66336

ШКОЛА ЮНОГО ФЕНОЛОГА

Научная статья

Педагогика и дидактика

Дерева хоч і не вкрилися листям але вже пробудилися від зимових холодів. Багряне та золоте листя вірна ознака осені. Буває що частина листя жовкне задовго до осінніх днів. Іноді жовте листя на кущах і деревах зявляється ще в середині літа коли сухо та спекотно.

Украинкский

2014-08-17

12.94 MB

0 чел.

Перепечко Алла Володимирівна

вчитель біології

Свеської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №1

ШКОЛА ЮНОГО ФЕНОЛОГА

Той, хто любить природу, мріє стати слідопитом, мисливцем, рибалкою, знавцем життя лісів, пустель та степів, річок, боліт, повинен навчитися слідкувати, як змінюється це життя в різні пори року, стати наполегливим спостерігачем. Скільки б книжок ви не прочитали, тільки в лісі, в полі, в горах, на водоймищах природа відкриває вам свої таємниці.

Прийшла весна. Поспостерігайте, як розкриваються бруньки верби – перші ознаки весни.

Все яскравіше та гарячіше сонце. Тане сніг, темніють дороги, в полях та на галявинах в лісі вже з’явилися перші проталини. Придивіться до цих островків землі: як відчувають себе рослини, що звільнилися з – під снігового шару. Через три – чотири дні прийдіть сюди знову. Помічаєте, що тут змінилося, які рослини з’явилися з вологої землі? Які комахи прокинулися від зимового сну? Які перелітні птахи першими повернулися в рідні краї? Зверніть особливу увагу на граків.

Уважно огляньте стовбури берези. Іноді можна побачити невеличкого метелика: крила з великою кількістю темно – бурих цяточок складені уздовж спинки, забарвлений він так, що зливаються з березовою корою. Це снігова листокрутка. Дізнайтеся, чому він має таку назву, а якщо вистачить терпіння, поспостерігайте за його поведінкою. Чи знаєте ви про павуків – бродяг? Вони прокидаються ранньою весною і полюють за дрібними комахами. Павуки ці не плетуть сіток, а кидаються на здобич.

Які птахи в ваших краях починають будувати гнізда? Які гнізда розташовуються близько до житла людей? Гніздування яких птахів можна побачити в лісі, в полі, в горах? Не намагайтеся побачити багатьох птахів. Більше користі буде, якщо ви поспостерігаєте за однією парою. Прослідкуйте, як птахи розбиваються на пари, як будують гнізда, як вигодовують пташенят.

Намагайтесь визначити птахів, опишіть в щоденнику їх зовнішній вигляд, розмір, звички. Визначте, які птахи прилетіли в березні першими, як іде заселення пташиних хатинок, виготовлених та розвішаних вами.

Ще дуже багато цікавого доведеться побачити в березні в лісі, в полі, на водоймищах, поруч з вашим будинком.

Квітень – місяць весінніх вод. З кожним днем в полях і в лісі все більше проталин, все менше снігу. Дерева, хоч і не вкрилися листям, але вже пробудилися від зимових холодів. На кінцівках гілочок набухають бруньки, а потім дерева зацвітуть та зазеленіють. Помічайте цей час в щоденниках спостережень.

У місцях де щойно зійшов сніг з’являються молоді пагони одно – та багатолітніх трав. Помітьте, які з них зацвіли першими, коли зацвів ряст, мати – й – мачуха, медунка та інші первоцвіти в вашій місцевості. Запишіть коли зійшов останній лід на ваших водоймищах, помітьте місця найбільших розливів та порівняйте з даними попередніх років.

Зверніть увагу на час появи тритонів, трав’яної та зеленої жаб, строки їх ікрометання, квакання самців. Коли помітили перших голова стиків? Від знайденої ікри можна відділити обережно декілька ікринок, помістити їх в акваріум, або велику скляну банку та поспостерігати за їх розвитком.

Відмітьте час з’явлення ящірок, вужів та інших плазунів. Поспостерігайте за розвитком личинок комара. Зачерпніть в банку води з водоймища, намагаючись спіймати личинок. Помітьте час з’явлення лялечок та вихід них комарів. Поспостерігайте, як личинки харчуються, як дихають. Прогляньте за допомогою лупи комарів, що з’явилися. Самиці відрізняються від самців тим, що у них дуже тонкі вусики та на початку хоботка дуже короткі щупики.

Після льодоходу, коли навкруги ще багато снігу прилітає птах – бугай. Великий успіх для натураліста почути крик самця бугая. Це таке ревіння, що багато людей його приймають за звірине.

В квітні пробуджуються від сплячки ссавці, чий слід може побачити уважний натураліст. Настала пора першого грибного полювання.

Червень. Добра пора року. В період літніх канікул завітайте до лісу, лугу на водоймище, поспостерігайте за їх мешканцями.

Зверніть увагу та запишіть коли починає цвісти та колоситися хліб. Коли в лісі зацвітає малина, брусниця, розпускаються квітки шипшини? Які трав’яні рослини квітнуть в цю пору.

Червень покличе вас до лісу на тихе грибне полювання.

Достигають ягоди, які з них першими довелося вам спробувати. Настала нова пора в житті птахів: в гніздах з’являються пташенята. Ваша задача -  пояснити всім дітям, що не можна брати цих пташенят додому, якщо вони здорові.

Поспостерігайте за гніздом де підростає пташеня зозулі. Як воно себе поводить, як часто харчується? Визначте господарів гнізда, пригадайте, коли кує зозуля і коли закінчує кукувати, запишіть строки першого та останнього “ співу “ цієї плашки. Визначте з чим це пов’язано.

Прослідкуйте в яких гніздах оселяються та вигодовують дитинчат білки. Якщо побачите в лісі маленьку білочку, не поспішайте її “рятувати”. Білка – мати винесла її з гнізда прийняти сонячну ванну, не порушуйте природного життя тварини.

Липень. Літо в розпалі. Квітуча липа – ознака початку спекотної періоду. Помічайте строки цвітіння липи. Дикі лісові дрібно листкові липи квітнуть раніше, а у містах, крім дрібнолистих висаджують паркові широколисті. Вони і наповнюють парки приємним ароматом. А квітучих трав все менше. У береговому очереті можна побачити цікавого павука – доломеда з великим коконом у щелепах. Доломед далекий пращур тарантула. В коконі – більше сотень яєчок. Самиця виношує кокон, доки не виведуться маленькі павучки, біля двадцяти днів. Павук сплітає найближчі стеблі густою сіткою павутиння та оберігає кокон ще декілька днів.

Зверніть увагу в липні як риються мурашки, у повітрі з’являється багато мурашок тих, що літають: чорний луговий, великий рудий лісовий. Відмітьте строки їх найбільшої активності. Уважно спостерігаючи можна побачити виходи із мурашників.  З них як по команді з’являється майже все населення мурашника. Легко відрізнити працюючих мурашок: у них великі крилаті самиці, а самці набагато менші.

Поспостерігайте за тим як пташки линяють. Коли більше всього випадає рульове ти махове пір’я.

Багато цікавого в липні. Достиглі ягоди, в полях дозрівають хліба.

Все навкруги наповнюється соком під променями яркого літнього сонця.

Багряне та золоте листя – вірна ознака осені. Буває, що частина листя жовкне задовго до осінніх днів. Іноді жовте листя на кущах і деревах з’являється ще в середині літа коли сухо та спекотно.

Жовтим листя стає через порушення хлорофілу в їх клітинах. Дерева набувають різного осіннього забарвлення. А деякі, наприклад, бузок залишається ще довго зеленим.

Зміна забарвлення вказує на те, що листя свою функцію вже виконали. Ще до зміни кольору листя, поживні речовини що залишилися в ньому, переміщуються до гілок  стовбура та кореня дерева. Там вони зберігаються до наступного року.

Вкінці літа у основі черешка листя з’являється пробковий шар – перетин, що відділяє черешок від гілки. У клітин цього шару гладкі стінки, які легко відділяються одна від одної. Для дерев та кущів життєво необхідно скинути листя до злив та снігопадів. Якщо вони не встигнуть цього зробити, то сніг або замерзла дощова вода навантажать листя так, що тонкі стовбури пригнуться до землі, навіть товсті гілочки зламаються. Особливо сильно пошкоджуються плодові дерева.

Листяні дерева, що залишилися на зиму в листі, загинули від недостачі вологи. Зимою надходження вологи до рослини зменшується.

Запишіть в свої щоденники, юні фенологи, коли повністю змінилося забарвлення листя у берези, клена та інших порід.

Запишіть дати першого листопада, повного оголення берези, дубу та відомих вам  кущів.

Запишіть в щоденники строки перших заморозків. Як пов’язаний з ними листопад?

Жовтень – вже глибока осінь. Облетіле листя з кущів та дерев. Проте юні натуралісти можуть підвести підсумки своїх спостережень.

Яких комах можна побачити в жовтні?

Зайдіть в сад та уважно огляньте стовбури яблунь та інших фруктових дерев. Можливо ви знайдете невеличкого метелика з темно жовтими крильцями, цяточками та смужками. Це метелик – п’ядун березовий. Самиці її не мають крил, а самці літають тільки вночі. Самиці відкладають яйці до бруньок квітів. Там вони зимують, а навесні з них з’являються гусінь, що знищує бруньки. Зустрічаються вони у лісі на липі, березі та інших деревах. Гусінь цього метелика мають подвійну темну смужку на спині та жовту на боці.

При виявленні цих шкідників необхідно зробити на стовбурі обгортки з липучої смужки. При потраплянні на смужку метелик залишиться на ній.

Юні фенологи! Огляньте городні грядки. Особливо уважні будьте до тих, де росла капуста та залишилися кочережки. На них можна знайти яйці капустяної тлі. Там можуть заходитися лялечки метелика – капусниці. Але частіше гусінь цих метеликів перед тим, як стати лялечкою перелазять на найближчі дерева, там їх і треба шукати.

На заміну осені приходить зима. Засинає природа.

Мороз розмалював шибки. Хто створив ці чудові візерунки? Подивіться, діти, на витівки Діда Мороза і спробуйте описати це переплітання мережив, листочків, стебел. Учора хазяйнувала заметіль, вітер гудів і свистів, навиваючи смуток. А сьогодні всі дерева одягнулись в незвичайне вбрання. Ліс іскриться і переливається на сонці всіма барвами райдуги. В лісі непорушна тиша. Прислухайтесь і щось дзвенить в ній – це алмазний пил, пронизаний промінням сонця...

Закінчується наш з вами урок в школі юного фенолога.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32978. НАУЧНАЯ ТЕОРИЯ: ОБЪЕКТ, ФУНКЦИИ И ЛОГИКА ФУНКЦИОНИРОВАНИЯ 17.6 KB
  Этапы становления научной теории: выявление особенностей проблемной ситуации онтологические проблемы связанные с тем что познаем гносеологические проблемы с тем как познаем проблемы фундаментальные практические теоретические. 2 вида теорий формальные логические математические относятся к абстракциям не относятся к реальным предметам деятти фактуальные относятся к реальности к объектам химия биология Новые теории индуктивно не выводятся из фактов. А факты можно наблюдать но не видеть теории которые их объясняют....
32979. НАУЧНОЕ МИРОВОЗЗРЕНИЕ КАК СЛОЖНОЭВОЛЮЦИОНИРУЮЩАЯ, ОТКРЫТАЯ СИСТЕМА (В.И.ВЕРНАДСКИЙ. О НАУЧНОМ МИРОВОЗЗРЕНИИ) 17.27 KB
  НАУЧНОЕ МИРОВОЗЗРЕНИЕ КАК СЛОЖНОЭВОЛЮЦИОНИРУЮЩАЯ ОТКРЫТАЯ СИСТЕМА В. Научное мировоззрение не есть ч. Научное мировоззрение не дает нам картины мира в действительном его состоянии. Научное мировоззрение не есть картина Космоса которая раскрывается в своих вечных и незыблемых чертах перед изучающим ее независимым от Космоса человеческим разумом.
32980. НАУЧНЫЕ ПОИСКИ ОТВЕТОВ НА ВЫЗОВЫ СОВРЕМЕННОСТИ (Э.ГИДДЕНС. РИСК) 13.86 KB
  РИСК Мы не знаем каковы будут results дальнейших изменений и какими опасностями они чреваты. Идея риска утвердилась в XVI XVIIвв. Само слово риск пришло к нам из испанского или португальского языка где оно означало плаванье в незнакомых водах не нанесенных на карту. Позднее риск стал и временной категорией это понятие стало употребляться в банковском деле и инвестиционных операциях обозначая анализ возможных последствий того или иного решения о вложении капиталов для кредиторов и заемщиков.
32981. НЕКЛАССИЧЕСКАЯ НАУКА: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ И ФИЛОСОФСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ 17.52 KB
  Становление неклассической научной картины мира осуществлялось на основе представлений о мире как сложной системе включающей микро макро и мегамиры. If в классической науке универсальным способом задания объектов теории были операции абстракции и непосредственной генерализации наличного эмпирического материала то в неклассической введение объектов осуществляется на пути математизации которая выступает основным индикатором идей в науке приводящих к созданию новых ее разделов и теорий. Переход от...
32982. О СПЕЦИФИКЕ П. ЗНАНИЯ. ПРИ КАКИХ УСЛОВИЯХ П. МОЖЕТ СТАТЬ НАУКОЙ (К.МАНХЕЙМ. ИДЕОЛОГИЯ И УТОПИЯ) 14 KB
  ощущал свое время как эпоху радикальной соц. перестройки Суть перестройки: переход от традиционной соц. чтобы избежать рокового развития событий необходимо регулирование даже планирование социокультурных изменений 3. австрийский социолог и политик Шеффле: общвенная и госвенная жизнь cn be разделена на 2 части: 1 повседневная госвенная жизнь=управление 2 П.
32983. ПЕРСПЕКТИВЫ РАЗВИТИЯ ЕСТЕСТВЕННЫХ И ГУМАНИТАРНЫХ НАУК В КОНТЕКСТЕ МИРОВОЙ СИСТЕМЫ (И.ВАЛЛЕРСТАЙН. ЭВОЛЮЦИЯ СТРУКТУР ЗНАНИЯ В МИРОСИСТЕМНОЙ ПЕРСПЕКТИВЕ) 17.06 KB
  Она синтезирует социологический исторический и экономический подходы к общвенной эволюции. Концепция Мир системная теория: мир и мировое сообщво система госв госва в этой системе располагаются по экономическому фактору госваядра центра: США Япония Зап. ввел новое понятие модернити современное индустриальное общво. Согласно их кредо по мере продвижения к правильному пониманию реального мира формируется условие для лучшего управления реальным общвом.
32984. ПОНИМАНИЕ КАК МЕТОД ПОЗНАНИЯ В СОЦ.-ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ 20.88 KB
  ПОНИМАНИЕ КАК МЕТОД ПОЗНАНИЯ В СОЦ.ГУМАНИТАРНЫХ НАУКАХ Понимание психологическое состояние верное восприятие или интерпретация к. В психолингвистике понимание трактуется преимущественно как result смыслового восприятия речевого сообщения. Понимание как метод гуманитарных наук было противопоставлено объяснению как методу естественных наук.
32985. ПОСТНЕКЛАССИЧЕСКАЯ НАУКА: МЕТОДОЛОГИЧЕСКИЕ ОСНОВАНИЯ И ФИЛОСОФСКИЕ ПОСЛЕДСТВИЯ 18.97 KB
  В качестве парадигмальной теории постнеклассической науки выступает синергетика теория самоорганизации изучающая поведение открытых неравновесных систем. Наиболее ценным достижением постнеклассической науки выступает предпринятая в ней попытка соединения объективного мира и мира человека. Гуманитарные и естественные науки больше не представляются разделенными непреодолимой пропастью.
32986. ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ (Ф.ФРАНК. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ) 18.2 KB
  ПРЕДМЕТНЫЕ СФЕРЫ И ГРАНИ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ ФИЛОСОФИИ И НАУКИ Ф. КАКАЯ ПОЛЬЗА В ФИЛОСОФИИ НАУКИ 1. философия всегда стремилась связать абстрактные положения науки со здравым смыслом вырабатывая тем самым единый и доступный рациональному пониманию взгляд на мир из которого вытекают определенные принципы человеческого поведения и деятти задача философии науки гуманизация науки и преодоление разрыва м у ее гуманитарными и естественнонаучными областями 2. Философия науки связующее звено способное обеспечить единое научное понимание мира и...