65683

Гігієнічна оцінка процесів формування особливостей особистості студентів медичних вищих навчальних закладів та шляхи їх корекції

Автореферат

Медицина и ветеринария

У цьому контексті надзвичайно важливим слід вважати наукове обґрунтування підходів до збереження і зміцнення здоров’я студентської молоді що засвоюють медичні спеціальності в умовах навчання у ВНЗ визначення закономірностей формування соціально і професійнозначущих особливостей особистості студентів...

Украинкский

2014-08-03

394.5 KB

0 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 20

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА “ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ

ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім. О.М. МАРЗЄЄВА”

АЛЕКСАНДРОВА ОЛЕНА ЄВГЕНІВНА

УДК   613.4 : 378.180.6 : 378.4

Гігієнічна оцінка процесів формування особливостей особистості студентів медичних вищих навчальних закладів та шляхи їх корекції

14.02.01 – гігієна та професійна патологія

А в т о р е ф е р а т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата медичних наук

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Вінницькому національному медичному університеті ім. М. І. Пирогова МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор Сергета Ігор Володимирович,  Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова МОЗ України, завідувач кафедри загальної гігієни та екології

Офіційні опоненти:

– доктор медичних наук, професор Омельчук Сергій Тихонович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, завідувач кафедри гігієни харчування

– доктор медичних наук Даниленко Георгій Миколайович, Державна установа “Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків НАМН України”, завідувач відділу гігієни дітей шкільного віку та підлітків.

Захист відбудеться “__25__” __березня__ 2011 р. о _10.00_ на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.604.01 Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН України” за адресою: 02660,  м. Київ, вул. Попудренка, 50.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державної установи “Інститут гігієни та медичної екології ім. О. М. Марзєєва НАМН  України” за адресою: 02660, м. Київ, вул. Попудренка, 50.

Автореферат розісланий “__24__” ___лютого___ 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор біологічних наук                                            О. М. Литвиченко


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Процеси реформування вищої медичної освіти, які відбуваються в Україні в умовах глибинних соціально-економічних змін, зумовлюють реалізацію цілком новітніх підходів до організації процесу здобуття студентами теоретичних знань і практичних умінь, оптимізації професійної підготовки, змісту та характеру основних форм навчальної аудиторної і позааудиторної діяльності [Москаленко В.Ф. та ін., 2009; Лазоришинець В.В. та ін., 2010]. Сучасне суспільство потребує підготовки спеціалістів, що володіють не лише необхідними професійно-важливими якостями, але й мають особистісний потенціал, який дозволяє їм успішно працювати в умовах постійного впровадження нових інноваційних технологій, запровадження різноманітних форм безперервної освіти з метою удосконалення рівня професійної підготовленості [Кучма В.Р. и др., 2006; Коренєв М.М., Даниленко Г.М., 2006, 2007; Сердюк А.М. и др., 2007; Вороненко Ю.В., Мінцер О.П., 2010].

Розвиток особистості являє собою процес, який відбувається протягом усього життя людини, змінюючись лише за своїм напрямком, інтенсивністю, характером та якістю. Проте завжди існує цілий ряд так званих “кризових” періодів, визначаль-ними ознаками яких слід вважати як високий рівень сенситивності організму, так і виражені, стресові за своїм змістом, нервово-емоційні навантаження, несприятливий вплив численних чинників екологічного, соціального та професійного характеру [Кокун О.М, 2004; Ильин Е.П., 2005; Кучма В.Р. и др., 2006, 2009, 2010; Максименко С.Д. та ін., 2006; Полька Н.С., Бердник О.В., 2006]. Саме таким є етап навчання у вищих навчальних закладах (ВНЗ), в тому числі у ВНЗ медичного профілю. Причому від того, яким є перебіг процесів розвитку особистості впродовж студентського періоду життя залежить якість навчальної  підготовки та ступінь ефективності подальшої професійної діяльності дівчат і юнаків [Спицын А.П., 2002; Маркова А.И. и др., 2004; Геворкян Э.С. и др., 2005; Полька Н.С. и др., 2009].

Проте в умовах високих інформаційних навантажень, властивих для сучасної вищої школи, існує суттєва потенційна загроза здоров’ю студентської молоді, можуть достатньо швидкими темпами розвиватися преморбідні зрушення з боку різних органів і систем та формуватися своєрідний донозологічний стан, характерними рисами якого є виснаження та зрив адаптаційно-компенсаторних механізмів органiзму, негативні зміни з боку вищої нервової діяльності і сенсорних систем, викривлення процесів розвитку соціально- і професійно-значущих психофізіологічних функцій і особливостей особистості [Сухарева Л.М. и др., 2000, 2009; Зорина И.Г., 2007; Сергета І.В. та ін., 2008, 2009, 2010; Коробчанський В.О. та ін., 2009].

У цьому контексті надзвичайно важливим слід вважати наукове обґрунтування підходів до збереження і зміцнення здоров’я студентської молоді, що за-своюють медичні спеціальності в умовах навчання у ВНЗ, визначення закономірностей формування соціально- і професійно-значущих особливостей особистості студентів, які здобувають вищу освіту у ВНЗ медичного профілю, розроблення, наукове обґрунтування та впровадження у діяльність закладів охорони здоров’я і вищої медичної освіти засобів профілактичного та оздоровчо-корекційного змісту, розроблення підходів до здійснення прогностичної оцінки особливостей перебігу процесів психофізіологічної і психічної адаптації студентів медичних ВНЗ.

Зв’язок роботи з науковими програми, планами, темами. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедри загальної гігієни та екології Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова “Вивчення психогігієнічних основ формування, збереження та зміцнення здоров’я, оптимізації навчальної та позанавчальної діяльності, проведення професійної орієнтації дітей, підлітків та молоді в сучасних умовах” (№ держреєстрації 0101U006938). Дисертація виконана згідно з планом Проблемної комісії МОЗ і АМН України “Охорона здоров’я дітей шкільного віку та підлітків”.

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є проведення гігієнічної оцінки процесів формування особливостей особистості студентів медичних вищих навчальних закладів та наукове обґрунтування ефективних шляхів їх корекції.

В ході дослідження розв’язанню підлягали наступні завдання:

1) вивчити особливості житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня, адаптаційних можливостей та стану здоров’я студентів, що засвоюють медичні спеціальності в умовах навчання у ВНЗ;

2) провести порівняльну оцінку закономірностей формування соціально- і професійно-значущих особливостей особистості дівчат і юнаків, які здобувають вищу освіту у ВНЗ медичного профілю, за різних систем організації навчального процесу;

3) встановити особливості взаємозв’язків характеристик функціонального стану організму, рівня розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості та критеріальних показників професійно-орієнтованої навчальної успішності студентів;

4) розробити, науково-обґрунтувати та впровадити у діяльність закладів охорони здоров’я і вищої медичної освіти програму психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів та оцінити її ефективність;

5) розробити підходи до здійснення прогностичної оцінки особливостей перебігу процесів психофізіологічної і психічної адаптації студентів медичного ВНЗ на підставі використання різноманітних методів багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування;

6) науково-обґрунтувати методику комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних ВНЗ.

Об’єкт дослідження: формування особливостей особистості студентів медичних ВНЗ.

Предмет дослідження: процеси розвитку психофізіологічних функцій, особливостей особистості та адаптаційних можливостей організму студентів, які перебувають в умовах ВНЗ медичного профілю.

Методи дослідження: гігієнічні – для оцінки умов перебування студентів та особливостей організації навчального процесу у ВНЗ, медико-соціологічні – для вивчення умов життя, режиму дня та медико-соціальних аспектів поширення донозологічних змін і патологічних зрушень у стані здоров’я дівчат і юнаків, епідеміологічні – для оцінки стану здоров’я студентів, психофізіологічні – для оцінки психофізіологічних особливостей організму дівчат і юнаків, психодіагностичні і психологічні – для визначення особливостей особистості студентів, методи багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування – для статистичної обробки одержаних матеріалів, розробки методик прогностичної оцінки особливостей перебігу психофізіологічної та психічної адаптації студентів медичних ВНЗ.

Наукова новизна дослідження. В ході дисертаційної роботи вперше: з позицій системного підходу здійснена гігієнічна оцінка процесів формування особливостей особистості студентів медичних ВНЗ та визначені і науково-обґрунтовані ефективні шляхи їх корекції, вивчені особливості житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня і стану здоров’я студентів, що засвоюють медичні спеціальності в умовах ВНЗ, та виявлені особливості їх впливу на процеси формування особливостей особистості, визначені закономірності процесів формування особливостей особистості дівчат і юнаків протягом часу перебування у медичному ВНЗ за різних систем організації навчального процесу, на підставі використання сучасних методів багатовимірного статистичного аналізу встановлені особливості взаємозв’язків характеристик функціонального стану організму, рівня розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості та критеріальних показників професійно-орієнтованої навчальної успішності, науково-обґрунтована програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів, здійснена прогностична оцінка особливостей перебігу процесів психофізіологічної і психічної адаптації студентів медичних ВНЗ.

Практичне значення одержаних результатів. На підставі проведених досліджень вперше: розроблена та запроваджена у діяльність закладів медичної освіти і охорони здоров’я програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів, розроблена методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних ВНЗ.

Матеріали досліджень використані під час підготовки патентів на корисну модель “Спосіб скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних відхилень у стані психічного здоров’я підлітків” (Пат. 43768 Україна, (51) МПК (2009) A 61 В 10/00), “Спосіб визначення рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних ВНЗ” (Пат. 49540 Україна, (51) МПК (2009) A 61 В 5/16), інформаційних листів “Методика скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних відхилень у стані здоров’я підлітків” (№68–2009), “Методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних ВНЗ” (№01–2010), “Програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів медичних ВНЗ” (№02–2010), впроваджені у навчальний процес кафедр загальної гігієни та екології, соціальної медицини та організації охорони здоров’я, нормальної фізіології, ме-дичної психології і психіатрії Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, кафедри гігієни та екології №1 Харківського національного медичного університету, кафедри гігієни Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, кафедр загальної гігієни з екологією Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького та Кримського державного медичного університету, кафедри загальної гігієни та екології Івано-Франківського національного медичного університету, кафедри гігієни та екології Буковинського державного медичного університету, кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії, кафедри загальної гігієни, екології та охорони праці в медицині Української медичної стоматологічної академії, кафедри медико-біологічних основ фізичного виховання та фізичної реабілітації Вінницького державного педагогічного інституту, у практичну діяльність НДІ медико-екологічних проблем МОЗ України, науково-дослідного центру Вінницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, Вінницької обласної та міської санітарно-епідеміологічних станцій.

Особистий внесок здобувача. Здобувачкою особисто проведений аналіз наукової літератури за темою дослідження, розроблена програмно-цільова структура виконання дисертаційної роботи, обрані методики дослідження, зібрані та статистично оброблені одержані матеріали. Авторкою особисто розроблена і науково-обґрунтована програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів та методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних ВНЗ, здійснені аналіз та узагальнення одержаних результатів, обґрунтовані основні положення дисертаційного дослідження, які виносяться на офіційний захист.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та оприлюднені на: ІІІ, IV і VI Конгресах педіатрів України (Київ, 2006, 2007, 2009), VI Міжнародному конгресі з інтегративної антропології (Вінниця, 2007), III і IV Національних Конгресах з біоетики (Київ, 2007, 2010), I Конгресі педіатрів країн СНД “Дитина і суспільство: проблеми здоров’я, розвитку та харчування” (Київ, 2009), II Конгресі Російського товариства шкільної та університетської медицини і здоров’я (Москва, 2010), Науковому конгресі “IV Міжнародні Пироговські читання” (Вінниця, 2010), I Всеукраїнському з’їзді “Медична та біологічна інформатика і кібернетика” (Київ, 2010), Всеросійських конференціях з міжнародною участю: “Актуальные вопросы психогигиены и охраны психического здоровья детей и подростков” (Москва, 2007), “Гигиена детей и подростков: история и современность (проблемы и пути решения)” (Москва, 2009), Міжнародних науково-практичних конференціях: “Здоровье и образование в XXI веке” (Москва, 2006), “Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України (П’яті та Шості Марзєєвські читання)” (Київ, 2009, 2010), “Проблеми та перспективи методичних підходів до аналізу стану здоров’я” (Луганськ, 2009), “Медико-екологічні та соціально-гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей в Україні” (Київ, 2009), “Моніторинг здоров’я школярів: міжсекторальна взаємодія лікарів, педагогів, психологів” (Харків, 2009), “Сучасні проблеми профілактичної медицини” (Київ, 2010), “Урбанізація і здоров’я” (Київ, 2010), “Медико-соціальні проблеми формування здоров’я дітей та підлітків, шляхи їх вирішення” (Харків, 2010), науково-практичних конференціях: “Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів” (Харків, 2006), “Довкілля та здоров’я” (Тернопіль, 2007, 2009, 2010), “Освіта і здоров’я: формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в закладах освіти” (Суми, 2010), “Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВМ(Ф)НЗ України: результати, проблеми та перспективи” (Тернопіль, 2010), науковому симпозіумі “Гігієна дітей, підлітків та молоді: проблеми, пошуки, перспективи” (Вінниця, 2009), університетських науково-практичних конференціях молодих вчених та фахівців (Вінниця, 2008, 2009, 2010) тощо.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 38 наукових праць, в тому числі 10 робіт представлені у виданнях, що рекомендовані ВАК України, 3 інформаційні листи, отримано 2 патенти на корисну модель.

В роботах, опублікованих у співавторстві, здобувачці належать дані щодо гігієнічної оцінки умов перебування і стану здоров’я студентів, дослідження процесів формування особливостей особистості дівчат і юнаків протягом часу перебування у медичному ВНЗ за різних систем організації навчального процесу, визначення особливостей взаємозв’язків характеристик рівня розвитку психофізіологічних функцій і особливостей особистості та показників професійно-орієнтованої навчальної успішності, вивчення психофізіологічних та психогігієнічних аспектів запровадження розробленої програми, прогностичної оцінки особливостей перебігу процесів психофізіологічної і психічної адаптації студентів.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається із вступу, аналітич-ного огляду літератури, програми та методів дослідження, 5 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів, висновків, списку використаних джерел літератури (338 назв, з них 303 українських і російських та 35 іноземних), а також 10 додатків. Робота викладена на 349 сторінках (обсяг основного тексту дисертації складає 180 сторінок), містить 35 таблиць та 54 рисунки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Організація та методи досліджень. Дослідження проводились на базі Він-ницького національного медичного університету ім. М.І.Пирогова, де під нагля-дом протягом періоду з 2004 по 2010 роки перебували 395 студентів (в тому числі 211 дівчат і 184 юнаки) у віці від 19 до 22 років.

На першому вихідному етапі виконання дисертаційної роботи на підставі застосування загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик оцінювали санітарно-гігієнічні особливості перебування дівчат і юнаків як у школі, так і в домашніх умовах та в умовах гуртожитків, отримували інформацію про особливості житлово-побутових і соціальних умов життя, режиму дня та рівня навчальної адаптації студентів ВНЗ медичного профілю. Особливості стану здоров’я дівчат і юнаків визначались за даними особистих медичних карток, а також на підставі здійснення суб’єктивної оцінки рівня адаптаційних можливостей їх організму.

Протягом реалізації другого етапу досліджень проводилась порівняльна оцінка особливостей формування соціально- і професійно-значущих психофізіологічних функцій (ПФФ) та особливостей особистості (ОсО) студентів медичного ВНЗ у природних умовах перебування за різних форм організації навчального процесу. У зв’язку з цим було виділено 3 групи порівняння: перша група спостереження – 137 студентів (75 дівчат і 62 юнаки), що навчались за семестрово-заліковою системою (СЗС) здобуття теоретичних знань та практичних умінь, друга група спостереження – 137 студентів (75 дівчат і 62 юнаки), що навчались за семестрово-заліковою системою з профілізацією (СЗСП), третя група спостереження – 121 студент (61 дівчина і 60 юнаків), що навчались за кредитно-модульною системою (КМС).

Далі впродовж третього етапу досліджень на підставі використання процедур багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування встановлювались особливості взаємозв’язків характеристик рівня розвитку ПФФ і ОсО та критеріальних показників професійно-орієнтованої навчальної успішності студентів, що навчались за різних систем організації навчального процесу у ВНЗ.

Четвертий етап дисертаційної роботи полягав у розробленні та науковому обґрунтуванні програми психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування ОсО студентів, що навчаються у ВНЗ медичного профілю.

В центрі п’ятого етапу наукових досліджень, що проводились, знаходилась оцінка ефективності запровадження запропонованої програми у практичну діяльність закладу вищої медичної освіти. У зв’язку з цим, для визначення ефективності його застосування у повсякденній практиці було сформовано 2 групи порівняння: групу контролю (ГК) та групу втручання (ГВ). До складу ГК було включено 60 студентів медичного факультету (30 дівчат та 30 юнаків), до складу ГВ – 61 студент медичного факультету (31 дівчина та 30 юнаків). Режим повсякденної діяльності студентів ГК характеризувався традиційним характером організації навчально-виховного процесу та невпорядкованою організацією позанавчального часу. Визначальною рисою повсякденної діяльності студентів ГВ було використання програми психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування ОсО студентів, що була розроблена.

Шостий етап виконання дисертаційної роботи був присвячений розробленню методик прогностичної оцінки особливостей перебігу процесів психофізіологічної і психічної адаптації студентів медичного ВНЗ на підставі використання методів багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування.

Заключний сьомий етап проведення дисертаційного дослідження був пов’язаний із здійсненням аналізу та узагальнення отриманих результатів, розробленням та науковим обґрунтуванням методики комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів медичних ВНЗ.

Дані щодо основних видів, методів та об’єму проведених досліджень  наведені в таблиці 1.

Санітарно-гігієнічні особливості внутрішньонавчального середовища та умов перебування студентів оцінювались на підставі використання загальноприйнятих у гігієнічній практиці методик. Оцінка житлово-побутових і соціальних умов життя, особливостей організації навчального процесу у ВНЗ та позанавчальної діяльності, дотримання режиму дня і режиму рухової активності, навчально-значущої професійної адаптації та способу життя проводилась на підставі анкетування та інтерв’ювання. Як провідні показники стану здоров’я та адаптаційних можливостей організму використовувались показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності і хронічним перебігом патологічного процесу, структурні особливості їх поширення, показники фізичного розвитку та значення індексу психофізіологічної адаптації організму (ІПФА).

Таблиця 1

Основні види, методи та об’єм проведених досліджень

з/п

Методи та методики досліджень

Кількість вимірювань

1.

Санітарно-гігієнічна оцінка внутрішньонавчального середовища та умов перебування 

275

2.

Вивчення житлово-побутових та соціальних умов життя

2300

3.

Гігієнічна оцінка режиму дня та рівня навчальної адаптації

910

4.

Гігієнічна оцінка стану здоров’я та адаптаційних ресурсів організму

910

5.

Психофізіологічні дослідження:

10164

– визначення швидкості простої і диференційованої зорово-моторної реакції

3630

– визначення рухомості і врівноваженості нервових процесів

3630

– оцінка стійкості уваги та рівня розумової працездатності

726

– оцінка критичної частоти злиття світлових миготінь

1452

– вивчення координації рухів

726

6.

Дослідження особливостей особистості:

21156

  •  оцінка властивостей темпераменту

1548

– оцінка характеристик тривожності

1032

– оцінка властивостей характеру

10836

– оцінка рівня суб’єктивного контролю

3612

– оцінка особливостей нервово-психічного стану

3096

– оцінка ступеня вираження астенічного стану та субдепресії

1032

7.

Методи багатовимірного статистичного аналізу і прогнозування

В с ь о г о

11740

В основі оцінки функціональних особливостей вищої нервової діяльності знаходилось визначення величин латентних періодів (ЛП) простої (ПЗМР) і диференційованої (ДЗМР) зорово-моторної реакції, показників рухомості (РНП) і врівноваженості (ВНП) нервових процесів на підставі використання методики хронорефлексометрії, стійкість уваги та особливості розумової працездатності вивчались із застосування таблиць Шульте, функціональні особливості зорової сенсорної системи і соматосенсорного аналізатору досліджувались на підставі оцінки величин критичної частоти злиття світлових миготінь (КЧСМ) за допомогою методики “Світлотест” та координації рухів (КР) за допомогою тремометрії.

З метою визначення характеристик темпераменту дівчат і юнаків використовувався опитувальник Айзенка, показники ситуативної (СТ) і особистісної (ОТ) тривожності оцінювались на підставі застосування опитувальника Спілбергера, властивості характеру – за допомогою опитувальників Mini-mult і Шмішека, рівень суб’єктивного контролю (РСК) – шляхом використання опитувальника Роттера, особливості нервово-психічних стану (НПС) та ступінь вираження астенічного стану і субдепресії – завдяки використанню тестової методики колірних виборів Люшера, опитувальника Малкової та шкали Цунга для самооцінки депресії.

Одержані результати підлягали статистичній обробці із застосуванням стандартних пакетів прикладних програм багатовимірного статистичного аналізу ”Statistica 5.5” (ліцензійний № AXX910A374605FA) і “Statistica 6.0” (ліцензійний № ВXXR901E245722FA). Встановлення особливостей взаємозв’язків характеристик функціонального стану організму, рівня розвитку ПФФ і ОсО та критеріальних показників професійно-орієнтованої навчальної успішності, комплексна психофізіологічна і психогігієнічна оцінка ефективності використання програми, що була розроблена, та прогностична оцінка особливостей перебігу процесів психофізіологічної і психічної адаптації студентів здійснювались на підставі побудови статистичних моделей із використанням процедур кореляційного, кластерного, покрокового регресійного і факторного аналізу, а також шляхом порівняння частот бінарної ознаки в незалежних групах за даними аналізу таблиць 2×2.

Результати дослідження та їх обговорення. Дані щодо оцінки особливостей організації та режиму повсякденної діяльності студентів, які засвоюють медичні спеціальності в умовах навчання у ВНЗ, підкреслювали наявність цілого ряду суттєво виражених відхилень з боку провідних показників характеру її організації від загальноприйнятих гігієнічних нормативів і регламентів, до числа яких слід було віднести: недостатню тривалість нічного сну, безвідповідальне ставлення до використання як факторів оздоровлення та здорового способу життя таких засобів, як ранкова гімнастика і загартовування, виражене перевищення встановлених гігієнічними вимогами нормативних параметрів максимально-допустимої тривалості денного перебування студентів у стінах ВНЗ, низький рівень добової рухової активності та недостатній час перебування дівчат і юнаків на свіжому повітрі, порушення з боку організації харчування тощо.

Результати визначення особливостей навчально-значущої адаптації до умов перебування у ВНЗ, відзначали той факт, що ¾ студенток і ⅔ студентів визнавали характер навчання як напружений та дуже напружений. Основні проблеми, які виникали в ході навчання, дівчата і юнаки пов’язували з почуттям постійної втоми (відповідно 55,7% і 33,3%), особистісними причинами (власні лінощі тощо) (відповідно 23,0% і 43,4%), а також особливостями організації навчального процесу, поганим станом власного здоров’я та сімейними обставинами.

В ході здійснення оцінки стану здоров’я студентів встановлено, що захворювання, відмітною рисою яких є хронічний перебіг патологічного процесу, що впливає на рівень працездатності, суттєво зменшує адаптаційний потенціал організму та погіршує якість життя студентів, були виявлені у 36,1% дівчат і 25,0% юнаків, причому в їх структурі суттєво переважали хвороби нервової системи (36,1% серед дівчат і 29,1% серед юнаків), органів травлення (відповідно 30,6% і 29,1%) та системи кровообігу (відповідно 19,3% і 21,1%).

Дані порівняльного аналізу характеристик темпераменту студентів, що перебували в умовах організації навчального процесу за СЗС, СЗСП та КМС, засвідчували наявність цілого ряду вельми цікавих особливостей. Так, найвищий рівень екстравертованості як у дівчат, так і у юнаків реєструвався в умовах організації навчального процесу за КМС. Натомість під час визначення рівня нейротизму звертала на себе увагу наявність суттєвих статево-зумовлених відмінностей (р(t)<0,01-0,001), що засвідчували більш низькі показники щодо ступеня їх вираження у юнаків, передусім, тих, які навчались за КМС.

Під час визначення основних тенденцій щодо змін СТ виявлено, що в умовах традиційної для попередніх років організації навчального процесу за СЗС формувались найбільш виражені передумови до розвитку високої емоційної стійкості організму дівчат і юнаків у відповідь на дію стресово-значущих чинників. Разом з тим, розглядаючи показники, які відображували характеристики ОТ, слід було відзначити, що в умовах організації навчального процесу за СЗС, навпаки, формувались найбільш значущі передумови до розвитку тривожнісних проявів дезадаптаційного змісту, зумовлених високим рівнем їх особистісної складової. Водночас організація навчання за КМС забезпечувала найбільш адекватний рівень показників ОТ.

Результати узагальненого аналізу властивостей характеру студентів на підставі даних усередненого профілю надали можливість виявити той факт, що домінуюче місце у його структурі незалежно від особливостей організації навчального процесу займали показники за шкалами психастенії (Pt), іпохондрії (Нs), шизоїдності (Se), депресії (D) та гіпоманії (Ма). В ході вивчення ступеня поширення акцентуацый характеру (АХ) слід було відзначити, що як серед дівчат, так і серед юнаків в їх структурі на трьох перших визначальних за своїм змістом позиціях знаходились показники, які відображували АХ екзальтованого, циклотимного та гіпертимного типів. Разом з тим потрібно було зазначити, що найвищі за ступенем вираження і, отже, найменш адекватні вимогам середовища перебування дані щодо рівня вираження окремих АХ у дівчат реєструвались в умовах організації навчального процесу за СЗСП (гіпертимний, застрягаючий, емотивний, педантичний і дистимний типи АХ), у юнаків – в умовах організації навчального процесу за СЗС (емотивний, педантичний, тривожний, демонстративний і екзальтований типи АХ).

Під час визначення РСК особистості було виявлено, що в структурі його критеріальних показників серед студентів, які здобували вищу медичну освіту, переважали показники суб’єктивного контролю в галузі досягнень, ставлення до здоров’я і хвороби та міжособистісних і сімейних відносин.

Найвищий рівень проявів зниженого настрою-субдепресії і у дівчат, і у юнаків реєструвався при КМС, найнижчий і, отже, найкращий, виходячи з адаптаційної точки зору при СЗСП. Разом з тим найбільш низькі узагальнені результати ступеня вираження астенічних проявів як серед дівчат, так і серед юнаків реєструвались в умовах організації навчального процесу за КМС, найбільш високі – у дівчат в умовах СЗСП, у юнаків в умовах СЗС.

Результати досліджень, проведених із застосуванням процедур кластерного і факторного аналізу дозволили виявити достатньо цілісну та стабільну картину головних індивідуально-значущих факторів ризику, що надавали можливість визначити і чітко структурувати імовірні викривлення від природного перебігу та урахувати їх особливості в залежності від змісту організації навчального процесу під час розроблення і запровадження до повсякденної діяльності студентів засобів профілактичного та корекційного змісту. Зокрема, серед дівчат в умовах існуючої КМС як такі необхідно було виділити наступні чинники ризику: “особливості властивостей характеру”, “особливості РСК особистості”, “особливості нейротизму і тривожності”, серед юнаків – “особливості нейротизму, тривожності і АХ”, “особливості РСК особистості”, “особливості властивостей характеру” з їх відповідним змістовним наповненням.

Ураховуючи особливості наведених даних, під час проведених досліджень була розроблена програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування ОсО студентів, основними етапами практичної реалізації якої слід було вважати: здійснення оцінки рівня розвитку окремих ОсО у кожного конкретного студента та урахування провідних тенденцій їх формування в конкретних умовах організації навчального процесу (етап гігієнічної психодіагностики), проведення корекції основних режимних елементів повсякденної добової діяльності студентів (етап раціональної організації добової діяльності), використання психофізіологічного (етап психофізіологічного впливу) та психогігієнічного (етап психогігієнічної корекції) компонентів запропонованої програми.

Запровадження запропонованої програми до структури повсякденної діяльності студентів медичного ВНЗ, забезпечувало появу виражених позитивних зрушень з боку провідних корелят цілого ряду ПФФ. До їх числа необхідно було віднести наявність сприятливих зрушень з боку таких характеристик функціонального стану ВНД, як швидкість умовних сенсомоторних реакцій, РНП і ВНП, що є визначальними показниками адекватної ПФА організму дівчат і юнаків до перебування в умовах сучасного закладу вищої медичної освіти, а також критеріальних характеристик функціональних можливостей уваги і розумової працездатності, зорової сенсорної системи (КЧСМ) та соматосенсорного аналізатора (КР) (табл. 2).

Як найбільш характерні закономірності змін з боку показників ступеня вираження провідних властивостей темпераменту слід було відзначити наявність різноспрямованих тенденцій зрушень з боку показників нейротизму, що полягали у зростанні рівня нейротизму на 2,5% серед юнаків і зменшенні на 2,0% серед дівчат, які належали до ГК, та зменшенні аналогічних показників на 4,1% серед дівчат і на 10,9% серед юнаків, які відносились до ГВ. Запровадження розробленої програми зумовлювало появу сприятливих змін з боку показників ОТ і СТ, що, передусім, полягали у зменшенні питомої ваги величин високого рівня тривожності на тлі зростання частки даних, властивих для її низького ступеня вираження.

Результати узагальненого аналізу властивостей характеру студентів груп порівняння надавали можливість виявити той факт, що домінуюче місце у структурі побудованого усередненого профілю впродовж досліджуваного періоду займали показники за шкалами психастенії (Pt), шизоїдності (Se), іпохондрії (Нs), депресії (D) та гіпоманії (Ма). Лише наприкінці часу спостережень (p(χ2)<0,001) серед юнаків ГВ показники за шкалою депресії (D) втрачали переважне положення.

Запропонований підхід справляв виражений позитивний вплив (p(χ2)<0,05-0,001) на особливості формування передумов до розвитку АХ за тривожним, циклотимним, демонстративним, збудливим і екзальтованим типами у дівчат та за тривожним, циклотимним, демонстративним, збудливим і дистимним типами у юнаків, тобто саме за тими типами акцентуювання характерологічних рис особистості, негативні зміни з боку яких прийнято вважати прогностично більш несприятливими явищами, ніж аналогічні зрушення АХ за іншими типами, що підлягали оцінці.

Таблиця 2

Показники психофізіологічних функцій студентів в динаміці досліджень

Показники

Період

дослід-жень

Групи студентів

p2)гк–гв

Група контролю

Група втручання

n

M±m

n

M±m

Д і в ч а т а

ЛП ДЗМР, мс

початок

30

196,88±6,94

30

196,64±3,92

>0,05

кінець

30

196,02±8,13

30

177,22±6,79

<0,001

р(χ2)п–к

>0,05

<0,001

ВНП,

помилка у мс

початок

30

29,43±1,91

30

31,60±2,09

>0,05

кінець

30

29,53±2,54

30

24,86±2,01

<0,001

р(χ2)п–к

>0,05

<0,001

Інтегральний показник КР, ум.од

початок

30

0,283±0,024

30

0,344±0,035

>0,05

кінець

30

0,273±0,024

30

0,269±0,034

>0,05

р(χ2)п–к

>0,05

<0,05

Ю н а к и

ЛП ДЗМР, мс

початок

30

182,07±4,87

30

183,20±6,00

>0,05

кінець

30

181,56±6,93

30

161,32±6,20

<0,001

р(χ2)п–к

>0,05

<0,001

ВНП,

помилка у мс

початок

30

28,03±1,54

30

27,26±2,28

>0,05

кінець

30

26,80±1,64

30

16,51±1,12

<0,001

р(χ2)п–к

>0,05

<0,001

Інтегральний показник КР, ум.од

початок

30

0,395±0,046

30

0,356±0,039

>0,05

кінець

30

0,378±0,041

30

0,272±0,022

<0,05

р(χ2)п–к

>0,05

<0,05

Використання програми зумовлювало появу цілої низки позитивних за своїм змістом результатів, які засвідчували суттєве збільшення серед юнаків ГВ осіб з перевагою у структурі особистості інтернальних проявів і, таким чином, вираженого зростання рівня їх власної відповідальності за результати повсякденної діяльності, котра здійснюється. Причому, в першу чергу, результати подібного змісту були властиві (p(χ2)<0,05-0,001) для таких характеристик розташування локусу суб’єктивного контролю особистості дівчат і юнаків, як показники РСК у галузі досягнень, сімейних і міжособистісних відносин та у ставленні до здоров’я і хвороби.

Запровадження розробленого підходу до повсякденного життя студентів медичного ВНЗ зумовлювало появу виражених позитивних зрушень (p(χ2)<0,01-0,001) з боку основних характеристик НПС і, передусім, показників астенічного і депресивного станів, забезпечувало формування передумов до подолання несприятливих тенденцій змін в особистісній сфері, а саме емоційної і психологічної дискомфортності, астенічних проявів, напруженості, станів остраху і засмучення. Так, зокрема, для дівчат ГВ найбільш властивими слід було вважати зрушення, що полягали у зменшенні з 9,6% до 6,4% і з 45,2% до 32,3% питомої ваги величин, властивих для помірно вираженої і слабкої астенії, на тлі суттєвого зростання з 45,2% до 61,3%, частки величин, характерних для відсутності її ознак, для юнаків ГВ – певну стабілізацію показників на рівні вихідних величин. Натомість в традиційних умовах навчання реєструвалось збільшення питомої ваги показників, властивих для слабкої та помірно вираженої астенії (рис. 1).

Рис. 1. Структурні особливості розподілу студентів груп порівняння

за рівнем вираження показників астенічного стану

Про суттєві позитивні наслідки використання програми, що була розроблена, свідчили і дані, отримані в результаті визначення показників ІПФА та застосування методики порівняння частот бінарної ознаки в двох непов’язаних між собою і, отже, незалежних групах на підставі аналізу таблиць 2×2.

Дані кореляційного аналізу засвідчували наявність достатньо тісних і стабільних взаємозв’язків критеріальних ознак успішності перебігу процесів професійного становлення студентів груп порівняння та цілого ряду особливостей умов перебування, показників навчально-значущої адаптації, стану здоров’я, характеристик функціонального стану організму та ОсО. На підставі здійснення покрокового регресійного аналізу розроблені статистичні моделі, що дозволяють передбачити особливості взаємозв’язку прогностично-значущих психофізіологічних і психічних корелят навчальної успішності у медичному ВНЗ з показниками, які відображують особливості ПФА і ПА, здійснити їх ґрунтовну прогностичну оцінку тощо.

В ході проведених досліджень науково обґрунтована методика комплексної бальної оцінки рівня ПФА і ПА студентів, які навчаються у медичному ВНЗ, що передбачає визначення ступеня вираження таких ПФФ, як швидкість ПЗМР і ДЗМР, РНП і ВНП, КЧСМ, КР та характеристики розумової працездатності, а також таких ОсО, як рівень вираження нейротизму, СТ і ОТ, астенічного і депресивного станів, АХ емотивного, тривожного, збудливого і дистимного типів, загальної інтернальності РСК, а також РСК у галузі професійних відносин і ставленні до здоров’я та хвороби. Далі відповідно до запропонованих шкал бальної оцінки рівня ПФА і ПА студентів медичних ВНЗ дані, отримані під час здійснення інструментальних і тестових вимірювань, оцінюють у балах, значення яких з урахуванням певних вагових коефіцієнтів в подальшому використовують для розрахунку інтегрального показника ПФА (ІППФА) студентів, що визначає рівень психофізіологічної готовності організму дівчат і юнаків до успішного засвоєння теоретичних знань і практичних умінь, необхідних для адекватної професійної підготовки майбутніх медиків, та інтегрального показника ПА (ІППА) студентів, що визначає ступінь вираження особистісних передумов до формування адекватного робочого динамічного стереотипу ефективного здійснення професійної діяльності у медичній галузі.

Як кількісні критерії змістовної оцінки показників ІППФА та IППА студен-тів медичних ВНЗ були встановлені наступні параметри: рівень ПФА і ПА студен-тів низький: величини ІППФА та IППА – в межах від 1,00 до 1,80 балів; рівень ПФА і ПА студентів нижче середнього: величини ІППФА та IППА – в межах від 1,81 до 2,60 балів; рівень ПФА і ПА студентів середній: величини ІППФА та IППА – в межах від 2,61 до 3,40 балів; рівень ПФА і ПА студентів вище серед-нього: величини ІППФА та IППА – в межах від 3,41 до 4,20 балів; рівень ПФА і ПА студентів високий: величини ІППФА та IППА – в межах від 4,21 до 5,00 балів.

Отже, методика комплексної бальної оцінки рівня ПФА і ПА студентів, що навчаються у медичному ВНЗ, надає можливість як встановити рівень ПФА і ПА студентів, які здобувають вищу медичну освіту, так і науково-обґрунтувати індивідуальну стратегію застосування засобів психофізіологічного впливу та психогігієнічної корекції наявних відхилень у становленні особистості, дозволяє об’єктивно оцінити зрушення боку критеріальних ПФФ і ОсО в динаміці навчального процесу та визначити провідні напрямки їх корекції.

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання щодо здійснення гігієнічної оцінки процесів формування особливостей особистості студентів медичних ВНЗ, науково-обґрунтовані програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів та методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у ВНЗ медичного профілю.

1. Дані оцінки режиму повсякденної діяльності студентів, які перебувають у медичному ВНЗ, підкреслюють наявність цілого ряду суттєво виражених відхилень з боку провідних показників характеру її організації від загальноприйнятих гігієнічних нормативів і регламентів, до числа яких слід віднести: недостатню тривалість нічного сну, негативне ставлення до використання як факторів оздоровлення та здорового способу життя таких засобів, як ранкова гімнастика і загартовування, виражене перевищення встановлених гігієнічними вимогами нормативних параметрів максимально-допустимої тривалості денного перебування у стінах ВНЗ, низький рівень добової рухової активності та недостатній час перебування дівчат і юнаків на свіжому повітрі, порушення з боку організації режиму харчування тощо.

2. Результати оцінки особливостей навчально-значущої адаптації до умов перебування у ВНЗ, відзначають той факт, що ¾ студенток і ⅔ студентів вважають характер навчання напруженим і дуже напруженим, 39,4% дівчат і 35,0% юнаків визначають рівень нервово-емоційного напруження як великий і дуже великий, пов’язуючи основні проблеми, які виникають в ході навчання, з почуттям постійної втоми (55,7% дівчат і 33,3% юнаків) та особистісними чинниками (23,0% дівчат і 43,4% юнаків).

3. В ході проведених досліджень здійснена порівняльна оцінка та визначені основні закономірності процесів формування особливостей особистості дівчат і юнаків протягом часу перебування у медичному ВНЗ згідно із заліково-семест-ровою, заліково-семестровою з профілізацією та кредитно-модульною системами організації навчального процесу. Виявлено, що у разі використання семестрово-залікової системи: у дівчат – реєструються найкращі адаптаційно-значущі зрушення з боку показників нейротизму, ситуативної тривожності, акцентуацій характеру та нервово-психічного стану, у юнаків – з боку показників ситуативної тривожності та нервово-психічного стану, у разі використання семестрово-залікової системи з профілізацією: у дівчат – з боку показників рівня суб’єктивного контролю та депресивного стану, у юнаків – з боку показників акцентуацій характеру, рівня суб’єктивного контролю та депресивних проявів, у разі використання кредитно-модульної системи: у дівчат – з боку показників особистісної тривожності, провідних властивостей характеру та астенічного стану, у юнаків – з боку показників нейротизму, особистісної тривожності, провідних властивостей характеру та астенічного стану.

4. На підставі застосування факторного і кластерного аналізу виявлені головні індивідуально-значущі фактори ризику щодо формування імовірних відхилень від природного перебігу процесів розвитку особливостей особистості студентів, які потребують урахування під час розроблення і запровадження засобів профілактичного та корекційного змісту: серед дівчат в умовах існуючої кредитно-модульної системи – “особливості властивостей характеру”, “особливості суб’єктивного контролю  особистості”, “особливості нейротизму і тривожності”, серед юнаків – “особливості нейротизму, тривожності і акцентуацій характеру”, “особливості рівня суб’єктивного контролю особистості”, “особливості властивостей характеру” з їх відповідним змістовним наповненням, та визначені пріоритетні напрямки використання засобів психогігієнічної корекції особливостей особистості студентів.

5. В ході досліджень, що проведені, розроблена та науково-обґрунтована програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів, основними етапами практичної реалізації якої є: оцінка рівня розвитку окремих особливостей особистості у кожного конкретного студента та урахування провідних тенденцій їх формування в конкретних умовах організації навчального процесу (етап гігієнічної психодіагностики), проведення корекції основних режимних елементів повсякденної добової діяльності студентів (етап раціональної організації добової діяльності), використання психофізіологічного (етап психофізіологічного впливу) та психогігієнічного (етап психогігієнічної корекції) компонентів запропонованої програми.

6. Запровадження програми психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів, до практичної діяльності закладу вищої медичної освіти забезпечує появу виражених позитивних зрушень (p<0,05-0,001) з боку таких корелят психофізіологічної адаптації, як характеристики функціонального стану вищої нервової діяльності, зокрема швидкість зорово-моторної реакції в умовах вибору у дівчат покращувалась на 9,9%, у юнаків – на 12,0% (в групі контролю відповідно на 0,5% і 0,3%), показники рухомості нервових процесів у дівчат – на 13,9%, у юнаків – на 17,7% (в групі контролю відповідно на 4,4% і 12,6%), показники врівноваженості нервових процесів у дівчат – на 21,4%, у юнаків – на 39,5% (в групі контролю відповідно на 0,3% і 4,4%), характеристики функціонального стану соматосенсорного аналізатора, зокрема значення інтегрального показника координації рухів у дівчат покращувались на 19,5%, у юнаків – на 24,6% (в групі контролю відповідно на 3,6% і 4,4%), характеристики функціонального стану зорової сенсорної системи, функцій уваги та розумової працездатності.

7. Використання розробленої програми зумовлює появу сприятливих зрушень (p<0,05-0,001) з боку таких корелят психічної адаптації, як провідні характеристики властивостей темпераменту і тривожності, що підтверджувало зменшення в умовах її запровадження рівня вираження нейротизму у дівчат на 4,1% у юнаків – на 10,9% (в групі контролю реєструвалось відповідно зменшення на 1,3% і зростання на 2,5%) і ситуативної тривожності у дівчат – на 2,4%, у юнаків – на 5,6% (в групі контролю відповідно на 1,7% і 1,0%), позитивно впливає на особливості формування передумов до розвитку акцентуацій характеру за тривожним, циклотимним, демонстративним, збудливим і дистимним типами, сприяє суттєвому збільшенню числа осіб з перевагою у структурі особистості інтернальних проявів суб’єктивного контролю в галузі досягнень, сімейних і міжособистісних відносин та у відношенні до здоров’я і хвороби, справляє виражений позитивний вплив на основні характеристики нервово-психічного стану, прискорює процес формування передумов до подолання несприятливих тенденцій змін в особистісній сфері та проявів емоційного і психологічного дискомфорту.

8. В ході проведених досліджень розроблені прогностичні статистичні моделі та науково обґрунтована методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних ВНЗ, що на підставі застосування ряду сучасних інструментальних і тестових методик, а також особистісних опитувальників надає можливість розрахувати величини інтегральних показників психофізіологічної і психічної адаптації студентів-медиків та віднести дівчат і юнаків до окремих категорій відповідно до ступеня адаптованості згідно з кількісними критеріями для визначення ступеня успішності виконання майбутньої професійної діяльності.

Список ОСНОВНИХ робіт, ОПУБЛІКОВАНих за темою дисертації

– в наукових періодичних фахових виданнях за переліком ВАК України:

1. Кластерний аналіз та його місце у структурі медико-соціальних і гігієнічних досліджень / І. В. Сергета, О. П. Молчанова, Н. В. Малачкова, О. Ю. Браткова, О. Є. Александрова // Biomedical and biosocial anthropology. – 2005. – №5. – С. 4–6. (Аналіз наукової літератури, участь у проведенні наукових досліджень серед студентів, оцінка та узагальнення отриманих результатів).

2. Сергета І. В. Психогігієнічна оцінка властивостей характеру студентів медичного вищого навчального закладу та тенденції щодо їх змін в динаміці здобуття освіти / І. В. Сергета, О. П. Молчанова, О. Є. Александрова // Вісник морфології. – 2007. – №2. – С.342–345. (Ідея роботи, дослідження характерологічних властивостей особистості студентів, оцінка та узагальнення отриманих результатів).

3. Сергета І. В. Процедури факторного аналізу як засіб здійснення прогностичної оцінки показників стану здоров’я учнів і студентів в ході проведення наукових досліджень у галузі профілактичної медицини / І. В. Сергета, Б. Р. Боровський, О. Є. Александрова // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2009. – №1. – С. 44–48. (Визначення факторів ризику щодо розвитку відхилень з боку корелят функціонального стану організму та стану здоров’я студентів).

4. Сергета І. В. Особливості ситуативної і особистісної тривожності студентів медичних вищих навчальних закладів / І. В. Сергета, О. Є. Александрова // Гігієна населених місць. – 2009. – Вип. 53. – С. 307–310. (Аналіз літератури, проведення наукових досліджень, визначення та гігієнічна оцінка рівня тривожності студентів, аналіз та узагальнення отриманих матеріалів).

5. Александрова О. Є. Особливості особистості студентів та підходи до їх психогігієнічної корекції в умовах навчання у вищому навчальному закладі медичного профілю / О. Є. Александрова // Biomedical and biosocial anthropology. – 2009. – №13 (2). – С. 54–58.

6. Сергета І. В. Особливості формування властивостей характеру студентів медичних вищих навчальних закладів в умовах навчання за семестрово-заліковою, семестрово-заліковою з профілізацією та кредитно-модульною системами організації навчального процесу / І. В. Сергета, О. Є. Александрова // Науковий вісник Ужгородського університету: Серія Медицина. – 2010. – Вип. 38. – С. 181–187. (Оцінка впливу різних систем організації навчального процесу у медичному ВНЗ на формування характерологічних властивостей студентів).

7. Сергета І. В. Прогностична оцінка рівня професійної перспективності учнів і студентів на підставі використання статистичних моделей / І. В. Сергета, О. Є. Александрова, Б. Р. Боровський // Вестник гигиены и эпидемиологии. − 2010. – Т. 14, №1. – С. 7–11. (Розробка статистичних моделей щодо прогнозування рівня психофізіологічної та психічної адаптації студентів медичних ВНЗ).

8. Сергета І.В. Кредитно-модульна система та особливості її впливу на процеси формування окремих властивостей темпераменту і тривожності студентів // І. В. Сергета, О. Є. Александрова // Медична освіта. – 2010. – №3. – С. 62–65. (Оцінка впливу різних систем організації навчального процесу у медичному ВНЗ на формування властивостей темпераменту і тривожності студентів).

9. Досвід використання сучасних технологій кластерного аналізу для розв’язання актуальних проблем профілактичної медицини та біомедичної антропології / І. В. Сергета, О. Є. Александрова, Б. Р. Боровський, Н. І. Осадчук, Д. П. Сергета, Р. В. Теклюк, О. Б. Дударенко // Вісник морфології. – 2010. – №16 (1). – С. 187–191. (Участь у проведенні наукових досліджень, здійснення кластерного аналізу показників формування і розвитку ОсО студентів медичних ВНЗ).

10. Сергета І. В. Особливості розвитку психофізіологічних функцій організму дівчат і юнаків в умовах використання програми психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особис-тості студентів  / І. В. Сергета, О. Є. Александрова // Гігієна населених місць. – 2010. – Вип. 55. – С. 304–310. (Проведення наукових досліджень, оцінка ефек-тивності впливу розробленої програми на показники ПФФ і ОСО студентів).

– в інших наукових виданнях:

11. Александрова О.Є. Гігієнічні аспекти прогностичної оцінки стану здоров’я студентів, що навчаються в умовах медичних вищих навчальних закладів / О. Є. Александрова // Вісник Вінницького національного медичного університету. – 2009. – №13 (1/2). – C. 237–238.

12. Сергета І. В. Гігієнічна оцінка особливостей режиму дня, професійної адаптації та стану здоров’я студентів вищих навчальних закладів медичного профілю / І. В. Сергета, О. Є. Александрова // Освіта і здоров’я: формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в закладах освіти: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції з міжнародною участю, 25-26 березня 2010 р. – Суми, 2010. – С. 314–321. (Ідея роботи, проведення досліджень, здійснення гігієнічної оцінки режиму дня та рівня адаптації студентської молоді).

13. Сергета І. В. Особливості способу життя та проблеми формування здоров’я сучасних студентів / І. В. Сергета, О. Є. Александрова // Східноєвропейський журнал громадського здоров’я. – 2010. – №1 – С. 231–232. (Ідея роботи, оцінка особливостей способу життя та стану здоров’я студентів медичного ВНЗ).

14. Сергета І. В. Фізіолого-гігієнічні аспекти оцінки особливостей особистості та адаптаційні можливості організму студентів медичних вищих навчальних закладів / І. В.Сергета, О. Є.Александрова / Довкілля та здоров’я: матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, 23-24 квітня 2010 р. – Тернопіль, 2010. – С. 111–112. (Ідея роботи, проведення наукових досліджень, вивчення ОсО та адаптаційних можливостей студентів, оцінка отриманих результатів).

15. Технології скринінг-діагностики та комплексної оцінки морфофункціонального стану організму дітей різного віку, підлітків та молоді / І. В. Сергета, О. Є. Александрова, Б. Р. Боровський, Н. І. Осадчук, Д. П. Сергета // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Матеріали науково-практичної конференції (Шості Марзєєвські читання), 20-21 травня 2010 р., м. Київ. – К., 2010. – С. 232–234. (Розробка та наукове обґрунтування методики комплексної бальної оцінки рівня ПФА і ПА студентів, які навчаються у медичних ВНЗ).

16. Сергета І. В. Рівень психофізіологічної і психічної адаптації сучасних учнів і студентів та методологія його визначення і комплексної оцінки / І. В. Сергета, О. Є. Александрова, Б. Р. Боровський // Вісник Черкаського університету: Серія Біологічні науки. – 2010. – Вип. 180. – С. 89–96. (Розробка методології визначення та комплексної оцінки рівня ПФА і ПА студентів медичних ВНЗ).

17. Пат. 43768 Україна, (51) МПК (2009) A 61 В 10/00 Спосіб скринінгової оцінки ступеня ризику виникнення донозологічних відхилень у стані психічного здоров’я підлітків /  І. В. Сергета, О. Ю. Браткова, Р. В. Теклюк, О. Є. Александрова; Заявник і власник Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. – u200904072; заявлено 27.04.09; опубл. 25.08.2009, Бюл. №16, 2009. (Проведення досліджень та їх аналіз, обробка та описання отриманих результатів).

18. Пат. 49540 Україна, (51) МПК (2009) A 61 В 5/16 Спосіб визначення рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних вищих навчальних закладах / І. В. Сергета, О. Є. Александрова; Заявник і власник Вінницький національний медичний університет ім. М. І. Пирогова. – u201002988; заявлено 16.03.10; опубл. 26.04.2010, Бюл. №8, 2010. (Ідея винаходу, аналіз, обробка та описання отриманих результатів, підготовка матеріалу до друку).

АНОТАЦІЯ

Александрова О.Є. Гігієнічна оцінка процесів формування особливостей особистості студентів медичних вищих навчальних закладів та шляхи їх корекції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.02.01 – гігієна та професійна патологія. – Державна установа “Інститут гігієни та медичної екології НАМН України”, Київ, 2011.

В ході комплексних наукових досліджень здійснена гігієнічна оцінка процесів формування особливостей особистості студентів медичних вищих навчальних закладів. Визначені основні закономірності процесів формування особливостей особистості дівчат і юнаків протягом часу перебування у вищих навчальних закладах медичного профілю згідно із заліково-семестровою, заліково-семестровою з профілізацією та кредитно-модульною системами організації навчального процесу. Виявлені індивідуально-значущі фактори ризику щодо формування імовірних відхилень від природного перебігу процесів розвитку особливостей особистості студентів, які потребують урахування, та виділені пріоритетні напрямки використання засобів їх психогігієнічної корекції. Розроблена та науково-обґрунтована програма психофізіологічного впливу на організм та психогігієнічної корекції процесів формування особливостей особистості студентів, основними етапами практичної реалізації якої є: здійснення оцінки рівня розвитку окремих особливостей особистості у кожного конкретного студента та урахування провідних тенденцій їх формування в конкретних умовах організації навчального процесу (етап гігієнічної психодіагностики), проведення корекції основних режимних елементів повсякденної добової діяльності студентів (етап раціональної організації добової діяльності), використання психофізіологічного (етап психофізіологічного впливу) та психогігієнічного (етап психогігієнічної корекції) компонентів запропонованої програми. Визначені статистичні моделі, що дозволяють передбачити особливості взаємозв’язку прогностично-значущих психофізіологічних і психічних корелят узагальненого рівня навчальної успішності студентів та провідних характеристик психофізіологічної і психічної адаптації їх організму. Науково обґрунтована методика комплексної бальної оцінки рівня психофізіологічної і психічної адаптації студентів, які навчаються у медичних вищих навчальних закладів.

Ключові слова: студенти, медичний вищий навчальний заклад, здоров’я, особливості особистості, корекція.

АННОТАЦИЯ

Александрова О.Є. Гигиеническая оценка процессов формирования личностных особенностей студентов медицинских высших учебных заведений и пути их коррекции. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата медицинских наук по специальности 14.02.01 – гигиена и профессиональная патология. – Государ-ственное учреждение “Институт гигиены и медицинской экологии НАМН Украины”, Киев, 2011.

В ходе комплексных научных исследований осуществлена гигиеническая оценка процессов формирования личностных особенностей студентов медицинских высших учебных заведений. Определены основные закономерности процессов формирования личностных особенностей девушек и юношей на протяжении периода пребывания в высшем учебном заведении в условиях организации учебного процесса в соответствии с требованиями семестрово-зачетной, семестрово-зачет-ной с профилизацией и кредитно-модульной систем обучения. Выявлены индивидуально-значимые факторы риска формирования отклонений от естественного течения процессов развития личностных особенностей студентов: у девушек в условиях кредитно-модульной системы  − “особенности свойств характера”, “особенности субъективного контроля личности”, “особенности нейротизма и тревожности”, у юношей – “особенности нейротизма, тревожности и акцентуаций характера”, “особенности субъективного контроля личности”, “особенности свойств характера”.

Разработана и научно-обоснована программа психофизиологического воздействия на организм и психогигиенической коррекции процессов формирования личностных особенностей студентов, основными этапами практической реализации которой являются: осуществление оценки уровня развития отдельных личностных особенностей конкретного студента и учет ведущих тенденций их формирования в конкретных условиях организации учебного процесса (этап гигиенической психодиагностики), проведение коррекции основных режимных элементов повсе-дневной суточной деятельностй студентов (этап рациональной организации суточ-ной деятельности), использование психофизиологического (этап психофизиоло-гического воздействия) и психогигиенического (этап психогигиенической коррекции) компонентов предложенной программы. Ее внедрение в практическую деятельность учреждений высшего медицинского образования обусловливало появление выраженных положительных изменений (p<0,05-0,001) со стороны таких коррелят психофизиологической адаптации, как характеристики функционального состояния высшей нервной деятельности, в частности показатели скорости зрительно-моторной реакции в условиях выбора у девушек улучшались на 9,9%, у юношей на 12,0% (в группе контроля соответственно на 0,5% и 0,3%), показатели подвижности нервных процессов у девушек – на 13,9%, у юношей – на 17,7% (в группе контроля на 4,4% и 12,6%), показатели уравновешенности нервных процессов у девушек – на 21,4%, у юношей – на 39,5% (в группе контроля на 0,3% і 4,4%), характеристики функционального состояния зрительной сенсорной системы, соматосенсорного анализатора и умственной работоспособности. Использование разработанной программы приводило к появлению благоприятных изменений (p<0,05-0,001) со стороны таких коррелят психической адаптации, как ведущие характеристики свойств темперамента і тревожности, процессы формирования предпосылок к развитию акцентуаций характера тревожного, циклотимного, демонстративного, возбудимого и дистимного типов, способствовало увеличению удельного веса лиц с интернальными проявлениями субъективного контроля личности, создавало условия для преодоления проявлений эмоционального и психологического дискомфорта.

Разработаны статистические модели, позволяющие определить особенности взаимосвязи прогностически-значимых психофизиологических и психических коррелят уровня учебной успеваемости студентов и ведущих характеристик психофизиологической и психической адаптации их организма. Научно обоснована методика комплексной бальной оценки уровня психофизиологической и психической адаптации студентов, обучающихся в медицинских высших учебных заведениях.

Ключевые слова: студенты, медицинское высшее учебное заведение, здоровье, личностные особенности, коррекция.

ANNOTATION

Aleksandrovа Olena E. Hygienic assessment of the processes of formation of the personality peculiarities of the medical university students and ways of their correction.  Manuscript.

Thesis for degree of Candidate of Medical Sciences on the speciality 14.02.01 – Hygiene and Occupational Pathology – State Establishment “О. М. Marzeyev Institute for Hygiene and Medical Ecology National Academy of Medical Sciences of Ukraine”, Kyiv, 2011.  

 The comprehensive scientific research which has been carried out results in assessment of formation of the personality peculiarities of the medical university  students and elaboration of well-grounded ways of their correction. The basic regularities of  formation of a girl’s personality and a boy’s personality during their studies at medical schools in conformity with the semester-record, semester-record with profilization and credit-modular system of educational process have been explored. Individually significant risk factors for the formation of possible deviations from the natural course of development processes of peculiarities of the students’ personality have been detected, which are need to be considered during their studies at medical schools, and priorities for the use of their psychohygienic correction have been outlined.

A scientifically established program of psychophysiological influence on a human organism and psychohygienic correction of peculiarities of the students’ personality has been elaborated, the milestones of an implementation of the program are: to assess the level of individual peculiarities of a personality of each individual student and consideration of the basic regularities of their formation within a specific educational process (stage of hygienic psychodiagnostic), to correct the basic day regimen components of a student daily activity (stage of effective scheduling of a daily activity), to implement psychophysiological (stage of  psychophysiological influence) and psychogygienic (stage of psychohygienic correction) components of the suggested program. Statistical models are defined which allow to forecast a correlation between prognostically significant physiological and psychological correlates of an average level of students’ performance as well as a student’s psychophysiological and psychological adaptation. Methods of a point-based evaluation of a medical school student’s  psychophysiological and psychological adaptation are elaborated and scientifically proven.

Key words: students, medical university, health, personality peculiarities, correction.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59748. Сценарій уроку Вечорниці 44.5 KB
  На передньому плані появляється Галя яка поспішає на вечорниці. Галя йде потім зупиняється: Он хтось стоїть чи не Степан Голохвастов уздрівши її: А на ловця і звір біжить ціпціп куріпочко Галя хоче його обійти а Голохвастов заступа їй дорогу Голохвастов...
59749. Сценарій уроку: Різдвяний вертеп 38.5 KB
  ДІТИ: Христос рождається ГОСПОДАР: Славімо його ЗВІЗДАР: Щедрий вечір добрий вечір Мир українській світлій хаті ЗВОНАР: дзвонить виступає вперед хору Добрий вечір тому Хто в цьому дому Старому молодому І Богу святому. Всі проходять до хати і співають: Добрий вечір тобі пане господарю радуйся...
59750. Сценарій уроку Жнива на Україні 40.5 KB
  Жнива складаються з зажинок жнив і обжинок. Тому жнива завжди були святою справою. Жнива починались за тиждень до Петра 12 липня або після нього і обовязково в легкі жіночі дні: середу пятницю суботу.
59751. На Андрія робиться дівицям надія 45 KB
  Дівчата не роздягайтеся. II ДІВЧИНА: Чого причепились Не смішіть не заважайте ідіть геть II ХЛОПЕЦЬ: Макітру вареників на стіл підемо I ДІВЧИНА: Та вже будуть вам вареники їжте хоч лусніть тільки воду дайте донести III ХЛОПЕЦЬ: Ну що ж Вважайте що ви нас вмовили.
59752. Сценарій вистави: Тарас Шевченко - художник 44.5 KB
  І не знаю Чого маленькому мені Тойді так приязно молилось Чого так весело було Господнє небо і село Ягня здається веселилось І сонце гріло не пекло ОКСАНА: Чом же плачеш ти Ох дурненький Тарасе.
59753. Сценарій уроку Вечорниці 39 KB
  На вечорниці збиралися тільки дівчата та хлопці. Співаючи заходять дівчата в українському вбранні. Дівчата: Добривечір у вашій хаті Жінки: І вам вечір добрий. Дівчата: Чи ж нам пристало сідати нам пристало пісню співати співають...
59754. Свято Миколая у родині 36.5 KB
  Миколай усе бачить і чує. Миколай Мама: Ой діточки то довга історія а я не маю часу розповідати. Жив у однім краю служив Господу Богу і людям єпіскоп Миколай. Миколай допоміг їй від щирого серця.
59755. Сценарій вечора “Відкрий, о рідна моя мово, свої скарбниці золоті” 53.5 KB
  Ведучий: В листопаді 1997 р. Ведучий: Людина яка втратила свою мову неповноцінна вона другорядна в порівнянні з носієм рідної мови. Ведучий: У кожному слові приховано жар Та кожне потрібно мов шибку протерти Аби не пристала олжа як іржа.