66302

Ядро. Клітинний цикл. Мітоз. Хромосоми. Каріотип

Конспект урока

Биология и генетика

Мета: вивчити будову ядра хромосоми їх роль в клітині та житті; дати поняття про каріотип різні види хромосом; поглибити та систематизувати знання студентів про будову клітини; встановити подібність та відмінність рослинних та тваринних клітин зробити еволюційні висновки.

Украинкский

2014-08-16

92.5 KB

4 чел.

Тема: Ядро. Клітинний цикл. Мітоз. Хромосоми. Каріотип

Мета: вивчити будову ядра, хромосоми, їх роль в клітині та житті; дати поняття про каріотип, різні види хромосом; поглибити та систематизувати знання студентів про будову клітини; встановити подібність та відмінність рослинних та тваринних клітин, зробити еволюційні висновки.

План

  1.  Будова і функції ядра.
  2.  Клітинний цикл.
  3.  Інтерфаза.
  4.  Фази мітозу.
  5.  Будова і склад хромосом.
  6.  Поняття про каріотип.

  1.  Будова і функції ядра.

Ядро – головний органоїд, який несе у собі спадкову інформацію і здійснює контроль за роботою всієї клітини.

Ядра бувають різні за формою, розміром.

Зовнішня і внутрішня мембрани з'єднанів

області ядерних пор. Функції: забезпечує

обмін речовин між ядром і цитоплазмою;

зниккає під час поділу.

Функції ядра:

  •  Ядро зберігає спадкову інформацію і передає її дочірним клітинам під час поділу.
  •  В ядрах відбувається формування рибосом за участі ядерець.
    1.  Клітинний цикл.

Клітинний цикл – це період існування клітини від одного поділу до іншого. Складається з періодів поділу і перерви між ними – інтерфази.

  1.  Інтерфаза.

Інтерфаза – це період зростання і активного функціонування клітини.

Процеси, що відбуваються під час інтерфази:

  •  реплікація ДНК;
  •  активний синтез білків, необхідних для процесу поділу;
  •  збільшення кількості деяких органел (мітохондрій, пластидів, розростання ЕПС);
  •  нагромадження енергії у вигляді молекул АТФ;
  •  подвоєння клітинного центру (у тварин).

  1.  Фази мітозу.

Фази мітозу

Профаза

(найдовша)

Метафаза

(підготовка до поділу)

Анафаза

(поділ клітини)

Телофаза

  •  спіралізація ДНК, хроматиди стають товстими, помітними під мікроскопом;
  •  зникають ядерця;
  •  розчиняється ядерна оболонка (хромосоми потрапляють в цитоплазму);
  •  центріолі клітинного центру розходяться до полюсів клітини.
  •  формується веретено поділу (утв. з мікротрубочок);
  •  хроматиди прикріплюються до мікротрубочок веретена поділу;
  •  хромосоми шикуються по екватору.
  •  нитки веретена поділу скорочуються і розтягубть хроматиди по різних полюсах клітини;
  •  хроматиди стають хромосомами;
  •  біля кожного полюса збирається диплоїдний (подвійний набір хромосом).
  •  відбувається деспіралізація ДНК;
  •  утворюється ядерна оболонка;
  •  зникають нитки веретена поділу;
  •  формується клітинна перегородка, що ділить цитоплазму на дві дочірні клітини.

Ендомітоз – поділ, під час якого всі фази мітозу відбуваються всередині ядерної оболонки, яка не зникає; веретено поділу не утворюється (амеба).

Амітоз – поділ, внаслідок якого ядро ділиться навпіл, і частини ядра розподіляються між дочірними клітинами.

Значення мітозу:

Забезпечує точну передачу спадкової інформації дочірним клітинам.

  1.  Будова і склад хромосом.

Хромосоми – це ядерні органели, в яких розміщені гени.

 

Будова хромосом

Хромосома складається з двох повздовжніх функціонуючих одиниць – хроматид. Хроматиди сполучаються між собою в зоні первинної перетяжки, яка поділяє хромосому на дві ділянки – плечі. Якщо перетяжка розташована посередині і плечі однакові за розмірами, то хромосома називається рівноплечевою. Якщо розміри плечей неоднакові – хромосома нерівноплечева. У ділянці первинної перетяжки є отвір – центромера.

Деякі хромосоми мають вторинну пертяжку, де знаходяться гени, що відповідають за утворення ядерець.

  1.  Поняття про каріотип.

Каріотип – це певний набір хромосом кожної еукаріотичної клітини.


ядерце

мейоз

(два послідовні поділи, з утворенням чотирьох клітин, хромосомний набір кожної з яких удвічі менший, ніж в материнській), статеві клітини.

Типи ядер

хроматин

Багатоядерні (містять декілька ядер).Наприклад: інфузорії, м’язові волокна, клітини печінки, гриби.

Клітини

удова ядра

вегетативне 

(регулюють синтез білків)

генеративне 

(забезпечують зберігання і передачу спадкової інформації)

міжмембранний простір

мітоз

(поділ материнської клітини на дві дочірні, кожна з яких має однаковий з материнською набір хромосом), нестатеві клітини.

Види поділу

Безядерні (не мають ядра). Наприклад: еритроцити, кришталики ока.

Одноядерні

(мають одне ядро)

внутрішня мембрана

зовнішня мембрана

Внутрішнє середовище

Поверхневий апарат

Диплоїний (2n) –

подвійний. Кожна хромосома має собі пару, подібну за формою і розмірами.

Наприклад: нестатеві клітини.

Гаплоїдний (1n)

одинарний набір хромосом (всі хромосоми відрізняються між собою).

Наприклад: статеві клітини.

Каріотип

аутосоми 

(нестатеві)

гетерохромосоми

(статеві хромосоми – відрізняються за будовою)

Хромосоми

Негомологічні 

(хромосоми різних пар)

гомологічні

(хромосоми однієї пари)

Хромосоми

Поліплоїдний (3n і більше).

Число гомологічних хромосом перевищує два.

ферменти

РНК

ядерні білки

ДНК

Склад хромосом

ядерний сік (каріоплазма).

За складом подібний до цитоплазми.

РНК

білок

гранули (попередники субодиниць рибосом)

ДНК

білки

(гістоли)

брунькування

(поділ материнської клітини на дві дочірні, одна з яких більша за розмірами, інша – менша), дріжді.

Множинний поділ

(ядро материнської клітини ділиться багато разів, а потім навколо кожного з них цитоплазматичною мембраною відокремлюються ділянки цитоплазми), малерійний плазмодій, в еритроцитах крові.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

36205. Естественные и искусственные основания зданий (классификация грунтов) 32.5 KB
  Классификация грунтов: Скальные грунты залегают в виде сплошного массива. Эти грунты несжимаемы водоустойчивы и при отсутствии трещин и пустот являются наиболее прочными и надежными основаниями. Менее прочны скальные грунты залегающие в виде трещиноватых слоев образующих подобие сухой кладки. Крупнообломочные грунты это несвязные обломки скальных пород с преобладанием по массе свыше 50 частиц размером более 2мм.
36206. Фундаменты малоэтажных зданий (конструкции, материалы) 188.22 KB
  Фундаменты малоэтажных зданий конструкции материалы Фундамент конструктивный элемент здания воспринимающий нагрузку от наземной части здания и передающий ее на основание. с подушкой3трапецеидальной формы4ступенчатый высота ступени больше или равно 30 см Фундаменты малоэтажных жилых зданий...
36207. Деревянные конструкции. Принцип фахверковой стены. Вопросы ее утепления и облицовки 51 KB
  Фахверковые дома имеют жёсткий несущий каркас из : стоек вертикальных элементов балок горизонтальных элементов раскосов диагональных элементов которые и являются основной отличительной особенностью конструкции фахверка. В основном применяются конструкции позволяющие создать большую площадь остекления что зрительно создает эффект растворения границы интерьера сближая человека с природой. В основном несущие элементы конструкции фахверка покрывают защитным составом позволяющим сохранять древесину сухой трудновоспламеняемой и...
36208. КАМЕННЫЕ КОНСТРУКЦИИ ОДНОСЛОЙНЫЕ И МНОГОСЛОЙНЫЕ КОНСТРУКЦИИ НЕСУЩИХ СТЕН 159 KB
  Стены основные элементы конструкции здания. Несущая стена является естественным продолжением и неотъемлемым элементом конструкции здания служит опорой для балок или бетонных плит потолочного перекрытия. Наружные стены могут быть однослойной или слоистой конструкции.
36209. Задачи дискретной оптимизации. Основные точные методы дискретной оптимизации: поиск с возвратом, динамическое программирование, метод ветвей и границ. Приближённые методы дискретной оптимизации: жадный алгоритм, метод локальных вариаций 126.5 KB
  Тогда в терминах ЦЧЛП задача о рюкзаке может быть сформулирована так: найти максимум линейной функции при ограничениях хj  0 . Найти кратчайший маршрут коммивояжера бродячего торговца начинающийся и заканчивающийся в заданном городе и проходящий через все города. Воспользовавшись им при k = n 1 1 можно найти Q х0 оптимальное значение критерия эффективности. Зная х1 можно найти оптимальное управление на 2й стадии и т.
36210. Языки описания выбора. Процедуры выбора при критериальном описании: скалярно-оптимизационный механизм выбора, человеко-машинные процедуры, мажоритарные схемы 73.5 KB
  Процедуры выбора при критериальном описании: скалярнооптимизационный механизм выбора человекомашинные процедуры мажоритарные схемы. Как любая теория теория выбора начинается с языка описания. К настоящему времени сложилось три основных языка описания выбора: критериальный язык; язык бинарных отношений; язык функций выбора.
36211. Классы численных методов построения множеств неулучшаемых решений. Основные теоремы для поточечных методов и алгоритма последовательного выбора 31.5 KB
  Процедуры первой группы осуществляют поочередный поиск отдельных неулучшаемых точек как решений вспомогательных скалярных задач. В них на каждой итерации получается целое множество âнеплохихâ точек которое на последующих шагах постепенно улучшается. Генератор на каждой итерации порождает набор точек zk а ФВ осуществляет отбор в некотором смысле лучших из них: Генератор множеств точек zk Функция выбора С Для организации выбора необходимо произвести парные сравнения исходных вариантов и отбросить те из...
36212. Эффективные и слабо-эффективные решения. Поточечные методы поиска слабо-эффективных решений и оценок. Линейная свёртка, теорема Карлина. Логическая свёртка, теорема Гермейера. Геометрический смысл теорем Карлина и Гермейера 79.5 KB
  Поточечные методы поиска слабоэффективных решений и оценок. Решения или оценки называются эффективными слабоэффективными если они неулучшаемы по отношению Парето Слейтера. Поиск слабоэффективных решений или оценок поточечными методами базируется на основной теореме 2.
36213. Метод наименьших квадратов (МНК). Теорема Гаусса-Маркова. Анализ уравнения регрессии посредством коэффициента детерминации и остаточной дисперсии. МНК-прогноз 112.5 KB
  МНКпрогноз. Согласно методу наименьших квадратов МНК эти оценки находят из условия минимума функции Qb = где уi наблюдаемое значение выходного параметра в iм эксперименте.1 МНКоценок и представляет прежде всего теоретический интерес.