65943

СОВРЕМЕННАЯ ПЕДАГОГИКА И ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ

Научная статья

Педагогика и дидактика

Безразличие ученика к учителю и вообще к педагогическому процессу является сегодня одной из самых острых проблем образования которая в свою очередь перерастает в еще более сложную проблему тотального безразличия человека в современном обществе безразличия к Другому и со стороны Другого.

Русский

2014-08-11

30.5 KB

0 чел.

Е.В. Биричева, асп.

Уральский федеральный университет

СОВРЕМЕННАЯ ПЕДАГОГИКА
И ЭКЗИСТЕНЦИАЛЬНАЯ ОТВЕТСТВЕННОСТЬ

Безразличие ученика к учителю и вообще к педагогическому процессу является сегодня одной из самых острых проблем образования, которая, в свою очередь, перерастает в еще более сложную проблему тотального безразличия человека в современном обществе, безразличия к Другому и со стороны Другого. Безразличие (как демонстрируемое, так и скрываемое) является сигналом, проявлением отсутствия переживания. В экзистенциальном плане переживание — это то, что дает опыт уникального существования человеческому «Я», проще говоря, то, что делает меня мной. В отсутствии переживания фактичность, уникальность существования «Я» рассеивается. Безразличие оборачивается потерей себя именно как без-различие: отсутствие различия на границе «Я – Другой», в силу чего о собственном существовании уже не может идти речи.

Другое «Я», которому становится нечему себя противопоставить во взаимоотношении в условиях безразличия, также оказывается в ситуации потери себя. Другой важен, в первую очередь, как онтологический Другой, который возникает в свете фундаментального экзистенциального вопроса «кто я?». Задаваясь этим вопросом, человек реализуется как строящий себя проект. Но в отсутствии Другого «Я» не имело бы пространства для осуществления собственного проекта. Другой для «Я» представляет возможный мир, вносит категорию «возможного» в мир «Я», благодаря чему появляется возможность совершения экзистенциального выбора. Кроме того, в ответе на вопрос «кто я?» мы неизбежно выходим к границе самого «Я», определение которого, будучи составлено из внутренних «содержаний», ускользает само от себя в силу постоянного становления «Я». Для «Я», понятого в модусе непрерывного самотворчества, важнейшим становится движение различения, осуществляемое на границе «Я – мир», в том числе, и на границе «Я – Другой». Таким образом, разворачивание «Я» как экзистенциального проекта, в первую очередь, требует предельной онтологической ответственности. Каждый в ответственности за Другого и за мир в целом, поскольку является в своем бытии частью отношения — всегда взаимо-отношения.

Представляется, что понимание экзистенциальной ответственности может оказаться достаточно продуктивным в плане переосмысления философских оснований современной педагогики. С одной стороны, образование, предполагающее триединство обучения, развития и воспитания, не должно оставлять в стороне вопросы личностного развития человека и воспитания экзистенциальной ответственности за Другого и за окружающий мир у становящегося «Я». Данное положение не является абстрактным: его можно реализовать на практике в воспитательной составляющей образования даже в ходе преподавания естественнонаучных и технических дисциплин. Например, продумывание вопроса «что будет, если все так поступят?» способно настроить учащегося быть в ответственности за экологическую ситуацию вокруг (элементарно, не бросать мусор мимо урны и т.п.). С другой стороны, преподаватель, ощущающий ответственность за становление «Я» учащихся, являясь настоящим Другим, отвечающим на собственный онтологический вопрос в реализации своего призвания, сам не будет безразличен к педагогическому процессу. Осуществляя свое самотворчество, он становится способным включить переживание в другом «Я», вдохновляя его на собственное вопрошание, становление в открытии того, что является личностно значимым для учащегося. Ответственное отношение преподавателя к учащемуся обеспечивает осмысленный отбор педагогических технологий, а также осуществление педагогической рефлексии, позволяющей гибко применять выбираемую стратегию преподавания в целях преодоления безразличия со стороны учащегося.

© Биричева Е.В., 2013

PAGE  81


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

68971. Віртуальні функції. Абстрактні класи 54 KB
  Кожне перевизначення віртуальної функції в похідному класі реалізує операції властиві лише даному класу. Покажчики на об’єкти базового класу можна використовувати для посилання на об’єкти похідних класів. Якщо покажчик на об’єкт базового класу встановлюється на об’єкт...
68972. Файли. Робота з файлами. Файловий ввід-вивід 58 KB
  Не дивлячись на те що система введення-виведення мови C++ в цілому є єдиним механізмом, система файлового введення-виведення має свої особливості. Частково це пояснюється тим, що на практиці найчастіше використовуються файли на жорсткому диску, можливості яких значно відрізняються від всіх інших пристроїв.
68973. Сортування масивів 30.5 KB
  Стан об’єкту цілком і повністю визначається станом елементів масиву. Для роботи з об’єктом можна використовувати інтерфейс що містить наступний набір операцій: розміщення масиву динамічної пам’яті ініціалізація масиву проглядання вивід значень елементів масиву сортування масиву різними способами...
68974. Алфавіт, ідентифікатори, службові слова 103 KB
  До специфікаторів типів відносяться: chr символьний; double дійсний з подвійною точністю з плаваючою крапкою; enum перелічуваний тип перелік визначення цілочисельних констант для кожної з яких вводяться ім’я і значення; floаt дійсний з плаваючою крапкою; int цілий; long цілий збільшеної довжини...
68975. Ввід, вивід на консоль. Модифікатори 46 KB
  Достатньо часто для виводу інформації з ЕОМ в програмах використовується функція printf(). Вона переводить дані з внутрішнього коду в символьне уявлення і виводить отримані зображення символів результатів на екран дисплея. При цьому у програміста є можливість форматувати дані, тобто впливати на їх уявлення на екрані дисплея.
68976. Умовний оператор. Оператор вибору. Цикли 38 KB
  Виконання тіла оператора-перемикача switch починається з вибраного таким чином оператора і продовжується до кінця тіла або до тих пір, поки який-небудь оператор не передасть управління за межі тіла. Оператор, наступний за ключовим словом default, виконується, якщо жодна з...
68977. Одновимірні та багатовимірні масиви 30 KB
  Відповідно до синтаксису Сі в мові існують тільки одновимірні масиви, проте елементами одновимірного масиву, у свою чергу, можуть бути масиви. Тому двовимірний масив визначається як масив масивів. Таким чином, в прикладі визначений масив Z з 13 елементів-масивів, кожний з яких...
68978. Вказівники. Функції динамічного розподілу пам’яті 37 KB
  Кожна змінна в програмі - це об’єкт, який має ім’я і значення. За ім’ям можна звернутися до змінної і отримати (а потім, наприклад, надрукувати) її значення. Щоб отримати адресу в явному вигляді, в мові Сі застосовують унарну операцію. Вираз Е дозволяє отримати адресу ділянки пам’яті, виділеної на машинному рівні для змінної Е.
68979. Функції, їх параметри. Рекурсія. Прототипи функцій 35.5 KB
  Визначення функції Опис функції та її тип Рекурсивні функції Визначення функції. Синонімами цього іншого поняття в інших мовах програмування є процедури підпрограми підпрограми-функції процедури-функції. Всі функції в мові Сі мають рекомендуємий стандартами мови єдиний формат...