65709

УДОСКОНАЛЕНІ ЗАХОДИ ДОГЛЯДУ ЗА НАСІННИКАМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

Автореферат

Лесное и сельское хозяйство

Одним із надійних шляхів підвищення урожайності та якості насіння гібридів цукрових буряків є впровадження у виробництво удосконалених технологій вирощування які забезпечували б високу продуктивність насінників тобто максимальну реалізацію їх біологічного потенціалу...

Украинкский

2014-08-04

303 KB

0 чел.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК УКРАЇНИ

ІНСТИТУТ БІОЕНЕРГЕТИЧНИХ КУЛЬТУР І ЦУКРОВИХ  БУРЯКІВ

 

БОРІВСЬКИЙ  АНАТОЛІЙ  ФРАНЦОВИЧ

                                                                             УДК: 633.63:631.531.12:632.954

УДОСКОНАЛЕНІ ЗАХОДИ ДОГЛЯДУ ЗА НАСІННИКАМИ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ В УМОВАХ НЕСТІЙКОГО ЗВОЛОЖЕННЯ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ

06.01.09 -  рослинництво

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата сільськогосподарських наук

 

                                                               

Київ – 2011

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Інституті цукрових буряків НААН  протягом 2002-2006рр.

Науковий керівник   -   доктор   сільськогосподарських  наук,  професор,  

                                     член  -  кореспондент   НААН   

                                      Гізбуллін  Наіль  Гайфуллович,

                                    Інститут біоенергетичних культур і цукрових  буряків НААН,

                                     головний науковий співробітник, завідуючий науково –          

                                     організаційним і координаційним відділом

         

Офіційні опоненти:     - доктор сільськогосподарських наук,

  старший науковий співробітник

                                          Курило Василь Леонідович

                                        Інститут біоенергетичних культур і цукрових  буряків НААН,  завідуючий відділом технології вирощування і

                                          переробляння біоенергетичних культур для

                                          виробництва  цукру і біопалива

  

кандидат сільськогосподарських наук

Колібабчук Тетяна Володимирівна

заступник директора з наукової роботи,

завідуюча відділом агротехнології  

Верхняцька дослідно - селекційна станція

Інституту коренеплідних культур НААН

Захист дисертації відбудеться ”01”березня 2011 р. о „10” годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 26.360.01 при Інститут біоенергетичних культур і цукрових  буряків НААН.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інститут біоенергетичних культур і цукрових  буряків НААН (другий корпус).

Відгуки на автореферат у двох примірниках, завірені печаткою, просимо надсилати за адресою: Україна, 03141 м. Київ, вул. Клінічна,25, корп.1, вченому секретареві Спеціалізованої вченої ради

Автореферат розісланий „28” січня 2011 року

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат сільськогосподарських наук                           Л.І. Сторожик

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Впровадження сучасних технологій вирощування цукрових буряків можливе лише за використання високоякісного насіння. Якість насіння цукрових буряків зумовлена як комплексом селекційно-генетичних факторів (Роїк М.В., Баб’яж І.А.), так і екологічними й агротехнічними умовами його вирощування (Гізбуллін Н.Г., Балан В.М.).

Одним із надійних шляхів підвищення урожайності та якості насіння гібридів цукрових буряків є впровадження у виробництво удосконалених технологій вирощування, які забезпечували б високу продуктивність насінників, тобто максимальну реалізацію їх біологічного потенціалу стосовно конкретної зони  (Гізбуллін Н.Г., Доронін В.А., Заришняк А.С. та інші). Проте, як свідчить практика, врожайність насіння і його якість ще недостатньо високі.

Актуальність теми. Урожайність і якість насіння в значній мірі визначається системою технологічних заходів, в якій важлива роль належить заходам контролювання  бурянів. Наявність на одному гектарі насінників кількох десятків бур’янів, насіння яких важко відділяється від насіння цукрових буряків (калачики, дика редька та ін.), може зробити некондиційним насіння цукрових буряків з усього поля. Врожайність насінників на забур’янених ділянках різко знижується, збільшується кількість насіння дрібної фракції, в результаті погіршуються не лише посівні якості, а й продуктивні властивості насіння.

Інститут цукрових буряків розробив систему захисту посівів фабричних цукрових буряків від бур’янів (О.О. Іващенко та ін.). Але ця система не може бути перенесена на плантації насінників, оскільки біологічні  особливості рослин насінників і технологія виробництва насіння суттєво відрізняються від біології буряків 1-го року життя  та технології їх вирощування. Зокрема гербіциди, що входять до списку дозволених для використання на фабричних посівах,  необхідно перевірити на насінниках з метою уточнення регламенту їх застосування.

У вітчизняній літературі фундаментом захисту насінників від бур’янів вважається система землеробства та агротехніки, проте низка авторів для забезпечення необхідного рівня чистоти насінників пропонують використовувати гербіциди. Літературні дані суперечливі з питань впливу гербіцидів на насінники цукрових буряків.

Тому розробка і вдосконалення заходів догляду за насінниками цукрових буряків є цілком актуальною.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційної роботи була складовою завдання 02Б „Вивчити закономірності формування гібридного насіння цукрових буряків у різних екологічних умовах, розробити методи управління продукційним процесом і технології обробки насіння, що забезпечить врожайність 15-20 ц/га і якість на рівні світових вимог”, НТП УААН „Цукрові буряки” на 2001-2005 роки (номер державної реєстрації 0103U007707) та 12.03.01 – 038. „Вивчити модифікаційну мінливість властивостей насіннєвих рослин і насіння цукрових, кормових буряків та розробити систему управління  гетероспермією при оптимізованій технології їх вирощування ”НТП УААН „Цукрові буряки” на 2006-2010 рр. (номер державної реєстрації 0105U007149).

Мета і завдання дослідження. Метою роботи є розробити і удосконалити для потреб насінництва заходи догляду за насінниками цукрових буряків, які забезпечували б необхідну чистоту плантацій від бур’янів та підвищення продуктивності насінників в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:

- визначити особливості росту і розвитку та продуктивність насінників гібридів цукрових буряків за різних агротехнічних заходів догляду за посівами;

- експериментально обґрунтувати і встановити оптимальні строки  і норми внесення  ґрунтових  і післясходових гербіцидів за вирощування насінників;

- встановити особливості росту і розвитку насінників, формування чоловічого гаметофіту, ембріонального розвитку насіння,  його врожайність та якість залежно від застосування гербіцидів;

- дати агроекономічну оцінку різних заходів догляду за насінниками цукрових буряків.

Об’єкт дослідження. Агротехнічні заходи догляду за насінниками, грунтові і післясходові гербіциди в різних нормах  застосування та їх  поєднаннях. 

Предмет дослідження. Процеси росту і розвитку та формування продуктивності насінників за різних заходів їх догляду.

Методи дослідження. Польовий (фенологічні та візуальні спостереження за ростом і розвитком рослин та облік продуктивності насінників) згідно з методичними розробками Інституту цукрових буряків, зокрема згідно з  „Методикой исследований по сахарной свекле”; лабораторний (оцінка показників якості насіння) згідно з ГОСТ 22617.2-77; ГОСТ 22617.4-77; порівняльно-розрахунковий (для визначення економічної ефективності розроблених заходів при вирощуванні гібридного насіння цукрових буряків) згідно з «Методикой определения  экономической эффективности в сельском  хозяйстве результатов НИР и ОКР новой техники, изобретений, рационализаторских предложений».

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше для умов нестійкого зволоження Лісостепу України встановлено закономірності росту, розвитку насінників цукрових буряків та їх продуктивності за різних заходів догляду за посівами, зокрема встановлено залежність формування  гібридного насіння, його врожайності та якості насіння від застосування агротехнічних і хімічних заходів. Вперше запропоновано комплекс гербіцидів нового покоління  різної дії, а саме грунтові та післясходові препарати, а також терміни та норми їх застосування з метою зниження забур’яненості посівів, підвищення продуктивності насінників цукрових буряків.

Практичне значення одержаних результатів. Встановленні закономірності формування гібридного насіння за різних заходів догляду за насінниками цукрових буряків, дозволили визначити кращі з них, а саме чотириразове боронування і одне міжрядне розпушування грунту, а також доцільність  застосування ґрунтових та післясходових гербіцидів, що сприяло істотному підвищенні врожайних якостей насінників в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України.

Результати виробничої перевірки рекомендованих автором заходів догляду за насінниками в ДП ДГ „Нива” Черкаської області і ДП ДГ „Шевченківське” Київської області свідчать  про доцільність широкого застосування  їх при вирощуванні насіння гібридів цукрових буряків, створених на цитоплазматично чоловічо-стерильній основі.

За дворазового застосування післясходових гербіцидів в баковій суміші: Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу  (0,03 кг/га) і Бетанал Прогрес ОФ  (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 кг/га) отримано економічний ефект  в ДП ДГ „Нива” – 7,98 тис. грн., а в ДП ДГ „Шевченківське” – 7,26  тис. грн./га.   

Особистий внесок. Дисертаційна робота є самостійним дослідженням. Автором проаналізовано літературу за темою дисертації, визначені мета і завдання дослідження, виконані польові та лабораторні досліди відповідно до чинних методик, проведено узагальнення експериментального матеріалу, сформульовані наукові положення та висновки і пропозиції виробництву. Публікації виконано самостійно та у співавторстві. Частка творчого внеску в опублікованих у співавторстві працях складається з проведення дослідів, узагальнення результатів досліджень і  в підготовці матеріалу до друку.

 Апробація результатів досліджень. Основні положення роботи доповідались на конференції молодих вчених в Інституті цукрових буряків (Київ, 2003-2004), на науково - теоретичних конференціях Українського наукового товариства гербології (Київ, 2004-2006), а також щорічно (2002-2005рр.) на засіданні науково-методичної комісії з питань рослинництва і технологій Інституту цукрових буряків НААН.

Публікації. Основні результати досліджень за темою дисертаційної роботи опубліковані в 4  наукових працях, в т.ч. 3  у фахових виданнях.

Структура та обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 148 сторінках комп’ютерного тексту, включає вступ, 5 розділів, висновки, пропозиції виробництву. Список використаних джерел включає 216  найменувань, з них 14  латиницею; містить 33 таблиці,  2 рисунки,  3 додатки.  

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

РОЗДІЛ І.     ЗАХОДИ  ДОГЛЯДУ  ЗА  НАСІННИКАМИ ЦУКРОВИХ

БУРЯКІВ (ОГЛЯД  НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ)

У розділі проведено аналіз наукової літератури з питань заходів догляду за насінниками цукрових буряків. На підставі  аналізу встановлено:

1) всі дослідження як з погляду агротехнічних, так і хімічних заходів догляду за насінниками проводились в різні періоди, коли технологія виробництва насіння від ручної до машинної перетерпіла великі зміни. Змінились також машини і сільськогосподарські знаряддя для міжрядних обробітків грунту, що на наш погляд, суттєво впливало на суперечність висновків по ефективності цього прийому. Не можна не відзначати і широке застосування гербіцидів при вирощуванні насіння цукрових буряків, що обумовлює інший підхід до вирішення питань застосування агротехнічних заходів догляду за посівами;

2) встановлення відсутності токсичного впливу хімічних засобів захисту від бур’янів стосовно культурних рослин в поєднанні з високою гербіцидною активністю до бур’янів забезпечувало б найвищу продуктивність насінників цукрових буряків і інших культур;

3) суперечливі дані, щодо норм та термінів застосування гербіцидів вимагають подальшого вивчення даного питання на насінниках сучасних гібридів цукрових буряків, створених на основі цитоплазматичної чоловічої стерильності з використанням гербіцидів нового покоління.

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МЕТОДИКА  ТА  УМОВИ  ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно з програмою науково-дослідних робіт вивчали наступні питання:          1) агротехнічні заходи догляду за  насінниками цукрових буряків; 2) строки і норми внесення ґрунтових і післясходових гербіцидів за вирощування насінників цукрових буряків.

Для виконання цієї програми були проведені наступні досліди:

Дослід 1. Вивчити вплив суцільних боронувань та міжрядних розпушувань  на забур’яненість і продуктивність насінників цукрових буряків.

Схема досліду

1. Без прополювання бурянів протягом вегетації насінників (контроль).

2. Дворазове суцільне боронування до появи сходів насінників, міжрядне розпушування, ручне прополювання бурянів у зоні рядка (контроль виробничий).

3. Дворазове суцільне боронування після появи сходів насінників.

4. Дворазове суцільне боронування до появи сходів насінників + дворазове суцільне боронування після появи сходів насінників.

5. Міжрядне розпушування: кратність їх визначається  з урахуванням забур’яненості насінників, стану  ґрунту.

6. Дворазове суцільне боронування до появи сходів насінників + дворазове суцільне боронування після сходів насінників + міжрядне розпушування.

Дослід 2. Вивчити ефективність ґрунтових гербіцидів за вирощування насінників.

Схема досліду

1. Контроль (без застосування гербіцидів).

2. Контроль (без застосування гербіцидів, але з ручним прополюванням бурянів).

3.  Фронтьєр (1,4 л/га).

4. Фронтьєр (1,6 л/га).

5. Фронтьєр (1,7 л/га).

6. Фронтьєр (1,2 л/га) + Голтікс (2,0 л/га).

7. Фронтьєр (1,2 л/га) + Пірамін Турбо (2,5 л/га).

8. Трофі (3,0 л/га).

Дослід 3. Вивчити ефективність післясходових гербіцидів за вирощування насінників.

Схема досліду

1. Контроль  (без застосування гербіцидів).

2. Контроль (без застосування гербіцидів, але з ручним прополюванням бурянів).

3. На фоні Фронтьєр (1,4 л/га): Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га);  Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га) + Центуріон (0,3 л/га).

4. Дворазова обробка насінників: Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га);  Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га) + Центуріон (0,3 л/га).

5. Триразова обробка: Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га);  Бетанал Прогрес ОФ       (1 л/га); Бетанал Прогрес ОФ (1 л/га) + Центуріон (0,3 л/га).

6. Дворазова обробка: Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га);  Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л/га).

Дослід 4. Вивчити ефективність застосування ґрунтових та післясходових  гербіцидів.

Схема досліду

1. Контроль  (без застосування гербіцидів).

2. Контроль (без застосування гербіцидів, але з ручним прополюванням бурянів).

3. Ґрунтовий гербіцид Трофі 3 л/га ( після садіння, без заробки в грунт).

4. Грутовий гербіцид Фронтьєр 1,7 л/га (після садіння, без заробки в грунт).

5. Грунтові гербіциди Пірамін Турбо 2,5 л/га + Фронтьєр 1,2 л/га (після садіння, без заробки в грунт).

6. Післясходові гербіциди:

- 1-й строк –  Бетанал Прогрес ОФ -1,5 л/га;

- 2-й строк – Бетанал Прогрес ОФ 1,5 л/га + Лонтрел – 0,3 л/га + Пантера -1,5 л/га.

7. Грунтовий гербіцид Трофі (після садіння, без заробки в грунт), післясходові  Бетанал Прогрес ОФ – 1,5 л/га + Лонтрел – 0,3 л/га + Пантера -1,5 л/га.

Площа посадочної ділянки становила 72,8-100,3, а облікової - 25м²,  повторність  - чотириразова.

Дослід 5. Виробнича перевірка розроблених заходів догляду за  насінниками
                                                           
Схема досліду
       1.
 Контроль (система догляду, що застосовуються в насінницькому господарстві).
       2. Удосконалені агротехнічні й хімічні заходи догляду за насінниками цукрових буряків.

Площа ділянки  - 2 га, повторність – дворазова.

Науково-дослідна робота була розпочата у 2002 році у Державному підприємстві дослідному господарстві „Артеміда”, а наступні 2003-2005 роки досліди проводили в ДП ДГ „Нива” і на Іванівській дослідно-селекційній станції.

Досходове та післясходове суцільне боронування проводили навісною пружиною бороною БП-8. Міжрядне розпушування проводили культиватором КРН-4,2, обладнаним плоскорізними лапами та долотами. Внесення гербіцидів проводили обприскувачем, розробленим в лабораторії гербології ІЦБ.   

Обліки та спостереження. Згідно з „Методикой исследований по сахарной свекле” (К., ВНИС, 1986) впродовж вегетаційного періоду проводили фенологічні спостереження та біометричні обліки: кількість пошкоджених висаджених маточних коренеплодів, висоту і тип рослин, кількість пагонів 1-го, 2-го і 3-го порядків. Облік забур’яненості насінників проводили кількісним методом по видам бур’янів: для цього накладали по осі рядків чотири рамки площею 0,25 м2  до і через 10 днів після застосування гербіцидів; масу бур’янів зважуваннями їх з площі 1 м² перед збиранням насінників; вологість грунту  визначали термостатно-ваговим методом, відбираючи з глибини до 1,5 метра через кожні 10 сантиметрів; життєздатність пилку визначали за методикою Козубова; розміри пилку визначали за методикою Г.І. Ярмолюк і Е.І. Ширяевої (1982);  урожайність насіння визначали шляхом скошування, а потім обмолоту насінників з усієї ділянки кожної повторності з подальшим очищенням та зважуванням насіння, якість насіння (енергія, схожість, одноростковість, маса 1000 плодів, їх фракційний склад) визначались згідно з чинними державними стандартами України, статистичну обробку результатів досліджень проведено на персональному комп’ютері методом дисперсійного аналізу; економічну ефективність визначали згідно з методикою, викладеної в «Методике определения  экономической эффективности в сельском  хозяйстве результатов НИР и ОКР новой техники, изобретений, рационализаторских предложений» (К., 1986).

Грунтово-кліматичні умови. Ґрунтовий покрив у господарствах, де проводили досліди, представлений чорноземами: чорнозем типовий малогумусний вилугований  на лесі (ДП ДГ „Артеміда”), чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі (ДП ДГ ”Нива”), чорнозем середньогумусний вилуговатими легко суглинистий на лесі з різною глибиною залягання карбонатів (Іванівська ДСС).

Клімат господарств є помірно-континентальний і характеризується нестійким зволоженням. Узагальнюючи в цілому  метеорологічні умови за роки досліджень (2002-2006рр.), можна відмітити, що погодні умови за температурою повітря, кількістю опадів були близькі до типових (середньобагаторічних показників).

РОЗДІЛ 3.  ВПЛИВ АГРОТЕХНІЧНИХ ЗАХОДІВ НА ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННИКІВ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ

Забур’яненість насінників. В середньому за три роки за дворазового боронування після появи сходів кількість бур’янів усіх видів становила 109 шт./м², в т.ч. дводольних - 35 шт./м², злакових – 74,0 шт./м²; за чотириразового – відповідно 84,7 шт./м², 33,0 і 61,6 шт./м². За дворазового суцільного боронування кількість бур’янів зменшилась на 75,3%, в т.ч. дводольних – на 64,4%, злакових – на 78,5%; за чотириразового – відповідно на 80,8%, 66,4 і 82,1% (табл.1).

За суцільного боронування посівів до і після появи сходів спостерігається незначна кількість розхитаних коренеплодів. Так, за двох боронувань після появи сходів в середньому за три роки кількість розхитаних коренеплодів була 5,2%, в той час, як витягнутих і механічно пошкоджених - відповідно 1,0 і 0,7%. Ще в меншій мірі суцільні боронування впливали на кількість пошкоджених головок коренеплодів (самого коренеплода або листового апарату). В середньому за три роки цей показник коливався від 0,6 до 0,7% - за двох суцільних боронувань, за чотирьох – 0,8 %.

Таблиця 1

Вплив агротехнічних заходів на забур’яненість насінників цукрових буряків (2002-2004рр.)

п

/п

Варіант

Кількість бурянів, шт./м2

Зниження чисельності бурянів,%

всього

дводоль-них

злако-вих

всьо-го

дводо-льних

злако-вих

1

Контроль (без прополювання)

442,0

98,3

343,7

3,3

3,2

3,4

2

Дворазове боронування до сходів + два прополювання вручну

8,7

2,3

6,4

97

98

99

3

Дворазове боронування після появи сходів насінників

109,0

35,0

74,0

75,3

64,4

78,5

4

Дворазове боронування до і після появи сходів

84,7

33,0

61,6

80,8

66,4

82,1

5

Міжрядні розпушування

292,3

86,7

205,7

33,9

11,8

40,2

6

Дворазове  боронування до і після появи сходів  + міжрядне розпушування

96,7

36,3

60,4

78,1

63,1

82,4

7

НІР 05

16,7

3,8

6,2

4,1

3,9

4,4

Таким чином, ефективність суцільних розпушувань грунту до і після появи сходів підвищується, коли його проводять багаторазово. Пояснюється це тим, що, як вже відзначалось, проростання бур’янів у весняний період проходить неодночасно: одні з них проростають в початковий період вегетації за відносно низьких температур, інші – за більш високих температур, коли, як правило, відростає 50-60% сходів насінників. В умовах Державного підприємства дослідного господарства „Нива” в цей період найбільш поширені такі бур’яни, як лобода біла (Chenopodium album), щириця звичайна (Amaramthus retroflexus L.), мишій зелений (Setaria viridis), осот рожевий (Cirsium arvense (L).Scop) та ін. Тому значне знищення бурянів спостерігалось при багаторазовому суцільному боронуванні.

       У варіантах з міжрядним розпушуванням кількість  бур’янів усіх видів становила 292,3 шт/м2, в т.ч. дводольних – 86,7 шт/м2, злакових – 205,7 шт/м2.

Проте додаткове проведення міжрядних розпушувань не сприяло подальшому зниженню забур’яненості насінників. Одні тільки міжрядні розпушування, без поєднання з боронуванням, зменшили кількість бур’янів всього лише на 33,9%, у тому числі дводольних – на 11,8%, злакових – на 40,2%.

На початку вегетації насінників у варіанті, де не проводилось прополювання бур’янів, в шарі грунту 0-60 см  кількість продуктивної вологи становила 78,2 мм, а у варіанті з ручним прополюванням – 105,0 мм, в другому періоді спостереження (27.05) – відповідно 54,9 і 73,9 мм. Така різниця вологості грунту пов’язана з великою кількістю бурянів у варіанті без прополювання, де їх було 697 шт./м². У варіанті з міжрядними розпушуваннями грунту вологозабезпеченість насінників також була вищою, де кількість бур’янів на 45% менше, порівняно з варіантом без прополювання.       

Структурний склад і морфологічні особливості насінників. Результатами спостережень за структурним складом насінників встановлено, що в середньому за три роки кількість продуктивних насінників за чотириразового суцільного боронування становила 95,5%. Суттєвої різниці не було між варіантами з боронуванням насаджень в кількості передчасно посохлих насінників.

У варіантах з міжрядним розпушуванням кількість продуктивних насінників зменшувалась на 1,7-1,9% за рахунок збільшення передчасно посохлих (на 1,0-1,1%), неплідників  (на 0,5%), холостяків (на 0,2-0,3%) порівняно з варіантом, де проводили чотириразове суцільне боронування.  Спостереження за характером і кількістю пошкоджень насінників показали, що за міжрядних розпушувань, як правило, пошкоджувались або повністю обламувались листки і пагони, особливо другого і третього порядків, частково головне стебло, а також головки коренеплодів. При цьому, більш сильне пошкодження (6-8%) спостерігалось по колії трактора. На початку вегетації, коли насінники ще не сильно розвинуті (повністю сформовані листки розеток і початок появи стебел), міжрядні розпушування не призводили до значного пошкодження насінників. Більш сильне пошкодження спостерігалось, коли розпушування проводили в фазі стеблування. Тобто збільшення кількості розпушувань насінників сприяло до підвищення їх пошкодження. Так, кількість пошкоджених насінників при трьох міжрядних розпушувань збільшилась в 1,7 рази, за чотирьох – в 2,1 рази порівняно з контролем.

Урожайність і якість насіння. В середньому за три роки більш висока врожайність відмічена у варіанті з дворазовим суцільним боронуванням на фоні двох ручних прополювань. Зменшення кратності суцільних боронувань  до двох призводило до зниження врожайності насіння з 13,7 до 12,8 ц/га. У варіанті тільки з міжрядними розпушуваннями  врожайність насіння збільшилась на 2,1 ц/га порівняно з контролем, зменшилась на 3,5 ц/га порівняно з чотириразовим боронуванням і на 3,1 ц/га порівняно з дворазовим. Практично однакова врожайність насіння отримана як за чотириразового суцільного боронування (вар.4), так і за чотириразового + міжрядне розпушування (вар.6) (табл. 2).

За дворазового боронування  схожість насіння підвищилась на 6,5%, маса 1000 плодів на 0,8г, чотириразового – відповідно на 9,2 % і 5,9 г порівняно з контролем.

Найвища схожість насіння - 92,3%, маса 1000 плодів -16,2г отримана в варіанті з чотириразовим суцільним боронуванням + одне міжрядне розпушування.

Таблиця 2

Урожайність та якість насіння залежно від агротехнічних заходів

по догляду за насінниками (2002-2004рр.)

№ п/п

Варіанти

Урожайність, ц/га

Енергія

проростання,%

Схожість, %

Маса 1000 плодів, г

Плодів (%) фракції (мм)

> 5,5

4,5-5,5

3,5-4,5

3,0-3,5

 1.

Контроль (без      прополювання)

7,6

70,6

80,5

14,0

6,4

20,1

53,4

13,6

  2.

Дворазове   боронування до сходів + два прополювання вручну

20,8

78,6

91,7

16,3

8,5

26,2

53,6

11,7

3.

Дворазове   боронування після   появи сходів насінників

12,8

77,0

87,0

14,8

8,3

25,0

54,4

12,3

4.

Дворазове  боронування до і  після появи сходів

13,2

77,8

89,7

16,2

9,0

15,6

53,4

12,0

5.

Міжрядні  розпушування

9,7

79,7

87,3

14,9

8,2

22,5

56,8

12,5

6.

Дворазове   боронування  до і  після появи сходів  + міжрядне розпушування

13,7

84,0

92,3

19,9

8,0

25,8

54,7

11,5

НІР 05

1,4

3,6

3,6

0,7

РОЗДІЛ 4. ЗАБУР’ЯНЕНІСТЬ І ПРОДУКТИВНІСТЬ НАСІННИКІВ

ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ ЗА ВИРОЩУВАННЯМ ЇХ ІЗ

ЗАСТОСУВАННЯМ ГЕРБІЦИДІВ

4.1 Забур’яненість і продуктивність насінників цукрових буряків за вирощуванням їх із застосуванням гербіцидів в умовах нестійкого зволоження  Центрального Лісостепу України

Забур’яненість насінників. Сьогодні для захисту посівів сільськогосподарських культур використовують як ґрунтові, так і післясходові гербіциди . Використання ґрунтових препаратів  знижує напруження в проведенні захисних заходів при появі сходів на полях, але ефективна дія більшості ґрунтових препаратів обмежена у часі. Надійне контролювання бур’янів буде діяти до середини  третьої декади травня. У цей період спостерігається найбільш інтенсивна поява сходів масових видів пізніх ярих бур’янів (різних видів щириць, незабутниць, мишіїв, курячого проса, пасльону чорного та ін.). Тому виникає необхідність доповнювати дію ґрунтових препаратів післясходовими.

                                                                                                                       Таблиця 3

Вплив ґрунтових гербіцидів на забур’яненість насінників цукрових буряків (2002-2004рр.)

№ п/п

  Варіант

Кількість бурянів, шт./м2

  Зниження чисельності бурянів,%

всь-

ого

дводо-льних

злако-вих

всьо-го

дводо-льних

злако-

вих

1.

Контроль (без прополювання)

467,7

99

368,7

3,7

   4,5

  3,2

2.

Контроль (з ручним прополюванням)

   9,0

    2,5     

  6,5

 98

   97

99

3.

Фронтьєр (1,4 л/га)

168,7

  56,3

112,3

63,9

43,1

69,5

4.

Фронтьєр (1,6 л/га)

125,7

  44,3

 81,4

73,1

55,2

77,8

5.

Фронтьєр (1,7 л/га)

130,3

  46,0

 84,3

72,1

53,5

77,1

6.

Фронтьєр (1,2 л/га)+ Голтікс (2,0 л/га)

124,3

  40,7

 83,6

73,4

58,8

77,2

7.

Фронтьєр (1,2 л/га) + Пірамін Турбо (2,5л/га)

97,3

  33,3

64

79,1

66,9

82,6

8

Трофі (3,0 л/га)

88,7

  35,7

53

81,0

63,9

85,6

НІР 05

14,6

3,9

 8,3

7,2

6,9

7,4

Встановлено, що суттєве зниження забур’яненості насінників забезпечує застосування суміші ґрунтових гербіцидів. У середньому за три роки при внесенні: Фронтьєру (1,2 л/га) в композиції з Піраміном Турбо (2,5 л/га) забур’яненість  становила 97,3 шт/м2 (на контролі – 467,7 шт/м2 ), зниження чисельності бурянів при цьому становило 79,1%,  у тому числі дводольних – 66,9%, злакових – 82,6% порівняно з контролем (табл. 3).

При збільшенні норми внесення Фронтьєру з 1,4 до 1,6 л/га забур’яненість також зменшується на достовірну величину: зниження чисельності всіх видів бур’янів у першому випадку  становила 63,5%, у другому – 73,1%, у тому числі злакових відповідно – 69,5 і 77,8%.

       Найвищу ефективність дії проти бурянів отримано за дворазового внесення Бетаналу Прогрес ОФ (при останньому внесенні у поєднанні з Центуріоном). Загибель усіх видів рослин бурянів становила 90,0%, у т. ч. злакових - 95,2% (табл. 4). Тобто ефект від гербіцидів підвищується при комплексному застосуванні післясходових препаратів на фоні ґрунтових.

       Особливості росту і розвитку насінників. Гербіциди, як хімічні заходи захисту сільськогосподарських культур від бур’янів,  можуть викликати зміни в проходженні фізіологічних і біохімічних процесів не лише шкідливих організмів – бур’янів, а й культурних рослин. Наявність і ступінь цього впливу залежить від селективності хімічного препарату та його норми.

Таблиця 4

Ефективність дії післясходових гербіцидів проти бур’янів на насінниках цукрових буряків (2002-2004 рр. )

№ п/п

Варіанти

Загибель бурянів, %

всього

дводольних

злакових

1.

Контроль (без прополювання)

471,6х

104х

367,6х

2.

Контроль (з ручним прополюванням)

98

97

99

3.

На фоні Фронтьєр (1,4 л/га):

а)Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га) + Центуріон (0,3 л/га)

90

77,6

95,2

4.

а)Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га) + Центуріон (0,3 л/га)

75,5

75,0

79,0

5.

а) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

в) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га) + Центуріон (0,3 л/га)

93,0

89,7

94,5

6.

а) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу (0,03кг/га);

в) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л/га)

93,2

87,0

94,0

НІР 05

8,3

7,9

8,9

х - кількість бур'янів, шт./м²

Встановлено, що гербіцидний фон не суттєво впливає на такі морфологічні ознаки насінників, як висота рослин, кількість стебел. В середньому за три роки на гербіцидному фоні відмічено на 2-3% збільшення висоти рослин, зменшення на 3-9% пагонів усіх порядків та кількості листків (на 5-7%) і квіток (на 5-7%) порівняно з безгербіцидним фоном.

Встановлено негативний вплив майже всіх гербіцидів, що вивчалися, на якість пилку. Якщо на контролі (ручне прополювання) весь пилок був вирівняний і за розмірами відносився до 1а або 1б типу фертильність становила 90,3%, стерильних пилкових зерен було 6,0%, то на гербіцидному фоні – відповідно не достатньо вирівняний і відносився до 2а і 2б типу, фертильність становила 72,7 – 82,7%, стерильність 24,0 – 14,0%.

Життєздатність пилку в середньому за три роки була найвищою на безгербіцидному фоні – 82,3%, а також високою (79,1%), де гербіциди вносили в малих нормах (дворазове внесення Бетаналу Прогрес ОФ), найменшою (60,8%) за триразового внесення Бетаналу Прогрес ОФ + Центуріон.

Гербіциди практично не впливають на формування власної насінини. Результати аналізу нормально розвинених зародків (¼ – ½ зародкового мішка) встановлено, що в середньому за три роки їх кількість була практично однакова як на безгербіцидному фоні (80,5%), так і гербіцидному (80,0-80,7%) вирощування насінників.

Урожайність та якість насіння. Найбільш ефективним із ґрунтових гербіцидів був Трофі (3 л/га) та бакова суміш: Фронтьєр (1,2 л/га ) + Пірамін Турбо (2,5 л/га) і Фронтьєр (1,2 л/га) + Голтікс (2,0 л/га). Врожайність насіння у варіантах зі застосуванням цих гербіцидів відповідно становила 15,0; 15,4 і 15,3 ц/га      (табл.5).

Таблиця 5

Урожайність та якість  насіння при застосуванні грунтових  гербіцидів

(2002-2004 рр.)

№ п/п

Варіант

Урожай-ність, ц/га

Енергія про-ростання, %

Схожі-сть,

%

Маса

1000 плодів, г

1.

Контроль  (без прополювання)

7,7

78

85

14,4

2.

Контроль (з ручним прополюванням)

20,4

87

93

15,3

3.

Фронтьєр (1,4 л/га)

14,4

89

92

15,0

4.

Фронтьєр (1,6 л/га)

14,7

87

91

15,1

5.

Фронтьєр (1,7 л/га)

14,8

85

91

14,9

6.

Фронтьєр (1,2 л/га) + Голтікс    

(2,0 л/га)

15,3

88

93

15,0

7.

Фронтьєр (1,2 л/га) + Пірамін   

Турбо  (2,5 л/га)

15,4

87

91

15,0

8.

Трофі (3,0 л/га)

15,0

87

90

15,1

НІР 05

1,12

7,9

7,8

1,2

При застосуванні післясходових гербіцидів найбільша врожайність (18,7 ц/га) отримана за дворазового внесення бакової суміші: 1) Бетанал Прогрес ОФ        (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га); 2) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л\га) (табл. 6).

Показники якості насіння змінювалися в значних межах між контролем і дослідними варіантами, де проводили прополювання. Наприклад, енергія проростання насіння  в середньому за три роки у варіанті, де не проводили прополювання 78%, а де проводили прополювання – 87%, на гербіцидному фоні 87%. Аналогічна закономірність відмічена і по іншим показникам.

В середньому за роки досліджень також зберігається тенденція до підвищення енергії проростання, схожості насіння та маси 1000 плодів за дворазового внесення бакової суміші  Бетанал Прогрес ОФ + Карібу і Бетанал Прогрес ОФ + Центуріон.

Таблиця 6

Продуктивність насінників цукрових буряків при застосуванні післясходових гербіцидів (2002-2004 рр.)

№ п/п

Варіант

Урожай-ність,

ц/га

Енергія про-ростання, %

Схо-жість,

%

Маса

1000 плодів, г

1.

Контроль (без прополювання)

6,8

85

88

14,4

2.

Контроль (з ручним прополюванням)

21,2

89

94

15,3

3.

На фоні Фронтьєр (1,4 л/га):

а) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (1,0л/га) +Центуріон (0,3 л/га)

17,6

86

91

14,9

4.

а) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

б) Бетанал прогрес ОФ (1,0 л/га) +Центуріон (0,3 л/га)

16,0

87

91

15,1

5.

а) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (1,0 л/га);

в) Бетанал Прогрес ОФ (1,0л/га)   

+Центуріон (0,3 л/га)

18,4

87

93

14,9

6.

а) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л/га)

18,7

88

93

15,1

НІР 05

2,1

7,9

8,2

1,2

                                                                                                                     

4.2. Забур’яненість і продуктивність насінників цукрових буряків за вирощування їх із застосуванням гербіцидів в умовах нестійкого зволоження  Східного Лісостепу України. Результати досліджень, проведених упродовж 2003-2005 рр., засвідчили наступне. Ефективність дії застосування післясходових гербіцидів була вище, ніж грунтових. Ефективність останніх залежить від стану зволоження грунтів: в посушливих умовах дія грунтових гербіцидів знижується. Найкращою композицією були варіанти, де вносили післясходові гербіциди, а також суміш грунтового та післясходового гербіцидів (табл. 7).

Загибель бур’янів у цих варіантах, в середньому за три роки, становила: злакових однорічних – 80,4-78,8%, дводольних однорічних – 76,0-82,3% і багаторічних – 85,4-82,9%, а зниження маси бур’янів перед збиранням насіння – в 1,5 рази, урожайність насіння  становила відповідно 15,1 і 15,5 ц/га.

 

Таблиця 7

Забур’яненість насінників цукрових буряків, урожайність і якість насіння залежно від застосування гербіцидів (2003-2005 рр.)

№ п/п

Варіант дослідів

Маса бурянів перед збиран-

ням урожаю,

г/м²

Урожай-ність насіння,

ц/га

Маса

1000 плодів, г

Схожіс-

ть насіння,

%

1.

Контроль (без прополювання)

4765

12,3

13,5

82,0

2.

Контроль (з ручним прополюванням)

887

14,3

13,1

81,3

3.

Трофі  3 л/га

2286

12,9

13,1

80,8

4.

Фронтьєр, 1,7 л/га

2802

13,5

13,1

79,9

5.

Пірамін Турбо 2,5л/га + Фронтьєр     1,2 л/га

3073

14,4

13,4

81,7

6.

1-й строк Бетанал Прогрес ОФ – 1,5 л/га;

2-й строк -1 Бетанал Прогрес ОФ, 1,5 л/га + Лонтрел   0,3 л/га + Пантера 1,5 л/га

1386

15,1

13,5

81,7

7.

На фоні Трофі 3 л/га: Бетанал Прогрес ОФ 1,5 л/га + Лонтрел 0,3 л/га + Пантера 1,5 л/га

922

15,5

13,1

80,1

НІР05

151,9

1,4

1,2

7,6

             

РОЗДІЛ 5. ЕКОНОМІЧНА  ТА ЕНЕРГЕТИЧНА  ЕФЕКТИВНІСТЬ  ВИРОЩУВАННЯ  НАСІННЯ ЦУКРОВИХ БУРЯКІВ  ПРИ  РІЗНИХ  ПРИЙОМАХ  ДОГЛЯДУ  ЗА НАСІННИКАМИ

Економічна ефективність вирощування насіння цукрових буряків із застосуванням тільки ґрунтових гербіцидів була найнижчою. За рахунок зниження врожайності відносно виробничого контролю і підвищення витрат на захист від бур’янів у цих варіантах з кожного гектара було недобрано 4506-6269 грн/га.

Умовно чистий прибуток і рівень рентабельності на гербіцидному фоні   були вищими при внесенні тільки післясходових гербіцидів, особливо в баковій суміші і в менших нормах. За рахунок підвищення врожайності умовно чистий прибуток збільшився на 3769-5522 грн/га порівняно з застосуванням тільки ґрунтових гербіцидів і на 449 грн/га порівняно з комплексним їх внесенням (ґрунтові і післясходові): енергетична ефективність за різних заходів догляду за насінниками найбільш виправданою виявилась на варіанті з дворазовим застосуванням післясходових гербіцидів баковою сумішшю, де загальні витрати на один гектар площі становлять 23,01 ГДж, а Кее – 1,13, що відповідно на 1,61 ГДж менше і 0,45 більше на варіантах з агротехнічними заходами (табл. 8).

Виробнича перевірка рекомендованих заходів підтвердила їх високу ефективність. За дворазового застосування післясходових гербіцидів: Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га) та Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л/га) в ДП ДГ „Шевченківське” умовно чистий прибуток становив 8222 грн/га в ДП ДГ “Нива” – 8977 грн/га, що відповідно на 17,9% і 13,9 % більше, ніж за базовою технологією.

За дворазового боронування до і після появи сходів + одне міжрядне розпушування в ДП ДГ “Шевченківське” умовно чистий прибуток становив 7065 грн/га, в ДП ДГ “Нива” – 7871 грн/га, що відповідно на 15,4 і 12,3 % більше за базовою технологією.

При виробничій перевірці рекомендованих прийомів в 2006 році в ДП ДГ “Нива”  річний економічний ефект становив 7980 грн/га

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі, що полягає у виявленні особливостей росту, розвитку  рослин насінників цукрових буряків, формування врожаю насіння та його якості шляхом експериментального порівняння різних прийомів догляду за насінниками. Використання сукупності результатів досліджень забезпечує зменшення забур’яненості посівів, підвищення врожайності насіння  та його схожості.

1. В умовах нестійкого зволоження Лісостепу України ефективним є агротехнічні заходи догляду за насінниками: суцільні боронування посівів та міжрядне розпушування. Суцільні чотириразові боронування (два до появи і два після появи сходів насінників) забезпечили зниження забур’яненості посівів на 80,8%,  підвищення урожайності насіння на 5,6 ц/га, схожість його - на 9,2% порівняно з контролем без прополювання.

2. Кратність міжрядних розпушувань суттєво не впливає на забур’яненість посівів, морфологічні ознаки насінників, урожайність і якість насіння. За чотири міжрядних розпушувань забур’яненість зменшилась всього лише на 33,9%, урожайність насіння підвищилась на 2,1 ц/га, схожість – на 6,8% порівняно з контролем. Більш ефективним було поєднання чотириразового суцільного боронування з одним міжрядним розпушуванням. В цьому варіанті забур’яненість зменшилась на 78,1%, урожайність насіння підвищилась на 6,1 ц/га, схожість – на 11,8% порівняно з контролем.

3. Агротехнічні заходи не забезпечують повний захист насінників від бур’янів; за появи нової хвилі бур’янів, неможливе зниження забур’яненості такими рослинами, як різних видів осотів, пирію повзучого та інших багаторічників. Окрім того, у зв’язку з підвищенням цін на паливно-мастильні матеріали, це зробити складно і дорого. Тому ефективним є застосування хімічних заходів. При внесенні суміші грунтових гербіцидів (Фронтьєр 1,2 л/га + Пірамін Турбо 2,5 л/га) зменшення чисельності бур'янів становило 79,1%, а при триразовому застосуванні післясходових гербіцидів (Бетанал Прогрес ОФ 1,0 л/га  + Центуріон 0,3 л/га) – 93,0%.


Таблиця 8

Економічна та енергетична ефективність елементів технології догляду на насінниках цукрових буряків

(2002-2006 рр.)

Варіанти

(елементи технології)

Урожай-ність з 1 га, цнт.

Вартість насіння з 1 га, грн.

Загальні затрати на 1 га, грн.

Умовно

чистий прибуток з 1 га, грн.

Собівартість 1 цнт., грн.

Рівень рентабе-льності,%

Затрати праці на 1 га, люд.- год.

Кее

Контроль (без прополювання)

7,6

7850

6873

977

904

14,2

61,5

0,49

Контроль (ручне прополювання)

20,4

21073

8164

12909

400

158

215,3

0,92

Дворазове боронування до і після сходів + одне міжрядне розпушування

13,7

14152

6914

7238

504

104

84,8

0,96

Трофі (3,0 л/га)

15,0

15480

7077

8403

471

118

63,3

0,68

а) Бетанал Прогрес ОФ (0,75л/га) + Карібу (0,03кг/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (0,75л/га) + Центуріон (0,3 л/га)

18,7

19317

7155

12162

382

169

63,3

1,13

На фоні Трофі 3 л/га:  Бетанал Прогрес ОФ  (1,5 л/га) +  Лонтрел (0,3 л/га) + Пантера (1,5 л/га)

15, 5

15996

7655

8341

494

108

63,8

0,80


4. Тривалість фенологічних фаз та морфологічні ознаки насінників практично не змінювались при застосуванні гербіцидів. Гербіциди в певній мірі впливають на формування чоловічого гаметофіту. Якщо на контролі весь пилок був вирівняний і за розмірами відносився до типу 1а, 1б, фертильність пилкових зерен становила 90,3%, стерильність – 6%, а життєздатність – 82,3%, то на гербіцидному фоні – відповідно невирівняний (тип 2а і 2б), 72,7-82,7, 24,0-14,0% і 60,8-79,1%. Проте це не відображається на якості насіння.

5. Найбільш ефективним із ґрунтових гербіцидів є Трофі (3 л\га) та бакова  суміш: Фронтьєр (1,2 л/га) + Пірамін Турбо (2,5 л/га) і Фронтьєр (1,2 л/га) + Голтікс (2,0 л/га), Пірамін Турбо (2,5 л/га) + Фронтьєр (1,2 л/га). Врожайність насіння у цих варіантах відповідно становила 15,0; 15,4; 15,3 ц/га, схожість 90%, 91% і 93%.

6. Застосування на насінниках післясходових гербіцидами є високоефективним заходом захисту їх від бур’янів, внаслідок цього продуктивність їх наближається до рівня контролю або перевищує  ручне прополювання.

За дворазового внесення бакової суміші Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га) і Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л/га) врожайність насіння становила 18,7 ц/га, схожість – 93%, за ручного прополювання - відповідно 21,2 ц/га і 94%. При внесенні післясходових гербіцидів Бетанал Прогрес ОФ (1,5 л/га) + Лонтрел (0,3 л/га) + Пантера (1,5 л/га) на фоні грунтового гербіциду Трофі (3 л/га) спостерігалось підвищення врожайності насіння порівняно із застосовуванням ручного прополювання бур’янів.

7. Умовно чистий прибуток і рівень рентабельності значно вищі при внесенні тільки післясходових гербіцидів, особливо в баковій суміші і в  менших нормах. За рахунок підвищення врожайності умовно чистий прибуток збільшився на 3,7-5,5 тис/га порівняно з внесенням тільки ґрунтових і на 0,4 тис/га порівняно з комплексним їх внесенням (грунтові + післясходові). При цьому коефіцієнт енергетичної ефективності збільшився на 0,45 одиниці.

8. Виробнича перевірка кращих варіантів дослідів у Державних підприємствах Дослідних господарствах Інституту  цукрових буряків «Нива» і «Шевченківське» підтвердила їх високу економічну ефективність. Умовно чистий прибуток у 2006 році в ДП ДГ „Нива” становив 7,8-8,9 тис. грн./га у  ДП              ДГ «Шевченківське» – 7,0-8,2 тис. грн./га.

ПРОПОЗИЦІЇ  ВИРОБНИЦТВУ

В умовах нестійкого зволоження Лісостепу України для забезпечення високої продуктивності насінників цукрових буряків рекомендується:

- на безгербіцидному фоні проводити чотириразові суцільні боронування: (два до-  і два після появи сходів насінників) та одне міжрядне розпушування грунту до фази формування квітконосних пагонів;

-  застосовувати на насінниках:

1) ґрунтовий гербіцид Трофі (3 л/га, після садіння маточних коренеплодів, без заробки в грунт) і післясходові гербіциди в баковій суміші Бетанал Прогрес ОФ (1,5 л/га) + Лонтрел (0,3 л/га) + Пантера (1,5 л/га);

2) післясходові гербіциди  в баковій суміші за дворазового застосування:

а) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Карібу (0,03 кг/га);

б) Бетанал Прогрес ОФ (0,75 л/га) + Центуріон (0,3 л/га).

ПЕРЕЛІК  ДРУКОВАНИХ  ПРАЦЬ  ЗА ТЕМОЮ  ДИСЕРТАЦІЇ

1. Борівський А.Ф.  Удосконалення прийомів захисту насінницьких посівів цукрових буряків від бур’янів / А.Ф. Борівський, Н.Г.Гізбуллін, А.М. Соколо-Поповський // Проблеми бур’янів і шляхи зниження забур’янення орних земель. Матеріали конференції – Інституту цукрових буряків. Українське наукове товариство гербології. – Київ – 2004. – С. 224-231.

2. Борівський А.Ф. Ефективність боротьби з бур’янами при вирощуванні насіння цукрових буряків і забур’яненість посівів. / А.Ф.Борівський // Збірник наук праць Інституту цукрових буряків УААН – К. 2005 – вип..8. С. 465-471.

3. Гізбуллін Н.Г. Агротехнічні  та хімічні способи захисту насінників від бур’янів / Н.Г.Гізбуллін, А.М.Соколо-Поповський, А.Ф.Борівський та ін.// Цукрові буряки.- 2005.- С.12-13.

4. Борівський А.Ф. Заходи контролю бур’янів на насінниках цукрових буряків / А.Ф.Борівський //Вісник аграрної науки. -2010.- №8.-С.78-80.

АНОТАЦІЯ

Борівський А.Ф. Удосконалені заходи догляду за насінниками цукрових буряків в умовах нестійкого зволоження Лісостепу України. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.09 – рослинництво. Інститут цукрових буряків НААН, Київ, 2010р.

У дисертаційній роботі викладено результати досліджень з питань особливостей процесу росту, розвитку рослин насінників цукрових буряків, формування врожаю та якості насіння шляхом експериментального порівняння прийомів догляду за насінниками, а саме: суцільного боронування посівів, міжрядні розпушування та застосування ґрунтових і післясходових гербіцидів. Встановлено, що із агротехнічних прийомів догляду за насінниками найбільш ефективним є поєднання чотириразового суцільного боронування з одним міжрядним розпушуванням грунту.

Доведено, що найбільш доцільним за вирощування насінників цукрових буряків є дворазове застосування післясходових гербіцидів в баковій суміші або застосування їх на фоні ґрунтового гербіцида Трофі.

Використання сукупності результатів досліджень у державних підприємствах дослідних господарств Інституту цукрових буряків НААН забезпечує зменшення забур’яненості  посівів на 75,3-93,2%, підвищення врожайності насіння на 6,1-11,9 ц/га, його схожості – на 5-6%.

Ключові слова: суцільні боронування, міжрядне розпушування, гербіциди, забур’яненість, урожайність, якість насіння, економічна та енергетична ефективність.

АННОТАЦИЯ

Боровский А.Ф. Усовершенствованные приёмы ухода за семенниками сахарной свеклы в условиях неусточейвого увлажнения Лесостепи Украины. – Рукопись.

Диссертация на соискание учёной степени кандидата  сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.09 – растениеводство. Институт сахарной свеклы НААН, Киев, 2010г.

В диссертационной работе изложены результаты исследований по вопросам особенностей процесса роста, развития растений семенников сахарной свеклы, формирования урожая и качества семян путём опытного сравнения приёмов ухода, а именно: сплошных боронований посевов, междурядных рыхлений и применения почвенных и послевсходовых гербицидов.

Установлено, что из агротехнических приёмов ухода за семенниками сахарной свеклы наиболее целесообразным является сочетание четырекратных сплошных боронований посевов с одним междурядным рыхлением. Кратность междурядных рыхлений существенно не влияет на засоренность посевов, морфологические признаки семенников, урожайность и качество семян.   

Показано, что эффективным приёмом в защите семенников от сорной растительности является применение гербицидов. Внесение смеси почвенных гербицидов (Фронтьер 1,2 л/га + Пирамин Турбо 2,5 л/га) способствовало  уменьшению засоренности семенников до 80%. Более эффективным является применение послевсходовых гербицидов. При двукратном применении баковой смеси Бетанал Прогресс ОФ ( 0,75 л/га) + Карибу (0,03 кг/га) и Бетанал Прогресс ОФ (0,75 л/га)+ Центурион (0,3 л/га) урожайность семян составила 18, 7 ц/га, всхожесть их - 93%, на контроле - соответственно 21,2 ц/га и 94%. При применении послесходовых гербицидов Бетанал Прогресс ОФ (1,5 л/га) + Лонтрел (0,3 л/га) + Пантера (1,5 л/га) на фоне почвенного гербицида Трофи (3 л/га) наблюдалось повышение урожайности семян сахарной свеклы по сравнению с контролем.

Условно чистая прибыль и уровень рентабельности были наиболее високими  при применении послевсходовых гербицидов, прежде всего в баковой смеси. При двукратном внесении баковой смеси условно чистая прибыль увеличилась на 1,6-2,6 тыс. грн/га в сравнении с внесением только почвенных гербицидов. При этом коэффициент энергетической эффективности увеличился на 0,45 единицы.

Ключевые слова: сплошные боронования, междурядные рыхления, засоренность, гербициды, урожайность, качество семян, экономическая и энергетическая эффективность.

ABSTRACT

A.F. Borivskyi Improved Methods of Care for Seed Growers of Sugar Beets in the Forest-Steppe Zone of Ukraine. – Manuscript.

Thesis for Candidate degree in agricultural Science, speciality 06.01.09.- plant science. Institute of Sugar Beets NAAS, Kyiv, 2010.

The thesis work is devoted to the research results on the peculiarities of growth, development of sugar beet seed plants, formation of yield and seed quality for different levels of crop weed infestation by means of experimental comparison of care methods for seed plants, namely: continuous crop harrowing, intercropping loosening and chemicals (applying soil and  postemergence herbicides). It has been found out that among the agrotechnical methods of care for seed plants the most effective is a combination of continuous harrowing applied four times with one intercropping loosening.

Applying postemergence herbicides is proved to be the most reasonable method for cultivation of sugar beet seeds in tank mixture with twice-repeated applying.

Using the complex of research results in state enterprises of research farms of the Institute of Sugar Beets NAAS of Ukraine contributes to the reduction of crop weed infestation by 75,3-93,2%, yield increase of seed plants by 6,1-11,9 centners per hectare, its similarity – by 5-6%.

Key words: continuous harrowing, intercropping bursting, herbicides, weed infestation, yield capacity, seed quality, economic and energy efficiency.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9778. Инновационный менеджмент 115.71 KB
  Введение Появление в учебных планах российских вузов дисциплины инновационный менеджмент продиктовано требованиями жизни. Инновационные процессы, их воплощение в новых и технике является основой экономического развития. Инновационный процесс предста...
9779. Экономика Японии сегодня 21.31 KB
  Экономика Японии сегодня. В любой экономической системе долгосрочная динамика экономического роста связана прежде всего с освоением нововведений. Длительное время, особенно в послевоенные годы, научно-техническая политика Японии базировалась на заим...
9780. Організація виховної роботи в підрозділі мирного часу 138.5 KB
  Тема 6. Організація виховної роботи в підрозділі мирного часу ЗМІСТ Вступна частина Концепція виховної роботи у Збройних Силах та інших військових формуваннях України та її методологічне значення. Завдання та структура організації виховн...
9781. Індивідуально-виховна робота, її роль та місце 109 KB
  Індивідуально-виховна робота, її роль та місце. ЗМІСТ Вступна частина Система індивідуально-виховної роботи. Планування та організація індивідуально-виховної роботи. 3.Методи вивчення особистості воїнів. Заключна частина...
9782. Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділу в умовах переводу їх у підвищенні ступені готовності і проведення бойового злагодження 102 KB
  Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділу в умовах переводу їх у підвищенні ступені готовності і проведення бойового злагодження Навчальна та виховна мета. Поглибити знання студентів з морально-психологічного забезпечення особо...
9783. Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділів в бойових умовах 191 KB
  Морально-психологічна підготовка особового складу підрозділів в бойових умовах ЗМІСТ Вступна частина Сутність і зміст морально-психологічного забезпечення бойових дій. Робота командира підрозділу щодо вирішення завдань морально-психологі...
9784. Понятие договора, общие положения о договорах 28.5 KB
  Понятие договора, общие положения о договорах. В соответствии с положениями ГК РФ договором признается соглашение двух или нескольких лиц об установлении, изменении или прекращении гражданских прав и обязанностей. Договор, наряду с законо...
9785. Порядок изменения и расторжения договора 42.5 KB
  Порядок изменения и расторжения договора. Заключенные договоры должны исполняться на тех условиях, на которых было достигнуто соглашение сторон, и не должны изменяться. Такое общее правило придает устойчивость гражданскому обороту. Это правило приме...
9786. Предварительный договор 23.5 KB
  Предварительный договор. По предварительному договору стороны обязуются заключить в будущем договор о передаче имущества, выполнении работ или оказании услуг (основной договор) на условиях, предусмотренных предварительным договором. Предварительный ...