65656

Подолання дезорганізації діяльності підрозділів промислового підприємства

Автореферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Надмірна організованість діяльності підприємств є одним з чинників зниження стійкості їхньої діяльності втрати креативності в цій діяльності. Це зумовлює необхідність і доцільність надання певної свободи дій окремим працівникам та...

Украинкский

2014-08-03

198.5 KB

0 чел.

PAGE  20

СХІДНОУКРАЇНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

імені ВОЛОДИМИРА ДАЛЯ

УДК 65.01 (075.8)

АНТИПОВА ЛІЛІЯ ОЛЕКСАНДРІВНА

ПОДОЛАННЯ ДЕЗОРГАНІЗАЦІЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА

Спеціальність 08.00.04 Економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Луганськ - 2011


Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Донбаському державному технічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Алчевськ).

Науковий керівник:

доктор економічних наук, професор

Акмаєв Анатолій Ісайович,

Донбаський державний технічний університет Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри економіки та управління, ректор (м. Алчевськ).

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Дорофієнко В’ячеслав Володимирович,
Донецький державний університет управління
 Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, завідувач кафедри менеджменту в невиробничій сфері (м. Донецьк);

кандидат економічних наук, доцент Ромахова Оксана Олександрівна,
Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства освіти і н
ауки, молоді та спорту України, доцент кафедри адміністрування (м. Луганськ).

Захист відбудеться 5 липня 2011 р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої
ради Д 29.051.01 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою:
91034, м. Л
уганськ, кв. Молодіжний, 20а.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України за адресою: 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.

Автореферат розіслано 4 червня 2011 року.

     Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

Г.В. Козаченко

загальна характеристика роботи

Актуальність теми. В організації управління діяльністю підприємства постійно виникають суперечності між намаганням досягти високого рівня детермінованості поведінки підрозділів підприємства та працівників і використати внутрішні індивідуальні й колективні резерви, які мають окремі підрозділи та працівники. Надмірна організованість діяльності підприємств є одним з чинників зниження стійкості їхньої діяльності, втрати креативності в цій діяльності. Це зумовлює необхідність і доцільність надання певної свободи дій окремим працівникам та колективам підрозділів підприємства, тобто наявності раціональної дезорганізації в діяльності підприємства. Але надмірна дезорганізація спричинює зростання хаосу в діяльності підрозділів підприємства аж до повного її руйнування. Тому необхідно збалансувати організованість і дезорганізацію в діяльності підрозділів підприємства, тобто правомірно говорити про наявність раціонального співвідношення рівня організованості та рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства та поведінки працівників.

Дезорганізація обов’язково наявна в діяльності підприємства та його підрозділів, є багатогранним явищем, ознакою якого є зменшення якості взаємодії між елементами будь-якої системи, що знаходить вияв у порушенні узгодженості, відповідності, збалансованості цієї взаємодії, тобто розладнуванням певного порядку на підприємстві.

Питання, пов’язані з організацією діяльності підприємства, досліджувалися багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими-економістами (І. Адізес, Дж. К. Лафта, О.Г. Туровець, В.Б. Родіонов, Б.З. Мільнер, Н.К. Мойсеєва, Г.Р. Латфуллін, В.В. Дорофієнко, Г.В. Козаченко, В.А. Петров, Є.А. Смирнов, А.І. Пригожин, О.В. Радченко). Але дезорганізація діяльності як самостійна предметна галузь досліджена недостатньо. Найчастіше вивчалися окремі її вияви в окремих видах діяльності підприємства, способи подолання, тобто дослідження носять частковий характер. Серйозно та системно співвідношення організованості та дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства, його вплив на рівень дезорганізації в сучасній економічній науці поки що не представлено. Розроблення теоретичних і методичних положень щодо впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства за результатами його оцінювання сприятиме сталій діяльності підприємства.

Актуальність виявлення рівня дезорганізації в діяльності підприємства та вживання відповідних заходів, спрямованих на зменшення її критичного рівня, визначили об’єкт і предмет дослідження, а також його логіку, послідовність і структуру.

Зв'язок роботи з науковими роботами, планами і темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до плану наукових досліджень Донбаського державного технічного університету Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України (м. Алчевськ). У процесі виконання держбюджетної теми "Розробка наукових основ формування персоналу підприємств в умовах демографічної кризи та відкритості світового ринку" (номер держреєстрації 010U001529, 2008-2010 рр.) здобувачем досліджено особливості дезорганізаційної поведінки персоналу підприємства та її вплив на результати його діяльності.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є комплексне розроблення теоретичних і методичних питань щодо управлінського впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства.

Для досягнення поставленої мети дослідження вирішено такі наукові та практичні завдання:

розглянуто зміст поняття "дезорганізація діяльності підрозділів підприємства";

виявлено причини дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

упорядковано інструменти впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

визначено характеристики підрозділів промислових підприємств, які впливають на рівень дезорганізації в їхній діяльності;

установлено нормативний і допустимий рівень дезорганізації діяльності підрозділів з різними характеристиками;

розглянуто послідовність управлінського впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

розроблено методику оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

використано ситуаційний підхід у подоланні надмірної дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

використано в діяльності промислових підприємств розроблені рекомендації щодо оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства та подолання її надмірного рівня.

Об'єктом дослідження є дезорганізація в діяльності підрозділів підприємства. Предметом дослідження є розроблення теоретичних положень і практичних рекомендацій щодо подолання надмірної дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства.

Методи дослідження. Методологічною основою дисертації є сукупність способів наукового пізнання, методів і прийомів, що використовувалися в процесі дослідження. Теоретичною основою дослідження послугували положення теорій соціальної дії, системного управління, когнітивного підходу, а також праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань організації управління підприємством, дезорганізації діяльності.

Інформаційну базу дослідження склали відомості підприємств, дані їхніх внутрішніх документів, а також результати власних досліджень і розрахунків.

У роботі використано функціональний підхід (при визначенні місця та сутності функції організації в діяльності підрозділів підприємства), системний підхід (при дослідженні підсистеми управління рівнем дезорганізації функціонування підрозділів у системі управління підприємством); метод узагальнення та порівняння (при тлумаченні поняття "дезорганізація"); структурно-логічний аналіз (при розроблянні системи показників оцінки рівня дезорганізації функціонування підрозділів); метод аналогій, порівняння та інтеграції (при розроблянні процедур оцінювання параметрів дезорганізації функціонування); матричний аналіз (при визначенні множини регламентаційних робіт у підрозділах підприємства); метод експертного оцінювання (при визначенні нормативного та мінімально допустимого рівнів дезорганізації функціонування в підрозділах різного типу); метод кореляційного аналізу (при вивченні впливу стану рівня дезорганізації функціонування на результати роботи підрозділів); методи логічного моделювання (при розроблянні алгоритмів управління рівнем дезорганізації функціонування в підрозділах).

Наукова новизна отриманих результатів. Основний науковий результат роботи полягає в розробленні теоретичних і методичних положень щодо подолання надмірної дезорганізації діяльності підприємства шляхом реалізації регулювальних дій, які ухвалюються за результатами оцінювання рівня дезорганізації діяльності в підрозділах підприємства.

Наукова новизна результатів дослідження полягає в такому:

уперше:

доведено доцільність підтримки балансу організованості та дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства, який суттєво впливає на результати їхньої діяльності й описується співвідношенням рівня організованості та рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

розроблено підхід до визначення нормативного та допустимого рівнів дезорганізації в діяльності підрозділів промислового підприємства залежно від їхніх масштабно-динамічних та інтелектуально-технічних характеристик, який базується на співвідношенні рівня організованості та рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

удосконалено:

поняття "дезорганізація в діяльності підрозділів підприємства", яке тлумачиться як порушення встановлених регламентів виконання робіт у підрозділах, що виникає унаслідок суперечностей між можливостями працівників, умовами виконання робіт та вимогами їхніх регламентів;

систематизацію причин, які зумовлюють розвиток дезорганізації в процесах діяльності підприємства, що дозволяє виявити напрями контролю за причинами дезорганізації з метою попередження виникнення загроз та своєчасного розроблення регулювальних дій для подолання надмірної дезорганізації в діяльності підприємства;

оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства на основі характеристик регламентації їхньої діяльності шляхом визначення дотримання різних рівнів регламентів виконання робіт за часовим, кількісним та ресурсним напрямами регламентації;

вибір інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів промислового підприємства при використанні реактивного, проактивного та параметричного підходів до управління підприємством шляхом формування набору інструментів за ресурсною ознакою залежно від виявленого рівня дезорганізації в діяльності підрозділу підприємства.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати та розроблені рекомендації являють собою методичну базу щодо оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства та подолання надмірної дезорганізації.

До результатів, що мають найбільше практичне значення, належать пропозиції щодо:

причин виникнення дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

нормативного та допустимого рівнів дезорганізації в діяльності за типами підрозділів підприємства;

методики оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства;

алгоритму впливу на дезорганізацію в діяльності підрозділів підприємства.

Результати роботи використовуються при адмініструванні управління підприємством в діяльності ТОВ "Будівельна компанія Укрмоноліт" (довідка про використання № 3/18 від 18.05.2011 р.), ВАТ "Алчевський металургійний комбінат" (довідка про використання № 01-911 від 14.05.2011 р.).

Особистий внесок здобувача. Наукові положення, розробки, результати та висновки дисертаційної роботи є результатом самостійно проведеного дослідження автора щодо подолання надмірної дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Внесок автора в колективно опубліковані праці конкретизовано в списку публікацій.

Апробація результатів дисертації. Отримані результати наукового дослідження, висновки та пропозиції доповідалися, обговорювалися та були схвалені на VI Всеукраинской научно-практической конференции студентов, аспирантов, докторантов "Менеджмент предпринимательской деятельности" (г. Симферополь, 2008 г.), VI Всеукраїнській науково-практичній конференції "Гуманізація соціального управління" (м. Харків, 2008 р.), ІІІ, ІV, V Міжнародних науково-практичних конференціях викладачів, аспірантів та молодих учених "Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи" (м. Одеса, 2008-2010 рр.), І Міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки" (м. Луганськ, 2009 р.), ІІІ Международной научно-практической конференции ученых и специалистов "Теория и практика предпринимательской деятельности" (г. Симферополь, 2009 г.), ІV Международной научно-практической конференции молодых ученых и студентов "Актуальные проблемы экономического и социального развития производственной сферы" (г. Донецьк, 2009 г.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих учених "Актуальні питання теорії та практики менеджменту" (м. Луганськ, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано в 16 наукових працях, серед яких 4 статті – у наукових журналах, 3 статті – у збірниках наукових праць, 9 публікацій – у матеріалах наукових конференцій. Загальний обсяг публікацій 3,45 д.а., з яких особисто автору належать 3,18 д.а.

Структура й обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів і висновків, викладених на 214 сторінках машинописного тексту. Матеріали роботи містять 28 таблиць і 26 рисунків, які подано на 33 сторінках. Список використаних джерел із 206 найменувань уміщено на 19 сторінках, 3 додатки – на 5 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Розділ 1. Організація та дезорганізація в діяльності підрозділів підприємства. Організація як функція управління має фундаментальний характер, її призначенням є упорядкування численної кількості елементів, процесів, ситуацій, діяльності окремих працівників та їхніх груп, установлення їхнього взаємозв’язку для досягнення мети діяльності підприємства. Функція організації носить загальний характер, вона відображає загальний порядок управління діяльністю підприємства й однаково необхідна у стратегічному, тактичному та оперативному управлінні. Загальний характер функції організації виявляється у її спадності, тому кожен раз на нижчому рівні через зменшення обсягу управлінських робіт уточнюються їхні кількість і характер, терміни виконання, об’єкти взаємодії, а це створює можливість її застосування щодо інших функцій управління для цілеполягання та системоутворення.

Протилежним поняттю "організація діяльності підприємства" є поняття "дезорганізація діяльності підприємства", яке доповнює поняття організації. Проте поняття "дезорганізація в діяльності підприємства" чіткого та загальноприйнятого тлумачення не має й дуже мало вивчено в сучасній економічній літературі. Тому в роботі це поняття докладно проаналізовано. За результатами аналізу встановлено, що дезорганізацію діяльності підприємства слід розглядати як ступінь невизначеності та свободи елементів, які утворюють організований процес або структуру системи. За уточненим у роботі поняттям дезорганізація в діяльності підприємства розуміється як порушення встановлених регламентів виконання робіт у його підрозділах, що визначаються організаційно-правовими документами для здійснення будь-яких процесів у діяльності підприємства, які виникають унаслідок суперечностей між можливостями працівників, умовами виконання робіт і вимогами їхніх регламентів.

Поняття дезорганізації в діяльності підприємства містить дві складові: негативну (вказує на деструктивну руйнівну роль цього явища) та позитивну (визначає рівень гнучкості та стійкості процесів у діяльності підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища). Дуальність дезорганізації в діяльності підприємства зумовлює подвійне ставлення до неї: як до явища, котре необхідно подолати, і як до характеристики, яку належить підтримувати для забезпечення стійкості діяльності підприємства. Тому на основі аналізу теоретичних положень, викладених у спеціальній літературі, та власних спостережень у роботі висунуто припущення про існування такого рівня дезорганізації в діяльності підприємства, який сприяє зростанню її стійкості та ефективності, тобто раціонального рівня дезорганізації.

Раціональний рівень дезорганізації процесів у діяльності підприємства та його підрозділів залежить від впливу таких чинників: величина втрат при руйнуванні організованого процесу внаслідок виникнення нештатної ситуації та можливого зменшення цих втрат за наявності певного рівня дезорганізації процесів як інструменту амортизації негативних дій; величина витрат на приріст рівня організованості процесу; величина витрат на забезпечення процесів діяльності за наявності чинників, які дезорганізують процес. Різницю між раціональним і досягнутим рівнями організованості можна вважати рівнем дезорганізації процесів, тобто рівень дезорганізації в діяльності підприємства є показником витрат та управлінських зусиль на підвищення організаційного рівня його діяльності (рис. 1).

Дезорганізація в діяльності підприємства та процесів, що складають її, має бути об'єктом впливу. Інакше вона відбувається стихійно і на неї реагують лише тоді, коли ситуація стає критичною. В роботі увагу зосереджено на негативному боці дезорганізації в діяльності підприємства, отже, метою впливу є її подолання шляхом протидії впливу різноманітних зовнішніх і внутрішніх чинників дезорганізації та усунення її причин. Тому в роботі визначено внесок персоналу до дезорганізації в діяльності підприємства, описано й упорядковано причини дезорганізації за складовими процесу управління підприємством і реалізації всього комплексу управлінських дій (рис. 2).

Причини дезорганізації в діяльності підприємства мають подвійну природу (стосовно управління об'єктами вони є причинами дезорганізації й одночасно наслідком дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів), що викликає необхідність їх аналізувати й ураховувати можливості усунення при проведенні заходів щодо зниження рівня дезорганізації. Аналіз причин виникнення дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів дозволив установити реальні причинно-наслідкові зв'язки між ними. Для цього досліджені підходи та інструменти впливу на дезорганізацію діяльності підрозділів підприємства залежно від їхніх характеристик.

Виконане упорядкування причин дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів дозволяє не лише комплексно аналізувати ситуацію, що складається на підприємстві, але й проводити профілактичні заходи для підтримування дезорганізації на раціональному рівні. Використання упорядкування причин є підставою для розроблення методики оцінювання інтенсивності впливу причин різних груп на рівень дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів.

Розділ 2. Дослідження дезорганізації в діяльності підрозділів промислового підприємства. Рівень дезорганізації діяльності підприємства має бути прийнятною величиною, яка забезпечує певну гнучкість і стійкість його діяльності, але при цьому не повинна перевищувати певних граничних значень, що призводить до негативних наслідків цього явища. Вплив на рівень дезорганізації відбувається з використанням одного з трьох базових підходів: реактивної реакції, проактивного впливу, параметричного моделювання й обґрунтування управлінських дій. Кожен з них має свою зону ефективного застосування.

Основою забезпечення прийнятності рівня дезорганізації в діяльності підприємства є використання інструментів впливу на рівень дезорганізації (елементи організаційного проектування, методи впливу на поведінку працівників та інструментарій, пов'язаний з ухваленням і реалізацією управлінських рішень). З використанням експертного методу в роботі виявлено сукупність інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Множину інструментів розподілено за ресурсною ознакою та згруповано в п'ять груп. Використання ресурсної ознаки зумовлено тим, що дезорганізація в діяльності підрозділів підприємства пов'язана з ресурсними втратами й потоками, що безпосередньо визначають економічні результати діяльності підприємства.

Розподіл інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства за підходами до управління дозволив створити нормативну базу, на основі якої формуються та виконуються управлінські дії (табл. 1).

Результативність використання інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства багато в чому залежить від характеристик підрозділів, рівня дезорганізації, який для них є допустимим або раціональним, а також наявності часу та можливості доступу до ресурсів. Тому в роботі визначено межі раціональності рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства залежно від їхніх особливостей, характеристик і процесів, що складають зміст діяльності підрозділів, та виявлено вплив рівня дезорганізації в діяльності підрозділів на результати їхньої діяльності.

Характеристики підрозділів підприємства та представлення їх в агрегованому вигляді здійснено на основі класифікації підрозділів та агрегованого опису їхніх властивостей за допомогою кодування. Підрозділи підприємства класифіковано за такими ознаками двох рівнів: вид діяльності, масштабно-динамічні особливості діяльності підрозділу та інтелектуально-технічні особливості процесів. Кожну ознаку першого рівня деталізовано за допомогою ознак другого. Ознаки другого рівня розбито на три градації, відповідні високому, середньому та низькому ступеню вираженості. Вираженість кожної ознаки визначено експертним шляхом. Підрозділи підприємства розподілено за п'ятьма групами, кожна з яких об’єднує підрозділи з однаковою вираженістю ознак: підрозділи з високим, підвищеним, середнім, зниженим та низьким рівнем вираженості класифікаційних ознак діяльності.

Нормативний та допустимий рівні дезорганізації діяльності підрозділів з різними характеристиками визначено з урахуванням виявленого балансу організованості та дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства з використанням експертних оцінок. Експерти за вказаними критеріями та шістьма рівнями організованості – від високого до низького – вибрали ті значення рівня організованості діяльності підрозділів, які слід уважати нормативними й допустимими для підрозділів з певними характеристиками. Підсумкові оцінки експертів організованості діяльності перетворено на оцінки її дезорганізації. Рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства є величиною, зворотною рівню організованості діяльності підрозділів підприємства. Вибраний підхід до оцінювання нормативних і допустимих значень рівня дезорганізації в діяльності різних видів підрозділів підприємства від зворотного (до дезорганізації від організованості) зумовлений тим, що поняття дезорганізації діяльності ще не отримало однозначного та загальноприйнятого тлумачення, а тому не сприймається однаково всіма експертами, тоді як поняття організованості (діяльності, функціонування тощо) є досить стійким і широко використовуваним.

Отримані нормативні та допустимі значення рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства подано в табл. 2. Їхню достовірність підтверджено наближенням фактичного рівня організованості діяльності підрозділів до його експертних оцінок. Фактичні значення рівня дезорганізації в діяльності різних видів підрозділів досліджуваних підприємств знаходяться в установленому діапазоні значень практично в усіх розглянутих підрозділах.

Проведене дослідження підтвердило висунуте припущення про існування зв’язку між рівнем організованості діяльності підрозділів підприємства та показниками, що характеризують результати діяльності підрозділів підприємства (обсяг діяльності (виконуваних робіт), втрати робочого часу та рівномірності завантаження персоналу). Між значеннями фактичного рівня організованості діяльності підрозділів підприємства, а, значить, і рівня дезорганізації у їхній діяльності, і результатами діяльності підрозділу прослідковується певна залежність: як правило, підрозділи з низьким рівень організованості діяльності мають нижчі показники результатів діяльності, а у підрозділах, де спостерігається підвищення рівня організованості діяльності, наявна й позитивна динаміка показників.

Розділ 3. Вплив на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів промислового підприємства. Рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства та завдання його підтримки або зниження визначають необхідність формування відповідного управлінського впливу. Підсистема такого впливу в управлінні підприємством посідає особливе місце в системі управління. Таку підсистему виділено як внутрішній суб'єкт управління, що відповідає за стан параметра дезорганізації та взаємодію в межах делегованих повноважень разом з керівниками всіх рівнів управління й керівниками виробничих підрозділів. Значення впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства зумовило необхідність створення алгоритму цього впливу та розроблення відповідних регулювальних дій.

Впливати на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства мають конкретні працівники. Специфіка вирішуваного управлінського завдання з подолання надмірної дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства не дозволяє створити спеціальний підрозділ, оскільки це завдання значною мірою перехрещується з роботою як безпосередніх керівників, так і працівників підрозділів.

Вплив на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства має відбуватися на розробленим алгоритмом, який є переліком взаємопов'язаних блоків регулювальних дій, що мають певну логічну послідовність. Блоки робіт деталізуються шляхом побудови часткових алгоритмів, які уточнюють регулювальні дії залежно від розвитку ситуації та вибраного управлінського підходу  реактивного, проактивного чи на основі параметричного моделювання. Для кожного підрозділу підприємства алгоритм регулювальних дії уточнюється у вигляді детального опису регулювальних дій. У роботі розроблено три часткові алгоритми впливу на рівень дезорганізації в діяльності, в яких враховано характеристики підрозділів, причини, що викликають зміну рівня дезорганізації, та вибраний підхід до управління.

Рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства визначається на основі регламентації виконання робіт за окремими процесами відповідно до спеціалізації підрозділу. Залежно від характеристик підрозділу та ступеня регламентації виділено чотири рівні регламентації виконання робіт у підрозділі: детальна, укрупнена, поетапна та регламентація за результатами. Рівень регламентації виконання робіт має відповідати специфіці діяльності підрозділів. З використанням рівнів регламентації виконання робіт у підрозділі побудовано систему критеріїв оцінювання раціонального рівня дезорганізації в його діяльності. Такий підхід визначив два напрями оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділу: оцінювання відповідності використовуваних рівнів регламентації виконання робіт у підрозділі характеристикам підрозділів підприємства та оцінювання дотримання встановлених регламентів виконання робіт у підрозділі.

Виконання робіт у підрозділах підприємства не лише ретельно контролюється, але й регламентується за часовою, кількісною та ресурсною регламентаціями. Зміст кожного з напрямів регламентації визначається специфікою діяльності підрозділів. Крім того, усередині підрозділу можуть відбуватися процеси, регламентувати які потрібно з використанням різних підходів до управління (реактивного, проактивного та параметричного моделювання). В оцінюванні рівня дезорганізації в діяльності конкретного підрозділу можуть використовуватися різні рівні регламентації виконання робіт. Інструментом упорядкування цих рівнів у межах окремого підрозділу є пропонована матриця регламентації виконання робіт у підрозділі.

Оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства здійснюється в три етапи: локальне оцінювання окремих процесів, інтегральне оцінювання за певними критеріями за сукупністю процесів і за кожним процесом окремо, інтегроване оцінювання підрозділу в цілому. Для оцінювання дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства запропоновано дев'ять показників, з використанням яких оцінюється рівень дезорганізації в діяльності підрозділу. Ці показники інтегруються з різним ступенем агрегації за допомогою лінійної трансформації та трансформаційних шкал, які дозволяють визначати трансформовані значення показників. Ступінь агрегації показників залежить від цілей аналізу рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Напрями та показники оцінювання дезорганізації діяльності в підрозділах підприємства представлено в табл. 3. Показники оцінювання інтегровано з використанням лінійної трансформації та розроблених трансформаційних шкал. Такі шкали дають змогу визначити трансформовані значення показників, які інтегровано з різним ступенем агрегації. Ступінь агрегації залежить від ознак угруповання показників і цілей аналізу.

За результатами аналізу характеру зв'язку між рівнем дезорганізації в діяльності підрозділу та її результатами і показників, що окреслюють різні напрями оцінювання, виявлено досить стійкий вплив рівня дезорганізації в діяльності підрозділу на її результати.

Проведені дослідження показали, що на результати діяльності підрозділів негативно впливають як зайва організованість процесів, так і їхня надмірна дезорганізація. Такий вплив визначає наявність зони раціональних значень рівня дезорганізації в діяльності підрозділів. На рис. 3 подано поля кореляції та тренди залежностей, які їх апроксимують.

Раціональний рівень дезорганізації зумовлюється всім комплексом характеристик підрозділів і змінюється від низького до середнього рівня дезорганізації. Це визначає управлінське завдання з організації впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів – забезпечення нормативного рівня даного параметра. Нормативний рівень має періодично уточнюватися з урахуванням змін, що відбуваються всередині підрозділу як за змістом, так і за видом процесів, а також залежно від зміни стійкості функціонування підприємства і динаміки зміни зовнішнього середовища.

На основі оцінювання критичності дезорганізації та сукупності показників оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділу мають вибиратися управлінські підходи до впливу на рівень дезорганізації та інструменти цього впливу. Вибір підходів зумовлено оцінюванням критичності дезорганізації та наявністю резерву часу для ухвалення регулювальних дій. Критичність дезорганізації оцінюється за величиною відхилень інтегрованих оцінок рівня дезорганізації в діяльності підрозділу від нормативних. Резерви часу для ухвалення регулювальних дій оцінюються за значенням показника "коефіцієнт співвідношення тимчасових відхилень від установлених регламентом термінів з терміном підготовки та реалізації регулювальних дій". Вибір підходу до впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів визначається критичністю дезорганізації й коректується за співвідношенням резерву часу та часу на підготовку й реалізацію регулювальних дій.

Комплекс інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства формується у два етапи: створюється загальний первинний список можливих інструментів, з яких для конкретної ситуації в конкретному підрозділі з певним рівнем дезорганізації діяльності надалі вибираються найпридатніші. Використання певного списку інструментів залежить від вагових коефіцієнтів застосування того або іншого управлінського підходу. Вагові коефіцієнти залежать від установлених пріоритетів застосування підходів до впливу на дезорганізацію діяльності в підрозділах, критичності ситуації та наявних можливостей.  

Проведене дослідження та розрахунки дозволяють стверджувати, що рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства має бути об’єктом постійного моніторингу та впливу. Рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства є одним з важливих параметрів, який визначає передумови стійкого функціонування підприємства. Проведення комплексу заходів, які скеровані на приведення фактичного рівня дезорганізації до нормативного, дозволяє раціонально використовувати ресурси підрозділів й отримувати за рахунок цього економічний ефект.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі за результатами проведеного дослідження вирішено науково-практичне завдання щодо подолання надмірної дезорганізації в діяльності підприємства, основні результати якого зводяться до такого.

1. Поняття "дезорганізація діяльності підприємства" є протилежним поняттю "організація діяльності підприємства". Дезорганізацію діяльності підприємства слід розглядати як ступінь невизначеності та свободи елементів, які утворюють організований процес або структуру системи. За уточненим поняттям дезорганізація в діяльності підприємства розуміється як порушення встановлених регламентів виконання робіт у його підрозділах, що визначаються організаційно-правовими документами для здійснення будь-яких процесів у діяльності підприємства, виникають внаслідок суперечностей між можливостями працівників, умовами виконання робіт і вимогами їхніх регламентів. Поняття дезорганізації в діяльності підприємства містить дві складові: негативну (вказує на деструктивну руйнівну роль цього явища) та позитивну (визначає рівень гнучкості та стійкості процесів у діяльності підприємства в умовах нестабільного зовнішнього середовища). Дуальність дезорганізації в діяльності підприємства зумовлює подвійне ставлення до неї.

2. Зосередження уваги на негативному боці дезорганізації в діяльності підприємства зумовило опис та упорядкування причин дезорганізації за складовими процесу управління підприємством і реалізації всього комплексу управлінських дій. Причини дезорганізації в діяльності підприємства мають подвійну природу (стосовно управління об'єктами вони є причинами дезорганізації й одночасно наслідком дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів). Аналіз причин виникнення дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів дозволив установити реальні причинно-наслідкові зв'язки між ними. Виконане упорядкування причин дезорганізації в діяльності підприємства та його підрозділів дозволяє не лише комплексно аналізувати ситуацію, що складається на підприємстві, але й проводити профілактичні заходи для підтримування раціонального рівня дезорганізації.

3. Основою забезпечення прийнятності рівня дезорганізації в діяльності підприємства є використання інструментів впливу на рівень дезорганізації. Вплив на рівень дезорганізації відбувається з використанням одного з трьох базових підходів: реактивної реакції, проактивного впливу, параметричного моделювання й обґрунтування управлінських дій. Множину інструментів розподілено за ресурсною ознакою та згруповано в п'ять груп. Розподіл інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства за підходами до управління дозволив створити нормативну базу, на основі якої формуються та виконуються управлінські дії.

4. Результативність використання інструментів впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства багато в чому залежить від характеристик підрозділів. Характеристики підрозділів підприємства та представлення їх в агрегованому вигляді здійснено на основі класифікації підрозділів та агрегованого опису їхніх властивостей за допомогою кодування. Підрозділи підприємства класифіковано за такими ознаками: вид діяльності, масштабно-динамічні особливості діяльності підрозділу та інтелектуально-технічні особливості процесів. Підрозділи підприємства розподілено за п'ятьма групами, кожна з яких об’єднує підрозділи з однаковою вираженістю ознак.

5. Нормативний та допустимий рівні дезорганізації діяльності підрозділів з різними характеристиками визначено з урахуванням виявленого балансу організованості та дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства з використанням експертного оцінювання. Підсумкові оцінки експертів організованості діяльності перетворено на оцінки її дезорганізації, зважаючи на те, що рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства є величиною, зворотною рівню організованості діяльності підрозділів підприємства. Фактичні значення рівня дезорганізації в діяльності різних видів підрозділів досліджуваних підприємств знаходяться в установленому діапазоні значень практично в усіх розглянутих підрозділах.

6. Вплив на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства має відбуватися на розробленим алгоритмом. Блоки робіт деталізовано шляхом побудови часткових алгоритмів, які уточнюють регулювальні дії залежно від розвитку ситуації та вибраного управлінського підходу – реактивного, проактивного чи на основі параметричного моделювання. В роботі розроблено три часткові алгоритми впливу на рівень дезорганізації в діяльності залежно від характеристик підрозділів, причин, що викликають зміну рівня дезорганізації, та вибраного підходу до управління.

7. Оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства здійснюється в три етапи: локальне оцінювання окремих процесів, інтегральне оцінювання за певними критеріями за сукупністю процесів і за кожним процесом окремо, інтегроване оцінювання підрозділу в цілому. Для оцінювання дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства запропоновано дев'ять показників, з використанням яких оцінюється рівень дезорганізації в діяльності підрозділу. Ці показники інтегруються з різним ступенем агрегації за допомогою лінійної трансформації та трансформаційних шкал.

8. Управлінські підходи до впливу на рівень дезорганізації та інструменти цього впливу мають вибиратися на основі оцінювання критичності дезорганізації й наявності резерву часу для ухвалення регулювальних дій. Критичність дезорганізації оцінюється за величиною відхилень інтегрованих оцінок рівня дезорганізації в діяльності підрозділу від нормативних. Резерви часу для ухвалення регулювальних дій оцінюються за значенням показника "коефіцієнт співвідношення тимчасових відхилень від установлених регламентом термінів з терміном підготовки та реалізації регулювальних дій".

9. Проведене дослідження (взаємозв'язку між рівнем дезорганізації та результатами діяльності підрозділів і показників, що характеризують напрями оцінювання) дозволило виявити досить стійкий вплив дезорганізації діяльності в підрозділах на результати їхньої діяльності, особливо за такою важливою характеристикою, як дотримання нормативного рівня дезорганізації. Дезорганізація діяльності в підрозділах має бути об’єктом постійного моніторингу та управління.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті у фахових виданнях

1. Антипова Л. О. Функція організації як цілеполягання за видами діяльності підприємства / Л. О. Антипова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 20. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2008. — С. 149154.

2. Антипова Л. О. Допустимий рівень дезорганізації процесів на підприємстві / Л. О. Антипова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 21. Ч. ІІ. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2009. — С. 145149.

3. Антипова Л. О. Підходи до оцінки рівня дезорганізації процесів при управлінні підприємством / Л. О. Антипова // Культура народов Причерноморья. — 2009. — № 175. — С. 23–26.

4. Антипова Л. О. Параметричний підхід до визначення рівня дезорганізації процесів функціонування підприємства / Л. О. Антипова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2009. — № 3(133). Ч. 2. — С. 15–19.

5. Антипова Л. О. Оцінка рівня бюрократизації адміністративного управління підприємством / А. А. Алєйніков, Л. О. Антипова // Вісник Хмельницького національного університету. Серія: Економічні науки. — 2010. — № 4. Т. 3. — С. 44–49.

Особистий внесок здобувача: розглянуто регламенти виконання робіт в управлінських підрозділах.

6. Антипова Л. О. Залежність стану дезорганізації поведінки виконавців від рівня регламентаційних документів на підприємстві / Л. О. Антипова // Економіка. Менеджмент. Підприємництво. Зб. наук. праць Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. Вип. 22. Ч. ІІ. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2010. — С. 131–136.

7. Антипова Л. О. Використання проектно-цільового підходу для локалізації надмірної дезорганізації процесів у діяльності підприємства / Л. О. Антипова // Вісник Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля. — 2010. — № 2(144). Ч. 2. — С. 16–19.

Друковані матеріали наукових конференцій

8. Антипова Л. О. Дезорганізація управління підприємством: сутність та ознаки / Г. В. Козаченко, Л. О. Антипова // Менеджмент предпринимательской деятельности : материалы VI Всеукр. научн.-практ. конф. студентов, аспирантов, докторантов, 16-18 апр. 2008 г. — Симферополь: ТНУ им. В.И. Вернадского, 2008. — С. 8384.

Особистий внесок здобувача: надано ознаки дезорганізації управління підприємством.

9. Антипова Л. О. Поведінка персоналу як джерело дезорганізації діяльності підприємства / Л. О. Антипова // Гуманізація соціального управління : Всеукр. наук.-практ. конф., 29 квіт. 2008 р. : тези доповід. — Харків: ХНЕУ, 2008. — С. 1014.

10. Антипова Л. О. Ознаки дезорганізації діяльності підприємства
/ Л. О. Антипова // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів і молодих учених, 28-29 берез. 2008 р. — Одесса: ОНУ ім. І. І. Ме
чникова, 2008. — С. 2123.

11. Антипова Л. О. Виділення функцій управління для реалізації функції організації / Л. О. Антипова // Проблеми глобалізації та моделі стійкого розвитку економіки : матеріали І Міжнар. наук.-практ. конф. для студентів, аспірантів та молодих учених, 25-27 берез. 2009 р. — Луганськ: СНУ ім. В. Даля, 2009. — С. 357359.

12. Антипова Л. О. Організація виконання функцій у функціональних підсистемах управління підприємством / Л. О. Антипова // Теория и практика предпринимательской деятельности : материалы ІІІ Междунар. науч.-практ. конф. ученых и специалистов, 15-18 апр. 2009 г. — Симферополь: ТНУ им. В. И. Вернадского, 2009. — С. 9193.

13. Антипова Л. О. Моделювання організації виконання функцій у функціональних підсистемах управління підприємством / Л. О. Антипова // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали ІV Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів і молодих учених, 27-28 берез. 2009 р. — Одесса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2009. — С. 2122.

14. Антипова Л. О. Організація та дезорганізація на підприємстві: співвідношення / Л. О. Антипова // Актуальные проблемы экономического и социального развития производственной сферы : материалы ІV Междунар. науч.-практ. конф. молодых ученых и студентов, 21-22 мая 2009 г. — Донецьк: ДВНЗ "ДНТУ", 2009. — С. 23–24.

15. Антипова Л. О. Оцінка рівня дезорганізації процесів функціонування підприємства / Л. О. Антипова // Актуальні питання теорії та практики менеджменту : матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. студентів, аспірантів і молодих учених, 17-18 берез. 2010 р. — Луганськ: СНУ ім. В Даля, 2010. — С. 25–27.

16. Антипова Л. О. Матричний підхід до вибору об’єктів оцінки рівня дезорганізації процесів функціонування підприємства / Л. О. Антипова // Сучасні технології управління підприємством та можливості використання інформаційних систем: стан, проблеми, перспективи : матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф. для викладачів, аспірантів і молодих учених, 26-27 берез. 2010 р. — Одесса: ОНУ ім. І. І. Мечникова, 2010. — С. 2122.

АНОТАЦІЯ

Антипова Л. О. Подолання дезорганізації діяльності підрозділів промислового підприємства. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля Міністерства науки і освіти, молоді та спорту України, Луганськ, 2011.

Доведено, що дезорганізація діяльності підприємства та процесів, які відбуваються в ньому, мають бути об'єктом впливу. Уточнено поняття "дезорганізація діяльності підрозділів підприємства". Систематизовано причини, що викликають дезорганізацію в діяльності підрозділів підприємства. Упорядковано інструменти впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Досліджено зв’язок між характеристиками підрозділів промислових підприємств і рівнем дезорганізації в їхній діяльності. Установлено послідовність управлінського впливу на рівень дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Розроблено методику оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Використано ситуаційний підхід у подоланні надмірної дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства. Проведено апробацію розроблених рекомендацій щодо оцінювання рівня дезорганізації в діяльності підрозділів підприємства та подолання її надмірного рівня.

Ключові слова: підприємство, підрозділ підприємства, організованість, дезорганізація, рівень, вплив, подолання.

АННОТАЦИЯ

Антипова Л.А. Преодоление дезорганизации деятельности подразделений промышленного предприятия. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля Министерства образования и науки, молодежи и спорта Украины, Луганск, 2011.

Показано, что понятие "дезорганизация деятельности предприятия" является противоположным понятию "организация деятельности предприятия" и рассматривается как степень неопределенности и свободы в отношениях элементов, образующих организованный процесс или структуру системы. Уточнено определение понятия "дезорганизация в деятельности предприятия"  как нарушения установленных регламентов выполнения работ в его подразделах, задаваемых организационно-правовыми документами для осуществления любых процессов в деятельности предприятия, которые возникают в результате противоречий между возможностями работников, условиями выполнения работ и требованиями их регламентов. Рассмотрена двойственная природа дезорганизации в деятельности предприятия и выделены две составляющие: негативную (отображает деструктивную разрушительную роль этого явления) и позитивную (определяет уровень гибкости и устойчивости процессов в деятельности предприятия в условиях нестабильной внешней среды). Описаны и упорядочены причины дезорганизации деятельности предприятия по составляющим процесса управления предприятием, раскрыта двойственная природа причин: относительно управления объектами они выступают причинами дезорганизации, и одновременно они являются следствием дезорганизации в деятельности предприятия и его подразделений. Выявлены причинно-следственные связи причин, под влиянием которых формируется уровень дезорганизации в деятельности предприятия и его подразделений.

Множество инструментов влияния на уровень дезорганизации в деятельности предприятия и его подразделений распределено по ресурсному признаку, подходам к управлению (реактивный, проактивный и параметрическое управление) и сгруппировано в пять групп, что позволило сформировать нормативную базу принятия и реализации управленческих действий. Выполнена классификация подразделений предприятия по признакам: вид деятельности, масштабно-динамические особенности деятельности и интеллектуально-технические особенности процессов. Представлено распределение подразделений предприятия по пяти группам, каждая из которых объединяет подразделения с одинаковой выраженностью признаков. Представлены характеристики подразделений предприятия в агрегированном виде, полученные на основе классификации подразделений, агрегированного описания их особенностей и с помощью кодировки.   

Установлены нормативный и допустимый уровень дезорганизации деятельности подразделений предприятия с разными характеристиками исходя из выявленного баланса организованности и дезорганизации в деятельности подразделений предприятия: уровень дезорганизации в деятельности подразделений предприятия является величиной, обратной уровню организованности их деятельности. Определены фактические значения уровня дезорганизации в деятельности разных видов подразделений исследуемых предприятий. Разработаны общий и частные (в зависимости от характеристик подразделений, причин, вызывающих изменение уровня дезорганизации, и принятого подхода к управлению) алгоритмы влияния на уровень дезорганизации в деятельности подразделений предприятия.

Представлены этапы оценки уровня дезорганизации в деятельности подразделений предприятия: локальная оценка отдельных процессов, интегральная оценка по всей совокупности процессов и по каждому процессу отдельно, интегрирована оценка по подразделению в целом. Предложены показатели оценки дезорганизации в деятельности подразделений предприятия, интегрируемые с разной степенью агрегации с помощью линейной трансформации и трансформационных шкал. Показано, что управленческие подходы к влиянию на уровень дезорганизации и инструменты этого влияния должны выбираться на основе оценки критичности дезорганизации и наличия резерва времени для принятия регулирующих действий. Критичность дезорганизации оценивается по величине отклонений интегрированных оценок уровня дезорганизации в деятельности подразделений от нормативных, а резервы времени  по значению показателя "коэффициент соотношения временных отклонений от установленных регламентом сроков со сроком подготовки и реализации регулирующих действий". По результатам исследований показано достаточно устойчивое влияние дезорганизации деятельности в подразделениях предприятия на результаты их деятельности, особенно по такой характеристике как соблюдение нормативного уровня дезорганизации, что превращает дезорганизацию деятельности подразделений предприятия в объект постоянного мониторинга и влияния.

Ключевые слова: предприятие, подразделение предприятия, организованность, дезорганизация, уровень, влияние, преодоление.

ANNOTATION

Аntipova L.О. Overcoming of disorganization of activity of subdivisions of industrial enterprise. – Manuscript.

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after specialty 08.00.04 Economy and management Enterprises (by the kinds of economic activity). – East–Ukrainian National University named of Vladimir Dal of the Ministry of education and science, youth and sports of Ukraine, Lugansk, 2011.

It is proven that disorganization of enterprise’s activity and processes that take place in it, must be a management object. A concept "disorganization of activity of enterprise’s subdivisions" is improved. Reasons that cause disorganization of activity of enterprise’s subdivisions are systematized. The instruments of influence are well-organized on the level of disorganization in activity of enterprise’s subdivisions. Connection between descriptions of industrial enterprises’ subdivisions and level of disorganization is investigational in its activity. The sequence of administrative influence is set on the level of disorganization of enterprise’s subdivisions activity. Estimated methodology of disorganization level is worked out of enterprise’s subdivisions activity. Situational approach is used in overcoming of excessive disorganization of enterprise’s subdivisions activity on the basis of situational approach. Approbation of the worked out recommendations is conducted in relation to the estimated level of disorganization of enterprise’s subdivisions activity and overcoming of its excessive level.

Keywords: enterprise, enterprise’s subdivision, well-organized, disorganization, level, influence, overcoming.

Підписано до друку 20.05.2011 р. Формат 6090/16 0,9 д.а.    

Тираж 100 екземплярів. Замовлення №

Ротапринт СНУ ім. В. Даля. 91034, м. Луганськ, кв. Молодіжний, 20а.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9946. Полевые транзисторы с управляющим электронно-дырочным переходом и переходом металл-полупроводник. Транзисторы со структурой металл-диэлектрик-полупроводник. 275.31 KB
  Полевые транзисторы с управляющим электронно-дырочным переходом и переходом металл-полупроводник. Транзисторы со структурой металл-диэлектрик-полупроводник. Занятие 1. Полевые транзисторы (ПТ) с управляющим электронно- дырочным переходом и переходом...
9947. Основные понятия микроэлектроники. Основы цифровых и аналоговых интегральных схем. Операционные усилители. Схемы включения операционных усилителе 143.5 KB
  Основные понятия микроэлектроники. Основы цифровых и аналоговых интегральных схем. Операционные усилители. Схемы включения операционных усилителей. Занятие 1. Основные понятия микроэлектроники Учебные, методические и воспитательные цели: 1. Изучить ...
9948. Операционные усилители 211 KB
  Операционные усилители Учебные, методические и воспитательные цели: 1. Изучить основы построения дифференциальных усилителей, структурную схему, характеристики и параметры операционных усилителей. 2. Прививать мет...
9949. Большие интегральные схемы 147 KB
  Большие интегральные схемы Учебные, методические и воспитательные цели: 1. Изучить проблемы повышения степени интеграции, базовые матричные кристаллы. 2. Совершенствовать умение выделять главное для качестве...
9950. Территориальная организация местного самоуправления 67 KB
  Территориальная организация местного самоуправления. Понятие и виды муниципальных образований в РФ. Критерии создания муниципальных образований. Изменения границ муниципальных образований. Понятие и виды муниципальных образований в...
9951. Банкротство. О несостоятельности (банкротстве) 39 KB
  Банкротство. ФЗ О несостоятельности (банкротстве) 2002 года. 2/3 этого закона нам сейчас не потребуется, даже больше, наверное У нас задача - освоить специфику терминологии, понять, что и как В общем, извлечь материальное из по большей части ...