65662

ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ СОСНОВИХ ПИЛЬЩИКІВ ТА НАСЛІДКИ ЇХ ВПЛИВУ НА ДЕРЕВОСТАНИ ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є визначення особливостей поширення соснових пильщиків у насадженнях Центрального Полісся та впливу пошкодження крон личинками на стан і приріст дерев сосни в осередках.

Украинкский

2014-08-03

267.5 KB

4 чел.

PAGE  1

Національний університет біоресурсів і природокористування України

АНДРЕЄВА ОЛЕНА ЮРІЇВНА

УДК 630*453 : 630*561

ОСОБЛИВОСТІ ПОШИРЕННЯ СОСНОВИХ ПИЛЬЩИКІВ

ТА НАСЛІДКИ ЇХ ВПЛИВУ НА ДЕРЕВОСТАНИ

ЦЕНТРАЛЬНОГО ПОЛІССЯ

06.03.03 – лісознавство і лісівництво

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

Київ – 2011


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Житомирському національному агроекологічному університеті Міністерства аграрної політики та продовольства України

Науковий керівник –

доктор сільськогосподарських наук, професор

Гузій Анатолій Ількович,

Житомирський національний агроекологічний університет, завідувач кафедри експлуатації лісових ресурсів

Офіційні опоненти:

доктор сільськогосподарських наук, професор Гойчук Анатолій Федорович,

Національний університет біоресурсів і природокористування України, завідувач кафедри біології лісу та мисливствознавства

доктор сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник

Мєшкова Валентина Львівна,

Український ордена "Знак Пошани" науково-дослідний   інститут   лісового   господарства   та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, завідувач лабораторії захисту лісу  

Захист відбудеться "17" травня 2011 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.004.09 у Національному університеті біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041, м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 15, навчальний корпус 3, ауд. 65

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного університету біоресурсів і природокористування України за адресою: 03041,    м. Київ-41, вул. Героїв Оборони, 13, навчальний корпус 4, к. 28

Автореферат розісланий «07» квітня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради

А. Г. Лащенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Вивченню шкідливості соснових пильщиків присвячено багато публікацій у лісостеповій і степовій зонах Т. М. Гур'янової (1984), К. В. Давиденко (2004), В. Л. Мєшкової (2002, 2009), Г. В. Харлашиної (1984), у Поліссі – М. М. Завади (1969). Водночас у Центральному Поліссі, де на початку ХХІ століття вперше за 30 років було зареєстровано масові розмноження звичайного (Diprion pini L.) і рудого (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснових пильщиків (Мєшкова, 2000; Ткачук, 2004), досі не було визначено закономірностей поширення їх осередків і наслідків пошкодження личинками хвої, які можуть виявлятися у змінах санітарного стану дерев і деревостанів, збільшенні заселення їх стовбуровими комахами, відпаді дерев, зміні динаміки радіального приросту. Післядію пошкодження крон личинками соснових пильщиків для насаджень в інших регіонах вивчали переважно упродовж 2 – 3 років після спалахів масового розмноження без урахування спроможності насаджень до відновлення (Лебедев, Прокопенко, 1988). У зв’язку з цим, актуальними є дослідження, спрямовані на вивчення наслідків масових розмножень соснових пильщиків для лісових екосистем, кількісне оцінювання ризику виникнення таких спалахів у різних насадженнях регіону та розробка рекомендацій, впровадження яких дасть змогу вчасно прогнозувати виникнення й поширення осередків масового розмноження цих комах.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведені дослідження є складовою досліджень кафедри експлуатації лісових ресурсів Житомирського національного агроекологічного університету за темою "Роль комах-фітофагів у лісових екосистемах Центрального Полісся" (державний реєстраційний номер 0108U008374), до виконання якої автор залучався як виконавець розділів.

Мета і завдання дослідження. Метою досліджень є визначення особливостей поширення соснових пильщиків у насадженнях Центрального Полісся та впливу пошкодження крон личинками на стан і приріст дерев сосни в осередках.

Відповідно до мети визначено основні завдання:

– визначення щільності популяцій соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся залежно від лісорослинних умов і структури деревостанів на окремих ділянках;

– оцінювання залежності рівня пошкодження крон сосновими пильщиками у лісах Центрального Полісся від щільності коконів;

– оцінювання санітарного стану дерев сосни в осередках із різним рівнем пошкодження крон сосновими пильщиками;

– визначення популяційних показників соснових лубоїдів в осередках масового розмноження соснових пильщиків;

– визначення змін радіального приросту сосни звичайної в осередках соснових пильщиків;

– прогнозування меж і площ потенційних осередків масового розмноження рудого та звичайного соснових пильщиків у лісах лісогосподарських підприємств Центрального Полісся.

Об’єкт дослідження післядія масових розмножень соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся.

Предмет дослідження – особливості поширення осередків соснових пильщиків у деревостанах Центрального Полісся та вплив пошкодження крон на стан і радіальний приріст дерев.

Методи дослідження – у роботі використано загальноприйняті лісівничо-таксаційні, дендрохронологічні, ентомологічні методи польових і камеральних досліджень і статистичні методи для обробки й аналізу отриманих даних.

Наукова новизна одержаних результатів. У процесі виконання науково-дослідних робіт з оцінювання особливостей поширення осередків соснових пильщиків у деревостанах Центрального Полісся та наслідків впливу пошкодження крон для стану і приросту дерев отримано репрезентативні дослідні дані. Основні положення дисертаційних досліджень, які визначають ступінь новизни проведених робіт, полягають у наступному.

Уперше в Україні:

– визначено зв’язок між щільністю коконів соснових пильщиків і рівнем пошкодження крон дерев сосни звичайної;

– виявлено особливості змін радіального приросту сосни звичайної в осередках рудого та звичайного соснових пильщиків з різною інтенсивністю пошкодження крон дерев;

– доведено, що в осередках рудого та звичайного соснових пильщиків з пошкодженням крон понад 80 % умови для розвитку соснових лубоїдів не є сприятливими;

– установлено, що при пошкодженні крон до 50 % в осередках звичайного соснового пильщика санітарний стан дерев виявився гіршим, а їх сприйнятливість до атак великого соснового лубоїда – вищою, ніж в осередках рудого соснового пильщика.

Уперше в регіоні:

– виявлено особливості поширення осередків соснових пильщиків залежно від типу лісорослинних умов, віку, складу, повноти насаджень, густоти підліску й підросту, розташування ділянок у лісі;

– використано алгоритм для визначення переліку ділянок насаджень з високою загрозою виникнення осередків масового розмноження звичайного та рудого соснових пильщиків.

Практичне значення одержаних результатів. Удосконалено для умов Центрального Полісся методику визначення ділянок насаджень з високою загрозою виникнення осередків масового розмноження звичайного та рудого соснових пильщиків. Визначено перелік ділянок насаджень з високою загрозою виникнення осередків масового розмноження звичайного та рудого соснових пильщиків для лісництв ДП "Ємільчинське ЛГ" та ДП "Малинське ЛГ". Уточнено критичне значення щільності рудого соснового пильщика в лісах Центрального Полісся, при якому доцільно призначати обробку крон інсектицидами. Доведено, що дерева, пошкоджені сосновими пильщиками на 80 % і більше, всихають без участі стовбурових шкідників. Визначено, що внаслідок відпаду найбільш ослаблених дерев, пошкоджених сосновими пильщиками, приріст решти дерев прискорюється, що свідчить про відсутність необхідності проведення санітарної рубки на таких ділянках.

Методичні положення з визначення принадності ділянок насаджень для розвитку осередків масового розмноження соснових пильщиків у Центральному Поліссі та перелік ділянок, визначених за допомогою відповідного алгоритму, передано в Житомирське ОУЛМГ та СЛЗО "Центрлісозахист". Основні положення дисертації використані у навчальних курсах на факультеті лісового господарства Житомирського національного агроекологічного університету з дисциплін "Лісова ентомологія" та "Лісознавство".

Особистий внесок здобувача полягає у визначенні напряму досліджень, постановці завдань, обґрунтуванні теоретичних положень, виконанні польових і камеральних робіт, математико-статистичній обробці польового матеріалу, аналізі й узагальненні результатів, формулюванні висновків і рекомендацій.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено на конференціях: "Лісова типологія в Україні: сучасний стан, перспективи розвитку" (ХІ Погребняківські читання, 10  12 жовтня 2007 р., м. Харків, УкрНДІЛГА); присвяченій 85-річчю від дня народження Б. Ф. Остапенка (Харків, ХНАУ, травень 2007 р.; "Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку" (27 – 29 листопада 2006 року, м. Житомир, ДВНЗ "Державний агроекологічний університет"); "Лісове господарство – сучасні аспекти розвитку" (науково-практична конференція студентів, аспірантів та молодих вчених до дня факультету лісового господарства (23 грудня 2009 року, м. Житомир, ДВНЗ "Державний агроекологічний університет"); "Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи" (конференція присвячена 80-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА (12 – 14 жовтня 2010 р., м. Харків).

Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 12 наукових праць, у тому числі 7 статей у збірниках наукових праць, які внесено у перелік, затверджений ВАК України, та 5 – у матеріалах та тезах конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація надана у вигляді рукопису на 184 сторінках комп’ютерного тексту (основний текст – 127 сторінок), складається зі вступу, переліку умовних позначень, шести розділів, висновків, рекомендацій виробництву, списку використаних джерел (147 найменувань, з них 28 – іноземними мовами) і 4 додатків (на 41 сторінці). Дисертація містить 24 таблиці і 39 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Розділ 1. Сучасний стан питання (аналітичний огляд літератури). Природні умови Центрального Полісся є сприятливими для росту лісів (Генсирук, 1981). Останнім часом під впливом змін клімату й антропогенних чинників їх стан погіршився, змінилася вікова структура, склад порід (Краснов та ін., 1997; Мєшкова, Усцький, 1999; Ткачук, 1994). Збільшилася площа ділянок насаджень, принадних для розвитку осередків шкідливих комах, зокрема соснових пильщиків (Мєшкова, 2004, 2009). Для вчасного запобігання ослабленню лісів необхідно дослідити особливості поширення осередків цих комах у регіоні залежно від лісорослинних умов і структури насаджень. Мєшковою В. Л. (2003) розроблено методичний підхід, застосування якого дає змогу обраховувати рівень загрози виникнення осередків основних комах-хвоєлистогризів на окремих ділянках з урахуванням бальної оцінки їх принадності для відповідних видів комах за типом лісорослинних умов, віком, повнотою та складом. Це дає змогу за матеріалами лісовпорядкування визначати межі та потенційну площу осередків окремих видів комах. У Центральному Поліссі подібних досліджень досі не проводили.

Зв’язок між щільністю популяцій комах-фітофагів і пошкодженням крон не є однозначним. Критична щільність популяції комах, за якої варто призначати лісозахисні заходи, залежить від маси хвої та життєздатності гусениць. Ці показники визначаються лісорослинними умовами, структурою і станом насаджень, що не враховано у прийнятих прогностичних таблицях, які є підставою для призначення лісозахисних заходів (Надзор ..., 1965). Розглянуто підходи до визначення критичної щільності популяцій комах-фітофагів з урахуванням мінливості їх життєздатності (Семевский, 1972; Голубев, 1986), маси листя у деревостанах різних бонітету, повноти й віку (Справочник по защите леса от вредителей и болезней, 1988).

Ослаблення дерев будь-якими чинниками, в тому числі комахами-хвоєлистогризами призводить до зменшення стійкості дерев до заселення стовбуровими шкідниками, зокрема сосновими лубоїдами (Завада, 1959; Кучерявенко, 2003). Згідно з цим, важливими є дослідження особливостей поширення соснових лубоїдів в осередках соснових пильщиків з урахуванням інтенсивності пошкодження крон сосновими пильщиками та віку деревостанів.

Динаміка радіального приросту дерев є одним із об’єктивних показників стану насаджень (Битвинскас, 1974; Коваль, 1999). Хвойні породи швидше за листяні реагують на втрати асиміляційного апарату. Інтенсивність і тривалість періодів депресії радіального приросту та його відновлення залежать від виду комахи, місяця пошкодження, регіону, стану дерев і лісорослинних умов (Голосова, 1971; Харлашина, 1984; Пальникова та ін., 2002). В Україні дендрохронологічні дослідження були спрямовані на оцінювання впливу клімату, рекреації та атмосферного забруднення на формування річного кільця (Шовган, 1987; Ловелиус, Грицан, 1998; Коваль, 2007; Koval, 2008). Водночас вивченню впливу пошкодження крон комахами під час спалахів масового розмноження на формування шарів річної деревини приділялося мало уваги.

Розділ 2. Регіон, об’єкти й методика досліджень. Наведено характеристику клімату, природних умов Центрального Полісся, лісорослинних умов, які є сприятливим для росту соснових лісів (Гордієнко та ін., 2002). Серед біотичних чинників ослаблення соснових лісів переважає коренева губка, яка поширюється в насадженнях, створених на староорних землях. Лише наприкінці минулого сторіччя осередки соснових пильщиків охопили площі в сотні гектарів (Ткачук, 2004) і є об’єктом нашого дослідження.

Методологічну основу досліджень становив системний підхід, який полягав у поєднаному вивченні поширення осередків соснових пильщиків залежно від лісорослинних умов і структури насаджень, а поширення соснових лубоїдів, стану й динаміки радіального приросту дерев – від рівня пошкодження крон сосновими пильщиками та віку деревостанів.

Для визначення особливостей поширення осередків масових розмножень соснових пильщиків під час останнього спалаху масового розмноження використано матеріали обстежень лісів Житомирської області, проведених у 2000 – 2006 рр. фахівцями лісогосподарських підприємств Житомирської області, Вінницького лісозахисного підприємства (з 2007 р. "Центрлісозахист"), а також результати власних обстежень, проведених у 2007 – 2009 рр.

Для визначення бальної оцінки принадності ділянок насаджень до розмноження соснових пильщиків аналізували бази даних лісовпорядкування за методикою, запропонованою В. Л. Мєшковою (2003, 2006). При цьому брали до уваги ділянки лісу, в яких сосна є головною лісоутворювальною породою.

Постійні й тимчасові пробні площі закладали згідно з ГОСТ 16128-70, ОСТ 56-69-83, а також – безрозмірні за методом непровішених ходових ліній (Мозолевская и др., 1984). Для кожного дерева на пробній площі реєстрували діаметр, категорію санітарного стану, клас за Крафтом, а також за наявності – смоляні лійки, бурове борошно, опалі пагони на підстилці. Облік коконів соснових пильщиків здійснювали на пробних площадках розміром 0,5 х 0,5 м, кількість яких визначали статистичними методами (Мєшкова, 2006). При цьому підраховували кількість коконів, з яких вийшли самки.

Фактичні значення щільності коконів соснових пильщиків при відомому рівні пошкодження крон сосон, а також значення щільності коконів, при яких може відбутися пошкодження крон такого ж рівня, зіставляли з даними, отриманими за допомогою прогностичних таблиць А. Г. Іллінського (Надзор, 1965), А. В. Голубєва (1986) та УкрНДІЛГА ("Справочник по защите леса от вредителей и болезней", 1988). Усі значення показників переводили на кількість коконів на 1 м2 з урахуванням таблиць ("Нормативно-справочные материалы ...", 1987; Воронцов та ін., 1991).

Санітарний стан кожного дерева на пробних площах оцінювали згідно з "Санітарними правилами в лісах України" (1995) у липні-серпні. Також визначали клас дерев за Крафтом.

На кожній пробній площі на п’яти заселених сосновим лубоїдом деревах закладали по одній палетці розміром 25 х 20 см на висоті 0,5 – 1 м. На деревах діаметром до 8 см (здебільшого сильно ослаблених і загиблих) закладали кругові палетки заввишки 25 см. На палетках підраховували спроби заселення, маточні ходи, вихідні отвори великого соснового лубоїда й перераховували на 1 дм2. Енергію розмноження визначали як співвідношення показників продукції та подвоєної кількості маточних ходів. Атаки лубоїдів вважали успішними, якщо довжина ходів перевищувала 1 см (Мозолевская и др., 1984).

Інтенсивність додаткового живлення соснових лубоїдів оцінювали шляхом підрахунку пагонів сосни, що впали на поверхню підстилки після пошкодження ("стрижки") жуками. Облік проводили на 20 площадках розміром 1 х 1 м2 на кожній пробній площі (Мозолевская и др., 1984).

Динаміку радіального приросту вивчали на пробних площах, закладених у насадженнях, які у період масових розмножень соснових пильщиків були непошкодженими (0 %), з рівнями пошкодження до 30 %, близько 50 % і понад 80 %. Для кожного рівня пошкодження крон підбирали деревостани трьох вікових груп – до 20 років, близько 40 років і понад 60 років.

Керни відбирали буравом Преслера на висоті 1,3 м стовбура, по 15 – 20 зразків на кожній пробній площі. Радіальний приріст вимірювали на цифровому приладі HENSON з точністю до 0,01 мм. Серії даних ширини радіального приросту аналізували графічним і статистичним методами (Битвинскас, 1974). Зіставляли середні значення показника за періоди до початку пошкодження насаджень сосновими пильщиками та після нього, визначаючи поріг чутливості (Bouriaud, 2007). Для аналізу впливу кліматичних чинників на формування деревних кілець використано дані Житомирської метеостанції. Дані оброблено статистично за допомогою стандартних комп’ютерних програм MS Excel.

Обсяг виконаних робіт. За 2007 – 2009 рр. обстежено 1280 виділів соснових насаджень в осередках соснових пильщиків, закладено 18 постійних і 44 тимчасових пробних площ для вивчення стану насаджень і поширення стовбурових шкідників в осередках соснових пильщиків. Проведено визначення популяційних показників соснових лубоїдів на 36 модельних деревах. Відібрано 240 кернів деревини для вивчення динаміки радіального приросту в осередках соснових пильщиків.

Розділ 3. Особливості поширення соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся. Принадність ділянок лісу для розвитку соснових пильщиків аналізували за типами лісорослинних умов (ТЛУ), віком, складом, повнотою тощо. Середня чисельність коконів звичайного соснового пильщика на ділянках із ТЛУ А1 і А2 становила 18 і 17,6 шт.· (м2)-1, а рудого соснового пильщика – 17,2 і 14,8 шт.· (м2)-1 відповідно. Рудий сосновий пильщик заселяв культури сосни у віці до 20 років, і чисельність особин збільшувалася у насадженнях 50 років. Звичайний сосновий пильщик заселяв більш старші насадження, а у 50-річних деревостанах щільність його популяції перевищувала щільність рудого соснового пильщика. Кокони звичайного соснового пильщика виявляли також у деревостанах віком понад 80 років (2 шт.· (м2)-1), проте помітної шкоди не виявлено. Кокони соснових пильщиків виявляли в насадженнях із часткою сосни не меншою 0,6. Щільність коконів у деревостанах із часткою сосни понад 0,9 була у 4,3 і 4,6 разу більшою для рудого і звичайного соснових пильщиків відповідно порівняно з ділянками із часткою сосни 0,6. Обидва види соснових пильщиків обирали для заселення ділянки лісу переважно з низькою повнотою, але в період масового розмноження заселяли й ділянки з повнотою 0,7. Середня щільність коконів звичайного соснового пильщика на ділянках із низькою густотою підліску, підросту та покриву становила 13 шт.· (м2)-1, що у 5,4 разу перевищувало щільність коконів на ділянці з середньою густотою підліску, підросту та покриву.

Максимальну щільність коконів звичайного (16,8 шт.· (м2)-1) і рудого (17,4 шт.· (м2)-1) соснових пильщиків виявлено на ділянках поряд із згарищами, меншу – поряд із незімкненими лісовими культурами (15,6 і 15,2 шт.· (м2)-1 звичайного і рудого соснових пильщиків відповідно). На узліссі з чагарниками щільність коконів звичайного і рудого соснових пильщиків становила 2,4 і 4,6 шт.· (м2)-1 відповідно. Щільність коконів рудого соснового пильщика як тіньовитривалого виду була вищою, ніж коконів звичайного соснового пильщика, на узліссях із чагарниками та в середині кварталу лісу (в 1,9 і 1,2 разу відповідно).

На прикладі Жужельського лісництва ДП "Ємільчинське ЛГ" уперше в регіоні на площі 3988,4 га апробовано методичний підхід, запропонований В. Л. Мєшковою (2003), до аналізу принадності ділянок для поширення осередків соснових пильщиків за даними стосовно лісорослинних умов і структури соснових лісів. Так, відмінності за наданням переваги різним типам лісорослинних умов рудим і звичайним сосновими пильщиками відбиваються на площі ділянок, де існує загроза виникнення їх осередків (табл. 1).

Таблиця 1

Розподіл площі Жужельського лісництва за принадністю типів лісорослинних умов для рудого і звичайного соснових пильщиків

Показники

Загроза поширення осередків, бали (за Мєшковою, 2003)

0 – відсутня

1 – дуже низька

2 – низька

3 – середня

4 – висока

5 – дуже висока

Рудий сосновий пильщик

ТЛУ

A5, B4, B5, C3,C4

A4, B3

C1, C2

A3

A2, B2 

Площа, га

670,4

2512

11,2

34,3

760,5

Частка, %

16,8

63,0

0,3

0,9

19,1

Звичайний сосновий пильщик

ТЛУ

A5, B4, B5, C3, C4

A4, B3, C2

C1

A3

B2

A2

Площа, га

670,4

2523,2

0

34,3

717,4

43,1

Частка, %

16,8

63,3

0,0

0,9

18,0

1,1

Визначено, що у Жужельському лісництві площа виділів із високою загрозою поширення осередків рудого соснового пильщика становить 423,2 га (173 виділи), серед яких 21,6 га (12 ділянок) характеризуються ТЛУ А2, у яких нагляд варто проводити в першу чергу. Площа з високою загрозою поширення осередків звичайного соснового пильщика становить 332,5 га (155 виділів), серед яких 17,6 га охоплюють 11 ділянок у ТЛУ А2, де нагляд варто проводити в першу чергу.

Здійснено прогнозування поширеності осередків соснових пильщиків у лісових масивах Центрального Полісся на прикладі трьох лісництв ДП "Ємільчинське ЛГ" (табл. 2) і шести лісництв ДП "Малинське ЛГ".

За сукупністю показників, що характеризують лісорослинні умови і структуру лісів ДП "Малинське ЛГ", визначено, що осередки рудого соснового пильщика можуть охоплювати від 18,8 (Слобідське лісництво) до 39 % (Чоповицьке лісництво), а осередки звичайного соснового пильщика – від 8,1 (Слобідське лісництво) до 46,0 % (Іршанське лісництво) площі соснових лісів.

Найбільш небезпечні для виникнення осередків рудого соснового пильщика ділянки насаджень виявлені на площі 28 га (21 виділ) у Іршанському (4), Любовицькому (7), Малинському (3), Українському (5) і Чоповицькому (2 виділи) лісництвах. Найбільш небезпечні для виникнення осередків звичайного соснового пильщика ділянки насаджень виявлені на 123,1 га (68 виділів) у Іршанському (24), Любовицькому (12), Малинському (4), Українському (22) і Чоповицькому (6 виділів) лісництвах. На площі 22,3 га, що охоплюють 19 виділів – 3 в Іршанському, 7 – у Любовицькому, 2 – у Малинському, 5 – в Українському і 2 – у Чоповицькому лісництвах, є загроза виникнення осередків обох видів соснових пильщиків.

Таблиця 2

Розподіл площі лісництв ДП "Ємільчинське ЛГ" за принадністю типів лісорослинних умов для рудого і звичайного соснових пильщиків

Рівні загрози поширення соснових пильщиків

Площа ділянок, га / %

Гартівське лісництво

Глумчанське лісництво

Жужельське лісництво

Рудий сосновий пильщик

Бал 0 – відсутня загроза

1055,9 / 37,0

817,1 / 30,2

670,4 / 16,8

Бал 1 – дуже низька загроза

1542,4 / 54,1

1531,6 / 56,5

2512 / 63,0

Бал 2 – низька загроза

25,9 / 0,9

3,6 / 0,1

11,2 / 0,3

Бал 3 – середня загроза

6,9 / 0,2

6 / 0,2

34,3 / 0,9

Бал 4 – висока загроза

221,5 / 7,8

351,1 / 13,0

760,5 / 19,1

Бал 5 – дуже висока загроза

0 / 0

0 / 0

0 / 0

Разом

2852,6 /100,0

2709,4 / 100,0

3988,4 / 100,0

Звичайний сосновий пильщик

Бал 0 – відсутня загроза

1055,9 / 37,0

817,1 / 30,2

670,4 / 16,8

Бал 1 – дуже низька загроза

1568,3 / 55,0

1535,2 / 56,7

2523,2 / 63,3

Бал 2 – низька загроза

0 / 0

0 / 0

0 / 0

Бал 3 – середня загроза

6,9 / 0,2

6 / 0,2

34,3 / 0,9

Бал 4 – висока загроза

220,6 / 7,7

350,1 / 12,9

717,4 / 18,0

Бал 5 – дуже висока загроза

0,9 / 0,03

1 / 0,04

43,1 / 1,1

Разом

2852,6 / 100,0

2709,4 / 100,0

3988,4 / 100,0

В усіх зазначених виділах у роки останнього спалаху масового розмноження цього виду об’їдання крон перевищувало 75 %.

Розділ 4. Стовбурові шкідники в осередках масового розмноження соснових пильщиків. В осередках рудого соснового пильщика простежується тенденція до поліпшення санітарного стану насаджень у міру зміни типу лісорослинних умов у ряді А2 – В2 – В3 (ІІ,2 – ІІ,1 – І,6 відповідно), в осередках звичайного соснового пильщика – у ряді А1 – А2 – В2 (ІІ,4 – І,6 – І,4 відповідно) (рис. 1).

Середній зважений індекс санітарного стану дерев (Іс) в осередках рудого соснового пильщика становив І,8 бала, а в осередках звичайного соснового пильщика – ІІ,0 – ІІ,6 бала. При пошкодженні крон на 50 % дерева в осередках звичайного соснового пильщика мали гірший санітарний стан, ніж в осередках рудого соснового пильщика.

Рис. 1. Середній зважений індекс санітарного стану (Іс) дерев сосни

в осередках рудого (РСП) і звичайного (ЗСП) соснових пильщиків

у різних лісорослинних умовах.

В обстежених лісах виявлено обидва види соснових лубоїдів, відомих у регіоні – великого (Tomicus piniperda L.) і малого (Tomicus minor Hart.), причому переважав великий сосновий лубоїд. В осередках обох видів соснових пильщиків найбільшу частку успішних атак великого соснового лубоїда зареєстровано на ділянках із пошкодженням хвої близько 50 % (рис. 2). На ділянках із рівнем пошкодження крон понад 80 % в осередках рудого соснового пильщика частка дерев ІV – VI категорій санітарного стану сягала 12 – 14 %, а в осередках звичайного соснового пильщика – 12 – 19 %, тобто кормова база соснових лубоїдів зменшилася за рахунок відпаду найбільш ослаблених дерев.

В осередках звичайного соснового пильщика сприйнятливість дерев до атак великого соснового лубоїда виявилася вищою, ніж в осередках рудого соснового пильщика. Щільність маточних ходів великого соснового лубоїда становила на різних ділянках від 0,1 до 0,8 шт.· (дм2)-1 і була більшою на ділянках із вищим рівнем пошкодження крон сосновими пильщиками. Щільність  вихідних  отворів  великого соснового лубоїда сягала від 0,12 до 0,72 шт.· (дм2)-1 в осередках рудого соснового пильщика та від 0,25 до 1,2 – в осередках звичайного соснового пильщика. Середня довжина маточних ходів великого соснового лубоїда мала невеликі значення в усіх обстежених осередках.

Рис. 2. Успішність атак великого соснового лубоїда при різних рівнях пошкодження хвої рудим (РСП) і звичайним (ЗСП) сосновими пильщиками.

Пагони, "відстрижені" сосновими лубоїдами, виявлені під деревами на всіх ділянках, на яких ушкодження крон сосон у попередні роки сягало близько 50 %. Водночас, на ділянках, де пошкодження крон личинками соснових пильщиків було незначним або дуже високим, "відстрижені" сосновими лубоїдами пагони виявлено у 8 і 12 % випадків (табл. 3).

Таблиця 3

Поширеність соснових лубоїдів в осередках рудого соснового пильщика

Об’їдання хвої рудим сосновим пильщиком у минулі роки, %

Частка дерев, під якими виявлено пагони, "відстрижені" сосновими лубоїдами, %

Щільність пагонів, "відстрижених" сосновими лубоїдами,

шт.· (м2)-1

< 20

8,0  1,4

0,5  0,1

≈ 50

100

1,2  0,2

Понад 80

12,0  1,7

0,7  0,1

Під деревами на межах зрубу суцільної санітарної рубки в осередку рудого соснового пильщика "відстрижені" сосновими лубоїдами пагони були виявлені під 47,1 % дерев, а середня кількість пагонів становила 1,2 шт.· (м2)-1. Найбільші значення ці показники мали на західній межі зрубу (73,4% і 2,1 пагонів/м2), дещо менші – на південній межі зрубу (63,5 % і 1,7 пагонів/м2).

Кількість пагонів, "відстрижених" сосновими лубоїдами з дерев на узліссі перевершувала значення цього показника в лісі у 1,8 разу, а частка дерев, під якими виявлено "відстрижені" пагони, – у 1,6 разу.

Розділ 5. Шкідливість соснових пильщиків у Центральному Поліссі. Значення щільності коконів, з яких вилетіли імаго соснових пильщиків у попередні роки, зіставляли з фактичним рівнем пошкодження крон на різних пробних площах, а також із даними, розрахованими за допомогою прогностичних таблиць, побудованих за допомогою різних підходів  (табл. 4).

Таблиця 4

Зіставлення щільності коконів, визначеної різними методами, при певних рівнях пошкодження крон сосон, та фактичної щільності коконів на пробних площах у Жужельському лісництві ДП "Ємільчинське ЛГ"

Квартал

Виділ

Вік

Бонітет

Фактична дефоліація

Щільність коконів, шт.· (м2)-1

за А. Г. Іллінським

за методом УкрНДІЛГА

за А. В. Голубєвим

фактична

16

27

20

I

15

3

5,4

4,4

0,0

18

29

14

I

0

0

0

0

0

23

37

11

I

35

6

0

29

12

27

I

20

3

5,0

6,5

16,0

46

21

39

I

0

0

0,0

0,0

25,0

20

12

25

II

50

9

12,7

15,8

42,0

18

26

60

Ia

0

0

0,0

0,0

3,0

17

17

55

20

3

7,1

7,7

12,0

34

9

60

I

55

9

16,2

20,2

30,0

З даних табл. 4 випливає, що за розрахунками А. Г. Іллінського пошкодження хвої сосни на 50 % можуть бути спричинені личинками рудого соснового пильщика, якщо щільність коконів самок попереднього покоління становить 8,5 шт.· (м2)-1. За таблицями УкрНДІЛГА для такого ж насадження (25 років, ІІ бонітет) критична щільність коконів самок становить 13 шт.· (м2)-1, а за таблицею А. В. Голубєва – 16 шт.· (м2)-1. Результати наших досліджень на пробних площах свідчать, що заходи захисту лісу з використанням інсектицидів в осередках рудого соснового пильщика в Центральному Поліссі доцільно призначати при щільності коконів самок не менше 9 – 10 шт.· (м2)-1. Одержані дані мають велике значення з погляду охорони навколишнього середовища, оскільки є підставою для використання інсектицидів в умовах Полісся при більшій щільності коконів рудого соснового пильщика, аніж прийнято нормативами з лісозахисту.

Розділ 6. Вплив пошкодження крон дерев сосни звичайної сосновими пильщиками на динаміку її радіального приросту. На пошкодження крон дерев сосни рудим сосновим пильщиком найшвидше зреагували зменшенням радіального приросту молодняки (рис. 3). Старші деревостани й панівні дерева реагували на пошкодження крон сосновими пильщиками, пізніше, ніж молодші насадження та дерева під наметом. Депресію радіального приросту на пошкодження крон рудим сосновим пильщиком виявлено у дерев віком до 20 років у 2001 році (у перший рік пошкодження), віком близько 40 років – у 2002 році, а в деревостані віком понад 60 років – у 2003 році.

Рис. 3. Динаміка радіального приросту сосни звичайної у насадженнях віком до 20 років в осередках масового розмноження рудого соснового пильщика (спалах у 2001 – 2002 рр.).

У деревостанах із пошкодженням крон близько 20 % (низький рівень) втрати радіального приросту в рік його найглибшої депресії під час спалаху рудого соснового пильщика сягали близько 25 % порівняно з контролем. У насадженнях усіх розглянутих груп віку при пошкодженні крон близько 50 % радіальний приріст дерев зменшився приблизно на третину.

Пошкодження крон звичайним сосновим пильщиком більшою мірою відбивається на радіальному прирості порівняно з рудим сосновим пильщиком. В осередках звичайного соснового пильщика у 2002 – 2003 рр. втрати радіального приросту дерев у насадженнях віком близько 40 років становили 33 % на ділянках із середнім рівнем пошкодження крон (близько 50 %) і знизилися майже вдвічі в деревостані з пошкодженням крон понад 75 %. Відновлення радіального приросту дерев із пошкодженням сосновими пильщиками до 30 % крон відбулося протягом одного року. Деревостани віком близько 40 років реагували на пошкодження крон депресією приросту пізніше на рік, ніж насадження віком до 20 років, а відновлювалися також протягом року, внаслідок чого загалом втрати радіального приросту у деревостанах віком близько 40 років виявилися меншими.

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичні узагальнення та аналіз експериментальних даних щодо поширення соснових пильщиків у насадженнях Центрального Полісся, зв’язок між щільністю коконів і рівнем пошкодження крон. Визначено особливості поширення та популяційні показники соснових лубоїдів в осередках соснових пильщиків, а також впливу пошкодження крон їх личинками на стан і радіальний приріст дерев. Удосконалено алгоритм визначення принадності ділянок насаджень для виникнення осередків соснових пильщиків і прогнозовано межі та площі потенційних осередків масового розмноження рудого та звичайного соснових пильщиків у лісогосподарських підприємствах Центрального Полісся.

1. Щільність популяцій соснових пильщиків у Центральному Поліссі є найбільшою на ділянках із типами лісорослинних умов А1 і А2, із часткою сосни у складі деревостану не меншою 0,6, з низькою повнотою та низькою густотою підліску й підросту. Вимоги рудого та звичайного соснових пильщиків до екологічних умов відрізняються, що знаходить відображення у принадності ділянок насаджень до виникнення осередків цих комах.

2. За сукупністю показників, що характеризують лісорослинні умови і структуру деревостанів ДП "Ємільчинське ЛГ" і ДП "Малинське ЛГ" здійснено прогноз меж і площ ділянок, на яких існує загроза виникнення осередків масового розмноження рудого та звичайного соснових пильщиків, і на яких нагляд варто проводити у першу чергу.

3. Пошкодження хвої личинками соснових пильщиків у Центральному Поліссі відбувається при більшій щільності коконів, аніж за прийнятими в захисті лісу таблицями.

4. Наслідками спалаху масового розмноження соснових пильщиків 2001 – 2005 рр. у Центральному Поліссі є збільшення площ осередків стовбурових шкідників і погіршення стану дерев, що призвело до збільшення обсягів вибіркових санітарних рубок.

5. Визначено тенденцію до погіршення санітарного стану дерев і збільшення щільності маточних ходів великого соснового лубоїда в міру зростання рівня пошкодження крон сосновими пильщиками. В осередках звичайного соснового пильщика сприйнятливість дерев до атак великого соснового лубоїда виявилася вищою, ніж в осередках рудого соснового пильщика.

6. В осередках обох видів соснових пильщиків найменші частки успішних атак великого соснового лубоїда, значення енергії розмноження та середньої довжини маточних ходів великого соснового лубоїда зареєстровано на ділянках із пошкодженням хвої до 20 %, а найбільші – із пошкодженням хвої близько 50 %.

7. При пошкодженні крон близько 50 % дерева в осередках звичайного соснового пильщика мали гірший санітарний стан (ІІ,6 – ІІ,2 бала), ніж в осередках рудого соснового пильщика (І,8 бала), причому стан наймолодших насаджень (ІІІ класу віку) виявився найгіршим (ІІ,6 бала). На ділянках із рівнем пошкодження крон понад 80 % частка дерев ІV – VI категорій санітарного стану, сприйнятливих до заселення стовбуровими комахами, зменшилася за рахунок відпаду найбільш ослаблених дерев.

8. Старші деревостани й панівні дерева реагували на пошкодження крон сосновими пильщиками зменшенням радіального приросту пізніше, ніж молодші насадження та дерева під наметом.

9. В осередках рудого соснового пильщика максимальні втрати радіального приросту не перевищували 30%, в осередках звичайного соснового пильщика – становили 33 та 50% при пошкодженні крон на 50 і 80 %.

10. Відновлення радіального приросту дерев після пошкодження сосновими пильщиками відбувалося протягом одного року, причому на ділянках, де було пошкоджено понад 80 % хвої, відновлення радіального приросту відбувалося внаслідок відпаду сильно ослаблених дерев і поліпшення умов для росту решти дерев.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. Пропонується методичний підхід визначення переліку виділів соснових насаджень, у яких необхідно проводити нагляд за поширенням соснових пильщиків, який апробовано на прикладі трьох лісництв ДП "Ємільчинське ЛГ" і шести лісництв ДП "Малинське ЛГ".

2. Зважаючи на вищі значення критичної щільності рудого соснового пильщика в лісах Центрального Полісся порівняно з табличними значеннями, прийнятими в лісозахисті, доцільно призначати обробку крон інсектицидами лише при наявності коконів самок не менше 12 шт.· (м2)-1 (згідно з прийнятими в лісозахисті таблицями 30 % пошкодження крон очікується при наявності коконів самок 5,1 шт.· (м2)-1.

3. Дерева, пошкоджені сосновими пильщиками на 80 % і більше, всихають без участі стовбурових шкідників, а радіальний приріст живих дерев на ділянці відновлюється. Це свідчить про відсутність необхідності проведення санітарної рубки на таких ділянках.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

Статті

1. Андреєва О. Ю. Наслідки масових розмножень соснових пильщиків (Hymenoptera: Diprionidae) у лісах Центрального Полісся / О. Ю. Андреєва // Вісник ХНАУ. Серія "Ентомологія та фітопатологія". – 2008. – № 8. – С. 9–12.

2. Андреєва О. Ю. Принадність ділянок лісів Жужельського лісництва для виникнення осередків масового розмноження соснових пильщиків / О. Ю. Андреєва // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2008. – Вип. 113. – С. 285–292.

3. Андреєва О. Ю. Прогнозування поширеності осередків соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся / О. Ю. Андреєва // Вісник НУБіП України. Серія "Агрономія". – 2009. – Вип. 132. – С. 135–141.

4. Андреєва О. Ю. Сосновий лубоїд Tomicus piniperda L. в осередках соснових пильщиків у Центральному Поліссі / О. Ю. Андреєва // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2009. – Вип. 115. – С. 268–275.

5. Андреєва О. Ю. Шкодочинність рудого соснового пильщика у лісах Центрального Полісся / О. Ю. Андреєва // Вісник Житомирського державного агроекологічного університету. – 2008. – № 2. – С. 255–261.

6. Андреєва О. Ю. Зміни радіального приросту Pinus sylvestris L. у Поліссі в осередках масового розмноження звичайного соснового пильщика Diprion pini L. / О. Ю. Андреєва, І. М. Коваль // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2008. – Вип. 112. – С. 249–254 (збір, аналіз матеріалів, написання статті).

7. Коваль І. М. Вплив спалаху Neodiprion sertifer Geoffr. на динаміку радіального приросту сосни звичайної в Поліссі / І. М. Коваль, О. Ю. Андреєва // Лісівництво і агролісомеліорація. – 2009. – Вип. 116. – С. 62–69 (збір, аналіз матеріалів, написання статті).

Матеріали та тези конференцій

8. Андреєва О. Ю. До методики оцінки шкодочинності соснових пильщиків у Центральному Поліссі / О. Ю. Андреєва // Лісова типологія в Україні : сучасний стан, перспективи розвитку : матеріали ХІ Погребняківських читань (10  12 жовтня 2007 р., м. Харків). – Х. : УкрНДІЛГА, 2007. – С. 178–180.

9. Андреєва О. Ю. Особливості поширення соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся / О. Ю. Андреєва, А. І. Гузій, Л. М. Гарбарчук // Лісове та мисливське господарство: сучасний стан та перспективи розвитку : збірник наукових статей учасників Міжнародної науково-практичної конференції (27 – 29 листопада 2006 року, м. Житомир). Том. І. – Житомир : ПП "Волинь", ОП "Житомирська облдрукарня", 2007. – С. 67–71 (збір, аналіз матеріалів, написання тексту).

10. Гузій А. І. До вивчення питання наслідків масового розмноження соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся / А. І. Гузій,   О. Ю. Андреєва // Конф. викладачів, аспірантів та студентів лісогосподарського факультету Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва, присвячена 85-річчю з дня народження Б. Ф. Остапенка, 17–18 травня 2007 р. : тези доп. – Х. : ХНАУ, 2007. – С. 51–52 (збір, аналіз матеріалів, написання тексту).

11. Андреєва О. Ю. Соснові лубоїди в осередках соснових пильщиків Житомирщини / О. Ю. Андреєва // Лісове господарство – сучасні аспекти розвитку : матеріали науково-практичної конференції студентів, аспірантів та молодих вчених до дня факультету лісового господарства (23 грудня 2009 року, м. Житомир). – Житомир : ДАУ, 2010. – С. 9–11.

12. Андреєва О. Ю. Санітарний стан насаджень в осередках соснових пильщиків / О. Ю. Андреєва // Лісівнича наука: витоки, сучасність, перспективи : Матеріали наукової конференції, присвяченої 80-річчю від дня заснування УкрНДІЛГА (12  14 жовтня 2010 р., м. Харків). – Харків: УкрНДІЛГА, 2010. – С. 155–157.

Андреєва О. Ю. Особливості поширення соснових пильщиків та наслідки їх впливу на деревостани Центрального Полісся. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 – лісознавство і лісівництво. – Національний університет біоресурсів і природокористування України. – Київ, 2011.

Дисертація присвячена вивченню особливостей поширення осередків звичайного (Diprion pini L.) та рудого (Neodiprion sertifer Geoffr.) соснових пильщиків у лісах Центрального Полісся, їх впливу на стан соснових насаджень. Доведено, що санітарний стан насаджень погіршується більшою мірою в осередках звичайного соснового пильщика, ніж рудого соснового пильщика, та залежить від рівня пошкодження крон і віку деревостанів. Дерева, пошкоджені сосновими пильщиками на 80 % і більше, всихають без участі стовбурових шкідників.

Визначено особливості відновлення радіального приросту дерев в осередках соснових пильщиків залежно від віку деревостанів, класу росту дерев, рівня пошкодження крон.

Вперше у Поліссі застосовано бальну оцінку принадності ділянок насаджень для визначення переліку виділів, у яких необхідно проводити першочерговий нагляд за поширенням соснових пильщиків, на прикладі трьох лісництв ДП "Ємільчинське ЛГ" і шести лісництв ДП "Малинське ЛГ".

Уточнено критичну щільність популяції рудого соснового пильщика для призначення лісозахисних заходів у лісах Центрального Полісся.

Ключові слова: соснові ліси, соснові пильщики (Diprionidae), санітарний стан дерев, соснові лубоїди, радіальний приріст.

Андреева Е. Ю. Особенности распространения сосновых пилильщиков и последствия их влияния на древостои Центрального Полесья – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.03 – лесоведение и лесоводство. Национальный университет биоресурсов и природопользования Украины. Киев, 2011.

Диссертация посвящена изучению особенностей распространения очагов обыкновенного (Diprion pini L.) и рыжего (Neodiprion sertifer Geoffr.) сосновых пилильщиков в лесах Центрального Полесья, их влияния на состояние сосновых насаждений.

На основании обследования 1280 выделов в очагах массового размножения сосновых пилильщиков выявлены особенности их распространения в насаждениях, произрастающих в различных типах лесорастительных условий, в зависимости от возраста, полноты древостоев, доли сосны в составе, а также расположения выделов.

Плотность популяций сосновых пилильщиков оказалась наиболее высокой на участках с ТЛУ А1 и А2 (коконов обыкновенного соснового пилильщика – 18 и 17,6 шт· (м2)-1, а рыжего соснового пильщика – 17,2 і 14,8 шт.· (м2)-1 ), с долей сосны в составе древостоя не менее 0,6, с низкой полнотой, густотой подлеска и подроста. Максимальная плотность коконов обыкновенного (16,8 шт.· (м2)-1) и рыжего (17,4 шт.· (м2)-1) сосновых пилильщиков обнаружена на участках, граничащих с горельниками, меньшая – рядом с участками несомкнутых лесных культур (15,6 и 15,2 шт.· (м2)-1 обыкновенного и рыжего сосновых пилильщиков соответственно). На опушке с кустарниками плотность коконов обыкновенного и рыжего сосновых пилильщиков составляла 2,4 и 4,6 шт.· 2)-1 соответственно. Плотность коконов рыжего соснового пилильщика как теневыносливого вида была более высокой, чем коконов обыкновенного соснового пилильщика, на опушках с кустарниками и в середине кварталов леса (в 1,9 и 1,2 раза соответственно).

Впервые в Полесье использован методический подход определения бальной оценки привлекательности участков насаждений для определения перечня выделов, в которых необходимо проводить первоочередной надзор за распространением сосновых пилильщиков, на примере трех лесничеств ГП "Емельчинское ЛХ" и шести лесничеств ГП "Малинское ЛХ". Определена площадь потенциальных очагов массового размножения сосновых пилильщиков в разрезе лесничеств, что позволит планировать расходы на проведение лесозащитных мероприятий.

Сопоставление данных о плотности коконов самок сосновых пилильщиков и повреждении крон позволило сделать вывод о том, что повреждение хвои сосны обыкновенной личинками этих видов в Центральном Полесье происходит при большей плотности коконов, чем указано в действующих нормативах. Полученные данные позволяют рекомендовать назначение обработки инсектицидами крон в сосновых насаждениях региона при наличии коконов самок не менее 12 шт.· (м2)-1 (в соответствии с нормативами 30 % повреждение крон ожидается при наличии коконов самок 5,1 шт.· (м2)-1.

Основными следствиями вспышек сосновых пилильщиков 2001 – 2005 гг. в Центральном Полесье является увеличение площади очагов стволовых вредителей и ухудшение состояния деревьев, что привело к возрастанию объемов выборочных санитарных рубок.

В очагах массового размножения рыжего соснового пилильщика отмечена тенденция к улучшению санитарного состояния насаждений по мере изменения типа лесорастительных условий в ряду А2 – В2 – В3 (ІІ,2 – ІІ,1 – І,6 соответственно), в очагах массового размножения обыкновенного соснового пилильщика – в ряду А1 – А2 – В2 (ІІ,4 – І,6 – І,4 соответственно)

В очагах массового размножения обыкновенного соснового пилильщика с повреждением крон около 50 % деревья имели худшее санитарное состояние (ІІ,6 – ІІ,2 балла), чем в очагах рыжего соснового пилильщика (І,8 балла). На участках с уровнем повреждения крон свыше 80 % доля деревьев ІV – VI категорий санитарного состояния, восприимчивых для заселения стволовыми насекомыми, уменьшилась за счет отпада наиболее ослабленных деревьев. Такие деревья усыхали без участия стволовых вредителей, то есть не представляли угрозы как субстрат для размножения и распространения этих насекомых. Это свидетельствует об отсутствии необходимости проведения санитарной рубки на таких участках.

В очагах массового размножения обыкновенного соснового пилильщика восприимчивость деревьев к атакам большого соснового лубоеда оказалась большей, чем в очагах рыжего соснового пилильщика. По мере увеличения уровня повреждения крон личинками сосновых пилильщиков от 20 до 50 % возрастает доля успешных атак большого соснового лубоеда, средняя длина маточных ходов этого вида под корой и выживаемость потомства.

Установлены особенности восстановления радиального прироста деревьев в очагах сосновых пилильщиков в зависимости от возраста насаждений, класса роста деревьев, уровня повреждения крон. Молодняки проявили наиболее быструю реакцию на повреждение крон личинками рыжего соснового пилильщика – депрессия радиального прироста деревьев возрастом до 20 лет проявилась в 2001 году (в первый год повреждения), 40-летних – в 2002 году, возрастом свыше 60 лет – в 2003 году. При повреждении личинками рыжего соснового пилильщика 20 % хвои потери радиального прироста составили 25 %, при повреждении 50 % – 33 %.

В очагах обыкновенного соснового пилильщика потери радиального прироста деревьев в 40-летних насаждениях, поврежденных на 50 %, составили 33 %, а поврежденных на более 75 % были почти вдвое меньшими в результате увеличения прироста жизнеспособных деревьев после отпада ослабленных деревьев.

Ключевые слова: сосновые леса, сосновые пилильщики (Diprionidae), санитарное состояние деревьев, сосновые лубоеды, радиальный прирост.

Andrejeva O. Ju. Peculiarities of pine sawflies distribution and consequences of their influence on forest stands of the Central Polissya – Manuscript.

Thesis for obtaining of scientific degree of Candidate of Agricultural Sciences in Specialty 06.03.03 – forest science and forestry. – National University of Life and Environmental Sciences of Ukraine. – Kyiv, 2011.

Dissertation is devoted to study of peculiarities of distribution of Diprion pini L. and Neodiprion sertifer Geoffr. outbreaks in the forests of Central Polissya, their impact on sanitary condition of pine stands. It was proved, that sanitary condition of pine stands more worsens in Diprion pini foci, than in Neodiprion sertifer foci, and depends on crown damage level and age of the stands. The trees with crown damage none the less 80 % decline without action of stem pests.

Peculiarities of renewal of radial increment of trees in the foci of pine sawflies are investigated depending on stand age, growth class of trees and defoliation level.

For the first time for Polissya, numerical score of attractiveness of forest plots was used for determination of list of forest plots, where first-priority survey of pine sawflies must be carried out, on the example of three forestries of SE "Jemilchinske FE" and six forestries of SE "Malinske FE".

Critical density of Neodiprion sertifer cocoons for forest protection measures planning is evaluated for Central Polissya.

Key words: pine forests, pine sawflies (Diprionidae), sanitary condition of trees, pine shoot beetles, radial increment.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14373. Определение удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии в процессе плавления 86.5 KB
  Лабораторная работа №15 по дисциплине Физика на тему: Определение удельной теплоты плавления льда и изменения энтропии в процессе плавления. 1. Цели и задачи: определение калориметрическим методом удельной теплоты фазового перехода λ и расчет изменения эн
14374. Градуировка дифференциальной термопары медь-константан по термометру и определение коэффициента термоэдс для спаев двух данных металлов 115.5 KB
  Лабораторная работа №15 по дисциплине Физика на тему: Градуировка дифференциальной термопары медьконстантан по термометру и определение коэффициента термоэдс для спаев двух данных металлов 1. Цели и задачи: дифференциальную термопару необходимо проградуи
14375. Определение ЭДС и напряжений методом компенсации 232 KB
  Лабораторная работа № 32 по дисциплине Физика на тему: Определение ЭДС и напряжений методом компенсации. Цели и задачи: Определение ЭДС элемента при комнатной температуре методом компенсации. Определение внутреннего сопротивления элемента.
14376. Дифракция света на бегущих ультразвуковых волнах 199 KB
  Лабораторная работа по дисциплине Физика на тему: Дифракция света на бегущих ультразвуковых волнах.. Цели и задачи: определить скорость ультразвука в воде по дифракции света на бегущих волнах и рассчитать для воды. Приборы и...
14377. Определение ускорения свободного падения при помощи физического оборотного маятника и нахождения его момента инерции 96 KB
  Определение ускорения свободного падения при помощи физического оборотного маятника и нахождения его момента инерции Лабораторная работа №4 1. Цели и задачи: определить ускорение свободного падения при помощи физического оборотного маятника и найти его момент и
14378. Определение модуля сдвига круглого стержня методом крутильных колебаний 116.5 KB
  Определение модуля сдвига круглого стержня методом крутильных колебаний Лабораторная работа №7 1. Цели и задачи: определить модуль сдвига круглого стержня методом крутильных колебаний. 2. Приборы и материалы: закрепленный вверху круглый металлический сте
14379. Градуировка термопары медь-константан по реперным точкам и определение коэффициента термоЭДС для данного спая двух металлов 104.5 KB
  Градуировка термопары медьконстантан по реперным точкам и определение коэффициента термоЭДС для данного спая двух металлов Лабораторная работа №14 1. Цели и задачи: В данной работе необходимо проградуировать термопару медьконстантан по реперным точкам опреде
14380. Определение емкостей конденсаторов и ЭДС гальванических элементов при помощи гальванометра 228.5 KB
  Определение емкостей конденсаторов и ЭДС гальванических элементов при помощи гальванометра Лабораторная работа №33 1. Цели и задачи: необходимо проградуировать баллистический гальванометр и определить емкости конденсаторов а также ёмкостей конденсаторов ...
14381. ИЗУЧЕНИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТЕЙ ПРОХОЖДЕНИЯ ЭЛЕКТРОНОВ В ВАКУУМЕ. ЗАКОН СТЕПЕНИ ТРЕХ ВТОРЫХ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ УДЕЛЬНОГО ЗАРЯДА ЭЛЕКТРОНА 612.5 KB
  Лабораторная работа 34 ИЗУЧЕНИЕ ЗАКОНОМЕРНОСТЕЙ ПРОХОЖДЕНИЯ ЭЛЕКТРОНОВ В ВАКУУМЕ. ЗАКОН СТЕПЕНИ ТРЕХ ВТОРЫХ. ОПРЕДЕЛЕНИЕ УДЕЛЬНОГО ЗАРЯДА ЭЛЕКТРОНА Физическое обоснование эксперимента Ток в проводниках во многих случаях подчиняется закону Ома...