66414

Формування технологічних маршрутів у аерокосмічному виробництві на основі інформаційного аналізу функціональних взаємозв’язків у виробничій системі

Автореферат

Астрономия и авиация

Серед першочергових заходів технологічного характеру відзначимо необхідність удосконалення процесів технологічної підготовки виробництва ТПВ як основного етапу що забезпечує успішний випуск нової продукції. Незважаючи на широке розроблення методів ТПВ у тому числі й автоматизованих до цього часу...

Украинкский

2014-08-18

6.02 MB

0 чел.

PAGE  20

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

Божко Дмитро Валерійович

 

УДК 658.512.4: 629.7.002

формування технологічних маршрутів у аерокосмічному виробництві на основі інформаційного аналізу функціональних взаємозв’язків у виробничій системі  

Спеціальність 05.07.02 – проектування,

виробництво та випробування  літальних апаратів

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук

Харків – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник:   доктор технічних наук, професор 

             Ілюшко Віктор Михайлович,

 Національний аерокосмічний університет

 ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут»,

 завідувач кафедри виробництва радіоелектронних систем

 літальних апаратів.

Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор

Малков Ігор Владиславович,

Східноукраїнський національний університет ім. Володимира Даля Міністерства освіти і науки України, м. Луганськ,

завідувач кафедри графічного та комп’ютерного моделювання;

кандидат технічних наук, доцент

Богуслаєв Олександр Вячеславович,

ВАТ «Мотор Січ», м. Запоріжжя,

провідний інженер.

університет

Захист дисертації відбудеться 22 квітня 2011р. о 12 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д64.062.04 у Національному аерокосмічному університеті ім. М.Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут” за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Національного аерокосмічного університету ім. М.Є.Жуковського “Харківський авіаційний інститут” за адресою: 61070, м. Харків, вул. Чкалова, 17.

Автореферат розісланий "____" ___________ 2011 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради                 О.М. Застела


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Аерокосмічне виробництво відповідно до міжнародної технологічної структуризації відносять до високих технологій. Разом із тим питомі обсяги виробів за високими технологіями в Україні становлять тільки 3%, причому на виробництво літальних апаратів, у т.ч. космічних, припадає близько 1% цих обсягів. Наприклад, щорічне виробництво пасажирських літаків українськими підприємствами у 2002-2010 рр. не перевищувало в середньому трьох одиниць при виробничих можливостях випуску більше 100 літаків на рік.

Для подолання кризових явищ у цій галузі поряд з інноваційно-організаційними заходами, які впроваджуються на державному рівні, важливе значення  має розробка конкретних конструктивно-технологічних рішень, які забезпечують підвищення надійності й ресурсу виробів і зменшення трудомісткості й собівартості їхнього виробництва. Серед першочергових заходів технологічного характеру відзначимо необхідність удосконалення процесів технологічної підготовки виробництва (ТПВ) як основного етапу, що забезпечує успішний випуск нової продукції.

Незважаючи на широке розроблення методів ТПВ, у тому числі й автоматизованих, до цього часу вони, насамперед, забезпечували досягнення лише геометричних, фізико-механічних та інших показників деталей та монолітних вузлів, не торкаючись суто експлуатаційних характеристик, що зумовлені тактико-технічними вимогами (ТТВ) до виробу в цілому. Тому для досягнення заданих  експлуатаційних показників на підприємствах виконується значний обсяг випробувальних і непередбачуваних довідних робіт, трудомісткість яких, наприклад у авіавиробництві, може сягати 15…22% від загальних трудовитрат.

З урахуванням надзвичайної складності аерокосмічних виробів у поєднанні  з жорсткими термінами освоювання  нових конкурентоспроможних виробів подальше удосконалення процесів ТПВ неможливе без розроблення нових методів її проведення  та використання сучасних інформаційних технологій, що в цілому зумовлює важливість та актуальність цієї проблеми.

Виходячи з викладеного, була сформульована науково-прикладна задача дисертаційного дослідження, а саме – підвищення рівня обґрунтованості технологічних рішень при ТПВ шляхом розроблення нових методів її проведення та використання інформаційних технологій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень пов'язаний з тематикою науково-дослідних робіт, що виконувалися протягом 2003-2010 років на кафедрах  інформаційних технологій проектування , інформаційних систем і на кафедрі фінансів Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «ХАІ» відповідно до планів держбюджетних НДР Міністерства освіти і науки України, зокрема за темами: «Системи й інформаційні технології формування і управління великомасштабними проектами і програмами» (ДР № 0102U004181); «Дослідження й моделювання впливу фінансових механізмів на ефективність виробництва в аерокосмічній техніці» (ДР № 0103U005067); «Комплексне моделювання фінансово-економічних показників наукоємного виробництва» (ДР № 0108U009953). Роль автора в цих НДР полягає в аналізі та розробленні методів підвищення ефективності проведення процесів технологічної підготовки виробництва.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є скорочення термінів і витрат на виробництво аерокосмічної техніки шляхом розроблення та застосування інформаційних процедур, які на етапі маршрутного проектування техпроцесів забезпечують необхідні функціональні взаємозв’язки тактико-технічних вимог до виробів і параметрів виробничої системи.

Для цього передбачене вирішення таких задач:

– аналіз особливостей технологічної підготовки виробництва в аерокосмічній та іншій наукоємній техніці;

– розроблення і обґрунтування методу ТПВ, який на етапі маршрутного проектування забезпечує функціональні взаємозв’язки тактико-технічних вимог до виробів і параметрів технологічної системи для формування заданих експлуатаційних показників, починаючи із заготівельно-оброблювальних операцій;

– оцінювання впливу конструктивно-технологічної складності виробів на витрати і терміни виконання ТПВ з урахуванням змінних програми й масштабів випуску продукції;

– розроблення архітектури інформаційної системи підтримки прийняття рішень для визначення змісту й техніко-економічних показників ТПВ, а також відпрацювання практичних рекомендацій щодо вибору найбільш ефективних техпроцесів і впровадження одержаних результатів у виробництво.

Об'єктом дослідження є технологічна підготовка виробництва аерокосмічної техніки.

Предметом дослідження є методи та моделі формування ієрархічної структури робіт з технологічної підготовки аерокосмічного виробництва на етапі маршрутного проектування.

Методи дослідження. Виконані дослідження ґрунтуються на загальних основах технології виробництва літальних апаратів. Інформаційна модель вибору технологічних рішень основана на методі QFD (Quality Function Deployment - структурування функції якості). Для оцінювання технологічної складності виробів застосовано методи експертного оцінювання, а з метою прогнозування термінів виконання ТПВ застосовано моделі лінійної регресійної залежності. Прогнозування витрат на виробництво з урахуванням невизначеності програми та масштабів випуску  здійснювалося із застосуванням методів теорії ймовірності й теорії графів. Розроблення архітектури комп’ютерної системи підтримки рішень виконувалося з використанням методів об’єктно-орієнтованого моделювання та проектування. Достовірність отриманих висновків підтверджувалася експериментальними дослідженнями  на основі факторного аналізу та впровадженням одержаних результатів у виробництво.

Наукова новизна одержаних результатів.

Вперше для проведення технологічної підготовки аерокосмічного виробництва розроблено новий метод функціонально-логічних матриць (метод ФЛМ), який на відміну від існуючих ґрунтується на аналізі та використанні функціонально-логічних взаємозв’язків тактико-технічних вимог до виробів і відповідних параметрів виробничої системи. Це забезпечує поряд з одержанням заданих фізико-механічних властивостей деталей, можливість формування  основних експлуатаційних показників виробів у цілому,  починаючи із заготівельно-оброблювальних операцій, що зменшує обсяги довідних робіт і скорочує терміни ТПВ.

Удосконалено моделі вибору технологічних рішень при технологічній підготовці шляхом використання інформаційних процедур та уніфікації засобів вагового оцінювання конструктивно-технологічних характеристик виробів, що дозволяє  скоротити витрати часу на формування ієрархічної структури робіт і забезпечити більш високу достовірність параметрів технологічної системи.

Дістали подальший розвиток:

–  статистичні методи визначення термінів і витрат на проведення ТПВ шляхом аналізу рівня складності виробів з використанням інформаційних технологій, для чого виконано модифікацію цих методів, яка дозволяє більш обґрунтовано прогнозувати параметри технологічної системи;

– засоби використання моделей байєсівських мереж з урахуванням їхнього застосування для оцінювання витрат при визначенні ресурсів технологічної системи в умовах невизначеності програми та масштабів виробництва.

Практичне значення одержаних результатів:

– розроблений метод виконання робіт з технологічної підготовки виробництва дозволяє взаємозв’язати параметри поверхневих шарів деталей з експлуатаційними вимогами до виробів у цілому, що може забезпечити скорочення обсягів довідних робіт у виробництві на 7…12%;

– запропоновані процедури вагою оцінювання  конструктивно-технологічних характеристик виробів дозволяють уникнути проведення  додаткових робіт з перепроектуванням  техпроцесів, що разом із використанням розробленої інформаційної системи підтримки прийняття рішень забезпечує скорочення на 8…10% термінів технологічної підготовки при одночасному підвищенні якості робіт;

– одержані при аналізі факторних експериментів регресійні залежності щодо оцінювання похибок форми великогабаритних листових деталей для різних методів штампування дозволяють вибирати найбільш придатну за точністю технологію виготовлення деталей такого класу (зокрема, вибухове штампування), що узгоджується з даними, отриманими з використанням методу ФЛМ та інформаційної системи;

– обґрунтовано можливість використання  запропонованого методу не тільки при проведенні технологічної підготовки нових виробів, але й з метою удосконалення існуючих технологій. Наприклад, за допомогою функціонально-логічних матриць встановлено, що використання  газоімпульсної обробки тільки для одного класу складнокорпусних деталей агрегатів авіаційного двигуна може привести до скорочення на 18 % трудомісткості фінішних операцій з одночасним підвищенням якості оброблення.

Впровадження цих рекомендацій у ВАТ «Мотор Січ» (м. Запоріжжя) забезпечує не тільки скорочення обсягів довідних робіт на 6…8% на одному виробі, але й зменшення витрат на перепроектування техпроцесів при технологічній підготовці виробництва нової техніки. У практику діяльності ХДАВП (м. Харків) прийняті пропозиції щодо формування структури ТПВ з урахуванням відповідних вагових коефіцієнтів, а також використання інформаційної системи підтримки прийняття рішень при проведенні ТПВ. Результати досліджень також використовують у навчальному процесі Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут» при вивченні дисциплін з інформаційних технологій проектування (Акти впровадження зазначених рекомендацій наведені у додатках до дисертації).

Особистий внесок здобувача. Всі основні наукові положення, висновки та рекомендації дисертаційної роботи отримані автором особисто. У публікаціях, написаних у співавторстві, автору належать: аналіз впливу виробничих похибок на відповідні експлуатаційні характеристики виробу [1]; розроблення схеми взаємозв’язків у структурі технологічної підготовки виробництва та методика оцінювання витрат на її проведення [3]; методика формування структури підготовки виробництва аерокосмічної техніки [4]; модель аналізу впливу витрат на забезпечення якості продукції [5]; структура інформаційної системи обґрунтування технологічних рішень [6]; метод оцінювання термінів проведення  технологічної підготовки виробництва з урахуванням складності виробів як міру витрат ресурсів [8]; система зв’язків між ТТВ до виробів і структурою технологічної системи [9]; модель удосконалення існуючих технологічних процесів  на основі використання методу функціонально-логічних матриць (ФЛМ) [10].

Апробація результатів дисертації. Результати дослідження доповідалися і обговорювалися на міжнародних науково-технічних конференціях: "Нові технології в машинобудуванні" (Харків - Рибаче, 2006-2007 рр.); "Сучасні інформаційні технології в економіці й управлінні підприємствами, програмами і проектами" (Харків, ХАІ, 2006-2007, 2009рр.); "Інтегровані комп'ютерні технології в машинобудуванні (ІКТМ)" (Харків, ХАІ, 2006 – 2007, 2009 рр.); "Наукові дослідження – теорія та експеримент" (Полтава, 2007 р.); "Системний аналіз й інформаційні технології" (Київ, НТУ "КПІ", 2008 р.) і на наукових семінарах кафедр інформаційних систем та інформаційних технологій проектування Національного аерокосмічного університету ім. М.Є. Жуковського "ХАІ".

Публікації. Основні результати дисертації опубліковано у десяти статтях (дві без співавторства) у збірниках наукових праць і видань переліку ВАК України, двох статтях у тематичних збірниках наукових праць та у десятьох добірках матеріалів і тез конференцій.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, чотирьох розділів, висновків і списку використаних джерел. Загальний обсяг становить 136 сторінок, у тому числі 39 рисунків, 27 таблиць, список використаних джерел із 119 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми і наведено загальну характеристику роботи.

У першому розділі виконано аналіз відомих методів проведення технологічної підготовки аерокосмічного виробництва, а також процесу формування структури та переліку робіт щодо підготовки виробництва наукоємної   техніки, до якої відносяться аерокосмічні вироби. При цьому проведено аналіз особливостей наукоємної техніки, розглянуто етапи її життєвого циклу (ЖЦ), розроблення та виробництва. Підкреслено, що при цьому підготовка виробництва характеризується подовженим періодом реалізації, залежить від складності й багатодетальності конструкцій, а також обсягів виробництва.

Комплекс задач з ТПВ декомпозовано на етапи, які виконуються безпосередньо проектувальниками та технологами підприємства. Для цього у роботі виконано аналіз нормативних документів, які регламентують виконання процесів ТПВ. Підкреслено необхідність встановлення взаємозв’язків ієрархічної структури робіт з ТПВ і тактико-технічних вимог (ТТВ) до виробу, а також показників технологічної системи.

Разом із тим відзначено, що відомі методи структурного аналізу не дозволяють приймати науково обґрунтовані рішення щодо обсягу робіт з ТПВ як за термінами реалізації, так і за обсягами необхідних ресурсів. Зроблено висновок про необхідність застосування нових підходів до формування структури ТПВ, зокрема, таких, що ґрунтуються на функціональних взаємозв’язках ТТВ до виробів і параметрів технологічної системи. При цьому сформульовано задачу щодо забезпечення  при технологічній підготовці не тільки показників якості поверхневих шарів деталей та монолітних вузлів, але й досягнення основних експлуатаційних параметрів на початкових стадіях, починаючи із заготівельно-оброблювальних операцій, тобто не обмежуючись тільки складальними та випробувальними процесами.

Показано, що вирішення поставлених здач неможливе без розроблення та використання відповідної інформаційної системи підтримки прийняття рішень, а також розроблення методів і моделей формування ієрархічної структури робіт (ІСР) у рамках ТПВ, яка пов’язує вимоги до виробу та параметри технологічної системи з урахуванням невизначеності програми і обсягів виробництва.

У другому розділі наведено засоби формування ІСР і планування робіт з ТПВ. Їх виконують відповідно до запропонованого методу, що ґрунтується на використанні функціонально-логічних матриць (метод ФЛМ), які відображають взаємозв’язки показників ТТВ до виробу та параметрів технологічної системи (рис.1). Запропонована структура методу складається з чотирьох функціонально-логічних матриць, у яких відображені бінарні взаємозв’язки показників виробу та характеристик технологічної системи. На вхід моделі подаються дані про ТТВ до виробу, які сформульовано під час конструкторської підготовки виробництва (КПВ) і дані щодо обсягу випуску виробів.

Перша матриця є результатом використання розробленої методики визначення вагових коефіцієнтів конструктивно-технологічних характеристик (КТХ) виробів, з допомогою якої визначається ступінь впливу КТХ   на досягнення відповідних ТТВ до виробу .

Задачу вирішують у декілька етапів. Спочатку виконують аналіз ТТВ  до виробу та порівнюють їх з характеристиками аналогічних виробів. Вимоги до розробленого виробу та його аналогами оцінюють за єдиною шкалою. Використовуючи відому процедуру визначення абсолютних і відносних показників якості, визначають ступінь важливості кожної з вимог На наступному кроці оцінюють вплив КТХ виробу на ступінь досягнення ТТВ, що плануються. Таким чином виконується процес встановлення взаємозв’язків ТТВ до продукту і КТХ виробу за відносною шкалою вимірювань . У результаті одержують вагові коефіцієнти, що використовують як вихідні вимоги до технологічної системи, яка має забезпечити їхнє досягнення: .

Другу матрицю використовують при формуванні маршрутного процесу. Відповідно до запропонованого методу спочатку встановлюються зв’язки між КТХ виробів і параметрами технологічної системи (ПТС),  потім визначаються ступінь значущості ПТС і приймаються до уваги ті ПТС, які забезпечують максимальний рівень досягнення КТХ.

Взагалі значення КТХ можуть бути одержані як результат реалізації множини вже впроваджених або відомих маршрутних технологічних процесів. Тому у межах даного методу запропоновано модель вибору технологічного процесу, який характеризується максимальним рівнем параметричної близькості.

Розроблення маршрутного технологічного процесу є першим рівнем ІСР ТПВ, при цьому кожний елемент цього техпроцесу припускає розроблення документації робочих техпроцесів у межах маршруту. Розроблення робочого техпроцесу поєднує множину робіт  відповідно до нормативних документів щодо ТПВ, починаючи з розроблення технологічної карти та наступної підготовки управляючих програм для автоматизованого обладнання і завершуючи нормуванням матеріальних і трудових ресурсів.

За допомогою розроблених процедур оцінки важливості визначаються пріоритети й важливості робіт  із забезпечення ПТС. Аналогічно оцінюється вплив результатів робіт з ТПВ на досягнення ТТВ до виробу.

За результатом побудови третьої матриці визначаються вагові коефіцієнти ТТВ до виробу , які порівнюються з ваговими коефіцієнтами ТТВ, що були одержані в першій матриці.

Наявність неузгодженості вказує на неможливість досягнення усього комплексу вимог повною мірою, а отже, на необхідність їх змінювання, або зміни ПТС. Отже, запропонований метод ґрунтується на експертних оцінках і дозволяє формалізувати вибір ІСР ТПВ. Для визначення основних параметрів ТПВ вибрано засоби прогнозування термінів і витрат на основі відомих оцінок конструктивно-технологічної складності (КТС) виробів.

У розділі також виконано аналіз можливостей використання різних моделей щодо прогнозування термінів і витрат з ТПВ. У випадку, коли розробник володіє статистикою щодо ТПВ аналогічних виробів, використовуються показники КТС для прогнозування термінів (Т) і витрат (S) на новий техпроцес за допомогою лінійної регресійної залежності типу (), де СДСЕ – характеристика КТС нового виробу.

Третій розділ присвячено методам аналізу витрат на ТПВ з урахуванням обсягу випуску виробів і параметрів технологічної системи.

Витрати на впровадження розроблених техпроцесів залежать від особливостей існуючої на підприємстві виробничої системи, тому остаточний вибір технологічних рішень обґрунтовується техніко-економічними розрахунками.

Послідовність розрахунків містить шість основних кроків (розрахунки кількості одиниць технологічного обладнання; вартість обладнання та приміщень для його монтажу; кількість виробничого персоналу, необхідного для виконання програми; витрати на заробітну плату персоналу; витрати на пристрої та інструмент; витрати на експлуатацію технологічного обладнання та ін.). При цьому передбачено можливе збільшення кількості одиниць технологічного обладнання та робітників при збільшенні програми випуску.

Ефективність запропонованого методу проведення ТПВ полягає у зменшенні обсягів довідних робіт на готових виробах у середньому на 7…13 % за рахунок більш обґрунтованих рішень, виключення  процесів перепроектування та можливістю забезпечення експлуатаційних показників до виробу в цілому ще на початкових стадіях техпроцесу (при виготовленні деталей та вузлів). На рис. 2 показано вигляд циклових графіків виконання робіт при існуючому (а) та запропонованому (б) методах проведення ТПВ. На графіку (б) виключене повторення робіт, які необхідно виконувати у випадках відхилення параметрів виробів від закладених у ТТВ.

Для оцінювання витрат на виконання робіт з ТПВ в умовах невизначеності обсягів і програми випуску запропонованно використовувати процедуру формування і аналізу байєсівських мереж. Для опису функцій програми випуску Z, яка у даному  випадку є неперервною випадковою величиною, використовується нормальний закон розподілу Гаусса.

Четвертий розділ присвячено розробленню архітектури інформаційної системи підтримки прийняття рішень при ТПВ аерокосмічної техніки та впровадженню результатів досліджень у виробництво.

На рис. 3 зображено структуру інформаційної системи підтримки рішень мовою UML, а також наведено основні підсистеми. Підсистема «Вимоги» (TRequirements) призначена для побудови таблиці GridReq1, яку використовують для оцінювання вагових коефіцієнтів ТТВ. Підсистема «Характеристика» (TFeature) є інструментом аналізу технічної конкуренції, що необхідно для порівняння параметрів розроблювального продукту і аналогів. Елементи кореляційної матриці підсистеми «Взаємозв’язки характеристик» (TRelationshipF) заповнюються значеннями позитивних або негативних кореляційних зв’язків між відповідними характеристиками елементів виробу. Підсистема «Взаємозв’язок характеристик виробу і параметрів технологічної системи» (TRelationshipFTP) дозволяє розраховувати вагові коефіцієнти ПТС. Аналіз параметрів техпроцесів, що можуть бути використані для одержання характеристик продукту, які розглянуто у TFeature, здійснюється  за допомогою підсистем TTechnological Parameters. Підсистему «Взаємозв’язок параметрів і етапів» (TRelationshipTPST) використовують для оцінювання вагових коефіцієнтів на кожному з етапів розроблення. Підсистеми «Взаємозв’язок технологічних параметрів» (TRelationshipTP) та «Взаємозв’язок етапів проекту» (TRelationshipSTР) аналогічні за побудовою підсистемі TRelationshipF. Підсистема TRelationshipSTР відображає зв’язок етапів робіт і ТТВ до виробу і таким чином дозволяє визначити етапи, на яких буде проконтрольовано одержання запланованих результатів. У роботі наведено приклад використання запропонованої інформаційної системи відносно технологічної підготовки виробництва велико-габаритних неспецифікованих деталей листоштампувального виробництва – дзеркал приймально-передавальних антен радіо-космічного зв’язку (рис. 4).

Основні експлуатаційні вимоги та схема інформаційних зв’язків при технологічній підготовці виробництва цих виробів показані на рис. 5.

     Внаслідок виробничих похибок реальна форма дзеркала буде відрізнятися від розрахункової. Отже, реальний  профіль буде характеризуватися геометричними, фізико-механічними та стійкісними характеристиками, які у комплексі будуть зумовлювати одержання відповідних експлуатаційних показників антени (рис. 5).

У роботі виконано порівняльний аналіз трьох варіантів техпроцесів виготовлення цього виробу (рис.6).

Типові технологічні рішення:

авибухове штампування в гідробасейні;

б електрогідравлічне штампування;

в ротаційне витягування

Найбільш значущі фактори впливу технологічної системи

Рівень опору деформування матеріалу (високий або низький)

Вид схеми навантаження (проста або комбінована)

Жорсткість формоутворюючих елементів (однакова або різна)

Схема силового впливу на об’єм заготовки (рівномірний або місцевий)

 

 

Найбільш ефективне рішення – вибухове штампування у гідробасейні

(максимальна кількість позитивних співвідношень)

Рис. 6. Схеми технологічних процесів, що аналізувалися

Для перевірки одержаних результатів у роботі виконано факторний аналіз за результатами проведених раніше експериментальних досліджень. Як параметр оптимізації було вибрано середньоквадратичне відхилення профілю антени σn, а як фактори використовувалися експериментальні значення відхилення профілю бn, хвилястість поверхні Lв і висоти мікронерівностей Rz. Після математичного оброблення експериментальних значень були одержані такі рівняння регресії:

σn1 = 4,2 – 0,12 бn + 0,011 Lв;       (1)

σn2 = 74,99 – 1,31 бn – 0,48 Lв – 3,33 Rz + 0,01 бn * Lв- 0,064 бn * Rz ;  (2)

σn3= 5,72 = 0,31 бn - 0,067 Rz + 0,11 бn * Rz.     (3)

Одержані рівняння характеризують залежність величини середньо-квадратичного відхилення профілю дзеркала антени, мкм, від похибок виготовлення відповідно при вибуховому штампуванні у гідробасейні (рівняння (1), електрогідравлічному штампуванні (рівняння (2) і при ротаційному витягуванні (рівняння (3).

На рис.7 показані результати вибору найбільш ефективного варіанта техпроцесу з використанням функціонально-логічних матриць і розробленої інформаційної системи. З’ясувалося, що за обома методами слід вибирати технологічний процес вибухового штампування у гідробасейні.

Порівняння розрахункових та експериментальних даних показано на діаграмі (рис. 7, а), з якої випливає, що з точки зору забезпечення точності найбільш ефективним методом для даного виробу є вибухове штампування (найменші відхилення профілю). Цей же результат одержано і за допомогою запропонованої інформаційної системи (рис. 7, б)

        а                б

Найбільш ефективне рішення – штампування вибухом у гідробасейні

Рис. 7. Вибір варіантів техпроцесу (а – за результатами факторних експериментів;

б – з використанням інформаційної системи)

Слід відзначити достатньо високий збіг результатів експериментів і розрахунків, виконаних за допомогою розробленої інформаційної системи (похибка не перебільшує 9%). 

У роботі також наведено аналіз існуючого технолог-гічного маршруту виготовлен-ня складнокорпусної деталі агрегата авіаційного двигуна (рис. 8.) з метою використання більш прогресивної технології газоімпульсного очищування та зачищування замість слюсарних і промивальних операцій (табл. 1).

Таблиця 1

Ефективність впровадження запропонованого технологічного маршруту

Найменування операцій, які замінюються

Трудомісткість замінюваних операцій, хв

Найменування операцій, які вводяться

Трудомісткість операцій, які вводяться, хв

Слюсарні

Промивальні

94,19

11,9

Газоімпульсне зачищування

Газоімпульсне очищування

9,12

3,17

Всього, хв;

% від загальної трудомісткості

106,09

20,9

12,29

2,4

З табл. 1 виходить, що на прикладі удосконалення технологічного маршруту оброблення тільки на розглянутих операціях можна зменшити загальну трудомісткість оброблення деталей на 18,5%.

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі виконаних досліджень та узагальнень теоретичних й експериментальних розробок запропоновано такі висновки, що характеризують її наукову новизну та практичне значення.

1. Аналіз особливостей аерокосмічного виробництва свідчить, що структура та зміст відомих методів технологічної підготовки (ТПВ) не повною мірою відповідають сучасним вимогам, оскільки не завжди враховують рівень складності й унікальності цієї техніки, а також жорсткі  терміни організації її виробництва у конкурентному середовищі.

Встановлено, що  якість ТПВ у першу чергу визначається рівнем обґрунтованості технологічних рішень та ієрархічною структурою робіт, які мають формуватися на основі аналізу тактико-технічних вимог (ТТВ) до виробів і реалізація яких зумовлює досягнення заданих експлуатаційних показників. При цьому також встановлено, що у стандартах щодо проведення ТПВ і в працях з цих питань майже відсутні чіткі рекомендації щодо виконання таких робіт, у тому числі з використанням сучасних інформаційних технологій. Тому для досягнення заданих експлуатаційних показників, як правило, виконуються додаткові довідні роботи, які можуть сягати 15…22% від загальних трудовитрат на виріб.

Звідси випливає, що сформульовані мета й задачі дослідження є достатньо обґрунтованими і актуальними.

2. У дисертації уперше розроблено метод формування структури та змісту робіт з ТПВ на етапі маршрутного проектування, оснований на структуруванні функції якості QFD і засобах експертного оцінювання. Сутність запропонованого методу функціонально-логічних матриць (ФЛМ) на відміну від існуючих полягає у детальному інформаційному аналізі ТТВ до виробів із встановленням функціональних взаємозв’язків заданих експлуатаційнх параметрів готових виробів і структури технологічної системи. При цьому шляхом прийняття більш обґрунтованих рішень, тобто використання можливості формування експлуатаційних показників, починаючи із заготівельно-оброблювальних операцій, скорочуються терміни й витрати на підготовку виробництва. Це забезпечує зниження трудомісткості робіт безпосередньо у виробництві завдяки зменшенню обсягів довідних робіт з одночасним підвищенням якості виробництва.

  1.  У межах побудови ієрархічної структури робіт з ТПВ запропоновано здійснювати пошук аналогів технологічних процесів з урахуванням структури технологічної системи. Для цього обчислюють відповідні вагові коефіцієнти конструктивно-технологічних показників виробів і визначають узагальнені відстані між значеннями параметрів створюваного техпроцесу і відомих аналогів. Така процедура скорочує кількість варіантів перебирання при визначенні більш раціонального прототипу технологічного процесу.
  2.  На попередніх етапах робіт з метою визначення термінів і витрат на ТПВ запропоновано оцінювати конструктивно-технологічну складність виробу. Такий підхід дозволяє аналізувати відому статистику з розроблених техпроцесів і побудувати моделі лінійної регресійної залежності для прогнозування термінів і витрат на ТПВ нового виробу.
  3.  Запропоновано подальше удосконалення методів оцінювання прогнозних витрат на технологічне обладнання, засоби технологічного оснащення та інших ресурсів. При цьому дістала подальшого розвитку методика побудови байєсівських мереж, яка дозволяє також встановлювати програму і обсяги виробництва попереднім оцінюванням витрат на освоєння нової технології.
  4.  З використанням методів об’єктно-орієнтованого аналізу розроблено архітектуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень при виконанні  робіт з ТПВ. За допомогою цієї системи виконано аналіз можливих варіантів побудови техпроцесів виготовлення великогабаритних листоштампувальних деталей та визначення  маршрутної технології механічного виробництва високоточних деталей авіадвигунів.
  5.  Для визначення найбільш раціональної технології виготовлення  дзеркал приймально-передавальних антен ЗВЧ аерокосмічного зв’язку використовувався факторний аналіз з побудовою рівнянь регресії для оцінювання  відхилень профілю виробу від заданої форми. Порівняння розрахункових та експериментальних значень відхилення профілю свідчить, що похибка не перевищує 9% при використанні методу вибухового штампування у гідробасейні. Цей метод було також рекомендовано для використання за допомогою інформаційної системи підтримки прийняття рішень.
  6.  Застосування результатів дисертаційного дослідження при виробництві аерокосмічної техніки дозволяє за рахунок більш обґрунтованого визначення змісту й структури робіт з ТПВ забезпечувати досягнення не тільки геометричних і фізико-механічних показників деталей та вузлів, але й заданих основних експлуатаційних характеристик виробів у цілому. Це разом із підвищенням якості проведення  ТПВ дозволяє безпосередньо у виробництві зменшити на 7…13% трудовитрати за рахунок скорочення обсягів довідних робіт із забезпечення заданих тактико-технічних вимог. Крім того, розроблений метод дозволяє аналізувати існуючі технології з метою їхнього удосконалення.

СПИСОК наукових ПРАЦЬ здобувача

ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

  1.  Волосюк В.В. Влияние погрешностей изготовления рефлекторов на эксплуатационные параметры антенн / В.В. Волосюк, Д.В. Божко // Авиационно-космическая техника и технология: труды Харьковского авиационного института им. Н.Е. Жуковского за 1997г. – 1998. – С. 354 – 357 .
  2.  Божко Д.В. Управление качеством производственных процессов в проектах создания высокотехнологичной техники / Д.В. Божко // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии:  сб. науч. тр. Нац. аэрокосм. ун-та им. Н.Е. Жуковского «ХАИ». - Вып. 33. – Х., 2006. – С. 75-82.
  3.  Божко Д.В. Модель формирования структуры технологической подготовки производства в проектах создания наукоемкой техники / Д.В. Божко, Е.А. Дружинин, О.К. Погудина // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии: сб. науч. тр. Нац. аэрокосм. ун-та им Н.Е. Жуковского «ХАИ». - Вып. 36. – Х., 2007. – С. 135-138 .
  4.  Божко Д.В. Особенности формирования структуры подготовки производства высокотехнологичной техники / Д.В. Божко, В.П. Божко // Радіоелектронні і комп’ютерні системи: науково-технічний журнал Нац. аерокосм. ун-та «ХАІ». – Вып.1 (20). – Х., 2007. –  С.82-87.
  5.  Дружинин Е.А. Управление качеством в проектах создания высокотехнологичной техники на основе статистического анализа / Е.А. Дружинин, Д.В. Божко, К.В. Габчак // Радіоелектронні і комп’ютерні системи: науково-технічний журнал Нац. аерокосм. ун-та «ХАІ». - № 3 (22). – Х., 2007. – С. 99-104.
  6.  Божко Д.В. Информационная система обоснования характеристик высокотехнологичных проектов / Д.В. Божко, О.К. Погудина // Радіоелектронні і комп’ютерні системи: науково-технічний журнал Нац. аерокосм. ун-та «ХАІ».- № 3. – Х., 2008. – С. 102-108.
  7.  Божко Д.В. Метод планирования проектной мощности создания продукта /Д.В.Божко // зб. наукових праць Харківського університету повітряних сил: наукове періодичне видання. – Вип. 1 (16). – Х., 2008. – С. 124-128.
  8.  Божко Д.В. Метод оценки сроков проекта технологической подготовки производства наукоемких изделий / Д.В. Божко, В.М. Илюшко, О.К. Погудина // Открытые информационные и компьютерные интегрированные технологии: сб. науч. тр. Нац. аэрокосм. ун-та им. Н.Е. Жуковского «ХАИ». - Вып. 42. – Х., 2009. – С. 269-273.
  9.  Божко Д.В. Оценка эффективности предложенных моделей и методов управления проектами  технологической  подготовки производства наукоемкой техники /Д.В Божко, В.М. Илюшко, В.П. Божко // Радіоелектронні і комп’ютерні системи: науково-технічний журнал Нац. аэрокосм. ун-та «ХАИ». - № 4 (38).– Х.,  2009. – С. 109 – 112.
  10.  Божко Д.В. Использование метода функционально-логических матриц для выбора технологических маршрутов в авиационном производстве / Д.В. Божко, О.В. Каширина, О.К. Погудина // Открытые  информационные и компьютерные интегрированные  технологии: сб. науч. тр. Нац. аэрокосм. ун-та им. Н.Е. Жуковского «ХАИ». - Вып 48. – Х., 2010. – С. 105 – 110.
  11.  Божко В.П. Вибір технологічних рішень за критеріями адекватності факторів техпроцесу і технічних вимог до виробів на прикладі листових деталей складної форми /В.П. Божко, Д.В. Божко // Вісті академії інженерних наук України: спеціальний випуск «Машинобудування та прогресивні технології». – № 4 / 2000. – С. 63-71.
  12.  Божко Д.В. Методика вибору техпроцесу виготовлення великогабаритних листових деталей складної форми / Д.В. Божко // Удосконалення процесів та обладнання обробки тиском в металургії і машинобудуванні: темат. зб. наук. праць Донбаської державної машинобудівної академії. – Краматорськ, 2001.- C. 307 – 312.
  13.  Божко Д.В. Методика управления технологическими решениями для обеспечения заданного качества изделий листоштамповочного производства / Д.В. Божко // Труды шестнадцатой международной конференции «Новые технологии в машиностроении»: Харьков – Рыбачье, 2006. – С.45.
  14.  Божко Д.В. Управління якістю виробів шляхом аналізу інваріантних взаємозв’язків у технологічній системі / Д.В. Божко // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами: тез. докл. четвертой международной научно-практической конференции. – Х.: ХАИ, 2006. – С.18 –19.
  15.  Божко Д.В. Методы морфологического подхода для управления требованиями к процессам создания проекта высокотехнологичной техники / Д.В. Божко // Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні ІКТМ – 2006: тези доповідей міжнародної науково-технічної конференції. – Х.: ХАІ, 2006. – С. 464 –  465.
  16.  Божко Д.В. Взаємозв’язки параметрів наукоємних виробів і структури технологічної підготовки виробництва / Д.В. Божко // Наукові дослідження – теорія та експеримент: матеріали третьої міжнародної науково-практичної конференції. Т. 7. – Полтава, 2007 – С. 124 – 127.
  17.  Божко Д.В. Формирование и анализ требований к процессам создания наукоемких систем / Д.В. Божко, Е.А. Дружинин // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами: тез. докл. пятой международной научно-практической конференции. – Х.: ХАИ, 2007.– С. 13.
  18.  Божко Д.В. Формирование структуры технологической подготовки производства сложных технологических систем / Д.В. Божко // Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні ІКТМ – 2007: тези доп. міжнародної науково-техн. конф. – Х.: ХАІ, 2007. – С.507.
  19.  Божко Д.В. Статистический метод анализа распределения ресурсов на предупредительные и компенсационные мероприятия по обеспечению качества / Д.В. Божко, Е.А. Дружинин, О.К. Погудина // Труды семнадцатой международной конференции «Новые технологии в машиностроении»: Харьков – Рыбачье, 2007. – С. 53.
  20.  Божко Д.В. Метод выбора средств технологического оснащения  в проектах подготовки производства наукоемкой техники / Д.В. Божко // Системний аналіз та інформаційні технології: матеріали десятої міжнародної науково-технічної конференції – Інститут прикладного системного аналізу Нац. техн. ун-ту України «КПІ». – 2008.– С. 174.
  21.  Божко Д.В. Метод планирования проектов технологической подготовки производства с учетом сложности проектируемого изделия / Д.В. Божко // Современные информационные технологии в экономике и управлении предприятиями, программами и проектами: тез. докл. седьмой международной научно-практической конференции. – Х.: ХАИ. – 2009. – С. 20.
  22.  Божко Д.В. Оценка эффективности предложенного метода управления проектами технологической подготовки производства наукоемкой техники / Д.В. Божко // Інтегровані комп’ютерні технології в машинобудуванні ІКТМ – 2009: тези доп. міжнародної науково-технічної конференції. – Х.: ХАІ, 2009. – С.11.

АНОТАЦІЯ

Божко Д.В. Формування технологічних маршрутів у аерокосмічному виробництві на основі інформаційного аналізу функціональних взаємозв’язків у виробничій системі. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.07.02 – проектування, виробництво та випробування  літальних апаратів.  – Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського "Харківський авіаційний інститут", Харків, 2011.

Дисертація присвячена вирішенню  задачі підвищення рівня обґрунтованості технологічних рішень при ТПВ за рахунок використання інформаційних методів для забезпечення  скорочення термінів і витрат на виробництво аерокосмічної техніки. Розроблено метод реалізації ТПВ аерокосмічної та іншої наукоємної техніки (метод ФЛМ), сутність якого полягає в аналізі тактико-технічних вимог до виробу з наступним встановленням функціонально-логічних взаємозв’язків параметрів готових виробів і структури технологічної системи. Метод основано на структуруванні функції якості QFD і експертного оцінювання, що дозволяє формувати ієрархічну структуру робіт з урахуванням вимог до якості виробів. Удосконалено процедуру прийняття технологічних рішень шляхом уніфікації методики вагового оцінювання, а також статистичні методи визначення термінів і витрат на реалізацію завдань з урахуванням рівня складності розроблювальних виробів. Для оцінки витрат при визначенні ресурсів технологічної системи в умовах змінних програми та обсягу виробництва удосконалені моделі байєсівських мереж.

Розроблено архітектуру інформаційної системи підтримки прийняття рішень  при проведенні ТПВ, яку було використано при підготовці виробництва великогабаритних деталей листоштампувального виробництва та для аналізу існуючих техпроцесів з метою їхнього удосконалення.

Результати дослідження впроваджено в практику технологічної підготовки виробництва на підприємствах авіаційної галузі України та в навчальний процес ХАІ.

Ключові слова: технологічна підготовка виробництва аерокосмічної техніки, конструктивно-технологічні характеристики, параметри технологічної системи.

АННОТАЦИЯ

Божко Д.В. Формирование технологических маршрутов в аэрокосмическом производстве на основе информационного анализа функциональных взаимосвязей в производственной системе. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.07.02 проектирование, производство и испытания летальных аппаратов. – Национальный аэрокосмический университет им. Н.Е. Жуковского «Харьковский авиационный институт», Харьков, 2011

Диссертация посвящена решению важной научно-практической задачи, а именно повышению уровня обоснованности технологических решений при проведении ТПП.

Разработан метод реализации ТПП аэрокосмической и другой наукоёмкой техники (метод ФЛМ), суть которого заключается в анализе требований к изделию с последующим установлением функционально-логических взаимосвязей между параметрами готовых изделий и структурой технологической системы. Метод основан на  подходе структурирования функции качества QFD и средствах экспертного оценивания, что позволяет формировать иерархическую структуру работ с учетом требований к качеству разрабатываемой техники. В рамках построения иерархической структуры работ ТПП предложена и разработана новая процедура, связанная с поиском аналогов технологических процессов на основе параметров технологической системы и их весовых коэффициентов. Также модифицирована процедура определения ресурсов, необходимых для выпуска продукции с учетом неопределенности программы и объемов выпуска.

Разработана архитектура информационной системы поддержки принятия решений при проведении ТПП, которая была апробирована при подготовке производства крупногабаритных деталей листоштамповочного производства. Анализ проводился применительно к процессам изготовления крупногабаритным деталей типа зеркал приемо-передающих антенн. При этом рассмотрены наиболее применяемые технологии, а именно: взрывная штамповка в гидробассейне, электрогидравлическая штамповка и ротационная вытяжка. С помощью предложенного метода ФЛМ был выбран способ взрывной штамповки в гидробассейне. Для обоснования этого вывода в работе выполнена математическая обработка факторных эксперементов, в результате которой получены уравнения регрессии, связывающие отклонения  профиля зеркала антенны от геометрических факторов (шероховатости поверхности, ее волнистости и погрешности изготовления профиля). Установлено, что наибольшая точность контура была получена для выбранного с помощью логических матриц метода взрывной штамповки в гидробассейне. Аналогичный результат был получен и с помощью предложенной информационной системы поддержки принятия решений. Сравнение экспериментальных данных и аналитических расчетов показал их достаточную сходимость (погрешность не превышает 9 %).

Следует отметить, что метод ФЛМ может быть эффективно использован не только для проектирования новых технологических маршрутов, но и для анализа существующих техпроцессов с целью их совершенствования. В этом плане была рассмотрена технология изготовления сложнокорпусных деталей агрегатов авиационных двигателей. Учитывая высокие требования к точности и шероховатости этих деталей, были проанализированы финишные отделочно-зачистные операции, трудоемкость которых только по одной номенклатуре деталей составляет 18…20 % от общих трудозатрат, при этом качество обработки не всегда удовлетворяло предъявленным требованиям. В связи с этим в работе выполнен функционально-логический анализ применительно к возможным методам отделочно-зачистной обработки, который позволил определить наиболее эффективный для данных условий способ. Рекомендовано использовать газоимпульсную зачистку и очистку, которая при значительном повышении производительности обеспечивает высокое качество финишных операций и снижение на 15…18 % трудоемкости обработки таких изделий.

Результаты исследований используются на предприятиях авиационной отрасли Украины и в учебном процессе Национального аэрокосмического университета «ХАИ».

Ключевые слова: технологическая подготовка производства аэрокосмической техники, конструктивно-технологические характеристики, параметры технологической системы.

ABSTRACT

Bozhko D.V. Formation of technological routes in aerospace manufacture on the basis of the information analysis of functional interrelations in industrial system. - Manuscript.

The dissertation on competition of a scientific degree of candidate of engineering science on a specialty 05.07.02 - designing, manufacture and tests of aircrafts. - National Aerospace University named after N.E. Zhukovsky “Kharkov aviation institute”, Kharkov, 2011.

The dissertation is devoted the decision of an important scientifically-practical problem, namely increase of level of validity of technological decisions at carrying out ТРМ.

The method of realization ТPM of aerospace and other high technology technics (method FLM) which essence consists in the analysis of requirements to a product with the subsequent establishment of is functional-logic interrelations between parameters of finished products and structure of technological system is developed.  The method is based on the way structurizations of function of quality QFD and means of expert estimation that allows to form hierarchical structure of works taking into account requirements to quality of developed technics. Within the limits of construction of hierarchical structure of operations TPM the new procedure linked with searching of analogues of technological processes on the basis of parameters of technological system and their weight coefficients is offered and developed. Also procedure of definition of the resources necessary for output taking into account uncertainty of the program and production volumes is modified.

The architecture of information system of support of decision-making is developed at carrying out TPM which has been approved by preparation of manufacture of bulky details of sheet-stamping manufactures. It is necessary to notice that method FLM can be effectively used not only for designing of new technological routes, but also for the analysis of existing technical processes for the purpose of their perfection.

Results of researches are used at the enterprises of aviation branch of Ukraine and in educational process of National Aerospace University "KhAI".

Keywords: technological opening-up of manufacture of space technics, structurally-technical characteristics, parameters of technological system.


Підписано до друку_____________ р.

Формат 60х84/16. Папір офс. Офс. друк

Ум. друк арк. 1,2. Наклад 100 прим. Зам. №___

_____________________________________________________________________________

Національний аерокосмічний університет ім. М.Є. Жуковського

«Харківський авіаційний інститут»

61070, м. Харків – 70, вул. Чкалова, 17

http://www.khai.edu

Видавничий центр «ХАІ»

61070, Харків – 70, вул.Чкалова, 17

izdat@khai.edu


TTechnologicalParameters

а

4. Визначення процесів контролю

2.Визначення параметрів технологічної системи

Терміни виконання ТПВ

Показники витрат на ТПВ

Ієрархічна структура робіт з ТПВ

Обсяги  випуску    виробів

3.Формування ІСР

 EMBED Equation.DSMT4  

 EMBED Equation.DSMT4  

 EMBED Equation.DSMT4  

 EMBED Equation.DSMT4  

 EMBED Equation.DSMT4  

КТХ

Рис.8. Корпусна деталь агрегата авіаційного двигуна

Рис. 4. Приклади листоштампувальних деталей

- роботи з перепроектування

Варіанти 1, 2, … n

Структура технологічного процесу

 Засоби технологічного оснащення

Тип обладнання

Режими оброблення

Вид робочого процесу

Схема технологічного маршруту

Тип заготовки

Характеристики поверхневого шару

зносостійкість,

корозійна стійкість, втомлемісна міцність, обтічність газами та рідинами,

тепловідбиття та інші

мікротвердість,

залишкові напруження,

товщина дефектного шару

та інші

25

шорсткість,

хвилястість,

макровідхилення

та інші

Стійкісні характеристики

Геометричні характеристики

Фізико-механічні характеристики

Тактико-технічні вимоги до виробу

Деформації від гравітаційних і вітрових навантажень S≤0,4мм

Фазова помилка

m=(2π/)

*(1+cosγ)

Зміщення фокуса відносно опромінювача

dF10-3 (Lb≤400 мкм)

Поляризаційна розв’язка

DH≤21дБ (≤0,27)

Втрати коефіцієнта підсилення K≤1дБ (≤0,36 мкм)

Точність виготовлення профілю E=/D=

=(6…22)*10-4

Рис. 5.  Схема інформаційних зв’язків при розробленні ТПВ неспецифікованого виробу

Вибір варіанта техпроцесу

Виріб (дзеркало радіоантени)

TFeature

0

Рис.1. Структура запропонованого методу ФЛМ

TRequirements

Види робіт

1

0

0

0

1

1

1

0

0

1

1

1

1

25

0

50

TDecisionMaking

t

б

а

 

EMBED Visio.Drawing.6  

EMBED Visio.Drawing.11  

Види робіт

25

1. Аналіз параметрів виробів

 EMBED Equation.DSMT4    

EMBED Equation.DSMT4  

EMBED Equation.DSMT4  

Рис. 3.  Структура інформаційної системи підтримки

прийняття рішень

TRelatsonshipTP

TRelatsonshipF

TRelationshipFTP

TRelatsonshipSTR

TRelatsonshipTPST

50

75

TRelatsonshipRF

Рис.2. Графіки проведення ТПВ при традиційному (а) та запропонованому (б) методах

100%

TRelatsonshipSTP


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72591. Основания для возбуждения дела о нарушении антимонопольного законодательства, место рассмотрения дела, а также последствия выявления признаков административного правонарушения при рассмотрении дела о нарушении антимонопольного законодательства 13.13 KB
  Антимонопольный орган в пределах своих полномочий возбуждает и рассматривает дела о нарушении антимонопольного законодательства принимает по результатам их рассмотрения решения и выдает предписания. Основанием для возбуждения и рассмотрения антимонопольным органом дела о нарушении...
72592. Порядок обжалования решений и предписаний антимонопольного органа 11.84 KB
  Согласно ст. 52 Закона о защите конкуренции решение и (или) предписание антимонопольного органа может быть обжаловано в течение трех месяцев со дня принятия решения или предписания. Как правило, заявления об оспаривании актов антимонопольного органа подаются в арбитражный...
72593. Лица, участвующие в деле о нарушении антимонопольного законодательства. Права лиц, участвующих в деле о нарушении антимонопольного законодательства 14 KB
  Лицами участвующими в деле о нарушении антимонопольного законодательства являются: 1 заявитель лицо подавшее заявление государственный орган орган местного самоуправления направившие материалы; 2 ответчик по делу лицо в отношении которого подано заявление направлены материалы или в действиях...
72594. Рассмотрение дела о нарушении антимонопольного законодательства. Предписание по делу о нарушении антимонопольного законодательства 13.59 KB
  Статья 45 Закона о защите конкуренции регулирует порядок рассмотрения комиссией дела о нарушении антимонопольного законодательства. В процессе рассмотрения дела заслушиваются мнения и пояснения лиц участвующих в деле исследуются доказательства заслушиваются лица располагающие данными...
72595. Понятие и структура рынка. Субъектный состав рынка, его границы 69.17 KB
  Если потребитель готов заменить одну продукцию на другую кардинально отличающуюся от нее по характеристикам например молоко на чай то эти виды продукции составляют группу взаимозаменяемых товаров и определяют так называемые продуктовые границы рынка.
72596. Доминирующее положение на товарном рынке: порядок выявления, определения и доказывания. Качественные и количественные критерии доминирования 16.28 KB
  Доминирующим положением признается положение хозяйствующего субъекта группы лиц или нескольких хозяйствующих субъектов групп лиц на рынке определенного товара дающее такому хозяйствующему субъекту группе лиц или таким хозяйствующим субъектам группам лиц возможность оказывать решающее...
72597. Правовые последствия установления факта доминирования на рынке 11.4 KB
  Закона о конкуренции на товарных рынках; 2 необходимость установить доминирующее положение возникает при осуществлении предварительного и последующего государственного контроля за экономической концентрацией в соответствии со ст. 17 18 Закона о конкуренции на товарных рынках...
72598. Согласованные действия хозяйствующих субъектов. Аффилированные лица и группы лиц. Финансово-промышленные группы, холдинги, объединения (ассоциации и союзы) хозяйствующих субъектов 25.21 KB
  Холдинг -– это организация которая занимает ведущее положение потому что в ее активах находятся контрольные пакеты акций дочерних организаций. Предприятия входящие в холдинг могут быть формально независимы. Также существует так называемый банковский холдинг –- это банковская структура которая обеспечивает деятельность холдинговых компаний.
72599. Антимонопольный орган и его правовое положение. Функции антимонопольного органа. Полномочия антимонопольного органа 20.98 KB
  Федеральная антимонопольная служба является уполномоченным федеральным органом исполнительной власти осуществляющим функции по принятию нормативных правовых актов и контролю за соблюдением антимонопольного законодательства законодательства в сфере деятельности субъектов естественных...