66410

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ ҐРУНТУ ГРЕЙФЕРНИМ РОБОЧИМ ОРГАНОМ

Автореферат

Производство и промышленные технологии

Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності процесів розробки ґрунту грейферними робочими органами за рахунок оснащення їх центральним гвинтовим якорем. Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання: дослідити закономірності процесу...

Украинкский

2014-08-18

2.65 MB

4 чел.

25


а)

Маслостанція

Тензостанція

0,2

0,3

,4

0,15

0,2

0,25

Ня, м

Dл, м

Е, кДж/м3

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«ПРИДНІПРОВСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ»

Белицький Дмитро Григорович

       УДК 621.879.324

      

 

         

ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ РОЗРОБКИ ҐРУНТУ ГРЕЙФЕРНИМ РОБОЧИМ ОРГАНОМ

05.05.04 – машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

   

Дніпропетровськ – 2011


Дисертацією є рукопис
. 

  

Робота виконана в Донбаській національній академії будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

  

Науковий керівник доктор технічних наук, професор, Пенчук Валентин Олексійович, Донбаська національна академія будівництва і архітектури, завідувач кафедри підйомно-транспортних, будівельних, дорожніх машин та обладнання.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор, Кравець Святослав Володимирович, Національний університет водного господарства та природокористування, завідувач кафедри будівельних, дорожніх, меліоративних машин і обладнання;

кандидат технічних наук, доцент, Крупко Валерій Григорович, Донбаська державна машинобудівна академія, доцент кафедри підйомно-транспортних машин.

Захист відбудеться 27 жовтня 2011 р. о 1500 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 08.085.03 Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а, ауд 202.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Державного вищого навчального закладу «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» за адресою: 49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24а.

Автореферат  розісланий  16 вересня 2011 р.

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                     _________  Т.Ф. Яковишина


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Сучасний стан будівельно-ремонтного виробництва України характеризується значними об'ємами дрібних і розосереджених робіт, а саме, будівництвом міні-заводів, заправних станцій та магазинів. У цих умовах підвищений попит мають мобільні машини з енергозберігаючими робочими органами. Зі всієї гамми робочих органів землерийних машин для умов обмеженого простору, на малооб'ємних об'єктах (колодязях, котлованах, траншеях будь-якої складності) найбільш ефективне застосування грейферних робочих органів. Використання екскаваторів з грейферним робочим органом дозволяє зменшити об'єми, як земляних робіт, так і робіт по зворотній засипці відритих котлованів. Стримуючим чинником широкого застосування традиційних робочих органів грейферів на міцних ґрунтах є потреба використання могутніх і спеціалізованих базових машин, що призводить до значних енергетичних витрат на копання і витрат на перебазування з одного об'єкту на іншій.

Тому створення та дослідження нових енергозберігаючих способів розробки ґрунтів із застосуванням комбінованих грейферних робочих органів є актуальним і важливим науково-технічним завданням.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах наукових досліджень держбюджетних тематик ДонНАБА: К-2-15-01 «Розробка наукових основ модернізації будівельних машин» (№ держреєстрації 0102U002846); К-2-12-06 «Ефективне використання іноземної техніки в умовах Донбасу» (№ держреєстрації 0107U000100) і Д-2-08-09 «Наукові основи підвищення ефективності землерийних і транспортуючих машин в специфічних умовах експлуатації» (№ держреєстрації 0109U003039).

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є підвищення ефективності процесів розробки ґрунту грейферними робочими органами за рахунок оснащення їх центральним гвинтовим якорем.

Для досягнення поставленої мети необхідно було виконати такі завдання:

  •  дослідити закономірності процесу впровадження в міцний ґрунт ковша грейфера гідравлічного екскаватора;
  •  теоретично обґрунтувати і експериментально підтвердити закономірності розробки ґрунту комбінованою дією на масив гвинтовим якорем і щелепами грейфера;
  •  встановити закономірності заповнення ґрунтом ковша грейфера з гвинтовим якорем, зміну часу циклу і продуктивності грейферного екскаватора;
  •  уточнити схему роботи гвинтового якоря грейферного ковша;
  •  розробити математичні моделі зусилля відриву і параметрів тіла випору одновитковою лопаттю мілкого занурення;
  •  дослідити вплив несучої здатності гвинтового якоря на траєкторію руху щелеп грейфера при розробці ґрунту і взаємозв'язок кута повороту щелеп з кутом різання;
  •  обґрунтувати раціональні параметри гвинтового якоря для грейферного ковша;
  •  провести експериментальні дослідження щодо підтвердження адекватності запропонованих математичних моделей і ефективності запропонованого способу розробки ґрунту грейфером з гвинтовим якорем;
  •  визначити можливий економічний ефект від введення в експлуатацію грейферного ковша обладнаного гвинтовим якорем.

Об'єкт дослідження – процеси розробки ґрунту грейферним робочим органом.

Предмет дослідження – грейферний робочий орган з центральним гвинтовим якорем.

Методи досліджень базуються на системному підході й аналізі існуючих досліджень, класичних теоріях різання ґрунтів, механіці суцільних середовищ, математичному моделюванні й інформаційних технологіях, математичній статистиці, багатофакторних натурних експериментах, виконаних відповідно до ортогонального плану.

Наукова новизна одержаних результатів:

- вперше теоретично обґрунтовані і експериментально підтверджені закономірності нового способу розробки ґрунту, що включає процес загвинчування гвинтового якоря з подальшим закриттям щелеп грейфера, котре забезпечує відривання якорем деякого центрального об'єму ґрунту (тіла випору) та зріз залишеного ґрунту, убік утворених відкритих поверхонь масиву;

- розроблено математичну модель впровадження в масив зв'язного ґрунту щелеп грейфера з урахуванням маси й стійкості базової машини, геометричних параметрів ковша грейфера, фізико-механічних характеристик ґрунту та параметрів гвинтового якоря;

- для мілкозанурених гвинтових якорів (Ня  (3…4) Dл) розроблено математичні моделі зусиль відриву, розмірів і мас тіл випору з урахуванням переміщень якоря до початку процесу руйнування поверхневого шару масиву ґрунту;

- вперше теоретично і експериментально встановлено залежності зусилля відриву, конфігурації і об’єму тіла випору від форми площі одновиткової гвинтової лопаті мілкозанурених гвинтових якорів;

- вперше встановлено раціональні співвідношення розмірів тіла випору і геометричних розмірів грейфера, котрі забезпечують енергозберігаючий процес розробки ґрунту.

Практичне значення одержаних результатів полягає у:

- обґрунтуванні технічної можливості і енергетичної доцільності модернізації гідравлічних грейферів безпосередньо в умовах експлуатації;

- розробці конкретних рекомендацій щодо модернізації грейферних робочих органів;

- встановленні раціональних співвідношень параметрів гвинтового якоря з параметрами ковша грейфера;

- методиці вибору раціональних параметрів грейфера при дообладнанні його центральним гвинтовим якорем;

- впровадженні раціональних рішень проектування гідравлічних грейферів з приводним гвинтовим якорем і методології модернізації традиційних ковшів грейферів в учбовий процес при виконанні курсових проектів і робот з дисциплін «Машини для земляних робіт» і «Основи модернізації будівельних машин» для спеціальності 7.090214 – підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і устаткування;

- економічному ефекті від впровадження модернізованого грейферного ковша при його встановлені на гідроманіпуляторі АТЗТ «Промтехсервіс».

Особистий внесок здобувача. Автором дисертації визначені мета та завдання досліджень, здійснено пошук їх рішень, проведено теоретичні та експериментальні дослідженя, отримано практичні результати, що полягають у нижчезазначеному:

- обґрунтовано необхідність створення спеціальних ковшів грейферів для розробки ґрунтів, викладено техніко-економічну ефективність і особливості виїмки ґрунту робочим устаткуванням грейфера, встановленому на гідравлічному екскаваторі [1, 2, 3, 4, 14, 15];

- запропоновано новий спосіб руйнування ґрунту грейфером, що полягає в первинному відриві грудки ґрунту гвинтовим якорем з подальшим захопленням ґрунту щелепами ковша, встановлено вплив форми щелеп ковша на процес розробки ґрунту [5, 6, 7, 19];

- розроблено математичну модель і виконано чисельний аналіз процесу руйнування масиву зв'язного ґрунту комбінованим способом, тобто спочатку гвинтовим якорем, а потім щелепами грейфера, викладені основні положення створення ефективних грейферних робочих органів та методологія оцінки енергоємності процесів розробки ґрунту [3, 8, 9, 16, 17, 18];

- виготовлено експериментальні стенди для вивчення процесів руйнування ґрунту ковшем грейфера з центральним гвинтовим якорем та проведені натурні експериментальні дослідження в польових умовах [9, 10, 12];

- встановлено закономірності процесів руйнування ґрунту гідравлічним грейфером з центральним гвинтовим якорем та наведено результат оцінки ефективності модернізації традиційних грейферів [10, 11, 12];

- розроблена методологія модернізації та вибору раціональних параметрів спеціального грейфера з центральним гвинтовим якорем [13, 20].

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи були представлені і отримали позитивну оцінку на засіданнях та наукових семінарах кафедри «ПТБДМО» ДонНАБА (м. Макіївка, 2006-2011 рр.), кафедри «БДМ» ДВНЗ «ПДАБА» (м. Дніпропетровськ, 2010-2011 рр.); IV, V, VI, VII і VIII Міжнародних наукових конференціях молодих учених, аспірантів і студентів (м. Макіївка, 2005-2009 рр.); Міжнародній науково-практичній конференції «Мехатроніка будівельних і дорожніх машин», (м. Харків, 2007 р.); II Міжнародній науково-технічній конференції молодих фахівців «АЗОВМАШ-2008» (м.  Маріуполь, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 75-річчю НКМЗ «Сучасне устаткування для видобутку і переробки корисних копалин і виконання підйомно-транспортних операцій. Перспективи розвитку технологічних процесів» (м. Краматорськ, 2009 р.); I Міжнародній науково-практичній конференції «Науково-технічна творчість молоді – шлях до суспільства, заснованого на знаннях» (м. Москва, 2009 р.).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковані у 20 наукових роботах, зокрема 11 статей надруковано у виданнях, які входять до переліку ВАК України, 5 – у тезах доповідей, видано методичні вказівки, на нові інженерно-технічні рішення отримано патент України на винахід (Пат. 75788) і патент України на корисну модель (Пат. 46047).

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, 5 розділів, загальних висновків, списку використаних джерел і 7 додатків; основний текст з 14 таблицями, 57 рисунками викладено на 126 сторінках, список використаних джерел з 128 найменувань розміщено на 13 сторінках, 7 додатків – на 23 сторінках. Загальний обсяг роботи складає 162 сторінки.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність напряму досліджень, сформульовано мету і завдання, визначено наукову новизну роботи та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі приведена характеристика середовища взаємодії грейферних робочих органів, виконано аналіз існуючих конструкцій і особливостей роботи гвинтових якорів, представлена розширена класифікація механізмів грейферів.

Основні положення процесу розробки ґрунту базуються на результатах багаторічних досліджень взаємодії робочих органів з ґрунтом таких видатних учених, як: В.Д. Абезгауз, І.Я. Айзеншток, К.О. Артем’єв, В.Л. Баладінський, В.І. Баловнєв, Ю.О. Вєтров, Д.П. Волков, В.П. Горячкін, М.Г. Домбровський, А.М. Зеленін, С.В. Кравець, Д.А. Лозовий, Л.В. Назаров, В.В. Нічке, В.О. Пенчук, В.К. Руднєв, Д.І. Федоров, Л.А. Хмара, А.М. Холодов та ін.

Процеси занурення і взаємодії з масивом ґрунту гвинтових паль і якорів досліджувалися Вєтловим Ю.Е., Желєзковим В.Н., Лєвінським Ю.Н., Лозовим Д.А., Маєвською В.І., Пенчуком В.О., Поповим В.О, Цюрюпою І.І., Чистяковим І.М. та ін. Теоріям розрахунку, конструкціям і процесам розробки ґрунту ковшами грейферів присвячені роботи Домбровського М.Г., Карасьова Г.Н., Малєєва Л.І., Нікєшина В.В., Пенчука В.О., Таубера Б.А., Царіцина В.В., Чадіна С.В., Ясиновського А.М. та ін.

Огляд (глибиною в 40 років) патентно-ліцензійної та науково-технічної літератури по механізмах грейферів показав наявність цілого ряду конструкцій спеціальних ковшів для виконання робіт на зв'язних і міцних ґрунтах, які можна об'єднати в три основні групи: 1) ті, що знижують опір ґрунту заглибленню; 2) збільшують напірні зусилля; 3) використовують сили, що заякорюють.

На підставі проведеного аналізу була поставлена чітка мета і завдання з підвищення ефективності процесів розробки зв'язного ґрунту грейферними робочими органами за рахунок оснащення їх гвинтовим якорем.

У другому розділі розроблено математичну модель процесу заглиблення щелеп грейфера у ґрунт з урахуванням використання в його конструкції гвинтового якоря. 

Ківш під дією сил тяжіння робочого устаткування занурюється в ґрунт і потім угвинчується гвинтовий якір. При закритті щелеп грейфера спочатку відбувається навантаження масиву ґрунту якорем і потім руйнування, після чого ріжучими крайками щелеп грейфера проводиться розробка вже ослабленого масиву.

Умова заглиблення ковша грейфера в ґрунт може бути представлена як:

пр + Ря) ≥ Рвн ;  h ≥ hmin ,                                  (1)

де Рпр, Ря і Рвн – відповідно зусилля зовнішнього навантаження ковша (визначене параметрами базової машини), опір масиву ґрунту відриву гвинтового якоря і зусилля опору ґрунту заглибленню щелеп грейфера; h і hmin – відповідно глибина занурення щелеп під дією зусилля зовнішнього навантаження і мінімальна глибина заглиблення ріжучих крайок в масив.

Для екскаваторів, які вільно стоять на ґрунтовій підставі, можливе напірне зусилля, що створюється на ріжучих крайках грейферного робочого органу і визначається з умови рівноваги всієї машини , при цьому рівнодіюча цього зусилля діє повздовж осі симетрії ковша.

,            (2)

де:  – вага відповідно робочого устаткування, ходового візка, поворотної платформи, гідроагрегатів, противаги, двигуна, ковша;  – відповідно відстані від крапки А до напряму дії сил  (рис. 1).

Опори ґрунту заглибленню ковша грейфера в масив, з урахуванням фізико-механічних характеристик ґрунту і визначених параметрів ковша, можна представити як:

                       (3)

де: – коефіцієнт, що враховує схему взаємодії робочого органу з ґрунтом; σ0 – опір ґрунту одновісному стисненню; δ та δб – відповідно товщина ножа і бічної стінки ковша; b – ширина ковша; β – кут, який визначає геометрію бічної стінки ковша; μ – коефіцієнт тертя між робочим органом і ґрунтом; γ – щільність ґрунту; g – прискорення вільного падіння; ψ0 – кут внутрішнього тертя ґрунту; h0 – глибина занурення щелеп ковша.

Рис. 1. Розрахункова схема екскаватора з робочим устаткуванням грейфер

з гвинтовим якорем:

,  і  – тиск ґрунту, що діє відповідно на ножі ріжучої крайки щелеп, на ножі бічної стінки ковша і на вертикальні поверхні (стінки) ножа;   і – відповідні дотичні складові тиску; Рпр, та Рвн – відповідно рівнодіюча зусиль навантаження, що забезпечується базовою машиною та опором ґрунту

Чисельним аналізом математичних моделей (2) і (3) процесів заглиблення ковшів грейферів в ґрунт (рис. 2) встановлені області застосування грейферів на екскаваторах різних розмірних груп та обґрунтована необхідність додаткових зусиль навантаження.

необхідні зусилля заглиблення ріжучих крайок грейфера;

зусилля заглиблення, які забезпечуються вагою екскаваторів.

Заштриховані області – межі недостатності зусилля заглиблення:

Рис. 2. Залежності зусиль заглиблення ковша грейфера в різні ґрунти 

від місткості ковша, при глибині занурення h0 = 0,05 м

Екскаватор, оснащений традиційним двощелепним ковшем грейфера, може розробляти зв'язні ґрунти з опором одновісному стисненню σ0 ≤ 0,35 МПа.

Робота запропонованого грейфера з гвинтовим якорем ґрунтується на принципі замкненого силового потоку «ківш – масив ґрунту – гвинтовий якір – ківш», що дозволяє створювати граничну напругу в масиві міцного ґрунту.

Встановлено, що за рахунок гвинтового якоря можна створювати додаткове зусилля, достатнє для заглиблення ковшів грейферів в ґрунти з σ0 = 0,2…0,6  МПа (рис. 3).

зусилля заглиблення

- зусилля заглиб-лення ріжучих крайок ковша в масив;

- додаткове напірне зусилля від гвинтового якоря з діаметром лопаті Dл = 0,2 м.

Рис. 3. Залежності зусиль заглиблення в ґрунт ковшів грейферів різної місткості

У третьому розділі розглянуті закономірності процесів розробки ґрунту грейферним робочим органом з центральним гвинтовим якорем.

Траєкторії руху щелеп устаткування грейфера при його взаємодії з ґрунтом показані на рис. 4.

На рис. 5 представлені результати чисельного аналізу, з яких наочно видно, що грейферні робочі органи мають на початку процесу розробки ґрунту кути різання α = 70…90°, що за умов їх блокованої взаємодії з ґрунтом призводить до максимальних зусиль.

                                    а)                                                            б)

Рис. 4. Траєкторія руху щелеп грейфера з гвинтовим якорем:

а – при зачерпуванні по радіусу (у випадку коли якір не відривається); б – при горизонтальному пошаровому зрізанні (у випадку відриву грудки ґрунту гвинтовим якорем)

Рис. 5. Взаємозв'язок кута оберту щелепи ковша з кутом різання: 1 – при зачерпуванні ґрунту по радіусу; 2 – при горизонтальному пошаровому зрізуванні ґрунту

На рис. 6 наведена розрахункова схема робочого процесу грейфера з гвинтовим якорем. Об'єм розробленого ґрунту складається із грудки ґрунту відірваної гвинтовим якорем та ґрунту захопленого щелепами при зрізуванні в бік поверхонь, що відкрилися.

Геометричні параметри тіла випору, об'єм ґрунту, що відривається гвинтовим якорем і зусилля необхідне для цього визначається за формулами:

Dв = Dл + 2(Ня-∆Ня)tgψ ;       (4)

;                            (5)

                      (6)

де: Dл – діаметр гвинтової лопаті; Ня – глибина занурення якоря; ΔНя – переміщення якоря до утворення на лопаті ядра ущільнення; ρ – щільність ґрунту; ψ і с – розрахункові параметри ґрунту.

Рис. 6. Розрахункова схема грейферного ковша з гвинтовим якорем

Виконано порівняльний аналіз по розробці ґрунту традиційним способом і з дообладнанням ковша гвинтовим якорем (рис. 7). Приведені витрати роботи будуть менш ніж у традиційного грейфера на величину площі 1-2-3-4, за вирахуванням роботи на загвинчування якоря (Азав):

,

де: φ – сумарний кут повороту якоря (φ=180Ня/); dст – діаметр ствола якоря;    – кут внутрішнього тертя; - кут підйому гвинтової лінії лопаті.

Рис. 7. Графічна інтерпретація витрат робіт на розробку ґрунту

У четвертому розділі наведено методику та результати експериментальних досліджень.

Для проведення експериментальних досліджень процесів розробки ґрунту гвинтовим якорем створено спеціальний стенд (рис. 8).

Дослідження на стенді передбачали вирішення наступних завдань: уточнення впливу форми лопаті на формування тіла випору ґрунту; встановлення впливу глибини занурення на основні параметри процесу руйнування масиву ґрунту (переміщення якоря, зусилля випору, об'єм і форма тіла випору) та підтвердження адекватності запропонованих математичних моделей. Варійовані чинники: Х1 – глибина занурення лопаті 200, 300 і 400  мм; Х2 – форма лопаті (кругла і з усіченими сегментами).

Експериментальні дослідження з метою підтвердження ефективності розробки ґрунту ковшем грейфера з центральним гвинтовим якорем проводилися на модернізованому ковші місткістю q = 0,25 м3 (рис. 9).

б)

Рис. 8. Стенд для дослідження процесів роботи гвинтових якорів:

а – схема стенду; б – фотографія стенду;

де: 1 – щаблина; 2 – гідравлічний домкрат;     3 – динамометр; 4 – прогиномір Максимова;   5 – гиря; 6 – подовжувач штока; 7 – опорні станини; 8 – шток; 9 – гвинтова лопать;     10 – кріпильні шпильки; 11 - ударник ДорНДІ

Для отримання регресійних рівнянь двохфакторний експеримент (глибина занурення лопаті – чинник Х1 і діаметр лопаті – Х2) було виконано в повній відповідності з план-матрицею центрального композиційного ортогонального плану другого порядку. Для визначення режимів руху, силових параметрів і об'єму розробки ґрунту була розроблена методика та схема вимірювань. При цьому фіксувалися наступні параметри: перемі-щення якоря (прогиномір Максимова); зусилля в гідроциліндрах закриття щелеп (вимірювальний перетворювач тиску ИПД2 – мікроконтролер USB Ni 6009 – ЕОМ – ліцензійне програмне забезпечення PowerGraph 3.x Professional); маса розроб-леного ґрунту (динамометр ДПУ-2-2).

Натурні експери-ментальні дослідження проводилися на полігоні ДонНАБА із залученням техніки та фахівців організації ДонРПУ КП «Компанія «Вода Донбасу» і АТЗТ «Промтехсервіс».

Як видно з представ-лених результатів досліджень  (рис. 10, 11, 12, 13), отримано підтвердження про вплив форми гвинтової лопаті на об'єм і форму тіла випору та переміщення гвинтового якоря під навантаженням.

а)

б)

Рис. 9. Експериментальний ківш грейфера:

а – схема експериментального стенду;             б – фотографія модернізованого ковша; де:

1 – ківш; 2 – гвинтовий якір; 3 – вороток;         4 – гідроциліндр приводу механізму закриття щелеп; 5 – датчик  ИПД2; 6 – манометр;           7 – прогиномір Максимова; 8 – металева струна; 9 – фіксатор якоря; 10 – опорні стійки

Конфігурація одновиткової гвинтової лопаті впливає на утворення ядра ущільнення, котре визначає об'єм і форму тіла випору.

а)                     б)

Рис. 10. Гвинтові лопаті та форма ядра ущільнення на їх поверхні:

а – кругла; б – з усіченими сегментами

а)                     б)

Рис. 11. Характерні процеси утворення тріщин на поверхні масиву ґрунту при відриві гвинтового якоря:

а – з круглою лопаттю;

б – з лопаттю з усіченими сегментами

Рис. 12. Графіки несучої здатності та переміщення гвинтових якорів при різноманітній глибині закладення лопаті

Рис. 13. Залежність максимального зусилля відриву для круглої гвинтової лопаті, де 1 – теоретична крива (згідно запропонованої математичної моделі); 2 – експериментальна крива

Отримано регресійні рівняння апроксимуючих кривих переміщення якоря до моменту відриву грудки ґрунту, м:

- для круглої лопаті ;                         (11)

- для лопаті з усіченими сегментами ;                        (12)

де Ня – глибина занурення гвинтового якоря.

Порівняльний аналіз теоретичних і експериментальних досліджень (рис.13) залежностей зусиль відриву від глибини закладання круглої гвинтової лопаті показує, що залежність побудована згідно запропонованої математичної моделі (6) з урахуванням регресійного рівняння (11), адекватно відображає фізичну суть процесу.

Експериментальні дослідження грейферного ковша з гвинтовим якорем проводилися на ґрунті IV категорії (рис. 14). 

  

          а)                                           б)                                            в)

Рис.14. Характерні етапи розробки ґрунту ковшем грейфера з гвинтовим якорем: а – навантаження масиву ґрунту гвинтовим якорем; б – руйнування масиву якорем; в – захоплення відірваної грудки ґрунту та розробка послабленого масиву

Максимальні зусилля в гідроциліндрах закриття щелеп спостерігаються на початку процесу копання і знаходяться в межах 20…60 кН (рис. 15). Зі збільшенням діаметру гвинтової лопаті та глибиною її занурення по параболічній залежності зростає маса розробленого ґрунту та коефіцієнт наповнення ковша (рис. 16).

Глибина занурення гвинтового якоря обмежується кінематикою грейферного ковша. Діаметр гвинтової лопаті визначає параметри тіла випору, яке доцільно обмежувати периметром розкриття щелеп грейфера:

;

Рис. 15. Графік змін зусиль на штоках гідроциліндрів приводу щелеп ковша грейфера, залежно від кута їх закриття

;

де: R – радіус оберту щелеп; L – ширина розкриття шелеп; b – ширина щелепи грейфера; ψ - розрахунковий параметр куту відриву груди ґрунту.

Після математичної обробки результатів отримано рівняння регресії і побудовано поверхні відгуку (рис. 16): середнього зусилля в гідроциліндрах закриття щелеп Рц при копанні; вертикального переміщення ковша грейфера разом з якорем ΔSя; маси mгр і об'єму Vгр ґрунту, розробленого за один цикл; а також коефіцієнта наповнення ковша Кн.

Зусилля у гідроциліндрі закриття щелеп, кН:

Рц = 94,457 - 135,853Ня - 688,065Dл - 112,05НяDл + 3688Ня2 + 1923,2Dл2.

Вертикальне переміщення ковша грейфера разом з якорем, см:

Sя = 88,8 – 193,667Ня - 103,667Dл + 220НяDл + 190Ня2 + 60Dл2.

Вага розробленого ґрунту, Н:

mгр = 4477,8 - 25000Ня - 19666,7Dл + 70000НяDл + 33333,3Ня2 + 13333Dл2.

Об'єм розробленого ґрунту, м3:

Vгр = 0,2341642 - 1,22917Ня - 1,116666Dл + 3,5НяDл + 1,625Ня2+Dл2.

Коефіцієнт наповнення ковша:

Кн = 0,936 - 4,917Ня - 4,467Dл + 14НяDл + 6,5 Ня2 + 4Dл2.

  

а)                                                                       б)

 

в)                                                                   г)

Рис. 16. Поверхні відгуку: а – зусилля у гідроциліндрі закриття щелеп;

б – вертикального переміщення ковша грейфера разом з якорем; в – об’єму розробленого ґрунту; г – коефіцієнта наповнення ковша

Енергоємність розробки ґрунту грейферним ковшем з гвинтовим якорем (рис. 17) визначається як сума роботи, що витрачена на загвинчування якоря та закриття щелеп при копанні, віднесена до об’єму розробленого ґрунту .

                        (13)

Рис. 17. Вплив параметрів гвинтового якоря на енергоємність розробки ґрунту

Чисельним аналізом доведено, що енергоємність розробки ґрунту комбінованим способом (гвинтовим якорем та щелепами грейфера) навіть з урахуванням витрат часу та роботи на заглиблення якоря менше, ніж у традиційного в наслідок збільшення об'єму розробленого ґрунту. Це пов'язано з тим, що руйнування масиву відбувається з перевагами в ньому напружень розтягування.

У п'ятому розділі приведено обґрунтування доцільності застосування на одноковшевих екскаваторах модернізованого грейфера, розроблена методика вибору раціональних параметрів гвинтових якорів, які дозволяють розширити область застосування ковшів грейферів, забезпечивши можливість розробки ґрунтів IV-V категорії міцності.

Ефективність комбінованого способу розробки ґрунту (табл. 1) багато в чому залежить від двох основних чинників: діаметру гвинтової лопаті і глибини її занурення, які істотно впливають на об'єм ґрунту, що розробляється за один цикл закриття щелеп грейфера. Найбільша ефективність спостерігається при збільшенні глибини занурення якоря.

Порівняльним техніко-економічним аналізом роботи екскаватора з обладнанням зворотна лопата та грейфер при копанні колодязя глибиною 2 м та діаметром 1,5 м встановлено можливість досягнення річного економічного ефекту 217 тис. грн., за рахунок усунення зайвих об’ємів ґрунту, що виймається, обладнанням зворотна лопата.

Таблиця 1

Оцінка ефективності використання грейферних екскаваторів другої розмірної групи на ґрунтах IV категорії

Показники*

Ківш с центральним буром

Ківш з гвинтовим якорем

ЭО-4321

з ковшем q=0,25 м3

Dл=0,15м

Ня=0,4 м

Dл=0,2м

Ня=0,4м

Dл=0,25м

Ня=0,4 м

Продуктивність м3/год

22,17

12,32

18,47

26,53

46,88

Енергоємність

Nуд = N/ П

2,51

4,51

3,01

2,09

1,58

Матеріаломісткість

Gуд = G/ П

297,7

516,5

344,6

239,9

385,2

Узагальнений показник енергоємності і матеріаломісткості  

746,7

2330,9

1037,2

502,8

608,1

Приведені питомі

витрати Zуд = Z/ П

7192

10507

7008

4879

6399

* G – загальна маса машини; N – потужність двигуна; Z – приведені витрати.

ВИСНОВКИ

1. Теоретично обґрунтовані і експериментально підтверджені закономірності розробки ґрунту комбінованою дією на масив гвинтовим якорем і щелепами грейфера. Обґрунтовано енергетичні показники процесу руйнування масиву ґрунту комбінованим способом (при закритті щелеп руйнування масиву відбувається шляхом створення в ньому напруги розтягування гвинтовим якорем, а потім напруги зрізу ґрунту щелепами у бік відкрившихся поверхонь).

2. Встановлено: закономірності заповнення ковша ґрунтом (об'єм ґрунту, який розробляється за один цикл, складають частина масиву ґрунту, відірваного гвинтовим якорем, і ґрунт, захоплений щелепами при зрізі у бік відкритої поверхні); витрати часу, що враховують процес занурення в масив гвинтового якоря (час циклу екскаватора грейфера збільшується на 5…10%) і продуктивність машини з новим устаткуванням грейфера (продуктивність на ґрунтах IV категорії підвищується в 10…15 разів в порівнянні з традиційним ковшем та на 16,5% у порівнянні з іншими запатентованими конструкціями).

3. Встановлено закономірності і розроблено математичні моделі впровадження в масив зв'язного ґрунту щелеп грейфера, що враховують масу і стійкість базової машини, геометричні параметри ковша грейфера, фізико-механічні характеристики ґрунту та параметри гвинтового якоря.

4. У ковшах грейферів і запропонованому новому способі якір працює за схемою мілкозануреного гвинтового якоря (Ня  (3...4) Dл). Встановлено закономірності руйнування масиву ґрунту мілкозануреним гвинтовим якорем, на базі яких розроблено математичні моделі, що враховують переміщення якоря в процесі утворення ядра ущільнення на гвинтовій поверхні і вплив цього переміщення на несучу здатність якоря.

5 Розроблені математичні моделі формування тіла випору дозволяють визначати зусилля відриву і параметри тіла випору з урахуванням площі і форми (круглої або усіченої) одновиткової лопаті, а також фізико-механічних характеристик ґрунту (питомого зчеплення, опору одновісному стисненню, кутів внутрішнього і зовнішнього тертя). Об'єм ґрунту, розробленого комбінованим способом, прямо пропорційний об'єму тіла випору, а, отже, площі і формі лопаті гвинтового якоря та зворотно пропорційний переміщенню якоря до початку руйнування масиву. Ці переміщення складають ∆Ня = (0,05…0,07)Ня.

6. Досліджено вплив несучої здатності гвинтового якоря на траєкторію руху щелеп грейфера при розробці ґрунту і взаємозв'язок кута повороту щелеп з кутом різання. Встановлено, що гвинтовий якір дрібного заставляння з діаметром лопаті Dл = 0,2 м може забезпечити ковшу грейфера заякорююче зусилля (28…95 кН), достатнє для впровадження ковша в ґрунт III- V категорії з σ0 =0,2…0,6 МПа, проте, виходячи з міркувань надійності, глибина занурення якоря обмежена кінематичними параметрами ковша.

7. Визначено та обґрунтовано раціональні параметри гвинтового якоря (діаметр і форма гвинтової лопаті, глибина її занурення), які потрібні для проведення модернізації традиційних грейферів та враховують їх конструктивні особливості (ширину розкриття L і радіус R повороту щелеп, ширину b ріжучої крайки) та фізико-механічні характеристики ґрунту.

8. Результати експериментальних досліджень, виконаних безпосередньо в польових умовах на спеціальних повнорозмірних стендах, підтвердили адекватність і допустимий рівень погрішності (не більше 14%) математичних моделей. При розробці ґрунту IV категорії ковшем грейфера місткістю q = 0,25 м3, без зовнішнього навантаження з боку базової машини коефіцієнт наповнення ковша збільшується у декілька разів до Кн = 0,4…0,6, при цьому розрахункова продуктивність розробки ґрунту складає 18,5…26,5 м3/год. Найбільша ефективність спостерігається при збільшенні глибини зануренні якоря.

9. Порівняльним техніко-економічним аналізом роботи екскаватора, обладнаного зворотною лопатою і грейфером при копанні виїмок з вертикальними стінками, встановлена можливість досягнення річного економічного ефекту 217 тис. грн.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ РОБІТ ПО ТЕМІ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Белицкий Д.Г. Технико-экономическая эффективность использования грейферного рабочего органа на малообъемных земляных работах / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2005. – № 4(52). – С. 139–142.
  2.  Белицкий Д.Г. От ручной лопаты до современного экскаватора / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2005. – № 7(55). – С. 108-111.
  3.  Белицкий Д.Г. Особенности рабочих процессов грейферного оборудования / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Механизация строительства. – 2006. – № 2. – С. 9-12.
  4.  Белицкий Д.Г. История и перспективы развития грейферных рабочих органов / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Вісник Харківського національного автомобільно-дорожнього університету. – 2007. – Вып. 38. – С. 36-38.
  5.  Белицкий Д.Г. Рациональные формы ножевых систем рабочих органов землеройных машин / В.А. Пенчук, В.А. Талалай, Д.Г. Белицкий // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2006. – № 4(60). – С. 139-142.
  6.  Белицкий Д.Г. Експериментальне дослідження процесів розробки ґрунту робочими органами трикутної форми / В.О. Пенчук, Д.Г. Белицький, В.О. Талалай // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2006. – № 6(62). – С. 135-138.
  7.  Belitskiy D. Perfection of processes of ground development by clamshell working organs / D. Belitskiy, O. Kurochkina // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2007. – № 4(66). – C.24–26.
  8.  Белицкий Д.Г. Применение энергетических гипотез дробления для оценки процессов разработки прочных ґрунтов грейферами / В.А. Пенчук, А.Н. Клён, Д.Г. Белицкий // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2008. – № 3(71). – С. 120-124.
  9.  Белицкий Д.Г. Ресурсосберегающие технологии стабилизации рабочих процессов машин, взаимодействующих с грунтом / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Строительство, материаловедение, машиностроение. – 2009. – Вып. 51. – С. 150–157.
  10.  Белицкий Д.Г. Влияние формы лопасти на процесс разрушения ґрунта винтовым якорем / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Вісник Донбаської національної академії будівництва і архітектури. – 2009. – № 6(80). – С. 149-155.
  11.  Белицкий Д.Г. Совершенствование грейферных рабочих органов / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Современные проблемы строительства. – 2009. – № 7(12). – С. 208 – 213. 
  12.  Белицкий Д.Г. Результаты экспериментальных исследований эффективности применения гидравлического грейфера с центральным винтовым якорем / Д.Г. Белицкий // Строительство, материаловедение, машиностроение. – 2010. – Вып. 57. – С. 46-50.
  13.  Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни «Основи модернізації будівельних машин» для студентів денної і заочної форм навчання спеціальності 7.090214 «Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні і меліоративні машини та обладнання» / Уклад.: В.О. Пенчук, Д.Г. Белицький. – Макіївка: ДонНАБА, 2009. – 42 с.

Тези

  1.  Белицкий Д.Г. Целесообразность использования грейферного оборудования на малообъемных земляных работах / Д.Г. Белицкий // Матеріали VI Міжнародної конференції молодих вчених, аспірантів, студентів, 18 квітня 2007 р. – Макіївка, – 2007. – C.48.
  2.  Белицкий Д.Г. Расширение классификации грейферных механизмов / С.С. Шульженко, Д.Г. Белицкий // Матеріали VIII Міжнародної наукової конференції молодих вчених, аспірантів і студентів, 23 квітня 2009 р. – Макіївка, – 2009. – С. 39.
  3.  Белицкий Д.Г. Эффективное грейферное рабочее оборудование для разработки связных грунтов / Белицкий Д.Г. // Научно-техническое творчество молодежи – путь к обществу, основанному на знаниях: Материалы I Международной научно-практической конференции, 21-22 июля 2009 г. – Москва, 2009. – С. 36-37.
  4.  Белицкий Д.Г. Математическая модель процесса погружения челюстей грейфера в связный ґрунт / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий  // Интрстроймех-2009: Материалы Международной научно-технической конференции, 15-17 сентября 2009 г. – Бишкек, 2009. – С.43-46.
  5.  Белицкий Д.Г. Специальные грейферы для земляных работ / В.А. Пенчук, Д.Г. Белицкий // Интрстроймех-2009: Материалы Международной научно-технической конференции, 15-17 сентября 2009 г. – Бишкек, 2009. – С.39-43.

Патенти

  1.  Пат. 75788 Україна, МПК Е 02 F 1/00, B 66 C 3/00, Е 02 F 3/40, Е 02 F 3/46. Спосіб виймання міцного ґрунту ковшем грейфера / Пенчук В.О, Белицький Д.Г.; заявник та патентоволодар Пенчук В.О, Белицький Д.Г. – № 20040706262; заявл. 27.07.04; опубл. 15.05.06, Бюл. № 5.
  2.  Пат. 46047 Україна, МПК Е 02 F 3/42. Грейфер з привідним якорем / Пенчук В.О, Белицький Д.Г., Силюк Д.І.; заявник та патентоволодар Пенчук В.О, Белицький Д.Г., Силюк Д.І. - №  u200905370; заявл. 28.05.09; опубл. 10.12.09, Бюл. № 23.

АНОТАЦІЯ

Белицький Д.Г. Підвищення ефективності розробки ґрунту грейферним робочим органом. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук зі спеціальності 05.05.04 – машини для земляних, дорожніх і лісотехнічних робіт. – Державний вищий навчальний заклад «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», Дніпропетровськ, 2011.

У дисертаційній роботі представлено рішення актуальної наукової задачі, яке полягає у підвищенні ефективності процесів розробки ґрунту грейферними робочими органами за рахунок оснащення їх гвинтовим якорем на основі встановлених закономірностей комплексної дії на масив щелеп і гвинтового якоря.

Описано процес розробки ґрунту екскаваторами грейферів і складена математична модель процесу заглиблення ковша грейфера в масив ґрунту. Удосконалено математичну модель процесу роботи гвинтових якорів мілкого заставляння. Розроблена математична модель процесу руйнування масиву зв'язного ґрунту при комплексній дії на нього щелеп грейфера і гвинтового якоря.

У роботі приведено два двохфакторні експериментальні дослідження, які проводилися в польових умовах. Експериментальними дослідженнями підтверджено вплив геометричної форми одновиткової гвинтової лопаті на конфігурацію і об'єм тіла випору якорем та ефективність нового устаткування грейфера. Коефіцієнт наповнення ковша збільшився в 6…10 разів, коефіцієнт продуктивності роботи грейферного екскаватора – в 10…13 разів в порівнянні з використанням традиційного ковша грейфера.

Ключові слова: грейфер, гвинт, лопать, якір, переміщення, математична модель, експеримент, адекватність, ефективність.

АННОТАЦИЯ

Белицкий Д.Г. Повышение эффективности разработки грунта грейферным рабочим органом. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.05.04 – машины для земляных, дорожных и лесотехнических работ. – Государственное высшее учебное заведение «Приднепровская государственная академия строительства и архитектуры», Днепропетровск, 2011.

В диссертационной работе представлено решение актуальной научной задачи, заключающееся в повышении эффективности процессов разработки грунта грейферными рабочими органами за счет оснащения их винтовым якорем на базе установленных закономерностей комплексного воздействия на массив челюстей и винтового якоря.

Разработка научно–обоснованных методологических принципов конструирования грейферных рабочих органов для связных грунтов представляет собой актуальную задачу, направленную на снижение энергоемкости и повышение производительности малообъемных земляных работ.

Обзор патентно-лицензионной и научно-технической литературы по грейферным механизмам (глубиной в 40 лет) подтвердил целесообразность исследований в этом направлении. Выполнен системный анализ ряда оригинальных технических решений конструкций специальных грейферных ковшей для выполнения работ на связных и прочных грунтах.

Теоретическим анализом процессов внедрения грейферного ковша в различные грунты показано, что экскаваторы с традиционным рабочим оборудованием не могут эффективно разрабатывать прочные грунты (с сопротивлением одноосному сжатию σ≥ 0,35 МПа). Особенностью грейферных рабочих органов является то, что углы резания в начале процесса разработки грунта грейферными рабочими органами находятся в пределах α=70°…90°. В условиях блокированного взаимодействия режущих кромок с грунтом это приводит к максимальным усилиям в механизме закрытия челюстей.

Предложен и научно обоснован энергосберегающий способ разработки прочного грунта при комбинированном воздействии на массив винтового якоря и челюстей грейфера. За счет винтового якоря обеспечивается увеличение усилия внедрения челюстей грейфера и ослабление массива. При закрытии челюстей грейфера вначале происходит нагружение и потом разрушение массива грунта винтовым якорем, после чего режущими кромками челюстей грейфера производится разработка уже ослабленного массива.

Описан процесс разработки грунта грейферными экскаваторами и составлена математическая модель процесса внедрения грейферного ковша в массив грунта, что позволило определить взаимосвязи между сопротивлением массива грунта внедрению ковша, глубиной погружения челюстей грейфера и развесовкой базовой машины с учетом конструктивных параметров грейферного ковша и физико-механических свойств грунта.

Уточнена математическая модель процесса работы винтовых якорей мелкого заложения, которая учитывает перемещение якоря и образование на винтовой поверхности ядра уплотнения.

Разработана математическая модель процесса разрушения массива связного грунта при комплексном воздействии на него челюстей грейфера и винтового якоря.

В работе представлены результаты экспериментальных исследований, проводившихся в полевых условиях с целью:

–  уточнения закономерностей работы винтовых якорей, влияния формы винтовой лопасти на формирование тела выпора и несущую способность якоря;

– проверки закономерностей процесса разработки грунта грейферным ковшом с центральным винтовым якорем.

Для исследований созданы специальные стенды и модернизирован двухчелюстной грейферный ковш емкостью q = 0,25 м3.

Сопоставительный анализ теоретических и экспериментальных исследований показал, что математическая модель, составленная по расчетной схеме, учитывающей перемещение якоря и образование на лопасти ядра уплотнения, адекватно отражает физическую сущность разрушения массива грунта винтовым якорем.

Экспериментальными исследованиями подтверждена эффективность нового грейферного оборудования. Коэффициент наполнения модернизированного ковша увеличивался в 6…10 раз, что, соответственно, позволяет повышать производительность работы грейферного экскаватора на плотных грунтах в 10…15 раз по сравнению с использованием традиционного грейфера.

В результате математической обработки экспериментальных данных, получены уравнения регрессии и построены поверхности отклика: среднего усилия в гидроцилиндрах закрытия челюстей при копании; вертикального перемещения ковша грейфера вместе с якорем; массы и объема грунта, разрабатываемого за один цикл; коэффициента наполнения ковша.

На основе результатов проведенных исследований разработаны рекомендации по назначению рациональных параметров модернизированного грейферного рабочего органа с учетом характеристики среды взаимодействия.

Ключевые слова: грейфер, винт, лопасть, якорь, перемещение, математическая модель, эксперимент, адекватность, эффективность.

SUMMARY

Belitskiy D.G. Increase of efficiency of ground development by clamshell working organ . – Manuscript.

The dissertation on the obtaining of a scientific degree of the candidate of technical science on the specialty 05.05.04 – Machines for the ground, road and forestry operations. – State Higher Educational Establishment “Pridneprovska Statе Academy of Civil Engineering and Architecture”, Dnipropetrivsk, 2011.

The dissertation presents the solution of an actual scientific problem of setting the regularity of soil destruction processes by a clamshell excavating part with a spiral anchor. It defines the rational parameters of the latter.

The process of earth excavating with clamshell excavators is described. The mathematical model of clamshell basket penetration into the soil is elaborated. The mathematical model of shallow depth anchor is specified. The mathematical model of destruction process of cohesive soil when it is affected by the jaws of the clamshell and the spiral anchor is developed.

Two factor field experimental researches are presented. The experimental research confirms the efficiency of the new clamshell equipment. Operating efficiency of clamshell bucket was increased by 6…10 times and production rate of clamshell excavator was increased by 10…15 times as compared to the use of a traditional clamshell.

Key words: clamshell, screw, blade, anchor, moving, mathematical model, experiment, adequacy, efficiency.


Підписано до друку: 14.09.2011. Формат 60х90/16.

Папір письмов. Гарнітура Times. Друк RISO.

Умов. друк. арк. 0,9

Наклад 100 прим. Зам №144

ЛКРТ ДВНЗ «Придніпровська державна академія

будівництва та архітектури»

49600, м. Дніпропетровськ, вул. Чернишевського, 24-а

Свідоцтво об’єкта видавничої справи ДК №1291 від 20.03.2003.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

44765. Банковский маркетинг, Краткий конспект лекций 99.59 KB
  Основные понятия банковского маркетинга. Роль маркетинга в банковской деятельности. Концепция банковской технологии маркетинга. Банковская маркетинговая стратегия. Постановка маркетинговой работы в коммерческом банке. Банковская конкуренция. Маркетинг депозитарной деятельности банка. Маркетинг кредитного банковского рынка...
44766. Проект доготовочного цеха блинной на 50 мест в г.Омске 1.04 MB
  Качество обслуживания оказывает непосредственное влияние на результаты хозяйственной деятельности предприятий общественного питания. Повышения качества обслуживания способствует увеличению количества потребителей, росту товарооборота, повышению рентабельности предприятий.
44767. Электроснабжение участка токарного цеха 5.73 MB
  Сегодня на предприятии в трех цехах трудится около полутора тысяч человек - токарей, кузнецов, слесарей, электрогазосварщиков, электриков, электромонтеров, и многих других, которым приходится знать и ремонтировать самое разное горнодобывающее и металлургическое оборудование.
44768. Анализ потребительских свойств и качеств темного пива 486.5 KB
  Пиво — один из древнейших напитков в мире. Пиво известно со времен Древнего Египта (многие считают, что пшеницу и ячмень там начали культивировать для приготовления пива, а изготовление хлеба стало побочным эффектом). В ходе археологических раскопок в Египте был найден самый древний рецепт пива. В Римской империи пиво не пользовалось популярностью, здесь предпочтение отдавалось вину
44769. Изучение ассортимента, конкурентоспособности, показатели качества чая, реализуемого Иркутским Облпотребсоюзом 725 KB
  Древняя китайская мудрость гласит: Лучше обойтись три дня без еды, чем один день без чая. В этой стране чай употребляют более 5 тысяч лет. По сравнению с Китаем, Россия имеет с этим напитком лишь шапочное знакомство 300 лет. Но даже за это время чаепитие стало национальной русской традицией
44770. Изучение ассортимента и качества пряностей, реализуемых в розничном торговом предприятии г. Москвы 289 KB
  Пряностями являются разные части растений со специфическим ароматом, разной степенью жгучести и вкуса. Эти растения относятся более чем к 30 различным ботаническим семействам. Это сухие корни, семена или кора душистых растений. Они могут употребляться в целом либо измельченном виде
44771. Особенностями приготовления блюд немецкой кухни 178.5 KB
  Целью выполнения курсовой работы является ознакомление с особенностями приготовления блюд немецкой кухни, закрепление и углубление знаний будущего инженера, способного не только технически грамотно владеть существующими технологическими процессами, но и совершенствовать их и создавать новые, обеспечивающие повышение качества продукции и эффективность производства.
44772. Анализ технологии приготовления вторых горячих блюд из рыбы 1.85 MB
  Обитатели глубин содержат необходимые нашему организму витамины (особенно А и D), жиры, белки (мясо рыб содержит 18% белков). Белки мяса рыб легче усваиваются организмом человека, чем белки мяса животных. Ценной составной частью рыб, особенно океанических, является жир. Рыбий жир характеризуется высоким содержанием непредельных жирных кислот
44773. Изучение кисломолочных напитков, обогащенных бифидобактериями 309 KB
  Кисломолочные продукты – это молочные продукты, вырабатываемые сквашиванием молока или сливок чистыми культурами молочнокислых бактерий с добавлением или без добавления дрожжей и уксуснокислых бактерий. Кисломолочные напитки пользуются заслуженной популярностью у миллионов людей различных стран мира.