65680

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВИХ БУДИНКІВ У КОМПЛЕКСІ З ОБ’ЄКТАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ (НА ТЕРИТОРІЯХ, НАБЛИЖЕНИХ ДО АЕРОПОРТІВ)

Автореферат

Архитектура, проектирование и строительство

У найбільших містах України особливо у таких як Київ Харків Львів Одеса Донецьк Дніпропетровськ та інші організація територій залежить від багатьох містобудівних чинників серед яких суттєвим є розташування аеропортів. Тому актуальним є використання територій наближених до аеропортів для житла в комплексі з об’єктами обслуговування.

Украинкский

2014-08-03

5.24 MB

3 чел.

19

PAGE  20


ОДЕСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ БУДІВНИЦТВА та АРХІТЕКТУРИ

АВДЄЄВА  Наталія Юріївна

УДК [728.012.1+725.012.1]:

[711.553.9:504.055]

ПРИНЦИПИ ФОРМУВАННЯ ЖИТЛОВИХ  БУДИНКІВ

У КОМПЛЕКСІ З ОБ’ЄКТАМИ ОБСЛУГОВУВАННЯ

(НА ТЕРИТОРІЯХ, НАБЛИЖЕНИХ ДО АЕРОПОРТІВ)

18.00.02 - Архітектура будівель та споруд

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня  кандидата архітектури

Одеса - 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному авіаційному університеті (НАУ) Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор

Ковальський Леонід Миколайович,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

завідувач кафедри теорії архітектури

Офіційні опоненти: 

доктор архітектури, професор

Слєпцов Олег Семенович,

Київський національний університет будівництва і архітектури,

завідувач кафедри основ архітектури і архітектурного проектування

кандидат архітектури

Протопопов Сергій Євгенович,

Головний архітектор м. Іллічівськ

Захист відбудеться 13 травня 2011 року о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 41.085.02 в Одеській державній академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4, Архітектурно-художній інститут, зал засідань

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеської державної академії будівництва та архітектури за адресою: 65029, м. Одеса, вул. Дідріхсона, 4

Автореферат розісланий 13 квітня  2011 року

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                          М.Ю. Сапунова



ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Наприкінці ХХ – початку ХХІ сторіччя, в умовах дефіциту міських територій та зростання кількості населення, однією з важливих соціально-економічних задач є пошук земельних ресурсів для розвитку міст і забезпечення населення сучасним комфортабельним житлом. У найбільших містах України, особливо у таких як Київ, Харків, Львів, Одеса, Донецьк, Дніпропетровськ та інші, організація територій залежить від багатьох містобудівних чинників, серед яких суттєвим є розташування аеропортів. Розміщення аеропорту впритул до міської території забезпечує переваги для встановлення зовнішньоекономічних зв’язків та розвитку економічної діяльності. В той же час, фактори несприятливого впливу на довкілля, спричинені авіатранспортними процесами, потребують координації та узгодження дій науковців, архітекторів, інженерів та інших фахівців, покликаних забезпечити формування житлового середовища на гідному рівні. Тому актуальним є використання територій, наближених до аеропортів, для житла в комплексі з об’єктами обслуговування. При цьому необхідно враховувати фактори негативного впливу на оточуюче середовище, пов’язані з інтенсивною діяльністю аеропортів, станом парку сучасних повітряних суден, збільшенням швидкості та вантажопідйомності літаків, розростанням площ, які аеропорти займають. Ці проблеми ускладнюються в наслідок відсутності методичних рекомендацій щодо проектування житла на територіях, наближених до аеропортів. Актуальними стають питання визначення меж територій, придатних для будівництва, з урахуванням специфіки аеропортів та пов’язаних із цим заходів, спрямованих на збереження здоров’я населення.

Постановка та вирішення зазначеної проблеми базуються на фундаментальних наукових працях умовно об’єднаних у такі групи:

  •  загальнотеоретичні дослідження формування житлових будинків у комплексі з об’єктами обслуговування як на загальному містобудівному рівні, так і на рівні окремих будівель – праці В.А. Абизова, Л.М. Авдотьїна, Г.А. Андріанової, Л.М. Бачинської, Ю.М. Білоконя, С.Г. Буравченка, В.М. Вадимова, С.М. Вайнштейна, О.А. Гайдучені, М.М. Дьоміна, В.І. Єжова, С.В. Єжова, Є.Є. Клюшниченка, Л.М. Ковальського, М.Я. Ксеневича, Г.В. Кузьміної, В.В. Куцевича, Г.І. Лаврика, С.І. Лапоногова, О.В. Лесика, В.П. Мироненка, В.Ф. Макухіна,  В.А. Ніколаєнка, М.В. Омельяненка, В.І. Проскурякова, Т.Ф. Панченко, Ю.Г. Рєпіна, О.С. Слєпцова, В.О. Тімохіна, В.В. Товбича, В.П. Уреньова, Г.Й. Фільварова, І.О. Фоміна, О.П. Чижевського, Ю.М. Шкодовського, В.В. Шулика, В.Г. Штолька, Д.Н. Яблонського;
  •  дослідження проблеми визначення зон обмеження забудови на прилеглих до аеропортів територіях з урахуванням негативного впливу – праці науковців, архітекторів, інженерів, лікарів, екологів: В.Є. Абракитова, В.Я. Акіменка, О.М. Біляковича, І. О. Белінського, О.І. Запорожця, В.М. Ісаєнка, О.В. Коновалової, О.В. Митрошина, Т.С. Нечаєвої, К.А. Парфьонової, Є.І. Почекаєвої, О.В. Романової, О.В. Семикіної, В.В. Сафонова, С.Е. Селиванова, Ю.П. Філенкова, Г.М. Франчука.
  •  загальнотеоретичні дослідження методів захисту від забруднення навколишнього середовища, екологічних питань при моделюванні сучасних архітектурних форм – праці О.В. Бумаженка, В.І. Заборова, Ю.І. Захарова, О.А. Картишева, В.І.Книша, Б.Мельнікова, П.М. Санькова, П.М. Сапонова, П.Ткачука, В.Токарева, І.І. Устінової, В.А. Ярового.

Зазначені теоретичні роботи проводились без урахування особливостей розташування житлових комплексів поблизу аеропортів та детального розгляду екологічного аспекту при формуванні житла на територіях, наближених до аеропортів.

Дослідження закономірностей утворення повноцінного архітектурного середовища на територіях, наближених до аеропортів, потребує звертання до суміжних галузей наукових знань, особливо медицини, соціальної психології, що викликане потребою поглибленого розгляду процесів і умов, які визначають формування цих територій.

Таким чином, актуальність дослідження зумовлена новими соціально-економічними умовами, пріоритетними державними завданнями щодо створення повноцінного життєвого середовища і визначається такими положеннями:

  •  зростаюча потреба у забезпеченні громадян України житлом;
  •  пошук резервів, що веде до освоєння нових територій, в т.ч., наближених до аеропортів;
  •  максимальне впровадження засобів захисту від несприятливого впливу аеропорту на забудову, пошук ефективних архітектурно-планувальних прийомів формування житлових будинків у комплексі з об’єктами обслуговування з урахуванням авіаційних джерел.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на кафедрі архітектури НАУ. Дослідження проводилося у відповідності до Законів України, державних програм та законодавчих актів: «Про екологічну експертизу» (1995), «Про Загальнодержавну програму формування національної екологічної мережі України на 2000-2015 рр.», «Про Генеральну схему планування території України» (2002); робота відповідає концепції Української академії архітектури «Національна програма розвитку української архітектури» (№582.94-94; 2-а редакція 2002 р.), де обґрунтована необхідність наукової розробки основних принципів створення і розвитку сучасної архітектури, та пов’язана з науково-дослідними і проектними розробками ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд», КО «Центр містобудування та архітектури».

Мета дослідження – підвищення ефективності архітектурно-планувальних рішень житлових будинків у комплексі з об’єктами обслуговування, розміщених на територіях, наближених до аеропортів.

Для досягнення зазначеної мети поставлені такі завдання:

  •  узагальнити науково-теоретичні дослідження та практичний досвід формування житлових будинків  в комплексі з об’єктами громадського обслуговування;
  •  виявити основні фактори, що впливають на архітектурно-планувальну структуру житлових будинків та об’єктів обслуговування на територіях, наближених до аеропортів;
  •  визначити вимоги до територій, наближених до аеропортів в межах, де можливо вести забудову у відповідності з екологічними показниками;
  •  розробити структурну модель системи об’єктів житлового комплексу на територіях, наближених до аеропортів;
  •  сформулювати принципи та прийоми архітектурно-планувальних рішень об’єктів житлового комплексу на досліджуваних територіях;
  •  запропонувати основи методики проектування об’єктів житлового комплексу на територіях, наближених до аеропортів.

Об’єкт дослідження - житлові будинки у комплексі з закладами громадського обслуговування (об’єкти житлового комплексу) на територіях, наближених до аеропортів.

Предмет дослідження – принципи архітектурно-планувальної організації житлових будинків та об’єктів громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів.

Межі дослідження - система структурно-функціональних елементів території, наближеної до аеропорту.

Методи дисертаційного дослідження. При вивченні питань формування простору території, наближеної до аеропорту, використано порівняльний аналіз наукових положень, проектних вирішень реалізованих об’єктів, нормативних вимог; систематизацію наукових досліджень; структурно-функціональний аналіз для створення моделі об’єктів житлового комплексу з метою формування архітектурно-планувальних прийомів забудови на цих територіях. Наукові дослідження здійснювалися шляхом вивчення, узагальнення і порівняння теоретичних концепцій та їхнього практичного втілення, пошукового проектування, що ґрунтується на існуючому та авторському досвіді проектування. У роботі залучені матеріали з гігієни, медицини, пов’язані з питаннями захисту від забруднення територій, наближених до аеропортів.

Наукова новизна отриманих результатів полягає в тому, що вперше:

  •  комплексно досліджені проблеми формування житлових комплексів в зоні впливу аеропортів;
  •  сформована структурна модель системи об’єктів житлового комплексу в умовах наближення до аеропорту;
  •  запропоновані принципи формування об’єктів житлового комплексу та рекомендації щодо вдосконалення прийомів архітектурно-планувальних рішень житлових та громадських будинків на територіях, наближених до аеропортів;
  •  розроблені основи методики проектування об’єктів житлового комплексу в умовах наближення до аеропортів.

Практичне значення отриманих результатів. Основні результати роботи призначені для використання при розробленні науково-методичних рекомендацій щодо комплексного формування житлових будинків з об’єктами громадського обслуговування; при виборі та аналізі території під будівництво; при впровадженні отриманих  результатів щодо принципів і прийомів забудови у реальне проектування на територіях, наближених до аеропортів, що дозволить поповнити знання проектувальників з упередження негативного впливу аеропорту, розширити творчі можливості архітекторів та буде сприяти підвищенню ефективності проектування в цілому.

Результати роботи впроваджені у науково-дослідних роботах, пошуковому проектуванні (у складі авторського колективу) КО «Центр містобудування та архітектури»: «Детальний план території мікрорайонів «Жуляни-1», «Жуляни-2» Солом’янського району м. Києва» (договір №11/01 від 07.09.2004р.); «Детальний план території громадського центру «Нижня Теличка» (договір № ІД/16/2 від 8.12.2003 р.); «Детальний план території острова «Галерний» (договір №ІД/16/2 від 8.12.2003 р.); «Детальний план території мікрорайону Черемшина, Райдужний Дніпровського р-ну м. Києва» (договір №21 від 20.12.2004 р.); «Схема планування території частини Південного планувального району Голосіївського р-ну м. Києва» (договір №ІД/16/1 від 8.12.2003 р.). Результати дослідження, рекомендації автора були враховані і при проектуванні житлових комплексів ( ДП «УкрНДІпроцивільсільбуд»): «Житловий комплекс з об’єктами соціально-культурного призначення по вул. Центральна с. Гора Бориспільського району Київської області» (2008 р.); «Житловий комплекс по вул. Комуністичній с. Гора» (2008р.). Дослідження, що впроваджені в НАУ: НДР «Підготовлення до видання посібника з архітектурно-планувальної організації житлових утворень малоповерхової забудови» (договір № 432–Х07, держ. реєстр. №ДР 0110U004118), держбюджетна (кафедральна) НДР «Екологічні проблеми формування архітектурного середовища (на територіях наближених до аеропортів)» (договір №69/10.03.04). Результати роботи знайшли практичне використання в навчально-методичній роботі на кафедрі архітектури Інституту аеропортів Національного авіаційного університету під час розробки курсових проектів студентами, при вивченні дисципліни «Архітектурне проектування», і можуть бути використані в інших архітектурно-будівельних вузах.

Особистий внесок здобувача. Основний зміст роботи опублікований у 12-ти друкованих працях, у 2-х з них разом із співавтором [5, 6]. Внесок автора полягає у визначенні заходів захисту житлових будинків на територіях, наближених до аеропортів, встановленні вимог щодо санітарно-гігієнічної безпеки, формування будинків з обмеженням висоти через умови безпеки польотів.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на VIII, IX, Х Міжнародних науково-практичних конференціях студентів та молодих вчених “ПОЛІТ” (Київ, 2008 - 2010), на VII та VIII Міжнародних наукових конференції молодих учених ВАТ «КиївЗНДІЕП» «Організація комфортного середовища життєдіяльності міських поселень», «Архітектурно-будівельна галузь в умовах економічної кризи» (Київ, 2008, 2009), Міжнародних науково-практичних конференціях «Аеропорти – вікно в майбутнє» (Київ, 2009, 2010), Першій Міжнародній науковій конференції «Архітектура та екологія. Проблеми розвитку міського середовища» (Київ, 2009), Міжнародному науково-практичному семінарі «Просторова організація аеропортових комплексів» (Київ, 2010).

Публікації. Матеріали дослідження викладені автором у 7 статтях самостійно (6 з них опубліковані у фахових наукових виданнях) та у 2 статтях у співавторстві, 3 тезах доповідей на конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів з висновками, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків. Текстова частина роботи становить 132 сторінки, 32 сторінки ілюстрацій і таблиць, 16 сторінок - список використаних джерел (145 найменувань), 5 сторінок – акти впровадження.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовується актуальність роботи, розкривається сутність і стан наукової проблеми та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, визначається мета, задачі і методи дослідження, наводяться основні наукові результати роботи, її практична значимість і впровадження у практику.

У першому розділі «Сучасний стан досліджень, проектування та будівництва житлових комплексів на територіях впливу аеропортів» проведено аналіз наукових робіт та практики забудови територій, наближених до аеропортів. Дослідження показало, що для визначення сучасного підходу до формування житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування важливим є еволюція формування житлових комплексів у різних містобудівних умовах, починаючи з післявоєнного періоду до наших днів:

  •  післявоєнні роки – період активної забудови вільних територій, де квартал проектується як єдиний комплекс з оптимальною функціональною структурою, з чітко визначеними основними елементами – житловими будинками та громадським обслуговуванням; починаючи з 50-х років – період укрупнення квартальної забудови, проектування житлового кварталу як багатофункціональної структури, будівництва житла у комплексі з об’єктами громадського обслуговування;
  •  період з 55-х по 70-ті роки – розробляються нові принципи об’ємно-просторової композиції житлових комплексів, формування мікрорайонів; вперше в колишньому СРСР у широкому масштабі був застосований метод забудови різних складних територій;
  •  період після 1970-го року – це ущільнення забудови, пошук резервів територій, підвищення поверховості житлових будинків, організація укрупнених закладів громадського обслуговування;
  •  80-90-ті роки – тенденція об’єднання громадського обслуговування із житлом на принципах вертикального зонування; висока інтенсивність забудови землі з використанням підземного простору;
  •  сучасний етап – це дефіцит вільних для житлового будівництва територій, продовження тенденції ущільнення забудови за рахунок розширення висотного будівництва, перепрофілювання промислових зон на нові функції та освоєння  територій, наближених до аеропортів.

Узагальнюючи досвід використання територій міста можна представити такі основні напрямки  виявлення ресурсів для формування житлових будинків та об’єктів громадського обслуговування:

  •  освоєння  підземного простору (розміщення значної частини закладів громадського обслуговування, підземних під’їздів до об’єктів обслуговування, підземних гаражів  та автостоянок);
  •  підвищення щільності забудови шляхом збільшення поверховості будинків з урахуванням безпеки польотів;
  •  перепрофілювання промислових утворень в межах міста на виконання інших функцій (розвиток громадських центрів, торгівлі, реабілітації природного комплексу, формування житлової забудови);
  •  опанування нових, раніше не придатних для житла територій шляхом гідронамиву;
  •  модернізація територій, наближених до аеропортів, та будівництво у межах цих територій об’єктів житла у комплексі з закладами громадського обслуговування.

Розгляд проблеми дозволив вибрати напрямок пошуку резервів будівництва об’єктів житла та об’єктів громадського обслуговування  на територіях, наближених до аеропортів, що розташовані в межах міста.

За дослідженнями автора території впливу аеропорту включають не тільки загальні території аеропорту та аеродрому, санітарні зони, а й розповсюджуються на значні відстані навколо аеропорту. Вести забудову на територіях, наближених до аеропортів, можна за рахунок підвищення рівня сучасних технологій у сфері літакобудування та експлуатації аеропортів, проведення заходів щодо очищення від забруднення територій, удосконалення якості навколишнього середовища, створення прийнятних для житла умов.

 На основі аналізу науково-дослідних робіт автором встановлено, що межі, структура, та вимоги до територій, наближених до аеропортів, на яких можливе житлове будівництво у комплексі з об’єктами громадського обслуговування, визначаються за окремими розрахунками для кожної конкретної території та об’єктів з урахуванням відповідних нормативних документів.

Узагальнення досвіду вітчизняних та зарубіжних прийомів забудови територій, наближених до аеропортів, свідчить, що формувати житлові комплекси, встановлювати їхні розміри, проектувати та розміщувати житлові будинки та об’єкти громадського обслуговування доцільно тільки за умови організації захисних заходів від впливу негативних екологічних чинників навколишнього середовища. Поняттям «житловий комплекс» для територій, наближених до аеропортів, пропонується називати багатофункціональний об’єкт, який складається із житлових будинків, об’єктів громадського обслуговування, елементів прибудинкової території, благоустрою та озеленення.

У другому розділі «Вплив аеропорту на функціонально-планувальну організацію об’єктів житлового комплексу» в результаті теоретичних досліджень виявлені основні фактори, що впливають на формування житлових комплексів. Визначено, що на архітектурно-планувальну організацію житлових будинків та об’єктів громадського обслуговування в умовах наближеності до аеропортів мають містобудівні, соціально-економічні, інженерно-технічні та естетичні фактори, при цьому переважний вплив мають екологічні. Основним джерелом забруднення екології житлового середовища порівняно з іншими видами транспорту на зазначених територіях вважається аеропорт. В роботі виявлені чинники шкідливого впливу авіаційного транспорту, які необхідно враховувати при архітектурно-планувальній організації об’єктів житлового комплексу: шумове забруднення, вібрації, радіаційні та електромагнітні випромінювання, загазованість, викиди в атмосферу та забрудненість води і ґрунту від відходів авіаційних двигунів. 

В процесі дослідження встановлено, що проектувати житлові будинки у комплексі з об’єктами громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів, необхідно за умов організації захисних заходів від впливу негативних екологічних чинників на навколишнє середовище в залежності від зон їх розміщення: зони обмеження забудови через умови несприятливого впливу авіаційного шуму; зони обмеження висоти забудови через умови безпеки польотів; санітарно-захисні зони від радіотехнічних засобів аеропорту; санітарно-захисні зони обмеження забудови через умови забруднення атмосферного повітря; зони обмеження забудови на вибухонебезпечних територіях під трасами зльоту та посадки літаків.

Виявлена доцільність використання системного підходу з метою систематизації значної кількості вимог до об’єкту проектування та визначення структурних одиниць, що формують території, наближені до аеропортів. У дисертації розроблена структурна модель системи «об’єктів житлового комплексу», яка має ознаки цілісності й органічності, має ієрархічну структуру і здатна поділятися на підсистеми: житлові об'єкти; об'єкти громадського обслуговування; об’єкти вулично-дорожньої та транспортної мережі; об’єкти зберігання індивідуального транспорту; об’єкти благоустрою; об’єкти озеленення. Запропонована автором структурна модель системи являє собою ієрархічний ряд структурних елементів, на якому базуються подальші класифікації елементів на кожному рівні, що дозволило визначити тенденції та перспективи їхнього розвитку і формування на територіях, наближених до аеропортів. Запропонована класифікація об’єктів житлового комплексу за системоутворюючими ознаками.

Таким чином, для освоєння територій, наближених до аеропортів, пропонуються такі заходи удосконалення якості екологічного середовища: відновлення територій, очищення від забруднення; організація функціонального та архітектурного планування території в залежності від знаходження аеропорту (зона небезпечного впливу аеропорту, зона критичного впливу аеропорту, зона помірного впливу аеропорту, зона комфортного впливу аеропорту); модернізація існуючого житлового фонду; урахування системи громадського транспорту з її пристосуванням до інфраструктури території що розглядається; удосконалення санітарно-гігієнічних умов шляхом збільшення рекреаційних зон загального користування.

У третьому розділі «Формування об’єктів житлового комплексу на територіях, наближених до аеропортів» розроблені принципи організації житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів: екологічної гуманізації; комфортності; функціональної структурованості; естетичної гармонізації. Принцип екологічної гуманізації полягає у збереженні та оновленні екологічно-безпечного середовища, втіленні пріоритетів людини, нероздільності поняття «людина – екологія». Принцип комфортності передбачає співіснування штучно створеного та природного середовища, яке має захищати людину від негативного впливу та відповідати його індивідуальним особливостям. Принцип функціональної структурованості відображає ієрархічну структуру елементів, поділ житлового комплексу на об’єкти житла, громадського обслуговування, транспорту, благоустрою та озеленення на територіях, наближених до аеропортів, у взаємозв’язку із структурою міста (формування архітектурно-планувальних рішень районів, житлових груп, окремих будинків). Принцип естетичної гармонізації передбачає співмасштабне, злагоджене поєднання елементів системи об’єктів житлового комплексу, гармонійне поєднання композиційних та стильових співвідношень архітектурних об’єктів співіснування. Принципи створення екологічно-безпечного середовища, що були визначені, дали можливість сформувати прийоми архітектурно-планувальних рішень об’єктів житлового комплексу з урахуванням захисту від забруднення (шляхом функціонального розпланування, формоутворення, відповідних конструктивних рішень) (рис.1, 2).



  1.  Для організації житлової забудови, житлових груп, будинків рекомендується:
  •  формувати території житлової забудови переважно квартально-периметрально; гнучкої, радіальної або вільної конфігурації; пред'являти підвищені вимоги щодо організації функціонального та архітектурного планування в залежності від відстані та місця знаходження аеропорту;
  •  вести планування окремих частин територій, що знаходяться у житловому комплексі в «перших рядах» біля аеропорту, малоповерховими індивідуальними будинками або блокованими структурними групами; утворювати планування окремих частин територій житлової забудови точковими або багатосекційними будинками різної поверховості, розташованими фронтально, дзеркально, паралельно, клиноподібно, зі зсувом для відбивання або поглинання забруднення;
  •  формувати житлові групи лінійно, зигзагоподібно, хвилясто, курдонерами, із загальним дворовим простором усередині, які будуть мати напівзамкнений двір з житловими приміщеннями, орієнтованими у середину дворового простору; планувати різний кут повороту окремої житлової групи відносно аеропорту для відбивання або для поглинання забруднення; обмежувати поверховість будинків з урахуванням безпеки польотів; утворювати форму плану окремих будинків (Г-,П-,Т-,Х-,Z-,Y-,V-подібну) східчасто, хвилясто, клиноподібно, здійснювати захист також шляхом розташування кімнат під кутом; утворювати різну форму об’єму будинку; використовувати різні форми даху (переважно вигнуті дахи) з кутом нахилу покрівлі відносно аеропорту у поєднанні з вигнутими формами, які будуть відбивати шум літаків при зльоті та посадці (майже на 60%); форму стіни під кутом або вигнуту з посиленим конструктивним захистом (облицювання пористими, еластичними шумопоглинальними матеріаломи або озеленення);
  •  встановлювати звукоізоляційні зовнішні конструкції (стіни, вікна) в приміщеннях постійного перебування людини; захищати посиленою конструкцією зовнішньої стіни сходові клітки, коридори та торцеві частини будинків; застосовувати еркери та балкони із зовнішніми вставками, що облицьовані шумопоглинальними матеріалами (замінювачі екранів) та орієнтовані перпендикулярно напрямку розповсюдження впливу аеропорту; виконувати вхідні двері у житловому будинку товщиною 40 мм із суцільним заповненням уздовж висоти полотна, враховувати матеріал, профіль й розміри перетину ущільнюючих прокладок, їх кількість та тип, оббивку, наплав на полотні дверей; проводити покриття поверхонь внутрішніх стін матеріалами з високими коефіцієнтами звукопоглинання, встановлювати засоби, що розсіюють шум на стінах та у кутах приміщень, використовувати елементи меблів що сприятимуть розсіюванню звукової енергії та додатковому поглинанню; для підвищення звукоізоляції в середині приміщення застосовувати стельові панелі з високоефективним звукопоглинанням;
  •  пред'являти підвищені вимоги відносно проникаючого шуму відповідно до функції всіх приміщень, особливо враховуючи акустичні вимоги до житлових кімнат, які необхідно орієнтувати переважно до внутрішнього простору житлового комплексу (двору) в бік акустичної тіні, у протилежному напрямку від аеропорту; житлова кімната може бути орієнтована у напрямку аеропорту тільки у трикімнатних квартирах або з більшою кількістю кімнат за умови застосування посилених звукоізоляційних зовнішніх конструкцій; житлові кімнати відокремлювати від зовнішнього шуму нежитловими приміщеннями, до яких не встановлено акустичних вимог - коридорами, передпокоями, санітарно-технічними вузлами, кухнями; кухні й санітарно-технічні вузли треба виносити в окремий комплекс із напрямком у бік аеропорту; сходові клітки розташовувати з боку аеропорту з метою захисту житлових кімнат від шкідливого впливу;
  •  формувати додатковий шумопоглинальний простір на верхніх поверхах житлового будинку для захисту від забруднення шляхом улаштування спеціальних функціональних приміщень (об’єкти громадського харчування, офіси, адміністративні, технічні приміщення), також утворювати - мансарди, зимові сади, тераси з елементами озеленення, творчі майстерні, студійні приміщення, безпосередньо пов’язані з житлом з метою відокремлення житла від шуму аеропорту;
  •  встановлювати екрани захисту на стінах (біобар’єри, класичні акустичні екрани, консольні панелі); Т-, Y-подібні, трубчасті та багатореберні насадки з покриттям шумопоглинальними матеріалами на окрайці екрану, прозорі матеріали зі скла та пластику; використовувати акустичні екрани, що нахилені під заданим кутом та облицьовані шумопоглинальними матеріалами (екрани захисту на даху);
  •  застосовувати посилене засклення з боку аеропорту, використовуючи тришарове особливе засклення для підвищення поверхневої щільності стіни, вікна (відбивання шуму), або зменшувати кількість та площу віконних прорізів; поліпшувати звукоізоляційні якості вікон будинків герметизацією стулок та засклення, збільшенням проміжків між склом й товщиною скла, застосовуванням потрійного засклення, наближенням середнього скла до крайнього, звукопоглинальними шарами по периметру міжскляного простору; за рахунок спеціальної форми склопакета зі скла різної товщини за «технологією зниження шуму»;
  •  використовувати в опоряджені об’єктів контрастні матеріали (навіть червоний колір) для денного маркування у смузі повітряних підходів до аеродрому; встановлювати у будинках централізовані системи контролю безпеки, котрі дозволяють спостерігати за екологічним рівнем та станом пожежної безпеки як усередині так і знадвору; застосовувати у будинках спеціалізоване інженерне оснащення (система вентилювання, шумозахисні глушильні установки, підвищеної якості та технологічності будівельні та опоряджувальні матеріали); використовувати провітрювачі: настінні, віконні; встановлювати різні моделі які забезпечують одночасно приплив та витяжку повітря із приміщення при закритому вікні;

2. Для організації громадського обслуговування рекомендується:

  •  розміщувати на перших поверхах житлових будинків вбудовані, вбудовано-прибудовані об’єкти обслуговування, що формують лінійні громадські центри як функціонально-композиційні зв’язки між значними громадськими об’єктами та окремими житловими групами при цьому уникати розміщення гучних підприємств (побутового й комунального обслуговування, громадського харчування тощо) зі сторони двору, а розташовувати їх тільки у бік вулиці та в напрямку аеропорту, щоб не поповнювати вже існуючий рівень шуму в житловій частині будівлі;
  •  розміщувати об’єкти громадського обслуговування по зовнішньому периметру житлових груп, що дає можливість зробити єдиним архітектурне рішення нижнього рівня фасаду вулиць і водночас захистити житло від забруднення; формувати дрібні об’єкти громадського обслуговування, що підпорядковуються планувальній структурі вулиць, на яких вони розташовані, і можуть утворювати криті лінійні простори для захисту від забруднення;
  •  вести забудову окремими багатофункціональними об’єктами громадського обслуговування, форма яких буде реалізовувати захист від забруднення умовними кордонами для відбивання або поглинання забруднення;
  •  утворювати окремі території зонами громадського обслуговування (центри культури та дозвілля, спортивно-оздоровчі комплекси, загальноосвітні школи, парафіяльні церкви, спеціалізовані клуби та кафе) для часткового захисту житла від впливу аеропорту зокрема в зонах Б и В шумового впливу аеропорту;
  •  вести забудову окремими об’єктами з критими напівпідземними або підземними рівнями, що складаються з об’єктів громадського обслуговування для повного захисту від впливу аеропорту на вільних територіях у «перших рядах» забудови зокрема в зонах Б и В шумового впливу аеропорту.

3. Для організації гаражів, вулично-транспортної мережі рекомендується:

  •  формувати комунікаційні простори, що об’єднують житло з громадським центром, зупинками транспорту, церквами як вулиці зі скляним навісом, рослинами в середині та магазинами, бульварами, торговельними пасажами, атріумами; при необхідності бульвари треба перетворювати у торговельні пасажі, перекриті легкими конструкціями, які теж захищають населення від впливу негативних чинників аеропорту;
  •  відмежовувати житлову забудову від аеропорту вулицями (магістралі, дороги для вантажного транспорту та транзитного руху), лініями багатоповерхових гаражів, автостоянками;
  •  застосовувати об’єкти зберігання індивідуального транспорту громадян (гаражі-бокси, наземні багатоповерхові гаражі, механізовані автостоянки, а також криті стоянки манежного типу) для використання у ролі шумозахисного бар'єра, за яким, як за екраном, утворюється зона звукової тіні, що дає змогу зменшити межі негативного впливу аеропорту; формувати багатоповерхові гаражі з частково заглибленим першим чи декількома вбудовано-прибудованими підземними поверхами, обвалованими 2-3-поверховими, на штучному рельєфі, окремо розташованими напівпідземними, наземними; розташовувати відкриті місця для паркування на зовнішньому боці квартальної житлової забудови;

4. Для організації благоустрою рекомендується:

  •  створювати комфортне архітектурне середовище шляхом формування благоустрою міжбудинкової території та території житлового комплексу в цілому; розміщувати майданчики для різних демографічних груп населення з чіткими межами і орієнтацією та відповідним обладнанням для захисту від забруднення; розміщувати на покрівлі стилобатної частини багатофункціонального об’єкту або гаража спортивні майданчики та майданчики з елементами ландшафтного дизайну;
  •  використовувати екрани захисту на землі (шумозахисні екрани – бар’єри різних типів та конструкцій орієнтувати перпендикулярно напрямку розповсюдження впливу аеропорту біобар’єри, класичні акустичні екрани, консольні панелі) для створення  акустичної тіні в бік житлових приміщень.

5. Для організації озеленення рекомендується:

  •  проводити інтенсивне озеленення ділянок житлової території (прибудинкової території, зони ігор та відпочинку, спортивно-ігрового комплексу та окремих майданчиків, лижно-велосипедних трас) з чіткими межами і орієнтацією та відповідним обладнанням для зниження негативного впливу; використовувати деревні та чагарникові насадження як шумозахисні екрани, що дає змогу частково відмежовувати житлову чи іншу забудову від льотного поля аеродрому;
  •  використовувати зелені насадження спеціального призначення (стіну зелених насаджень від 50 м до 150 м і більше завширшки та 6-8 м заввишки) що дає змогу відмежувати житлову забудову від аеропорту як шумозахисні екрани; утворювати суцільну стіну із зелених насаджень різних видів, густо висаджених один до одного, які відрізняються зростом (зменшення шуму на 30 дБА);
  •  утворювати для екранування озеленені земляні вали, декоративне огородження; організовувати захисні елементи озеленення на перепадах штучного рельєфу декоративним обвалуванням та шумозахисними насипами; ландшафтні рішення у комплексі з акустичними екранами дозволяють отримати зниження шуму до 10 дБА. Здійснювати озеленення переважно вздовж вулиць у «першому ряду» забудови в межах зон В і Г шумового впливу аеропорту;
  •  використовувати конструкції зелених покрівель та озеленення стін будинків; застосовувати тераси з елементами озеленення, безпосередньо на верхніх та середніх поверхах будинків; формувати криті озеленені лінійні пішохідні простори що поєднують та захищають вбудовані у перший поверх заклади обслуговування.

На основі теоретичних досліджень та експериментальної апробації, на прикладі міста Києва, систематизована велика кількість вимог до процесу проектування та обґрунтована методична база функціональної організації процесу проектування житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів. Розроблені методичні основи процесу проектування, які базуються на формуванні ієрархічної структури об’єкту проектування, забезпечують формування архітектурно-планувальних рішень об’єктів житлового комплексу на територіях, наближених до аеропортів, та можуть бути використані для інших таких територій.

У дисертації визначено, що особливості розташування житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів, залежать від організації їхнього внутрішнього простору, чіткого функціонального зонування, конструктивних та архітектурно-планувальних рішень і формуються з урахуванням захисту від негативних чинників.

До кожного розділу розроблені висновки.

ВИСНОВКИ

У дисертації визначені принципи та методичні основи формування житлових комплексів в умовах територій, наближених до аеропортів та розроблені рекомендації щодо архітектурно-планувальних рішень житлових та громадських будинків. При цьому отримані такі результати:

1. Потреби в економії території, невідкладність вирішення житлової проблеми зумовлює необхідність подальшого пошуку нових територіальних резервів для формування житлової забудови, в тому числі в зонах, наближених до аеропортів. Вивчення вітчизняної та зарубіжної практики формування житлової забудови в складних умовах впливу аеропорту, законодавчо-нормативної бази у сфері екології архітектурного середовища, а також розробок науково-дослідних організацій дозволили виявити проблемні питання при формуванні житлових будинків у комплексі з об’єктами обслуговування в умовах територій, наближених до аеропортів, та намітити основні напрямки та засоби їх подальшого вирішення з урахуванням організації захисних заходів від негативного впливу. У зв’язку з недостатньою дослідженістю, відсутністю у нормативно-методичних документах та літературних джерелах однозначного визначення «території, наближеної до аеропорту», в дисертації досліджуються межі, структура та вимоги щодо наближеності житлової забудови до аеропортів. Узагальнення досвіду практики проектування на територіях, наближених до аеропортів, та опрацювання різних наукових джерел виявило, що формувати територію, встановлювати її розміри, проектувати та розміщувати житлові будинки у комплексі з об’єктами громадського обслуговування необхідно при умові проведення розрахунків для кожної конкретної території і об’єктів, організації захисних заходів від впливу негативних екологічних чинників.

2. Аналіз теоретичних досліджень та практики формування житлової забудови в складних умовах впливу аеропорту вказує на необхідність визначення екологічних факторів поруч з містобудівними, соціально-економічними, інженерно-технічними, естетичними.

В процесі дослідження встановлено, що для кожної конкретної ситуації необхідно проводити організацію захисних заходів від впливу негативних екологічних чинників на навколишнє середовище в залежності від зон їх розміщення: зони обмеження житлової забудови через несприятливий вплив авіаційного шуму; санітарно-захисні зони від радіотехнічних засобів аеропорту; зони обмеження забудови через умови забруднення атмосферного повітря; зони обмеження висоти забудови, виходячи з умов безпеки польотів; зони обмеження забудови, враховуючи умови вибухонебезпечних територій під трасами злету та посадки літаків.

3. На основі системного аналізу запропонована структурна модель «об’єкти житлового комплексу», яка складається з п’яти підсистем і являє собою ієрархію елементів, на якій базуються подальші класифікації елементів на кожному рівні, що дозволяє визначити тенденції і перспективи їхнього розвитку.

4. Визначені принципи формування житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування: екологічної гуманізації; комфортності; функціональної структурованості; естетичної гармонізації, які передбачають створення екологічно-безпечного середовища на територіях, наближених до аеропортів (захист шляхом функціонального розпланування, захист шляхом формоутворення, конструктивний захист). Запропоновані раціональні архітектурно-планувальні прийоми компонування окремих об'єктів у групи і комплекси в залежності від розташування їх на території та наближеності до аеропорту. Об’єкти житлового комплексу рекомендовано розміщувати відповідно до узагальнених і класифікованих прийомів забудови з урахуванням мінімізації негативного впливу аеропорту на житло. 

5. На базі теоретичних досліджень та експериментальної апробації у дисертації розроблені основи методики проектування об’єктів житлового комплексу; рекомендації щодо вдосконалення архітектурно-планувальних та конструктивних рішень житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування, обґрунтована методична база архітектурно-планувальної організації на територіях, наближених до аеропортів.

6. Проведені дослідження та експериментальні проектні розробки дозволять удосконалити процес проектування об’єктів житлових комплексів на територіях, наближених до аеропортів, проводити відповідні заходи щодо очищення від забруднення, утворювати прийнятні умови для інвестицій.

7. Використання результатів роботи дозволить отримати соціальний та економічний ефект за рахунок освоєння нових територій в умовах зростання потреб населення в житлових площах, підвищення ефективності капітальних вкладень, направлених на модернізацію та реконструкцію житлових будинків та об’єктів громадського обслуговування, їхнього інженерно-технічного оснащення та поліпшення рівня архітектурно-художньої виразності,створення цілісних елементів міського середовища.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Авдєєва Н.Ю. Досвід комплексного формування житлового середовища в різних містобудівних умовах / Н.Ю.Авдєєва // Наука і молодь. Прикладна серія: зб. наук. праць / Національний  авіаційний університет – К., 2008. – С. 116-119.
  2.  Авдєєва Н.Ю. Питання проектування житлових будинків у комплексі з об’єктами обслуговування  на територіях, наближених до аеропортів / Н.Ю. Авдєєва // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель / Організація комфортного середовища життєдіяльності міських поселень. Спеціальний випуск.: зб. наук. праць. – К.: КиївЗНДІЕП, 2008. - С.63-67.
  3.  Авдєєва Н.Ю. Принципи організації об’єктів зберігання індивідуальних транспортних засобів громадян в структурі житлової забудови на територіях, наближених до аеропортів / Н.Ю. Авдєєва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук. техн. збірник / відпов. ред. М.М. Дьомін. – К.: КНУБА, 2009. – Вип. 21.- С.170-175.
  4.  Авдєєва Н.Ю. Особливості формування житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування  на територіях, наближених до аеропортів / Н.Ю. Авдєєва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук. техн. збірник / відпов. ред. М.М. Дьомін. – К.: КНУБА, 2009. – Вип. 22. - С.169-174.
  5.  Авдєєва Н.Ю. Еколого-гуманістичний принцип формування архітектурно-планувальної структури об’єктів житлового комплексу на територіях впливу аеропортів / Н.Ю.Авдєєва // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель/ Архітектурно-будівельна галузь в умовах економічної кризи. Спеціальний випуск.: зб. наук. праць. – К.: КиївЗНДІЕП, 2009. - С.21-26.
  6.  Авдєєва Н.Ю. Особливості організації гаражів  у структурі житлової забудови на територіях, наближених до аеропортів / Н.Ю. Авдєєва, М.С. Авдєєва // Проблеми розвитку міського середовища: наук. техн. збірник / - К.: НАУ, 2009.- Вип.1.– С.3-8.
  7.  Авдєєва Н.Ю. Принципи архітектурно-планувальної організації об’єктів житлового комплексу на територіях, наближених до аеропортів /Н.Ю. Авдєєва / Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті: зб. наук. праць. – Харків: ХДАДМ, 2009.- Вип. 5. - С. 113-116.
  8.  Авдєєва Н.Ю. Пропозиції з будівництва багатоповерхових будинків на територіях, наближених до аеропортів / Н.Ю. Авдєєва, М.С. Авдєєва // Проблеми розвитку міського середовища: наук. техн. збірник /– К.: НАУ,2010.- Вип.2.– С.3-9.
  9.  Авдєєва Н.Ю. Обґрунтування вибору місця розташування об’єктів житлового комплексу на території, наближеній до аеропорту / Н.Ю. Авдєєва // Сучасні проблеми архітектури та містобудування: наук. техн. збірник / відпов. ред. М.М. Дьомін.  – К.: КНУБА, 2010. – Вип. 25.- С.272-276.
  10.  Авдєєва Н.Ю. Досвід комплексного формування житлового середовища в різних містобудівних умовах / Н.Ю. Авдєєва//” ПОЛІТ”: VIII Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених, 10-11 квітня 2008 р.: збірник тез/ Міністерство освіти і науки України.  – К.: НАУ, 2008. – Т. 2 – С. 350.
  11.  Авдєєва Н.Ю. Концепція організації зберігання індивідуальних транспортних засобів громадян в структурі житлової забудови на територіях, наближених до аеропортів/ Н.Ю. Авдєєва// “ПОЛІТ”: IХ Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених, 8-10 квітня 2009 р.: збірник тез / Міністерство освіти і науки України.  – К.: НАУ-друк, 2009. – С. 330.
  12.  Авдєєва Н.Ю. Принципи архітектурно-планувальної організації об’єктів  житлового комплексу на територіях впливу аеропортів/ Н.Ю. Авдєєва// “ПОЛІТ”: Х Міжнар. наук. конф. студентів та молодих учених, 8-10 квітня 2010 р.: збірник тез / Міністерство освіти і науки України.  – К.: НАУ-друк , 2010. – С. 371.

АНОТАЦІЯ

Авдєєва Н.Ю. Принципи формування житлових будинків у комплексі з об’єктами обслуговування (на територіях, наближених до аеропортів). – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 – Архітектура будівель та споруд. – Національний авіаційний університет. Київ, 2011.

У дисертації досліджені проблеми формування житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів. Визначені фактори, які впливають на формування та розміщення житлових будинків в комплексі з об’єктами громадського обслуговування, встановлені параметри територій для організації захисних заходів об’єктів від впливу негативних чинників аеропорту на територіях, наближених до аеропортів

Виділені основні принципи проектування житлових комплексів на територіях, наближених до аеропортів: екологічної гуманізації; комфортності; функціональної структурованості; естетичної гармонізації. Залежно від розташування, наближеності території до аеропорту запропоновані архітектурно-планувальні прийоми формування окремих об'єктів у групи і комплекси. На їхній базі розроблені основи методики проектування на територіях, наближених до аеропортів, розроблені пропозиції щодо вдосконалення рішень житлових будинків у комплексі з об’єктами громадського обслуговування на територіях, наближених до аеропортів.

Ключові слова: аеропорт; об’єкти житлового комплексу; житлові будинки; об’єкти громадського обслуговування; території, наближені до аеропортів.


АННОТАЦИЯ

Авдеева Н.Ю.Принципы формирования жилых зданий в комплексе с объектами обслуживания (на территориях, приближенных к аэропортам). – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 – Архитектура зданий и сооружений. – Национальный авиационный университет. Киев, 2011.

В диссертации исследованы предпосылки формирования жилых комплексов, связанные с растущей потребностью в обеспечении граждан Украины жильем и обоснован связанный с этой проблемой поиск резервов территорий, освоение новых, в том числе приближенных к аэропортам. Проанализированы процесс эволюционного формирования объектов жилых комплексов в разных условиях а также опыт различных организаций, ведущих институтов, положения законодательно-нормативной базы по вопросам создания экологически чистой среды проживания, включая условия влияния аэропорта. Обобщение практики проектирования, различных научных источников дало возможность обосновывать формирование территорий, приближенных к аэропорту, устанавливать их параметры, проектировать жилые дома в комплексе с объектами обслуживания, что целесообразно только при использовании приемов борьбы с негативным влиянием, обусловленным близостью аэропорта. В работе выявлены факторы, влияющие на формирование территорий, приближенных к аэропортам, и установлена определяющая роль экологических.

Для определения структурных единиц территорий, приближенных к аэропортам, предложена структурная модель системы «объекты жилого комплекса», которая подразделяется на подсистемы (объекты жилья, объекты общественного обслуживания, объекты улично-дорожной и транспортной сети, объекты благоустройства и озеленения), представляющие иерархический ряд структурных элементов, подлежащих классификации и разработке приемов их архитектурно-планировочного решения.

Методические основы проектирования жилых комплексов предлагается реализовать путем применения следующих принципов организации комфортной жилой среды на территориях, приближенных к аэропортам: экологической гуманизации (объединяет понятия экологичности и защищенности человека в созданной архитектором среде); комфортности (предполагает сосуществование искусственной и природной среды, которая защищает человека от негативного влияния); функциональной структуризации (отражает иерархию структурных элементов территорий, деление объектов жилого комплекса, их взаимосвязь со структурой города, формирование архитектурно-планировочных решений, кварталов, жилых групп, отдельных зданий); эстетической гармонизации (предусматривает сомасштабное объединение композиционных и стилистических особенностей архитектурных объектов). Разработаны рекомендации внедрения архитектурно-планировочных приемов формирования отдельных структурных элементов жилых комплексов на территориях, приближенных к аэропортам – жилых групп, отдельных жилых и общественных зданий с учетом конструктивных и композиционных способов защиты от негативного влияния аэропорта.

На основе исследований и экспериментальной апробации на примере города Киева (аэропорт «Киев» Жуляны) в диссертации сформированы основы методики процесса проектирования, архитектурно-планировочной организации объектов жилых комплексов, что может быть использовано для других конкретных ситуаций на территориях, приближенных к аэропортам. Результаты диссертационного исследования используются в учебно-методической работе Национального авиационного университета. Отдельные результаты диссертации внедрены при разработке проектов жилых домов, объектов обслуживания, жилых комплексов как для обычных условий, так и на территориях, приближенных к аэропортам. Основные результаты исследования доложены на 8 конференциях, 1 научно-практическом семинаре, опубликованы в 9 статьях.

Ключевые слова: аэропорт; объекты жилого комплекса; жилые здания; объекты общественного обслуживания; территории, приближенные к аэропортам.

ANNOTATION

Avdieieva N.J. Principles of the Formation of Dwellings in Complex with Service Units (on Territories Bordering Airports). – The manuscript.

The dissertation on competition of scientific degree of the candidate of architecture on speciality 18.00.02 – Architecture  of buildings and structures. – National Aviation University. Kyiv, 2011.

Modern possibilities of the formation of dwellings in complex with service units on territories bordering airports are investigated in the dissertation, as it’s one of the most important problem in the time of the growing necessity of the Ukrainians’ provision with dwelling and free territories deficiency. Factors influencing dwellings formation and arrangement in complex with service units on territories bordering airports are determined with regard for the  ecological aspect; parameters of the territories for the organization of protecting measures of units against the influence of the airport negative factors are fixed.

Main principles are chosen for designing dwelling complexes on territories bordering airports: ecological humanization, comfort, functional structuring, aesthetic harmonization. Depending on the placing and the proximity to the airport, rational architectural-planning methods of separate units arrangement into groups and complexes are proposed. On their basis the  design principles for territories bordering airports are recommended; propositions as for the improvement of dwellings in complex with service units on territories bordering airports are developed.

Key words: airport; dwellings; objects of residential complex; the territories, approached to airports.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14097. Роль массажа в комплексной реабилитации больных бронхиальной астмой 48.78 KB
  Астма - это хроническое воспалительное заболевание дыхательных путей. При наличии предрасположенности это воспаление вызывает повторяющиеся приступы кашля, хрипов, возникает чувство сдавления в груди, дыхание затруднено
14098. Форматування диска. Діагностика та дефрагментація дисків. Відновлення інформації на диску. Правила записування та зчитування інформації з дискет 218.5 KB
  Тема: Форматування диска. Діагностика та дефрагментація дисків. Відновлення інформації на диску. Правила записування та зчитування інформації з дискет. Мета: Охарактеризувати нову тему висвітлити її роль в курсі інформатики. Ввести поняття форматування діагностики
14099. Розпис тарелі «Летіла зозуля з яру в долину» та Ліплення з пластиліну на тему «Красивий кіт» 1.47 MB
  Конспект залікового уроку з Образотворчого мистецтва проведеного в 2А класі ЗОШ ІІІІ ступенів № 2 Тема уроку: Розпис тарелі Летіла зозуля з яру в долину. Мета. Ознайомити учнів із традиційним видом українського декоративноприкладного мистецтва – петриківським ...
14100. Конструювання моделей із сірникових коробок та Аплікація. Види аплікацій. Естетика і культура 5.11 MB
  Конспект залікового уроку з трудового навчання проведеного в 2А класі ЗОШ ІІІІ ступенів № 2 Тема уроку: Конструювання моделей із сірникових коробок. Об’єкт праці. Виготовлення моделей вантажних та легкових автомобілів. Мета. Ознайомити учнів із поняттям констр
14101. Конспект уроку Я і Україна. Декларація прав дитини. Про доброту і милосердя 607.11 KB
  Конспект уроку Я і Україна 2 клас 02. 03 Тема. Декларація прав дитини. Основний Закон держави. Обов’язки батьків та дітей. Мета. Формувати в учнів уявлення про Декларацію прав людини Основний Закон нашої держави; з’ясувати обов’язки батьків і дітей; виховувати шано...
14103. Секретарська справа. Конспект уроків та лекцій 767.33 KB
  УРОК № Тема: Вимоги до приміщення де знаходиться місце секретаря. Санітарно гігієнічні вимоги. Мета уроку: ознайомити учнів з загальними та санітарногігієнічними вимогами до приміщення секретаря. Ознайомити з сучасними тенденціями у обладнанні офісів та орга
14104. Легка атлетика. Біг на короткі дистанції. Техніка естафетного бігу та передачі естафетної палички 103 KB
  ПЛАН ВІДКРИТОГО ЗАНЯТТЯ для студентів денного відділення Тема заняття: Легка атлетика. Біг на короткі дистанції. Техніка естафетного бігу та передачі естафетної палички. Мета заняття: Місце проведення: Спортивний майданчик. Планконспект заняття ...
14105. Легка атлетика. Орієнтовний план уроку для учнів 5-х класів 43.5 KB
  Орієнтовний план уроку для учнів 5х класів початковий етап розвитку витривалості Тема уроку: Легка атлетика. Мета уроку: навчальна ознайомити з технікою бігу з низького старту. Вивчати техніку стрибку у кроці з приземленням на обидві ноги. Вивчити техніку метанн...