65568

Застосування алопластичного матеріалу політетрафторетилену та одноповерхових швів за лікування свиней з пупковими грижами

Автореферат

Медицина и ветеринария

Мета дослідження клініко-експериментально обґрунтувати застосування алопластичного матеріалу ПТФЕ для пластики грижових воріт та одноповерхових швів за герніотомії у свиней. Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання: вивчити динаміку ранового процесу...

Украинкский

2014-07-31

702.5 KB

7 чел.

PAGE  2

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ЖОРНИК ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ

                                                            УДК 619:617.55-089.5:636.4

Застосування алопластичного матеріалу політетрафторетилену та одноповерхових швів за лікування свиней з пупковими грижами

16.00.05 – ветеринарна хірургія

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата ветеринарних наук

Біла Церква – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Білоцерківському національному аграрному університеті  Міністерства аграрної політики України.

Науковий керівник  доктор ветеринарних наук, професор

                                     ІЛЬНІЦЬКИЙ Микола Григорович, 

                                     Білоцерківський національний аграрний  університет,       

                                     завідувач кафедри незаразної патології Інституту

                                     післядипломного навчання керівників і спеціалістів

                                     ветеринарної медицини  

Офіційні опоненти:   доктор ветеринарних наук, професор

                                     ПЕТРЕНКО Олег Федосійович,

                                     Національний університет біоресурсів і

                                     природокористування України, 

                                     завідувач кафедри

                                     хірургії ім. проф. І.О. Поваженка

                                     кандидат ветеринарних наук, доцент

                                     МИСАК Андрій Романович,

                                     Львівський національний університет

                                     ветеринарної медицини та біотехнологій

                                     ім. С.З. Ґжицького, завідувач кафедри

                                     хірургії

Захист дисертації відбудеться “16” грудня 2010 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 27.821.02 при Білоцерківському національному аграрному університеті за адресою: 09117, м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1; навчальний корпус №1, ауд. №22.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Білоцерківського національного аграрного університету за адресою: м. Біла Церква, Соборна площа, 8/1.

Автореферат розісланий “10 листопада 2010 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, доцент        ____________________    М.П. Чорнозуб


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Серед хірургічної патології грижі реєструються в різних домашніх тварин найчастіше в перші дні чи місяці їх життя. Особливо часто вони зустрічаються у свиней віком від 6 до 12 тижнів (Елисеев А.Н. та ін. 1997; Петухов В.В., 2000). Хворі тварини відстають у рості та розвитку, а прирости маси тіла знижуються на 20 % і більше, порівняно із здоровими. У грижоносіїв реєструються атрофія черевних м’язів та різноманітні супутні захворювання травної та дихальної систем, шкіри: виразки, нориці, флегмони, спайки кишечнику тощо (Елисеев А.Н. та ін., 1999).

З метою усунення грижового дефекту у ветеринарній хірургії розроблені окремі методики як простих традиційних способів, так і складних реконструктивних операцій із використанням біологічних та штучних матеріалів (Бурденюк А.Ф., Власенко В.М., 1987; Рыжаков А.В., 2003; Троянов-ская Л.П. та ін., 2007; Саленко П.Т. та ін. 2007).

Одним із перспективних методів лікування гриж у тварин є використання алопластичних матеріалів, які забезпечують необхідну міцність цієї ділянки і не спричиняють підвищення внутрішньочеревного тиску (Чернов А.В., Фролов С.Д., 2007; Boyd J.B., 1987).

Відомо, що герніотомія завжди завершується накладанням швів на рану. Однак і нині не існує єдиного методичного підходу до використання окремого виду швів для пластики грижового отвору, які б відповідали  оптимальним вимогам кооптації країв рани та сприяли якомога швидшому їх загоюванню. Тому застосування сучасного алопластичного матеріалу політетрафторетилену (ПТФЕ) та одноповерхових швів є актуальним.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукової роботи кафедри ветеринарної хірургії Білоцерківського національного аграрного університету “Розробка та впровадження оперативних прийомів з використанням сучасних алопластичних матеріалів у домашніх та сільськогосподарських тварин” (№ державної реєстрації 0106U009888) і була складовою галузевої науково-технічної програми УААН “Забезпечення ветеринарно-санітарного благополуччя в Україні на 2001 – 2005 рр.” Дисертант виконував підрозділ 113.12 – “Опрацю-вання лікувально-профілактичних заходів при хірургічній патології”.

Мета дослідження – клініко-експериментально обґрунтувати застосування алопластичного матеріалу ПТФЕ для пластики грижових воріт та одноповерхових швів за герніотомії у свиней.  

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

1) вивчити динаміку ранового процесу та особливості загоювання операційних ран у свиней за імплантації капрону та ПТФЕ;

2) дослідити морфобіохімічний склад крові у клінічно здорових свиней після імплантації латки з політетрафторетилену;

3) розробити методики оперативного лікування свиней з пупковими грижами за імплантації сітки ПТФЕ і застосування одноповерхових швів та дати клінічну характеристику їх післяопераційного періоду;

4) дослідити морфобіохімічний склад крові, ступінь ендогенної інтоксикації, стан антиоксидантної системи організму та обмінних процесів у сполучній тканині за різних способів герніотомії у тварин;

5) вивчити можливі ускладнення за використання алопластичного матеріалу ПТФЕ  та одноповерхових швів при лікуванні свиней з пупковими грижами;

6) визначити економічну ефективність використання алопластичного матеріалу ПТФЕ при лікуванні свиней.

Об’єкт дослідженняпупкові грижі у свиней.

Предмет дослідження –  герніотомія у свиней із застосуванням алопластичного матеріалу ПТФЕ та одноповерхових швів.

Методи дослідження – клінічні, морфологічні (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), біохімічні (гемоглобін, церулоплазмін, молекули середньої маси, малоновий діальдегід, глікопротеїди, глікозаміноглікани, сіалові кислоти), гістологічні, гістохімічні (сполучна тканина, нейтральні та кислі глікозаміно-глікани), статистичні.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше у вітчизняній ветеринарній хірургії клініко-експериментально обґрунтовано методику використання сучасного алопластичного матеріалу політетрафторетилену (ПТФЕ) для лікування пупкових гриж у свиней.

Вивчено морфобіохімічний стан організму свиней при застосуванні для герніотомії одноповерхових швів. Встановлено, що у тварин із пупковими грижами за невеликого розміру грижових воріт (до 5 см) можливе накладання одноповерхових швів на всі шари черевної стінки.

За результатами клініко-експериментального та гістологічного дослідження доведено, що алопластичний матеріал ПТФЕ є індиферентним матеріалом за імплантації його в організм свиней.

Встановлено, що застосування алопластичного матеріалу з ПТФЕ для пластики грижових воріт значного розміру у свиней сприяє зниженню частоти рецидивів захворювання за рахунок утворення в місці дефекту черевної стінки міцного сполучнотканинного рубця, а післяопераційний період перебігає з менш вираженими змінами клінічного статусу, показників морфологічного і біохімічного складу крові та більш швидкою їх нормалізацією.

Практичне значення отриманих результатів полягає в розробці методики проведення оперативного лікування свиней із пупковими грижами з використанням сучасного алопластичнгого матеріалу ПТФЕ та одноповерхових швів, що доцільно впроваджувати у ветеринарних клініках і господарствах, які спеціалізуються на вирощуванні свиней.

За матеріалами досліджень одержано  деклараційний патент України на корисну модель “Спосіб пластики грижових воріт черевної стінки у свиней” №26422 та розроблено методичні рекомендації, затверджені і прийняті до впровадження у практику ветеринарної медицини Головним управлінням ветеринарної медицини в Одеській області.

Одержані результати наукових досліджень використовуються в навчальному процесі при вивченні дисципліни “Загальна та спеціальна хірургія” і в наукових дослідженнях Білоцерківського національного аграрного університету, Дніпропетровського державного аграрного університету, Харківської державної зооветеринарної академії, Південного філіалу Національного університету біоресурсів і природокористування України “Кримський агротехнологічний університет”, Одеського державного аграрного університету, Сумського національного аграрного університету та у практиці ветеринарної медицини.

Особистий внесок здобувача. Дисертантом самостійно виконано та узагальнено увесь обсяг клініко-експериментальних і лабораторних досліджень. Частину гістологічних та гістохімічних досліджень проводили в умовах та за технічної допомоги співробітників Одеського обласного патологоанатомічного бюро і лікаря ветеринарної медицини Г.К. Бігдан.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на Міжнародній конференції ветеринарних хірургів України, присвяченій 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора І.І. Магди (Харків, 2004); V Міжнародному конгресі спеціалістів ветеринарної медицини (Київ, 2007); наукових конференціях аспірантів та докторантів “Наукові пошуки молоді у ІІІ тисячолітті” (Біла Церква, 2004, 2005, 2006, 2007, 2008); наукових конференціях професорсько-викладацького складу, наукових співробітників та аспірантів (Одеса, 2006, 2007, 2008, 2009).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 11 наукових праць, у тому числі 7 – у фахових виданнях (з них 4 – одноосібні): “Віснику Білоцерківського державного аграрного університету” (3); “Віснику державного агроекологічного університету” (1); Аграрному віснику Причорномор’я (1); Науковому віснику Луганського національного аграрного університету (2); методичні рекомендації, затверджені Головним управлінням ветеринарної медицини в Одеській області Міністерства аграрної політики України (1), патенти (1) та тези доповідей (2) .

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 126 сторінках комп’ютерного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів власних досліджень, їх узагальнення та аналізу, висновків і пропозицій виробництву, списку використаних джерел, що містить 215 найменувань, 48 з яких – із далекого зарубіжжя. Робота ілюстрована 25-ма таблицями та 33-ма рисунками, містить додатки.

ВИБІР НАПРЯМІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Дослідження були проведені протягом 2003–2009 рр. в умовах кафедри хірургії Білоцерківського національного аграрного університету та навчально-дослідного господарства ім. Трофімова Одеського ДАУ (с. Моло-діжне Одеської області). Матеріалом для виконання дисертаційної роботи були 100 свиней великої білої породи віком 2–4 міс., масою тіла 18–40 кг. Частину досліджень виконували в клініко-діагностичній лабораторії Одеської обласної дитячої клінічної лікарні та Одеському обласному патолого-анатомічному бюро.

Основним завданням першого етапу досліджень було вивчення реакції організму клінічно здорових свиней віком 2–4 міс. (n=27) на сучасний алопластичний матеріал – політетрафторетилен (ПТФЕ), виробництва ЗАО НПК “ЭКОФЛОН” (Росія) за його імплантації у тканини черевної стінки з метою клініко-експериментального обґрунтування можливості використання для герніопластики у свиней. У контрольній групі тварин (n=24) застосовували матеріал з капрону.

Оперативне втручання з імплантацією алопластичних матеріалів у свиней усіх груп проводили з дотриманням правил асептики та антисептики. Для знеболювання використовували суміш ветранквілу і каліпсовету внутрішньомязово, згідно з настановою. З метою введення імплантатів  робили  медіанний  розріз тканин  черевної стінки  завдовжки  4 см, відступивши каудальніше від пупка на 1,5–2 см.  Після розрізу шкіри тканини відпрепарували тупим шляхом до м’язово-апоневротичної ділянки черевної стінки (білої смуги черева).

Для імплантації використовували стерильні шматочки сітки з ПТФЕ та капрону розміром 10х20 мм. Сітку розташовували під шкірою в ділянці м’язово-апоневротичної частини передньої черевної стінки, фіксуючи її за допомогою монофіламентних поліпропіленових ниток N 2/0. На рани шкіри накладали вузлові шви, використовуючи стерильний шовний матеріал з шовку. Шви обробляли 5 % спиртовим розчином йоду один раз на добу протягом трьох діб. За відсутності ускладнень шви з операційної рани знімали після її загоювання.

На  3, 7, 14 та 21-у добу з часу проведення оперативного втручання з імплантацією алопластичних матеріалів відбирали кров і стабілізували її 10% розчином трилону Б. Кількість еритроцитів, лейкоцитів, лейкограму та уміст гемоглобіну визначали загальноприйнятими методами.

Для гістологічного та гістохімічного досліджень матеріал відбирали від тварин на 7, 14, 21, 28-у добу після оперативного втручання шляхом зажиттєвої біопсії після попереднього знеболювання. Біоптати фіксували у 10 % розчині формаліну і заливали целоїдином. Потім проводили мікротомні зрізи завтовшки 6–9 мкм, які фарбували гематоксиліном та еозином. Сполучну тканину виявляли шляхом імпрегнації препаратів азотнокислим сріблом за Футом, нейтральні глікозаміноглікани – шик-реакцією за Мак Манусом з використанням ацетилування, омилення та обробки зрізів амілазою. Субстанції, позитивна реакція яких пригнічувалася та попереджувалася ацетилуванням і відновлювалася омиленням, зараховували до нейтральних глікозаміногліканів. Кислі глікозаміноглікани виявляли фарбуванням зрізів у 0,5 % розчині спеціально приготовленої толуїдинової синьки у фосфатному буфері з різними значеннями рH (2,8;4,7) за Стідменом.

На другому етапі нами була опрацьована методика алопластичної герніотомії у свиней та застосування одноповерхових швів.

Перед операцією свиням була використана схема анестезіологічного забезпечення, запропонована С.В. Рубленком (за 20 хв до операції тваринам внутрішньом’язово ін’єктували 1 % розчин ацепромазину в дозі 1,0 мг/кг маси тіла. Безпосередньо перед оперативним втручанням вводили 5 % розчин кетаміну в дозі 5 мг/кг маси тіла). З метою профілактики післяопераційних гнійних ускладнень тваринам внутрішньом’язово вводили біцилін-5 із розрахунку  20000 ОД/кг маси тіла.

Тваринам І групи операцію виконували традиційним способом. Під час лікування тварин ІІ групи для закриття грижових воріт накладали одноповерхові вузлові шви на всі шари черевної стінки. Лікування тварин ІІІ групи проводили шляхом герніотомії із застосуванням ПТФЕ. Шви у тварин усіх груп обробляли 5 % спиртовим розчином йоду – один раз на добу впродовж 3 днів.

У ході клінічного обстеження враховували загальний стан тварин, температуру тіла та швидкість відновлення моторної функції кишечнику, яку визначали аускультацією.

Усі дослідження на свинях були проведені з дотриманням правил біоетичної експертизи. Результати досліджень представлені в роботі у вигляді таблиць і рисунків. Отриманий цифровий матеріал оброблено методом варіаційної статистики на персональному комп’ютері з використанням програми MS Excel. Оцінку вірогідності різниці середніх показників двох варіаційних рядів виконували за t-критерієм Стьюдента.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ АНАЛІЗ

Експериментальне обґрунтування методики використання алопластичного матеріалу ПТФЕ для пластики грижових воріт

Проведені нами експериментальні дослідження клінічно здорових свиней показали, що тканини в ділянці розташування алопластичного матеріалу з ПТФЕ характеризуються розвитком  запального процесу з усіма його проявами.

Тваринам дослідної групи імплантували стерильні шматочки сітки з ПТФЕ розміром 10Х20 мм та  фіксували підшкірно до м’язово-апоневротичної ділянки  черевної стінки. У свиней контрольної групи подібним  чином імплантували попередньо підготовлені шматочки капронової сітки аналогічного розміру.

У подальшому, після виходу з наркозу, протягом 2–3 год. тварини були дещо пригніченими, малорухливими. Пізніше вони активно рухалися, приймали корм та воду. Температура тіла як за імплантації капрону, так і ПТФЕ в перші години після оперативного втручання знижувалася на 1±0,1˚С (р<0,05), що пов’язано, напевно, з дією анестезії, однак уже через 12 год. вона не відрізнялася від доопераційних показників (р>0,05).

Загоєння операційних ран свиней після імплантації алопластичних матеріалів з ПТФЕ і капрону мало аналогічний перебіг. Післяопераційний період проходив без ускладнень, а рани загоїлись за первинним натягом. Шви у тварин усіх груп знімали на 10-у добу з часу проведення оперативного втручання.

Отже, аналіз клінічних показників у післяопераційний період дозволяє стверджувати, що наявність у порожнині операційної рани алопластичного матеріалу, як ПТФЕ, так і капрону, не позначається негативно на процесі загоювання. На наш погляд, це свідчить про достатньо високу індиферентність їх до тканин організму свиней.

Результати проведених гістологічних і гістохімічних досліджень тканин із ділянки імплантації алопластичних матеріалів показали, що інтенсивні зміни тканин у зоні контакту з алопластичним матеріалом ПТФЕ  відбуваються упродовж 4-х тижнів після імплантації.

Завдяки особливій структурі матеріалу із ПТФЕ (наявність численних звивистих пор на його поверхні) імплантація його в тканини сприяє більш міцному з’єднанню тканин черевної стінки з алотрансплантатом за рахунок проростання елементів сполучної тканини в протез (рис. 1). Запальна реакція, спрямована на цей алотрансплантат, має менш виражений характер, ніж за використання капронового матеріалу, що прискорює формування сполучнотканинного рубця. Таким чином, проведені нами дослідження показали, що алопластичний матеріал із ПТФЕ є цілком індиферентним матеріалом щодо організму свиней, а його імплантація стимулює утворення повноцінного сполучнотканинного рубця.

Рис.1 – Фрагмент вростання елементів сполучної тканини (1) в порожнини алотрансплантата з ПТФЕ (2). Фарбування гематоксилін-еозином.  Збільшення ×400.

Зміни морфологічних показників крові та лейкограми у тварин за імплантації алопластичних матеріалів

Після імплантації ПТФЕ вивчали динаміку морфологічного складу крові у тварин (табл. 1).

Так, на 3-ю добу дослідження серед достовірних змін ми встановили лише вірогідне підвищення кількості лейкоцитів крові в середньому в 1,5 раза, за рахунок зростання частки сегментоядерних нейтрофілів – в 1,3, а також зменшення кількості лімфоцитів у 1,5 раза, порівняно з доопераційними показниками (р<0,05). Така динаміка вищезгаданих показників, на нашу думку,  вказує на просте регенеративне зрушення ядра вліво у відповідь на операційну рану, оскільки після зниження інтенсивності запального процесу гематологічні показники нормалізувалися.

Отримані нами позитивні результати експериментальних досліджень визначили подальше застосування ПТФЕ для герніотомії у свиней.

Клінічний стан тварин у післяопераційний період за герніотомії

Після використання ПТФЕ за герніотомій у хворих тварин післяопераційний період перебігав задовільно. У перші години після оперативного втручання всі свині були дещо пригніченими, що супроводжувалося зниженням активності прийому корму та малорухливістю. Пальпацією виявляли значну болючість тканин біля операційної рани. У подальшому, протягом першої доби, у тварин всіх груп спостерігали  відновлення рухової активності, прийому корму та води.

Слід зазначити, що більш швидке відновлення моторно-евакуаторної функції шлунково-кишкового тракту спостерігали у тварин ІІ та ІІІ груп. У них в 1,2 раза швидше (р<0,05), порівняно з тваринами контрольної групи, відновлювалися перистальтичні рухи кишечнику, оскільки, на нашу думку, ушивання грижових воріт у тварин дослідної групи (алопластика) відбувалося без натягу і внутрішньочеревний тиск, відповідно, не підвищувався, що позитивно вплинуло на відновлення перистальтичних рухів.

Таблиця 1Показники морфологічного складу та вмісту гемоглобіну в крові клінічно здорових свиней після імплантації алопластичних матеріалів

Показники

До операції

n = 12

Доба після операції

3-я

7-а

14-а

21-а

Гемоглобін,

  96,6±7,9

  95,1±4,2

 97,8±8

 95,8±3,8

100,8±6,2

  98,2±3,4

 98,5±3,8

 98,4±2,8

  100±3,6

 98,9±2,5

Еритроцити, Т/л

    6,5±0,4

6,4±0,25

   6,5±0,3

 6,6±0,3

6,7±0,3

6,7±0,3

6,7±0,3

6,8±0,3

7,0±0,1

6,8±0,2

ШОЕ, мм/год

5,1±1,5

5,1±1,2

 7,8±1,3

 8,2±1,2

5,0±1,4

4,9±1,3

5,2±0,7

5,0±1,0

4,7±0,6

4,4±1,3

Лейкоцити, Г/л

  11,2±1,9

  11,6±1,7

    17,2±1,35*

 16,9±1,0*

12,1±2

11,9±1,6

 12,2±1,3

 11,8±1,0

 12,6±0,7

 11,9±0,8

Базофіли,

у відсотках

0,5±0,5

0,5±0,5

 0,3±0,5

 0,4±0,5

0,7±0,5

0,6±0,5

0,7±0,5

0,8±0,4

0,7±0,6

0,8±0,4

Еозинофіли,

у відсотках

    1,6±0,9

    2,4±1,0

   2,2±0,9

2,0±1,0

2,2±0,7

1,9±1,0

2,3±0,8

2,2±0,9

2,7±0,6

2,4±1,0

Паличкоядерні,

у відсотках

    2,4±0,8

    2,3±0,9

3,0±0,8

3,9±1,0

3,3±0,7

3,0±0,9

2,5±0,5

2,7±0,7

   2,0±1,0

2,6±0,7

Сегментоядерні,

у відсотках

  44,3±2,2

  44,7±2,2

 57,6±2*

54,2±2,2*

49,8±2,5

46,2±2,0

 45,8±1,8

 45,7±0,9

 44,7±0,6

 44,9±1,5

Лімфоцити,

у відсотках

  46,5±2,1

  46,4±2,9

 30,4±5,7*

34,6±2,6*

40,0±2

45,1±2,6

 44,7±2

45,4±1,6

 47,0±1,7

 45,6±1,6

Моноцити,

у відсотках

    4,6±1,3

    3,7±1,2

 3,0±0,9

 4,7±1,2

3,0±1,0

  3,2±1,0

 3,8±0,8

 3,2±0,9

3,0±1,0

3,7±1,0

Тромбоцити, Г/л

241,0±25,5

258,0±22,8

248,0±23,5

264,4±15,7

242,0±26,2

253,0±15,5

241,0±18,3

250,2±11,9

240,0±9,6

248,2±8,8

Примітки:  1. * - р<0,05; решта - р>0,05, порівняно з доопераційним періодом.

 2. Чисельник – імплантація ПТФЕ; знаменник – імплантація капрону.

Динаміка змін температури тіла у тварин у післяопераційний період із різними способами лікування була майже однакова. Так, у тварин усіх груп упродовж перших 6 год. після проведеного оперативного втручання виявлялося вірогідне зниження температури тіла: на 1,3±0,35 і 1,5±0,28˚С відповідно – у тварин за імплантації ПТФЕ та одноповерхових швів і на 1,4±0,1˚С – контрольній групі (р<0,01). Однак уже через 12 год. після операції температура тіла тварин усіх груп була вищою за показники до операції: на 1,7±0,25˚С у тварин за імплантації ПТФЕ (р<0,05), на 1,4±0,35˚С – за використання одноповерхових швів та на 1,4±0,45˚С – у тварин контрольної групи (р<0,01). У подальшому спостерігали нормалізацію цього показника до 48-ї год. після операції. Такі зміни температури пов’язані, на нашу думку, передусім з дією наркозу. Подальша гіпертермія є наслідком травмування тканин черевної стінки.

Загоювання операційних ран у тварин цих груп відбулося переважно за первинним натягом. При цьому  впродовж першої доби у тварин усіх груп відмічали набряк тканин навколо операційної рани, активну гіперемію та гіпертермію країв рани, зменшення рухливості та значну болючість тканин у ділянці оперативного втручання.

Наприкінці 2–3-ї доби у свиней усіх груп вищезгадані ознаки навколо операційної рани ще спостерігали. Значно зменшилися травматичний набряк та гіпертермія тканин у тварин усіх груп на 6–7-у добу від початку операції. Шви знімали на 10,0±1,0 добу з моменту проведення оперативного втручання.

Гематологічні дослідження за герніотомії

Дослідження морфологічного складу крові в післяопераційний період виявили подібність динаміки морфологічних показників крові, незалежно від обраного способу лікування. Вірогідної різниці показників між тваринами різних груп нами не було виявлено (табл.2).

Так, на 3-ю добу після операції нами було виявлено вірогідне зменшення кількості еритроцитів і вмісту гемоглобіну у тварин усіх груп – у середньому в 1,2 раза (р<0,05) з подальшою їх нормалізацією на 7-у добу після операції. У подальшому, на 14 та 21-у добу, вірогідних змін у кількості еритроцитів та гемоглобіну у тварин усіх груп не виявляли. Така динаміка вищезгаданих показників, на нашу думку,пов’язана зі ступенем крововтрати під час оперативного втручання.

Дослідження ШОЕ на 3-ю добу післяопераційного періоду показало вірогідне прискорення його у тварин усіх груп у середньому у 2,3–2,8 раза (р<0,05). На 7-у добу післяопераційного періоду цей показник усе ще залишався вищим – у середньому в 1,7–1,9 раза (р<0,05). Надалі відбулась його нормалізація.

Таблиця 2Показники морфологічного складу та вмісту гемоглобіну в крові свиней після герніотомії

Показники

Групи

До операції

Доба після операції

3-я

7-а

14-а

21-а

Гемоглобін, г/л

І

ІІ

ІІІ

    94,1±4,0

    96,8±6,9

  100,5±4,3

 78,3±3,5*

 75,9±4,1*

 88,2±3,7*

 87,8±8,5

 84,8±4

 94,9±5,6

93,9±6,5

96,4±5,3

99,7±4,8

 97,3±4,3

100,2±4,0

101,7±3,9*

Еритроцити,

Т/л

І

ІІ

ІІІ

6,3±0,2

6,8±0,4

6,9±0,4

   5,2±0,2**

 5,5±0,4*

 5,5±0,5*

 6,1±0,1

   6,5±0,4

   6,3±0,5

  6,6±0,2

  7,0±0,2

  7,1±0,2

 6,7±0,1

   7,0±0,2

7,1±0,3

ШОЕ, мм/год

І

ІІ

ІІІ

5,3±1,0

4,7±0,8

5,1±1,7

 12,6±2,1**

 13,1±3,0*

 14,2±1**

  9,0±1,3*

 8,9±1,8*

  9,3±0,9*

  5,8±0,5

  6,0±0,8

  5,5±0,7

5,3±0,3

   5,6±0,5

5,2±0,3

Лейкоцити, Г/л

І

ІІ

ІІІ

    12,9±2,0

     14±1,1

    13,9±1,4

 22,2±1,3**

 20,4±1**

 22,5±1**

 17,3±0,48*

 18,3±1,1*

 18,9±1,2*

 14,9±0,6

 15,5±0,78

 13,2±1

 11,8±0,4

 12,0±0,7

 13,3±0,6

Тромбоцити, Г/л

І

ІІ

ІІІ

  247,4±25,7

  236,7±34,3

  230,3±34,0

321,8±10,7*

330,5±18*

319,4±12,8*

278,1±19,0

282,4±21,1

269,4±27,1

252,6±19,9

253,4±21,4

247,3±24,2

239,0±16,5

247,5±11,5

234,9±16,9

Примітки: 1. І – традиційний метод (n=18); ІІ – одноповерхові шви (n=15); ІІІ – алопластика (n=16).

2.* - р<0,05; ** - р<0,01, решта - р>0,05, порівняно з періодом до операції.

Кількість лейкоцитів у крові тварин усіх груп була вірогідно вищою від доопераційних показників у середньому в 1,4–1,7 раза (р<0,05), а на 7-у добу дослідження – у середньому по групах в 1,3–1,4 раза (р<0,05). У подальшому встановлено зменшення кількості лейкоцитів на 14-у добу лікування. Такі зміни, на нашу думку, вказують на розвиток гострого запального процесу в післяопераційний період.

Аналіз лейкограми крові свиней після герніотомії виявив збільшення частки окремих форм нейтрофілів у перший тиждень дослідження тварин (табл.3). Так, на 3-ю добу після операції встановлено збільшення відсотка паличкоядерних нейтрофілів у тварин усіх груп у середньому в 3,6–3,9 раза (р<0,05). Частка ж лімфоцитів крові у цей період, навпаки, мала тенденцію до зменшення.

На 7-у добу після операції відсоток паличкоядерних нейтрофілів, порівняно з доопераційними показниками, у середньому по групах зріс у 2,7 раза (р<0,05), однак вірогідних змін не спостерігали. У той же час у тварин із використанням алопластичної методики лікування кількість лейкоцитів була вірогідно вищою у порівнянні з доопераційними показниками (р<0,05). Вірогідних змін кількості лейкоцитів інших видів у післяопераційний період не спостерігали.

Таблиця 3Лейкограма крові  свиней за різних способів герніотомії (M±m)

Показники

Групи

До операції

Доба після операції

3-я

7-а

14-а

21-а

Базофіли,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

0,6±0,5

0,3±0,5

0,4±0,5

0,4±0,5

0,4±0,5

0,5±0,5

0,6±0,5

0,6±0,5

0,6±0,5

0,5±0,5

0,8±0,4

0,5±0,5

0,8±0,4

0,4±0,5

0,7±0,4

Еозинофіли,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

2,1±1,0

1,9±0,7

 1,9±0,7

1,9±1,0

2,1±0,9

  1,9±0,9

1,8±0,7

2,3±0,9

 1,7±0,9

1,9±0,8

2,2±0,9

 1,6±0,8

2,1±0,8

1,8±0,6

  1,9±0,5

Нейтрофіли

юні,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

1,1±0,6

1,0±0,7

 1,0±0,7

1,9±0,6

2,2±0,6

  2,3±0,8

1,6±0,9

1,8±0,8

 1,9±0,9

1,9±1,0

2,0±0,9

 1,9±1,0

1,3±0,5

1,4±0,7

  1,0±0,5

паличкоядерні,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

2,6±1,2

2,9±1,4

 3,0±1,2

9,5±2,5*

  11,4±1,07**

11,9±1,1**

 7,1±1,6*

 7,8±1,5*

8,2±2,0*

3,8±1,4

4,1±1,3

 4,0±1,3

2,6±0,7

3,1±0,9

  2,9±0,7

сегментоядерні,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

44,0±1,8

42,9±2,8

42,3±2,7

 40,4±2,2

 36,3±1,8

 39,0±2,9

38,6±3,0

35,9±4,3

34,9±5,9

40,1±4,2

38,2±3,5

39,2±5,5

 44,3±1,5

 43,5±4,1

 41,0±3,4

Лімфоцити,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

46,0±1,8

47,0±2,3

47,4±1,6

 43,1±1,7

 44,7±1,3

 42,2±2,6

47,9±2,3

49,7±3,6

50,8±4,6

49,4±4,1

  51±3,2

50,4±5,14

 46,9±1,5

 48,8±3,4

 50,0±3,7

Моноцити,

у відсотках

І

ІІ

ІІІ

3,5±1,8

 4±1,3

 4,1±1,3

2,9±1,0

2,9±0,7

  3,1±0,8

2,4±0,7

1,8±0,6

 1,9±0,8

 2,5±0,5

 1,7±0,7

  2,0±0,8

2,1±0,8

1,7±0,8

  2,0±0,6

Примітки: 1. І – традиційний метод (n=18); ІІ – одноповерхові шви (n=15);    

                ІІІ –алопластика (n=16).

2. * - р<0,05; ** - р<0,01, решта - р>0,05, порівняно з показниками до операції.

Така динаміка показників лейкограми у свиней усіх груп, на нашу думку, свідчила про зрушення ядра вліво, що характеризує перебіг нормергічного запального процесу в організмі тварин у відповідь на травмування тканин черевної стінки. Більш тривалий період відновлення кількості лімфоцитів у крові тварин третьої групи пов’язаний із більш значним за об’ємом оперативним втручанням.

Кількість тромбоцитів після герніотомії у тварин також динамічно змінювалася протягом лікування. На 3-ю добу в середньому вона була більшою в 1,3–1,4 раза від їх доопераційної кількості (р<0,05). Такі зміни пов’язані, очевидно, з активізацією системи згортання крові внаслідок травматизації тканин та крововтрати під час оперативного втручання. У подальшому вірогідних змін цього показника не спостерігали.

Стан обмінних процесів у системі сполучної тканини свиней за герніотомії

Для характеристики стану обмінних процесів у системі сполучної тканини нами був досліджений обмін глюкопротеїдів, глікозаміногліканів та сіалових кислот, які є маркерами сполучнотканинного обміну. Встановлено, що на 3-ю добу після операції кількість глікопротеїдів у сироватці крові тварин  за всіх способів герніотомії зросла в середньому в 1,2–1,3 раза (р<0,05) (рис.2).

Рис.2 – Динаміка глікопротеїдів за різних способів герніотомії у свиней, г/л

Подібною була динаміка і під час дослідження рівня глікозаміногліканів та сіалових кислот (рис.3, 4). На 3-ю добу після операції виявляли вірогідне підвищення концентрації глікозаміногліканів – в 1,3–1,4 раза (р<0,05) та сіалових кислот – в 1,2 раза (р<0,05).

На 7-у добу після операції у тварин усіх груп показники обміну сполучної тканини ще перевищували доопераційні, але були меншими, ніж на 3-ю добу. Рівень глікопротеїдів був вищим у середньому в 1,1–1,2 (р<0,05), глікозаміногліканів – в 1,2–1,3 раза (р<0,05), а сіалових кислот – в 1,1 раза (р<0,05) за аналогічний показник у крові тварин усіх груп до операції.

Рис.3 – Динаміка глікозаміногліканів за різних способів герніотомії у свиней, г/л 

Рис.4 – Динаміка сіалових кислот за різних способів герніотомії у свиней, од. опт.щільн.

На 14 та 21-у добу дослідження вищезгадані показники не відрізнялися від показників клінічно здорових свиней.

Таким чином, підвищення рівня глікопротеїдів, глікозаміногліканів та сіалових кислот на початку післяопераційного періоду, на нашу думку, пов’язано з посиленням обмінних процесів у системі сполучної тканини організму свиней у відповідь на операційну травму. У подальшому, із зменшенням інтенсивності запальних процесів, активність обмінних процесів у сполучній тканині знижувалася.

Стан ендогенної інтоксикації та антиоксидантної системи свиней за герніотомії

Аналізуючи стан ендогенної інтоксикації та антиоксидантної системи організму свиней за різних способів герніотомії, встановили, що на 3-ю добу після оперативного  втручання рівень МСМ у тварин всіх груп підвищився в середньому у 2,5–2,8 раза (р<0,05), порівняно з показником до операції (рис.5).

Рис.5 – Динаміка рівня МСМ в сироватці крові за різних способів герніотомії у    свиней, г/л

На 7-у добу після операції рівень МСМ у сироватці крові залишається все ще високим – у 2–2,3 раза,  порівняно з доопераційним показником, і тільки в період із 14 до 21-ї доби після операції спостерігається його значне зниження. Слід відзначити, що вірогідної різниці концентрації МСМ між тваринами різних груп не було виявлено. Така динаміка підвищення рівня МСМ в організмі тварин усіх груп після герніотомії, очевидно, пов’язана з травмуванням тканин черевної стінки і надходженням у кров з операційної рани значної кількості проміжних продуктів обміну речовин. Наявність алопластичного матеріалу ПТФЕ в операційній рані у тварин не впливає на концентрацію МСМ.

Крім того, на 3-ю добу після операції у свиней усіх груп було виявлене вірогідне зростання концентрації МДА в середньому  в 1,5 раза (р<0,05). Водночас рівень церулоплазміну в усіх тварин був вищим за аналогічний показник до оперативного втручання в середньому в 1,4–1,6 раза (р<0,05) (рис.6).

На 7-у добу після операції у тварин усіх груп виявляли вірогідне зниження концентрації МДА, порівняно з 3-ю добою,  майже на 20 % (р<0,05), а в період із 7 до 14-ї доби – нормалізацію цього показника.

Рис.6 – Динаміка рівня МДА у сироватці крові за різних способів герніотомії у свиней, ммоль/л

Дослідження церулоплазміну в сироватці крові свиней показало, що у всіх тварин у період із 3 до 7-ї доби цей показник був вищим, ніж до операції, в середньому в 1,5–1,7 раза (р<0,05) (рис.7).

Рис.7 – Динаміка рівня церулоплазміну в сироватці крові за різних способів герніотомії у свиней, ммоль/л

Така динаміка МДА та гострофазного білка церулоплазміну, на нашу думку, взаємопов’язана. Утворення церулоплазміну, як сильного природного антиоксиданта, активується у відповідь на збільшення продуктів ПОЛ у крові свиней після оперативного втручання та значно стримує інтенсивність розвитку процесів ПОЛ в організмі свиней. Окрім того, фібринозний тип запальної реакції у тварин цього виду, імовірно, також відіграє суттєву роль у зменшенні рівня місцевого, а отже – і загального ендотоксикозу організму.

Вплив різних способів лікування свиней з грижами на виникнення післяопераційних ускладнень

Післяопераційний період у більшості тварин за всіх способів лікування перебігав задовільно. Однак загальна кількість місцевих ускладнень у післяопераційний період у свиней за традиційного лікування становила 27,7%; у тварин, яким накладали одноповерхові шви – 20; у свиней, яким застосовували алопластику, – 12,5 % (табл.4).

Таблиця 4Виникнення післяопераційних ускладнень у свиней за різних способів лікування гриж

Вид ускладнень

Методи лікування пупкових гриж

традиційний (n=18)

одноповерхові шви (n=15)

алопластика (n=16)

Рецидив гриж

4

3

1

Нагноєння

-

-

1

Лігатурні нориці

1

-

-

Всього ускладнень у групі (%)

27,7

20

12,5

Зазначені вище ускладнення, що виникали після герніотомії, піддавалися лікуванню. Цим тваринам було проведене повторне оперативне втручання шляхом ушивання грижових воріт без натягу із використанням сітки з алопластичного матеріалу. Жодних ускладнень у післяопераційний період у цих тварин не було виявлено.

Виконані в ході дослідження підрахунки основних економічних показників проведення ветеринарних заходів (можливого збитку, економічного ефекту від операції, окупність витрат на операцію) підтвердили доцільність та економічну ефективність використання сітки з політетрафторетилену для лікування пупкових гриж у свиней, а запропоновані нами методи лікування пупкових гриж у свиней дозволять підвищити ефективність лікувальної роботи, що сприятиме зростанню економічних здобутків сільсько-господарських підприємств.

Таким чином, одержані нами результати переконливо свідчать про високу ефективність застосування алопластики для закриття грижових воріт сіткою з ПТФЕ як методу лікування пупкових гриж у свиней. Застосування одноповерхових швів з цією ж метою доцільне тільки за незначних розмірів грижових воріт.

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі запропоновано та науково обґрунтовано новий спосіб лікування пупкових гриж у свиней із використанням алопластичного матеріалу політетрафторетилену (ПТФЕ) та одноповерхових швів. Доведено, що за таких оперативних втручань створюються більш сприятливі умови для закриття грижових воріт, попереджується значний відсоток ускладнень (відповідно 87,5 і 80 %), за відсутності негативних змін з боку загального стану, морфологічних та біохімічних показників  крові тварин.

2. Імплантація в тканини черевної стінки клінічно здорових свиней матеріалу з ПТФЕ негативно не впливає на перебіг репаративних процесів у ранах, загальний стан організму і, зокрема, на морфобіохімічні показники крові.

3. Загоювання операційних ран у клінічно здорових свиней за імплантації сітки з ПТФЕ відбувається за первинним натягом без ускладнень протягом 10,0±1,0 діб.

4. На підставі результатів гістологічного та гістохімічного досліджень доведено, що реакція тканин організму на імплантацію матеріалу з ПТФЕ має ознаки помірно вираженого запального процесу. Однак, порівняно з імплантацією алопластичного матеріалу з капрону, спостерігається зменшення альтеративних та ексудативних процесів і посилення проліферації тканин прилеглих до трансплантата. При цьому прискорюються регенеративні процеси з утворенням навколо сітки з політетрафторетилену сполучнотканинної капсули, у якій колагенові та аргірофільні волокна розміщені в різних напрямках, що забезпечує додаткову міцність рубцевої тканини.

5. Застосування герніотомії з використанням ПТФЕ та одноповерхових швів у свиней забезпечує їх задовільний загальний стан протягом усього післяопераційного періоду та більш швидку нормалізацію основних клінічних показників життєдіяльності організму.

6. Незалежно від обраного способу лікування, на 3-ю добу після операції у крові свиней виявляються олігоцитемія та олігохромемія (р<0,05). Підвищення ШОЕ та кількості лейкоцитів в крові встановлено у тварин усіх груп до 7-ї доби (р<0,05), однак з 14-ї доби вона нормалізується. Тромбоцитоз реєстрували у свиней тільки на 3-ю добу після операції (р<0,05).

7. Після оперативного втручання у тварин усіх груп обмінні процеси в сполучній тканині характеризуються підвищенням на 3-ю добу кількості глікопротеїдів в 1,2–1,3 раза (р<0,05), глікозаміногліканів в 1,3–1,4 (р<0,05) та сіалових кислот в 1,2 раза (р<0,05) з наступною їх нормалізацією до 21-ї доби (р<0,05).

8. Післяопераційний період у тварин, незалежно від обраного способу лікування, супроводжується вірогідним зростанням рівня ендогенної інтоксикації та гострофазного білка на пікові розвитку запального процесу (3-я, 7-а доба) з наступною нормалізацією рівня МСМ, МДА та церулоплазміну до 14-ї доби (р<0,05).

9. Застосування матерілу ПТФЕ за герніотомії у свиней зі значним розміром грижових воріт зменшує кількість післяопераційних ускладнень до 12,5 % на відміну від традиційного лікування, при якому кількість ускладнень становила 27,7 %.

10. Застосування одноповерхових швів для лікування тварин із пупковими грижами доцільне лише за грижових воріт невеликого розміру (менше 5 см у діаметрі).

11. Герніотомія з використанням ПТФЕ є економічно виправданою. Економічний ефект операції з розрахунку на одну тварину становить 914,72 грн, а окупність затрат на операцію – 17,5 грн.

ПРОПОЗИЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

Для лікування свиней із пупковими грижами, що мають великий розмір грижових воріт (більше 5 см у діаметрі), рекомендуємо з метою їх закриття використовувати латки з політетрафторетилену (ПТФЕ).

Застосування одноповерхових швів для лікування тварин з пупковими грижами доцільне лише за гриж невеликого розміру (менше 5 см у діаметрі).

Матеріали дисертаційної роботи рекомендуємо використовувати у навчальному процесі при викладанні курсу ветеринарної хірургії на факультетах ветеринарної медицини навчальних закладів ІІІ і IV рівнів акредитації та в закладах післядипломної освіти керівників і спеціалістів ветеринарної медицини.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Науково-методичні рекомендації

  1.  Жорник Д.В. Лікування пупкових гриж у свиней з використанням алопластичного матеріалу політетрафторетилену (ПТФЕ): методичні рекомендації / Д.В. Жорник. – Одеса : Астропринт, 2009. – 28 с.

Список статей, опублікованих у фахових виданнях

  1.  Жорник Д.В. Вплив імплантованого алопластичного матеріалу ПТФЕ на морфологічні та біохімічні показники крові свиней / Д.В. Жорник / Вісник Луган. нац. аграр. ун-ту. –  Луганськ, 2005. – № 5/73. – С. 55 – 60.
  2.  Ільніцький М.Г. Вплив алопластичного матеріалу політетрафторетиле-ну (ПТФЕ) на загоєння операційних ран у свиней / М.Г. Ільніцький, Д.В.Жорник //  Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. –  Біла Церква, 2005. – Вип. 34. – С. 48 – 52. (Дисертант проводив клінічні та гематологічні дослідження, обробку й аналіз одержаних результатів).
  3.  Жорник Д.В. Використання алопластичного матеріалу політетрафтор-етилену та одноповерхових швів при герніотомії у свиней / Д.В. Жорник // Аграр. вісник Причорномор’я. – Одеса, 2006. – Вип. 33. – С. 77 – 82.
  4.  Жорник Д.В. Порівняльна характеристика загоювання ран у свиней при імплантації до їх порожнини різноманітних алопластичних матеріалів / Д.В. Жорник, М.Г. Ільніцький // Вісник держ. агроеколог. ун-ту. – Житомир, 2007. – Вип. №2 (19). – Т.2. – С. 213 – 218. (Дисертант проводив клінічні, гістологічні та гістохімічні дослідження, обробку й аналіз одержаних результатів).
  5.  Жорник Д.В. Клінічний стан та морфологічний склад крові свиней за різних методів герніотомії / Д.В. Жорник  // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2008. – Вип. 51. – С. 29 – 34.
  6.  Жорник Д.В. Стан ендогенної інтоксикації та антиоксидантної системи свиней за різних способів герніотомії / Д.В. Жорник // Вісник Білоцерків. держ. аграр. ун-ту. – Біла Церква, 2008. – Вип. 57. – С. 44 – 48.
  7.  Жорник Д.В. Стан обмінних процесів в системі сполучної тканини свиней за різних способів герніотомії / Д.В. Жорник, М.Г. Ільніцький // Наук. вісник Луган. нац. аграр. ун-ту. – Луганськ, 2009. –  №9. – С. 23 – 26. (Дисертант проводив клінічні та біохімічні дослідження, обробку й аналіз одержаних результатів).

Патент

  1.  Пат. 26422. Україна, UA МПК (2006) А 61 D 1/00. Спосіб пластики грижових воріт черевної стінки у свиней / М.Г. Ільніцький, Д.В. Жорник; заявник і патентовласник М.Г. Ільніцький, Д.В.Жорник. – №02467 ; заявл. 06.03.07; опубл. 25. 09. 07, Бюл. № 15. – 4 с. (Дисертант розробив спосіб пластики грижових воріт черевної стінки у свиней з використанням алопластичного матеріалу ПТФЕ). 

Матеріали і тези конференцій

 10. Ільніцький М.Г. Деякі аспекти використання алопластичних матеріалів при лікуванні черевних гриж у свиней: [матеріали конференції ветеринарних хірургів України, присвяченої 100-річчю з дня народження заслуженого діяча науки і техніки України професора І.І. Магди] / М.Г. Ільніцький, Д.В. Жорник – Харків, 2004. – С. 23–25. (Дисертант на основі аналізу літературних джерел обґрунтував можливість використання сучасних алопластичних матеріалів для закриття грижових воріт за герніотомії у свиней).

 11. Жорник Д.В. Техніка та результати герніотомії у свиней з використанням алопластичного матеріалу політетрафторетилену (ПТФЕ) : [матеріали V Міжнародного конгресу спеціалістів ветеринарної медицини] / Д.В. Жорник, М.Г. Ільніцький. – Київ, 2007. – С. 108–109. (Дисертант на основі проведених власних досліджень описав техніку та результати герніотомії у свиней з використанням алопластичного матеріалу політетрафторетилену).

Жорник Д.В. Застосування алопластичного матеріалу політетрафторетилену та одноповерхових швів за лікування свиней з пупковими грижами. – Рукопис.

         Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за  спеціальністю  16.00.05  ветеринарна   хірургія.     Білоцерківський національний аграрний університет, Біла Церква, 2010.

У дисертації клініко-експериментально обґрунтувано застосування алопластичного матеріалу ПТФЕ та одноповерхових швів для пластики грижових воріт за герніотомії у свиней.  Вивчена динаміка ранового процесу та особливості загоювання операційної рани у свиней за імплантації латок з ПТФЕ. Досліджено морфобіохімічний склад крові клінічно здорових свиней після імплантації політетрафторетилену. Розроблено методику оперативного лікування черевних гриж у свиней з імплантацією сітки ПТФЕ та використанням одноповерхових швів за герніотомії та описано їх клінічний стан в післяопераційний період. Досліджено морфобіохімічний склад крові, рівень ендогенної інтоксикації, стан антиоксидантної системи й обмінних процесів у сполучній тканині після проведення традиційної та алопластичної герніотомій.

Результати досліджень показують, що організм свиней повністю інертний до алопластичного матеріалу з ПТФЕ. Його імплантація не зумовлює суттєвих змін у системі крові, не призводить до реакцій відторгнення, стимулює швидке утворення міцного сполучнотканинного рубця, що дає змогу використовувати його під час лікування черевних гриж у свиней.

Доведено, що проведення алопластичної герніотомії у свиней зменшує кількість післяопераційних ускладнень до 12,5%, а використання одноповерхових швів для лікування тварин із пупковими грижами доцільне лише за гриж невеликого розміру.

    Ключові слова: пупкова грижа, герніотомія, алопластичний матеріал, одноповерхові шви, політетрафторетилен.

   Жорник Д.В. Использование аллопластического материала политетрафторэтилена и одноэтажных швов при лечении свиней с пупочными грыжами. – Рукопись.

    Диссертация на соискание ученой степени кандидата ветеринарних наук по специальности 16.00.05 – ветеринарная хирургия. – Белоцерковский национальный аграрный университет, Белая Церковь, 2010.

В диссертации клинико-экспериментально обосновано использование современного аллопластического материала политетрафторэтилена (ПТФЭ) и одноэтажных швов для пластики грыжевых ворот при герниотомии у свиней.

При проведении исследований установлено, что пупочные грыжи в среднем встречаются у 2 % животных от общего количества поголовья свиней.

Согласно результатам проведенных клинико-экспериментальных исследований, наличие аллопластического материала политетрафторэтилена в тканях брюшной стенки не замедляет процесс заживления.

Сроки заживления операционных ран у свиней соответствуют времени заживления операционных ран у свиней путем первичного натяжения.

Динамика гистологических изменений в зоне аллотрансплантации свидетельствует о том, что реакция тканей на имплантацию ПТФЭ носит воспалительный характер. Благодаря особенной структуре пленочного имплантата из ПТФЕ (наличие многочисленных извилистых пор на его поверхности) имплантация этого аллопластического материала способствует более крепкому „соединению” тканей брюшной стенки с аллотрансплантатом, поскольку элементы соединительной ткани прорастают в протез. Реакция отторжения, направленная на аллотрансплантат при имплантации ПТФЭ, имеет менее выраженный характер, чем при использовании капронового материала, который ускоряет формирование полноценного соединительнотканного рубца.

Доказано, что при использовании современного аллопластического материала ПТФЭ (в сравнении с капроном), наблюдаются уменьшение уровня альтеративного и экссудативного компонента воспалительного процесса и усиление пролиферации. При этом ускоряется процесс образования и „дозревания“ вокруг сетки из ПТФЭ полноценной соединительнотканной капсулы.

Исследования морфологического состава крови установили подобную динамику морфологических показателей крови, независимо от избранного способа лечения. Динамика показателей лейкограммы у свиней после герниотомии свидетельствовала о сдвиге ядра влево, что соответствует течению нормергичного воспалительного процесса в организме животных в ответ на травмирование тканей брюшной стенки.

Исследование обменных процессов в системе соединительной ткани показало повышение уровня гликопротеидов, гликозаминогликанов и сиалових кислот в начале послеоперационного периода, что, по нашему мнению, связано с усилением обменных процессов в системе соединительной ткани организма свиней в ответ на операционную травму. В последующем, с уменьшением интенсивности воспалительных процессов, происходило снижение активности обменных процессов в системе соединительной ткани с последующей их нормализацией.

Анализ состояния эндогенной интоксикации и антиоксидантной системы организма свиней в острую фазу воспалительного процесса показал повышение уровня молекул средней массы (МСМ) в организме животных всех групп после герниотомии. В дальнейшем, с уменьшением интенсивности воспалительного процесса, наблюдается его значительное снижение до уровня клинически здоровых животных. Такая динамика уровня МСМ, по нашему мнению, связана с травмированием тканей брюшной стенки и поступлением в кровь из операционной раны значительного количества промежуточных продуктов обмена веществ. В свою очередь наличие аллопластического материала ПТФЭ в операционной ране у животных одной из групп не влияло на концентрацию МСМ.

Подобную динамику мы наблюдали и при исследовании концентрации малонового диальдегида (МДА) и острофазного белка церулоплазмина. Установлено, что образование церулоплазмина, как сильного естественного антиоксиданта, активируется в ответ на увеличение продуктов перекисного окисления липидов (ПОЛ) в крови свиней после оперативного вмешательства и значительно сдерживает интенсивность развития процессов ПОЛ в организме животных.

Следует отметить, что аналогичные изменения в организме свиней регистрируются и при использовании для оперативного лечения пупочных грыж других методов, в частности традиционных. То есть, можно утверждать, что изменения в организме свиней при герниотомии с использованием аллопластического материала не являются специфическими для оперативного вмешательства с имплантацией ПТФЭ, а характеризуют типичный ход воспалительного процесса после такого достаточно объемного и травматического оперативного вмешательства, как герниотомия.

Доказано, что проведение аллопластической герниотомии у свиней уменьшает количество послеоперационных осложнений (в т. ч. рецидивов грыж) до 12,5 %. Использование одноэтажных швов для лечения свиней с пупочными грыжами целесообразно только при грыжевых воротах небольшого размера (до 5 см в диаметре).

Проведенные в ходе исследования подсчеты основных экономических показателей проведения ветеринарных мероприятий (предупрежденного ущерба, экономического эффекта от операции, окупаемости расходов на операцию) подтвердили целесообразность и экономическую эффективность использования сетки из ПТФЭ для лечения пупочных грыж у свиней.  Предложенные нами методы лечения пупочных грыж у свиней позволят повысить эффективность лечебной работы, что позволит увеличить экономический доход сельскохозяйственных предприятий.

Проведенные нами исследования позволяют утверждать, что аллопластический материал ПТФЭ полностью инертен в организме свиней, что дает возможность с успехом использовать его при лечении свиней с пупочными грыжами.

Ключевые слова: пупочная грыжа, герниотомия, аллопластический материал, одноэтажные швы, политетрафторэтилен.

 Zhornik  D.V.  Using alloplastic material polytetrafluoroethylene and single-story sutures in the treatment of pigs with umbilical hernias. – Manuscript.

Thesis for the degree in veterinary sciences, specialty 16.00.05 – Veterinary Surgery. Belotserkivsky National Agricultural University, Bila Tzerkva, 2010.
In this thesis clinical and experimental justified the use of modern alloplastic material and polytetrafluoroethylene sutures for single-story plastics hernial gate at herniotomy in pigs.

The studies found that the umbilical hernia, on average occur in 2% of the animals from the total number of pigs.

According to the results of the clinical and experimental studies, the presence of alloplastic material polytetrafluoroethylene in the tissues of the abdominal wall do not adversely affect the healing process. Terms of healing of surgical wounds in pigs correspond to the time of healing of surgical wounds in pigs by primary intention.

Dynamics of the histological changes in the zone of allotransplantation suggests that the reaction of tissues to the implantation of PTFE is inflammatory in nature. However, using modern  alloplastic material PTFE (compared to nylon), a decrease in the level of alterative and exudative component of inflammation and increased proliferation. This accelerates the process of formation and maturation around the grid PTFE complete connective tissue capsule.

On the basis of our research we can confidently assert that the alloplastic material PTFE is almost completely inert in the body of pigs, which makes it possible to successfully us in the treatment of umbilical hernias in pigs. It is proved that the use of alloplastic  herniotomy in pigs reduces the number of postoperative complications (including recurrent hernias) to 12,5%. The use of single-storey sutures for the treatment of pigs with umbilical hernia is advisable only for small hernias.
         Key words: umbilical hernia, herniotomy, alloplastic material, one-story sutures, polytetrafluoroethylene.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

5292. Воздействие поражающих факторов ядерного оружия, обычных средств поражения и основных АХОВ на население и объекты 1.4 MB
  Изучить характеристику очага ядерного поражения. Изучить характеристику очагов поражения обычных средств поражения. Ознакомить с воздействием токсичных свойств основных АХОВ на население Место проведения занятия: класс инженерной защиты...
5293. Прогнозирование и оценка инженерной обстановки в интересах подготовки к защите и по защите населения, материальных и культурных ценностей 715 KB
  Изучить сущность прогнозирования обстановки в интересах защиты населения и территорий. Изучить метод прогнозирование инженерной обстановки на территории города при воздействии ядерных средств поражения. Ознакомить с методом прогнозирование...
5294. Организация строительного производства. Проектирование строительных. Генеральных планов 438.5 KB
  Введение Настоящие методические указания определяют состав, содержание, объем, последовательность и методику проектирования строительного генерального плана в курсовом и дипломном проектах по организации строительства. Предлагаемые методические указ...
5295. Эпоха Петра Великого 81 KB
  Задание №1 Что означают эти понятия. Адмиралтейство, ассамблеи, Берг-коллегия, великое посольство, всешутейший и всепьянейший собор, Генерал-прокурор, генералиссимус, Генеральный регламент, Главный магистрат, гражданская азбука, князь-кесарь...
5296. Комплексная оценка основных показателей качества бензина 310.88 KB
  Комплексная оценка основных показателей качества бензина. Цель работы, изучение технических норм на бензин, методик и приборов, выполнение испытания по определению плотности, фракционного состава, наличия водорастворимых кислот и щелочей, октанового...
5297. Машины для укладки рельсошпальной решетки 2.52 MB
  Введение Данная курсовая работа посвящена изучению путевых машин и механизированных комплексов выполняющих различные работы в путевом хозяйстве. Тема работы - машины для укладки рельсошпальной решётки. Целью работы является подробное изучение к...
5298. Комплексная оценка основных свойств пластичных смазок 43.68 KB
  Комплексная оценка основных свойств пластичных смазок Цель работы. овладение методами комплексной оценки эксплуатационных свойств смазочных материалов, по которым определяется пригодность этих продуктов для использования. Теоретическое введение Плас...
5299. Комплексная оценка основных свойств моторного масла 368.44 KB
  Комплексная оценка основных свойств моторного масла Цель работы. Изучить ассортимент и технические нормы на масла для двигателей внутреннего сгорания. Задание: определить основные показатели качества моторных масел изучить аппаратуры и методики опр...