66248

Народознавство як складова педагогічного процесу в дошкільному закладі

Лекция

Педагогика и дидактика

Волковим котрий вкладав у це поняття науку âпро досвід народних мас у вихованні підростаючих поколінь про їх педагогічні погляди науку про педагогіку побуту про педагогіку сімї роду племені й народу. Отже народна педагогіка це галузь педагогічних знань і досвіду народу а етнопедагогіка це наука про народну педагогіку.

Украинкский

2014-08-15

37.5 KB

13 чел.


Тема. Народознавство як складова педагогічного процесу в дошкільному закладі.
 

План.

  1.  Народознавство як сукупність сучасних наук про народ, його національну культуру. 
  2.  Народність, взаємозв’язок і взаємозумовленість народознавчої науки з життям і практикою виховання в дошкільному закладі. 
  3.  Завдання і зміст ознайомлення дітей з народознавством. 

В Україні термін народна педагогіка вперше ввів у науковий обіг О.В. Духнович у своїй знаменитій праці “Народна педагогіка на користь училищ та вчителів сільських” (1857 р.).

У 70-х роках ХХ ст. у педагогічній науці з’явився ще один термін –
етнопедагогіка, введений у науковий обіг відомим чуваським педагогом, нині академіком Г.Н. Волковим, котрий вкладав у це поняття науку “про досвід народних мас у вихованні підростаючих поколінь, про їх педагогічні погляди, науку про педагогіку побуту, про педагогіку сім’ї, роду, племені й народу”. Отже, народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, а етнопедагогіка – це наука про народну педагогіку.

У складі української етнопедагогіки можна виділити п’ять провідних, нерозривно пов’язаних між собою компонентів, до яких належить народне родинознавство (фамілогія), народне дитинознавство, масова виховна практика, етнодидактика, народна деонтологія.

Народна фамілогія об’єднує народні знання й досвід будівництва міцної, здорової, щасливої сім’ї. “Без сім’ї немає щастя на землі”, - кажуть українці.

Народне дитинознавство концентрує в собі усталені погляди на дітей, емпіричні знання про умови й рушійні сили онтогенезу людських якостей на стадії дитинства, закономірності перебігу фізіологічних, сенсорних, емоційних вольових і пізнавальних процесів у дитячому віці, особливості формування дитини як особистості від народження й до фізіологічного дозрівання й включення в доросле життя.

Виховна практика репрезентує народну мудрість і засоби етнізації дитини, формування її національної самосвідомості.

Народна дидактика відображає здобутки трудящих у галузі розумового й світоглядного розвитку підростаючого покоління, що концентрується в поглядах на принципи, зміст і методи навчання, зміцнення пізнавальних сил і здібностей дитини. Реалізується вона переважно через дитячу мову і мову дорослих, загадки, прислів’я і приказки, скоромовки, казки, оповідання, постійне залучення дітей і підлітків до посильної праці, спілкування з природою, дотримання мовленнєвого етикету, дитячі ігри, іграшки, забави.

Народна педагогічна деонтологія (термін від грецького слова, що перекладається як наука про конче потрібне, вкрай необхідне) обстоює етичну сферу обов’язкового в думках і вчинках кожної людини. Це те архіобов’язкове, без чого істинне виховання справжньої людини немислиме. Як, приміром, прищеплення дітям змалку працьовитості, любові до рідної мови й культури народу і почуття приязності до інших народів, знання свого родоводу, шанобливе ставлення до батька й матері, землі, хліба, почуття власної гідності, піклування про молодших, хворих, калік, людей похилого віку, шанування народних звичаїв, традицій, символів, народного мистецтва.

Педагогічний вплив народної педагогіки на формування особистості важко переоцінити. Діти сприймають її легко, природно й просто, навіть не відчуваючи, що їх виховують. Очевидно, це й дало підставу К.Д. Ушинському сказати, що “виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях”. Тому народна педагогіка здавна і привертала увагу багатьох діячів культури.

За останні роки помітно активізувалося вживання у вчительських колах ще одного терміну –
народознавство.

Народознавство – це сукупність сучасних наук про народ, його національну культуру, а також здобутки народного й професіонального мистецтва, які відображають багатогранне життя народу, нації. Внаслідок опанування цієї галузі знань формується історична пам’ять і духовність підростаючого покоління, здійснюється її етнізація.

Поняття “народознавство” ширше порівняно з поняттям “народна педагогіка”. Поняття “народна педагогіка” входить у склад поняття “народознавство” і водночас виступає як головний засіб його реалізації. Отже, провідні принципи, форми, методи вивчення такої галузі знань, як народознавство, криються, насамперед, у багатющих арсеналах народної педагогіки. За цього приводу варто згадати слова М.Т. Рильського:

... Немає мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина!


В.О. Сухомлинський називав народну педагогіку “живим, вічним джерелом педагогічної мудрості”, “зосередженням духовного життя народу”, репрезентантом “особливостей національного характеру обличчя народу”. Таким чином, педагогіку народознавства можемо трактувати як систему етнопедагогічних засобів, розрахованих на забезпечення засвоєння вихованцями духовної культури народу.
Ще донедавна в науковій педагогіці про народні виховні традиції майже не згадувалось, хоч вони в етнізації дітей та молоді мають величезне значення. Педагогічне значення народних традицій полягає в тому, що вони водночас виступають як результат виховних зусиль народу протягом багатьох віків, як незамінний виховний засіб. Через систему традицій кожний народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер і психологію у своїх діях.

Особливий колорит у життя дитячого садка вносить застосування народної дидактики.

Народна дидактика – це складова частина української етнопедагогіки, яка об’єднує в собі педагогічні знання й досвід українського народу в галузі навчання – погляди народу на освіту, на її мету й завдання сукупність вироблених і застосовуваних засобів виховання.

Література:

  1.  Основи національного виховання. Концептуальні положення. – К.: ІВЦ Київ, 1993. 
  2.  А.М. Богуш, Н.В. Лисенко. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 1994. 
  3.  Воропай О. Звичаї нашого народу. У 2-х т. – К.: Оберіг, 1990. 
  4.  Концепція виховання і розвитку дошкільників у національному дошкільному закладі. – К., 1994. 
  5.  Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. – К.: Знання, 1991. 
  6.  Скуратівський В.Т. Берегиня. – К.: Радянський письменник, 1989. 
  7.  Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К., 1980 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45406. Понятие и признаки субъективной стороны преступления 27 KB
  Понятие и признаки субъективной стороны преступления Субъективная сторона преступления это внутренняя сторона преступления определяющая психическое отношение виновного лица к совершенному им общественно опасному деянию и к его наступившим общественно опасным последствиям. Субъективная сторона преступления раскрывается через такие юридические признаки как вина мотив цель эмоциональное состояние лица в момент совершения преступления. Несмотря на различное содержание этих признаков все они органически взаимосвязаны и объединены в одну...
45407. Понятие субъекта преступления и его признаки 24 KB
  Понятие субъекта преступления и его признаки Субъект преступления это физическое вменяемое лицо достигшее к моменту совершения преступления возраста уголовной ответственности установленного Кодексом. Субъект преступления является одним из обязательных элементов состава преступления и характеризуется следующими обязательными признаками. Субъектом преступления по российскому уголовному праву может быть только физическое лицо человек как гражданин Российской Федерации так и иностранные граждане не пользующиеся правом...
45408. Понятие конфискации имущества 32.5 KB
  Понятие конфискации имущества Конфискация имущества представляет собой принудительное безвозмездное изъятие имущества в доход государства. Конфискацию не следует путать с изъятием имущества. Изъятие имущества носит временный характер может быть как добровольным так и принудительным имеет обратимый характер например изъятие автомобиля для помещения его на штрафстоянку. Следует положительно оценить новацию законодателя предусмотревшего в УК РФ конфискацию имущества в качестве иной меры уголовноправового характера и ограничившего сферу ее...
45409. Понятие наказания и его признаки 28.5 KB
  Понятие наказания и его признаки Наказание это предусмотренная уголовным законом мера государственного принуждения применяемая по приговору суда к лицу признанному виновным в совершении преступления и заключающаяся в лишении или ограничении его прав и свобод. Признаки уголовного наказания: это особая форма государственного принуждения к лицу виновному в совершении какоголибо преступления предусмотренного уголовным законом; назначается от имени государства и только по приговору суда; имеет всегда строго индивидуальный и публичный...
45410. Понятие и признаки преступления 28.5 KB
  Понятие и признаки преступления Понятие преступления определяет статья 14 УК РФ: Преступлением признается виновно совершенное общественно опасное деяние запрещенное настоящим Кодексом под угрозой наказания. Из этого определения вытекают четыре обязательных признака преступления: общественная опасность противоправность виновность и наказуемость. Общественная опасность как признак преступления является качественным или материальным признаком. Общественная опасность является объективным свойством преступления.
45411. Понятие и признаки состава преступления 25.5 KB
  Понятие и признаки состава преступления Состав преступления это совокупность объективных и субъективных признаков закрепленных в уголовном законе которые характеризуют общественно опасное деяние как конкретное преступление. Признаки преступления это указанные в законе конкретные свойства преступления которые позволяют отграничить один состав преступления от другого. Элементы состава преступления включают группу признаков и соответствуют различным сторонам преступления: объекту объективной стороне субъекту и субъективной стороне....
45413. Понятие уголовного права 37.5 KB
  Нет преступления нет наказания без точного указания на то в законе. Тем не менее принцип равенства перед уголовным законом не означает что все лица совершившие преступления в том числе и тождественные подлежат одинаковой ответственности и им назначается одинаковое наказание например к несовершеннолетним не может быть применена смертная кара и т. соответствовать характеру и степени общественной опасности преступления а также личности виновного. Понятие и признаки состава...
45414. Принципы уголовного права 25 KB
  Принципы уголовного права Принцип законности ст. 3 УК конституционный принцип уголовного права. Данный принцип определяет что преступность и наказуемость деяния определяется только уголовным законом Российской Федерации. Данный принцип запрещает применение уголовного закона по аналогии ч.