65674

РЕГУЛЮВАННЯ ЦИКЛІЧНОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

Автореферат

Макроэкономика

В сучасних умовах трансформації економіки України все більше уваги приділяється регіональному розвитку держави адже саме через наявність економічно сильних територій можна досягти позитивних зрушень в економіці країни в цілому.

Украинкский

2014-08-03

213.5 KB

2 чел.

PAGE  2

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА

ТА АРХІТЕКТУРИ»

АРХИПЕНКО СВІТЛАНА ВІКТОРІВНА

УДК 332.122.025.12 : 338.12

РЕГУЛЮВАННЯ ЦИКЛІЧНОСТІ РОЗВИТКУ РЕГІОНАЛЬНИХ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИХ СИСТЕМ

08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Дніпропетровськ – 2011


Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Дніпропетровському університеті економіки та права імені Альфреда Нобеля

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор Верхоглядова Наталя Ігорівна, Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», проректор з науково-педагогічної та навчальної роботи, завідувач кафедри обліку, економіки і управління персоналом підприємства

Офіційні опоненти:

доктор економічних наук, професор Уманець Тетяна Василівна, Одеський державний економічний університет, професор кафедри економіки та управління національним господарством;

кандидат економічних наук, доцент Коломицева Олена Віталіївна, Черкаська філія Приватного вищого навчального закладу «Європейський університет», завідувач кафедри економіки, обліку і аудиту.

Захист відбудеться «27» квітня 2011р. об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.085.04 Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24-а.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського,     24-а.

Автореферат розісланий “23” березня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради     __________________  П.А. Фісуненко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах трансформації економіки України все більше уваги приділяється регіональному розвитку держави, адже саме через наявність економічно сильних територій можна досягти позитивних зрушень в економіці країни в цілому. Сьогодні все більш очевидним є той факт, що всі наявні державні стратегії щодо реформування та подальшого розвитку економіки країни повинні пройти апробацію на низовому рівні, що викликає необхідність у зміні підходів до управління даними процесами в рамках відповідного регіону.

Проблематика обраної теми дисертації об’єднує в собі декілька аспектів, щодо яких проводились дослідження в наукових колах, а саме: особливості функціонування складних соціально-економічних систем, проблеми регулювання регіонального розвитку, вивчення явища циклічності на регіональному рівні. Зокрема, щодо теоретико-методологічних основ функціонування та розвитку складних соціально-економічних систем, то розробками в цьому напрямі займались такі науковці, як Л. Гармідер, З. Герасимчук, Л. Мельник, В. Ткаченко, Б. Холод, С. Чимшит. Проблемам вивчення особливостей функціонування регіонів, розробці методології та теорії управління та регулювання регіонального розвитку свої наукові праці присвятили такі науковці, як Є. Алаєв, Н. Андрусишин, І. Бутирська, Б. Данилишин, М. Долішній, В. Дубницький, Г. Дугінець, З. Варналій, Н. Верхоглядова, С. Вовканич, С. Злупко, Д. Ковалевич, Т. Качала,  О. Коломицева, О. Кулік, В. Кулішов, О. Крайник, Ю. Макогон, Т. Максимова, О. Мошенець, В. Мустафін, О. Нижник, М. та О. Паламарчуки, Г. Підгрушний, С. Романюк, Л. Руденко, Ю. Сідляр, М. Соколов, С. Сонько, І. Сторонянська,  Т. Уманець та ін. Проблеми пошуку джерел фінансування господарства регіону, зокрема, через фіскально-бюджетні та інвестиційні механізми, було висвітлено в працях Н. Кульчицької, Ю. Орловської, І. Сазонця, Ю. Самури, В. Семенова, І. Таранова та ін. При цьому для більшості науковців характерне висвітлення проблем регіонів як комплексу економічних, соціальних, етнічних, політичних аспектів прояву їх життєдіяльності. Тобто на сьогодні превалює системний підхід до проблем регіонального розвитку.

Разом з тим, незважаючи на значні наукові результати, маловивченим залишається аспект наявності циклічних тенденцій в регіональному розвитку. Дослідження явища циклічності в розвитку регіонів та його впливу на економічний стан країни в цілому є відносно новим в економічній теорії та практиці. Поряд з основоположниками теорії циклів, серед сучасних дослідників циклічності в розвитку економіки можна назвати Д. Бабича, В. Базилевича, С. Панчишина, А. Філіпенка, а про існування саме регіональних циклічних коливань говорить В. Чужиков.

Тому процес циклічності регіонального розвитку потребує, на наш погляд, подальшого дослідження, зокрема слід визначитись з показниками циклічних тенденцій та їх математичним описанням. До найбільш важливих теоретико-методологічних задач економічної науки належить також напрацювання основ регулювання циклічних тенденцій розвитку регіонів з позицій дій як центральної, так і місцевої влади та пошук джерел фінансування програм розвитку регіонів у контексті управління циклічністю розвитку їх господарства. Актуальність вказаних напрямів дослідження, їх наукове та практичне значення і недостатнє дослідження обумовили мету та задачі дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках наукових досліджень, проведених кафедрою міжнародної економіки та економічної теорії Дніпропетровського університету економіки та права імені Альфреда Нобеля, відповідно до тем і планів держбюджетних тем, зокрема: «Формування структури та інфраструктури ринку і реформування державного регулювання економіки в умовах трансформації системи економічних відносин» (держбюджетна НДР,   № ДР 0104U008830). Автором розроблено напрями регулювання циклічних тенденцій у розвитку Дніпропетровської області з боку органів місцевого самоврядування, що дозволяє диверсифікувати господарство регіону та покращити його соціально-економічний стан.

Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційної роботи полягає в подальшій розробці теоретико-методичних основ розвитку регіональних соціально-економічних систем та визначенні основних напрямів регулювання циклічних тенденцій регіонального розвитку органами державної влади та місцевого самоврядування.

Відповідно до мети дисертаційної роботи були визначені такі основні задачі:

  •  визначити особливості взаємодії між такими елементами регіональних соціально-економічних систем, як «регіон – зовнішнє середовище» та «економічна підсистема – соціальна підсистема»;
  •  виявити ознаки циклічності в тенденціях функціонування та розвитку регіональних соціально-економічних систем на основі аналізу циклічності на макроекономічному рівні;
  •  розробити теоретико-методичні підходи до оцінки циклічності розвитку регіонів та побудувати економіко-математичну модель кількісної характеристики таких тенденцій на прикладі регіонів України;
  •  обґрунтувати концептуальні положення регулювання циклічних тенденцій розвитку регіонів з позицій застосування важелів фіскально-бюджетного впливу, а також пріоритетності залучення власних джерел фінансування інвестиційних потреб регіону як на міжгалузевому, так і на територіальному рівні;
  •  визначити пріоритетні напрями розвитку Дніпропетровської області з позицій диверсифікації її господарства з метою коригування циклічних тенденцій в розвитку регіону.

Об’єктом дослідження є розвиток регіону як соціально-економічної системи.

Предметом дослідження є циклічність як тенденція розвитку регіональних соціально-економічних систем.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є система економічних категорій та законів ринкової економіки, економічної регіоналістики, економічної теорії, праці сучасних вітчизняних та зарубіжних вчених з питань державного регулювання циклічності розвитку соціально-економічних систем, зокрема, економіки регіонів.

У процесі дослідження застосовувалися загальноприйняті в економічній науці методи: абстрактно-логічний, який дозволив обґрунтувати можливість використання сучасних положень економічної теорії у дослідженні процесу циклічності на регіональному рівні; методи системного аналізу та статистично-економічний, які дозволили об’єктивно відобразити динаміку основних соціально-економічних показників розвитку регіону; логічного узагальнення, за допомогою якого була забезпечена послідовність проведення наукового дослідження; методи економіко-математичного моделювання, які забезпечили наукову обґрунтованість при складанні моделей циклічності розвитку регіону за основними економічними показниками. Інформаційну базу дослідження склали: правові та нормативні акти Верховної Ради та Кабінету Міністрів України, Міністерства фінансів; наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених у галузі регіоналістики, теорії економічних циклів, державного управління соціально-економічним розвитком, міжбюджетних відносин, а також статистичні матеріали Державного комітету статистики України та Головного управління статистики у Дніпропетровській області.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертації удосконалено існуючі теоретичні основи та наукові підходи щодо аналізу регіону як соціально-економічної системи, а також визначено зміст та напрями регулювання циклічних тенденцій його розвитку

вперше:

- розроблено методичний підхід до оцінки циклічності розвитку регіонів, який дозволяє кількісно описати циклічну тенденцію їх розвитку за показниками валового регіонального продукту, фінансовими результатами та інвестиціями в основний капітал, на основі чого запропоновано концептуальні положення щодо регулювання циклічності регіонального розвитку;

удосконалено:

- методичний підхід до визначення регіону як відкритої соціально-економічної системи, який на відміну від існуючих передбачає дослідження різновекторності умов рівноваги в соціальній та економічній підсистемах регіону в процесі їх взаємодії в рамках соціально-економічної системи, що дозволяє проводити регуляторну політику з метою забезпечення гомеостазу для такої системи через створення сприятливих умов для її самозабезпечення та самовідтворення;

- методичні засади визначення циклічності розвитку економіки, в яких на відміну від існуючих обґрунтовано наявність циклічних тенденцій у розвитку регіонів, що дозволяє розробити систему заходів органів державного управління та місцевого самоврядування щодо зниження впливу циклічності на соціально-економічну систему регіону;

- методичні підходи до формування стратегії регіонального розвитку, які відрізняються від інших обґрунтуванням застосування можливостей фіскально-бюджетних важелів регулювання до циклічності розвитку регіонів; розширення переліку пріоритетних напрямів розвитку видів економічної діяльності регіону з метою зниження впливу кон’юнктурних коливань на його соціально-економічну систему; залучення коштів господарюючих суб’єктів регіону в якості інвестиційного ресурсу як на міжгалузевому, так і на територіальному рівні, що дозволяє функціонувати йому на умовах самозабезпечення та самовідтворення та знижувати загрози циклічного розвитку;

дістало подальшого розвитку:

- обґрунтовано використання методів розрахунку зведених індексів при визначенні рівня розвитку соціально-економічної системи регіону в контексті міжгалузевої структури його господарства, які на відміну від існуючих дозволяють ранжувати види економічної діяльності регіону за групами схильності до циклічності;

- механізми державного впливу на процеси циклічності, які відрізняються від існуючих урахуванням переваг диверсифікації при застосуванні інструментів фіскально-бюджетної та грошово-кредитної політики для коригування циклічних тенденцій розвитку регіонів і дозволяють покращити ефективність дії наявних інструментів регулювання кон’юнктурних коливань на регіональному рівні.

Практичне значення одержаних результатів.

Отримані в процесі дослідження наукові результати щодо процесу регулювання циклічності розвитку регіональних соціально-економічних систем доведено до рівня конкретних методик і рекомендацій їх практичного використання. До результатів, які мають найбільше практичне значення, належать такі: методичні підходи до оцінки циклічних тенденцій регіонального розвитку за динамікою основних економічних показників регіону та концепція регулювання циклічності розвитку регіонів, запропоновано підходи до фінансування територій шляхом пошуку додаткових можливостей фінансово-кредитної системи регіону.

Методичні положення щодо визначення циклічних проявів в розвитку регіону та їх регулювання прийнято до практичного використання в діяльності Дніпропетровської обласної ради (довідка від 09.06.2010 р., № 758/0/2-10). Фінансування регіону через можливості фінансово-кредитної системи в частині залучення муніципальних позик та створення регіонального інвестиційного банку прийнято до практики діяльності виконкому Криворізької міської ради (довідка від 07.06.2010 р., № 519/19).

Основні теоретичні положення наукового дослідження використовуються також в навчальному процесі при викладанні таких дисциплін: «Економічна теорія», «Регіональна економіка», «Інвестування», «Місцеві фінанси» за програмами підготовки бакалаврів та спеціалістів в Криворізькому економічному інституті ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» (довідка від 13.05.2010 р., № 01-286).

Особистий внесок здобувача. Висновки і результати дисертаційної роботи автором сформульовано самостійно та викладено у наукових публікаціях. Основні ідеї та теоретико-методичні підходи належать особисто авторові та відбивають його бачення теоретичних основ розвитку регіональних соціально-економічних систем та процесу регулювання їх циклічних тенденцій. Особистий внесок автора у кожній публікації, виданій у співавторстві, позначено у списку публікацій за темою дисертації.

Апробація результатів дослідження. Наукові та практичні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на 5 наукових та науково-практичних конференціях, серед яких: Перша та Друга Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю» (Кривий Ріг, 2005 р., 2008 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Регіональні аспекти економіки та освіта» (Кременчук, 2006 р.),    І Всеукраїнська науково-практична конференція «Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології» (Дніпропетровськ, 2009 р.), Міжнародна науково-практична конференція «Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу» (Київ, 2010 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковані у 13 наукових працях, у тому числі в 7 статтях у наукових фахових виданнях, у  6 публікаціях у матеріалах конференцій, що загалом складає 5,75 друкованих аркушів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків і списку використаних джерел із 189 найменувань і містить 17 таблиць, 32 рисунка, 23 додатка. Повний обсяг дисертації становить 183 стор., із них повні сторінки займають 2 таблиці, 2 рисунка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі розкрито сутність і стан проблеми, обґрунтовано актуальність теми, вказано на зв'язок роботи з науковими напрямами досліджень, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет дослідження; охарактеризовано ступінь наукової новизни одержаних результатів, їх теоретичне та практичне значення; наведено дані щодо апробації результатів дослідження.

У першому розділі «Регіон як відкрита соціально-економічна система з тенденціями до циклічного розвитку» розглянуто принципи формування, характерні риси, складові та чинники розвитку соціально-економічної системи регіону; циклічність як тенденцію розвитку регіональних соціально-економічних систем; основи регулювання циклічності розвитку регіонів.

Зокрема, проведено аналіз існуючих підходів до визначення регіону, а також розглянуто теорію соціально-економічних систем та показано власне бачення деяких її постулатів. Згідно теорії систем, для відкритих соціально-економічних систем притаманне явище гомеостазу або постійності. В нашому розумінні гомеостаз (постійність) соціально-економічної системи – це такий стан відкритої соціально-економічної системи (зокрема регіону), при якому вона (в т.ч. її складові) здатна забезпечувати власне самовідтворення і самозабезпечення без втручання у цей процес зовнішніх факторів, протистояти завдяки цьому дисфункційним впливам, підтримуючи при цьому відносну динамічну постійність складу і властивостей всієї системи. Під самозабезпеченням слід розуміти здатність регіональної соціально-економічної системи забезпечувати свої потреби за рахунок тільки власних ресурсів системи та реалізації переваг відкритості (наявність міжрегіональних та зовнішньоекономічних зв’язків). А процес самовідтворення на нашу думку – це процес перетворення таких ресурсів в інвестиції, що забезпечить системі можливість розширеного відтворення за рахунок здатності до самозабезпечення.

Принцип гомеостатичності відкритої соціально-економічної системи пропонується сформулювати наступним чином: відкрита система в кожен момент зберігає свою відносну постійність за можливості забезпечення умов простого або розширеного відтворення в межах даної системи. Цей принцип дає змогу утримувати різницю потенціалів як між соціальною та економічною складовими відкритої системи, так і між самою системою та зовнішнім середовищем. В рамках відносин «система (регіон) – зовнішнє середовище (інші регіони, міжнародний ринок)» взаємодії будуються з урахуванням законів ринкової економіки, а в рамках відносин «економічна система – соціальна система» відносини будуються за принципом встановлення пріоритетної системи. Говорячи про баланс всередині економічної та соціальної підсистем, слід зауважити, що для нього характерні різні точки рівноваги: своя рівновага для економічної системи, і своя – для соціальної. Це зумовлюється різністю або навіть протилежністю інтересів суб’єктів даних підсистем і означає, що гомеостаз в них досягається при різних умовах, але вони повинні якимось чином співіснувати. Та оскільки ці підсистеми є протилежно направленими, то повинна бути третя, зовнішня сторона, яка змусить їх об’єднатися в інтересах системи і спрямувати вектори їх розвитку назустріч одне одному. Цією силою і виступає держава, яка завдяки своєму втручанню сприяє примусовому наближенню інтересів соціальної та економічної підсистем як окремих регіонів, так і національного господарства в цілому.

Таким чином, регіональна соціально-економічна система – це складна відносно відкрита соціально-економічна система з особливостями природно-географічного та економіко-географічного положення, яка здатна підтримувати стан гомеостазу (зокрема, в своїх складових) внаслідок можливості утримання рівноваги між підсистемами шляхом функціонування на умовах самозабезпечення і самовідтворення.

Щодо характеристики категорії циклічності, то сучасна економічна думка виділяє декілька понять, які характеризують нерівномірність розвитку економіки: «циклічність», «економічні коливання», «економічний цикл». При цьому перші два терміни вживаються як тотожні та відображають нерівномірність як явище, а економічний цикл виступає конкретизацією, матеріальним виразом такого явища. Розглянувши існуючі підходи до категорій циклічності та економічного циклу було з’ясовано, що ці явища відрізняються за критерієм періодичності повторення тенденцій, тому автором було надано власну характеристику цим процесам на підставі проведеного аналізу: 1) циклічність – це загальна тенденція розвитку соціально-економічної системи (в т.ч. регіону), яка відображає нерівномірність функціонування різних її елементів (як підсистем, так і складових цих підсистем), що проявляється в нерегулярних коливаннях ділової активності такої системи, і, як наслідок, зміні революційних та еволюційних стадій її розвитку; 2) економічний цикл – це тенденція розвитку соціально-економічної системи з ознаками циклічності, динамічні прояви (підвищення та спади) якої повторюються з визначеним періодом, тобто система в своєму розвитку проходить через періодичну зміну стадій: спад (падіння, криза), депресія (стагнація), пожвавлення (піднесення, підйом), пік (бум).

Тобто циклічність є більш загальним явищем, яке конкретизується через економічний цикл. Щодо кількісних характеристик, то явище циклічності характеризується довжиною, амплітудою та частотою. Факторами, які впливають на ці параметри циклічної тенденції, є економічний стан регіону; його галузева структура та спеціалізація. Механізм впливу цих факторів полягає у використанні переваг диверсифікації за різними параметрами (економічний стан, галузь, спеціалізація тощо). В залежності від того, наскільки розвинутою та різноманітною є галузева структура регіону, настільки він буде чутливим до перепадів кон’юнктури.

Явище циклічності розвитку економіки регіонів є об’єктивним, і жодній державі не вдається його уникнути, але можна зменшити його наслідки шляхом регулювання з боку держави, як на місцевому, так і на національному рівні. Під регулюванням циклічності розвитку регіону в рамках державної регіональної політики слід розуміти комплекс заходів, спрямований на зниження впливу економічних коливань ринкової кон’юнктури на соціально-економічну систему регіонів у рамках проведення загальнодержавної фіскальної (бюджетно-податкової) та грошово-кредитної політики. Регіональна економічна політика – це комплекс заходів органів місцевого самоврядування щодо зниження наслідків впливу коливань ринкової кон’юнктури на економіку окремо взятого регіону в рамках власних та делегованих повноважень.

На сьогодні для значної кількості територій України є актуальною проблема частих криз. Її вирішення на наш погляд полягає в звуженні циклічної тенденції розвитку регіону за його амплітудою, або в поступовому переході господарства регіону з моделі концентрації до диверсифікації шляхом «концентрація – деконцентрація – диверсифікація», для того, щоб система змогла пристосуватись до іншої форми господарювання, і, як наслідок, ступеня державного управління.

У другому розділі «Аналіз циклічних тенденцій розвитку регіональних соціально-економічних систем» окреслено методичні підходи до визначення циклічності розвитку регіональних соціально-економічних систем, проведено оцінку циклічних тенденцій в динаміці основних показників розвитку Дніпропетровської області, надано характеристику циклічності на основі проведення інтегральної оцінки розвитку регіону за видами економічної діяльності.

Циклічність – це явище, яке простежується при вивченні тенденцій розвитку будь-якої соціально-економічної системи. Оскільки розвиток – це завжди зміна певних параметрів у часі, то виявлення циклічних тенденцій регіональних соціально-економічних систем є можливим через аналіз динаміки основних показників, які характеризують економічний та соціальний стан таких систем. В якості методичної бази аналізу обрано інтегрально-індексний підхід, заснований на обчисленні індексів, що дає змогу порівнювати показники, виражені в різних одиницях виміру. До аналітичних показників було віднесено такі: валовий регіональний продукт області (ВРП), інвестиції в основний капітал, випуск товарів і послуг, фінансовий результат підприємств області, середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, попит на робочу силу, кількість зайнятого населення, рівень зареєстрованого безробіття.

Основні постулати теорії відносної кон’юнктури інтерпретовано до даного дослідження таким чином: якщо кон’юнктура окремих видів діяльності чи галузей підлягає коливанням, то під їх впливом відбувається коливання кон’юнктури окремого регіону як сукупності таких елементів. Тобто загальний тренд регіону буде залежати від суми трендів таких видів діяльності (галузей). Для доведення чи спростування цієї тези необхідно було визначитись з тенденцією розвитку регіону – чи має вона циклічну природу. З цією метою було проведено дослідження господарства регіону в міжгалузевому аспекті (в розрізі видів економічної діяльності). Для цього визначено зміни в показниках, які найповніше характеризують результати його діяльності. До складу таких показників було віднесено ВРП, чистий прибуток області як результат її діяльності за КВЕД та по промисловості, інвестиції в основний капітал регіону. В результаті дослідження було отримано підтвердження циклічної природи в розвитку області за основними показниками. Отже, виникає необхідність визначення загальної циклічної тенденції як сукупної зміни всіх аналітичних показників регіонального розвитку із застосуванням інтегрально-індексного підходу.

Для описання циклічних коливань за основними показниками – ВРП, фінансовим результатом та інвестиціями в основний капітал – розроблено наступні математичні моделі:

1. Математична модель визначення циклічної тенденції розвитку регіону за ВРП:

(1)

де ВДВі – валова додана вартість області за і-тий рік;

Пі – податки на продукти та імпорт області за і-тий рік;

Сі – субсидії на продукти та імпорт за і-тий рік;

Ві – випуск товарів та послуг за і-тий рік;

ПСі – проміжне споживання за і-тий рік;

і – період дослідження, рік.

Останнє обмеження моделі пов’язане з тим, що до 2004р. статистичні служби ВРП практично не розраховували, використовуючи показник ВДВ.

2. Математична модель визначення циклічної тенденції розвитку регіону за його фінансовим результатом:

(2)

де ФРобл – загальний фінансовий результат (прибуток або збиток) по області від всіх видів діяльності;

ФРіj – фінансовий результат (прибуток або збиток) підприємств і, які зайняті j –тим видом діяльності;

і – кількість підприємств в регіоні, які зайняті в певній сфері;

j – кількість видів діяльності за КВЕД;

ЧПіj (ЧЗij ) –  сума чистого прибутку (збитку), отриманого підприємствами певного виду діяльності.

Повна модель за фінансовим результатом включає формування показника ЧПіj (ЧЗіj) згідно П(С)БО-3 «Звіт про фінансові результати».

3. Математична модель визначення циклічної тенденції регіону за показником інвестицій в основний капітал:

(3)

де Іобл – загальна сума інвестицій в господарство області у всі види діяльності;

ЧІіj – чисті інвестиції в підприємство і, яке зайняте j –тим видом діяльності;

і – кількість підприємств в регіоні, які зайняті в певній сфері;

j – кількість видів діяльності за КВЕД;

ВІіj – сума валових інвестицій в підприємства певного виду діяльності;

АВij – сума зносу основних фондів підприємств певного виду діяльності.

На прикладі економіки Дніпропетровської області було проведено оцінку циклічності розвитку регіону за визначеною методикою. За її результатами з’ясовано, що ВРП області має тенденцію до щорічного зростання. Це свідчить про наявність економічної хвилі регіону на стадії зростання. Таку тенденцію можна розбити на декілька частин, що характеризують різні темпи приросту ВРП. Це призводить до появи малих хвиль в рамках загальної тенденції.

Аналіз фінансових результатів області показав, що вона є слабко диверсифікованою щодо видів діяльності та галузевої структури промисловості. Економічна система регіону тримається переважно на промисловості; дещо менше залежить від торгівлі та зовсім незначно – від сільського господарства. Динаміка чистого прибутку області за видами діяльності описується хвилеподібною кривою, що підтверджує припущення про наявність циклічних коливань в розвитку регіону. Ця тенденція на відміну від ВРП має чітко виражену спадну та підвищувальну складові. Стадія спаду охоплює періоди 2000-2003 рр. та 2007-2009 рр., підйом – з 2003 по 2007 рр. При цьому показники чистого прибутку в 2003 (точка депресії), 2007 (точка піку) та 2009 (точка депресії) роках є критичними точками даної тенденції.

Аналіз інвестицій області в контексті визначення інвестиційних хвиль показав, що структура капіталовкладень по видам діяльності носить досить однобічний характер: близько половини всього обсягу капіталовкладень спрямовується в промисловість регіону. Тобто за рівнем диверсифікації щодо отриманих інвестицій область є спеціалізованою за напрямами вкладання коштів. Про це говорить і характер кривої, яка відображає динаміку інвестицій. Вона також має циклічний характер і розподіляється на такі фази: депресія 2000-2003 рр. (на відміну від тенденцій у динаміці чистого прибутку, фаза депресії представлена періодом, а не точкою максимального спаду); піднесення 2003-2008 рр.; спад 2008-2009 рр. Показники надходження інвестицій в 2008 (пік) та 2009 (точка депресії) роках можна вважати крайніми точками циклічної тенденції.

Аналіз інтегральних індексів розвитку області показав, що економіка регіону є дуже розбалансованою через нерівномірний розвиток видів економічної діяльності, що також може бути причиною циклічних коливань в її показниках. Про це свідчить велика варіація між граничними значеннями середнього інтегрального індексу видів економічної діяльності. На основі ранжування середніх значень інтегральних індексів здійснено розподіл усіх видів діяльності на чотири структуровані групи: галузі спеціалізації, середньорозвинуті, слабкорозвинуті та аутсайдери. Найбільше видів діяльності Дніпропетровської області (шість видів) відноситься до категорії аутсайдерів, в яку входять як неприбуткові види діяльності, так і ті види діяльності, яким вже традиційно важко знайти інвестиційні кошти для фінансування та розвитку своєї діяльності (будівництво, послуги, готельне господарство).

Для визначення основних напрямів регулювання циклічності розвитку області з позицій схильності тенденцій їх розвитку до проявів циклічності всі види діяльності розподілено на три види: несхильні до циклічності, схильні до циклічності та помірно циклічні.

У третьому розділі «Регулювання циклічності розвитку регіональних соціально-економічних систем» розкрито особливості регулювання циклічних тенденцій розвитку регіону за допомогою механізму «зрізання вершків», через фінансово-кредитну систему та розкрито територіальний аспект цієї проблеми.

Власне бачення державної регіональної політики, направленої на коригування циклічності регіонального розвитку, знайшло відображення у розробці Концепції регулювання циклічності розвитку регіону (рис. 1).

В ній виділено основні завдання такого регулювання, суб’єкти, джерела фінансування та наведено інструменти управління циклічністю регіону.

Одним з інструментів реалізації запропонованої нами Концепції регулювання циклічності розвитку регіону виступає механізм «зрізання


Рис. 1. Концепція регулювання циклічності розвитку регіону (складено автором)


вершків», при якому держава може завдяки власним важелям регулювання (в т.ч. податковим ставкам) «зрізати» високі значення граничних точок циклічної тенденції спеціалізованого регіону, перетворивши на тренд диверсифікованого регіону. При цьому податки, що надійшли понад базові умови оподаткування, слід вважати ресурсом для реалізації процесу самовідтворення, за рахунок яких можна профінансувати заходи з диверсифікації регіону, що дасть змогу «згладити» циклічну тенденцію спеціалізованого регіону. Стосовно питання фінансового забезпечення даного механізму, то на наш погляд доцільно створити Фонд реструктуризації господарства регіону, в який будуть надходити кошти, стягнені з підприємств базових для регіону галузей в порядку перевищення базових ставок податків.

Регулювання циклічних тенденцій регіону за допомогою зміни податкових ставок було визначено через наступний механізм. Новим податковим кодексом при оподаткуванні прибутку підприємств передбачається поступове зниження податкових ставок від 25 до 16%. Пропонуємо ці граничні значення ставок застосовувати щодо регулювання циклічної тенденції регіону: максимальну ставку використовувати як важіль «жорсткого» керування при регулюванні циклічної тенденції у частині «піднесення-бум», а мінімальну – як засіб «пом’якшеного» керування в частині «криза-піднесення». Базову ставку оподаткування прибутку пропонуємо визначити як середину інтервалу (16;25), тобто на рівні 21%. Якщо застосовувати даний підхід до фінансових результатів, сформованих протягом аналізованого періоду (2000-2009 рр.), то доцільно керуватись нормами податкового законодавства, чинного до прийняття податкового кодексу, яке передбачало стягнення податку з прибутку підприємств за ставкою 25% (базовий рівень). Граничні значення (мінімум та максимум) визначаються так, щоб довжина інтервалу між ними зберігалась на рівні, запропонованому в підході, що ґрунтується на нормах податкового кодексу, а саме 10%. Тобто, якщо 25% - це середина інтервалу, тоді його максимальне та мінімальне значення становлять відповідно 30 та 20%.

Механізм «зрізання вершків» та формування Фонду реструктуризації застосовано щодо коригування циклічної тенденції соціально-економічної системи Дніпропетровської області. Для цього податкові надходження скориговано з урахуванням ступеня державного впливу (жорсткий, базовий чи пом’якшений) і отримані результати зведено в табл. 1.

При застосуванні знижених ставок податку (2001 рік) вся сума одержаних податків спрямовується до бюджетної системи, тобто розподіляється між її ланками в пропорціях, визначених бюджетним кодексом, і область не отримує додаткових коштів на саморозвиток (диверсифікацію). При оподаткуванні за умовами понад базові (2005-2009 роки) бюджетна система отримує податкові надходження в рамках базових відрахувань, а суми, які отримано в рамках перевищення базових умов органи місцевого самоврядування можуть зарахувати у Фонд реструктуризації області. Їх перерозподіл за видами діяльності може здійснюватись як щорічно, так і через використання накопичувальної схеми: щороку фінансовий потенціал (за його наявності) поступає у Фонд і накопичується там, а витрачається в кризові періоди, коли область (окремі види діяльності) потребують більшої фінансової підтримки. Тим самим глибина такої кризи по області в цілому дещо зменшиться.

Таблиця 1

Надходження за податком на прибуток підприємств по промисловості при базових умовах та при застосуванні механізму «зрізання вершків», тис. грн.

Роки

Базові умови оподаткування (25%)

Механізм «зрізання вершків»

Відхилення між надходженнями з використанням стратегії та базових умов

Сума податку на прибуток підприємств

Режим застосування ставок податку / Хар-ка процесу

Абсолютне, тис. грн.

Відносне,%

2000

497812,16

497812,16

Звичайний/Самозабезпечення

-

-

2001

699012,53

559210,03

Пом’якшений /Самозабезпечення

-139802,5

76,2

2002

0

0

Не оподатковується

-

-

2003

160503,13

160503,13

Звичайний/Самозабезпечення

-

-

2004

848683,72

848683,72

-

-

2005

1535230,6

1842276,3

Жорсткий/Самовідтворення

307045,7

120,0

2006

1734301,1

2081161,7

346860,6

120,0

2007

2814085,1

3376902,2

562817,1

120,0

2008

4453209,2

5343851

890641,8

120,0

2009

0

0

Не оподатковується

-

-

Сума, що формує Фонд реструктуризації регіону

2107365,2

Інший шлях перетворення циклічної тенденції спеціалізованого регіону на тенденцію диверсифікованого регіону – це залучення органами місцевого самоврядування додаткових ресурсів на фінансування розвитку пріоритетних видів діяльності, відмінних від тих, на яких він спеціалізується (для Дніпропетровщини це промисловість). Органи місцевого самоврядування повинні застосувати механізм фінансування територій, заснований на якомога більшому залученні власних коштів підприємств і фізичних осіб регіону та їх використанні як інвестиційних ресурсів. Тобто для забезпечення стану гомеостазу для області в цьому випадку запропоновано дотримуватись виконання основ самозабезпечення (в даному контексті зводиться до залучення власних коштів підприємств та населення регіону) та самовідтворення (спрямування даних ресурсів для фінансування заходів диверсифікації видів діяльності області). З цих позицій пропонуємо здійснення пошуку альтернативних джерел фінансування потреб регіону через аналіз можливостей фінансово-кредитної системи. Сутність такого підходу ілюструє рис. 2.

Урядовою програмою з реформування розвитку регіонів України – Державною стратегією регіонального розвитку – передбачено виділення пріоритетних напрямів розвитку регіонів до 2015 року. Зокрема щодо Дніпропетровської області, то центральна влада робить ставку перш за все на її науковий та виробничий потенціал, який є значним, але потребує перебудови з урахуванням вимог часу.


Рис. 2. Механізм пошуку альтернативних джерел фінансування потреб регіону через аналіз можливостей фінансово-кредитної системи (складено автором)


З метою більшої диверсифікації було доповнено перелік пріоритетів, окреслених Стратегією регіонального розвитку, рядом видів діяльності      (табл. 2), здатних при певному фінансуванні швидко повернути вкладені кошти, а також включити необхідний для нормального функціонування регіону соціальний напрям.

Таблиця 2

Напрями диверсифікації господарства Дніпропетровської області

За державною Стратегією

Додатково до Стратегії (за автором)

розвиток високотехнологічного наукоємного виробництва. Збільшення випуску високотехнологічної, конкурентоспроможної на світовому ринку продукції гірничо-металургійної, ракетно-космічної, електронної, транспортної галузі, машинобудування, ядерно-паливного циклу;

модернізація діючих потужностей у гірничо-металургійному комплексі, освоєння конкурентоспроможних видів металопродукції та продукції підвищеного ступеня готовності;

розвиток інноваційно-інвестиційної діяльності та зовнішньоекономічних зв’язків;

створення сучасної виробничої та транспортної інфраструктури;

реструктуризація вугільної промисловості.

За видами діяльності:

сільське господарство;

торгівля;

будівництво;

транспорт та зв'язок;

освіта, охорона здоровя та соціальний захист;

За галузями промисловості:

хімічна;

легка;

харчова промисловість.

Розподіл за класифікацією перспектив фінансування

1. Напрями спеціалізації – це гірничо-металургійний комплекс, вугільна галузь;

2. Високотехнологічні напрями – це ракетно-космічна, електронна галузь та енергетика, машинобудування, транспорт.

Машинобудівна та транспортна галузі можуть відноситись до двох груп одночасно залежно від ступеня використання високих технологій.

Напрями спеціалізації - сільське господарство, хімічна промисловість;

Соціальні напрями - освіта, охорона здоровя та соціальний захист, будівництво (житло та інфраструктура);

Напрями зі швидкою окупністю – торгівля, деякі напрями АПК, легка та харчова промисловість;

Високотехнологічні напрями – машинобудування (у випадку застосування наукомістких технологій).

Обрання саме цих видів діяльності в якості перспектив розвитку було обґрунтовано наявністю позитивного мультиплікативного ефекту, який надасть поштовх до розвитку суміжних галузей та видів діяльності.

Економіка регіону визначається не тільки видами діяльності та галузями промисловості, а й територіальною структурою (рівень районів та міст області). Оскільки соціально-економічний стан структурних одиниць області визначається наявністю та ступенем розвитку тих чи інших видів діяльності, то можна говорити про наявність циклічності і в розвитку таких міст та районів. В такому разі виникає необхідність регулювання або коригування таких тенденцій і на територіальному рівні. На наш погляд, воно повинно проходити в контексті розробки та реалізації ефективної регіональної інвестиційної політики. Адже дійсно виникає необхідність перерозподілу надходжень інвестицій і за територіальною ознакою: частина коштів, одержаних областю, може бути перерозподілена на користь тих територій, які потребують більшої фінансової підтримки, ніж території, до яких було залучено такі ресурси. Оскільки інвестори в питаннях розміщення коштів керуються тільки економічним інтересом, то відповідно цю функцію на себе повинна взяти держава. Тобто в даному випадку доцільно говорити про проведення регіональної інвестиційної політики. Така політика повинна бути направлена на регулювання надходження інвестицій в територіальному контексті з метою фінансового вирівнювання територій регіону. А через інвестиційну складову органи місцевого самоврядування матимуть змогу впливати і на циклічні тенденції підконтрольних територіальних утворень: слаборозвинуті міста та райони матимуть достатньо коштів для розвитку інших видів діяльності, через що їх економіка стане більш диверсифікованою, як наслідок більш стійкою до кон’юнктурних коливань. В свою чергу міста-донори в пікові періоди розвитку матимуть менше «зайвих» коштів в обігу, що «пом’якшить» перехід на стадію спаду, тобто циклічні тенденції стануть більш передбачуваними з точки зору управління.

ВИСНОВКИ

В ході написання дисертаційного дослідження наведено вирішення однієї з важливих науково-прикладних задач – розробки теоретико-методологічних основ розвитку регіональних соціально-економічних систем та формування впливу органів державної влади на циклічну тенденцію розвитку регіону.

Результати проведених досліджень дозволили зробити висновки та пропозиції теоретичного, методологічного та прикладного характеру, основні з яких зводяться до такого:

1. Вивчено взаємодії між елементами регіональних соціально-економічних систем, а саме, відносини в рамках «регіон – зовнішнє середовище» та «економічна підсистема – соціальна підсистема». Так, в першому випадку взаємодії будуються з урахуванням законів і принципів ринкової економіки. Даний регіон буде діяти на міжрегіональному чи зовнішньоекономічному ринках тільки в рамках умов, які зможуть забезпечити йому певні економічні вигоди або в рамках необхідності. В рамках відносин «економічна підсистема – соціальна підсистема» відносини будуються за принципом встановлення пріоритетної системи. Щодо балансу всередині економічної та соціальної підсистем, то для нього характерні різні точки рівноваги: своя рівновага для економічної системи, і своя – для соціальної. Це означає, що гомеостаз в цих підсистемах досягається при різних умовах, але вони повинні якимось чином співіснувати та досягати консенсусу. Стороною, яка примусово урівноважує такі інтереси, виступає держава.

2. Проведено аналіз підходів до характеристики явища циклічності на макрорівні, на основі чого виявлено ознаки циклічності в тенденціях розвитку регіональних соціально-економічних систем. Зокрема, якщо кон’юнктура окремих видів діяльності чи галузей підлягає коливанням, то під їх впливом відбувається коливання кон’юнктури окремого регіону як сукупності таких підприємств. Розглядаючи таку тенденцію в регіональному контексті, можна припустити, що загальний тренд регіону в такому разі буде залежати від суми трендів таких галузей: чим більша кількість галузей чи видів діяльності на території регіону зі сприятливою кон’юнктурою розвитку, тим вище буде знаходитись сам регіон на циклічній кривій.

3. Розроблено методичні підходи до визначення та оцінки циклічної тенденції розвитку регіону з метою кількісного описання такої тенденції, на основі чого побудовано економіко-математичну модель. Її суть полягає у дослідженні динаміки таких основних показників регіонального розвитку, як валовий регіональний продукт (ВРП); чистий прибуток області як результату її діяльності за КВЕД та по промисловості; інвестиції в основний капітал регіону. Розроблено математичні моделі для описання циклічної тенденції за ВРП, фінансовим результатом та інвестиціями в основний капітал.

4. Визначено основні напрями регулювання циклічних тенденцій розвитку регіонів. Зокрема, застосування важелів фіскально-бюджетного впливу знайшло відображення в запропонованій політиці «зрізання вершків», згідно якої держава в особі центральних та місцевих органів влади завдяки своїм регуляторам «зрізає» частину циклічної тенденції спеціалізованого регіону, перетворюючи її на тенденцію, характерну для диверсифікованого регіону. При цьому скорочується амплітуда такої тенденції, що робить її більш простою з точки зору управління. Застосування можливостей фінансово-кредитної системи щодо отримання додаткових коштів регіону органами місцевого самоврядування дозволяє реалізувати принцип пріоритетності залучення власних джерел фінансування інвестиційних потреб регіону на міжгалузевому рівні. Зокрема, пошук фінансування через кредитний механізм пропонується шляхом створення Регіонального інвестиційного банку. Пошук додаткових коштів через інструменти фінансової системи передбачає застосування місцевими органами влади орендних відносин з територіальними суб’єктами господарювання, відносин позики через випуск власних зобов’язань  та можливостей фондового ринку. Необхідність пошуку інвестиційних ресурсів власного походження в територіальному контексті на наш погляд вирішується через перерозподіл надходжень інвестицій за територіальною ознакою: частина коштів, одержаних областю, може бути перерозподілена на користь тих територій, які потребують більшої фінансової підтримки, ніж території, до яких було залучено такі ресурси. Така політика повинна бути спрямована на забезпечення фінансового вирівнювання територій регіону.

5. Запропоновано пріоритетні напрями розвитку Дніпропетровської області через необхідність коригування циклічної тенденції, характерної для спеціалізованого регіону, з огляду на розвиток більшої кількості видів діяльності, і, як наслідок, диверсифікацію господарства регіону. При цьому за основу таких перетворень взято запропоновані Державною стратегією розвитку регіонів напрями розвитку. Зокрема щодо Дніпропетровської області, то центральна влада робить ставку перш за все на її науковий та виробничий потенціал, який є значним, але потребує перебудови з урахуванням вимог часу. З метою більшої диверсифікації перелік державних пріоритетів доповнено рядом видів діяльності, здатних при певному фінансуванні швидко повернути вкладені кошти, а також традиційно збитковий, але необхідний для нормального функціонування регіону соціальний напрям.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Статті у наукових фахових виданнях ВАК

  1.  Архипенко С. В. Аналіз економічних диспропорцій розвитку регіонів / С. В. Архипенко // Інвестиції: практика та досвід. — 2008. — №1. — С. 40—46.
  2.  Архипенко С. В. Аналіз соціальних диспропорцій розвитку регіонів / С. В. Архипенко // Економіка розвитку. — 2008. — №1. — С. 33—37.
  3.  Архипенко С. В. Взаємодія між складовими в регіональних відкритих соціально-економічних системах та роль держави у збереженні їх цілісності / С. В. Архипенко // Економіка та держава. — 2008. — №4. —  С. 50—53.
  4.  Архипенко С. В. Аналіз економічних хвиль регіону на прикладі дослідження фінансових результатів Дніпропетровської області. Математична модель економічної хвилі регіону за його фінансовим результатом  / С. В. Архипенко // Держава та регіони. — 2009. — № 3. — С. 2733.
  5.  Архипенко С. В. Виявлення економічних циклів господарства Дніпропетровської області на основі аналізу її валового регіонального продукту. Математична побудова циклу за ВРП / С. В. Архипенко // Зб. наук. праць Черкаського державного технічного університету. Серія: Економічні науки. — 2009. — Вип. 24. — С. 201—205.
  6.  Архипенко С. В. Диверсифікація господарства регіону як спосіб регулювання його економічного циклу: концепція регулювання економічних циклів регіону / С. В. Архипенко, Н. І. Верхоглядова // Економічний простір: зб. наук. праць. — 2009. — № 30. — С. 37—47. (Особистий внесок: розроблено механізм впливу регіональної влади на економіку визначеної території (області) через коригування його циклічної тенденції шляхом диверсифікації її господарства, запропоновано Концепцію регулювання циклічності розвитку регіону).
  7.  Архипенко С. В. Механізм скорочення регіонального циклу за рахунок стратегії «зрізання вершків» / С. В. Архипенко, Н. І. Верхоглядова // Економічний простір: зб. наук. праць. 2009. № 31. С. 5767. (Особистий внесок: розроблено механізм скорочення регіональної циклічної тенденції за рахунок стратегії «зрізання вершків», яка  дасть змогу стиснути тенденцію спеціалізованого регіону, що призведе до пом’якшення наслідків майбутніх криз).

2. Тези доповідей та матеріали наукових конференцій

  1.  Архипенко С. В. Особливості взаємодії регіональних соціально-економічних систем із зовнішнім середовищем в Україні / С. В. Архипенко // Матеріали Другої всеукр. наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми фінансово-господарського контролю»], (Кривий Ріг, 21 лист. 2008 р.) / Криворізький екон. ін-т ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». — Кривий Ріг : Криворізький екон. ін-т ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана», 2008. — С. 154—156.
  2.  Архипенко С. В. Проблеми регіональної дезінтеграції України          / С. В. Архипенко // Матеріали Міжнародної наук. конф. [«Новітня цивілізація: проблеми становлення і трансформації»], (Дніпропетровськ, 22–23 трав.       2008 р.) / Дніпроп. ун-т екон. і права. — Дніпропетровськ : Дніпроп. ун-т екон. і права, 2008. — С. 3—4.
  3.  Архипенко С. В. Явище гомеостазу (постійності) у регіональних соціально-економічних системах / С. В. Архипенко // Тези доповідей ІІІ регіон. наук.-практ. конф. молодих вчених та студентів [«Проблеми підвищення конкурентноздатності підприємств в умовах ринкового середовища»], (Дніпропетровськ, 18 квіт. 2008 р.) / Дніпроп. ун-т екон. і права. Дніпропетровськ : вид-во ДУЕП, 2008. С. 7779.
  4.  Архипенко С. В. Аналіз економічної хвилі в промисловості Дніпропетровщини та її математичне описання / С. В. Архипенко // Тези доповідей ІV регіон. наук.-практ. конф. молодих вчених, аспірантів та здобувачів [«Забезпечення сталого розвитку підприємств за умов прискорення інтеграційних процесів, глобалізації економіки та невизначеності середовища господарювання»], (Дніпропетровськ, 24–25 квіт. 2009 р.) / Дніпроп. ун-т екон. і права. Дніпропетровськ : вид-во ДУЕП, 2009. С. 35.
  5.  Архипенко С. В. Вплив структури господарства регіону на його здатність протистояти кон’юнктурним коливанням (на прикладі Дніпропетровської області) / С. В. Архипенко // Матеріали І Всеукр. наук.-практ. конф. [«Моделювання сучасних економічних процесів та інформаційні технології»], (Дніпропетровськ, 9–10 квіт. 2009 р.) / Придніпр. держ. академія буд-ва і архітектури. — Дніпропетровськ : Придніпр. держ. академія буд-ва і архітектури, 2009. — С. 7—10.
  6.  Архипенко С. В. Активізація інвестиційної діяльності регіону збоку місцевої влади через інструменти кредитної системи / С. В. Архипенко // Матеріали Міжнародної наук. конф. [«Фінансово-кредитний механізм активізації інвестиційного процесу»], (Київ, 22 квіт. 2010 р.) / ДВНЗ «КНЕУ ім. В. Гетьмана». К.: КНЕУ, 2010. С. 2527.

АНОТАЦІЯ

Архипенко С.В. Регулювання циклічності розвитку регіональних соціально-економічних систем. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 – розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. – Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». – Дніпропетровськ, 2011.

Дисертація присвячена науковому обґрунтуванню вирішення однієї з сучасних науково-практичних задач – регулюванню циклічних тенденцій у розвитку регіональних соціально-економічних систем. Удосконалено методичні підходи до визначення регіону як відкритої соціально-економічної системи; теоретичну базу стосовно взаємодії складових у соціально-економічних системах через з’ясування різновекторності умов рівноваги в соціальній та економічній підсистемах регіону. На основі вивчення методичних підходів до категорії циклічності на макрорівні виявлено ознаки цього явища на рівні окремого регіону. Запропоновано підхід до оцінки циклічних тенденцій розвитку регіонів, на основі чого побудовано математичну модель таких тенденцій. Розроблено основні аспекти Концепції розвитку регіону. Визначено напрями регулювання циклічності регіону через інструменти фіскально-бюджетної політики завдяки застосуванню механізму «зрізання вершків». Обґрунтовано необхідність фінансування потреб регіону власними ресурсами, на основі чого розроблено фінансово-кредитний механізм фінансування господарства регіону місцевою владою як в міжгалузевому, так і територіальному аспекті. Запропоновано варіант коригування циклічності в розвитку Дніпропетровської області шляхом диверсифікації її господарства.

Ключові слова: регіон, соціально-економічна система, циклічність розвитку регіону, диверсифікація, фінансування, механізм «зрізання вершків».

АННОТАЦИЯ

Архипенко С.В. Регулирование цикличности развития региональных социально-экономических систем. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 – развитие производительных сил и региональная экономика. – Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры. – Днепропетровск, 2011.

Диссертация посвящена научному обоснованию решения одной из современных научно-практических задач регулированию циклических тенденций в развитии региональных социально-экономических систем. Усовершенствовано понятие региона как открытой социально-экономической системы; теоретическая база по взаимодействию составляющих социально-экономической системы путем определения разновекторности условий равновесия в социальной и экономической подсистемах региона. На основе исследования методических подходов к категории цикличности на макроуровне выявлены признаки этого явления на уровне региона. Проведен анализ методических подходов по определению диспропорций регионального развития, по результатам котрого выбраны показатели для проведения собственного исследования. Предложен подход к оценке циклических тенденций развития региона, на основе чего построены математические модели таких тенденций по основным показателям развития региона. Разработаны основные аспекты Концепции развития региона. Определены направления регулирования цикличности развития региона путем применения инструментов фискально-бюджетной политики. В качестве такого инструмента предложен механизм «срезания сливок», сущность которого состоит в «срезании» крайних точек циклической тенденции, что приводит к «сглаживанию» общего тренда региона. При этом основным рычагом регулирования является ставка налога на прибыль предприятий базовых для данного региона отраслей. Обоснована необходимость финансирования потребностей региона собственными ресурсами, на основе чего разработан финансово-кредитный механизм поддержки экономики региона органами местной власти, который предусматривает функционирование системы муниципальных займов (финансовая система) и аккумулирование средств физических и юридических лиц региона в Региональном банке инвестирования (кредитная система). Из этих источников органы местного самоуправления могут финансировать приоритетные направления в развитии области с целью диверсификации ее хозяйства. Разработан вариант территориальной инвестиционной политики региона, который предусматривает финансирование нуждающихся районов за счет городов-лидеров, то есть, перераспределение ресурсов внутри региона между «богатыми и «бедными» территориями. Предложен вариант корректировки циклической тенденции в развитии Днепропетровской области путем диверсификации ее экономики. В частности, перечень видов деятельности, приоритетное развитие которых предусматривается Государственной стратегией регионального развития, дополняется теми видами деятельности, которые способны дать положительный мультипликационный эффект от вложения средств в их дальнейшее развитие.

Ключевые слова: регион, социально-экономическая система, цикличность развития, диверсификация, финансирование, механизм «срезания сливок».

ANNOTATION

 Arkhipenko S.V. Regulation of cyclic development of regional social and economic systems. – Manuscript.

The dissertation is submitted for Candidate of Economic Science Degree in Specialty 08.00.05 – development of productive forces and regional economy. State Higher Educational Establishment “Pridneprovs’ka State Academy of Civil Engineering and Architecture”. – Dnipropetrovs’k, 2011.

The dissertation is dedicated to the research of one of the up-to-date scientific and practical problem – regulation of cyclic tendencies in development of regional social and economic systems. Methodical approaches for specifying a region as an open social and economic system; theoretical basis related to interaction of components in social and economic systems through identification of multi-vector equilibrium conditions in social and economic subsystems of a region were improved herein. On the basis of methodical approaches for specifying the category of a cycle at macro-level the features of this phenomenon at the level of a separate region were determined. The approach for evaluation cyclic tendencies of regions development was proposed in the work on the basis of which the mathematical model of such tendencies was formulated. The major aspects of the Regional Development Concept were worked out. The trends of cycle regulation of the region development through the instruments of fiscal and budgeting policy by application “skimming off the cream” strategy were determined in the work. It was grounded for the necessity of financing the needs of the region by its own resources on the basis of which there finance and credit mechanism for financing the region’s economy by local authorities both in inter-branch and territory aspects was developed. The variant of correcting cyclic tendencies in the development of the Dnipropetrovs’k Region by means of diversification its economy was proposed in the work.

Key words:  region, social and economic system, cycle development of a region, diversification, financing, “skimming off the cream” strategy.

Концепція регулювання циклічності розвитку регіону

Завдання

сновні джерела

Суб’єкти (органи)

Інструменти

«стискання» циклічної тенденції спеціалізованого регіону

диверсифікація господарства регіону

рівномірний розвиток всіх видів діяльності

Фінансові результати уряду та місцевих органів влади

Прибуток провідних галузей спеціалізації регіону

Загальнодержавний рівень

Місцевий рівень

Вільні кошти суб’єктів господарювання

Повноваження правового характеру (видання спеціальних законів та внесення змін до існуючих)

Повноваження організаційного характеру (відповідний службовий апарат, визначені права та обов’язки, джерела фінансування тощо

Фінансово-кредитний механізм залучення додаткових коштів

Чітке визначення напрямів диверсифікації господарства регіону

Джерела - невикористаний фінансовий потенціал регіону

Пріоритети використання – перспективні види діяльності

Фонд реструктуризації господарства регіону

Через фінансову систему

Через кредитну систему

Оренда муніципального майна

Випуск місцевих цінних паперів

Фондовий ринок

Банківська система

Регіональний банк інвестування

Ін. фінансові посередники

Згідно Стратегії регіонального розвитку

основа

Підтримка інвестиційної активності регіону

Територіальний аспект: залучення інвестицій в міста і райони області

Механізм «зрізання вершків»

14

Інвестування регіону місцевою владою

Через фінансову систему

Парабанківська система

Банківська система

Регіональний інвестиційний банк

Вклади юр. та фіз. осіб регіону

Пріоритетні галузі та види діяльності

кошти

Умови надання

Різні схеми надання кредитів (іпотечні, інноваційні тощо)

Ставки процента (основна та додаткова)

Диференціація за ризиком

Диференціація за пріоритетом

кошти

фінансова

операційна

Місцеві (муніципальні) цінні папери

Як емітент муніципальних цінних паперів

Торгівля цінними паперами суб’єктів комунальної власності

Придбання цінних паперів ін. емітентів

Законодавче підґрунтя

Бюджетний кодекс (ст. 73,74,76,105,107)

Проект Закону «Про місцеві запозичення»

Класифікація

Короткострокові

Довгострокові

Муніципальні векселі

Через кредитну систему

Оренда (лізинг) муніципального майна

Фондовий ринок

Види

Облігації

Умови надання

Позики Казначейства через тимчасово вільні залишки коштів

Термін – до 3 міс.

На безпроцентній основі

Заборона рефінансування

В межах залишку коштів на рахунках Казначейства

Умови випуску

Ліміт обслуговування боргу 10% загального фонду

При технічному дефолті забороняється місцевому органу позичати протягом 5 років

Казначейство не відповідає по дефолтах місцевих рад

Дозволяється рефінансування згідно Проекту Закону «Про місцеві запозичення»

16


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25919. Электромеханические реле. Принцип действия. Виды электромеханических реле, их назначение. Основные характеристики, требования 25.5 KB
  Электромеханические реле. Виды электромеханических реле их назначение. Электромеханическое релекоммутационное устройство предназначенное производить скачкообразные изменения в управляющих цепях. реле подразделяются на 2 класса: электромеханические статические Эл.
25920. Электромеханические реле времени. Тепловые реле. Принцип работы. Область применения 24 KB
  Электромеханические реле времени. Тепловые реле. реле времени. Схема защиты реле автоматикичасто требуется выдержка времени когда выдержка устанавливается для предотвращения срабатывания защиты от пусковых токов.
25921. Реле тока и реле напряжения. Принцип работы. Область применения 24.5 KB
  Реле тока и реле напряжения. Реле тока. Реле предназначены для отключения неприоритетных цепей при превышении допустимой величины потребляемого тока. Возможно использование реле для защиты цепей и источников питания от перегрузки по току и короткого замыкания Принцип работы: Потенциометром на передней панели изделия устанавливаем величину тока в цепи при превышении которого реле отключает цепь.
25922. Газовое реле. Принцип работы. Область применения 44 KB
  Использование масла решает проблему охлаждения однако создаёт новую проблему связанную с повышенной опасностью эксплуатации электрического аппарата. В случае повреждения токоведущих частей например при коротком замыкании между обмотками трансформатора масло начинает нагреваться происходит усиленное газообразование резко поднимается давление масла в баке что может привести к взрыву сопровождающемуся пожаром. Принцип действия [Расширитель масляного бака В процессе эксплуатации аппарата уровень масла в баке может меняться. Расширитель...
25923. Промежуточные реле. Указательные реле. Принцип работы. Область применения 22.5 KB
  Промежуточные реле. Указательные реле. Реле промежуточные предназначены для коммутации электрических нагрузок в цепях переменного и постоянного тока в схемах устройств релейной защиты противоаварийной и системной автоматики электроэнергетических объектов промышленной аппаратуре различного назначения и являются комплектующими изделиями. Могут использоваться в качестве вспомогательных реле в цепях постоянного тока.
25924. Магнитоуправляемые герметизированные контакты (герконы). Сухие язычковые герконы. Смоченные (жидкометаллические) язычковые герконы. Герконовые реле. Конструктивные особенности. Область применения 21 KB
  Герконовые реле. МК помещенный в герметизированный баллон называется герконом Герконовые реле могут содержать один или несколько МК; одну или несколько обмоток или шин; поляризующие постоянные магниты ПМ; дополнительные ферромагнитные детали играющие роль магнитопровода кожуха магн. На основе МК создают и многоцепные реле располагая например в обмотке несколько коммутационных элементов. Существуют конструкции герконовых реле и с внешним по отношению к обмотке расположением МК.
25925. Контроллеры, командоаппараты, реостаты. Определения. Область применения 33 KB
  КОМАНДОАППАРАТ электрический аппарат для различного рода переключений электрических цепей в системах управления объектами или технологическими процессами. Простейшие командоаппараты кнопки управления концевые выключатели контроллеры. Командоаппараты предназначены для автоамтического дистационного управления электроприводами в качестве путевых конечных выключателей где требуется особая точность и надежность управления.Командоаппараты рассчитаны для работы в цепях управления постоянного тока напряжением до 440 В и до 380 В переменного...
25927. Контакторы электромагнитные. Назначение контакторов. Контакторы постоянного и переменного тока. Конструктивные особенности. Выбор контакторов 42 KB
  Контакторы постоянного и переменного тока. Классификация электромагнитных контакторов Общепромышленные контакторы классифицируются: по роду тока главной цепи и цепи управления включающей катушки постоянного переменного постоянного и переменного тока; по числу главных полюсов от 1 до 5; по номинальному току главной цепи от 15 до 4800 А; по номинальному напряжению главной цепи: от 27 до 2000 В постоянного тока; от 110 до 1600 В переменного тока частотой 50 60 500 1000 2400 8000 10 000 Гц; по номинальному напряжению включающей...