міжміської конференції молодих вчених «Актуальні проблеми патофізіології» (Санкт-Петербург, 2009); науково-практичної конференції медичного університету Сумського державного університету «Актуальні питання теоретичної медицини» (Суми, 2009), а також на засіданнях Луганських обласних товариств мікробіологів та патофізіологів протягом 2006-2010 рр.

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 1 монографію, 5 наукових статей та 3 тез в часописах, які відповідають вимогам Вищої атестаційної комісії України та надруковані згідно вимог, викладених в пункті 3 Постанови ВАК України від 15 січня 2003 р. за № 7-05/1; отримане позитивне рішення про видачу патенту на корисну модель.

Обсяг і структура дисертації. Робота написана на 118 сторінках комп'ютерного набору та складається з вступу, огляду літератури, 3 розділів власних досліджень, розділу аналізу та узагальнення одержаних результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних першоджерел. Робота ілюстрована 22 таблицями. Список використаних першоджерел включає 189 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, сформульовано мету, завдання, вказано об’єкт, предмет та методи дослідження. Висвітлено наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи. Наведені дані про особистий внесок здобувачки, апробацію роботи, впровадження результатів дослідження, публікації.

В першому розділі наведений аналітичний огляд наявних літературних даних щодо сучасних аспектів етіології, патогенезу, лікування і профілактики карієсу у дітей.

Матеріал і методи дослідження. Під нашим спостереженням знаходилось 189 дітей у віці 5-12 років (95 хлопчиків та 94 дівчинки), які звертались по стоматологічну допомогу або в зв’язку з профілактичними оглядами до дитячої міської стоматологічної поліклініки міста Луганська з 2006 по 2009 рр. З 189 дітей 136 мали початкові клінічні прояви карієсу, а 53 дитини були признані клінічно здоровими (група референтної норми). 136 дітей з карієсом були розподілені на 8 груп по 17 осіб у кожній (контрольна група та 7 дослідних груп). Пацієнти дослідної групи № 1 приймали всередину препарат «Лісобакт» (боснійського виробництва) по 2 таблетки для розсмоктування в роті тричі на день. Пацієнти дослідної групи № 2 приймали препарат «Вітафтор» (українського виробництва) по 1 таблетці 1 раз на день для розсмоктування в роті після їжі. Пацієнти дослідної групи № 3 приймали кальцію глюконат по 0,5 г тричі на день для розсмоктування у роті. Пацієнти дослідної групи № 4 приймали комбінацію «Лісобакта» та «Вітафтору» по вказаній раніше схемі; діти групи № 5 – комбінацію «Лісобакту» та кальцію глюконату. Пацієнти дослідної групи № 6 приймали комбінацію «Вітафтору» та кальцію глюконату. Пацієнти дослідної групи № 7 приймали комбінацію препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат. Курс прийому вказаних фармацевтичних препаратів склав 6 місяців. Діти контрольної групи ніяких препаратів не приймали. Роботу виконували у відповідності до існуючих біоетичних норм.

Всім пацієнтам проводили загальноклінічне дослідження, яке включало огляд, пальпацію, перкусію зубів, рентгенографію, загальний аналіз сечі та інші методи. Всім дітям, які мали потребу у стоматологічній допомозі, була проведена санація ротової порожнини. У процесі обстеження у всіх дітей гігієнічний режим ротової порожнини був однаковим.

рН ротової рідини вивчали з допомогою іонометру лабораторного И-160МИ. Матеріалом для мікробіологічного дослідження був зубний наліт (з поверхні інтактної емалі та крейдяної плями). Встановлення родової приналежності культур та видову ідентифікацію стрептококів проводили згідно з наказом Міністерства охорони здоров’я СРСР № 535 від 22 квітня 1985 року «Про уніфікацію мікробіологічних (бактеріологічних) методів дослідження, які застосовуються у клініко-діагностичних лабораторіях лікувально-профілактичних установ». Визначали загальне обсіменіння та окремо обсіменіння ротової порожнини S. mutans, S. salivarius, S. oralis та S. mitis. Визначали АКА, АЛА та АІА виділених бактерій. У ротовій рідині дітей визначали: вміст лізоциму, секреторного та сироваткового Ig A, Ig G, Ig M, ФІ та ФЧ нейтрофілів. Вміст фтору та окису кальцію у зубах дітей проводили методом рентгеноспектрального мікроаналізу та хімічного аналізу в лабораторії випробувального центру "Восток ГРГП" (Луганськ, вулиця Радянська, 38). Характер виявлених змін був проаналізований з використанням варіаційної статистики на ЕОМ.

Взаємозв’язок рН ротової рідини з бактеріальним обсіменінням ротової порожнини, видовим складом та імуносупресивними властивостями стрептококів. Нами встановлено, що зі збільшенням бактеріального обсіменіння ротової порожнин рН ротової рідини дітей, хворих на карієс, знижується. Найменші показники рН у межах від 6,4 до 6,6 спостерігали при загальному обсіменінні ротової порожнини у межах 7 lg КУО/10 мл зубного нальоту, тоді як найбільші показники рН від 7,21 до 7,4 реєструються при загальному обсіменінні ротової порожнини в межах 2 lg КУО/10 мл зубного нальоту. По мірі зниження рН ротової рідини обсіменіння ротової порожнини карієсогенними видами стрептококів збільшується (S. mutans, S. salivarius, S. oralis, S. mitis).

Нами встановлено, що зниження ротової порожнини у дітей, хворих на карієс, супроводжується посиленням імуносупресивних властивостей стрептококів. Вказане посилення імуносупресивних властивостей має прояв у збільшенні здатності вказаних бактерій інактивувати лізоцим, комплемент, Ig A, Ig M, Ig G. Найменші показники АЛА карієсогенних стрептококів реєстрували при рН середовища 7,4. АЛА прогресивно збільшувалась та була найбільшою при рН=6,6. Нами також відзначено, що взаємозв’язок АЛА стрептококів з рН середовища є видозалежним. Найбільш стійкими до зниження рН середовища, що мало прояв у більш високій АЛА, були штами S. mutans, найменш стійкими – штами S. mitis.

Частота реєстрації АКА стрептококів залежала від рН середовища, у якому проводили дослідження. Зі зменшенням рН середовища АКА збільшувалась. Так, якщо при рН 7,4 частота АКА в залежності від виду стрептококів складала 12,1-44,4 %, то при рН=7,2 частота АКА зростала до 20,7-60,5 %. При рН=7,0 частота АКА стрептококів складала 39,7-70,4 %, що було вірогідно вище, ніж аналогічні частоти АКА при рН=7,4. При слабкокислій реакції середовища (рН=6,8) найменша частота АКА склала 62,1 %, а найбільша – 90,1 %. При рН=6,6 всі штами всіх видів стрептококів з однаковою частотою (100 %) інактивували комплемент у концентрації 20 СР50/мл. Залежність частоти АКА від рН середовища носить видоспецифічний характер. Найбільшу частоту АКА (незалежно від значення рН середовища) мали штами S. mutans, у той час як частота АКА при різних значеннях рН середовища була найменшою серед штамів S. mitis.

Нами встановлено, що між АІА карієсогенних стрептококів та рН середовища, в якому реалізується антиімуноглобуліновий потенціал видів стрептококів, які тестуються, є зворотна залежність, схожа з такою, виявленою при вивченні АЛА та АКА вказаних бактерій. А саме, АІА стрептококів збільшувалась по мірі зниження рН середовища. Найменш виражена інактивація імуноглобулінів основних класів мала місце при рН середовища 7,4, тоді як найбільш виражену АІА спостерігали при рН середовища 6,6. Крім того, нами встановлено, що залежність АІА від рН середовища має видоспецифічні особливості, які мають прояв у тому, що, незалежно від рН середовища, АІА S. mutans перевищує АІА інших видів стрептококів. Найменшу АІА мали штами S. mitis.

Вплив рН ротової рідини на показники гуморального та клітинного імунітету ротової рідини у дітей, хворих на карієс. Найбільші концентрації досліджуваних гуморальних імунних факторів були виявлені нами при рН ротової рідини 7,21-7,4 (яка реєструвалась у дітей з відсутністю карієсу); ці показники були прийняті нами у якості референтної норми. Зниження рН ротової рідини у межах 7,01-7,2 спостерігали у дітей з першим ступенем карієсу (мінімальні клінічні прояви карієсу зубів). При цьому ми реєстрували невірогідне зменшення всіх досліджуваних гуморальних факторів імунітету порівняно з аналогічними показниками у групі дітей з рН ротової рідини від 7,21 до 7,40: концентрація лізоциму у ротовій рідині при рН=7,01-7,20 виявилась нижчою такої при рН=7,21-7,40 у 1,06 разу, концентрації sIg A та сироваткового Ig А – нижчими у 1,035 та у 1,07 разу, Ig G – у 1,08 разу (р>0,05 у всіх випадках). У дітей, хворих на карієс, в яких рН ротової рідини дорівнювала 6,81-7,00, мало місце вірогідне зменшення значень всіх досліджуваних гуморальних імунних факторів: концентрація лізоциму виявилась у 1,21 разу нижчою аналогічного показника у ротовій рідині дітей при рН=7,21-7,40 (р<0,01), а також у 1,14 разу нижчою, ніж при рН ротової рідини від 7,01 до 7,20 (р<0,05). Схожу спрямованість змін реєстрували і для інших гуморальних факторів ротової рідини. По мірі зниження рН ротової рідини у дітей, які хворіють на карієс, спостерігали подальше прогресивне зменшення концентрації лізоциму, Ig A та Ig G. Так, зменшення рівня лізоциму у ротовій рідині з рН=6,61-6,80 склало 1,35 разу порівняно з рівнем лізоциму в ротовій рідині з рН=7,21-7,40 (р<0,001). Аналогічні зменшення для вмісту sIg A, сироваткового Ig A та Ig G склали, відповідно, 1,34, 1,40 та 1,48 разу (р<0,001). Найменші концентрації лізоциму, Ig A та Ig G були зареєстровані у ротовій рідині з рН=6,40-6,60: концентрація лізоциму була у 1,58 разу нижчою, ніж при рН ротової рідини від 7,21 до 7,40 (р<0,001); концентрації sIg A, сироваткового Ig A, Ig G – у 1,53, 1,6  та у 1,71 разу (р<0,001 в усіх випадках).

Аналогічна пряма залежність була виявлена між рН ротової рідини та показниками фагоцитарної активності нейтрофілів ротової рідини. Найвищі показники фагоцитозу були зареєстровані у дітей з рН ротової рідини у діапазоні значено 7,21-7,40, а найменші – у дітей, хворих на карієс, при рН ротової рідини у діапазоні від 6,40 до 6,60.

Вплив рН ротової рідини на мінеральний склад емалі зубів. Нами встановлено, що вміст F та СаО у крейдяній плямі уражених карієсом зубів був, відповідно, у 1,69 та у 1,33 разу нижчим, ніж у емалі здорових постійних зубів (у обох випадках розбіжності були статистично вірогідними). Слід також відзначити, що вміст F  у емали неураженої карієсом зони був у 1,2 разу нижчим, ніж у емалі здорових постійних зубів. Для вмісту CaO аналогічна розбіжність склала 1,1 разу. Разом з цим, відзначені відмінності у вмісті F та СаО у емалі неураженої карієсом зони карієсних зубів, у співставленні з такими у емалі здорових постійних зубів, статистично значущих відмінностей не мали. Нами встановлено, що вміст F та СаО у крейдяній плямі емалі зменшується по мірі зниження рН ротової рідини. Найменш виразний, але суттєвий дефіцит F та СаО у крейдяній плямі емалі уражених карієсом зубів спостерігали при значеннях рН ротової рідини у діапазоні від 7,21 до 7,40: вміст F був у 1,25 разу меншим, ніж в емалі здорових постійних зубів, а вміст Са О – у 1,1 разу (р<0,05 у обох випадках). При рН ротової рідини від 7,01 до 7,20 зменшення вмісту F та СаО у крейдяній плямі емалі уражених карієсом зубів прогресує та складає 1,36 та 1,23 разу (р<0,01 в обох випадках порівняння). При рН ротової рідини від 6,81 до 7,00 аналогічні зміни для F та СаО склали, відповідно, 1,58 та 1,33 разу, а при рН ротової рідини від 6,61 до 6,80 – 2,25 та 1,42 разу (у всіх випадках порівняння розбіжності статистично вірогідні). Найзначнішій дефіцит F та СаО у зоні крейдяної плями емалі уражених карієсом зубів був зареєстрований при рН ротової рідини у діапазоні від 6,40 до 6,60: зниження склало 2,85 та 1,66 разу проти їх вмісту у емалі здорових постійних зубів.

Вплив «Лісобакту», «Вітафтору», кальцію глюконату та їх комбінації на бактеріальне обсіменіння та рН ротової рідини дітей, хворих на карієс. З метою визначення антибактерійного потенціалу препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат як при окремому, так і при комбінованому їх використанні ці препарати ми вносили до середовища культивування стрептококів, після чого реєстрували показники кількісного росту бактерій. Культивування стрептококів протягом 24 год у середовищі 199 (контроль) супроводжувалось суттєвим збільшенням кількості КУО (у 3-4 рази) порівняно з їх вихідною кількістю. У той же час, додавання до середовища 199 тільки «Лісобакту» та «Вітафтору» супроводжувалось суттєвим зменшенням кількості стрептококів на 24 год експерименту. Внесення до середовища 199 тільки кальцію глюконату антибактерійного ефекту не викликало. Найбільший антибактерійний ефект відносно карієсогенних стрептококів мала комбінація всіх трьох препаратів.

При вивченні впливу препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат на рН середовища у чистих культурах стрептококів у розведенні 3.2lg КУО/мл культивування у 0,5 % розчині глюкози, куди додатково вносили вказані препарати як окремо, так і в комбінації, встановлено, що присутність даних препаратів (особливо кальцію глюконату) суттєво гальмувало зниження рН середовища до 6 год досліду.

Суттєвий інтерес подавало вивчення впливу препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат на бактеріальне обсіменіння та рН ротової порожнин дітей, хворих на карієс. У дослідних групах № 1, 2 та 4-7 загальне обсіменіння ротової порожнини стрептококами суттєво знижувалось, при цьому найбільший ефект ми спостерігали у групах № 4 та № 7. Використання комбінації «Вітафтору» з кальцію глюконатом (група № 6) було порівняним за ефективністю з використанням лише «Вітафтору» (група № 2), що, як і групі № 5, вказувало на відсутність антибактеріальної дії з боку кальцію глюконату. Разом з цим, показник загального бактеріального обсіменіння у групі № 6 виявився на 1 порядок вищим, ніж у групі № 7.

Призначення дітям, хворим на карієс, лише «Лісобакту» або «Вітафтору» супроводжувалось невірогідним збільшенням рН ротової порожнини. Схожі зміни ми спостерігали також у дітей дослідної групи № 4; в групах №№ 5 та 6 збільшення значення рН було вірогідним. Найсуттєвіше збільшення рН ротової рідини спостерігали у групі № 7.

Вплив «Лісобакту», «Вітафтору», кальцію глюконату та їх комбінації на імуносупресивні властивості карієсогенних стрептококів та імунні показники слини дітей, хворих на карієс. Нами встановлено, що «Лісобакт» та «Вітфтор» як при окремому, так і особливо при комбінованому застосуванні пригнічують АЛА, АКА та АІА карієсогенних стрептококів. Додавання до вказаної комбінації кальцію глюконату несуттєво змінювало імуносупресивний потенціал бактерій.

Нами встановлено, що призначення всередину кальцію глюконату (група № 3) гне супроводжувалось позитивними зсувами імунних показників слини дітей, хворих на карієс. Про це свідчила відсутність значущого збільшення показників як гуморальної, так і клітинної ланки імунітету наприкінці курсу лікування: зареєстровані показники вірогідно від аналогічних показників контролю не відрізнялись (діти, хворі на карієс, які не отримували фармакотерапії).

Призначення дітям дослідної групи № 1 «Лісобакту» супроводжувалось суттєвим покращанням всіх досліджуваних імунних показників слини. Зокрема, в кінці курсу лікування вміст лізоциму виявився у 1,24 разу вищим рівня до лікування, а також був у 1,21 разу вищим аналогічного показника у контролі (р<0,01 в обох випадках). Вміст sIg А в слині цих дітей збільшився проти вихідного рівня у 1,19 разу та виявився у 1,14 разу вищим, ніж в контролі (р<0,05 в обох випадках). Також спостерігали вірогідне збільшення вмісту у слині дітей дослідної групи № 1 сироваткового Ig A та Ig G, а також покращання фагоцитарної активності нейтрофілів слини.

Прийом «Вітафтору» дітьми дослідної групи № 2 мав схожий ефект, але при цьому «Вітафтор» практично не впливав на вміст у слині лізоциму, сприяв суттєвому збільшенню в слині концентрацій Ig A та Ig G, а також покращував фагоцитарну активність нейтрофілів слини. Найбільш позитивно впливав на імунні показники слини дітей, хворих на карієс, прийом комбінації «Лісобакту» та «Вітафтору» (група № 4). Додавання до комбінації «Лісобакту» та «Вітафтору» кальцію глюконату суттєво не збільшувало позитивний вплив даних фармакологічних препаратів на імунні фактори слини. Результати дослідження, отримані у групах №№ 5 та 6, де використовували комбінації тільки «Лісобакту» з кальцію глюконатом та останнього з «Вітафтором» не виявили суттєвих розбіжностей з аналогічними результатами, зареєстрованими у групах №№ 1 та 2.

Вплив «Лісобакту», «Вітафтору», кальцію глюконату та їх комбінації на мінеральний склад зубів дітей, хворих на карієс. Нами встановлено, що прийом всередину «Вітафтору» (група № 2) супроводжувався значним збільшенням у емалі зубів вмісту F та не призводив до збільшення вмісту СаО. Збільшення вмісту F внаслідок прийому «Вітафтору» мало місце як в емалі постійних зубів, не уражених карієсом, так і в емалі постійних зубів, уражених карієсом. Збільшення вмісту F у емалі здорових та уражених карієсом зубів під впливом «Вітафтору» склало, відповідно, 1,25 та 1,23 разу порівняно з аналогічними показниками у контролі № 2 (емаль постійних зубів, уражених карієсом, поза зоною ураження та в зоні крейдяної плями). У той же час, частка СаО у емалі постійних зубів, неуражених і уражених карієсом, суттєво не змінювалась відносно відповідних показників у контролі № 2. Не дивлячись на позитивну динаміку змін вмісту F у емалі зубів, частка F у зоні крейдяної плями залишалась у 1,44 разу нижчою, ніж у емалі неуражених карієсом постійних зубів. Аналогічні зміни вмісту F та СаО у емалі зубів реєстрували в групі № 4 при комбінованому використанні «Вітафтору» та «Лісобакту»: збільшення вмісту F у емалі неуражених карієсом постійних зубів склало 1,3 разу проти показника у контролі № 2, а у зоні крейдяної плями – 1,28 разу (р<0,05). Разом з цим, абсолютні показники вмісту F у вказаних зонах емалі вірогідно від показників вмісту F у аналогічних зонах у групі № 2 не відрізнялись. Також у групі № 4 суттєвого збільшення у емалі СаО не спостерігали. Комбіноване використання «Вітафтору» та кальцію глюконату (група № 6) сприяло збільшенню частки F у емалі неураженої карієсом зони та у крейдяній плямі (р<0,05 та р<0,01). Також у групі № 6 спостерігали тенденцію до збільшення вмісту СаО у неураженій та ураженій карієсом зонах емалі. Найбільш суттєві зміни частки F та СаО у емалі зубів спостерігали у групі № 7, але приріст вмісту СаО був невірогідним відносно як показників контролів №№ 1 та 2, так і відносно до вмісту СаО у емалі зубів пацієнтів дослідних груп №№ 1-6.

ВИСНОВКИ

Дисертаційна робота присвячена рішенню актуального завдання сучасної медицини, яке полягає у розробці способу лікування карієсу у дітей 5-12 років з використанням препаратів, які містять лізоцим, фтор та кальцій, на підставі вивчення мікробіологічних, імунних та метаболічних показників.

  1.  Ротова порожнина дітей 5-12 років, хворих на карієс, має виразне бактерійне обсіменіння переважно за рахунок кислото утворюючих S. mutans, S. salivarius, S. oralis та S. mitis. Збільшення бактеріального обсіменіння ротової порожнини супроводжується зниження рН ротової рідини та посиленням АЛА, АКА та АІА кислото утворюючих стрептококів.
  2.  Ротова порожнина дітей 5-12 років, хворих на карієс, характеризується дефіцитом лізоциму, Ig A та Ig G та зниженою фагоцитарною активністю нейтрофілів. Недостатність гуморальних та клітинних факторів імунітету ротової рідини у дітей, хворих на карієс, зростає зі збільшенням рН ротової рідини.
  3.  У дітей 5-12 років у емалі постійних зубів, уражених карієсом, є дефіцит фтору та кальцію, найбільш виражений у зоні крейдяної плями. Дефіцит фтору та кальцію у зоні крейдяної плями збільшується по мірі зменшення рН ротової рідини.
  4.  Пероральний прийом комбінації «Лісобакту», «Вітафтору» та кальцію глюконату дітьми 5-12 років, хворими на карієс, сприяє найбільш ефективному зниженню у ротовій рідині бактерійного обсіменіння, підвищенню рН ротової рідини, пригніченню імуносупресивних властивостей карієсогенних стрептококів, підвищенню у слині лізоциму, імуноглобулінів та фагоцитарної активності нейтрофілів, а також збільшенню вмісту кальцію та фтору в емалі зубів порівняно з окремим прийомом вказаних фармакологічних препаратів, або з прийомом їх парними комбінаціями.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

  1.  З метою корекції порушень мікробіологічного, кислотно-лужного, імунного та мінерального гомеостазу ротової порожнини та емалі зубів, які виникають при карієсі у дітей 5-12 років, рекомендується прийом препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцію глюконат. Протягом 6 місяців слід приймати одночасно «Лісобакт» по 2 таблетки для розсмоктування у роті тричі на день, «Вітафтор» по 1 таблетці 1 раз на день, та кальцію глюконат по 1 таблетці тричі на день.

СПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Флегонтова В.В., Гайдаш И.С., Загайнова Н.Н., Пилькевич Н.Б., Устименко Ю.Ю., Труфанова М.С., Скрипник О.И., Луговсков Д.А. Микробиологический и иммунный гомеостаз ротовой полости, показатели химического состава зубов и методы коррекции их изменений при кариесе у детей 5-15 лет [монография]. – Луганск: СПД Резников В.С., 2009. – 144 с.
  2.  Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Сенченко Н.Г., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В. Возможность восстановления бактериальной флоры после лечения инфицированных зубов // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 15. – К.-Луганськ. – 2008. – С. 286-289. Здобувачкою ізольовані стрептококи з каріозних порожнин дітей 5-12 років.
  3.  Кожухар Ю.Ю., Дорофеєва Н.Г., Загайнова Н.М. Видовий склад, антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність бактерій, ізольованих з каріозних порожнин дітей // Збірник наукових праць «Актуальні проблеми акушерства і гінекології, клінічної імунології та медичної генетики». Випуск 16. – К.-Луганськ. – 2009. – С. 286-289. Здобувачкою досліджена АЛА та АІА стрептококів, ізольованих з каріозних порожнин дітей 5-12 років.
  4.  Загайнова Н.Н., Кожухарь Ю.Ю., Скрипник О.И. Минеральный состав зубов у детей 5-15 лет // Український журнал клінічної та лабораторної медицини. – 2009. – № 2. – С. 116-121. Здобувачкою вивчений вміст кальцію та фтору в емалі зубів дітей 5-12 років.
  5.  Устименко Ю.Ю. Видова структура, антилізоцимна та антиімуноглобулінова активність бактерій, ізольованих з каріозних порожнин дітей 5-15 років // Загальна патологія та патологічна фізіологія. – 2009. – № 2. – С. 95-98.
  6.  Устименко Ю.Ю. Антибактериальный потенциал препаратов «Лисобакт» и «Витафтор» в профилактике кариеса у детей // Український медичний альманах. – 2009. – № 6 (додаток). – С. 108-111.
  7.  Сенченко Н.Г., Чалая Т.А., Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Загайнова Н.Н., Онищенко С.И., Горбанёва Ю.В., Казимирко Н.К. Возможность восстановления микрофлоры после лечения периодонтита // Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю студентів, інтернів, магістрів, аспірантів та молодих вчених медичного факультету Ужгородського національного університету. – Ужгород. – 2008. – С. 25.
  8.  Кожухарь Ю.Ю., Дорофеева Н.Г., Скрипник О.И., Тимошенко В.В., Коваленко Ю.В. Видовой состав и иммуносупрессивные свойства возбудителей кариеса и периодонтита // Материалы XV Межгородской конференции молодых учёных научного общества патофизиологов «Актуальные проблемы патофизиологии». – С.-Петербург. – 2009. – С. 54-56.

АНОТАЦІЯ

Устименко Ю.Ю. Етіопатогенетичне обґрунтування способу лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.03.04 – патологічна фізіологія. – Луганський державний медичний університет. – Луганськ, 2010.

Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуального завдання сучасної медицини та патофізіології, яке складається у розробці способу лікування карієсу у дітей молодшого шкільного віку з використанням препаратів, які містять лізоцим, фтор та кальцій, на підставі вивчення мікробіологічних, імунних і метаболічних показників. Вперше вивчений вплив рН ротової рідини на імуносупресивні властивості етіологічних агентів карієсу у дітей, а також на вміст та активність гуморальних і клітинних факторів імунітету ротової рідини. Показано, що з збільшенням рН ротової рідини імуносупресивні властивості етіологічних агентів карієсу збільшується, а вміст та активність імунних гуморальних та клітинних факторів ротової рідини зменшуються. Вперше вивчений вміст фтору та кальцію у неуражених та уражених карієсом зонах зубної емалі. Встановлено, що в ураженій карієсом емалі вміст фтору та кальцію суттєво нижчий, ніж у неураженій зоні. Вперше вивчена ефективність використання комбінації препаратів «Лісобакт», «Вітафтор» та кальцию глюконат при лікуванні початкової форми карієсу у дітей 5-12 років.

Ключові слова: діти, карієс, лікування, етіопатогенетичне обґрунтування.

АННОТАЦИЯ

Устименко Ю.Ю. Этиопатогенетическое обоснование способа лечения кариеса у детей младшего школьного возраста. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.03.04 – патологическая физиология. – Луганский государственный медицинский университет. – Луганск, 2010.

Диссертационная работа посвящена решению актуальной задачи современной медицины и патофизиологии, которая состоит в разработке способа лечения кариеса у детей младшего школьного возраста с использованием препаратов, содержащих лизоцим, фтор и кальций, на основании изучения микробиологических, иммунных и метаболических показателей. Впервые изучено влияние рН ротовой жидкости на антикомплементарную, антилизоцимную и антииммуноглобулиновую активность этиологических агентов кариеса у детей, а также на содержание и активность гуморальных и клеточных факторов иммунитета ротовой жидкости. Показано, что с увеличением рН ротовой жидкости иммуносупрессивные свойства этиологических агентов кариеса увеличиваются, а содержание и активность иммунных гуморальных и клеточных факторов ротовой жидкости уменьшаются. Впервые изучено содержание фтора и кальция в непоражённых и поражённых кариесом зонах зубной эмали. Установлено, что в поражённой кариесом эмали содержание фтора и кальция существенно меньше, чем в непоражённой зоне. Впервые изучена эффективность использования комбинации «Лисобакт», «Витафтор» и глюконата кальция при лечении начальной формы кариеса у детей 5-12 лет. Разработан способ лечения кариеса у детей младшего школьного возраста с использованием препаратов «Лисобакт» и «Витафтор» (получено положительное решение о выдаче патента на полезную модель). Полученные данные используются в лекционном курсе и при проведении практических занятий на кафедрах патофизиологии, стоматологии факультета последипломного образования и микробиологии Луганского государственного медицинского университета, что подтверждено соответствующими актами внедрения.

Ключевые слова: дети, кариес, лечение, этиопатогенетическое обоснование.

ABSTRACT

Ustimenko Yu.Yu. Ethological and pathogenetical basement of caries treatment method in children of early school age. – Manuscript.

The dissertation on obtaining of scientific degree of the candidate of medical sciences on specialty 14.03.04 – pathological physiology. – Lugansk State Medical University. – Lugansk, 2010.

The thesis is devoted to the solving of actual task of modern medicine and pathological physiology – to ethological and pathogenetical basement of caries treatment method in children of early school age with the application of preparations that contain lysozyme, fluoride and calcium on the basis of microbiological, immune and metabolic parameters study. For the first time the influence of oral liquid pH on immunosuppressive properties of streptococci and also on the oral liquid humoral and cellular immunity factors is studied. The fluoride and calcium content in affected and non-affected by caries enamel is studied. It is established that in affected by caries enamel the fluoride and calcium content is significantly decreased than in non-affected region. The efficacy of Lisobact, Vitaphtorum and calcium gluconate usage for the treatment of caries initial form is studied in 5-12-aged children.

Keywords: children, caries, treatment, ethological and pathogenetical basement.

Підписано до друку  “30” квітня 2010 р. Формат  60*90/16. Папір для писання.

Умовних. друк. арк. 0,7. Наклад 100 прим. Замовлення № 49. Безкоштовно.

ПП Гайдаш І.С., Україна, 91007, Луганськ, вул. Привізна, 47а.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

38727. ХИРУРГИЯ РЕАНИМАТОЛОГИЯ 150.5 KB
  Представленные тесты с выбором одного правильного ответа из 4х предложенных охватывают все разделы новых учебных программ: организация хирургической травматической онкологической и реанимационной помощи этиопатогенез клиника и диагностика принципы лечения и реабилитации больных с наиболее часто встречающейся хирургической патологией. При затруднении в ответах на тестовые задания рекомендуем воспользоваться предложенной в конце книги литературой затем попытаться повторно ответить на вопросы и лишь после этого обратиться для...
38728. Ключевые понятия интеллигентности 169.5 KB
  Лишь постепенно выясняется, насколько содержательным, объемным, сложным, многогранным и интересным оказывается явление интеллигентности. Все попытки ее определения и описания сопровождаются использованием понятий, свойственных носителям интеллигентности или как-то их характеризующих. Но есть понятия, интеллигентность обусловливающие. От того, насколько глубоко мы способны их осознать, зависит очень многое в нашем жизни.
38731. Создание мобильного пространства школьного музея 4.31 MB
  Учебно-методическом пособии: «Музей-пространство образования» выпуск 1 «Педагогический музей: от традиций к новациям» отражена концепция музейно-педагогического комплекса как образовательного поля-особой развивающей среды, в которой:
38732. Моделирование механизма изменения светимости красного гиганта, инициированного гравитационным взаимодействием в кратных системах 473.5 KB
  Исследование в основе своей опирается на методы математического моделирования. В качестве основного методологического подхода для построения исходной модели изучаемой системы использовался один из вариационных принципов механики – принцип Гамильтона (принцип наименьшего действия)
38733. Протокол LLC уровня управления логическим каналом. Типы протоколов и их структуры 289 KB
  Локальной вычислительной сетью принято называть сеть, все элементы которой располагаются на сравнительно небольшой территории. Такая сеть обычно предназначена для сбора, передачи и распределённой обработки информации в пределах одного предприятия или организации.
38734. Основы менеджмента 874.5 KB
  Менеджмент и деловая активность организации. Место и роль менеджмента в системе деловой активности организации. Менеджмент и деловая активность организации 1. Сущность объект и предмет теории управления Для достижения целей организации необходима скоординированность ее задач.