66248

Народознавство як складова педагогічного процесу в дошкільному закладі

Лекция

Педагогика и дидактика

Волковим котрий вкладав у це поняття науку âпро досвід народних мас у вихованні підростаючих поколінь про їх педагогічні погляди науку про педагогіку побуту про педагогіку сімї роду племені й народу. Отже народна педагогіка це галузь педагогічних знань і досвіду народу а етнопедагогіка це наука про народну педагогіку.

Украинкский

2014-08-15

37.5 KB

13 чел.


Тема. Народознавство як складова педагогічного процесу в дошкільному закладі.
 

План.

  1.  Народознавство як сукупність сучасних наук про народ, його національну культуру. 
  2.  Народність, взаємозв’язок і взаємозумовленість народознавчої науки з життям і практикою виховання в дошкільному закладі. 
  3.  Завдання і зміст ознайомлення дітей з народознавством. 

В Україні термін народна педагогіка вперше ввів у науковий обіг О.В. Духнович у своїй знаменитій праці “Народна педагогіка на користь училищ та вчителів сільських” (1857 р.).

У 70-х роках ХХ ст. у педагогічній науці з’явився ще один термін –
етнопедагогіка, введений у науковий обіг відомим чуваським педагогом, нині академіком Г.Н. Волковим, котрий вкладав у це поняття науку “про досвід народних мас у вихованні підростаючих поколінь, про їх педагогічні погляди, науку про педагогіку побуту, про педагогіку сім’ї, роду, племені й народу”. Отже, народна педагогіка – це галузь педагогічних знань і досвіду народу, а етнопедагогіка – це наука про народну педагогіку.

У складі української етнопедагогіки можна виділити п’ять провідних, нерозривно пов’язаних між собою компонентів, до яких належить народне родинознавство (фамілогія), народне дитинознавство, масова виховна практика, етнодидактика, народна деонтологія.

Народна фамілогія об’єднує народні знання й досвід будівництва міцної, здорової, щасливої сім’ї. “Без сім’ї немає щастя на землі”, - кажуть українці.

Народне дитинознавство концентрує в собі усталені погляди на дітей, емпіричні знання про умови й рушійні сили онтогенезу людських якостей на стадії дитинства, закономірності перебігу фізіологічних, сенсорних, емоційних вольових і пізнавальних процесів у дитячому віці, особливості формування дитини як особистості від народження й до фізіологічного дозрівання й включення в доросле життя.

Виховна практика репрезентує народну мудрість і засоби етнізації дитини, формування її національної самосвідомості.

Народна дидактика відображає здобутки трудящих у галузі розумового й світоглядного розвитку підростаючого покоління, що концентрується в поглядах на принципи, зміст і методи навчання, зміцнення пізнавальних сил і здібностей дитини. Реалізується вона переважно через дитячу мову і мову дорослих, загадки, прислів’я і приказки, скоромовки, казки, оповідання, постійне залучення дітей і підлітків до посильної праці, спілкування з природою, дотримання мовленнєвого етикету, дитячі ігри, іграшки, забави.

Народна педагогічна деонтологія (термін від грецького слова, що перекладається як наука про конче потрібне, вкрай необхідне) обстоює етичну сферу обов’язкового в думках і вчинках кожної людини. Це те архіобов’язкове, без чого істинне виховання справжньої людини немислиме. Як, приміром, прищеплення дітям змалку працьовитості, любові до рідної мови й культури народу і почуття приязності до інших народів, знання свого родоводу, шанобливе ставлення до батька й матері, землі, хліба, почуття власної гідності, піклування про молодших, хворих, калік, людей похилого віку, шанування народних звичаїв, традицій, символів, народного мистецтва.

Педагогічний вплив народної педагогіки на формування особистості важко переоцінити. Діти сприймають її легко, природно й просто, навіть не відчуваючи, що їх виховують. Очевидно, це й дало підставу К.Д. Ушинському сказати, що “виховання, створене самим народом і побудоване на народних основах, має ту виховну силу, якої нема в найкращих системах, побудованих на абстрактних ідеях”. Тому народна педагогіка здавна і привертала увагу багатьох діячів культури.

За останні роки помітно активізувалося вживання у вчительських колах ще одного терміну –
народознавство.

Народознавство – це сукупність сучасних наук про народ, його національну культуру, а також здобутки народного й професіонального мистецтва, які відображають багатогранне життя народу, нації. Внаслідок опанування цієї галузі знань формується історична пам’ять і духовність підростаючого покоління, здійснюється її етнізація.

Поняття “народознавство” ширше порівняно з поняттям “народна педагогіка”. Поняття “народна педагогіка” входить у склад поняття “народознавство” і водночас виступає як головний засіб його реалізації. Отже, провідні принципи, форми, методи вивчення такої галузі знань, як народознавство, криються, насамперед, у багатющих арсеналах народної педагогіки. За цього приводу варто згадати слова М.Т. Рильського:

... Немає мудріших, ніж народ, учителів,

У нього кожне слово – це перлина,

Це праця, це натхнення, це людина!


В.О. Сухомлинський називав народну педагогіку “живим, вічним джерелом педагогічної мудрості”, “зосередженням духовного життя народу”, репрезентантом “особливостей національного характеру обличчя народу”. Таким чином, педагогіку народознавства можемо трактувати як систему етнопедагогічних засобів, розрахованих на забезпечення засвоєння вихованцями духовної культури народу.
Ще донедавна в науковій педагогіці про народні виховні традиції майже не згадувалось, хоч вони в етнізації дітей та молоді мають величезне значення. Педагогічне значення народних традицій полягає в тому, що вони водночас виступають як результат виховних зусиль народу протягом багатьох віків, як незамінний виховний засіб. Через систему традицій кожний народ відтворює себе, свою духовну культуру, свій характер і психологію у своїх діях.

Особливий колорит у життя дитячого садка вносить застосування народної дидактики.

Народна дидактика – це складова частина української етнопедагогіки, яка об’єднує в собі педагогічні знання й досвід українського народу в галузі навчання – погляди народу на освіту, на її мету й завдання сукупність вироблених і застосовуваних засобів виховання.

Література:

  1.  Основи національного виховання. Концептуальні положення. – К.: ІВЦ Київ, 1993. 
  2.  А.М. Богуш, Н.В. Лисенко. Українське народознавство в дошкільному закладі. – К.: Вища школа, 1994. 
  3.  Воропай О. Звичаї нашого народу. У 2-х т. – К.: Оберіг, 1990. 
  4.  Концепція виховання і розвитку дошкільників у національному дошкільному закладі. – К., 1994. 
  5.  Стельмахович М.Г. Народне дитинознавство. – К.: Знання, 1991. 
  6.  Скуратівський В.Т. Берегиня. – К.: Радянський письменник, 1989. 
  7.  Сухомлинський В.О. Серце віддаю дітям. – К., 1980 

 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28538. КРАТКИЕ СВЕДЕНИЯ О КРИПТОАНАЛИЗЕ 39.5 KB
  Нарушителю доступны все зашифрованные тексты. Нарушитель может иметь доступ к некоторым исходным текстам для которых известны соответствующие им зашифрованные тексты. Его применение осложнено тем что в реальных криптосистемах информация перед шифрованием подвергается сжатию превращая исходный текст в случайную последовательность символов или в случае гаммирования используются псевдослучайные последовательности большой длины. Дифференциальный или разностный криптоанализ основан на анализе зависимости изменения шифрованного текста...
28539. Получение случайных чисел 45 KB
  Последовательности случайных чисел найденные алгоритмически на самом деле не являются случайными т. Однако при решении практических задач программно получаемую последовательность часто все же можно рассматривать как случайную при условии что объем выборки случайных чисел не слишком велик. В связи с этим для случайных чисел найденных программным путем часто применяют название псевдослучайные числа.
28540. Теоретико-информационный подход к оценке криптостойкости шифров 50.63 KB
  Начнем с описания модели вскрытия секретного ключа.Из этой модели в частности следует что сегодня надежными могут считаться симметричные алгоритмы с длиной ключа не менее 80 битов. необходимого для взлома симметричного алгоритма с различной длиной ключа. Тот факт что вычислительная мощность которая может быть привлечена к криптографической атаке за 10 лет выросла в 1000 раз означает необходимость увеличения за тот же промежуток времени минимального размера симметричного ключа и асимметричного ключа соответственно примерно на 10 и 20...
28541. Классификация основных методов криптографического закрытия информации 79.5 KB
  Символы шифруемого текста заменяются другими символами взятыми из одного алфавита одноалфавитная замена или нескольких алфавитов многоалфавитная подстановка. Таблицу замены получают следующим образом: строку Символы шифруемого текста формируют из первой строки матрицы Вижинера а строки из раздела Заменяющие символы образуются из строк матрицы Вижинера первые символы которых совпадают с символами ключевого слова. Очевидно akjk1 если j =k a1j= aknkj1 если j...
28542. Шифрование в каналах связи компьютерной сети 59.5 KB
  Самый большой недостаток канального шифрования заключается в том что данные приходится шифровать при передаче по каждому физическому каналу компьютерной сети. В результате стоимость реализации канального шифрования в больших сетях может оказаться чрезмерно высокой. Кроме того при использовании канального шифрования дополнительно потребуется защищать каждый узел компьютерной сети по которому передаются данные. Если абоненты сети полностью доверяют друг другу и каждый ее узел размещен там где он защищен от злоумышленников на этот недостаток...
28543. Использование нелинейных операций для построения блочных шифров 35.87 KB
  В большинстве блочных алгоритмов симметричного шифрования используются следующие типы операций: Табличная подстановка при которой группа битов отображается в другую группу битов. Эти операции циклически повторяются в алгоритме образуя так называемые раунды. Входом каждого раунда является выход предыдущего раунда и ключ который получен по определенному алгоритму из ключа шифрования K.
28544. МЕТОДЫ ЗАМЕНЫ 152.5 KB
  К достоинствам блочных шифров относят похожесть процедур шифрования и расшифрования, которые, как правило, отличаются лишь порядком действий. Это упрощает создание устройств шифрования, так как позволяет использовать одни и те же блоки в цепях шифрования и дешифрования.
28546. О возможности реализации абсолютной секретности в постановке Шеннона 58.5 KB
  А это в свою очередь может повлиять на выбор противником своих действий и таким образом совершенной секретности не получится. Следовательно приведенное определение неизбежным образом следует из нашего интуитивного представления о совершенной секретности. Для совершенной секретности системы величины PEM и PM должны быть равны для всех E и M.