ID: 66294

Название работы: Історія вивчення клітини. Клітинна теорія. Методи цитологічних досліджень. Прокаріоти, еукаріотичення клітини

Категория: Конспект урока

Предметная область: Биология и генетика

Описание: Мета: ознайомити студентів з історією вивчення клітини, методами цитологічних досліджень, сформулювати основні положення клітинної теорії; узагальнити, систематизувати та поглибити знання студентів про будову клітини прокаріот і еукаріот; на прикладі самовідданої праці вчених виховувати студентів.

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2014-08-16

Размер файла: 71.5 KB

Работу скачали: 2 чел.

Тема: Історія вивчення клітини. Клітинна теорія. Методи цитологічних досліджень. Прокаріоти, еукаріоти

Мета:.ознайомити студентів з історією вивчення клітини, методами цитологічних досліджень, сформулювати основні положення клітинної теорії; узагальнити, систематизувати та поглибити знання студентів про будову клітини прокаріот і еукаріот; на прикладі самовідданої праці вчених виховувати студентів.

План

1.  Історія вивчення клітини.
2.  Основні положення клітинної теорії.
3.  Методи цитологічних досліджень.
4.  Загальна характеристика клітини та її компонентів.
5.  Будова клітин прокаріот.
6.  Особливості процесів життєдіяльності прокаріот.

1.  Історія вивчення клітини.

Цитологія (від грец. “цитос” – сховище, клітина) – це наука, що вивчає будову, функціонування, еволюцію клітини.

Вчений	Внесок у дослідження клітини
Р.Гук (анг.), 1665 р.	Ввів термін “клітина”.
А.Левенгук (гол.), 1673 р.	Відкрив одноклітинні організми, еритроцити, удосконалив мікроскоп.
М.Шлейден, Т.Шванн (нім.), 1838-1839 рр.	Сформулювали основні положення клітинної теорії.
Р.Броун (анг.), 1833 р.	Довів, що неодмінним компонентом клітини є ядро.
К.Бер (ест.), 1827 р.	Відкрив яйцеклітину птахів і ссавців; довів, що багатоклітинні організми розвиваються з однієї заплідненої яйцеклітини.
Р.Вірхов (нім.), 1859 р.	Клітини розмножуются поділом.

1.  Основні положення клітинної теорії.
2.  Клітина – елементарна одиниця будови і розвитку всіх організмів.
3.  Клітини всіх одноклітинних та багатоклітинних організмів подібні за походженням, будовою, хімічним складом, проявами життєдіяльності.
4.  Кожна нова клітина утворюється шляхом поділу материнської.
5.  У багатоклітинних організмів, що розвиваються з однієї клітини – зиготи, спори, різні типи клітин формуються завдяки їх спеціалізації протягом індивідуального розвитку особин та утворюють тканини.
6.  Із тканин складаються органи, що тісно пов’язані між собою і підпорядковані нервово-регулярним та імунним регуляціям.

1.  Методи цитологічних досліджень.
2.  Світлова мікроскопія. Вивчається загальний план будови клітин та їх органел.
3.  Електронна мікроскопія. Здатна збільшувати зображення в сотні тисяч разів. Препарати обробляють важкими металами, після чого органели набувають рідкого ступеня поглинання електронів і тому виділяються на екрані або фотоплівці.
4.   Прижиттєвого вивчення. Під світловим мікроскопом спостерігають загальну будову життєвої клітини і процеси її життєдіяльності.
5.  Метод мічених атомів. До клітини вводять речовину, в якій один із атомів певного елемента заміщений його радіоактивним ізотопом. За допомогою особливих приладів можна прослідкувати за міграцією цих речовин, їх перетворенням, виявити локалізацію і характер біохімічних процесів.
6.  Мікрохірургії. За допомогою мікроманіпулятора можна проводити операції на живій клітині (вводити або видаляти органели, речовини).
7.  Заморожування. Тканини заморожують рідким азотом або гелієм в умовах вакууму  знаступним зневодненням. Це дозволяє вивчати клітину неушкодженою.
8.  Цитохімічного аналізу. Певні реактиви вибірково фарбують різні речовиини, органели та їх компоненти, які входять до складу цитоплазми.
9.  Центрифугування. Клітини подріблюють і в особливих пробірках поміщають в центрифугу. При дуже швидких обертах центрифуги органели осідатимуть пошарово: щільні – знизу, а менш щільні – зверху. Ці шари розділяють і окремо вивчають.

   

1.  Загальна характеристика клітини та її компонентів.

Клітина – найменша структурно-функціональна одиниця живого організму.

Кількість клітин у різних організмів різна. За формою клітини бувають теж різні. Їх форма пов’язана з функціями, а також залежить від взаємовідношень з іншими клітинами. Лише анебоїдні клітини (напр. лейкоцити) не мають сталої форми. Клітини мають різну масу, розміри.

Структура клітин та її компонентів

•  Поверхневий апарат утворений плазматичною мембраною, надмембранними і підмембранними структурами.
•  Цитоплазма – внутрішнє середовище клітини, що міститься між плазматичною мембраною і ядром (колоїдний розчин з органічних і мінерадьних речовин), містить органели і включення.
•  Органели – постійні клітинні структури, що виконують певні функції.
•  Цитоскелет – система мікротрубочок і мікрониточок, що є опорою клітини і бере участь у її русі.
•  Включення – запасні речовини чи продукти обміну речовин, які знаходяться в цитоплазмі; є резервом їжі та енергії.

1.  Будова клітин прокаріот.

Клітина оточена оболонкою.яка зверху покрита слизовою капсулою, що захищає клітину від несприятливих умов середовища. Під оболонкою – плазматична мембрана. У цитоплазмі:

•  Мембранні структури, що виконують роізні функції (це аналоги органел).
•  Хроматофори – округлі мембранні структури, що містять округлі синтезуючі пігменти.
•  Рибосоми.
•  Включення.
•  Ядерна речовина, що містить кільцеву молекулу ДНК.

У деяких прокаріотів є органели руху – один чи кілька джгутиків.

1.  Особливості процесів життєдіяльності прокаріот.

III. Розмноження – нестатеве (поділом).

IV. Спороутворення. За несприятливих умов бактерії ущільнюються, втрачають воду, переходять в стан спокою до появи сприятливих умов.

Організми

Еукаріоти

(організми, клітини яких мають чітко сформоване ядро, оточене двома мембранами)

Анаероби

(живуть в безкисневому середовищі)

Аероби

(дихають вільним атмосферним киснем)

II. Дихання

Прокаріоти

(найрозповсюдженіша група організмів, об’єднана у надцарство, до якого належать різні групи бактерій і ціанобактерій) Не мають чітко сформованого ядра. Різні за формою і поділяються на: коки, бацили, вібріони, епірили.

Організми

Колоніальні

(складаються з багатьох клітин одного чи кількох типів; кожна з них функціонує незалежно від інших.)

Приклад: вольвокс.

Багатоклітинні

(Складаються з багатьох клітин, які тісно взаємодіють між собою. Вони відрізняються за будовою, функціями і утворюють тканини, органи, системи органів. У багатоклітинних організм діє як єдине ціле,а клітина – складова частина.)

Одноклітинні

(Складаються з однієї клітини, в якій відбуваються всі процеси життєдіяльності.)

Приклад: амеба, мукор.

Гетеротрофи

(живляться готовими органічними речовинами)

Автотрофи

(утворюють органічні речовини з з неорганічних під час фотосинтезу)

I. Живлення