65699

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ

Автореферат

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Хоча останній і запровадив спрощення адміністративних процедур автоматичне відшкодування зменшення податкового навантаження стимулював інноваційно-інвестиційну діяльність урегулював адміністрування податків взаємовідносини з контролюючими органами окремі проблеми залишились актуальними.

Украинкский

2014-08-04

216.5 KB

2 чел.

ДЕРЖАВНИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ

МІНІСТЕРСТВА ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

АНДРІЙЧУК Юлія Анатоліївна

УДК 347.73

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ВІДШКОДУВАННЯ ПОДАТКУ
НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ В УКРАЇНІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;
інформаційне право

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському міжнародному університеті.

Науковий керівник:  доктор юридичних наук, професор,

заслужений діяч науки і техніки України

САВЧЕНКО Леся Анатоліївна,
Київський міжнародний університет, проректор з наукової роботи.

Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, доцент

КАСЬЯНЕНКО Любов Михайлівна,

Національний університет державної податкової служби України, завідувач кафедри фінансового права;

 кандидат юридичних наук

РЯДІНСЬКА Валерія Олександрівна,

Державний науково-дослідний інститут

МВС України,

головний науковий співробітник

науково-організаційного відділу.

Захист відбудеться «15» вересня 2011 року о 9 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.732.01  в Державному науково-дослідному інституті МВС України (01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4-А).

З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Державного науково-дослідного інституту МВС України (01011, м. Київ, пров. Кутузова, 4-А).

Автореферат розісланий «___» серпня 2011 року.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                      І.М. Шопіна


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проголошення Конституцією України пріоритету прав і свобод людини та громадянина (ст. 3) спонукає до радикальних перетворень усіх сфер суспільно-політичного й економічного життя в державі. Не є виключенням і сфера оподаткування, яка споконвічно характеризується наявністю діаметрально протилежних інтересів держави й платників податків, що зумовлює постійний пошук нових оптимальних підходів і методів вирішення суспільно-правових конфліктів. Забезпечення балансу публічних і приватних інтересів завжди розглядалось як основне завдання податкової реформи в Україні, результатом якої стало прийняття Податкового кодексу України. Хоча останній і запровадив спрощення адміністративних процедур (автоматичне відшкодування), зменшення податкового навантаження, стимулював інноваційно-інвестиційну діяльність, урегулював адміністрування податків, взаємовідносини з контролюючими органами, окремі проблеми залишились актуальними. Так, у системі оподаткування податок на додану вартість (далі – ПДВ) привертає підвищену увагу і науковців, і практиків, оскільки його адміністрування викликає найбільше протиріч (наприклад, після набрання законної сили Податковим кодексом України (далі – ПК України), у першому півріччі 2011 р. вже видано 15 роз’яснювальних підзаконних нормативно-правових актів щодо ПДВ, а на розгляді Верховної Ради України знаходиться шість законопроектів про внесення змін до ПК України в частині ПДВ).

Незважаючи на це, що останнім часом правове регулювання цього податку в Україні значною мірою наближено до міжнародних вимог, однією із злободенних проблем залишається процес відшкодування ПДВ, що підтвердилось і під час оперативних нарад Державної податкової служби України (далі – ДПС України). Як свідчить вітчизняний і зарубіжний досвід, спрощення процедури відшкодування ПДВ призводить до виникнення тенденції незаконного його відшкодування (за даними ДПС України у 2010 р. незаконно відшкодовано з бюджету 145018 грн.), а її ускладнення – до відвернення оборотних коштів, проблем фінансового планування, несвоєчасного відшкодування цього податку добросовісним платникам тощо (у 2010 р. сума невідшкодованого ПДВ сягнула 29,02 млрд. грн., а на початку 2011 р. – знизилась до 21 млрд. грн.). За даними ДПС України, у 2010 році було відшкодовано ПДВ на суму 4 млрд. грн., заявок же надійшло на 11 млрд. грн., з яких вимоги на 1 млрд. грн. ДПС України вважає необґрунтованими. Окрім того, відшкодування ПДВ постійно оскаржується органами ДПС України: у судах різних інстанцій, з урахуванням справ, що перейшли з попередніх років, у 2010 році знаходилось на розгляді 184 тис. справ на суму 104 млрд. грн. Кількість справ про відшкодування ПДВ у 2010 році становила 68 % (125 тис. справ) на загальну суму 70 млрд. грн. у порівнянні з 2009 роком (88 %). У цілому із зазначеної категорії справ на користь органів ДПС України вирішено 101 тис. справ, що становить 81,2 %.

Теоретичним і практичним проблемам оподаткування, у тому числі окремим аспектам правового забезпечення адміністрування податків, зокрема, податку на додану вартість, інституту його відшкодування в юридичній та економічній літературі традиційно приділяється значна увага. Особливо необхідно відзначити плідну працю: М. Азарова, О. Бандурки, Г. Беха, В. Білоуса, С. Буряка, В. Василинчука, Л. Воронової, П. Геги, В. Гіжевського, І. Голосніченка, О. Гордіна, Р. Довбаша, Л. Касьяненко, Є. Коваленка, В. Корольчука, М. Кучерявенка, Т. Мацелик, А. Нечай, О. Остапенка, О. Пащенко, В. Поповича, Н. Пришви, Т. Проценка, Л. Савченко, Л. Трофімової, М. Шаренка, О. Яковенка, Ф. Ярошенка, К. Ященко, а також російських учених: О. Бастрикова, Д. Вінницького, М. Карасьової, С. Кочкалова, І. Кучерова, К. Орлинова та ін. Окремі проблеми застосування ПДВ, механізму його справляння і відшкодування виступають предметом дослідження фахівців економічного спрямування: В. Андрущенка, О. Ануфрієвої, М. Бадиди, В. Волканова, В. Дедекаєва, Д. Дяковського, О. Жукевича, В. Кмітя, В. Мельника, А. Нонко, Т. Паянок та ін.

Незважаючи на широкий спектр наукових досліджень ПДВ, оптимальних шляхів забезпечення процесу відшкодування цього податку, з урахуванням оновленого податкового законодавства, не віднайдено. Поза увагою науковців залишились важливі питання: судового розгляду як способу вирішення конфліктів з відшкодування ПДВ, забезпечення виконання судових рішень у справах про відшкодування ПДВ, моніторингу ефективності контролю за відшкодуванням цього податку. Також, з огляду на прийняття ПК України, представляє інтерес дослідження підстав і порядку відшкодування ПДВ, його видів у порівняльному аспекті нормативно-правового закріплення та практичного правозастосування.

Необхідність подальших досліджень у цій сфері, а також її наукова та практична значущість визначили вибір теми й методів дослідження, його мету і завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Київського міжнародного університету на 2008–2010 рр., у межах Комплексної програми профілактики правопорушень на 2007–2009 рр., затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767, Концепції реформування податкової системи України, затвердженої Кабінетом Міністрів України від 19.02.2007 № 56-р., Стратегічного плану розвитку державної податкової служби України на період до 2013 року, затвердженого наказом ДПА України № 160 від 07.04.2003 р. та Програми економічних реформ на 2010–2014 рр. Президента України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» від 03.06.2010 р.

Дослідження є частиною науково-дослідної теми Юридичного інституту Київського міжнародного університету «Захист прав людини: міжнародні та національні аспекти» (державний реєстраційний номер 0104U003159), де автор є одним із виконавців.

Мета і завдання дослідження. У дисертаційному дослідженні поставлено за мету на підставі вивчення, аналізу та узагальнення правозастосовчої практики у сфері адміністрування ПДВ дослідити правове регулювання відшкодування цього податку в Україні, окреслити при цьому наявні проблеми та шляхи їх вирішення.

Відповідно до поставленої мети визначені основні завдання дисертаційного дослідження:

  •  проаналізувати генезис наукових досліджень та стан сучасної правової доктрини щодо вивчення становлення і розвитку правового регулювання податку на додану вартість та визначити сутність проблеми його відшкодування в Україні;
  •  охарактеризувати правовий механізм податку на додану вартість, розкрити його складові за новим податковим законом, а також їхнє значення в удосконаленні процесу відшкодування цього податку;
  •  з’ясувати співвідношення понять «податковий спір» і «податковий конфлікт» та охарактеризувати їх юридичні конструкції, виявити причини виникнення спорів при відшкодуванні податку на додану вартість;
  •  визначити основні проблеми ефективного здійснення судового провадження у справах про відшкодування податку на додану вартість та запропонувати шляхи їх вирішення і заходи забезпечення виконання судових рішень у таких справах;
  •  окреслити причини, які призводять до несвоєчасного чи незаконного відшкодування податку на додану вартість, та шляхи їх вирішення;
  •  запропонувати напрями здійснення контролю за відшкодуванням податку на додану вартість і основні показники його ефективності;
  •  розробити заходи адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері відшкодування податку на додану вартість;
  •  сформулювати пропозиції щодо удосконалення правового регулювання відшкодування податку на додану вартість.

Об’єктом дослідження виступають суспільні відносини, що виникають в процесі правового регулювання відшкодування податку на додану вартість.

Предметом дослідження є правове регулювання відшкодування податку на додану вартість в Україні.

Методи дослідження. Методологічну основу дисертаційної роботи склали положення діалектики як загальнонаукового методу пізнання явищ об’єктивної дійсності, інші загальнонаукові та спеціальні методи, а саме: історико-правовий, формально-логічний, порівняльний, статистичні та соціологічні (анкетування, групування, зведення, узагальнення матеріалів практики). Їх застосування визначається системним підходом, що дає можливість досліджувати проблеми в єдності їх соціального змісту та юридичної форми, здійснювати аналіз правового регулювання відшкодування ПДВ. Так, діалектичний метод пізнання процесів, що відбуваються під час здійснення відшкодування ПДВ, дозволяє розглянути його у розвитку та взаємозв’язку, виявити усталені напрями закономірності в цілому (розділи 1–3). Застосування історико-правового методу передбачає вивчення генезису наукових досліджень розвитку податкових категорій, становлення інституту відшкодування ПДВ, визначення правового механізму податку на додану вартість, виявлення зв’язку минулих і сьогоднішніх процесів податкової реформи в Україні (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3). Формально-логічний метод застосовувався при аналізі поняття правового регулювання відшкодування ПДВ, визначенні змісту провадження у справах про відшкодування цього податку та забезпечення виконання судових рішень у таких адміністративних справах, дослідженні причин несвоєчасного і незаконного відшкодування ПДВ, стану моніторингу контролю за його відшкодуванням, розкритті заходів адміністративно-правової протидії правопорушенням у цій сфері (підрозділи 1.3, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3); порівняльний – у процесі аналітичного огляду основних засад нормативно-правового закріплення інституту відшкодування ПДВ в Законі України «Про податок на додану вартість» і Податковому кодексі України, у законодавстві окремих зарубіжних країн, що дозволило сформулювати низку рекомендацій по удосконаленню правозастосовної практики відшкодування ПДВ (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 3.1); статистичний і соціологічний – при опрацюванні даних податкової статистики, матеріалів судової практики, анкетуванні та зведенні матеріалів опитування (підрозділи 2.1, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).

Науково-теоретичне підґрунтя для виконання дисертаційного дослідження склали наукові праці фахівців в галузі філософії, загальної теорії держави і права, податкового права, адміністративного судочинства.

Правову базу дисертаційного дослідження становлять приписи: Конституції України, чинних законодавчих та інших нормативно-правових актів, міжнародно-правових актів, які регулюють суспільні відносини в податковій сфері в цілому і податку на додану вартість зокрема.

Інформаційною й емпіричною основою дослідження стали: судова практика розгляду адміністративних справ про відшкодування ПДВ у 20082010 рр. (за даними Вищого адміністративного суду України); узагальнення практичної діяльності адміністративних судів по розгляду й вирішенню справ про відшкодування ПДВ (вивчено 180 матеріалів справ); результати опитування 145 суддів адміністративних судів в Київській, Житомирській, Хмельницькій областях та 210 платників ПДВ. Також був використаний власний досвід роботи помічником судді Київського апеляційного адміністративного суду.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що за характером розглянутих питань дисертація є новим за змістом комплексним теоретико-практичним дослідженням правового регулювання відшкодування податку на додану вартість в Україні.

Елементи наукової новизни знайшли відображення у таких положеннях:

вперше:

  •  визначено у вітчизняній правовій науці поняття інституту відшкодування податку на додану вартість як сукупності правових норм, що регулюють податкові відносини, які виникають між платником ПДВ та податковим органом з приводу відшкодування з бюджету раніше сплачених сум, та характеризуються специфічними правами й обов’язками сторін таких правовідносин;
  •  проаналізовано порядок судового розгляду спорів з відшкодування податку на додану вартість як найбільш дієвий спосіб вирішення конфлікту інтересів платника податків і держави;
  •  вказано на двохаспектність проблем у сфері правового регулювання відшкодування податку на додану вартість: несвоєчасність і незаконність його відшкодування, що зумовлюється неправомірною поведінкою контролюючого органу з фіскальними функціями або неправомірною поведінкою платника податків;
  •  розкрито переваги й недоліки автоматичного відшкодування податку на додану вартість, що дозволило визначити дієвість вказаного процесу;

удосконалено:

  •  теоретичні підходи до визначення елементного складу правового механізму податку на додану вартість, що сприяє до глибшому розумінню юридичної сутності цього податку та інституту його відшкодування;
  •  поняття й критерії співвідношення категорій «податковий конфлікт» та «податковий спір», у зв’язку з чим обґрунтовано, що вони не є тотожними і предметом судового розгляду справ про відшкодування ПДВ виступає податковий спір;
  •  положення, що регулюють порядок звернення до суду з позовом про відшкодування податку на додану вартість, чим забезпечується ефективна реалізація права на бюджетне відшкодування;
  •  наукове бачення щодо переліку складових частин системи відшкодування податку на додану вартість, у зв’язку з чим запропоновані основні її елементи, урахування яких призведе до підтримки балансу інтересів держави і платників податків;
  •  поняття податкового контролю вказівкою на мету його здійснення – бюджетне відшкодування та напрями проведення моніторингу такого контролю;

набули подальшого розвитку:

  •  положення про те, що у визначенні приналежності спору/конфлікту до податкової сфери потрібно враховувати предметний критерій – виникнення спору/конфлікту із податкових правовідносин;
  •  класифікація причин, які негативно впливають на судову практику у справах про відшкодування податку на додану вартість і спонукають до окреслення концептуальних напрямів їх подолання;
  •  поняття та структура предмета доказування в адміністративних справах про відшкодування податку на додану вартість, що дозволяє визначити перелік обставин, які підлягають з’ясуванню в цій категорії справ, і сприятиме встановленню розумних строків судового розгляду, уникненню судових помилок та довготривалого оскарження судових рішень;
  •  обґрунтування необхідності нормативно-правове врегулювання вимог, що висуваються до змісту і форми постанови судді в адміністративній справі, чим забезпечується дотримання принципів здійснення адміністративного судочинства;
  •  пропозиції щодо шляхів вирішення проблем, пов’язаних із правовим регулюванням відшкодування податку на додану вартість в Україні, на підставі яких обґрунтовані нові підходи й методи вирішення конфліктних ситуацій у цій сфері;
  •  заходи адміністративно-правової протидії правопорушенням у сфері відшкодування податку на додану вартість, завдяки яким досягається мета бюджетного відшкодування цього податку.

Практичне значення одержаних результатів визначається можливістю їх використання:

  •  у науково-дослідницькій сфері – як основа для подальшої розробки правового регулювання відшкодування ПДВ як самостійного інституту податкового права та для подальшого вивчення теоретико-правових питань відшкодування ПДВ (акт впровадження № 191-03/05-09 від 11 травня 2009 року);
  •  у навчальному процесі – при викладанні курсу «Податкове право» (акт впровадження № 271/05 від 3 червня 2009 року);
  •  у правозастосовчій діяльності – як рекомендації для удосконалення судової діяльності по розгляду податкових спорів щодо відшкодування ПДВ;
  •  у сфері правотворчості – для уточнення положень ПК України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) та інших законодавчих і підзаконних актів, що в подальшому сприятиме удосконаленню правового регулювання відшкодування ПДВ.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи неодноразово обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії держави і права Київського міжнародного університету. Основні положення дисертації, теоретичні та практичні висновки і рекомендації оприлюднено в доповідях та повідомленнях на Міжнародних науково-практичних конференціях: «Україна в інтеграційних процесах: політико-правові та економічні аспекти» (14 листопада 2008 р., м. Київ); «Социально-экономические и правовые проблемы инновационного развития России» (4 лютого 2009 р., м. Саратов, Російська Федерація); «Система фінансового права» (27–28 травня 2009 р., м. Одеса); «Законодавство України: проблеми та перспективи розвитку» (2731 січня 2009 р., м. Київ); «Європейський шлях розвитку України: плани і реалії»
(16–17 травня 2009 р., м. Київ); «Україна в євроінтеграційних процесах»
(20–21 лютого 2010 р., м. Київ); «Європейський шлях розвитку України: плани і реалії» (24–25 квітня 2010 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення і висновки проведеного дослідження відображені у 4 наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 4 тезах доповідей, надрукованих за матеріалами науково-практичних конференцій.

Структура роботи зумовлена предметом дослідження, метою і завданнями. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, які містять 9 підрозділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 219 сторінок, з яких 182 сторінки – основний текст, додатки (5) – на 11 сторінках, список використаних джерел (225 найменувань) – на 26 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовується актуальність теми дослідження, ступінь її наукової розробленості та науково-теоретична основа; зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами; визначається об’єкт, предмет, мета, завдання та методи дослідження; його основні нормативно-правові джерела; висвітлюється наукова новизна, емпірична база, методологічна основа і практичне значення отриманих результатів, а також форми їх апробації.

Розділ перший «Теоретико-правові засади інституту відшкодування податку на додану вартість» складається з трьох підрозділів.

У підрозділі 1.1 «Історико-правові аспекти становлення і розвитку податку на додану вартість та інституту його відшкодування» висвітлюються етапи становлення і розвитку податкової системи, місця в ній податку на додану вартість та інституту його відшкодування.

Виникнення ПДВ і його розвиток охарактеризовано, виходячи із загальноприйнятих етапів становлення податкової системи в Україні: податків Київської Русі (ІХ–ХІІІ ст.), грошової, натуральної данини, панщини та інших податків Литовсько-Польської доби (поч. ХІV–ХVІ ст.), податкової системи Козацької держави (1648–1654 рр.), Московсько-російської податкової системи (середина ХVІ – поч. ХХ ст.), податкового законодавства України у сфері культури та розваг на початку ХХ ст., податкової системи за часів радянської доби (1917–1991 рр.), податкової системи незалежної України (з 1991 р.). Водночас стверджується, що історія правового регулювання відшкодування ПДВ в Україні (як окремого інституту) починається саме із прийняття Закону України «Про податок на добавлену вартість» (1991 р.), у якому хоча й не визначалися чітко поняття й механізми відшкодування ПДВ, проте передбачалось, що у разі, якщо суми податку, сплачені постачальникам, перевищують суми податку, які підлягають сплаті до бюджету, різниця, що виникає, зараховується в рахунок чергових платежів або відшкодовується за рахунок загальних надходжень цього податку щомісячно. Наступний законодавчий акт з ПДВ – Декрет «Про податок на додану вартість» (1992 р.), також згадує про можливість відшкодування цього податку (п. 3 ст. 7). Уже Закон України «Про податок на додану вартість» (1997 р.) оперує поняттям «бюджетне відшкодування» (п. 1.8 ст. 1). Податковий кодекс України теж виокремлює бюджетне відшкодування ПДВ, уточнюючи його поняття й деталізуючи порядок здійснення (п. 14.1.18 ст. 14). У зв’язку із викладеним, автором зроблено висновок про етапність правового регулювання інституту відшкодування ПДВ в Україні.

У підрозділі 1.2 «Правовий механізм податку на додану вартість» розкриваються поняття і структурні елементи правового механізму ПДВ, його значення для процесу відшкодування цього податку.

Проаналізувавши наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених, присвячені питанням оподаткування: Д.В. Вінницького, Л.К. Воронової, О.Я. Гордіна, Д.А. Дяковського, Д.Б. Занкіна, М.В. Карасьової, С.О. Кочкалова, М.П. Кучерявенка, А.А. Нечай, Т.М. Паянок. Л.А. Савченко та ін., автор формулює поняття правового механізму ПДВ та його структурних елементів, що дозволило окреслити фундаментальні, сутнісні ознаки цього податку, які дають змогу визначити порядок його відшкодування та усунути проблеми, пов’язані із несвоєчасним чи незаконним відшкодуванням ПДВ в Україні. Ураховуючи непрямий характер ПДВ (п. 14.1.178 ст. 14 ПК України), автор вважає за доцільне законодавчо закріпити поняття «споживач» (носій податку) фізична чи юридична особа, яка набуває товар (послугу, роботу) за ціною, до якої включається ПДВ. При цьому на споживача не покладається обов’язок по нарахуванню, сплаті податку в бюджет; споживач не наділяється правами, передбаченими р. V ПК України. Підкреслено, що правовий механізм самого ПДВ не слід ототожнювати з механізмом його справляння, оскільки з урахуванням природи поняття останнього, його сутність мають відображати методи і способи розрахунків ПДВ та порядок його відшкодування.

Виклад правових положень у новому податковому законі щодо ПДВ дає автору змогу виділити законодавчі новели його правового регулювання та викласти їх основний зміст у порівняльному аспекті, вказуючи на позитивні зрушення, що мають забезпечити ефективне адміністрування цього податку. Проте зроблено висновок про наявність деяких прогалин оновленого податкового закону щодо ПДВ: неможливість подання заяви про анулювання реєстрації платника ПДВ у зв’язку з тим, що за останні 12 календарних місяців обсяги їх оподатковуваних операцій були менші за граничні; порядок визначення дати анулювання реєстрації платника ПДВ; неузгодженість з окремими підзаконними нормативно-правовими актами; розширення системи пільг з ПДВ та ін., які загалом ускладнюють належне адміністрування ПДВ, сприяють ухиленню від його сплати та незаконному відшкодуванню або навпаки, затримці бюджетного відшкодування, що свідчить про необхідність подальшого спільного дослідження економістів та юристів у цьому напрямі.

У підрозділі 1.3 «Підстави та порядок відшкодування податку на додану вартість в Україні» висвітлено нормативно-правове врегулювання відшкодування ПДВ та практичне застосування законодавчих положень.

Вказується на те, що пріоритетом у роботі органів ДПС України залишається врегулювання питань щодо відшкодування та адміністрування ПДВ, зважаючи на загострення проблеми несвоєчасного відшкодування ПДВ в державі.

Враховуючи висловлені у науковій літературі погляди щодо поняття «відшкодування ПДВ» (О.А. Бастрикова, В.Н. Бесчастного, В.Д. Волканова, О.Я. Гордіна, Р.С. Довбаша, С.О. Кочкалова та ін.), обґрунтовано пропозицію розглядати відшкодування ПДВ як самостійний інститут податкового права, у зв’язку з чим представлено його авторське визначення. Підкреслено, що підставою для відшкодування ПДВ за чинним ПК України є підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування ПДВ за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичного бюджетного відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними законом (пп. 14.1.18).

Відзначається, що новий порядок відшкодування ПДВ за чинним ПК України більш деталізовано. Водночас зроблено висновок про те, що поряд із деякими нововведеннями (наприклад, щодо можливості автоматичного відшкодування) окремі положення відшкодування ПДВ залишились без змін або відновлені існуючі раніше (наприклад, відповідальність за несвоєчасне відшкодування ПДВ). Бюджетне відшкодування ПДВ за порядком здійснення автор поділяє на: звичайне, напівавтоматичне та автоматичне; залежно від виду відшкодування розрізняє строки відшкодування ПДВ.

Розділ 2 «Судовий розгляд як спосіб вирішення конфліктів з відшкодування податку на додану вартість» складається із трьох підрозділів.

У підрозділі 2.1 «Характеристика судових спорів щодо виконання зобов’язань з податку на додану вартість» висвітлено поняття і види судових спорів щодо відшкодування ПДВ.

Наголошується на тому, що прийняття ПК України не забезпечило концептуальне зменшення судових спорів відносно зазначеного інституту податкового права, а навпаки, створило інші прогалини у судовій практиці, що спонукає до подальших наукових досліджень. Оскільки поняття «податковий спір» і «податковий конфлікт» нормативно не визначені, створюється підґрунтя для наукової дискусії щодо юридичної конструкції цих категорій. З методологічної точки зору підтримується теза, що у визначенні приналежності спору/конфлікту до податкової сфери потрібно враховувати предметний критерій – виникнення спору/конфлікту із податкових правовідносин.

Спираючись на наукові дослідження Я.В. Греци, В.С. Кіценка, І.Є. Криницького, М.П. Кучерявенка, Є.А. Усенка, у підрозділі представлено авторське бачення юридичної конструкції податкового конфлікту і податкового спору з відшкодування ПДВ. Обґрунтовано, що виникнення судових спорів щодо виконання зобов’язань з ПДВ зумовлено двома аспектами: неправомірною поведінкою контролюючого органу з фіскальними функціями по відношенню до платника податків або неправомірною поведінкою самого платника податків. Основним спірним питанням при цьому залишається оцінка правомірності формування платниками податку сум податкового кредиту з податку на додану вартість, а також сум бюджетного відшкодування з цього податку. Серед судових спорів, що стосуються безпосередньо відшкодування ПДВ зустрічаються такі: про відшкодування сум ПДВ, фактично сплачених у попередньому податковому періоді; про зобов’язання органів ДПС надати Державній казначейській службі висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування ПДВ; включення до податкового кредиту сум ПДВ на підставі податкових накладних, що видані контрагентами, у яких анульовано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ; зменшення суми бюджетного відшкодування ПДВ; віднесення до податкового кредиту сум ПДВ в операціях, що мають ознаки безтоварності; віднесення платниками податків до податкового кредиту сум ПДВ в операціях, що не є об’єктом оподаткування або звільнені від оподаткування.

Зроблено висновок щодо еволюції судової практики у справах про відшкодування ПДВ.

У підрозділі 2.2 «Провадження у справах про відшкодування податку на додану вартість» визначено порядок, основні проблеми судового розгляду справ про відшкодування ПДВ та шляхи їх вирішення.

Зазначається, що судове провадження у справах про відшкодування ПДВ здійснюється за правилами КАС України, з урахуванням положень ПК України і, як свідчить практика, у такій діяльності залишаються недоліки як об’єктивного (нормативного), так і суб’єктивного (що залежить від суб’єкта провадження) характеру. На основі загальнотеоретичного підходу до етапності судового розгляду адміністративних справ автором проаналізовано порядок вирішення судових спорів між платниками ПДВ та контролюючими органами з приводу відшкодування цього податку (від подання позовної заяви до вирішення справи по суті та оскарження рішення суду). При цьому окреслюються проблемні питання, що виникають під час провадження у справах про відшкодування ПДВ, і пропонуються нормативно-правові шляхи їх вирішення.

Вказується на те, що судовий розгляд є самостійним дослідженням судом (суддею) всіх необхідних обставин справи відповідно до визначених обставин предмета доказування. Оскільки нормативно-правове визначення останнього відсутнє, у підрозділі пропонується авторське його бачення, а також перелік обставин, що підлягають встановленню для вирішення спору між платником податків та контролюючим органом з приводу відшкодування ПДВ. Окрема увага при цьому приділена обставинам предмета доказування у судових спорах щодо автоматичного відшкодування ПДВ.

Розглядаючи проблемні питання ефективного здійснення судового провадження у справах про відшкодування ПДВ, автор доходить висновку про необхідність доповнення КАС України статтею 183-4, яка б регулювала особливості провадження у справах про відшкодування ПДВ.

У підрозділі 2.3 «Судові рішення у справах про відшкодування податку на додану вартість та забезпечення їх виконання» надано характеристику судових рішень у зазначеній категорії справ, причини їх несвоєчасного виконання.

Розкривається зміст вимог законності, обґрунтованості, вмотивованості судових рішень і пропонуються відповідні доповнення до КАС України (ст. 159). Наголошується, що на сучасному етапі розвитку та зміцнення авторитету судової гілки влади України гостро постає питання виконання судового рішення. Оперативний розгляд адміністративної справи та швидке виконання рішення суду є запорукою ефективності правосуддя. Підстави для виконання судового рішення про відшкодування ПДВ чітко передбачені у Бюджетному кодексі України, ПК України, Кодексі адміністративного судочинства України, Законі України «Про виконавче провадження». Основним законодавчим механізмом, покликаним забезпечити виконання рішень суду, є відповідальність за його невиконання. Розширення повноважень суду, який ухвалив рішення, щодо контролю за його виконанням є неодмінною складовою того, що рішення суду буде виконане повною мірою та в установлений строк. Окрім того, необхідно розробити і ввести систему штрафних санкцій за невиконання рішень в адміністративних справах. При цьому за основу пропонується взяти практику європейських країн у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень.

Зроблено висновок про необхідність закріплення окремого положення в КАС України (в ст. 183-4), яке б визначало забезпечення виконання судового рішення про відшкодування ПДВ шляхом надання особі можливості оскаржити до національного суду тривалість досудового, судового і виконавчого проваджень й отримати компенсацію у разі встановлення судом тяганини з провадженням у справі та виконанням судового рішення.

Розділ 3 «Удосконалення правового регулювання відшкодування податку на додану вартість в Україні» складається із трьох підрозділів.

Підрозділ 3.1 «Проблеми відшкодування податку на додану вартість та шляхи їх вирішення» присвячено висвітленню проблем несвоєчасного, неправомірного відшкодування чи невідшкодування ПДВ та напрямам їх розв’язання.

Виділено проблеми відшкодування ПДВ в Україні, які, незважаючи на оновлення податкового законодавства, мають двохаспектний характер: з одного боку вони пов’язані із несвоєчасним відшкодуванням цього податку (або відмовою у його відшкодуванні), а з іншого – із незаконним його відшкодуванням з державного бюджету. Стверджується, що сучасна українська система відшкодування ПДВ відповідає, в цілому, світовим принципам: за ПК України врегульовані всі елементи правового механізму цього податку, а також процес його відшкодування, у тому числі й автоматичний, порядок проведення податкових перевірок. І хоча існує багато нарікань на непростий порядок автоматичного відшкодування, він зумовлений об’єктивними причинами.

Причини виникнення проблемних питань при відшкодуванні ПДВ автор розглядає, виходячи із загальної теорії причинності, виокремлюючи при цьому причини незаконного відшкодування ПДВ і причини несвоєчасного його відшкодування, які за деякими показниками збігаються.

Підсумовано, що до основних напрямів вирішення проблем, пов’язаних із відшкодуванням ПДВ, належать: підвищення податкової культури у суспільстві; спонукання до добросовісності платників податків і пріоритетності у визначенні критеріїв автоматичного відшкодування ПДВ; відображення зв’язку податків з кінцевими результатами діяльності; боротьба з корупцією в органах ДПС та інших контролюючих органах у сфері оподаткування; впровадження у діяльність вказаних органів принципу зацікавленості у збільшенні кількості господарюючих суб’єктів, яким відшкодовується ПДВ в автоматичному режимі; запровадження реальної відповідальності держави за несвоєчасне відшкодування ПДВ.

У підрозділі 3.2 «Моніторинг ефективності контролю за відшкодуванням податку на додану вартість» розглядається механізм забезпечення ефективного контролю за відшкодуванням ПДВ.

Обґрунтовано, що контроль за відшкодуванням ПДВ відноситься до податкового контролю. У зв’язку з цим пропонується викласти ст. 61 ПК України в наступній редакції: «Податковий контроль – це система заходів у сфері справляння податків і зборів, які застосовуються контролюючими органами з метою: контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів; контролю за бюджетним відшкодуванням; дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи».

Підсумовано, що основними напрямами здійснення контролю за відшкодуванням ПДВ в Україні доречно визначити: аналіз та контроль за виконанням завдань із забезпечення відшкодування з бюджету ПДВ, дотримання вимог чинного законодавства; розробку, організацію та виконання заходів щодо упередження зростання бюджетної заборгованості з ПДВ, й контроль за їх реалізацією; виявлення, дослідження причин та оцінку фактів порушення податкового законодавства, які впливають на відшкодування ПДВ, а також неврегульованих питань у вітчизняному законодавстві, виходячи з практики застосування законодавчих норм платниками податків і органами ДПС та надання пропозицій щодо шляхів їх вирішення; організацію роботи, супроводження, координацію дій, надання практичної допомоги і контроль щодо проведення камеральних, документальних невиїзних, планових та позапланових виїзних перевірок з питань відшкодування ПДВ тощо.

У підрозділі 3.3 «Адміністративно-правова протидія правопорушенням у сфері відшкодування податку на додану вартість» розглядаються заходи протидії несвоєчасному/незаконному відшкодуванню ПДВ.

Адміністративно-правові заходи протидії правопорушенням у сфері відшкодування ПДВ пропонується визначити як сукупність владних, правообмежувальних за змістом дій, що застосовуються посадовими особами контролюючих органів державної податкової служби та інших юрисдикційних у галузі оподаткування державних органів на основі адміністративно-правових (за своєю суттю) норм податкового законодавства. Найбільш розповсюдженими при цьому є запобіжні (профілактичні) та припинювальні заходи, які зумовлені, в основному, правами й обов’язками платників податків та контролюючих органів, закріпленими у ПК України.

Виділено основну мету таких заходів у сфері відшкодування ПДВ: обмеження дії негативних явищ і процесів, пов’язаних із незаконним, несвоєчасним відшкодуванням чи незаконним невідшкодуванням ПДВ; усунення (нейтралізація) детермінант протиправних проявів під час відшкодування ПДВ; ліквідація факторів у мікросередовищі особи, які формують її антисуспільну позицію і мотивацію протиправної поведінки.

Підсумовано, що заходи протидії повинні бути взаємопов’язаними, мати певний субординаційний характер і порядок виконання, а також підпорядковуватись стратегічній меті боротьби із податковими правопорушеннями, загалом, визначеній у різного роду державних програмах і планах.

ВИСНОВКИ

За предметом дослідження, згідно з визначеними у вступі науковими завданнями, в дисертації із розглянутих проблем висвітлені й обґрунтовуються такі основні положення, висновки і рекомендації, спрямовані на досягнення поставленої мети:

  1.  Забезпечення ефективності правового регулювання ПДВ і механізму його відшкодування тривалий час є предметом низки законодавчих ініціатив, указів Президента України, урядових і відомчих (органів ДПС) рішень та наукових дискусій, що має сприяти: подоланню наслідків економічної кризи й «тінізації», стимулюванню економічного зростання, запровадженню нових методів адміністрування, захисту інтересів вітчизняного бізнесу, підвищення добробуту громадян. Актуальність визначення проблеми відшкодування ПДВ спрямована на вирішення двох завдань: спрощення порядку такого відшкодування з метою своєчасного повернення сплачених сум ПДВ добросовісними платниками; забезпечення законодавцем такого порядку відшкодування ПДВ, який не допустить зловживань у сфері відшкодування податку з боку недобросовісних платників податків, оскільки ситуація, що склалася з незаконним його відшкодуванням із бюджету завдає відчутного збитку економіці держави.

2. Історичні аспекти становлення податкової системи України докладно висвітлені у наукових джерелах, що дозволяє виокремлювати декілька етапів розвитку й удосконалення оподаткування, починаючи з примітивних податків у натуральній формі до технічно відшліфованих систем оподаткування в ринкових економічно розвинутих країнах. Водночас стверджується, що попри на багатолітнє минуле податку на додану вартість, правове регулювання його відшкодування в Україні пройшло три етапи: поверхневе згадування у законодавстві (Закон України «Про податок на добавлену вартість» від 20.12.1991 р. та Декрет Кабінету Міністрів України «Про податок на добавлену вартість» від 26.12.92 р. № 1492); визначення поняття «бюджетне відшкодування» з критерієм надмірності сплаченого податку (Закон України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р.) та удосконалення цього поняття (і механізму реалізації) у Податковому кодексі України 2010 р. Зміни останніх років, декларовані основним податковим законом, свідчать про те, що правове регулювання адміністрування ПДВ в Україні значно наближається до європейської моделі.

3. Дослідження нормативно-правового закріплення поняття «податок на додану вартість» та визначень, висвітлених у наукових працях економічного і юридичного спрямування, дозволяє стверджувати, що юридичну сутність цього податку становлять складові механізму його правового регулювання. Під останнім слід розуміти: сукупність елементів, врегульованих законом, що забезпечують функціонування податку на додану вартість, а саме: платники ПДВ, об’єкт і база оподаткування, ставки, строки виникнення податкових зобов’язань, операції, звільнені від оподаткування, податковий кредит, інститут відшкодування ПДВ, податкова звітність, порядок та особливості оподаткування окремих операцій. При цьому правовий механізм податку на додану вартість не слід ототожнювати з механізмом його справляння.

4. До основних новацій у правовому механізмі податку на додану вартість, закріплених ПК України, слід віднести: удосконалення процедури добровільної реєстрації платників податку на додану вартість; зміни в об’єкті оподаткування ПДВ та пільговому оподаткуванні; зменшення розміру ставки ПДВ (з 01.01.2014 р.); запровадження порядку розподілу податкового кредиту між оподатковуваними та неоподатковуваними операціями; зміни у порядку і підставах відшкодування ПДВ; запровадження автоматичного бюджетного відшкодування ПДВ; зміни правил подання податкової звітності, форми і порядку заповнення податкової накладної; продовження подальшої автоматизації процесів адміністрування ПДВ та електронної звітності; розширення прав контролюючих органів; запровадження штрафних санкцій за завищення суми бюджетного відшкодування, від’ємного значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємного значення суми податку на додану вартість в залежності від регулярності порушень; а також штрафних санкцій за несвоєчасне відшкодування ПДВ.

5. Загальнотеоретичний підхід до інститутів права свідчить про те, що відшкодування ПДВ необхідно розглядати як окремий інститут податкового права, оскільки законодавчо закріплено поняття бюджетного відшкодування (п. 14.1.18 ст. 14 ПК України); порядок, підстави його здійснення; способи відшкодування, особливості автоматичного бюджетного відшкодування (ст. 200 ПК України), при дотриманні яких забезпечується цілісний процес адміністрування цього податку, досягається мета його справляння. Отже, інститут відшкодування податку на додану вартість являє собою сукупність правових норм, що регулюють податкові відносини, які виникають між платником ПДВ та податковим органом з приводу відшкодування з бюджету раніше сплачених сум, та характеризуються специфічними правами й обов’язками сторін таких правовідносин. Наголошується, що у новому податковому законі, порядок відшкодування ПДВ більш деталізовано. При цьому, окремі норми у сфері відшкодування залишені без змін, інші, відмінені раніше, – поновлені, а деякі введені вперше.

6. Особливе місце в системі податкових правовідносин займають податкові спори, оскільки вони виникають щодо реалізації належних повноважень органів державної податкової служби із залученням громадян до виконання податкових обов’язків внаслідок оспорювання відповідного податкового акта або неналежного його виконання. Податковий конфлікт щодо відшкодування ПДВ можна досліджувати з таких позицій: 1) об’єкт конфлікту – процес відшкодування ПДВ; 2) предмет конфлікту – проблема в частині повернення сплачених сум ПДВ платнику цього податку або ненадходження відповідних сум до бюджету країни; 3) зміст конфлікту – протилежні інтереси суб’єктів цих правовідносин; 4) суб’єкти конфлікту – платники ПДВ і контролюючі його сплату фіскальні органи.

Юридична конструкція податкового спору з відшкодування ПДВ має такий вигляд: 1) предмет спору – право на відшкодування ПДВ, сума бюджетного відшкодування ПДВ, заборгованість з відшкодування ПДВ; 2) сторони – платник ПДВ і державний податковий чи інший (у передбачених законом випадках) орган, функції якого пов’язані з відшкодуванням ПДВ (наприклад, ДПС, Державна казначейська служба); 3) підстава – порушення права платника ПДВ на отримання суми останнього, що підлягає відшкодуванню у встановлені законом строки (наявність бюджетної заборгованості).

7. Аналіз судової практики із розгляду податкових спорів у сфері відшкодування ПДВ дозволяє констатувати, що незважаючи на окремі недоліки, ситуацію, яка склалась в цій сфері, можна охарактеризувати як стійку, позитивну, зумовлену правовою позицією вищих судових інстанцій з приводу того чи іншого спірного питання, пов’язаного із встановленням права платника податку на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Серед найбільш проблемних питань ефективного здійснення судового провадження у справах про відшкодування ПДВ виділяють: строки оскарження і розгляду справи по суті; надання разом із позовною заявою доказів на підтвердження права на відшкодування ПДВ; використання можливостей підготовчого дослідження матеріалів справи; визначення предмета доказування у цій категорії справ; використання обмеженого кола засобів доказування, що зумовлено необхідністю залучення фахівців у галузі фінансів, податкового, бухгалтерського обліку; неявка відповідача до суду та ін. (такий стан підтверджує необхідність доповнення КАС України статтею 183-4, яка б регулювала особливості провадження у справах про відшкодування ПДВ).

8. Предмет доказування в адміністративних справах про відшкодування податку на додану вартість – це сукупність обставин, що підлягають встановленню для вирішення спору між платником податків та контролюючим державним органом з приводу відшкодування ПДВ в порядку, визначеному ПК України. Структурними елементами предмета доказування при судовому розгляді і вирішенні спору з відшкодування ПДВ є: 1) обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги платника ПДВ про відшкодування від’ємного залишку попереднього податкового періоду; 2) обставини, якими обґрунтовуються заперечення відповідача; 3) обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.

9. Прийнята суддею постанова в адміністративній справі має відповідати вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості. У зв’язку з цим доцільно доповнити ст. 159 КАС України таким положенням: «вмотивованим є рішення, ухвалене судом з наведенням мотивів його ухвалення».

Підтримується пропозиція про запровадження при адміністративних судах служби судових виконавців, яка б організаційно не залежала від органів виконавчої влади і виконувала рішення зазначених судів, а також розробка і введення системи штрафних санкцій за невиконання рішень в адміністративних справах. За основу слід взяти практику європейських країн у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень. Також дієвим заходом забезпечення виконання судових рішень вважається запровадження у самій постанові (ухвалі) чітких розумних строків, протягом яких рішення повинно бути виконаним (примусове виконання судового рішення має бути пропорційним ступеню невідкладності адміністративної справи).

Для справ про відшкодування ПДВ окремо пропонується закріпити положення в КАС України (ст. 183-4), яке б визначало забезпечення виконання судового рішення про відшкодування ПДВ (при цьому, слід перейняти досвід Польщі, Російської Федерації).

10. Питання організації відшкодування податку на додану вартість є ключовим з точки зору ефективного адміністрування ПДВ. Проблеми відшкодування ПДВ в Україні, незважаючи на оновлення податкового законодавства, мають двохаспектний характер, пов’язаний із: несвоєчасним відшкодуванням цього податку (або відмовою у його відшкодуванні) чи незаконним його відшкодуванням з державного бюджету. Світова практика свідчить, що система відшкодування ПДВ повинна включати такі основні елементи: залік зобов’язань бюджету по відшкодуванню ПДВ в рахунок зобов’язань платника податків по ПДВ та інших податках; введення обмежень на отримання права на відшкодування ПДВ; використання спеціальних процедур відшкодування ПДВ експортерам (виходячи із рекомендацій МВФ); розробка оптимальної стратегії проведення податкових перевірок.

11. Причини, які призводять до проблем у сфері відшкодування ПДВ, поділяються на: 1) соціально-економічні, 2) нормативно-правові, 3) морально-психологічні та 4) організаційні. До шляхів вирішення проблем, пов’язаних із відшкодуванням ПДВ, слід віднести: здійснення моніторингу надходження і відшкодування цього податку, контроль тенденцій і причин несвоєчасного й незаконного відшкодування ПДВ, фактів реєстрації фіктивних підприємств; постійне удосконалення комплексу заходів, спрямованих на: недопущення зростання бюджетної заборгованості з ПДВ, попередження незаконно заявленого відшкодування ПДВ та заходів взаємодії у контрольно-перевірочній діяльності контролюючих органів. На виконання цих вимог пропонується внесення ряду змін до чинного податкового законодавства, а саме до: п.п. 200.19 – 200.22 ст. 200 ПК України (щодо удосконалення механізму автоматичного відшкодування ПДВ), п. 17.3 ст. 17 ПК України (щодо прав платників податків), п. 200.18.3 ст. 200 ПК України (щодо відповідальності за порушення порядку і термінів відшкодування ПДВ) та ін.

12. Дослідження юридичної природи контролю у сфері справляння податку на додану вартість, його нормативно-правового закріплення, думок вітчизняних та зарубіжних вчених дозволяє стверджувати, що контроль за відшкодуванням ПДВ відноситься до податкового контролю, незважаючи на практичне організаційно-функціональне розділення повноважень щодо адміністрування ПДВ, податкового контролю, відшкодування ПДВ між різними структурними підрозділами ДПС України, оскільки це поняття є системним і має охоплювати всі напрями податкової політики держави. У зв’язку з цим пропонується термінологічне уточнення ст. 61 ПК України.

  1.  Запропоновані напрямки здійснення контролю за відшкодуванням ПДВ в Україні дозволяють визначити основні показники його ефективності, що передбачають: стан надходження до бюджету визначених сум ПДВ; кількість поданих заявок про відшкодування ПДВ, у тому числі й автоматичне відшкодування; стан реального відшкодування ПДВ в чітко передбачені терміни; причини несвоєчасного відшкодування ПДВ та пропозиції щодо їх усунення; кількість проведених перевірок платників ПДВ за їх видами та платниками податків, результати здійснених перевірок; причини непроведених перевірок у передбачені законом строки або проведених із порушенням вказаних строків; стан взаємодії відповідних державних органів при здійсненні діяльності з відшкодування ПДВ (у тому числі, й обмін інформацією); наявність податкових спорів з відшкодування ПДВ, динаміка їх виникнення, способи й результати вирішення; наявність даних про недобросовісних платників податків, наслідки їх незаконної діяльності; аналіз використовуваних ними способів й методів мінімізації оподаткування; дані щодо незаконного відшкодування ПДВ та розробка заходів протидії цьому явищу; стан законопроектної діяльності по удосконаленню законодавства з відшкодування ПДВ.

14. Адміністративно-правова протидія правопорушенням у сфері відшкодування ПДВ є специфічним видом діяльності у сфері оподаткування, яка спрямовується на упередження чи припинення незаконного відшкодування ПДВ, несвоєчасного його відшкодування чи незаконного невідшкодування цього податку. Існування різних причин вчинення протиправних діянь (як умисних, так і необережних, як з боку платників податків, так і з боку контролюючих органів) у сфері відшкодування податку на додану вартість спонукають до розробки ефективних заходів протидії таким негативним проявам поведінки при виконанні податкових обов’язків. Заходи протидії правопорушенням у сфері відшкодування ПДВ повинні бути економічно обґрунтованими, фінансово доцільними як з точки зору їх ефективності, так і можливих негативних побічних наслідків, а також реальної фінансово-економічної можливості їх впровадження у життя. Вказані заходи пропонується розглядати з позиції запобіжних (профілактичних) та припинювальних заходів.

З метою ефективної протидії зловживанням у сфері відшкодування ПДВ, окрім встановлення відповідальності за несвоєчасність відшкодування ПДВ як заходу адміністративного запобігання, потрібно: налагодити потужну електронну базу даних щодо платників ПДВ із внесенням до неї на регіональних та на центральному рівнях всіх відомостей щодо динаміки їхньої господарської діяльності, у тому числі, зіставлення розшифровок податкових зобов’язань і податкового кредиту у розрізі контрагентів; графічно відображати зв’язки між контрагентами, що дозволить в автоматичному режимі відслідковувати схеми та ланцюги взаємовідносин платників ПДВ; постійно аналізувати результати адміністративного/судового оскарження в податкових спорах з відшкодування ПДВ; динаміку відмови чи затримки у здійсненні відшкодування цього податку.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ АВТОРОМ ПРАЦЬ
ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Мороз Ю. А. Вдосконалення механізму адміністрування податку на додану вартість та виявлення «податкових ям» / Ю. А. Мороз // Наше право. – № 2. – 2009. – С. 166–169.

Мороз Ю. А. Пільговий режим оподаткування для сільськогосподарських виробників (застосування судами норм матеріального права, а саме п. 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість» у період 2008–2009 рр.) / Ю. А. Мороз // Часопис Київського університету права. – № 1. – 2011. – С. 135–138.

Мороз Ю. А. Відшкодування податку на додану вартість: нормативно-правове регулювання та практична реалізація / Ю. А. Мороз // Наше право. – № 2, ч. 2. – 2011. – С. 132–138.

Мороз Ю. А. Правові проблеми відшкодування податку на додану вартість / Ю. А. Мороз // Європейські перспективи. – № 2, ч. 2 – 2011. – С. 191–195.

Мороз Ю. А. Проблемные вопросы возмещения НДС из Государственного бюджета Украины (судебная практика) / Ю. А. Мороз // Социально-экономические и правовые проблемы инновационного развития России : материалы Международной научно-практической конференции – Саратовский государственный социально-экономический университет, 2009. – С. 35.

Мороз Ю. А. Правомірність віднесення до податкового кредиту сум податку на додану вартість при наявності недоліків в заповненні податкових накладних / Ю.А. Мороз // Система фінансового права : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції. – Одеська національна юридична академія, 2009. – С. 341–343.

Мороз Ю. А. Проблемні питання визначення підстав для відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України та неоднозначність позиції судів при розгляді даних спорів / Ю. А. Мороз // Україна в євроінтеграційних процесах : матеріали ХV Міжнародної науково-практичної конференції. – Київський міжнародний університет, 2010. – С. 179–181.

Мороз Ю. А. Спірні питання застосування Закону України «Про податок на додану вартість» при визначені податкових зобов’язань та суми бюджетного відшкодування з ПДВ / Ю. А. Мороз // Європейський шлях розвитку України: плани і реалії : матеріали ХV Міжнародної молодіжної науково-практичної конференції. – Київський міжнародний університет, 2010. – С. 212–214.

Андрійчук Ю.А. Правове регулювання відшкодування податку на додану вартість в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право. – Державний науково-дослідний інститут МВС України. – Київ, 2011.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового регулювання відшкодування податку на додану вартість. Актуальність теми дослідження зумовлена необхідністю теоретичного осмислення проблем відшкодування ПДВ, вирішення судових спорів, що виникають у зв’язку із його здійсненням. При цьому увага приділена історико-правовим аспектам становлення і розвитку ПДВ та інституту його відшкодування, правовому механізму ПДВ, порядку і проблемам відшкодування цього податку. Судовий розгляд адміністративних справ про відшкодування ПДВ визначено як основний спосіб вирішення податкового конфлікту між платником податків і контролюючим органом. Виявлено причини несвоєчасного або незаконного відшкодування ПДВ та представлено шляхи їх подолання, в тому числі й завдяки адміністративно-правовій протидії.

Запропоновано науково обґрунтовані проекти змін до законодавства України за темою дисертації.

Ключові слова: податок на додану вартість, відшкодування податку на додану вартість, правове регулювання, податковий спір, судовий розгляд.

Андрийчук Ю.А. Правовое регулирование возмещения налога на добавленную стоимость в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата юридических наук по специальности 12.00.07 – административное право и процесс; финансовое право; информационное право. – Государственный научно-исследовательский институт МВД Украины. – Киев, 2011.

Диссертация посвящена комплексному исследованию правового регулирования возмещения налога на добавленную стоимость. Актуальность темы исследования предопределена необходимостью теоретического осмысления проблем возмещения НДС, решения судебных споров, которые возникают в связи с его осуществлением. Исследуются проблемы несвоевременного или незаконного возмещения НДС, предлагаются пути их решения. Уделено внимание порядку рассмотрения судебных споров о возмещении НДС, принимаемым при этом судебным решениям и их исполнению.

Раскрываются этапы развития правового регулирования возмещения НДС в рамках становления налоговой системы Украины и утверждается, что этот процесс прошел три стадии: поверхностное упоминание в законе, определение понятия «бюджетное возмещение» с критерием – избыточность уплаченного налога и усовершенствование этого понятия (механизма осуществления возмещения) в Налоговом кодексе Украины. Обосновывается понятие правового механизма НДС и его значение для возмещения этого налога. При этом подчеркивается, что правовой механизм НДС не следует отождествлять с механизмом его администрирования.

Осуществлен детальный анализ новаций налогового закона и сравнение порядка осуществления возмещения НДС, урегулированного Налоговым кодексом, и существующим ранее. Отмечено, что новый порядок возмещения НДС более детализирован, введено понятие «автоматического возмещения». Вместе с тем, указаны оставшиеся пробелы и проблемы эффективного своевременного возмещения НДС, исследование которых предоставило возможность внесения уточнений в действующее законодательство, учитывая зарубежный опыт, в том числе и Российской Федерации.

Обосновано предложение о рассмотрении возмещения НДС как отдельного института налогового права, представленного в виде совокупности правовых норм, регулирующих налоговые отношения, которые возникают между плательщиком НДС и налоговым органом по поводу возмещения из бюджета ранее уплаченных сумм, и характеризуются специфическими правами и обязанностями сторон таких правоотношений.

Указано на то, что судебное разбирательство является наиболее эффективным способом разрешения налоговых конфликтов, а также установлено, что понятия «налоговый конфликт» и «налоговый спор» не тождественны. При этом предложена их юридическая конструкция. Проанализирована судебная практика рассмотрения дел о возмещении НДС, выявлены наиболее проблемные вопросы его осуществления и предложены пути их решения.

Причины, способствующие несвоевременному или незаконному возмещению НДС, автор подразделяет на: социально-экономические, нормативно-правовые, морально-психологические и организационные; дает им характеристику. Устранение указанных причин видится через: осуществление мониторинга поступления и возмещения НДС, контроль тенденций и причин несвоевременного и незаконного возмещения НДС, фактов регистрации фиктивных предприятий; постоянное усовершенствование комплекса мероприятий, направленных на предупреждение роста бюджетной задолженности из НДС и т.д.

Обосновывается положение о том, что контроль возмещения НДС относится к налоговому контролю, в связи с этим предложено уточнение ст. 61 НК Украины, а также определены основные показатели эффективности осуществления такого контроля.

Сформулировано ряд предложений рекомендательного характера по усовершенствованию правового регулирования возмещения налога на добавленную стоимость.

Ключевые слова: налог на добавленную стоимость, возмещение налога на добавленную стоимость, налоговый спор, судебное разбирательство.

Andriychuk J.A. Legal Regulation of the Compensation of a Value-added Tax in Ukraine. – Manuscript.

Thesis for a Candidate Degree in Law. Speciality 12.00.07 – administrative law and processes; financial law; information law. – State Research Institute of the Ministry of Internal Affairs of Ukraine. – Kyiv, 2011.

Thesis is devoted to the complex research of the legal regulation of the compensation of a value-added tax.

An actuality of the research is connected with the necessity of the theoretical comprehension of the problems of VAT compensation, the decision of judicial disputes which arise up during its realization. Thus the historical and legal aspects of VAT foundation and development as well as the institute of its compensation, legal mechanism of VAT, the order and problems of this tax compensation are attended. An assize of the administrative cases of VAT compensation is defined as a basic method of the resolution of a tax conflict between a taxpayer and supervisory organ. The reasons of the belated or illegal compensation of VAT are considered and the ways of their overcoming including administrative and legal counteraction are presented.

The scientifically grounded projects of changes to the legislation of Ukraine after the theme of dissertation are offered.

Key words: value-added tax, compensation of value-added tax, tax dispute, assize.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80112. Региональные внебюджетные фонды 43.5 KB
  Фонды создаются на основании решений представительных региональных органов. Создание фондов развития местного хозяйства в населенных пунктах содействует: концентрации средств предприятий и региональных органов на развитие социальнобытовой инфраструктуры; усиление материальной заинтересованности региональных органов в результатах хозяйственной деятельности; укрепление финансовых ресурсов и финансовой базы региональных органов власти; усиление экономической связи региональных органов с предприятиями расположенными на подведомственной им...
80113. РЕФОРМИРОВАНИЕ БЮДЖЕТНОЙ СФЕРЫ В РОССИЙСКОЙ ФЕДЕРАЦИИ 157.5 KB
  Обеспечение экономической и социальной стабильности в государстве повышение эффективности использования бюджетных средств потребовали проведения в стране бюджетных реформ. Цель проведения этих реформ: поддержание макроэкономической и финансовой стабильности в государстве; обеспечение выполнения и создание условий для оптимизации расходных обязательств всех уровней власти в стране; повышение отдачи от бюджетных ассигнований и достижение на этой основе более высокого экономического и социального эффекта; формирование налоговой системы...
80114. РОЛЬ И ЗНАЧЕНИЕ ФИНАНСОВОГО КОНТРОЛЯ 27 KB
  Одним из звеньев системы контроля выступает финансовый контроль. Финансовый контроль является формой реализации контрольной функции финансов. Контроль можно рассматривать в следующих аспектах организационный методический технический.
80115. СИСТЕМА ФИНАНСОВОГО ПРАВА 35.5 KB
  Поэтому на построение системы финансового права группировку его норм формирование институтов оказывают влияние и потребности практики. Финансовое право как самостоятельная отрасль права выделяется в системе российского права в силу следующих обстоятельств. Предпосылки выделения отрасли права: наличие общественной потребности и государственного интереса в самостоятельном правовом регулировании названной отрасли обусловленное особой значимостью финансов и финансовой системы для выполнения задач и функций государства.
80116. ПОНЯТИЕ И СОДЕРЖАНИЕ БЮДЖЕТНЫХ ПРАВ 30.5 KB
  Однако этот термин не следует понимать буквально: в данном случае речь идет о правах особого содержания которые по своим юридическим свойствам отличаются от прав которыми наделены субъекты других отраслей права например гражданского трудового а также и отдельных институтов финансового права. Эти особенности заключаются в том что бюджетные права по своим юридическим свойствам во многих случаях сближаются с обязанностями являются в значительной мере одновременно и обязанностями например право утверждать бюджет право распределять...
80117. СОДЕРЖАНИЕ МУНИЦИПАЛЬНЫХ ФИНАНСОВ 173 KB
  Сущность и функции муниципальных финансов Муниципальное хозяйство исторически выделилось из общей системы государственного хозяйства в связи с необходимостью решения локальных задач связанных с благоустройством населенных пунктов развитием социальной инфраструктуры и другими вопросами местного значения. Такое управление на муниципальном уровне осуществляемое в интересах местного населения получило название местного самоуправления МСУ. Статья 132 Конституции РФ и Федеральный закон Об общих принципах организации местного...
80118. СОСТАВ ДОХОДОВ И РАСХОДОВ БЮДЖЕТНОЙ СИСТЕМЫ, ИХ РАСПРЕДЕЛЕНИЕ МЕЖДУ БЮДЖЕТАМИ 69.5 KB
  Однако их доходы и расходы входят в общий состав доходов и расходов бюджета. Все доходы и расходы бюджетной системы распределяются разграничиваются между бюджетами. Такая классификация имеет значение для характеристики материального содержания доходной части бюджета связи ее с экономикой страны.
80119. СТАДИЯ СОСТАВЛЕНИЯ ПРОЕКТА БЮДЖЕТА 29 KB
  Затем составлением бюджета занимается Правительство РФ и соответствующие органы исполнительной власти субъектов РФ и органов местного самоуправления. Правительство РФ за десять месяцев до начала финансового года организует работу по составлению бюджета: доведению до представительных и исполнительных органов власти республик в составе РФ других субъектов Федерации инструктивного письма об особенностях составления расчетов к проектам бюджетов на следующий финансовый год в том числе о централизованно установленных социальных и финансовых нормах...
80120. СУБЪЕКТЫ ФИНАНСОВОГО ПРАВООТНОШЕНИЯ 31 KB
  Соответственно различают такие понятия как субъект права и субъект правоотношения. К числу субъектов права эти ученые относят лиц которые обладают правосубъектностью т. Некоторые ученые придерживаются мнения что понятие субъект права шире чем понятие субъект правоотношения . Ямпольская отмечала что субъектами права являются носители прав и обязанностей участвующие в правоотношении или могущие в нем участвовать т.