66295

Поверхневий апарат. Цитоплазма. Цитоскелет. Включення. Органели руху. Немембранні органели

Конспект урока

Биология и генетика

Мета: вивчити хімічний склад мембран, встановити взаємозв’язок між будовою і функціями клітинної мембрани; виходячи з особливостей хімічного складу і будови мембран, визначити застосування їх людиною.

Украинкский

2014-08-16

82 KB

12 чел.

Тема: Поверхневий апарат. Цитоплазма. Цитоскелет. Включення. Органели руху. Немембранні органели

Мета: вивчити хімічний склад мембран, встановити взаємозв’язок між будовою і функціями клітинної мембрани; виходячи з особливостей хімічного складу і будови мембран, визначити застосування їх людиною. Зробити порівняльну характеристику надмембранного комплексу клітин різних надцарств і царств. Ознайомити студентів із складом, структурою цитоплазми, її компонентами. Вивчити будову та функції немембранних органел, органел руху.

План

  1.  Загальна характеристика клітинних мембран.
  2.  Функції плазматичної мембрани.
  3.  Цитоплазма.
  4.  Цитоскелет.
  5.  Органели руху.
  6.  Немембранні органели:
  7.  рибосоми;
  8.  клітинний центр.

  1.  Загальна характеристика клітинних мембран.

Поверхневий апарат (оболонка) – складається з плазматичної мембрани, надмембранних і підмембранних структур.

Функції:

  •  відмежовує внутрішній вміст клітини, захищає цого від зовнішнього середовиша;
  •  забезпечує обмін речовин між клітиною і довкіллям.

Поверхневий апарат клітин у різних груп організмів має відмінності.

У клітинах деяких організмів (евглена, інфузорія, круглі черви) оболонка жорстка – містить пелікулу (комплекс, що складається з клітинної мембрани і структур, розташованих під нею у зовнішньому шарі цитоплазми).

  1.  Функції плазматичної мембрани.
  2.  Визначає розмір клітини (міцна і еластична).
  3.  Хвилеподібно рухається , сприяючи пересуванню молекул по її поверхні.
  4.  Транспортна.
    •  Дифузія – процес, під час якого речовини проникають через мембрану крізь певні ділянки або пори внаслідок хаотичного теплового руху молекул без затрат енергіїї.
    •  

  1.  Ферментативна (на мембрані є ферменти, що регулюють обмін речовин та енергії).
  2.  Захисна (на мембрані є антитіла, що впізнають і знешкоджують антигени).
  3.  Сигнальна (сигнальні білки під дією фізико-хімічних чинників змінюють природну структуру і передають сигнали в клітину).
  4.  Плазматична мембрана забезпечує міжклітинні контакти у багатоклітинних організмів.
  5.  Бере участь у взаємоперетворенні різних форм енергії.

  1.  Цитоплазма.

Цитоплазма – внутрішній вміст клітини за винятком ядра.

   

  1.  Цитоскелет.

  1.  Органели руху.

  1.  Немембранні органели.
  •  Рибосоми – немембранні органели, що складаються з двох субодиниць (великої та малої). Кожна субодиниця складається з білка та р-РНК. Розташовані на ЕПС. Утворюються у ядерці. Функції – біосинтез білка.
  •  Клітинний центр складається з двох центріолей, що мають вигляд порожнистого циліндра, який містить дев’ять триплетів мікротрубочок. Міститься в клітинах тварин. Часто відсутні у вищих рослин, грибів, водоростей, найпростіших.

Функції (остаточно не зясовані):

  1.  Бере участь у формуванні веретена поділу.
  2.  Утворює мікротрубочки цитоплазми.
  3.  Формує війки, джгутики.


Фагоцитоз

(поглинання твердих частинок)

У тварин – глікокалікс (тонкий і еластичний, складається з хітину і білків)

У рослин – клітинна стінка (товстий шар целюлози або клітковини)

Надмембранні комплекси

(відмінності)

Піноцитоз

(поглинання рідини)

Ендоцитоз

У прокаріот – клітинна стінка (побудована з муреїну – високомолекулярної сполуки, а також входять білки, ліпополісахариди, ліпіди)

У грибів – клітинна стінка (товста, скл. з целюлози, хітину, глікогену, генних пігментів тощо)

Війки                                                  Джгутики

(тоненькі вирости цитоплазми, вкриті плазматичною мембраною, всередині містять мікротрубочки; рухаються за рахунок вивільнення енергії АТФ)

Псевдоподії

(тимчасові вирости цитоплазми, що виникають завдяки її рухові)

Функції:

  •  Рух.
  •  Фагоцитоз.

Органели руху

Цитоплазма

Гіалоплазма (матрикс цитоплазми)

вода

неорганічні речовини

органічні речовини

Включення – це запасні поживні речовини, щоє резервом їжі та енергії в клітині. Містяться в цитоплазмі та клітинному сокові вакуолей. Можуть бути в твердому та рідкому стані. Під дією ферментів розщеплюються на сполуки, що беруть участь в обміні речовин та енергії.

Органели

Одномембранні (ЕПС, комплекс Гольджї, лізосоми, вакуолі).

Двомембранні (мітохондрії, пластиди).

Немембранні (рибосоми, клітинний центр).

Стан гіалоплазми

Гель(драглиста речовина)

Золь (рідина)

Функції:

  •  Об’єднує всі клітинні структури, забезпечує їх взаємодію.
  •  Забезпечує транспорт речовин.
  •  Забезпечує процеси пластичного і енергетичного обміну.

Цитоплазма (у тварин)

Ектоплазма

(зовнішній шар цитоплазми, містить мікрониточки)

Ендоплазма

(внутрішній шар цитоплазми меншої густини, містить органели та включення)

Цитоскелет (опора клітини)

Мікрониточки(мікрофіламенти). Утворені із білків актину і міозину, об’єднуються в пучки, один кінець якого прикріплюється до мембрани, а інший – до органели. При збудженні тканини мікрониточки ковзають одна відночно одної, зближуючи чи віддаляючи прикріплені до їх кінців структури.

Мікротрубочки (порожнисті циліндричні структури). Утворені з білка тубуліну.

Функції:

  •  Беруть участь у формуванні веретена поділу.
  •  Беруть участь у внутрішньому транспорті речовин.
  •  Входять до складу війок, джгутиків, центріолей.

  1.  

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

74415. Покровные ткани 52 KB
  Кожица состоит из плотно сомкнутых клеток имеющих в плане у большинства растений более или менее извилистые очертания рис. У некоторых растений например у многих злаков кожица состоит из клеток нескольких типов рис. Оболочка эпидермальных клеток утолщается обычно неравномерно: в каждой клетке наиболее толста наружная стенка боковые стенки несколько тоньше внутренняя сравнительно тонка. Боковые и внутренние стенки клеток обычно имеют поры рис.
74416. ПРОВОДЯЩИЕ ПУЧКИ 36 KB
  Проводящие пучки нередко включают и иные ткани живую паренхиму млечники склеренхиму. Проводящие пучки сопровождаемые примыкающими к ним тяжами механической ткани обычно склеренхимы называются сосудисто-волокнистыми или армированными проводящими пучками. Проводящие пучки тянутся на значительном протяжении вдоль органа; ответвлениями и перемычками анастомозами они связываются в трехмерную сетку.
74417. МЕХАНИЧЕСКИЕ ТКАНИ - АРМАТУРА, ИЛИ СТЕРЕОМ 43 KB
  Эта ткань состоит из толстостенных клеток прозенхимной формы с заостренными концами с немногочисленными узкими простыми щелевидными порами в оболочке расположенными длинной осью под острым углом к продольной оси клетки рис. Сформировавшись клетки склеренхимы обычно теряют живое содержимое и их полости заполняются воздухом. Клетки склеренхимы называют еще толстостенными волокнами или просто волокнами.
74418. Бесполое и половое размножение мхов 33.5 KB
  Оплодотворение возможно лишь в воде часто покрывающей невысокие дерновинки мхов. Оплодотворенная яйцеклетка покрывается оболочкой начинает тотчас же делиться и дает спорофит сидящую на ножке коробочку который у мхов имеет специальное название спорогоний; в клетках его находится диплоидное число хромосом рис. Вначале из спор у лиственных мхов вырастают ветвистые нити похожие на водоросли и называемые протонемой; на них образуются почки каждая из которых может дать листостебельный мох развивающий впоследствии снова половые органы ...
74419. Образовательные ткани 37 KB
  В отличие от животных высшие растения растут и образуют новые клетки в течение всей своей жизни, хотя обычно с некоторыми перерывами. У многих растений средних широт, например, перерывы (периоды покоя) обусловливаются наступлением зимнего периода покоя.
74420. Определение цветка. Части цветка 38 KB
  Главный или боковые часто очень укороченные стебли и никогда не образуется на листьях. Ось цветка укороченная стеблевая часть его называется цветоложемили тором...
74421. ОСОБЫЕ ТИПЫ ПРИРОСТА СТЕБЛЕЙ В ТОЛЩИНУ 30.5 KB
  Общей чертой строения стебля лиан является раздробленность древесинного тела на участки с мягкими податливыми паренхимными участками в промежутках. На рисунке 156 слева изображена схема поперечного сечения молодого четырехлетнего стебля лианы из семейства бигнониевых. Хорошо видно что в четырех участках стебля древесины откладывается значительно меньше чем луба и паренхимы. Это создает необходимую для этих экологических форм растений гибкость стебля.
74422. Первичная кора корня 36 KB
  У большинства двудольных и голосеменных в связи с вторичным утолщением корня происходит также сбрасывание всей первичной коры поэтому экзодерма не бывает резко выражена. Величина клеток обычно возрастает в направлении от экзодермы к средней части первичной коры а затем уменьшается в направлении к эндодерме рис. У некоторых растений у касатика опробковению подвергаются кроме экзодермы еще 23 наружных слоя первичной коры.
74423. СТРОЕНИЕ СТЕБЛЯ ОДНОДОЛЬНЫХ 38.5 KB
  У большинства однодольных система листовых следов определяет основные черты анатомического строения стеблей в гораздо большей мере нежели у голосеменных и двудольных что отчасти объясняется отсутствием вторичного прироста. Из основания каждого листа у однодольных в стебель входит значительное число закрытых проводящих пучков коллатерального строения. Таким образом все сосудистые пучки однодольных представляют собой листовые следы.