65838

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНОГО РОЗГАЛУЖЕНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Перший закон Кірхгофа стверджує, що алгебраїчна сума струмів в електричному вузлі дорівнює нулю, згідно другого закону – алгебраїчна сума спадів напруг вздовж замкнутого контура дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних сил цього ж контура.

Украинкский

2014-08-09

420 KB

2 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНОГО РОЗГАЛУЖЕНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПОСТІЙНОГО СТРУМУ

Мета роботи

Експериментально перевірити справедливість законів Кірхгофа, принципу накладання і теореми про еквівалентний генератор.

1 Основні теоретичні відомості

 

Перший закон Кірхгофа стверджує, що алгебраїчна сума струмів в електричному вузлі дорівнює нулю, згідно другого закону алгебраїчна сума спадів напруг вздовж замкнутого контура дорівнює алгебраїчній сумі електрорушійних сил цього ж контура.

Рисунок 1.1 – Електричні схеми для перевірки  справедливості

законів Кірхгофа а) та принципу накладання а),б),в)

Рівняння за першим і другим законами Кірхгофа для електричного кола, схема якого приведена на рисунку 1.1,а, мають вигляд:

І1 + І2   І3 = 0;

І1R1 + І3 R3 = E1;

І2R2 + І3 R3 = E2.

У відповідності до принципу накладання (суперпозиції) струм в будь-якій вітці лінійного електричного кола з декількома джерелами живлення (рисунок 1.1,а) дорівнює алгебраїчній сумі часткових струмів, зумовлених дією кожного джерела окремо (рисунок 1.1,б,в): 

I1 = I'1 I"1;

  I2 = – I'2 + I"2;

I3 = I'3 + I"3.

На основі теореми про еквівалентний генератор в електричному колі по відношенню до будь-якої вітки кола всю іншу частину кола можна замінити еквівалентним джерелом ЕРС Е0 з внутрішнім опором R0 (рисунок 1.2,а). Струм І3 у виділеній вітці ab (рисунок 1.2,а) визначають за формулою:

Рисунок 1.2 – Електричні схеми для перевірки  справедливості

методу еквівалентного генератора

ЕРС Е0 еквівалентного генератора дорівнює напрузі неробочого ходу Uн.х. на затискачах ab (рисунок 1.2, б):

Е0 = Uн.х..

Внутрішній опір R0 це еквівалентний опір електричного кола

по відношенню до затискачів ab (рисунок 1.2,б). Його можна визначити експериментально з дослідів неробочого ходу та короткого замикання:

,

де Ік.з.  струм короткого замикання у вітці ab при R3 = 0 (рисунок 1.2,в).

2 Опис лабораторної установки

Експериментальне дослідження лінійного розгалуженого електричного кола постійного струму з двома джерелами ЕРС виконують на установці, електрична схема якої приведена на рисунку 1.3. Струми у вітках кола виміряють амперметрами РА1, РА2, РА3. Значення напруг на затискачах джерел Е1 і Е2 та на резисторах R1, R2, R3 вимірюють з допомогою вольтметра РV (рисунок 1.3).

Рисунок 1.3 – Електрична схема для експериментального

дослідження розгалуженого електричного

кола постійного струму

3 Програма роботи

3.1 Зібрати електричне коло, схема якого зображена на рисунку 1.3.

3.2 Експериментально перевірити справедливість  законів Кірхгофа і принципу накладання. Для цього необхідно визначити струми у вітках і напруги на окремих елементах кола:

 при дії джерела ЕРС Е1 (Ключ SА1 перевести в положення 1) і відсутності джерела ЕРС Е2 (Ключ SА2 перевести в положення 2);

 при дії джерела ЕРС Е2 (Ключ SА2 перевести в положення 1) і відсутності джерела ЕРС Е1 (Ключ SА1 перевести в положення 2);

при одночасній дії джерел ЕРС Е1 та Е2 (Ключі SА1 і SА2 перевести в положення 1);

При проведенні вказаних дослідів ключ SА3 замкнений. Дані експериментів занести в таблицю 1.1.

3.3 Експериментально перевірити справедливість теореми про еквівалентний генератор, для цього необхідно:

розімкнути ключ SА3. В точках ab виміряти напругу неробочого ходу Uн.х., при дії джерел ЕРС Е1 та Е2, (Ключі SА1 і SА2 перевести в положення 1);

Таблиця 1.1 Результати досліджень та обчислень

                    

№ п/п

Дослідні дані

Обчислити

Режим роботи електр. кола

I1, А

I2,

А

I3, А

UR1, В

UR2

UR3

R1,

Ом

R2,

Ом

R3,

Ом

1

Е1=…,В;

Е2 = 0, В.

2

Е2=…,В;

Е1 = 0, В.

3

Е1=…,В;

Е2=…, В.

Дослідні дані

Обчислити

Uн.х.

Ік.з., А

R0,

Ом

Р1, Вт

Р2, Вт

Р3, Вт

∑Р, Вт

4

замкнути ключ SА3. При закороченому резисторі R3 та при дії джерел ЕРС Е1 та Е2 виміряти струм І амперметром РА3 (струм короткого замикання Ік.з., А);

здійснити заміну електричного кола, крім вітки ab з резистором R3, еквівалентним джерелом ЕРС Е0 = Uн.х. з внутрішнім опором R0 (рисунок 1.2,а) і виміряти струм І3. Дані експериментів занести в таблицю 1.1.

4 Опрацювання результатів дослідів

4.1 За результатами досліджень (див. п. 3.2) провести обчислення величин, вказаних в таблиці 1.1 та переконатися у справедливості законів Кірхгофа та принципу накладання.

4.2 За результатами досліджень, згідно п. 3.3 та проведених відповідних розрахунків, переконатися у справедливості теореми про еквівалентний генератор.

  1.  Зробити висновки з проведеної роботи.

  1.  Контрольні запитання

5.1 Сформулюйте закон Ома.

5.2 Сформулюйте перший і другий закони Кірхгофа і запишіть відповідні рівняння законів Кірхгофа.

5.3 Сформулюйте принцип накладання.

5.4 Сформулюйте теорему про еквівалентний генератор.

5.5 Як визначити параметри еквівалентного генератора?

PAGE  12


EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76876. Спинной мозг 186.68 KB
  Пластинки возникают из нервного лентовидного гребня расположенного вдоль спинного мозга сзади. Утолщение стенок изменение общей формы развивающегося мозга сопровождается сужением центрального канала. У детей 35 лет и новорожденных сильнее выражены шейногрудное и поясничнокрестцовое утолщения спинного мозга.
76877. Развитие головного мозга 184.2 KB
  Стабилизация или элиминация межнейронных связей наступает в конце созревания мозга. Вначале 5ой недели разделяется задний пузырь для образования заднего и продолговатого мозга. Изза неравномерности роста развивающегося мозга появляются в пузырях сагиттальные изгибы ориентированные выпуклостью в дорсальную сторону первые два и вентральную третий: теменной изгиб самый ранний возникает в области среднемозгового пузыря отделяя средний мозг от промежуточного и конечного; затылочный изгиб в заднем пузыре отделяет спинной мозг от...
76878. Серое и белое вещество головного мозга 182.07 KB
  Базальные ядра хвостатое чечевицеобразное миндалевидное по происхождению и развитию подразделяются: на новые ядра неостриатум в составе хвостатого ядра и скорлупы чечевицеобразного; на старые ядра палеостриатум в составе бледных шаров: медиального и латерального; на древние архистриатум миндалевидное ядро и гиппокамп. Базальные ядра относят к подкорковым структурам. Среди базальных ядер выделяют стриапаллидарную систему включающую головку хвостатого ядра скорлупу и бледные шары. Хвостатое ядро nucleus cudtus имеет:...
76879. Верхнелатеральная поверхность полушарий 184.05 KB
  В функциональном отношении борозды и извилины с сосредоточенными в них полями и нейронами составляют ядра чувствительных или двигательных анализаторов. Они начинаются на лобном полюсе располагаются параллельно друг другу и заканчиваются у предцентральной извилины. Между ними находятся хорошо выраженные извилины: Верхняя лобная извилина часть которой лежит и на медиальной поверхности полушария. В середине нижней лобной извилины поле 45 располагается ядро анализатора пения при поражении которого возникают вокальная амузия и аграмматизм...
76880. Борозды и извилины медиальной и базальной поверхностей полушарий большого мозга 183.45 KB
  Каждое полушарие снаружи имеет: три поверхности: верхнелатеральную выпуклую и самую большую медиальную плоскую нижнюю или базальную по общей конфигурации повторяющую рельеф черепных ям; поверхности отделяются друг от друга краями: верхним нижнелатеральным и нижнемедиальным; наиболее выступающие части полушария называются полюсами: лобным височным и затылочным; рельеф поверхности включает борозды и извилины размеры и направление которых отличаются большой индивидуальной изменчивостью; серое вещество борозд извилин составляет...
76881. Строение коры большого мозга 186.85 KB
  В корковом конце анализатора он различал ядро и рассеянные элементы. Кора постцентральной извилины поля 123 и верхней теменной дольки поля 57 содержат ядро анализатора общей и проприоцептивной чувствительности чувствительный гомункулус со следующими особенностями расположения: проекция в перевернутом виде: ноги вверху голова внизу; диспропорциональная проекция с неравномерным представительством по площади: для головы и ее органов кисти и большого пальца много места для остальных отделов мало что отражает важность трудовых...
76882. Комиссуральные и проекционные волокна полушарий головного мозга (мозолистое тело, свод, спайки, внутренняя капсула) 183.45 KB
  Комиссуральные волокна являясь длинными отростками корковых нейронов соединяют между собой правое и левое полушария большого мозга образуя мозолистое тело свод спайки: ростральную переднюю сводчатую. В мозолистом теле они формируют лучистость в которой находятся волокна соединяющие новые высшие корковые центры. Части мозолистого тела: клюв начало внизу прилежит к терминальной пластинке; колено переход к среднему отделу; ствол средний отдел; валик задний округленный отдел; В полушариях комиссуральные волокна образуют:...
76883. Боковые желудочки мозга 181.62 KB
  Стенки центральной части бокового желудочка: верхняя стенка поперечные волокна мозолистого тела; нижняя дно тело хвостатого ядра часть задней поверхности таламуса и терминальная полоска; медиальная стенка тело свода; с латеральной стороны мозолистое тело и хвостатое ядро соединяются под острым углом как бы исключающим латеральную стенку. Стенки переднего рога: медиальная прозрачная перегородка; латеральная и нижняя головка хвостатого ядра; передняя верхняя и часть нижней стенки волокна мозолистого тела. Стенки нижнего...
76884. Обонятельный мозг, его центральный и периферический отделы 182.63 KB
  По современным представлениям в процессе эволюции позвоночных обоняние на основе обонятельного мозга выступило в качестве организатора целостных функций связанных с формированием всех безусловно рефлекторных реакций инстинктов: ориентировочных оборонительных пищевых сексуальных и др. Благодаря обонятельному мозгу сформировалось новое морфофункциональное объединение лимбическая система или висцеральный мозг обеспечивающие человеку следующие свойства: эмоциональномотивационное поведение; сложное поведение связанное со сменой фаз...