66419

Виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США

Автореферат

Педагогика и дидактика

Тому ставлення до виховання патріотизму в молодого покоління у сучасній українській школі повинно докорінно змінитися. Вдосконаленню і збагаченню вітчизняних традицій патріотичного виховання в школі може слугувати аналогічний зарубіжний досвід зокрема Сполучених Штатів Америки країни де цьому питанню завжди приділялася належна увага.

Украинкский

2014-08-18

169 KB

10 чел.


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Східноукраїнському національному університеті імені     Володимира Даля Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник

доктор педагогічних наук, професор ЧЕРВОНЕЦЬКИЙ Володимир В’ячеславович, Східноукраїнський національний університет

імені Володимира Даля

Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України,

завідувач кафедри практики іноземних мов.

Офіційні опоненти:

доктор педагогічних наук, професор 

ВАХОВСЬКИЙ Леонід Цезарович,

Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка

Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України,

декан історичного факультету;

кандидат педагогічних наук, доцент

КОРКІШКО Олена Геннадіївна,

Слов’янський державний

педагогічний  університет

Міністерства освіти і науки,

молоді та спорту України,

доцент кафедри педагогіки.

Захист відбудеться 26 жовтня 2011 року о 13-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.051.06 у Східноукраїнському національному університеті імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20-а, аудиторія 215 другого навчального корпусу.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля за адресою: 91034, м. Луганськ, квартал Молодіжний, 20-а.

Автореферат розіслано 23 вересня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради    Н.В. Фунтікова


Загальна характеристика роботи

Актуальність теми дослідження. Любов до батьківщини властива кожному народові. Внутрішній духовний потяг до рідної землі, людей, які працюють на ній, турбуються про її безпеку і благополуччя є виявленням найвищого ступеня благородства і моральної досконалості. Відданість своїй батьківщині, готовність захищати її, сумлінно ставитись до громадянських обов’язків – якості, що високо цінуються у будь-якій країні. Патріотичні почуття завжди викликають глибоку повагу, благоговіння перед ними, стимулюють до самовдосконалення. Вони оспівуються в народних билинах, думах кобзарів і бандуристів, казках, оповідях і оповіданнях, прозаїчних і літературних творах минулих і сучасного століть. Патріотизм як духовно-моральне й етичне явище притаманний українському народові, про що красномовно свідчать приклади бурхливої історії нашої країни, починаючи з найдавніших часів, славетної доби козаччини, Визвольної війни 1648-1654 рр. під проводом Богдана Хмельницького, захисту від різного роду недоброзичливців та загарбників, які хотіли поневолити Україну. Патріотичні якості українського народу яскраво виявилися під час Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр., коли, не шкодуючи життя, мільйони людей здобували перемогу. Про любов до батьківщини свідчить і наполегливе бажання до державної незалежності, якої Україна набула у 1991 році.

Патріотичні почуття не з’являються самі по собі, вони пестуються в людині, починаючи з дитячих років. Первинним вихователем доброчинних якостей є сім’я, родинне середовище, в якому зберігаються і накопичуються кращі традиції служіння батьківщині, її народові. Вони передаються зростаючому поколінню, стають духовною спадщиною і заповітом на достойне життя. Подальший розвиток патріотичних властивостей у молоді відбувається в школі, де протягом багатьох років вона має набувати і вдосконалювати знання і досвід щиросердної праці на благо вітчизни.

Нажаль, за останні десятиліття, особливо в епоху науково-технічної революції, коли гуманітарна сфера життя людей зазнала нестримної комерціалізації внаслідок панування раціоналістичних ідей, прагматичного ставлення до життя (істинне те, що корисне), духовні цінності, до яких відноситься патріотизм, почали втрачати свою вартість. Засоби масової інформації заполонилися низькопробною продукцією, яка відволікає від реалій життя, налаштовує на аморальні дії, збуджує агресивність, провокує до антисоціальних вчинків. Поняття патріотизм, любов до батьківщини, служіння народові фактично не зустрічаються на шпальтах сьогоденних часописів, або подаються у непривабливому, а то й гротескному вигляді. Девальвація духовних цінностей обернулася для України значними втратами в галузі економіки, культури, негативно позначилася на здоров’ї людей, призвела до скорочення народонаселення, поглиблення економічної кризи. Вихід зі скрутного становища, в якому опинилася наша держава, пов’язується з поновленням високого статусу відсторонених цінностей, в числі яких патріотизм посідає почесне місце. Тому ставлення до виховання патріотизму в молодого покоління у сучасній українській школі повинно докорінно змінитися. Вдосконаленню і збагаченню вітчизняних традицій патріотичного виховання в школі може слугувати аналогічний зарубіжний досвід, зокрема Сполучених Штатів Америки – країни, де цьому питанню завжди приділялася належна увага.

Правовою підставою для виконання обраного дисертаційного дослідження є закони і постанови уряду України, спрямовані на поліпшення освіти в державі (Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепція педагогічної освіти, Державна національна програма “Освіта” (Україна ХХІ сторіччя), Закон України “Про освіту” та закон “Про виховання дітей і молоді”.

Історіографія наукових досліджень свідчить, що питання виховання патріотизму в молодого покоління у США набувають актуальності під час боротьби за незалежність країни та її становлення і розвитку як самостійної держави. Особливо це питання загострилося після громадянської війни (1861-1865 рр.), коли потрібно було забезпечити мир і злагоду в американському суспільстві, подбати про громадянську єдність мешканців Півночі і Півдня США. Значний вплив на становлення патріотичного виховання молодого покоління в тогочасній школі мали ідеї Дж. Вашингтона, Дж. Гарварда, Т. Джефферсона, Т. Пейна, У. Петті, Б. Франкліна.

Подальший розвиток педагогічної думки в цьому напрямі пов’язується з іменами Г. Бернарда, Дж. Дьюї, Дж. Картера, В. Кілпатріка, Г. Манна, Т. Стівенса, В.Т. Хоріса та ін.

Значний вплив на виховання патріотизму в американських школярів мали педагогічні погляди та практична діяльність засновника скаутського руху британця Р. Баден-Пауела. Скаутизм як масовий дитячо-юнацький рух набув надзвичайної популярності в країні, виховний ідеал якого становить підготовка витривалих, фізично загартованих, інтелектуально розвинених громадян Америки, які мають міцні моральні переконання і відзначаються високим рівнем патріотичної свідомості.

Значний доробок в сучасну теорію і практику виховання патріотизму в учнівської молоді шкільного віку мають роботи Дж. Д. Батлера, Т. Браммельда, Дж. Спрінга, Дж. Л. Чайлдза. Доречно окремо виділити монографію Дж. Гутека “Філософські та ідеологічні основи виховання”, в якій автор аналізує вплив різних філософських течій на процес патріотичного виховання.

Різні аспекти патріотичного виховання школярів висвітлюються в публікаціях М. Берковітца, Н. Вілланд, Е. Вінн, Л. Колберга, Т. Лікона, Л. Нуччі, А. Олденквіста, Ф. Пауера, К. Райана, Дж. Реста, Е. Тюріела, Е. Хіггінса, В. Хьюїта, Е. Шиффер та ін.

Проблеми виховання патріотизму в школах США торкалися у своїх дослідженнях вітчизняні вчені Б. Вульсон, Л. Гончаров, О. Джуринський, Г. Дмитрієв, В. Кравець, Т. Левченко, О. Літвінов, З. Малькова, В. Мітіна, В. Пилипівський, К. Салімова, В. Червонецький та ін.

Важливе значення для розуміння проблеми патріотичного виховання школярів мали роботи Ю. Азарова, І. Беха, О. Богданової, М. Болдирєва, Г. Ващенка, Б. Грінченка, О. Духновича, М. Левківського, Д. Ліхачова, А. Макаренка, І. Огієнка, С. Русової, М. Стельмаховича, В. Сухомлинського, К. Ушинського, Д. Чижевського, Г. Шевченко.

Психологічні аспекти виховання патріотизму розглядали А. Богуш, Л. Божович, В. Давидов, Л. Долинський, О. Запорожець, О. Киричук, О. Ковальов, П. Якобсон та ін.

Незважаючи на значну кількість публікацій, присвячених вихованню патріотизму в школах США, спеціально ця проблематика не досліджувалася, хоча існує нагальна потреба у вивченні та узагальненні американського досвіду в цьому напрямі педагогічної теорії і практики. Це викликає протиріччя між існуючим дефіцитом науково-виважених даних щодо стану та тенденцій виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США і необхідністю в їхньому аналітичному осмисленні, виокремленні позитивних досягнень, які можуть слугувати подальшому вдосконаленню і розвитку вітчизняної системи патріотичного виховання у школі. Відповідно актуалізується питання подолання посталого протиріччя, що й вплинуло на вибір теми кандидатської дисертації “Виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США”.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконувалася відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри педагогіки Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля “Духовність особистості: методологія, теорія і практика” (реєстраційний номер №0105U000264).

Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (протокол № 5 від 26 грудня 2008 року), узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки і психології в Україні (протокол № 3 від 28 квітня 2009 року).

Мета дослідження полягає в тому, щоб вивчити, проаналізувати і узагальнити позитивний досвід виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США та визначити можливості його використання у вітчизняній педагогічній теорії і практиці.

Досягнення мети передбачало розв’язання таких завдань дослідження:

  •  розкрити сутність поняття “патріотизм в історії та теорії педагогічної думки США”;
  •  здійснити ретроспективний аналіз виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США;
  •  проаналізувати методологічні та теоретичні основи виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США;
  •  розкрити мету і зміст виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США та дослідити педагогічні умови їхньої реалізації в навчально-виховному процесі;
  •  показати можливості виховання патріотизму в учнів середніх шкіл у позаурочний час;
  •  обґрунтувати можливості використання позитивного американського досвіду виховання патріотизму в учнів середніх шкіл в Україні.

Об’єкт дослідження – процес виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США.

Предмет дослідження – зміст, методи і форми виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США.

Для розв’язання поставлених завдань використовувався комплекс взаємопов’язаних методів дослідження: а) теоретичні методи для визначення вихідних теоретико-методологічних позицій дослідження (класифікаційний аналіз, аналіз відношень, казуальний аналіз, синтез, індукція, дедукція, систематизація, моделювання); б) історичні (порівняльно-історичний, історико-структурний, ретроспективний, проблемно-хронологічний, генетичний) забезпечували можливість виявити умови, що ініціювали появу і розвиток виховання патріотизму в зростаючого покоління у середніх школах США; в) соціологічні (систематизація і аналіз фактів, вихідних даних джерел, журнальних публікацій), що надавало можливість виявити та узагальнити кількісні та якісні показники патріотичної вихованості учнів середніх шкіл.

Методологічну основу дослідження становлять положення теорії наукового пізнання, зокрема щодо діалектичної єдності теорії і практики, філософські концепції патріотичного виховання, логіко-історичний, феноменологічний та комплексний підходи до наукового дослідження, принципи науковості, історизму, цілісності, соціальної зумовленості, системності, детермінізму.

Теоретичну основу дослідження склали наукові положення теорії вітчизняного патріотичного виховання (Ю. Азарова, І. Беха, О. Богданової, Г. Ващенка, Б. Грінченка, О. Духновича, А. Макаренка, І. Огієнка, С. Русової, В. Сухомлинського, Г. Шевченко); методології порівняльної педагогіки (Л. Ваховського, О. Джуринського, Б. Вульфсона, З. Малькової, В. Пилиповського, А. Сбруєвої, В. Червонецького); ідеї відомих американських мислителів і педагогів (Т. Джеферсона, Дж. Дьюї, В. Кілпатріка, Г. Манна, Т. Стівена, Б. Франкліна); нормативні документи, в яких відображено основні положення щодо освіти і виховання в Україні та Сполучених Штатах Америки.

Джерельну базу дослідження становлять матеріали Національної бібліотеки України імені В. Вернадського (м. Київ); Державної науково-педагогічної бібліотеки України імені В.О. Сухомлинського (м. Київ), Донецької обласної наукової бібліотеки імені Н.К. Крупської (м. Донецьк), Луганської обласної універсальної бібліотеки імені О.М. Горького (м. Луганськ), Російської державної наукової бібліотеки (м. Москва), Наукової бібліотеки Луганського національного університету імені Тараса Шевченка (м. Луганськ), бібліотеки Горлівського державного педагогічного інституту іноземних мов (м. Горлівка Донецької обл..); мережі інтернету. При проведенні дослідження використовувалися матеріали, опубліковані у періодичних фахових виданнях України: “Рідна школа”, “Педагогіка і психологія”, “Шлях освіти”, “Початкова школа”, “Вища школа”, закордонних виданнях “Педагогика”, “Народное образование”, “The American Biology Teacher”, “The Science Education”, “The Science Teacher”, American Educational Research Journal”, “American Educator”, “Educational Leadership”, “Journal for a Just Education”, “Journal of Civic Education”, “Phi Delta Kappan”, “Social Education”.

Наукова новизна обраної теми дослідження полягає у тому, що

вперше у вітчизняній педагогіці на матеріалах Сполучених Штатів Америки дана комплексна характеристика виховання патріотизму в учнів середніх шкіл, розкрито сутність цього поняття відповідно до сучасних підходів його інтерпретації в американській педагогічній літературі, схарактеризовано педагогічні умови, за яких відбувається виховання патріотизму в американських школярів; узагальнено досвід виховання патріотичної свідомості учнів середніх шкіл в навчально-виховному процесі школи та у позашкільний час, показано шляхи удосконалення та підвищення якості патріотичного виховання у середніх школах США;

дістав подальшого розвитку аналіз проблеми виховання патріотизму в учнів на старших щаблях шкільного навчання, підходів до її розв’язання в сучасній педагогічній науці і практиці США;

удосконалено знання про зміст, форми, методи та засоби виховання патріотизму в середніх школах США;

у науковий обіг введено нові матеріали щодо проблеми виховання патріотизму в учнів середніх шкіл у Сполучених Штатах Америки.

Практична значущість дослідження полягає в тому, що його основні положення і висновки можуть бути використані у подальшому вдосконаленні та реформуванні системи патріотичного виховання учнів у середніх школах України; матеріали дисертації можуть використовуватися в науково-дослідній і викладацькій роботі, при підготовці навчально-методичних посібників, лекційних курсів із методики виховної роботи, історії педагогіки, спецкурсів з порівняльної педагогіки; результати дослідження сприятимуть більш ефективному здійсненню порівняльного аналізу з проблем патріотичного виховання у різних країнах світу.

Результати дослідження впроваджено в навчальний процес Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка №108-115-2172/39 від 31 березня 2011 р.), Донбаського інституту техніки та менеджменту Міжнародного науково-технічного університету імені академіка Юрія Бугая (довідка №21 К від 17 березня 2011 р.), Республіканського вищого навчального закладу “Кримський гуманітарний університет” (довідка № 200/02 від 3 березня 2011 р.).

Обґрунтованість і достовірність отриманих наукових результатів і його висновків обумовлені чіткими теоретико-методологічними позиціями, застосуванням комплексу взаємодоповнюючих методів наукового пошуку відповідно до мети і завдань дисертаційного дослідження, використанням широкої джерельної бази.

Апробація результатів роботи. Основні положення і результати дисертаційного дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри педагогіки та кафедри практики іноземних мов Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (2008-2011 рр.), на V Міжнародній науково-практичній конференції “Духовний розвиток особистості: методологія, теорія і практика” (м. Луганськ, 2009 р.), на Всеукраїнських наукових конференціях: Всеукраїнській науково-практичній конференції “Мова в контексті культури і міжкультурної комунікації” (м. Луганськ, 2008 р., 2010 р.), на ХV Всеукраїнській науково-практичній конференції “Університет і регіон” (м. Луганськ, 2010 р.).

Публікації. За матеріалами опубліковано 10 наукових праць, з них 7 надруковано у провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України, та 3 тези доповідей на наукових конференціях.

Структура і обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, списку використаних джерел, який містить 264 найменування, з них 152 англійською мовою. Загальний обсяг роботи – 210 сторінок, з них 188 сторінок основного тексту.

Основний зміст дисертації

У вступі наводиться актуальність теми дослідження, розкривається ступінь розробленості проблеми, формулюється об’єкт, предмет, мета і завдання роботи, визначається її наукова новизна та практична значущість отриманих результатів, подано відомості про апробацію та публікації.

У першому розділі “Теоретико-методологічні засади виховання патріотизму в школах США” досліджено основні теоретичні та філософські положення, на яких ґрунтується система виховання патріотизму в школах США, формується громадянська культура ставлення до держави і народу, який її утворює, розкрито сутність поняття “патріотизм”, проаналізовано провідні концепції виховання патріотизму в молодого покоління у школі.

У Сполучених Штатах Америки виховання патріотизму в зростаючого покоління у школі має сталу традицію. Її початок пов’язується із Війною за незалежність країни 1775-1783 рр., яка викликала масовий патріотичний рух у колоніях Північної Америки, що належали Великій Британії. Патріотичний дух позначався на суспільній свідомості тогочасного суспільства США, відбиваючись на педагогічних поглядах американських просвітителів, громадських та державних діячів, ідейній спрямованості шкільного навчання.

Ідеї виховання патріотизму в американської молоді, відображення їх у практичній едукаційній діяльності у школі висловлювалися засновниками американської державності, видатними мислителями і меценатами Джорджем Вашингтоном, Джоном Гарвардом, Томасом Джефферсоном, Томасом Пейном, Бенджаміном Франкліном, та ін. Просвітницький рух в Америці на відміну від європейського просвітництва був пов’язаний із боротьбою за незалежність країни і зміцненням новоствореної держави.

Питання національної згуртованості існуючого на той час поліетнічного населення та слабкого економічного і політичного зв’язку між окремими штатами посилилося після Війни за незалежність. Ситуація ускладнювалася відкритістю еміграції в країну та постійним поповненням народонаселення новоприбулими. Почуття Вітчизни у молодого покоління переселенців не було сформоване, що хвилювало американське суспільство, викликало потребу посилити виховання патріотизму в школі.

Аболіціоністський рух, що набирав сили у США й був спрямований на скасування рабства, звільнення чорношкірого населення від принизливого становища раба, викликав ідеологічне і політичне протистояння між його прибічниками і супротивниками, що призвело до громадянської війни 1861-1865 рр., яка закінчилася перемогою північних штатів над південними, де рабство становило основну економічну одиницю виробництва, і остаточної його ліквідації по всій країні. Існуючий розбрат в американському суспільстві не сприяв розв’язанню поставленого перед школою завдання виховання патріотизму в молодого покоління. Воно залишалося невирішеним і потребувало вдумливої роботи. Необхідно було поновити мир і злагоду в державі, об’єднати громадськість навколо спільних цінностей і прищепити їх підростаючій генерації американців. Методологічною основою виховання почуття Вітчизни у школі послугували ідеї, закладені в Конституції Сполучених Штатів та Біллі про права, прийняті Конгресом США законодавчі акти, спрямовані на розвиток громадянського суспільства, захист прав і свобод людини, об’єднання країни на демократичних засадах. Значний внесок у розвиток теорії і практики виховання патріотизму в школі зробили американські педагоги Горас Манн, Йосип Неф, Букер Тальяферро Вашингтон. Друга половина ХІХ та ХХ століть представлені плеядою видатних національних педагогів США (Джон Дьюї, Вільям Кілпатрік, Едвард Лі Торндайк, Стенлі Холл, та ін.), які у своїх поглядах, теоріях і практичній діяльності приділяли увагу патріотичному вихованню, прищепленню молоді поваги до демократичних цінностей, американського способу життя, сприйняття їх за особисто значущі.

Актуалізація проблеми виховання патріотизму в дітей і молоді шкільного віку спонукала до серйозних теоретичних досліджень у цій галузі педагогічного знання, визначення його понятійного апарату, виділення найістотніших ознак самого поняття “патріотизм”. У дисертації докладно розглядається еволюція даного поняття в історії і теорії педагогіки США. В основу поняття “патріотизм” було покладено такі загальнолюдські цінності та прагнення, як свобода думки та дій, відповідальність за їхні наслідки, любов до вітчизни, співчуття, добродійність, добропорядність, рівність можливостей, людська гідність, справедливість, лояльність, повага до прав інших людей, верховенство закону, толерантність, правдивість, об’єктивність, потяг до знань, ґрунтовність мислення, раціональність прийнятих рішень. Як показує дисертаційне дослідження, ці вихідні положення поняття “патріотизм” залишилися незмінними й до сьогодення. Вони доповнилися новими твердженнями, що відображають сучасні реалії. У них актуалізуються такі проблеми, як свідома участь у виборчих кампаніях, сумлінна праця на благо подальшого процвітання і зміцнення країни, захист демократії, самовіддане служіння батьківщині, готовність пожертвувати життям заради неї, корпоративність, гуманізм, екологічна свідомість, боротьба з тероризмом, відповідальність за безпеку життя людей та захист їхніх прав і свобод, ствердження демократичних принципів буття безпосередньо у країні та світовому співтоваристві. Провідні положення поняття “патріотизм” в узагальненому вигляді знайшли відображення в матеріалах Департаменту освіти США у наступній редакції: “патріотизм – це відданість країні, фундаментальним цінностям, ідеалам і принципам американської демократії, визначеним у Декларації Незалежності, преамбулі до Конституції США, Біллі про права, Клятві відданості американському прапорові”. Ретроспективний аналіз виховання патріотизму в школах США засвідчив, що провідне місце в його здійсненні у навчальному процесі первинно посідали предмети суспільствознавчого профілю (історія та Конституція США, громадянознавство, країнознавство, географія). Патріотичні ідеї і сентенції знаходили відображення у шкільному курсі англійської мови та передбачених програмами навчання прозаїчних та поетичних творах американських авторів. Поступово реєстр навчальних дисциплін розширювався, надаючи патріотичному вихованню міждисциплінарного характеру. В наш час знання, що викликають почуття гордості за свою країну, впливають на формування в учнів громадянської і патріотичної свідомості, включаються в усі дисципліни шкільного курсу навчання згідно з їхньою логікою і структурою. Вихованню патріотизму та відданості американській демократії і суспільним цінностям у школярів сприяє і організація шкільного життя (участь в учнівському самоврядуванні, самовизначення у виборі предметів і профілю навчання в середній школі відповідно до власних бажань, нахилів, здібностей тощо).

Становленню виховання патріотизму як галузі педагогічної науки і шкільної практики сприяли різноманітні концепції, в яких формування любові до батьківщини розглядалося під різним кутом зору, відбиваючи світоглядні позиції їхніх авторів. Цікавими в цьому відношенні є роботи К. Беннета, М. Гаршіна, К. Келебела, Л. Колберга, Р. Максона, Л. Расса, С. Саймона, Дж. Спауна, Дж. Стюарта, М. Харшіна, Е.Р. Холлінса, в яких, не дивлячись на відмінність філософських уподобань (у дисертації вони ґрунтовно розглянуті та проаналізовані), чітко проходить ідея загальнонаціональної єдності, полікультурності американського суспільства, вибору ціннісних орієнтацій, духовно-морального і інтелектуального розвитку особистості, відповідального ставлення до природи, виховання характеру, глобальної громадянськості та планетарної грамотності, соціальної самореалізації, культури взаємовідносин у сім’ї та її вплив на зростаючу особистість. У шкільних програмах висловлені погляди на виховання патріотизму максимально враховуються, виходячи з доцільності й суспільної релевантності постульованих у них ідей, їхньої практичної значущості.

У процесі дослідження встановлено, що американські педагоги приділяють велике значення використанню національних цінностей у вихованні патріотизму в зростаючого покоління. Традиційні американські цінності нерозривно пов’язані з такими поняттями, як американська національна ідея, американське кредо, американський патріотизм. Кожне з перелічених понять докладно розкривається в дисертаційній роботі, визначаючи непересічну значущість загальнонаціональних цінностей у розвитку патріотичної свідомості в зростаючого покоління американських громадян. Поряд із національними цінностями цивільного характеру у вихованні патріотизму в американських школярів важливу роль відіграють і загальнолюдські, побудовані насамперед на ідеї християнської любові до ближнього. Незважаючи на офіційне відокремлення школи від церкви, в середніх школах США вивчення провідних релігій світу передбачено навчальними планами. Оскільки більшість населення США сповідує християнство, то переважна більшість учнів переймається християнськими ідеалами і цінностями, опановуючи їх у сім’ї і школі. Разом з тим інші релігії не принижуються, вони також залучаються до патріотичного виховання молоді, формування в неї почуття громадянської єдності, поваги до ідеалів свободи і демократії, відповідальності за їхню непорушність. Об’єднуючу функцію виконує й ідея особливої місії США в сучасному світі, правомірності прагнення американців до світового лідерства. Учням прищеплюється думка, що американці є обраний Богом народ, який здійснює покладений на нього обов’язок нести світло свободи і демократії іншим народам та країнам. У дисертаційному дослідженні відзначається, що такий погляд викликає неоднозначне ставлення у сьогоденному американському суспільстві до постульованої ідеї, що, відповідно, знаходить відображення і в змісті виховної роботи. Більшість американських педагогів дотримується думки про миротворчу місію США, допомоги іншим країнам, що потребують економічної і гуманітарної підтримки, прагнуть до ствердження демократії і поваги прав людини. Ці ідеї знаходять підтримку в американському суспільстві і прищеплюються молоді як незаперечна альтернатива.

У другому розділі “Мета, зміст та способи виховання патріотизму в середніх школах США” проаналізовано основні цілі, зміст, методи і форми виховання патріотизму в учнів середніх шкіл Сполучених Штатів Америки, розкрито актуальні завдання, що висуваються перед школою, і які мають бути вирішені протягом усього терміну навчання; визначено зміст виховання патріотизму в американських школярів, показано шляхи його реалізації в навчально-виховному процесі школи та у позашкільній діяльності.

У визначенні мети виховання патріотизму американські педагоги спираються на першоджерела та основоположні документи, в яких сформульовано принципові положення самого поняття “патріотизм” (Конституція США, Білль про права та ін.). Виходячи з них, американські педагоги формулюють мету виховання патріотизму. У дисертаційному дослідженні на основі аналізу найбільш поширених її формулювань зроблено комплексне узагальнення мети виховання патріотизму в американських школярів у такій редакції “неперервний навчально-виховний процес, спрямований на виховання свідомих громадян-патріотів своєї держави, яких об’єднує спільне прагнення сприяти її зміцненню і розквіту, виявляти готовність захищати й обстоювати національні інтереси і цінності, бути відданим ідеалам гуманізму, демократії і свободи, сумлінню працювати на благо вітчизни”. Наведене визначення мети виховання патріотизму в молоді шкільного віку містить важливі етико-моральні та інтелектуальні імперативи, опанування яких впливає на свідомість учнів, відображається в їхній ментальності, позначається на поведінці, ставленні до навколишнього середовища (природного і соціального). Поставлена мета передбачає формування в майбутнього дорослого громадянина глибоких знань про рідну землю, культуру, склад народонаселення, соціальні, економічні, екологічні, міжетнічні, поліетнічні та інші проблеми, які потребують вдумливого, відповідального підходу до їхнього розв’язання. Досягнення поставленої мети передбачається через вирішення взаємопов’язаних завдань, які забезпечують виховання достойного громадянина і відданого патріота своєї країни. Найактуальнішими завданнями сьогодення американські педагоги вважають виховання таких якостей особистості: толерантність, емпатійність, правосвідомість, працелюбність, прихильне ставлення до думок і способу життя інших людей, відповідальність за прийняття рішень, особиста гідність, повага до держави й загальнонаціональних цінностей та ін. У дисертаційному дослідженні висунуті завдання докладно розглядаються і аналізуються. Слід відзначити, що кожне завдання має комплексний характер і складається з низки супідрядних завдань, забезпечуючи цілісність їхнього виконання.

Запрограмований результат цілеспрямованого педагогічного впливу на особистість учнів знаходить відображення у змісті патріотичного виховання, компонентний склад якого становить система аксіологічних, деонтологічних, поведінкових, нормативних, ціннісних та діяльнісно орієнтованих знань і умінь. У своїй сукупності всі компоненти змісту покликані сформувати всебічно розвинену особистість, яка добре усвідомлює свої громадянські обов’язки, дотримується правових норм суспільного життя, є законослухняною, соціально активною, морально зрілою, відповідальною, знаючою, що і як робити, самодостатньою, самокритичною, об’єктивною в оцінці можливостей і результатів діяльності інших людей, емоційно адекватною, спроможною до продуктивної розумової і практичної діяльності. Означені компоненти змісту виховання патріотизму мають комплексний характер і налаштовані на досягнення закладеного в меті виховного ідеалу, що відповідає сьогоденним уявленням американців про сутність і семантику поняття “патріотизм”.

Дослідження показує, що реалізація змісту виховання патріотизму в навчально-виховному процесі школи відбувається через включення його компонентів в шкільні програми, підручники, передбачається в різноманітних соціально орієнтованих заходах. Міждисциплінарний підхід дозволяє здійснювати комплексний вплив на свідомість учнів, використовуючи можливості кожної навчальної дисципліни. Предмети математичного та природничонаукового профілю знайомлять із видатними американськими вченими, які зробили вагомий внесок у розвиток наукової думки та сприяння науковому і технічному прогресу не тільки у США, але й у світі в цілому. Зв’язок навчальної дисципліни з видатними постатями країни викликає почуття гордості за людей, що її прославляють, ініціює бажання наслідувати їм, бути достойним своїх співвітчизників. Аналогічним чином використовується і виховний потенціал дисциплін гуманітарного та суспільно-історичного профілю. Разом із тим останні несуть більш цілеспрямоване навантаження в цьому напрямі. Необхідність посилення патріотичного виховання школярів зумовила виокремлення курсу громадянського виховання в окрему навчальну дисципліну “Громадянознавство”, яка має інтегративний характер і акумулює в собі різноманітні країнознавчі знання та сентенції патріотичного змісту.

У дисертаційному дослідженні докладно розглядаються методи, форми і засоби виховання патріотизму в учнів середніх шкіл. У ході дослідження виявлено, що американські педагоги приділяють значну увагу використанню таких методів виховання, які впливають на емоційну сферу учнів, змушуючи їх переживати отримані факти. Це – соціодрами, театралізація, персоніфікація, дискусії, диспути, а також бесіди, розповіді, лекції (для старшокласників). Виявлено, що методи стимулювання інтелектуальної сфери учнів широко використовуються у навчально-виховному процесі (метод проектів, дослідницькі методи тощо). Форми організації навчально-виховного процесу представлені класно-урочними і лабораторно-практичними заняттями, навчанням бригадами учителів, лекціями, екскурсіями, зустрічами з представниками різних професій, які досягли життєвого успіху, широким застосуванням рольових ігор тощо. Підвищенню ефективності навчально-виховного процесу та його оптимізації сприяють насамперед сучасні технічні засоби: комп’ютери, мультимедійна техніка; використовується шкільне телебачення та відеоапаратура, а також друкована продукція (підручники, книги, картки з печатною основою, різноманітні роздавальні та ілюстративні матеріали). Позакласна діяльність учнів з опанування умінь і навичок патріотичного характеру пов’язується із участю в шкільному самоврядуванні, шкільних клубах, товариствах, асоціаціях патріотичного спрямування, ритуалах і заходах, що мають громадянську значущість.

Участь у позакласній роботі надає можливість самостійно обирати різновид діяльності за власними інтересами, уподобаннями, нахилами і здібностями. Позакласна діяльність розподіляється відповідно до усталеної в шкільній практиці багатьох країн типів занять: індивідуальні, групові та масові. Дослідження свідчить, що в позакласній роботі переважають індивідуальні й групові форми роботи. Масові загальношкільні заходи відбуваються рідко.

Індивідуальна робота з виховання патріотизму пов’язується із залученням учнів до самостійного опанування знаннями, розв’язання завдань, що перед ними висуваються. Американські педагоги відносять до неї такі види діяльності як вивчення історії, культури, традицій своєї країни або місцевості проживання, читання художньої, популярної та спеціалізованої літератури, написання рефератів патріотичного змісту, відвідування пам’ятних для американців місць, пов’язаних із героїчним минулим рідного краю і країни в цілому, виконання робіт пошукового або дослідницького характеру. У дослідженні розкриваються різні види індивідуальних форм організації виховання патріотизму в учнів.

Групові форми виховання патріотизму в учнів у позакласний час традиційно представлені гуртками, товариствами, клубами, загонами тощо. Участь у групових формах роботи розглядається як своєрідна школа соціальної адаптації учнів до реалій дорослого життя, американського способу буття, призвичаєння їх до національних цінностей. Як позитивний досвід виховання патріотизму учнів заслуговує на увагу організація і функціонування шкільних патріотичних клубів. Вони можуть бути найрізноманітнішими за своїм спрямуванням. Клубна робота сприяє більш повному розкриттю творчих нахилів особистості, виховання в неї патріотичних якостей. Шкільні клуби організовують вечори відпочинку, театралізовані дії, в програмах яких обов’язково присутній патріотичний компонент, виставки дитячої художньої творчості, фотографії, присвячені рідному  краю, країні, героїчному минулому і сучасності загальної для всіх американців Батьківщини. Практична діяльність учасників клубу має, як правило, суспільно корисну спрямованість. Найчастіше вона пов’язується з благодійною діяльністю, виявленням милосердя, участю у природозахисних акціях.

Принципове значення в досягненні мети та ефективній реалізації змісту виховання патріотизму в учнівської молоді приділяється учителю, його професійній готовності та переконанні в необхідності його здійснення, духовному і моральному самопочутті, в якому виявляється любов і щирість ставлення до батьківщини і яке є запорукою успішності прищеплення учням відповідної риси.

Важливу роль у розвитку в учнів почуття патріотизму відіграють позашкільні заклади освіти, дитячо-юнацькі й молодіжні організації, різноманітні асоціації, об’єднання, товариства, рухи, клуби, центри, а також засоби масової інформації тощо. Велику зацікавленість і активність у цьому відношенні виявляють музеї, бібліотеки, національні парки, ботанічні сади, патріотичні організації і клуби (наприклад: “Молоді американці за свободу”, “Національний Центр із вивчення Конституції”, “Національний Конгрес патріотичних організацій”, “Підтримка національних героїв”, “Допомога американським патріотам”, “Сини американської революції”, “Доньки американської революції” та ін.). З метою пожвавлення патріотичного руху та забезпечення його фінансової підтримки створюються спеціалізовані програми і фонди (“Фонд національного прапору”, “Фонд Свобода”, “Фонд Молода Америка”; Програма для учнів середньої школи “Молодь і уряд”, Патріотична громадянська програма та ін.). Такі дитячо-юнацькі організації і клуби, як “Клуб 4H”, скаутські організації, чисельність яких дорівнює більше 10 млн. дітей і підлітків віком від 9 до 18 років, обов’язково передбачають у запропонованих ними програмах діяльності виховання патріотизму. Майже всі організації і установи мають свій друкований орган (газету, часопис, бюлетень), який поширює патріотичні ідеї і настрої серед молоді. Вихованню патріотизму в підростаючого покоління американців сприяють теле- і радіокомпанії. Особливою популярністю користуються теле- і радіопередачі таких корпорацій, як ABC, CBC, NBC, CNN, NPR, APR та ін. Підготовлені ними програми цікаві за формою і змістом, містять різноманітну інформацію краєзнавчого і країнознавчого характеру, знайомлять із країнами і народами усіх континентів, їхньою культурою і способом життя, обговорюють актуальні молодіжні проблеми, організовують конкурси, змагання, заходи, які безпосередньо або опосередковано впливають на свідомість учнів, збуджують у них патріотичні почуття, любов до рідного краю, вітчизни, її традицій, можливостей і досягнень.

Проведене дослідження дає підстави зробити такі висновки:

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, пов’язаної з аналізом стану та сучасних підходів до виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США; розкрито педагогічні умови, за яких відбувається становлення свідомого громадянина і патріота, відданого національним цінностям та ідеалам американської демократії, здатного до їхнього захисту та збереження; розкрито зміст виховання патріотизму та шляхи його реалізації в навчально-виховному процесі школи та позашкільній діяльності учнів.

2. Розкрито сутність поняття “патріотизм” в історії та теорії педагогічної думки США. Встановлено, що тлумачення цього поняття в історії педагогічної думки США змінювалося відповідно до історичних умов і домінуючих в американському суспільстві ідеологічних пріоритетів, що впливали на його змістовне наповнення та світоглядні уявлення. Проте сутність цього поняття залишається стабільною і пов’язується, насамперед, з повагою до людини, до її прав і свобод, гарантованих Конституцією США, домінуванням демократичних цінностей та гуманістичних ідеалів, економічним благополуччям та безпекою життєдіяльності. Постулати, проголошені в основному законі країни її фундаторами, набирали фактичної чинності у неперервній боротьбі за рівні права усіх членів американського суспільства. Сьогодні вони сприймаються як норма повсякденного життя у Сполучених Штатах Америки і виявляються в свідомості її громадян.

3. Аналіз літературних джерел свідчить, що складові поняття “патріотизм” поповнилися у наш час такими важливими для громадянського життя американців категоріями, як відданість національним цінностям, участь у виборчих кампаніях, сумлінна праця на благо країни, толерантність, емпатійність, відповідальне ставлення до природи, участь у миротворчих акціях та підтримка світового порядку, самопожертва в ім’я батьківщини, мужність, витривалість, відчуття обов’язку, взаємодопомога, колективна і особиста відповідальність за загальну справу. Виділені компоненти поняття “патріотизм” становлять квінтесенцію теорії і практики патріотичного виховання в середніх школах США.

4. Здійснено ретроспективний аналіз виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США. Установлено, що проблема формування патріотизму в молодого покоління набула загальнонаціонального значення після здобуття незалежності Сполученими Штатами Америки у визвольній війні з Англією 1775-1783 рр. Вона пов’язувалася, насамперед, з прищепленням молоді ідеалів свободи, демократії, рівності громадянських прав, любові до рідної землі та держави як гаранта безпеки усіх американців. Ця проблема особливо загострилася після громадянської війни між Північчю і Півднем США у 1861-1865 рр. та політичним об’єднанням країни. Для забезпечення громадянського миру та злагоди в суспільстві необхідно було посилити виховний вплив на широкі кола населення, закріпити у свідомості людей почуття загальнонаціональної єдності, ідеї державотворення, піклування про спільну батьківщину. Центральне місце в цьому процесі відводиться школі – освітньо-виховному закладу, на яке покладається завдання патріотичного виховання молоді в дусі вищезазначених ідеалів і цінностей.

5. Проаналізовано методологічні та теоретичні основи виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США. Встановлено, що ця галузь педагогіки базується на принципах американської демократії, зафіксованих у Конституції країни та відповідних законах і постановах, затверджених Конгресом США. Їхні витоки беруть початок у філософських, державотворчих та педагогічних поглядах Дж. Вашингтона, Т. Джеферсона, Т. Пейна, У. Петті, Б. Франкліна та інших громадських діячів і освітян, які зробили помітний внесок у теорію і практику патріотичного виховання молодого покоління в школі. Подальший розвиток цієї галузі педагогічного знання, зміцнення його теоретико-методологічних засад пов’язується з інноваціями Дж. Дьюї, В. Кілпатріка, Е. Торндайка, котрі розглядали освіту як форму соціальної активності в контексті суспільних взаємин. Важливу роль у соціалізації американських школярів відіграють різноманітні дитячо-юнацькі організації, діяльність яких базується на ідеях поліетнічної єдності американського народу, його духовного єднання, спільності ціннісних орієнтацій, піклування про добробут країни, особистого практичного внеску в зміцнення своєї батьківщини, любові до рідної землі. Вихованню патріотизму, як етико-морального самопочуття людини, особлива увага приділяється в широко розповсюджених в країні скаутських організаціях, дитячо-юнацьких клубах, центрах, асоціаціях, товариствах, де формування характеру нерозривно пов’язується із служінням вітчизні та добродійними вчинками.

6. Розкрито мету і зміст виховання патріотизму в учнів середніх шкіл, досліджено шляхи їхньої реалізації в навчально-виховному процесі. Встановлено, що загальна мета виховання патріотизму в школі полягає у підготовці свідомих громадян-патріотів, котрі сприймають державні інтереси та загальнонаціональні цінності як особисто значущі, виявляють готовність до їхнього захисту і примноження, віддані ідеалам демократії та служіння американському народові. Поставлена мета може доповнюватися окремими аспектами патріотичного виховання учнів відповідно до соціокультурних, економічних, екологічних і внутрішньополітичних потреб кожного окремо взятого штату країни. Постульовані в меті виховання патріотизму ідеї знаходять відображення у змісті навчально-виховної роботи школи. Вони враховуються при підготовці шкільних програм та віддзеркалюються в шкільних підручниках та посібниках. Виховання патріотизму в учнів будується на засадах міждисциплінарності та неперервності. Комплексний підхід до його здійснення сприяє поєднанню класно-урочних та позаурочних форм роботи. Досліджено, що найбільший відсоток дидактичного матеріалу з виховання патріотизму містять дисципліни суспільствознавчого профілю (громадянознавство, історія США, соціологія та ін.), а також літературознавчого і мовознавчого профілей, Конституція США, спеціалізовані курси, присвячені даній проблематиці.

7. Виявлено, що теоретичні знання мають пов’язуватися з практичною діяльністю учнів, яка сприяє зміцненню в них патріотичних почуттів, викликає позитивні емоційні переживання, впливає на свідомість та переконання. Шанобливе ставлення до національної символіки, прапору країни, гімну, що уособлюють державність та єдність нації, актуалізується в їхньому повсякденному вшануванні, участі учнів у національних святах, до яких вони ретельно готуються, благодійних акціях, тематичних концертах, конференціях, виставках творчих робіт і проектів.

8. Визначено роль позашкільних закладів освіти у вихованні патріотизму в учнів середніх шкіл США. Дослідження показує, що в країні існує велика кількість патріотичних організацій і установ, програми яких спрямовані на виховання патріотизму в дітей і молоді шкільного віку. Переважна їх більшість працює в тісній єдності зі школами, узгоджуючи запропоновані ними програми із шкільними. Головним завданням залучення учнів до позашкільної діяльності є поглиблення набутих у школі знань і умінь через участь у різних формах патріотично орієнтованих заходів (диспутах, дискусіях, зустрічах із відомими політиками, суспільними діячами, письменниками, художниками, кінозірками і видатними спортсменами, військовими, космонавтами, лауреатами Нобелівських премій у галузі науки, культури, мистецтва тощо, тобто тих представників американського суспільства, якими воно пишається і які становлять національну гордість країни. Виховання патріотичних якостей у школярів значною мірою пов’язується з практичною діяльністю. Учні активно залучаються до природоохоронної роботи, збирання фактів та артефактів, пов’язаних з історією США, надання посильної допомоги постраждалим від стихійного лиха, терористичних актів, інвалідам або людям похилого віку, які її потребують. Патріотичним вихованням активно займаються як добре відомі в країні клуби з багатою історією і досвідом роботи, так і нові клуби, союзи молоді, асоціації, музеї, бібліотеки, скаутські організації.

9. У ході дослідження виявлено, що американські педагоги приділяють значну увагу використанню таких методів виховання, які впливають на емоційну сферу учнів, змушуючи їх переживати отримані факти. Це – соціодрами, театралізація, персоніфікація, дискусії, диспути, а також бесіди, розповіді, лекції (для старшокласників). Виявлено, що методи стимулювання інтелектуальної сфери учнів широко використовуються у навчально-виховному процесі (метод проектів, дослідницькі методи тощо). Форми організації навчально-виховного процесу представлені класно-урочними і лабораторно-практичними заняттями, навчанням бригадами учителів, лекціями, екскурсіями, зустрічами з представниками різних професій, які досягли життєвого успіху, широким застосуванням рольових ігор тощо. Підвищенню ефективності навчально-виховного процесу та його оптимізації сприяють насамперед сучасні технічні засоби: комп’ютери, мультимедійна техніка; використовується шкільне телебачення та відеоапаратура, а також друкована продукція (підручники, книги, картки з печатною основою, різноманітні роздавальні та ілюстративні матеріали). Позакласна діяльність учнів з опанування умінь і навичок патріотичного характеру пов’язується із участю в шкільному самоврядуванні, шкільних клубах, товариствах, асоціаціях патріотичного спрямування, ритуалах і заходах, що мають громадянську значущість.

10. Обґрунтовано можливості практичного використання американського досвіду виховання патріотизму в середніх школах України. Ретельний аналіз наукових праць, присвячених проблемам виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США, дозволив виявити перспективні підходи до його здійснення з урахуванням кращих національних традицій українського народу в цій галузі педагогічної діяльності та вимог, які висуваються сучасним українським суспільством перед школою: шанобливе ставлення до державної символіки, Конституції країни, повага до законів, дотримання їх у повсякденному житті, громадянська свідомість, доброчинність і добропорядність по відношенню до своїх співвітчизників, відданість своїй країні, бережливе ставлення до національних святинь і цінностей, практична участь у акціях і заходах, що зміцнюють патріотичні почуття, сприяють формуванню патріотичної свідомості.

11. Проведене дослідження не претендує на завершеність, оскільки подальшого вивчення потребують питання виховання патріотизму в учнів середніх шкіл у позакласній діяльності школярів, в сім’ї, літніх таборах. Спеціальні дослідження можуть бути присвячені вихованню патріотизму засобами природи та природоохоронної діяльності, мистецтва, спорту. Самостійну проблему дослідження може становити поліетнічний аспект у патріотичному вихованні учнівської молоді, підготовка учителя до його здійснення.

Основний зміст дисертації відображено в таких публікаціях автора:

 

Статті у наукових фахових виданнях:

  1.  Барилко Є.О. Ставлення американської молоді до патріотизму /
    Є.О.
     Барилко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика: Зб. наук. праць / Гол. редактор Г.П. Шевченко. – Вип. 1 (24). – Луганськ: Вид-во Східноукр. націон. ун-ту ім. В. Даля. – 2008– C. 23 – 27.
  2.  Барилко Є.О. Виховання патріотичних якостей в учнів середніх шкіл США на основі національних цінностей / Є.О. Барилко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика / Гол. редактор Г.П. Шевченко. – Вип. 3 (32). – Луганськ: Вид-во Східноукр. націон. ун-ту ім. В. Даля. – 2009.– С. 3 – 12.
  3.  Барилко Є.О. Теорія когнітивного морального розвитку Лоренса Колберга в системі патріотичного виховання учнів у середніх школах США / Є.О. Барилко // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. – Вип. LI / За заг. ред. В.І. Сипченка. – Слов’янськ: Видав. центр СДПУ. – 2010. – С. 204 – 212.
  4.  Барилко Є.О. Тенденції у вихованні добропорядних громадян у школах США / Є.О. Барилко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика / Гол. редактор Г.П. Шевченко. – Вип. 1 (36). – Луганськ: Вид-во Східноукр. націон. ун-ту ім. В. Даля. – 2010– С.8 – 18.
  5.  Барилко Є.О. О ролі національних цінностей у вихованні патріотичних якостей в учнів середніх шкіл США / Є.О. Барилко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика / Гол. редактор Г.П. Шевченко. – Луганськ: Вид-во Східноукр. націон. ун-ту ім. В. Даля. – Вип. 2 (37). – 2010.– С.3 – 11.
  6.  Барилко Є.О. Мета і завдання виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США / Є.О. Барилко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика / Гол. редактор Г.П. Шевченко. – Луганськ: Вид-во Східноукр. націон. ун-ту ім. В. Даля. – Вип. 3 (38). – 2010.– С. 3 – 11.
  7.  Барилко Є.О. Зміст патріотичного виховання в середніх школах США / Є.О. Барилко // Духовність особистості: методологія, теорія і практика / Гол. редактор Г.П. Шевченко. – Луганськ: Вид-во Східноукр. націон. ун-ту ім. В. Даля.– Вип. 4 (39). – 2010. – С. 26 – 35.

Публікації в збірниках матеріалів конференцій:

  1.  Барилко Є.О. К вопросу о сути американского патриотизма / Є.О. Барилко // Мова в контексті культури і міжкультурної комунікації: всеукр. наук.-практ. конф., 4-5 черв. 2008 р.: зб. матеріалів. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2008. – C. 121 – 123.
  2.  Барилко Є.О. Використання досвіду американських шкіл у вихованні патріотичних якостей українських школярів / Є.О. Барилко // Мова в контексті культури і міжкультурної комунікації: Всеукр. наук.-практ. конф., 2-3 черв. 2010 р.: зб. матеріалів. – Луганськ: СНУ ім. В. Даля. – 2010. – C. 41 – 43.
  3.  Барилко Є.О. Використання досвіду середніх шкіл США у вихованні патріотизму українських школярів / Є.О. Барилко // Збірник матеріалів Міжнародної науково-практичної конференції “Університет і регіон: Проблеми сучасної освіти”, 27-28 жовтня 2010 р. – Луганськ: Вид-во Східноукр. нац. ун-ту ім. В.Даля, 2010. – С. 117 – 119.

Анотація

Барилко Є.О. Виховання патріотизму в учнів середніх шкіл США. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук зі спеціальності 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля, Луганськ, 2011.

Дисертаційне дослідження зосереджується на актуальній педагогічній проблемі сьогодення – вивченню і узагальненню досвіду виховання патріотизму в учнів середніх шкіл однієї з найбільш розвинених країн світу – Сполучених Штатів Америки. На основі ретельного вивчення та аналізу численних літературних джерел, присвячених вихованню патріотизму в молоді шкільного віку в США, було розглянуто еволюцію поняття “патріотизм” в американській педагогіці, визначено його сучасну інтерпретацію, здійснено ретроспективний огляд становлення патріотичного виховання в середній школі, проаналізовано сучасні концепції виховання патріотизму в учнів середніх шкіл, показано роль національних цінностей в прищепленні молоді почуття патріотизму, розкрито мету, зміст та педагогічні технології їхньої реалізації в навчально-виховному процесі школи та у позашкільній діяльності учнів.

Узагальнено досвід виховання патріотизму в учнів середніх шкіл та визначено можливості його використання у вітчизняній школі з урахуванням традицій, сучасних вимог і тенденцій до патріотичного виховання зростаючого покоління українських громадян.

Ключові слова: патріотизм, виховання патріотизму, навчально-виховний процес, громадянська культура, патріотична свідомість, відданість національним інтересам, національна символіка, національні цінності, зміст та педагогічні технології виховання патріотизму, Сполучені Штати Америки.

Аннотация

Барилко Е.А. Воспитание патриотизма у учащихся средних школ США. – Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. Восточноукраинский национальный университет имени Владимира Даля. Луганск, 2011.

Диссертационное исследование посвящено актуальной проблеме современности – изучению и обобщению опыта воспитания патриотизма у учащихся средних школ одной из наиболее развитых стран мира – Соединенных Штатов Америки, которая имеет значительные достижения в данной области педагогической теории и практики. В диссертации разносторонне рассматриваются различные аспекты и условия формирования патриотических чувств и качеств у учащихся средних школ. Диссертационное исследование проведено на основе анализа большого количества разнообразных литературных источников (правительственных документов, публикаций в научных и периодических изданиях, монографий, справочников, учебных и методических изданий, школьных нормативных документов), а также личных контактов диссертанта с американскими педагогами и учителями школ, соотечественниками, изучавшими опыт воспитания патриотизма у подрастающего поколения в школах США. В выполненном исследовании основательно рассматривается эволюция понятия “патриотизм” в американских педагогических изданиях, дается ретроспективный анализ становления патриотического воспитания в школе, выделяются приоритеты в его осуществлении со времени основания независимого государства США до настоящего времени. Отмечается, что в основу воспитания патриотизма в школе положены принципиальные идеи и ценности, сформированные в Декларации независимости, Конституции США, Билле о правах. Они составляют ядро патриотического воспитания, которое включает в себя преданность идеалам демократии, уважение прав и свобод, декларированных в основоположных документах, национальных ценностей и сложившегося образа жизни, любовь к родной земле и родине как общего дома всех американцев. Эти ключевые составляющие патриотического воспитания дополняются такими актуальными для современного американского общества понятиями как толерантность, эмпатийность, поликультурность, ответственность за принятие решений, мировая гражданственность и др. В диссертационном исследовании показываются пути и способы отражения рассматриваемых принципиальных положений в содержании воспитательной работы школы по привитию патриотических качеств у учащихся.

В диссертации раскрываются и характеризуются формы, методы и средства воспитания патриотизма у учащихся средних школ на уроках и во внеурочное время, анализируются педагогические условия, обеспечивающие достижения поставленных целей по формированию преданных своему отечеству граждан.

Результаты исследования показывают, что в средних школах США приоритетное место отводится поисковым и исследовательским методам, которые формируют у  учащихся аналитическое мышление, наблюдательность, умение адекватно оценивать жизненную ситуацию и принимать целесообразные решения. Воспитание патриотизма у американских школьников осуществляется на основе деятельностного подхода, который направлен на развитие у них потребности в эмпирической проверке полученных теоретических знаний, связи постулируемых идей с жизнью. Активизации воспитательной работы способствуют различные средства обучения, которые, как показывает исследование, тщательно отбираются в соответствии с содержанием учебного материала. Это книги, учебные пособия и учебники, карточки с печатной основой, аудиофильмы. Особое внимание уделяется современным техническим средствам обучения, среди которых компьютерной и мультимедийной технике отводится ведущая роль. Формы обучения представлены классно-урочными занятиями, тематическими экскурсиями к памятным местам местного, регионального или общенационального значения, лабораторно-практическими занятиями, лекциями для старшеклассников, встречами с известными или выдающимися людьми Соединенных Штатов Америки.

В диссертации раскрываются и анализируются формы и содержание патриотического воспитания школьников во внеурочное время. В частности обобщается опыт работы по формированию патриотических качеств у молодежи школьного возраста во внешкольной деятельности, которая обеспечивается различными просветительскими учреждениями,  детско-юношескими организациями, клубами, центрами, ассоциациями и т.п.

Ключевые слова: патриотизм, воспитание патриотизма, учебно-воспитательный процесс, гражданская культура, патриотическое сознание, преданность национальным интересам, национальная символика, национальные ценности, содержание и педагогические технологии воспитания патриотизма, Соединенные Штаты Америки.

Summary

Barylko Y.O. Upbringing of Patriotism in Pupils of Secondary Schools of the USA. – Manuscript.

Thesis for a Candidate of scientific degree. Speciality 13.00.07 – Upbringing theory and practice. Volodymyr Dahl East-Ukrainian National University. – Luhansk, 2011.

The dissertation deals with an actual pedagogical problem of today – studying and generalization of experience in the field of upbringing patriotism in pupils of secondary schools in one of the most developed countries of the world – the United States of America. On the basis of careful study and analysis of a great number of literary sources, devoted to the development of patriotism in pupils of secondary schools in the USA an evolution of the concept “patriotism” in the American pedagogy was considered, its modern interpretation was determined, a retrospective review of coming info being of patriotic upbringing in secondary school was done, up-to-date concepts of patriotic upbringing in pupils of secondary schools was analyzed, the role of national values in fostering the sense of patriotism in the Youth was shown, the aim, the content and pedagogical technologies of their realization in an educational process in school and pupils’ extra-curricula activities was disclosed.

An experience of patriotic upbringing in pupils of secondary schools and determination of possibilities of its use in Ukrainian schools with regard to traditions, modern demands and tendencies in the field of patriotic upbringing of the growing generation of Ukrainian citizens was generalized.

Key words: patriotism, patriotic upbringing, educational process, civic culture, patriotic awareness, devoted to national interests, national symbols, national values, content and educational technologies of patriotic upbringing, the United States of America.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72471. ПОНЯТИЕ О НЕОТЛОЖНЫХ СОСТОЯНИЯХ. ПРИЧИНЫ И ФАКТОРЫ ИХ ВЫЗЫВАЮЩИЕ И ПЕРВАЯ ДОВРАЧЕБНАЯ ПОМОЩЬ 63.5 KB
  В жизни каждого человека вследствие различных причин могут произойти случаи когда его соматическое и физическое здоровье резко меняется ему становится плохо он может даже потерять сознание. При таком состоянии человеку требуется срочная помощь.
72472. Восточные славяне в древности 89 KB
  Славянские народы принадлежат к древнему индоевропейскому единству, включающему такие народы как германские, балтийские, романские, греческие, кельтские, иранские, индийские раскинувшиеся на огромном пространстве от Атлантического океана до Индийского, от Ледовитого океана до Средиземного моря.
72473. ВОЛНОВЫЕ МЕХАНИЧЕСКИЕ ПЕРЕДАЧИ 609 KB
  Генератор устроен так чтобы деформированное гибкое колесо прижималось к внутренней цилиндрической поверхности жесткого колеса с силой достаточной для передачи нагрузки за счет сил трения. При вращении генератора волна перемещений бежит по окружности гибкого колеса.
72474. Подшипники. Назначение и классификация 473.5 KB
  Подшипники служат опорами для валов и вращающихся осей. Они воспринимают радиальные и осевые нагрузки, приложенные к валу, и передают их на раму машины. При этом вал должен фиксироваться в определенном положении и вращаться вокруг заданной геометрической оси.
72475. ПОДШИПНИКИ КАЧЕНИЯ. ОБЩИЕ СВЕДЕНИЯ И КЛАССИФИКАЦИЯ 975.5 KB
  Применение подшипников качения позволило заменить трение скольжения трением качения. Конструкция подшипников качения позволяет изготовлять их в массовых количествах как стандартную продукцию что значительно снижает стоимость производства.
72476. ЧЕРВЯЧНЫЕ ПЕРЕДАЧИ 380 KB
  Существенное отличие червячной передачи от зубчатой заключается в том, что окружные скорости червяка и колеса не совпадают как по величине, так и по направлению. Они направлены друг к другу под углом перекрещивания.
72477. ОСОБЕННОСТИ РАСЧЕТА ПЛАНЕТАРНЫХ ПЕРЕДАЧ 307.5 KB
  Планетарными называют передачи, включающие в себя зубчатые колеса с перемещающимися осями (рис.10.1,а). Передача состоит из центрального колеса с наружными зубьями, центрального колеса b с внутренними зубьями и водила Н, но котором укреплены оси сателлитов g.
72478. ПЕРЕДАТОЧНОЕ ОТНОШЕНИЕ ОДНОСТУПЕНЧАТЫХ И МНОГОСТУПЕНЧАТЫХ ЗУБЧАТЫХ ПЕРЕДАЧ 181 KB
  Масса и габариты редуктора в значительной степени зависят от того, как распределено общее передаточное отношение по ступеням передачи. Лучшие показатели имеют редукторы, у которых диаметры колес (а не шестерен) всех ступеней близки между собой.
72479. МЕХАНИЧЕСКИЕ ПЕРЕДАЧИ 785.5 KB
  Передача состоит из двух шкивов закрепленных на валах и ремня охватывающего шкивы. В зависимости от формы поперечного сечения ремня различают: плоскоременную рис. Основные преимущества ременной передачи: возможность передачи движения на значительное расстояние до 15 м и более...