65591

РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ У РІЗНОМУ СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ОТОЧЕННІ

Автореферат

Психология и эзотерика

У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у різному соціокультурному оточенні. Щерба мовлення дітей та їх цілеспрямованого навчання у процесі розвитку мовленнєвих здібностей А. Щерба окремих сторін мовлення дитини та комплексного розвитку...

Украинкский

2014-08-01

265.5 KB

3 чел.

PAGE  22

ІНСТИТУТ ПСИХОЛОГІЇ імені Г. С. КОСТЮКА

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

АЛИНКІНА Дінара Едуардівна

                                                                                         

      

 УДК 159.922.2

РОЗВИТОК МОВЛЕННЄВИХ ЗДІБНОСТЕЙ ДОШКІЛЬНИКІВ

У РІЗНОМУ СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ОТОЧЕННІ

19.00.07 – педагогічна та вікова психологія

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата психологічних наук

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України,  лабораторія психології дошкільника

Науковий керівник

доктор психологічних наук, професор Піроженко Тамара Олександрівна, Інститут психології ім. Г. С. Костюка  НАПН  України, лабораторія психології дошкільника, завідувач

Офіційні опоненти:

доктор психологічних наук, професор Кузьменко Віра Ульянівна, Інститут педагогіки та психології Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова, кафедра теоретичної та консультативної психології, професор;

кандидат психологічних наук Смольникова Галина Валентинівна, Педагогічний інститут Київського університету імені Бориса Грінченка, кафедра методики та психології дошкільної та початкової освіти, старший викладач

Захист відбудеться 26 квітня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.453.02 в Інституті психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33,  вул. Паньківська, 2

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту психології ім. Г. С. Костюка НАПН України за адресою: 01033, м. Київ-33, вул. Паньківська, 2

Автореферат розісланий 25 березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                   Т. М. Третяк

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Державна політика в галузі дошкільної освіти спрямовує фахівців із питань вікової та педагогічної психології на пошук оптимальних шляхів особистісного розвитку дошкільників.

Розвиток мовлення – один із основних чинників становлення особистості в дошкільному дитинстві. Ступінь мовленнєвого розвитку визначається рівнем сформованості знань, умінь та навичок дитини, її пізнавальних і соціальних мотивів, потреб та інтересів (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, Я. Л. Коломінський, О. М. Леонтьєв, М. І. Лісіна). Пріоритетним напрямом вивчення мовленнєвого розвитку сучасного дошкільника є поєднання процесів засвоєння цінностей, звичаїв, мови, традицій рідної культури та виховання шанобливого ставлення до інших культур. За умов ізоляції дитини від повноцінного мовленнєвого спілкування у полікультурному оточенні, особливо в період дошкільного віку, передусім гальмується формування відповідної картини світу та адекватного самосприйняття зростаючої особистості. У зв’язку з цим особливої актуальності набуває проблема розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у різному соціокультурному оточенні.

Здійснений аналіз відповідних джерел із вікової та педагогічної психології допоміг констатувати активний інтерес до питань мовленнєвого спілкування дошкільників (В. В. Виноградов, Л. С. Виготський, О. М. Гвоздєв, Д. Б. Ельконін, О. В. Запорожець|запоріжець|, О. М. Леонтьєв, О. О. Леонтьєв, О. М. Пєшковський, С. Л. Рубінштейн, Ф. О. Сохін, Є. І. Тихеєва, К. Д. Ушинський, Є. О. Фльоріна, Л. В. Щерба), мовлення дітей та їх цілеспрямованого навчання у процесі розвитку мовленнєвих здібностей (А. М. Богуш, Л. С. Виготський, О. О. Леонтьєв, О. Й. Негневицька, Т. О. Піроженко, О. М. Шахнарович, Л. В. Щерба), окремих сторін мовлення дитини та комплексного розвитку її комунікативно-мовленнєвих здібностей (Е. Р. Анафієва, С. В. Ласунова, І. С. Марченко, Т. О. Піроженко), психологічних труднощів відродження кримськотатарської мови (А. М. Емірова, Л. С. Оказ, Ш. Е. Юнусов, І. М. Прибиткова).

Аналіз літератури та соціокультурного середовища Криму показав, що в досліджуваному регіоні сформувався унікальний полікультурний простір: діти контактують та взаємодіють із представниками різних культур. В контексті нашого дослідження терміни «різне соціокультурне», «полікультурне», «багатокультурне», «міжкультурне», «мультикультурне», «кроскультурне» використовуються як взаємозамінні (Л. О. Голік, Г. Д. Дмитрієв, Т. В. Клинченко, О. С. Ковальчук, А. О. Панченков, І. Г. Тараненко, Б. Г. Чижевський). Значущість теоретичних і прикладних аспектів проблеми зумовлюють актуальність обраної теми дослідження: «Розвиток мовленнєвих здібностей дошкільників у різному соціокультурному оточенні».

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до тематичного плану наукових досліджень лабораторії психології дошкільника Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України «Психолого-педагогічні умови розвитку особистісного потенціалу дитини дошкільного віку у сучасному суспільстві» (номер державної реєстрації 0106U001133). Тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Інституту психології імені Г. С. Костюка НАПН України (протокол № 2 від 24.02.2005 р.) та узгоджено у Міжвідомчому бюро з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 26.12.2006 р.).

Об’єкт дослідження – мовленнєві здібності дітей дошкільного віку.

Предмет дослідження – особливості двомовного супроводу розвитку мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя.

Мета дослідження полягає у визначенні змісту та динаміки мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя в ситуації різного соціокультурного оточення, висвітленні особливостей взаємовпливу між структурними компонентами означених здібностей у процесі засвоєння дошкільниками мов різних культур.

Відповідно до предмету та мети дослідження була висунута така гіпотеза: розвиток мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя (на матеріалі аналізу російської та кримськотатарської мов) відбувається у процесі активної комунікативної діяльності і демонструє загальні тенденції збагачення комунікативних, когнітивних, лінгвістичних та творчих характеристик мовлення. Підтримка єдиних тенденцій засвоєння дошкільниками структурних (мотиваційних та операційних) характеристик мовлення потребує врахування динамічних змін, що відображає різний досвід взаємодії дитини у соціокультурному оточенні, врахування якого забезпечує поетапне формування здібностей дитини до активного засвоєння рідної мови та активного використання двох мов.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження було поставлено такі завдання:

  1.  Визначити психологічний зміст структурних компонентів мовленнєвих здібностей на матеріалі використання дітьми російської та кримськотатарської мов.
  2.  Розкрити особливості динаміки мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя у єдності розвитку комунікативного, когнітивного, лінгвістичного та творчого компонентів.
  3.  Дослідити взаємовплив між ступенем розвитку різних змістових компонентів мовленнєвих здібностей дітей зазначеного віку в умовах полікультурного оточення.
  4.  Охарактеризувати поетапне формування здібностей дітей п’ятого року життя до активного засвоєння рідної мови в процесі двомовного супроводу та апробувати програму впровадження в практику роботи закладів дошкільної освіти засобів ефективного впливу на розвиток означених здібностей дошкільників.

Методологічну та теоретичну основу дослідження склали: системно-діяльнісна парадигма в дослідженні психіки (О. Г. Асмолов, Г. С. Костюк, О. М. Леонтьєв, С. Д. Максименко), концепція соціальної детермінації процесу мовленнєвого розвитку в різному соціокультурному оточенні (Б. Л. Вульфсон, О. Н. Джуринський, М. М. Кузьмін, А. П. Ліферов, 3. О. Малькова, М. Д. Нікандров), вчення про культуровідповідність освіти, яка відбиває соціокультурну реальність та етнокультурні| характеристики дітей (С. Й. Гессен, Е. В. Ільєнков, Є. П. Ільїн, М. С. Каган, І. Б. Котова, В. О. Сластьонін, К. Д. Ушинський, Є. М. Шиянов, В. Д. Шадриков та ін.), теоретичні положення про закономірності мовленнєвого розвитку дітей (Л. С. Виготський, Д. Б. Ельконін, О. О. Леонтьєв, Ф. О. Сохін, О. М. Шахнарович), а також про розвиток мовленнєвих здібностей дошкільників в ситуації двомовного супроводу (Ю. В. Бромлей, В. Ф. Вавілін, М. Я. Данилевський, В. Й. Ключевський, Ж.. Т. Тощенко, Е. Кассірер, А. Тойнбі, О. Шпенглер).

Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених у дослідженні завдань, перевірки висунутої гіпотези була розроблена програма дослідження, реалізація якої передбачала застосування комплексу теоретичних, емпіричних та математичних методів дослідження. На етапі теоретичного дослідження використовувалися: аналіз, класифікація, систематизація, порівняння, узагальнення даних теоретичного та експериментального дослідження. На етапі емпіричного дослідження було застосовано: порівняльний аналіз, спостереження, індивідуальні діагностичні бесіди, психолого-педагогічний експеримент, що включав констатувальну, формувальну та контрольну частини. Для обробки отриманих у ході дослідження даних використовувалися методи математичної статистики.

Організація дослідження. Відповідно до поставлених завдань дослідження проводилось у три етапи впродовж 2005–2009 років.

На першому етапі (2005–2006 рр.) проаналізовано теоретичні підходи до досліджуваної проблеми, визначалися методичні підходи, гіпотеза та завдання дослідження, проводилась апробація методик констатувального експерименту.

На другому етапі (2006–2007 рр.) виявлено критерії, показники та рівні розвитку структурних компонентів мовленнєвих здібностей дошкільників п’ятого року життя та взаємозв’язок означених компонентів.

На третьому етапі (2007–2009 рр.) здійснювався формувальний експеримент із метою розвитку мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя, проводилось узагальнення та оформлення результатів дослідження у вигляді написання тексту кандидатської дисертації, відбувалося впровадження результатів дослідження у практичну діяльність психологів та вихователів дошкільних навчальних закладів.

Експериментальна база дослідження. Дослідження проводилося на базі дошкільних навчальних закладів № 48 «Бджілка», № 97 «Барвінок» та навчально-виховного комплексу «Червоні вітрила» м. Сімферополя.

Наукова новизна роботи та теоретичне значення дослідження визначається тим, що з’ясовані особливості змістової психологічної характеристики мовленнєвих здібностей дошкільників, які виховуються у полікультурному оточенні; проаналізовано особливості розвитку мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя на матеріалі кримськотатарської мови у єдності розвитку комунікативного, когнітивного, лінгвістичного та творчого компонентів їхньої структури; виявлено взаємозв’язок між етапами розвитку мовленнєвих здібностей дітей зазначеного віку в ситуації двомовного супроводу мовленнєвого розвитку; розроблено і експериментально апробовано комплекс психологічних засобів, спрямованих на оптимізацію розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників в умовах полікультурного оточення.

Практичне значення дослідження зумовлено можливістю використання одержаних результатів як практичного інструментарію оптимізації розвитку мовленнєвих здібностей дітей у різному соціокультурному оточенні на матеріалі неспоріднених мов. Матеріали дисертації можуть бути застосовані у вдосконаленні науково-методичного забезпечення діяльності психологічних служб дитячих дошкільних установ; у підготовці педагогічних кадрів для роботи у національних групах дошкільних освітніх установ та проведенні практичних занять з педагогами та батьками з питань організації роботи з дітьми у різному соціокультурному оточенні; при читанні лекцій з вікової психології, психології сім’ї, а також з методики розвитку мовлення дітей, що виховуються в умовах полікультурного оточення.

Надійність та вірогідність результатів дослідження була забезпечена послідовною реалізацією теоретичних положень у процесі вирішення емпіричних завдань, організацією дослідження відповідно до його мети, експертною оцінкою емпіричних даних, використанням адекватних методів математичної статистики.

Апробація результатів дослідження. Результати дослідження доповідалися та обговорювалися на ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Науковий потенціал світу – 2005» (Дніпропетровськ, 2005), Міжнародній науково-практичній конференції «Ґенеза буття особистості» (Київ, 2006), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Антропологізм в освіті: джерела, досягнення та перспективи» (Мелітополь, 2006), науково-практичній конференції «Сучасні психотерапевтичні технології в освіті» (Сімферополь, 2006), науково-практичній конференції «Нові технології навчання: психологічні проблеми» (Київ, 2007). Основні положення та результати дослідження повідомлялися та обговорювалися на засіданнях лабораторії психології дошкільника Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України.

Результати дослідження впроваджені в навчально-виховний процес дошкільного закладу № 48 м. Сімферополя (довідка № 181 від 11 лютого 2010 р.) та ПП «Навчально виховний комплекс «Садок-школа «Червоні вітрила» м. Сімферополя (довідка № 15 від 11 лютого 2010 р.).

Публікації. Зміст і результати дослідження викладено у 7 публікаціях, з них – 6 у фахових виданнях, включених до списку, затвердженого ВАК України.

Структура та обсяг дисертації зумовлені логікою дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, що налічує 285 найменувань, та 3 додатків (на 3 сторінках). Основний обсяг дисертації становить 158 сторінок, а повний – 200 сторінок. Робота містить 11 таблиць і 3 рисунки (на 17 сторінках).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми дисертаційного дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету дослідження, сформульовано гіпотезу, завдання, розкрито теоретико-методологічні засади та методи дослідження; розкрито наукову новизну дослідження, теоретичне та практичне значення, розкрито форми апробації та наведено відомості про структуру дисертації.

У першому розділі «Теоретичні основи рішення проблеми розвитку мовленнєвих здібностей дітей у різному соціокультурному оточенні» проаналізовано стан вивчення досліджуваної проблеми, окреслені основні теоретико-експериментальні підходи до її вирішення, визначено концептуальну основу даного дослідження.

Серед українських дослідників полікультурної освіти відомі праці О. В. Сухомлинської про тенденції становлення та розвитку полікультурної освіти та виховання; І. Ф. Лощенової, яка досліджує історичний розвиток ідей полікультурного виховання, розкриває значення полікультурності в змісті педагогічної діяльності вищого закладу освіти; І. Д. Беха про виховання полікультурності та толерантної особистості; Н. В. Цоп про особливості соціокультурної ситуації в Криму. Для вітчизняної дошкільної освіти поняття полікультурність означає функціонування дитячого садка у просторі із мовною, культурною та духовною різноманітністю вихованців.

У нашому дослідженні полікультурність ми використовуємо як термін, що характеризує співіснування в межах однієї території (країни) багатьох культур, це означення і вивчення суспільства як такого, що вміщує численні відмінні, але взаємопов’язані культурні традиції та практики, які часто асоціюються з різними етнічними компонентами цього суспільства (О. В. Гукаленко, В. І. Матіс, Б. Г. Чижевський). Аналіз досліджень розвитку дитини у полікультурному оточенні дав змогу визначити положення про те, що для появи у дитини|дитяти| «базової довіри до світу», в першу чергу повинна бути сформована приналежність до певної соціокультурної групи (К. Блага і М. Шебек, Н. В. Мікляєва, М. Ю. Новицька). Як вказують дослідники, психічний і, зокрема, мовленнєвий розвиток дитини відбувається на основі засвоєння культурно-історичного досвіду, носієм якого є дорослий (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв).

На підставі результатів аналізу основних підходів до розуміння визначеної проблеми дослідження мовленнєві здібності ми розглядаємо як психічну функцію, що дозволяє використовувати мову та мовлення для оформлення своїх думок. Це комплексна здібність використовувати адекватні засоби взаємодії (невербальні, предметно-практичні, мовні), що забезпечують успішність цілей комунікації (В. О. Артемов, М. І. Жинкін, К. М. Корнілов, С. Є. Кулачківська, С. О. Ладивір, О. О. Леонтьєв, Т. О. Піроженко, С. Л. Рубінштейн, С. О. Шаповал, М. Г. Ярошевський та інші). Серед сучасних вітчизняних розробок відомі праці А. М. Богуш (формування у дітей оцінно-контрольних дій, акцент на усвідомленні формальної сторони мовлення), К. Л. Крутій (дослідження освітнього мовленнєвого середовища), Л. А. Кондрух (дослідження активізуючого спілкування), Л. О. Калмикової (комунікативний підхід під час практичного навчання дошкільнят рідної мови), Т. О. Піроженко (комплексний підхід до вивчення мовлення в єдності мотиваційних та операційних компонентів як засобу взаємодії учасників комунікації).

Сучасні дослідники підкреслюють важливість розвитку мотиваційно-потребової сторони мовленнєвої діяльності дитини, в якій демонструється актуальний прояв її мовленнєвих здібностей. Подальший розвиток та вдосконалення операційної сторони мовленнєвої здібності (використання невербальних та мовних засобів для різних цілей спілкування) відбувається, якщо у дитини виникла потреба в комунікації. Реалізація цієї потреби в природних умовах породжує бажання дитини висловлювати свої думки, почуття, настрої, обмінюватися ними з людьми, передавати інформацію (Л. С. Виготський, О. М. Леонтьєв, О. Р. Лурія, Б. Ф. Поршнєв, В. А. Роменець, М. Й. Боришевський, В. Т. Куєвда, І. П. Маноха, В. М. Павленко). Виходячи із цих позицій, отримуємо теоретично обґрунтовану стратегію психологічно виправданих дій, що спрямовані на розвиток мовленнєвих здібностей дітей – |цебто|спиратися |обпиратися|на особистісні, ділові, пізнавальні мотиви спілкування в організації діяльності (Т. О. Піроженко). Зазначені теоретико-метологічні підходи до розуміння досліджуваної проблеми було реалізовано на подальших етапах дослідження.

У другому розділі «Психологічний інструментарій вивчення мовленнєвих здібностей дошкільників у різному соціокультурному оточенні» описано організацію, методику й хід експериментального дослідження, а також проаналізовано психологічну характеристику соціокультурного оточення життєдіяльності дитини, особливості мовленнєвих здібностей дошкільників п’ятого року життя у полікультурному оточенні, охарактеризовано структурні компоненти мовленнєвих здібностей дошкільників, виділено рівні розвитку мовленнєвих здібностей, обґрунтовано комплекс діагностичних методик. Констатувальним експериментом було охоплено 45 дітей п’ятого року життя, які виховувалися в національних групах дитячих садків.

На першому етапі досліджувалася психологічна характеристика соціокультурного оточення життєдіяльності дошкільника, який виховується в умовах двомовного супроводу мовленнєвої діяльності. Змістовний аналіз різного соціокультурного оточення дитини за основними складовими елементами (інформаційним, предметно-просторовим та ціннісним) показав, що проводиться певна робота по наповненню інформаційного простору. Представниками різних етносів випускаються програми на телебаченні та радіо рідною мовою, друкуються національні газети, збірники народних казок та оповідань, але при друкуванні літератури в недостатній мірі враховуються вікові особливості дошкільників та специфіка роботи у дитячому садку. Наприклад, не налагоджений та не підтримується на державному рівні випуск методичної літератури для вихователів національних груп ДНЗ. Аналіз роботи вихователів в процесі навчально-виховального процесу довів, що не зважаючи на те, що існує спеціальна підготовка педагогічних кадрів для роботи у національних групах, педагог не має достатнього методичного забезпечення для роботи з дітьми у різному соціокультурному оточенні. У зв’язку з цим взаємодія вихователів з дітьми реалізується тільки через пізнавальну діяльність та недостатньою мірою спрямована на формування у дошкільників продуктивного, творчого ставлення до спілкування. В ході спостережень було встановлено, що інформація пропонується дітям двома мовами лише на заняттях, у вигляді перекладу слів, що позначають іменники і прикметники. У вільній діяльності ці слова використовуються не систематично. Аналіз предметно-просторового середовища показав, що у національних групах створюється етнічне розвивальне середовище – куточок з національною атрибутикою, однак воно не використовується в роботі з дітьми, предмети не несуть для дитини ціннісного навантаження.

Наступний етап нашого дослідження був спрямований на виявлення особливостей мовленнєвих здібностей та рівня їх розвитку у дітей п’ятого року життя. Дослідження проводилось згідно з авторською методикою Т. О. Піроженко, в основу якої була покладена діагностична бесіда з дитиною з приводу сюжетних картинок, близьких досвіду малюка. Отримана інформація фіксувалася в протоколах за наступними складовими елементами мовленнєвих здібностей: комунікативними, когнітивними, лінгвістичними, творчими. Психологічна характеристика рівнів розвитку структурних компонентів мовленнєвих здібностей (від низького до високого) дошкільників п’ятого року життя представлена далі.

Досліджувані, які виявляють низький рівень розвитку комунікативного компоненту, не проявляють ініціативи у процесі налагодження контакту з дорослим (не дивляться у вічі, не торкаються експериментатора), встановлення емоційного зв’язку (не посміхаються, поводяться скуто та стурбовано), ведення діалогу із співрозмовником (не висловлюють своєї думки, не відповідають на запитання).

Для дітей, які представляють середній рівень розвитку комунікативного компоненту мовленнєвих здібностей, характерна ситуативність прояву ініціативи у процесі налагодження контакту з дорослим (в процесі розмови рідко дивляться у вічі), встановлення емоційного зв’язку (іноді використовують вказівні жести, майже не посміхаються), ведення бесіди зі співрозмовником (не висловлюють своєї думки, відповідають на окремі прямі запитання).

Високий рівень розвитку комунікативного компоненту виявляється в ініціативності у процесі налагодження контакту з дорослим (дивляться у вічі або торкаються експериментатора), встановлення емоційного зв’язку (посміхаються, жестикулюють), ведення діалогу зі співрозмовником (висловлюють свої думки, відповідають на усі запитання).

Діти з низьким рівнем розвитку когнітивного компоненту мовленнєвих здібностей не визначають просторово-часових характеристик намальованих сюжетів (місце, час та послідовність зображених подій), емоційного стану дійових осіб на сюжетних картинках (модальність та полярність емоцій), не можуть надати характеристику поведінки зображених персонажів (добрий, злий, турботливий, зацікавлений, переляканий, працьовитий).

Дошкільники з середнім рівнем когнітивного компоненту мовленнєвих здібностей визначають просторово-часові характеристики сюжету ситуативно (допускають помилки у визначенні місця, часу подій, їх послідовності), не точно називають емоційний стан дійових осіб (полярність деяких емоцій), характеристики поведінки зображених персонажів.

Для дошкільників з високим рівнем когнітивного компоненту мовленнєвих здібностей характерне визначення просторово-часових характеристик сюжетів (місце, час та послідовність зображених подій), правильність у називанні емоційного стану дійових осіб (модальність та полярність емоцій), характеристики поведінки зображених персонажів (добрий, злий, турботливий, зацікавлений, переляканий, працьовитий).

У розповідях досліджуваних з низьким рівнем лінгвістичного (мовного) компоненту спостерігається обмеження словникового запасу (діти добирають дієслова, що не відповідають зображеній на малюнку ситуації, використовують недостатню кількість прикметників для характеристики об’єктів та суб’єктів); типовим є порушення схеми побудови речень (замінюють розповідь перерахуванням намальованих предметів, непослідовно розташовують граматичні одиниці речення); характерна невиразність мовлення (слабкість голосу, нечітка дикція).

Діти з середнім рівнем розвитку лінгвістичного компоненту мовленнєвих здібностей мають обмеження словникового запасу (добирають недостатню для опису ситуації кількість дієслів, використовують декілька однотипних прикметників для характеристики зображених на малюнку об’єктів та суб’єктів); характерна спрощена схема побудови речень (використовують прості речення, відсутні додаткові члени речення); недостатня виразність мовлення (монотонність голосу, нечітка вимова деяких звуків).

Високий рівень розвитку лінгвістичного компоненту виявляється у багатому словниковому запасі (дошкільники добирають потрібні в даній ситуації дієслова, використовують різноманітні прикметники для характеристики зображених на картинці об’єктів та суб’єктів), граматично правильна будова речення (використовують різні форми речень, послідовно розташовують одиниці речень), виразність мовлення (адекватна до ситуації сила голосу, чітка дикція).

Для дітей з низьким рівнем творчого компоненту мовленнєвих здібностей характерне створення тексту на репродуктивному рівні: досліджувані відтворюють окремі фрагменти діагностичної картинки (не узгоджують названі предмети та дійових осіб із сюжетом малюнка, не дають їм якісної характеристики), не складають зв’язну розповідь на тему обговорюваної ситуації (порушують логіку сюжету, послідовність подій), не виявляють цікавості до створення нових сюжетних ліній, пов’язаних із діагностичною сюжетною картинкою.

Дошкільники з середнім рівнем творчого компоненту мовленнєвих здібностей створюють текст на репродуктивному рівні: відтворюють фрагменти діагностичної картинки (узгоджують названі предмети та дійових осіб із сюжетом малюнка, але не дають їм якісної характеристики), складають розповідь на тему ситуації (послідовно розташовують події, логіка сюжету обмежується 2–3 діями).

Високий рівень розвитку творчого компоненту виявляється у створенні тексту на творчому рівні: досліджувані відтворюють події діагностичної картинки (визначають дії та причини їхнього виникнення, надають поширену якісну характеристику об’єктам та суб’єктам, що зображені на малюнку), виходять за межі зображеного на малюнках (логіка сюжету складається із 8-9 дій, розповідь доповнюється новими подіями).

Загалом виявлено, що у досліджуваних спостерігається низький рівень розвитку лінгвістичного та когнітивного структурних компонентів мовленнєвих здібностей, низька мотивація до засвоєння рідної мови, негативне ставлення до спілкування кримськотатарською мовою, небажання вести діалог, скутість у спілкуванні. Конкретизація оцінок ступеню розвитку різних структурних компонентів означених здібностей надала можливість описати психологічну характеристику різних підгруп дітей із різним ступенем розвитку мовленнєвих здібностей.

На основі кількісного аналізу ступенів розвитку структурних компонентів мовленнєвих здібностей, що проявились у використанні дітьми російської та кримськотатарської, мов було встановлено наявність статистичного зв’язку між ними. Згідно з розрахунками коефіцієнту кореляції Пірсона, який у нашому випадку дорівнює 0,482, виявлено взаємозв’язок між показниками рівнів розвитку мовленнєвих здібностей російською мовою та рівнем розвитку мовленнєвих здібностей кримськотатарською мовою.

Для визначення рівнів розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників п’ятого року життя використовувалися стандартні шкали станайн. Були визначені абсолютні оцінки (АО) та стандартні оцінки (СО) рівня розвитку показників мовленнєвих здібностей для дітей зазначеного віку. Згідно з розподілом досліджуваних по шкалі станайн за динамікою мовленнєвих здібностей, були визначені критерії оцінки низького, середнього та високого рівнів мовленнєвих здібностей російською мовою. Низькому рівню відповідали СО від 0 до 33,3, середньому – від 33,4 до 66,7, високому – від 66,8 до 100. Відповідно, ми отримали критерії оцінки низького, середнього та високого рівнів мовленнєвих здібностей для характеристики використання дітьми кримськотатарської мови: СО від 0 до 33,3 відповідали низькому рівню розвитку мовленнєвих здібностей, від 33,4 до 41,6 – середньому, від 41,7 до 100 – високому. На основі отриманих даних нами були умовно сформовані наступні три підгрупи дітей: дошкільники з низьким, середнім та високим рівнями розвитку мовленнєвих здібностей у використанні російської та кримськотатарської мов. У процесі дослідження мовленнєвих здібностей дітей зазначеного віку було констатовано, що у більшості дошкільників збігалися рівні розвитку оволодіння російською та кримськотатарською мовами, але існували і розбіжності. Тому було визначено сім підгруп за показниками динаміки мовленнєвого розвитку досліджуваних.

До першої підгрупи ми віднесли дітей з низьким рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у використанні російської та кримськотатарської мов.

Друга підгрупа – це дошкільники із середнім рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у використанні російської мови та низьким кримськотатарської. Для дітей цієї групи були характерними прояви показників середнього рівня мовленнєвих здібностей при розповіді російською мовою та низького при розповіді кримськотатарською.

Третя підгрупа – діти з високим рівнем мовленнєвих здібностей у використанні російської мови та низьким – кримськотатарської. В бесіді російською мовою діти цієї групи демонстрували високий рівень мовленнєвих здібностей, при переході на кримськотатарську мову було відмічено низький рівень розвитку мовленнєвих здібностей за всіма структурними компонентами мовленнєвих характеристик.

Четверта підгрупа – це дошкільники із середнім рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у використанні російської мови та високим рівнем – кримськотатарської.

До п’ятої підгрупи увійшли дошкільники з високим рівнем мовленнєвого розвитку у використанні кримськотатарської та російської мов.

Дошкільники шостої підгрупи – це діти із середнім рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у використанні як російської, так і кримськотатарської мов.

Сьома підгрупа – діти з високим рівнем мовленнєвих здібностей у використанні російської мови та середнім – кримськотатарської.

Бесіда показала, що немає жодної дитини, яка входить до підгрупи з низьким рівнем мовленнєвих здібностей у контексті вживання російської мови та з високим рівнем кримськотатарської, а також низьким рівнем у використанні російської мови та середнім – кримськотатарської. Визначена закономірність підтверджує низку припущень нашого дослідження: розвиток засобів спілкування російською та кримськотатарською мовами пов’язаний із активною комунікативною діяльністю дитини в соціокультурному оточенні; послідовність та механізми розвитку операційних компонентів мовленнєвих здібностей у ситуації двомовного супроводу мовленнєвого розвитку дошкільника відображає загальний принцип взаємозв’язку з розвитком мотиваційно-потребової сторони мовленнєвої діяльності дитини, в якій демонструється актуальний прояв її мовленнєвих здібностей. На основі визначення семи підгруп за рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у контексті вживання російської та кримськотатарської мов було розроблено програму розвивальних проектів, які впроваджувались на етапі формувального експерименту.

У третьому розділі – «Формування мовленнєвих здібностей дошкільників (на матеріалі кримськотатарської мови)» викладено загальну стратегію формувального експерименту на основі технології психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого і дитини (Т. О. Піроженко), розкрито зміст та специфіку розвивальної роботи з дітьми у ситуації двомовного супроводу мовленнєвого розвитку дошкільника, надано психологічну характеристику особливостей методичного забезпечення форм роботи, що спрямована на розвиток всіх структурних компонентів мовленнєвих здібностей на матеріалі кримськотатарської мови.

Формувальним експериментом було охоплено 25 дітей п’ятого року життя, які виховувалися в національній групі ДНЗ № 48 «Бджілка» м. Сімферополя та складали експериментальну групу.

Враховуючи результати констатувального етапу експерименту, було розроблено систему короткотривалих проектів. Програма розвитку мовленнєвих здібностей розроблялася згідно плану навчально-виховної роботи і включала до свого складу тематичні цикли та індивідуальні програми розвивальних вправ. Спираючись на результати констатувального експерименту, в основу формувальної роботи з розвитку мовленнєвих здібностей дітей було внесено методичні зміни, спрямовані на оптимізацію мотиваційно-потребової сторони спілкування дітей засобами кримськотатарської мови та здатності розуміння дитиною іншої людини як партнера зі спілкування. На основі цих положень було підібрано тематику проектів, яка відображала підтримку інтересу до себе та свого імені (проект «Моє ім’я»), розуміння себе та інших як учасників комунікації («Який я»), стимулювання потреби дізнатися більше про найближче оточення («Мій дім», «Моя родина», «Улюблена їжа моєї родини»), спонукання бажання дізнатися більше про національні традиції («Весняні квіти», «Улюблені ігри»).

Протягом роботи значна увага дорослих була спрямована на формування позитивного ставлення до засвоєння кримськотатарської мови. Таке ставлення на ранніх етапах визначалося позицією дорослих, а також формуванням активної особистісної позиції дитини, вияву самостійності. Для цього у використання технології психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дитиною (Т. О. Піроженко) було привнесено методичні зміни. До кожного циклу занять було включено мотиваційний блок завдань, спрямований на активізацію діяльності дітей. До основного змісту цього блоку входили ігрові вправи та етюди з розвитку сприйняття, переживання і вираження емоцій, поведінкової активності, емоційної підтримки учасників групи. Основною метою було подолання замкнутості, скутості у спілкуванні через формування почуття приналежності до групи та вільного самовираження.

В процесі експерименту також було приділено увагу залученню батьків до участі в проектах. Батьки виявились не лише джерелом інформації, реальної допомоги та підтримки дітям і педагогові, але й стали безпосередніми учасниками навчально-виховного процесу.

Перший цикл ігор-занять був спрямований на активізацію інтересу до засвоєння мови. Такі заняття та вправи мали за мету розвиток розуміння необхідності спілкування однією мовою зі співрозмовником. Другий цикл занять відповідав інформаційному та репродуктивному етапам психолого-педагогічного проектування – під час активної пошукової діяльності діти навчались отримувати необхідну інформацію для реалізації спільного задуму, навчались презентувати результати своєї роботи та розгортати свою діяльність згідно із планом спільного проекту. Вагомим результатом цього етапу в розвитку мовленнєвих здібностей під час спілкування кримськотатарською мовою було збагачення словникового запасу, вилучення слів із пасивного словника, підвищення статусу вивчення кримськотатарської мови.

Наступний цикл занять проходив у рамках аналізу і систематизації отриманих дітьми знань. Для досягнення цієї мети проводились узагальнюючі заняття, під час яких вихователь разом із дітьми мав можливість проаналізувати результати спільної діяльності, окреслити коло пропозицій для наступних проектів. Основним результатом групової роботи з дітьми була зміна ставлення дошкільників до спілкування кримськотатарською мовою, спокійна та доброзичлива відповідна реакція на запитання кримськотатарською мовою, самостійне прагнення ставити питання, з’явилось більше ігор у національному куточку.

Не зважаючи на певні успіхи в роботі, залишилися діти з низьким рівнем мовленнєвих здібностей. В рамках технології психолого-педагогічного проектування взаємодії для дошкільників із низьким рівнем мовленнєвих здібностей було організовано додатковий проект «Мої успіхи», мета якого – на основі провідної для дитини мови (російської) зняти напругу та бар’єри у спілкуванні.

Аналіз емпіричних даних у експериментальній групі до та після завершення формувального експерименту довів, що відбулися кількісні та якісні зміни у розвитку структурних компонентів мовленнєвих здібностей дітей. Для характеристики розподілу дітей експериментальної групи за виділеними підгрупами на початку та в кінці формувального експерименту скористаємося рисунком 1.

Аналіз наведених даних показав, що найбільш суттєві зміни були зафіксовані у дітей V підгрупи. Кількість дітей у даній підгрупі збільшилася до 75 % за рахунок переходу на більш високий рівень дітей із І, II, III, IV та VII підгруп. Кількість дітей із низьким рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у контексті вживання російської та кримськотатарської мов (І підгрупа) знизилася та склала 10 %. Показники кількості дошкільників із середнім рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у використанні російської мови та низьким кримськотатарської також покращилися: з 35 % на початку експерименту до 5 % – наприкінці (ІІ підгрупа). Дітей із високим рівнем мовленнєвих здібностей під час спілкування російською мовою та низьким – кримськотатарською не виявлено. Усі вони перейшли до групи дошкільників із високим рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у контексті вживання російської та кримськотатарської мов. Не було також виявлено дошкільників із середнім рівнем розвитку мовленнєвих здібностей при переході на російську мову та високим рівнем – на кримськотатарську. Крім того, зазначимо, що з 4 % до 10 % збільшилася кількість дітей із середнім рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у спілкуванні російською і кримськотатарською мовами (VI підгрупа). Діти з високим рівнем мовленнєвих здібностей у використанні російської мови та середнім кримськотатарської перейшли до групи з високим рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у використанні обох мов.

Рис. 1. Діаграма порівняльних даних розвитку мовленнєвих здібностей у експериментальній групі до початку та в кінці формувального експерименту

Слід відмітити, що змінилася якісна характеристика дітей в експериментальній групі: піднявся рівень володіння кримськотатарською мовою на лексичному та комунікативному рівні. Підвищення якості характеристик структурних компонентів мовленнєвих здібностей у використанні дітьми кримськотатарської мови стимулювало розвиток характеристик мовленнєвих здібностей при переході на російську мову. Стимулювання засвоєння дошкільниками структурних компонентів (комунікативного та лінгвістичного) кримськотатарської мови зумовило підвищення рівня розвитку інших (комунікативних та творчих) структурних компонентів під час спілкування кримськотатарською мовою, а також підвищення показників усіх структурних компонентів – російською. Такі позитивні зміни пояснюються тим, що за допомогою цілеспрямованої розвивальної роботи у рамках психолого-педагогічного проектування взаємодії дорослого з дітьми з урахуванням особливостей полікультурного оточення підвищився рівень розвитку мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя в експериментальній групі.

Згідно з отриманими емпіричними даними розподілу дошкільників п’ятого року життя за підгрупами I, II, III, IV, V, VI, VII у контрольній групі на початку та в кінці навчального року встановлено, що рівень розвитку мовленнєвих здібностей дітей зазнав незначних кількісних та якісних змін.

Для характеристики розподілу дітей контрольної групи за підгрупами на початку та в кінці формувального експерименту скористаємося рисунком 2.

Рис. 2. Діаграма порівняльних даних розвитку мовленнєвих здібностей у контрольній групі на початку та в кінці навчального року

Дані діаграми засвідчують, що кількість дітей із низьким рівнем розвитку мовленнєвих здібностей у контексті вживання російської та кримськотатарської мов залишилася незмінною (І підгрупа). Кількість дітей ІІ підгрупи збільшилася за рахунок переходу до неї дітей із ІІІ підгрупи та склала 42 %. Відсоток кількості дітей ІІІ підгрупи зменшився з 10 % до 7 % за рахунок переходу дошкільників до ІІ підгрупи. Внаслідок переходу дітей на більш низький рівень кількість дошкільників V підгрупи зменшилася до 4 %. Показники кількості дітей VІ підгрупи збільшились з 5 % до 7 % за рахунок переходу до неї дітей з V підгрупи. Крім того, з’ясовано, що відсоток дітей ІV та VІІ підгруп залишився незмінним.

Констатовано, що розвиток структурних компонентів мовленнєвих здібностей дітей контрольної групи не зазнав значних якісних змін за зазначений період та в більшості випадків не змінювався.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, що виявляється у визначенні змісту та динаміки мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя в ситуації різного соціокультурного оточення, висвітленні особливостей взаємовпливу між структурними компонентами означених здібностей у процесі засвоєння дошкільниками мов різних культур. Результати здійсненого дослідження підтвердили висунуту гіпотезу і дали підстави зробити такі висновки:

  1.  Визначено психологічний зміст структурних компонентів мовленнєвих здібностей на матеріалі використання дітьми російської та кримськотатарської мов. Характеристика мовленнєвих здібностей дітей (на матеріалі аналізу російської та кримськотатарської мов) вказує на єдині тенденції засвоєння дошкільниками структурних компонентів мотиваційних та операційних характеристик мовлення. На основі динаміки зазначених структурних компонентів відбувається поетапне формування здібностей дитини до активного засвоєння рідної мови та активного використання двох мов.
  2.  Розкрито особливості динаміки мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя у єдності розвитку комунікативного, когнітивного, лінгвістичного та творчого компонентів. Доведено, що розвиток мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя відбувається у процесі активної комунікативної діяльності і демонструє загальні тенденції збагачення комунікативних, когнітивних, лінгвістичних та творчих характеристик мовлення.
  3.  Досліджено взаємовплив між ступенем розвитку різних змістових компонентів мовленнєвих здібностей дітей зазначеного віку в умовах полікультурного оточення. Варіантами динамічних тенденцій розвитку здібностей в умовах двомовного соціокультурного оточення визначені наступні: підвищення якості характеристик структурних компонентів мовленнєвих здібностей у використанні дітьми кримськотатарської мови стимулювало розвиток характеристик мовленнєвих здібностей у використанні російської мови. Стимулювання засвоєння дошкільниками структурних компонентів (комунікативного та лінгвістичного) кримськотатарської мови зумовило підвищення рівня розвитку інших (комунікативних та творчих) структурних компонентів у використанні кримськотатарської мови, а також підвищення показників усіх структурних компонентів у використанні російської мови.
  4.  Охарактеризовано поетапне формування здібностей дітей п’ятого року життя до активного засвоєння рідної мови в процесі двомовного супроводу та апробовано програму впровадження в практику роботи закладів дошкільної освіти засобів ефективного впливу на розвиток означених здібностей дошкільників. Доведено, що ситуація двомовного супроводу мовленнєвого розвитку дитини потребує врахування соціокультурного національного контексту, що передбачає посилення уваги до суб’єктних особистісних механізмів (розвиток мотивів та інтересу до національної мови, самооцінки дитини як партнера по спілкуванню, формування ціннісних орієнтацій в національній культурі).

Враховуючи особливості соціокультурного оточення розвитку дітей, що виховуються в національних групах, і приналежність російської та кримськотатарської мов до різних етно-лінгвістичних груп, підтверджена необхідність внесення змін до змістового та структурного (поетапного) наповнення розвивальної технології, в якій важливо посилити мотиваційну та лінгвістичну роботу з дітьми на репродуктивному етапі розгортання тематичних проектів.

Проведене дослідження створює перспективи для подальшого вивчення особливостей розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у різному соціокультурному оточенні, що передбачає розв’язання питань у таких напрямах: розробка методів розвитку мовленнєвих здібностей дітей у полікультурному оточенні на різних вікових етапах дошкільного дитинства, вивчення особливостей мовленнєвих здібностей в залежності від педагогічної позиції, яку займають дорослі щодо дитини, та можливостей корекції цієї позиції.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Абієва Д. Е. Особливості розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників у двомовному оточенні / Д. Е. Абієва // Проблеми загальної та педагогічної психології : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка. – К., 2006. – Т. VIII, вип. 6. – С. 611.

2. Абієва Д. Е. Виявлення рівня мовного розвитку дошкільників – вихованців національних груп / Д. Е. Абієва // Актуальні проблеми психології. Етнічна психологія. Історія психології. Психолінгвістика : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. : С. Д. Максименка, М. Л. Чепи. – К. : Міленіум, 2006. – Т. IX, ч. 1. – С. 188–195.

3. Абієва Д. Е. Полікультурність як одна з характеристик соціокультурного оточення дошкільників (теоретичний аспект) / Д. Е. Абієва // Актуальні проблеми психології. Екологічна психологія : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С. Д. Максименка – К. : «Логос», 2007. – Т.VII, вип. 12. – С. 5–8.

4. Абієва Д. Е. Технологія психолого-педагогічного проектування в розвитку мовлення дошкільників, що виховуються в полікультурному оточенні (на прикладі Кримського півострова) / Д. Е. Абієва // Актуальні проблеми психології. Психологічна теорія і практика навчання: зб. наукових праць Інституту психології ім. Г. С. Костюка АПН України / за ред. : С. Д. Максименка, М. Л. Смульсон. – К. : Міленіум, 2007. – Т.VIII, вип. 4. – С. 162–167.

5. Абиева Д. Э. Языковая ситуация в Крыму: психологический анализ влияния на речь дошкольников / Д. Э. Абиева // Наукові студії із соціальної та політичної психології : зб. статей. – К., 2007. – Вип. 17. – С. 225–230.

6. Алинкіна Д. Е. Психологічний супровід розвитку мовленнєвих здібностей дітей у двомовному оточенні / Д. Е. Алинкіна // Актуальні проблеми психології. Психологія розвитку дошкільника : зб. наук. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України / за ред. проф. С. Д. Максименка. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Франка, 2010. – Т. ІV, вип. 6. – С. 22–29.

7. Абієва Д. Е. Розвиток мовних здібностей дошкільників в руслі педагогічної антропології / Д. Е. Абієва // Науковий вісник Мелітопольського державного педагогічого університету. – Мелітополь, 2006. – Вип. 7. – С. 3–11.

АНОТАЦІЇ

Алинкіна Д. Е. Розвиток мовленнєвих здібностей дошкільників у різному соціокультурному оточенні.  Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальністю 19.00.07 – педагогічна і вікова психологія. – Інститут психології
ім. Г. С. Костюка НАПН України. – Київ, 2011

Дисертаційне дослідження присвячене проблемі розвитку мовленнєвих здібностей дошкільників п’ятого року життя, які виховуються у полікультурному оточенні. У результаті проведеного аналізу методологічних та методичних аспектів проблеми визначено, що розвиток мовленнєвих здібностей дітей п’ятого року життя (на матеріалі аналізу російської та кримськотатарської мов) відбувається у процесі активної комунікативної діяльності і демонструє загальні тенденції збагачення комунікативних, когнітивних, лінгвістичних та творчих характеристик мовлення. Досліджено взаємозв’язок між ступенем розвитку різних змістових компонентів мовленнєвих здібностей дітей зазначеного віку в умовах полікультурного оточення. Охарактеризовано поетапне формування здібностей дітей п’ятого року життя до активного засвоєння рідної мови в процесі двомовного супроводу та апробовано програму впровадження в практику роботи закладів дошкільної освіти засобів ефективного впливу на розвиток означених здібностей дошкільників. Доведено, що ситуація двомовного супроводу мовленнєвого розвитку дитини потребує врахування соціокультурного національного контексту, що передбачає посилення уваги до суб’єктних особистісних механізмів (розвиток мотивів та інтересу до національної мови, самооцінки дитини як партнера по спілкуванню, формування ціннісних орієнтацій в національній культурі). Практичне значення дослідження зумовлене можливістю використання одержаних результатів як практичного інструментарію оптимізації розвитку мовленнєвих здібностей дітей у різному соціокультурному оточенні.

Ключові слова: мовленнєві здібності, полікультурне оточення, психолого-педагогічне проектування, спілкування.

Алинкина Д. Э. Развитие речевых способностей дошкольников в разном социокультурном окружении.  Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата психологических наук по специальности 19.00.07 – педагогическая и возрастная психология. – Институт психологии им. Г. С. Костюка НАПН Украины. – Киев, 2011.

Диссертационное исследование посвящено проблеме развития речевых способностей детей пятого года жизни, которые воспитываются в поликультурном окружении. В работе рассмотрены психологические представления относительно коммуникативного, когнитивного, лингвистического и творческого структурных компонентов речевых способностей дошкольников.

В ходе экспериментального исследования подтверждено существование взаимосвязи между уровнями развития структурных компонентов речевых способностей в ситуации двуязычного сопровождения речевого развития. В исследовании определено, что развитие речевых способностей детей пятого года жизни (на материале анализа русского и крымскотатарского языков) происходит в процессе активной коммуникативной деятельности и демонстрирует общие тенденции обогащения коммуникативных, когнитивных, лингвистических и творческих характеристик речи.

Теоретически разработана и экспериментально проверена система развивающей работы на основе технологии психолого-педагогического проектирования взаимодействия взрослого с ребенком. Выделены эффективные формы влияния на развитие речевых способностей дошкольников пятого года жизни в разном поликультурном окружении. Подтверждено, что поддержка единых тенденций усвоения дошкольниками структурных (мотивационных и операционных) характеристик речи требует учета динамических изменений, которые отображают различный опыт взаимодействия ребенка в социокультурном окружении, учет которого обеспечит поэтапное формирование способностей ребенка к активному усвоению родного языка и активному использованию двух языков.

Учитывая особенности социокультурного окружения развития детей, которые воспитываются в национальных группах дошкольных учебных учреждений, внесены изменения в содержательное и структурное (поэтапное) наполнение развивающей технологии. Доказана необходимость усиления мотивационной и лингвистической работы с детьми на репродуктивном этапе развертывания тематических проектов.

Практическое значение исследования заключается в возможности использования полученных результатов как практического инструментария оптимизации развития речевых способностей детей, которые воспитываются в разном социокультурном окружении, а также при усовершенствовании научно-методического обеспечения деятельности психологических служб детских дошкольных учреждений.

Ключевые слова: речевые способности, поликультурное окружение, психолого-педагогическое проектирование, общение.

Alynkina D. E. Preschool Children Speech Abilities Development in different socialculture surrounding. – Manuscript.

Candidate of Psychological Sciences Dissertation in speciality 19.00.07 – Pedagogical and Age Psychology. – G. S. Kostyuk Institute of Psychology of the National Academy of the Pedagogical Sciences of Ukraine. – Kуiv, 2011.

The present research is devoted to the problem of development of speech skills of preschool children of the fifth year old, which brought up in a multicultural environment. The analysis of the methodological and methodical aspects of the problem defined that the development of verbal abilities of children of the fifth year old (a case study analysis of Russian and Crimean Tatar language) resulted by the process of active communication activities and demonstrates the general trends of enrichment of communicative, cognitive, linguistic and artistic characteristics of speech. Support for common trends structural assimilation of pre-schoolers (motivational and operational) characteristics of speech requires consideration of dynamic changes that reflect the different experiences of the child’s interaction in socio-cultural environment, that can be considered for a phased growth of child’s abilities to active mastering of the native language and the extensive use of two languages. Theoretically developed and experimentally tested system of development activities helped identify effective forms of influence on the development of speech skills of preschool five years old children in different multicultural environments. Given the particular socio-cultural environment of children who are educated in national groups, pre-school institutions, it is necessary to make changes in content and structural (phased) content of develop technology, which is necessary to strengthen motivation and linguistic work with children in the reproductive phase of deployment of thematic projects. The practical significance of the study is the possibility of using the results as a practical tool to optimize the development of verbal abilities of children in different socio-cultural environment.

Key words: verbal ability, multicultural environment, psycho-pedagogical design, communication.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35285. Тема. Побудова багаточлена Лагранжа. 43 KB
  Побудова багаточлена Лагранжа. Навчитися будувати багаточлен Лагранжа скласти програму. Індивідуальне завдання Знайти наближене значення функції при даному значенні аргументу за допомогою інтерполяційного багаточлена Лагранжа. Що називають вузлами інтерполяції і як вони Яка ідея методу інтерполяції за допомогою багаточлена Лагранжа.
35286. Анализ медико-демографических показателей и оценка оказания медицинской помощи населению Тарусского Н-ской области за 2009 год 359 KB
  Население Тарусского района Н-ской области в данном году 87500, в том числе женщин в возрасте 15-49 лет – 25300. В райцентре в городе Таруссе проживает 36500. Остальное население в районе – сельское.
35287. Тема. Формули Н’ютона через кінцеві різниці Мета. 65.5 KB
  Формули Н’ютона через кінцеві різниці Мета. Навчитися обчислити значення функції при даному значенні аргумента використовуючи формули Н’ютона через кінцеві різниці. Індивідуальна робота x y 0115 865729 0120 829329 0125 795829 0130 764893 0135 736235 0140 709613 0145 684815 0150 661659 0155 639986 0160 619658 0165 600551 0170 582558 0175 565583 0180 549543 № варіанта х1 х2 16 01168 01745 Контрольні питання: Дати визначення кінцевої різниці 1го кго порядку Поставте задачу інтерполяції функції Запишіть...
35288. Организационно-экономическая характеристика организации 720 KB
  Основная цель анализа – выявление и оценка тенденций развития финансовых процессов на предприятии. Менеджеру эта информация необходима для разработки адекватных управленческих решений по снижению риска и повышению доходности финансово-экономической
35289. Собственные мышцы гортани, их иннервация, значение для голосообразования 15.25 KB
  Грудинощитовидная начинается от задней поверхности рукоятки гортани, присоединяется к передней поверхности щитовидного хряща. (Опускает гортань вниз)...
35292. Тема: Керування процесом завантаження ОС. 165 KB
  Мета: Навчитися створювати завантажувальну дискету різними способами; навчитися використовувати її у разі аварійної ситуації в роботі ПК. Контекстное меню Свойства – Сервис – Выполнить проверку Використовуючи можливості Windows створіть системну дискету для аварійного завантаження ПК у разі неполадок в її роботі. Вставить дискету и пере загрузить компьютер Прогляньте її вміст. Які файли при цьому копіюються на дискету Створіть завантажувальну системну дискету командою formt з командного рядка MS – DOS.
35293. Заболевание и аномалии наружного уха, характер нарушения слуха при этом 14.85 KB
  Аномалии развития ушной раковины могут заключаться в макротии (увеличение размера), микротии (уменьшение размера) вплоть до анотии (полного отсутствия раковины) и оттопыренности ушной раковины. Эти дефекты устраняются с помощью пластических операций.