65734

Активізація залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції

Автореферат

Макроэкономика

В умовах глобальної конкуренції роль прямих іноземних інвестицій ПІІ полягає в залученні не лише необхідних обсягів капіталу а й сучасних технологій методів управління та висококваліфікованих менеджерів. Разом з тим глобалізація світогосподарських взаємин за участю прямих іноземних інвестицій...

Украинкский

2014-08-04

265.5 KB

7 чел.

PAGE  1


НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Антонов Віталій Борисович

УДК 330.322:339.9:339.137(477)

Активізація залучення прямих іноземних інвестицій
в економіку України в умовах глобальної конкуренції

Спеціальність: 08.00.03 – Економіка та управління
національним господарством

Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук

Львів – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.

Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Кравців Василь Степанович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
директор

Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Мокій Анатолій Іванович,
Львівська комерційна академія, проректор з міжнародних зв’язків

 кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Мельник Мар’яна Іванівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник відділу територіальних суспільних систем і просторового розвитку

Захист відбудеться «1» липня 2011 р. об 1100 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 76026 м. Львів, вул.. Козельницька, 4.

Автореферат розісланий «1» червня 2011 року.

Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. В умовах глобальної конкуренції роль прямих іноземних інвестицій (ПІІ) полягає в залученні не лише необхідних обсягів капіталу, а й сучасних технологій, методів управління та висококваліфікованих менеджерів. Виграють країни, які активно долучаються до міжнародного науково-технічного та інформаційного обміну. Разом з тим, глобалізація світогосподарських взаємин за участю прямих іноземних інвестицій супроводжується диверсифікованістю форм і напрямків міжнародної конкуренції, методів боротьби за володіння і контроль над технологічними, трудовими, інтелектуальними, природними й інвестиційними ресурсами. Питання про місце і роль України у світовому ринку прямих іноземних інвестицій має першочергове і визначальне значення у подальшому зростанні національної економіки, для чого важливо визначити рівень, умови, форми і способи інтеграції країни у світове господарство та міжнародний ринок капіталу. Тому, для ефективного залучення ПІІ в пріоритетні сфери та напрямки соціально-економічного розвитку країни необхідною є скоординована та науково-обґрунтована економічна політика активізації прямих іноземних інвестицій та формування сприятливого інвестиційного клімату, відповідно до перспектив структурної трансформації економіки та довгострокової стратегії розвитку держави на інноваційній основі.

Вищезазначене у своїй сукупності забезпечує актуалізацію поглибленого дослідження методології залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції, різні аспекти якого знайшли своє відображення у низці праць українських і зарубіжних дослідників. Базові теоретико-методологічні підходи щодо залучення прямих іноземних інвестицій містяться у працях провідних українських вчених, зокрема О. Амоші, І. Бланка, Є. Бойка, В. Василенка, О. Власюка, В. Волошина, О. Гаврилюка, П. Гайдуцького, В. Гейця, Б. Губського, Б. Данилишина, М. Денисенка, В. Загорського, С. Захаріна, Д. Лук’яненка, В. Мамутова, А. Мерзляка, А. Мокія, В. Осецького, А. Пересади, А. Поручника, С. Реверчука, О. Рогача, А. Румянцева, А. Степаненка, Д. Стеченка, А. Сухорукова, С. Писаренко, І. Ткачук, В. Федоренка, А. Філіпенка, М. Чумаченка, В. Шеремета, Л. Шинкарук, М. Якубовського та ін.

Концептуальні основи дослідження проблем впливу іноземних інвестицій на основні макроекономічні показники країн-реципієнтів, взаємозв'язку основних потоків іноземних інвестицій з активізацією інноваційних процесів та діяльністю транснаціональних корпорацій в ході процесів інтеграції і глобалізації сучасної світової економіки знайшли місце в фундаментальних працях таких вчених, як: К.Акамацу, Е. Берлоу, Л.Баклі, Є. Брігхем, Р. Вернон, О. Вільямсон, Д. Гофман, Х. Грей, Дж. Данінг, К. Іверсен, М. Кассон, Д. Каддінгтон, Ч. Кіндлебергер, К. Кодзім, Р. Коуз, С.Магі, Р. Манделл, Т. Озава, М. Портер, А. Ругман, Ф. Рут, П. Семюелсон, Т.Суон, Я.Тінберген, П. Фішер, С. Хаймер, У. Шарп та ін.

У той же час слід вказати на відсутність чіткої та цілісної державної політики пріоритетного залучення та реалізації іноземних інвестицій, які б несли мультиплікативний ефект економічного розвитку, а також обмеженість дієвих підходів оцінки впливу іноземних інвестицій на економічну безпеку країни та їх ефективності з врахуванням стратегічних національних інтересів. Необхідність вирішення цих завдань зумовили вибір теми дослідження, визначили його мету та завдання.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з тематикою наукових досліджень Інституту регіональних досліджень НАН України. Зокрема, з такими науково-дослідними темами: “Моніторинг та оцінка інвестиційної привабливості областей Західного регіону України” (номер державної реєстрації 0108U010368) – автором удосконалено методи оцінки інвестиційної привабливості регіону, розроблено організаційно-економічні механізми активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку регіону; “Оцінка інвестиційної діяльності в регіоні і визначення важелів підвищення її ефективності” (номер державної реєстрації 0111U000710) – автором розроблено методичні підходи до оцінки ефективності структурних трансформацій залучення іноземних інвестицій.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є поглиблення теоретико-методологічних засад та розробка практичних рекомендацій щодо формування політики залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції та обґрунтування організаційно-економічного механізму його активізації на основі обраних пріоритетів й стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

  •  розкрити сутність та особливості залучення іноземних інвестицій в контексті еволюційного підходу;
  •  узагальнити теоретико-концептуальні підходи до питань активізації ПІІ в умовах глобальної конкуренції на ринку капіталів;
  •  дослідити вплив ПІІ на економічний розвиток приймаючої держави;
  •  проаналізувати тенденції та наслідки залучення ПІІ для вітчизняної економіки;
  •  дослідити чинники впливу на активізацію ПІІ в умовах глобальної конкуренції;
  •  здійснити оцінку ефективності структурних трансформацій залучення ПІІ в Україні;  
  •  узагальнити зарубіжний досвід та стратегії регулювання іноземних інвестицій в умовах глобалізації;
  •  виокремити пріоритети державної політики залучення ПІІ;
  •  розробити рекомендації з удосконалення державної політики залучення ПІІ в Україну та обґрунтувати ефективний механізм їх стимулювання.

Об'єктом дослідження є процеси залучення іноземних інвестицій у вітчизняну економіку, а також методи державного регулювання процесів активізації прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції.

Предметом дослідження є теоретико-методологічні та методичні засади формування політики активізації залучення прямих іноземних інвестицій на основі пріоритетних та стратегічних цілей соціально-економічного розвитку.

Методи дослідження. В основу методології дослідження покладено фундаментальні положення і принципи теорії міжнародного руху капіталу, монополістичних переваг, інтернаціоналізації, національної конкурентоспроможності та ін., роботи вітчизняних та зарубіжних вчених із проблем регулювання процесу ефективного залучення прямих іноземних інвестицій.

У процесі дослідження використовувалися такі наукові методи:

  •  діалектичний та ретроспективний, порівняння й синтезу – для розкриття сутності, змісту і принципів залучення прямих іноземних інвестицій, закономірностей та чинників активізації іноземного інвестування в умовах глобальної конкуренції на ринку капіталів;
  •  структурного, факторного та економіко-статистичного аналізу – для дослідження динаміки, структури та наслідків залучення прямих іноземних інвестицій у вітчизняну економіку, детермінації бар’єрів активізації іноземного інвестування, оцінки ефективності структурних трансформацій залучення прямих іноземних інвестицій в Україну;
  •  економіко-математичного моделювання та кореляційно-регресійного аналізу – для оцінки залежності прямих іноземних інвестицій в Україні від соціально-економічних чинників регіонального характеру;
  •  логічного узагальнення та стратегічного аналізу – для вироблення концептуальних засад формування і реалізації державної політики залученням прямих іноземних інвестицій в Україну та обґрунтування ефективного механізму їх стимулювання в умовах глобальної конкуренції;
  •  графічні методи – для наглядного зображення результатів дослідження прямих іноземних інвестицій в Україні.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі та нормативні акти Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, укази Президента України; статистичні матеріали; аналітичні розрахунки автора, виконані у процесі проведення дослідження.

Наукова новизна результатів роботи полягає у розвитку теоретико-методологічних основ формування політики активізації процесів залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції на основі стратегічних пріоритетів та цілей соціально-економічного розвитку країни. До основних положень дисертації, які визначають її наукову новизну та винесені на захист, належать такі: 

вперше:

  •  розроблено методологічний підхід до оцінювання ефективності структурних трансформацій за участю іноземних інвестицій, який дозволяє оцінити наслідки впливу структурних зрушень у залученні прямих іноземних інвестицій на загальноекономічну ефективність інвестиційних процесів за видами економічної діяльності та загалом по країні;

удосконалено:

  •  імперативи формування пріоритетів державної політики залучення прямих іноземних інвестицій, які передбачають врахування секторальних та регіональних переваг, критеріїв вибору компаній та країн-продуцентів прямих іноземних інвестицій, а також стратегічні пріоритети державної підтримки їх залучення у сферу високих технологій. Це дозволить підвищити ефективність та диверсифікованість процесу залучення іноземних інвестицій на шляху активізації інноваційної моделі розвитку економіки країни;
  •  структуру механізму залучення прямих іноземних інвестицій на основі формування взаємопов’язаної та взаємообумовленої системи методів, важелів та інструментів регулювання (в т.ч. стимулювання) прямих іноземних інвестицій, нормативно-правового, інформаційного та методичного забезпечення процесу їх залучення. На відміну від існуючих, цей механізм включає систему обґрунтованих, відповідно до нових вимог господарювання в умовах глобальної конкуренції, ефективних інструментів диференційованого за пріоритетами стимулювання прямих іноземних інвестицій (фіскальних, монетарних, структурних, регіональних (спеціальних), організаційно-технічних).

отримали подальший розвиток:

  •  класифікація іноземних інвестицій на основі виділення критеріїв: інституційної природи, характеристик країни-реципієнта та політики щодо залучення іноземних інвестицій, а також якісних ознак та цільового спрямування їх потоків. З огляду на неоднозначність ролі іноземних інвестицій у економічній безпеці країни-реципієнта, введена така сутнісна ознака, як характер впливу на економіку приймаючої країни (екстенсивні, інтенсивні (інноваційні), венчурні та псевдоінвестиції);
  •  критерії та передумови застосування теоретико-концептуальних підходів активізації прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції для економіки України на основі врахування та посилення її потенційних переваг (можливостей), а також узагальнення основних мотивів продуцентів прямих іноземних інвестицій на сучасному етапі розвитку світогосподарських взаємин;
  •  підходи до оцінювання позитивного і негативного впливу прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави у порівнянні з альтернативними методами одержання ресурсів, а також впливу соціально-економічних чинників на активізацію прямих іноземних інвестицій в регіонах України з обґрунтуванням інвестиційної політики шляхом побудови кореляційно-регресійних моделей залежностей.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково-прикладних положень, які дозволяють сформувати ефективні організаційно-економічні та інституційні механізми активізації прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції.

Отримані результати реалізовані в практиці управління на державному та регіональному рівнях. Зокрема, окремі результати дослідження впроваджено і використано:

  •  центральними органами виконавчої влади при підготовці програмних документів стратегічного характеру: враховано висновки за результатами дослідження ефективності структурних трансформацій під дією іноземних інвестицій, оцінку впливу змін в структурі залучення іноземного капіталу на ефективність економіки країни, окремих регіонів, секторів і галузей; пропозиції щодо обґрунтованого стимулювання іноземних інвестицій на основі попередньої оцінки якості та ефективності прямих іноземних інвестицій в економіку України (лист Міністерства економіки України №4802-24/223 від 05.07.2010 року);
  •  органами виконавчої влади Львівської області при підготовці інвестиційної програми «Назустріч інвесторам», яка спрямована на досягнення цілей, визначених Стратегією розвитку Львівщини до 2015 року, у котрій враховано пропозиції автора щодо реалізації різних форм, методів та інструментів залучення прямих іноземних інвестицій, комплексу заходів з впровадження системного підходу в управління інвестиційними процесами, що стимулюватиме ділову активність в регіоні та сприятиме вирішенню складних питань соціально-економічного характеру (лист Головного управління економіки Львівської обласної державної адміністрації №1-2457 від 05.07.2010 року).

Особистий внесок здобувача. Усі наукові результати, викладені у дисертації, отримано автором особисто, а з наукових праць, опублікованих у співавторстві, у дисертаційному дослідженні використані лише ті ідеї та положення, що є результатом особистих напрацювань.

Апробація результатів дисертації. Основні ідеї, положення, пропозиції дисертації пройшли апробацію на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях, форумах і читаннях, серед яких: ІХ Міжнародний економічний форум «Інвестиції. Інновації. Конкурентоздатність – як українським регіонам вийти оновленими з глобальної економічної кризи» (м. Трускавець, 1-2 жовтня 2009 року), ІІІ Міжнародні філософсько-економічні читання «Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей» (м. Львів, 25-26 травня 2010 року), Міжнародна науково-практична конференція «Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби» (м. Одеса, 23 вересня 2010 року), Х Міжнародний економічний форум «Транскордонне співробітництво. Погляд у майбутнє» (м. Трускавець, 7-8 жовтня 2010 року), Міжнародна науково-практична конференція «Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій» (м. Львів,  28-29 жовтня 2010 року), І Регіональна міжвузівська науково-практична конференція «Проблеми розвитку соціально-економічних систем: підприємництво, глобалізація, економічне зростання» (Київ-Дубно, 16 грудня 2010 року).

Публікації. За результатами досліджень опубліковано 12 наукових праць, з яких: 7 статей у фахових наукових виданнях, розділ колективної монографії, 1 стаття у інших виданнях, 3 публікації у матеріалах конференцій. Загальний обсяг публікацій – 6,97 д.а., з них особисто автору належить 5,94 д.а.

Обсяг і структура роботи. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (239 найменувань) і додатків. Повний обсяг дисертації викладено на 215 сторінках комп’ютерного тексту, у тому числі основного тексту 204 сторінки. Робота містить 11 аналітичних таблиць та 18 рисунків, 5 додатків обсягом 10 сторінок.

Основний зміст роботи

У першому розділі «Теоретичні засади дослідження іноземного інвестування та механізмів його активізації в умовах глобальної конкуренції» узагальнено теоретичні підходи до вивчення сутності іноземних інвестицій та удосконалено їх класифікацію, окреслено концептуальну основу активізації прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції на ринку капіталів, розкрито значення та вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави.

Дослідження сучасних процесів залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобалізації світової економіки проведене в руслі узагальнення позитивних та негативних їх ознак, впливів й наслідків для вітчизняної економіки. Зокрема, щодо можливих суспільно-економічних ризиків, обмеження національного та економічного суверенітету країни і перспектив реалізації національних економічних пріоритетів. Тому для наукового обґрунтування ефективних механізмів залучення, стимулювання та використання іноземних інвестицій, досліджено основні види та форми іноземного інвестування з позиції оптимізації їх ефективного розміщення та використання для національної економіки.

Враховуючи багатосторонність сучасного наукового трактування поняття "іноземні інвестиції", на основі узагальнення поглядів вітчизняних і зарубіжних вчених виділено основні концепції (підходи) розуміння сутності поняття «іноземна інвестиція», а саме витратну, капіталовкладну, обмінну, ресурсну, експортну, капіталорозміщувальну, як економічну категорію. З метою поглиблення розуміння суті, можливих форм та напрямів іноземного інвестування, удосконалена і доповнена класифікація іноземних інвестицій. А саме, систематизовано іноземні інвестиції за інституційною природою, характеристиками країни-реципієнта та політики щодо залучення іноземних інвестицій, а також за якісними ознаками та цільовим спрямуванням їх потоків. Зокрема, з огляду на неоднозначність бачення ролі іноземних інвестицій (в т.ч. пов’язаної з інвестиційною та загалом економічною безпекою для країни-реципієнта) в сучасних умовах глобальної конкуренції, введена така сутнісна ознака, як характер впливу на економіку приймаючої країни, відповідно до якої іноземні інвестиції класифіковано на: екстенсивні, інтенсивні (інноваційні), венчурні та псевдоінвестиції.

Зважаючи на необхідність для України вивчення соціально-економічної ефективності іноземних інвестицій, оцінки наслідків їх впливу на посилення процесів інтенсифікації суспільного відтворення, запропоновано при обґрунтуванні інвестиційної політики враховувати якість та ефективність іноземних інвестицій. Тобто слід оцінювати їх вплив на розширення виробничого потенціалу підприємства (на попередній технічній основі – екстенсивні чи на новій – інтенсивні (інноваційні)), економічну систему України та її національну безпеку (псевдоінвестиції), а також можливості залучення венчурного іноземного капіталу у нові ризикові та перспективні види діяльності. Зокрема, особливого державного регулювання (стримування) потребують псевдоінвестиції, які є контрпродуктивними, адже призводять до зниження якісних параметрів функціонування об’єкта вкладення, усунення конкурентів через механізми доведення до банкрутства, зниження конкурентоспроможності й ринкової позиції господарюючих суб’єктів, заволодіння власністю у високотехнологічному секторі економіки з метою ліквідації наукоємної галузі країни та позбавлення її конкурентних переваг.

Враховуючи, що іноземні інвестиції несуть як позитивні (трансфер технологій, інформації, капіталу, досвіду і менеджменту; збільшення зайнятості; посилення конкуренції на ринку і ін.), так і негативні (усунення конкурентів, зниження економічної безпеки та конкурентоспроможності країни загалом) ефекти для економіки приймаючої країни, в роботі систематизовано мотиви, цілі й спонукання іноземних інвесторів та їх участь з позиції ефективності впливу на економічну систему країни, що послужило основою удосконалення системи управління та обґрунтування диференційованої державної політики акумуляції іноземних інвестицій в Україні. Зокрема, виділено основні критерії та передумови застосування теоретичних та концептуальних засад залучення прямих іноземних інвестицій для економіки України на основі врахування та посилення її потенційних переваг (можливостей), а також узагальнення основних мотивів продуцентів ПІІ на сучасному етапі розвитку світогосподарських взаємин.

Зокрема, основними мотивами продуцента ПІІ є: стадія зрілості в циклі міжнародного виробництва товару; завоювання нових ринків збуту; можливість стримування конкуренції й захисту своєї конкурентоспроможності; ефективність ПІІ за рахунок поєднання особистих переваг інвестора, місця розміщення та інтернаціоналізації; можливість для транснаціональних компаній розширити свій економічний і політичний вплив за кордоном, завоювання нових ринків та галузей; подолання високих тарифних бар’єрів на імпорт в країні реципієнті ПІІ; ефективність ПІІ за рахунок конкурентоспроможності країн-реципієнтів; сприятливість інвестиційного клімату.

Основними критеріями і передумовами залучення інвестицій у країни-реципієнта ПІІ є: наявність виробничої та інвестиційної інфраструктури, якісні складові внутрішнього попиту, в т.ч. купівельна спроможність та обсяг національного ринку, економічна і політична стабільність, переваги економічної політики щодо активізації залучення ПІІ, сприятливий інвестиційний клімат (невисокі інвестиційні ризики), лібералізація національної економіки та зовнішньоекономічної політики, активність зовнішньоекономічних відносин, висока інтегрованість національної економіки у світову, наявність економічних ресурсів та кращих факторів виробництва (трудові ресурси, земля, капітал, інфраструктура...), галузева структура національної економіки, слабка конкурентоспроможність національних виробників та недосконалість ринку, прозора фінансова система та зростаюча економіка, сприятлива фінансова кон'юнктура, висока ефективність капіталовкладень в країні, геополітичні переваги.

Щоб знизити всі негативні ефекти від залучення ПІІ, необхідна продумана і науково-обґрунтована державна політика їх активізації, яка б базувалась не на прямому втручанні в діяльність іноземних компаній, а на їх ефективному регулюванні, в т.ч. економічному стимулюванні. Це стосується конкретних заходів по залученню ПІІ, створенню сприятливого податкового клімату, вживанню заходів по зниженню корупції при бюрократичних процедурах супроводу комерційної діяльності, тарифному регулюванню імпорту з метою заохочення створення іноземного імпортозаміщуючого виробництва на території приймаючої країни тощо.

Другий розділ «Аналіз тенденцій, проблем та ефективності залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України» присвячено аналізу динаміки, структури та наслідків залучення прямих іноземних інвестицій для вітчизняної економіки; дослідженню широкого спектра чинників впливу на активізацію прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції; оцінці ефективності структурних трансформацій залучення прямих іноземних інвестицій в Україні.

Проведений аналіз ефективності залучення іноземних інвестицій в Україну дозволив зробити наступні висновки:

  •  загальний обсяг прямих іноземних інвестицій, внесених в 19 тис. підприємств України, на 1 січня 2010 р. (за 1991-2009 рр.) склав 40026,8 млн.дол. США або 872,6 дол. США в розрахунку на одну особу (наприклад, в країнах  Центральної Європи і Прибалтики – 1,5-2,5 тис. дол. США);
  •  за 2000-2009 роки частка ПІІ у ВВП збільшилась з 2,28% до 4,38 %, проте участь ПІІ у створенні ВВП країни є надто низькою;
  •  на дві офшорні зони (Кіпр та Віргінські Острови) припадає близько 24% усіх іноземних інвестицій, тобто інвестування відбувається в основному за рахунок повернення раніше вивезених капіталів вітчизняного бізнесу, який в такий спосіб уникає податкових зобов’язань в країні (діє договір з Кіпром щодо уникнення подвійного оподаткування). В результаті близько чверті спільних підприємств та від третини до половини (залежно від галузі) іноземних інвестицій були акумульовані на базі повернутого з офшорів вітчизняного капіталу;
  •  зростання іноземного капіталу в 2004-2009 роках було зумовлене в першу чергу "горизонтальними" інвестиціями, спрямованими на освоєння внутрішнього ринку – внутрішня торгівля та фінансова діяльність, а ПІІ в промисловість України значно поступались за обсягами інвестиціям у третинний сектор, не вчиняючи бажаного впливу на експортний потенціал країни (зокрема, частка промисловості в структурі ПІІ знизилась майже на половину і склала у 2009 році 22,5%, а  частка акумульованих ПІІ в фінансових установах зросла в три рази і склала у 2009 році 22,4%);
  •  якість прямих іноземних інвестицій в Україні є низькою (низький рівень вкладень у високотехнологічні та інноваційні сфери), вони не сприяють структурним трансформаціям на інноваційній основі, а, навпаки, притримують недосконалу структуру промисловості із переважанням галузей низького рівня переробки;
  •  зростання обсягів фінансування інноваційної діяльності протягом 2000-2008 років відбувалось за рахунок внутрішніх джерел й практично не залежало від іноземних інвестицій, кошти яких в структурі джерел фінансування технологічних інновацій в Україні у 2008 році склали всього 0,96%. Проте позитивні зміни відбулися в 2009 році – частка іноземних інвесторів у загальному обсязі фінансування інноваційної діяльності підвищилась до 19% на фоні важкого фінансового стану та кризи активів вітчизняних підприємств та інвесторів;
  •  загалом участь ПІІ у відтворювальному процесі регіонів України є високою, адже величина коефіцієнтів кореляції (0,81 у 2005 р.; 0,83 – у 2006 р.; 0,82 – у 2007 р.; 0,87 – у 2008 р.; 0,91 – у 2009) вказує на досить тісний взаємозв'язок між ПІІ та валовою доданою вартістю в регіональному зрізі.

Дослідження, проведені як в Україні, так і за кордоном, доводять, що активізація якісних іноземних інвестицій є не фактором, а наслідком ефективних структурних та технологічних трансформацій економіки, в першу чергу за діяльної участі вітчизняного інвестора; ефективних заходів макроекономічної стабілізації та науково-обґрунтованої єдиної системи  інструментів адекватного економічного стимулювання вітчизняних і іноземних інвестицій у напрямку реалізації пріоритетів соціально-економічного розвитку країни.

Зокрема, вагомим чинником впливу на рух капіталу та ПІІ є рівень сукупних державних витрат відносно ВВП. Практика показує, що при збільшенні за різними причинами певними країнами державних витрат, а отже податкового навантаження, мало місце зниження темпів економічного розвитку, яке в свою чергу підсилювало відтік продуктивного капіталу у формі ПІІ в країни з відносно більш високими темпами зростання економіки.

В Україні прослідковується чітка обернена залежність між рівнем державних видатків і економічним зростанням з лагом навіть в один рік. Так, зокрема, найнижчий рівень держвидатків в Україні у 1999 році 26,7 % ВВП (аналогічно у 2002 році) спричинив початок економічного зростання впродовж наступних років. А в ті роки, де частка держвидатків зростала, що супроводжувалось зростанням рівня оподаткування, – наступні роки характеризувалися спадом темпів економічного зростання. Регресійний аналіз показав, що підвищення на 1 в.п. частки державних видатків у ВВП супроводжуватиметься зниженням темпів економічного зростання (індексу ВВП) на 1,21 в.п., а отже і сповільненням темпів залучення ПІІ.

Проведені дослідження показали, що підвищення темпів економічного зростання в регіонах України обумовлює приріст ПІІ. Зокрема, з імовірністю вище 98 % приріст валового регіонального продукту на душу населення на 1 % (в середньому на 175,5 тис. грн.) зумовив приріст прямих іноземних інвестицій на 1,6% (на 18,9 млн.дол.США) в регіонах України.

З метою визначення впливу соціально-економічних чинників на активізацію прямих іноземних інвестицій в регіонах України та обґрунтування інвестиційної політики в роботі побудовано кореляційно-регресійні моделі залежностей процесів залучення ПІІ від регіональних чинників розвитку (табл. 1).

Інноваційний розвиток національної економічної системи та високий рівень її конкурентоспроможності, ефективність капіталовкладень нерозривно пов'язані із здійсненням прогресивних структурних зрушень. Проте, для дослідження ефективності структурних трансформацій, в тому числі за участю іноземних інвестицій важливо оцінити наслідки їх залучення з позиції впливу на зміну галузевої, регіональної, технологічної структури, структури власності, конкуренції, виробничих фондів, розподілу національного доходу (структура споживання й нагромадження), макроекономічних пропорцій (структура споживання, заощадження й інвестицій), зовнішньої торгівлі (структура експорту і імпорту) і т.д.

Для обґрунтування перспектив пріоритетного інвестування прогресивних структурних зрушень у вітчизняній економічній системі, проведене дослідження взаємозв’язку структурних трансформацій в сфері зайнятості, прямих іноземних інвестицій та валового внутрішнього продукту за видами економічної діяльності в Україні, яке дозволило оцінити як якість структурних зрушень (діяльнісно-видові зміни загалом), так і ефективність прямих іноземних інвестицій в економіку України через оцінку еластичності їх секторальних структурних змін відносно зайнятості та виробництва.

Таблиця 1

Кореляційно-регресійний аналіз залежності прямих іноземних інвестицій
від соціально-економічних чинників регіонального характеру

№ з/п

Рівняння регресії

Інтерпретація

1.

У1 - обсяг прямих іноземних інвестицій, млн. дол. США;Х1 - обсяг валового регіонального продукту, млн.грн. Х2 – експорт послуг, млн.дол.СШАR2 =0,849

Підвищення обсягів валового регіонального продукту на 1 млн.грн. зумовлює збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій на 24 тис. дол. США. А збільшення експорту послуг на 1 млн. дол.. США призводить до зростання ПІІ на 3,915 млн. дол. США. Це свідчить, що прагнення України до інтеграції та входження у світові ринки товарів і послуг, в тому числі за рахунок експорту, є вагомим потенціалом у залученні ПІІ в економіку нашої країни.

2.

У1 - обсяг прямих іноземних інвестицій, млн. дол. США;Х3 - рівень рентабельності операц. діяльності підприємств, %Х4 – обсяг вантажних перевезень в розрахунку на площу, тис.грн./км2 R2 =0,967

Підвищення рівня рентабельності операційної діяльності підприємств лише на 1% зумовлює збільшення обсягів прямих іноземних інвестицій на 19,442 млн. дол. США. А збільшення обсягів вантажних перевезень на 1 тис. грн. в розрахунку на км2 по регіонах України призводить до зростання ПІІ на 301 тис. дол. США.  Тобто можливості рентабельної діяльності на території України є вагомим чинником активізації ПІІ, а забезпеченість інфраструктурою для вантажних перевезень також впливає на приплив іноз. капіталу.

3.

У1 - обсяг прямих іноземних інвестицій, млн. дол. США;Х5 - введення в дію нових основних засобів, млн.грн. Х6 - рівень безробіття населення, %R2 =0,898

Підвищення обсягів введення в дію нових основних засобів на 1 млн.грн. зумовлює зростання обсягів прямих іноземних інвестицій на 498 тис. дол. США.  А збільшення рівня безробіття населення на 1 % призводить до зменшення ПІІ на 17,292 млн. дол. США. Це говорить про наступне, по-перше, введення в дію нових основних засобів забезпечує підвищення конкурентоспроможності країни, що в свою чергу і стимулює інвестиційну активність іноземних компаній в регіонах, по-друге, підвищення рівня безробіття говорить про те, що населення втрачає свою купівельну спроможність, і тому це дестимулює ПІІ. 

4.

У2 - обсяг прямих іноземних інвестицій на одну особу, дол. США;Х7 - індекс інвестицій в основний капітал, %Х8 доходи населення на одну особу, тис.грн.R2 =0,959

Підвищення темпів зростання інвестицій в основний капітал на 1 % зумовлює зростання обсягів прямих іноземних інвестицій на одну особу на 7,43 дол. США у регіонах України, а зростання доходів населення на 1 тис. грн. на людину призводить до зростання обсягів прямих іноземних інвестицій на одну особу на 123,21 дол. США.  Тобто активізація (приріст) внутрішніх капіталовкладень завжди виступає сигналом і для іноземних інвесторів, а підвищення доходів населення, тобто їх купівельної спроможності підкріплює привабливість вітчизняного ринку для іноземних капіталів.

Зважаючи на актуальність розробки структурної політики в сфері капіталовкладень на основі національних економічних пріоритетів та забезпечення конкурентоспроможності країни в умовах її інтеграції у світове господарство, проведено оцінку впливу змін у діяльністно-видовій структурі залучених ПІІ за 2005-2009 роки на їх загальноекономічну ефективність в Україні з використанням моделі (1):1

 (1)

Дослідження показало, що структурні зрушення в потоках прямих іноземних інвестицій обумовили підвищення ефективності іноземного інвестування в економіку України за 2005-2009 роки на 28,58%. Це пов’язано як з високою ефективністю структурних трансформацій інвестиційних процесів в окремих видах економічної діяльності, так і різким падінням віддачі іноземних інвестицій у інших сферах. Зокрема, найбільш ефективними були структурні трансформації залучення іноземних інвестицій у фінансовій сфері (+55,58%); операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям (+12,21%); виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (+3,45%); добувній промисловості (+1,62%) та діяльності транспорту й зв’язку (+0,7%). Фінансова та економічна криза кінця 2008-2009 років спричинила спад обсягів випуску та реалізації продукції, робіт і послуг в переробній промисловості, будівництві та торгівлі. З цим також пов’язана і найнижча ефективність структурних зрушень прямих іноземних інвестицій у ці види економічної діяльності (-15,71%, -11,81% та -0,37% відповідно).

Безперечно приріст випуску валової продукції, товарів, робіт, послуг за видами економічної діяльності по Україні в значній мірі залежав також і від внутрішніх інвестиційних потоків та інших факторів виробництва. Проте, коефіцієнт кореляції між змінами діяльнісно-видової структури випуску продукції та прямих іноземних інвестицій свідчить з імовірністю 75,6 % про правомірність вищевикладених висновків.

У третьому розділі «Удосконалення підходів реалізації політики залучення прямих іноземних інвестицій у вітчизняну економіку» узагальнено зарубіжний досвід стратегічного регулювання іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції; обґрунтовано стратегічні пріоритети державної політики залучення прямих іноземних інвестицій; сформульовано концептуальні засади удосконалення державної політики залучення прямих іноземних інвестицій в Україну та розроблено ефективний організаційно-економічний механізм їх стимулювання.

В роботі досліджено світовий досвід регулювання іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції, а саме розкрито основні прогресивні форми інвестування та міжнародного співробітництва в сфері високих технологій й інновацій, принципи і критерії застосування обмежень при залученні ПІІ та їх захисту,  комплекси спонукальних механізмів при вкладенні у перспективні сфери і галузі. Виходячи з світового досвіду, вимоги щодо здійснення ПІІ паралельно з передачею високих технологій, відкрито фіксуються за принципом «компенсації», тобто вони прийнятні, якщо висуваються разом з наданням спеціальних пільг і додаткових стимулів інвесторам при здійсненні відповідних капіталовкладень. Це обумовлює важливість погодження на міжнародному рівні політик країн щодо стимулювання іноземних інвестицій.

Підходи до активізації іноземних інвестицій у розглянутих країнах оцінено через призму змін в міжнародній економічній діяльності, адже виникають умови для більш легкого доступу до іноземних ринків, факторів виробництва за кордоном, широкого вибору способів проникнення на іноземні ринки (торгівля, пряме інвестування, угоди підрядного типу, франчайзинг). В свою чергу, розширення ринків створює сприятливі можливості для економічного розвитку компаній паралельно з посиленням конкуренції в регіональному та глобальному масштабах, спонукуючи фірми до постійної підтримки своєї конкурентоспроможності.

Загалом система економічного регулювання процесу пріоритетного залучення ПІІ повинна базуватись на формуванні оптимальної, з огляду на стратегічні інтереси соціально-економічного розвитку країни, структури інвестиційних ресурсів (баланс між внутрішніми та зовнішніми джерелами інвестицій), а також на реалізації механізмів підвищення ефективності іноземного інвестування. В основі стратегії пріоритетного залучення прямих іноземних інвестицій повинен лежати комплексний підхід посилення їх ролі у: 1) створенні довгострокових основ економічного росту, який оцінюється розвитком науки, освіти, охорони здоров'я, сфери послуг, поліпшенням умов життя людей, оздоровленням екології, швидким поширенням сучасних технологій; 2) забезпеченні стабільного розвитку економіки шляхом залучення та розвитку наукомістких технологій, підйому всіх галузей економіки на новій науково-технічній базі, технологічного прориву, створення новітніх і сучасних видів промислової продукції, розвитку виробничої інфраструктури; 3) просуванні українських товарів і технологій на зовнішній ринок; 4) розширенні та диверсифікації експортного потенціалу й розвитку імпортозамінних виробництв в окремих галузях; 5) розвитку депресивних регіонів; 6) створенні нових робочих місць, розвитку людського капіталу і освоєнні передових форм організації виробництва.

Тому в роботі запропоновано основні імперативи формування пріоритетів державної політики залучення прямих іноземних інвестицій, враховуючи секторальні та регіональні переваги, критерії вибору компаній та країн-продуцентів ПІІ, а також стратегічні пріоритети державної підтримки залучення ПІІ у сферу високих технологій.

Політика залучення іноземних інвестицій повинна відповідати таким основним потребам і умовам для стійкого припливу капіталу, як: стабільність та передбачуваність правового середовища; чітке нормування повноважень державних органів влади щодо процесу регулювання прямих іноземних інвестицій та усунення дублювання повноважень різних відомств; дотримання принципу "єдиного вікна" при оформленні капіталовкладень і реалізації інвестиційних проектів; лібералізація ділової активності та дерегуляція підприємницької діяльності; прийняття обґрунтованої грошово-кредитної та податково-бюджетної політики з врахуванням галузевих, регіональних та соціально-економічних пріоритетів; формування комплексної системи державних гарантій та страхування інвестицій від некомерційних ризиків; створення інституційних механізмів щодо повернення вивезеного з країни капіталу; покращення корпоративного та державного управління, подолання корупції. Для ефективізації процесу надання пільг для інвесторів в межах СЕЗ та ТПР необхідно розробити чітку систему податкових відносин у межах зазначених територій, яка б базувалась на стимулюванні інноваційного виробництва та ділової активності, унеможливлювала процеси лобіювання інтересів окремих підприємств, галузей і територій при отриманні пільг, відповідному підкріпленні податкових пільг адекватними інвестиційними зобов'язаннями.

Розроблені в роботі напрямки та складові державної інвестиційної політики стимулювання залучення іноземних інвестицій в Україні на національному та регіональному рівнях лягли в основу розробленого організаційно-економічного механізму їх активізації (рис.1).


Рис. 1. Організаційно-економічний механізм залучення прямих іноземних інвестицій в Україну


Основними проблемами недосконалості діючого механізму залучення прямих іноземних інвестицій в Україні є: неналежне використання методів (планування, прогнозування, фінансування, регулювання, програмно-цільових методів управління тощо) на всіх рівнях управління інвестиційними процесами, в тому числі за участю іноземних інвесторів; відсутність цілісної системи державного управління інвестиційно-інноваційним розвитком та стимулювання іноземних інвестицій щодо виконання перспективних та стратегічних завдань соціально-економічного розвитку; неефективне використання наявних фінансових, інвестиційних та управлінських ресурсів для реалізації державної науково-технічної, інвестиційної та інноваційної політики; нестабільність законодавчої бази іноземного інвестування та непослідовність дій щодо його регулювання (в т.ч. стимулювання) і ін.

Ефективний механізм залучення прямих іноземних інвестицій повинен передбачати взаємопов’язану та взаємообумовлену системи методів, важелів та інструментів регулювання (в т.ч. стимулювання) ПІІ, нормативно-правового, інформаційного та методичного забезпечення процесу їх залучення. Система розроблених інструментів диференційованого за пріоритетами стимулювання ПІІ (фіскальних, монетарних, структурних, регіональних (спеціальних), організаційно-технічних) обґрунтована в роботі відповідно до нових вимог господарювання в умовах глобальної конкуренції.

Податкове стимулювання є одним з визначальних інструментів залучення ПІІ. Загалом для адекватного і ефективного виконання своєї ролі система податкового стимулювання ПІІ повинна мати такі ознаки, як націленість на реалізацію чітко визначеного та обмеженого кола економічних  цілей, які не залежать від політичної кон’юнктури; стабільність; застосування єдиних норм до всіх іноземних інвесторів; надійність, тобто визначення видів і розмірів податкових стимулів для подібних проектів на основі об'єктивних критеріїв; встановлення часових меж дії податкових стимулів; наявність єдиної системи надання податкових стимулів і контроль за їх реалізацією.  Крім того, ефективність податкового стимулювання залежить від створення більш привабливої податкової системи у приймаючій країні, ніж у країнах походження капіталу.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі досліджено теоретико-методологічні засади активізації прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції та запропоновано нові підходи до формування політики їх залучення на основі обраних пріоритетів й стратегічних цілей соціально-економічного розвитку країни. В результаті зроблено такі висновки:

1. Методологічною основою при обґрунтуванні політики залучення іноземних капіталів є теорії прямого іноземного інвестування, історична трансформація концептуальних положень яких розкриває причини й передумови здійснення іноземних інвестицій, їх вплив на процеси транснаціоналізації, інтеграції, економічного розвитку та зовнішньоекономічних зв’язків багатьох країн світу і є основою для глибшого аналізу внутрішніх та зовнішніх потоків ПІІ. Тому на основі проведеного групування основних теоретичних підходів, концепцій і моделей активізації прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції на ринку капіталів, виділено ключові акценти і передумови їх здійснення в ході трансформації економічної думки. Зокрема, встановлено залежність активізації ПІІ від: життєвого циклу товару, низки ендогенних і екзогенних чинників та сприятливості інвестиційного клімату, недосконалої конкуренції на ринку, переваг місця розміщення ПІІ та переваг інтернаціоналізації, конкурентоспроможності та економічного розвитку країн-реципієнтів ПІІ, переслідування мобільністі факторів виробництва, відповідної грошової і бюджетної політики, відкритості та активності ЗЕВ, а також з метою збереження конкурентоспроможності та стримування своїх основних конкурентів як в середині країни, так і за її межами.

Узагальнено критерії та передумови застосування теоретико-концептуальних підходів активізації прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції для економіки України на основі як врахування та посилення її потенційних переваг (можливостей), так і узагальнення основних мотивів продуцентів ПІІ на сучасному етапі розвитку світогосподарських взаємин.

2. В роботі розширена класифікація іноземних інвестицій на засадах систематизації іноземних інвестицій за інституційною природою, характеристиками країни-реципієнта та політики щодо залучення іноземних інвестицій, а також за якісними ознаками та цільовим спрямуванням їх потоків. Запропонована класифікація іноземних інвестицій за характером впливу на економіку приймаючої країни (екстенсивні, інтенсивні (інноваційні), венчурні та псевдоінвестиції) служить основою для удосконалення процесу їх регулювання (стримування) з метою укріплення економічної системи України та національної безпеки загалом.

3. Пролонгація хаотичної та необґрунтованої структурної політики щодо залучення прямих іноземних інвестицій може зумовити не лише зниження ефективності інвестиційного процесу, технологічне відставанням і зниження економічної безпеки, але й призвести до структурних деформацій та диспропорцій на територіально-галузевому рівні, неефективного використання соціально-економічного потенціалу країни і, як наслідок, до зниження її конкурентоспроможності. Тому в роботі здійснена оцінка ефективності структурних трансформацій за участю іноземних інвестицій, а саме наслідків впливу структурних зрушень у залученні ПІІ на загальноекономічну ефективність інвестиційних процесів за видами економічної діяльності та загалом по країні. Структурні зрушення в потоках прямих іноземних інвестицій обумовили підвищення ефективності іноземного інвестування в економіку України за 2005-2009 роки на 28,58%. Зокрема, найбільш ефективними були структурні трансформації ПІІ у фінансовій сфері; операціях з нерухомим майном, орендою, інжинірингом та наданням послуг підприємцям; виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води; добувній промисловості та діяльності транспорту й зв’язку. Найнижчою була ефективність структурних зрушень прямих іноземних інвестицій у переробній промисловості, будівництві та торгівлі.

Для гармонізації структурних пропорцій економіки України загалом, науково-обґрунтована політика структурної перебудови повинна містити виважену систему структурних пропорцій та орієнтирів на основі покращення відтворювальних пропорцій розвитку економіки, пріоритетного посилення потенціалу стратегічно важливих галузей економіки, перспективних інвестиційних проектів та інноваційної діяльності, усунення територіального дисбалансу розвитку економіки країни, а також формування ринкових механізмів по створенню відповідних умов та адаптивності економічної структури для бажаних структурних змін.

4. Проведений регресійний аналіз впливу соціально-економічних чинників на активізацію прямих іноземних інвестицій в регіонах України показав високу залежність цього процесу від: 1) обсягів валового регіонального продукту та експорту послуг, адже прагнення України до інтеграції та входження у світові ринки товарів і послуг, в тому числі за рахунок експорту, є вагомим потенціалом у залученні ПІІ в економіку нашої країни; 2) рівня рентабельності операційної діяльності підприємств та збільшення щільності вантажних перевезень, бо можливості рентабельної діяльності на території України є вагомим чинником активізації ПІІ, а забезпеченість інфраструктурою для вантажних перевезень також впливає на приплив іноземного капіталу; 3) обсягів введення в дію нових основних засобів та рівня безробіття населення, адже введення в дію нових основних засобів забезпечує підвищення конкурентоспроможності країни, що в свою чергу і стимулює інвестиційну активність іноземних компаній в регіонах, а підвищення рівня безробіття говорить про те, що населення втрачає свою купівельну спроможність, і тому це дестимулює ПІІ; 4) темпів зростання інвестицій в основний капітал та доходів населення, тобто активізація (приріст) внутрішніх капіталовкладень завжди виступає сигналом і для іноземних інвесторів, а підвищення доходів населення, тобто їх купівельної спроможності підкріплює привабливість вітчизняного ринку для іноземних капіталів.

5. Для України стратегічна інвестиційна політика повинна максимально використовувати всі позитивні ефекти залучення ПІІ. Адже, незаперечною перевагою ПІІ перед національними джерелами капіталу й іншими формами міжнародних інвестицій є те, що вони генерують трансфер технологій і ноу-хау, при виваженому їх використанні мають високий потенціал позитивного впливу на економічний розвиток приймаючих економік. Тому для України стратегія залучення ПІІ повинна направити їх хаотичний приплив у напрямку вирішення загальнонаціональних потреб, проблеми зайнятості, підвищення ефективності інвестування в реальний сектор, скорочення псевдоінвестицій та спекулятивної міграції капіталів, оптимізації народногосподарської структури, підвищення конкурентоспроможності продукції й країни в цілому. Варто суворо відслідковувати чи ПІІ не закріплюють сировинну спрямованість економіки, законсервовують вітчизняні наукомісткі й високотехнологічні виробництва. Крім того, науково-обґрунтована стратегія залучення ПІІ повинна містити положення ефективної взаємодії (доповнення й заміщення) прямих іноземних і прямих внутрішніх інвестицій у напрямку досягнення бажаних темпів та інноваційних орієнтирів економічного зростання країни.

6. В роботі запропоновано імперативи формування пріоритетів державної політики залучення прямих іноземних інвестицій, які передбачають врахування секторальних та регіональних переваг, критеріїв вибору компаній та країн-продуцентів прямих іноземних інвестицій, а також стратегічні пріоритети державної підтримки їх залучення у сферу високих технологій.

7. Розроблений механізм залучення прямих іноземних інвестицій передбачає взаємопов’язану та взаємообумовлену систему методів, важелів та інструментів регулювання (в т.ч. стимулювання) ПІІ, нормативно-правового, інформаційного та методичного забезпечення процесу їх залучення. В його структурі спеціальні інструменти щодо стимулювання залучення власне добросовісних іноземних інвестицій, виходячи з нових вимог господарювання в умовах глобальної конкуренції та можливих важелів різних видів економічної політики, представлено п’ятьма основними групами: 1) фіскальні (пов’язані з податковими преференціями (пільгами, відтермінуваннями, звільненнями) на прибуток чи майно за умови створення нових робочих місць та пріоритетного інвестування; прискорена амортизація, інвестиційно-інноваційний податковий кредит та ін.); 2) монетарні (встановлення граничних ставок банківського позичкового проценту та облікової ставки; пільгове кредитування; антиінфляційні заходи та регулювання грошової маси; інтервенції на валютному ринку; політика рефінансування комерційних банків та регулювання їх обов’язкових резервів; надання гарантій під іноземні кредити та страхування ризиків комерційними банками шляхом формування відповідного інституційного та інфраструктурного забезпечення і ін.); 3) структурні (стимулювання експорту та виробництва інноваційної продукції; державна підтримка  при залученні інвестицій у перспективні види (сфери) економічної діяльності шляхом надання гарантій, права розпорядження активами, квот, пільгових угод, реінвестиційних знижок, продажі на пільгових умовах різних об’єктів нерухомого майна (майнових прав); державна участь через механізми держзакупівель, держспоживання, захист інвестицій та співфінансування  тощо); 4) регіональні і спеціальні (спеціальний режим оподаткування для підприємств з іноземними інвестиціями, які здійснюють свою діяльність у СЕЗ, ТПР, технопарках; спеціальні програми сприяння експорту, програми розвитку малого і середнього бізнесу, програми розвитку високих технологій і ін.); 5) організаційно-технічне сприяння (інформаційна та консультативна підтримка; зняття бар’єрів при ввезенні в країну сучасного технологічного устаткування, необхідного для модернізації діючих підприємств; сприяння в організації семінарів з управління; проведення маркетингових досліджень;  створення ліцензійних центрів; формування позитивного іміджу соціально-відповідальних іноземних інвесторів та ін.).

Список опублікованих праць за темою дисертації

Монографії:

  1.  Інвестиційна привабливість Західного регіону України: [монографія]; [Іщук С.О., Антонов В.Б., Кулініч Т.В., Лиса О.І. та ін.]; за наук. ред. С.О. Іщук. –  НАН України. Ін-т регіональних досліджень. – Львів, 2011. – 212 с. Особистий внесок: удосконалено методи оцінки інвестиційної привабливості регіону, розроблено способи активізації залучення прямих іноземних інвестицій в економіку регіону.

Статті у наукових фахових виданнях:

  1.  Антонов В.Б. Розвиток теоретико-методологічних засад дослідження процесів активізації прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції / В.Б.Антонов // Вісник Львівського університету. Серія економічна. – Львів: Львівський національний університет імені Івана Франка. – 2010. – Вип. 44. - С.414-427.
  2.  Антонов В.Б. Вплив прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави / В.Б.Антонов // Соціально-економічні проблеми  сучасного періоду України. Районування економічного простору України: питання методології і практики: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; відп. ред. Є. І. Бойко. – Львів, 2010. – Вип. 5(85). – С.441-456.
  3.  Антонов В.Б. Теоретичне підґрунтя класифікації іноземних інвестицій / В.Б.Антонов // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. – Львів: РВВ НЛТУ України. – 2010. – Вип. 20.14. – С.290-299.
  4.  Антонов В.Б. Оцінка ефективності структурних трансформацій залучення прямих іноземних інвестицій в Україні / В.Б.Антонов // Регіональна економіка. – 2010. – № 3. – С.85-94.
  5.  Антонов В.Б. Теоретичні основи формування політики залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України / В.Б.Антонов // Соціально-економічні проблеми  сучасного періоду України. Інвестиційна привабливість регіону та механізми її забезпечення: [зб. наук. пр.] / НАН України. Ін-т регіональних досліджень; відп. ред. Є.І. Бойко. – Львів, 2010. – Вип. 3(83). – С.211-224.
  6.  Антонов В.Б. Ефективність секторальних структурних трансформацій в Україні: внесок прямих іноземних інвестицій / В.Б.Антонов // Науковий вісник національного лісотехнічного університету України: збірник науково-технічних праць. – Львів: РВВ НЛТУ України. –2011. – Вип. 21.1. – С.154-159.
  7.  Антонов В.Б. Стратегічні пріоритети державної політики залучення прямих іноземних інвестицій / В.Б.Антонов // Соціально-економічні проблеми сучасного періоду України. Економічний простір України: регіоналізація та інтеграція в умовах суспільних трансформацій: [зб.наук.пр.] / НАН України. Інт  регіональних досліджень; редкол.: Є.І.Бойко (відп. ред.). – Львів, 2011. – Вип. 1 (87). – С. 348-355.

Статті у інших виданнях:

  1.  Антонов В.Б. Свободно конвертируемые деньги / В.Б.Антонов // Фокус. – 14 мая 2010. – № 19-20 (182). - С.27.

Тези доповідей та матеріали науково-практичних конференцій:

  1.  Антонов В.Б. Ефективність іноземних інвестицій: вплив на економічну систему України в умовах фінансової глобалізації / В.Б.Антонов // Філософія фінансової цивілізації: людина у світі грошей: Матеріали ПІ Міжнародних філософсько-економічних читань (25-26 травня 2010 року, м. Львів) / Університет банківської справи Національного банку України (м. Київ); редкол.; відп. секретар 3.Е. Скринник. - Львів, 2010. - С.230-237.
  2.  Антонов В.Б. Вплив структурних змін в потоках іноземних інвестицій на їх загальноекономічну ефективність у посткризовий період / В.Б.Антонов // Сучасна регіональна політика: формування, реалізація та розвиток публічної служби: матеріали підсумк. наук.-практ. конф. за міжнар. участю. 23 верес. 2010 р. – Одеса: ОРІДУ  HАДУ, 2010. - С.71-72.
  3.  Антонов В.Б. Економічні пріоритети політики залучення прямих іноземних інвестицій в Україну / В.Б.Антонов // Проблеми розвитку соціально-економічних систем: підприємництво, глобалізація, економічне зростання. Матеріали першої регіональної міжвузівської науково-практичної конференції. – Київ-Дубно, 2010. – Вип. І. – С.140-142.

Анотація

Антонов В.Б. Активізація залучення прямих іноземних інвестицій в економіку України в умовах глобальної конкуренції. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – Економіка та управління національним господарством. – Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2011.

У дисертації розкрито теоретико-методологічні засади дослідження процесів активізації залучення прямих іноземних інвестицій в умовах глобальної конкуренції, запропонований авторський методологічний підхід до оцінювання ефективності структурних трансформацій за участю іноземних інвестицій, за допомогою якого оцінено наслідки впливу структурних зрушень у залученні прямих іноземних інвестицій на загальноекономічну ефективність інвестиційних процесів за видами економічної діяльності. Значну увагу присвячено дослідженню впливу прямих іноземних інвестицій на економічний розвиток приймаючої держави, тенденцій та наслідків їх залучення для вітчизняної економіки, оцінці соціально-економічних чинників активізації прямих іноземних інвестицій.

Запропоновано імперативи формування пріоритетів державної політики залучення прямих іноземних інвестицій, які передбачають врахування секторальних та регіональних переваг, критеріїв вибору компаній та країн-продуцентів прямих іноземних інвестицій, а також стратегічні пріоритети державної підтримки їх залучення у сферу високих технологій. Розглянуто зарубіжний досвід регулювання іноземних інвестицій в умовах глобалізації та можливості його адаптації до українських реалій, розроблено рекомендації з удосконалення державної політики залучення прямих іноземних інвестицій в Україну та обґрунтовано ефективний механізм їх стимулювання.

Ключові слова: прямі іноземні інвестиції, структурні трансформації, ефективність іноземних інвестицій, стратегічні пріоритети залучення прямих іноземних інвестицій, державна політика активізації прямих іноземних інвестицій, механізм стимулювання прямих іноземних інвестицій, глобальна конкуренція.

АННОТАЦИЯ

Антонов В.Б. Активизация привлечения прямых иностранных инвестиций в экономику Украины в условиях глобальной конкуренции. - Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.03 - Экономика и управление национальным хозяйством. - Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2011.

В диссертации раскрыты теоретико-методологические основы исследования процессов активизации привлечения прямых иностранных инвестиций в условиях глобальной конкуренции, предложен авторский методологический подход к оцениванию эффективности структурных трансформаций с участием иностранных инвестиций, с помощью которого оценены следствия влияния структурных сдвигов в привлечении прямых иностранных инвестиций на общеэкономическую эффективность инвестиционных процессов по видам экономической деятельности.

Расширена классификация иностранных инвестиций на базе систематизации иностранных инвестиций за институциональной природой, характеристиками страны-реципиента и политики относительно привлечения иностранных инвестиций, а также за качественными признаками и целевым направлением их потоков. Значительное внимание уделено исследованию влияния прямых иностранных инвестиций на экономическое развитие принимающего государства, тенденций и следствий их привлечения для отечественной экономики, оценке социально-экономических факторов активизации прямых иностранных инвестиций.

Предложены императивы формирования приоритетов государственной политики привлечения прямых иностранных инвестиций, которые предусматривают учет секторальных и региональных приоритетов, критериев выбора компаний и стран-продуцентов прямых иностранных инвестиций, а также стратегические приоритеты государственной поддержки их привлечения в сферу высоких технологий.

Рассмотрен зарубежный опыт регулирования иностранных инвестиций в условиях глобализации и возможности его адаптации к украинским реалиям, разработаны рекомендации по усовершенствованию государственной политики привлечения прямых иностранных инвестиций в Украину.

Обосновано эффективный механизм стимулирования прямых иностранных инвестиций на основе формирования взаимосвязанной и взаимообусловленной системы методов, рычагов и инструментов регулирования, нормативно-правового, информационного и методического обеспечения процесса их привлечения.

Ключевые слова: прямые иностранные инвестиции, структурные трансформации, эффективность иностранных инвестиций, стратегические приоритеты привлечения прямых иностранных инвестиций, государственная политика активизации прямых иностранных инвестиций, механизм стимулирования прямых иностранных инвестиций, глобальная конкуренция.

SUMMARY

Antonov V.B. The Draw Activation of Direct Foreign Investments in Economy of Ukraine in Conditions of Global Competition. – Manuscript.

Dissertation for the scientific degree of Candidate of Sciences (Economics) in speciality 08.00.03 - Economics and Management National Economy. – Institute of Regional Research of Ukrainian NAS, Lviv, 2011.

In dissertation  theoretical-methodological principles of research of activation processes of drawing of direct foreign investments in conditions of global competition are exposed, the author offered methodological approach to the evaluation of structural transformations efficiency with participation of foreign investments by which the consequences of structural changes influence are appraised in bringing in of direct foreign investments on economic efficiency of investment processes by the types of economic activity. Considerable attention to influence of direct foreign investments on economic development of the accepting state, tendencies and consequences of their bringing in, for a domestic economy, estimation of socio-economic factors of activation of direct foreign investments are devoted.

The imperatives of public policy priorities are offered drawing of direct foreign investments, that foresee the account of sectoral and regional advantages,  choice criteria of companies and producent-countries of direct foreign investments, and also strategic priorities of state support of their drawing, in the sphere of high-tech. Foreign experience of foreign investments is considered in the conditions of globalization and possibility of its adaptation to adjusting Ukrainian realities, recommendations for the improvement of public policy of direct foreign investments drawing to Ukraine and grounded effective mechanism of their stimulation are developed.

Key words: direct foreign investments, structural transformations, efficiency of foreign investments, strategic priorities of direct foreign investments drawing, public policy of activation of direct foreign investments, stimulation mechanism of direct foreign investments, global competition.

1 де F — вплив змін у структурі прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності на індекс їх ефективності; Еі — ефективність прямих іноземних інвестицій за видами економічної діяльності (розрахована за певним видом економічної діяльності як річний приріст випуску продукції до річного обсягу прямих іноземних інвестицій з лагом в один рік); Есер — середня ефективність прямих іноземних інвестицій, розрахована як річний приріст валового випуску по економіці до загального обсягу інвестицій з лагом в один рік; ПІІo, ПІІ1, — питома вага прямих іноземних інвестицій в i-тий вид економічної діяльності в загальному обсязі прямих іноземних інвестицій по економіці відповідно в 2005 та 2009 роках.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20097. Контрольные приспособления. Разновидности, область применения, особенности конструкции, назначения 32 KB
  При выборе отсчетных измерительных средств в зависимости от допусков и серийности производства необходимо учитывать их метрологические и экономические показатели погрешность средства цена деления шкалы предел измерения чувствительность порог чувствительности и т. При конструировании контрольного приспособления одной из основных задач является уменьшение или полное устранение общей суммарной погрешности измерения. Погрешностью измерения называется отклонение результата измерения от истинного значения измеряемой величины. Обязательными...
20098. Приспособления для фиксации крепления инструмента на станках. Особенности конструкций 55.5 KB
  Например для повышения произвти универсальных станков применяют многошпиндельные сверлильные и фрезерные головки многорезцовые поворотные резцедержатели к токарным станкам поворотное приспособление и т. Многошпиндельные головки. Головки: специальные универсальные. Специальными называют головки предназначенные для обработки деталей с определённым расположением отверстий.
20099. Элементы приспособлений для направления инструмента и контроля его положения 208 KB
  Расчет погрешностей настройки инструмента на размер. Эти элементы можно разбить на несколько групп: Элементы которые определяют момент прекращения момента подачи инструмента упоры. Элементы быстрой установки инструмента на размер шаблоны и установы.
20100. Автоматические приводы приспособлений. Особенности конструкций. Область применения 81 KB
  В этих приводах силовым источником является центробежная сила инерции вращающихся грузов. Достоинства: 1 автоматический зажим и разжим; 2 сила зажима возрастает с глубиной сверления. При этом появляется сила кот. Кулачки заклинивают заготовку еще больше и сила заклинивания будет пропорциональна силе .
20101. Делительные устройства приспособлений. Назначение и область применения, особенности конструкций. Расчет погрешности деления 59.5 KB
  Простейшее делительное устройство состоит из диска закрепленного на поворотной части приспособления неподвижной части корпуса и фиксатора. Количество делений или позиций определяется количеством отверстий подвижной части приспособления. δ – допуск на расстояние между осями 2х соседних отверстий подвижной части. 1й случай S1=0 S2 ≠ 0: В фиксаторе сопряжение рабочей части и втулки по посадке Н7 g6 для высокоточных Н6 h5.
20102. Приводы, основанные на использовании электрической энергии. Особенности конструкций, область применения 161 KB
  Притяжение заготовки к зеркалу плиты обуславливается тем что она являясь проводником магнитного потока дает возможность замыкаться этому потоку между полюсами электромагнита. Сила притяжения заготовки зависит от материала габаритов и шероховатости опорной поверхности заготовки а также от характеристики магнитной плиты. При закреплении тонкостенных заготовок величина силы притяжения зависит от толщины заготовки. Это связано с тем что при малой толщине заготовки не весь магнитный поток замыкается через нее а часть его рассеивается в...
20103. Многократные зажимные механизмы. Классификация, особенности конструкций, расчет сил зажима в них 2.51 MB
  Эти механизмы имеют ведомые звенья в виде прихватов или плунжеров. По направлению сил зажима многократные механизмы разделяются на группы: 1 механизмы последовательного действия передающие силу зажима в одном направлении от заготовки к заготовке. 2 механизмы параллельного действия передающие силу зажима в нескольких параллельных направлениях.
20104. Установочно-зажимные устройства 112 KB
  они обеспечивают установку детали в требуемом положении и одновременно ее закрепление. Очевидно для закрепления детали установочнозажимные устройства должны быть обязательно подвижными в направлении зажатия. Поэтому установочнозажимные устройства применяются в тех случаях когда конфигурация и масса деталей таковы что обычно применяемые прижимы типа плоских пружин для досыла детали к установочным базам не обеспечивает точного ее положения. В качестве основной детали таких устройств наибольшее применение находят призмы.
20105. Фундаментальные принципы построения САУ. Принцип разомкнутого управления, принцип компенсации. Принцип управления с обратной связью 122.5 KB
  Принцип разомкнутого управления принцип компенсации. Принцип управления с обратной связью. Принцип разомкнутого управления – принцип жесткого управления. Функциональная схема включает три элемента: ЗУ задающее устройство; УУ – устройство управления; ОУ – объект управления.