66302

Ядро. Клітинний цикл. Мітоз. Хромосоми. Каріотип

Конспект урока

Биология и генетика

Мета: вивчити будову ядра хромосоми їх роль в клітині та житті; дати поняття про каріотип різні види хромосом; поглибити та систематизувати знання студентів про будову клітини; встановити подібність та відмінність рослинних та тваринних клітин зробити еволюційні висновки.

Украинкский

2014-08-16

92.5 KB

4 чел.

Тема: Ядро. Клітинний цикл. Мітоз. Хромосоми. Каріотип

Мета: вивчити будову ядра, хромосоми, їх роль в клітині та житті; дати поняття про каріотип, різні види хромосом; поглибити та систематизувати знання студентів про будову клітини; встановити подібність та відмінність рослинних та тваринних клітин, зробити еволюційні висновки.

План

  1.  Будова і функції ядра.
  2.  Клітинний цикл.
  3.  Інтерфаза.
  4.  Фази мітозу.
  5.  Будова і склад хромосом.
  6.  Поняття про каріотип.

  1.  Будова і функції ядра.

Ядро – головний органоїд, який несе у собі спадкову інформацію і здійснює контроль за роботою всієї клітини.

Ядра бувають різні за формою, розміром.

Зовнішня і внутрішня мембрани з'єднанів

області ядерних пор. Функції: забезпечує

обмін речовин між ядром і цитоплазмою;

зниккає під час поділу.

Функції ядра:

  •  Ядро зберігає спадкову інформацію і передає її дочірним клітинам під час поділу.
  •  В ядрах відбувається формування рибосом за участі ядерець.
    1.  Клітинний цикл.

Клітинний цикл – це період існування клітини від одного поділу до іншого. Складається з періодів поділу і перерви між ними – інтерфази.

  1.  Інтерфаза.

Інтерфаза – це період зростання і активного функціонування клітини.

Процеси, що відбуваються під час інтерфази:

  •  реплікація ДНК;
  •  активний синтез білків, необхідних для процесу поділу;
  •  збільшення кількості деяких органел (мітохондрій, пластидів, розростання ЕПС);
  •  нагромадження енергії у вигляді молекул АТФ;
  •  подвоєння клітинного центру (у тварин).

  1.  Фази мітозу.

Фази мітозу

Профаза

(найдовша)

Метафаза

(підготовка до поділу)

Анафаза

(поділ клітини)

Телофаза

  •  спіралізація ДНК, хроматиди стають товстими, помітними під мікроскопом;
  •  зникають ядерця;
  •  розчиняється ядерна оболонка (хромосоми потрапляють в цитоплазму);
  •  центріолі клітинного центру розходяться до полюсів клітини.
  •  формується веретено поділу (утв. з мікротрубочок);
  •  хроматиди прикріплюються до мікротрубочок веретена поділу;
  •  хромосоми шикуються по екватору.
  •  нитки веретена поділу скорочуються і розтягубть хроматиди по різних полюсах клітини;
  •  хроматиди стають хромосомами;
  •  біля кожного полюса збирається диплоїдний (подвійний набір хромосом).
  •  відбувається деспіралізація ДНК;
  •  утворюється ядерна оболонка;
  •  зникають нитки веретена поділу;
  •  формується клітинна перегородка, що ділить цитоплазму на дві дочірні клітини.

Ендомітоз – поділ, під час якого всі фази мітозу відбуваються всередині ядерної оболонки, яка не зникає; веретено поділу не утворюється (амеба).

Амітоз – поділ, внаслідок якого ядро ділиться навпіл, і частини ядра розподіляються між дочірними клітинами.

Значення мітозу:

Забезпечує точну передачу спадкової інформації дочірним клітинам.

  1.  Будова і склад хромосом.

Хромосоми – це ядерні органели, в яких розміщені гени.

 

Будова хромосом

Хромосома складається з двох повздовжніх функціонуючих одиниць – хроматид. Хроматиди сполучаються між собою в зоні первинної перетяжки, яка поділяє хромосому на дві ділянки – плечі. Якщо перетяжка розташована посередині і плечі однакові за розмірами, то хромосома називається рівноплечевою. Якщо розміри плечей неоднакові – хромосома нерівноплечева. У ділянці первинної перетяжки є отвір – центромера.

Деякі хромосоми мають вторинну пертяжку, де знаходяться гени, що відповідають за утворення ядерець.

  1.  Поняття про каріотип.

Каріотип – це певний набір хромосом кожної еукаріотичної клітини.


ядерце

мейоз

(два послідовні поділи, з утворенням чотирьох клітин, хромосомний набір кожної з яких удвічі менший, ніж в материнській), статеві клітини.

Типи ядер

хроматин

Багатоядерні (містять декілька ядер).Наприклад: інфузорії, м’язові волокна, клітини печінки, гриби.

Клітини

удова ядра

вегетативне 

(регулюють синтез білків)

генеративне 

(забезпечують зберігання і передачу спадкової інформації)

міжмембранний простір

мітоз

(поділ материнської клітини на дві дочірні, кожна з яких має однаковий з материнською набір хромосом), нестатеві клітини.

Види поділу

Безядерні (не мають ядра). Наприклад: еритроцити, кришталики ока.

Одноядерні

(мають одне ядро)

внутрішня мембрана

зовнішня мембрана

Внутрішнє середовище

Поверхневий апарат

Диплоїний (2n) –

подвійний. Кожна хромосома має собі пару, подібну за формою і розмірами.

Наприклад: нестатеві клітини.

Гаплоїдний (1n)

одинарний набір хромосом (всі хромосоми відрізняються між собою).

Наприклад: статеві клітини.

Каріотип

аутосоми 

(нестатеві)

гетерохромосоми

(статеві хромосоми – відрізняються за будовою)

Хромосоми

Негомологічні 

(хромосоми різних пар)

гомологічні

(хромосоми однієї пари)

Хромосоми

Поліплоїдний (3n і більше).

Число гомологічних хромосом перевищує два.

ферменти

РНК

ядерні білки

ДНК

Склад хромосом

ядерний сік (каріоплазма).

За складом подібний до цитоплазми.

РНК

білок

гранули (попередники субодиниць рибосом)

ДНК

білки

(гістоли)

брунькування

(поділ материнської клітини на дві дочірні, одна з яких більша за розмірами, інша – менша), дріжді.

Множинний поділ

(ядро материнської клітини ділиться багато разів, а потім навколо кожного з них цитоплазматичною мембраною відокремлюються ділянки цитоплазми), малерійний плазмодій, в еритроцитах крові.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25211. Основи метафізики звичаїв (моральності) 26.5 KB
  Основи метафізики звичаїв моральності Основи метафізики звичаїв 1785 входить до циклу праць в яких Кант висвітлює основні положення своєї практичної філософії. Головна мета роботи встановлення вищого принципу моральності. Шлях реалізації мети потрійний перехід: від повсякденного моральнісного пізнання до філософського від популярної моральної філософії до метафізики моральності і від метафізики моральності до критики чистого практичного розуму. Обґрунтовання поняття метафізики моральності.
25212. Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме 28 KB
  Неоднорідність і роздвоєність свідомості: усідомлюване і позасвідоме Формування ідеї неоднорідності психіки і наявності такого важливого її виміру як позасвідоме має тривалу історію. Свідоме Я і позасвідоме Воно Фройд повязує з фотографічним відбитком і негативом. Позасвідоме віддає свідомості частину свого внутрішнього змісту тієї різноманітої інформації якою воно володіє. Проте далеко не все чим володіє позасвідоме може усвідомлюватися оскільки свідомості властиві агресивність консервативність які перешкоджають сприйняттю змісту...
25213. Гелен Систематика антропології 23.5 KB
  Людина є біологічно недосконалою істотою оскільки їй не вистачає інстинктів. Людина це істота визначена своїми недоліками. Людина приречена до діяльної активності що реалізується в різних формах культури. Щоб вижити людина має пристосувати свою безпорадність собі ж на користь.
25214. Комунікативна філософія: методологічні засновки, основні поняття та дослідницькі перспективи 25.5 KB
  Комунікативна філософія: методологічні засновки основні поняття та дослідницькі перспективи Робота Теорії комунікативної дії Ю. Філософ виводить поняття комунікативної дії. Ціллю даного типу соціальної дії є вільна згода діячів для досягнення спільних цілей в певній ситуації. Вона відрізняється тим що може включати в себе координацію зусиль учасників дії спрямовану лише на те щоб примусити інших сприяти досягненню своєї цілі комунікативна дія передбачає досягнення взаєморозуміння між учасниками дії відносно всіх критеріїв...
25215. Дискурсивна легітимація політичного ладу в політичній філософії 25.5 KB
  Дві перспективи для прояснення смислу та функцій дискурсивної етики: 1. показує актуальність і спроможність дискурсивної етики необхідність співвідповідальності всіх нас за наслідки нашої колективної діяльності. чи можуть відмінні одна від одної раціональні моралі права і політика бути обгруновані за допомогою дискурсивної етики. Автор намагається побудувати архітектоніку відношення дискурсивної етики права і політики.
25216. Теорія і факт в науковому пізнанні 31.5 KB
  В сучасній епістемології можна виділити дві точки зору на співвідношення теорії та факту. Фактуалізм. В фактуалістському тлумаченні факти поглинають теорію. Це є лінгвістичний компонент факту.
25217. Кант і Гегель про джерело діалектичних суперечностей 30 KB
  Причина поняття абсолютного нескінченного належить світу речей в собі теза застосовується до світу досвіду де наявне лише скінченне обумовлене та скінчене. В діалектиці Гегеля поняття антиномії було перетворене в поняття протирічча що синтетично вирішується. Гегель намагався показати що походження багатоманітного з єдиного може бути предм етом раціонального пізнання інтрументом якогоє логічне мислення основною формою поняття. Оскільки поняття з сомого початку є тотожністю протилежностей то саморозвитток поняття підкоряється...
25218. Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості 22.5 KB
  Інтенціональність як універсальна характеристика свідомості Інтенціональність означає напруженість спрямованість. Інтенційність традиційно вважається характеристикою свідомості. Інтенційність підкреслює цілісність свідомості. Не буває свідомості самої по собі.
25219. Типологія знання. Особливості наукового пізнання 25 KB
  Особливості наукового пізнання. Знання форма духовного засвоєння результатів пізнання процесу відображення дійсності що характеризується усвідомленням їх істинності. Рефлексія відображення термін для позначення такої риси людського пізнання як дослідження самого пізнавального акту діяльності самопізнання що дає змогу розкрити специфіку духовного світу людини. пізнання наук.