66290

Білки. Ферменти

Конспект урока

Биология и генетика

Мета: вивчити особливості будови білків і умов їх функціонування; розвивати основні поняття теми. Визначити функції білків; їх будову; механізм дії і властивості ферментів.

Украинкский

2014-08-16

262 KB

4 чел.

Тема: Білки. Ферменти

Мета: вивчити особливості будови білків і умов їх функціонування; розвивати основні поняття теми. Визначити функції білків; їх будову; механізм дії і властивості ферментів.

План

  1.  Білки – найважливіший структурний матеріал клітини.
  2.  Рівні структурної організації білкових молекул.
  3.  Властивості білків.
  4.  Функції білків.
  5.  Ферменти та їх властивості.

  1.  Білки – найважливіший структурний матеріал клітини.

Білки – високомолекулярні біополімери, мономерами яких є амінокислоти. Існує 20 амінокислот, можливих варіантів білкових молекул 2*1018. Кожен білок характеризується певною послідовністю амінокислот і їх певною кількістю.

  1.  Рівні структурної організації білкових молекул.

Первинна структура – це число і послідовність амінокислот, зєднаних між собою пептидними звязками у поліпептидний звязок.

Вторинна структура – це певний характер спіралізації поліпептидного ланцюга.

Третинна структура – це спосіб просторового укладення попередньо скрученого у спіраль поліпептидного ланцюга (виникає внаслідок скручування вторинної спіральної структури в клубок (або глобулу) як якісно нове утворення).

Четвертинна структура – формується кількома молекулами білка, що перебувають в третинній структурі і, взаємодіючи між собою, утворюють стійку конфігурацію.

  1.  Властивості білків.
    1.  Амфотерні (білки мають позитивні та негативні заряди).
      1.  Фізико-хімічні (білки є гідрофільні та гідрофобні, деякі з них під дією різних чинників змінюють свою структуру).

Фізико-хімічні чинники: тиск, температура, кислоти, луги, ультразвук тощо.

  1.  Денатурація – процес порушення природної структури білка або розгортання поліпептидного ланцюга без руйнування пептидних звязків.
    1.  Ренатурація – процес відновлення природної структури білка за умов припинення дії негативного чинника.
      1.  Деструкція – процес руйнування природної структури білка (є необоротньою).

  1.  Функції білків.

Функції

Приклади білків

1. Будівельна (структурна).

Колаген (хрящі, сухожилки); еластин (зв’язки); остеїн (кістки); кератин (нігті, пір’я).

2. Скорчувальна (рухова).

Актин і міозин (м’язи); тубулін (війки, джгутики, мікротрубочки).

3. Захисна.

Імуноглобуліни (антитіла) впізнають і знешкоджують чужорідні тіла.Фібриноген, тромбопластин, тромбін (згортання крові).

4. Регуляторна.

Є гормони білкової природи, що регулюють обмін речовин. Інсулін – обмін глюкози.

5. Транспортна.

Білки транспортують О2 і СО2:

  •  у хребетних – гемоглобін;
  •  у безхребетних – гемоціанін;
  •  у мязах – міоглобін.

6. Енергетична.

1 г білка утворює 17,2 кДж енергії.

7. Запасаюча.

Альбумін – у пташиних яйцях; козеїн – у молоці ссавців.

8. Каталітична.

Ферменти – це білки, що пришвидшують хімічні реакції. Каталаза – пероксид водню.

9. Сигнальна.

Сигнальні біки під дією фізико-хімічних чинників змінюють свою природну структуру і таким чином передають сигнали в інші ділянки плазматичної мембрани або всередину клітини.

  1.  Ферменти та їх властивості.

Ферменти – білки, синтезовані клітиною прискорюють хімічні реакції, мають тритинну структуру (глобулярні білки).

Властивості ферментів:

  •  Пришвидшують реакції, але самі у цій реакції не витрачаються.
  •  Досить незначна кількість ферментів викликає перетворення великої кількості субстрату.
  •  Активність ферментів залежить від середовища, температури, тиску, концентрації субстрату та від самого ферменту.
  •  Дія ферменту вибіркова, тобто один фермент завжди каталізує одну реакцію.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73999. Деятельность тыла в Великой Отечественной войне. Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны 17.77 KB
  Партизанское движение в годы Великой Отечественной войны. Благодаря высокому уровню централизации государственного хозяйства в первые же месяцы войны удалось обеспечить его перестройку на военномобилизационный лад. Успех во многом определялся удачной организацией управления страной в условиях войны: при всех своих издержках советская система как раз и была предназначена для действия в условиях чрезвычайных обстоятельств для быстрой и решительной мобилизации имеющихся ресурсов и их перераспределения в соответствии с первоочередными...
74000. СССР во 2-й половине 50 - 1-й половине 80-х гг. XX в. От попыток либерализации к всеобщему кризису 22.46 KB
  Первые послевоенные годы принесли мало изменений в функционирование политической системы СССР. Будучи отражением реальной потребности в мобилизации сил для быстрого завершения восстановительных работ централизация в то же время подошла к своему пределу за которым она теряла всякую эффективность что отчетливо проявилось в нарастании кризисных явлений во всех сферах жизни СССР в начале 50х гг. Все это подводило руководящие круги СССР к осознанию необходимости преобразований.
74001. Основные направления и этапы внешней политики СССР в годы «холодной войны» 19.09 KB
  Основные направления и этапы внешней политики СССР в годы холодной войны. Победа СССР в войне значительно изменило его международное положение. СССР принял участие в создании ООН где ему было определено место одного из постоянных членов Совета безопасности.президент США сформулировал доктрину Трумена меры против экспансии СССР.
74002. Перестройка 1985 – 1990 годов 22.31 KB
  Именно эти меры положили начало развалу политической системы СССР поскольку именно партийная вертикаль обеспечивала реальное функционирование политической системы; советские органы были властью сугубо номинальной а потому оказались не готовы к выполнению возложенных на них полномочий. когда оппозиции удалось добиться отмены 6й статьи Конституции СССР закрепляющей особую роль КПСС в государственной системе СССР и внушительного представительства в ряде...
74003. Становление новой российской государственности в 1990-е годах 18.55 KB
  Распавшийся Советский Союз оставил весьма сложное наследство России в виде экономического кризиса всеобщего социального недовольства и наконец отсутствия реальной российской государственности. В условиях краха умеренной и консервативной моделей периода перестройки вполне естественной была победа весьма радикальной для России концепции демократического либеральнорыночного государства с ориентацией на западные страны. В принципе основные направления реформ к моменту их осуществления в России были уже испытаны в ряде государств Восточной...
74004. Основные этапы развития исторической науки в России XVIII – начале XX веков 20.07 KB
  Главною заслугою Миллера было собирание материалов по русской истории; его рукописи так наз. И исследования Миллера имели значение он был одним из первых ученых заинтересовавшихся позднейшими эпохами нашей истории им посвящены его труды: Опыт новейшей истории России и Известие о дворянах Российских. видное место трудами по русской истории занял и М.
74005. Основные этапы развития советской исторической науки 23.2 KB
  Начало новому этапу в развитии марксистской исторической мысли положили труды В. И. Ленина. Особенно большое значение для И. имела разработка Лениным теоретико-методологических основ общественных наук (в том числе исторической науки)...
74006. Влияние колониальной эксплуатации на традиционное общество в Индии в XIX – начале ХХ веках 23.77 KB
  Влияние колониальной эксплуатации на традиционное общество в Индии в XIX начале ХХ вв. Заключительным этапом средневековой истории Индии стало возвышение на ее севере в начале XVI в. Власть моголов в Индии укрепилась в годы полувекового правления Акбара 14521605 завоевавшего Бенгалию а вместе с ними и выход к морю. Таким образом в Индии XVIXVII вв.
74007. Кризис традиционной японской цивилизации в период сегуната Токугава(1603 - 1867) 20.34 KB
  Кризис традиционной японской цивилизации в период сегуната Токугава1603 1867 Политическое объединение Японии в начале XVII в. Однако объединение страны носило несколько условный характер так как в Японии продолжали существовать более 200 княжеств которые обладали известной степенью автономии. В Японии периода Токугава крупных городов насчитывалось семнадцать среди которых особое положение занимали Эдо Осака. С установлением власти Токугава в Японии широкое распространение получили конфуцианские идеи в интерпретации философа Чжу Си.