66269

З історії створення шкільного етнографічного музею «Світлиця»

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Себе шукаємо в історії щоб зрозуміти знати і знайти Девіз шкільного етнографічного клубу Витоки З історії створення шкільного етнографічного музею Світлиця Сьогоднішнє і давнє без вузла І час наспів цей вузол зав’язати Аби полуда з пращура сповзла І вийшов родовід з курної хати.

Украинкский

2014-08-15

14.29 MB

1 чел.

Міністерство освіти та науки України

Відділ освіти Ленінської в місті Донецьку ради

Багатопрофільний ліцей № 37

Керівник музею вчитель української мови та літератури вищої категорії

Денисенко МаринаВікторівна.

Вчитель англійської мови вищої категорії, вчитель-методист

Жигло Ірина Вікторівна

2009-2010 н.р.

Себе шукаємо в історії, щоб зрозуміти, знати і знайти!

(Девіз шкільного етнографічного клубу «Витоки»)

З історії створення

шкільного етнографічного музею «Світлиця»

Сьогоднішнє і давнє – без вузла,

І час наспів цей вузол завязати,

Аби полуда з пращура сповзла

І вийшов родовід з курної хати.

                             Лідія Шевело.

У вересні 2000-го року в багатопрофільному ліцеї № 37 було створено етнографічний гурток «Світлиця» (тепер – «Витоки») під керівництвом учителя української мови та літератури Денисенко Марини Вікторівни. На засіданнях гуртка діти знайомилися із традиціями, обрядами наших предків, оволодівали деякими народними ремеслами. Одним із основних завдань роботи гуртка став пошук і збирання зразків народної творчості й ремесел, а також матеріалів з історії та культури рідного краю.

У результаті пошукової роботи учнів і вчителів ліцею була зібрана етнографічна колекція, що стала основою фондів шкільної музейної кімнати. Завдяки щирій допомозі меценатів – батьків учнів 5 – Г класу, самовідданій праці гуртківців та їхнього керівника Світлиця була створена 1 вересня 2002 року й урочисто відкрита у березні 2003 року.

Концепція музейної кімнати, яка відтворює типовий інтер’єр української хати, виникла не випадково: хотілося не лише максимально достовірно відтворити побут українців минулого, а й побудувати свою Світлицю –затишне й урочисте водночас місце зустрічі однодумців. Відтоді гуртківці збираються у Світлиці для проведення засідань етнографічного клубу, оволодівають музейною справою, проводять екскурсії для школярів. Також продовжується робота над поповненням колекції музею, девізом якої стали слова Ліни Костенко:

Є скарби, допоки їх шукають.

Перестануть – от тоді вже все…

     Вивчаємо оздоблення української хати за допомогою макету,

виготовленого власноруч.

 

Старша группа гуртківців облаштовує музей.

                       

Працюємо над оберегом для Світлиці.

            

                     

 

                        

   

               

 

Опис

шкільного етнографічного музею «Світлиця»

при Донецькому багатопрофільному ліцеї № 37

Музей «Світлиця» був заснований педагогічним  колективом  Донецького багатопрофільного  ліцею  № 37 у 2002 року як музейна кімната (наказ по ліцею № 37  м. Донецька від 22.06.02 № 125а). Статус музею «Світлиця» отримала 2007 року (Свідоцтво про реєстрацію Управління освіти і науки облдержадміністрації від 06.06.2007 № 210.). Керує музеєм Денисенко  Марина  Вікторівна, викладач  української  мови  та  літератури, спеціаліст вищої категорії. Також працюють 3 екскурсоводи, є пошукова група, що складається з учнів 9 класів ліцею (всього працівників6). Методичне  керівництво здійснюють: методцентр відділу  освіти  Ленінського  в м. Донецьку  виконкому; Обласний центр туризму і краєзнавства учнівської молоді.

Адреса музею: 83005, Донецька область, м. Донецьк, вул. Річна, буд.40 ; 300-74-72.

Структура музею: експозиція та фондосховище. Музейне приміщення складається з 2 кімнат та 2 експозиційних вітрин у навчальному кабінеті народознавства, що знаходяться в приміщенні школи.

Площа  музею:

  •  Загальна – 11,3 м2
    •  Експозиційна – 45  м2      
    •  Фондосховище – 3,15  м2

Власного технічного  оснащення  музей не має –  використовується наявне в ліцеї обладнання.

Фонди  музею:

загальна  кількість  одиниць  збереження – 195;

кількість  музейних  предметів  основного  фонду – 133;

кількість  музейних  предметів допоміжного  фонду – 62;

кількість музейних предметів, що мають виняткову культурну та історичну цінність – 50;

5) музеєфіковані – 167;

6) немузеєфіковані – 28.

«Світлиця» має такі експозиційні  розділи:

„Дивосвіт української хати”

„Народний  одяг”

„Традиційний посуд українців”

Дата останньої реекспозиції – квітень 2007 року. Режим  роботи  музею – за замовленням.

\

                                                     

Екскурсія № 1

Дивосвіт української хати.

Ласкаво просимо до нашої Світлиці, яку ми облаштували відповідно до традицій наших предків.

До якої б української хати , починаючи із західних частин Курщини та Воронежчини і закінчуючи західними схилами Карпат, ми б не зазирнули, скрізь знайдемо в ній те саме. Вхід до хати – з сіней; коло самого входу з лівого боку  піч у кутку, в другому кутку або біля печі – полиця для посуду чи мисник, між піччю та так званою причільною, цебто вузькою стіною хати знаходиться піл, тобто дерев’яний поміст для спання, або рухоме ліжко, у деяких місцевостях удень на ньому готували їжу. На так званому покуті, під образами, розміщують стіл, уздовж стін – лави, а біля столу – ослін, або рухома лавка; в кутку, між дверима та піччю, кочерги (коцюби), у другому кутку, біля мисника, - діжа з водою (коли вона не стоїть у сінях).

Мисник, судник являє собою поличку або кілька поличок, що становлять щось подібне до відкритої шафки чи етажерки для посуду. На нашому миснику ви можете побачити різноманітні керамічні та дерев’яні вироби, зокрема горщики, чайнички, чашку, куманець, ступки, чарку тощо, а також форму для випікання пасок. На іншій поличці розташована невелика колекція глеків, виготовлених у різних місцевостях Донецької, Полтавської областей.

Піч в українській хаті розташовують завжди в куті між задньою стіною хати та стінкою сіней, біля самих дверей; роблять її дуже часто просто з глини, часом із цегли і тільки іноді, найбільше у гуцулів, з кахлів. Ставлячи піч з глини, спочатку виліплюють із землі та глини відповідних розмірів підвищення, а потім на те місце цього підвищення, де має бути власне піч, кладуть великий куль соломи або частіше бажаного для печі обсягу мішок, щільно набитий половою чи соломою, та обліплюють його з усіх боків, скільки треба завтовшки, мокрою глиною; коли глина висохне, з отвору мішка, що його лишають незаліпленим спереду, виймають руками полову чи витягають солому, а на кінець цієї операції – і самий мішок. Зробивши таким способом склепіння, вирівнюють його лопатою та розпалюють у ньому вогонь, щоб остаточно висушити. Потім ліплять з глини або ставлять із цегли припічок та прироблюють комин, що дає бічний канал, який веде до сіней, де він і відкривається в комин, чи димар; димар буває найчастіше сплетений з лози або зв’язаний з очерету, або, нарешті, збитий з дощок і значно рідше виліплений з глини, а то навіть зложений із цегли; він буває заввишки до половини сіней, або його виводять аж на стріху, іноді тільки трохи над нею, а іноді й дуже високо, як, наприклад, на Чернігівщині. У першому випадку дим розходиться по горищу та виходить через покрівлю або через невеликі отвори в стрісі над входом у хату або на обох кінцях гребіня стріхи. Унизу димар доходить до землі, й іноді в ньому ставлять кабицю – невеличку глиняну пічечку, що на ній можна щось зварити, не розтоплюючи великої печі в хаті. Іноді кабицю ставлять і серед сіней. Передній частині печі над її отвором надають досить різноманітної форми та роблять у ній різні пічурки для переховування сірників тощо; а іноді (коли в хаті є дівчата на виданні) розмальовують її так само, як і стіни хати, особливо коло богів, різними малюнками, частіше – квітками.

На покуті ( тобто в кутку між „причільним” та „покутнім” вікном) знаходилися боги або образи –  ікони, що їх ставлять звичайно на поличку, яка маскує кут, або на дві полички, що входять у нього. Полички ці називаються божник і бувають прикрашені різьбленими оздобами. Перед образами вішають лампадку або голубка, що зроблений з довгувато – круглого шматка тіста або навіть з великоднього яйця, до якого прироблені зложені фалдочками розмальовані папірці, що являють собою крила та хвіст; з тіста теж роблять щось подібне до головки. А самі образи обкладають якомога старанніше засушеними квітами та пахучими травами. Над образами або під ними роблять також дуже часто драпіровку з рушника, який у цьому випадку також звуть божником. Саме тут, коло богів, приміщують звичайно і пляшечку зі свяченою водою як ліки або охоронний засіб проти всякої напасті, страсну свічку.

Над ліжком чи полом підвішують на шнурах, що прикріплені до стелі, жердку, на неї вішають одяг. На нашому полі ви бачите різні інструменти для ткання чи прасування: маленький ткацький верстат, веретено, рубелі, а в кутку – прядку. Чоловічі сорочки, які розташовані тут же, були виготовлені на Буковині та Запоріжжі. Так само над ліжком чи полом або біля нього підвішують, іноді цілком особливим способом, колиску для дитини. Поряд із полом знаходилась дерев’яна (іноді обкована) скриня, іноді досить велика. На Україні вона майже завжди розмальована квітками або (найбільше у гуцулів) оздоблена різьбою, її часто ставлять на чотирьох невеликих коліщатах, щоб легко пересувати з місця на місце. У нашій «Світлиці» представлена дубова скриня, пофарбована у традиційний для Дніпропетровщини темно-зелений колір із яскравим рослинним орнаментом.

Лави та ослони в українській хаті розташовувалися у кутку під іконами та вздовж стіни; це звичайні лавки, або прироблені нерухомо до стін, або рухомі, що стоять коло столу. А сам стіл, крім особливої міцності, відзначається ще іноді розкішними різьбленими оздобами, особливо у гуцулів, де нижня частина одночасно служить і за скриню.

Вікон в хаті буває звичайно три: два з головного фасаду та одне причільне, на вузькому боці хати, при чому  перше од дверей вікно головного фасаду буває часто трохи меншим, ніж друге, покутнє, що знаходиться ближче до покуті, а це останнє – покутнє – завжди буває таке саме, як причільне. Над піччю чи під полом приміщується ще одне маленьке віконечко з однією шибкою. Зовні вікна обводять в деяких місцевостях жовтими, синіми або червоними смугами; останнє буває як ознака, що в хаті є дівчина на виданні. Над вікнами вішали великий рушник як оберіг і прикрасу.

Щодо дверей, то ми можемо тільки сказати, що вони бувають виключно з одним розворотом та мають прямокутну форму, хоч у старовинних хатах, а особливо в церквах та церковних будинках, трапляються ще подекуди двері, що їх верхні кути зрізані та які, отже, мають неправильну шестикутну форму.

Концепція нашої музейної кімнати, яка відтворює типовий інтер’єр української хати, виникла не випадково: хотілося не лише максимально достовірно відтворити побут українців минулого, а й побудувати свою Світлицю – затишне й урочисте водночас місце зустрічі однодумців. Відтоді ми, гуртківці, збираємося у Світлиці для проведення засідань етнографічного клубу, оволодіваємо музейною справою, проводимо екскурсії для школярів.

Hi, everyone! We live in Donetsk and study at the lyceum № 37.

School curriculum includes many subjects, Englsh is among them. To learn it better we started a new project- a school newspaper “English Bridge”.

I am the chief editor of this project- Vladimir Gorovoy. The coordinator of the project is our teacher of English Zhiglo Irina Victorovna.

We have our personal website [englishclub37.at.ua]. We make our projects and present them there. The correspondents of our newspaper visited the meetings of other clubs in our lyceum, for example the meeting of the mathematician club Summary on the topic “Life and activity of Isaak Newton”, the meeting of the literary club on the topic “Ancient Greece”, the presentation of the ethnographical museum and took pictures and made videos. The articles about our activity are

published in the scientific methodical magazines of Ukraine. Visit our site and you’ll find our projects and pictures there!

                               

 Hello! We are Ann and Arthur! We are the reporters of the school newspaper “English Bridge”. We live in Ukraine. Our country has many rich traditions. It is an undiscovered treasure – a beautiful and fantastic country. Ukrainians honour the traditions of their country and its history.

We’d like to tell you about ethnographical museum of our lyceum. It is not very big but it contains rather rich collection of embroidered towels and pictures, kerosene lamps and porcelain tureen, made in 1912, an ancient camera and other exhibits.   

 

Welcome to Ukraine! You’ll spend fantastic holidays in our country. You’ll know more about a thousand-year-old culture of Ukraine. The guides of our museum will show you the exhibits.

Hi, everyone! I am Dmitry Krayevskiy, a correspondent of a school newspaper “English Bridge”.

                        

Our today’s issue is devoted to the presentation of the ethnographical museum of our lyceum. The correspondent Arthur Chistyak will tell you about the history of the museum and present his pictures. Here are some of the exhibits.

     

    The embroidery pictures.                               Wooden household items.

 

                Embroidery towels.                                    Spinning wheel.

There are many other exhibits in the museum. Visit our website [englishclub37.at.ua] and see the pictures and the reports of our correspondents!


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

10728. Разработка сумматора-умножителя 213.7 KB
  Умножение закодированного двоично - четверичного множимого на два разряда в дополнительных кодах. Преобразование множителя производится для исключение из процесса умножения диады 10 и 11 множителя
10729. Проблема человека и его свобода в философии 93.5 KB
  Проблема человека и его свобода в философии Проблема человека занимает важнейшее место в философии. Что такое человек Что составляет его сущность Каково его место в мире и в обществе Дисциплина отвечающая на эти вопросы получила название философская антропология....
10730. Структура и динамика процесса познания 77.5 KB
  Структура и динамика процесса познания Философия традиционно выделяла в акте человеческого познания два его различных вида: чувственное перцептивное и рациональное. Первый самоочевидно связан с деятельностью наших органов чувств зрения слуха осязания и пр.. Втор
10731. Практика и познание. Роль и место практики в познавательном процессе 47 KB
  Практика и познание. Практика – это материальное освоение общественным человеком окружающего мира активное взаимодействие человека с материальными системами. В ней люди преобразуют и создают материальные вещи опредмечивая свои сущностные силы. Опредмечивание и ...
10732. ЭКСПЛУАТАЦИЯ, РЕМОНТ И МОНТАЖ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ 3.98 MB
  ЭКСПЛУАТАЦИЯ РЕМОНТ И МОНТАЖ ТЕХНОЛОГИЧЕСКОГО ОБОРУДОВАНИЯ Эксплуатация ремонт и монтаж технологического оборудования: методические указания и контрольные задания для студентов специальности 136 08 01 специализации 136 08 01 01 Машины и аппараты легкой промышленности
10733. Инженерная геодезия. Геодезические разбивочные работы, исполнительные съемки и наблюдения за деформациями сооружений 3.44 MB
  Инженерная геодезия. Геодезические разбивочные работы исполнительные съемки и наблюдения за деформациями сооружений Учебное пособие Санкт-Петербург Издательство Политехнического университета 2007 Пособие соответствует государст...
10734. Административная ответственность кредитных организаций за нарушение законодательства о банках и банковской деятельности 2.26 MB
  Демьянец М.В. Административная ответственность кредитных организаций за нарушение законодательства о банках и банковской деятельности: Монография. – М.: ЮРКОМПАНИ 2011. – 208 с. Монография посвящена проблемам юридической ответственности кредитных организаций за наруше...
10735. СТАТИСТИКА Учебно-методическое пособие 1.01 MB
  Л. Г. Чичкан Г. Я. Житкевич СТАТИСТИКА Учебнометодическое пособие ВВЕДЕНИЕ В современном обществе статистика стала одним из важнейших инструментов управления народным хозяйством. Она собирает информацию характеризующую развитие экономики стран...
10736. Резиденты и не резиденты. Виды налоговых вычетов 63.72 KB
  1. Резиденты и не резиденты. Резидентами признаются: Согласно ст.207 НК РФ: п.2. Налоговыми резидентами признаются физические лица фактически находящиеся в Российской Федерации не менее 183 календарных дней в течение 12 следующих подряд месяцев. Период нахождения физич