66155

Проходження практики в Білобожницькій сільській раді Чортківського району Тернопільської області

Отчет о прохождении практики

Политология и государственное регулирование

У повній відповідності до вимог Європейської Хартії поряд з такими фундаментальними принципами як народовладдя суверенітет і незалежність України поділу державної влади тощо в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування.

Украинкский

2014-08-14

169.5 KB

399 чел.

Розділ 1. Проходження практики в Білобожницькій сільській раді Чортківського району Тернопільської області

Вступ

Конституція України 1996 р., у повній відповідності до вимог Європейської Хартії (поряд з такими фундаментальними принципами, як народовладдя, суверенітет і незалежність України, поділу державної влади тощо), в окремій статті фіксує принцип визнання та гарантованості місцевого самоврядування.

Місцеве самоврядування як форма народовладдя. Згідно ст. 5 Конституції України народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування. З даного конституційного положення прямо випливає, що органи місцевого самоврядування не входять до єдиного державного механізму і, в силу цього, місцеве самоврядування можна розглядати як окрему форму реалізації народом належної йому влади.

Базою практики була Білобожницька сільська рада Чортківського району Тернопільської області.

Метою проходження практики є ознайомлення з діяльністю цієї установи, роботою її працівників,їхніми обов’язками та посадовими інструкціями.Також метою є вивчення діяльності установи щодо виконання держаного бюджету України. .

Завдання полягають у вивченні діяльності даної установи та її місця у районному апараті місцевого самоврядування.

Об’єкти практики це взаємовідносини між сільською радою та районною радою,відділенням державного казначейства, контрольно-ревізійним управлінням та іншими органами державної влади.

  1.  Загальні поняття про місцеве самоврядування в Україні

Місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою  право  та  реальна здатність територіальної громади - жителів села  чи добровільного об'єднання у  сільську  громаду  жителів  кількох  сіл,  селища,  міста - самостійно або під відповідальність органів  та посадових  осіб  місцевого  самоврядування  вирішувати  питання  місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве    самоврядування   здійснюється   територіальними  громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські,  селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні  та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних

громад сіл, селищ, міст.

    Місцеве самоврядування в Україні здійснюється на принципах:

  •  народовладдя;
  •  законності;
  •  гласності;
  •  колегіальності;
  •  поєднання місцевих і державних інтересів;
  •  виборності;
  •  правової, організаційної       та      матеріально-фінансової  самостійності  в  межах  повноважень,  визначених  цим  та  іншими  законами;
  •  підзвітності та   відповідальності   перед    територіальними  громадами їх органів та посадових осіб;
  •  державної підтримки та гарантії місцевого самоврядування;
  •  судового захисту прав місцевого самоврядування.

Система місцевого самоврядування включає:

  •  територіальну громаду;
  •  сільську, селищну, міську раду;
  •  сільського, селищного, міського голову;
  •  виконавчі органи сільської,  селищної,  міської ради;
  •  районні та  обласні  ради,  що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;
  •  органи самоорганізації населення.

У  містах  з  районним  поділом за рішенням територіальної  громади міста або міської ради відповідно до цього  Закону  можуть  утворюватися районні в місті ради. Районні в містах ради утворюють  свої виконавчі органи та обирають голову ради,  який одночасно є і  головою її виконавчого комітету.

Первинним  суб'єктом  місцевого  самоврядування,  основним носієм його функцій і повноважень є  територіальна  громада  села, селища, міста.          

Територіальні  громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в  одну територіальну  громаду,  створювати  єдині  органи  місцевого  самоврядування та обирати єдиного сільського голову.

       Добровільне  об'єднання територіальних громад відбувається  за  рішенням  місцевих  референдумів  відповідних   територіальних  громад  сіл.  Таке  рішення є наданням згоди на створення спільних  органів місцевого самоврядування,  формування  спільного  бюджету, об'єднання комунального майна.

         Вихід із складу сільської громади здійснюється за рішенням  референдуму відповідної територіальної громади.У містах з районним поділом територіальні громади  районів  у містах діють як суб'єкти права власності.

Сільські,   селищні,  міські  ради  є  органами  місцевого  самоврядування,  що представляють відповідні територіальні громади  та   здійснюють   від  їх  імені  та  в  їх  інтересах  функції  і  повноваження  місцевого  самоврядування,  визначені   Конституцією України, цим та іншими законами.

Обласні    та    районні   ради   є   органами   місцевого  самоврядування,  що представляють спільні інтереси  територіальних  громад   сіл, селищ,   міст,  у  межах  повноважень,  визначених  Конституцією України, цим та іншими законами, а також повноважень,  переданих їм сільськими, селищними, міськими радами.

         Представницькі органи місцевого самоврядування,  сільські, селищні,  міські голови, виконавчі органи місцевого самоврядування  діють  за  принципом  розподілу  повноважень  у  порядку  і межах,  визначених цим та іншими законами.

Порядок   формування   та   організація   діяльності   рад  визначаються Конституцією України, цим та іншими законами, а також  статутами територіальних громад.

Чисельність  працівників органів місцевого самоврядування  встановлюється  відповідною  радою  у межах загальної чисельності,  визначеної  типовими  штатами,  затвердженими  Кабінетом Міністрів  України.

Виконавчими   органами   сільських,   селищних,   міських, районних  у  містах  (у  разі  їх  створення)  рад  є їх виконавчі комітети,  відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи.    Виконавчі органи сільських,  селищних, міських, районних у  містах рад є підконтрольними і підзвітними відповідним радам,  а з  питань  здійснення  делегованих  їм повноважень органів виконавчої  влади  -  також  підконтрольними  відповідним  органам  виконавчої  влади.

У сільських радах, що представляють територіальні громади, які  налічують   до   500   жителів,   за   рішенням   відповідної  територіальної  громади  або  сільської ради виконавчий орган ради  може не створюватися.  У цьому випадку функції виконавчого  органу  ради  (крім  розпорядження  земельними  та  природними  ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Сільський,  селищний,  міський голова є головною посадовою особою   територіальної  громади  відповідно  села  (добровільного об'єднання в одну  територіальну  громаду  жителів  кількох  сіл), селища, міста.

Сільський, селищний, міський голова обирається відповідною територіальною громадою на  основі  загального,  рівного,  прямого виборчого права шляхом таємного голосування в порядку, визначеному законом,  і  здійснює свої повноваження на постійній основі. Строк повноважень  сільського,  селищного,  міського голови, обраного на чергових   місцевих  виборах,  визначається  Конституцією  України

Сільський,  селищний,  міський  голова  очолює  виконавчий комітет відповідної сільської,  селищної, міської ради, головує на її засіданнях.

Сільський, селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в  тому числі на громадських засадах (крім викладацької,  наукової та творчої роботи у позаробочий  час),  займатися  підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

На   сільських,   селищних,   міських   голів  поширюються повноваження та гарантії депутатів рад,  передбачені  законом  про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом.

Органи  місцевого  самоврядування  є  юридичними особами і наділяються цим та  іншими  законами  власними  повноваженнями,  в межах  яких  діють  самостійно  і  несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.

Органам місцевого самоврядування законом можуть надаватися окремі  повноваження  органів виконавчої влади,  у здійсненні яких  вони є підконтрольними відповідним органам виконавчої влади.

Матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є  рухоме  і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля,   природні   ресурси,   що   є   у   комунальній  власності територіальних  громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти  їхньої  спільної  власності,  що перебувають в управлінні районних  і  обласних  рад

Рішення  про наділення міських рад правами щодо управління  майном і фінансовими ресурсами,  які є у власності  територіальних  громад  районів  у  містах,  приймається  на місцевих референдумах  відповідних районних у містах громад.  У разі  якщо  територіальна  громада району в місті внаслідок референдуму не прийме рішення про  передачу права управління майном та фінансами відповідній  міській  раді,  а  територіальна  громада міста або міська рада не прийняла  рішення про створення органів місцевого самоврядування  районів  у  місті, міська  рада  здійснює  управління  майном  та  фінансовими  ресурсами,  які є у  власності  територіальних  громад  районів  у  містах,  та  несе  відповідальність  перед  громадою  відповідного

району у місті.

Від  імені  та в  інтересах  територіальних  громад  права  суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Місцеві  бюджети  є  самостійними,  вони не включаються до  Державного бюджету України,  бюджету Автономної Республіки Крим та  інших місцевих бюджетів.

Органи  місцевого  самоврядування  з  урахуванням місцевих умов і особливостей можуть перерозподіляти між собою  на  підставі договорів окремі повноваження та власні бюджетні кошти.     Сільська,  селищна,  міська,  районна  в  місті (у разі її створення) рада може наділяти частиною  своїх  повноважень  органи самоорганізації населення, передавати їм відповідні кошти, а також матеріально-технічні та інші ресурси, необхідні для здійснення цих повноважень, здійснює контроль за їх виконанням.          Сільські,  селищні,  міські,  районні  у містах,  районні, обласні ради мають печатки із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням, рахунки в установах банків України.

Державний контроль за діяльністю  органів  і  посадових  осіб місцевого  самоврядування  може здійснюватися лише на підставі,  в межах повноважень та у  спосіб,  що  передбачені  Конституцією  та  законами  України,  і  не  повинен призводити до втручання органів  державної  влади  чи  їх  посадових  осіб  у  здійснення  органами  місцевого самоврядування наданих їм власних повноважень.

  1.  Повноваження Білобожницької сільської ради

Білобожницька сільска рада проводить свою діяльність згідно Закону України «Про місцеве самоврядування» та інших нормативно-правових актів, виданих Верховною Радою України та іншими документами,  виданими органами державної влади.

До компетенції Білобожницької ради належать:

    1. Виключно  на  пленарних  засіданнях  сільської ради вирішуються такі питання:

1) затвердження регламенту ради;

2) утворення  і  ліквідація  постійних та інших комісій ради, затвердження та зміна їх складу, обрання голів комісій;

3)  утворення  виконавчого  комітету  ради,  визначення  його чисельності,  затвердження  персонального складу; внесення змін до складу  виконавчого  комітету та його розпуск;

4)  обрання на посаду та звільнення з посади секретаря ради;

5)   затвердження   за   пропозицією  сільського голови  структури  виконавчих  органів  ради,  загальної чисельності  апарату  ради  та її виконавчих органів відповідно до типових  штатів,  затверджених Кабінетом Міністрів України, витрат на  їх  утримання;

6) утворення  за  поданням  сільського голови інших виконавчих органів ради;

7) затвердження плану роботи ради та заслуховування звіту про його  виконання;

8) заснування засобів масової  інформації ради, призначення і звільнення їх керівників;

9) заслуховування  звіту  сільського голови  про  діяльність  виконавчих  органів  ради,  у  тому числі щорічного  звіту  про  здійснення  державної регуляторної політики виконавчими  органами  відповідної  ради;

10) прийняття рішення  про  недовіру  сільському голові;

11) заслуховування  звітів  постійних   комісій,   керівників виконавчих органів ради та посадових осіб, яких вона призначає або затверджує;

12) заслуховування  повідомлень  депутатів про роботу в раді, виконання ними доручень ради;

13) розгляд запитів депутатів, прийняття рішень по запитах;

14) прийняття рішень щодо дострокового припинення повноважень депутата ради в порядку, встановленому законом;

15) скасування  актів  виконавчих  органів   ради,   які   не відповідають   Конституції   чи   законам   України,  іншим  актам законодавства,  рішенням відповідної ради,  прийнятим у  межах  її повноважень;

16) прийняття   рішення    щодо    дострокового    припинення повноважень  сільського голови ;

17) визначення відповідно до закону кількісного складу ради;

18) прийняття рішення про проведення місцевого референдуму;

19) прийняття   відповідно   до   законодавства  рішень  щодо організації проведення референдумів та виборів  органів  державної влади, місцевого самоврядування та сільського, селищного, міського голови;

20) прийняття  рішень  про  наділення органів самоорганізації населення  окремими  власними  повноваженнями  органів   місцевого самоврядування, а також про передачу коштів, матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для їх здійснення;

21) прийняття  рішень про об'єднання в асоціації або вступ до асоціацій,  інших форм добровільних  об'єднань  органів  місцевого самоврядування та про вихід з них;

22) затвердження    програм     соціально-економічного     та культурного  розвитку  відповідних  адміністративно-територіальних одиниць, цільових програм з інших питань місцевого самоврядування;

23) затвердження  місцевого бюджету,  внесення змін до нього; затвердження звіту про виконання відповідного бюджету;

24)  встановлення  місцевих  податків  і зборів відповідно до Податкового  кодексу  України"  

25)  утворення  цільових фондів, затвердження положень про ці фонди;  

26)  прийняття  рішень  щодо  здійснення місцевих запозичень;

27)  прийняття  рішень  щодо  передачі  коштів з відповідного місцевого бюджету;

28) прийняття  рішень  щодо  надання  відповідно  до  чинного законодавства  пільг  по  місцевих  податках  і  зборах,  а  також земельному  податку;  

29) встановлення для підприємств,  установ та організацій, що належать   до  комунальної  власності  відповідних  територіальних громад,  розміру частки  прибутку,  яка  підлягає  зарахуванню  до місцевого бюджету;

30) прийняття рішень щодо  відчуження  відповідно  до  закону комунального майна;  затвердження місцевих програм приватизації, а також переліку об'єктів комунальної власності,  які не  підлягають приватизації; визначення доцільності, порядку та умов приватизації об'єктів  права  комунальної  власності;  вирішення   питань   про придбання  в  установленому законом порядку приватизованого майна, про включення до об'єктів комунальної власності майна, відчуженого у   процесі   приватизації,   договір   купівлі-продажу   якого  в установленому порядку розірвано або визнано недійсним, про надання у  концесію  об'єктів  права комунальної власності, про створення, ліквідацію, реорганізацію та перепрофілювання підприємств, установ та  організацій  комунальної  власності відповідної територіальної

громади.

  1.  Повноваження Білобожницької сільської ради в галузі бюджету та фінансів

 До відання Білобожницької сільської ради належать:

    а) власні (самоврядні) повноваження:

1) складання  проекту  місцевого  бюджету,  подання  його  на  затвердження відповідної  ради,  забезпечення  виконання  бюджету;  щоквартальне  подання  раді  письмових звітів про хід і результати  виконання бюджету;  підготовка і подання відповідно  до  районних,  обласних  рад  необхідних  фінансових показників і пропозицій щодо  складання проектів районних і обласних бюджетів;

2) встановлення в порядку і межах, визначених законодавством,  тарифів  на побутові, комунальні (крім тарифів на теплову енергію, централізоване     водопостачання     та    водовідведення,    які встановлюються Національною комісією регулювання ринку комунальних послуг України), транспортні та інші послуги;

3) встановлення   за   узгодженим  рішенням  відповідних  рад  порядку використання коштів та  іншого  майна,  що  перебувають  у  спільній власності територіальних громад;              4) здійснення в установленому порядку фінансування видатків з  місцевого бюджету;

5) залучення  на  договірних  засадах   коштів   підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності,  розташованих на відповідній території,  та коштів населення,  а також бюджетних коштів на будівництво,  розширення,  ремонт і утримання на пайових засадах об'єктів соціальної  і  виробничої  інфраструктури  та  на заходи щодо охорони навколишнього природного середовища;

6) об'єднання  на  договірних  засадах  коштів   відповідного місцевого   бюджету  та  інших  місцевих  бюджетів  для  виконання спільних  проектів  або  для  спільного  фінансування  комунальних підприємств,  установ та організацій,  вирішення інших питань,  що стосуються спільних інтересів територіальних громад;

7)  укладення  з  юридичними і фізичними особами договорів на справляння  місцевих   зборів,   обов'язковість   укладення   яких установлена  законодавством;  

8) підготовка  та затвердження переліку спеціально відведених місць  для  паркування транспортних засобів;

    б) делеговані повноваження:

1) здійснення  відповідно  до  закону контролю за дотриманням  зобов'язань щодо платежів до місцевого бюджету на підприємствах  і  в організаціях незалежно від форм власності;

2) здійснення відповідно до закону  контролю  за  дотриманням  цін і тарифів;

3) сприяння   здійсненню    інвестиційної    діяльності    на відповідній території.

  1.  Доходи місцевих бюджетів

(на прикладі бюджету Білобожницької сільської ради)

Згідно із ст. 64—69 Бюджетного кодексу України до доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування та враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, включаються такі податки і збори (обов´язкові платежі):

—прибутковий податок із громадян у частині, визначеній Бюджетним кодексом;

—державне мито в частині, що належить відповідним бюджетам;

—плата за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікати, що видаються виконавчими органами відповідних рад;

—плата за державну реєстрацію суб´єктів підприємницької діяльності, що справляється виконавчими органами відповідних рад;

—плата за торговий патент на здійснення деяких видів підприємницької діяльності (за винятком плати за придбання торгових патентів пунктами продажу нафтопродуктів — автозаправними станціями, заправними пунктами), що справляється виконавчими органами відповідних рад;

—надходження адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями;

—єдиний податок для суб´єктів малого підприємництва у частині, Що належить відповідним бюджетам.

Зазначені вище податки і збори (обов´язкові платежі) створюють кошик доходів, що закріплюються за бюджетами місцевого самоврядування і враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів.

До доходів бюджетів міст Києва і Севастополя зараховується 100% загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території цих міст.

До доходів бюджетів міст республіканського (в Автономній Республіці Крим) та обласного значення зараховується 75% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на території цих міст.

До доходів бюджетів міст районного значення, сіл, селищ чи їх об´єднань зараховується 25% від загального обсягу прибуткового податку з громадян, що справляється на цій території.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок таких надходжень:

—25% прибуткового податку з громадян, що справляється на відповідній території;

—25% плати за землю, що справляється на території Автономної Республіки Крим і відповідної області;

—плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікатів, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим та обласними державними адміністраціями.

Для забезпечення реалізації спільних соціально-економічних і культурних програм територіальних громад доходи районних бюджетів, які враховуються при визначенні обсягів міжбюджетних трансфертів, формуються за рахунок таких надходжень:

—50% прибуткового податку з громадян, що справляється на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об´єднань;

—15% плати за землю, що сплачується на території сіл, селищ, міст районного значення та їх об´єднань;

—плати за ліцензії на провадження певних видів господарської діяльності та сертифікатів, що видаються районними державними адміністраціями;

—плати за державну реєстрацію суб´єктів підприємницької діяльності, що справляється районними державними адміністраціями;

— надходження адміністративних штрафів, що накладаються районними державними адміністраціями або утвореними ними в установленому порядку адміністративними комісіями.

До доходів місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать такі надходження:

—місцеві податки і збори, що зараховуються до бюджетів місцевого самоврядування;

—100% плати за землю — для бюджетів міст Києва та Севастополя; 75% плати за землю — для бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення; 60% плати за землю — для бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об´єднань;

—податок із власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

—надходження сум відсотків за користування тимчасово вільними бюджетними коштами;

—податок на промисел, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

—надходження дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств, що є у власності відповідної територіальної громади;

—плата за забруднення навколишнього природного середовища у частині, що зараховується до відповідного бюджету;

—кошти від відчуження майна, яке перебуває у комунальній власності, в тому числі від продажу земельних ділянок несільськогосподарського призначення, що перебуває у комунальній власності;

— фіксований сільськогосподарський податок у частині, що зараховується до бюджетів місцевого самоврядування;

— плата за оренду майнових комплексів, що перебувають у комунальній власності;

— надходження від місцевих грошово-речових лотерей;

— плата за гарантії, надані з дотриманням умов, визначених Бюджатним кодексом;

— гранти та дарунки у грошовій оцінці;

— власні надходження бюджетних установ, що утримуються за рахунок коштів відповідного бюджету;

— податок на прибуток підприємств комунальної власності;

—платежі за спеціальне використання природних ресурсів місцевого значення;

  •  інші надходження, передбачені законом.

Таблиця 1

Структура доходів бюджету Білобожницької сільської ради у 2009 – 2010 році

Показник

2009

2010

Сума,грн

Питома вага,%

Сума,грн.

Питома вага,%

Доходи бюджету

849600

100

1355183

100

У тому числі:

Податкові надходження

185000

21,8

217900

16,1

Неподаткові надходження

3100

0,3

8000

0,6

Цільові фонди

-

-

-

Доходи від операції з капіталом

-

-

-

Офіційні трансферти

661500

77,9

1129283

83,3

З таблиці 1 видно, що в 2010 році доходи бюджету Білобожницької сільської ради збільшились на 505583 грн..У структурі доходів даного бюджету переважають доходи,отримані через офіційні трансферти.Вони становили відповідно 77,9% і 83,3% у 2009 та 2010 роках.На другому місці по розмірі доходів є податкові надходженя, які дорівнювали відповідно 185000 грн та 217900 грн у 2009-2010 роках, що становило 21,8% і 16,1% від обсягу загальних доходів бюджету.Неподаткові надходження становлять назначну частину, яка не перевищує навіть 1% від загального обсягу доходів.

Тепер розглянемо структуру кожного із видів доходів.

Таблиця 1.1

Структура податкових надходжень у 2009-2010 роках

Показник

2009

2010

Сума,грн

Питома вага,%

Сума,грн.

Питома вага,%

Податкові надходження

185000

100

217900

100

У тому числі:

Податки на доходи, податок на прибуток, податки на збільшення ринкової вартості

105300

56,9

136000

62,6

Податки на власність

Збори за спеціальне використання природних ресурсів

13900

7,5

21000

9,6

Внутрішні податки на товари і послуги

3700

2,1

4700

2,1

Інші податки

62100

33,5

56200

25,7

Таблиця 1.2

Структура неподаткових надходжень у 2009-2010 роках

Показник

2009

2010

Сума,грн

Питома вага,%

Сума,грн.

Питома вага,%

Неподаткові надходження

3100

100

8000

100

У тому числі:

Доходи від власності та підприємницької діяльності

2800

90,3

6000

75

Адміністративні збори та платежі ,доходи від некомерційного та побічного продажу

300

9,7

2000

25

Таблиця1.3

Структура офіційних трансфертів у 2009-2010 роках

Показник

2009

2010

Сума,грн

Питома вага,%

Сума,грн.

Питома вага,%

Офіційні трансферти

661500

100

1129283

100

У тому числі:

Дотації вирівнювання з районного бюджету

628900

95

776900

68,7

Додаткові дотації

18300

2,7

321888

28,5

Субвенції

14300

2,3

30495

2,8

1.5. Видатки місцевих бюджетів

(на прикладі бюджету Білобожницької сільської ради)

З місцевих бюджетів виділяються значні кошти на фінансування місцевого господарства. Вони включають фінансування витрат на житлове будівництво, водопостачання, каналізацію, освітлення, благоустрій міст і селищ тощо.

Видатки місцевих бюджетів включають бюджетні призначення, встановлені рішенням про місцевий бюджет, на конкретні цілі, пов´язані з реалізацією програм за переліком, визначеним Бюджетним кодексом.

Бюджетним кодексом України передбачено критерії розмежування видів видатків між місцевими бюджетами, що здійснюється на основі принципу субсидіарності з урахуванням критеріїв повноти надання послуги та наближення її до безпосереднього споживача. Відповідно до цих критеріїв усі видатки поділяються на такі групи:

Перша група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують необхідне першочергове надання соціальних послуг, гарантованих державою, і які розташовані найбільш наближено до споживачів. Ці видатки здійснюються з бюджетів сіл, селищ, міст та їх об´єднань.

Друга група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують надання основних соціальних послуг, гарантованих державою для громадян України. Вони здійснюються з бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення, а також районних бюджетів.

Третя група — видатки на фінансування бюджетних установ і заходів, які забезпечують гарантовані державою соціальні послуги для окремих категорій громадян, або фінансування програм, потреба в яких існує в усіх регіонах України. Ці видатки здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим та обласних бюджетів.

До видатків першої групи, які здійснюються з бюджетів сіл, селиш, міст районного значення та їх об´єднань і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) органи місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районного значення;

2) освіту: дошкільну освіту; загальну середню освіту (школи-дитячі садки);

3) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (дільничні лікарні, медичні амбулаторії, фельдшерсько-акушерські та фельдшерські пункти);

4) сільські, селищні та міські палаци культури, клуби та бібліотеки.

До видатків другої групи, які здійснюються з районних бюджетів і бюджетів міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення та враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на такі заходи:
1) державне управління: органи місцевого самоврядування міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення; органи місцевого самоврядування районного значення;

2) освіту:

а) дошкільну освіту (у містах республіканського значення Автономної Республіки Крим і містах обласного значення);

б) загальну середню освіту: загальноосвітні навчальні заклади, у тому числі: школи-дитячі садки (для міст республіканського значення Автономної Республіки Крим і міст обласного значення), спеціалізовані школи, ліцеї, гімназії, колегіуми, вечірні (змінні) школи;

в) заклади освіти для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячі будинки (уразі, якщо не менше 70% кількості учнів за­гальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для Дітей-сиріт і дітей, які позбавлені піклування батьків, дитячих будинків формується на території відповідного міста чи району), дитячі будинки сімейного типу та прийомні сім´ї, допомога на дітей, які перебувають під опікою і піклуванням; г) інші державні освітні програми;

3) охорону здоров´я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні широкого профілю, пологові будинки, станції швидкої та невідкладної медичної допомоги, поліклініки та амбулаторії, загальні стоматологічні поліклініки);

б) програми медико-санітарної освіти (міські та районні центри здоров´я й заходи щодо санітарної освіти);

4) соціальний захист і соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального забезпечення: притулки для не повнолітніх (у разі, якщо не менше 70% кількості дітей, які перебувають у цих закладах, формується на території відповідного міста чи району), територіальні центри і відділення соціальної допомоги на дому;

б) державні програми соціального захисту: пільги ветеранам війни і праці, допомога сім´ям із дітьми, додаткові виплати населенню на покриття витрат з оплати житлово-комунальних послуг, компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;

5) державні програми підтримки будівництва (реконструкції) житла для окремих категорій громадян;

6) районні та міські програми і заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім´ї;

7) державні культурно-освітні й театрально-видовищні програми (театри, бібліотеки, музеї, виставки, палаци і будинки культури, школи естетичного виховання дітей);

8) державні програми розвитку фізичної культури і спорту: утримання та навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів (крім шкіл республіканського значення Автономної Республіки Крим і обласного значення), заходи щодо фізичної культури і спорту та фінансова підтримка організацій фізкультурно-спортивної спрямованості й спортивних споруд місцевого значення.

До видатків третьої групи, які здійснюються з бюджету Автономної Республіки Крим і обласних бюджетів і враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) державне управління;

2) представницьку і виконавчу владу Автономної Республіки Крим;

3) обласні ради;

4) освіту:

а) загальну середню освіту для громадян, які потребують соціальної допомоги та реабілітації: спеціальні загальноосвітні навчальні заклади для дітей, які потребують корекції фізичного та (або) розумового розвитку, санаторні школи-інтернати; загальноосвітні школи-інтернати, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, дитячі будинки (крім загальноосвітніх шкіл-інтернатів, загальноосвітніх шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і дітей, які позбавлені батьківського піклування, дитячих будинків та дитячих будинків сімейного типу і прийомних сімей);

б) заклади професійно-технічної освіти, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і виконують державне замовлення;

в) вищу освіту (вищі заклади освіти І, II, III та IV рівнів акредитації, що перебувають у власності Автономної Республіки Крим і спільній власності територіальних громад);

г) післядипломну освіту (інститути післядипломної освіти вчителів і центри й заходи щодо підвищення кваліфікації державних службовців місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, постійно діючі курси (центри) підвищення кваліфікації працівників соціально-культурної сфери та агропромислового комплексу, що перебувають у комунальній власності);

д) інші державні освітні програми;

5) охорону здоров´я:

а) первинну медико-санітарну, амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (лікарні республіканського значення Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) спеціалізовану амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу (спеціалізовані лікарні, поліклініки, включаючи стоматологічні, Центри, диспансери, госпіталі для інвалідів Великої Вітчизняної війни, будинки дитини, станції переливання крові);

в) санаторно-курортну допомогу (санаторії для хворих на туберкульоз, санаторії для дітей та підлітків, санаторії медичної реабілітації);

г) інші державні програми медичної та санітарної допомоги (медико-соціальні експертні комісії, бюро судмедекспертизи, центри медичної статистики, бази спецмедпостачання, центри здоров´я і заходи санітарної освіти, інші програми і заходи);

6) соціальний захист і соціальне забезпечення:

а) державні програми соціального захисту та соціального забезпечення: допомога по догляду за інвалідами І чи II групи внаслідок психічного розладу; адресна соціальна допомога малозабезпеченим сім´ям; виплати компенсації реабілітованим; дитячі будинки-інтернати; навчання й трудове влаштування інвалідів; будинки-інтернати для старих та інвалідів; будинки-інтернати для дітей-інвалідів; центри з нарахування пенсій; притулки для неповнолітніх;

б) республіканські Автономної Республіки Крим і обласні програми й заходи щодо реалізації державної політики стосовно дітей, молоді, жінок, сім´ї;

в) інші державні соціальні програми;

7) культуру і мистецтво:

а) державні культурно-освітні програми (республіканські Автономної Республіки Крим та обласні бібліотеки, музеї та виставки);    б) державні театрально-видовищні програми (філармонії, музичні колективи та ансамблі, театри, палаци і будинки культури республіканського Автономної Республіки Крим і обласного значення, інші заклади та заходи у галузі мистецтва);

в) інші державні культурно-мистецькі програми;

8) фізичну культуру і спорт:

а) державні програми з розвитку фізичної культури і спорту (навчально-тренувальна робота дитячо-юнацьких спортивних шкіл усіх типів республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення, заходи з фізичної культури і спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення);

б) державні програми з інвалідного спорту і реабілітації (республіканський Автономної Республіки Крим та обласні центри з інвалідного спорту, дитячо-юнацькі спортивні школи інвалідів і спеціалізовані спортивні школи параолімпійського резерву; проведення навчально-тренувальних зборів і змагань з інвалідного спорту республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення).

До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:

1) місцеву пожежну охорону;

2) позашкільну освіту;

3) соціальний захист і соціальне забезпечення:

а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім´ї;

б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;

4) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;

5) культурно-мистецькі програми місцевого значення;

6) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;

7) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;

8) типове проектування, реставрацію та охорону пам´яток архітектури місцевого значення;

9) транспорт, дорожнє господарство:

а) регулювання цін на послуги метрополітену за рішеннями органів місцевого самоврядування;

б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (в тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);

в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення.

10) заходи щодо організації рятування на воді;

11) обслуговування боргу органів місцевого самоврядування;

12) програми природоохоронних заходів місцевого значення;

13) управління комунальним майном;

14) регулювання земельних відносин;

15) інші програми, затверджені відповідною радою згідно із законом.

Територіальні громади сіл, селищ і міст можуть об´єднувати на договірних засадах кошти відповідних бюджетів для виконання власних повноважень.

Міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) й районні ради можуть передати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень Верховній Раді Автономної Республіки Крим чи обласній раді з передачею відповідних коштів до бюджету Автономної Республіки Крим чи до обласного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту.

Сільські, селищні та міські (міст районного значення) ради можуть передавати видатки на виконання всіх або частини власних повноважень районній раді чи раді іншої територіальної громади з передачею коштів до відповідного бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту.

Передача видатків здійснюється за спільним рішенням відповідних рад на договірних засадах. Усі угоди про передачу видатків укладаються до 1 серпня року, що передує плановому.

Передача прав на здійснення видатків на виконання делегованих державних повноважень до бюджетів сіл, селищ, міст районного значення та їх об´єднань може здійснюватися за рішеннями районної або міської (міст республіканського Автономної Республіки Крим чи міст обласного значення) ради з відповідними коштами у вигляді міжбюджетного трансферту.

Міські (міст республіканського Автономної Республіки Крим і міст обласного значення) ради можуть передати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень районній раді з відповідними коштами районному бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Районні ради можуть передавати частину видатків на виконання делегованих державних повноважень міській раді (міста республіканського Автономної Республіки Крим та міста обласного значення) з відповідними коштами міському бюджету у вигляді міжбюджетного трансферту. Ця передача здійснюється на підставі спільних рішень відповідних рад і укладення договору.

Якщо інше не визначено договором, обсяг переданих коштів на виконання делегованих державних повноважень має бути пропорційний частці користувачів зазначеними послугами у повній вартості цих послуг, розрахованих за фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості для органу влади Автономної Республіки Крим чи органу місцевого самоврядування, який передає ці повноваження. Якщо на території міста (республіканського Автономної Республіки Крим чи міста обласного значення) чи району недостатньо бюджетних установ, які забезпечують надання послуг в обсязі, визначеному фінансовими нормативами бюджетної забезпеченості, обчислений обсяг видатків на фінансування цих послуг враховується при визначенні міжбюджетного трансферту бюджету, з якого утримуються бюджетні установи, що надають ці послуги.

У сучасних умовах соціально-економічного розвитку країни особливо актуальна проблема прозорості і зрозумілості бюджету для громадян та підвищення якості надання державних послуг. Важливим засобом, що дає можливість ефективніше й прозоріше використовувати бюджетні фінансові ресурси, є програмно-цільовий метод формування бюджету. Особливість цього методу полягає у формуванні бюджету за програмами, зосередженні на результатах, стратегічному підході у плануванні, посиленні відповідальності при виконанні програм, обґрунтованості та аналізі бюджетних рішень, прозорості у фінансуванні заходів за рахунок бюджетних фінансових ресурсів.

Процес формування бюджету за програмно-цільовим методом починається з окреслення проблем, що підлягають розв´язанню (кількість дітей, яких необхідно охопити освітою; кількість пацієнтів, яких треба полікувати; види транспорту, які треба забезпечити тощо). Для розв´язання кожної проблеми окремо створюються відповідні програми і на їх підставі здійснюється формування бюджету. Кінцевою метою фінансування установ і конкретних заходів є реалізація програм, спрямованих на розв´язання визначених проблем.

Програмно-цільовий метод передбачає також, що при прийнятті рішень щодо використання грошових коштів враховуються такі аспекти, як підвищення корисності програми, зниження витрат на функціонування органів місцевого самоврядування, якісне надання соціальних послуг та підвищення добробуту в цілому. Найважливішими складовими програмно-цільового методу є:

- складання бюджетних програм і підпрограм;

- стратегічне планування;

- доходи й видатки: прогноз, оцінка і визначення повноважень;

- аналіз, оцінка і моніторинг програм;

- прозорість бюджетного процесу та участь широких верств населення у ньому.

Реалізація бюджетної політики соціально-економічного розвитку вимагає переходу на програмно-цільовий метод формування місцевих бюджетів. Останнє зумовлено ще й тим, що недостатньо ефективне використання бюджетних коштів та поліпшення якості надання державних послуг є назрілою проблемою, особливо в умовах нестачі бюджетних коштів.

Структура видатків бюджету Білобожницької сільської ради у 2009-20100 роках

Показник

2009

2010

Сума,грн

Питома вага,%

Сума,грн.

Питома вага,%

Видатки бюджету

849600

100

1336678

100

У тому числі:

Державне управління

158100

18,6

298220

22,3

Дошкільні заклади освіти

273470

32,1

410970

30,8

Поліклініки і амбулаторії

243260

28,6

389643

29,2

Фельдшерсько-акушерські пункти

40000

4,7

58800

4,3

Соціальний захист та соціальне забезпечення

2370

0,4

5000

0,4

Житлово-комунальне господарство

11100

1,3

23000

1,7

Культура і мистецтво

62300

7,3

81045

6,1

Бібліотеки

39200

4,6

65000

4,8

Фізкультура і спорт

4000

0,5

5000

0,4

Інші поточні трансферти населенню

14300

1,6

Видатки на відрядження

1500

0,3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33338. Системы беспроводного доступа (телефония, блютус, wi-fi, wi-max) 41.82 KB
  В 1992 году ETSI принял стандарт ETS300 175 на общеевропейскую систему беспроводных телефонов DECT предназначенную для передачи речевых сообщений и данных в полосе частот 1880. По своему функциональному назначению PCS является близким аналогом стандарта DECT но ориентирована на использование в рамках принятого в США распределения спектра частот и концепции развития персональной связи отличающихся от европейских. Рассмотрим подробнее характеристики общеевропейской системы беспроводных телефонов DECT. Стандарт DECT Digitl Europen Cordless...
33339. Общие сведения передаче информации. Основные понятия и определения. (Информация, сообщение, сигнал сообщения, информационный параметр сигнала сообщения) 14.89 KB
  Информация сообщение сигнал сообщения информационный параметр сигнала сообщения. Эта материальная система вместе с наблюдателем представляет собой источник сообщения информации. Таким образом сообщения являются материальным носителем информации. Представление информации в сообщении независимо от его вида определяет структурированную совокупность кодов конструкцию знаков символов или иных элементов из определенного алфавита которые отображают содержание передаваемого сообщения.
33340. Виды сообщений, основные параметры сигналов сообщений. Две функции сообщений 13.45 KB
  Различают оптические телеграмма письмо фотография и звуковые речь музыка сообщения. Документальные сообщения наносятся и хранятся на определенных носителях чаще всего на бумаге. Сообщения предназначенные для обработки на ЭВМ в электронном виде принято называть данными. информирующие и управляющие сообщения в системах управления техническими системами называют телеметрическими сообщениями.
33341. Первичные сигналы электросвязи. Виды и параметры первичных сигналов электросвязи 13.46 KB
  Виды и параметры первичных сигналов электросвязи. Поэтому непосредственная передача сигналов сообщений по каналам электросвязи как правило не возможна и их необходимо тождественно преобразовать в другой сигнал соответствующий используемым телекоммуникационным технологиям. Как правило поступающий от источника сигнал сообщения с помощью преобразователя сообщений преобразуется в электрический сигнал bt являющийся переносчиком сообщений в системах электросвязи.
33342. Формы сигналов: аналоговые непрерывные и аналоговые дискретные сигналы, цифровые сигналы. Взаимосвязь характеристик аналоговых и цифровых сигналов 35.63 KB
  По форме представления зависимости сигнала от времени все сигналы подразделяются на три основных вида: а аналоговые непрерывные сигналы непрерывного времени – сигналы заданные во всех точках временной оси; их реализации непрерывные функции времени рис.3 а; б дискретные: дискретные по уровню сигналы непрерывного времени – сигналы заданные на дискретном множестве уровней {ui} во всех точках временной оси рис.3 б; непрерывные по уровню сигналы дискретного времени –сигналы заданные на дискретном множестве {ti} точек временной...
33343. Классификация систем электросвязи по назначению (видам передаваемых сообщений) и виду среды распространения сигналов 415.6 KB
  Классификация систем электросвязи весьма разнообразна но в основном определяется видами передаваемых сообщений средой распространения сигналов электросвязи и способами распределения коммутации сообщений в сети рис.2 – Классификация систем электросвязи по видам передаваемых сообщений и среды распространения По виду передаваемых сообщений различают следующие системы связи: телефонные передачи речи телеграфные передачи текста факсимильные передачи неподвижных изображений теле и звукового вещания передачи подвижных изображений и...
33344. Обобщенная структура систем электросвязи. Понятия: канал электросвязи, канал передачи, система передачи 47.66 KB
  Понятия: канал электросвязи канал передачи система передачи. Совокупность технических средств и среды распространения обеспечивающая передачу сообщений от источника к получателю называется системой электросвязи. При передаче сообщений системой электросвязи выполняются следующие операции: преобразование сообщения поступающего от источника сообщения ИС в первичный сигнал электросвязи в дальнейшем просто первичный сигнал; преобразование первичных сигналов в линейные сигналы с характеристиками согласованными с характеристиками...
33345. Основные характеристики классификация каналов передачи и электросвязи по видам сообщений. Объем сигнала и объем канала 24.07 KB
  Объем сигнала и объем канала. Так например при исследовании условий прохождения радиосигнала между сотовым телефоном и базовой станцией радиоканала под каналом связи понимается пространство между антеннами сотового телефона и базовой станции при синтезе оптимального приёмника демодулятора – совокупность технических средств от выхода модулятора передающего устройства до входа демодулятора приёмного устройства и среды распространения сигнала. Часть системы связи расположенная до входа канала является для него источником сигнала а часть...
33346. Каналы аналоговых линий связи 106.79 KB
  Телекоммуникационные системы должны быть построены таким образом чтобы каналы обладали определенной универсальностью и были пригодны для передачи различного вида сообщений. Каналы аналоговых линий связи Канал тональной частоты КТЧ типовой аналоговый канал передачи с полосой частот 300. Канал тональной частоты является единицей измерения емкости систем передачи и используется для передачи телефонных сигналов а также сигналов данных факсимильной и телеграфной связи.