65834

Исследование модели шинной ЛВС cо случайным доступом

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Цель работы: Исследование особенностей построения и функционирования шинной ЛВС со случайным методом доступа и определение основных характеристик сети. Определить основные характеристики ЛВС шинной топологии со случайным методом доступа на основе исследования аналитической модели сети.

Русский

2014-08-09

393 KB

4 чел.

Министерство Образования Российской Федерации

Марийский Государственный технический Университет

Лабораторная работа  № 1

по дисциплине “Сети ЭВМ и телекоммуникации ”.

Исследование модели шинной ЛВС

cо случайным доступом

Вариант №26(1)

Выполнил: ст. гр. ВМ - 41

Самойлов А.А.

                                Проверил: Смирнов А.В.

         Йошкар – Ола

                 2008г.

Цель работы: Исследование особенностей построения и функцио-нирования шинной ЛВС со случайным методом доступа и определение основных характеристик сети. В результате выполнения лабораторной работы студент получает знания по структуре, форматам кадров протоколам физического и канального уровней для ЛВС данного типа и навыки по расчету основных характеристик для сетей с различными параметрами.

Задание: 

  1.  Изучить структуру и принципы построения ЛВС с шинной топологией со случайным методом доступа к моноканалу.
  2.  Изучить особенности работы шинных ЛВС со случайным методом доступа на основе протоколов канального и физического уровней эталонной модели ВОС.
  3.  Определить основные характеристики ЛВС шинной топологии со случайным методом доступа на основе исследования аналитической модели сети.
  4.  Исследовать зависимость нормированного времени доставки сообщений от коэффициента загрузки и пропускной способности канала от средней длительности информационного кадра.


Исходные данные

 Протяженность сети S=2 км

  1.  Скорость модуляции B=10 Мбит/с
  2.  Число станций М=50
  3.  Среднее значение интенсивности сообщений, поступающих от каждой станции λср=10 1/с
  4.  Средняя длина информационной части кадра Lи=1500 бит
  5.  Средняя длина служебной части кадра Lс=320 бит
  6.  Скорость распространения сигнала по кабелю связи V=230000 км/с
  7.   Максимальное число ретрансляторов между двумя станциями np=2
  8.   Максимальная задержка одного ретранслятора в битах Lр=14 бит


Расчет

1. Время распостранения сигнала по кабелю

между двумя наиболее удаленными станциями:

(с)

2. Максимальное время задержки сигналов

в ретрансляторах:

(с)

3. Полное время распостранения сигнала:

(с)

4. Длительность информационной части кадра:

(с)

5. Длительность служебной части кадра:

(с)

6. Суммарная средняя длительность кадра:

(с)

7. Коэффициент вариации времени передачи

кадров сообщений:

8. Суммарное значение интенсивности

поступления сообщений:

(1/с)

9. Суммарный коэффициент загрузки:

10. Коэффициент дальнодействия, с учетом

времени задержки в ретрансляторах:

11. Относительное время задержки доставки

сообщения:

12. Время передачи:

(c)

13. Пропускная способность канала:

14. Предельно допустимое значение суммарной

интенсивности, при котором загрузка достигает

пропускной способности канала:

(1/c)

15. Минимальное время задержки доставки

(при R=0):

(c)


Графики

1. График зависимости нормированного времени доставки сообщений от загрузки сети.

Нормированное время доставки сообщений возрастает при увеличении загрузки сети. Предел загрузки, до которого время доставки является допустимым значением, равняется приблизительно 0,7.

2. График зависимости нормированного времени доставки сообщений от длины сети.

Нормированное время доставки сообщений возрастает при увеличении протяженности сети. Предел протяженности, до которого время доставки является допустимым значением, равняется приблизительно 62 км.


3. График зависимости нормированного времени доставки сообщений от числа станций в сети.

Нормированное время доставки сообщений возрастает при увеличении числа станций в сети. Предел станций, до которого время доставки является допустимым значением, равняется приблизительно 380.

4. График зависимости нормированного времени доставки сообщений от скорости модуляции сигнала.

Из графика видно, что с увеличением скорости модуляции время доставки уменьшается, а затем начинает увеличиваться.


5. График зависимости пропускной способности сети от средней длительности кадра.

При увеличении средней длительности кадра пропускная способность сети также увеличивается. Но при слишком большой длительности кадра появляется большая избыточность.

6. График зависимости пропускной способности сети от длины сети.

При увеличении длины сети пропускная способность уменьшается.


7. График зависимости пропускной способности сети от скорости модуляции сигнала.

При увеличении скорости модуляции сигнала пропускная способность сети уменьшается.

Вывод: мы исследовали особенности построения и функционирования шинной ЛВС со случайным методом доступа и определяли основные характеристики сети. В результате выполнения лабораторной работы были построены графики различных зависимостей. Выводы по графикам приведены ниже самих графиков.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84571. Транспорт вуглекислого газу кров’ю. Роль еритроцитів в транспорті вуглекислого газу 43.36 KB
  Вуглекислий газ транспортується наступними шляхами: Розчинений у плазмі крові близько 25 мл л. У вигляді солей вугільної кислоти букарбонати каліі та натрію плазми крові 510 мл л. Але бікарбонатні йони утворюються в значній концентрації і тому за градієнтом концентрації в обмін на йони хлору надходять у плазму крові. Дифузія газів в тканинах підкоряється загальним законам обєм дифузії прямопропорційний площі дифузії градієнту напруження газів в крові та тканинах.
84572. Фізіологічна роль дихальних шляхів, регуляція їх просвіту 42.27 KB
  В дихальних шляхах повітря: зігрівається; зволожується тому повітря в легенях насичене водяними парами на 100 незалежно від вологості атмосферного повітря; очищується завдяки наявності війчастого епітелію та бокалоподібних клітин які секретують слиз рух війок забезпечує проходження слизу і осівших на поверхні дихальних шляхів чужорідних частинок мікроорганізмів в напрямку гортані та глотки де вони проковтуються або відхаркуються частина осівших на поверхні дихальних шляхів мікроорганізмів і частинок знешкоджуються макрофагами....
84573. Дихальний центр, його будова, регуляція ритмічності дихання 44.62 KB
  Особливістю дорсального ядра є наявність в ньому тільки інспіраторних нейронів які збуджуються безпосередньо перед вдихом та під час вдиху інспіраторні нейрони або нейрони вдиху. Збудження інспіраторних нейронів дорсального ядра забезпечує скорочення мязів спокійного вдиху вдих гальмування інспіраторних нейронів дорсального ядра розслаблення мязів пасивний видих. Еферентні звязки нейронів дорсального ядра інспіраторних здійснюються таким чином: від цих нейронів по ретикулоспінальних шляхах інформація передається до мотонейронів...
84574. Механізм першого вдиху новонародженої дитини 38.86 KB
  Після перерізки пуповини в крові дитини накопичується вуглекислота знижується рН крові та знижується парціальний тиск кисню стимуляція центральних та периферичних хеморецепторів збудження дихального центру збудження інспіраторних нейронів скорочення мязів вдиху. Після народження дитини треба зняти рефлекс пірнальника котрий блокує настання вдиху через наявність рідини в дихальних шляхах.
84575. Роль рецепторів розтягнення легень та блукаючих нервів в регуляції дихання 44.12 KB
  Вони приймають участь в саморегуляції ритму дихання. Цим і визначається роль блукаючих нервів в забезпеченні ритму дихання. Варто відзначити що до рецепторів які знаходяться в легенях та в дихальних шляхах і які беруть участь в регуляції дихання відносяться: ірритантні рецептори легень які реагують на дію їдких газів пилу тютюнового диму холодного повітря і при збудженні зумовлюють звуження бронхів і гіпервентиляцію; юкстакапілярні рецептори що розміщуються поблизу капілярів легень і реагують на зміну механічних властивостей...
84576. Роль центральних і периферичних хеморецепторів в регуляції дихання. Компоненти крові, що стимулюють зовнішнє дихання 44.53 KB
  Компоненти крові що стимулюють зовнішнє дихання. Адекватні подразники для них: збільшення Рсо2 артеріальної крові; зменшення рН артеріальної крові; зменшення Ро2 артеріальної крові. Інформація що надходить до дихального центру при підвищенні активності цих рецепторів викликає гіпервентиляцію підвищення глибини та частоти дихання нормалізація вказаних показників крові. Тобто за їх участю здійснюється регуляція газового складу артеріальної крові за відхиленням саморегуляція на основі негативного зворотнього звязку.
84577. Регуляція зовнішнього дихання при фізичному навантаженні 42.93 KB
  При фізичному навантаженні розвивається гіпервентиляція ступінь якої пропорційна інтенсивності навантаження. Головним механізмом розвитку гіпервентиляції при фізичному навантаженні є безумовні рефлекси з пропріорецепторів працюючих мязів керуючий пристрій КП яким є дихальний центр отримує по каналу зовнішнього звязку інформацію від пропріорецепторів працюючих мязів про роботу що виконується; КП аналізує цю інформацію і викликає підвищення глибини та частоти дихання для того щоб при збільшених метаболічних потребах тканин склад...
84578. Методи визначення енерговитрат людини. Дихальний коефіцієнт. Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини 49.84 KB
  Джерела і шляхи використання енергії в організмі людини. Тобто 1й закон термодинаміки представляє собою закон збереження енергії. Ентропія міра невпорядкованості системи міра деструкції та розсіяності енергії. Тобто 2й закон обмежує можливі самовільні перетворення енергії в системі.
84579. Основний обмін і умови його визначення, фактори, що впливають на його величину 44.73 KB
  Основний обмін ОО добові енерговитрати організму в стандартних умовах: зранку тому що є добові коливання рівня енерговитрат він мінімальний вночі о 34 годині й максимальний ввечері о 1718 годині; в умовах фізичного та емоційного спокою мязева робота супроводжується збільшенням енерговитрат організму так як на скорочення мязів необхідно витрачати значну кількість енергії; в умовах емоційної напруги активується симпатичний відділ вегетативної нервової системи збільшується кількість катехоламінів та тироксину розщеплення...