66302

Ядро. Клітинний цикл. Мітоз. Хромосоми. Каріотип

Конспект урока

Биология и генетика

Мета: вивчити будову ядра хромосоми їх роль в клітині та житті; дати поняття про каріотип різні види хромосом; поглибити та систематизувати знання студентів про будову клітини; встановити подібність та відмінність рослинних та тваринних клітин зробити еволюційні висновки.

Украинкский

2014-08-16

92.5 KB

4 чел.

Тема: Ядро. Клітинний цикл. Мітоз. Хромосоми. Каріотип

Мета: вивчити будову ядра, хромосоми, їх роль в клітині та житті; дати поняття про каріотип, різні види хромосом; поглибити та систематизувати знання студентів про будову клітини; встановити подібність та відмінність рослинних та тваринних клітин, зробити еволюційні висновки.

План

  1.  Будова і функції ядра.
  2.  Клітинний цикл.
  3.  Інтерфаза.
  4.  Фази мітозу.
  5.  Будова і склад хромосом.
  6.  Поняття про каріотип.

  1.  Будова і функції ядра.

Ядро – головний органоїд, який несе у собі спадкову інформацію і здійснює контроль за роботою всієї клітини.

Ядра бувають різні за формою, розміром.

Зовнішня і внутрішня мембрани з'єднанів

області ядерних пор. Функції: забезпечує

обмін речовин між ядром і цитоплазмою;

зниккає під час поділу.

Функції ядра:

  •  Ядро зберігає спадкову інформацію і передає її дочірним клітинам під час поділу.
  •  В ядрах відбувається формування рибосом за участі ядерець.
    1.  Клітинний цикл.

Клітинний цикл – це період існування клітини від одного поділу до іншого. Складається з періодів поділу і перерви між ними – інтерфази.

  1.  Інтерфаза.

Інтерфаза – це період зростання і активного функціонування клітини.

Процеси, що відбуваються під час інтерфази:

  •  реплікація ДНК;
  •  активний синтез білків, необхідних для процесу поділу;
  •  збільшення кількості деяких органел (мітохондрій, пластидів, розростання ЕПС);
  •  нагромадження енергії у вигляді молекул АТФ;
  •  подвоєння клітинного центру (у тварин).

  1.  Фази мітозу.

Фази мітозу

Профаза

(найдовша)

Метафаза

(підготовка до поділу)

Анафаза

(поділ клітини)

Телофаза

  •  спіралізація ДНК, хроматиди стають товстими, помітними під мікроскопом;
  •  зникають ядерця;
  •  розчиняється ядерна оболонка (хромосоми потрапляють в цитоплазму);
  •  центріолі клітинного центру розходяться до полюсів клітини.
  •  формується веретено поділу (утв. з мікротрубочок);
  •  хроматиди прикріплюються до мікротрубочок веретена поділу;
  •  хромосоми шикуються по екватору.
  •  нитки веретена поділу скорочуються і розтягубть хроматиди по різних полюсах клітини;
  •  хроматиди стають хромосомами;
  •  біля кожного полюса збирається диплоїдний (подвійний набір хромосом).
  •  відбувається деспіралізація ДНК;
  •  утворюється ядерна оболонка;
  •  зникають нитки веретена поділу;
  •  формується клітинна перегородка, що ділить цитоплазму на дві дочірні клітини.

Ендомітоз – поділ, під час якого всі фази мітозу відбуваються всередині ядерної оболонки, яка не зникає; веретено поділу не утворюється (амеба).

Амітоз – поділ, внаслідок якого ядро ділиться навпіл, і частини ядра розподіляються між дочірними клітинами.

Значення мітозу:

Забезпечує точну передачу спадкової інформації дочірним клітинам.

  1.  Будова і склад хромосом.

Хромосоми – це ядерні органели, в яких розміщені гени.

 

Будова хромосом

Хромосома складається з двох повздовжніх функціонуючих одиниць – хроматид. Хроматиди сполучаються між собою в зоні первинної перетяжки, яка поділяє хромосому на дві ділянки – плечі. Якщо перетяжка розташована посередині і плечі однакові за розмірами, то хромосома називається рівноплечевою. Якщо розміри плечей неоднакові – хромосома нерівноплечева. У ділянці первинної перетяжки є отвір – центромера.

Деякі хромосоми мають вторинну пертяжку, де знаходяться гени, що відповідають за утворення ядерець.

  1.  Поняття про каріотип.

Каріотип – це певний набір хромосом кожної еукаріотичної клітини.


ядерце

мейоз

(два послідовні поділи, з утворенням чотирьох клітин, хромосомний набір кожної з яких удвічі менший, ніж в материнській), статеві клітини.

Типи ядер

хроматин

Багатоядерні (містять декілька ядер).Наприклад: інфузорії, м’язові волокна, клітини печінки, гриби.

Клітини

удова ядра

вегетативне 

(регулюють синтез білків)

генеративне 

(забезпечують зберігання і передачу спадкової інформації)

міжмембранний простір

мітоз

(поділ материнської клітини на дві дочірні, кожна з яких має однаковий з материнською набір хромосом), нестатеві клітини.

Види поділу

Безядерні (не мають ядра). Наприклад: еритроцити, кришталики ока.

Одноядерні

(мають одне ядро)

внутрішня мембрана

зовнішня мембрана

Внутрішнє середовище

Поверхневий апарат

Диплоїний (2n) –

подвійний. Кожна хромосома має собі пару, подібну за формою і розмірами.

Наприклад: нестатеві клітини.

Гаплоїдний (1n)

одинарний набір хромосом (всі хромосоми відрізняються між собою).

Наприклад: статеві клітини.

Каріотип

аутосоми 

(нестатеві)

гетерохромосоми

(статеві хромосоми – відрізняються за будовою)

Хромосоми

Негомологічні 

(хромосоми різних пар)

гомологічні

(хромосоми однієї пари)

Хромосоми

Поліплоїдний (3n і більше).

Число гомологічних хромосом перевищує два.

ферменти

РНК

ядерні білки

ДНК

Склад хромосом

ядерний сік (каріоплазма).

За складом подібний до цитоплазми.

РНК

білок

гранули (попередники субодиниць рибосом)

ДНК

білки

(гістоли)

брунькування

(поділ материнської клітини на дві дочірні, одна з яких більша за розмірами, інша – менша), дріжді.

Множинний поділ

(ядро материнської клітини ділиться багато разів, а потім навколо кожного з них цитоплазматичною мембраною відокремлюються ділянки цитоплазми), малерійний плазмодій, в еритроцитах крові.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

25326. Первая и вторая сигнальные системы 44 KB
  И у человека вырабатываются условные рефлексы на различные сигналы внешнего мира или внутреннего состояния организма если только различные раздражения экстеро или интерорецепторов сочетаются с какимилибо раздражениями вызывающими безусловные или условные рефлексы. И у человека при соответствующих условиях возникает внешнее безусловное или внутреннее условное торможение. И у человека наблюдается иррадиация и концентрация возбуждения и торможения индукция динамическая стереотипия и другие характерные проявления условнорефлекторной...
25327. Типы высшей нервной деятельности 36.5 KB
  Современное представление об анализаторах как сложных многоуровневых системах передающих информацию от рецепторов к коре и включающих регулирующие влияния коры на рецепторы и нижележащие центры привело к появлению более общего понятия сенсорные системы. 0036 Рецепторы и их свойства Рецепторами называются специальные образования преобразующие энергию внешнего раздражения в специфическую энергию нервного импульса. Все рецепторы по воспринимаемой среде делятся на экстерорецепторы принимающие раздражения из внешней среды рецепторы органов...
25328. Кожная рецепция 24 KB
  Ее рецепторы представляют собой свободные нервные окончания и сложные образования тельца Мейснера тельца Пачини в которых нервные окончания заключены в специальную капсулу. Это механорецепторы реагирующие на растяжение давление и вибрацию. При температуре кожи 3137С эти рецепторы почти неактивны. Ниже этой границы холодовые рецепторы активизируются пропорционально падению температуры затем их активность падает и совсем прекращается при 12 С.
25329. Интеро- и проприорецепция 30.5 KB
  Все эти рецепторы представляют собой механорецепторы специфическим раздражителем которых является их растяжение. Сухожильные рецепторы оплетают тонкие сухожильные волокна окруженные капсулой. Таким образом в отличие от мышечных веретен сухожильные рецепторы информируют нервные центры о степени напряжения мышц и скорости его развития.
25330. Двигательный анализатор 39.5 KB
  Интрафузалъные волокна подразделяются на два типа: 1 длинные толстые с ядрами в ядерной сумке которые связанны с наиболее толстыми и быстропроводящими афферентными нервными волокнами они информируют о динамическом компоненте движения скорости изменения длины мышцы и 2 короткие тонкие с ядрами вытянутыми в цепочку информирующие о статическом компоненте удерживаемой в данный момент длине мышцы. Другие суставные рецепторы возбуждаются только в момент движения в суставе т. посылают информацию о скорости движения.
25331. РЕГУЛЯЦИЯ ПИЩЕВАРЕНИЯ 37 KB
  Им был разработан новый метод изучения желудочной секреции. Парасимпатические влияния приводят к усилению кровотока и повышенной секреции слюны. В секреции желудочных желез выделено три фазы: сложнорефлекторная желудочная и кишечная. Возбуждение секреции во вторую фазу желудочного пищеварения обусловлено импульсами из механорецепторов передаваемыми в пищеварительный центр по центростремительным ветвям блуждающего нерва.
25332. Функции печени в связи с всасыванием 45.5 KB
  В процессах пищеварения она принимает весьма многообразное участие которое проявляется в следующем: желчь активирует ферменты выделяемые поджелудочной и кишечными железами наиболее сильно выражена активация липазы которая расщепляет примерно в 20 раз больше жира после прибавления желчи к раствору; желчь эмульгирует жиры чем способствует их расщеплению и всасыванию; желчь усиливает движения кишок и возбуждает при поступлении в кишечник секрецию поджелудочной железы. Все изложенное свидетельствует о важной роли желчи в пищеварении в...
25333. Обмен веществ, энергии и информации 27 KB
  В процессе обмена веществами энергией и информацией с внешней средой происходит формирование структур живого тела восстановление их снашивающихся элементов а также освобождение энергии для поддержания жизнедеятельности организма. Обмен энергии обеспечивает поддержание жизнедеятельностисохранение устойчивого неравновесного негэнтропийного состояния живого тела. ТЕРМОРЕГУЛЯЦИЯ ТЕПЛООБРАЗОВАНИЕ И ТЕМПЕРАТУРА ТЕЛА Способность организма человека поддерживать постоянную температуру обусловлена сложными биологическими и физикохимическими...
25334. ОБМЕН БЕЛКОВ 24.5 KB
  В состав белков входят различные аминокислоты к вторые подразделяются на заменимые и незаменимые. Из печени такие аминокислоты поступают в ткани и используются для синтеза тканеспецифичных белков. При избыточном поступлении белков с пищей после отщепления от них аминогрупп они превращаются в организме в углеводы и жиры.