65906

НАРОДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ

Научная статья

Педагогика и дидактика

В контексті розбудови незалежної України створення системи національної освіти і виховання особливого значення набуло науково обґрунтоване розв'зання навчальних і виховних завдань засобами української народної педагогіки.

Украинкский

2014-08-10

43 KB

0 чел.

Губенко О.В., студент
НАРОДОЗНАВЧИЙ АСПЕКТ НАВЧАННЯ І ВИХОВАННЯ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ


Відродження етнопедагогіки в Україні стало насущною проблемою нашогої часу. В контексті розбудови незалежної України, створення системи національної освіти і виховання особливого значення набуло науково обґрунтоване розв'зання навчальних і виховних завдань засобами української народної педагогіки.
В зв'язку з розвитком нашого суспільства постає питання національного! виховання дітей. У часи перебудови народної освіти вчені-педагоги
Переконалися і далі упевнюються в тому, що без повернення до високо |к результатного, випробуваного століттями педагогічного досвіду народу, ми не (можемо виховати справжню людину.
Народознавство - ось порятунок у вихованні і навчанні дітей, ефективні Ліки для наших байдужих, зашкарублих душ. Бо народне - це завжди правдиве. Так вважає М.Г.Стельмахович , і не можна з ним не погодитись.
Ми живемо в складний і цікавий час. Ламаються застарілі стереотипи, цінності, оновлюється наше суспільство. Дедалі частіше звертаємось до витоків Нашої духовності. Із жалем переконуємось, що втратився зв'язок між поколіннями, що забули своє коріння і свій родовід, що розгубили, призабули іимчаї, обряди, мудрі заповіді дідів і прадідів. І наша справа навчити дитину июбити рідне село чи місто, звичаї та обряди предків [1].
Відірваність початкової школи від культурно-історичних традицій породжувала відчуженість підростаючих поколінь від народної культури, духовності.
Національне виховання хвилює людей здавна. Людина з'являється на світ маленькою, безпомічною істотою. І хіба можна бути байдужим до її долі? Як навчити її робити перші кроки, як виховати здоровою і розумною, чесною і правдивою, витривалою і спритною, наполегливою і працьовитою, доброю і щирою? Ці питання здавна постають перед батьками й педагогами.
Народна педагогіка сьогодні виступає об'єктом багатьох наукових досліджень, і в той же час вона сама певним чином впливає на розвиток теорії і практики педагогіки та виховання.
Народна педагогіка - це колективна творчість народу. Багато видатних вчєних-педагогів минулого і сучасного досягли наукового злету, бо свою творчість будували на грунті народної педагогіки.
Одним з таких педагогів був К.Д.Ушинський. Він наголошував на значенні рідної української мови для нашого народу. Він писав: «Мова народу - кращий, що ніколи не в'яне й вічно знову розпускається, цвіт усього його духовного життя, яке починається далеко за межами історії. У мові одухотворяється весь народ ...У скарбницю рідного слова складає одне покоління за одним плоди глибоких сердечних порухів, плоди історичних подій, вірування, погляди, сліди пережитого горя і пережитої радості, - одне слово, весь слід свого духовного життя народ дбайливо зберігає в народному слові. Мова найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, що з'єднає віджиті, сущі і майбутні покоління народу в одне велике, історичне живе ціле» [3]. Твори К.Д.Ушинського справжні золоті розписи народної педагогіки.
На особливій ролі виховного досвіду народу в педагогічній науці й житті суспільства наголошував видатний український філософ, письменник і педагог Г.Сковорода: «Досвід - батько мистецтва, поведінки і звички. З нього народились усі науки і книги». Ідеями української народної педагогіки пройнята вся його спадщина.
Видатною подією у висвітленні української етнопедагогіки стала геніальна спадщина Т.Г.Шевченка, яка постала з народної творчості і навіки залишилась з народом як невід'ємна частина народної педагогіки.
Проблема народної педагогіки займала одне з центральних місць у педагогічній діяльності нашого співвітчизника В.О.Сухомлинського. Він наголошував: «Необхідно зміцнювати у дітей сильне природне почуття Я належності до отчого краю, котре ніколи не дозволить їм збочити з тернистого життєвого шляху». Він підкреслював, що важливо, щоб перші наукові істини діти засвоювали не за підручниками, а з живодайних джерел рідного краю [2]
На сучасному етапі проблемами сучасної етнопедагогіки та її місця уі вихованні і навчанні досліджує М.Г.Стельмахович. За його визначенням народна педагогіка - це галузь емпіричних педагогічних знань і досвіду трудових мас, що виробляється в домінуючих серед народу поглядах на мету lj завдання виховання у сукупності народних засобів, умінь і навичок виховання і навчання.
На базі педагогічного ліцею «Творчість» протягом двох років проводився експеримент з міетою вивчення впливу народознавчих засобів у навчанні та вихованні на розвиток дітей молодшого шкільного віку. З курсу природознаветва були запропоновані такі уроки, на яких діти більш знайомляться з природою рідного краю, зокрема рослинами, спостереженнями; предків, народними прикметами, знайомляться з усною народною творчістю, (приказки і повір'я). При складанні уроків застосований матеріал, що містить легенди, міфи, що дуже зацікавлює дітей.
Наприклад, під час знайомства з лікарською рослиною споришем, дітям було запропоновано таку легенду.
Одного разу царська дочка зустріла молодого гарного хлопця, і сказала йому: «Я часто тебе бачила уві сні, та не знала, що ти дійсно існуєш. Будь моїм судженим». Почув слова дочки батько, цар великий, розлютився на дочку і обернув її на землю. «Хай всі ходять по тобі, топчуть ногами, раз не послухала батька і освідчилася в коханні хлопцю». Пішов парубок в ліс і вирішив: «Хай мене звірі з'їдять, хай я загину з голоду. Нема мені життя без коханої». Присів І він на пеньок, поїв трошки своєї їжі, крихти висипав комахам, ліг на траву і І заснув. Аж чує він голос такий ніжний і ласкавий. «Любий мій, не помирай в лапах лютого звіра. Прокинься, попий води із річки, вирви трави, візьми її до рота, пожуй і проковтни, потім помолись і землі вклонись». Зробив усе так | парубок, як почув, і став травою-споришем. Придивіться як росте спориш. Бачите, як він до землі, до своєї коханої прихиляється. Тому й називають її І царською травою - травою-споришем.
Про царську траву не забувай,
літом її збирай, підсушуй.
Без коріння зрізай, відразу
дрібненько нарізай, в тінь під дашок клади,
а в дощову погоду
на печі суши, ніжно в ступці розтовчи.
Порошок в мішочок зсипай, в сухому місці тримай.
Також на уроці пропонується розглянути деякі народні рецепти, щодо j застосування споришу.
На уроці читання звертаємось до народного календаря. Пропонується
розглянути народні прикмети, що стосутоться поточного місяця, родовід, тобто тідки назва місяця. Наприклад «Січень»: «Січе зиму навпіл». «Січе січень та морозить, а Ґазда з лісу дрова возить».
У народі вживають назви просиниць (після похмурих днів грудня небо стає більш синім і високим, студень, сніжень, корінні к зими), маківка зими) середульший, ранок року. До календаря місяць увійшов як «январь» «на зорі туманної юності» людства. Місяць миру - гак казали про нього римляни. Римляни, вірячи, що перший день нового року визначає подальшу долю людини на весь рік, бажали один одному щастя, зичили здоров'я, підносили подарунки. Звідси із старини глибокої беруть початок щирі новорічні вітання, котрими обмінюємося й тепер, як усно так і листовно.
Застосування цього матеріалу на уроках дає змогу розширити кругозір дітей, розвивати логічне мислення, спонукає дітей до спостереження, знайомить дітей зі спадщиною предків, дещо зближує з ними.
Результати експерименту дали змогу зробити такі висновки:
1.Використання народознавчого компоненту у навчально-виховному процесі початкової школи сприяє розвитку справжнього громадянина України, його духовних почуттів і самосвідомості.
2.Українські народні твори мають чудову властивість емоційно
висвітлювати звичне й буденне, тому важко переоцінити значення і можливості виховання любові до рідного краю, поваги до живої природи, бажання берегти її і захищати. Тому використання творчої спадщини українського народу на уроках має величезне значення.
Література;
1.Стельм^хович М.Г. Народна педагогіка. — К.: Рад. шк, 1985. - с 325с.
2.Сухомлинський В.О. Проблеми виховання всебічно розвиненої особистості: Вибр.твори: В 5-ти т. - К., 1976 - Т. 1. - 423с.
3.Ушинський К.Д. Вибрані педагогічні твори. У 2-хт. -К., 1983 -т.1. -365с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14899. Заманауи тұлғалардың ислам дінін қабылдау себептері 50.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыЗАМАНАУИ ТҰЛҒАЛАРДЫҢ ИСЛАМДIНIН ҚАБЫЛДАУ СЕБЕПТЕРI [1]Ғылым және информация ғасыры деп аталған өткен жүз жылда дамыған мемлекеттердiң азаматтарынан бек көп адам ислам дiнiн өз еркiмен қабылдаған. Ол...
14900. Ислам - әлемдегі бейбітшіліктің кепілі 103.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыИСЛАМ ӘЛЕМДЕГІ БЕЙБIТШIЛIКТIҢ КЕПIЛI[1]Өткен жолғы Ислам және өркениет газеті №4 Сәуір 2001 ж. Дiни экстремизм мен терроризм деп аталатын мақаламда хақ дін исламның Батыс елдерінде пайда болған әл...
14901. Ислам дініндегі хош көрушілік 79.5 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙ ҚР Білім қайраткерлері одағының мүшесі ИСЛАМ ДIНIНДЕГI ХОШКӨРУШIЛIК Дін деген ұғымның негізінде зорлықзомбылық болмауы керек бұл хақ діннің ғайрихақ хақ емес діндерден ажырасатын айқын парқы. Дін дегеніміз негізінде иман яғни сенім жататын рух...
14902. Ислам 68 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙФилософия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушыИСЛАМ [1]Жаратушы ұлық тәңiр Аллаһ Тағалаға иманды және мойынсұнуды бiлдiретiн нағыз бiртәңiрлi монотеист тәухид нанымы негiзiнде пайғамбарымыз Мұхаммед Абдұллаһұлы с.а.у. 569632 тарапынан 609632 жылда
14903. Исламтану және ислам философиясы 95 KB
  Мұртаза БҰЛҰТАЙ Философия ғылымдарының кандидатыДінтанушы мәдениеттанушы ИСЛАМТАНУ Тәухид нанымы негiзiндегi ислам дiнi уә мәдениетiн әдебиетi уә өркениетiн зерттейтiн ғылымдардың жыйынтық аты. Аллаһ Тағалаға тәсiлiм болу берiлу мойынсұну; сәлеметтiлiкте һәм бейбiтшiлiк
14904. ҚАЗАҚСТАНДАҒЫ ДІН ЖӘНЕ МЕМЛЕКЕТ ҚАТЫНАСТАРЫ 68.5 KB
  ҚАЗАҚСТАНДАҒЫ ДІН ЖӘНЕ МЕМЛЕКЕТ ҚАТЫНАСТАРЫ[1]Тәуелсіздік жылдарында елімізде орын алған күрделі саясиэкономикалық жаңарулар мен өзгерулер ағымында мемлекет билігінің қайнар көзі болып табылатын халқымыздың рухани өмірі мен діни көзқарастары да бір жағынан толығып
14905. ҚҰРАНДЫ ТҮСІНУ 69.5 KB
  ҚҰРАНДЫ ТҮСІНУ Құран Кәрім Жаратушы тарапынан күллі адамзатқа және өзінен кейінгі замана атаулыға жіберілген ұқсасы жоқ қасиетті кітап. Құран ислам дінінің бастауы бірегей бұлағы. Исламды түсіну үшін Құранды түсіну шарт. Құранды түсінбеген адам исламды да толықтай түс...
14906. ТАРАЗ ─ МҰСЫЛМАН ӨРКЕНИЕТІНІҢ ОРТА АЗИЯДАҒЫ ОРТАЛЫҒЫ 54 KB
  ТАРАЗ ─ МҰСЫЛМАН ӨРКЕНИЕТІНІҢ ОРТА АЗИЯДАҒЫ ОРТАЛЫҒЫ М.А. Утеуов М.С. Бегілдаева Тараз мемлекеттік педагогикалық институты жанындағы Кіші Ғылым Академиясы Жамбыл облыстық Дарын мектепинтернаты Тараз қ. Тараз қазіргі жыл санауымыздан бұрынғы 4241 жылдары Т...
14907. ТҮРКIЛЕРДIҢ ИСЛАМ ТАРИХЫ ЖӘНЕ МӘДЕНИЕТIНДЕГI ЕРЕКШЕ ОРНЫ 72 KB
  ТҮРКIЛЕРДIҢ ИСЛАМ ТАРИХЫ ЖӘНЕ МӘДЕНИЕТIНДЕГI ЕРЕКШЕ ОРНЫ Исламият алып елдердің мәселен Әмәуи 66-1750 Аббаси 751-1258 Селжүк 1040-1157 Осман 1299-1922 патшалықтары сықылды әлемдiк мемлекеттердің ресми дiнi болған дәуiрде азат етiлген немесе олжаланған өңiрлердiң тұрғындарын жа...