65689

ОПТИМІЗАЦІЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ТА ПУХЛИНОПОДІБНИХ УТВОРЕНЬ ЯЄЧНИКІВ

Автореферат

Медицина и ветеринария

Для досягнення мети поставлені такі задачі: Дати клінічну характеристику пацієнток із доброякісними новоутвореннями яєчників та оцінити діагностичну чутливість та специфічність ультразвукових методів трансабдомінальна трансвагінальна сонографія та допплерометрія...

Украинкский

2014-08-03

266 KB

1 чел.

PAGE  20

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВЯ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

АЛЕКСАНДРОВ ОЛЕКСІЙ ЛЕОНІДОВИЧ

УДК 618.11-006-076/.-079

ОПТИМІЗАЦІЯ ДИФЕРЕНЦІЙНОЇ ДІАГНОСТИКИ ДОБРОЯКІСНИХ ПУХЛИН ТА ПУХЛИНОПОДІБНИХ

УТВОРЕНЬ ЯЄЧНИКІВ

14.01.01 – акушерство та гінекологія

Автореферат дисертації

на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Одеса – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Одеському національному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор

Дубініна Владлена Геннадіївна,

Одеський національний медичний університет МОЗ України, професор кафедри акушерства та гінекології №1

Офіційні опоненти:

доктор медичних наук, професор

Сенчук Анатолій Якович,

Київський медичний університет народної медицини, завідувач кафедри акушерства та гінекології

доктор медичних наук, професор

Вовк Іраїда Борисівна,

Державна установа «Інститут педіатрії, акушерства та гінекології НАМН України»,

завідувач відділення планування сім’ї

Захист відбудеться «20» квітня 2011 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 41.600.02 при Одеському національному медичному університеті МОЗ України (65082, Одеса, Валіховський пров., 2).

 

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського національного медичного університету МОЗ України (65082, Одеса, Валіховський пров., 3).

Автореферат розісланий «19» березня 2011р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради Д 41.600.02

к. мед. н., доцент                                  Т.В.Стоєва


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників посідають одне з перших місць серед захворювань органів репродуктивної системи і часто призводять до інвалідизації жінок. За останні 10 років частота цієї патології серед пухлин статевих органів у жінок не має тенденції до зниження та коливається від 6 % до 25,4 % (В.М. Запорожан, 2008; Л.І. Воробйова, 2010; F. Marocco et al., 2010).

Незважаючи на постійне вдосконалення діагностики, точний діагноз нерідко є інтра- та післяопераційним, що може вимагати повторних оперативних втручань. Тому пошук принципово нових методів, які в комплексі з іншими, дозволили б підвищити точність диференційної діагностики яєчникових новоутворень, є надзвичайно актуальним (В.Г. Дубініна, 2010; A. Asante et al., 2010).

Розробка нових технологій, впровадження їх у практичну охорону здоров'я сприяли суттєвим змінам традиційних уявлень про діагностичні критерії та лікувальну тактику багатьох гінекологічних захворювань, зокрема, новоутворень яєчників.

Між істинними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників існує лише зовнішня подібність, однак їх патоморфологічна сутність є глибоко відмінною, що зумовлює необхідність індивідуалізації лікувальних заходів у кожному конкретному випадку. Серед найбільш значимих ускладнень яєчникових новоутворень є порушення генеративної та сексуальної функції, хронічні тазові болі, розрив та перекрут кісти, схильність до рецидивів та виникнення злоякісних пухлин яєчників. Через неоднозначність поглядів на етіопатогенез доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників тактика лікування, хоча і є досить різноманітною, але не завжди ефективною (І.Б. Вовк, 2007; В.К. Чайка, О.М. Носенко, 2008; І.З. Гладчук, Н.М. Рожковська, 2010).

Використання кольорового допплерівського картування у поєднанні з трансвагінальною та абдомінальною ехографією дає змогу проводити ефективну диференційну діагностику новоутворень яєчників.

Перспективи підвищення ефективності діагностики пухлин пов'язані з практичним використанням пухлиноспецифічних маркерів (онкомаркерів) з високою чутливістю та специфічністю. Втім, слід зазначити, що на сьогодні немає онкомаркерів з чутливістю, що наближується до 100 % (В.Ф. Нагорна, 2005; D. Aoki et al., 2005).

Відсутність єдиних загальновизнаних поглядів на тактику ведення таких хворих свідчить про необхідність подальшого вивчення етіопатогенетичних аспектів цих захворювань та пошуку нових підходів до диференційованого лікування (А.Я. Cенчук, 2006; В.К. Кондратюк, 2009).

Таким чином, вдосконалення диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників дасть змогу обрати оптимальну лікувальну тактику, покращити результати лікування, зберегти репродуктивну функцію та зменшити інвалідизацію жінок.

Зв’язок роботи з науковими планами, програмами, темами. Наші дослідження продовжують і розвивають напрямок науково-дослідних робіт кафедри акушерства та гінекології №1 Одеського національного медичного університету та є складовою НДР ОНМедУ «Сучасний стан діагностики та лікування захворювань репродуктивної системи та вдосконалення діагностично-лікувальних заходів з залученням сучасних технологій» (ДР № 0107U011178). Дисертант є співвиконавцем зазначеної теми.

Мета і задачі дослідження

Метою дослідження стало вдосконалення диференційної діагностики доброякісних пухлин яєчників (ДПЯ) та пухлиноподібних утворень яєчників (ППУЯ) для оптимізації лікувальної тактики та підвищення ефективності лікування.

Для досягнення мети поставлені такі задачі:

  1.  Дати клінічну характеристику пацієнток із доброякісними новоутвореннями яєчників та оцінити діагностичну чутливість та специфічність ультразвукових методів (трансабдомінальна, трансвагінальна сонографія та допплерометрія) в діагностиці доброякісних новоутворень яєчників.
  2.  Визначити частоту експресії маркерів клітинного диференціювання (CD-рецепторів) у крові пацієнток з доброякісними та пухлиноподібними утвореннями яєчників.
  3.  Оцінити особливості порушень різних ланок Т- та В-системи імунітету залежно від типу новоутворення в яєчнику.
  4.  З’ясувати корелятивні особливості між інтенсивністю інтратуморальної пенетрацї CD-маркерами та рівнем експресії CD-маркерів у крові жінок з яєчниковими новоутвореннями.
  5.  Розробити алгоритм диференційної діагностики доброякісних пухлин і пухлиноподібних захворювань яєчників та оцінити його ефективність.

Об’єкт дослідження: доброякісні пухлини та пухлиноподібні утворення яєчників.

Предмет дослідження: клінічний перебіг захворювання, анатомо-функціональний стан органів малого таза, імунний статус, морфофункціональний стан яєчників у пацієнток із доброякісними новоутвореннями.

Методи дослідження: клініко-лабораторні, інструментальні, імунологічні, морфологічні, імуногістохімічні, статистичні.

Наукова новизна одержаних результатів. На підставі проведених досліджень доведено, що у пацієнток з ДПЯ, на відміну від ППУЯ, спостерігається достовірне зниження показників експресії маркерів клітинного диференціювання : CD3+, CD8+, CD56+, CD3+HLA+DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA, CD19+, NK CD16/56+, активованих NK CD16/56+ та показників функціональної активності фагоцитуючих клітин в 1,5 рази, що може бути використане як додатковий диференційно-діагностичний критерій. Також важливим є те, що зміни показників CD-маркерів та функціональної активності фагоцитуючих клітин найбільш виражені у жінок з епітеліальними пухлинами (зниження в 2,3 рази).

Вперше встановлено, що інтенсивність інтратуморальної пенетраці ї CD3, CD20, CD45RО корелює з рівнем експресії CD-маркерів в крові. При цьому кореляційна залежність між рівнем CD3+ в крові пацієнток та експресією CD3 в новоутвореннях (R = 0,72, p < 0,01), між рівнем CD19+ в крові пацієнток та експресією CD20 в новоутвореннях (R = 0,70, p < 0,01) та рівнем CD45RA в крові пацієнток і експресією CD45RO в новоутвореннях (R = 0,69, p < 0,01). Все це підтверджує специфічні порушення Т- та В-систем імунітету, що дає підставу стверджувати, що у хворих з низьким рівнем експресії CD-маркерів в тканинах яєчникових новоутворень існує підвищений ризик рецидиву хвороби та схильність до прогресування пухлинного процесу в майбутньому.

Вперше запропоновано використання показників маркерів клітинного диференціювання (CD-рецепторів) у проведенні диференційної діагностики між різними типами новоутворень в комплексі з традиційними методами.

Практичне значення одержаних результатів. Розроблено алгоритм диференційно-діагностичного моніторингу, спрямований на визначення етіології захворювання, стану гормонального та імунологічного гомеостазу, а також комплексне обстеження із використанням сучасних апаратних методів діагностики, що дає змогу верифікувати ураження яєчників, супутню патологію, покращити віддалені наслідки лікування, зменшити можливість рецидивів, що особливо важливо в репродуктивному віці, та визначити необхідність радикального хірургічного втручання.

Розроблені диференційно-діагностичні алгоритми впроваджені і  застосовуються в Центрі реконструктивної та відновної медицини ОНМедУ (Університетська клініка), КУ «МКЛ №9 ім. проф. О.І. Мінакова», 411-му Військовому клінічному шпиталі Південного регіону. Результати дослідження також впроваджені в навчальний процес кафедри акушерства та гінекології № 1 Одеського національного медичного університету.

Особистий внесок здобувача полягає в постановці задач дослідження, обґрунтуванні та розробці методів їх розв’язання, науковому аналізі та інтерпретації одержаних результатів, формулюванні основних положень та висновків дисертації. Автором особисто проведені патентно-інформаційний пошук, відбір, обстеження, лікування пацієнток, статистична обробка  та інтерпретація результатів дослідження, підготовка наукових праць до публікації, написання й оформлення дисертації і автореферату.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені і дістали позитивну оцінку на V-й Всеукраїнській конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії в гінекології (Одеса, 2008), VII-й Науково-практичній конференції “Інтеграційні ініціативи в акушерстві та гінекології” (Львів, 2009), Пленумі асоціації акушерів-гінекологів України (Чернівці, 2009), міжнародній конференції “Актуальные вопросы акушерства, гинекологии и перинатологии” (Судак, 2007, 2009, 2010).

Публікації. Результати дисертації опубліковані у 9 наукових роботах, у тому числі 7 статей у наукових фахових виданнях, акредитованих ВАК України, з яких 4 статті у збірниках наукових праць, та 2 тези міжнародних конференцій.

Обсяг та структура дисертації. Робота викладена на 186 сторінках машинописного тексту, складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів і методів досліджень, трьох розділів власних досліджень, висновків та списку використаних джерел. Дисертація ілюстрована 43 таблицями та 46 рисунками. Список літератури містить 300 джерел, з них 155 вітчизняних та російськомовних й 145 зарубіжних авторів.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 Матеріали та методи дослідження. Під нашим спостереженням перебували 180 жінок віком від 17 до 55 років. Усі пацієнтки були розподілені на дві групи. Першу групу склали 90 жінок (середній вік - 30,39±0,72 років) з доброякісними пухлинами яєчників. До другої групи увійшли 90 пацієнток (середній вік - 32,12±0,77 років) з пухлиноподібними утвореннями в яєчниках. За лабораторними показниками дані дослідження осіб основних груп були зіставлені з даними 30 соматично і гінекологічно здорових жінок репродуктивного віку, об’єднаних у контрольну групу.

Усім пацієнткам проводили комплексне обстеження, що складалося з клінічних (скарги, анамнез хвороби, збір репродуктивного анамнезу, фізікальне, гінекологічне обстеження), інструментальних (УЗД та допплерометрія), лабораторних методів обстеження (гормональний профіль, імунологічний статус). Також проводились патогістологічне та імуногістохімічне дослідження новоутворень яєчників, видалених під час операції.

Ультразвукове сканування здійснювали на апараті ALOKA «5000» (Японія) з використанням трансабдомінального датчика з частотою 3,5 мГц та піхвового датчика частотою 7 мГц з функцією кольорового допплерівського картування та імпульсно-хвильової допплерометрії. У всіх пацієнток УЗД виконували одночасно з поєднанням обох методик, що дозволило значно підвищити точність діагностики нозологічних форм патологічного утворення в ділянці яєчників, а також виявити супутню патологію органів малого таза.

Ехографічно визначали: топографію, розміри, контури, ехоструктуру, стан капсули яєчникового новоутворення. З метою виявлення анатомічних змін матки та яєчників обстеження здійснювалось у першу фазу менструального циклу. З метою верифікації діагнозу проводили повторне обстеження в другу фазу менструального циклу.

Допплерівську оцінку кровоплину в кістозних утвореннях яєчників здійснювали на 5-7-й день менструального циклу за допомогою допплерівського блока пульсуючої хвилі і кольорового допплерівського каптажу. Автоматично розраховувались швидкості кровоплину: максимальна систолічна (Vmax), кінцева діастолічна (Vmіn), середня максимальна (TAmax), середня систолічна (Vs), середня діастолічна (Vd), а також індекс резистентності (ІR), пульсаційний індекс (PІ). Оцінювали розташування судин, наявність дикротичної виїмки на початку діастоли. При вивченні кровоплину в маткових та яєчникових артеріях їх візуалізація здійснювалась на рівні перешийка матки, а дослідження яєчникової артерії на рівні воріт яєчника. Також детально вивчались особливості кровоплину яєчникових новоутворень.

З метою визначення гормонального профілю пацієнток репродуктивного віку проводили гормональне дослідження в динаміці менструального циклу – 7-й, 14-й та 21-й дні, яке складалося з визначення рівня гонадотропних гормонів (ЛГ, ФСГ та пролактину), стероїдних гормонів (естрадіолу, прогестерону, тестостерону) та рівня ТТГ у сироватці крові обстежуваних груп пацієнток.

Усім пацієнткам було проведено комплексне імунологічне обстеження крові за допомогою апарата Architect ci8200 (Abbott Diagnostics, США), яке полягало у визначенні субпопуляції лімфоцитів крові (Т-лімфоцити (CD3+) : % цитолітичних Т-лімфоцитів (CD3+CD56), % активованих Т-лімфоцитів (CD3+HLA), Т-хелперні лімфоцити (CD3+CD4+) : % некомітованих Т-хелперів (CD4+45RA), Т-супресорно/цитотоксичні лімфоцити (CD3+), співвідношення показників CD3+CD4+/CD3+CD8+, В-лімфоцити (CD19+), природні кілери (CD16/56+) : % активованих природних кілерів (CD16/56+)), концентрації імуноглобулінів А, М, G у сироватці крові, циркулюючих імунних комплексів, функціональної активності фагоцитуючих клітин крові (абсолютна кількість фагоцитуючих клітин, активність фагоцитозу, інтенсивність фагоцитозу, НСТ-тест спонтанний, НСТ-тест стимульований, функціональний резерв), активність комплементу (СН50). 

Для вивчення структурних та імуногістохімічних особливостей новоутворень яєчників була використана гістологічна класифікація пухлин яєчників ВООЗ (Женева, 1999 р.). Для імуногістохімічного дослідження виявляли інтенсивність експресії рецепторів Т-клітин (CD3, CD45RO) та В-клітин - CD20 в тканинах яєчникових новоутворень, які функціонально зв’язані з рівнем CD-маркерів у крові пацієнток та відображають характер зрушень імунної системи.

Усі пацієнтки основної групи були прооперовані згідно показань, визначених наказом МОЗ №676 від 31.12.2004 р. «Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги» з використанням лапароскопічного доступу у 177 хворих. У двох жінок був використаний вагінальний доступ (вагінальна гістеректомія з приводу супутньої міоми матки з резекцією ураженого яєчника) та в одному випадку лапаротомного доступу (доступ здійснювали розрізом за Пфаненштилем з наступною правобічною аднексектомією та біопсією контрлатерального яєчника). Лапароскопічні операції виконували за допомогою ендоскопічного обладнання компанії “Karl Storz” (Німечина) за стандартною методикою під комбінованим ендотрахеальним наркозом. Ендоскопічну візуалізацію стану ендометрію та діагностику внутрішньоматкової патології проводили за допомогою гістероскопа «Karl Storz».

Усі лапароскопічні операції на яєчнику були виконані з використанням біполярної техніки. Використовували такі методи оперативного лікування : енуклеація кісти, резекція яєчника, оваріектомія, дрілінг яєчника, біопсія яєчника. З приводу супутньої патології проводили адгезіолізіс, сальпінгооваріолізіс, міомектомію, тубектомію, ексцизію або коагуляцію вогнищ ендометріозу та ін. В основу морфологічної оцінки ендометрію та іншої внутрішньоматкової патології покладена класифікація гіперпластичних процесів за даними ВООЗ.

Отримані в результаті досліджень дані опрацьовані за методом варіаційної статистики та за допомогою пакета прикладних програм Statistica 7.0 (StatSoft Inc., США).

Результати досліджень та їх обговорення. Одержані нами результати свідчать, що в більшості випадків – 81 (90%) для жінок з ДПЯ та 85 (94,4%) для хворих з ППУЯ домінантним був больовий синдром різного ступеня інтенсивності, при цьому пацієнтки характеризували ці болі як ниючі, колючі, пекучі, тягнучі або просто тяжкість в нижніх ділянках живота. Вегето-вісцеральні прояви захворювання, такі як слабкість, головний біль, серцебиття, пітливість, похолодання рук та ніг, підвищення або зниження лібідо були більш характерні для жінок з ППУЯ – 8 (8,9%) випадків. Деякі пацієнтки скаржились на дизурію, діспареунію та субфебрильну лихоманку.

Супутня патологія органів малого таза була діагностована у 101 (56,1%) пацієнтки, при цьому 20 (19,8%) жінок мали поєднану гінекологічну патологію, тобто більш як два захворювання одночасно. У 48 (53,3%) жінок з ДПЯ при обстеженні та під час оперативного втручання була виявлена різноманітна патологія органів малого таза (рис. 1), серед якої у 17 (18,9%) був зовнішній ендометріоз різного ступеня тяжкості, у 10 (11,1%) пацієнток було діагностовано первинну або вторинну неплідність. Злукові процеси малого таза різного ступеня були діагностовані у 7 хворих (7,8%) і посідали третє місце, лейоміоми різного розміру та локалізації були виявлені у 5 (5,6%) пацієнток. Хронічні запальні процеси, такі як гідросальпінкси, діагностовано у трьох жінок. Інша гінекологічна патологія, така як аденоміоз, аномалії органів малого таза (неповне подвоєння матки, гіпоплазія матки) та патологія ендометрія (поліпи ендометрія), були діагностовані у двох випадках.

У пацієнток з ППУЯ супутню гінекологічну патологію було діагностовано у 73 жінок (81%), що майже в 1,5 рази частіше, ніж у пацієнток з ДПЯ. Найчастіше діагностувався зовнішній ендометріоз різного ступеня – у 31 (34,4 %) випадку. Друге місце – 17 (18,9%) пацієнток, займала неплідність. У 13 (14,4%) жінок були виявлені злукові процеси різної тяжкості, що вдвічі перевищувало цей показник в першій групі. Лейоміоми були діагностовані у 8 (8,9%) хворих, що майже у 2 рази перевищувало відносний показник першої групи. У 3 (3,3%) пацієнток була діагностована патологія ендометрія (поліпи ендометрія).

Різноманітна екстрагенітальна патологія була виявлена у 33 (18,3%), з 180 пацієнток основних груп. При цьому серцево-судинна патологія (вегето-судинна дистонія та гіпертонічна хвороба) була у 14 (42,4%) серед усього контингенту хворих.

Рис. 1 Патологія органів малого таза у пацієнток основних груп

На другому місці – 8 (24,2%) випадків були захворювання травного тракту, печінки та жовчного міхура. У решти хворих були виявлені захворювання нирок (хронічний пієлонефрит, кіста нирки), дихальних шляхів та інші.

Що стосується оперативних втручань на яєчнику, які були виконані пацієнткам основних груп, то у 74 (82,2%) жінок з ДПЯ та у 70 (77,8%) з ППУЯ були виконані ізольовані операції на яєчнику, які полягали в енуклеації новоутворення лапаротомічним або лапароскопічним доступом, резекції, дрілінгу, біопсії яєчника, видаленні параоваріальної кісти або комбінації цих операцій. Комбіновані операції (сальпінгооваріолізіс, аднексектомія, гістеректомія з додадками) були виконані у 16 (17,8%) жінок з ДПЯ та у 20 (22,2%) з ППУЯ. Супутні оперативні втручання виконані у 38 (42,2%) хворих з ДПЯ та у 56 (62,2%) з ППУЯ.

Гістологічно в групі з ДПЯ цистаденоми траплялися в 64 (71,1%) випадках, з яких 30 (46,8%) – серозні цистаденоми (СЦ), 25 (39%) – муцинозні цистаденоми (МЦ) та 9 (14,2%) – ендометріоїдні (ЕЦ), зрілі тератоми (ЗТ) були діагностовані у 25 (27,8%) пацієнток та в одному випадку (1,1%) була діагностована пухлина Бреннера. В групі з ППУЯ були виявлені ендометріоїдні кісти (ЕК) в 35 (38,9%) випадках, кісти жовтого тіла (КЖТ) у 20 (22,2%) хворих, фолікулярні кісти (ФК) – 11 (12,2%), прості кісти (ПК) у 14 (15,6%) та параоваріальні кісти (ПАК) у 10 (11,1%) пацієнток.

Нами проведено ретроспективний аналіз діагностичної точності, чутливості та специфічності ультразвукового дослідження з використанням допплерометрії у пацієнток основних груп. Зазначимо, що у жінок з ДПЯ чутливість цього методу склала 70,3%, специфічність – 57,6%. При цьому діагностична точність методу в цій групі хворих склала 59,2%. В групі пацієнток з ППУЯ чутливість та специфічність склали 91,3% та 85,4% відповідно, при діагностичній точності (86,6%).

Внутрішньопухлинний кровоток (рис.2) в ДПЯ було виявлено у 56 (62,2%) випадках цієї категорії хворих, при цьому в переважной більшості у жінок з епітеліальними пухлинами. Частіше він був виявлений за МЦ – в 22 (88%) серед 25 хворих, за СЦ – у 25 (83%) пацієнток та за ЕЦ у 4 (44,4%) хворих. Середні показники РІ становили (0,9±0,05) за МЦ, (0,7±0,02) за СЦ, та (0,64±0,02) за ЕЦ. При цьому показники индекса резистентності становили (0,52±0,015) за СЦ, (0,59±0,08) за МЦ та (0,58±0,04) у жінок з ЕЦ. У випадках зі ЗТ внутрішньопухлинний кровоток достовірно не виявлявся в більшості (21 – 84%) випадків, тільки у чотирьох жінок були виявлені поодинокі кольорові локуси при спектральної допплерографії з IR в межах (0,43±0,05) та РІ в межах (0,45±0,05).

Рис. 2 Показники допплерометричних параметрів – пульсаційного індексу (PI)     та індексу резистентності (IR) у хворих із доброякісними новоутвореннями яєчників

Показники РІ та IR були дуже подібними до цифр, які були виявлені у хворих зі зрілими тератомами. Кровоток в групі з ДПЯ мав достовірні відмінності (р<0,05) від ППУЯ та переважно був по периферії пухлин, тому він мав низьку швидкість та високу резистентність. При зіставленні допплерометричних показників в різних локусах доброякісних пухлин між ними не було виявлено значних відхилень.

Під час проведення допплерометрічного дослідження в ЕК кровоток було виявлено у 25 (71,4%) хворих з цією патологією. Особливістю кровотоку в стінці ЕК була його низька швидкість та висока периферична резистентність (IR – 0,56±0,06 и РІ – 0,82±0,09). Слабка васкуляризація цих новоутворень допомагає диференціювати їх з КЖТ, які мають дуже гарне кровопостачання. По періферії КЖТ була виявлена досить інтенсивна васкуляризація, яка характеризувалась низькою резистентністю (IR – 0,43±0,05) та РІ (0,58±0,08). У жінок із ФК було виявлено досить бідний судинний рисунок у стінках кіст, який нагадував кровообіг в середню та пізню фолікулярну фазу менструального циклу. Отримані значення РІ та IR були в межах (0,76±0,07) та (0,52±0,04) відповідно. Зазначимо, що надійних ехографічних диференційно-діагностичних критеріїв між ФК та однокамерними гладкостінними цистаденомами за допомогою допплерометрії отримано не було. У пацієнток з ПК та ПАК не було виявлено кровотоку в новоутвореннях, при цьому кровообіг в яєчнику був характерним для нормальної яєчникової тканини.

При дослідженні рівней ЛГ, ФСГ, пролактину, ТТГ, естрадіолу, прогестерону та тестостерону у пацієнток репродуктивного віку в обох основних групах не було виявлено значних достовірних відхилень від показників жінок контрольної групи (р <0,05), за винятком жінок з ФК, ЕК та КЖТ, які мали незначне підвищення ЛГ та ФСГ в динаміці менструального циклу.

При проведенні комплексного імунологічного обстеження було виявлено, що хворі з ДПЯ (рис. 3) порівняно з контрольною групою мали достовірне (p<0,05) зниження відносних та абсолютних цифр Т-клітин (CD3+) в 1,3 та 2,3 рази відповідно. Показник CD3+HLA+DR+ був також достовірно (p<0,05) знижений в 1,53 рази. Відносна та абсолютна кількість Т-хелперів (CD3+CD4+) була знижена в 1,36 та 2,23 рази відповідно (p<0,05). Відносна кількість (CD4+45RA+) була також достовірно (p<0,05) знижена в 1,42 рази. Показники відносної та абсолютної кількості Т-супресорів (CD3+CD8+) були достовірно (p<0,05) знижені в 1,3 та 1,93 рази відповідно. Відношення (CD3+CD4+/CD3+CD8+) в середньому не виходило за межи норми. Показники відносної та абсолютної кількості В-лімфоцитів (CD19+) були достовірно (p<0,05) знижені порівняно з групою контролю в 1,75 та 2,5 рази відповідно. Відносна та абсолютна кількість NK-клітин (CD16/56+) була достовірно (p<0,05) меншою, ніж в контрольній групі в 2,45 та 3,3 рази відповідно, при цьому відносна кількість активованих NK (CD16/56+CD8+) була знижена в 1,92 рази.

Рис. 3 Показники відносної кількості CD-маркерів у пацієнток з ДПЯ

Абсолютна кількість фагоцитуючих клітин, активність та інтенсивність фагоцитозу в групі з ДПЯ (табл. 1) були достовірно (p<0,05) знижені порівняно з контрольною групою в 4,2, 1,5 та 2,7 рази відповідно. Не було виявлено достовірних відхилень в цифрах НСТ-тесту стимульованого, функціонального резерву та активності комплементу порівняно з контрольною групою. Показники імуноглобулінів також не мали достовірних відхилень від норми порівняно з контрольною групою. При цьому кількість циркулюючих імунних комплексів (ЦІК) достовірно (p<0,05) в 1,2 рази перевищувала цифру контрольної групи.

Таблиця 1

Показники функціональної активності клітин, що фагоцитують

Показник

Контрольна група (n=30)

Група жінок з ДПЯ (n=90)

Група жінок з ППУЯ (n=90)

Абсолютна кількість фагоцитуючих клітин, *109

3,0±0,1

0,7±0,05*

1,9±0,2*

Активність фагоцитозу, %

71,1

46,1±1,8*

51,7±1,8*

Інтенсивність фагоцитозу, %

9,5±0,3

3,5±0,3*

4,5±0,2*

НСТ-тест спонтанний, %

12,4±0,4

4,8±0,3*

7,0±0,4*

НСТ-тест стимульований, %

21,1±0,6

20,2±0,5

21,3±0,8

Функціональний резерв, %

92,1,4

89,5±1,4

90,8±1,6

Активність комплементу, СН50, ЛО

71,1

74,3±1,8

75,1±2,2

Примітка * - р <0,05 відносно даних попередньої групи

При проведенні імунологічного обстеження у пацієнток з ППУЯ було виявлено, що ці хворі (рис. 4) порівняно з контрольною групою також мали достовірні (p<0,05) зниження усіх основних показників маркерів клітинного диференціювання. При цьому зниження відносних та абсолютних показників Т-клітин (CD3+) було в 1,1 та 1,6 рази відповідно. Показник CD3+HLA+DR+ був на нижній межі норми. Відносна та абсолютна кількість Т-хелперів (CD3+CD4+) була знижена в 1,2 та 2 рази відповідно. Відносна кількість (CD4+45RA+) була знижена в 1,2 рази.

Показники відносної та абсолютної кількості Т-супресорів (CD3+CD8+) були достовірно (p<0,05) знижені в 1,1 та 1,4 рази відповідно. Відношення (CD3+CD4+/CD3+CD8+) в середньому не виходило за межи норми. Показники відносної та абсолютної кількості В-лімфоцитів (CD19+) були знижені порівняно з групою контролю в 1,46 та 1,5 рази відповідно. Відносна та абсолютна кількість NK-клітин (CD16/56+) була достовірно (p<0,05) меншою, ніж в контрольній групі, в 1,98 та 1,4 рази відповідно, при цьому відносна кількість активованих NK (CD16/56+CD8+) була знижена в 1,64 рази. Показники вмісту імуноглобулінів та ЦІК в цій групі не мали достовірних відхилень порівняно з контрольною групою.

Рис. 4. Показники відносної кількості CD-маркерів у пацієнток з ППУЯ

Абсолютна кількість фагоцитуючих клітин, активність та інтенсивність фагоцитозу в групі з ППУЯ (табл. 1) були достовірно (p<0,05) знижені порівняно з контрольною групою в 1,5, 1,35 та 2,1 рази відповідно. У пацієнток цієї групи також не було виявлено достовірних відхилень в цифрах НСТ-тесту спонтанного, функціонального резерву та активності комплементу в порівнянні з контрольною групою.

В показниках CD-маркерів та функціональної активності фагоцитуючих клітин були виявлені деякі особливості за різних типів новоутворень. Так, у жінок з СЦ та МЦ було виявлено достовірне (p<0,05) зниження абсолютної та відносної кількості CD-маркерів порівняно з контрольною групою було в 2,3 рази, при цьому цифри функціональної активності фагоцитуючих клітин були достовірно (p<0,05) знижені в 2,4 рази.

У жінок з ЕЦ показники CD-маркерів та фагоцитозу були також достовірно (p<0,05) менші, ніж в групі контролю в 2,78 та 3 рази відповідно. В підгрупі зі ЗТ цифри CD-маркерів та  активності фагоцитуючих клітин мали достовірні (p<0,05) відхилення в 1,9 та 2 рази відповідно. У пацієнтки з пухлиною Бреннера показники CD-маркерів та фагоцитозу були достовірно (p<0,05) менші, ніж в групі контролю в 1,9 та 1,7 раз відповідно.

У жінок з ЕК було достовірне (p<0,05) зниження абсолютної та відносної кількості CD-маркерів порівняно з контрольною групою в 1,4 рази, при цьому цифри функціональної активності фагоцитуючих клітин були знижені в 1,9 рази. У жінок з КЖТ та ФК показники CD-маркерів та фагоцитозу були достовірно (p<0,05) менші, ніж в групі контролю в 1,2 та 1,3 рази відповідно. 

Усі тканини яєчників, видалені під час оперативних втручань, були піддані гістологічному та імуногістохімічному дослідженню з метою виявлення характеру експресії рецепторів CD3, CD20 та CD45RO в яєчниках, які функціонально тісно пов’язані з рівнем CD-маркерів у крові пацієнток.

Було виявлено, що в підгрупі СЦ експресія CD3 та СD45RO була відсутня у 29 (96,6%) випадках, CD20 не виявляли експресії в жодному випадку в цій підгрупі. У підгрупі МЦ експресія CD3 та СD45RO  не була констатована у 23 (92%) випадках та у двох хворих (8%) була непостійною. Маркер CD20 також дав негативну реакцію в усіх випадках. В 6 (66,6%) випадках реакція на CD3 та CD20 в підгрупі ЕЦ була негативною та у 3 (33,4%) – позитивна різного ступеня. Маркер СD45RO дав негативну реакцію в 7 (77,8%) випадках та у двох (22,2%) препаратах реакція була слабовираженою. У підгрупі ЗТ маркер СD3 був відсутній у 24 (96%) випадках та в одному (4%) випадку експресія була слабо вираженою. Маркер CD20 мав негативну експресію в усіх випадках. Також в 24 (96%) випадках експресії СD45RO були повністю відсутні в цих пухлинах та в однієї пацієнтки (4%) констатована непостійна реакція. У пухлині Бреннера не було виявлено пенетрації СD3 та СD20. Реакція на СD45RO виявилась непостійною.

Жінки другої групи мали багато суттєвих відмінностей в експресії СD3, СD20 та СD45RO від жінок першої групи. Підгрупа з ЕК лише в трьох (8,57%) випадках мала негативну експресію СD3, в 16 (45,7%) експресія була непостійною та ще у 6 (17,1%) слабовираженою. Помірна та добре виражена експресія СD3 була виявлена в 10 (28,6%) випадках. Маркер СD20 дав добре виражену та помірну експресію в 22 (62,8%) препаратах, СD45RO мав добре виражену та помірну експресію у 27 (77,1%) випадках.

В КЖТ СD3 мали позитивну експресію в 7 (35%) препаратах та негативну реакцію в 13 (65%). Маркер СD20 виявив позитивну реакцію у 9 (45%) та негативну у 11 (55%) випадках. Рецептор СD45RO дав позитивну експресію у 10 (50%) випадках. В ФК реакція на СD3 була негативною в 10 (90,9%) препаратах. Експресія СD20 була негативною в 10 (72,8%) випадках та слабовираженою в 3 (27,2%) новоутвореннях. Експресія СD45RO була негативною в 9 (81,7%) та у двох (18,3%) експресія була виражена слабо. В ПК негативна експресія СD3 та  СD20 була у 13 (92,8%). Експресія СD45RO була негативною у 12 (85,7%) випадках. В ПАК експресія СD3 та СD20 була негативною в усіх випадках, СD45RO виявив негативну реакцію у 8 (80%) новоутвореннях.

Була встановлена кореляційна залежність між рівнем CD3+ в крові пацієнток та експресією CD3 в новоутвореннях (R = 0,72, p < 0,01), рівнем CD19+ в крові пацієнток та експресія CD20 в новоутвореннях (R = 0,70, p < 0,01) та рівнем CD45RA в крові пацієнток і експресією CD45RO в новоутвореннях (R = 0,69, p < 0,01).

Отже, результати морфологічного та імуногістохімічного дослідження  були остаточними у верифікації діагнозу і підтверджували диференційно-діагностичну цінність та специфічність порушень різних ланок Т- та В-системи імунітету у пацієнток з доброякісними новоутвореннями яєчників. Нами було запропоновано алгоритм диференційної діагностики і диференційного лікування хворих на доброякісні новоутворення в яєчнику.

 

ВИСНОВКИ

У дисертації розв’язано актуальну наукову задачу сучасної гінекології – вдосконалення методів диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників на підставі визначення діагностичних критеріїв УЗД та допплерометрії в комбінації з визначенням рівня маркерів клітинного диференціювання (CD-рецепторів) в крові пацієнток з метою оптимізації результатів лікування та зменшення кількості рецидивів цієї патології.

  1.  Найбільш частими клінічними ознаками ДПЯ і ППУЯ є тазові болі (відповідно 90% і 94 % випадків), порушення менструального циклу (відповідно у 8% хворих з ДПЯ та у 30% жінок з ППУЯ). Найбільш частою супутньою  патологією репродуктивної системи є зовнішній ендометріоз (18,9% у жінок з ДПЯ та 34,4% у жінок з ППУЯ) та неплідність (11,1% у жінок з ДПЯ та 18,9% у пацієнток з ППУЯ).
  2.  Використання комплексного ультразвукового дослідження з допплерометрією у жінок з ДПЯ має чутливість 70,3%, специфічність – (57,6%) та діагностичну точність – (59,2%). В групі пацієнток з ППУЯ чутливість та специфічність склали 91,3% та 85,4% відповідно,  діагностична точність – (86,6%), що свідчить про необхідність удосконалення методів діагностики яєчникових новоутворень.
  3.  У пацієнток з ДПЯ, на відміну від ППУЯ, виявлено достовірне зниження показників експресії маркерів клітинного диференціювання : CD3+, CD8+, CD56+, CD3+HLA+DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA, CD19+, NK CD16/56+, активованих NK CD16/56+ та показників функціональної активності фагоцитуючих клітин в 1,5 рази, що може бути використане як додатковий диференційно-діагностичний критерій.
  4.  Зміни показників CD-маркерів та функціональної активності фагоцитуючих клітин найбільш виражені у жінок з епітеліальними пухлинами (зниження в 2,3 рази) в групі з ДПЯ та у жінок з ендометріоїдними кістами (зниження в 1,4 рази) в групі з ППУЯ.
  5.  Інтенсивність інтратуморальної пенетрації CD3, CD20, CD45RО корелює з рівнем експресії CD-маркерів в крові. При цьому кореляційна залежність між рівнем CD3+ в крові пацієнток та експресією CD3 в новоутвореннях (R = 0,72, p < 0,01), між рівнем CD19+ в крові пацієнток та експресією CD20 в новоутвореннях (R = 0,70, p < 0,01) та рівнем CD45RA в крові пацієнток і експресією CD45RO в новоутвореннях (R = 0,69, p < 0,01) підтверджує специфічні порушення Т- та В-систем імунітету і дає підставу стверджувати, що у хворих з низьким рівнем експресії CD-маркерів або її відсутністю в тканинах яєчникових новоутворень існує підвищений ризик рецидиву хвороби та схильність до прогресування пухлинного процесу.
  6.  Застосування розробленого алгоритму диференційної діагностики ДПЯ та ППУЯ дає змогу визначити найбільш оптимальний метод лікування, уникнути як зайвих та неадекватних операцій, так і повторних оперативних втручань внаслідок недостатньої інформативності існуючих методів діагностики та критеріїв показань для оперативного лікування.

CПИСОК НАУКОВИХ ПРАЦЬ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ              ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Александров А. Л. Современные подходы к диагностике доброкачественных опухолей яичников / А. Л. Александров // Одеський медичний журнал. – 2007. – №4. – С. 79-84.
  2.  Александров А. Л. Возможности комплексного ультразвукового обследования в дооперационной диагностике опухолевидных образований яичников / Н. Н. Рожковская, И. З. Гладчук, А. Л. Александров // Репродуктивное здоровье. – 2007. – №2. – С. 22–25. (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, статистична обробка та аналіз результатів). 
  3.  Александров А. Л. Эффективность дифференциальной диагностики доброкачественных новообразований яичников / Н. Н. Рожковская, А. Л. Александров // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. – 2007. – Т. 143, Ч. 3. – С. 203–205. (Дисертантом особисто набраний клінічний матеріал, проведені ультразвукові дослідження, статистичний аналіз та оцінка результатів).
  4.  Александров О. Л. Оптимізація діагностики доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників / О. Л. Александров, Н. М. Рожковська, В. В. Євдокімова, О. І. Шевченко // Труды Крымского государственного медицинского университета им. С. И. Георгиевского. – 2009. – Т. 145, Ч. 3. – С. 7-8. (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, приймав участь в оперативних втручаннях, статистична обробка та аналіз результатів, оформлення статті).
  5.  Александров О. Л. Оптимізація доопераційної диференційної діагностики доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників / О. Л. Александров, Н. М. Рожковська, І. З. Гладчук, В. В. Євдокімова // Збірник наукових праць асоціації акушерів-гінекологів України. – К. : «Інтермед». – 2009. – С. 6–9. (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, брав участь в оперативних втручаннях, статистична обробка та аналіз  результатів, оформлення статті).
  6.  Александров О. Л. Лапароскопія як засіб вибору в лікуванні вагітних з доброякісними пухлинами та пухлиноподібними утвореннями яєчників / О. Л. Александров, Т. А. Лунько, В. В. Євдокимова, Л. М. Попова // Таврійський медико-біологічний вісник. – 2010. – Т. 13, №3(51). – С. 3–4.  (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, брав участь в оперативних втручаннях, статистична обробка та аналіз результатів, оформлення статті).
  7.  Александров О. Л. Можливі шляхи вдосконалення диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників / В. Г. Дубініна, О. Л. Александров // Здоров’я жінки. – 2010. – №10. – С. 213–215. (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, брав участь в оперативних втручаннях, статистична обробка результатів, оформлення статті).
  8.  Александров О. Л. Використання маркерів клітинного диференціювання для оптимізації діагностики доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників / О. Л. Александров, Н. М. Рожковська, І. З. Гладчук // Матеріали VII–ї науково-практичної конференції “Інтеграційні ініціативи в акушерстві та гінекології”. – Львів. – 2009. – С. 31. (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, брав участь в оперативних втручаннях, статистична обробка та аналіз результатів, оформлення статті).
  9.  Александров А. Л. Ведення пацієнток репродуктивного віку з пухлиноподібними утвореннями яєчників / Н. М. Рожковська, І. З. Гладчук, А. Л. Александров // Збірка тез V-ї Всеукраїнської конференції з ендоскопічної та інноваційної хірургії в гінекології. - Одеса. - 2008. – С. 67–69. (Дисертантом особисто проведені ультразвукові дослідження, брав участь в оперативних втручаннях, статистична обробка та аналіз результатів, оформлення статті).

АНОТАЦІЯ

Александров О.Л. Оптимізація диференційної діагностики доброякісних пухлин та пухлиноподібних утворень яєчників. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.01 – акушерство та гінекологія. – Одеський національний медичний університет МОЗ України. – Одеса, 2011.

Дисертація присвячена вивченню діагностичних можливостей УЗД та допплерометрії, комплексного імунологічного дослідження з визначенням панелі маркерів клітинного диференціювання та визначенню інтенсивності експресії CD-рецепторів в тканинах яєчникових новоутворень з метою покращення диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників та результатів лікування цього контингенту хворих.

Встановлено, що діагностична чутливість та специфічність ехографії органів малого таза в поєднанні з допплерометрією в диференційній діагностиці доброякісних новоутворень яєчників становили 70,3% при ДПЯ та 91,3% при ППУЯ та 57,6% і 85,4% відповідно.

У пацієнток з ДПЯ, на відміну від ППУЯ, виявлено  низьку частоту експресії маркерів клітинного диференціювання та значне зниження функціональної активності фагоцитуючих клітин, які мали специфіку для кожного типу новоутворення. Інтенсивність інтратуморальної пенетрацї CD-маркерами корелює з рівнем експресії цих маркерів в крові.

Був розроблений алгоритм диференційної діагностики доброякісних новоутворень яєчників, застосування якого дозволяє визначити найбільш оптимальний метод лікування, уникнути як зайвих та неадекватних операцій, так і повторних оперативних втручань внаслідок недостатньої інформативності існуючих методів діагностики та критеріїв показань для оперативного лікування.

Ключові слова: доброякісні пухлини яєчників, пухлиноподібні утворення яєчників, ультразвукове дослідження, допплерометрія, комплексне імунологічне дослідження, CD-рецептори.

АННОТАЦИЯ

Александров А.Л. Оптимизация дифференциальной диагностики доброкачественных опухолей и опухолевидных образований яичников. –Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата  медицинских наук по специальности 14.01.01 – акушерство и гинекология. – Одесский национальный медицинский университет МЗ Украины, Одесса, 2011 г.

Диссертация посвящена изучению диагностических возможностей инструментальных методов диагностики (УЗИ и допплерометрия), комплексного иммунологического обследования с определением панели маркеров клеточной дифференцировки (CD-рецепторов) и выявлению экспрессии CD-рецепторов в тканях яичниковых новообразований функционально связанных с уровнем CD-маркеров в крови больных с целью улучшения дифференциальной диагностики доброкачественных новообразований яичников и результатов лечения этого контингента больных.

Под нашим наблюдением находилось 180 женщин в возрасте от 17 до 55 лет с доброкачественными опухолями и опухолевидными образованиями яичников. Наиболее частыми клиническими признаками доброкачественных опухолей и опухолевидных новообразований яичников были тазовые (90% и 94 % случаев соответственно), нарушения менструального цикла (у 8% пациенток с опухолями и у 30% женщин с опухолевидными новообразованиями яичников). Наиболее частой сопутствующей патологией репродуктивной системы были наружный эндометриоз (18,9% у женщин с опухолями и 34,4% у женщин с опухолевидными образованиями) и бесплодие (11,1% и 18,9% соответственно).

Нами установлено, что диагностическая чувствительность и специфичность интравагинальной и трансабдоминальной эхографии в комбинации с допплерометрией в дифференциальной диагностике доброкачественных новообразований яичников составляет 70,3% и 57,6% при доброкачественных опухолях и соответственно 91,3%, 59,2% при опухолевидных яичниковых новообразованиях. При этом диагностическая точность метода составила 59,2% у пациенток с опухолями и 86,6% у пациенток с опухолевидными образованиями яичников.

Разнообразная экстрагенитальная патология была выявлена у 33 (18,3%) пациенток основных групп. При этом наиболее часто выявлялась сердечнососудистая патология (вегето-сосудистая дистония и гипертоническая болезнь), которая была диагностирована у 14 (42,4%) пациенток.

Пациентки основных груп были прооперированы с использованием лапароскопического доступа в 177 случаях, вагинального в 2 случаях (вагинальная гистерэктомия по поводу сопутствующей миомы матки с резекцией пораженного яичника) и в одном случае лапаротомного доступа (доступ осуществляли разрезом по Пфанненштилю с последующей правосторонней аднексэктомией и биопсией контрлатерального яичника). Операции на яичнике, которые были выполнены пациенткам основных груп включали: изолированные операции, которые были выполнены 74 (82,2%) пациенткам с доброкачественными опухолями и 70 (77,8%) пациенткам с опухолевидными образованиями яичников, такие как энуклеация новообразования, резекция, дриллинг, биопсию яичника и комбинированные операции (сальпингоовариолизис, аднексэктомия, гистерэктомия с придатками) были выполнены 16 (17,8%) пациенткам с опухолями и 20 (22,2%) женщинам с опухолевидными процессами в яичнике.

У пациенток с доброкачественными опухолями яичников, в отличие от опухолевидных образований, выявлено снижение експресии маркеров CD3+, CD8+, CD56+, CD3+HLA+DR+, CD3+CD4+, CD4+45RA, CD19+, NK CD16/56+, активированных NK CD16/56+ и показателей абсолютного количества фагоцитов, активности фагоцитирующих клеток в 1,5 раза, что может использоваться как дополнительный дифференциально-диагностический критерий.

При этом показатели иммуноглобулинов не имели достоверных отклонений от нормы в сравнении с контрольной группой, а количество циркулирующих иммунных комплексов в 1,24 раза превышало цифры контрольной группы пациенток у женщин с доброкачественными опухолями яичников.

Выявленные изменения свидетельствуют о нарушениях разных звеньев Т- и В-системы иммунитета, которые имели специфику для каждого типа новообразования. При этом изменения показателей маркеров клеточной дифференцировки были более выражены у пациенток с эпителиальными опухолями (снижение в 2,3 раза), в отличие от пациенток с тератомами, опухолью Бреннера и опухолевидными образованиями яичников, среди которых наиболее существенные отклонения наблюдаются у больных с эндометриоидными кистами (снижение в 1,4 раза), что позволяет использовать этот метод в комбинации с традиционным дифференциально-диагностическим мониторингом.

Было установлено, что существует корреляционная зависимость между уровнем CD3+ в крови пациенток и экспрессией CD3 в новообразованиях (R = 0,72, p < 0,01), уровнем CD19+ в крови пациенток и экспрессией CD20 в новообразованиях (R = 0,70, p < 0,01), уровнем CD45RA в крови пациенток и экспрессией CD45RO в новообразованиях (R = 0,69, p < 0,01), что имеет важное значение для определения риска рецидива и склонности к прогрессированию опухолевого процесса.

Использование разработанного алгоритма дифференциальной диагностики доброкачественных яичниковых новообразований позволит выбрать наиболее оптимальный метод лечения, избежать как лишних и неадекватных операций, так и повторных хирургических вмешательств вследствие недостаточной информативности существующих методов диагностики и критериев показаний для оперативного лечения.

Ключевые слова: доброкачественные опухоли яичников, опухолевидные образования яичников, ультразвуковое исследование, допплерометрия, комплексное иммунологическое исследование, CD-рецепторы.

SUMMARY

Aleksandrov A.L. The improvement of the differential diagnostic for the benign tumors and tumor-like formations of the ovaries. – Manuscript.

Thesis for scientific degree of a candidate of medical sciences in specialty 14.01.01 – obstetrics and gynecology. Odessa National Medical University of Ministry of Public Health Care of Ukraine. – Odessa, 2011.

The thesis is devoted to the studying of diagnostic value of ultrasonography and dopplerometry, complex immunological investigation with a group of cell differentiation markers (CD-receptors) and detection of CD-receptors inside ovarian neoplasms in order to improve the differential diagnostic for the benign tumors and tumor-like formations of the ovaries and treatment results of this pathology.

We established that diagnostic sensitivity of vaginal and abdominal ultrasonography with dopplerometry is 70,3% for benign ovarian neoplasms and 91,3% for tumor-like formations of the ovaries.

Blood of patients who had benign ovarian tumors showed lower levels of CD-markers and phagocytic cells with specific features for each type of tumor than it was for those who had tumor-like ovarian formations. Intensity of intratumoral penetration by CD-markers correlates with the level of CD-markers in patient blood.

The use of the worked out algorithm of the differential diagnostic for benign tumors and tumor-like formations of ovaries will give possibility to choose the most suitable treatment method and help to avoid unnecessary and inadequate operations. Also it will give a chance to avoid repeated operations after inaccurate diagnostic during a preoperative stage.

Key words: benign tumors of ovaries, tumor-like ovarian formations, ultrasonography, dopplerometry, complex immunological investigation, CD-receptors.


Підписано до друку 10.03.2011. Формат 60х84/16.

Папір письмовий. Друк різографічний.Обл.-вид.арк.0,9.

Тираж 100. Зам.455.

ФОП Нелупов А.В.

65006, м. Одеса, вул. Ширшова, 47.

Тел. 701-70-38.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

17315. Створення DLL-бібліотеки 63.99 KB
  Лабораторна робота 1. Створення DLLбібліотеки Мета роботи: 1. Створення DLLбібліотеки 2. Створення рішення з кількох проектів модулів 3. Створення DLLбібліотеки як окремого рішення. 4. Вивчення структури збірки метаданих збірки В платформі Microsoft .NET реалізовано ком...
17316. Візуальне програмування – робота з БД Компонентне програмування – робота з обєктами БД 215.38 KB
  Лабораторна робота 3. Візуальне програмування – робота з БД Компонентне програмування – робота з об'єктами БД. 2 год Мета роботи: Зв'язування даних з елементами управління ListBox і TextBox У палітрі компонентів Toolbox відкрийте вкладку Data і перетягніть на форму компонент...
17318. Візуальне програмування – робота з БД Компонентне програмування – робота з обєктами БД 67 KB
  Лабораторна робота 4. Візуальне програмування – робота з БД Компонентне програмування – робота з об'єктами БД. 2 год Мета роботи: Додавання оновлення і видалення даних Розмістіть на формі дві кнопки Button які налаштуйте відповідно до таблиці властивостей ...
17319. Компонентне програмування – робота з обєктами БД 1.17 MB
  Лабораторна робота 5 Компонентне програмування – робота з об'єктами БД. Мета роботи: 1. Розробка інформаційної моделі схеми бази даних 2. Відображення даних із зв'язаних таблиць 1. Розробка інформаційної моделі схеми бази даних Розробка діаграми дозволяє візуа...
17320. Робота з XML-документами 22.45 KB
  Парадигми програмування Кредит 2 Лабораторна робота 6. Робота з XMLдокументами Мета роботи: Створення і обробка XMLдокументів Завдання для самостійної роботи 1. Виконати приклади лекцій 910 і продемонструвати їхню роботу. 2. Створити проекти з аналогічною функц...
17321. Основы XML 470 KB
  PAGE 13 Лекция 7. Основы XML План 1. Определение и структура XMLдокумента 2. Создание XMLдокумента 3. Способы отображения XMLдокумента. 4. Правила создания корректного XMLдокумента 1. Определение и структура XMLдокумента Любой документ можно представи
17322. Работа с XML в .NET 399.72 KB
  Лекция 8. Работа с XML в .NET План 1. Классы для работы с XML .NET 2. Чтение и запись потоков данных Xml 2.1. Использование класса XmlReader 2.2. Методы чтения данных 2.3. Контроль типов данных при чтении Xmlдокумента 3. Создание XMLдокумента в Visual Studio 1. Классы для работы с XML .NET Мно
17323. Создание XML-документов в .NET 123.45 KB
  Лекция 9. Создание XMLдокументов в .NET План 1. Использование класса XmlWriter запись потоков данных Xml 2. Использование DOM в .Net 2.1. Чтение XMLдокумента с помощью XmlNodeList 2.2. Вставка элементов узлов в XML документ 3. Обработка атрибутов 3.1. Извлечение атрибутов с помощью XmlRead...