65630

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ

Автореферат

Макроэкономика

Водночас забезпечення сталого суспільного розвитку потребує належного регулюючого впливу державної політики і фінансового механізму на функціонування національної економіки через удосконалення системи цін. Важливу роль у здійсненні процесів відтворення та узгодження економічних...

Украинкский

2014-08-01

495 KB

1 чел.

PAGE  1

НАЦІОНАЛЬНИЙ НАУКОВИЙ ЦЕНТР

"ІНСТИТУТ АГРАРНОЇ ЕКОНОМІКИ"

АРТУС Мирослав Миколайович

УДК 325.455:338.5:336.02

ДЕРЖАВНА ПОЛІТИКА ТА ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ ЦІНОУТВОРЕННЯ НА  СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКУ ПРОДУКЦІЮ

 

08.00.03 - економіка та управління національним господарством

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня  

доктора економічних наук

Київ – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Львівській комерційній академії Укоопспілки

Науковий консультант – доктор економічних наук, професор,

ЛОНДАР Сергій Леонідович,

Державна навчально-наукова установа

"Академія фінансового управління"

перший віце президент

                    

Офіційні опоненти:           доктор економічних наук,  член-кореспондент НААН

КИРИЛЕНКО Іван Григорович,

Верховна Рада України,  народний депутат;

                                              доктор економічних наук, професор, академік НАНУ

ЧУХНО Анатолій Андрійович,

Київський національний університет

імені Тараса Шевченка,

професор кафедри економічної теорії;

доктор економічних наук, професор, академік НААН

ЮРЧИШИН Володимир Васильович,

ДУ "Інститут економіки та прогнозування

НАН України",

головний науковий співробітник

                                        

Захист відбудеться 17 травня 2011 р. о 1200 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.350.01 у Національному науковому центрі “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 3-й поверх, конференц-зал, к. 317.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного наукового центру “Інститут аграрної економіки” за адресою: 03680, м. Київ, МСП, вул. Героїв Оборони, 10, 2-й поверх, к. 212.

Автореферат розісланий  7 квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук

О.Г. Шпикуляк


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Формування сучасної економічної системи України відбувалося на основі поєднання засад  командно-адміністративного управління і ринкових відносин. Функціонування різних систем господарювання негативно вплинуло на ефективність суспільного виробництва і, зокрема, на розвиток аграрного сектору економіки.

Утвердження нової економічної системи в Україні супроводжується   загостренням соціально-економічних суперечностей, скороченням споживання продуктів споживання основної маси населення, зменшенням обсягів та зниженням ефективності сільськогосподарського виробництва. Значною мірою це зумовлено відсутністю належної теоретичної і методологічної обґрунтованості ринкових перетворень в  аграрному секторі економіки. Водночас забезпечення сталого суспільного розвитку потребує  належного  регулюючого впливу державної політики і фінансового механізму на функціонування національної економіки через удосконалення системи цін.

Важливу роль  у здійсненні процесів відтворення та узгодження економічних інтересів товаровиробників і споживачів сільськогосподарської продукції відіграє  державна політика і фінансовий механізм ціноутворення на продукцію аграрного сектору економіки. Вплив державної  політики та фінансового механізму на формування економічно обґрунтованого рівня цін на товарну продукцію передбачає моделювання цін на сільськогосподарську продукцію, що  не знаходить  достатнього висвітлення в сучасній економічній літературі. Тому наше дослідження  державної політики та фінансового механізму формування цін  на сільськогосподарську продукцію  має важливе  теоретичне і практичне значення.

Розвиток ринкової економіки значною мірою визначається  досягненнями економічної науки, в тому числі досліджень, що стосуються державного регулювання ціноутворення. Сучасна  теорія і практика ціноутворення є результатом тривалої  роботи видатних учених В. Петті, А. Сміта, Д. Рікардо,  К. Маркса, Ф. Енгельса, Н. Сеніора, Дж. Мілля, Дж. Мак-Куллоха, Ж. Сея, Ф. Бастіа, К.Менгера, Ф.Візера, Е.Бем-Баверка, У.Джевонса, А.Маршалла, Є. Слуцького, М. Туган-Барановського  та ін.  Проблема ринкового ціноутворення займає важливе місце у дослідженнях та працях вітчизняних учених, зокрема, І. Кириленка, І. Лукінова, Б.Пасхавера, В. Пінішка, П. Саблука, Ю. Тормоси, А.Чухна, О. Шпикуляка, О. Шпичака, В. Юрчишина,  які розвинули особливості  державної політики і державного регулювання ціноутворення за ринкових умов діяльності економічних суб’єктів. Водночас проблема державної політики та фінансового механізму формування рівня цін на  продукцію сільського виробництва не були предметом комплексного дослідження.  Недостатньо розробленою залишається парадигма формування цін на сільськогосподарську продукцію, теорія функціонування фінансового механізму на ранніх стадіях розвитку ринкових відносин, його взаємозв’язок з механізмом ціноутворення та їх спільний спрямований вплив на процес суспільного виробництва з метою формування оптимальних фінансових результатів. Мало вивчено вплив регулюючих державних заходів на процес ринкового ціноутворення залежно від типів ринків, стадій становлення і розвитку ринкових відносин у постадміністративній економіці, функціонування  механізму регулювання  системи  цін, її організації і класифікації цін тощо.  

Сучасний розвиток економічної науки потребує уточнення категоріального апарату, зокрема, сутності фінансового механізму, взаємозв’язку його елементів, що впливають на процес суспільного виробництва, механізму регулювання цін у контексті забезпечення узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин, обґрунтування організаційно-економічного і фінансового механізмів формування державної політики, яка розглядалася б не лише  як інструмента державного регулювання, а як форма забезпечення узгодження соціально-економічних інтересів різних верств населення та сфер економічної діяльності. Недостатньо  теоретично обґрунтованою є сукупність проблем впливу державної політики та фінансового механізму на  ціноутворення, для застосування в аграрному секторі економіки.

Зв'язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідних робіт Львівської комерційної академії Укоопспілки "Стратегія розвитку кооперативного сектора економіки України" на 2005–2010 рр. (номер державної реєстрації 0105U006650), "Формування і розвиток державної  політики ціноутворення в умовах ринкових відносин" (протокол № 2 від 30.09.2009 р.).  Особистий внесок автора полягає в розробці концепції функціонування системи цін в економіці України.  розроблено пропозиції щодо удосконалення ціноутворення на економічні блага. Дослідження є складовою наукової роботи кафедри фінансів Тернопільського національного економічного університету за комплексною темою „Фінансова політика і стратегія соціально-економічного розвитку України”, розділ „Ціноутворення у системі функціонування фінансового механізму ” (державний реєстраційний номер 0105U000861), у  якій з макро- та мікроекономічних позицій автором обґрунтована сутність політики ціноутворення як засобу забезпечення узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин, розкрито засади функціонування механізму регулювання цін в умовах ринкових відносин, запропоновано новий підхід до побудови схеми функціонування організаційно-фінансового механізму на основі  трирівневої структури, яка включає фінансові методи, фінансові важелі і фінансові інструменти.

 Мета і завдання  дослідження. Метою дослідження є теоретико-методологічне обґрунтування та проблематика  державної політики і фінансового механізму ціноутворення на економічні блага з метою створення цілісного підходу щодо оптимізації регулювання рівня цін в аграрному секторі економіки в контексті забезпечення найбільш повного узгодження інтересів товаровиробників, споживачів та держави. Окреслена мета зумовлює необхідність вирішення таких головних  завдань:

• розкрити економічний зміст державної політики та фінансового механізму  ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, спрямованих на узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин та забезпечення продовольчої безпеки країни;

• визначити теоретичну основу та вихідну базу формування цін на продукцію сільськогосподарського виробництва;

• обґрунтувати концептуальні підходи щодо регулювання рівня цін на сільськогосподарську продукцію та їх впливу на формування фінансових ресурсів підприємств аграрного сектора економіки;

• визначити особливості функціонування  категорії „фінанси” в умовах  ринкової економіки України;

• побудувати моделі формування рівня цін на сільськогосподарську продукцію та продукцію інших галузей економіки, що використовуються на підприємствах аграрного сектора економіки;

• окреслити засади управління економічними ризиками, зумовлених  несвоєчасними та помилковими оцінками ринкової ситуації на сільськогосподарську продукцію;

• сформулювати  парадигму ціноутворення за сучасних умов функціонування ринкової економіки України;

• обґрунтувати економічну сутність поєднання механізму державного регулювання та  фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію  за умов ринкових відносин;

• визначити напрями удосконалення державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників, індикативного планування та адміністрування ПДВ.

 Об’єктом дослідження є організаційно-економічний механізм формування державної політики та фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних та практичних аспектів розробки державної політики України та фінансового механізму формування цін на сільськогосподарську продукцію.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою дисертаційної роботи є економічна теорія, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, законодавчі та нормативно-правові акти України. Для досягнення передбачуваних наукових результатів у роботі використані такі методи дослідження: загальнонаукові методи та підходи (діалектичний метод пізнання, метод аналізу і синтезу теоретичних положень і наукової літератури, системно-логічний, структурний та комплексний підходи, методи індукції та дедукції) – при розкритті теоретичних проблем функціонування і розвитку державної політики та фінансового механізму ціноутворення на товарну продукцію; специфічні методи економічного аналізу (групування, порівнювання та узагальнення економічних явищ, методи аналогії, коефіцієнтів, індексів та балансовий) – в процесі дослідження тенденцій розвитку  і динаміки системи цін; методи математичної статистики – при моделюванні цін на сільськогосподарську продукцію та товари і послуги інших галузей економіки, які використовують  сільськогосподарські підприємства; прикладні економетричні та графічні методи (кореляції, маржинальний аналіз, лінійне програмування) – для виявлення факторного впливу різних чинників на динаміку рівня цін та для складання прогнозування динаміки цін.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі і нормативно–правові акти Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України, Укази Президента України, матеріали Міністерства аграрної політики України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, поточні та звітні дані окремих підприємств. У процесі дослідження широко використовувалися матеріали статистичних щорічників, інформаційно-аналітичних бюлетенів та оглядів, довідкової літератури, монографічних видань і статей з  проблем розвитку сільськогосподарського виробництва в  економіці України,  ціноутворення і фінансів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у теоретико-методологічному обґрунтуванні взаємодії державної політики та фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію за умов ринкових відносин, розробки методологічних принципів формування системи цін, стратегії і тактики ціноутворення на сільськогосподарську продукцію та послуги, що надають цій сфері інші галузі економіки. Наукова новизна та наукові результати дослідження отримані особисто автором і полягають у тому, що

 вперше:

доведено, що вихідною базою формування вартості товару є його собівартість – грошовий вираз виробничо-збутових витрат. Водночас споживча вартість є носієм корисності товару і формує його мінову вартість, що сприяє реалізації товару і отриманню передбаченого прибутку підприємствами – товаровиробниками, який є джерелом утворення  фінансових ресурсів, необхідних для забезпечення розширеного відтворення;  

розроблено методологічний підхід функціонування цілісної системи цін та її класифікацію в економіці України за фасетно-ієрархічним методом, що підвищує рівень обґрунтованості державного регулювання цін в аграрному секторі економіки України;

обґрунтовано концепцію використання макроекономічних фінансових чинників (частка ВВП у вартості товарів та його структура) для формування державної цінової політики в аграрному секторі економіки, спрямованої на  забезпечення узгодженості економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин: споживачів сільськогосподарської продукції, підприємств аграрного сектору економіки та держави через вдосконалення складових механізму ціноутворення;

розроблено модель функціонування організаційно-економічного механізму регулювання цін на сільськогосподарську продукцію за умов ринкових відносин як сукупність правових норм, принципів і методів регулювання економічних відносин в аграрному секторі економіки;

визначено чинники, що обмежують належний розвиток агро-продовольчої сфери за сучасних умов  господарювання (диспаритет цін на сільськогосподарську продукцію та продукцію інших галузей економіки, обмежений обсяг фінансових ресурсів сільськогосподарських  підприємств для ефективної діяльності, недостатньо економічно обґрунтована  митна політика та митний протекціонізм  тощо) з обґрунтуванням адаптаційних інструментів щодо їх локалізації, зокрема, розвитку конкуренції, управління економічними ризиками, зумовленими несвоєчасністю прийняття цінових рішень, залежно від зміни кон’юнктури ринку;   

удосконалено:

обґрунтовано необхідність формування цін на сільськогосподарську продукцію через поєднання критеріїв класичної економічної теорії про визначальну роль вартості, витрат виробництва, попиту й пропозиції у формуванні рівня цін та критеріїв маржинального аналізу, корисності продукції через інтенсивність задоволення попиту, що відображають не лише умови виробництва, а й  споживання;

теоретичні положення щодо особливості функціонування категорії "фінанси" за умов ринкових  відносин економіки України, виходячи з їх  ролі в розвитку системи цін  і  ціноутворення.  Обґрунтовано визначення фінансів як економічних відносин, що виникають у процесі розподілу і перерозподілу вартості ВВП, втілені в потоках грошових коштів та  спрямовані на соціально-економічний розвиток суспільства. Аргументовано виконання фінансами розподільної і контрольної функції на макроекономічному рівні та забезпечувальної, розподільної і контрольної – на мікроекономічному;  

методологічний підхід до структурування фінансового механізму, який включає три рівні: фінансові методи, фінансові важелі і фінансові інструменти,  взаємопов’язані за допомогою горизонтальної і вертикальної координації та  спрямовані  на поліпшення процесу виробництва економічних благ. Усі складові фінансового механізму функціонують у чинному законодавчому і нормативно-правовому полі;

методичні підходи до визначення втрат сільськогосподарських підприємств, зумовлених несвоєчасністю прийняття цінових рішень залежно від змін кон’юнктури ринку та їхнього впливу на формування  фінансових ресурсів суб’єктів господарювання;

здійснення контролю за цінами у системі внутрішнього аудиту сільськогосподарських підприємств з позиції виявлення своєчасності зміни рівня цін залежно від коливання ринкової ситуації. Окреслено основні погляди та методологічні підходи з проведення контролю за рівнем  цін на  продукцію аграрного сектору економіки, продукцію і послуги, які закуповують сільськогосподарські підприємства в інших галузях економіки;

основні підходи формування парадигми ціноутворення на  сільськогосподарську продукцію за сучасних умов ринкових відносин України як функціональної системи концептуальних підходів у формі ідей, уявлень та вимог щодо удосконалення формування цін на економічні блага (державне регулювання складових ВВП в ціні на сільськогосподарську продукцію, поєднання ринкового саморегулювання і державного регулювання  процесу формування рівня цін, двокритеріальний підхід формування цін на товарну продукцію, за якого ціна повинна задовольняти умови виробництва і умови споживання, обмеження диспаритету цін на товарну продукцію різних галузей економіки, відображення через ціни  економічних   інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин тощо).  

– методологічні аспекти стосовно формування рівня цін на продукцію промислових підприємств, які постачають її сільськогосподарським підприємствам з врахуванням цін на базовий товар даної групи, якісної переваги нового виробу та кількості параметрів якісної переваги, а також тарифів на послуги підприємств природних монополій, що використовуються підприємствами аграрного сектору економіки на основі динамічних цін, що включають постійну і змінну частини та  обґрунтовану норму прибутку;

отримали подальший розвиток:  

 організаційно-економічний механізм формування відпускних цін на товарну продукцію сільськогосподарських підприємств із застосуванням експертних оцінок для виявлення впливу на рівень цін коливання ринкової ситуації, що дозволяє розробити дійові заходи та методи його удосконалення за сучасних  умова функціонування ринкової економіки України.

– засади  диференційованого підходу державного регулюючого впливу на ціну в розрізі  окремих ринків сільськогосподарської продукції (прямого та опосередкованого державного регулюючого впливу на  ринку сільськогосподарської продукції);

обґрунтування впливу фінансових і ціноутворюючих факторів у  процесі регулювання цін на економічні блага;

удосконалення державної аграрної політики через  індикативне планування та адміністрування ПДВ в оподаткуванні сільськогосподарської продукції і формування політики ціноутворення.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані органами управління у процесі формування державної політики з регулювання фінансово-господарської діяльності сільськогосподарських підприємств, через економічне обґрунтування цін на товарну продукцію.  Важливими є пропозиції щодо ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, безпосередньо не охоплену державним  регулюючим впливом, що реалізується споживачам   та  оцінки можливих втрат сільськогосподарських підприємств від помилкових і несвоєчасних цінових рішень у зв’язку із змінами ринкової ситуації.Вони можуть бути використані підприємствами для вдосконалення  фінансово-господарської діяльності.

Обґрунтовані у дослідженні висновки і пропозиції знайшли практичне втілення у роботі Мінагрополітики України (Департамент розвитку аграрного ринку – довідка № 09–1/304 від 31.08.2010 р.), Головного управління економіки Тернопільської обласної державної адміністрації (довідка № 01/1-878 від 10.10.2008 р.), Головного управління економіки та інвестицій Львівської обласної державної адміністрації (довідка № 1–52–3771 від 23.09.2010 р.), публічного акціонерного товариства  "ВТО "Надзбруччя" (довідка № 01/7- 29/1 від 30.06.2010 р.).   Розроблені автором пропозиції із становлення аграрної політики та функціонування фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію  доведені до практичних рекомендацій. Вони можуть бути використані в процесі діяльності органів державного управління та суб’єктами підприємницької діяльності.

Впровадження результатів дисертаційного дослідження здійснене автором у навчальному процесі при викладанні курсів „Фінанси" і „Бюджетна система" у Тернопільському національному економічному університеті  (довідка № 126-02/1490 від 01.07.2010 р.) та Львівській комерційній академії (довідка № 820/01-1.08 від 03.08.2010 р., курсів „Ціни і ціноутворення" та „Маркетингова цінова політика” у Тернопільському комерційному інституті (довідка № 1940 від 26.12.2008 р.); дисциплін „Фінанси”, „Гроші та кредит” та „Бюджетна система” в Бережанському аграрно-економічному інституті та Тернопільській філії Європейського університету.

Особистий внесок здобувача. Дисертація є  результатом самостійного наукового пошуку здобувача в обґрунтуванні теоретичних засад формування державної політики та фінансового механізму ціноутворення на продукцію аграрного сектора економіки. Основні теоретичні положення, узагальнення, методичні підходи і методики, пропозиції і практичні рекомендації розроблені особисто автором. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, використані лише ідеї, положення та висновки, що є результатом особистого наукового пошуку автора.   

Апробація результатів дисертації. Результати наукових досліджень, що включені до дисертації, висновки і пропозиції доповідалися і обговорювалися на 10 міжнародних наукових і науково-практичних конференціях (у списку опублікованих праць позиції 38-40,42,48,49,52,53,55,56) та на 13 всеукраїнських, міжвузівських та вузівських наукових і науково-практичних  конференціях (позиції 35-37,41,43-47, 50,51,54, 57).

Публікації.  За результатами дослідження опубліковано 75 наукових праць, загальним обсягом, що належать авторові  97,36 друк. арк., з них  дві одноосібні монографії обсягом  36,8 друк. арк., розділи у двох колективних монографіях  1,49 друк. арк , два одноосібних і один колективний  навчальних посібники з грифом Міністерства освіти України, в яких частка автора становить 32,86 друк. арк.,  30 статей у наукових фахових виданнях, обсягом  12,8 друк. арк., 14  публікацій  в інших виданнях, обсягом 6,77 друк.арк., 23 опублікованих доповідей на  науково - практичних конференція, обсягом  6,64   друк.арк.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається зі вступу, 5 розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг основної частини дисертаційної роботи становить  420 сторінок комп’ютерного  тексту,  містить 13 таблиць на 13 сторінках, 10 схем і рисунків на 10 сторінках та 21 додаток на 27 сторінках. Список літературних джерел налічує  417  позиції на  32 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У першому розділі – „Теоретико-методологічні основи  ціноутворення в умовах ринкових відносин” розкрито економічну сутність ціни, проаналізовано функції ціни та принципи ціноутворення за умов ринкових відносин, досліджено теоретичні підходи визначення основи цін, розглянуто характер формування цін на економічні блага в різних типах економічних систем з позиції забезпечення формування фінансових ресурсів економічних суб’єктів, залежно від рівня цін на їх товарну продукцію, показано тенденції динаміки цін та їх закономірності.  

Дослідження економічного змісту ринкової ціни, її функцій та принципів ринкового ціноутворення виявило недостатню повноту  трактування ціни як грошового виразу вартості одиниці товару, оскільки ціна є не лише інструментом вимірювання вартості економічних благ, а й засобом регулюючого впливу на процес суспільного виробництва та забезпечення узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин. Ціна – це грошовий показник корисності одиниці певного блага, виміряного через ринкові відносини, що забезпечує узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин. Корисність з позиції споживачів відображає  рівень задоволення їхніх потреб, з позиції виробників – отримання прибутку, суспільства – величини  податкових надходжень та внесків до державних цільових фондів у цінах на товари.

У результаті дослідження з’ясовано, що сутність категорії ціни необхідно розглядати з позиції причин її появи та форми розвитку і з огляду чинника впливу на соціально-економічний розвиток суспільства, який реалізується через її функції. Дії функцій ціни як загальних якісних ознак і властивостей відбувається у єдності і тісному взаємозв’язку. Водночас, залежно від сфери застосування і регулюючого впливу на соціально-економічний розвиток переважають певні функції. Зокрема, в процесі формування цін на товари переважають дії вимірювальної, стимулюючої, регулюючої та розподільної функції. У фінансово-господарській діяльності підприємств поєднується переважаюча дія вимірювальної, стимулюючої та інформаційної функцій, а у функціонуванні фінансового механізму переважають вимірювальна, розподільна й інформаційна функції. Тому різноманітні завдання соціально-економічного розвитку та сфери застосування потребують зваженого підходу до ціноутворення, враховуючи характер дії її функцій.

На підставі аналізу теоретичних поглядів економістів доведено, що ціна повинна відображати умови виробництва й умови споживання. Формування цін відбувається в результаті взаємодії попиту та пропозиції. Інтенсивність попиту на економічні блага свідчить про його корисність для споживача, а обсяг прибутку в ціні товару відображає корисність з позиції виробника. Тому формування цін має відбуватися за двокритеріальним підходом. У дисертації доведено, що ціна відображає одночасне визнання корисності товару та суспільні витрати живої й уречевленої праці на його виготовлення і реалізацію. Величина виробничо-збутових витрат оцінюється товаровиробником, а корисність, що формується  споживною вартістю, оцінюється безпосередньо споживачами, за індивідуальними критеріями. Опосередкованим вимірником корисності економічних благ є попит, який умовами ринкового механізму пов’язаний з пропозицією і формуванням  рівня цін.

Ґрунтуючись на аналізі матеріалів статистичних збірників, монографічних та інших досліджень учених за тривалий період, виявлено, що ціни в різних країнах на економічні блага мають загальну тенденцію до зростання. Зокрема, динаміка цін на споживчі товари в Україні за 2002–2009 рр. характеризується  такими даними (табл. 1). На динаміку цін безпосередньо впливають фактори, які спричиняють як підвищення цін, так і їх зниження. Водночас динаміка цін у  суспільстві з позиції ендогенного характеру визначається  станом продуктивних сил, рівень розвитку яких вимагає певних інвестицій. Динаміка цін переважно відображає співвідношення між інвестиціями у розвиток продуктивних сил  та їх віддачею.

Таблиця 1

Динаміка індексів  цін на споживчі товари України за 2002–2009 рр.

(у % до 2001 р.)

Індекси цін

Р  і  к  

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

На споживчі товари

100,8

106,0

115,6

131,2

143,1

161,4

202,1

234,2

Виробників пром. продукції

103,0

110,8

133,5

155,8

170,8

204,1

276,6

294,5

Реалізації с.г. продук-ції виробниками

87,4

105,4

111,4

120,4

123,3

170,2

187,7

199,7

На продукти харчування

97,3

108,7

126,5

140,2

144,1

179,7

223,7

246,1

За умов децентралізації ціноутворення визначення цін на товарну   продукцію доцільно здійснювати за універсальним, загальновизнаним  алгоритмом. Рівень цін повинен відображати співвідношення попиту і пропозиції, яке  однаковою мірою задовольняє і споживача (покупця), і виробника (продавця). У ході дослідження з’ясовано, що цінові вирішення повинні відповідати двом критеріям: з позиції виробництва – забезпечення відшкодування виробничо-збутових витрат і отримання прибутку, а з позиції споживача – задоволення потреб, що відповідають визначеній  ціні. Це у свою чергу вимагає обґрунтованих економічних витрат на виробництво продукції і конкурентних переваг її на ринку за рахунок якісних показників товару.

Аналіз наукової літератури свідчить, що проблематика взаємозв’язку цінового та фінансового механізму зумовлена  систематичним дослідженням та вивченням особливостей їх взаємовпливу за умов функціонування  ринкової економіки.   

У другому розділі – „Державна політика функціонування і розвитку системи цін в сучасних умовах господарювання” розглянуто вплив державної політики на формування цін за умов ринкових відносин, функціонування системи цін та формування цінової політики суб’єктів господарювання, з’ясовано домінанти ціноутворення за умов ринкових відносин та методи ринкового ціноутворення.

Державна цінова політика розглядається  як комплекс цілей і заходів діяльності органів державної влади, державного управління і місцевого самоврядування  щодо економічного управління через систему цін, спрямованих на вирішення стратегічних і тактичних завдань соціально-економічного розвитку суспільства. Це вияв особливої форми представництва різних соціальних верств населення та сфер діяльності, який за допомогою системи цін забезпечує регулювання різнобічних економічних відносин. Водночас  ринкові відносини  відображають інтереси економічних суб’єктів і їх прагнення до привласнення певної частини ВВП. Ринкова ціна та механізм  функціонування системи цін виступають  економічним критерієм, який забезпечує реалізацію різнобічних інтересів окремих людей, груп людей в особі колективів підприємств та інтересів усього суспільства. Ціни на економічні блага є формою вияву економічних відносин суб’єктів  ринкових відносин і засобом розв’язання їх суперечливих прагнень, що виступають на боці попиту і пропозиції.

Рівень цін  є  результатом одночасної взаємодії і взаємного впливу елементів ринкового механізму. Сформовані за ринковим механізмом ціни не забезпечують усієї повноти соціальних, економічних та інших суспільних потреб і різноманітних інтересів учасників суспільного виробництва. Тому ринкове саморегулювання цін повинно доповнюватися цілеспрямованим державним регулюючим впливом, засобами державної політики та фінансового механізму. З їх допомогою забезпечується формування потоків та кінцевих пропорцій розподілу валового внутрішнього продукту, фондів споживання і нагромадження. Державна політика та фінансовий і ціновий механізми взаємопов’язані і взаємозалежні через потреби регулювання структури виробництва і споживання та процеси розподілу і перерозподілу валового внутрішнього продукту.

Основна мета державного регулювання полягає у використанні впливу фінансового механізму на формування рівня цін, досягненні оптимального співвідношення між попитом і пропозицією на товарному ринку, нівелюванні циклічних коливань у процесі суспільного виробництва, здійсненні антикризового й антиінфляційного регулюючого впливу держави на розвиток економіки та створення сприятливих умов для здорової конкуренції і розвитку підприємництва. Таке регулювання цін в аграрному секторі економіки відбувається диференційовано, залежно від продукції, яка підлягає безпосередньому державному регулюючому впливу і продукції, на яку  опосередковано здійснюється державне регулювання.    Рівень цін на товарному ринку формується в  єдності і тісному взаємозв’язку. Зміни рівня цін на будь-який один вид продукції  може викликати певні зміни в цінах на інші види сільськогосподарської продукції. Тому за умов функціонування конкурентної ринкової економіки  достатньо здійснювати регулюючий вплив на окремі види продукції, що є визначальними, а процес ринкового саморегулювання доповнить і збалансує ціни на інші види продукції суспільства в цілому.   

У дисертації з’ясовано механізм функціонування ринкового ціноутворення, що реалізується через  цінову політику економічних суб’єктів і який відображає комплекс економічних та організаційних заходів із встановлення цін, спрямованих на досягнення оптимальних результатів їхньої виробничо-збутової та господарсько-фінансової діяльності. Раціональна діяльність покликана сприяти встановленню цін на економічні блага залежно від умов ринків збуту, величини  витрат, дії конкурентів, зміни загальної кон’юнктури ринку та інших факторів.  Цінова політика економічних суб’єктів випливає із загальних цілей їх фінансово-господарської діяльності короткочасного й тривалого характеру. Зокрема, політика економічного виживання й політика оптимізації прибутку мають короткочасний характер, а політика утримання позицій на ринку та завоювання лідерства – тривалий характер. Визначення цілей функціонування економічних суб’єктів зумовлює застосування певного рівня цін на економічні блага. Основні чинники, що впливають на формування цінової політики сільськогосподарських підприємств, наведено на  рис. 1.

Джерело: авторська розробка 

Рис. 1. Основні чинники, що впливають на формування цінової політики сільськогосподарського підприємства

У дисертації показано, що система цін – це сукупність цін, які функціонально взаємодіють між собою та зовнішнім середовищем, упорядкована за визначеними класифікаційними ознаками і спрямована на узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин. Система цін є результатом  економічних, соціальних, організаційних, правових та інших відносин, що відображають її цілісність,  інтегрованість усіх цін та їх  ієрархічність. Належне функціонування системи цін зумовлюється принципами економічно обґрунтованого співвідношення цін на економічні блага та забезпечення  узгодження інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин.

Система цін, що використовується для регулювання ринкових відносин, повинна бути відповідним чином  класифікована. Сучасні класифікації цін в економіці України побудовані за фасетним методом (паралельний розподіл множини цін за незалежними класифікаційними ознаками), який не дає повної інформації щодо міжгрупової взаємодії окремих цін та не відображає їх взаємозв’язку із зовнішнім середовищем. Недоліки фасетного методу класифікації цін усуває ієрархічний, який відображає послідовний розподіл системи цін на підпорядковані класифікаційні групи, підгрупи тощо. Але його основним недоліком є громіздкість за значної глибини класифікації та інформаційна недостатність – за малої. Кожен із методів класифікації цін не дає цілісної  характеристики функціонування їх системи. Тому в дисертаційній роботі запропоновано класифікацію системи цін за фасетно-ієрархічним методом. Вона об’єднує  призначення  системи цін, яке задається зовнішнім середовищем, та відображення передбачуваного результату, зумовленого внутрішньою структурою системи цін.  

Визначальними елементами ринкового механізму є попит і пропозиція, які формують остаточний рівень цін на економічні блага. Між  ними існує складний взаємозв’язок. З одного боку, зміна цін відбувається під впливом співвідношення попиту і пропозиції, а з іншого – ця зміна впливає на співвідношення попиту і пропозиції. Важливими інструментами   виявлення закономірностей, яким підпорядковується формування попиту  і його структури,  є еластичність попиту і пропозиції та  перехресна еластичність.

За умов розвинутих ринкових відносин рівень  цін формується під впливом конкурентного середовища. Тому результати фінансово-господарської діяльності економічних суб’єктів значною мірою залежать від конкурентоздатності товарів та адекватного їй встановленого рівня цін. Для визначення конкурентоздатності цін зіставляються якісні і функціональні характеристики товарів конкурентів і їх ціни з ідентичними показниками  таких же товарів і цін певного сільськогосподарського підприємства. У досліідженні  запропонована методика проведення порівняльного аналізу сильних і слабких сторін діяльності економічних суб’єктів за обраними показниками, які характеризують його різнобічну діяльність.

Важливою складовою ціноутворення в аграрному секторі економіки є формування ціни на землю сільськогосподарського призначення. Земля –  важливий ресурс відтворення і її вартість повинна враховуватися при визначенні цін на сільськогосподарську продукцію. Тому за умов ринкових відносин земля повинна мати ціну. Для її визначення можуть застосовуватися різні методи оцінки: метод найкращого і найефективнішого використання, метод порівнювання продаж, метод розчленування на ділянки тощо. Але за сучасних умов розвитку ринкової економіки України найбільшої уваги заслуговує метод ринкової оцінки землі на основі капіталізації земельної ренти з урахуванням рівня інфляції.

Важливою складовою організаційно-економічного  механізму регулювання рівня  цін на товари є вибір методу ціноутворення. За сучасними поглядами економістів, кожен із методів грунтується на витратах, попиті і конкуренції.  Доведено, що формування цін необхідно здійснювати із застосуванням методів, що характеризують інтегральну оцінку усіх факторів, до яких належать маржинальний аналіз, параметричні методи,  методи із застосуванням оцінок кон’юнктури ринку тощо.

У дисертації зазначено, що дійовим засобом непрямого регулювання цін на продукцію аграрного сектору економіки є індикативне планування. У цьому разі  товаровиробникам доводяться загальні (індикаторні) показники, на які орієнтується держава у своїй економічній політиці (обсяги експорту-імпорту, розміри формування майбутніх товарних запасів, орієнтовні ціни тощо). Виробники, як правило, враховують індикаторні показники, плануючи обсяги і структуру виробництва  та реалізацію продукції за орієнтовними   цінами.  

У третьому розділі – „Особливості ціноутворення на товарну продукцію аграрного сектору економіки досліджено особливості формування цін на сільськогосподарську продукцію та їх державне регулювання за умов ринкових відносин, категорії вартості, споживної вартості і корисності як основи для формування цін на сільськогосподарську продукцію, з’ясовано роль споживної  вартості і корисності в ціноутворенні на продукцію сільськогосподарського виробництва та формування цін, за якими реалізують свою продукцію товаровиробники.

У ході дослідження встановлено, що провідна роль у вирішенні завдань формування і реалізації державної аграрної політики належить забезпеченню цінової стабільності на товарну продукцію відносно умов ринкового середовища. Нині в Україні вона забезпечується заходами держави за  товарною і фінансовою інтервенціями у межах організованого аграрного ринку України та фінансовою підтримкою    сільськогосподарських товаровиробників. Водночас недостатньо великий обсяг товарної продукції, що підпадає під державний регулюючий вплив,  обмежує   належний стабілізуючий вплив на рівень цін та фінансово-господарську діяльність сільськогосподарських підприємств. Оскільки більшість видів товарної продукції оцінюється за вільними відпускними цінами, то їх економічне обґрунтування для сільськогосподарських підприємств є досить актуальним.

Формування відпускних цін на сільськогосподарську продукцію товаровиробниками, не охоплену державним регулюючим впливом, здійснюється переважно за витратним методом. Головним його недоліком є орієнтація не на майбутні ринкові умови та майбутні потреби споживача, а на минулі. Формування відпускних цін у такий спосіб здійснюється на базі індивідуальної собівартості і прибутку, виходячи з планової норми рентабельності. За своїм  рівнем та економічним змістом ці ціни відображають ціни пропозиції. Вони можуть не відповідати середнім ринковим цінам на ідентичні товари. Тому реальні ринкові умови потребують доведення визначених цін  пропозиції до  цін попиту.

У практичній діяльності при доведенні цін пропозиції до цін попиту  сільськогосподарські підприємства переважно орієнтуються на цінового лідера, який  дотримується власної цінової політики, що в окремих випадках  не  відповідає намірам  виробників  сільськогосподарської продукції. Орієнтуючись на цінового лідера,  сільськогосподарські підприємства можуть бути  дезорієнтованими щодо реальної ринкової ситуації. Тому формування  відпускних цін на сільськогосподарську продукцію необхідно здійснювати на основі визначених  цін пропозиції з врахуванням впливу ринкових факторів.  

У дисертації досліджено особливості формування цін, за якими сільськогосподарські підприємства реалізують свою продукцію покупцям з врахуванням „франко”: франко-поле, франко-овочесховище, франко-ферма, франко-тік, франко-роздрібна торговельна мережа різних суб’єктів господарювання тощо. За результатами аналізу відпускних цін на сільськогосподарську продукцію різного ступеня обробки виявлено, що вони різняться економічною вигідністю. За найвищими відпускними цінами товаровиробникам вигідно продавати свою продукцію спеціалізованим переробним підприємствам. Значні обсяги продажу продукції зменшують рівень операційних, транспортних та інших витрат, дають можливість вибору вигідного постачання продукції тощо. Менш вигідним є продаж свіжої (не переробленої) сільськогосподарської продукції. Останнє зумовлено рівнем роздрібних цін на не перероблену і перероблену сільськогосподарську продукцію різного ступеня переробки, від якої залежить рівень цін на товарну продукцію. Проте в урожайні й не урожайні роки, у роки, насичені економічними і політичними подіями, проблем у ціноутворенні не оминути. Це підтверджується ажіотажним попитом на продовольчому ринку восени 2009 р., розбалансованістю продовольчого ринку напередодні президентських виборів 2010 р., особливо на цукор, м'ясо та деякі інші продукти та на початку 2011 р. на борошно та окремі види круп через недостатньо ефективні заходи уряду. Така  розбалансованість перенесена на  наступні 2012–2013 рр., що може спричинити майбутнє зростання роздрібних цін на продовольчі товари.  

Важливу роль у діяльності сільськогосподарських підприємств відіграють  заготівельні організації, які в процесі розбудови національної  економіки виявилися розформованими. Крім ДАК „Хліб України”, сформованої на базі колишнього Міністерства заготівель СРСР, частково збереглася  мережа заготівельних організацій споживчої кооперації. Але за відсутності належного конкурентного середовища на селі вони визначають недостатньо економічно обґрунтований рівень цін на сільськогосподарську продукцію, за якими закуповують її у безпосередніх товаровиробників. За умов планово-директивної економіки співвідношення закупівельних цін до роздрібних становило як 1 до 2, а за 2008 – 2010 рр. співвідношення відпускних цін до роздрібних  досягло 2,5 – 3,5 раза.  В роботі дано методичні рекомендації та розглянуто варіанти розрахунків з визначення цін на сільськогосподарську продукцію, не охоплену безпосереднім державним регулюючим впливом, за яким товаровиробники продають свою продукцію покупцям. Ціни на сільськогосподарську продукцію найповніше відповідають потребам економіки суспільства, якщо вони задовольняють інтереси  виробників і споживачів цієї продукції. Тому їх рівень  має формуватися з урахуванням таких засад:

– відображення суспільно необхідних витрат, пов’язаних з виробництвом і реалізацією сільськогосподарської продукції, впливом природно кліматичних умов та сезонного характеру виробництва;

– врахування якості сільськогосподарської продукції та стимулювання якісних показників діяльності підприємств;

– рівень відпускних цін на сільськогосподарську продукцію має бути таким, щоб роздрібні ціни, що формуються у торговельній мережі споживачам, відповідали співвідношенню попиту і  пропозиції;

дотримання еквівалентності обміну сільськогосподарських продуктів на промислові вироби, що використовуються для виробничої діяльності в аграрному секторі економіки.

Статистичні матеріали показують, що з 2001 по 2009 рр. ціни на споживчі товари зросли на 262,4%, на  продукцію промисловості на 320,2%, а продукцію, що реалізується сільськогосподарськими підприємствами на 209,7%. Отже, ріст цін на промислову продукцію випереджає ріст цін на сільськогосподарську продукцію та на споживчі товари в цілому (рис. 2.). Це свідчить, що сільське господарство залишається субсидіатором економіки держави, нераціонально  витрачає свій оборотний капітал, що гальмує не лише розширене, а й просте відтворення без належного регулюючого впливу держави.  

 Рис. 2. Динаміка індексів цін на споживчі товари в економіці України

У дисертації зазначено, що формування цін (тарифів) на продукцію підприємств природних монополій, які надаються сільськогосподарським підприємствам, відбувається за витратним підходом. Тому вони відображають  переважно минулу господарсько-фінансову діяльність. З практичних міркувань формування  тарифів необхідно здійснювати на основі методу маржинального аналізу. Результати дослідження показали, що  ціноутворення на продукцію підприємств природних монополій  повинно здійснюватися на таких засадах:

спрямування цінової політики на забезпечення відшкодування за рахунок встановлених цін (тарифів) економічно обґрунтованих виробничо-збутових витрат і формування прибутку за централізовано встановленими єдиними нормативами рентабельності  до власного капіталу підприємства;

запровадження комплексних нормативно-правових актів для забезпечення ефективної системи державного регулювання діяльності підприємств природних монополій на основі єдиних принципів формування цін (тарифів) на економічні блага;

усунення практики перехресного тарифоутворення, яка допускає субсидування однієї категорії споживачів продукції за рахунок інших;

забезпечення прозорості, відносної стабільності та прогнозованості цін (тарифів) на продукцію підприємств природних монополій.  

Удосконалення ціноутворення на сільськогосподарську продукцію та продукцію підприємств інших галузей економіки, що використовується  в аграрному секторі економіки, повинно сприяти раціональному використанню  обмежених ресурсів суспільства, захисту інтересів товаровиробників і споживачів продукції, недопущенню  перерозподілу частки ВВП на користь монополій через зловживання ринкової  влади.

У четвертому розділі – „Фінансовий механізм у  системі ринкового ціноутворення” досліджено трансформацію фінансів за ринкових умов функціонування економічних суб’єктів,  ґенезу поглядів економістів щодо сутності фінансів та їх функцій, роль фінансової політики і фінансового механізму в системі організації фінансово-господарської діяльності, взаємозв’язок і взаємодію фінансових і цінових факторів, фінансовий  і ціновий механізми.

На основі критичного аналізу поглядів науковців щодо сутності фінансів конкретизовано їх трактування як економічних відносин, що виникають у процесі формування, розподілу і перерозподілу вартості ВВП, матеріалізовані у потоках грошових коштів та спрямованих на соціально-економічний розвиток суспільства. Фінансові відносини поєднують ознаки розподільно-регулюючого і контрольного характеру на макроекономічному рівні та забезпечувального, розподільно-регулюючого  і контрольного – на мікроекономічному рівні. Тому на макроекономічному рівні фінанси виконують розподільну і контрольну функції, а на мікроекономічному – забезпечення фінансовими ресурсами фінансово-господарської діяльності, розподільну і контрольну функції.

Формування і реалізація фінансових відносин забезпечується через фінансову політику. Вона відображає діяльність органів державної влади,  державного управління і місцевого самоврядування щодо визначення і реалізації довго- та короткотермінових засад економічного впливу на досягнення оптимального обсягу фінансових ресурсів, їх найефективнішого розподілу і використання для забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства. Як об’єктивний соціально-економічний процес формування і використання фінансових ресурсів, фінанси  відображають відносини базису, а фінансова політика, що реалізується  через фінанси, – відносини надбудови. Фінансова політика, яка проводиться державою через фінансове право і фінансовий механізм, належить до відносин надбудови.

Результативність державної фінансової політики аграрного сектору економіки виявляється у динаміці основних макроекономічних показників розвитку економіки   України, наведених у  табл. 2.

Таблиця 2

Динаміка основних макроекономічних показників розвитку економіки України  за 2000–2009 рр.

Показники

Р і к

2001

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Випуск продукції в Україні, млрд.  грн.

460,5

504,0

603,7

810,0

995,6

1182,2

1565,1

2072,2

1871,8

У т.ч.  сільському господар-стві,  мисливстві і лісовому господарстві

66,3

66,4

66,1

85,7

94,8

98,4

113,2

156,1

157,2

Частка сільського господар-ства,  мисливства і лісового господарства у випуску продукції України, %

14,4

13,2

10,9

10,6

9,5

8,3

7,2

7,5

8,4

ВВП України всього, млрд грн

180,5

201,2

240,2

313,0

338,6

474,1

634,8

824,2

797,0

Частка ВВП  України у  випуску продукції, %  

39,2

35,7

38,1

38,2

34,0

40,1

40,6

39,6

42,6

ВВП сільського госпо-дарства,  мисливства і лісо-вого господарства, млрд грн

29,4

29,4

29,1

37,3

40,5

41,0

47,4

65,2

65,5

Частка ВВП  сільського господарства, мисливства і лісового господарства у ВВП України, %  

16,3

14,6

12,1

11,9

12,0

8,6

7,5

7,9

8,2

Частка ВВП  сільського господарства, мисливства і лісового господарства у випуску продукції, %    

44,3

44,3

44,0

43,5

42,7

41,7

41,9

42,2

41,7

Джерело: розрахунки автора

Дані табл. 2 свідчать про зростання обсягу випуску продукції і ВВП в Україні та сільському господарстві,  мисливстві і лісовому господарстві. Водночас частка обсягу випуску продукції сільського господарства,  мисливства і лісового господарства у загальнодержавному обсягу випуску продукції з  2001 по 2008 р. знизилася на 6 відсоткових пунктів, а зниження частки ВВП – на 8,1 відсоткового пункту. Зниження частки ВВП сільського господарства,  мисливства і лісового господарства у випуску продукції здійснюється швидшими темпами порівняно з часткою обсягу виробництва продукції в загальнодержавній величині.   Водночас частка ВВП  сільського господарства,  мисливства і лісового господарства у випуску продукції  перевищувала загальнонаціональну частку на 5,1 відсоткового пункту у 2001 р. і лише у 2009 р. відбулося зниження на 0,9 відсоткового пункту. Останнє зумовлено недостатньою увагою держави до аграрного сектору економіки    2009 р., що виявилося у зменшенні державної підтримки. Ефективність фінансової підтримки аграрного сектору економіки проявляється не лише у збільшенні обсягу виробництва продукції, а й у зростанні  ВВП.

Реалізація фінансової політики забезпечується через фінансовий механізм. Критичний аналіз поглядів економістів щодо його сутності виявив, що фінансовий механізм – це система доцільно спрямованих заходів економічного впливу на процес виробництва у формі фінансових методів, фінансових важелів і фінансових інструментів, що діють у межах нормативно-правових актів і з метою забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства (рис. 3). Функціонування фінансових важелів визначають фінансові методи, а фінансові  інструменти діють у межах конкретного фінансового важеля.

 

Джерело: авторська розробка  

Рис. 3. Організаційно-фінансовий механізм та взаємодія його складових

 

Належне функціонування фінансового механізму  визначається системою цін, яка  бере безпосередню участь у взаємодії його складових, спрямованих на виробництво оптимального обсягу  економічних благ, отримання максимальних фінансових ресурсів та їх найефективнішого  використання. Тому фінансовий механізм концентрує дві основні вимоги до рівня цін і  механізму їх регулювання: ціни на економічні блага повинні бути такими, що сприяють  реалізації визначеного обсягу продукції у конкретні терміни, та забезпечують отримання прибутку, передбаченого ціновою політикою підприємства. Реалізація зазначених вимог щодо функціонування механізму ціноутворення, точності і вчасності встановлення цін на економічні блага сприяє підвищенню  ефективності  виконання фінансами  своїх функцій.

У п’ятому розділі – „Удосконалення державної аграрної політики ціноутворення засобами фінансового механізму” розкрито напрями удосконалення ціноутворення, засади управління ризиками у процесі формування цін на сільськогосподарську продукцію, удосконалення фінансового механізму та його вплив на систему цін в аграрному секторі економіки України та напрями оптимізації формування цін на сільськогосподарську продукцію, для забезпечення фінансової стійкості виробників продукції.  

У дисертації показано, що за умов ринкових відносин підвищується роль  цін в економічному обґрунтуванні прийняття господарських рішень. Вони є інформаційним носієм про допустимі витрати, оцінки потреб у певних видах продукції необхідної якості, економічних ресурсах тощо, і як один з найважливіших складових фінансового механізму. Тому заходи у сфері формування цін на  товари  мають  здійснюватися з урахуванням потреб економічного регулювання, що виявляються через функціонування фінансового механізму, спрямованого на  забезпечення належної дії його елементів за встановленими цінами.

Держава здійснює регулюючий вплив на ринкове ціноутворення за допомогою урядових заходів на основі нормативно–правового забезпечення. Виробники (продавці) регулюють ринкові ціни через застосування методичних підходів і способів ціноутворення, що забезпечують реалізацію їх цінової політики. Споживачі (покупці) спрямовують свій регулюючий вплив на ринкові ціни через купівлю або відмову від купівлі певних товарів (послуг). Кожен суб’єкт ринкових відносин, відстоюючи власний інтерес і застосовуючи доступні йому форми і методи впливу на формування цін, безпосередньо впливають на функціонування організаційно-економічного механізму регулювання  цін за умов ринкових відносин (рис. 4).  

Функціонування організаційно-економічного  механізму ціноутворення за умов ринкових відносин визначається парадигмою ціноутворення  (функціональна  система  концептуальних підходів у формі ідей, уявлень та вимог, спрямованих на розв’язання теоретичних і практичних завдань з формування ринкових цін на економічні блага). Основні підходи, що розкривають економічну сутність  парадигми формування цін за умов ринкових відносин  наступні:  державне регулювання складових ціни, спрямованих на забезпечення  загальнодержавних потреб у фінансових ресурсах через прямі і непрямі податки, відрахування на соціальні заходи  та визначення  основних соціальних параметрів життя людини у формі встановлення мінімальної заробітної плати, гарантування  соціального страхування і соціального забезпечення тощо; поєднання ринкового саморегулювання і державного регулювання  процесу формування рівня цін на економічні блага через  режим обмеження монополізму, нечесної конкуренції, підтримання повноцінності грошей в обороті та інших заходів; двокритеріальний підхід до формування цін на економічні блага, за якого ціна повинна задовольняти умови виробництва і умови споживання; економічне обґрунтування співвідношення цін на взаємозамінні товари через порівнювання натуральних показників споживних переваг та рівня якості; забезпечення системного підходу до  ціноутворення через  функціональну взаємодію динамічного взаємозв’язку  між окремими цінами  і зовнішнім середовищем, що діє в економіці суспільства; спрямування діяльності відповідних державних органів на обмеження диспаритету цін на економічні блага різних галузей економіки;  забезпечення стабільності цін на сільськогосподарську продукцію регулюючими заходами держави відносно умов ринкового середовища. Вихідним положенням парадигми ціноутворення є  відображення через ціни  економічних   інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин.  

Рис.  4. Схема організаційно-економічного  механізму регулювання цін за умов ринкових відносин

У роботі зазначено, що з метою забезпечення фінансової стійкості підприємств аграрного сектору економіки, відпускні ціни на їх продукцію необхідно  здійснювати за двокритеріальним підходом, який пов’язує ціни пропозиції і ціни попиту на сільськогосподарську продукцію з врахуванням впливу ринкових факторів. При виявленні впливу кон’юнктури ринку на сільськогосподарську продукцію найбільш доцільним вважається застосування  експертних оцінок. Останні грунтуються на узагальненій думці експертів про вплив ринкових факторів на рівень ціни певного економічного блага. У дисертації досліджується формування цін із застосуванням експертних оцінок на сільськогосподарську продукцію.  Для цього пропонується методика, за якою формування цін включає три послідовно здійснюваних етапи: по-перше, визначення базової відпускної ціни (ціни пропозиції) на певний сільськогосподарський продукт на основі економічних витрат підприємства та планової норми прибутку, по-друге, виявлення величини впливу ринкових факторів (у бік підвищення і у бік зниження) на базову ціну за даними експертних оцінок і, по-третє, встановлення  ціни попиту шляхом коригування базової відпускної ціни на величину сукупного впливу ринкових факторів, визначених за результатами експертизи.

Ціни на сільськогосподарську продукцію, за якими товаровиробники реалізують свою продукцію, визначених  за результатами оцінок (Цр) ринкової ситуації пропонується визначати за такою формулою:

,

             (1)

де  – базова ціна, за якою  сільськогосподарський продукт реалізується товаровиробниками грн;

– середній коефіцієнт зміни ціни за рахунок і-го ринкового фактора за оцінками експертів, тобто ;

– кількість експертів, які оцінюють вплив цього фактора на зміну базової ціни;

– ваговий коефіцієнт -го ринкового фактора, який впливає на ринкову ціну певного товару ().

Визначення середнього коефіцієнта впливу ринкових факторів на вільну відпускну ціну, наведено в табл. 3.

У роботі показано, що ціноутворення на товари, які забезпечують умови виробництва та формування виробничого капіталу аграрного сектору економіки, здійснюється переважно із застосуванням параметричних методів (агрегатного методу, бального методу, методу регресивного аналізу тощо). У результаті дослідження виявлено, що формування цін на товари виробничого призначення, які забезпечують умови сільськогосподарського виробництва () необхідно здійснювати з урахуванням їхніх техніко-економічних характеристик за такою формулою :

     ( 2 )

де  – ціна на базовий товар даної групи;

– індивідуальний індекс -ї якісної переваги виробу;

– кількість параметрів якості, що впливає на ціну.

Таблиця 3

Оцінка впливу ринкових факторів на вільну відпускну  ціну пропозиції на картоплю

п/пп

Ринковий  фактор

Коефіцієнт відносної значимості

Оцінка експертами співвідношення якісної характеристики продукції, коефіцієнт

Вплив ринкових факторів на ціну пропозиції, коефіцієнт

е к с п е р т и

Середній коефіцієнт

   А

   Б

   В

1

Екологічна чистота

0,50

1,10

1,12

1,09

1,1033

0,5516

2

Пошкодження шкідниками

0,15

1,06

1,09

1,10

1,0833

0,1625

3

Механічні пошкодження

0,09

1,02

1,08

1,10

1,0667

0,0960

4

Забрудненість

0,11

1,03

1,05

1,09

1,0833

0,1192

5

Зовнішній вигляд

0,08

1,10

1,15

1,20

1,1500

0,0920

6

Рекламне забезпечення

0,01

1,00

1,05

1,01

1,0200

0,0102

7

Інфляція

0,03

1,05

1,05

1,05

1,0500

0,0315

8

Інші чинники

0,08

0,95

0,95

1,00

0,9667

0,0773

    Разом

1,00

х

х

х

х

1,1403

Джерело: розрахунки автора

У дисертації доведено, що удосконалення ціноутворення на продукцію підприємств природних монополій, якими користуються сільськогосподарські підприємства,  пов’язане із застосуванням динамічних цін: передбаченням у їхній структурі постійної і змінної частин, що відображають  операційні витрати, та єдина для держави економічно обґрунтована норма рентабельності, що відображає відношення прибутку до  власного капіталу:

                 Цм=,                                                      (3)

де  Цм –  ринкова ціна (тариф) на метричну одиницю продукції підприємств природних монополій,  грн;   

Вз – змінні витрати на купівельні матеріали, послуги тощо, скориговані на обсяг діяльності та нераціональні витрати, грн;      

Вп   – постійні витрати з організації і збуту продукції у звітному періоді, скориговані на неефективні витрати, грн;    

З – обсяг основної і додаткової заробітної плати та відрахування на соціальні заходи звітного періоду, скориговані на обсяг діяльності та вивільнення працівників у результаті запровадження новітніх технологій, грн;   

 і –  середній індекс  інфляції у плановому періоді;  

ім – середній індекс зміни рівня мінімальної заробітної плати у плановому періоді;

Р – норма рентабельності за відношенням чистого прибутку до  власного капіталу, коефіцієнт;

К – власний капітал підприємства за звітний період, скоригований на його майбутні зміни, грн;    

Q – плановий обсяг наданих послуг;

1,2 – коефіцієнт, що відображає обсяг ПДВ у ціні на послуги.

Практика формування цін  (тарифів) на продукцію підприємств природних монополій має враховувати економічно обґрунтовані виробничо-збутові витрати та прибуток підприємств у формі норми рентабельності до власного капіталу, що створюють належні економічні умови для збалансованого розвитку цих підприємств, з одного боку, та забезпечувати захист прав споживачів на отримання ними продукції належної якості  у достатній кількості за доступними цінами – з іншого. Удосконалення процесу  ціноутворення у сфері діяльності підприємств природних монополій із застосуванням  динамічних цін сприятимуть зниженню витрат з організації управління і водночас стимулюватимуть збільшення обсягу діяльності відповідно до потреб  попиту.

Дослідження показало: оскільки за умов вільної конкуренції остаточний рівень цін на товари формується на основі ринкової ситуації,  підприємствам необхідно своєчасно реагувати на зміни кон’юнктури ринку. Несвоєчасне реагування на зміни ринкової ситуації негативно впливає на результати фінансово-господарської діяльності. Якщо середні ринкові ціни знизилися в результаті змін ринкової ситуації, а сільськогосподарське підприємство своєчасно не відреагувало на ці зміни, то у нього зменшаться обсяг реалізації і величина прибутку. Якщо в результаті ринкової ситуації відбулося підвищення середнього рівня цін, а підприємство своєчасно не відреагувало, то воно матиме прямі втрати від реалізації товарів за заниженими цінами.

У дисертації проаналізовано функціонування ринку зернових в Україні та запропоновано моделі його регулювання за рахунок змін в адмініструванні податку на додану вартість. Показано, що найбільш дієвою з точки зору забезпечення суспільного консенсусу є модель, за якою лише виробники зерна повинні бути платниками податку на додану вартість. Всі інші операції, які проводять учасники зернового ринку (посередники, зернотрейдери), звільняються від сплати ПДВ. У цьому разі забезпечується державна підтримка виробника, оскільки за законодавством різниця між податковим кредитом та податковим зобов’язанням передається йому, а зернотрейдер втрачає право на відшкодування ПДВ. За цих умов держава виграє за рахунок припинення функціонування тіньових схем із відшкодування ПДВ.

ВИСНОВКИ

Результатом дисертаційного дослідження є теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми формування і реалізації державної політики та фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію. Це дає можливість сформулювати висновки концептуально-теоретичного, методологічного й науково-практичного характеру, які відображають вирішення основних завдань дисертаційної роботи відповідно до поставленої мети:

Державна аграрна політика розглядається як форма відображення соціально-економічного представництва інтересів різних соціальних верств населення та сфер економічної діяльності, в межах якої за допомогою системи стратегічних і тактичних принципів, засобів і методів правового і організаційного характеру вирішується формування продовольчої безпеки держави та сталого розвитку аграрного сектору економіки. Вона повинна враховувати наявність об’єктивного зв’язку між економічними, соціальними і територіальними аспектами функціонування економічних суб’єктів суспільства. Результативність функціонування політики виявляється рівнем  досягнення  узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин.   

Державна аграрна політика формується на основі механізмів, які забезпечують взаємодію процесів функціонування та розвитку агро-продовольчої сфери з іншими сферами діяльності і відображають її специфіку як соціально-економічної системи. Організаційно-економічний механізм  розглядається як сукупність правових норм, принципів, методів, регуляторів, за допомогою яких формується аграрна політика держави та її регіонів. Він відображає прямі й   зворотні зв’язки, що забезпечує його адаптивність щодо середовища функціонування. Аграрна політика розглядається як система, що включає продовольчу, сільськогосподарську, агропромислову і загальнодержавну складові. Їм відповідають певні засоби дії, що класифіковані за різними спрямуваннями – економічні, адміністративні, індикативні та фіскальні, взаємодія яких забезпечується за прямими й зворотними зв’язками.

Одним з головних інструментів формування і реалізації державної аграрної політики є політика формування цін на сільськогосподарську продукцію та товари і послуги інших галузей економіки, які використовуються в аграрному секторі економіки. Ціни  на сільськогосподарську продукцію  найповніше відповідають суспільним потребам, якщо вони задовольняють інтереси і  сільськогосподарських товаровиробників, і споживачів. Такі ціни  мають відповідати таким вимогам:

а) відображати рівень суспільно необхідних виробничо-збутових витрат;

б) враховувати сезонний характер виробництва окремих видів сільськогосподарської продукції;

в)  відображати поряд з вартістю якість продукції та її корисність,  що формують споживчу вартість;

в) забезпечувати еквівалентність обміну сільськогосподарських продуктів на промислові вироби, що використовуються для виробничої діяльності в аграрному секторі економіки.

         4. Формування цін на продукцію аграрного сектору економіки здійснюється за поєднанням  положень класичної економічної теорії щодо вартості, витрат виробництва, попиту й пропозиції та маржинального аналізу, корисності економічних благ. Базою формування цін є собівартість продукції – грошовий вираз виробничо-збутових витрат. Водночас споживча вартість, як носій корисності товару, є передумовою формування його вартості. Тому рівень цін повинен відображати не лише умови виробництва, а й споживання.

5. Ринкове господарювання сприяє високому рівню його монополізації та ставить певні соціальні й економічні вимоги до результатів діяльності економічних суб’єктів, що обмежує регулюючі можливості ринкового саморегулювання. В аграрному секторі економіки ринкове саморегулювання додатково обмежується специфікою сільськогосподарського виробництва (сезонність сільськогосподарського виробництва, залежність від природнокліматичних умов, диспаритету цін  та інших об’єктивних і суб’єктивних причин). Цей механізм не може самостійно протистояти затяжному спаду сільськогосподарського виробництва, високому рівню довгострокової інфляції та безробіттю в суспільстві, усувати  поляризацію населення залежно від рівня їхнього доходів та нерівномірного розвитку регіонів тощо. Тому за сучасних умов розвитку ринкових відносин у сільськогосподарському виробництві України механізм ринкового саморегулювання зумовлює необхідність державного регулюючого впливу на функціонування аграрного сектору економіки через систему цін.

6. Провідна роль у вирішенні завдань формування і реалізації державної аграрної політики належить збереженню  цінової стабільності на сільськогосподарську продукцію відносно умов ринкового середовища. Нині в Україні вона недостатньо результативно забезпечується заходами держави за товарної і фінансової інтервенцій у межах організованого аграрного ринку та  фінансової підтримки  виробників  сільськогосподарської продукції у таких формах, як   бюджетна позика, кредитна підтримка (кредитна субсидія), державна підтримка виробників продукції тваринництва, державне регулювання ринку сільськогосподарського страхування (комплексне та індикативне страхування),  інша  підтримка виробників сільськогосподарської продукції. Тому необхідно удосконалювати державну підтримку сільськогосподарських товаровиробників з будівництва овочесховищ і оптових ринків, поглиблення і розширення товарної інтервенції на ринку сільськогосподарської продукції у міжсезонний період для забезпечення  цінової стабільності та створення інтервенційних запасів нафтопродуктів. 

7. Провідну роль у системі цін на сільськогосподарську продукцію відіграють ціни, за якими реалізують товаровиробники  свою продукцію. Переважаючий обсяг товарної продукції оцінюється за вільними цінами, не охопленими безпосереднім державним регулюючим впливом. Основою їхнього формування слугують витрати, конкуренція та попит. Незалежно від цього, інтереси сільськогосподарських підприємств потребують відшкодування економічно обґрунтованих виробничо-збутових витрат  та забезпечення отримання планового прибутку, а інтереси споживачів – задоволення їхніх потреб відповідно до рівня цін на продукцію. Тому формування цін на сільськогосподарську продукцію, за якими вона реалізується  необхідно здійснювати за двома критеріями: обґрунтованих економічних витрат і прибутку з позиції  виробників сільськогосподарської продукції  та споживних і конкурентних переваг цієї продукції, зумовлених задоволенням потреб споживачів. Цим вимогам найповніше відповідають такі методи формування  цін: параметричні методи та методи динамічних цін з одночасним передбаченням у їхній структурі постійної і змінної частин, неформальні методи оцінки кон’юнктури ринку (експертні оцінки тощо).

8. Ціни на сільськогосподарську продукцію є ринковими  і одночасно  регульованими. Ринкове ціноутворення означає свободу сільськогосподарських підприємств у формуванні цін на товарну продукцію за співвідношенням попиту і пропозиції. Водночас ринкові ціни на сільськогосподарську продукцію  є об’єктом  регулюючого впливу з двох боків. Складові структури ціни певною мірою визначаються державними фінансовими нормативами як складові доданої вартості та потребами у фінансових ресурсах сільськогосподарських підприємств, з одного боку, а з іншого – за ринковим механізмом та впливом конкурентного середовища, які вимагають  відповідності ціни  умовам споживачів  щодо їх якісних характеристик.

9. Практика свідчить, що техніка формування цін на сільськогосподарську продукцію, за якими вона реалізується покупцям  може бути різною. Економічне обґрунтування таких цін пов’язане з комплексним підходом, що об'єднує різні методи, включаючи визначення впливу ринкових факторів на їх рівень. Водночас  ціни на товари виробничого призначення, які купують сільськогосподарські товаровиробники на підприємствах інших галузей економіки та ціни на продукцію підприємств природних монополій в основному формуються за витратним методом, що в деяких випадках є завищеними. Ціни на товари виробничого призначення необхідно  ставити в  залежність від їх техніко-економічних показників, а ціни на продукцію природних монополій обґрунтовуються за методом динамічних цін з одночасним передбаченням у їхній структурі постійної і змінної частин, що відображають  операційні витрати та регламентуючу норму рентабельності щодо  власного капіталу.

10. Запропонована методика визначення  рівня цін попиту на сільськогосподарську продукцію передбачає послідовне  доведення до її рівня ціни пропозиції із застосуванням оцінок кон’юнктури ринку в коротко- та довгостроковому періодах. Вона  передбачає   формування ціни попиту у три етапи. Перший етап передбачає визначення  ціни пропозиції на певний сільськогосподарський продукт товаровиробниками за даними економічних витрат та планової норми прибутку (базова відпускна ціна) підприємства. Другий етап забезпечує визначення показників впливу ринкових факторів (у бік підвищення чи зниження) на базову ціну пропозиції за результатами експертних оцінок. На третьому етапі визначається ціна попиту на сільськогосподарський продукт, що реалізується товаровиробниками через коригування базової ціни на величину сукупного впливу ринкових факторів, визначених за результатами експертних оцінок.

11. За сучасних умов ринкових відносин ціни на переважну більшість сільськогосподарської продукції, що реалізують товаровиробники, визначаються за ринковою ситуацією. Це вимагає від сільськогосподарських товаровиробників  своєчасного реагування на зміни кон’юнктури ринку через відповідне коригування раніше встановлених відпускних цін на товарну продукцію. Запропонована методика дає можливість встановити втрати від несвоєчасного реагування сільськогосподарських підприємств на зміни ринкової ситуації, що сприятиме підвищенню відповідальності за діяльність відповідних служб та персональної відповідальності за точність встановленої ціни.

12. Дослідження основних засад державної політики та фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію за умов ринкових відносин показало, що фінанси як соціально-економічне явище відображають економічні відносини, зумовлені процесом формування, розподілу і використання ВВП, матеріалізовані у потоках грошових коштів та спрямовані на соціально-економічний розвиток суспільства. Суспільне призначення фінансів виявляється не лише через кожну окрему функцію (розподільну і контрольну функції на макроекономічному рівні та забезпечення фінансовими ресурсами процесу фінансово-господарської діяльності, розподільну і контрольну – на мікроекономічному), а переважно системно в їх єдності і взаємодії. З’ясування сутності фінансів та їх функцій визначило необхідність розмежування  об’єктивності функціонування фінансів з властивими їм функціями, спрямованими на забезпечення соціально-економічного розвитку суспільства через розподільно-регулюючий процес та  використання державою для  регулювання економічних відносин в діяльності сільськогосподарських підприємств  через фінансову політику.

13. Функціонування фінансів у державі визначається її фінансовою політикою, яка формується під визначальним впливом економічної політики, фінансової парадигми,  законодавчого і нормативно-правового забезпечення.  Розкриття економічної сутності  поняття  „фінансовий механізм” показало, що його складові мають трирівневу структуру (фінансові методи, фінансові важелі і фінансові інструменти), управління якими відбувається через упорядкованість відносин за зв’язками субординації. Функціонування фінансового механізму на першому рівні забезпечується через  фінансові методи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований вплив на процес суспільного виробництва (фінансове прогнозування, фінансове проектування, фінансове планування тощо). На другому рівні діють фінансові важелі, які характеризують економічний зміст окремої сукупності фінансових відносин, спрямованих на виконання передбачених завдань (бюджети, податки, ціни, фінансування тощо). На третьому рівні функціонують фінансові інструменти, за допомогою яких здійснюється безпосередній стимулюючий чи стримуючий вплив на створення економічних благ.

14. Встановлено, що за сучасних умов ринкових відносин  парадигма ціноутворення на сільськогосподарську продукцію включає такі основні аспекти:

державне регулювання складових ВВП в ціні на сільськогосподарську продукцію;

– поєднання ринкового саморегулювання і державного регулювання  процесу формування рівня цін на економічні блага;

двокритеріальний підхід формування цін на економічні блага, за якого ціна повинна задовольняти умови виробництва і умови споживання;

економічне обґрунтування співвідношення цін на взаємозамінні товари через порівняння натуральних показників споживних переваг та рівня якості;

спрямування діяльності державної влади, державного управління та місцевого самоврядування на обмеження диспаритету цін на економічні блага різних галузей економіки;  

забезпечення системного підходу до  ціноутворення через  функціональну взаємодію динамічного взаємозв’язку  між окремими цінами на товари  і зовнішнім середовищем;

забезпечення стабільності цін відносно умов ринкового середовища на сільськогосподарську продукцію регулюючими заходами держави.

 відображення через ціни  економічних   інтересів усіх суб’єктів ринкових відносин.  

15. З’ясування взаємозв’язку та взаємодії фінансових і цінових факторів у процесі виконання фінансами і цінами розподільної функції  дало змогу виявити, що  фінансові чинники відіграють суттєву роль серед розподільних економічних категорій, які забезпечують  розподіл і перерозподіл ВВП. Вони підпорядковують дії розподільної функції ціни, визначають виконання нею пропорцій розподілу і перерозподілу ВВП. Здійснюючи регулюючий вплив на ринкове ціноутворення, фінансовий механізм  концентрує основні вимоги щодо  формування цін на економічні блага:  забезпечення реалізації певного обсягу продукції у  визначені терміни і отримання прибутку, передбаченого ціновою політикою економічного суб’єкта.

16 З метою забезпечення стабілізації цін відносно умов ринкового середовища на продукцію організованого аграрного ринку та підвищення ефективності використання державних коштів доцільно розширити межі товарної і фінансової інтервенції та державної підтримки сільськогосподарських товаровиробників з будівництва овочесховищ і оптових ринків та створення інтервенційних запасів нафтопродуктів тощо. Забезпечити регулювання цін на сільськогосподарську продукцію через індикативне планування  як засобу узгодження економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин та перегляд умов адміністрування податку на додану вартість, передбачаючи звільнення від оподаткування ПДВ  посередників  і експортерів при збереженні отримання товаровиробником державної підтримки в розмірі різниці між податковими зобов’язаннями та податковим кредитом з ПДВ, що  унеможливлюють застосування тіньових схем з відшкодування цього податку.

Реалізація зазначених пропозицій щодо  удосконалення державної політики та фінансового механізму ціноутворення в аграрному секторі економіки сприятиме формуванню належного виробничого потенціалу сільськогосподарських підприємств та соціально-економічному розвитку суспільства за сучасних умов ринкових відносин.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії та розділи у монографіях:

Артус М. М. Формування механізму ціноутворення в умовах ринкової економіки: монографія  /М. М. Артус. – Тернопіль: Економічна думка, 2002. – 354 с.  (20,5 друк. арк.).

Артус М. М. Функціонування системи цін у фінансовому механізмі  ринкової економіки України: монографія / М. М. Артус. – Львів: „Новий Світ–2000, 2008.– 306 с.  (16,3 друк. арк.).

Артус М. М. Основи формування системи цін в Україні: колективна наукова монографія [за наук. ред. д.е.н. проф. М. М. Єрмошенка] /Сучасні проблеми розвитку національної економіки і шляхи їх розв’язання  / М.Артус. – К.: Національна академія управління, 2008.– 452 с. (Особистий внесок С.65–73. – 0,65 друк. арк.).

Артус М. М. Ціноутворення на продукцію підприємств природних монополій у системі функціонування місцевих бюджетів: монографія [за ред. проф. О. П. Кириленко] / Модернізація місцевих фінансів України в умовах економічних і соціальних трансформацій. / М.Артус – Тернопіль: ТНЕУ, Економічна думка,  2008. – 376 с. (Особистий внесок  С.237–248; 0,84 друк. арк.)

Статті у наукових фахових виданнях:

Артус М. М. Методика аналізу умов прибутковості при зміні цін / М.Артус // Наукові записки: зб. наук. праць викладачів і аспірантів кафедри економічного аналізу ТАНГ. – Тернопіль, 2000. – С. 30 – 32 (0,38 дрк. арк.).

Артус М. М. Вплив споживної вартості на формування ринкових цін / М. Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". – Тернопіль, 2001. – №7. – С. 37–39   (0,38 друк. арк.).

Артус М. М. Методика аналізу впливу зміни цін, постійних та змінних витрат на забезпечення фінансової стабільності суб’єктів господарювання            / М. Артус // Наукові записки: зб. наук. праць кафедри економічного аналізу ТАНГ.– Тернопіль: Економічна думка, 2001. – Вип. 9. – С. 72–74  (0,38  друк. арк.).

Артус М. М. Економічний зміст ринкової ціни та її функції   / М. Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка".  – Тернопіль, 2001. – №8. – С. 25–28  (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Аналіз забезпечення надходження запланованого прибутку в умовах ситуаційної зміни ринкових цін / М. Артус // Наукові записки: зб. наук. праць кафедри економічного аналізу ТАНГ. – Ч. 2. - Тернопіль –  Вип. 10: Економічна думка, 2001. – С. 166–169  (0,43 друк. арк.).

Артус М. М.  Тенденції динаміки цін та її закономірності / М.Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". – Тернопіль, 2001. – №9. –  С. 21–24  (0,38 друк. арк.).

Артус М. М.  Аналіз політики ціноутворення в умовах ринку / М.Артус  // Наукові записки: зб. наук. праць кафедри економічного аналізу ТАНГ.. -– Ч. 1. – Тернопіль: Економічна думка, 2002.– Вип. 11 – С. 95–97  (0,4 друк. арк.).

Артус М М. Елементи ціни та їх  формування в умовах ринкового ціноутворення на товари суб’єктів господарювання / М. Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". –  Тернопіль, 2002. –  №10. –   С. 49–51  (0,38 друк. арк.).

Артус М. М. Організація тактичних заходів ринкового ціноутворення / М.Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". – Тернопіль, 2002. – №11. – С. 31–33  (0,38 друк. арк.).

Артус М. М. Фінанси і ціна – визначальні економічні важелі в господарському механізмі / М.Артус // Фінанси України. – 2002. – № 11.  – С. 41–43    (0,42 друк. арк.).

Артус М. М. Формування ринкових цін на товари за методом експертних оцінок / М.Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія: Економіка.  – Тернопіль, 2002. – № 12.– С. 37–40  (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Формування ринкових цін на грошовий капітал  / М. Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". –  Тернопіль, 2002. – №13. – С.24–27 (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Формування ринкових цін на робочу силу – найважливішого економічного фактору / М. Артус // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту імені Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". –  Тернопіль, 2003. – №14. – С. 27–30  (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Формування ринкових цін на землю – одного з найважливіших економічних факторів сільського господарства / М.Артус // Наук. вісн. НАУ. – Вип. 62. – К, 2003. – С. 133–137  (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Стратегія ціноутворення на сільськогосподарську продукцію / М. Артус // Наук. Вісн. НАУ. – Вип.. 66. –  К, 2003. – С. 243–247  (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Аналіз стратегій ринкового ціноутворення суб’єктів господарювання  / М. Артус // Зб. наук. праць кафедри економічного аналізу. – Вип. 12. – Ч. 1.– Тернопіль: Економічна думка, 2003. – С. 88–91   (0,5 друк. арк.).

Артус М. М. Ціноутворення – важлива складова роботи фінансової служби суб’єктів господарювання / М. Артус //Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". – Тернопіль, 2003. – №15. – С. 19–22  (0,35 друк. арк.).

Артус М. М. Аналіз формування ринкових цін на власні товари підприємств / М.Артус //Зб. наук. праць кафедри економічного аналізу. – Тернопіль : Економічна думка, 2004 –  Вип. 13. – С. 122–126   (0,55 друк. арк.).

Артус М.М. Механізм ціноутворення та його функціонування в умовах ринку / М.Артус // Фінанси України. – 2004. –  №10. – С. 103 – 107  (0,48 друк. арк.).

Артус М. М. Методологічні основи визначення господарського механізму / М. Артус // Зб. наук. праць. Наук. вісн. Ужгородського ун-ту. Серія "Економіка". – Ужгород, 2005.– Вип. 18. – С. 108–111 (0,53 друк. арк.).

Артус  М. М. Організація контролю за цінами в системі внутрішнього аудиту / М. Артус // Економіка і управління.  – 2005. – №2. – С. 40 – 44             (0,47 друк. арк.).

Артус М. М. Методологія економічного обґрунтування ціни в ринкових умовах господарювання / М. Артус // Світ фінансів. – Тернопіль,  2006. – Випуск 1(6).– С. 63 – 71  (0,56 друк. арк.).

Артус М. М. Фінансова політика в системі прийняття фінансово-господарських рішень / М.Артус // Галицький економічний вісник. – Тернопіль,  2006. –  № 1 (8). – С. 126 – 133  (0,61 друк. арк.).

Артус М. М. Засади формування фінансової парадигми в сучасних умовах розвитку ринкової економіки України  / М. Артус // Фінанси України.  – 2006. – №5. – С. 63 – 70   (0,62 друк. арк.).

Артус М.М. Система організації функціонування фінансів / М. Артус // Актуальні проблеми економіки. – 2006. – №7. – С. 56–64  (0.63 друк. арк.).

Артус М. М. Проблеми  управління ризиками суб’єктів комерційної діяльності при визначенні ринкових цін на власні товари / М. Артус, Н. Хижа // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Економіка". – Тернопіль, 2007. – Вип. №21. – С. 134 – 139  (0,62 друк. арк.)  (авторський матеріал  0,46 друк. арк.).

Артус М. М. Проблеми трактування сутності та функцій категорії “фінанси” / М. Артус // Фінанси України. – 2007.  –  № 4.  –  С.127 – 135   (0,62 друк. арк.).

Артус М. М. Організація класифікації системи цін в економіці України / М. Артус,  Н. Хижа // Галицький економічний вісник. –Тернопіль,  2008. –  № 2 (17). – С. 91 – 100  (0,63 друк. арк., авторський матеріал  0,46 друк. арк.).

Артус М. М. Проблеми ціноутворення на продукцію підприємств природних монополій / М. Артус // Формування ринкових відносин в Україні.– К., 2008. –  Вип. 12 (91) – С. 7–12 (0,60 друк. арк.). 

Артус М. М. Державне  регулювання ціноутворення в умовах ринкових відносин / М.Артус // Світ фінансів. – Тернопіль, 2009. – № 4 (21). С.128–134     (0,53 друк. арк.).

Матеріли наукових  конференцій:

Артус М. М. К вопросу совершенствования калькулирования себестоимости  для ценообразования на новые товары / М. Артус  // Повышение эффективности общественного производства на основе научно–технического прогресса (тезисы докладов): материалы республиканской научной конференции. – Тернополь, 1976.   – Вып. 3. – С. 33 –35  ( 0,2 друк. арк.).

Артус М. М. Роль цен в хозяйственном механизме // Финансово–кредитный механизм в системе хозяйственного механизма развитого социалистического общества  / М. Артус: материалы науч. Конф., проведенной в Московском финансовом институте в январе 1980 г. – М., 1980. – С.185–186  (0,2 друк. арк.).

Артус М. М. Стратегія державного регулювання цін в умовах ринку / М.Артус: матеріали наук.-практ. Конф.  “Стратегія розвитку вітчизняних підприємств”. – Тернопіль: ТАНГ, 2003. – С. 95 – 99 (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Засади організації державного регулювання  ціноутворення в умовах ринку / М.Артус: матеріали першої міжнародної науково-практичної конференції “Науковий потенціал світу – 2004”.– Т. 10: Фінансові відносини. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2004. – С. 5 – 8   (0,3 друк. арк.).

Артус М. М. Контроль за цінами в системі внутрішнього аудиту. Облік, аналіз і аудит в сучасному бізнесі / М. Артус: матеріали Міжнар. наук. пркт. Конф. (27-28 травня  2004 р.) – Львів, 2004. – С. 16 – 20  (0,4 друк. арк.).

Артус М. М. Основні підходи до формування ринкових цін на взаємозамінні товари виробничого призначення  / М.Артус: матеріали VІІ Між нар. Наук.- практ. Конф : “Наука і освіта – 2004.” – Т. 9: Фінансові відносини. – Дніпропетровськ: Наука і освіта,  2004. –  С. 5 – 8  (0,3 друк. арк.)..

Артус  М.  М. Інтерес до праці людини і ціна робочої сили. Регіональні проблеми зайнятості і ринку праці / М.Артус: матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. – Тернопіль, 2004. – С. 253–255  (0,3 друк. арк.).

Артус М. М. Методика обґрунтування ринкових цін суб’єктів господарювання в умовах транзитивної економіки / М.Артус: матеріали міжнар. наук.-практ. конф. “Наука та інвестиції–2005”. Т.7: Економічні науки. –  Дніпропетровськ:  Наука і освіта, 2005. – С. 31 – 35 (0,3 друк. арк.).

Артус М. М. Ціноутворення в системі державного регулювання суб’єктів підприємницької діяльності / М.Артус // Фінансове та інституційне забезпечення підприємства в Україні: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. (24–25 березня 2005 р.) – К., 2005. – С. 123–125  (0,3 друк. арк.).

Артус М. М. Засади оцінки фінансової стійкості суб‘єктів господарювання / М.Артус // Шлях України: колізії новітнього поступу: матеріали Всеукр. наук.-практ. Конф.  (27 січня 2006 року). – Тернопіль, –2006. – С. 186–188  (0,3 друк. арк.).

Артус  М. М. Засади організації функціонування фінансів / М.Артус  // Соціально-економічні аспекти підприємництва в Україні: зб.  матеріалів ІІІ міжвузівської наук.-практ. конф.  Тернопільської філії Європейського університету. – Тернопіль, 2006. – С. 5 – 14  (0,8 друк. арк.).

Артус  М. М. Проблеми організації фінансів суб’єктів господарювання / М.Артус // Современные аспекты финансового управления экономическими процессами: материалы Всеукр. научно-методологической конференции. – Севастополь,  2006. – С. 5–8  (0,3 друк. арк.).

Артус  М. М. Фінансова стійкість суб’єктів комерційної діяльності та її оцінка / М.Артус // Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в постстабілізаційний період: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу “Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постстабілізаційний період”. –  Тернопіль,  2007. – С. 8 – 11 (0,3 друк. арк.).

Артус  М. М. До питання визначення двокритеріальної основи ринкової ціни / М.Артус: матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. “Формування єдиного наукового простору Європи та завдання економічної науки”. –  Тернопіль,  2007. – С. 173–175 (0,25 друк. арк.).

Артус  М. М. Фінанси і ціна в системі функціонування економічних відносин / М.Артус: матеріали між нар. Наук.-практ. конф. “Фінансові ринки та інститути”. – Х.,  "ІНЖЕК", 2007. – С. 13 –16   (0, 25 д.а.).  

Артус М. М. Концептуальні засади ціноутворення на продукт банківської діяльності / М.Артус: матеріали наук.-практ. конф. “Економіка України напередодні входження у європейські та світові структури”. – Тернопіль,  2008. – С. 110 – 113 (0,25 друк. арк.).

Артус М. М. Проблеми ціноутворення на продукцію підприємств природних монополій / М.Артус: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу “Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в постабілізаційний період”. – Тернопіль,  2008.  – С. 7–9  (0,25 друк. арк.).  

Артус М. М.  Функционирование   механизма управления рыночным ценообразованием / М.Артус: материалы  VІ Междунар. науч.-практич. конф. “Предпринимательство в Беларуси: опыт становления и перспективы развития”.  – Минск, 2009. – С. 19–21  (0,15 друк. арк.).

Артус М. М. Питання визначення ефективності функціонування системи цін в ринковій економіці України / М.Артус: матеріали 1 міжнар. наук.-практ. конф.  “Актуальні проблеми соціально-економічного розвитку України в умовах глобалізації”. – Тернопіль : ТКІ, 2009. – С. 74–75   (0,2 друк. арк.).

Артус М. М. Організація управління ринковим ціноутворенням на мікроекономічному рівні / М.Артус: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу “Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в умовах світової економічної кризи”. – Тернопіль, 2009. – С. 7 – 12 (0,35 друк. арк.).

Артус  М. М. Державна аграрна інтервенція як засіб стабілізації цін на сільськогосподарську продукцію та її удосконалення / М.Артус: матеріали ІІ міжнар. наук.-практ. конф. “Актуальні проблеми соціально-економічних трансформацій у міжнародному середовищі”. – Тернопіль: ТКІ, 2010. – С. 123–126   (0,24 друк. арк.).  

Артус  М. М. Совершенствование формирования закупочных цен на сельскохозяйственную продукцию / М.Артус: материалы VІІ Междунар. науч.-практ. конф. “Предпринимательство в Беларуси: опыт становления и перспективы развития”.  – Минск,  2010. – С. 52–53  (0,15 ддрук. арк.).

Артус  М. М. Важливі напрями реалізації державної цінової політики на сільськогосподарських підприємствах / М.Артус: матеріали наук. конф. професорсько-викладацького складу “Методологічні проблеми фінансової теорії та практики в умовах світової економічної кризи”. – Тернопіль,   2010. – С. 11 – 17 (0,35 друк. арк.).

Публікації в інших виданнях:

Артус М. М. Бюджетна система : [навч. посіб. для студенів вищих навчальних закладів] / М.Артус, Н.Хижа. – К.: Ви - во Європ. ун-ту, 2005. –     220 с.  (12,79 д.а.)  (авторський матеріал – 11,7 друк. арк.).

Артус М. М. Гроші та кредит : [навч. посіб. для студенів вищих навчальних закладів] 2-ге вид.  / М. Артус,  – К.: Вид-во Європ. ун-ту, 2005. – 206 с. (9,65 друк. арк.).

Артус М. М. Фінанси : [навч. посіб. для студенів вищих навчальних закладів] / М.Артус. – К.: Вид – во Європ. ун-ту, 2005.– 198 с.  (11,51 друк. арк.).

Артус М. М. Совершенствование определения валового дохода в пользу заготовительных организаций при установлении цен на излишки сельскохозяйственных продуктов / М. Артус,  Б. Корецкий  // Центросоюз СССР. Московский кооперативный институт. Пути повышения эффективности заготовительной деятельности потребительской кооперации: сб. науч. трудов. – М., 1980. – С. 115–120  (0,3 друк. арк.).   

Артус  М. М. Ціноутворення і інфляція /М. Артус, Р. Іваночко // Наукові записки Тернопільського держ. пед. ун-ту ім. Володимира Гнатюка. Серія "Філософія, економіка". – Тернопіль, 1999. – №3. – С. 122–125  (0,35 друк. арк., авторський матеріал 0,2 друк. арк.).

Артус  М.  М. Прогнозування та оперативне економічне регулювання цін – важливий елемент ринкового механізму / М. Артус,  Н. Хижа  // Економіка і ринок: облік, аналіз, контроль.– Тернопіль: Економічна думка, 2000. – Вип. 3.  – С. 64 – 68  (0,34 д.а., авторський матеріал 0,17 друк. арк.).  

Артус М. М. Особливості формування цін на споживчі товари / М.Артус  // Наукові записки Тернопільського комерційного інституту. – Тернопіль, 2003.  – С. 38 – 48  (0,65 друк. арк.).

Артус М. М. Стратегія формування ринкових цін на продукцію в умовах тендеру / М.Артус  // Економіка: проблеми теорії та практики: Зб. наук. праць: в 4 т.  – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003.– Вип. 185 – Т. 1. – С. 57 – 61  (0,35 друк. арк.).

Артус М. М. Особливості формування цін у сфері зовнішньоекономічної діяльності / М.Артус // Наукові записки Тернопільського комерційного інституту – Тернопіль: ТКІ, 2003. –  С. 47–53  (0,6 друк. арк).

Артус  М.  М. Оцінка можливих втрат суб’єктів господарювання від помилкових і несвоєчасних цінових вирішень / М. Артус // Економіка: проблеми теорії та практики. зб. наук. праць.: В 4 т.– Дніпропетровськ: ДНУ, 2003 – Вип. 186 – Том ІІІ. – С. 826 – 832  (0,35 друк. арк.).

Артус М. М. Фінансовий механізм в умовах ринкової економіки /М.Артус // Фінанси України. – 2005.  –  № 5.  –  С.54 – 59   (0,5 друк. арк.)

 Артус М. М. Ціноутворення і стимулювання збуту / М.Артус  // Формування економічних відносин в умовах становлення ринку. – Тернопіль : Економічна думка, 2003 – С. 27–29  (0,3 друк. арк.).

Артус М. М. Економічний зміст комерційної діяльності та її фінансування / М.Артус  // Наукові студії. – Тернопіль : ТКІ, 2007 –  Вип. 2.  – С. 60–69   (0,65 друк. арк.).

Артус М. М. Ринкове ціноутворення в системі державного регулювання підприємницької діяльності / М.Артус  //Наукові студії –  Тернопіль: ТКІ, 2007. –  Вип. 3.  –  С. 38–50.  (0,68 д.а.).

Артус М. М. Прогнозування цін в економічному управлінні суспільства / М. Артус  // Наукові студії – Тернопіль : ТКІ, 2009. –  Вип. 5.  – С. 5  –10  (0,42 друк. арк.).

Артус М. М. Функціонування фінансового механізму і системи цін як засобу державного регулювання соціально-економічного розвитку суспільства / М.Артус  //Наукові студії.. – Тернопіль: ТКІ, 2009. –  Вип. 6 – С. 60–69 (0,65 друк. арк.).

Артус М. М.  Фінанси і ціна – визначальні важелі впливу на формування і реалізацію державної політики розвитку сільськогосподарського виробництва / М. Артус  // Наукові студії.– Тернопіль: ТКІ, 2010. – Вип. 8.  – С. 60–69   (0,65 друк. арк.).

Артус М. М. Індикативне планування як інструмент державного регулювання аграрного сектора економіки  / М. Артус  // Наукові студії. – Тернопіль: ТКІ, 2010. – Вип. 9 – С. 18–23   (0,45 друк. арк.).  

АНОТАЦІЯ

Артус М.М. Державна політика та фінансовий механізм ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.  – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора економічних наук за   спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством. – ННЦ "Інститут аграрної економіки" – Київ, 2011.

У дослідженні обґрунтовано концепцію державної політики та фінансового механізму ціноутворення на сільськогосподарську продукцію, спрямовану на  забезпечення узгодженості економічних інтересів суб’єктів ринкових відносин. Здійснено комплексне дослідження теорії, практики і методології функціонування фінансового механізму ціноутворення,   формування  оптово-відпускних цін та визначено основні засади сучасної парадигми ціноутворення на сільськогосподарську продукцію.

Розроблено і сформульовано  організаційно-економічний механізм регулювання цін галузі, обґрунтовано  необхідність розвитку  індикативного планування та вдосконалення адміністрування ПДВ.  

Доведено необхідність ціноутворення на сільськогосподарську продукцію шляхом поєднання критеріїв класичної економічної теорії про визначальну роль вартості, витрат виробництва, попиту й пропозиції у формуванні  цін та  корисності товарів, що відображають  умови виробництва і умови споживання. Обґрунтовано методологічні засади формування відпускних цін на сільськогосподарську продукцію.

 Ключові слова: державна політика, ціна, фінанси, фінансовий механізм,  ціноутворення, парадигма, попит, пропозиція, державне регулювання,  політика, стратегія, тактика, ринок,  сільськогосподарське виробництво тощо.

АННОТАЦИЯ

Артус М.М. Государственная политика и финансовый механизм ценообразования на сельскохозяйственную продукцию. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени доктора экономических наук по специальности 08.00.03 – экономика и управление национальным хозяйством.– ННЦ "Институт аграрной экономики" – Киев, 2011.

В диссертационной работе  обосновывается  концепция государственной политики и финансового механизма ценообразования  на сельскохозяйственную продукцию в современных условиях хозяйствования, направленной на обеспечение согласования  интересов субъектов рыночных отношений: потребителей сельскохозяйственной продукции, предприятий аграрного сектора экономики и государства. Осуществлено комплексное исследование теории, практики и методологии формирования и развития государственной аграрной политики и финансового механизма ценообразования, организации формирования отпускных цен на сельскохозяйственную продукцию, теоретически обоснована  и разработана схема механизма регулирования цен на продукцию аграрного сектора экономики в условиях рыночных отношений.

Предложена методика формирования отпускных цен на сельскохозяйственную продукцию по двум критериям с учетом условий производства и условий потребления посредством оценки рыночной ситуации. Определены направления совершенствования ценообразования на товары производственного назначения других отраслей экономики, используемых сельскохозяйственными предприятиями.    

Сформулирована парадигма ценообразования на сельскохозяйственную продукцию. Ее основные составные: государственное регулирование частиц ВВП и ее составных в ценах на сельскохозяйственную продукцию; объединение рыночного регулирования  и государственного регулирования формирования цен на экономические блага; двокритериальный подход формирования цен на товарную продукцию, что удовлетворяет условия производства и условия потребления; экономическое обоснование соотношения цен  на взаимозаменяемые товары через  потребительские превосходства и уровень качества; определение деятельности  органов государственной власти, государственного управления и местного самоуправления на ограничение диспаритета цен на товары; обеспечение системного подхода ценообразования путем функционального взаимодействия динамической взаимосвязи между отдельными ценами и внешним окружением;  обеспечение стабильности цен относительно условий рыночной среды на сельскохозяйственную продукцию регулирующими средствами государства; отображение через цены экономических интересов субъектов рыночных отношений.

Предложена методология формирования отпускных цен  на сельскохозяйственную продукцию путем доведения цен предложения до цен спроса  используя оценки конъюнктуры рынка. Она предусматривает формирование цен  в три этапа. На первом предусматривается определение цен предложения на сельскохозяйственную продукцию  с показателями экономических расходов и плановой нормы прибыли (базовая цена), на втором – обеспечивается определение показателей влияния рыночных факторов в сторону увеличения или уменьшения базовой цены за результатами оценок рыночных факторов. На третьем этапе определяются цены спроса на конкретный продукт путем внесения изменений в цену предложения на величину влияния рыночных факторов, рассчитанных по результатам проведенных оценок. Разработана методология определения убытков от несвоевременной реакции предприятий на изменение рыночной конъюнктуры, которая будет способствовать повышение личной ответственности за точность определения уровня отпускных цен на сельскохозяйственную продукцию.  

Показано, что важнейшим инструментом формирования  и реализации государственной аграрной политики есть политика ценообразования на сельскохозяйственную продукцию, а также на товары и услуги других отраслей экономики, которые используются в аграрном секторе экономики.  Цены на сельскохозяйственную продукцию наиболее  полно отвечают общественным потребностям, если они удовлетворяют интересы производителей и потребителей. Они должны отображать уровень общественных производственно-сбытовых расходов, учитывать сезонный характер производства отдельных видов сельскохозяйственной продукции, а также в месте с отображением стоимости учитывать качество и полезность продукции, обеспечивая ее эквивалентность.   

В работе обосновывается влияние финансовых факторов на ценообразование в аграрном секторе экономики, исследовано механизм формирования цен на товарную продукцию сельскохозяйственных предприятий, которая не подлежит непосредственному государственному регулированию.  Учитывая важность продовольственного обеспечения общества, интересы и потребности развития сельскохозяйственного производства, учитывается  необходимость  целенаправленного регулирующего влияния государства на развитие аграрного сектора экономики используя процессы формирования цен на сельскохозяйственную продукцию посредством товарной и финансовой интервенции в пределах организованного аграрного рынка Украины, а также используя финансовую поддержку производителей сельскохозяйственных продуктов, предоставляя им бюджетные кредиты, кредитную поддержку (кредитную субсидию), государственную поддержку производителей продукции животноводства, другие виды поддержки производителей сельскохозяйственной продукции.   

Ключевые слова: государственная политика, цена, финансы, финансовый механизм, рыночное ценообразование, парадигма, спрос, предложение, государственное регулирование, ценовая политика, стратегия, тактика, рынок, риски, сельскохозяйственное производство, аграрный сектор экономики.

ANNOTATION

Artus Myroslav Mykolayovych. State Policy and Financial Mechanism of  Price  Formation. – Manuscript

The thesis on receiving Doctor of Economic Sciences degree in the specialty of 08.00.03 – Economics and National Economy Management.– "Institute of Agrarian Ekonomy". – Kyiv, 2011. 

The integral conception of the state policy and the financial mechanism of pricing on agricultural product in modern economic conditions, which is directed on ensuring of agreement of economic interests of  subjects of market relations: consumers of agricultural products, enterprises of agricultural sector of economy and the state is substantiated in the thesis. Complex research of theory, Practice and methodology of functioning of the financial mechanism of pricing, wholesale selling prices formation are carried out. The basic principles of modern paradigm of pricing on agricultural products are determined.

Organizational and economic mechanism of prices regulation of the branch is worked out and formulated, the necessity of indicative planning development and value added tax administration improvement is grounded.

There is substantiated the necessity of pricing on agricultural products through combining the criteria of classic economics theory about the leading role of value production expenditure, demand and offer in prices formation and usefulness of products which reflect production conditions and consumption ones. Methodological principles of selling prices formation on agricultural products are substantiated

Key words: state policy, cost, finances, financial mechanism, of market pricing, paradigm, demand, offer, state regulation, price policy, strategy, tactics, market, risks, agricultural manufacture, agricultural sector of economy.

Підп. до друку 29.03.2011. Формат 60×90 1/16. Папір офсетний.

Ум. друк. арк. 0,9. Обл.-вид. арк. 0,9. Тираж 100. Зам. № 29

Видання та друк – Національний науковий центр “Інституту аграрної економіки”

03127, м. Київ-127, вул. Героїв Оборони, 10

Свідоцтво суб’єкта видавничої справи ДК № 2065 від 18.01.2005 р.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37445. Химический состав и свойства товаров 17.78 KB
  Медикобиологические требования к качеству продовольственных товаров — комплекс критериев, определяющих пищевую ценность и безопасность продовольственного сырья и продовольственных товаров.
37446. Сохраняющие факторы: упаковка товаров, транспортирование, хранение 18.84 KB
  Тара в зависимости от функционального назначения подразделяется на потребительскую и транспортную. В потребительскую тару расфасовывают продукцию (банка, бутылка, ампула, туба и др.)
37447. Средства товарной информации. Виды и формы 19.27 KB
  От того, насколько качественны эти информационные услуги, зависят скорость продвижения товаров по каналам распределения, интенсивность сбыта, стимулирование продаж, создание потребительских предпочтений и в конечном счете жизненный цикл товара
37448. Мастер общения. Советы практикующего психолога 439.5 KB
  Советы практикующего психолога ДУМАЕТЕ У ВАС НЕТ ЗАКОМПЛЕКСОВАННОСТИ В ОБЩЕНИИ Думаю что нет такс усмешкой и непоколебимой самоуверенностью обычно отвечают молодые люди. Но если ответ противоположный Как только представите себя в аудитории или на сцене так сразу все внутри заполняет липкий страх ногируки становятся деревянными во рту пересыхает перед глазами плывет Да и в обычном общении немало затруднений Вот тогда поспешите преодолеть закомплексованность в общении. В результате сформировалась новая задача вначале снять у...
37449. РЕШЕНИЕ ЗАДАЧИ ПОИСКА ОПТИМАЛЬНОГО МАРШРУТА ГРУЗОПЕРЕВОЗОК. СЕТЕВЫЕ ЗАДАЧИ 1.83 MB
  Mathematica — система компьютерной алгебры разработанная компанией Wolfram Research. Содержит множество функций как для аналитических преобразований, так и для численных расчётов. Кроме того, программа поддерживает работу с графикой и звуком, включая построение дву- и трёхмерных графиков функций, рисование произвольных геометрических фигур, импорт и экспорт изображений и звука.