65569

Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби

Автореферат

Экология и защита окружающей среды

Мета дослідження виявити механізми реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності молодняку м’ясних і молочних порід та їх помісей за впливу кліматичних чинників західного Лісостепу України та розробити екологічні основи переходу до органічного виробництва яловичини.

Украинкский

2014-07-31

2.81 MB

5 чел.

УКРАЇНСЬКА  АКАДЕМІЯ  АГРАРНИХ  НАУК

ІНСТИТУТ  АГРОЕКОЛОГІЇ

ЖУКОРСЬКИЙ  ОСТАП  МИРОСЛАВОВИЧ

УДК636.22/.28.033:631.95

Екологічні  основи  виробництва  яловичини  та  механізми  формування  м’ясної  продуктивності

великої  рогатої  худоби

03.00.16 – екологія

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації  на  здобуття  наукового  ступеня

доктора  сільськогосподарських  наук

Київ – 2010


Дисертацією є рукопис

Роботу виконано в Тернопільському інституті агропромислового виробництва Національної академії аграрних наук України

Науковий консультант – доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік НААН України,

заслужений діяч науки і техніки України

ЗУБЕЦЬ  Михайло  Васильович,

Національна академія аграрних наук України,

президент.

Офіційні опоненти:  доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік НААН України

САВЧЕНКО  Юрій  Іванович

Інститут сільського господарства Полісся НААН,

директор;

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий

співробітник, член-кореспондент НААН України

ТАРАСЮК  Сергій  Іванович,

Інститут рибного господарства НААН,

завідувач відділу молекулярно-генетичних

та біохімічних досліджень;

доктор сільськогосподарських наук, професор,

академік НААН України

БАЩЕНКО  Михайло  Іванович,

Черкаський інститут агропромислового

виробництва НААН, директор.

Захист дисертації відбудеться “22” грудня 2010 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.371.01 Інституту агроекології УААН за адресою: 03143, м. Київ,
вул. Метрологічна, 12.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Інституту  агроекології УААН за адресою: м. Київ, вул. Метрологічна, 12.

Автореферат розіслано  “20” листопада 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук       В.В.Чайковська

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. Останнім часом у країнах з розвинутим тваринництвом спостерігається тенденція до біодиверсифікації промислового виробництва на органічне виробництво продукції скотарства. Таке виробництво продукції тваринництва здійснюються на фермах, які функціонують за принципом "закритої системи" і більшою мірою залежать від кліматичних умов, ніж традиційні форми ведення скотарства. За такого підходу до ведення скотарства – погодно-кліматичні умови є важливою складовою правильної організації розведення худоби і облаштування тваринницьких ферм та потребують певного розуміння механізмів впливу метеорологічних умов на тварин та вміння управляти цими механізмами в практичному тваринництві.

Для запровадження органічного виробництва яловичини, з урахуванням змін клімату актуального значення набувають дослідження спрямовані на розроблення гармонізованих із довкіллям  технологій та способів утримання худоби, які б дозволили реалізувати генетичний потенціал її продуктивності  з тим, щоб отримати якісну м’ясну продукцію. Сучасні організаційні форми виробництва яловичини обмежуються регуляторними механізмами антропогенного характеру, або спрощено застосовують окремі алгоритми функціонування агроекосистеми, що порушує цілісне розуміння місця і ролі кожного її компонента. Особливо це стосується несприятливих кліматичних умов, що унеможливлює врахування прямої фізіологічної реактивності тварин. Важливе значення результати таких досліджень мають в нашій країні: по-перше, не вивчається вплив на сільськогосподарських тварин прогресуючих змін клімату; по-друге, слід враховувати активний процес створення нових та удосконалення вітчизняних порід, зростаюче використання імпортних порід і недостатня інформативність про їх продуктивні та біологічні особливості; по-третє необхідність створення передумов органічного виробництва продукції скотарства.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана за завданнями «Створення стад худоби в м’ясному скотарстві в напрямку підвищення ефективності використання кормів і покращення м’ясності в умовах західного регіону» (№ ДР 01981U05240), «Розробити нові і вдосконалити існуючі елементи ресурсозберігаючої технології виробництва молока і м’яса для господарств західного регіону різних форм власності» (№ ДР 0198U009011), «Розробити методи підвищення резистентності і імунологічної реактивності молодняку молочних і м’ясних порід в ранньому онтогенезі» (№ ДР 0101U005366), «Вивчити механізми і розробити методи адаптації організму молодняку ВРХ і коней до умов інтенсивного вирощування при взаємодії генетично-екологічних факторів» (№ ДР 0106U003520), «Вдосконалити методи оцінки худоби молочних і м’ясних порід на різних етапах створення високопродуктивних стад» (№ ДР 0101U005367), «Збереження генофонду червоної польської породи» (№ ДР 0105U002068), «Розробити технологію годівлі і утримання м’ясної худоби в племінних і товарних стадах та вивчити якісні показники м’яса» (№ ДР 0101U005365) науково-технічних програм УААН.

Мета і завдання дослідження. Мета дослідження – виявити механізми реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності молодняку м’ясних і молочних порід та їх помісей за впливу кліматичних чинників західного Лісостепу України та розробити  екологічні основи переходу до органічного виробництва яловичини

В рамках загальної мети вирішувалися наступні завдання:

- вивчити вплив метеорологічних умов середовища на індикатори термального стресу – гематологічні показники та ріст новонароджених телят м’ясних порід в природно-кліматичних умовах Західного Лісостепу України;

- дослідити вплив зимових температур в останній триместр вагітності корів-первісток на формування живої ваги, важкість отелень, якісний склад молозива, живу вагу та становлення гомеостазу і формування імунітету у новонародженого молодняку;

- вивчити вплив сезону розтелення корів м’ясних порід на якість молозива і організм телят в ранній період розвитку, в частині відповіді ендокринної системи на умови середовища, імунний статус, показники вуглеводневого і білкового обміну від народження до піврічного віку, формування м’ясної продуктивності та якісні показники м’яса, визначити оптимальний сезон розтелення для даного регіону;

- дослідити вплив умов навколишнього природного середовища на клініко-фізіологічний стан і резистентність та параметри стресреалізуючої системи (перикисного окислення ліпідів, малоновий діальдегід, моноамінооксидаза), активність локальних стрес-лімітуючих систем (церулоплазміну, супероксидисмутази, каталази, глутатіонредуктази) телят української чорно-рябої молочної, волинської м’ясної і ангуської порід в зимово-стійловий період;

- вивчити вікову динаміку активності основних регуляторних ланок метаболізму та їхній взаємозв’язок з гормонами у молодняку різник вікових груп та порід стосовно умов навколишнього середовища;

- визначити вплив тривалості періоду утримання телят на підсисі на формування морфологічного складу туш бичків, а також якісні показники і хімічний склад м’яса та найбільш оптимальні періоди утримання телят на підсисі;

- розробити новий технологічний прийом підвищення стресостійкості у молодняка ;

- встановити ріст, розвиток і забійні показники бугайців м’ясних порід у зв’язку із умовами утримання, в залежності від дії чинників навколишнього природного середовища;

- виявити найбільш ефективні варіанти схрещування молочних і м’ясних порід для органічного виробництва яловичини в умовах західного Лісостепу України;

Об'єкт дослідження – фізіолого-біохімічні процеси в організмі молодняку м’ясних та молочних порід в різні вікові періоди, за умови дії екологічних чинників.

Предмет дослідження наукове обґрунтування методів усунення або мінімізації дії стресорів на продуктивні, фізіологічні, біохімічні, морфологічні, етологічні та клінічні показники реакції організму молодняку на системному та тканинному рівнях за впливу еколого-технологічних умов вирощування.

Методи дослідженняметеорологічні, зоотехнічні, фізіологічні, етологічні, біохімічні, клінічні, біометричні, аналітичні.

Наукова новизна одержаних результатів. Уперше розроблені наукові підходи щодо використання  нових вітчизнах м’ясних порід та їх помісей з місцевими молочними породами для органічного виробництва яловичини в зоні Лісостепу України, яке враховує фізіологічні індикатори біотичного, абіотичного та антропогенного тиску на організм тварини, та забезпечує виробництво якісної продукції.

Уперше, на основі результатів експериментальних досліджень, обґрунтовано концептуальну схему потенційно можливої послідовності фізіологічної реактивності та формування продуктивного стану організму молодняку великої рогатої худоби з урахуванням впливу метеорологічних умов середовища. Постульовано й на підставі власних досліджень теоретично обґрунтовано механізм дії чинників метеорологічного середовища в гомеостатичному регулюванні і формуванні імунітету у молодняку великої рогатої худоби новостворених волинської м’ясної породи та знам’янського типу південної м’ясної породи від народження до реалізації. Уперше за показниками вікової динаміки й абсолютних величин активності ферментів та метаболітів доведено, що синтетичні процеси в організмі починаються з першого дня життя теляти, а висока активність ряду вивчених ферментів уже в цьому віковому періоді свідчить про її вплив на процеси, що відбуваються в інших тканинах, включаючи залози внутрішньої секреції. У свою чергу гормональний статус організму, що формується робить активний вплив на ферментативні процеси в організмі та становлення імунітету. Доведено, що сказане справедливо для всіх досліджуваних схем утримання. Це дозволило дати у віковому аспекті об’єктивну характеристику взаємозв’язку досліджуваних ферментів з гормонами і їхнім багатофакторним впливом на продуктивність, якість продукції.

Уперше обґрунтовано наукові основи нових технологічних прийомів пасовищного утримання молодняку великої рогатої худоби які дозволяють зменшити дію технологічних і кліматичних стресових чинників. Проведено комплексне вивчення вікових особливостей росту, м’ясної продуктивності, інтер’єрних показників і етологічних особливостей бугайців м’ясних і молочних порід та їх помісей при органічній технології вирощування.

Розширено знання про вплив факторів середовища на інтенсифікацію перекисного окислення ліпідів і на характер зміни концентрації основного антиоксиданту плазми – церулоплазміну. Вивчено ступінь вираженості стрес-лімітуючих систем організму і характер їх взаємодії, які сприяють стимуляції антиоксидантних механізмів захисту для обмеження вільнорадикального окислення при температурному стресі. Вперше показано, що низька температура пригнічує перекисне окислення ліпідів і активує антиоксидантну систему захисту організму.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що в результаті ґрунтовних досліджень розроблено системи організації утримання  великої рогатої худоби м’ясних порід наближені до природних умов утримання тварин у зоні західного Лісостепу України, які передбачають:

  •  цілорічне утримання худоби без використання приміщень;
  •  часткове використання тимчасових приміщень у зимовий період;
  •  подовжений випас з використанням посівів однорічних кормових культур;
  •  після відлучення та формування технологічних груп  тварин, не змінюючи умов утримання.

Застосування розроблених систем на практиці дозволяє оптимізувати технології утримання та підвищити продуктивність молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід, знизити собівартість виробництва яловичини та підвищити рентабельність галузі.

Запропоновані системи утримання великої рогатої худоби м’ясних порід впроваджені в господарствах Тернопільської і Хмельницької областей.

Розроблено і впроваджено науково-практичні рекомендації щодо застосування екологічних умов утримання худоби при виробництві яловичини, затверджені Міністерством аграрної політики України.

Наукові результати роботи рекомендується використовувати при написанні навчальних посібників, підручників і практичних рекомендацій з агроекології, фізіології сільськогосподарських тварин, технології виробництва продукції тваринництва для студентів і фахівців з агробіологічних спеціальностей.

Одержаний експериментальний матеріал використовується при вивченні дисциплін «Екологія», «Етологія великої рогатої худоби», «Фізіологія сільськогосподарських тварин», «Годівля сільськогосподарських тварин», «Скотарство та технологія виробництва молока і яловичини», «Технологія м'ясного скотарства», «Виробництво екологічно чистої продукції» у вищих навчальних закладах ІІ-ІV рівня акредитації аграрного профілю, що підтверджується відповідними документами.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійною роботою автора. Здобувачем особисто обґрунтовано наукову концепцію, тематику і схему досліджень, сформульовано мету та визначено основні етапи досліджень, проведено експериментальну роботу і статистичну обробку результатів. При спільному виконанні дослідів із співробітниками Тернопільського інституту агропромислового виробництва прізвища співвиконавців наводяться як співавтори відповідних публікацій.

Усі матеріали досліджень опрацьовані дисертантом самостійно, систематизовані і оформлені у вигляді дисертаційної роботи; він є автором викладених у дисертації ідей, гіпотез, положень та наукових висновків.

Апробація результатів дисертації. Результати досліджень, викладені в дисертаційній роботі, апробовано на: координаційно-методичних радах Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 2000–2006рр.), Інституту розведення і генетики тварин УААН (с. Чубинське, 1996–2006рр.), Інституту тваринництва УААН (м. Харків, 1995–2005 рр.), Інституту м’ясного скотарства УААН (м. Київ, 2003–2004рр.); науково-практичних конференціях „Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м’ясному скотарстві” (м.Київ, 1995), «Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв’язання» (м.Тернопіль, 2005), «Екологічні аспекти охорони родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища» (м. Бережани, 2006);науково-теоретичній конференції професорсько-викладацького, аспірантського складу та науковців у Подільській державній аграрно-технічній академії(м. Кам'янець-Подільський, 1998);міжнародній конференції, присвяченій 40-річчю з дня заснування Інституту біології тварин УААН (м. Львів, 2000); міжнародних симпозіумах «V симпозіум Україна – Австрія. Сільське господарство: наука і практика» (м. Київ, 2004),
„2-d Simposium The Impactof Enviromental Conditionsonanimal Welfare”, (Kраків/Баліце, Польща, 2004), „Conservation of animal recourcesin Polandandin Europearchievementsanddilemms” (Kраків/Баліце, Польща, 2007); XVII з’їзді Українського фізіологічного товариства (м. Чернівці, 2006); міжнародних науково-практичних конференціях «Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві» (м. Тернопіль, 2006), «Розвиток сільського господарства карпатського регіону» (м. Львів, 2008), „Екологічна безпека сільськогосподарського виробництва”(м. Київ, 2009, 2010); секції виробництва та переробки продукції тваринництва і птахівництва Науково-технічної ради Міністерства аграрної політики України(м. Київ,2009); міжнародному науково-практичному форумі «Наукові і практичні аспекти агропромислового виробництва та розвитку сільських регіонів» (м. Львів, 2010)

Публікації: за результатами досліджень опубліковано 47 праць, у тому числі 22 статті у фахових виданнях України, 4 тези конференцій та одна науково-методична рекомендація.

Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури (1 розділ), методики і методів досліджень (1 розділ), експериментальної частини (4 розділів) та висновків. Робота викладена на 392- сторінках машинописного тексту, у тому числі основний текст на – 287 сторінках, ілюстрована 27 рисунками, 112 таблицями, список використаної літератури налічує 512 джерел, в тому числі 326 латиницею.

МАТЕРІАЛИ  І  МЕТОДИКА  ДОСЛІДЖЕННЯ

Робота виконана в лабораторії технології виробництва яловичини та селекції м’ясної худоби Тернопільського інституту агропромислового виробництва УААН протягом 1995–2006 років.

В основу біометеорологічних досліджень покладені результати спостережень метеопункту Подільської дослідної станції Тернопільського інституту АПВ за 1987–2007 років, а також показники температури повітря, вологості повітря та швидкості вітру в місцях проведення досліджень, як то було передбачено програмою досліджень. Температуру повітря і відносну вологість визначали протягом доби із використанням відповідного обладнання, розміщеного в місці утримання худоби.

Усі науково-господарські дослідження проводили методом груп-аналогів [Овсянников А.И.,1976] на молодняку абердин-ангуської (АА), волинської м’ясної (ВМ), знам’янського типу південної м’ясної (Зт), червоної польської (ЧП), чорно-рябої (ЧР) порід, а також помісях з українською м’ясною (УМ), герефордською (Г), голштино-фризькою (ГФ) від народження до забою відповідно до схеми (рис.1).

Рис.1. Загальна схема проведення досліджень

За максимальними температурними показниками було визначено кількість літніх днів (максимальна температура вище 250С) і тропічних (максимальна температура вище 300С) днів [Soch M.,2003]. За метеопоказниками літнього періоду були розраховані біокліматичні індекси теплового стресу ТНІ1 [Armstrong D.V., 1994], ТНІ2 [Nienaber J.A. et al., 1999], ТНІ3 [Thom E.C, 1959], ТНІ4 [CCOHS, 2004], еквівалент температурного індексу – ЕТІ [Baeta et al., 1987], індекс теплостійкості – ІТ [Раушенбах Ю.О., 1967].

Морфологічні, біохімічні та імунологічні показники крові,  кількісні та якісні показники м’ясної продуктивність тварин вивчали  відповідно до стандартних методів досліджень.

Біометричне опрацювання результатів досліджень проводили методом варіаційної статистики [Плохинский Н.А., 1969].Статистично результати оброблено загальноприйнятими методами за стандартними комп’ютерними програмами Windows Excel 2010, а вірогідне розходження між середніми арифметичними величинами визначали за допомогою t-критерію Стьюдента. Розходження між порівнюваними групами вважали вірогідними при * - р<0,05;**р<0,01;***р<0,001.

РЕЗУЛЬТАТИ  ДОСЛІДЖЕННЯ

Біометеорологічна оцінка умов утримання тварин

Оцінка зимово-стійлового періоду утримання свідчить, що температурні умови середовища знаходяться в межах допустимих норм для великої рогатої худоби різних статево-вікових і технологічних категорій.

Амплітуда коливань середньої температури зимово-стійлового періоду та середньої температури зими практично відповідає амплітуді середньої температури в січні. Розбіжності становили від –20,00С у 1987 році до +10,00С у 2007, загалом  коливання середніх показників січневої температури знаходяться в межах –3,00С – +2,40С.

Період отелення триває з лютого по травень, в залежності від виробничого циклу господарства та породи. Тому погодні умови цього періоду року мають найбільший вплив на виробничі показники галузі м’ясного скотарства. Середня температура повітря цього періоду дорівнювала +5,2 0С, з коливаннями від +19,6 0С до –8,2 0С. Амплітуда коливань температури періоду отелення відповідає аплітуді температури березня (рис. 2.). Середні показники температури у досліджувані періоди, як правило, були позитивними.

Рис. 2. Динаміка температури періоду отелення

Відносна вологість повітря зимово-стійлового періоду утримання, в середньому, за проаналізоване двадцятиріччя  становила 77%, із коливаннями від 44 до 95% .У досліджувані зимово-стійлові періоди показники вологості були вищими 70% і тільки в квітні і травні вони були нижчими. Вологість повітря вище 80 % фіксували при мінусових температурах у січні, лютому та березні, а найвищі показники вологості зафіксовані у грудні – 99% при – 8,30С.

Оцінка літньо-пасовищного періоду утримання дозволяє констатувати, що умови погоди в регіоні протягом всіх років, наближаються до оптимальних (рис. 3.). Проте, в останні роки спостерігається тенденція до підвищення температури повітря і як наслідок зростає кількість тропічних днів та знижується кількість літніх днів. За двадцятирічний період достовірність відхилення – середньої максимальної температури = 0,1054, літніх днів = 0,0048, тропічних днів = 0,254. Максимальна температура за цей період зросла в середньому на 1,30. Тренд лінії  тропічних днів відповідає лінії максимальної температури.

Рис. 3. Середня максимальна температура, кількість літніх і тропічних днів та лінійний тренд цих показників

Розраховані індекси температурного стресу вказують не на характер зміни погоди, а на ступінь її дії на організм і є математичним показником з різних метеорологічних величин (температура повітря, відносна вологість та ін.). Отримані значення ТНІ1, дозволяють припустити, що провідну роль у формуванні біокліматичних умов у найспекотніший місяць року відіграє метеорологічний стан досліджуваної території. Якщо порівняти направленість ліній максимальної температури та тропічних днів (рис. 3.) і середнього стресу (рис. 4.) то видно, що за досліджуваний період іде зростання максимальної липневої температури, кількості тропічних днів і кількості днів із середнім рівнем стресу. Отже, зростання параметрів показника ТНІ1 до рівня середнього стресу зв’язано із підвищенням температури повітря.

Рис.4. Динаміка та лінійний тренд ТНІ1

Досліджуваний місяць року на досліджуваній території більшою мірою відрізняється комфортними або близькими до них біокліматичними умовами для повновікової великої рогатої худоби. Кількість днів з ТНІ3 які характеризують комфортний і безпечний стан тварин переважають кількість днів які є загрозливими і небезпечними для стану тварин.

Показник ТНІ2, який розроблений для молодняку великої рогатої худоби, більше 70 визначається як термальний стрес, а показник більше 78 визначається як гіпертермальний стрес. Отримані результати показують, що в липні місяці переважають дні з рівнем ТНІ2 більше 75 та 78. Протягом всього досліджуваного періоду, окрім трьох років переважали дні з рівнем ТНІ2 які характеризуються як стан термального і гіпертермального стресу. Із двадцяти проаналізованих років у дванадцяти кількість днів в липні з гіпертермальним стресом для молодняку складали 2/3 і більше. Таким чином, отримані показники ТНІ2 вказують на те, що телята народжені в цей період або утримуються протягом дня на відкритому просторі  піддавалися тепловому стресу.

Оцінка зони комфорту, яка характеризується суб'єктивно фізіологічним станом тварин та оптимальною продуктивністю і знаходиться в межах показника ЕТІ до 30,вказує на те, що в досліджуваній природно-кліматичній зоні співвідношення комфортних і дискомфортних днів в середньому за досліджуваний період приблизно складає 50:50.

Визначені біокліматичні індекси тісно корелюють із температурою тіла тварин (табл. 1) яка є індикатором фізіологічного стану організму, який піддається впливу чинників метеорологічного середовища. При цьому оцінку біокліматичних умов західного Лісостепу для молодняку м’ясної худоби доцільно робити за допомогою ТНІ1, ТНІ3, ТНІ4.

Таблиця 1

Коефіцієнти кореляції температури тіла з біокліматичними індексами

Вік

Порода

ТНІ1

ТНІ2

ТНІ3

ТНІ4

ЕТІ

3 дні

АА

0,51

0,13

0,37

0,63

0,19

ВМ

0,46

0,22

0,33

0,59

0,19

1 місяць

АА

0,51

0,22

0,48

0,58

0,14

ВМ

0,59

0,21

0,47

0,58

0,14

6 місяців

АА

0,82

0,10

0,74

0,49

0,24

ВМ

0,76

0,10

0,67

0,47

0,21

16 місяців

АА

0,71

-0,14

0,67

0,59

0,15

ВМ

0,46

-0,10

0,44

0,56

0,13

Вимірювання ректальної температури за три періоди досліджень показало, що в ангуських бичків середні показники у 3- денному віці були на 0,29оС вищими ніж у волинських (p< 0,05), у місячному віці – на 0,2оС (p< 0,05), у піврічному віці – на 0,050С (p>0,05) у 16 місяців на 0,120С. У I період дослідження ректальна температура була нижчою у тварин обох порід у всі вікові періоди порівняно з III періодом на 13–15% (p<0,05). Показники ректальної температури у II періоді були незначно вищими ніж у I серії.

Отримані показники ректальної температури (табл. 2) корелюють із показниками температури повітря та концентрацією пролактину у I періоді. Спостерігається вікова залежність коефіцієнта кореляції ректальної температури і температури повітря. У ранньому віці коефіцієнт нижчий, тоді як у піврічному віці та в 16 місяців він є вищим. Показники концентрації пролактину вказують на те, що концентрація його у всі вікові періоди в різних серіях дослідження по різному корелює із ректальною температурою і температурою повітря. У I періоді дослідження, коли теплове навантаження на організм не було тривалим, а температура повітря мала значні межі коливання, як вдень так і вночі, такими ж були коливання коефіцієнта кореляції цих показників.

Результати дослідження показали, що високе теплове навантаження протягом десяти днів викликає стан теплового стресу у бугайців обох досліджуваних порід у всі вікові періоди. При цьому спостерігався високий рівень кореляції ректальної температури і температури повітря, ректальної температури і пролактину та температури повітря і пролактину.

Концентрація пролактину була найвищою у триденному віці у телят ангуської породи. Встановлено, що вміст пролактину у сироватці крові з віком знижується у обох порід незалежно від впливу температури навколишнього середовища. При цьому вищими є показники пролактину у ангуських телят (p<0,05). За цим показником можна судити про те, що тварини ангуської породи є чутливішими до дії теплового стресу на організм у всі вікові періоди. Показник пролактину у них був вищим і достовірним (p<0,05) у порівнянні із волинськими бугайцями.

Таблиця 2

Кореляція температури повітря, ректальної температури та вмісту пролактину

Показник

Вікові періоди та породи

3 дні

1 місяць

6 місяців

16 місяців

АА

ВМ

АА

ВМ

АА

ВМ

АА

ВМ

Температура повітря 0С + 18 – +310С (I період)

Пролактин,r

0,87

0,84

0,67

0,77

0,74

0,72

0,85

0,77

Т ректальна,r

-0,31

-0,18

-0,26

0,06

0,07

0,14

0,09

0,05

Температура повітря 0С + 24,8 – +31,30С (II період)

Пролактин ,r

0,92

0,87

0,83

0,73

0,68

0,67

0,35

0,02

Т ректальна,r

0,79

0,79

0,61

0,51

0,46

0,32

0,12

-0,31

Температура повітря 0С + 28,7 – +34,80С (III період)

Пролактин,r

0,95

0,96

0,96

0,96

0,91

0,87

0,95

0,96

Т ректальна,r

0,71

0,56

0,66

0,60

0,63

0,53

0,69

0,58

Вплив пори року на формування адаптаційної здатності та

м’ясної продуктивності

У м’ясному скотарстві вага телят при народженні є головним показником важкості отелень і залежить на 45% від генетики і на 55% від умов навколишнього середовища [Young B. A. et al.,1989].

В табл. 3 показані середні зимові температури протягом трьох місяців кожного сезону які розділені по ротаціях плідників. У перший ротаційний цикл середня зимова температура за 4 роки склала – 3,00С, другий був найтеплішим – 2,030С, найхолоднішим був третій ротаційний цикл – 4,970С. Нормальна середня зимова температура, для цієї місцевості – 4,270С. Найнижчі температури були у 2 зимовий сезон, а найтепліший був 4 сезон з різницею – 7,270С. Холоднішими за визначену температурну норму були 2, 9 і 12 сезони. В інші сезони температура була близькою до норми або вищою.

Передродова жива вага первісток була приблизно однаковою у всі сезони. Це пояснюється однаковою системою вирощування і годівлі телиць в господарстві, а також підбором бугаїв з подібними селекційними показниками. Можна відзначити деяке збільшення живої ваги первісток із зниженням температури, однак ці відмінності не є достовірними.

Протягом досліджуваних років були отримані значні відхилення в живій вазі телят (бугайців) при народженні – вага падала як тільки підвищувалась температура. Після найхолоднішої зими в I ротацію вага при народженні була на 4,99 кг вищою ніж після найтеплішої зими 1997–1998 рр. (р<0,05). Різниця в –3,570С між найхолоднішою і найтеплішою зимою III ротації вплинула на різницю ваги при народженні у 2,2 кг (р<0,05). Процентне співвідношення важких отелень іде в такій самій залежності як вага телят при народженні. Важких отелень було більше (р<0,05) весною 1996, 2003 і 2006 років ніж весною 1995, 1998, 2001 років. Максимальна різниця складала 21,71% в I ротацію, коли вага телят при народженні.

Таблиця 3

Жива вага тварин і важкість отелень

Сезон

Середня

зимова

t0С

Передродова жива

вага корів, кг

Жива вага телят

при народжені, кг

Важкість

отелення

рік

n

M

n

M

с.бал

%

1

1994–1995

0,93

34

391,91

34

28,79*

1,71

32,35*

2

1995–1996

7,70

32

399,31

32

33,38

2,19аа

53,13

3

1996–1997

2,93

32

394,97

32

30,19*

1,88

43,75

4

1997–1998

0,43

35

392,29

35

28,39*

1,63

31,42*

5

1998–1999

3,30

15

396,47

15

30,33

1,93

46,66

6

1999–2000

1,83

19

394,7

19

29,40

1,84

42,1

7

2000–2001

1,30

16

393,75

16

29,05

1,75

37,5*

8

2001–2002

1,67

18

394,44

18

29,28

1,86

40,0

9

2002–2003

7,20

17

398,0

17

33,0

2,11

49,0

10

2003–2004

4,20

17

397,18

17

31,06*

1,94

47,06

11

2004–2005

3,63

16

396,25

16

30,80*

1,94

46,88*

12

2005–2006

4,83

18

397,94

18

31,83

2,09а

48,57

була більшою на 4,99кг, а зимова температура знизилась на – 7,270С. Таким чином, зростання важких отелень в цей період на 2,98% викликав збільшення ваги при народженні на 0,686 кг при зниженні на 10С зимової температури. В III, найхолоднішу, ротацію на 10С зниження температури давало збільшення ваги на 0,616 кг, а в II, найтеплішу 0,640 кг. Ці показники демонструють негативну лінійну залежність між зимовими температурами, вагою телят при народженні та важкістю отелень корів первісток.

Склад молозива суттєво мінявся під впливом температурного режиму в якому знаходились тварини в передродовий період. Істотна різниця спостерігається за вмістом жиру і імуноглобулінів. Молозиво корів які отелилися в холодніші сезони мало вищі показники жиру (р<0,05) і імуноглобулінів (р<0,05).Ці показники мали високу ступінь кореляції із рівнем температур r1 = – 073; r2 = – 0,95 і r1 = – 0,85; r2 = – 0,88 відповідно.

На склад молозива впливає не тільки температурний режим довкілля, але й пора отелення корів. Вміст жиру був вищим у молозиві корів зимового отелення. У корів літнього отелення показник жиру був на 0,5% нижчим ніж у зимового (р<0,05). Молозиво цих корів у своєму складі мало і значно нижчий рівень імуноглобулінів (р<0,05), але дещо вищий рівень лактози. За вмістом імуноглобулінів молозиво корів весняного отелення також поступалось (Р<0,05) зимовим. Молозиво зимового періоду за всіма досліджуваними показниками переважало молозиво літнього періоду, окрім лактози.

Жива вага телят при народжені залежала від сезону народження і пов’язаних із цим змінами в годівлі і погодно-кліматичними умовами утримання корів. Телята народжені зимою мали живу вагу 34,3+3,5 кг, що на 4,0 кг більше ніж у телят літнього отелення (р<0,05). Весняні телята мали меншу вагу ніж зимові на 2,8 кг і вищу на 1,2 кг ніж літні.

Біохімічні показники крові змінювались у залежності від пори року. Насиченість крові загальним білком у новонароджених телят літом була вищою порівнянню з однолітками зимового і весняного отелень.

Рівень сечовини, яка є кінцевим продуктом обміну азоту, в крові новонароджених телят весняного і літнього отелень був вищим на 5–6% порівняно із зимовими телятами. У інші вікові періоди простежується закономірність до підвищеного рівня сечовини у цих тварин, що може свідчити про підвищений рівень синтетичних процесів у їх організмі. Починаючи із 3-денного віку рівень сечовини знижується у всіх тварин незалежно від сезону народження.

Іншими метаболітами які характеризують інтенсивність білок синтезуючих процесів в організмі є показники вмісту нуклеїнових кислот – РНК і ДНК, а також їх співвідношення. Абсолютні величини  концентрації РНК у крові зимових телят у всі вікові періоди були вищими ніж у їх ровесників весняного і літнього отелень. З віком спостерігається зниження рівня РНК і ДНК у всіх тварин. Проте співвідношення РНК: ДНК з віком зростає. У зимових телят з 2,87 в одноденному віці до 5,3 у піврічному, у весняних відповідно з 2,79 до 6,37 і у літніх з 2,88 до 5,93. У період з 3 до 30 денного віку у зимових телят співвідношення РНК: ДНК було вищим ніж у тварин інших груп. Різниця за вмістом в крові РНК і ДНК в окремі  вікові періоди між групами тварин була достовірною.

Аналіз динаміки вмісту глюкози в крові новонароджених телят і до шестимісячного віку, свідчить про однаковий характер її змін. При народженні зимові телята мали перевагу в концентрації глюкози над весняними телятами на – 8% (р<0,05), і над літніми на – 13,8% (р<0,05). Молозивний період істотно стимулював енергетичний потенціал організму за рахунок збільшення концентрації глюкози в крові новонароджених тварин на 20–26% у всіх досліджуваних групах. У
15-ти денному віці значення цього показника були найвищими і зросли на 24%, 28% і 30% у зимових, весняних і літніх телят відповідно. У наступні два місяці життя концентрація глюкози зменшувалася у всіх телят, причому реєструвалися показники нижче значень, отриманих у перший день дослідження. Шостий місяць життя зимових телят визначає стабілізацію концентрації глюкози на рівні значень, характерних для дорослих тварин, що свідчить про оптимальний рівень обміну вуглеводів на всіх його етапах.

У весняних і літніх телят, навпаки, у цьому віці отримані нижчі значення концентрації глюкози, що свідчить про зниження енергетичного потенціалу організму у зв'язку з наростанням анаеробного процесу окислювання глюкози.

Концентрація піровиноградної кислоти(ПВК) у крові новонароджених телят у всі сезони, перевищувала аналогічний показник в інші вікові періоди. При цьому у зимових тварин в перші три дні життя вміст ПВК зменшився на 26%, з наступною стабілізацією показника у шестимісячному віці. У тварин двох інших груп зменшення концентрації ПВК мало подібний характер з найменшими значеннями у триденному віці. Починаючи із 15-денного віку спостерігається зростання даного показника у всіх досліджуваних тварин, проте у зимових телят рівень ПВК нижчий у цьому віці ніж в одноденному на 15%, при цьому максимальні значення концентрації ПВК у них отримані у місячному віці. Тоді як у телят двох інших груп максимальні значення ПВК отримані у 15-денному віці. У шестимісячному віці показник ПВК у всіх тварин знаходився на одному рівні.

Вміст молочної кислоти мав іншу вікову динаміку. У крові новонароджених зимових телят вміст лактату було в межах 1,41±0,08 мм/л, у весняних однолітків – 1,53±0,09 мм/л, літніх – 1,63±0,07 мм/л. У наступні вікові періоди концентрація лактату в крові зимових телят зменшилася до 1,36±0,03 мм/л у шестимісячному віці, тоді як у тварин з інших сезонів народження метаболіт мав виражену тенденцію до наростання, перевищуючи показник зимового періоду на 24–33%.

Співвідношення лактат : піруват у новонародженого зимового молодняку було в межах 5,22, тоді як у весняних і літніх 7,65 і 9,05 відповідно. У інші вікові періоди це співвідношення було у зимових телят 7,15 – 4,8 тоді як у весняних 10,13 – 5,01, літніх 11,0 – 5,86. На фоні зниження вмісту глюкози у весняних і літніх телят на 9 – 14,6% і пірувату й одночасного збільшення концентрації лактату і показнику співвідношення лактат: піруват можна припустити, що відбувається  наростання анаеробного процесу окислювання глюкози.

Гормональний профіль плазми крові телят має як сезонні так і вікові коливання. Концентрація інсуліну різко зростає на 3 день життя тварин і сягає піку на 15 день у всі сезони отелення корів. У місячному віці у всіх груп тварин відбувається зниження концентрації інсуліну, однак в наступні вікові періоди іде його зростання. У телят, народжених зимою у всі вікові періоди концентрація інсуліну є вищою (р < 0,05). Висока концентрація інсуліну у зимових телят очевидно проявляється внаслідок вищого рівня жиру у молозиві. Збільшення рівня інсуліну на 3 день у всіх групах зростає через значне поступлення жиру із молозивом в організм новонароджених тварин, а різниця між групами пов’язана із сезонними змінами складу молозива, причому ця різниця є достовірною (р<0,05). Така потужна і пролонгована секреція інсуліну є відповіддю на споживання тваринами молозива.

У новонароджених телят очевидно існує зв’язок між інсуліном і глюкагоном, який характеризується високими рівнями інсуліну і глюкагону в плазмі якщо іде інтенсивне споживання молозива. Отримані результати вказують на таке припущення, вікова динаміка зміни концентрації глюкагону має подібну конфігурацію як і динаміка зміни інсуліну. Проте, у літніх телят на 3 день життя концентрація глюкагону різко підвищується у порівнянні з іншими групами (р<0,05), очевидно це викликане більшим вмістом лактози в молозиві даної групи.

Імунний статус телят є важливим джерелом інформації про стан адаптаційних резервів організму, а її функція зводиться до захисту генетично детермінованого внутрішнього середовища організму. У зв’язку з чим, початкові ознаки порушення структури і функції цієї системи може слугувати індикатором функціонального стану організму.

В перші три тижні життя телят кількість Т-лімфоцитів зростає постійно, подвоюючись за 3 місяці, кількість В-лімфоцитів не змінюється протягом першого місяця, а в наступні 2 місяці зростає в 4 рази (табл.4). В основі реакції імунної системи, на термальний стрес лежать молекулярні механізми, які визначаються генетично [Collier R. J.et al.,2006].

Розглядаючи віковий розвиток Т- і В-лімфоцитів, можна зазначити, що до двомісячного віку відбувається активний розвиток та становлення специфічного клітинного і гуморального імунітету. Т- і В-системи імунітету до 2-місячного віку у телят обох порід в кількісному відношенні ще не сформовані, у функціональному – продовжували активно розвиватися.

Таблиця 4

Динаміка показників імунітету  телят, n=5

Показник

Сезон народження

Зима

Весна

Літо

АА

ВМ

АА

ВМ

АА

ВМ

Вік 15 днів

В-заг.,%

26,40,97

24,40,8а

24,40,95

23,20,63

23,80,77

22,50,65

Т-заг.,%

32,40,88

29,00,69

30,10,62

28,80,70

28,50,56

28,00,65

Т-х., %

23,80,79

22,70,33

21,00,5с

19,80,5с

22,10,39

19,90,7а

Т-с., %

13,10,62

13,90,75

13,00,62

13,10,69

12,50,15

12,70,39

ЦІК, ммоль/л

43,53,4

42,32,8

35,62,2с

34,33,2с

32,42,2с

31,82,5с

Вік 30 днів

В-заг.,%

40,31,93

38,00,68

41,00,86

38,40,6а

39,60,49

38,30,68

Т-заг.,%

43,21,3

39,90,6а

42,81,04

40,30,47

42,81,04

40,10,5а

Т-х., %

26,50,89

25,10,81

26,70,96

25,20,79

28,10,9а

25,70,6а

Т-с., %

16,70,49

16,00,45

16,20,52

16,00,45

16,30,47

16,60,49

ЦІК, ммоль/л

48,53,3

47,72,5

42,33,2с

41,81,7с

40,82,1

41,22,2

ар<0,05 – між породами; ср<0,05 – між сезонами народження

Показники крові ангуських телят, які народилися в зимовий період, у 15-ти денному віці переважали за загальною кількістю Т- та В-лімфоцитів телят всіх інших періодів народження. Одночасно визначена перевага телят обох порід, які народилися зимою, за кількістю ЦІК на 18 % та Т-хелперів – на 1517 % (р<0,05). Такий рівень показників механізмів імунного захисту (Т- і В-систем), очевидно, пов'язаний з особливостями пристосування організму до несприятливої дії низької температури. У місячному віці спостерігалась деяка перевага за кількістю ЦІК у телят народжених взимку (р<0,05).

Аналіз даних показав, що формування низки показників імунного статусу у телят як ангуської так і волинської порід мало тенденцію, до зниження із підвищенням температури повітря.

При цьому показники клітинного та гуморального імунітету у волинських телят дещо нижчі, ніж у ангуських, за винятком Т-х., у 2-місячному віці. У ангуських телят вищі показники гуморального імунітету, що, очевидно, є їх генотиповою особливістю.

Проведеними дослідженнями на телятах АА і ВМ порід народжених в різні періоду літньої пори року встановлено, що протягом помірний температурний період (ПТ 1 з 21 квітня по 8 червня )  було 16 днів з рівнем ТНІ2 більше 70,0 і 10 днів вище ніж 78,0. В спекотний температурний період (СТ з 9 червня до 31 серпня) із 84 днів тільки 20 днів тепловий індекс був нижчим 70. В інші дні показник більше 70 фіксували 44 рази, а більше 78 фіксували 20 разів. Помірний температурний період (ПТ 2) тривав з 1 вересня по 30 вересня і характеризувався оптимальними біометеорологічними умовами для цієї пори року.

Показники ТНІ2 записані протягом спекотного періоду показали що телята народжені влітку протягом дня піддавалися тепловому стресу. Потрібно зазначити що виміри ТНІ2 взяті протягом ночі були нижчі 70. Можна припустити що протягом літнього періоду рівень відхилення нічного ТНІ2 дає деяке полегшення стресу від денної спеки і вологості.

Встановлено, що є тенденція до зростання абсолютних показників гемоглобіну та еритроцитів у крові новонароджених телят по температурних періодах, від нижчого в ПТ1 до вищого в ПТ2 незалежно від породи (табл. 5). При цьому абсолютні величини вказаних показників є нижчими у телят волинської породи. Відносне збільшення показників червоної крові можливо пов’язане із дегідратацією організму, внаслідок дії високих температур і вологості на організм корів.

Відмічено вплив температурного періоду на збільшення числа лейкоцитів в обох породних групах у межах фізіологічної норми для новонароджених телят. Причому різниця між ПТ1 і СТ, ПТ1 і ПТ2 сягала 10% (p<0,05). Відомо, що кількість лейкоцитів, які циркулюють в периферичній крові, зв’язана з рівнем резистентності організму. Лейкоцитарна реакція організму протікає як оперативний.

захист його від негативних чинників довкілля і відображає ступінь адаптивних проявів на дію умов зовнішнього середовища. Тому результат збільшення числа  лейкоцитів у крові телят СТ і ПТ2 періодів можна розцінювати як реакцію відповіді на термальний стрес, оскільки в даній ситуації таке підвищення не може мати метаболічного характеру тому що кров брали до годівлі молозивом.

Таблиця 5

Гематологічні показники новонароджених телят

Показник

Порода

Період народження

ПТ1

СТ

ПТ2

Гемоглобін, ммоль/Л

АА

10,47+0,99

10,57+0,55

10,77+0,52

ВМ

10,28+0,63

10,38+0,41

10,46+0,48

Еритроцити,

1012

АА

6,08+0,38

6,50+0,19

6,61+0,18

ВМ

5,88+0,28

6,35+0,24

6,38+0,18

Лейкоцити,

109

АА

7,59+0,26

8,31+0,27b

8,42+0,16b

ВМ

7,43+0,24

8,19+0,29b

8,25+0,24b

Гематокрит, %

АА

39,79+1,31

37,93+1,16с

37,67+1,0с

ВМ

38,75+1,54

38,71+1,33а

38,63+1,92а

ap<0,05 між породами; bp<0,05 між породами і періодами;cp< 0,05 між періодами

В проведених дослідженнях спостерігалися деякі прояви по збільшенню загального об’єму крові на що вказує зниження показника гематокриту. Встановлені достовірні (p<0,05) відмінності показника гематокриту між породами та між періодами у групі ангуських телят. Можна припустити, що зниження показника гематокриту викликане перегрівом корів і збільшеним споживанням води.

Більшість показників лейкограми характеризують стан організму як напружений, тобто іде інтенсивний процес адаптації організму до умов довкілля, особливо в СТ і ПТ2 періоди, про що свідчить достовірна різниця (p<0,05) вмісту лімфоцитів, паличкоядерних та сегментоядерних нейтрофілів.

Вага та ріст телят, народжених в літню пору, залежали від умов середовища (табл.6.). Телята народжені протягом СТ періоду мали найменшу вагу тіла, проте різниця між ПТ2 була незначною. Встановлено достовірну різницю(p<0,05) між породними групами тварин при народженні та місячному віці, у піврічному віці достовірна різна встановлена між породними групами телят які народилися в ПТ1 період. Між телятами ангуської породи народженими в СТ період і ПТ1 і ПТ2 встановлена достовірна різниця у живій вазі у досліджувані вікові періоди, причому у тварин СТ періоду вага була меншою. У телят волинської м’ясної породи встановлені такі ж закономірності проте вони не є достовірними.

Телята народжені влітку продемонстрували зниження середньодобового приросту. Найбільший середньодобовий приріст був відмічений у телят які народилися в ПТ1: у ангуських телят протягом всього періоду від народження до відлучення у 6 місяців – 810 г; у волинських – 775 г (p<0,05). У телят народжених СТ період приріст був відповідно по групах – 767 г і 713 г. Незалежно від віку і періоду народження телята волинської мясної породи поступались ангуським ровесникам за показниками приросту живої ваги та живій вазі.

Таблиця 6

Жива вага телят літнього періоду народження

Період народження

Порода

Кількість

тварин

Жива вага, кг

при народженні

1 міс.

6 міс.

ПТ1

АА

14

29,93+4,39

54,21+2,46

186,57+4,65

ВМ

12

27,83+0,94

51,08+2,31

176,92+6,93

СТ

АА

15

28,0+1,20

51,0+2,07

168,8+5,58

ВМ

15

26,53+0,99

47,93+2,28

165,07+4,77

ПТ2

АА

9

28,44+1,13

52,0+1,73

171,0+6,80

ВМ

8

26,13+1,11

48,50+2,39

167,50+5,24

Між зменшенням середньодобового приросту і проявом клінічних ознак термального стресу у тварин взаємозв’язку не існує. Проте, тварини народжені влітку показали нижчу продуктивність, а народжені навесні були більш продуктивні. Це пояснюється тим, що спека є шкідливою для продуктивності телят, оскільки найвища межа зони термонейтральності для них знаходиться при ефективній температурі середовища близько 260С. По мірі того як температура середовища піднімається вище цієї поділки визначеної як межа гіпертермального підйому або вищої критичної температури тварина повинна знайти енергію щоб позбутися з організму надлишкової температури (тепла) зі свого тіла. Внаслідок чого енергія організму спрямовується не на ріст маси тіла, а на підтримання температурної рівноваги в ньому.

Агробіоценотичні чинники формування м’ясної продуктивності

Екологічне виробництво продукції скотарства потребує технологій утримання і годівлі, які б максимально наблизили тварин до природних умов та мінімізували антропогенний тиск на них. Вибір технології для досліджуваного регіону ускладнюється специфічними природно-кліматичними умовами – в зимову пору різкі перепади температур та висока вологість, в літні пору значна кількість спекотних днів з високою вологістю які чергуються із тривалими періодами значних опадів.

В м’ясному скотарстві регіону використовують дві системи утримання за технологією «корова-теля»:стійлова система утримання корів з телятами на підсисі в приміщеннях на глибокій підстилці, а з травня місяця по вересень утримання тварин на вигульно-кормовому майданчику (I група) та стійлово – пасовищна система утримання корів з телятами на підсисі в приміщеннях на глибокій підстилці, а в літній періодна природному пасовищі (IIгрупа). Ці дві системи порівнювали із вигульно-пасовищною системою постійного утримання поза приміщеннями – в зимово-стійловий період на вигульно-кормових майданчиках з навісами, в літній період на природних пасовищах, в осінній період після відлучення бугайців у
7-місячному віці (вересень) на посівах однорічних кормових культур(
IIIгрупа).

Поведінка телят при різних технологіях утримання їх матерів свідчить, що при стійловому утриманні їх матерів вони довше ссуть і менше рухаються за своїх ровесників, менше споживають кормів (на 2,6% і 3,4%). Вони менше відпочивали (на 2,3% і 3,4%) (р<0,001), майже у півтора рази довше пережовували жуйку і більше часу витрачали на різні рухи.

В умовах стійлового утримання телята на 28 хв. (50,9%) довше ссали матерів, для чого вони використовували в 1,2–1,6 рази більше підходів, проте середня тривалість одного періоду підсосу була на 2,5 і 4,1 хв. (23,8 і 33,9%) коротшою, ніж при стійлово-пасовищній і вигульно-пасовищній системі утримання корів. В той же час телята в умовах стійлово-пасовищній і вигульно-пасовищній системі утримання телят робили на 9,4 і 17,5 (10,3 і 15,9%) сисного руху більше, що, мабуть, зумовлює кращу віддачу молока матерями і більш високою швидкістю висисання його телятами.

В умовах вигульно-пасовищної системи та стійлово-пасовищної системи утримання  зростає інтенсивність ссання при вірогідно меншій тривалості підсису (р<0,01) і кількості підходів для підсису (р<0,01). При цьому молодняк, очевидно, встигав виссати таку кількість молока, як і при стійловій системі утримання, оскільки різниця в живій масі і середньодобових приростах виявилась на користь утримання телят з матерями на пасовищах.

Відтворна здатність корів при стійлово-пасовищній системі утримання характеризувалась коротшими на 4,7% тривалістю періоду від отелення до першої тічки та на 5,2% періодом від першої тічки до плодотворного запліднення, у корів при вигульно-пасовищній системі утримання відповідно на 7,0% і 26,3% (р<0,01). В зв'язку з цим тривалість сервіс-періоду при стійлово-пасовищній системі була на 4,3 дні, а при вигульно-пасовищній на 10,4 дні (р<0,01), коротшою, ніж у групі корів при стійловій системі утримання.

Ваговий ріст піддослідних тварин в залежності від способів їх утримання в різні вікові періоди свідчить, що вирощування молодняку великої рогатої худоби м'ясного напрямку продуктивності при різних технологія утримання до відлучення та  відгодівля на вигульно-кормовому майданчику дають можливість у 15-місячному віці одержувати бугайців високою живою вагою (табл.7.)

Тварини II та III груп протягом всього періоду вирощування переважали за живою вагою бугайців I групи при відлученні відповідно на 13,8 кг (6,7%; р<0,05) і на 19,9 кг (9,7%; р<0,05), а при знятті з відгодівлі в 15-місячному віці  ця перевага залишилась на тому ж рівні.

Якість молозива мала відмінності між групами корів, які пов'язані із умовами утримання, зокрема температурним режимом в якому знаходились тварини в передродовий період. Різниця між групами спостерігалась за вмістом жиру і імуноглобулінів. Молозиво корів яких утримували  в приміщенні на глибокій підстилці мало нижчі показники жиру, протеїну та імуноглобулінів, тоді як у корів двох інших груп показники протеїну, жиру (р<0,05) і імуноглобулінів (р<0,05) були вищими.

М'ясна продуктивність і забійні показники при однакових умовах годівлі були кращими у бичків дослідних груп, вони за всіма показниками забою перевершували ровесників із контрольної групи (табл. 7).

Таблиця 7

Забійні показники (п=3)

Показники

Групи

І

II

III

Жива маса, кг:

452,3+1,78

453,3+3,25

479,0+1,87

478,5+5,92

501,7+2,48

502,1+4,78

при знятті з відгодівлі

передзабійна

433,0±1,87

460,0±2,83

480,3±3,89

Маса: парної туші, кг

237,6±2,55

257,7±2,51*

273,0±3,74**

внутрішнього жиру – сирцю, кг

6,2±0,81

6,8±0,96

6,7±1,05

Вихід туші, %

54,9+0,35

56,0+0,20

56,8+0,40

Забійний вихід, %

56,3+0,5

57,5+0,13

58,2+0,23

Маса туші бугайці II групи була вищою на 20,1 кг (10,3%) ніж у I групи, а бугайці IIIгрупи, перевершували за масою туші своїх ровесників із II групи на – 15,3 кг (p<0,05) і бугайців I групи на 35,5 кг (р<0,01).

У бугайців дослідних груп забійний вихід був вищим на 0,8–1,0%. Ця перевага обумовлена виключно за рахунок виходу жиру, який був вищим у дослідних групах.

Морфологічний склад туш за своїми показниками мав деякі відмінності  між групами (табл.8).

Таблиця 8

Морфологічний склад туш (п=3)

Показники

Групи

І

II

III

Маса охолодженої туші, кг

114,7±2,51

124,9±1,59

132,3±3,01

Маса м'якоті, кг

90,6±2,04

100,2±1,39***

107,2±2,47***

Вихід м'якоті, %

79,01

80,28

81,02

Маса кісток, кг

24,1±0,50

24,7±0,78

25,1±1,38

Вихід кісток, %

20,99

19,72

18,97

Відношення м'якоті до кісток

од.

3,76

4,0

4,27

Результати обвалювання туш показують, що бички IIгрупи мали вихід м'якоті на 9,3 кг (р<0,001) більше ніж у I групі. Бугайці III групи переважали за виходом м'якоті своїх аналогів із II групи на 7 кг (р<0,001), та бугайців I групи на 16,6 кг (Р<0,001). Не зважаючи на те, що у бугайців II та III груп маса кісток була вищою, вихід кісток у них в середньому на 1,0% нижчий, ніж у бугайців I групи, що визначило їх перевагу за індексом м'ясності.

Бугайці, які до відлучення разом з коровами знаходилися на пасовищах, перевершували своїх ровесників, котрі до відлучення знаходилися у приміщенні на глибокій підстилці з годівлею на вигульно-кормовому майданчику, за виходом м'яса вищого сорту II група на 6,6 кг (32,0%; р<0,001), III групи – на 8,7 кг (42,2%; р<0,001), за кількістю м'яса І сорту – відповідно на 10,2 кг (26,2%) і 11,2 кг (28,8%; р<0,001).

Гормональний профіль крові телят залежав від умов утримання корів. Так  змінювалось співвідношення між вмістом тироксину і трийодтироніну, внаслідок зменшення рівня Т4 в плазмі 3–7-денних телят. Очевидно, це зв'язане з інтенсифікацією процесу Т4 - Тз конверсії в клітинах щитовидної залози та органів позатиреоїдального утворення трийодтироніну [Larsen Р.,
Веггу М.,1995].

Разом з тим умови утримання вплинули на підвищення вмісту інсуліну та зниження концентрації кортизолу в крові одноденних телят. Утримання телят з коровами на вигульно-кормових майданчиках на фоні низької температури навколишнього середовища сприяло підвищенню показників вмісту інсуліну (рис.5.) в крові, практично у всі вікові періоди, і супроводжувалося вищою концентрацією кортизолу в плазмі. Таке явище може вказувати на зменшення під впливом цих факторів, характерного для організму новонароджених тварин, метаболічного стресу та сприяти інтенсифікації анаболічних процесів у клітинах тварин.

Рис. 5. Динаміка концентрації інсуліну у телят за різних умов утримання

Особливості формування м’ясної продуктивності молодняку за різних умов утримання ангуських корів з підсисними телятами на пасовищах

Технологія виробництва яловичини в м’ясному скотарстві, що отримала назву «корова-теля», складається із ряду послідовних етапів. Зміна одного етапу на інший викликає у тварин стресовий стан. Чинниками які спричиняють його є відлучення телят від матерів та формування груп після відлучення, зміна оточення (нові тварини та нові умови утримання), зміна кормів і режиму годівлі, а також сезон та погода. В результаті чого протягом першого місяця інтенсивність росту телят може знижуватися на 30% [Arthington J.et al.,2005],однак, поступовий перехід від одного етапу до іншого зменшує стресовий тиск на тварину [Haley D.et al.,2005].

Фізіологічна реактивність та стресостійкість ангуських бичків кожної із груп, після відлучення від матерів та формування груп, на дію стресорів була тривалою в часі, але різною за силою. Якщо до формування груп гематологічні показники у всіх бичків були на одному рівні то через добу істотно змінився морфологічний і біохімічний склад крові. Вміст еритроцитів у крові бичків I групи збільшився в порівнянні з вихідним рівнем на 17% (р<0,001), гемоглобіну на 5,5% (р<0,001), лейкоцитів на 13,14% (р<0,05), загального білку на 9,35% (р<0,001), гематокриту 3,2% (р<0,001), глюкози на 28,32% (р<0,05) і ліпідів на 9,84%. У бичків II групи різниця за показниками еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та ліпідів була не значною, однак вміст загального білку зріс на 5,2% (р<0,01) і глюкози на 9,5% (р<0,01). Різниця між групами була достовірною за вмістом еритроцитів, гемоглобіну, білку, ліпідів (р<0,05), гематокриту та глюкози (р<0,001). На третю та сьому доби виявлені зміни збереглися як у порівнянні із початковим рівнем так і між групами. При цьому у тварин I групи показники морфологічного й біохімічного складу крові приходили в норму більше повільними темпами. Так, через сім діб після відлучення та формування груп у крові бичків цієї групи в порівнянні з бичками II групи вміст еритроцитів було вище на майже на 3%, лейкоцитів  на 3,398%, загального білку на 2,8 , глюкози на 8,6% (р<0,01), ліпідів на 1,84%.

У подальші вікові періоди встановлена закономірність зберігалася. Так, якщо у віці 9 місяців перевага бичків над своїми однолітками в контролі склала 6,14% (р<0,05), то до 12-місячного віку це перевищення з високим ступенем достовірності вже складало 9,60% (р<0,01). До 18-місячного віку, коли бички першої групи мали вищу живу масу, їх кров була більше насичена еритроцитами, і різниця склала 7,32% (р<0,05).

Цей факт підтверджує висновок про активізацію окислювально-відновних процесів в організмі бичків, яких утримували на подовженому випасі, і є позитивним моментом, оскільки основною функцією еритроцитів є перенесення дихальних газів. Аналогічна закономірність спостерігалася і при визначенні рівня стресостійкості за показниками концентрації пролактину і кортизолу в сироватці крові (рис. 6.).

Рис.6. Динаміка концентрації кортизолу і пролактину

Внаслідок стресу відбувається значне збільшення концентрації пролактину в крові бугайців I групи (р<0,001). Підвищення секреції пролактину під час стресу, спрямоване щоб частково протидіяти негативним або стримуючим впливам на імунну систему збільшенням секреції глюкокортикоїдів внаслідок стресу [Salak-JohnsonJ.L.et al, 2007], зростаючий рівень пролактину у відповідь на стрес протидіє підвищеній секреції кортизолу на той самий стрес. Максимальні показники досліджуваних гормонів в I групі були через добу після дії стрес-факторів: пролактин – в 2,47 рази(р<0,001), кортизол – 1,6 рази (р<0,001); у II групі відповідно кортизол на 12,2%(р<0,01), а пролактин – на 22,73% ( р<0,001) на третю добу.

Етологічна реактивність ангуських бугайців, яких перевели на утримання у загони була вищою у відповідь на такі стресори, як відлучення та формування груп. На момент відлучення та формування груп добовий життєвий ритм (споживання кормів і води, відпочинок та рух) у молодняка всіх груп був приблизно однаковий.

Відлучення телят від корів та формування груп, якому передували перегін і зважування тварин, їх відбір, а також зміна місця утримання, істотно вплинув на поведінку тварин обох груп. У тварин
I групи тривалість прийому кормів і води скоротилась в середньому на 4,1, відпочинку – на 8,9% (р<0,05), але підвищилася рухова активність – на 13% (р<0,05). Менш чутливими до дії цих стресорів були бугайці, яких залишили на випасі, у них порівняно з початковим рівнем відбулося зниження тривалості прийому кормів і води – на 1,7%, відпочинку – на 5% і підвищення рухової активності – на 6,7%. Число бійок в I групі збільшилося в 3,5 рази, в I
I групі в 2,5 рази. Помітно змінюється і спосіб відпочинку тварин до формування груп бички II групи відпочивали лежачи 76,8% від загального часу відпочинку, а стоячи – 23,2%,  в першу добу після даного технологічного прийому – відповідно 68,2 і 31,8%, у I групі цей показник складав 76,4 і 23,6%; 63,18 і 36,82%.

Через тиждень після проведення технологічних прийомів поведінка тварин стала наближеною до початкового рівня.

Ваговий ріст бичків після проведення планових технологічних заходів по групах змінювалася нерівномірно. Більшими показниками живої маси відзначалися бугайці II групи яких продовжували випасати (табл. 9). У перший тиждень після відлучення і формування груп вони перевершували аналогів з I групи по живій масі відповідно на 5,75 кг і на 6,75 кг (р<0,05) через місяць, через два місяці ця різниця склала 6,33 кг (р < 0,05).

Таблиця 9

Жива маса та приріст піддослідних бичків (n = 12)

Показник

I

II

Жива вага, кг:

при відлученні

227,7+2,43

226,0+2,71

після відлучення через 30 днів

245,0+2,23

251,75+2,23*

після відлучення через 60 днів

273,0+1,91

279,0+2,08*

Середньодобовий приріст, г:

30 днів

578+30

858+20***

60 днів

755+30

883+10**

За перший місяць після відлучення середньодобовий приріст живої маси у бугайців на випасі був вищий на 280 г (р < 0,001) ніж у I групі, у наступний місяць на 133 г або 17,6% (р < 0,001).

За однакових умов годівлі і утримання в період відгодівлі молодняк обох груп проявив різні показники приросту живої маси в цей період. У віці 15 місяців бугайці першої групи мали живу масу 479 кг, що вище на 19 кг в порівнянні з бичками другої групи, а середньодобовий приріст живої маси у бичків першої групи склав 1111 г, що на 7% вище, ніж у бичків другої групи.

Протягом періоду відгодівлі середньодобовий приріст живої маси був вищим у бугайців II групи на 30 г або на 4%. Відповідно у них була вищою жива маса в кінці відгодівлі на 14 кг. На 1 кг приросту живої маси бугайці І групи затратили 10,4 корм. од., ІІ групи – 9,8 корм. од.

Контрольний забій бугайців показав, що за показниками, які характеризують м’ясну продуктивність після забою, тварини І групи переважають своїх ровесників ІІ групи (табл. 10.). У них була більша маса туші на 17 кг, або на 5,9%, маса жиру

Таблиця 10

Забійні показники піддослідних тварин

Показник

Група

І

ІІ

Передзабійна жива маса, кг

451±8,3

454±6,5

Маса туші, кг

260±4,2

263,6±5,3

Вихід туші, %

57,6

58,06

Маса жиру-сирцю, кг

15,4±0,3*

13,3±0,5

Вихід жиру, %

3,4

2,9

Забійний вихід, %

61

61

сирцю більша на 2,1 кг (p<0,05) або на 15%, що зумовило більший забійний вихід.

М’ясо бугайців обох груп характеризувалось високою поживністю (табл. 8). У м’ясі піддослідних бугайців не спостерігалось значної різниці за вмістом сухої речовини та протеїну, але середня проба м'яса у тварин І групи була дещо жирнішою, а тому і калорійність його вища (табл. 11.). За рахунок більшого виходу туші від бугайців І групи одержано більше поживних речовин.

Таблиця 11

Хімічний склад середньої проби м’яса

Показник

Група

І

ІІ

Суха речовина, %

29,7±0,3

30,8±0,1

Протеїн, %

16,4±0,1

16,2±0,2

Жир, %

12,4±0,3

13,7±0,1*

Калорійність 1 кг м'яса, МДж

7,6+0,3

8,1+0,2*

Різниця за виходом м’якушу півтуш між групами склала 6,1 кг на користь бугайців. У півтушах ІІ групи маса кісткової тканини становила 19,4 кг (15,4 %) проти 14,9% у бугайців І групи. Із зменшенням маси кісток у тілі тварини, збільшується вихід м'яса, а співвідношення окремих частин туш стає кращим. Про це свідчить більш високий вихід м’якушу на 1 кг кісток
(І група – 5,5 кг, ІІ – 5,3 кг).

Спосіб утримання в післявідлучний період вплинув на біологічну цінність м’яса. У бугайців
І групи вміст триптофану був на 8,8% (
p<0,05) вищим ніж у ІІ групі при практично рівних показниках оксипроліну. Відповідно білково-якісний показник також був вищими у І групі – 4,7 проти 4,3 у ІІ групі.

Механізми формування м’ясної продуктивності у молодняку молочних і м’ясних порід та їх помісей

Як показує зарубіжний досвід перехід на екологічне та органічне виробництво яловичини можливий за наявності добре пристосованих до місцевих умов аборигенних порід худоби [Martyniuk E., Laing R.,2007]. У західному Лісостепу і Поліссі України аборигенною породою є червона польська, яка збереглась поряд із найбільш поширеною чорно-рябою, яку давно використовують для виробництва яловичини в цьому регіоні. Аналіз генетичної структури червоної польської породи показав, що в породі функціонує три породні групи: червоної данської (ЧПД), червоної естонської (ЧПЕ) і англерської порід (ЧПА). У дослідженнях з вивчення м’ясної продуктивності бугайців цих породних груп  виявлені внутрішньопородні генетичні відмінності за м’ясною продуктивністю і якістю м’яса. Ці відмінності проявляються у вищій на 7% вазі ЧПД телят при народженні. Увіці 18 місяціввони досягали ваги 466 кг, що на 13 кг більше ніж у ніж у ЧПЕ (P>0,5) і на 24 кг (P<0,05) ніж у ЧПА.

Проведене схрещування ЧП з ГФ в напрямку підвищення молочної продуктивності підвищило енергію росту бугайців першого покоління в межах 5%, віднародження до 21 місячного віку.

Дослідженнями забійних показників встановлено, що вихід туші був у межах 53,7% у ЧПА до 55,7% у ЧПД, у голштинських помісей із підвищенням кровності від 54,7% до 54,1%. Забійний вихід був у межах 57 – 57,4% у голштинських помісей і 58,2% у ЧПА до 58,7% у ЧПД.

Як показали проведені дослідження худоба червоної польської породи різних генотипів має посередню м’ясну продуктивність покращати яку можна шляхом схрещування із плідниками спеціалізованих м’ясних порід. З метою виявлення ефективних варіантів схрещування проведено парування корів червоної польської породи із плідниками різних м’ясних порід.

Поєднання порід при схрещуванні вплинуло на живу вагу при народженні. В різних дослідах було встановлено, що схрещування ЧП із Зт  підвищує вагу новонароджених телят на 8,0–11,4% (p<0,05), схрещування із ВМ до 7%, а з АА навпаки знижує. Схрещування ЧП із Г і Зт давало найвищу вагу при народженні – більше 30 кг. За енергією росту та кінцевою живою вагою також була перевага у помісей ЧП із Зт, Г та ВМ. В умовах характерного для регіону кормовиробництва, з використанням виключно натуральних кормів вироблених в господарствах середньодобовий приріст був вищим у ЗТ помісей від народження до 18 місяців на 12% (p<0,05).

Позитивна результативність схрещування відобразилась на забійних  показниках м’ясної продуктивності – у всіх помісей із м’ясними породами зросли показники виходу туші в середньому на 2,5%, з 54,1% до 56,7%.Вихід туші у 21-місячному віці був у волинських помісей 56,1% і знам’янських 56,7% різниця з червоною польською була достовірною(p<0,05). Найвищим був забійний вихід у віці 21 місяць у герефордських помісей 60,6%. Схрещування вплинуло на вміст внутрішнього жиру у помісного молодняку. Встановлено вплив генотипу на пропорції частин туші – на 1 кг кісток у волинських помісей припадало 5,2 – 5,3 кг м’яса, у знам’янських і герефордських помісей у межах 5 кг. У генотипів з часткою крові м’ясних порід зростає відношення м’яса до кісток, що є об’єктивним показником поліпшення м’ясної продуктивності молодняку червоної польської породи.

Генетичне поліпшення червоної польської породи м’ясними породами викликало підвищення біологічної повноцінності м’яса. Білково-якісний показник у помісних бугайців знаходився у межах 5,6 – 6,8. Високий рівень якого забезпечив підвищений вміст триптофану.

Результати досліджень свідчать, що формування м'ясної продуктивності молодняку великої рогатої худоби в онтогенезі залежить від особливостей становлення і розвитку гормонального статусу організму, який має вікові та генотипові особливості. Так, вміст інсуліну в крові бичків досліджуваних генотипів зростає з 348 нмоль/л в 6-місячному до 414 нмоль/л в 21 місяців. Вікова динаміка вмісту трийодтироніну характеризується зворотною тенденцією: підвищення від 10нмоль/л в 6 місяців до 17нмоль/л в 12 місяців, а починаючи з 15 місяців відбувається зниження до рівня показника у шість місяців. Вікова динаміка вмісту тироксину в крові бичків суттєво не відрізняється від динаміки трийодтироніну.

Очевидно вікові особливості рівня гормонів в крові бичків пов'язані з різною інтенсивністю і співвідношенням процесів ліпогенезу і синтезу м'язових білків в різні періоди онтогенезу. В період інтенсивного росту і формування м'язової тканини (6–І2міс.) спостерігається підвищений вміст трийодтироніну і тироксину у 12 місячному віці, які, як відомо, є стимуляторами синтезу білка м'язових тканин. При збільшенні віку від 12 до 18 місяців, коли у бичків інтенсивно відкладається жир, значно підвищується вміст інсуліну в крові, а трийодтироніну та тироксину зменшується. Встановлено вірогідну різницю(p<0,05) між генотипами за трийодтироніном і тироксином у віці 6, 12 і 15 місяців, коли найбільш інтенсивно відбуваються процеси формування м’язових тканин тіла. У бугайців червоної польської породи у віці 12–21 місяць відбувається зниження рівнів трийодтироніну і тироксину та підвищення вмісту інсуліну, що свідчить про гальмування процесів синтезу білка і зростання інтенсивності жировідкладення. Одночасно встановлено більш високий рівень трийодтироніну і тироксину у помісних бичків червоної польської із знам’янським типом та герефордською породою в
15–21-місячному віці, що свідчить про пізнішу зрілість цих помісей і наступання у них більш інтенсивного ліпогенезу на 3–4 місяці пізніше. Бички цих генотипів здатні до інтенсивного вирощування до високих забійних кондицій в 18–21-місячному віці без надмірного жировідкладення в тушах що забезпечує отримання високобілкової, пісної, яловичини, що й було підтверджено результатами контрольного забою.

Отже, вікові особливості рівня  гормонів у бичків 6 генотипів при вирощуванні до 21-місячного віку характеризуються: зростанням вмісту трийодтироніну і тироксину в період інтенсивного росту і формування м'язової тканини і синтезу білка (6–12 міс); підвищенням рівня інсуліну та зниження трийодтироніну і тироксину в більш зрілому віці (15–18 міс.), що пов'язано з інтенсифікацією процесів ліпогенезу. Відмічено зниження вмісту трийодтироніну та тироксину,підвищення рівня інсуліну у бичків червоної польської породи 15–18-місячного віку та перевагу помісних бичків за менш інтенсивним ліпогенезом.

Схрещування чорно-рябої породи та її голштинізованих помісей із плідниками української м’ясної, поліської, волинської м’ясної, абердин-ангуської порід та знам’янського типу дозволило одержати тварин які забезпечують в умовах органічного виробництва високу м’ясну продуктивність. Кількісні і якісні показники м’ясної продуктивності одержаних помісей формувались за тими ж закономірностями як і в червоних польських помісей.

ВИСНОВКИ

У дисертації теоретично узагальнено результати вивчення механізмів реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності з урахуванням екологічних та природно-кліматичних умов західного Лісостепу України, запропоновано нові підходи до вирішення науково-практичних проблем переходу до органічного виробництва яловичини. В результаті дослідження функціонального стану організму тварин, морфо-біохімічних, імунологічних показників крові, показників росту та м’ясної продуктивності ряду м’ясних і комбінованих порід та їх помісей встановлена значна мінливість фізіологічної реактивності тварин, яка має сезонний, погодно-кліматичний, породний та віковий характер.

1. Сезонні зміни погодно-кліматичних умов, характерні для західного Лісостепу, впливають на фізіологічний стан і як наслідок на живу вагу при народженні та енергію росту у молодняку великої рогатої худоби м’ясного напряму продуктивності. Найбільшу фізіологічну реактивність мають тварини у зимову і особливо в спекотну літню пору.

2. Обрахунок індексів термального стресу для оцінки біокліматичних умови західного Лісостепу у найспекотнішому місяці року липні засвідчив, що:

- для повновікової великої рогатої худоби  переважають дні із середнім рівнем термального стресу;

- для молодняку переважають дні термального і гіпертермального стресу.

3. Зниження зимової температури на 10С викликає збільшення ваги телят народженних від корів-первісток м’ясних порід у середньому на 0,6кг. Встановлено негативну лінійну залежність між зимовими температурами, вагою новонароджених телят та важкістю отелень корів первісток.

4. Сезон отелення корів м’ясних порід впливає на склад молозива. Молозиво корів зимового отелення за вмістом жиру та імуноглобулінів відповідно на 0,5% на 0,66% (p<0,05) переважає молозиво корів літнього отелення.

Зміна середньозимової температури повітря та середньої температури повітря в останній триместр тільності та в період отелення зумовлює зміни у співвідношенні компонентів молозива ангуських корів – первісток. Встановлено корелятивні зв’язки між вмістом жиру, імуноглобулінів та зимовими температурами ( r = – 0,73 і r = – 0,85).

5. Сезон народження телят впливає на рівень концентрації глюкози, піровиноградної кислоти, молочної кислоти, сечовини, ДНК і РНК.

Телята різних вікових груп народжені за низьких температур довкілля, вирізняються підвищеними показниками крові (еритроцити, лейкоцити, гемоглобін і загальний білок), мають оптимальну концентрацію метаболітів вуглеводневого, ліпідного і білкового обміну в сироватці крові у період від народження до шести місяців, що пов'язано з підвищеною інтенсивністю росту.

Встановлено, що в холодну пору року існує кореляційна залежність між температурою довкілля та вмістом піровиноградної кислоти (r = – 0,82), білку (r = – 0,64), кортизолу, пролактину та тироксину (r = 0,82), сечовини (r = 0,47), глюкози (r = 0,49), трийодтироніну (r = 0,75).

6. У телят ангуської і волинської порід народжених при низьких температурах спостерігається посилення імунологічної реактивності організму про що свідчить зростання кількості Т-загальних і В-загальних лімфоцитів на 8%, циркулюючих імунних комплексів на 18%, зростає вміст імуноглобулінів, підвищується рівень бактерицидної і лізоцимної активності сироватки крові. У телят ангуської породи вищі показники імунітету, що очевидно, є їх генотиповою особливістю.

7. За низьких температур знижується вміст гідроперекисів ліпідів та малонового діальдегіду в плазмі крові, підвищується активність ферментів антиоксидантної системи у телят м’ясних порід та помісей у ранньому онтогенезі. При сезонних змінах метеорологічних умов низька температура пригнічує перекисне окислення ліпідів і активує антиоксидантну систему захисту організму, тоді як висока температура, навпаки, активує перекисне окислення ліпідів і пригнічує дію цієї системи.

8. Показники гормонального стану плазми крові телят у ранньому онтогенезі мають сезонні та вікові коливання: у телят, народжених взимку, достовірно вищим (p<0,05) є рівень концентрації інсуліну, кортизолу та пролактину. У новонароджених телят незалежно від сезону народження спостерігається підвищений рівень секреції кортизолу, тироксину, трийодтироніну. Ріст молодняку супроводжується підвищенням концентрації тиреотропіну, інсуліну та глюкагону в 1,2 – 3 рази від народження до піврічного віку.

9. Скорочення тривалості підсисного періоду із 6–7 до 4 місяців викликає у ангуських бугайців:

- середньодобовий приріст живої маси тварин після відлучення до 18 місяців зростає на 19,5 % (Р<0,001);

- зміни пропорцій частин пів туш: зростає маса кісток (р<0,05) і відповідно їх вихід, збільшується вихід інших неїстівних складових півтуш – хрящів і сухожилок (р<0,05), знижується вихід м’яса на 1кг кісток на 4,5%.

10. Вирощування бугайців волинської м’ясної породи від народження до 15-місячного віку без використання приміщень: взимку – на вигульно-кормових майданчиках, влітку на пасовищах, восени – на посівах однорічних кормових культур, сприяє підвищенню живої ваги на 10% (р<0,05), маси туші на 13% (р<0,05) у порівнянні із вирощуванням взимку в приміщеннях, а влітку на вигульно-кормових майданчиках.

11. Адаптивна реакція ендокринної системи телят різних м’ясних порід на термальний стрес різна.

При спекотній температурі температура тіла тварин м’ясних порід худоби підвищується, зростає концентрація кортизолу на 4–5%, пролактину 11–18%(p<0,05) і глюкагону 15–19%(p<0,01), знижується концентрація тироїдних гормонів на 15–31%(p<0,01).

12. Показники температурних змін організму тварин, визначені одночасно з визначеним вмістом пролактину, можна використовувати для оцінки толерантності та чутливості худоби до тривалого впливу високої температури. Ці показники є достовірно нижчими у бугайців волинської м’ясної худоби, що вказує на їх толерантність до впливу спеки, а їх величина у бугайців ангуської породи свідчить про їх чутливість до тривалого впливу спеки.

13. За сукупністю виявлених міжпородних особливостей обміну речовин у тварин різних генотипів встановлено, що для тварин м'ясного напряму продуктивності характерні нижчі рівні концентрації глюкози в крові і підвищений рівень інсуліну. Завдяки цьому бугайці м’ясних порід та їх помісі мають вищу стресостійкість, про що свідчить зміна концентрації кортизолу у відповідь на стресові чинники довкілля.

14. Після відлучення телят від корів та формування технологічних груп, тварин  доцільно утримувати не змінюючи умов. Це дозволить послабити вплив стрес-факторів і нормалізувати фізіологічний стан тварин, а також уникнути зниження середньодобового приросту живої маси бичків у перший місяць після відлучення на 48%.

15. Висока м’ясна продуктивність та широка варіабельність у пристосувальній пластичності до мінливих кліматичних умов західного Лісостепу дозволяють використовувати для органічного виробництва яловичини помісних тварин червоної польської і чорно-рябої порід із вітчизняними м’ясними породами.

Пропозиції виробництву. На етапі переходу до органічного виробництва яловичини у зоні західного Лісостепу України, необхідно організувати цілорічне утримання молодняку великої рогатої худоби м'ясних порід без використання приміщень: взимку – на вигульно-кормових майданчиках, влітку на пасовищах, восени – на посівах однорічних кормових культур,

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових журналах та збірниках наукових праць

  1.  Жукорський О.М. Відгодівля молодняку червоної польської породи та її голштинізованих помісей / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // Тваринництво України. – 1998. – № 1. – С.25–26. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
  2.  Жукорський О.М. Ефективність використання бугаїв м’ясних порід української селекції у промисловому схрещуванні / О.М. Жукорський, Б.Є. Тихонова, Н.В. Гець, Н.М. Демчук // Розведення і генетика тварин. Міжвідомчий тематичний науковий збірник – Київ, 2001. – Вип.34. – С.227–229. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
  3.  Жукорський О.М. Гістоструктура м’язового волокна найдовшого м’яза спини помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2001. – Вип. – С.30–32.
  4.  Жукорський О.М. Системи годівлі і утримання ангуських корів з підсисними телятами у літній період / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.І. Штангрет // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. – Вінниця, 2003. – Вип. 51. – С.302–319. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
  5.  Жукорський О.М. Ефективність утримання худоби на пасовищах різного типу /
    О.М. Жукорський, Л.І. Рак, Г.П. Дутка, Я.І. Романовський // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. – Вінниця, 2004. – Вип. 52. – С.302–307. (Постановка теми, аналіз матеріалів досліджень).
  6.  Жукорський О.М. Розвиток і формування екстер’єру бугайців м’ясних порід під впливом температурних умов середовища / О.М. Жукорський // Розведення і генетика тварин: міжв. тем. наук. зб. – Київ, 2007. – Вип. 41. – С.76–83.
  7.  Жукорський О.М. Поведінкові реакції і природна резистентність телят різних порід у зв’язку з погодою та місяцем народження / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. – Львів, 2007 – Вип.8, № 12. – С. 232–237.
  8.  Жукорський О.М. Обмін речовин і формування м’ясної продуктивності у помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. – Львів, 2008 – Вип.9, № 1–2. – С.25–30.
  9.  Жукорський О.М. Вікові зміни біохімічних показників крові телят ангуської породи народжених в різні сезони року / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень ІБТ і ДНДКІВКД. – Львів, 2008 – Вип.9, № 3. – С.44–48.
  10.  Жукорський О.М. Вплив сезону розтелення корів на імунний статус молодняку м’ясних порід / О.М. Жукорський// Науково-технічний бюлетень Ін-т тваринництва. – Харків, 2008. – № 97. – С.87–90.
  11.  Жукорський О.М. Вплив зимової температури на вагу телят при народженні та важкість отелень у ангуських корів-первісток / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал. – 2008. – червень. – С.116–119.
  12.  Жукорський О.М. Вплив сезону отелення корів ангуської породи на склад молозива та гормональний профіль крові телят / О.М. Жукорський // Розведення і генетика тварин: міжв. тем. наук. зб. – Київ, 2009. – Вип. 43. – С.76–83.
  13.  Жукорський О.М. М’ясна продуктивність ангуськихбугайців в залежності від віку відлучення / О.М. Жукорський// Науково-технічний бюлетень Інституту тваринництва степових районів «Асканія-Нова» – 2009. – Вип.2. – С.54–59.
  14.  Жукорський О.М. Раціональний випас і м’ясна продуктивність, інгуських бугайців /
    О.М. Жукорський // Тваринництво України – 2009. – №7. – С.26–29.
  15.  Жукорський О.М Вплив зимової температури на склад молозива корів-первісток, морфологічні та біохімічні показники крові ангуських телят при народженні / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал – 2009. – №3. – С.87–92.
  16.  Жукорський О.М. Вплив термального стресу на гематологічні показники та ріст телят м’ясних порід весняно-літнього періоду народження / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал – 2009. – №4. – С.72–77.
  17.  Жукорський О.М. Характеристика ангусів за різних умов утримання /
    О.М. Жукорський // Тваринництво України – 2009. – №11. – С.34–37.
  18.  Жукорський О.М. Етологічна реактивність та стресостійкість ангуських бичків за різних умов утримання / О.М. Жукорський // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. – Вінниця, 2009. – Вип. 65. – С.103–110.
  19.  Жукорський О.М. Вплив температурних умов середовища на гормоний статус  телят м’ясних порід народжених в пасовищний період / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки – 2010. – № 2. – С.37–40.
  20.  Жукорський О.М. Напрями біометеорологічних досліджень в тваринництві /
    О.М. Жукорський// Агроекологічний журнал – 2009. – №2. – С.87–94.
  21.  Жукорський О.М.Вплив температурних умов середовища на гормональний статус телят м’ясних порід / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки –2010. –
    № 7. – С. 39–42.
  22.  Жукорський О.М. Фізіологічні та гормональні індикатори чутливості й толерантності бичків м’ясних порід до впливу спеки / О.М. Жукорський // Вісник аграрної науки – 2010. – № 8. –
    С. 40–43.

Матеріали конференцій та рекомендації

  1.  Жукорський О.М. Вплив схрещування деяких порід із голштино-фризькою породою на м’ясну продуктивність помісей різної кровності / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець //
    В зб. “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м’ясному скотарстві”. Мат Конференції, Київ, 1995 р.
    С.95–98.
  2.  Жукорський О.М Лінійний ріст і розвиток помісного молодняку червона польська х м’ясна худоба / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // В зб. “Теоретичні і практичні аспекти породоутворювального процесу у молочному і м’ясному скотарстві”. Мат Конференції, Київ, 1995. С.111–113.
  3.  Жукорський О.М М’ясна продуктивність голштинізованихпомісей різної кровності при відгодівлі на бразі і жомі / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // “Теорія і практика підвищення сільськогосподарського виробництва”. Зб. наук. праць, Тернопіль, 1996. – С. 32–33.
  4.  Жукорський О.М Відгодівельні властивості молодняку червоної польської породи і її голштинізованихпомісей / О.М. Жукорський, К.В. Пазізіна, Н.В. Гець // “Теорія і практика підвищення сільськогосподарського виробництва”. Зб. наук. праць, Тернопіль, 1996. – С. 34–35.
  5.  Жукорський О.М.Білковий обмін і м’ясна продуктивність помісних бугайців /
    О.М. Жукорський // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства, Львів, 1997, кн.3, – С.122
    123.
  6.  Жукорський О.М. Гістоструктура м’язового волокна бугайців різних порід /
    О.М. Жукорський // Мат. Міжнародної наук. вироб. конф. Використання трансплантації ембріонів в селекції і відтворенні с.-г. тварин., Асканія Нова, 1997р.
    – С.106108.
  7.  Жукорський О.М.Формування структури м’язової тканини і білковий обмін у зв’язку із м’ясною продуктивністю помісних бугайців / О.М. Жукорський // Екологічна фізіологія, №1, 1998, – С.2326.
  8.  Жукорський О.М. Вплив тривалості підсисного періоду на м’ясну продуктивність і якість м’яса помісних бугайцівангуської породи / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.Ф. Дем’янчук // Аграрна наука — селу, №7.Кам’янець-Подільський, 1999.
  9.  Програма розвитку галузі спеціалізованого м’ясного скотарства в Тернопільсь-кій області на 20002010 рр. [Жукорський О.М., Підлипний В.Т., Цуп В.І., Русенко В.І. та ін.]. Тернопіль, 2000. 46с.
  10.  Жукорський О.М. Програма розвитку тваринництва Тернопільської області [Підлипний В.Т., Цуп В.І., Маховський І.І., Хома А.І. та ін.]. Тернопіль, 2004. 53с.
  11.  Жукорський О.М. Гістоструктура м’язового волокна найдовшого м’яза спини помісних бугайців / О.М. Жукорський // Науково-технічний бюлетень Інституту біології тварин. – Львів, 2001. – Вип. 3(1.2). – С. 30–32.
  12.  Жукорський О.М.Системи годівлі і утримання ангуських корів з підсисними телятами у літній період / О.М. Жукорський, Н.В. Гець, Л.І. Штангрет // Корми і кормовиробництво: міжв. тем. наук. зб. – Вінниця, 2003. – Вип. 51. – С. 302–319.
  13.  Zhukorskiy O. Weather influence and maintenance of beef cows on colosfrum quality calving data in winter / O. Zhukorskiy, V. Cup // In Book of Abstracts international Simposium. The impact of  Environwental Conditions on animal Welfare Krakow / Balice, 21-23 june 2004. – С.93.
  14.  Zhukorskiy O. Weather influence and maintenance of beef cows on colosfrum quality calving data in winter / O. Zhukorskiy, V. Cup // An. Anim. Sci., Suppl., №1, 2004301-305.
  15.  Жукорський О.М. Система виробництва яловичини / О.М. Жукорський // В кн. „Система ведення сільського господарства Тернопільської області”, Тернопіль, 2004197-223.
  16.  Zhukorskiy O. The environmental influence on the effectiveness of beef cattle / Zhukorskiy O. // Symposium: UkraineAwstriaAgriculture: science and practice”, Kyiv, 2004 – С.56.
  17.  Жукорський О.М. Вплив системи використання пасовищ на продуктивність м’ясних корів з підсисними телятами/ О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв’язання. Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф., Тернопіль, 2005 – С.85–87.
  18.  Жукорський О.М. Вплив сезонних факторів і умов утримання на природну резистентність організму телят м’ясних порід / О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Проблеми пореформеного розвитку агропромислового виробництва та основні напрями їх розв’язання. Мат. Всеукраїнської наук.-практ. конф., Тернопіль, 2005 –С.90–95.
  19.  Жукорський О.М. Вплив сезону розтелення корів на імунний статус молодняку м’ясних порід / О.М. Жукорський // Екологічні аспекти охорони та родючості ґрунтів і навколишнього природного середовища. Матеріали міжнарод. конф., Бережани, 2006 – С.48 – 53.
  20.  Жукорський О.М. Ефективність випасання молодняку м’ясної худоби на однорічних сумішках кормових культур в пізньоосінній період./ О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнарод.конф., Тернопіль, 2006 –С.110–115.
  21.  Жукорський О.М. Ефективність технологій утримання м’ясної худоби в літній період. / О.М. Жукорський, Н.В. Гець // Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві. Матеріали міжнарод. конф., Тернопіль, 2006 – С.116–120.
  22.  Жукорський О.М. Фізіологічно-поведінкові показники стану тварин як характеристика якості умов утримання м’ясної худоби / О.М. Жукорський // Матеріали 17 з’їзду Українського фізіологічного товариства, Чернівці, 2006, – С.124.
  23.  Zhukorskiy O. Dairy and meat productivity of geneticaly similar groups of Polish Red cattle of the Ukrainian population / O. Zhukorskiy // Annals of animal science, Supplement, №1 – 2007 – С.203–207.
  24.  Жукорський О.М. Екологічні параметри утримання худоби при виробництві яловичини (Методичні рекомендації) / Тернопіль, – 2010. –30 с.
  25.  Жукорський О.М. Вплив температурних умов середовища на формування імунітету у телят м’ясних порід в ранньому онтоґенезі / О.М. Жукорський // Агроекологічний журнал – 2009. – вересень – С. 95–97.

АНОТАЦІЇ

Жукорський О.М. Екологічні основи виробництва яловичини та механізми формування м’ясної продуктивності великої рогатої худоби. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 03.00.16 – екологія. – Інститут агроекології УААН, Київ. – 2010.

В дисертації досліджено і обговорено особливості формування м’ясної продуктивності у молодняку великої рогатої худоби молочних і м’ясних порід та їх помісей різного віку за впливу екологічних чинників природно-кліматичних умов західного Лісостепу України.

Обґрунтовані передумови переходу до органічноговиробництва яловичини у досліджуваному регіоні, які грунтуються на використанні аборигенних комбінованих та новостворених вітчизняних м’ясних порід, а такожнових технологічних прийомів пасовищного утримання молодняку великої рогатої худоби які дозволяють зменшити дію технологічних і кліматичних стресових чинників. З’ясовано механізми реалізації генетичного потенціалу м’ясної продуктивності цих порід та їх омі сей на основі вивчення функціонального стану організму тварин, морфо-біохімічних, імунологічних показників крові, показників росту та м’ясної продуктивності, встановлена значна мінливість фізіологічної реактивності, яка носить сезонний, погодно-кліматичний, породний та віковий характер.

Встановлено послідовність фізіологічної реактивності та формування продуктивного стану організму молодняку великої рогатої худоби за впливу метеорологічних умов середовища. Показано роль температури довкілля в регуляції антиоксидантної систему захисту організму.

Встановлено вікові особливості росту, м’ясної продуктивності, інтер’єрних показників і етологічних особливостей бугайців м’ясних і молочних порід та їх помісей при органічній технології вирощування.

Ключові слова: органічне виробництво, молодняк великої рогатої худоби, кліматичні зміни, ріст, фізіологічна реактивність.

Жукорский О.М. Экологические основы производства говядины и механизмы формирования мясной продуктивности крупного рогатого скота. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора сельскохозяйственных наук по специальности 03.00.16 – экология. Институт агроэкологии УААН, Киев. – 2010.

В диссертации исследованы и обсуждаются особенности формирования мясной продуктивности молодняка крупного рогатого скота молочных и мясных пород, а также их помесей разного возраста при влиянии экологических факторов природно-климатических условий западной Лесостепи Украины.

Обоснованы условия перехода к органическому производству говядины в регионе, которые базируются на использовании аборигенных комбинированных и новых отечественных мясных пород, а также новых технологических приёмов пастбищного содержания которое позволяют уменьшить влияние технологических и экологических стрессовых факторов. Выяснены механизмы реализации генетического потенциала мясной продуктивности этих пород и их помесей на основе изучения функционального состояния организма животных, морфо-биохимических, иммунологических показателей крови, показателей роста и мясной продуктивности, установлена значительная изменчивость физиологической реактивности, которая имеет сезонный, погодно-климатический, породный и возрастной характер.

Показаны последовательность физиологической реактивности и формирование продуктивности молодняка крупного рогатого скота при влиянии метеорологических условий среды, а также роль температуры окружающей среды в регуляции антиоксидантной системы защиты организма. При низких температурах снижается содержание гидроперекисей липидов и малонового диальдегида в плазме крови, повышается активность ферментов антиоксидантной системы у телят мясных пород и помесей в раннем онтогенезе.

Снижение зимней температуры окружающей среды на 10С влияет на увеличение живого веса телят рожденных от коров-первотелок мясных пород в среднем на 0,6 кг. Установлено негативную линейную зависимость между зимними температурами, весом новорожденных телят и трудными отелами первотелок.

Сезон отела коров мясных пород влияет на состав молозива. В молозиве коров зимнего отела содержание жира и иммуноглобулинов соответственно на 0,5% и на 0,66% (p<0,05) выше чем у коров летнего отела.

Рекомендовано использовать для органического производства говядины помесных животных полученных от скрещивания красного польского и черно-пестрого скота с мясными породами украинской селекции.

Ключевые слова: органическое производство, молодняк крупного рогатого скота, климатические изменения, рост, физиологическая реактивность.

Zhukorskiy O.M. Ecological fundamentals of beef production and mechanisms of beef productivity forming in cattle. – Manuscript.

Thesis for a doctoral degree in agricultural, speciality 03.00.16 – ecology. Institute agroecology UAAN, Kyiv, 2010.

The dissertation features peculiarities of forming beef productivity in beef young stock of dairy cattle, beef breeds and their crossbreeds of various age under the influence of ecological factors of natural climatic conditions in Ukraine’s West Forest – steppe.

The paper defines preconditions of transition to organic production of beef in the experimental region. These preconditions are based on the use of aboriginal combined and home newbred beef breeds as well as on new technological methods of pasture maintenance of cattle young stock, which help to reduce the effects of technological and stressful factors.

The mechanisms of genetic potential manifestation in these breeds’ beef productivity and their crossbreeds have been studied on the ground of the animal’s functional state of the organism, morpho-biochemical, immune blood indexes, growth indexes and beef productivity. Considerable variability of physiological reactivity which is of seasonal, weather-climatic, breed and age character has been defined.

The succession of physiological reactivity and the forming of the productive state of the cattle young stock under the influence of meteorological environmental conditions has been studied.

Age growth peculiarities of beef productivity, interior indexes and behavioral peculiarities of young bulls of beef and dairy breeds and their crossbreeds on organic breeding technology have been defined.

Кey words: organic production, beef young stock ,climatic changes, growth, physiological reactivity.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57988. З чого починається дружба 82.5 KB
  Мета: з’ясувати кого називають другом що означає уміти дружити і за що цінують друзів. Кого ми називаємо другом 2. Проблемне питаня: Чи кожна людина може бути справжнім другом і чи стала Герда справжнім другом для Кая 4.
57989. Мій друг. Спілкування з товаришами. Моделювання дружніх стосунків 76.5 KB
  Мета: розкрити значення дружби в житті кожної людини; вчити висловлюватися іноземною мовою про свого друга; удосконалювати навички читання та усного мовлення використовуючи зорові опори; розвивати уміння дітей спілкуватися і підтримувати товариські стосунки розвивати в учнів усне мовлення...
57990. Людина: дух, душа, тіло 212 KB
  Термін яким переважно релігія ідеалістична філософія та донаукова психологія позначали психіку внутрішній світ людини. Душа у релігії Душа це людина або тварина чи життя людини або тварини.
57991. Environmental Problems on the Planet Earth 81 KB
  One half of it is habitable. The rest of the land is the mountains, deserts, ice and other places where people cannot live in. And now I’m cutting this half into 4 parts. It’s impossible to believe but only 1/4 gives us food and shelter.
57992. Епоха Катерини ІІ 87.5 KB
  Мета: з’ясувати велич і трагедію народів Російської імперії за часів Катерини ІІ підтвердити або спростувати ім’я російської імператриці як Катерини Великої. Задачі: дати оцінку історичному періоду який передував епосі Катерини ІІ...
57993. Дії з десятковими дробами 69 KB
  Мета: Узагальнити та систематизувати уміння та навички учнів виконувати дії з десятковими дробами. Ознайомити учнів із сучасною екологічною ситуацією в світі та в Україні. Формувати вміння переносити набуті знання у нові ситуації...
57994. Електронні таблиці. Побудова діаграм. Стратегія успіху або Як обрати професію 130.5 KB
  Мета уроку: сформувати: навики створювати діаграми; вміння аналізувати їх; вміння застосовувати діаграми на практиці; розвивати та вдосконалювати: навики роботи з ЕТ Excel; навики роботи на ПК; вміння працювати в групі...
57995. Емоції та почуття в житті людини 41 KB
  Мета уроку: надати загальне уявлення про емоції почуття та моральні почуття їх роль у житті людини; вчити наводити приклади емоцій та почуттів познайомити учнів про силу моральних почуттів; розвивати навички опанування термінів та роботи в групах...
57996. Учимся речевому этикету. Уроки вежливости 56.5 KB
  Цель урока: ознакомить учащихся с правилами вежливого поведения и речи; сформировать умение активно пользоваться различными этикетными формами в устной и письменной речи с учетом речевой ситуации; развивать образное и логическое мышление, чувства языка, языковой памяти, речевого слуха...