66143

Дослідження та фінансовий аналіз діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

Отчет о прохождении практики

Финансы и кредитные отношения

Метою проходження практики на підприємстві є поглиблення знань та оволодіння практичними навичками роботи за фахом. Відповідно до мети ставляться наступні завдання проходження практики: відобразити характеристику підприємства, організаційну структуру, аналіз загальної ситуації в галузі...

Украинкский

2014-08-14

707 KB

35 чел.

ЗМІСТ

Вступ                                                                                                               3

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».                                                                                                4

1.1. Історія становлення та розвитку підприємства.                                  4

1.2 Дослідження організації структури ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»                                                                         8

РОЗДІЛ 2. Дослідження макроекономічного впливу на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».                                            13

2.1 Аналіз загальноекономічних факторів.                                               13

2.2 Аналіз ринкової позиції підприємства.                                               18

РОЗДІЛ 3. Дослідження та фінансовий аналіз діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».                                            25

3.1  Аналіз  важливих  умов,  які  впливають на діяльність підприємства.                                                                                                         25

3.2 Дослідження нормативно-законодавчого простору функціонування підприємства.                                                                                                         34

3.3 Дослідження та аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.                                                                                                         39

Висновок                                                                                                      52

Список використаної літератури                                                               55

Додатки                                                                                                        57

ВСТУП

Сучасний стан економіки України характеризується низкою кризових явищ, які здійснюють негативний вплив на діяльність підприємств. Тому в сучасних умовах питання аналізу фінансового стану підприємства набувають важливого практичного значення. Визначення умов діяльності підприємства, напрямків покращення його фінансового стану та перспектив розвитку безпосередньо пов’язані з проведенням фінансового аналізу.

Недостатній фінансовий стан підприємства є причиною його неплатоспроможності, погіршення фінансової стійкості і можливого банкрутства. Разом з тим, надлишкові активи підприємства є перешкодою його ефективного розвитку і приводять до незапланованих витрат та зайвих резервів.

Метою проходження практики на підприємстві є поглиблення знань та оволодіння практичними навичками роботи за фахом.

Відповідно до мети ставляться наступні завдання проходження практики:

  •  відобразити характеристику підприємства, організаційну структуру, аналіз загальної ситуації в галузі, фінансові аспекти діяльності;
  •  визначити позитивні і негативні моменти в діяльності підприємства, виявити статті балансу, які погіршують становище підприємства на ринку;
  •  на основі аналізу підприємства сформулювати основні його проблеми.

Об’єктом дослідження являється господарська діяльність ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Предметом дослідження є оцінка фінансового стану ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», механізм проведення підприємством виробничої і комерційної діяльності.

РОЗДІЛ 1. Загальна характеристика ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика Кондфіл».

1.1. Історія становлення та розвитку підприємства.

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» працює на кондитерському ринку з 1928 р., в 1994 р. вона була приватизована колективом підприємства у формі закритого акціонерного товариства. 375 акціонерів підприємства володіють 7659555 акціями.

Після створення в Україні незалежної держави підприємство втратило багато ринків збуту, але незважаючи на це зберегло свій профіль, змінивши лише напрямки асортиментної політики.

На сьогоднішній день фабрика випускає більше ніж 200 найменувань цукерок, карамелі, драже, ірису, вафель, печива і зефіру, які відрізняються оригінальним дизайном і чудовою якістю.

У 1996 р. було вирішено створити власну мережу дистрибуції у формі дочірніх підприємств. Майже всі ці підприємства розташовані в Хмельницькій області.

Всі торгівельні дочірні підприємства є окремими юридичними особами, які повністю належать ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл». Хоча ці підприємства займаються торгівлею на повністю комерційній основі як незалежні дистрибутори, їх персонал залишається в штатному розкладі ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Основним завданням цих дочірніх підприємств є закупівля продукції підприємства та безпосередня її реалізація споживачам. Ці дочірні структури закуповують продукції зі знижкою 10%.

Закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика Кондфіл» створене у відповідності з законами України «Про підприємництво» і «Про підприємства в Україні». Закрите акціонерне товариство діє на принципах повного господарського розрахунку, здійснює вільний вибір видів підприємницької діяльності, вибирає постачальників та споживачів продукції, товарів, робіт, послуг, несе відповідальність за результати своєї діяльності, за виконання взятих на себе обов’язків по укладених договорах, перед держбюджетом і банками та перед своїми акціонерами.

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» є юридичною особою, від свого імені набуває майнові та особисті немайнові права, несе обов’язки, може бути позивачем і відповідачем у судових органах. Держава та акціонери не відповідають за зобов’язаннями закритого акціонерного товариства, а закрите акціонерне підприємство не відповідає за зобов’язаннями держави та акціонерів.

Закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» має відокремлене майно, самостійний баланс, круглу печатку зі своїм найменуванням, фірмові бланки, кутовий та інші штампи, товарний знак, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах спеціалізованих і комерційних банків, відкриті у встановленому порядку.

Місцезнаходження акціонерного товариства: вул. Шевченка, 69, м. Хмельницький, Україна.

Майно підприємства складають основні фонди та оборотні кошти, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства. Джерелами формування майна підприємства є:

  •  фінансові та майнові внески акціонерів;
  •  доходи, одержані від господарської діяльності;
  •  кредити банків;
  •  доходи від цінних паперів;
  •  придбання майна іншого підприємства, організацій та громадян;
  •  інші доходи, які не заборонені законодавством України.

Для забезпечення своєї діяльності підприємство створює страховий фонд, до якого відраховує 5% прибутку після оподаткування та інші фонди, необхідні для його діяльності.

Закрите акціонерне товариство вносить платежі в бюджет відповідно до чинного законодавства.

Акціонери здійснюють управління підприємством безпосередньо правлінням акціонерів або через призначеного ними директора. У структурі власності підприємства немає окремої сильної групи чи основного інвестора. Керує підприємством голова правління акціонерів на постійній основі, він же і звітує правлінню акціонерів підприємства.

До виняткової компетенції правління акціонерів належать:

  •  затвердження статуту підприємства, внесення до нього змін та доповнень;
  •  визначення основних напрямків діяльності і структури підприємства;
  •  визначення порядку розподілу прибутку;
  •  призначення і звільнення директора підприємства та головного бухгалтера;
  •  затвердження річних наслідків діяльності підприємства;
  •  відкриття дочірніх підприємств, філій та представництв, затвердження статутів про них;
  •  прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії та затвердження ліквідаційного балансу;
  •  призначення голови правління.

Закрите акціонерне товариство здійснює вільний найм робітників. Персонал підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь у його діяльності.

Робітники наймаються директором підприємства на основі трудових договорів та контрактів. При укладанні трудового договору (контракту) підприємство зобов’язується забезпечити нешкідливі та безпечні умови праці, її оплату не нижче встановленого в державі мінімального рівня, а також інші соціальні гарантії, включаючи соціальне страхування та соціальне забезпечення, відповідно до чинного законодавства.

Персонал укладає з директором акціонерного товариства колективний договір, який регулює трудові і економічні відносини, питання охорони праці, соціального розвитку. Сторони не менше двох разів на рік взаємно звітують про його виконання на загальних зборах персоналу підприємства.

Самоуправління найманого персоналу здійснюється в межах повноважень, встановлених діючим законодавством для трудових колективів підприємств з правом найму робочої сили. Повноваження персоналу реалізують загальні збори його членів та їх виборчий орган – рада персоналу, яка має право представляти інтереси персоналу у стосунках з директором підприємства.

Раду персоналу обирають на три роки збори членів персоналу таємним голосуванням, більшістю (не менш як 2/3 голосів). Членів ради персоналу не може бути звільнено за ініціативою директора без згоди ради персоналу.

Згідно зі своїми метою та завданнями закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» має право:

  •  створювати на території України і за її межами філії і представництва, а також дочірні підприємства;
  •  вступати у договірні відносини з юридичними та фізичними особами, а також бути посередником між ними у зв’язку з виконанням робіт, що належать до предмету діяльності підприємства;
  •  надавати позики фізичним та юридичним особам;
  •  займатися виготовленням кондитерської продукції та запроваджувати нові найменування виробів, якщо це не суперечить чинному законодавству України;
  •  реалізовувати свою продукцію, майно за цінами і тарифами, встановленими самостійно або на договірній основі, а у випадках, передбачених законодавством України – регульованими цінами і тарифами;
  •  проводити планово-попереджувальний та капітальний ремонт технологічного обладнання;
  •  організовувати оптову і роздрібну торгівлю товарами власного виробництва;
  •  здійснювати зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до законодавчих актів України;
  •  займатися рекламною діяльністю.

Згідно Статуту, закрите акціонерне товариство «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» створене для задоволення потреб суспільства у товарній продукції підприємства та реалізації економічних і соціальних інтересів акціонерів (власників).

Предметом діяльності підприємства в галузі виробництва також є розробка нових виробів, впровадження та розробка нових технологій виготовлення продукції, запровадження «ноу-хау».

Предметом діяльності підприємства в галузі реклами і торгівлі є: розробка та розміщення реклами, оптова та роздрібна торгівля з відкриттям власних торгівельних мереж, організація ярмарок, аукціонів, виставок-продаж.

В комплексі будівельних робіт та послуг підприємство займається будівельними, монтажними, оздоблювальними та ремонтними роботами.

В комплексі транспортних послуг ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» здійснює внутрішні та міжнародні перевезення вантажів власним або орендованим транспортом; ремонт і технічне обслуговування транспортних засобів.

1.2. Дослідження організації структури ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

З огляду на головні напрямки діяльності акціонерного товариства і побудована його організаційна структура (рис. 1.1).

Кожний підрозділ підприємства відповідає за свою частку роботи.


 

 

 

Рис. 1.1. Організаційна структура ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»


Зокрема, технічний відділ на чолі з головним інженером займається проведенням поточних планових технічних оглядів обладнання, його налагодженням та монтажем, проведенням капітальних ремонтів, а також забезпеченням постійної і безперебійної роботи устаткування підприємства.

Комерційний відділ на чолі з комерційним директором поділяється на три відділи: відділ реалізації, відділ постачання та складське господарство. Відділ реалізації займається безпосередньо збутом продукції підприємства, контролем за роздрібною мережею, формуванням каналів розподілу продукції, а також маркетингом та рекламою.

До функцій відділу постачання входить своєчасна і в необхідній кількості поставка сировини на підприємство, пошук постачальників, вибір найоптимальнішого співвідношення ціни і якості необхідної сировини, підтримання резервних запасів сировини у необхідних кількостях.

Функціями ж складського господарства є належне зберігання запасів сировини та готової продукції, вчасна доставка необхідної сировини на виробництво, контроль за термінами придатності наявних сировинних запасів, нагляд за тим, щоб видавалися зі складу спочатку ті вироби, які надійшли на нього раніше, або у яких менші терміни придатності.

Юридичний відділ займається веденням юридичної документації, необхідної для нормальної діяльності підприємства, оформленням договорів з постачальниками та покупцями, представленням інтересів підприємства у суді.

Виробничий відділ на чолі з директором з виробництва та розвитку займається безпосередньо контролем за виробництвом продукції, а також винайденням та випробовуванням у виробничій лабораторії нових видів кондитерської продукції, створенням нових технологій виробництва, наглядом за дотриманням норм витрат матеріалів на одиницю виробу.

Відділ кадрів відповідає за своєчасне поповнення трудових ресурсів підприємства робітниками відповідної освіти та кваліфікації, слідкує за наявними трудовими ресурсами, їх освітою та підвищенням кваліфікації.

Економічний відділ на чолі з директором з економіки, в свою чергу, поділяється на два підрозділи: планово-економічний відділ та відділ інформаційних технологій. Завданнями економічного відділу підприємства є проведення економічного аналізу діяльності підприємства, розробка планів і прогнозів діяльності підприємства, вироблення рекомендацій щодо збільшення прибутковості та підвищення рентабельності діяльності підприємства.

Служба економічної безпеки підприємства створена для того, щоб забезпечити ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» захист від витоку інформації, секретів технології та ін.

Бухгалтерія на чолі з головним бухгалтером призначена для ведення повного бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства, для інформування керівництва про фінансові показники діяльності компанії, для подання бухгалтерської звітності.

Основні чинники, які здійснюють вплив на діяльність підприємства можна поділити на прямі і непрямі. До прямих відносяться постачальники, закони і державні органи, споживачі і конкуренти. До непрямих чинників можна віднести фактори зовнішнього середовища. Це, зокрема, політика уряду України (грошово-кредитна, фінансово-бюджетна, податкова), відсоткові ставки по кредитах у банках, політика встановлення тарифів, торгових обмежень, курси іноземних валют.

Основні фактори прямого впливу на підприємство: постачальники, закони і державні органи, споживачі і конкуренти.

Основними напрямками діяльності підприємства є виготовлення та реалізація населенню кондитерської продукції. Підприємство виробляє наступні види кондитерської продукції: батончики пралінові; вафлі; драже вагове; драже фасоване; зефір; карамель з начинкою; карамель з фруктово-ягідною начинкою; карамель льодяникова; карамель молочна; новорічні подарунки; печиво; фрукти в шоколаді; Хмельницький сувенір; цукерки грильяжні; цукерки желейні; цукерки з помадними начинками; цукерки з праліновою начинкою; цукерки збільшені збивні; цукерки збільшені на вафельній основі; цукерки збільшені пралінові; цукерки на вафельній основі; цукерки помадні; цукерки помадні (шоколадна глазур); цукерки спиртові; цукерки із збивним корпусом.

На фабриці діють два основні цехи: карамельний і борошняний. Виробнича площа карамельного цеху - 1118 м. кв., борошняного - 977 м. кв. Загальна площа ділянки фабрики - 10,4 тис. м кв. (1,04 га). До складу фабрики входять 12 фірмових магазинів та торгівельних точок, через які реалізується до 60% продукції, 25% продукції реалізується за межі країни, а решта – по області через оптові магазини чи фірми.

Випуск продукції в 2005 р. склав 660,8, за 2006 р. – 597,6 тонни. Зниження обсягів випуску продукції акціонерного товариства пояснюється активним оновленням основних фондів підприємства і капітальним будівництвом додаткових цехів.

РОЗДІЛ 2. Дослідження макроекономічного впливу на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

2.1 Аналіз загальноекономічних факторів

Сучасне становище економіки України характеризується значним напруженням політичної ситуації, кризовими настроями в економіці і банківській сфері. Підприємства знаходяться в очікуванні, що ж принесе їм завтрашній день, що не сприяє зростанню обсягів виробництва, а, навпаки, спричиняє застій у виробничій сфері.

Глибока економічна і політична криза в Україні похитнули і так не надто надійну економіку, що сприяло зупинці виробництва у багатьох галузях промисловості.

Кондитерська галузь не є винятком. Незважаючи на те, що вона є однією з найперспективніших галузей, держава не приділяє потрібної уваги її розвитку. В даний час значна частина експортного потенціалу кондитерської галузі України опинилася під загрозою внаслідок як невиваженої політики уряду України, так і впровадження ввізних мит на українську продукцію в Росії, Білорусії та Казахстані. А саме Росія та Білорусія є основними закордонними споживачами українських кондитерських виробів.

Актуальні на сьогоднішній день проблеми кондитерської галузі можна поділити на чотири групи:

1. Фінансові проблеми.

2. Проблеми, пов'язані з внутрішньою політикою держави: зростання цін на цукор як наслідок спроби держави допомогти цукровій промисловості вийти з кризового стану.

3. Активне запровадження країнами колишнього Радянського Союзу ввізного мита на українські кондитерські вироби (Казахстан, Білорусія, Росія), а саме ці країни є чи не основними ринками збуту вітчизняних кондитерських фабрик. Зокрема, Росія обклала українську кондитерську продукцію ввізним митом у розмірі 21% на 1 кг та ввела ПДВ 20%.

4. Проблеми, пов'язані з пакуванням кондитерської продукції.

Величезний вплив на діяльність кондитерської промисловості, як підгалузі харчової, здійснює також і політика Уряду України, яку також не назвеш найкращою.

Грошово-кредитна політика є основною складовою системи загальнодержавної економічної політики, її роль у розвитку економічних процесів дуже важлива. Грошово-кредитна політика базується на прогнозній економічній та фіскальній політиці. На підставі прогнозних макроекономічних показників, Закону України "Про Державний бюджет України" на відповідний період Національний банк України розробляє Основні засади грошово-кредитної політики на відповідний рік. Внаслідок намагання Уряду приховати реальне зростання інфляції в Україні, під загрозу поставлена вся грошово-кредитна система країни, що не може не вплинути на діяльність вітчизняних підприємств.

Стосовно валютно-курсової політики можна з впевненістю відзначити, що значний вплив на погіршення валютно-курсової політики мала непослідовна політика Національного банку України. Заходи монетарної рестрикції, які почав впроваджувати з початку 2008 р. НБУ, не були підтримані скоординованими антиінфляційними діями з боку Уряду. Така політика, маючи обмежений вплив на гальмування інфляційних процесів, призвела згодом до стрімкого скорочення обсягів кредитування національної економіки, уповільнення темпів економічного зростання на тлі галопуючої інфляції. Крім того, є очевидним – і різка (майже у 2 рази) девальвація гривні у вересні-грудні 2008 р. є тому підтвердженням – що Національний банк виявився неготовим перейти до режиму більш гнучкої валютно-курсової політики, що передбачає запровадження керованого коливання курсу гривні у межах відносно широкого коридору (10-20%).

Ще на початку 2008 р. – задля боротьби з інфляцією – НБУ підвищив ставки за депозитними сертифікатами для фінансових установ, таким чином збільшивши обсяги залучених у них грошей та акумулювавши їх на своїх рахунках. НБУ зобов’язав банки також підвищити покриття ризику ліквідності.

З одного боку, згадані рішення НБУ сприяли підвищенню міцності банків та їхньої платоспроможності, а з іншого – зростанню відсоткових ставок, скороченню термінів кредитування і навіть призупиненню видачі позик деякими банками.

Все це мало своїм наслідком скорочення темпів зростання обсягів довгострокового кредитування та кредитування капітального будівництва і оновлення основних фондів великими підприємствами.

Загальний обсяг депозитів банків у 2008 р. скоротився на 1,2%, а за І квартал 2009 р. – 15%. Вже 5 місяців поспіль знижуються вклади юридичних осіб через нестачу оборотних коштів компаній. На це впливає обмеження кредитування в умовах низької ліквідності банківської системи. Кредитні вкладення зменшилися на 12,0%. Направлення грошово-кредитної політики на подолання інфляційного тиску зумовлює подорожчання кредитних ресурсів. У січні-травні 2009 р. середньозважена ставка за кредитами в національній валюті збільшилася на 5,4%.

Принципи побудови податкової системи України, її склад, а також права та обов’язки платників податків визначаються законом України “Про систему оподаткування” в редакції від 18.02.1997 р. із внесеними змінами. Згідно чинного законодавства, в Україні стягується 25 загальнодержавних та 14 місцевих податків і зборів. До загальнодержавних податків і зборів віднесено податок на додану вартість (ПДВ), податок на доходи фізичних осіб, податок на прибуток підприємств, акцизний збір, податок з власників транспортних засобів, мито, фіксований сільськогосподарський податок, деякі платежі (державне мито, плата за користування природними ресурсами, рентні платежі), а також цільові відрахування до бюджетних та позабюджетних фондів (збір на обов’язкове пенсійне страхування, збір за забруднення навколишнього природного середовища тощо). До місцевих податків і зборів належать податок з реклами, комунальний податок, а також низка обов’язкових платежів (готельний збір, збір за паркування, ринковий збір, збір за видачу дозволу на розміщення об’єкта торгівлі тощо).

Податкова система України поєднала в собі принципи двох податкових систем, найбільш характерних для світової практики – європейської й американської. Якщо в американській системі переважає прибутковий принцип оподатковування, в європейській – обкладення обороту у формі податку на додану вартість. Жорсткість української податкової системи визначена еклектичним поєднанням обох зазначених систем з базовою метою – ліквідації дефіцитності бюджету. Це визначалося й вимогами міжнародних фінансових організацій, які обумовили надання кредитів скороченням бюджетного дефіциту.

Зростання недовіри інвесторів до фінансової системи України зумовило вивезення капіталу і згортання інвестицій в Україну, відсутність сприятливих умов для зростання ділової активності і розвитку підприємництва. Різко знижуються темпи надходження іноземних інвестицій, які раніше істотно збалансовували платіжний баланс. За ІІІ кв. 2008 р. їх обсяг був у 2 рази менший, ніж у ІІ кварталі 2008 р., а за жовтень 2008 р. майже в 10 разів менший середньомісячного показника у ІІ кварталі 2008 р.

Головним завданням податково-бюджетної політики на 2008–2010 рр. стала податкова реформа. Вона передбачає послідовне зниження податкового тиску та створення податкової системи, яка стимулюватиме інвестиційну діяльність та економічний розвиток. Так, починаючи з 2008 року, буде зменшуватися ставка податку на прибуток підприємств на 1 відсотковий пункт щороку до 22% у 2010 році з кінцевою метою зменшення розміру ставки до 20% у наступні роки.

Нагальною проблемою для ДПА є накопичення суми невідшкодованого податку на додану вартість (ПДВ). борг держави з повернення ПДВ у 2008 р. становив 7,9 млрд. грн., у тому числі прострочений – 3,6 млрд. грн.

З метою збільшення ефективності адміністрування збору податків уряд ініціював реформу декларування ПДВ. У квітні були впроваджені розшифровки податкових зобов’язань і податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів. Це дало можливість виявляти обсяги податку, що заявлені до відшкодування безпідставно, та попереджувати незаконні маніпуляції з ним. Проте нововведення уряду значно ускладнило податкові процедури і збільшило витрати часу на їх проведення.

В результаті невиваженої податкової політики, неправильного розподілу доходів підприємств відбулося гальмування реноваційних та інвестиційних процесів та нагромадження потреби в інвестиціях у переозброєння виробництва. Але це завдання сучасна українська економіка вирішити не зможе – вона практично позбавлена стимулів довгострокового розвитку, які в сучасних умовах забезпечуються збалансованим комплексом усіх функцій оподаткування – фіскальної, регуляторної та стимулюючої.

Таким чином, можна констатувати, що на даний час в Україні склалася несприятлива ситуація для розвитку бізнесу взагалі і для інвестування в кондитерську галузь зокрема.

В Бюджеті України на 2009 р. є документ, яким передбачено суттєве зменшення кількості податків на підприємства і було запропоновано замінити на єдиний соціальний внесок всі податки на фонд заробітної плати, проте до діла не дійшло, тому що не розроблені ні відповідні документи податкової звітності, ні механізми та інструкції з стягнення єдиного соціального податку, хоча таке нововведення могло б суттєво спростити механізм нарахування податків на фонд заробітної плати і вивести з тіні хоча б частину реальних заробітних плат українського населення.

Таким чином, аналізуючи сучасний стан економіки України, можемо зробити висновки про загальну несприятливу ситуацію для розвитку виробництва в Україні. Проте вітчизняні підприємства намагаються стійко переносити всі негаразди і зберігати свої потужності.

2.2 Аналіз ринкової позиції підприємства.                                  

Сучасний ринок кондитерської промисловості України представлений 28 великими спеціалізованими підприємствами та масою малих цехів. Сукупна потужність цих фабрик складає приблизно 625 тис. тонн за рік. Крім цього солодке печиво виробляють і хлібозаводи, окремі види кондитерської продукції випускають заводи продовольчих товарів.

При рівні споживання 7,4 кг кондитерської продукції на душу населення в рік Україна є на 8 місці у світі. Тому стабільний розвиток попиту на кондитерські вироби сприяє розвитку вітчизняної кондитерської промисловості.

Продукція української кондитерської промисловості характеризується оптимальним співвідношенням ціни та якості, а тому вона є конкурентноздатною на зовнішніх ринках. Саме тому частка експорту в загальній кількості виробленої кондитерської продукції на Україні займає більше 23%. Проте останнім часом країни-споживачі української кондитерської продукції почали запроваджувати ввізне мито на продукцію вітчизняних кондитерських підприємств, мотивуючи це захистом власних виробників. Це сприяло перенасиченню українського внутрішнього ринку кондитерськими товарами і, внаслідок цього, згортанням виробничих потужностей підприємств.

Всю кондитерську продукцію, яка виробляється в Україні можна чітко поділити на три категорії: цукристі, борошнянисті та шоколадні вироби.

До групи цукристих виробів входять цукерки, глазуровані шоколадом (у тому числі батончики і шоколадно-вафельні торти), неглазуровані цукерки, східні ласощі (зефір, халва, шербет), а також карамель. Протягом останніх років в структурі цукристої групи стали окремо виділяти групу шоколадних виробів, яка включає в себе шоколад плитковий (з начинкою та без), шоколад фігурний і цукерки (які не менше, ніж на 50% складаються з шоколаду).

До борошняних виробів відносять не тільки різні види печива (цукрове, бісквітне, крекери, пісочне з різними видами глазурі та начинок), але й пряники, вафлі, кремові торти і тістечка, а також рулетно-бісквітні вироби.

В структурі виробництва кондитерської продукції протягом останніх років стабільно переважає група борошнянистих виробів, які складають близько 40% всього випуску. Найбільшу питому вагу у складі цієї групи має солодке печиво та вафлі (понад 73%), однак ця категорія демонструє найнижчі темпи росту (в середньому 5% на рік).

Найдинамічніше серед борошняних виробів останніми роками зростає виготовлення галет і крекерів (130%) та тортів і тістечок (120%).

Упродовж 2007 – 2008 рр. прискорилися темпи росту випуску шоколадних виробів, в результаті, їхня питома вага як окремої категорії ринку зросла на 2 відсоткові пункти і у 2008 р. склала майже 25%.

Група цукристих виробів останніми роками зростає темпами рівними темпам росту ринку в цілому, тому її питома вага в структурі виробництва є практично незмінною.

Найбільшу частку виготовлених цукристих виробів складає карамель (понад 75%), однак найвищі темпи збільшення випуску спостерігаються за виробами з мармеладу та желе (понад 30% на рік), частка яких, однак, не перевищує 7%.

Провідні підприємства кондитерської галузі можна поділити на три групи:

1. За рахунок іноземних інвесторів: ОАО “Крафт Фудз Украина” (м. Тростянець Сумської обл.) та “Львівська кондитерська фабрика “Світоч” (м. Львів).

2. За рахунок українських інвесторів: кондитерська компанія “А.В.К.” (дві фабрики в Донецьку та по одній в Луганську та Мукачево), концерн “ROSHEN” (Вінницька, Кременчуцька, Київська та Маріупольська кондитерські фабрики).

3. За рахунок власних коштів: ЗАТ “Одеса”, АТЗТ “Дніпропетровська кондитерська фабрика”, АТЗТ “Харківська бісквітна фабрика”, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» та інші.

Перше місце за випуском кондитерських виробів посідає “ROSHEN” (25-30% від загального обсягу), за ним ідуть “АВК” (12-14%) та “Світоч” (7-8%). Кількісні показники виробництва кондитерської продукції за регіонами наведено у Додатку А. Можна побачити, що найбільше солодощів вироблялося у 2007 р. у Донецькій (“А.В.К”) та Львівській областях (“Світоч”). А взагалі кондитерські виробничі підприємства розташовані більш-менш рівномірно по всій території Україні.

Розподіл кондитерського ринку України за частками кондитерських підприємств у 2007 р. за даними ЗАТ «Укркондитер» представлений в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Розподіл кондитерського ринку України за частками учасників у 2007р.

Рейтинг компанії

Назва компанії

Обсяг виробництва, тонн

Частка ринку, %

1

«ROSHEN»

230571

29,9

2

«Конті»

132000

17,1

3

«А.В.К.»

91194

11,8

4

«Світоч»

58868

7,6

5

«Житомирські ласощі»

49767

6,5

6

«Полтавакондитер»

49578

6,4

7

«Kraft Eoods»

26898

3,5

8

«ХБФ» та «Харків’янка»

26550

3,4

9

«Черкаська БФ»

22759

3,0

10

«Одеса»

17705

2,3

11

«Запорізька КФ»

17434

2,3

12

«Херсонська КФ»

10025

1,3

13

«Луцьк-кондитер»

7245

0,9

14

«Хмельницька КФ «Кондфіл»

6519

0,8

15

Інші виробники

23184

3

Всього

770296

100

З поданих даних табл. 2.1 можемо зробити висновок, що ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» знаходиться на 14 місці в рейтингу компаній-виробників з річним обсягом виробництва 6519 тонн продукції та часткою ринку 0,8%.

Великі компанії не відчувають значної нестачі коштів: вони постійно запроваджують ексклюзивні продуктові лінії, будують нові фабрики, закуповують найсучасніше закордонне обладнання. Насамперед, цьому сприяє конкуренція у кондитерській галузі, яка останнім часом стає все більш жорсткою.

Це дозволяє їм утримувати на високому місці свої позиції в рейтингу, таким же підприємствам, як ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» досить важко відвойовувати собі позиції на кондитерському ринку. Проте правління акціонерного товариства поставило собі за мету розширення ринків збуту, збільшення виробничих потужностей і, як наслідок, відвоювання для товариства більшої частки на ринку вітчизняної кондитерської продукції.

Стосовно розподілу ринку кондитерських виробів України у 2008 р. (див. рис. 2.1), то бачимо, що частка ринку ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» зросла на 0,05%, проте місце в рейтингу українських підприємств-виробників кондитерської продукції так і залишилося 14.

Рис. 2.1. Розподіл кондитерського ринку України за частками у 2008 р.

Таким чином бачимо, що ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» почала нарощувати свої потужності, проте йому слід робити це і надалі, щоб не тільки закріпити свою позицію в рейтингу українських підприємств-виробників кондитерської продукції, а й підвищити її.

На сьогоднішній день ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» на ринку кондитерських виробів вже 15 років. Акціонерне товариство виготовляє наступні види кондитерської продукції:

  •  батончики пралінові;
  •  вафлі;
  •  драже вагове;
  •  драже фасоване;
  •  зефір;
  •  карамель з начинкою;
  •  карамель з фруктово-ягідною начинкою;
  •  карамель льодяникова;
  •  карамель молочна;
  •  новорічні подарунки;
  •  печиво;
  •  фрукти в шоколаді;
  •  Хмельницький сувенір;
  •  цукерки грильяжні;
  •  цукерки желейні;
  •  цукерки з помадними начинками;
  •  цукерки з праліновою начинкою;
  •  цукерки збільшені збивні;
  •  цукерки збільшені на вафельній основі;
  •  цукерки збільшені пралінові;
  •  цукерки на вафельній основі;
  •  цукерки помадні;
  •  цукерки помадні (шоколадна глазур);
  •  цукерки спиртові;
  •  цукерки із збивним корпусом.

Основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існує акціонерне товариство, являються звичайна карамель і вафлі. Ці позиції складають 60 відсотків обсягу продаж ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Кожного місяця з фабричного конвейєра сходить до 50 тонн солодкої продукції більше 125 найменувань. На фабриці працюють два основні цехи: карамелевий і борошняний. Виробнича площа карамельного цеху - 1118 м. кв., борошняного – 912 м. кв. Загальна площа ділянки фабрики - 10,4 тис. м кв. (1,04 га). До складу фабрики входять 12 фірмових магазинів та торгівельних точок, через які реалізується до 60% продукції, 25% продукції реалізується за межі країни, а решта – по області через оптові магазини чи фірми. Нещодавно запущений цех з глазурування кондитерських виробів.

Карамелевий цех є найбільшим. У цьому цеху працюють 4 лінії: 2 механізованих лінії, 1 напівмеханізована і сучасна голландська лінія з програмним управлінням, які випускають карамель в широкому асортименті з фруктовою, молочною, помадною, перешарованою начинкою, льодяники. Також в карамелевому цеху є ділянка для виробництва фасованої карамелі по 250г, в перспективі планується випускати фасовану карамель по 1 кг

Основним аргументом ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» в боротьбі за ринок залишається ціна, проте не все так просто з її зниженням. Адже доля імпортованої сировини у випуску продукції становить досить вагому частку (15 – 20%), а при виробництві шоколадних цукерок – 40%. Підприємство імпортує какао-боби, жири, пальмове, арахісове, кокосове масла, ароматизатори, пакувальні матеріали, а за все це слід дорого платити. А тому підприємство шукає способи зниження ціни в іншому. Наприклад: в період кризи підприємство скоротило виробництво шоколадних цукерок і, натомість, збільшило випуск глазурованих та помадних цукерок.

Проте і такі заходи не вберегли підприємство від збільшення цін, які зросли в залежності від виду виробу від 5 – 25%. Деяким чином незначному зростанню цін на вафлі сприяли значні запаси сировини на складах підприємства, що дозволило кілька місяців працювати на своїй сировині за старими закупівельними цінами.

В даний момент вигідні перспективи відкриваються для ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» стосовно виходу на ринки сусідніх областей. Оскільки через кризу багато збутових каналів інших фірм перестали існувати, зараз є всі можливості формування своєї збутової мережі давно напрактикованим способом, як то відкриття власних роздрібних торгових точок. Це дозволить довести свою продукцію до споживача за відносно дешевими цінами і сприятиме формуванню попиту на неї.

РОЗДІЛ 3. Дослідження та фінансовий аналіз діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

3.1 Аналіз факторів впливу на діяльність підприємства.

На сьогоднішній день кондитерська промисловість – одна з найбільш розвинутих галузей народного господарства України. Існування стійкого попиту на продукцію цієї галузі зумовлює постійне розширення кола виробників, а, отже, і загострення конкуренції на внутрішньому ринку.

Проте недоліком української кондитерської промисловості є значний знос основних фондів, застаріла технологічна база виробництва, що, в свою чергу, здійснює негативний вплив на якість кондитерських виробів. Тому на сьогоднішній день основним напрямком розвитку цієї галузі є необхідність значного зростання якості, біологічної цінності і смакових переваг продуктів харчування, а також покращення їх асортименту.

Кондитерські вироби – харчові продукти високої калорійності і засвоюваності, мають приємний смак, тонкий аромат, привабливий зовнішній вигляд. Тому актуальним питанням на сьогоднішній день є використання натуральної вітчизняної сировини, придбання найсучаснішого обладнання та впровадження найновіших технологій для виробництва продуктів високої якості.

В Україні налічується близько шестисот підприємств-виробників кондитерської продукції. За 10 місяців 2007 р. спеціалізовані кондитерські фабрики, хлібокомбінати, заводи промтоварів, дрібні цехи випустили 340678 тонн кондитерських виробів. За відповідний період минулого року було випущено 438815 тонн солодощів, тобто виробництво збільшилося на 28,8%.

Середній асортимент українських кондитерських фабрик на сьогоднішній час складає не менше 70 найменувань. В деяких підприємств асортиментний ряд нараховує більше 200 позицій і він продовжує зростати. Кількість асортиментних позицій продукції провідних українських виробників за 2007 р. наведена в Додатку Б.

На протязі року майже на всіх підприємствах розробляються до десятка, а то й більше видів виробів. Правда, основними ходовими позиціями, завдяки яким сьогодні існують кондитерські фабрики, являються звичайна карамель і вагове печиво.

Оскільки українські кондитерські підприємства характеризуються порівняно невисокою ціною на свою продукцію при досить таки задовільній якості, то обсяг споживання національних кондитерських виробів серед населення нашої країни щорічно зростає. І тому, щоб нарощувати обсяги реалізації продукції підприємствам слід більше орієнтуватися на смакові якості продукції, знайти свою особливість в асортименті, зробити наголос на реалізації цієї продукції. Адже коли споживач має великий вибір виробів однієї цінової категорії, звичайно ж він вибере смачніший і якісніший товар.

Так, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» запропонувала фрукти в шоколаді та Хмельницькі сувеніри. Нехай в загальному обсязі виробництва такі вироби займають відносно невелику частку (20%), але лінії з їх випуску завантажені на повну потужність. А найголовніше – підприємству забезпечений постійний попит на даний товар. Реалізація Хмельницьких сувенірів здійснюється лише через роздрібну мережу підприємства, настільки високий попит на цю продукцію.

Цукерки є найбільш багаточисельною за асортиментом групою кондитерських виробів і найбільшою по кількості кондитерських мас, з яких вони виготовляються. В загальному обсязі виробництва кондитерських виробів цукерки складають більше ніж 13%. Основна маса цукерок на теперішній час випускається з помадних мас, а потім з інших мас різного типу, для роздрібного асортименту незначна кількість. Такий обсяг випуску обумовлений присутністю високовиробничих поточних ліній помадних цукерок.

Розробка і впровадження нових сортів цукерок і використання нетрадиційних видів сировини (різноманітні види молочної сироватки, фруктові порошки, молочна суха продукція, білкові концентрати, пюре з дикорослих плодів і ягід) дозволять знизити цукромісткість виробів і підвищити їх смакові і харчові якості.

Не менш важливим етапом випуску кондитерських виробів (зокрема цукерок) є впровадження високовиробничого обгортаючого і пакувального устаткування, що дозволить збільшити випуск обгорнених цукерок, запакованих в яскраві коробки.

Значну роль в зростанні якості кондитерських виробів в умовах нових економічних форм господарювання має комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП), покращення організації і умов праці кожного працюючого на підприємстві, збільшення висококваліфікованих робочих кадрів на виробництві.

У 2008 році відбулися значні зміни в асортименті продукції ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»: були зняті з виробництва 70 позицій, розроблені та запущені у виробництво 65 нових видів продукції. На даний момент асортимент продукції ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» налічує 227 позицій. У 2009 р. планується продовжити політику оптимізації асортименту, адже на протязі І кварталу 2009 р. були введені нові технологічні лінії з виробництва шоколадних цукерок та драже.

В кондитерській галузі України налічуються три групи конкурентів:

1.Оптові і дрібнооптові постачальники кондитерських виробів з країн Західної Європи.

2. Оптові і дрібнооптові постачальники з країн Східної Європи.

3. Вітчизняні підприємства-виробники кондитерських виробів.

Проте, за даними Держкомстату України частка імпортованих кондитерських виробів на Україні не перевищує 9,3%, а це означає, що головними конкурентами акціонерного товариства є українські виробники.

За досліджуваний період головними конкурентами ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» були: Львівська кондитерська фірма "Світоч", АТЗТ "Одеса", ЗАТ "Харківська кондитерська фабрика", ЗАТ "Житомирські солодощі", Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка" та концерн «ROSHEN».

Ринок кондитерських виробів України має чітко виражену сезонність: найменшим є споживання кондитерської продукції в літні місяці, а під час новорічних свят воно досягає свого найбільшого значення. Загалом відносною стабільністю характеризується споживання печива, також ця категорія є найдешевшою за ціновими параметрами. Зараз, під час економічної кризи в Україні зростає споживання печива, так як багато споживачів відмовляються від дорожчої кондитерської продукції – тортів, рулетів, шоколаду і шоколадних цукерок. Найчутливішими до сезонних змін серед кондитерських виробів є цукерки, споживання яких значно скорочується літом та відчутно зростає під час зимових свят.

Споживання шоколаду має практично однакову динаміку в розрізі місяців, проте лише на новорічні свята його споживання частково знижується внаслідок переорієнтації споживачів на цукерки.

Споживання карамелі має тенденцію до зменшення на початку осені, але ближче до новорічних свят воно знову починає зростати.

З огляду на це, акціонерному товариству слід планувати свою виробничу діяльність, щоб продукція не залежувалася на складах і водночас не простоювало устаткування.

Для цього слід вести постійний контроль за споживанням продукції, її залишками на складах, виробництвом товарів, надходженнями замовлень на поставку товарів.

Разом з тим, попит на кондитерські вироби в Україні є чутливим до зміни ціни, тому фактором ризику є збільшення цін на основну сировину, що відповідно призводить до збільшення собівартості виробництва та зростання ціни на готовий продукт.

Таким чином, на сьогоднішній день зростання цін на кондитерську продукцію відбувається більшими темпами, ніж зростання доходів населення, а це знижує споживання кондитерських виробів. Зокрема, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» через збільшення вартості виготовлення карамелі ризикує втратити свої ринки збуту за кордоном.

Акціонерне товариство під час своєї господарської діяльності працює з різними клієнтами зовнішнього середовища, яке його оточує.

Постачальники – це ділові фірми і окремі особи, які забезпечують підприємство матеріальними ресурсами, які необхідні для виробництва конкретної продукції. Для того щоб випускати кондитерські вироби, ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» повинна купувати молоко, масло, муку, цукор, какао, кондитерський жир, фруктові добавки, ароматизатори та інші продукти. Крім того, вона повинна купувати робочу силу, устаткування, паливо, електроенергію, комп'ютери та інше. Події в "середовищі постачальників" можуть серйозно вплинути на діяльність підприємства. Керівництво повинно уважно слідкувати за цінами на предмети постачання, оскільки ріст цін на матеріали, які закуповуються спричиняє зростання  цін на кондитерські вироби.

В  табл.  3.1  приведені  існуючі  джерела  поставок  на  акціонерне товариство сировини і матеріалів.

Таблиця 3.1 

Джерела поставок на підприємство сировини і матеріалів

№ п/п

Постачальник

Вид сировини

1

м. Львів «Континаф»

Какао-тертий

2

м. Київ «Кондитерпродторг»

Какао-порошок

3

м. Київ «Екотехніка»

Какао-порошок

4

Бориславський р-н спиртзавод «Таврія»

Коньяк, лікер

5

м. Городок молокозавод

Молоко згущене

6

Чорнобаївка п/ф

Меланж

7

Комбінат хлібопродуктів

Мука в/с

8

м. Хмельницький «Маслосирбаза»

Масло

9

Верхньодніпровський крохмалепаточний комбінат

Патока, кондитерський жир

10

м. Вінниця жиркомбінат

Кондитерський жир «себао»

11

Цукрові заводи області

Цукор-пісок

Проте ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» не укладає довгострокові договори зі своїми постачальниками. Це є непродуманим рішенням підприємства. Адже при укладанні довгострокової угоди можна отримати досить великі знижки від постачальника та більшу відстрочку оплати. На сьогоднішній день акціонерне товариство має довгострокову угоду лише з постачальниками молока. Також ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» практично не має відстрочок в платежах за сировину на період, довший за 2 тижні, а це не сприяє ефективній діяльності підприємства, скорочує наявність його обігових коштів.

Посередники – це фірми, які допомагають підприємству в просуванні, збуті і розподіленні його продукції серед клієнтури. До них відносяться торгові посередники, фірми-спеціалісти по організації просування товарів, агентства по наданню маркетингових послуг і кредитно-фінансові установи.

На сьогоднішній день у ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» практично відсутня мережа посередників. Це пояснюється тим, що, по-перше, збутова політика акціонерного товариства спрямована на формування власної торгівельної мережі та на експорт, а по-друге, на підприємстві навіть і не намагалися формувати свої канали розподілу готової продукції.

Наявні на даний момент 2 фірми-посередники, які реалізовують продукцію акціонерного товариства у Вінницькій області та в Кам’янці-Подільському з’явилися лише тому, що вони самі зацікавлені в продукції підприємства. Ці посередники самі запропонували співпрацю акціонерному товариству. З цього можемо зробити висновок, що якби служба збуту підприємства зайнялася пошуком посередників і в інших регіонах, то підприємство могло б значно розширити свої ринки збуту та підвищити обсяги реалізації продукції.

На сьогоднішній день в кондитерській галузі розроблені нові технології виробництва карамелі, шоколадних цукерок та вафель. Ці технології є енергозберігаючими та потребують незначних затрат людської праці, вони максимально комп’ютеризовані та автоматизовані. Внаслідок цього правління ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» вирішило кілька років попрацювати собі на збиток, проте оновити технологічні лінії виробництва на підприємстві та побудувати нові виробничі цехи. Наслідком такого рішення стала збиткова діяльність підприємства, проте на даний момент майже 60% виробничого обладнання підприємства оновлені і виробнича потужність збільшена на 34%. За таких умов та при ефективному подальшому управлінні діяльністю акціонерного товариства, є можливим значне збільшення обсягів виробництва і реалізації продукції підприємства, розширення ринків збуту та підвищення рейтингу підприємства на ринку вітчизняних кондитерських виробів.

Основним енергоресурсом для кондитерської промисловості є електроенергія. До 20% собівартості (в залежності від розміру підприємства та видів кондитерської продукції) складають витрати на енергоресурси. Зокрема, на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» витрати на енергоресурси займали майже 39% собівартості кондитерської продукції до 2005 р.

На початку 2005 р. правління акціонерного товариства прийняло рішення про повну модернізацію підприємства. За останні роки було закуплено кілька абсолютно нових технологічних ліній, повністю оновлено виробництво вафель і карамелі. На даний момент в стадії незавершеного будівництва знаходяться два нових цехи для виробництва кондитерської продукції.

Розглянемо основні показники діяльності акціонерного товариства (табл. 3.2).

Досліджуючи основні показники господарської діяльності акціонерного товариства, можемо зробити наступні висновки.

По-перше, за аналізований період виручка від реалізації продукції на підприємстві відчутно коливалася – від зменшення на 9% у 2006 р. до зростання на 21,1% у 2007 р. Це можна пояснити впливом наступних чинників:

Таблиця 3.2

Основні техніко-економічні показники діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

№ п/п

Показник

Одиниця виміру

Рік

Відхилення

2005 р.

2006 р.

2007р.

2006 / 2005

2007 / 2006

1

Дохід (виручка) від реалізації продукції

тис. грн.

37401,2

34072,5

41268,9

91

121,1

2

Середньооблікова чисельність працівників

осіб

452

468

475

103,5

101,5

3

Середньорічна продуктивність праці одного працівника

тис. грн./ особу

82,7

72,8

86,9

88

119,4

4

Фонд заробітної плати працівників

тис. грн.

3114,2

3661,6

4158,7

175,8

113,6

5

Середньомісячна заробітна плата одного працівника

грн./ особу

574

652

729

113,6

111,8

6

Собівартість реалізованої продукції

тис. грн.

29002,8

26987,7

30897,7

93

114,5

7

Витратомісткість продукції (витрати на 1 грн. реалізованої продукції)

грн. / грн.

0,77

0,79

0,75

102,6

94,9

8

Валовий прибуток до оподаткування (збиток)

тис. грн.

3822,9

3403,7

5037,1

89

148,0

9

Рентабельність доходу

%

10,22

9,98

12,2

90,8

122,2

10

Рентабельність витрат

%

13,18

12,61

16,3

95,7

129,3

11

Середньорічна вартість основних фондів

тис. грн.

7296,7

8285,2

9415,6

113,5

113,6

12

Фондовіддача

грн.

5,12

4,11

4,38

80,27

106,6

13

Податок на додану вартість

тис. грн.

3866,7

3554,1

4253,8

91,9

119,7

  •  коливанням продуктивності праці одного працівника (в 2006 р. відбулося зниження продуктивності на 12%, а в 2007 р. вона зросла на 19,4%);
  •  зростанням собівартості виготовленої продукції, яка за аналізований період збільшилася на 7,5%;
  •  збільшенням чисельності працівників (на 23 особи за аналізований період).

По-друге, відбулося зростання середньомісячної заробітної плати працівників за досліджуваний період на 25,4%, що спричинило і зростання загального фонду оплати праці на 89,4%.

По-третє, акціонерне товариство знизило Витратомісткість своєї продукції на 0,02 грн., тобто витрати на одиницю виробу знизилися на 2 коп.

Слід відмітити, що акціонерному товариству вдалося за досліджуваний період значно підвищити свої рентабельність доходу та витрат на 2,02 та 3,12% відповідно. Це вже є позитивним показником діяльності підприємства.

По-четверте, на підприємстві відбулося значне оновлення основних виробничих фондів – на 27,1% за аналізований період. Проте показник фондовіддачі на підприємстві знизився і становить лише 85,5% показника 2005 р.

Стосовно особливостей облікової політики на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», то вони наступні:

  •  основні засоби відображаються в обліку за фактичними витратами на їх придбання, доставку, встановлення, спорудження і виготовлення з урахуванням сум декількох обов’язкових до оцінок, які було проведено за рішенням Кабінету Міністрів України у зв’язку з інфляцією;
  •  індексація балансової вартості об’єктів проводиться згідно з механізмом та індексами, встановленими державними органами;
  •  до основних засобів акціонерного товариства відносяться видатки на незакінчені роботи з капітального ремонту;
  •  нарахування амортизації основних засобів проводиться у відповідності з українським податковим законодавством методом зменшення залишку шляхом використання встановлених норм до залишкової вартості основних засобів на початок звітного періоду;
  •  строк, протягом якого здійснюється нарахування амортизації, згідно з встановленими державою методами та нормами є більшим, а іноді і суттєво більшим, ніж строк корисного використання активів;
  •  строк амортизації нематеріальних активів визначається строком їх корисного життя, але не перевищує 10 років.

Таким чином, проаналізувавши основні фактори впливу на діяльність ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» можемо виділити основні переваги та недоліки акціонерного товариства на сьогоднішній день (табл. 3.3).

Таблиця 3.3

Переваги та недоліки ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

Переваги

Недоліки

Наявність сучасних технологічних ліній з виробництва кондитерської продукції

Наявність у виробництві старих технологій, що дуже підвищує затрати енергоресурсів на виробництво

Оновлення основних фондів підприємства на 30%

Значний знос іншого виробничого обладнання

Наявність власної роздрібної мережі

Відсутність посередників в каналі розподілу продукції підприємства

Широкий асортимент продукції та його постійне оновлення

Раніше розроблені вироби знімаються з виробництва до того, як вони окуплять витрачені на їх розробку час і кошти

3.2 Дослідження нормативно-законодавчого простору функціонування підприємства.

Значна роль, яку відіграє підприємницька діяльність зараз, упродовж початкового, перехідного періоду до ринку вже не потребує доведення. Ця сфера діяльності з кожним роком виборює собі все вагоміше місце в економіці держави як за обсягом виробленої продукції, виконаних робіт, наданих послуг, так і за кількістю працюючих, а головне – за ефективністю господарювання.

В той же час така діяльність, як і будь-яка інша, потребує відповідного правового регулювання, від якості якого значною мірою залежать подальші успіхи підприємництва в Україні.

Згідно зі ст. 80 ГК України (ст. 24 Закону України від 19 вересня 1991 р. № 1576-ХІІ «Про господарські товариства», ст. 152 ЦК України) акціонерним товариством є господарське товариство, яке має статутний фонд, поділений на визначену кількість акцій однакової номінальної вартості, і несе відповідальність за зобов’язаннями тільки майном товариства, а акціонери несуть ризик збитків, пов’язаних із діяльністю товариства, в межах вартості належних їм акцій.

За змістом ст. 4 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу» акцією є цінний папір без установленого терміну обігу, що засвідчує дольову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві та право на участь в управлінні ним, дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду, а також на участь у розподілі майна при ліквідації акціонерного товариства.

Спеціальне регулювання державою діяльності акціонерних товариств здійснюється:

  •  Господарським Кодексом України (ч. 2 ст. 80, ст. 81);
  •  Цивільним Кодексом України (ст. 152 – 162);
  •  Законом України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 р. (ст.. 24-49);
  •  Законом України «Про цінні папери та фондовий ринок» від 23.02.2006 р.;
  •  Законом України «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30.10.1996 р.;
  •  Законом України «Про Національну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперів в Україні» від 10.12.1997 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 ЦК України статутний фонд акціонерного товариства утворюється з вартості вкладів акціонерів, внесених внаслідок придбання ними акцій, і визначає мінімальний розмір майна товариства, який гарантує інтереси його кредиторів. Він не може бути меншим суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальної заробітної плати, що діє на момент створення акціонерного товариства.

Наявність статусу інституційного емітента цінних паперів (акцій) зумовлює спеціальне регулювання діяльності акціонерного товариства з боку Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР), відповідно до Закону «Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні» (в тому числі визначення ДКЦПФР порядку реєстрації та випуску/ емісії акцій).

Згідно зі ст. 154 Цивільного Кодексу України установчим документом акціонерного товариства є статут.

Відповідно до ст. 57 та ч. 2 ст. 82 ГК України статут акціонерного товариства повинен містити відомості про найменування та місцезнаходження, чітко вказувати на його вид, предмет і цілі діяльності, склад засновників та учасників, склад і компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, в тому числі перелік питань, з яких необхідна одностайність або кваліфікована більшість голосів, порядок формування майна, розподілу прибутків та збитків, умови його реорганізації та ліквідації. Крім того, у статуті повинні міститися також відомості про види акцій, що випускаються, їх номінальну вартість, співвідношення акцій різних видів, кількість акцій, що купуються засновниками, наслідки невиконання зобов’язань по викупу акцій.

Процедура створення акціонерного товариства є доволі складною. Крім необхідності укладення договору між засновниками, ч. 4 ст. 26 Закону України «Про господарські товариства» передбачено 4 етапи, що їх повинні пройти засновники для створення акціонерного товариства:

  •  зробити повідомлення про намір створити акціонерне товариство;
  •  здійснити підписку на акції (в разі створення відкритого акціонерного товариства);
  •  провести установчі збори;
  •  здійснити державну реєстрацію акціонерного товариства.

Державна реєстрація акціонерного товариства проводиться в порядку, передбаченому Законом України від 15 травня 2003р. № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців».

Згідно ст. 81 ГК України акції закритого акціонерного товариства не можуть продаватися на фондовій біржі, а їх відчуження акціонером товариства має здійснюватися з урахуванням переважного права інших акціонерів цього товариства на придбання таких акцій.

Фінансування й державне кредитування капітального будівництва в харчовій промисловості регламентують Закони України "Про інвестиційну діяльність", "Про банки і банківську діяльність", а також інші законодавчі й нормативно-правові акти країни, зокрема Положення про фінансування та державне кредитування капітального будівництва в країні, затверджене Міністерством економіки, Міністерством фінансів, Державним комітетом у справах містобудування та архітектури. Це Положення обов'язкове для підприємств і організацій усіх форм власності при фінансуванні та кредитуванні за рахунок державних і змішаних капітальних вкладень нового будівництва, розширення, реконструкції, технічного переоснащення діючих підприємств, проектних робіт, консервації (розконсервації) об'єктів, а також при придбанні обладнання, що не потребує монтажу й не входить до кошторису будов. При будівництві, яке здійснюється за рахунок недержавних капітальних вкладень, зазначене Положення має рекомендаційний характер.

Останнім часом в нашій державі активізувався процес вдосконалення законодавства в сфері промислової власності: прийнято нову редакцію закону про винаходи, в якій вперше введено поняття - “деклараційний патент”, новий закон, що захищає кваліфіковане зазначення походження товарів, внесені зміни в закон про товарні знаки, в кримінальний і адміністративний кодекси.

З початку 2002 року, після прийняття відповідних підзаконних актів, відповідно до Закону України «Про охорону прав на зазначення походження товару» відбувається процедура державної реєстрації назв місць походження та географічних зазначень походження товарів (наприклад, назви кондитерської продукції «Хмельницький сувенір») і видача відповідних свідоцтв, власники яких отримують право: використовувати зареєстровану назву (наносити їх на етикетку, упаковку товару, застосовувати у рекламі, документах), забороняти неправомірне його використання особами, які не мають на це права, вимагати від порушників їх права припинення цих порушень і відшкодування матеріальної та моральної шкоди у встановленому законом порядку.

За результатами своєї діяльності акціонерне товариство складає бухгалтерську звітність, на основі якої робляться відрахування податків і зборів до місцевої податкової адміністрації.

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» є платником наступних податків і зборів:

  •  податку на прибуток підприємства (25%);
  •  податку на додану вартість (ПДВ) (20%);
  •  земельного податку;
  •  збору з власників транспортних засобів, самохідних машин і механізмів.

Податок на прибуток підприємств слід розглядати у взаємозв'язку з особистим прибутковим податком фізичних осіб. Річ у тім, що прибуткове оподаткування акціонерних товариств пов'язане з проблемою подвійного оподаткування – оподаткування прибутку юридичних осіб з подальшим оподаткуванням цього ж прибутку як дивідендів акціонерів тієї ж компанії. В Україні, як і в багатьох розвинених країнах, при оподаткуванні нерозподіленого та розподіленого прибутку знято подвійне оподаткування прибутку акціонерних товариств, оскільки емітент корпоративних прав зменшує суму нарахованого податку на прибуток на суму внесеного до бюджету податку на дивіденди. Якщо ж сума сплаченого податку на дивіденди перевищує суму податкових зобов'язань підприємства-емітента з податку на прибуток звітного періоду, то різниця переноситься на зменшення зобов'язань із податку на прибуток такого підприємства у майбутніх податкових періодах.

На сьогоднішній день ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» не має жодних пільг в оподаткування від держави і місцевого самоврядування.

3.3 Дослідження та аналіз фінансових результатів діяльності підприємства.

За свою довгу діяльність на кондитерському ринку України ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» встигло набути певної репутації.

Репутація Хмельницької кондитерської фабрики була зіпсована під час кризи 1997 р. Тоді підприємство змушене було замінити какао-порошок на цикорій у технологічних картах продукції, що спричинило значне погіршення її якості і відмову великої кількості споживачів від продукції фабрики. Створене на базі підприємства ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл», прикладало дуже багато зусиль для повернення споживачів і формування постійного попиту. Частково їм це вдалося, проте і до цього часу підприємство не може налагодити свою посередницьку мережу. Це пояснюється тим, що посередники не довіряють якості продукції товариства.

Тому на сьогоднішній день основним стратегічним завданням для акціонерного товариства є формування довіри споживачів до його кондитерських виробів, формування стійкого попиту на свою продукцію, повне оновлення технологічних ліній виробництва.

Довгострокова стратегічна ціль акціонерного товариства – ввійти до десятки провідних виробників кондитерських виробів України з часткою ринку не менше 5%.

Першочерговим заходом для цього є зміцнення теперішнього становища на ринку кондитерських виробів та запобігання втраті надбаної позиції. Єдиним шляхом для постійного задоволення попиту споживачів є створення внутрішньої системи прогнозування і планування.

Для зміцнення довіри до якості продукції товариства планується стовідсоткова зміна технологічних ліній, розширення виробничих площ, впровадження нових видів продукції та розширення асортименту наявних видів.

Конкретні стратегічні плани керівництва акціонерного товариства ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» полягають в наступному:

  •  кардинальне підвищення якості виготовленої продукції, забезпечення її конкурентоспроможності на світовому і вітчизняному ринках;
  •  розробка і впровадження ресурсозберігаючих (енергозберігаючих) технологій;
  •  скорочення до максимально можливого рівня витрат ручної праці, поліпшення її умов і безпеки;
  •  здійснення всебічної екологізації виробництва згідно із сучасними вимогами до охорони навколишнього середовища;
  •  освоєння нових ринків збуту продукції в центральних і західних областях України, формування там своєї роздрібної мережі;
  •  розширення географії зовнішньої торгівлі, зокрема, освоєння ринків Литви, Естонії, Казахстану.

Для формування точного висновку про наявний капітал підприємства, проведемо аналіз формування його джерел (табл. 3.4).

Таблиця 3.4

Аналіз динаміки і структури фінансових ресурсів ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2006 р.

Види джерел фінансових ресурсів

Сума, тис. грн.

Структура фінансових ресурсів, %

Відхилення (+, -)

2005

2006

2007

2005

2006

2007

2006 -2005

2007-

2006

Статутний капітал

7659,6

7659,6

7659,6

38,2

34,2

38,5

0,0

0,0

Інший додатковий капітал

448,8

448,8

448,8

2,2

2,0

2,3

0,0

0,0

Резервний капітал

756,2

756,2

756,2

3,8

3,4

3,8

0,0

0,0

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

659,3

253,9

138,1

3,3

1,1

0,7

-405,4

-115,8

Вилучений капітал

89,9

89,9

89,9

0,4

0,4

0,5

0,0

0,0

Забезпечення виплат персоналу

-

24,5

11,4

-

0,1

0,1

24,5

-13,1

Короткострокові кредити банків

4331,4

3824,4

2561,9

21,6

17,1

12,9

-507,0

-1262,5

Векселі видані

15,0

-

-

0,1

-

-

-15,0

-

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

5515,5

7459,9

6895,2

27,5

33,3

34,7

1944,4

-564,7

Поточні зобов’язання за розрахунками:

- з бюджетом

35,3

63,7

51,2

0,2

0,3

0,3

28,4

-12,5

- зі страхування

117,5

155,4

114,8

0,6

0,7

0,6

37,9

-40,6

- з оплати праці

264,2

303,9

351,9

1,3

1,4

1,8

39,7

48,0

- з учасниками

93,8

80,4

94,6

0,5

0,4

0,5

-13,4

14,2

Інші поточні зобов’язання

219,0

1949,4

698,3

1,1

8,7

3,5

1730,4

-1251,1

Баланс

20025,7

22382,4

19871,9

100,0

100,

100,0

2356,7

-2510,5

Згідно наведених даних, частка статутного капіталу в структурі фінансових ресурсів акціонерного товариства за досліджуваний період практично не змінювалася.

За аналізований період значно знизилася сума нерозподіленого прибутку (непокритого збитку) – на 521,2 тис. грн.

Другу за обсягом частку в структурі фінансових ресурсів акціонерного товариства займає кредиторська заборгованість (34,7%). Це дуже високий показник і підприємству слід працювати в тому напрямку, щоб зменшувати обсяги кредиторської заборгованості, внаслідок чого підприємство зможе пришвидшити оборотність своїх коштів та збільшити ліквідність.

Також досить вагома частка в структурі капіталу акціонерного товариства належить короткостроковим кредитам банків. Проте, вже на кінець 2006 р. товариство скоротило свої кредитні борги на 507 тис. грн., а в 2007 р. ще на 1262,5 тис. грн. загалом же частка короткострокових кредитів банків у загальній структурі фінансових ресурсів акціонерного товариства за два роки скоротилася на 8,7%. Це є доволі позитивним результатом діяльності підприємства.

Позитивним є також скорочення підприємством за досліджуваний період частки інших поточних зобов’язань – на 1251,1 тис. грн. або на 5,2%.

Джерелами збільшення розміру статутного капіталу акціонерного товариства можуть бути:

  •  додаткові внески, якими можуть виступати будинки, споруди та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (у тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, у тому числі в іноземній валюті;
  •  реінвестиція дивідендів;
  •  спрямування прибутку до статутного капіталу.

На протязі останніх років діяльність акціонерного товариства починає набувати інноваційного характеру. Так, за останні кілька років були майже на 50% оновлені технологічні лінії з випуску продукції, подані заявки на патентування 65 нових видів цукерок, вафель та печива.

Протягом минулого року ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» 100-відсотково використовувала потужності з виробництва карамелі та шоколаду.

Компанія експортує товари в наступні країни: Азербайджан, Вірменія, Білорусь, Грузія, Киргизстан, Латвія, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменістан. Частка експорту в загальному обсязі реалізації продукції товариства займає 32%. Проте останнім часом Росія і Білорусія запровадили ввізне мито на українську кондитерську продукцію, що може похитнути позиції підприємства на зовнішньому ринку.

Результатом фінансово-виробничої діяльності акціонерного товариства є його фінансовий стан, який служить показником фінансової конкурентоспроможності, тобто кредитоспроможності, платоспроможності, виконання зобов’язань перед державою та іншими підприємствами. Постійний аналіз фінансового стану необхідний для забезпечення певної стійкості на ринку.

Аналіз фінансового стану ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» розпочнемо із аналізу ліквідності та платоспроможності підприємства. Для цього поділимо всі активи підприємства на 4 групи:

1 група – високоліквідні (абсолютно ліквідні) активи;

2 група – швидколіквідні активи;

3 група – повільно ліквідні активи;

4 група – важко ліквідні активи.

Пасиви підприємства також поділимо на 4 групи:

1 група – негайні;

2 група – короткострокові;

3 група – довгострокові;

4 група – постійні.

Дані, отримані з бухгалтерської звітності акціонерного товариства згруповані в табл. 3.5.

Таблиця 3.5

Вихідні дані для розрахунку показників ліквідності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл».

Активи

№п/п

Види

Умовне позначення

Сума рядків балансу

Величина, тис. грн.

2005р.

2006р.

  1.  

Високоліквідні

А1

150,220,230,240

54,8

309,4

  1.  

Швидколіквідні

А2

160-220

8622,2

9306,6

  1.  

Повільноліквідні

А3

100-140, 250

3869,5

3675,2

  1.  

Важколіквідні

А4

І розділ

7479,2

9091,2

Пасиви

  1.  

Негайні

П1

530-610

6245,3

10012,7

  1.  

Короткострокові

П2

500,510,520

4346,4

3824,4

  1.  

Довгострокові

П3

ІІІ розділ

-

-

  1.  

Постійні

П4

430,630,380

9434,0

8545,3

Розрахуємо коефіцієнти ліквідності за роками.

За 2005 р:

За 2006 р.:

В цілому даний аналіз свідчить про задовільний стан акціонерного товариства у 2005 р. і про незадовільний – у 2006 р. (коефіцієнт загальної ліквідності у 2006 р. менший 1. Крім того, ступінь фінансової незалежності акціонерного товариства за аналізований період значно знизився і хоча відбулося помітне зростання коефіцієнта абсолютної ліквідності, загалом акціонерне товариство можна класифікувати, як некредитоспроможне.

Розрахуємо величини абсолютної, проміжної і загальної платоспроможності акціонерного товариства, використовуючи формули 3.1 – 3.3.

                                       ,                                                      (3.1)

                                     ,                                              (3.2)

                                   ,                                        (3.3)

де Ап – абсолютна платоспроможність акціонерного товариства;

Пп – проміжна платоспроможність;

Зп – загальна платоспроможність.

Запишемо отримані дані в табл. 3.6.

Таблиця 3.6

Оцінка платоспроможності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2005 – 2006 рр.

Показник

2005 р.

2006 р.

Відхилення (+, -)

Абсолютна платоспроможність

0,008

0,03

0,022

Проміжна платоспроможність

1,39

0,96

-0,43

Загальна платоспроможність

2,0

1,3

-0,7

З табл. 3.6. відмічаємо, що підприємство значно скоротило власні оборотні активи, порівняно з 2005 р. Критичною нормативною межею загальної платоспроможності підприємства є 1. Як бачимо, підприємство перевищило нормативний показник, проте це не надто позитивний результат.

Орієнтованим значенням показника проміжної платоспроможності вважається рівень від 0,5 до 1. З огляду на це можна зробити висновок, що підприємство не знаходиться на критичній межі платоспроможності, проте за аналізований період платоспроможність підприємства значно знизилася.

Абсолютна платоспроможність показує, яку частину платіжних зобов’язань підприємство може погасити негайно. Теоретично достатнім значенням для абсолютної платоспроможності є співвідношення 0,2 – 1,0. з даних табл. 3.2 бачимо, що акціонерному товариству вдалося за досліджуваний період підвищити показник абсолютної платоспроможності.

Порівняльну оцінку платоспроможності підприємства наведено в табл. 3.7.

Таблиця 3.7

Порівняльна оцінка платоспроможності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2005 – 2006 рр.

Групи активів

Значення за роками

Групи пасивів

Значення за роками

Відхилення (+, -)

2005р.

2006р.

2005р.

2006р.

2005р.

2006р.

А1

54,8

309,4

П1

6245,3

10012,7

-6190,5

-9703,3

А2

8622,2

9306,6

П2

4346,4

3824,4

4275,8

5482,2

А3

3869,5

3675,2

П3

-

-

3869,5

3675,2

А4

7479,2

9091,2

П4

9434,0

8545,3

-1954,8

545,9

Баланс

20025,7

22374,9

Баланс

20025,7

22382,4

0,0

0,0

Дослідження співвідношень активів і зобов’язань (табл. 3.7) свідчить про те, що акціонерне товариство не виконує нормативні умови платоспроможності. При цьому недостача платіжних засобів по одній групі компенсується їх надлишком по іншій групі лише вартісною величиною. Однак менш ліквідні платіжні засоби не можуть замінити більш ліквідні.

Далі проведемо аналіз фінансової стійкості підприємства, тобто рівня забезпеченості потреб господарської діяльності фінансовими ресурсами щодо їх наявності, розміщення і використання. Фінансова стійкість забезпечується рівновагою між можливим обсягом формування власного капіталу та необхідним обсягом його споживання.

Виходячи з даних фінансової звітності підприємства показник фінансової стійкості можна розрахувати за формулами 3.4 – 3.5.

                               ,                                                       (3.4)

                  ,                       (3.5)

де РКФРПп – показник постійної стійкості підприємства;

ВК – власний капітал (чисті активи);

З – зобов’язання;

РКФРу – показник умовно-постійної стійкості підприємства;

ЗНВП – наявні забезпечення наступних витрат і платежів;

ДЗ – довгострокові зобов’язання;

ПЗ – поточні зобов’язання;

ДМП – доходи майбутніх періодів.

Результати розрахунків зведемо в табл. 3.8.

Таблиця 3.8

Оцінка рівня фінансової стійкості ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2005 – 2006 рр.

Показник

2005 р.

2006 р.

Відхилення,

(+, -)

Темп зміни, %

Коефіцієнт постійної стійкості

0,89

0,61

-0,28

0,68

Коефіцієнт умовної стійкості

0,89

0,61

-0,28

0,68

Наведені розрахунки свідчать, що акціонерне товариство не є фінансово стійким, тому що коефіцієнти стійкості його менші за 1. При цьому за досліджуваний період коефіцієнти стійкості підприємства знизилися на 0,28, що є негативною тенденцією в його діяльності.

Поліпшити фінансову стійкість ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» можливо за рахунок збільшення власного капіталу і одночасного зменшення зобов’язань.

Проведемо аналіз ділової активності акціонерного товариства. Стала ділова активність підприємства забезпечується єдністю таких функцій господарської діяльності, як:

  •  корисність (економічна вигода);
  •  здатність до відтворення – забезпечення економічного зростання вартості підприємства з мінімальним ризиком;
  •  безперервність – сталий розвиток підприємства на основі ефективного використання ресурсного потенціалу;
  •  пропорційність – розподіл доданої вартості на основі гармонізації інтересів різних груп учасників економічних відносин.

Одним із найсуттєвіших напрямів оцінки ділової активності підприємства є його цінова політика. Ділова активність у ціноутворенні забезпечує підприємству освоєння певної частки ринку та максимізацію прибутку (табл. 3.9).

Таблиця 3.9

Рівень операційних витрат за обсягами товарних об’єктів діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2005 – 2007 рр.

Елементи витрат

Роки

2005 р.

Структура

2006 р.

Структура

2007р.

Структура

Виробнича собівартість

33656,1

89,2

30811,0

90,3

34582,7

91,3

- матеріальні витрати

25398,4

67,4

22612,4

66,3

26998,3

71,2

- витрати на оплату праці

3285,4

8,7

3764,0

11,0

4158,7

11,0

- відрахування на соціальні заходи

1252,9

3,3

1359,4

4,0

1695,3

4,5

- амортизація

578,4

1,5

638,0

1,9

714,2

1,9

- інші операційні витрати

3141,0

8,3

2437,2

7,1

1016,2

2,7

Адміністративні витрати

2013,1

5,3

1432,7

4,2

1315,0

3,5

Витрати на збут

1994,9

5,3

1871,8

5,5

1998,9

5,3

Разом

37664,1

100,0

34115,5

100,0

37896,6

100,0

Досліджуючи отримані результати, робимо висновок, що на акціонерному товаристві за аналізований період збільшилися операційні витрати на 232,5 тис. грн.

При цьому частка матеріальних витрат зросла на 3,8% (на 1599,9 тис. грн.), збільшилися витрати на оплату праці, а тому, відповідно і відрахування на соціальні заходи. Проте в загальній структурі операційних витрат акціонерного товариства частка витрат на оплату праці залишалася незмінною в 2006 – 2007 рр. (11%).

Частка витрат на відрахування до соціальних фондів за досліджуваний період зросла на 1,2%.

Збільшилися витрати на амортизацію, що пояснюється збільшенням вартості основних фондів.

Позитивним є скорочення частки інших витрат в структурі операційних витрат акціонерного товариства на 5,7%, а також зниження частки адміністративних витрат (на 1,8%).

Також за досліджуваний період відбулося зростання витрат на збут акціонерного товариства на 4 тис. грн.

Ділова активність підприємства може забезпечуватися приростом власних і залучених фінансових ресурсів. Розрахуємо стійкість ділової активності акціонерного товариства за аналізований період, скориставшись формулою 3.6.

                           ,                                   (3.6)

Де Кд.а. – коефіцієнт стійкості ділової активності підприємства;

ВКп – середньорічна величина власного капіталу за поточний період;

ВКм – середньорічна величина власного капіталу за минулий період;

Зп – середньорічна величина зобов’язань за поточний період;

Зм – середньорічна величина зобов’язань за минулий період.

З цього робимо висновок, що підприємство не має стійкої ділової активності щодо приросту власних і залучених фінансових ресурсів.

Нарощування ділової активності акціонерного товариства може здійснюватися виходячи з визначеної величини темпу розвитку, що забезпечується збільшенням на відповідну величину обсягів господарської діяльності.

Проаналізуємо показники ділової активності персоналу акціонерного товариства (табл. 3.10).

Згідно даних табл. 3.10 можна зробити наступні висновки:

  •  за аналізований період на підприємстві збільшилася кількість працівників на 16 осіб;
  •  одночасно з цим зменшилася їх середньорічна продуктивність праці на 12%;
  •  середнього динний виробіток одного працівника зріс на 4,3 грн./ особу внаслідок значного скорочення загального відпрацьованого часу за рік одним працівником (на 16%);
  •  також за досліджуваний період на підприємстві спостерігалося зростання фонду заробітної плати на 547,4 тис. грн.

Таблиця 3.10

Аналіз темпів зміни продуктивності і оплати праці персоналу ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2005 – 2006 рр.

Показники

Одиниця виміру

Роки

Відхилення

2005 р.

2006 р.

+/-

%

Дохід (виручка) від реалізованої продукції

тис. грн.

37401,2

34072,5

-3328,7

91

Середньооблікова чисельність працівників

осіб

452

468

16

103,5

Загальна кількість відпрацьованого часу за рік

л. год.

721377

612195

-109182

84

Середньорічна продуктивність праці одного працівника

тис. грн./ особу

82,7

72,8

-9,9

88

Середньогодинний виробіток одного працівника

грн./ особу

114,6

118,9

4,3

103,7

Фонд оплати праці

тис. грн.

3114,2

3661,6

547,4

175,8

Затрати праці на 1 грн. фонду оплати праці

л. год. /грн.

0,23

0,16

-0,07

69,5

Фонд оплати праці на 1 грн. реалізації продукції

грн.

0,08

0,1

0,02

125

Проведемо аналіз фінансових результатів діяльності акціонерного товариства згідно з алгоритмом їх формування у фінансовій звітності (табл. 3.11)

Дані, отримані з табл. 3.11, дозволяють зробити наступні висновки. По-перше, за аналізований період знизився дохід від реалізації продукції на 9%, що спричинило і відповідне зниження податку на додану вартість. По-друге, знизився валовий прибуток акціонерного товариства на 419,2 тис. грн. або на 7%.

Таблиця 3.11

Аналіз формування фінансових результатів діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» за 2005 – 2006 рр.

Показники

Роки

Відхилення

2005 р.

2006 р.

(+, -)

%

Дохід (виручка) від реалізації продукції

37401,2

34072,5

-3328,7

91

Податок на додану вартість

3866,7

3554,1

-312,6

91,9

Собівартість реалізованої продукції

29002,8

26987,7

-2015,1

93

Валовий прибуток (збиток)

3822,9

3403,7

-419,2

89

Витрати на збут

1871,8

1994,9

123,1

106,6

Фінансовий результат від операційної діяльності

259,7

299,8

40,1

115

Фінансові витрати

584,4

577,6

-6,8

98,8

Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування

-665,9

-899,8

233,9

135

Фінансовий результат від звичайної діяльності

-686,3

-913,2

226,9

133

Фінансовий результат від надзвичайних подій

-

-

-

-

Чистий прибуток (збиток)

-686,3

-913,2

226,9

133

Одночасно зі зниженням доходу від реалізації продукції відбувалося зростання витрат на збут (на 6,6%), що є показником неефективного управління діяльністю акціонерного товариства.

Також за досліджуваний період відбувалося зростання фінансових збитків від звичайної діяльності (на 35%). Як наслідок за аналізований період зросла і сума чистого збитку акціонерного товариства на 226,9 тис. грн. або на 33%.

Таким чином робимо висновок, що ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» є збитковим, причому розмір чистого збитку за аналізований період зріс на 226,9 тис. грн. або на 33%. На розмір збитку вплинуло зростання витрат на збут продукції при одночасному зменшенні обсягів її реалізації, а також оновлення основних виробничих фондів товариства, внаслідок чого значно зросли фінансові витрати.

ВИСНОВОК

Під час виробничої практики на ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» був проведений аналіз діяльності акціонерного товариства, який дозволив зробити наступні висновки.

Загальна економічна ситуація в Україні останнім часом є надто несприятливою для підприємств країни взагалі і для підприємств кондитерської промисловості зокрема.

Невиважена політика Уряду і Національного банку України спричинили значне падіння курсу гривні, що вплинуло на зростання відсоткових ставок за банківськими кредитами.

Впровадження в Росії, Білорусії та Казахстані ввізного мита на українські кондитерські вироби, що спричинило значне перенасичення українського ринку кондитерською продукцією.

Крім того, в кондитерській галузі України існує досить висока конкуренція і підприємствам слід активно працювати, щоб не втратити свої позиції на ринку.

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» займала 14 позицію в рейтингу підприємств кондитерської промисловості України в 2008 р. з часткою ринку 0,85%.

Аналіз фінансових результатів діяльності ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» показав, що за досліджуваний період діяльність товариства була збитковою. Це пояснюється рішенням правління акціонерного товариства, яке погодилося на тимчасову збитковість діяльності для повного оновлення виробничих основних фондів, модернізації виробництва, впровадження у виробництво нових видів продукції та, внаслідок цих заходів, поверненням підприємству колишніх ринків збуту та довіри споживачів

Аналіз валюти та структури балансу ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» виявив значне зростання дебіторської заборгованості. Прискорити погашення дебіторської заборгованості можна шляхом:

  •  ознайомлення з фінансовим станом покупця та набуття впевненості щодо його подальшої платоспроможності;
  •  своєчасного оформлення розрахункових документів;
  •  застосування попередньої оплати;
  •  застосування вексельної форми оплати;
  •  удосконалення розрахунків.

Щоб акціонерне товариство мало позитивний імідж, воно обов’язково повинно бути платоспроможним. Тому керівництво повинно слідкувати за підтриманням платоспроможності на високому рівні.

Аналіз платоспроможності та ліквідності виявив що баланс ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» не є абсолютно ліквідним, а є скоріше абсолютно не ліквідним. Керівництву треба звернути на це увагу і з`ясувати причини такого негативного становища.

Ситуацію можна покращити зменшуючи дуже велику частку кредиторської заборгованості у пасивах, а також збільшивши величину грошових коштів на розрахунковому рахунку.

Зміцнення фінансової стійкості має важливе значення для покращення інвестиційної привабливості, для формування довіри банківського сектору. Фінансову стійкість ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл» можна покращити збільшуючи розмір власного оборотного капіталу та зменшуючи поточні зобов’язання.

В цілому проведене дослідження діяльності акціонерного товариства дало можливість зробити такі рекомендації:

  •  прискорити погашення дебіторської заборгованості;
  •  знизити рівень кредиторської заборгованості;
  •  покращити ліквідність;
  •  збільшити фінансову стійкість;
  •  розширити ринки збуту формуванням нових каналів розподілу продукції.

Впровадження таких заходів значною мірою допоможе підвищити рентабельність діяльності підприємства та покращити його імідж.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

  1.  Закон України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 p., №996-XІV // Відомості Верховної Ради (ВВР). –1999. –№40. – ст.365.
  2.  Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” N 335/94-вр від 28.12.94. З наступними змінами і доповненнями // Відомості Верховної Ради (ВВР). –2004. –№52. –ст.563.
  3.  Бандурка О.М., Коробов М. Я. Фінансова діяльність підприємства. К:Либідь, 1998. – 312 с.
  4.  Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник./ За ред. Ф.Ф. Бутинця. – 5-те вид., доп. і перероб. - Житомир: ТОВ. „Рута”, 2003. –726 с.
  5.  Бухгалтерський облік та фінансова звітність за міжнародними стандартами. Практичний посібник. – К.: Лібра, 2004. –880 с.
  6.  Вінник О. М. Господарське право: начальний посібник. – 2-ге вид., змін. та доп. – К.: Правова єдність, 2009 – 776 с.
  7.  Гончаров А.Б. Фінансовий менеджмент: Навчальний посібник. – Х.:ВД «ІНЖЕК», 2003 р. – 240 с.
  8.  Господарський Кодекс України, 2003р.,
  9.  Економіка виробничого підприємництва. Навчальний посібник./ За ред. Й.М. Петровича. 3-тє вид., випр. — К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. — 405с.
  10.   Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник. К.:Знання-ПРЕС,2000. – 205 с.
  11.  Крейнина М.Н. Фінансове становище підприємства. Методи і оцінки. — М.: ИКЦ "Дис". - 1998.
  12.  Кучерявенко М. П. Податкове право України: Академічний курс: Підручник: - К.: Всеукраїнська асоціація видавців «Правова єдність», 2008 – 701 с.
  13.  Мних Є.В., Буряк П.Ю. Економічний аналіз на промисловому підприємстві, – Львів: Світ, 1998.
  14.   Руденко Л.В. та ін. Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства. Навчальний посібник./ Руденко Л.В. Подольська В.О., Яріш О.В.-К.; НМЦ Укросвіта, 2000. – 422 с.
  15.   Філімоненков О.С. Фінанси підприємств: Навчальний посібник. – К.: Ельга, Ніка-Центр, 2002. – 360 с.
  16.   Фінанси підприємств: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. проф. А. М. Поддєрьогін. 3-тє вид., перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2000. –460 с.
  17.  Фінанси підприємств: Підручник / За ред. проф. А.М.Поддєрьогіна. -К.: КНЕУ, 1998.-368 с.
  18.   Фінансовий аналіз: Навчальний посіб. / Г.В. Митрофанов, Г.О. Кравченко, Н.С. Барабаш та ін.; За ред. проф. Г.В. Митрофанова. – К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т.: 2002. – 301 с.
  19.   Цивільний Кодекс України, 2008р.,

ДОДАТКИ


Рис. А. Виробництво кондитерської продукції за регіонами у 2007 р.


Таблиця Б

Кількість найменувань продукції деяких українських виробників

Виробник

Кількість найменувань

1

Кондитерський концерн "А.В.К." м. Донецьк

200

2

АТЗТ "Харківська бісквітна фабрика"

99

3

ВАТ "Крафт Якобз Сушард Україна"

60

4

ЗАТ"ОДЕСА"

240

5

АОЗТ "Дніпропетровська кондитерська фабрика"

270

6

ЗАТ "Житомирські солодощі"

200

7

Чернівецька кондитерська фірма "Буковинка"

200

8

КП "Новомосковське"

51

9

ВАТ Чернігівська кондитерська фабрика "Стріла"

105

10

АТЗТ "Херсонська кондитерська фабрика"

55

11

ЗАТ «Хмельницька кондитерська фабрика «Кондфіл»

125


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29255. ипология культуры (типы культур) 36 KB
  Типология культур строится на основании нескольких критериев: связь с религией культуры религиозные и светские; региональная принадлежность культуры культуры Востока и Запада средиземноморская латиноамериканская; региональноэтническая особенность русская французская; принадлежность к историческому типу общества культура традиционного индустриального постиндустриального общества; хозяйственный уклад культура охотников и собирателей огородников земледельцев скотоводов индустриальная культура; сфера общества или вид...
29256. Зигмунд Фрейд (1856—1939) 43.5 KB
  Перенося психоанализ на область этнографии истории религии биографий великих деятелей культуры Фрейд и его последователи рассматривают культуру как проекцию индивидуальной психики на общественный экран. Фрейд создал Венское психоаналитическое общество 1908 известность и влияние которого постепенно распространились по Европе и Америке куда Фрейд выезжал для чтения лекций. Важным вкладом Фрейда в культурологию стали его исследования так называемого подсознательного той иррациональной и темной части человеческой психики где...
29257. ФУНКЦИИ КУЛЬТУРЫ 33.5 KB
  совокупность ролей которые выполняет культура по отношению к сообществу людей. Четвертый и последующие уровни функций культуры связаны с дифференциацией культуры на специализированные функциональные сегменты: экономическая культура военная культура культура торговли религиозная культура педагогическая культура и т. системы критериев качества осуществления тех или иных социальных функций культура труда и потребления культура быта культура языка культура научного мышления культура худож.
29258. Йохан Хейзинга (1872-1945) 46 KB
  Игра старше культуры игра предшествует культуре игра творит культуру таков лейтмотив концепции Хейзинги. Свой интерес к человеку играющему Хейзинга обосновывает следующим образом: люди оказались не столь разумными как наивно внушал светлый 18 век в своем почитании Разума. Человек играющий выражает такую же существенную функцию жизнедеятельности как и человек созидающий и должен занять свое место рядом с Homo faber.
29259. Христианский тип культуры 31 KB
  Православие как культурноисторический феномен. В целом несмотря на большое влияние Византии русская культура уже с первых шагов своего развития обнаруживает заметные черты своеобразия это проявилось и двоеверии – причудливом сплаве который образовало греческое православие и славянское язычество и в многоглавии первых русских соборов и в эпосе и в самом строе повседневной жизни оставшемся неизменным у подавляющего большинства населения. Православие хочет быть полным откровением христианства. По своему внутреннему упованию православие...
29261. Элитарная и массовая культура 36.5 KB
  Когда уровень образования населения растет круг потребителей высокой культуры расширяется. Одни и те же виды искусства могут принадлежать высокой и массовой культуре: классическая музыка высокой а популярная музыка массовой фильмы Феллини высокой а боевики массовой картины Пикассо высокой а лубок массовой. Однако существуют такие жанры литературы в частности фантастика детективы и комиксы которые всегда относят к популярной или массовой культуре но никогда к высокой. Органная месса Баха относится к высокой культуре но...
29262. Немецкий философ Карл Ясперс 40.5 KB
  Он также отвергал и материалистическое толкование истории марксизмом утверждая что в истории культуры значительную роль играют не экономические факторы а духовные. Марксом Ясперс отстаивает приоритет духовной составляющей в истории культуры а в полемике со Шпенглером утверждает ее единство. Таким образом Ясперс возвращается к линейной схеме истории культуры. Рисуя схему мировой истории К.
29263. Ментальность как ядро культурно-исторического типа 31.5 KB
  Культурные картины мира. КАРТИНА МИРА система интуитивных представлений о реальности. Каждому отрезку исторического времени соответствует своя картина мира. Можно выделить универсальную картину мира свойственную всему человечеству.