66262

Біологія комплексна наука про живу природу

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Знати поняття про те що біологія комплексна наука про живу природу; повторити і систематизувати знання студентів про рівні організації живого. План Біологія комплексна наука про живу природу. Біологія − комплексна наука про живу природу.

Украинкский

2014-08-15

75 KB

13 чел.

Тема: Вступ

Мета: Дати загальне уявлення про історію розвитку біології. Ознайомитися з   ученими - біологами України, що зробили значний внесок у розвиток науки. Знати поняття про те, що біологія - комплексна наука про живу природу; повторити і систематизувати знання студентів про рівні організації живого. Активізувати у студентів інтерес до вивчення біології, переконати їх в особливому значенні сучасної біології в житті людства.

Обладнання: портрети вчених-біологів України.

План

  1.  Біологія комплексна наука про живу природу.
  2.  Основні методи біологічних досліджень.
  3.  Наукові поняття.
  4.  Рівні організації живої матерії.

  1.  Біологія − комплексна наука про живу природу.

Біологія - це сукупність наук про живі істоти, їх будову, функції, різноманітність, походження, взаємозв’язки між собою і навколишньою природою, розповсюдження по земній кулі, історичний розвиток тощо.

Схема біології

Термін «біологія» запропонували у 1802 р. незалежно один від одного французький вчений Ж.Б.Ламарк і німецький вчений Г.Р.Тревіраніус.

  1.  
    Методи біологічних досліджень    .

Порівняльно-описовий

Це опис і порівняння об’єктів, явищ, процесів.

  1.  Принципи:
  2.  Порівнювати лише в межах певного рівня організації живої матерії;
  3.  Визначити належність об’єкта досліджень до тієї чи іншої групи і порівнювати з іншими об’єктами в межах даної групи.

Експеримента-

льний

Це зміна дослідником будови об’єктів досліджень чи умов їх існування і спостереження за наслідками змін.

Монітринг

Це постійне спостереження за перебігом певних процесів в окремих екосистемах чи біосфері в цілому або за станом конкретних біологічних об’єктів.

Моделювання

Це дослідження і демонстрація структур, явищ, процесів за допомогою спрощеної імітації.

Статистичний

Будь-який кількісний матеріал, одержаний в результаті моніторингу, моделювання, експерименту, потрібно математично обробити.

  1.  Наукові поняття.

Науковий факт
  1.  Це те, що дійсно встановлене, але потребує наукового пояснення.
  1.  Гіпотеза
  1.  Це науково-обгрунтоване припущення, що висувають для пояснення факту, який безпосередньо не спостерігається.

Наукова теорія
  1.  Це узагальнення певної системи фактів і закономірностей.

Біологічний закон
  1.  Це закономірність, яка, як правило, не має винятків і може тлумачитись лише певним чином.

  1.  
    Рівні організації живої матерії.

Молекулярний

На рівні функціонування біологічно активних молекул: білків і нуклеїнових кислот.

Клітинний

Клітина— структурно-функціональна одиниця живого.

Тканинний

Тканини— сукупність клітин (і міжклітинної речовини), подібних за будовою, функціями і походженням, які виконують в організмі певну роль.

Органний

Органи— структурно-функціональні об’єднання кількох типів тканин.

Організмовий

Організм— цілісна диференційована система органів. Зараз на землі живе більше мільйона видів тварин і близько півмільйона видів рослин.

Популяційно-видовий

Популяції— сукупність особин одного виду, що населяють певну територію і так чи інакше ізольовані від особин інших сукупностей того самого виду.

Біогеоценотичний

Біогеоценози— історично сформовані стійкі угрупування популяцій різних видів, що пов’язані між собою і з навколишнім середовищем.

Біосферний

Біосфера— система вищого порядку, яка охоплює всі прояви життя на Землі.

  1.  Історія розвитку біології. Видатні вчені-біологи України.
    1.  Давньогрецькі вчені-мислителі. Описовий період у розвитку біології. Накопичення фактичного матеріалу.
      1.  Епоха Відродження. Проводяться дослідження будови, функцій, способу життя рослин і тварин (Везалій, Гарвей, Джон Хантер).
      2.  Початок XVII ст.- винайдено мікроскоп. Вивчають тканини рослин і тварин (Мальпігі, Свамердам).Левенгук— описав бактерії і найпростіші.
      3.  XIX ст. — Ж. Б.-Ламарк 1809 р. запропонував теорію еволюції. 1838 р.— Шванн і Шлейден сформулювали клітинну теорію. 1859 р. — Дарвін обгрунтував наукові основи еволюційної теорії. 1865 р. Г. Мендель відкриває закони спадковості. Г. де Фріз— встановлює мутаційну теорію. Т, Морган— створив хромосомну теорію спадковості.
      4.  Успіхи біологів в XX ст.— розшифровка генетичного коду людини.

Видатні вчені-біологи України.

В.І.Вернадський (1863-1945 рр.)

Перший президент Академії наук УРСР. Фундатор учення про біосферу та її еволюцію, про могутній вплив на навколишнє середовище людини і перетворення сучасної біосфери в ноосферу (сферу розуму). Автор праць з філософії природознавства, наукознавства. Його праці— один з найважливіших основ розв’язання проблеми навколишнього середовища.

Д.К.Заболотний (1866-1929 рр.)

Президент Академії наук УРСР. Вивчав збудників холери, сифілісу, дифтерії та ін.

І.І.Мечников (1845-1926 рр.)

Відкрив (1882 р.) явище фагоцитозу. У праці «Несприятливість в інфекційних хворобах» (1901 р.) виклав фагоцитарну теорію імунітету. Створив теорію походження багатоклітинних організмів. Праці з проблеми старіння. Нобелівська премія (1908 р., спільно з П. Ерліхом).

В.О.Бец

(1834-1894 рр.)

Анатом і гістолог, професор Київського університету. Один із фундаторів учення про цитоархітектоінку кори головного мозку. Описав (1874 р.) гігантські пірамідні нервові клітини, названі його ім’ям (клітини Беца).

С.Г.Навашин (1857-1930 рр.)

Цитолог і ембріолог рослин. Відкрив халазогамію (1895 р.) і подвійне заплідненя (1898 р.) у покритонасінних рослин. Заклав основи морфології хромосом і каріосистематики.


Біологія

Цитологія

Молекулярна біологія

Генетика

Ембріологія

Мікробіологія

льгологія

Паразитологія

Орнітологія

Експеримент

польовий (в природних екосистемах чи біосфері в цілому)

лабораторний (в лабораторіях)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84485. Поняття про рефлекс. Будова рефлекторної дуги та її ланок 43.38 KB
  Рефлекторна дуга шлях по якому передається інформація при здійсненні рефлексу. Тобто рефлекторна дуга морфологічний субстрат рефлексу. Схема найпростішої елементарної рефлекторної дуги на прикладі шкірномязового рефлексу має такий вигляд: Із схеми видно що рефлекторна дуга має такі відділи: 1. Нервовий центр структури у межах ЦНС що беруть участь у здійсненні рефлексу.
84486. Рецептори, їх класифікація та збудження 45.25 KB
  Рецептори спеціалізовані структури що забезпечують: а сприйняття інформації про дію подразника; б первинний аналіз цієї інформації сила якість час дії новизна подразника. За наявністю спеціалізованої сенсорної клітини: первинні інформація про дію подразника сприймається безпосередньо нервовим закінченням; вторинні інформації про дію подразника сприймається спеціалізованою сенсорною рецепторною клітиною а далі передається на нервове закінчення. За наявністю чи відсутністю допоміжних структур: вільні нервові закінчення ...
84487. Пропріорецептори, їх види. Будова та функції м’язових веретен 43.25 KB
  Пропріорецептори Мязів мязові веретена Суглобових сумок Сухожилків тільця Гольджі Види рецепторів Адекватний подразник Деформація Розтягнення Розтягнення Ступінь та швидкість розтягнення мязів Ступінь згинання розгинання в суглобі Ступінь та швидкість скорочення мяза так як при скороченні сухожилки розтягуються Контролюють Мязові веретена первинні механорецептори що мають складну структуру. Адекватним подразником ІФВ є розтягнення центральної частини ядерної сумки. Таке розтягнення та збудження спіралевидного нервового...
84488. Механізми і закономірності передачізбудження в центральних синапсах 44.76 KB
  Аксосоматичні Аксоаксональні Аксодендритні Дендродендритичні Збудливі Гальмівні Хімічні Електричні Механізм передачі збудження через центральний аксосоматичний хімічний синапс полягає в наступному: ПД поширюється по мембрані аксона далі по мембрані пресинаптичній підвищення проникності пресинаптичної мембрани для іонів С2 вхід їх в нервове закінчення за градієнтом концентрації вихід медіатора в синаптичну щілину дифузія медіатора до постсинаптичної мембрани взаємодія з мембранними циторецепторами збільшення...
84489. Види центрального гальмування. Механізми розвитку пре- та постсинаптичного гальмування 43.78 KB
  Механізми розвитку пре та постсинаптичного гальмування. Гальмування активний фізіологічний процес. Гальмування в ЦНС Постсинаптичне Пресинаптичне За локалізацією За електрофізіологічною природою Гіперполяризаційне Деполяризаційне За будовою нейронних ланцюгів Зворотнє Пряме Постсинаптичне гіперполяризаційне гальмування.
84490. Сумація збудження і гальмування нейронами ЦНС 48.02 KB
  Взаємодія збудження та гальмування на тілі кожного окремого нейрона відбувається шляхом сумації просторової та часової. В залежності від переважання сумації ЗПСП чи ГПСП нейрон може перебувати в трьох станах: збудження характеризується генерацією ПД на мембрані аксонного горбика в результаті переважання сумації ЗПСП деполяризація мембрани дійшла до критичного рівня: чим інтенсивніше протікає сумація ЗПСП тим швидше деполяризація доходить до Екр тим частіше ПД в РРН тобто тим сильніше збудження нейрона. Таким чином за допомогою...
84491. Рухові рефлекси спинного мозку, їх рефлекторні дуги, фізіологічне значення 45.37 KB
  У складі задніх рогів спинного мозку переважають вставні нейрони. Біла речовина спинного мозку представлена волокнами висхідних та низхідних шляхів. Контроль на рівні спинного мозку Рецептори шкіри Вісцерорецептори ангіорецептори.
84492. Провідникова функція спинного мозку. Залежність спінальних рефлексів від діяльності центрів головного мозку. Спінальний шок 43.05 KB
  Біла речовина спинного мозку передні бокові та задні канатики складається з нервових волокон які формують провідні шляхи. Основними висхідними шляхами є: 1. Шлях Голя розташований в медіальній частині заднього канатика. Шлях Бурдаха розташований в латеральній частині заднього канатика.
84493. Рухові рефлекси заднього мозку, децеребраційна ригідність 48.79 KB
  Вони носять назву надсегментарних утворень так як впливають на мязи не прямо а через мотонейрони сегментарних структур рухові ядра спинного мозку і черепномозкових нервів. Задній мозок отримує і переробляє всю аферентну інформацію що надходить від спинного мозку оскільки всі специфічні висхідні шляхи від спинного мозку входячи в стовбур мозку задній та середній мозок віддають коллатералі гілочки до ретикулярної формації тут продовжується обробка аферентної інформації. В задньому мозку розміщені 4 вестибулярні ядра медіальне...