66405

КЛЕЮЧІ РОЗЧИНИ НА ОСНОВІ СУХИХ ЗОЛОВМІСНИХ БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ З ДОБАВКАМИ ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ МОДИФІКАТОРІВ

Автореферат

Архитектура, проектирование и строительство

Тонкошарова технологія нанесення клеючих розчинів і необхідність надання їм комплексу поліпшених будівельно-технічних властивостей обумовили їхнє модифікування добавками найбільш поширеними з яких є водоутримуючі та добавки редиспергованих полімерів.

Украинкский

2014-08-18

2.25 MB

2 чел.

PAGE  16

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

τ, хв

Р, см

СП, %

СП, %

EMBED Excel.Chart.8 \s

EMBED Excel.Chart.8 \s

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БАЛАБАНСЬКА  ІРИНА  ІГОРІВНА

                                                                                                  УДК 666.97

КЛЕЮЧІ РОЗЧИНИ НА ОСНОВІ СУХИХ ЗОЛОВМІСНИХ  

БУДІВЕЛЬНИХ СУМІШЕЙ З ДОБАВКАМИ

ОРГАНО-МІНЕРАЛЬНИХ МОДИФІКАТОРІВ

05.23.05 – Будівельні матеріали та вироби

Автореферат  дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Вінниця – 2011

Дисертацією є  рукопис.

Робота виконана в Національному університеті водного господарства та природо-користування Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник  

доктор технічних наук, професор Дворкін Олег Леонідович, Національний університет водного господарства та природокористування, професор кафедри технології будівельних виробів та матеріалознавства 

Офіційні опоненти

доктор технічних наук, професор Соболь Христина Степанівна, Національний університет “Львівська політехніка”, професор кафедри “Автомобільні шляхи” 

кандидат технічних наук, доцент Христич Олександр Володимирович, Вінницький національний технічний університет, доцент кафедри менеджменту будівництва, охорони праці та безпеки життєдіяльності

 

Захист відбудеться ’’25’’ травня 2011 року о 13 30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 05.052.04  Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 95, ауд. 210 ГНК.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного технічного університету за адресою: 21021, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 95.

 

Автореферат розісланий 22  квітня 2011 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                            Швець В.В.


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В різноманітному асортименті сухих будівельних сумішей одне з провідних місць займають клеючі, які застосовують для кріплення різно-манітних облицювальних та теплоізоляційних матеріалів, також як мурувальні розчини при використанні стінових матеріалів з газо- і пінобетону. Тонкошарова техно-логія нанесення клеючих розчинів і необхідність надання їм комплексу поліпшених будівельно-технічних властивостей обумовили їхнє модифікування добавками, найбільш поширеними з яких є водоутримуючі та добавки редиспергованих полімерів.

Склади клеючих будівельних сумішей характеризуються зазвичай високою витратою портландцементу. Це обумовлюється, в тому числі, і необхідністю забезпечити достатню кількість цементного тіста для досягнення високої адгезійної міцності розчинів. На витрату цементу також істотно впливає застосування для клеючих розчинів переважно дрібних пісків. Одним з ефективних напрямків зниження витрати цементу в клеючих розчинах при забезпеченні їх достатніх адгезійних і   інших будівельно-технічних властивостей є введення в суміші активних наповнювачів. Зокрема, добре відомий позитивний ефект, який досягається при використанні в будівельних розчинах добавки золи-виносу.

В даній роботі досліджена можливість підвищення ефективності зольного    наповнювача в клеючих сумішах шляхом введення високоактивного кремнеземистого компонента, який представлений мікрокремнеземом і домеленою золою-виносу в поєднанні з водоутримуючою добавкою і добавкою редиспергованого полімеру.

Застосування у цементно-зольних сумішах комплексних органо-мінеральних модифікаторів дозволяє забезпечити підвищену якість клеєних розчинів і підвищити їх техніко-економічні показники.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дослідження виконувались на кафедрі технології будівельних виробів і матеріалознавства Національного університету водного господарства та природокористування (НУВГП) відповідно до держбюджетної теми на замовлення Міністерства освіти і науки України І-30 "Енергоефективні будівельні матеріали з використанням техногенної сировини Західно-Українського регіону", № держ. реєстрації 0107u004175.

В рамках зазначеної теми виконані дослідження клеєних золовмісних розчинів з добавками органо-мінеральних модифікаторів.

Мета і завдання досліджень. Мета роботи полягає в проведенні необхідного комплексу досліджень, що дозволяють розкрити особливості спільного впливу тонкодисперсної кремнеземистої добавки (мікрокремнезему чи домеленої золи-виносу), суперпластифікатора і редиспергованого полімеру – органо-мінерального модифікатора (ОММ), на властивості цементно-зольних сумішей і розчинів на їх основі, а   також встановити необхідні оптимальні технологічні параметри.

Завдання досліджень:

  •  визначення впливу запропонованого ОММ на реологічні властивості цементно-зольних паст і їхнє структуроутворення при твердінні;
  •  визначення впливу ОММ на адгезійні властивості клеючих цементно-зольних сумішей;
  •  визначення впливу ОММ на комплекс будівельно-технічних властивостей розчинів із клеючих цементно-зольних сумішей;
  •  розробка оптимальних технологічних параметрів модифікованих цементно-зольних розчинів і їхня дослідно-виробнича перевірка.

Об’єкт дослідження: Сухі клеючі цементно-зольні будівельні суміші з добавками органо-мінеральних модифікаторів (ОММ), що включають дисперсний кремнеземистий компонент (мікрокремнезем або мелена зола-виносу), суперпластифікатор і редиспергований полімер, та розчини на їх основі.

Предмет дослідження: особливості впливу добавок ОММ на реологічні і технологічні властивості, гідратацію і структуроутворення цементно-зольних паст і клеючих розчинів; їхні адгезійні, міцнісні і деформативні властивості, а також      властивості, які визначають довговічність; технологічні параметри одержання.

Методи досліджень. Основні властивості клеючих розчинових сумішей,    особливості їх структуроутворення при твердінні досліджували за допомогою:      методів ротаційної віскозиметрії і пластометрії, імпульсного ультразвукового методу; визначення структури порового простору розчинів за кінетикою водопоглинання, пуцоланової активності золи-виносу в присутності добавок-модифікаторів,      хімічного зв’язування води при гідратації цементу, рентгено-фазового аналізу.

В роботі широко застосовано математичне планування експериментів, а також стандартизовані методи випробувань в’яжучих і розчинів.

Наукова новизна отриманих результатів. 

  1.  Встановлений механізм направленого регулювання структури, а також рео-логічних, технологічних, адгезійних, деформативних і інших фізико-меха-нічних властивостей цементно-зольних клеючих розчинів при їх модифікуванні органо-мінеральними модифікаторами, які вміщують високодисперсні кремнеземисті (мікрокремнезем або мелену золу-виносу) і органічні (суперпластифікатор і редиспергований полімер) компоненти.
  2.  Визначені закономірності гідратації, початкового структуроутворення, кінетики поглинання  Са(ОН)2 золою-виносу в модифікованих розчинових сумішах, параметри пористості цементно-зольного каменю, модифікованого добавками пропонованих органо-мінеральних модифікаторів (ОММ).
  3.  Отриманий комплекс кількісних експериментально-статистичних залежностей фізико-механічні властивості клеючих цементно-зольних розчинів від складу ОММ і сухих сумішей.
  4.  Досліджені особливості впливу пропонованих добавок ОММ на властивості, які визначають довговічність клеючих розчинів – тріщиностійкість, водонепроникність, морозо- та корозійну стійкість.

Практичне значення отриманих результатів:

  1.  Запропоновані органо-мінеральні модифікатори, які дозволяють суттєво покращити якісні показники клеючих цементно-зольних розчинів.
    1.  Встановлено вплив технологічних параметрів на основні властивості і обгрунтовано методику проектування складів цементно-зольних розчинових сумішей з добавками ОММ з використанням комплексу експериментально-статистичних моделей.
    2.  Досліджена ефективність різних способів одержання і запропоновані оптимальні склади цементно-зольних клеючих розчинів з покращеними якісними показниками.

Особистий внесок здобувача. Здобувачем самостійно виконано:

  •  дослідження реологічних, технологічних і будівельно-технічних властивостей розчинових сумішей і розчинів з добавками ОММ, процесів їх гідратації і структуроутворення;
    •  дослідження впливу параметрів складу на властивості клеючих розчинів за допомогою методів математичного планування експерименту;
      •  науковий аналіз отриманних експериментальних даних і запропоновані      оптимальні склади органо-мінеральних модифікаторів і модифікованих цементно-зольних розчинів;
        •  експериментально-промислові дослідження і аналіз їх результатів.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні положення дисертаційної роботи доповідались та обговорювались на науково-технічній конференції "Инженерные решения и инновации в строительстве и архитектуре" (Одеська державна академія будівництва та архітектури, 2009 р.), VII-му науково-практичному семінарі “Структура, властивості та склад бетону” (Київ, 2008 р.), наукових конференціях НУВГП (2008, 2009, 2010 рр.).

Публікації. За матеріалами дисертаційної роботи опубліковано 12 друкованих праць, в тому числі 8 у фахових збірниках наукових праць, 1 – у матеріалах доповідей семінарів та конференцій, 3 - у закордонних виданнях (Росія).

 Структура дисертації. Дисертація складається із вступу, шести розділів,     висновків, додатку, списку використаних джерел із 133 найменування. Загальний обсяг дисертації 173 сторінки, у тому числі 128 сторінок основного тексту, 39 таблиць, 38 рисунків.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі до дисертації обґрунтована актуальність теми, сформульована мета і задачі дисертаційного дослідження, викладено наукову новизну та практичне значення роботи, приведена інформація щодо структури та обсягу дисертації, публікації та апробація роботи та наведена загальна характеристика роботи.

 У першому розділі проаналізовано сучасний стан питання з напряму теми  дисертації, викладено теоретичні передумови досліджень, на основі яких сформульована наукова гіпотеза роботи.

Аналіз сучасних уявлень про ефективність цементних клеючих сумішей дозволяє стверджувати, що введення наповнювачів дозволяє поряд з економією цементу істотно поліпшити ряд властивостей розчинів. Ефективність наповнювача з позицій економії цементу залежить від його гідравлічної активності і участі в процесі формування     структури твердіння і синтезі міцності цементного каменю. З відомих активних наповнювачів цементного каменю значний практичний інтерес представляє зола-виносу.      Введення золи-виносу в цементно-водні системи не тільки збільшує обсяг гідратних новоутворень, але й прискорює процес гідролізу, збільшує ступінь гідратації цементу. Особливо цей ефект повинен бути істотним для систем з підвищеною витратою цементу і  відповідним вмістом гідролізного вапна, до яких можна віднести клеючі розчини.

Для досягнення високої адгезійної здатності клеючих цементно-зольних сумішей можливе підвищення питомої поверхні наповнювача, поліпшення його зернового   складу за рахунок збагачення найбільш тонкими фракціями, отриманими, наприклад, при домолі золи. З огляду на те, що додатковий помол золи є енергоємною технологічною операцією, становить інтерес введення в цементні клеючі суміші композиційного наповнювача, який отримують змішуванням золи-виносу і мікрокремнеземистого      порошку. Для запобігання збільшення водопотреби сумішей і додаткового збільшення їх адгезійної здатності доцільне введення суперпластифікаторів і полімерних добавок.

Робоча гіпотеза дисертаційної роботи полягає в тому, що поліпшені адгезійні і інші будівельно-технічні властивості цементно-зольних клеючих сухих сумішей       можуть досягатися при введенні комплексних органо-мінеральних модифікаторів, які вміщують мікрокремнезем чи домелену золу-виносу, суперпластифікатор і редисперговану полімерну добавку.  

У другому розділі для вирішення поставлених у роботі завдань розроблено блок-схему досліджень, яка включала чотири етапи.

  1.  Дослідження впливу добавки органо-мінеральних модифікаторів  на реологічні властивості, гідратацію і структуроутворення цементно-зольних паст.
  2.  Дослідження технологічних властивостей модифікованих клеючих сумішей. 
  3.  Дослідження міцніості клеючих  розчинів на основі модифікованих золовмісних сухих будівельних сумішей.
  4.  Дослідження властивостей, які визначають довговічність золовмісних розчинів. Промислова апробація отриманих результатів.

При проведенні досліджень використані наступні матеріали:

  •  портландцемент  ПЦ-І М500 Здолбунівского  ВАТ “Волинь-цемент” (питома   поверхня 295...310 м2/кг, НГ=26,1...26,4%);
  •  зола-виносу Бурштинської ТЕС з питомою поверхнею 275...305 м2/кг, НГ=25,1...27,2%, вмістом вільного СаО 2,5...3,0%;
  •  зола-виносу  Бурштинської ТЕС, домелена у лабораторному кульовому млині до питомої поверхні 420...450 м2/кг, НГ=28,1...28,5%;
  •  мікрокремнезем (МК) - ультрадисперсний відхід виробництва феросиліцію   Стахановського заводу феросплавів. Насипна густина мікрокремнезему – 184...220 кг/м3, середній розмір частинок 0,18...0,22 мкм, активність за поглинанням СаО у віці 28 діб – 315...268 мг/г;
  •  кварцовий пісок Нетішинського родовища Славутського району Хмельницької обл. з модулем крупності 1,38 та 1,56;
  •  редиспергований полімерний порошок (РПП) Mowilith Pulwer LDM 2080P на    основі сополімерів вінілацетату з вінілверсататами у вигляді порошку;
  •  суперпластифікатор (СП) нафталінформальнегідного типу “Поліпласт СП-1”.

Для ефективної реалізації дослідів, формалізації дослідних даних, технологічного аналізу й оптимізаційних рішень використовували метод математико-статистичного моделювання. Варійовані фактори при плануванні експерименту     вибирали таким чином, щоб отримані рівняння регресії могли характеризувати склади досліджуваних розчинів і забезпечувати їхнє проектування.

Для визначення питомої поверхні наповнювачів використовували метод повітропроникності, гранулометричний склад визначали седиментаційним аналізом в гасі за допомогою торзійних ваг. Для визначення ефективної в’язкості цементно-зольних паст із добавками ОММ використовували ротаційний віскозиметр РВ-8М. Кінетику структуроутворення в часі вивчали за допомогою  ультразвукового  методу, а також методів електропровідності та конічної пластометрії.

Комплекс основних будівельно-технічних властивостей в’яжучих і розчинових сумішей на їх основі досліджували із застосуванням методів діючих стандартів.

У третьому розділі наведені результати досліджень властивостей реологічних властивостей, гідратації та струтуроутворення цементно-зольних паст, модифікованих органо-мінеральними модифікаторами (ОММ).

Реологічні властивості сумішей оцінювали за зміною нормальної густоти та ефективної в’язкості цементно-зольних паст під дією ОММ. У дослідженому діапазоні складів в'язкість паст змінювалась в широких межах: від 26,7 Пас до 734 Пас, тобто у 27 раз для добавки мікрокремнезему (МК) та від 29,8 Пас до 575,8 Пас (у 19,3 рази) для домеленої золи (ЗД). При додаванні дисперсної кремнеземистої добавки до зольного наповнювача в'язкість паст зростає нерівномірно в міру збільшення об'ємної концентрації добавки в ОММ (х1). Так, якщо при збільшенні х1 до 0,5 для паст, що вміщують МК в'язкість зростає на 66 Пас, то при збільшенні від х1 0,5 до 1 - на 177 Пас. При х1 < 0,5 запобігти  збільшенню в'язкості паст можна при вмісті  суперпластифікатора у воді замішування до 0,35%. Повна заміна золи-виносу мікрокремнеземом чи домеленою золою не компенсується навіть при подвоєному вмісті суперпластифікатора, хоча його вплив збільшується в міру росту об'ємної концентрації кремнеземистої добавки. Полімерний компонент у складі органо-мінерального модифікатора також понижує в'язкість цементно-зольних паст, хоча і набагато     слабше, ніж суперпластифікатор.

Зміна реологічних властивостей наповнених цементно-водних паст позна-чається і на їх нормальній густоті (табл. 1).

З наведених у табл.1 даних випливає, що введення композиційних наповнювачів у поєднанні із суперпластифікатором (СП) та редиспергованим полімерним     порошком (РПП) дозволяє істотно зменшити нормальну густоту і, отже, водо-потребу цементних паст. У той же час при наповненні цементних паст лише мікрокремнеземом (МК) чи домеленою золою (ЗД) нормальна густота їх залишається  значно вищою навіть при підвищеній концентрації СП.

 Особливості структуроутворення модифікованих цементно-зольних паст      вивчали за зміною пластичної міцності та швидкості проходження ультразвуку.     Величину пластичної міцності в початковий період твердіння цементно-зольних паст з добавками ОММ визначали за допомогою конічного пластометра конструкції МДУ. Встановлено, що всі композиційні добавки на протязі перших 2...4 годин    уповільнюють процеси структуроутворення. У наступний період швидкість процесів структуроутворення поступово зростає. При введенні ОММ, які вміщують високодисперсні кремнеземисті добавки, СП та РПП, можна чекати збільшення міцності коагуляційних контактів, що і було підтверджено пластограмами.

На другій ділянці пластограм (після досягнення кінця тужавлення) введення ОММ викликає лавиноподібне збільшення пластичної міцності, що узгоджується з теоретичними передумовами про їхній вплив на процес кристалізації новоутворень. Уже приблизно через 2...3 год. після кінця тужавлення пластична міцність цементних паст, наповнених ОММ суттєво збільшується, зокрема для паст, які містять МК вона зростає майже в 4 рази і досягає 2,7 Па. Для інших досліджених паст така величина пластичної міцності досягається через значно більший проміжок часу. Характерно, що в цементно-водних пастах нормальної густоти зміна об'ємної концентрації МК і ЗД у складі ОММ від 1 до 0,2 несуттєво позначається на кінетиці росту пластичної міцності.

Таблиця 1

             Нормальна густота (НГ) наповнених цементно-водних паст

Склад паст

НГ, %,

для паст з добавкою

Вміст СП, % маси цементу

Вміст РПП, % маси цементу

мікрокремнезему

домеленої золи

0

1

1

0

0

1

1

1

1

0,2

0,2

0,2

0,2

0,5

0,5

0,5

0,5     

0

0,2

0,5

0,2

0,5

0,2

0,2

0,5

0,5

0,2

0,2

0,2

0,5

0,2

0,2

0,5

0,5

0

0

0

0

0

0,35

0,7

0,35

0,7

0

0,35

0,7

0,35

0,35

0,7

0,35

0,7

0

0

0

0

0

1,5

1,5

3,0

3,0

3,0

3,0

3,0

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

26,5

30,3

36,3

23,7

24,8

27,4

26,5

32,1

29,4

28,1

25,1

23,6

24,3

26,8

24,9

27,7

25,4

26,5

27,8

32,1

23,1

24,5

25,5

25,5

30,6

27,8

26,6

24,5

23,2

23,8

25,1

23,1

25,6

24,8

Примітки: 1. VКД, VЗ, VЦ – відповідно об’єми кремнеземистої добавки (МК чи ЗД), золи-виносу та цементу. 2. Об’ємна концентрація наповненого в’яжучого у водній пасті для всіх паст дорівнює 0,65.

Особливості процесів гідратації цементно-зольних паст із добавкою ОММ, яка включала суперпластифікатор та полімерний компонент, вивчали за зміною ступеня гідратації паст (вмістом гідратної води) у різні терміни твердіння.

Встнановлено, що ОММ і їхні компоненти здійснюють стабілізуючий вплив на процес гідратації цементів, при цьому вплив СП виражений значно слабше ніж вплив РПП. Якщо добавка, наприклад, РПП знижує в добовому віці ступінь гідратації цементів у 1,4...1,5 раза, то С-3 –  тільки на 15...20%.   

До семидобового віку твердіння  стабілізуючий вплив органічних компонентів ОММ на гідратацію цементів істотно зменшується. Зниження ступеня гідратації    цементів із добавками СП не перевищує 5...10%, РПП - 20...30%. У 28-добовому віці добавка СП практично не уповільнює процес гідратації цементів. Добавка РПП     після 28-діб зменшує ступінь гідратації цементів не більш ніж на 5...10%. Введення високодисперсних активних мінеральних компонентів до складу ОММ підвищує ступінь гідратації, що відчувається особливо суттєво в ранні строки твердіння паст.

У четвертому розділі наведені результати дослідження технологічних властивостей клеючих розчинових сумішей з добавками органомінеральних модифікаторів, зокрема, їх водопотреби, водоутримуючої здатності, повітровтягування. Встнановлений також вплив ОММ на адгезійні властивості клеючих розчинів та їх рухливість.

 Як і слід очікувати найбільш істотне зниження водопотреби має місце при збільшенні  в  складі ОММ вмісту суперпластифікатора (рис.1). При цьому вплив СП істотно позначається вже при дозуванні 0,5% маси цементу (зменшення водо-потреби близько 12..17%). Загальне зменшення водопотреби при максимальному вмісті СП 1% може досягати 28%. Водний розчин РПП Mowilith можна віднести в досліджуваній області полімерцементних відношень до порівняно слабких пластифікаторів.  При дозуванні до 1% він викликає практично невідчутне зниження водопотреби, при 3% воно становить близько 8...10%.  

Водопотреба розчинових сумішей суттєво (до 14%) збільшується із збільшенням у складі ОММ частки високодисперсної мінеральної добавки, особливо мікрокремнезему (рис. 2). Збільшення вмісту СП у складі ОММ нівелює вплив кремнеземистої добавки. Необхідно відмітити певне зниження (до 4…7%) водопотреби розчинових сумішей із збільшенням золоцементного відношення, що обумовлене певним пластифікуючим ефектом золи-виносу.

                       а)                                                                         б)

          

Рис. 1. Розрахункові залежності водопотреби розчинових суміщей з добавками ОММ від вмісту суперпластифікатора (З/Ц=0,35, РПП=1,75%):

а) при використанні МК (МК/З=0,15); б) при використанні ЗД (ЗД/З=0,15)

Відомо, що введення в цементні розчини золи-виносу позитивно відбивається на їх водоутримуючій здатності. Цей висновок підтверджується і аналізом отриманих експериментальних даних. Додатковий ефект простежується  при введені до складу ОММ високодисперсних мінеральних компонентів. Зокрема, при збільшенні З/Ц до 0,7 і вмісту високодисперсного кремнеземестого компонента до 30% від маси золи  водовідділення зменшується до 1,3% для розчинів, які містять домелену золу і до 0,5% для розчинів із мікрокремнеземом.


                                     а)                                                               б)

             

Рис. 2. Розрахункові залежності водопотреби розчинових суміщей від вмісту високодисперсного наповнювача у складі ОММ (РПП=1,75%; СП=0,5%; П/Ц=3):

а) при використанні МК; б) при використанні ЗД

Відповідно до наших експериментальних даних при дозуванні суперпластифікатора до 0,5% водовідділення розчинових сумішей практично не збільшується, а потім має тенденцію до зростання.  В той же час наявність полімерної добавки      забезпечує зниження водовідділення у всьому інтервалі дозувань від 0,5 до 3%.    Наявність у складі ОММ обох компонентів призводить до помітного збільшення    водоутримуючої здатності сумішей.  Певною мірою це можна пояснити повітро-втягувальною здатністю досліджуваних полімерних добавок.  

Із збільшенням вмісту РПП від 0,5 до 3% у розчинові суміші втягується додатково більше 1% повітря і загальний повітровміст в них зростає до 3% у сумішах, які містять МК і до 3,5% у сумішах з ЗД. Збільшення витрати золи в досліджуваних    інтервалах приводить до певного зменшення величини повітровтягування в розчинових сумішах. Введенння добавок високодисперсної домеленої золи та мікрокремнезему, навпаки, викликає додаткове повітровтягування. Інтегральний ефект повітровтягування в розчинах визначається сукупністю всіх досліджених факторів.

Додатково були проведені дослідження по визначенню водоутримуючої здатності досліджених розчинів при використанні в якості основи різних матеріалів: важкого бетону, керамічної цегли, силікатної цегли, ніздрюватого бетону. Результати дослідів наведені в табл. 2.

Наведені дані свідчать про те, що при використанні в якості основи характерних конструктивних і конструктивно-теплоізоляційних матеріалів клеючі розчини з добавками ОММ забезпечують водоутримуючу здатність в необхідних межах.  

Найбільш впливовими на рухливість факторами були Х1 – об’ємна частка    високодисперсної складової у мінеральному наповнювачі та Х5 – вміст комплексної хімічної добавки (рис. 3). При цьому стрімке падіння рухливості має місце при Х1>0,25 і, особливо, в сумішах з пониженим вмістом хімічних добавок.

Для розчинових сумішей суттєве практичне значення має зберігання їх рухливості у часі. Вивчали зміну розчинових сумішей по зануренню стандартного конуса для сумішей із співвідношенням цемент : пісок =1 : 3 при температурі 202С. Вміст суперпластифікатора приймали однаковим СП=0,7%. Початкова рухливість суміші у всіх випадках 13,5...14 см. Результати дослідів наведені в табл. 3 та на рис. 4.

Таблиця 2

Водоутримуюча здатність розчинів

№ з/п

Склад розчинів

Основа

Водоутримуюча здатність, %

1.

піщано-цементне відношення П/Ц=3;

золоцементне відношення З/Ц=0,4

склад ОММ:

МК=10%; РПП=3%; СП=0,7%

бетон важкий

цегла керамічна

цегла силікатна

пінобетон

(0=800 кг/м3)

98,5

97,7

98,1

97,3

2.

піщано-цементне відношення П/Ц=3;

золоцементне відношення З/Ц=0,4

склад ОММ:

ЗД=10%; РПП=3%; СП=0,7%

бетон важкий

цегла керамічна

цегла силікатна

пінобетон

98,1

97,5

97,8

97,1

                                     а                                                              б

        

Рис. 3. Залежність рухомості розчинових суміщей від частки мікрокремнезему

у мінеральному наповнювачі Х1 (а) та вмісту органічних компонентів (Х5)

у складі ОММ (б)

Досліди показали, що введення добавки ОММ дозволяє забезпечити “життєздатність” клеючих сумішей в необхідних межах і регулювати її при зміні кількості та складу добавок. Наповнення розчинової суміші МК та ЗД з одночасним введенням РПП суттєво впливає на темп падіння рухливості. Так,  початкова рухливість клеючої суміші (12...14 см) у сумішах з добавкою тільки СП зберігається 20 хв, у сумішах з добавкою МК+СП+РПП – більше 100 хв. Введення домеленої золи-виносу при З/Ц0,4 також позитивно позначається на збереженні рухливості. Позитивний вплив дисперсних мінеральних добавок на стабілізацію рухливості розчинових сумішей можна пов’язати з їх підвищеною водоутримуючою здатністю.

Міцність зчеплення розчинів при відриві, яка характеризує адгезійні властивості розчинів, визначали за ГОСТ 28089 з використанням бетонної плити з нанесеним на неї клеючим розчином та укладеними керамічними плитками розміром 50×50 мм.

Аналіз отриманих результатів показує, що у діапазоні варіювання досліджуваних факторів величина адгезійної міцності розчинів з ОММ, які містять мікро-кремнеземисту добавку (МК), коливається в межах 0,3...4,0 МПа, домелену золу     виносу – 0,3...3,1 МПа.

Таблиця 3

Зміна рухливості клеючих розчинових сумішей у часі

№ з/п

Фактори складу розчинової суміші

Рухливість, см, після заповнення

конуса через, хв:

В/Ц

З/Ц

В, кг/м3

МК/З

(ЗД/З)

РПП, %

20

40

60

80

100

120

1.

2.

3.

4.

5.

6.

7.

8.

9.

10.

11.

12.

1

0,82

0,4

277

0,3

3

14

14

13,5

13

12,5

12

2

0,79

0,4

271

(0,3)

3

14

13,5

13

13

12

11,5

3

0,83

0,4

278

0,3

0,5

13,5

13,5

12,5

12

11,5

10,5

4

0,80

0,4

273

(0,3)

0,5

14

13,5

12,5

12

11

10

5

0,85

0,4

281

0,3

-

13

12,5

11

10,5

9,5

8

6

0,83

0,4

278

(0,3)

-

13

13

11,5

10

9

7,5

7

0,82

0,4

277

0,15

-

13

13

11,5

10

8,5

7

8

0,81

0,4

275

(0,15)

-

13,5

12,5

11,5

9,5

8

6,5

9

0,75

0,4

270

-

-

12

11

10

7

6,5

6

10

0,80

-

250

-

-

12

11

9

6,5

6

5

Рис. 4. Зміна рухливості розчинових суміщей в часі

(нумерація кривих – за табл. 3)

Досліджувані фактори за впливом на величину адгезійної міцності можна розмістити у наступний спадаючий ряд: РПП > МК (чи ЗД) > З/Ц > СП > Ц/П. Збільшення вмісту РПП у складі ОММ з 0,5 до 3% за інших рівних умов дозволяє підвищити адгезійну  міцність розчину на 1,5 МПа або на 60...85% (рис. 5). Підвищення частки МК у мінеральному компоненті ОММ збільшує міцність зчеплення на 0,6…1,5 МПа, а частки ЗД у тих же межах – на 0,4…1,4 МПа залежно від вмісту     суперпластифікатора і РПП.

        

Рис. 5. Залежність адгезійної міцності розчинів від вмісту

органічних компонентів ОММ

Можна відмітити суттєвий вплив ефектів взаємодії таких факторів, як вміст суперпластифікатора та РПП,  суперпластифкатора і високодисперсної кремнеземистої добавки. Очевидно, що досягнення високої адгезійної міцності розчинів можливе при відповідній оптимізації складу розчину і, особливо, складу органомінеральних модифікаторів.

У п’ятому розділі наведені результати дослідження фізико-механічні властивості клеючих розчинів з добавками органомінеральних модифікаторів: міцності,    деформативних властивостей, корозійної стійкості.

Найбільший вплив на міцність цементно-зольних розчинів, модифікованих ОММ, як і очікувалось має відношення в’яжуче : вода. Суттєвий вплив на міцність при стиску мають також вміст мінеральних добавок у в’яжучому та вміст високо-дисперсних кремнеземистих компонентів у складі мінеральних добавок. В отриманих кількісних залежностях наявні помітні взаємодії ефектів впливу різних факторів на міцність і, особливо, факторів, які визначають вміст мінеральних компонентів ОММ та вміст органічних добавок – СП та РПП, у складі ОММ.

Позитивно оцінюючи вплив на міцність розчинів добавок МК та ЗД, слід      однак враховувати деяке підвищення водопотреби розчинових сумішей, які містять високодисперсні компоненти. Однак спільне введення СП та високодисперсних кремнеземистих компонентів позитивно позначається на міцності розчину навіть при незмінному водовмісті, що можна пояснити створенням кращих умов для      ущільнення та взаємодії між частинками у твердіючому розчині.

Добавки органомінеральних модифікаторів, активно впливаючи на співвідношення концентрації гелевидної та кристалічної складових цементного каменю, параметри порової структури розчинів, суттєво впливають і на їх деформативні властивості. Комплексною оцінкою деформативності бетонів і розчинів та їх тріщиностійкості є відношення границі міцності при розтягу чи згині до динамічного модуля пружності (умовна розтяжність ).

Динамічний модуль пружності визначали ультразвуковим імпульсним методом, міцність бетону на згин – випробуваннями зразків-балочок за ГОСТ 310.         Результати дослідів наведені в табл. 4. Прямі визначення граничної розтяжності пов’язані з досить складними випробуваннями і дають нестабільні результати. Тому у даній роботі її визначали розрахунковим способом.

Таблиця 4

Динамічний модуль пружності та умовна розтяжність розчинів

№ з/п

Склад розчину

Един х10-4 , МПа, через діб

у х 10-4,

через діб

В/Ц

З/Ц

В, кг/м3

МК/З

ЗД/З

РПП

28

90

180

28

90

180

1

0,8

-

250

-

-

-

3,63

3,98

4,17

1,13

1,12

1,10

2

0,75

0,4

270

-

-

-

3,25

3,77

3,96

1,08

1,10

1,10

3

0,82

0,4

277

0,15

-

-

3,83

4,44

4,58

1,22

1,28

1,30

4

0,85

0,4

281

0,3

-

-

3,90

4,45

4,56

1,24

1,30

1,33

5

0,81

0,4

275

-

0,15

-

3,62

4,02

4,23

1,12

1,13

1,15

6

0,83

0,4

278

-

0,3

-

3,57

3,92

4,14

1,19

1,22

1,24

7

0,83

0,4

279

0,3

-

0,5

3,95

4,47

4,56

1,30

1,35

1,39

8

0,82

0,4

277

0,3

-

3

4,05

4,61

4,69

1,37

1,42

1,46

9

0,80

0,4

273

-

0,3

0,5

3,65

3,97

4,24

1,22

1,26

1,30

10

0,79

0,4

271

-

0,3

3

3,75

3,99

4,15

1,26

1,31

1,35

Умовна розтяжність немодифікованих розчинів зі збільшенням тривалості твердіння, має тенденцію до зниження, у той час, як для модифікованих вона зростає. Очевидно, знак зміни умовної розтяжності розчину і, відповідно, тріщиностійкості в міру збільшення віку пов'язаний з характером зміни співвідношення міцності при розтягу (RP) і міцності при стиску (Rст). Для розчинів з добавками ОММ це співвідношення вище, ніж для немодифікованих розчинів як у 28 діб, так і в наступний термін твердіння.

Сумарний вплив як якісних особливостей компонентів сумішей, так і їхнього     кількісного співвідношення на корозійну стійкість значною мірою проявляється на    водонепроникності. Водонепроникність розчинів визначали на зразках-дисках діа-метром  15 см і висотою 5 см. Водонепроникність розчину оцінювали за появою “мокрої плями”, по збільшенню маси зразків за рахунок фільтрації через них води, а також за глибиною просочення, яку заміряли після розколювання плиток на дві    половинки. Найменший показник водонепроникності характерний (табл.5) для      бетонів без добавок, а найбільший - для бетонів з максимальним вмістом ОММ.    Характерно, що заміна до 50% СП у складі ПФМ полімерною добавкою не зменшує водонепроникність бетонів. Повна заміна суперпластифікатора на РПП може викликати незначне зменшення водонепроникності бетону. Позитивний вплив добавки СП на водонепроникність досліджуваних бетонів закономірно пояснюється її сильним пластифікуючим ефектом. Для добавки РПП, як показано раніше, величина пластифікуючого ефекту значно менша, однак вона може викликати кольматуючу дію за рахунок набрякання у воді. При постійному вмісті і складі ОММ, оптимальних значеннях золо-цементного відношення спостерігається помітне підвищення водонепроникності  в пізні терміни твердіння.  

Таблиця 5

Водонепроникність модифікованих клеючих розчинів

№ з/п

Склад розчину

Тиск р, МПа

Глибина фільтрації, b, см

Показник непроникності, Р/b

В/Ц

З/Ц

В, кг/м3

МК/З

ЗД/З

РПП

1

0,8

-

250

-

-

-

0,3

4,5

0,07

2

0,75

0,4

270

-

-

-

0,5

3,9

0,13

3

0,85

0,4

281

0,3

-

-

0,7

3,5

0,20

4

0,83

0,4

278

-

0,3

-

0,6

3,9

0,15

5

0,83

0,4

279

0,3

-

0,5

0,8

3,5

0,23

6

0,83

0,4

279

0,3

-

2,65

1,1

3,3

0,33

7

0,84

0,4

280

0,3

-

3

1,1

3,4

0,32

8

0,80

0,4

273

-

0,3

0,5

0,8

3,6

0,22

9

0,79

0,4

271

-

0,3

3

1,0

3,3

0,30

10

0,85

0,7

282

0,3

-

2,65

0,9

3,3

0,27

11

0,82

0,7

282

-

0,3

2,65

0,8

3,5

0,23

Примітки: 1. У всі склади, окрім 7 та 9 вводили СП у кількості 0,7% від маси

цементу. У складах 7 та 9 вміст СП=0,35%.

2. Співвідношення пісок : цемент прийняте рівним 3 : 1 за масою.

3. Для отримання розчинових сумішей використовували пісок П2.

Інтегральним параметром, який характеризує деструктивні зміни при корозії цементного каменю, бетонів і розчинів, є міцність. При цьому найбільш чуттєвими до корозійного впливу є показники міцності при розтягу і згині. Для оцінки стійкості розчинів досліджених складів до корозії вилуговування визначали міцність зразків-балочок на згин при зберіганні їх у воді. Результати дослідів наведені на рис.6.

Рис. 6. Зміна міцності модифікованих розчинів на згин у часі при зберіганні зразків у воді (нумерація складів розчинів за табл. 5)

З отриманих даних випливає, що для всіх складів характерний ріст міцності розчинів на згин у віці 28...360 діб. Приріст міцності до 180 доби у порівнянні з 28 добою складає 20...30%, до 360 доби - 40...50 %. Абсолютна величина міцності     розчинів з ОММ на згин при твердінні у воді в усі досліджені терміни твердіння   залишається на 20...30% вищою, що дозволяє вважати їх достатньо стійкими до     корозії вилуговування.

У шостому розділі представлені експериментальні дані про вплив техноло-гічних параметрів приготування модифікованих золовмісних сумішей (способу та тривалості перемішування, тривалості домолу золи), а також особливостей          приймання і зберігання компонентів ОММ на експлуатаційні властивості клеючих розчинів. Наведені також результати промислової апробації CБC, які свідчать про те, що введення пропонованих ОММ забезпечує високі нормативні показники клеючих розчинів.    

ВИСНОВКИ

1. В результаті виконаних досліджень впливу пропонованих органо-мінеральних модифікаторів на реологічні властивості цементно-зольних паст та    початкове структуроутворення отримані кількісні залежності, які дозволяють      прогнозувати вплив на в’язкість і нормальну густоту основних факторів, що визначають склад ОММ і вміст їх в сумішах.  Встановлено, що введення ОММ призводить до істотного зміцнення коагуляційної і кристалізаційної структури при твердінні цементно-зольного каменю, до зменшення його інтегральної пористості і зміни структури порового простору в бік збільшення кількості закритих пор.

2. В роботі досліджено вплив факторів складу модифікованих клеючих розчинів на величину адгезійної міцності. Встановлено позитивний вплив тонкодисперсних мінеральних добавок мікрокремнезему і домеленої золи-виносу на величину адгезійної міцності. Аналіз отриманих результатів показує, що у діапазоні варіювання досліджуваних факторів величина адгезійної міцності розчинів з ОММ, які містять мікрокремнеземисту добавку (МК), коливається в межах 0,3...4,0 МПа, домелену золу виносу – 0,3...3,1 МПа. Забезпечення нормованих значень адгезійної міцності клеючих розчинів (не менше 0,5...1,0 МПа) можливе шляхом регулювання співвідношення між компонентами пропонованого модифікатора з використанням отриманих кількісних залежностей.

3. В результаті виконих досліджень отриманий комплекс експериментально-статистичних моделей будівельно-технічних властивостей модифікованих клеючих розчинів. Їх використання дозволяє прогнозувати і забезпечувати необхідні значення водопотреби, водовідділення, повітровтягування, рухливості та міцності залежно від вимог до клеючих розчинових сумішей. Встановлені склади клеючих розчинів, які забезпечують необхідну водоутримуючу здатність при використанні в якості   основ важкого бетону, керамічної  і силікатної цегли, ніздрюватого бетону. Розроблена методика проектування складів модифікованих розчинів із заданими значеннями міцності і рухливості сумішей аналізом відповідних математичних моделей.

4. В результаті виконаних досліджень запропоновані оптимальні технологічні параметри складу та виготовлення сухих золовмісних клеючих сумішей з добавками ОММ. Встановлено, що вміст високодисперсного компонента ОММ повинен становити 15...30% від маси золи-виносу залежно від нормованих вимог до клеючого розчину, вміст органічного компонента – до 3% при співвідношенні “полімерний       порошок : суперпластифікатор” рівному 2 : 1. Дослідно-промислова апробація,     виконана на ТзОВ “Магік”, підтвердила основні результати лабораторних досліджень і ефективність модифікування клеючих сумішей добавками ОММ.   

Основні положення дисертації викладені у працях:

1. Дворкин О.Л. Клеющие свойства растворов на основе золосодержащих сухих смесей / О.Л. Дворкин, Л.И. Дворкин, И.И. Балабанская // Популярное бетоноведение. - 2008. - №6 (26). - С. 52-58.

2. Дворкін О.Л. Адгезійні властивості клейових розчинів на основі модифікованих сухих будівельних сумішей / О.Л. Дворкін, Ю.В Гарніцький., І.І. Балабанська //     Матеріали VIІ науково-практичного семінару "Структура, властивості та склад бетону". - 2008. - Київ. - С. 84-89.

3. Дворкин О.Л. Коррозионная стойкость модифицированных строительных растворов с золомикрокремнеземистым наполнителем (ЗМКН) / О.Л. Дворкин, И.И Балабанская. // Сухие строительные смеси. - 2009. - №1 (9). - С. 32-33.

4. Дворкін О.Л. Властивості модифікованих цементно-зольних клеєвих сумішей / О.Л. Дворкін, І.І Балабанська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2008. – Вип.4 (44). - С. 104-109.

5. Дворкін О.Л. Реологічні властивості модифікованих цементно-зольних паст / О.Л. Дворкін, І.І Балабанська // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. – 2009. – Вип. 18. - С. 17-23.

6. Дворкін Л.Й. Властивості  мурувальних розчинів на основі сухих модифікованих цементно-зольних сумішей / Л.Й. Дворкін, О.Л. Дворкін, І.І Балабанська [та інш.] // Будівельні матеріали та вироби. - 2008. - №5 (52). - С. 15-17.

7. Дворкін О.Л. Технологічність мурувальних розчинів на основі модифікованих цементно-зольних сумішей / О.Л. Дворкін, І.І Балабанська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. -  2009. – Вип.1 (45).- С. 83-90.

8. Дворкин Л.И. Технологические свойства модифицированных цементно-зольных смесей для кладочных растворов / О.Л. Дворкин, Л.И. Дворкин, И.И. Балабанская // Популярное бетоноведение. - 2009. - №4 (30). - С.58-63

9. Дворкін О.Л. Пуцоланова активність і гідратація модифікованих цементно-зольних паст / О.Л. Дворкін, І.І Балабанська // Вісник Національного університету водного господарства та природокористування. – 2009. – Вип. 2 (46). - С. 167-172.

10. Дворкін Л.Й. Корозійна стійкість золовмісних розчинів з добавками модифікаторів / Л.Й. Дворкін, О.Л. Дворкін, І.І Балабанська [та інш.] // Сучасні технології, матеріали і конструкції в будівництві. – 2009. – №2 (6). – С. 23-28.

11. Балабанська І.І. Покращення адгезійної здатності модифікованих золомістких розчинів / І.І. Балабанська, О.Л. Дворкін // Гідромеліорація та гідротехнічне будівництво. – 2009. – Випуск 34. - С. 348-353.

12. Балабанська І.І. Легкоукладальність модифікованих розчинових сумішей /        І.І. Балабанська // Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди. - 2011. – Вип. 21. - С. 10-15.

АНОТАЦІЯ

Балабанська І.І. Клеючі розчини на основі сухих золовмісних  будівельних сумішей з добавками органо-мінеральних модифікаторів. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.05 – будівельні матеріали та вироби. – Вінницький національний технічний університет. – Вінниця, 2011.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню впливу добавок органо-мінеральних модифікаторів (ОММ), які включають суперпластифікатор, редиспергований полімерний порошок, тонкомолотий кремнеземистий компонент - мікрокремнезем чи домелену золу-виносу, на будівельно-технологічні властивості це-ментно-зольних розчинів та розробці оптимального складу і технології виготовлення клеючих сухих будівельних сумішей з використанням вказаних органомінеральних модифікаторів.

Досліджені особливості гідратації та структуроутворення цементно-зольних паст з добавками ОММ, технологічні та будівельно-технічні властивості модифікованих цементно-зольних розчинів,  розроблені оптимальні склади клеючих сухих будівельних сумішей на основі пропонованих модифікаторів.

Ключові слова: зола-виносу, мікрокремнезем, суперпластифікатор, редиспергований полімерний порошок, сухі будівельні суміші для закріплення матеріалів.

АННОТАЦИЯ

Балабанская И.И. Клеевые растворы на основе сухих золосодержащих строительных смесей с добавками органо-минеральных модификаторов. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени кандидата технических наук по специальности 05.23.05 – строительные материалы и изделия. – Винницкий национальный технический университет. –  Винница, 2011.

Диссертационная работа посвящена исследованию влияния добавок органоминеральных модификаторов (ОММ), включающих микрокремнезем или домолотую золу-унос, суперпластификатор и редиспергированный полимерный порошок, на строительно-технологические свойства цементно-зольных растворов и разработке оптимального состава и технологии изготовления клеевых сухих строительных смесей с использованием указанных органоминеральных модификаторов.

Показано, что применение указанного ОММ в цементно-зольных клеевых       растворных смесях позволяет обеспечить их нормированные свойства при уменьшении расхода цемента на 25...30% по сравнению с распространенными составами, а также отказаться от введения в их состав добавки эфиров целлюлозы, имеющей высокую стоимость.   

Установлено, что введение ОММ приводит к существенному укреплению      коагуляционной и кристаллизационной  структуры при твердении цементно-зольного камня. Введения добавок органоминеральных модификаторов приводит к уменьшению интегральной пористости цементно-зольного камня и к изменению структуры порового пространства в сторону уменьшения количества открытых и увеличения закрытых пор. Введения высокодисперсных активных минеральных компонентов в состав ОММ увеличивает степень гидратации цемента, что особенно сильно ощущается в ранние сроки твердения цементно-зольных паст.

Установлено также, что введения в цементные растворы золы-унос вместе с микрокремнеземом или домолотой золой положительно сказывается на их водо-удерживающей способности. В частности, при увеличении З/Ц до 0,7 и содержания высокодисперсного кремнеземестого компонента до 30% от массы золы водо-отделение уменьшается до 1,3% для растворов, которые содержат домолотую золу и до 0,5% для растворов с микрокремнеземом. При этом в состав растворов не вводятся другие водоудерживающие добавки типа эфиров целлюлозы.

Показано, что наличие полимерной добавки обеспечивает снижения водо-отделения во всем интервале дозировок от 0,5 до 3%. Наличие в составе ОММ также и суперпластификатора приводит к еще более заметному увеличению водоудерживающей способности смесей. В некоторой степени это можно объяснить воздухо-вовлекающей способностью исследуемых добавок, в том числе и тонкодисперсних. Однако увеличения расхода золы в исследуемых интервалах приводит к некоторому уменьшению величины воздухововлечения в растворные смеси. Интегральный      эффект воздухововлечения определяется совокупностью всех факторов состава.

В работе исследовано влияние факторов состава модифицированных клеевых растворов на величину адгезионной прочности. Установлено положительное влияние тонкодисперсных минеральных добавок микрокремнезема и домолотой золы-унос на величину адгезионной прочности, которая для оптимальных составов достигает 2,4...4,0 МПа при использовании микрокремнезема и 2,1...3,1 МПа при использовании домолотой золы. Определено влияние основных факторов состава модифицированных клеевых растворов на возможное снижение прочности на сдвиг клеевого шва при влиянии попеременного замораживания и оттаивания. Установлено, что такое снижении не превышает 25%.

Установлено, что в результате благоприятного изменения структуры клеевых цементно-зольных растворов при их модифицировании добавками органоминеральных модификаторов улучшается водонепроницаемость, а также достигаются более высокие коэффициенты ее роста во времени. Для модифицированных клеевых растворов характерна более высокая стойкость к коррозии вищелачивания, что подтверждается ростом их прочности на изгиб при длительном (до 360 сут.) твердении  в воде.

Получен комплекс экспериментально-статистических моделей, которые позволяют прогнозировать и регулировать когезионную прочность на сжатие и сгиб клеевых растворов с добавкой ОММ. Разработана методика проектирования составов модифицированных клеевых растворов с нормированными значениями прочности и подвижности смесей совместным решением соответствующих математических     моделей.

Разработана технология изготовления сухих золосодержащих смесей с добавками ОММ. Опытно-промышленная апробация подтвердила основные результаты лабораторных исследований и эффективность модифицирования клеевых смесей добавками ОММ.   

Ключевые слова: зола-унос, микрокремнезем, суперпластификатор, редиспергированый полимерный порошок, сухие строительные смеси для закрепления материалов.

ANNOTATION

 Balabans’ka I.I. Adhesive mortars based on drypack ash-containing mixtures with organic-mineral modifying admixtures. – Manuscript.

Thesis on competition of a scientific degree of the candidate of technicalg science on speciality 05.23.05 Building materials and articles. – Vinnitsa National Technical University.  Vinnitsa, 2011.

The thesis is devoted to the research of the influence of organic-mineral modifying admixtures (OMM) containing superplasticizer, redispersed polymer powder, fine-grained silica-containing component – silica fume or ground fly ash on the constructional-technological properties of cement-ash mortars and development of optimum composition and technology of adhesive drypack mixtures production with application organic-mineral modifiers mentioned above.

There were investigated the peculiarities of hydration and structure-formation of cement-ash pastes with OMM admixtures, technological and constructional- technical properties of modified cement-ash mortars, optimal compositions of adhesive drypack mixtures based on the suggested modifiers are worked out.

Keywords: fly ash, silica fume, superplasticizer, redispersed polymer powder, drypack mixtures for materials fixing.

Підписано до друку 18.04.2011 р. Формат 29.7×42 ¼

Наклад 100 прим. Зам. № 2011-

Віддруковано у комп’ютерному інформаційно-видавничому центрі

Вінницького національного технічного університету

м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 95. Тел.: 59-81-59


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37975. Моделирование представления сигналов 134 KB
  А Краснодар 2012 Ряд Фурье функции f x представляется в виде где коэффициенты Фурье 0 n и bn определяются формулами Иногда используются альтернативные формы записи для разложения в ряд Фурье. где амплитуда kго гармонического колебания круговая частота гармонического колебания начальная фаза kго колебания kя комплексная амплитуда Преобразование Фурье операция сопоставляющая функции вещественной переменной другую функцию вещественной переменной. Преобразование Фурье функции вещественной переменной является Задания....
37976. Исследование теоремы Котельникова 155 KB
  непрерывный сигнал заменяется последовательностью мгновенных значений отсчетов взятых в дискретные моменты времени tk=k∆t где k=0123.Котельников доказал теорему: Непрерывная функция по времени Ut не содержащая спектры частот выше Fверх. полностью определяется отсчетами своих мгновенных значений в моменты времени отстающих друг от друга на интервалы ∆t= 1 2Fверх Задание.
37977. ОПРЕДЕЛЕНИЕ ФОКУСНЫХ РАССТОЯНИЙ ТОНКИХ ЛИНЗ 413.5 KB
  ЛАБОРАТОРНАЯ РАБОТА № I ОПРЕДЕЛЕНИЕ фокусных РАССТОЯНИЙ ТОНКИХ ЛИНЗ Цель работы: изучить: явление преломления света на сферических поверхностях; приобрести навыки построения изображения предметов в тонких линзах и системах тонких линз а также научиться определять фокусные расстояния собирающей и рассеивающей линз различными методами.1 показан ход параксиальных лучей от точечного источника S1 через сферическую поверхность раздела двух сред с показателями преломления п1 и п2. Так как рассматриваются лучи параксиальные то закон преломления...
37978. Определение моментов инерции тел произвольной формы 180 KB
  11 Лабораторная работа № 5 Определение моментов инерции тел произвольной формы 1. Цель работы Определение момента инерции математического и физического маятника а также изучение зависимости момента инерции физического маятника от распределения массы. Соотношение 1 аналогично 2 – му закону Ньютона в динамике поступательного движения и в таком виде записывается в тех случаях когда момент инерции тела при вращении не изменяется. Моментом инерции материальной точки относительно некоторой оси называется величина равная произведению...
37979. Определение электродвижущей силы и внутреннего сопротивления источника тока 185.5 KB
  Определение электродвижущей силы и внутреннего сопротивления источника тока.С источника тока пользуясь законом Ома для полной цепи определять внутреннее сопротивление источника тока.С источника тока определяется по закону Ома для полной цепи = IRr 1 где I сила тока R – внешнее сопротивление r –...
37980. Определение силы при механическом ударе 80 KB
  Цель работы: Определить силу удара при столкновении тел путем измерения времени их соударения и скоростей перед началом и после удара.
37981. Определение индуктивности катушки 118 KB
  Цель работы: научиться округлять индуктивность катушки Оборудование: Низковольтный источник переменного тока. Миллиамперметр переменного тока. Вольтметр переменного тока. Собрать цепь по схеме соединив последовательно катушку и миллиамперметр переменного тока.
37982. Определение оптической силы линзы 39.5 KB
  Цель работы: Изучить получение изображений с помощью двояковыпуклой линзы научиться определять оптическую силу линзы. Прямую которая проходит через сферические центры кривизны поверхностей линзы называют главной оптической осью линзы. Если на собирающую линзу направить пучок лучей параллельных главной оптической оптической оси то они соберутся в одной точке с другой стороны линзы которая называется главным фокусом линзы.
37983. Ознакомление с характеристиками магнитных свойств вещества и определение зависимости магнитной индукции и магнитной проницаемости ферромагнитного образца от напряжения поля 46.5 KB
  Вывод: Мы ознакомились с характеристиками магнитных свойств вещества и определили зависимость магнитной индукции и магнитной проницаемости ферромагнитного образца от напряженности поля.