66293

Нуклеїнові кислоти. Генетичний код. АТФ

Конспект урока

Биология и генетика

Мета: поглибити знання про будову властивості та роль ДНК РНК АТФ в житті клітини і організму на прикладі наукових пошуків вчених їх самовідданості виховувати студентів. Обладнання: таблиці ДНК Генетичний код. ДНК дезоксирибонуклеїнова кислота. Самоподвоєння ДНК.

Украинкский

2014-08-16

91.5 KB

3 чел.

Тема: Нуклеїнові кислоти. Генетичний код. АТФ

Мета: поглибити знання про будову, властивості та роль ДНК, РНК, АТФ в житті клітини і організму на прикладі наукових пошуків вчених, їх самовідданості виховувати студентів.

Обладнання: таблиці ДНК, Генетичний код.

План

  1.  Загальна характеристика нуклеїнових кислот.
  2.  ДНК (дезоксирибонуклеїнова кислота).
  3.  Самоподвоєння ДНК.
  4.  РНК (рибонуклеїнова кислота).
  5.  АТФ (аденозинтрифосфорна кислота).
  6.  Генетичний код.

  1.  Загальна характеристика нуклеїнових кислот.

Нуклеїнові кислоти (ДНК і РНК) – полімери, мономерами яких є нуклеотиди. Вперше виявлені Ф.Міллером в 1868 р. Ці сполуки містять: P, N, C, H, O і мають кислотні властивості.

  1.  ДНК .

Будова ДНК (за даними Д.Уотсона і Ф.Кріка 1953р.) являє собою два спірально закручені ланцюги. Діаметр спіралі 2 нм.

Будова нуклеотиду ДНК (існує 4 нуклеотиди, що відрізняються лише азотистими основами).

У 1950р. Чаргафф виявив такі закономірності кількісного вмісту залишків азотистих основ у її молекулі: число аденінових залишків у молекулі ДНК дорівнює числу тимінових , а гуанінових – числу цитозинових.

Просторова структура ДНК і РНК – первинна структура – певна послідовність розташування нуклеотидів.

Геометрична будова молекул нуклеотидів така: дозволеним виявляється взаємодія А і Т, Г і У. Чітку відповідальність нуклеотидів у двох ланцюгах ДНК назвали комплементарністю. Відстань між сусідніми азотисними основами (або розмір одного нуклеотиду) становить 0,34 нм, крок спіралі – 3,4 нм і містить 10 пар основ.

  1.  Самоподвоєння ДНК.

Принцип комплементарності лежить в основі здатності молекули ДНК до самоподвоєння (реплікації).

Реплікація – це ферментативний процес і здійснюється напівконсервативним способом.

  1.  Подвійна спіраль ДНК розплітається під впливом ферменту ДНК – полімераза і утворюються два матричні ланцюги.
  2.  До кожного з ланцюгів за принципом комплементарності синтезуються дочірні ланцюги.

ДНК міститься в ядрі (складає хромосоми), мітохондріях, пластидах.

   

  1.  РНК.

РНК – складається з одного ланцюга, скрученого в спіраль (у вірусів є двоспіральні РНК).

Будова нуклеотиду РНК:

Типи РНК:

Ознаки

і-РНК (інформаційна)

р-РНК (рибосомна)

т-РНК (транспортна)

1. Вміст (%)

5%

85%

10%

2. Місце знаходження

Ядро, цитоплазма

рибосоми

Цитоплазма

3. Функції

Переписування інформації з ДНК

Структурна (забезпечує розташування і-РНК і т-РНК на рибосомі)

Транспорт амінокислот

  1.  АТФ.

АТФ – універсальне джерело енергії.

Будова нуклеотиду АТФ:

          фермент

АТФ              1 залишок фосфорної кислоти           АДФ + 42 кДж

                                                                                    (аденозин дифосфорна кислота)

          фермент

АТФ              2 залишки фосфорної кислоти            АМФ + 84 кДж

                                                                                     (аденозин монофосфорна кислота)

  1.  Генетичний код.

Генетичний код – це встановлення відповідності між певною послідовністю нуклеотидів ДНК (і-РНК) і амінокислотами у молекулі білка.

Властивості генетичного коду:

  1.  Кожна амінокислота кодується послідовністю трьох нуклеотидів і називається триплетом або кодоном.
  2.  Один триплет кодує лише одну амінокислоту (код однозначний).
  3.  Одна амінокислота може кодуватись одним, двома і більше триплетами нуклеотидів (код вироджений).
  4.  Код не переривається, кодони зчитуються один за одним (з однієї певної точки в одному напрямку).
  5.  Між генами існують “розділові знаки” – ділянки, які не несуть генетичної інформації, а лише відокремлюють одні гени від інших. Їх називають спейсерами.
  6.  У коді є триплети, що означають припинення синтезу одного поліпептидного ланцюга (так звані стоп-кодони).
  7.  Код є універсальним, єдиним для всіх живих організмів, які існують на Землі.

ГЕНЕТИЧНИЙ КОД

Перша

основа

Друга основа

Третя основа

У

Ц

А

Г

У

ФЕН

ФЕН

ЛЕЙ

ЛЕЙ

СЕР

СЕР

СЕР

СЕР

ТИР

ТИР

-

-

ЦИС

ЦИС

-

ТРИ

У

Ц

А

Г

Ц

ЛЕЙ

ЛЕЙ

ЛЕЙ

ЛЕЙ

ПРО

ПРО

ПРО

ПРО

ГІС

ГІС

ГЛН

ГЛН

АРГ

АРГ

АРГ

АРГ

У

Ц

А

Г

А

ІЛЕ

ІЛЕ

ІЛЕ

МЕТ

ТРЕ

ТРЕ

ТРЕ

ТРЕ

АСН

АСН

ЛІЗ

ЛІЗ

СЕР

СЕР

АРГ

АРГ

У

Ц

А

Г

Г

ВАЛ

ВАЛ

ВАЛ

ВАЛ

АЛА

АЛА

АЛА

АЛА

АСП

АСП

ГЛУ

ГЛУ

ГЛІ

ГЛІ

ГЛІ

ГЛІ

У

Ц

А

Г

+

Вуглевод дезоксирибоза

+

Три залишки фосфорної кислоти

Азотиста основа:

А – аденін;                         

+

Вуглевод рибоза

+

ри залишки фосфорної кислоти

Азотиста основа:

А – аденін;                         

У – урацил;

Г – гуанін;

Ц – цитозин.

А+Г=Т+Ц

Г=Ц

А=Т

Три залишки фосфорної кислоти

Вуглевод рибоза

+

+

Азотиста основа:

А – аденін;                         

Т – тимін;

Г – гуанін;

Ц – цитозин.

Використання енергії

Для синтезу необхідних для організму сполук, підтримання сталої температури тіла, мязової роботи, нервових процесів.

Для синтезу АТФ з АДФ і АМФ.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29462. Условно сходящиеся числовые ряды и теорема Римана 78.92 KB
  Если числовой ряд сходится а ряд составленный из абсолютных величин его членов расходится то исходный ряд называется условно неабсолютно сходящимся. Теорема Римана об условно сходящихся рядах помогает при вычислении суммы бесконечного ряда. Пусть ряд сходится условно тогда для любого числа S можно так поменять порядок суммирования что сумма нового ряда будет равна S.
29463. Признак Абеля, пример 33.9 KB
  Признак Абеля сходимости несобственных интегралов[править] Признак Абеля дает достаточные условия сходимости несобственного интеграла. Признак Абеля для несобственного интеграла Iрода для бесконечного промежутка. Признак Абеля для несобственного интеграла IIрода для функций с конечным числом разрывов.
29464. Признак Дирихл 50.3 KB
  Признак Дирихле теорема указывающая достаточные условия сходимости несобственных интегралов и суммируемостибесконечных рядов. Названа в честь немецкого математика ЛежёнаДирихле. Признак Дирихле сходимости несобственных интегралов первого рода Пусть выполнены условия: и имеет на ограниченную первообразную то есть ; функция ; .
29465. Метод среднего арифметического в числовых рядах 44.37 KB
  Утверждение: Сумма расходящегося ряда равна по методу средних арифметических. Итого и ряд имеет сумму по методу средних арифметических. [править]Необходимый признак Из предыдущего пункта вытекает необходимый признак: Утверждение: Если ряд суммируется методом средних арифметических то .
29466. Функциональные последовательности и функциональные ряды. Понятие равномерной сходимости 23.15 KB
  Понятие равномерной сходимости Равномерная сходимость функционального ряда Пусть функции комплексной переменной z. Важнейшим понятием для теории таких рядов является понятие равномерной сходимости. Желание избавится от z и приводит к понятию равномерной сходимости функционального ряда. Каждое значение x ∈ I для которого последовательность 3 имеет некоторый конечный предел принадлежит области сходимости этой последовательности.
29470. Необходимый признак сходимости(расходимости) гармонического ряда 23.45 KB
  Необходимый признак сходимостирасходимости гармонического ряда Необходимый признак сходимости ряда. Если то ряд расходится это достаточный признак расходимости ряда. Также следует запомнить понятие обобщенного гармонического ряда:1 Данный ряд расходится при . Еще раз подчеркиваю что почти во всех практических заданиях нам совершенно не важно чему равна сумма например ряда важен сам факт что он сходится.