66367

Кожен творець свого щастя

Конспект урока

Педагогика и дидактика

Мета уроку: Допомогти дітям усвідомити розуміння тогощо для кожної людини поняття щастя неповторнещо кожна людина може сама творити своє власне щасливе життя. Показати на літературних прикладах та ситуаціях із життящо щастя в кожному із насщо вміння поділитися ним з іншимиробить людину...

Украинкский

2014-08-17

57.5 KB

0 чел.

Урок етики

у 4 класі

Тема уроку: Кожен  творець свого щастя.

Мета уроку: Допомогти дітям усвідомити розуміння того,що для кожної людини поняття «щастя» неповторне,що кожна людина може сама творити своє власне щасливе життя. Показати на літературних прикладах та ситуаціях із життя,що щастя в кожному із нас,що вміння поділитися ним з іншими,робить людину ще щасливішою.

Хід уроку

I.Організація уроку

II.Повідомлення теми і мети уроку

  •  Давайте із букв на дошці зберемо чарівне,дивовижне слово,яке дарує нам найприємніші враження і почуття!

                        Т   Щ  А   С    Я

  •  Хто знає,що означає це слово?
  •  Легко дати відповідь на це питання?
  •  Чому?
  •  Сьогодні на уроці ми спробуємо знайти відповідь на це непросте запитання.

III.Робота за темою уроку

1.Вступне слово вчителя

  •  В усі часи люди завжди шукали відповідь на питання «що таке щастя»,

«як стати щасливим»?

  •  І завжди кожна людина мала і має тільки свою відповідь на це запитання.
  •  Як ви гадаєте чому?

2.Робота із поезією Олександра Мензерова « Що таке щастя?»

Що таке щастя?Це вранці роса

сяйвом своїм зігріває.

Раннії квіти - яка ж то краса,

вітер їм оду співає.

Що таке щастя? Це світле вікно,

сонце пече у зеніті.

Всім посміхається щиро воно,

радість в душі в такі миті.

Що таке щастя?Це вогник в очах,

світлі  рядки на папері.

Віра у світле майбутнє в думках,

в серці - відчинені двері…

  •  То що ж,на думку автора,є щастям?
  •  Хто з вас відчував такі почуття або має такі самі щасливі спогади,як автор?
  •  Розкажіть про це!
  •  Автор залиши три крапки наприкінці свого вірша,як ви гадаєте,чому?
  •  Що, на вашу думку, може зробити людину щасливою?

3.Робота із твором Віти Плитус «Казка про щастя»

     На пухнастій, як м’яка перина, хмаринці, жило собі Щастя. Воно будо дуже гарне – веселе, доброзичливе, рум’янощоке. Кожного дня, пропливаючи на височині, Щастя проливалося на людей, які жили  на землі, рясними дарунками. Люди звикли ловити їх. Вони тішились кусочками щастя і завжди із вдячністю користувалися ними. Хтось, хто любив смачно поїсти, готував смачні страви і запрошував гостей. Хтось, втішаючись красою природи, проводив час у лісі або на березі ріки. Хто любив трудитися – демонстрував успіхи у роботі. Артисти і художники збирали зали прихильників. Дехто втішався близькістю із рідними їм людьми. Але серед цього всього багатолюддя був один невдоволений усім Заздрісник, який сам не знав, чого йому хочеться. Він ні в чому не мав успіху. І його дуже дратували завжди радісні сусіди. Тому у нього визрів план.

      Однієї темної ночі він виліз на ту хмарину, де жило Щастя. Заздрісник вирішив забрати його лише собі, щоби ніхто уже не міг втішатися дарами з неба. Він легко упіймав Щастя, яке й не здогадувалося про злі наміри лиходія. Але воно було таке велике, що не поміщалося у тісну торбину. Заздріснику довелося ногами затоптувати Щастя у мішок. Зі своєю здобиччю він спустився на землю. Заховав Щастя у темному підвалі і сподівався, що відтепер саме він буде найбільш успішним і задоволеним життям.

      Але Щастя, опинившись у тісному, вогкому і темному приміщенні, почало слабшати.Щастя не може жити, не ділячись собою з іншими і не розсипаючись подарунками. За декілька днів воно стало зовсім маленьким, немічним і знесиленим. Воно вже не могло дати радості нікому, навіть Заздріснику, який вважав себе повноправним господарем полоненого.

      Всі люди, які жили на землі і щодня з  надією виглядали Щастя, також стали невеселими. Вони здіймали до неба обличчя і чекали дарунків. Але їх не було. Не летіли з висоти рясним дощем, не тішили заможних і бідних, життєрадісних і сумних, не розмальовували дні яскравими фарбами, не викликали задоволених усмішок. Стало сумно на землі.

      Та був серед усіх один відчайдушний Сміливець. Він вирішив повернути людям Щастя. Сміливець прослідкував  за Заздрісником, який щодня навідувався у підземелля. Не боячись підступного лиходія, він виламав важкі  ковані двері темниці і випустив на волю людське Щастя, аби воно і далі дарувало радість.

      Усі мешканці землі були безмежно вдячні Сміливцю і щиро втішалися Щастям, яке знову почало сипати щедрі дарунки із голубих небес.

  •  Де жило Щастя?
  •  Яким воно було?
  •  Що робили люди,щоб почуватися щасливими?
  •  Чому Заздрісник вирішив викрасти Щастя?
  •  Чому воно стало слабшати у неволі?
  •  Хто зміг визволити Щастя?
  •  То які почуття можуть вбити Щастя?
  •  А які почуття і риси характеру людини можуть вберегти Щастя?
  •  Яке речення є головною думкою казки?Як ви його розумієте?

4. Перегляд мультфільму «Як віслючок щастя шукав»

  •  У казці,яку ми читали,щастя жило на хмаринці,а де ж у справжньому житті його шукати?
  •  Герой нашого мультфільму теж пішов його шукати. Давайте поглянемо,чи вдалося йому це!

  •  Перегляд мультфільму

  •  Чому овечка,кізка і гусачок не змогли допомогти віслючкові?
  •  Що вони вважали за щастя?
  •  Чому мудрий ворон порадив друзям піти до темного лісу?
  •  Хто із героїв знайшов щастя?
  •  Як би ви відповіли на запитання віслючка наприкінці мультфільму « Так що ж таке щастя»?
  •  Який  із висловів  може бути відповіддю на це запитання?Чому?Який із висловів

вам близький?Чому?

Щасливий той,хто друга має і про інших друзів дбає.

Насолоджуватися щастям – це радість, мати можливість давати його іншим -  ще більша радість.

 Не ганяйся за щастям: воно завжди знаходиться у тобі самому.

5. Створення «Хмаринки щастя»

  •  У казці Щастя з хмаринки розливало подарунки людям,а що із хмаринки отримують люди насправді,що дарує життя усьому живому на землі?(краплинки дощу)
  •  Перед вами краплинки,які допоможуть нам створити справжню «Хмаринку щастя»,адже кожен із нас відчував щастя у певні моменти життя!
  •  То що ж для вас особисто є ЩАСТЯМ?
  •  Напишіть на своїй краплинці!

Діти пишуть свої спогади,почуття на паперових краплинках,потім разом прикріплюють їх до макету «Хмаринки щастя».

   IV.Підсумок уроку

  •  Погляньте на нашу хмаринку - чому вона вийшла така різноманітна,чому всі краплинки такі несхожі одна на одну?(Кожна людина щаслива по-своєму!)
  •  Що вам найбільше запам’яталося з уроку?
  •  Про що ви замислились після всього,що побачили і почули?
  •  Які думки,слова,почуття народились у серці?
  •  А хто у цей момент почувається щасливим?Чому?
  •  Я дякую вам за урок,бажаю кожному із вас бути щасливим щодня і ділитись щастям із іншими!

Казка про щастя

     На пухнастій, як м’яка перина, хмаринці, жило собі Щастя. Воно будо дуже гарне – веселе, доброзичливе, рум’янощоке. Кожного дня, пропливаючи на височині, Щастя проливалося на людей, які жили  на землі, рясними дарунками. Люди звикли ловити їх. Вони тішились кусочками щастя і завжди із вдячністю користувалися ними. Хтось, хто любив смачно поїсти, готував смачні страви і запрошував гостей. Хтось, втішаючись красою природи, проводив час у лісі або на березі ріки. Хто любив трудитися – демонстрував успіхи у роботі. Артисти і художники збирали зали прихильників. Дехто втішався близькістю із рідними їм людьми. Але серед цього всього багатолюддя був один невдоволений усім Заздрісник, який сам не знав, чого йому хочеться. Він ні в чому не мав успіху. І його дуже дратували завжди радісні сусіди. Тому у нього визрів план.

      Однієї темної ночі він виліз на ту хмарину, де жило Щастя. Заздрісник вирішив забрати його лише собі, щоби ніхто уже не міг втішатися дарами з неба. Він легко упіймав Щастя, яке й не здогадувалося про злі наміри лиходія. Але воно було таке велике, що не поміщалося у тісну торбину. Заздріснику довелося ногами затоптувати Щастя у мішок. Зі своєю здобиччю він спустився на землю. Заховав Щастя у темному підвалі і сподівався, що відтепер саме він буде найбільш успішним і задоволеним життям.

      Але Щастя, опинившись у тісному, вогкому і темному приміщенні, почало слабшати.Щастя не може жити, не ділячись собою з іншими і не розсипаючись подарунками. За декілька днів воно стало зовсім маленьким, немічним і знесиленим. Воно вже не могло дати радості нікому, навіть Заздріснику, який вважав себе повноправним господарем полоненого.

      Всі люди, які жили на землі і щодня з  надією виглядали Щастя, також стали невеселими. Вони здіймали до неба обличчя і чекали дарунків. Але їх не було. Не летіли з висоти рясним дощем, не тішили заможних і бідних, життєрадісних і сумних, не розмальовували дні яскравими фарбами, не викликали задоволених усмішок. Стало сумно на землі.

      Та був серед усіх один відчайдушний Сміливець. Він вирішив повернути людям Щастя. Сміливець прослідкував  за Заздрісником, який щодня навідувався у підземелля. Не боячись підступного лиходія, він виламав важкі  ковані двері темниці і випустив на волю людське Щастя, аби воно і далі дарувало радість.

      Усі мешканці землі були безмежно вдячні Сміливцю і щиро втішалися Щастям, яке знову почало сипати щедрі дарунки із голубих небес.

PAGE   \* MERGEFORMAT 5


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

54796. Способи розкладання многочленів на множники 43.5 KB
  Розкласти многочлен на множники означає подати його як добуток кількох многочленів аb c = аb аc помножили одночлен на многочлен; результат многочлен аb аc = аb c розклали многочлен на множники; результат добуток одночлена і многочлена Порівняйте: Спосіб винесення спільного множника за дужки. Многочлен x2 xy розклали на два множники x та x y. Щоб розкласти многочлен x2 xy на множники досить у його членах x2 та xy виділити спільний множник x: x2 xy = x  x x  y а потім на основі розподільної властивості...
54797. Спрос на ресурсы и факторы, его определяющие 18.49 KB
  Спрос на ресурсы, в отличие от спроса на потребительские товары, связан с производством, осуществляемым конкретным предприятием (фирмой). В связи с тем, что целью предприятия является максимизация прибыли, ею определяется и объем спроса на ресурсы.
54798. Рынок труда. Спрос и предложение на рынке труда 46.26 KB
  В соответствии с теорией рыночной экономики, рынок труда рассматривается в единой системе рынков экономических факторов. Однако, необходимо учитывать существенные отличия труда от иных экономических ресурсов...
54799. Памятка по подготовке к пробным урокам русского языка и их проведению (материалы для студентов) 79.5 KB
  Уточнить как учитель обычно выстраивает работу по развитию речи и мышления типы заданий упражнения; выяснить проводится ли в данном классе дифференцированная работа с учащимися; выяснить наличие наглядного дидактического материала по данной теме познакомиться с ним.
54800. Заработная плата как цена труда. Монопсония на рынке труда 18.75 KB
  Монопсония — ситуация на рынке, когда фирма (или другая организация), называемая “монопсонистом”, полностью контролирует спрос на определенное благо (товар или услугу), являясь единственным возможным его покупателем. При монопсонии наниматель обладает монополистической возможностью нанимать работников.
54802. Paparazzi and Celebrities 37 KB
  The sun is shining outside! The weather is awesome. I’d like you to be in good mood. If you aren’t, we’ll rise it. So, your first task is to tell your classmates couple nice words. For instance: Julia, you look amazing! This new skirt really suits you!
54803. Рынок земли и его особенности 18.58 KB
  Особенность рынка земли. Особенностью этого рынка является ограниченность (иногда и невозможность) воспроизводства. В силу ограниченности данного ресурса собственность на землю является самым доходным видом собственности.
54804. «Узнайте нас – мы будем рады» 38 KB
  И только умная и образованная Шахразада которая смогла тысячу ночей рассказывать царю Шахрияру свои чудесные сказки не была казнена и осталась единственной любимой супругой царя. Мистер Кредо появляются Шахразада царь Шахрияр Шахразада. Шахразада хлопает в ладоши под музыку выходят герои: Золушка горбун из Нотрдама и Эсмиральда Оксана Руслан и Черномор Слон и Моська д’Артаньян. Шахразада.