65686

Механізм банківського мікрокредитування малого підприємництва в Україні

Автореферат

Банковское дело и рынок ценных бумаг

У вітчизняній економічній літературі науковотеоретичному обґрунтування суті й об’єктивної необхідності розвитку малого підприємництва та мікрокредитування присвячені праці О. Однак проблема фінансового забезпечення малого підприємництва за допомогою мікрокредитування у вітчизняній літературі...

Украинкский

2014-08-03

279.5 KB

5 чел.

PAGE  1

УНІВЕРСИТЕТ БАНКІВСЬКОЇ СПРАВИ

НАЦІОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАЇНИ (м. Київ)

АНТОНЮК ОКСАНА ІВАНІВНА

71

механізм банківського мікрокредитування

малого підприємництва в Україні

Спеціальність

А В Т О Р Е Ф Е Р А Т

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Львівській комерційній академії.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор,

Вовчак Ольга Дмитрівна,

Університет банківської справи

Національного банку України (м. Київ),

завідувач кафедри банківської справи.

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор,

Реверчук Сергій Корнійович,

Львівський національний університет

імені Івана Франка, завідувач кафедри

банківського і страхового бізнесу;

кандидат економічних наук,

Лисенок Олексій Володимирович,

ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана”, доцент кафедри менеджменту

банківської діяльності.

Захист відбудеться “15” березня  2011 р. о 16 год. 30 хв. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 26.883.01 в Університеті банківської справи Національного банку України за адресою: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, 1, ауд. 207.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Університету банківської справи Національного банку України за адресою: 04119, м. Київ, вул. Білоруська, 17.

Автореферат розісланий “13”  лютого 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

доктор економічних наук, професор                                 О. О. Лапко


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Перехід від централізовано керованої системи господарювання до ринкової зробив проблему підприємництва, у тому числі малого, предметом широких наукових досліджень і дискусій. Сьогодні з розвитком цього сектора економіки пов'язують перспективи виходу вітчизняної економіки з кризи, забезпечення стійких темпів економічного зростання, формування цивілізованих ринкових відносин.

Головною проблемою вітчизняних підприємницьких структур є недостатність фінансових ресурсів для підтримки і розвитку власного бізнесу. Дослідження фінансової діяльності малих підприємств свідчить, що у структурі джерел їх фінансового забезпечення частка власних фінансових ресурсів у середньому становить 35–40 %.

Процес становлення малого підприємництва в економіці України розпочався в добу незалежності України, тому процеси, які супроводжують його становлення і розвиток, ще всебічно не вивчені. Зарубіжний досвід дослідження малого підприємництва нараховує не одне десятиліття.

У формуванні сучасних поглядів на підприємництво, у тому числі і мале, важливу роль зіграли праці П. Друкера, П. Самуельсона, С.Соломона, Дж. Стіглера, Є. Тоффлера, Б. Харрісона. Дослідженням змісту, ролі та функцій підприємництва в ринковій економіці займалися класики зарубіжної науки М. Вебер, Р. Кантільйон, Дж.Б. Кларк, К. Маркс, А. Маршал, Л. Мізес, Ж.-Б. Сей, А. Сміт, Ф. Хаейк, Й. Шумпетер. Всесвітньо відомі підприємці-менеджери К. Картер, Б. Карлоф, Т. Коно, К. Татеісі, Р. Уочі здійснили глибокі теоретичні узагальнення щодо перспектив розвитку підприємництва.

У вітчизняній економічній літературі науково-теоретичному обґрунтування суті й об’єктивної необхідності розвитку малого підприємництва та мікрокредитування присвячені праці О. Барановського, А. Беліменко, Л. Воробйова, О. Гудзь, А. Даниленко, Л. Донець, Ю. Єханурова, І. Жиляєва, Ю. Клочко, М. Козоріз, С. Ксьондз, Н. Кубай, А. Кисельова , Н. Максимова, В. Мікловда, П. Мягков, С. Соболя, В. Черняка, О. Щура й інших.

Питання розвитку малого підприємництва та фінансового забезпечення його суб'єктів розглядали у своїх працях вітчизняні науковці і практики, зокрема, М. Білик, О. Василик, З. Варналій, О. Вовчак, Т. Ковальчук, А. Кузнєцова, О. Лисенок, О. Мороз, В. Опарін, А. Поддєрьогін, С. Реверчук, М. Савлук, В. Федосов, А. Шегда, А. Шеремет та інші. Однак проблема фінансового забезпечення малого підприємництва за допомогою мікрокредитування у вітчизняній літературі та публікаціях науковців недостатньо розроблена і висвітлена.

Водночас кризові явища, які засвідчують циклічність економічного розвитку, накладають свій відбиток на процес становлення та розвиток  малого приватного бізнесу в економіці України, що потребує подальших наукових досліджень. Особливо це стосується розробки концепції мікрокредитування як механізму поповнення фінансових ресурсів малих підприємств, яка сьогодні ще не сформована. Необхідність вирішення існуючих проблем, насамперед, щодо фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва за допомогою мікрокредитування, і визначили тему дисертаційного дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної теми кафедри банківської справи Львівської комерційної академії “Ефективність функціонування банківської системи в перехідних економіках” (номер державної реєстрації 0103U006650), в рамках якої використано розробки дисертанта щодо особливостей діяльності банків на ринку мікрокредитування та удосконалення механізму мікрокредитування малого підприємництва банками в Україні.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрунтування теоретичних і методичних підходів та розробка практичних рекомендацій щодо удосконалення механізму банківського мікрокредитування малого підприємництва.

Для реалізації мети поставлені і вирішені такі завдання:

  •  розкрити сутність, економічне значення малого підприємництва та  еволюцію його  розвитку;
  •  визначити сутність мікрокредиту і мікрокредитування та уточнити їх роль у фінансовому забезпеченні розвитку малого підприємництва;
  •  обґрунтувати сутність механізму банківського мікрокредитування;
  •  систематизувати підходи і уточнити класифікацію видів мікрокредитування;
  •  дослідити етапи, тенденції та чинники розвитку мікрокредитування в Україні;
  •  проаналізувати портфелі мікрокредитів вітчизняних комерційних банків;
  •  дослідити ризики у банківському мікрокредитуванні та розробити шляхи і способи їх мінімізації;
  •  вивчити та проаналізувати зарубіжний досвід організації банківського мікрокредитування і можливості його використання в Україні;
  •  розробити модель прогнозування показників мікрокредитування для комерційного банку, визначити її структуру та основні елементи;
  •  обґрунтувати оптимізаційні параметри портфеля мікрокредитів банку;
  •  розробити рекомендації щодо удосконалення механізму мікрокредитування малого підприємництва з використанням маркетингових засад мікрокредитування.

Об’єктом дослідження є процеси банківського мікрокредитування малого підприємництва в Україні.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні та практичні засади  формування та розвитку механізму мікрокредитування малого підприємництва у банківській діяльності.

Методи дослідження. Теоретичною і методологічною основою дослідження слугували положення теорії фінансів і кредиту.

Для реалізації поставлених у дисертаційній роботі завдань були використані такі основні методи: абстрактно-логічний – при узагальненні та формулюванні висновків; економіко-математичний – при побудові моделі прогнозування потреби малого підприємництва в мікрокредитах; метод аналізу і синтезу – при обґрунтуванні теоретичних основ мікрокредитування та тенденцій його розвитку; узагальнення – при виокремленні низки ознак та чинників розвитку програм мікрокредитування; графічний – з метою наочного зображення отриманих даних; спостереження – для одержання вихідної інформації; історичного аналізу – при розкритті економічної природи мікрокредитування.

Інформаційною базою дослідження слугували законодавчі та нормативні акти, матеріали статистичної звітності Національного банку України, офіційні статистичні дані, наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, матеріали наукових конференцій, аналітичні огляди, матеріали періодичних видань і спостережень за банківською діяльністю в сфері мікрокредитування, дані проведеного автором анкетного обстеження банків, ресурси мережі Інтернет.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна результатів дослідження полягає у поглибленні теоретичних засад та розвитку наукових положень щодо удосконалення механізму банківського мікрокредитування малого підприємництва в Україні.

Найбільш суттєвими науковими результатами, одержаними особисто дисертантом, що мають наукову новизну і виносяться на захист, є такі:

вперше:

  •  обґрунтовано структуру механізму мікрокредитування на основі впровадження моделі прогнозування потреби в мікрокредитах і оптимізації портфеля банківського мікрокредитування. Це дає можливість ефективно впливати на процеси розвитку малого підприємництва та зменшити ризики, пов’язані з мікрокредитуванням;

удосконалено:

  •  наукові підходи до класифікації видів мікрокредитування шляхом запровадження їх поділу, поряд з існуючими критеріями, ще й за ознакою резидентності та автономності. За цими ознаками виділено програми внутрішніх та зовнішніх видів мікрокредитування. Така класифікація дозволяє найбільш повно оцінити вітчизняний банківський ринок з точки зору пропозиції продуктів мікрокредитування;

дістали подальшого розвитку:

  •  обґрунтування і визначення функцій мікрокредитування, через які найбільш повно розкривається його сутність, та запропоновано, на відміну від діючих підходів, дві групи функцій мікрокредитування – глобальні і локальні. Такий підхід дозволить максимально повно розкрити зміст мікрокредитування;
  •  періодизація розвитку програм мікрокредитування в Україні, зокрема виділено стадії: зародження мікрокредитування (1996–2005 рр.), активізації мікрокредитування (2006 р. – 1-ша половина 2008 р.), кризи мікрокредитування (2-га половина 2008 р. – теперішній час), яка, на відміну від існуючих, враховує особливості соціально-економічного розвитку малого підприємництва і банківської системи та дає можливість оцінити в динаміці ринок мікрокредитування в Україні;
  •  методичні підходи до управління ризиками мікрокредитування, які, на відміну від існуючих, ґрунтуються на розроблених трьох видах моделей оптимізації рівня ризику щодо: конкретного договору мікрокредитування; конкретного виду мікрокредитування; портфеля мікрокредитування конкретного банку. Це дозволяє створити адекватну методику оцінки якості мікрокредитів;
  •  обґрунтування чинників оптимізації організаційно-економічної структури мікрокредитування за рахунок формування культури мікрокредитування, поліпшення спеціалізованої структури підрозділів вітчизняних банків, визначення пріоритетів розвитку мікрокредитування малого підприємництва.

Практичне значення одержаних результатів. Практична цінність проведеного дослідження полягає в тому, що одержані результати і розроблені рекомендації, які стосуються удосконалення механізму банківського мікрокредитування, сприяють підвищенню ефективності реалізації програм мікрокредитування та розвитку малого підприємництва в Україні.

Одержані результати дисертаційного дослідження, зокрема методичні підходи до оцінки кредитоспроможності позичальників малого бізнесу, отримали схвальну оцінку та  використані у практичній роботі Хмельницької обласної філії АКБ “Укрсоцбанк” (довідка № 17-22/34 від 15.03.2010 року); пропозиції автора щодо мінімізації ризиків мікрокредитування та прогнозування потреби в мікрокредитах використані Хмельницькою філією банку “ВТБ” (довідка № 18/6 від 25.03.2010 року).

Результати та окремі положення дисертаційного дослідження використовуються у навчальному процесі Львівської комерційної академії при підготовці методичного забезпечення та викладанні навчальних дисциплін “Кредитування та контроль”, “Фінансовий менеджмент у банку”, “Інвестиційне кредитування”, “Банківські операції” (довідка № 65/6 від 15.10.2009 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Викладені в дисертації наукові положення, розробки, висновки та рекомендації отримані автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні наукові положення дисертації та результати проведених досліджень викладено та обговорено на: І всеукраїнській науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (м. Львів, 2007 рік); Міжнародній науково-практичній конференції “Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності” (м. Київ, 2007 рік); Міжнародній науково-практичній конференції “Стан та проблеми інноваційної розбудови України” (м. Дніпропетровськ, 2008 рік); І Всеукраїнській науково-практичній конференції студентів та молодих вчених “Фінансова політика України: реалії та перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 2008 рік); ІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні” (м. Львів, 2009 рік); ІІІ міжнародній науково-практичній конференції “Стратегія розвитку України у глобальному середовищі” (м. Сімферополь, 2009 рік).

Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 6,5 д.а., з них особисто автору належить 5 д.а, у тому числі – 7 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,95 д.а.

Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Робота викладена на 218 сторінках комп’ютерного тексту, містить 25 таблиць, 13 рисунків, 11 додатків, список використаних джерел включає 201 найменування.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, подано відомості щодо апробації її окремих результатів, окреслено особистий внесок здобувача.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади банківського мікрокредитування малого підприємництва” з позицій системного підходу досліджено економічну сутність малого підприємництва та мікрокредитування, уточнено перелік суб'єктів цих відносин, а також розглянуто особливості мікрокредитування в країнах з ринковою економікою.

У роботі обґрунтовано, що важливою складовою ринкової економіки є існування та взаємодія багатьох великих, середніх і малих підприємств, оптимальне їх співвідношення. З огляду на це мале підприємництво розглядається як особливий вид економічної активності, під якою мається на увазі ефективна діяльність, спрямована на одержання прибутку, заснована на самостійній ініціативі, відповідальності й оригінальній підприємницькій ідеї.

Визначено, що серед джерел фінансового забезпечення розвитку малого підприємництва в Україні важливим і необхідним є банківське мікрокредитування, яке одночасно є перспективним видом бізнесу для вітчизняних банків. У роботі на основі наукового аналізу економічної літератури з’ясовано, що під мікрокредитуванням слід розуміти процес надання суб’єкту малого підприємництва (малим підприємствам та приватним підприємцям) невеликих за розміром (до 50,0 тис. грн) кредитів банківськими та небанківськими установами на засадах платності, строковості та повернення. У банківській практиці мікрокредитом вважається сума позики від 100 до 50000 доларів США. Верхню межу кожний банк визначає самостійно. Встановлено, що такі кредити банки надають лише тим позичальникам, які здійснюють свою підприємницьку діяльність мінімум півроку, тобто для діючого бізнесу.

На основі аналізу різних поглядів науковців у роботі встановлено, що сьогодні не існує єдиного підходу до визначення механізму мікрокредитування. Натомість автором запропоновано визначати механізм мікрокредитування як в широкому, так і у вузькому значенні.

У широкому розумінні механізм мікрокредитування – це сукупність різновидів мікрокредитів, їх функцій та способів надання.

У вузькому розумінні механізм мікрокредитування зводиться до кредитного процесу, руху банківського кредиту як послідовного перебігу його організаційних стадій (етапів). При цьому обґрунтовано, що кредитний процес – це послідовна зміна стадій банківського кредиту. Зазвичай кредитний процес складається з семи стадій, управління якими здійснює банк.

На основі проведеного дослідження встановлено, що сутність мікрокредитування найбільш повно відображається у властивих йому функціях. Автором запропоновано розглядати як визначальні дві групи функцій мікрокредитування (рис. 1):

Рис. 1. Функції банківського мікрокредитування

На основі аналізу існуючих підходів в економічній літературі та банківській практиці, автором уточнено класифікацію банківських мікрокредитів (рис. 2).

У результаті аналізу зарубіжного досвіду мікрокредитування малого бізнесу визначено можливості застосування в Україні таких напрямів його реалізації в окремих країнах:

  •  створення в банках відповідних структурних підрозділів, основною метою яких є вивчення попиту з боку позичальників на мікрокредити, формування партнерських відносин між банками та мікроклієнтами, розробка нових кредитних продуктів з урахуванням потреб малого підприємництва, постійне підвищення кваліфікації банківських працівників, а також проведення анонімних опитувань серед клієнтів;
  •  фінансування, насамперед, підприємств малого бізнесу, які застосовують енергозберігальні технології та випускають енергоємну продукцію;
  •  сприяння більш ефективному кредитуванню малих підприємницьких структур, які експортують продукцію або ж випускають таку, яка зменшує обсяги імпорту;
  •  запровадження системи підвищення кваліфікації підприємців з питань мікрокредитування малих підприємств.


Рис. 2. Класифікація банківського мікрокредитування


У другому розділі “Стан та особливості розвитку банківського мікрокредитування малого підприємництва в Україні” з’ясовано, що в Україні розвиток мікрокредитування відбувається відповідно до етапів економічного розвитку України та банківської системи. У роботі виокремлено такі стадії розвитку програм мікрокредитування малого підприємництва:

І стадія (1996–2005 рр.) – “Зародження мікрокредитування». Упровадження мікрокредитування в Україні було пов’язано з програмами мікрокредитування, що реалізовувалися  в рамках кредитних ліній  Німецько-українського фонду (НУФ) і Європейського банку реконструкції та розвитку (ЄБРР). Основні умови кредитування за програмами ЄБРР і НУФ диктувалися цими міжнародними інститутами і були майже однаковими в усіх банках. Специфікою Програми мікрокредитування було створення сприятливих умов для одержання банківських кредитів суб’єктами малого підприємництва.

ІІ стадія (2006 р. – перша половина 2008 р.) – “Активізація мікрокредитування”. На цей період припало започаткування банками власних програм мікрокредитування для малого підприємництва без співпраці з ЄБРР. На даному етапі мікрокредитування малого бізнесу стало стандартним напрямом діяльності банків, цілком інтегрованим у банківську структуру. Власні програми мікрокредитування містили схожі з міжнародними лініями вимоги до позичальників і умови кредитування. Головна відмінність цих програм від Програми мікрокредитування в Україні (ПМКУ) полягала у тому, що у більшості банків  власні програми не передбачали беззаставних позик.

ІІІ стадія (друга половина 2008 р.– теперішній час) – “Криза мікрокредитування”. Через стрімке зростання кількості проблемних кредитів, майже всі банки припинили діяльність у сфері кредитування. Обсяг кредитного портфеля банківської системи України за 2009 рік скоротився на 2,1 % (або до 747 млрд грн). Мікрокредитування малого підприємництва в умовах кризи також зазнало втрат. Окрім того, криза зумовила зростання боргового навантаження, що стало причиною руйнації малого бізнесу.

З метою дослідження тенденцій сучасного ринку мікрокредитування та виявлення кола проблем, які існують у цій сфері, автором було проведено анкетування як банківських установ, так і малих підприємств. Анкетне обстеження проведено через опитування менеджерів та позичальників у таких банках: ПАТ АКБ “Укрсоцбанк”, ПАТ “Кредитпромбанк”, ПАТ “Кредобанк” та ПАТ “ПроКредитБанк”.

З урахуванням результатів анкетного обстеження малих підприємців та практичного досвіду у роботі встановлено чинники, які стримують розвиток мікрокредитування, а саме: 1) відсутність сприяння органів влади всіх рівнів процесу розвитку малого підприємництва (нормативно-правове забезпечення, інформаційна та освітня політика); 2) недосконалі умови процедурного забезпечення надання мікрокредитів фінансовими установами (організаційно-економічний механізм кредитування); 3) психологічні мотиви.

З огляду на проведене дослідження перешкодами розвитку мікрокредування в Україні є: 1) складність оформлення кредиту та 2) недостатня поінформованість про програми мікрокредитування й банківські продукти для суб’єктів малого підприємництва, незважаючи на те, що сьогодні програми кредитування малого бізнесу пропонують практично в кожній банківській установі.

У роботі здійснено аналіз структури мікрокредитних портфелів банків за: строками використання, видами діяльності позичальників, видами банківських продуктів та в динаміці.

Аналіз виявлених тенденцій банківського кредитування у 2005–2009 рр. засвідчив, що у кредитній політиці банків України відбулися такі зміни: починаючи з 2005 р. банки дедалі активніше нарощували кредитні вкладення у сектор малого підприємництва, темпи зростання яких перевищували темпи кредитування клієнтів корпоративного бізнесу. Для порівняльної оцінки та виявлення особливостей мікрокредитного портфеля банків у роботі проведено обстеження мікрокредитної діяльності вітчизняних банків, які є представниками 4 груп банків згідно з класифікацією НБУ, а саме: у групі найбільших банків – це ПАТ “Укрсоцбанк”; у групі великих банків – ПАТ “Кредитпромбанк”; у групі середніх банків – ПАТ “Кредобанк”; у групі малих банків – ПАТ “ПроКредитБанк”. Відбір для обстеження саме цих банків зумовлено тим, що Укрсоцбанк та Кредитпромбанк є банками з широко розгорнутою мережею відділень, представленістю їх у всіх регіонах України та учасниками Програми мікрокредитування в Україні. Банки ПАТ “КРЕДОБАНК” і ПАТ “ПроКредитБанк” – це, на час обстеження, фінансово-стійкі банки, які самостійно займаються мікрокредитуванням з 2004 року.

На основі проведеного обстеження у роботі визначено пріоритети окремих видів мікрокредитів для українських мікропозичальників – малих підприємців. За масштабами кредитної діяльності досліджуваних банків оцінено їх кредитну активність в сфері мікрокредитування. Графічне зображення динаміки частки мікрокредитів у кредитних портфелях окремих банків наведено на рис. 3. Як бачимо із наведених даних, на 01.01.2009 р. провідне місце за кредитними операціями серед банків, що досліджуються, займав ПроКредитБанк, кредитна активність якого в сегменті малого бізнесу становила 67 % від загального обсягу його активів, що на 4,0 % більше, ніж у 2007 р. та на 26 % – ніж у 2004 р.

Суттєво збільшився кредитний портфель Кредитпромбанку: якщо на 01.01.2008 р. частка мікрокредитів у активах банку становила 46 %, то на 01.01.2009 р. – 59 %. Порівняно з 2004 р. даний показник зріс на 28 %.

Рис. 3. Динаміка частки мікрокредитів у кредитних портфелях окремих банків в Україні за 2004–2008 рр. (на кінець року)

Це є позитивною тенденцією у діяльності банку і вказує на те, що даний банк проводить агресивну політику на ринку мікрокредитування.

Стрімке зростання помітно і в мікрокредитній діяльності Укрсоцбанку – порівняно з 2004 р. частка мікрокредитів зросла в 6,6 рази – з 10 % мікрокредитів у загальних активах банку на 01.01.2005 р. до 66 % на 01.01.2009 р.

Специфічна тенденція виявилась при аналізі зміни частки мікрокредитного портфеля у загальному обсязі сукупних активів банку “Кредобанк”. Так, упродовж 2004–2008 рр. помітна відносно стабільна тенденція кредитної активності банку. На 01.01.2009 р., як і на 01.01.2005 р. частка мікрокредитного портфеля становила 55 % загального обсягу активів банку, а на 01.01.2006 р. – 56 %. Дана тенденція означає, що банк проводить зважену кредитну політику.

У роботі на основі проведеного аналізу визначено специфічні характеристики ризиковості мікрокредитування в Україні:

  •  складнощі при оцінці фінансового стану потенційного позичальника;
  •  відсутність у позичальника заставного майна, яке б відповідало вимогам банку (відповідна вартість, ліквідність, здатність до тривалого зберігання тощо);
  •  підвищений ризик при кредитуванні новостворених підприємств;
  •  швидка оборотність коштів малих підприємств, що сприяє відносному зниженню кредитного ризику;
  •  забезпечення високого рівня компетентності кредитних працівників банку щодо проблем функціонування субєктів малого бізнесу тощо.

Обґрунтовано, що основним способом мінімізації кредитного ризику  в банківському мікрокредитуванні України є забезпечення кредитів. А серед форм забезпечення найпоширенішою є застава. В умовах кризових явищ  при прийнятті рішення про видачу кредитів більша увага звертається на заставне майно, ніж на фінансовий стан та платоспроможність клієнтів.

З метою підвищення ефективності управління мікрокредитними  ризиками банкам доцільно здійснювати стрес-тестування, що відповідає основним Базельським принципам ефективного банківського нагляду. Зміст стрес-тестування як методу кількісної оцінки мікрокредитного ризику полягає у тому, щоб визначити особливо вразливі місця мікрокредитування шляхом умовного припущення можливих подій, ймовірність настання яких є невелика, але їхні наслідки для банку можуть бути катастрофічними. Отже, усунення висвітлених за допомогою стрес-тестування “вузьких місць” у системі управління мікрокредитним ризиком забезпечує її “готовність” до найгіршого сценарію розвитку подій.

У третьому розділі “Удосконалення механізму банківського мікрокредитування малого підприємництва в Україні” визначено пріоритетні заходи маркетингу банківського мікрокредитування., обґрунтовано необхідність формування системи мікрокредитування та розробки моделі прогнозування потреби малого підприємництва в мікрокредитах.

На основі проведеного анкетного обстеження банків та аналізу діючої банківської практики з’ясовано, що робота з малими підприємцями сьогодні є одним з пріоритетних напрямів для всіх банків. Доведено, що теоретичне обґрунтування та практична реалізація стратегії банківського маркетингу в мікрокредитуванні має визначатися загальнодержавними процесами соціально-економічних перетворень в Україні, стати дієвим інструментом макроекономічної стабілізації та зростання.

На основі вивчення організації маркетингу в банках, що активно займаються мікрокредитуванням (ПАТ “Укрсоцбанк”, ПАТ “ПриватБанк”, ПАТ “ПроКредит Банк”, ПАТ “КРЕДОБАНК”), автором визначено пріоритетні заходи маркетингу банківського мікрокредитування:

  •  оптимізація маркетингу та розширення пропозиції мікрокредитних послуг для розвитку малого підприємництва;
  •  спрощення процедур і зменшення строків опрацювання кредитних заявок;
  •  скорочення переліку документів, необхідних для надання мікрокредиту;
  •  створення в банківській структурі окремих спеціалізованих підрозділів для обслуговування представників малого бізнесу та спеціалізація не за видами фінансових послуг, а за сферами діяльності клієнтів;
  •  розширення переліку інформаційної допомоги суб’єктам малого бізнесу для мінімізації ризиків мікрокредитування;
  •  створення спеціальних банківських порталів для малого бізнесу, на яких клієнти можуть швидко та анонімно отримати консультацію щодо певного банківського продукту;
  •  економія часу клієнта та індивідуалізація роботи з ним.

Запропоновано використовувати при здійсненні мікрокредитування такі основні конкурентні маркетингові стратегії:

  •  управління диференціацією мікрокредитів з метою підвищення конкурентоспроможності власних послуг серед сукупності аналогічних послуг банків-конкурентів;
  •  підвищення якості обслуговування мікропозичальників (управління якістю послуг);
  •  підвищення продуктивності праці персоналу банку порівняно з конкурентами (рис. 4).

Рис. 4. Конкурентні маркетингові стратегії банків у мікрокредитуванні

Враховуючи складність моделювання фінансової діяльності банківської установи, яка полягає в тому, що банк є системою, в якій водночас проходять детерміновані й випадкові процеси, які тісно пов’язані між собою, а також те, що істотну роль у діяльності банку відіграють суб’єктивні управлінські рішення, на практиці інколи дуже складно застосовувати математичну модель аналізу діяльності банківської установи за відповідним напрямом. З урахуванням цього у роботі розроблено типові моделі прогнозування показників мікрокредитування для досліджуваних банків України, а також регресійні лінійні моделі впливу окремих видів кредитних продуктів на узагальнені показники мікрокредитування.

Розглянуто найпростіші моделі прогнозування показників мікрокредитування деяких банків України, а також регресійні лінійні моделі впливу окремих видів кредитних продуктів на узагальнені показники мікрокредитування.

Лінійні (), параболічні () і експоненціальні () моделі трендів досліджуваних показників мікрокредитування мають вигляд:

= –4,54667 + 6,86485  t

= 1,67833 + 3,75235* t + 0,28296* t2    

= exp{1,78054 + 0,26650  t}

Автором здійснено розрахунок та оптимізацію загальної ефективності роботи ПАТ “Укрсоцбанк” в сфері мікрокредитування та його портфеля мікрокредитів. З форми побудованої кривої Марковіца (рис. 5) визначено, що ступінь ризику дуже сильно зростає, коли ефективність стає дещо більшою за 1,7.

Рис. 5. Крива Марковіца

На основі проведеного математичного аналізу зроблено висновок, що кредитним експертам та фінансовим аналітикам даного банку необхідно працювати саме з такою ефективністю, і при цьому оптимально розподілити потоки коштів за різними видами мікрокредитування.

В роботі запропоновано моделі оптимізації ризиків мікрокредитування.

Модель оптимізації рівня ризику щодо конкретного договору мікрокредитування будується на основі виділених чинників, що впливають на надійність позичальника. В загальному вигляді ця модель може бути представлена у вигляді задачі лінійного програмування:

де n – кількість договорів мікрокредитування (кількість мікропозичальників);

і – конкретний позичальник;

xi  – конкретний фактор;

yi  – рівень ризиковості договору;

ai – параметри, що характеризують і-й фактор (рівень річного валового доходу, термін ведення підприємницької діяльності, кількість найманих працівників, наявність власної та/або орендованої нерухомості, яка використовується у виробничій діяльності, вартість запропонованого забезпечення.

Модель оптимізації рівня ризику щодо конкретного виду мікрокредитування будується на основі встановлених рівнів ризику за попередньою моделлю.

де m – кількість видів мікрокредитування;

j – конкретний вид мікрокредитування;

yi  – рівень ризикованості і-го договору мікрокредитування;

bj – параметри пріоритетних видів мікрокредитування (дохідність, попит у мікропозичальників, швидкість оформлення, необхідність забезпечення);

Zj – рівень ризиковості j-го виду мікрокредитування.

Модель оптимізації рівня ризику портфеля мікрокредитування конкретного банку:

де е – загальна кількість складових елементів портфелю;

к – конкретна складова портфелю;

ск – ваговий коефіцієнт складової портфелю (за видами кредитних продуктів, за строками використання, за видами діяльності мікропозичальників, за групами ризику);

Zj  – рівень ризикованості виду мікрокредитування;

Р – загальний рівень ризиковості портфелю мікрокредитування.

Запропоновані в роботі моделі оптимізації рівня ризику є прості та універсальні, не вимагають від кредитних спеціалістів банку специфічних математичних знань, і, оскільки використаний індуктивний перехід від одного позичальника до портфелю банку загалом, застосовувати їх можна і доцільно на будь-якому етапі кредитного процесу.

ВИСНОВКИ

У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нові підходи до розв’язання важливого наукового завдання щодо удосконалення механізму мікрокредитування в Україні. Результати проведеного дослідження дають можливість сформулювати такі висновки:

  1.  Мале підприємництво, яке є основним суб’єктом мікрокредитування, слід розглядати як особливий вид економічної активності, спрямованої на ефективну діяльність та одержання прибутку, що ґрунтується на самостійній ініціативі, відповідальності й оригінальній підприємницькій ідеї. Завдяки таким його рисам, як висока мобільність, свобода вибору, використання інновацій та раціональних форм виробництва, воно забезпечує швидку окупність витрат та створює конкурентні переваги, сприяючи економічному розвитку національної економіки та створюючи підґрунтя для формування середнього класу.
  2.  Мікрокредитування – це процес надання малим суб’єктам господарювання (як правило, малим підприємствам та приватним підприємцям) невеликих за розміром (до 50,0 тис. грн) кредитів банківськими та небанківськими установами на засадах платності, строковості та повернення. З метою забезпечення ефективності впливу на процеси розвитку малого бізнесу та зменшення ризиків, пов’язаних з мікрокредитуванням, механізм мікрокредитування слід розглядати з позиції дуалізму: з одного боку – це сукупність чинників, функцій, способів та особливостей банківського мікрокредитування, з іншого – це кредитний процес, рух банківського кредиту за послідовними організаційними стадіями (етапами).
  3.  Мікрокредитування слід класифікувати, поряд з існуючими ознаками, ще  й за ознакою резидентності та автономності. За цими ознаками виділено програми внутрішніх та зовнішніх видів мікрокредитування. Крім того, серед функцій мікрокредитування слід виділяти глобальні і локальні. Такий підхід дозволить максимально повно визначити зміст та необхідність мікрокредитування.
  4.  На основі вивчення позитивної практики кредитування малих підприємств у країнах з ринковою економікою слід констатувати, що основними передумовами активізації вітчизняного ринку мікрокредитування в Україні є надійна державна підтримка та створення в банківських установах спеціальних підрозділів, які вивчають ситуацію на ринку мікрокредитування, здійснюючи аналіз попиту на певні види мікрокредитних продуктів.
  5.  Проведене анкетне опитування працівників банків, які займаються мікрокредитуванням, та їх клієнтів дало змогу проаналізувати особливості формування портфелів банківських мікрокредитів в Україні. Дослідження структури кредитного портфеля в розрізі груп ризику, ступеня забезпеченості, галузевої структури, форм власності позичальників тощо, а також вивчення динаміки кожної групи, сегментації кредитного портфеля дає підстави зробити висновок, що портфелі мікрокредитів є не просто сформованим набором позик, а результатом активних, цілеспрямованих дій банку, суто управлінським співвідношенням між різноманітними складовими мікрокредитів.
  6.  Мікрокредитування характеризується підвищеним ступенем ризику. Під час розгляду методичних підходів до оцінки ризиків мікрокредитування, визначено специфічні характеристики ризиковості кредитування малого бізнесу в Україні: складний фінансовий стан потенційного позичальника; відсутність у позичальника заставного майна, яке б відповідало вимогам банку; підвищений ризик при кредитуванні новостворених малих підприємств; швидка оборотність коштів малих підприємств, що сприяє відносному зниженню кредитного ризику; забезпечення високого рівня компетентності кредитних працівників банку щодо проблем функціонування субєктів малого бізнесу. Відсутність ліквідного забезпечення та складнощі при оцінці фінансового стану потенційного позичальника визначено як основні відмінності ризиків при мікрокредитуванні.
  7.  Удосконалення механізму мікрокредитування малого бізнесу слід проводити з використанням маркетингових аспектів мікрокредитування. Ця пропозиція ґрунтується на необхідності пристосування маркетингу та асортименту мікрокредитних продуктів до потреб малого бізнесу; створення в банківській структурі окремих спеціалізованих підрозділів для роботи з малими підприємцями та їхній спеціалізації за сферами діяльності клієнтів; надання інформаційної допомоги суб’єктам малого бізнесу для мінімізації ризиків мікрокредитування; активного пошуку і залучення клієнта.
  8.  Проблема оптимізації кредитного ризику у мікрокредитуванні значною мірою зводиться до створення адекватної методики оцінювання якості конкретної позики. З цією метою в банківській діяльності при обґрунтуванні ризиковості слід використовувати розроблені автором моделі оптимізації ризиків мікрокредитування: модель оптимізації рівня ризику щодо конкретного договору мікрокредитування; модель оптимізації рівня ризику щодо конкретного виду мікрокредитування; модель оптимізації рівня ризику портфеля мікрокредитування конкретного банку. Запропоновані моделі оптимізації рівня ризику є універсальними та підходять до використання на всіх етапах кредитного процесу.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Публікації у наукових фахових виданнях:

  1.  Шамрай О. І. Суть малого підприємництва та його значення в розвитку економіки / О. І. Шамрай // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. Випуск 27. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2007. – С. 246–252. – 0,6 друк. арк.
  2.  Шамрай О. І. Чинники та умови виникнення ризиків у банківському мікрокредитуванні / О. Д. Вовчак, О. І. Шамрай // Науковий вісник Національного лісотехнічного університету України : Збірник науково-технічних праць. – Львів : НЛТУУ. – 2008, вип. 18,3. – С. 174–178. – 0,4 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: досліджено методичні підходи до класифікації ризиків мікрокредитування – 0,2 друк. арк.)
  3.  Шамрай О. І. Розвиток мікрокредитування в Україні / О. Д. Вовчак, О. І. Шамрай // Науковий вісник Полтавського університету споживчої кооперації України. – Вересень 2008 р., № 1 (26). Серія “Економічні науки”. – С. 213–218. – 1,3 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: розглянуто етапи, тенденції та чинники розвитку мікрокредитування в Україні – 0,7 друк. арк.)
  4.  Шамрай О. І. Особливості мікрокредитування як інструмента інвестування суб`єктів малого підприємництва / О. І. Шамрай // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. Випуск 28. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2008. – С. 525–530. – 0,5 друк. арк.
  5.  Шамрай О. І. Причини виникнення та методи управління кредитним ризиком на рівні конкретного мікрокредиту / О. Д. Вовчак, О. І. Шамрай // Научный журнал “Культура народов Причерноморья”. – Симферополь, 2009. – №157. – С. 139–142. – 0,8 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: визначено специфічні характеристики ризиковості мікрокредитування в Україні – 0,4 друк. арк.)
  6.  Шамрай О. І. Пріоритетні заходи маркетингу банківського мікрокредитування / О. І. Шамрай // Вісник Львівської комерційної академії. – Серія економічна. Випуск 31. – Львів : Видавництво Львівської комерційної академії, 2009. – С. 181–185. – 1 друк. арк.
  7.  Шамрай О. І. Державна підтримка розвитку малого та середнього бізнесу в Україні / О. І. Шамрай / Наука молода. – 2010. – № 13. – С. 182–184. – 0.4 друк. арк.

Публікації в інших виданнях:

  1.  Шамрай О. І. Сутність малого підприємництва та його значення в розвитку економіки / О. І. Шамрай // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні. Матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції. Львів, 17 травня 2007 року. – Львів, 2007. – С. 132–135. – 0,35 друк. арк.
  2.  Шамрай О. І. Теоретико-методологічні основи дослідження банківського мікрокредитування підприємництва / О. І. Шамрай // Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності : Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 11 жовтня 2007 року. – К. : КНЕУ, 2007. – С. 286–288. – 0,2 друк. арк.
  3.  Шамрай О. І. Чинники та стадії розвитку програм мікрокредитування в Україні / О. І. Шамрай // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції “Стан та проблеми інноваційної розбудови України”. – Т. 1. – Дніпропетровськ : Наука та освіта, 2008. – С. 73–76. – 0,25 друк. арк.
  4.  Шамрай О. І., Вовчак О. Д. Управління кредитними ризиками мікрокредитування / О. Д. Вовчак, О. І. Шамрай // Збірник статей і доповідей І Всеукраїнської науково-практичної конференції студентів та молодих вчених “Фінансова політика України: реалії та перспективи розвитку” (15–16 травня 2008 року). Хмельницький – 2008. – С. 125–127. – 0,5 друк. арк. (Особистий внесок здобувача: розробка шляхів і способів мінімізації ризиків у мікрокредитуванні – 0,2 друк. арк.)
  5.  Шамрай О. І. Мікрокредитування як спосіб фінансування малого та середнього бізнесу / О. І. Шамрай // Сучасний стан та перспективи розвитку банківської справи в Україні. Матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. Львів, 21–22 травня 2009 року. – Львів, 2009. – С. 131–134. – 0,3 друк. арк.
  6.  Шамрай О. І. Класифікація мікрокредитного портфеля комерційного банку / О. І. Шамрай // Стратегія розвитку України у глобальному середовищі. Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції 13–15 листопада 2009 р. – Т. І. – Сімферополь : ВіТроПринт, 2009 – С. 112–114. – 0,3 друк. арк.

АНОТАЦІЯ

Антонюк О. І. Механізм банківського мікрокредитування малого підприємництва в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.08 – гроші, фінанси і кредит. – Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ). – Київ, 2011.

Дисертація присвячена теоретико-методологічним основам та практичним питанням мікрокредитування в Україні. У роботі уточнено теоретичні аспекти розвитку механізму мікрокредитування, визначено недоліки, які перешкоджають запровадженню механізму мікрокредитування; обґрунтовано теоретичні і методичні підходи та розроблено пропозиції щодо  удосконалення організації мікрокредитування малого бізнесу, визначено перспективи банківської діяльності на ринку мікрокредитування.

Обґрунтовано і розроблено структуру організаційно-економічного механізму мікрокредитування на основі впровадження моделі  прогнозування потреби в мікрокредитах і оптимізації портфеля банківського мікрокредитування, що дає можливість ефективно впливати на процеси розвитку малого бізнесу та зменшити ризики, пов’язані з мікрокредитуванням.

Ключові слова: мікрокредитування, мікрокредит, кредитний ризик, мінімізація мікрокредитного ризику, програма мікрокредитування, малий бізнес, мале підприємництво.

АННОТАЦИЯ

Антонюк О. И. Механизм банковского микрокредитования малого предпринимательства в Украине. – Рукопись.

Диссертация на получение научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.08 – деньги, финансы и кредит. – Университет банковского дела Национального банка Украины (г. Киев). – Киев, 2011.

Диссертация посвящена теоретико-методологическим основам и практическим вопросам микрокредитования в Украине. В работе уточнены теоретические аспекты развития механизма микрокредитования, определены недостатки, которые препятствуют внедрению механизма микрокредитования; обоснованы теоретические и методические подходы и разработано предложения относительно усовершенствования организации микрокредитования малого бизнеса, определены перспективы банковской деятельности на рынке микрокредитования.

Обоснована и разработана структура механизма микрокредитования на основе внедрения модели прогнозирования потребности в микрокредитах и оптимизации портфеля банковского микрокредитования, которое дает возможность эффективно влиять на процессы развития малого бизнеса и уменьшить риски, связанные с микрокредитованием.

Усовершенствованы методические подходы к классификации видов микрокредитования путем их деления по признакам резидентности и автономности. По этими признаками выделены программы внутренних и внешних видов микрокредитов.

Получили дальнейшее развитие: определения функций микрокредитования, в которых наиболее полно раскрывается его сущность, в отличие от действующих подходов, предложено две группы функций микрокредитования – глобальные и локальные; обоснование стадий развития программ микрокредитования, с выделением их особенностей и факторов развития на основе их хронологической периодизации и этапов развития банковской системы и социально-экономического развития предпринимательства; методические подходы к оценке рисков микрокредитования, их классификации и разработке инструментов защиты от них в банках. Отсутствие ликвидного обеспечения и сложность при оценке финансового состояния потенциального заемщика определены как основные отличия рисков при микрокредитовании; обобщение возможностей применения зарубежного опыта микрокредитования в Украине.

Ключевые слова: микрокредитование, микрокредит, кредитный риск, минимизация микрокредитного риска, программа микрокредитования, малый бизнес, малое предпринимательство.

Antonuk O. I. The mechanism of bank microcrediting of small business in Ukraine. – Manuscript. 

Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences after speciality 08.00.08 – the money, finances and credit. University of Banking of the National Bank of Ukraine (Kyiv). – K., 2011.

 Dissertation is devoted teoretiko-methodological bases and practical questions of microcrediting in Ukraine. The theoretical aspects of development of mechanism of microcrediting are in-process specified, failings which hinder introduction of mechanism of microcrediting are certain; theoretical and methodical approaches are grounded and it is developed suggestion in relation to the improvement of organization of microcrediting of small business, the prospects of bank activity are certain at the market of microcrediting.

Grounded and developed structure of organizational-economic mechanism of microcrediting on the basis of introduction of model of prognostication of requirement in microcredits and optimization of brief-case of the bank microcrediting, which enables effectively to influence on the processes of development of small business and decrease risks, related to microcrediting.

Keywords: microcrediting, microcredit, credit risk, minimization of microcrediting risk, program of microcrediting, small business, small enterprise.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

48028. ЛОГІКА. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 4.48 MB
  Теоретичні питання для самоконтролю Що означає термін логіка і в чому полягає проблема визначення логіки як науки Назвіть об'єкт предмет вивчення формальної логіки Яку сторону мислення вивчає логіка Що таке пізнання форми мислення Який взаємозв'язок між пізнанням і мисленням Що означає поняття абстрактне мислення Дайте визначення логічної форми істинності та правильності думки Дайте визначення мови та назвіть основні види знаків Що таке процес формалізації в вузькому та широкому значенні Що таке зміст і значення мовних виразів...
48029. Моделі і методи прийняття рішень в економіці 779.5 KB
  Оптимізація календарного плану реалізації запасів сільськогосподарської продукції за умов цінового ризику. У числі найвідоміших задач математичного програмування можна назвати такі: оптимізація виробничої програми фірми оптимізація плану перевезень продукції оптимізація варіанту розподілу завдань між виконавцями оптимізація плану введення в дію нових виробничих потужностей оптимізація портфеля фінансових активів тощо. За умов забезпечення випуску заданих обсягів виробництва продукції й обмежень із кількості основних виробничих ресурсів...
48030. МОДЕЛИРОВАНИЕ, АНАЛИЗ И ОПТИМИЗАЦИЯ БИЗНЕС-ПРОЦЕССОВ 2.2 MB
  Пудовкина МОДЕЛИРОВАНИЕ АНАЛИЗ И ОПТИМИЗАЦИЯ БИЗНЕСПРОЦЕССОВ Учебное пособие Челябинск Издательство ЮУрГУ 2006 УДК Пудовкина С. Учебное пособие предназначено для студентов изучающих дисциплины Математические методы и модели в экономике Математическая экономика Моделирование экономических систем и процессов Имитационное моделирование Анализ и оптимизация бизнеспроцессов и обучающихся по специальностям Менеджмент организаций Экономика и управление на предприятии Финансы и кредит Прикладная информатика в экономике....
48031. Макроекономіка. Опорний конспект 1.62 MB
  Сукупні видатки і ВВП. Високий і зростаючий рівень національного виробництва тобто рівень реального валового внутрішнього продукту ВВП. Сукупним вимірником національного виробництва виступає валовий внутрішній продукт ВВП що виражає ринкову вартість кінцевих товарів і послуг. Агреговані величини характеризують ринкову кон'юнктуру і її зміну ринкова ставка відсотка ВВП загальний рівень цін рівень інфляції рівень безробіття й ін.
48032. Етика. Курс лекцій 2.21 MB
  СЕНС ЖИТТЯ І СТАВЛЕННЯ ДО СМЕРТІ Звідки постає проблема сенсу життя людини 150 Способи осмислення людського буття 155 Феномен смерті 166 Життя як дарунок і відповідь 176 Лекція 7. МОРАЛЬНА САМОСВІДОМІСТЬ Поняття моральної самосвідомості 221 Честь і гідність людини 223 Совість – центральний чинник моральної самосвідомості людини 229 Розкаяння 238 Поняття сорому 241 Лекція 9. ДІЯ І СВОБОДА ЛЮДИНИ Поняття свободи етичний аспект 259 Свобода дії свобода вибору свобода волі 261 Свобода як моральна цінність людського буття 269 ...
48034. Математична теорія 286.5 KB
  Функції та їх властивості. Кажуть що задано функцію з областю визначення X якщо кожному елементу х з цієї множини ставиться у відповідність рівно одне значення y з деякої множини Y Дві функції однакові якщо: однаковий закон відповідності; однакова область визначення. Графік функції множина точок на координатній площині координати яких задовольняють дане співвідношення Ознака графіка функції. Якщо кожна лінія координатної площини є графіком функції якщо кожна пряма паралельна до Оу перетинає цю лінію в одній точці або...
48035. Понятийный аппарат менеджмента, его теоретические основы 87.5 KB
  Понятие организации Для эффективного функционирования менеджмента должна быть создана организация в которой осуществляется деятельность менеджеров. Понятие организации в менеджменте с течением времени претерпело ряд существенных изменений. Из всего многообразия определений понятие организации можно выделить следующие.
48036. МЕНЕДЖМЕНТ ПЕРСОНАЛОМ. ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЙ 2.62 MB
  Важливим елементом продуктивних сил є люди з їхнім рівнем освіти, досвіду й майстерності. В теорії менеджменту використовується значна кількість термінів відносно людей, зайнятих у виробництві: трудові ресурси, людський фактор, кадри, персонал