65625

ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ У ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Автореферат

Педагогика и дидактика

У реалізації завдань гуманістичної трансформації менеджмент-освіти пріоритетна роль належить розвитку професійних умінь майбутніх управлінців. Одним із них є вміння правильно передбачати можливі напрями розвитку підприємства та розробляти його подальшу стратегію, що практично неможливо...

Украинкский

2014-08-01

309 KB

0 чел.

PAGE  1


ЗМІСТОВИЙ КОМПОНЕНТ

РІВНІ СФОРМОВАНОСТІ

  •  високий (дослідницький)
  •  достатній (частково-пошуковий)
  •  низький (репродуктивний)
  •  початковий

ЕТАПИ

І етап – ознайомлюваль-ний

ІІ етап – мотиваційний

ІІІ етап – формувальний

ІV етап – діяльнісно- практичний

V етап – професійно-творчий

ПРИНЦИПИ

  •  науковість
  •  систематичність
  •  послідовність
  •  диференціація
  •  індивідуалізація
  •  доступність
  •  особистісна    орієнтація

ЕДАГОГІЧНІ УМОВИ

  •  позитивна мотивація викладачів і студентів
  •  урахування психологічних особливостей розвитку особистості
  •  використання інноваційних методів навчання
  •  фундаменталізація професійної підготовки майбутніх менеджерів
  •  організація самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі керованої науково-дослідницької роботи

АУДИТОРНІ ФОРМИ

  •  лекції
  •  практичні заняття
  •  семінарські заняття
  •  лабораторні заняття

МЕТОДИ І ПРИЙОМИ

АКТИВНОГО НАВЧАННЯ

  •  дискусії
  •  круглі столи
  •  ділові ігри
  •  мозкові атаки
  •  тренінги
  •  кейс-метод

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ

переважно комп’ютерно орієнтовані

  •  

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

  •  

ФОРМИ КОНТРОЛЮ

  •  попередній (анкетування, тестування)
  •  поточний (опитування, самоконтроль)
  •  періодичний (тестування)
  •  підсумковий (контр. робота)
  •  

ДІЯЛЬНІСНИЙ КОМПОНЕНТ

  •  

ЦІЛЬОВИЙ КОМПОНЕНТ

МЕТА: формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів

ФОРМИ

САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

  •  виконання індивідуальних проектних завдань
  •  розв’язування типових задач управлінської діяльності (тренінги, міні-кейси)
  •  наукова робота студентів

НАВЧАЛЬНІ ДИСЦИПЛІНИ 
ЯК СУКУПНІСТЬ НАВЧАЛЬНИХ
 ЕЛЕМЕНТІВ

ДІАГНОСТИКО-КОРЕГУВАЛЬНИЙ КОМПОНЕНТ

КРИТЕРІЇ ТА ПОКАЗНИКИ СФОРМОВАНОСТІ

0

0,1

0,2

0,3

0,4

0,5

0,6

0,7

початковий

низький

достатній

високий

%

Експериментальні групи

Контрольні групи

22 %

9,7 %

62 %

32,7 %

13,2 %

50,4 %

2,8 %

7,2 %

ЧЕРКАСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО

АНТОНЕЦЬ Анатолій Вікторович

УДК 378.096.057.212:378:63

ФОРМУВАННЯ ПРОГНОСТИЧНИХ УМІНЬ

МАЙБУТНІХ МЕНЕДЖЕРІВ

У ВИЩИХ АГРАРНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.04 – теорія і методика професійної освіти

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Черкаси – 2011

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано у Вищому навчальному закладі Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі“, Міністерство освіти
і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник –  доктор педагогічних наук, професор

Нічуговська Лілія Іванівна,

ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі“, професор кафедри вищої математики і фізики.

 Офіційні опоненти:  доктор педагогічних наук, професор

  Єльникова Галина Василівна,

  ДВНЗ „Університет менеджменту освіти“

Національної академії педагогічних наук України, проректор із науково-педагогічної роботи, директор Інституту менеджменту та психології, професор кафедри менеджменту освіти;

  кандидат педагогічних наук, доцент

  Жигірь Вікторія Іванівна,

Бердянський державний педагогічний університет, завідувач кафедри професійної педагогіки
та методики професійного навчання.

Захист відбудеться „10“ червня 2011 року о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 73.053.02 у Черкаському національному університеті імені Богдана Хмельницького за адресою: 18031, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 81, другий поверх, зал засідань.

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького
за адресою: 18031, м. Черкаси, вул. Університетська, 22.

Автореферат розіслано „06“ травня 2011 р.

Т. в. о. вченого секретаря

спеціалізованої вченої ради           О. А. Біда

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність дослідження. Вступ України до Світової організації торгівлі, потреба в адаптації до світової економіки та поступова інтеграція
з європейським співтовариством зумовлюють нові вимоги до розвитку менеджменту в аграрному секторі економіки як однієї із ключових стратегічних переваг, оскільки сільськогосподарським підприємствам доводиться функціонувати в сучасних ринкових умовах, а управлінський персонал
у процесі прийняття необхідних рішень мусить долати труднощі, викликані мінливістю економічного середовища та наявністю ризику. Незважаючи
на суттєве зростання на ринку праці кількості дипломованих управлінців, спостерігається нестача професіоналів у сфері підприємницької діяльності. Саме тому актуальною є проблема підготовки висококваліфікованих кадрів
з менеджменту у вищих аграрних навчальних закладах.

У реалізації завдань гуманістичної трансформації менеджмент-освіти пріоритетна роль належить розвитку професійних умінь майбутніх управлінців. Одним із них є вміння правильно передбачати можливі напрями розвитку підприємства та розробляти його подальшу стратегію, що практично неможливо без розвинутих умінь і навичок соціально-економічного прогнозування, основи формування яких значною мірою закладаються
у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової
та загальноекономічної підготовки. Згідно з цим, назрілою є потреба вдосконалення професійної підготовки управлінців в аграрних ВНЗ, зокрема розробки та впровадження системи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення природничо-наукових
та загальноекономічних дисциплін.

Аналіз філософської, психолого-педагогічної та економічної літератури засвідчує, що в теорії і практиці вищої освіти накопичено значний досвід, який може стати основою для модернізації менеджмент-освіти. Праці таких науковців, як Я. Антошкевич, В. Бобров, Г. Єльникова, В. Жигірь, І. Завадський, Л. Каніщенко, Ф. Хміль, А. Чернявський, Г. Дмитренко, Н. Ничкало, О. Подсоленко, Г. Щокін та ін. засвідчують про значну увагу дослідників до проблем професійної підготовки майбутніх фахівців
із менеджменту.

Різні підходи до проблеми формування професійних умінь висвітлили
у фундаментальних дослідженнях такі автори: Ю. Бабанський, П. Гальперін, Н. Тализіна (формування інформаційно-технологічних умінь); Б. Кобзар (педагогічні системи, процеси і технології); О. Біда, А. Хуторський (розвиток самостійної пізнавальної діяльності у навчанні); П. Підкасистий, О. Семеног (формування дослідницьких умінь як проблеми організації творчих ситуацій
і способів їх розв’язання); С.
 Кисельгоф, Є. Мілєрян, Т. Симоненко, С. Рубінштейн (психолого-педагогічні умови формування знань, умінь
і навичок). На велику роль інтелектуальних умінь звертають увагу М. Амстронг, Д. Стюарт, А. Чермінський, зокрема наголошуючи на значущості інтелектуальних рис особистості управлінця.

Проблемами фундаменталізації професійної підготовки майбутніх фахівців у вищій школі займались А. Алексюк, С. Гончаренко, М. Євтух, А. Кузьмінський, І. Левченко, Л. Нічуговська, В. Петрук, Н. Рижова, Н. Тарасенкова та ін. Теоретичні основи та особливості процесу прогнозування в різних його аспектах вивчали такі науковці, як М. Севастюк (формування прогностичних знань і вмінь у студентів педагогічних факультетів),
Л. Регуш (розвиток здатності до прогнозування в пізнавальній діяльності),
І. Бестужев-Лада (соціальне прогнозування), Б. Гершунський (проблеми дидактичної прогностики), А.
 Брушлинський (проблеми мислення
та прогнозування), В. Лисичкін (теорія і практика прогностики) та ін.

Проте у вітчизняній педагогіці відсутні наукові праці, в яких ішлося
б про вирішення проблеми формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів. Водночас, теоретичне і практичне значення формування прогностичних умінь в управлінців-аграріїв посилюється наявністю низки невідповідностей, подолання яких становить наразі значний науковий інтерес, що простежується в соціально-культурному, освітньому та професійно-педагогічному контекстах. Зокрема є необхідним подолання суперечностей між: зростанням вимог суспільства до якості аграрної освіти та рівнем професійної підготовки випускників вищих аграрних навчальних закладів; вимогами підприємств агропромислового комплексу до здійснення ефективної управлінської діяльності та рівнем сформованості прогностичних умінь
у менеджерів-аграріїв; значним потенціалом дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки щодо формування відповідних умінь і навичок, що входять до складу прогностичних, та недостатньою методичною забезпеченістю цього процесу в системі менеджмент-освіти аграрних ВНЗ.

Актуальність і недостатній рівень вивчення проблеми, а також можливості дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки щодо її вирішення зумовили вибір теми дослідження „Формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах“.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано відповідно до Комплексної програми розвитку Полтавського університету економіки і торгівлі (ПУЕТ) на 2006 – 2010 рр., держбюджетної науково-дослідної теми кафедри вищої математики
і фізики „Педагогічні технології в світлі інтеграції в європейський освітній простір“ (виконується з 2009 р., номер державної реєстрації 0110
U000935). Тема дослідження затверджена Вченою радою Полтавського університету споживчої кооперації (з 22.04.2010 р. – ВНЗ Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі“) (протокол № 11 від 19.11.2008 р.)
та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки
та психології вУкраїні (протокол № 1 від 24.02.2009 р.).

Мета дослідження полягає в розробці й теоретичному обґрунтуванні системи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах та експериментальній перевірці її ефективності.

Для досягнення мети необхідно розв’язати такі завдання:

1. Проаналізувати психолого-педагогічну літературу та спеціальні літературні джерела з проблеми формування прогностичних умінь студентів
у системі менеджмент-освіти аграрних ВНЗ.

2. Виявити психолого-педагогічні умови, розробити та науково обґрунтувати організаційно-функціональну модель формування прогностичних умінь у майбутніх менеджерів.

3. Розробити систему формування прогностичних умінь студентів-менеджерів у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової
та загальноекономічної підготовки.

4. Експериментально перевірити ефективність розробленої системи формування прогностичних умінь бакалаврів із менеджменту в аграрних ВНЗ.

5. Розробити й запровадити у практику ВНЗ методичні рекомендації щодо ефективного формування прогностичних умінь у майбутніх менеджерів.

Об’єкт дослідження – процес професійної підготовки майбутніх бакалаврів з менеджменту в аграрних ВНЗ.

Предмет дослідження – педагогічні умови, зміст, форми і методи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки.

Для розв’язання поставлених завдань застосовувались методи дослідження, добір яких визначався особливостями розв’язуваних завдань:

теоретичні – аналіз, синтез, класифікація і систематизація теоретичних даних із метою вивчення стану досліджуваної проблеми, огляд державних нормативних документів із питань вищої освіти, теоретичне проектування
і моделювання підготовки майбутнього менеджера в контексті формування його прогностичних умінь;

емпіричні – анкетування, тестування, педагогічне спостереження, інтерв’ювання, опитування, бесіди зі студентами та викладачами вищих навчальних закладів, шкалування, ранжування, метод експертних оцінок, педагогічний експеримент для виявлення результативності системи реалізації моделі формування прогностичних умінь бакалаврів-менеджерів вищих аграрних навчальних закладів; аналіз програм, підручників, посібників; вивчення результатів навчальної, виховної, наукової роботи студентів.

методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу результатів експерименту, визначення стану та динаміки рівнів сформованості прогностичних умінь.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: уперше теоретично обґрунтовано педагогічні умови формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів-аграріїв, що включають у себе: позитивну мотивацію викладачів
і студентів, урахування психологічних особливостей розвитку особистості, використання інноваційних методів навчання, фундаменталізацію професійної підготовки майбутніх менеджерів та організацію самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі науково-дослідницької роботи; розроблено організаційно-функціональну модель формування прогностичних умінь студентів-менеджерів у процесі вивчення природничо-наукових
і загальноекономічних дисциплін у вищих аграрних навчальних закладах; визначено критерії, рівні й показники сформованості прогностичних умінь; виокремлено основні етапи їх формування; розкрито структуру прогностичних умінь майбутніх менеджерів-аграріїв.
удосконалено систему формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки; дістали подальшого розвитку наукові положення щодо запровадження діяльнісного, комплексного, системного, особистісно орієнтованого підходів у процесі формування прогностичних умінь у майбутніх менеджерів.

Практичне значення одержаних результатів дослідження полягає
в розробці та впровадженні у практику вищих навчальних закладів робочих навчальних програм дисциплін циклу природничо-наукової
та загальноекономічної підготовки („Вища математика“, „Теорія ймовірностей та математична статистика“, „Мікроекономіка“, „Теорія економічного аналізу“, „Економетрія“ та ін.) для студентів аграрних ВНЗ; методичних рекомендацій для викладачів дисциплін природничо-наукової та загальноекономічної підготовки; методики формування прогностичних умінь і навичок в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу; системи вправ
на базі дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки: задач економічного змісту, індивідуально-дослідницьких завдань, ділових ігор, завдань для тестового контролю; тем для наукової роботи студентів.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес Полтавської державної аграрної академії (довідка  № 01-04-1161
від 7.12.2010 р.), Вищого навчального закладу Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі“ (довідка №
 45-272/12 від 13.12.2010 р.), Національного університету біоресурсів і природокористування України
(акт про впровадження № 78-05-1284 від 1.12.2010 р.), Вінницького національного аграрного університету (довідка №
 01-3248 від 7.12.2010 р.), Дніпропетровського державного аграрного університету (довідка № 9-11-717 від 14.12.2010 р.).

Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження доповідалися та дістали схвалення на міжнародних науково-практичних конференціях: „Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє“ (Київ, 2007); „Актуальні проблеми сучасної науки – 2008“ (Вінниця, 2008); на Дванадцятій міжнародній конференції імені академіка М. Кравчука (Київ, 2008); „Проблеми математичної освіти“ (Черкаси, 2009); на Третій міжнародній науково-методичній конференції (Донецьк, 2009); „Викладач
і студент: умови особистісного і професійного зростання“ (Черкаси, 2009); „Нові інформаційні технології в освіті та природничо-математичних науках“ (Мелітополь, 2010); „Проблемы математического образования“ (Черкаси, 2010); на засіданнях кафедри математики і фізики Вищого навчального закладу Укоопспілки „Полтавський університет економіки і торгівлі“, апробовані
у навчально-виховному процесі, в індивідуальній і методичній роботі
з майбутніми менеджерами.

Публікації. Основні результати дослідження відображено
в 17 публікаціях, з них 8 статей у провідних наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 1 методичні рекомендації, тези 8 доповідей, опублікованих у збірниках матеріалів конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу,
3 розділів, висновків до них, загальних висновків, 13 додатків, уміщених
на 57 сторінках, списку використаних джерел (217 найменувань, з них 5 – іноземними мовами). Повний обсяг дисертаційної роботи становить
270 сторінок, з них
159 сторінок основного тексту. Робота містить 15 таблиць та 7 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету і завдання роботи; висвітлено теоретичну основу, методи дослідження, обґрунтовано наукову новизну, викладено практичне значення здобутих результатів, подано відомості про їх апробацію; описано структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретичні основи формування прогностичних умінь у майбутніх менеджерів в аграрних ВНЗ“ з’ясовано ступінь дослідженості проблеми в науковій літературі; проаналізовано базові поняття дослідження; виділено основні підходи до формування професійних умінь, зокрема прогностичних; обґрунтовано психолого-педагогічні умови формування прогностичних умінь у студентів-менеджерів, які безпосередньо впливають на ефективність процесу; запропоновано авторську організаційно-функціональну модель формування прогностичних умінь, побудовану
з урахуванням дидактичних і психологічних принципів розвивального навчання; визначено основні уміння, що належать до складу прогностичних.

Теоретичний аналіз психолого-педагогічної літератури в контексті виокремлення підходів науковців до поняття „уміння“, „прогнозування“,
до сутності прогностичних умінь і процесу їх формування
дав підстави стверджувати, що прогностичні уміння мають структурну організацію
і значною мірою базуються на рівні сформованості інтелектуальних, проективних, аналітичних умінь та
вмінь, що забезпечують ефективне використання методик економіко-математичного моделювання як основи
для обґрунтування виважених управлінських рішень в системі функціональної діяльності майбутнього менеджера. Водночас процес формування прогностичних умінь доцільно розглядати як спеціально організовану навчально-пізнавальну діяльність студентів, спрямовану на виконання професійно орієнтованих завдань та розв’язування проблемно-пошукових ситуацій, які передбачають розвиток умінь студентів здійснювати
як елементарні прогностичні операції і дії, так і реалізовувати цілісні методики економічного прогнозування.

Як показують результати констатувального експерименту, ефективність процесу формування прогностичних умінь майбутніх бакалаврів
із менеджменту значною мірою залежить від реалізації комплексу психолого-педагогічних умов, а саме: позитивної мотивації викладачів і студентів; урахування психологічних особливостей розвитку особистості; використання інноваційних методів навчання (методів інтерактивного навчання, комп’ютерно орієнтованих засобів навчання, використання тренінгів, ділових ігор тощо); фундаменталізації професійної підготовки майбутніх менеджерів (на базі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки); організації самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі керованої науково-дослідницької роботи.

Для ефективної реалізації вищенаведених умов у дисертації представлено організаційно-функціональну модель формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів (рис. 1). Запропонована модель є основою для реалізації системи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки. Модель репрезентована цільовим, змістовим, діяльнісним
та діагностико-корегувальним компонентами на засадах активної взаємодії суб’єктів навчально-виховного процесу. Вона містить навчальні елементи, сукупність яких покликана реалізувати принцип інтеграції як логічне об’єднання необхідних прогностичних знань, умінь і навичок із потрібних дисциплін шляхом встановлення зв’язків між різноманітними поняттями, явищами та об’єктами. При цьому сукупність навчальних елементів у своїй основі містить професійно орієнтовані
 завдання, спрямовані на формування відповідних умінь і навичок, які входять до складу прогностичних умінь.

У другому розділі „Система формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах“ визначено мету, зміст
і завдання запропонованої системи формування прогностичних умінь; обґрунтовано роль і місце в цій системі дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки; проаналізовано навчальні плани, типові
та робочі програми відповідних дисциплін, на основі чого укладено змістову матрицю, яка відображає можливість формування необхідних умінь у процесі опанування темами вибраних дисциплін; представлено також дидактичну модель використання у цьому процесі методів інтерактивного навчання.

На етапі констатувального експерименту на основі аналізу наукових досліджень та педагогічного досвіду було виділено найбільш суттєві напрями впливу дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки на формування більшості умінь студентів, що необхідні
їм для здійснення майбутньої прогностичної діяльності. Формування
їх досягається шляхом:

Рис. 1. Організаційно-функціональна модель

формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів

  •  розв’язування прикладних задач, ситуаційних завдань, зміст яких максимально наближений до майбутньої фахової діяльності і позитивно впливає на розвиток аналітичного складника прогностичних умінь майбутнього менеджера-аграрія;
  •  побудови економіко-математичних моделей, які формують проективні вміння виділяти головне у складних явищах та аналізувати їх динаміку
    у взаємозв'язку та взаємодії;
  •  створення сприятливого навчального середовища, яке забезпечує позитивну мотивацію студентів, розвиток їх рефлексії, творчу активність, здатність до нестандартного мислення.

Згідно з розробленою моделлю та відповідно до мети і завдань системи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів, виокреслено ознайомлювальний, мотиваційний, формувальний, діяльнісно-практичний, професійно-творчий етапи їх формування.

У процесі експериментального дослідження виділено й обґрунтовано чотири рівні сформованості прогностичних умінь: високий, достатній, низький і початковий. 

На основі аналізу дисциплін циклу природничо-наукової
та загальноекономічної підготовки, а саме: аналізу навчальних та тематичних планів, робочих і типових програм навчальних дисциплін і навчально-методичних комплексів, побудувано змістову матрицю, що включає перелік тем лекційних, практичних, лабораторних і семінарських занять,
які максимально сприяють формуванню прогностичних умінь. Ця матриця демонструє вміння та навички, що формуються у студентів під час вивчення відповідних тем, і відносить їх до одного з умінь, що входять до складу прогностичних.

У процесі дослідження були використані групові та фронтальні методи інтерактивного навчання: робота в міні-групах, мозковий штурм, ділова
гра, аналіз проблеми, робота в парах, мікрофон та ін. У розділі представлено короткий опис їх застосування і схему використання даних методів
під час викладання природничо-наукових та загальноекономічних дисциплін: „Вища математика“, „Теорія ймовірностей і математична статистика“, „Математичне програмування“, „Макроекономіка“, „Мікроекономіка“
та „Теорія економічного аналізу“ тощо.

На основі розробленої змістової матриці та організаційно-функціональної моделі в систему формування прогностичних умінь було впроваджено комп’ютерно орієнтовані засоби навчання, які в поєднанні із традиційним навчанням дозволили підвищити рівень професійної підготовки; закріпити навички роботи з комп’ютером, що є суттєвими для підготовки сучасного висококваліфікованого фахівця; ознайомитися з можливостями комп’ютерного моделювання економічних процесів. Застосування комп’ютерно орієнтованих засобів навчання дало можливість:

  •  ознайомити студентів з можливостями комп’ютерного моделювання економічних процесів;
  •  представити об’єкт дослідження, за допомогою аналізу виявити
    у ньому причинно-наслідкові зв’язки та взаємозалежності;
  •  суттєво зменшити час при розрахунку економіко-математичних параметрів управлінського завдання;
  •  навчити студентів використовувати математичні методи оптимізації
    та прогнозування під час пошуку ефективних управлінських рішень
    (Microsoft Office 2007, MatLab, Simplexwin, Torawin, MathCad 2000, STATISTICA, пакет SPSS та ін.);
  •  оцінити рівень сформованості прогностичних умінь і навичок шляхом реалізації комп’ютерних технологій тестування.

У процесі дослідно-експериментальної роботи доведено, що дисципліни „Інформатика та комп’ютерна техніка“, „Комп’ютерні мережі
і телекомунікації“, „Дослідження операцій“ та „Економетрія“ циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки найбільш ефективно поєднуються з комп’ютерними технологіями навчання, що спрямовані
на формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів-аграріїв.

У розділі представлено індивідуальні навчально-дослідницькі завдання (ІНДЗ) як педагогічно обґрунтовану, логічно організовану систему задач економіко-математичного змісту. Реалізація ІНДЗ сприяла не лише залученню студентів до основ науково-дослідної роботи, а й систематизації, поглибленню, узагальненню, закріпленню і практичному використанню прогностичних умінь і навичок. Особлива увага приділена інтеграційному складнику методичного забезпечення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки, що передбачає:

  •  часове та логічне узгодження тематичних планів і навчальних програм дисциплін циклу;
  •  забезпечення єдиного методологічного підходу до формування прогностичних умінь;
  •  співпрацю викладачів для відпрацювання єдиних вимог
    до методичного забезпечення, диференціального підходу і перевірки ІНДЗ;
  •  розроблення методичних указівок щодо виконання;
  •  організацію консультативної діяльності викладачів.

У ході дослідження розроблено методичне забезпечення процесу формування прогностичних умінь, що включає систему ІНДЗ і приклади
їх виконання. Для реалізації міжпредметних зв’язків, а також формування глибоких прогностичних умінь запропоновано теми для написання наукових робіт і план роботи студентського гуртка.

У третьому розділі „Експериментальна перевірка системи реалізації моделі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів“ описано організацію і хід констатувального, формувального та контрольного етапів педагогічного експерименту, подано кількісні та якісні результати впровадження системи реалізації моделі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів, представлено узагальнені результати дослідження.

Дослідження проблеми формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів в аграрних вищих навчальних закладах, аналіз і обробка результатів проводилась упродовж 2005  2010 рр. У цілому до участі на різних етапах експерименту було залучено 1128 студентів і 37 викладачів.

На констатувальному етапі в експерименті брали участь 25 груп студентів першого, другого і третього курсів (загалом 623 студенти). На цьому етапі дослідження зібрано, опрацьовано та проаналізовано інформацію
про початковий рівень сформованості прогностичних умінь студентів.
На підставі здійсненого аналізу було визначено критерії (мотиваційний, операційний і змістово-процесуальний) та показники рівнів сформованості прогностичних умінь у майбутніх менеджерів.

Результати бесід, опитування, інтерв’ювання та анкетування показали,
що 20 % респондентів вважають набуті менеджерами професійні знання
і уміння недостатніми, без сформованих прогностичних умінь і навичок,
14 % студентів відносить ці уміння до першочергових.

Більшість студентів переконана, що вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки: формує уміння
і навички, що належать до прогностичних – 52 %; формує здатність
до дослідницької діяльності – 55 %; сприяє оволодінню методами економічного аналізу – 50 %; формує навички роботи з комп’ютерними програмами, необхідними для подальшої прогностичної діяльності – 80 %.

Визначення наявного рівня сформованості прогностичних умінь на етапі констатувального експерименту було здійснено за допомогою використання методу експертних оцінок. До складу експертної групи ввійшли викладачі дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки,
а також викладачі кафедр менеджменту ВНЗ, де здійснювалось впровадження експерименту.

Проведена діагностична контрольна робота (вхідний контроль) показала, що на початку формувального експерименту в контрольних
і експериментальних групах рівень прогностичних умінь студентів-менеджерів суттєво не відрізнявся, і це підтвердила відповідна статистична обробка одержаних результатів. Таким чином, при формуванні контрольних
та експериментальних груп дотримувався принцип однаковості кількісних
і якісних показників цих груп, що сприяло уникненню спотворення результатів формувального експерименту.

Формувальний експеримент був здійснений у межах навчального процесу. В експериментальних групах студенти навчалися згідно
з розробленою організаційно-функціональною моделлю та відповідною системою, що включала спеціальні навчальні елементи і використовувала інтерактивні та комп’ютерні технології навчання, дослідницьку роботу студентів. У контрольних групах навчання відбувалося за традиційною системою, що склалася у процесі педагогічної діяльності викладачів.

На контрольному етапі дослідження проведено аналіз результатів дослідницько-експериментальної роботи. Аналіз результатів передбачав
у себе виявлення та порівняння результатів успішності студентів у контрольних
та експериментальних групах стосовно:

  •  рівня сформованості прогностичних умінь студентів на початку формувального експерименту – вхідний контроль;
  •  рівня сформованості прогностичних умінь менеджерів наприкінці експерименту за результатом виконання студентами комплексної контрольної роботи – вихідний контроль;
  •  результатів екзаменаційних сесій із дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки;
  •  виявлення остаточних професійних знань студентів на четвертому курсі в ході проведення ректорських контрольних робіт.

Для підтвердження достовірності впровадженої експериментальної методики було застосовано непараметричні методи математичної статистики. Під час вивчення змін на рівні сформованості прогностичних умінь використано критерій χ2 Пірсона. При цьому висунуто нульову гіпотезу, відповідно до якої застосування розробленої системи реалізації організаційно-функціональної моделі не вплинуло на рівень сформованості прогностичних умінь майбутніх менеджерів. За обраним рівнем значущості  для трьох ступенів вільності критичне значення критерію дорівнює 7,8. Дані
про виконання завдань згруповані в таблиці 1.

Таблиця 1

Порівняльний аналіз результатів вихідної контрольної роботи

Групи

Кількість

студентів

Оцінки і рівні сформованості

прогностичних умінь

Середній

бал

відмінно

високий

добре

достатній

задовільно

низький

незадовільно

недостатній

Експериментальні групи

250/242

53

150

32

7

4,03

Контрольні

групи

255/248

24

81

125

18

3,45

χ2 спост.  17,9; χ2 крит. (0,05;3)= 7,8 

Порівняльний аналіз результатів вихідної комплексної контрольної роботи студентів експериментальних і контрольних груп дозволив зробити висновок: застосування розробленої системи реалізації організаційно-функціональної моделі у процесі викладання дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки позитивно вплинуло на рівень сформованості прогностичних умінь майбутніх менеджерів (рис. 2).

Студенти експериментальних груп мали більш високі оцінки порівняно
зі студентами контрольних груп, середні бали яких дорівнювали 4,03 та 3,45 відповідно. Приріст кількості студентів, які виявили високий рівень сформованості прогностичних умінь, становить в експериментальних
і контрольних групах 12,7 % і 2,3 % відповідно.

Проведений аналіз результатів екзаменаційних сесій засвідчив,
що якісний показник успішності студентів експериментальних груп
із природничо-наукових та загальноекономічних дисциплін вищий на 14,1 %, ніж у контрольних, а абсолютний – на 1,9 %. Залишкові знання
в експериментальних групах вищі, ніж в контрольних на 7,1 % за абсолютним показником успішності та на 16,3 % – за якісним показником.

Різниця між якісними показниками комплексних контрольних робіт
з професійно орієнтованих дисциплін у експериментальних і контрольних групах становить 12,4 %.

Рис. 2. Діаграма рівнів сформованості прогностичних умінь студентів

Результати педагогічного експерименту засвідчили, що впровадження організаційно-функціональної моделі формування прогностичних умінь
у навчальний процес вищих аграрних навчальних закладах не тільки підвищує рівень сформованості професійних умінь і навичок студе
нтів, а й посилює мотивацію навчання, активізує самостійну роботу студентів, спонукає
їх до самоаналізу, самооцінювання і самовдосконалення, створює ум
ови
для розвитку індивідуальних зді
бностей студентів.

ВИСНОВКИ

У дисертації розроблено і науково обґрунтовано систему формування прогностичних умінь у майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах. Результати науково-педагогічного пошуку свідчать про досягнення мети дослідження та виконання поставлених завдань і слугують підставою
для загальних висновків.

1. На основі аналізу філософської, психологічної, педагогічної, економічної літератури та нормативних документів визначено,
що на сучасному етапі розвитку системи менеджмент-освіти України підготовка майбутніх управлінців потребує оновленої траєкторії навчання, спрямованої на підготовку висококваліфікованих фахівців.
 У роботі визначено актуальність і роль прогностичних умінь у майбутній професійній діяльності менеджерів-аграріїв. Сучасний рівень сформованості прогностичних умінь
у студентів управлінських спеціальностей вищих аграрних навчальних закладів, здатних у майбутньому успішно прогнозувати й адаптуватися до мінливих
умов економічного середовища та бути конкурентоспроможними
на інтернаціональному ринку праці, не повною мірою відповідає вимогам суспільства до якості менеджмент-освіти. Для ефективного формування прогностичних умінь потрібно забезпечити майбутніх управлінців необхідними економіко-математичними методами та моделями, що нададуть студентам змогу здійснювати прогностичні операції і дії.

2. На основі аналізу психолого-педагогічної літератури і проведеного дослідження був виділений загальний комплекс психолого-педагогічних умов, необхідних для ефективного формування прогностичних умінь: позитивна мотивація викладачів і студентів; урахування психологічних особливостей розвитку особистості; використання інноваційних методів навчання; фундаменталізація професійної підготовки майбутніх менеджерів; організація самостійної пізнавальної діяльності студентів у процесі керованої науково-дослідницької роботи. Розроблено та обґрунтовано організаційно-функціональну модель формування прогностичних умінь студентів-менеджерів.

3. У системі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів обґрунтовано доцільність застосування дисциплін природничо-наукової
та загальноекономічної підготовки.
Проведено аналіз даних дисциплін, тобто аналіз навчальних та тематичних планів, робочих і типових програм навчальних дисциплін та навчально-методичних комплексів у цілому. Розроблено змістову матрицю, в якій визначено перелік тем лекційних, практичних і семінарських занять, які корелюють із метою дослідження.
Ця матриця демонструє відповідні вміння та навички, що формуються
у студентів під час вивчення відповідних тем і співвідносить їх з умінням,
що належить до складу прогностичних.

Система реалізації організаційно-функціональної моделі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів, відповідно до розробленої змістової матриці, використовує групові та фронтальні методи інтерактивного навчання, комп’ютерно орієнтовані засоби навчання та науково-дослідницьку роботу студентів.

Процес формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів розглядається в контексті розв’язування індивідуально-дослідницьких завдань, як логічно організованої системи задач економіко-математичного змісту, ділових ігор і тем для наукової роботи студентів.

4. Констатувальний експеримент дозволив виявити та проаналізувати рівень сформованості прогностичних умінь у студентів-менеджерів. Аналіз емпіричних даних опитування викладачів і студентів дозволив визначити рівень розуміння, мотивації та готовності до формування прогностичних умінь,
а також виокремити основні шляхи і підходи до більш ефективного
їх засвоєння. На матеріалі даних констатувального експерименту було розроблено основні компоненти та критерії формування прогностичних умінь.

Експериментально перевірено ефективність системи формування прогностичних умінь у майбутніх менеджерів на основі розробленої організаційно-функціональної моделі в процесі вивчення дисциплін циклу природничо-наукової та загальноекономічної підготовки. Педагогічний експеримент підтвердив позитивний вплив цієї системи на рівень сформованості прогностичних умінь і на професійний рівень розвитку майбутніх фахівців у цілому.

5. Розроблено та запроваджено у практику аграрних ВНЗ методичні рекомендації що забезпечують виконання індивідуальних завдань і самостійної роботи студентів факультету економіки та менеджменту із дисциплін „Вища
та прикладна математика“, мета яких допомогти майбутнім управлінцям опанувати системою прогностичних умінь як складником їх майбутньої професійної діяльності.

Достовірність результатів дослідження забезпечена теоретичним і методичним обґрунтуванням його вихідних положень, усебічним і ґрунтовним аналізом проблеми, дотриманням вимог системного підходу, застосуванням комплекту наукових методів, адекватних меті і завданням дослідження, репрезентативністю вибірки учасників експериментальної роботи, тривалістю експерименту, експериментальною перевіркою основних положень і висновків роботи.

Проведене дослідження не вичерпує проблеми формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів вищих аграрних навчальних закладів. Перспективним напрямом дослідження є розробка й упровадження наскрізної системи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів, яка б пронизувала більшість фундаментальних, гуманітарних і професійно орієнтованих дисциплін, покращувала міждисциплінарний зв’язок та рівень сформованості професійних умінь фахівців-аграріїв.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у наукових фахових виданнях

  1.  Антонець А. В. До питання доцільності компетентнісного підходу
    у ВНЗ аграрного профілю / А.
     В. Антонець // Дидактика математики: проблеми і дослідження : міжнародний збірник наукових робіт. – Донецьк : Вид-во ДонНу, 2007. – Вип. 28. – C. 75–79.
  2.  Антонець А. В. Про деякі питання професійної підготовки менеджерів у ВНЗ / А. В. Антонець // Вісник Черкаського університету. – 2008. – Вип. 139. – С. 10–16. – (Серія  „Педагогічні науки“).
  3.  Антонець А. В. Роль дисциплін природничо-наукового циклу
    в процесі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів в аграрних ВНЗ / А. В.
     Антонець // Дидактика математики: проблеми і дослідження : міжнародний збірник наукових робіт. – Донецьк : Вид-во ДонНу, 2008. –
    Вип. 30. – С. 79–83.
  4.  Антонець А. В. Мета і завдання фундаментальної підготовки бакалавра з менеджменту / А. В. Антонець // Сучасні інформаційні технології
    та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми : збірник наукових праць / редкол. : І. А.
     Зязюн (голова) та ін. – Київ – Вінниця : ДОВ „Вінниця“, 2008. – Вип. 18. – С. 275–278.
  5.  Антонець А. В. Деякі психолого-педагогічні передумови формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів / А. В. Антонець // Вісник Черкаського університету. – 2009. – Вип. 150. – С. 3–9. – (Серія „Педагогічні науки“).
  6.  Антонець А. В. Прогностичні уміння менеджерів:теоретичний аспект / А. В. Антонець // Вища освіти України. – 2009. – № 3 : Тематичний випуск [„Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології“. Додаток 1]. – C. 324–327.
  7.  Антонець А. В. Організаційно-методична модель формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у процесі вивчення дисциплін природничо-наукового циклу / А. В. Антонець // Науковий часопис Національного педагогічного університету ім. М. П. Драгоманова (Серія „Педагогічні науки“). – 2010. – С. 9–14.
  8.  Антонець А. В. Особливості використання комп’ютерних технологій
    у процесі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів / А.
     В. Антонець // Вища освіта України 2010. – № 3 : Тематичний випуск [„Педагогіка вищої школи. Методологія, теорія, технології“. Додаток 1]. –
    Т. 3. – С. 53–58.

Матеріали і тези доповідей на конференціях

  1.  Антонець А. В. Питання доцільності компетентнісного підходу у ВНЗ аграрного профілю / А. В. Антонець // Математична освіта в Україні: минуле, сьогодення, майбутнє : тези міжнародної науково-практичної конференції,
    16 – 18 жовтня 2007 р. – К. : НПУ ім. М.
     П. Драгоманова, 2007. – С. 130–132.
  2.   Антонець А. В. До питання формування сучасних дидактичних систем загальноекономічної підготовки менеджерів у аграрному ВНЗ / А. В. Антонець // Актуальні проблеми сучасної науки – 2008 : матеріали І Міжнародної конференції. – Вінниця : Макс-Принт, 2008. – С. 136–138.

  1.   Антонець А. В. Застосування компетентнісного підходу при вивченні загальноекономічних дисциплін у ВНЗ аграрного профілю / А. В. Антонець // Дванадцята міжнародна конференція імені академіка М. Кравчука,
    18–20 травня 2006 р. – К. : ТОВ „Задруга“, 2008. – С. 145.
     
  2.  Антонець А. В. Психолого-педагогічні передумови формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів / А. В. Антонець // Проблеми математичної освіти : матеріали Міжнародної науково-методичної конференції, 7–9 квітня 2009 р. – Черкаси : Вид. від ЧНУ ім. Б. Хмельницького, 2009. –
    С. 107–109.
  3.  Антонець А.  В. Шляхи формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів / А. В. Антонець // Эвристическое обучение математике : материалы Третьей международной научно-методической конференции, 
    13 октября 2009 г. – Донецк : Изд-во ДонНУ, 2009. – С. 194195.
  4.   Антонець А. В. Особливості організаційно-методичної моделі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів / А. В. Антонець // Викладач і студент: умови особистісного і професійного зростання : збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції, 29–30 жовтня 2009 р. – Черкаси : Вид-во ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2009. – С. 77–79.
  5.   Антонець А. В. Формування прогностичних умінь  майбутніх менеджерів шляхом використання комп’ютерно орієнтованих засобів навчання / А. В. Антонець // Нові інформаційні технології в освіті та природничо-математичних науках : матеріали ІV Всеукраїнської науково-практичної конференції, 11–12 травня 2010 р. – Мелітополь : МДПУ, 2010. – С. 40–42.
  6.   Антонець А. В. Особливості використання дослідницько-пошукової роботи майбутніх менеджерів у процесі формування прогностичних умінь / А. В. Антонець // Проблемы математического образования : материалы Международной научно-методической конференции, 2426 ноября 2010 г. – Черкассы : Изд. отд. ЧНУ им. Б. Хмельницкого, 2010. – С. 158160.

Методичні рекомендації

  1.  Антонець А. В. Вища та прикладна математика: методичні рекомендації та індивідуальні завдання для самостійної роботи студентів факультету економіки та менеджменту, напрям підготовки 6.030601 „Менеджмент“ / А. В Антонець. – Полтава : РВВ ПДАА, 2011. – 118 с.

АНОТАЦІЯ

Антонець А. В. Формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук
зі спеціальності 13.00.04 – теорія і методика професійної освіти. – Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького. – Черкаси, 2011.

Дисертація присвячена проблемі формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів у вищих аграрних навчальних закладах. У роботі проаналізовано ступінь дослідженості проблеми; окреслено
й експериментально перевірено психолого-педагогічні умови, які сприяють ефективному формуванню прогностичних умінь; розроблено й обґрунтовано організаційно-функціональну модель формування прогностичних умінь,
яка реалізується за допомогою відповідної системи індивідуально-дослідницьких задач, економіко-математичних завдань, ділових ігор,
тем для наукової роботи студентів
і ґрунтується на використанні методів інтерактивного навчання, застосуванні комп’ютерно-орієнтованих засобів навчання та дослідницької роботи студентів; експериментально перевірено ефективність розробленої моделі у процесі вивчення дисциплін циклу природничонаукової та загальноекономічної підготовки; розроблені
і запроваджені методичні рекомендації для ефективного формування прогностичних умінь майбутніх менеджерів в аграрних вищих навчальних закладах.

Ключові слова: прогностичні уміння, майбутні менеджери, педагогічні умови, організаційно-функціональна модель, природничо-наукові
та загальноекономічні дисципліни.

АННОТАЦИЯ

Антонец А. В. Формирование прогностических умений будущих менеджеров в высших аграрных учебных заведениях. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.04 – теория и методика профессионального обучения. – Черкасский национальный университет имени Богдана Хмельницкого. – Черкасы, 2011.

Диссертация посвящена проблеме формирования прогностических умений будущих менеджеров в высших аграрных учебных заведениях.
Одним
из важнейших профессиональных умений, которым должен владеть менеджер, является умение правильно предвидеть возможные направления развития предприятия и его дальнейшую стратегию развития, что невозможно
без сформированных умений и навыков социально-экономического прогнозирования.
 

Под процессом формирования прогностических умений будущих менеджеров понимаем определенную четко разработанную систему
с соответствующими дидактическими компонентами на основе тщательно разработанной организационно-функциональной модели и комплекса психолого-педагогических условий.

Система включает соответственно разработанные элементы обучения, которые побуждают студента к творческой деятельности, а именно: решение разнообразных упражнений, задач, проблемных ситуаций, реализация мини-кейсов и тренингов.

В работе актуализируется неотложность разработки и внедрения системы формирования прогностических умений бакалавров по менеджменту
в процессе изучения дисциплин цикла естественнонаучной
и общеэкономической подготовки.

В диссертации проанализирована степень исследования проблемы; выделены и экспериментально проверены психолого-педагогические условия, которые способствуют эффективному формированию прогностических умений, среди них позитивная мотивация, самостоятельная познавательная активность, использование инновационных методов обучения, фундаментализация, учет психологических предпосылок.

Разработана авторская организационно-функциональная модель формирования прогностических умений у будущих менеджеров агарных вузов в процессе изучения дисциплин цикла естественнонаучной
и общеэкономическиой подготовки. Модель реализуется с помощью соответствующей системы индивидуально-исследовательских задач, экономико-математических заданий, деловых игр, тренингов, тем для научной работы студентов и опирается на использование методов интерактивного обучения, компьютерно ориентированных средств обучения
и исследовательской работы студентов. 

Проведенный анализ учебных и тематических планов, рабочих программ и учебно-методических комплексов дисциплин цикла естественнонаучной
и общеэкономической подготовки позволил определить перечень
тем лекционных, практических и семинарских занятий, которые лучше всего подходят к поставленной цели исследования. Разработана соответствующая матрица, соотносит умения прогностического характера, формируемые 
у студентов в процессе изучения отдельных тем дисциплин цикла.

Экспериментальная проверка модели позволила улучшить качество учебного процесса, а также сформировать у преподавателей готовность
к применению соответсвующей системы формирования прогностических умений будущих менеджеров в процессе изучения естественнонаучных
и общеэкономических дисциплин.

Качественный и количественный анализ результатов эксперимента,
а также разработка и внедрение в практику аграрных вузов методических рекомендаций „Высшая и прикладная математика“ подтвердили эффективность применения организационно-функциональной модели и соответствующей системы формирования прогностических умений у будущих менеджеров
в процессе изучения естественно-научных и общеэкономических дисциплин.

Ключевые слова: прогностические умения, будущие менеджеры, педагогические умения, организационно-функциональная модель, естественнонаучные и общеэкономические дисциплины.

ANNOTATION

Antonets A. V. Forming future managers' predictive skills in agrarian educational establishments.  Manuscript.

The thesis for the search of the scientific degree of a candidate of pedagogical science on the speciality 13.00.04.  Theory and Methods of Professional Education. – Bohdan Khmelnytsky National University at Cherkasy. Cherkasy, 2011.

The thesis is devoted to the problem of forming future managers' predictive skills in higher agrarian educational establishments. The thesis analyses the extent
of development of the issue; discovers and experimentally checks the psycho-pedagogical conditions that help to effectively form predictive skills; develops
and motivates an organizational and functional model of forming predictive skills.

The model is being implemented with the help of individual research exercise system, economy-mathematical tasks, business games, topics for students' research work. It is based on the usage of methods of interactive studying, usage of computer-oriented means of studying and students' research works.

The thesis experimentally checks the effectiveness of the developed model during the studying of natural-scientific and common economy training disciplines; develops and implements guidelines for the effective forming of future managers' predictive skills in agrarian higher educational establishments

Key words: predictive skills, future managers, pedagogical conditions, organization-functional model, natural-scientific and common economy training disciplines.

Підписано до друку 05.05.2011. Формат 60x84/16. Гарнітура Таймс

Папір офсет. Ум. друк. арк. 0,9. Тираж 100 пр. Зам. № 3858.

Видавець і виготівник видавничий відділ
Черкаського національного університету імені Богдана Хмельницького

Адреса: 18031, м.Черкаси, бул.Шевченка, 81, кімн. 117,

Тел. (0472) 37-13-16, факс (0472) 37-22-33,

e-mail: vydav@cdu.edu.ua, http://www.cdu.edu.ua

Свідоцтво про внесення до державного реєстру
суб’єктів видавничої справи ДК №3427 від 17.03.2009 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29465. Метод среднего арифметического в числовых рядах 44.37 KB
  Утверждение: Сумма расходящегося ряда равна по методу средних арифметических. Итого и ряд имеет сумму по методу средних арифметических. [править]Необходимый признак Из предыдущего пункта вытекает необходимый признак: Утверждение: Если ряд суммируется методом средних арифметических то .
29466. Функциональные последовательности и функциональные ряды. Понятие равномерной сходимости 23.15 KB
  Понятие равномерной сходимости Равномерная сходимость функционального ряда Пусть – функции комплексной переменной z. Важнейшим понятием для теории таких рядов является понятие равномерной сходимости. Желание избавится от z и приводит к понятию равномерной сходимости функционального ряда. Каждое значение x ∈ I для которого последовательность 3 имеет некоторый конечный предел принадлежит области сходимости этой последовательности.
29470. Необходимый признак сходимости(расходимости) гармонического ряда 23.45 KB
  Необходимый признак сходимостирасходимости гармонического ряда Необходимый признак сходимости ряда. Если то ряд расходится – это достаточный признак расходимости ряда. Также следует запомнить понятие обобщенного гармонического ряда:1 Данный ряд расходится при . Еще раз подчеркиваю что почти во всех практических заданиях нам совершенно не важно чему равна сумма например ряда важен сам факт что он сходится.
29471. Признак Даламбера в предельной и непредельной форме 168.98 KB
  При́знак д’Аламбе́ра или Признак Даламбера признак сходимости числовых рядов установлен Жаном д’Аламбером в1768 г. Если для числового ряда существует такое число что начиная с некоторого номера выполняется неравенство то данный ряд абсолютно сходится; если же начиная с некоторого номера то ряд расходится. Признак сходимости д’Аламбера в предельной форме[править] Если существует предел то рассматриваемый ряд абсолютно сходится если а если расходится. Если то признак д′Аламбера не даёт ответа на вопрос о сходимости ряда.
29472. Признак коши (радикальный) 15.45 KB
  Радикальный признак Коши: Рассмотрим положительный числовой ряд .в При признак не дает ответа. Нужно использовать другой признак.