66427

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ СИСТЕМИ АПК

Автореферат

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Ефективність діяльності переробних підприємств в умовах ринкової конкуренції залежить в основному від якості формування та рівня використання виробничого потенціалу. Розвиток економіки регіону на довгострокову перспективу пов’язаний саме з цими...

Украинкский

2014-08-21

269 KB

3 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 20

ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БОЙКІВСЬКА Галина Миколаївна

УДК 330.341.1:631.14

ЕФЕКТИВНІСТЬ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВ ПЕРЕРОБНОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ СИСТЕМИ АПК

08.00.04 – економіка та управління підприємствами

(за видами економічної діяльності)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата економічних наук

Вінниця – 2011


Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Тернопільському національному економічному університеті Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий  керівник: доктор економічних наук, професор

Дусановський Степан Львович,

Тернопільський національний економічний університет

завідувач кафедри економіки, організації і

планування в АПК

Офіційні  опоненти: доктор економічних наук, доцент

Охріменко Ігор Віталійович,

Національний науковий центр «Інститут аграрної

економіки», старший науковий співробітник

кандидат економічних наук, доцент

Фаїзов Анатолій Вікторович,

Тернопільський національний економічний університет,

Чортківський інститут підприємництва і бізнесу,

доцент кафедри обліку і аудиту

Захист відбудеться «14» жовтня 2011 р. о 12.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 05.854.03 у Вінницькому національному аграрному університеті за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3, аудиторія 2220.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Вінницького національного аграрного університету за адресою: 21008, м. Вінниця, вул. Сонячна, 3.

Автореферат розісланий “13” вересня 2011 р.

Вчений секретар

спеціалізованої  вченої ради                      Г. О. Пчелянська


ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Ефективність діяльності переробних підприємств в умовах ринкової конкуренції залежить, в основному, від якості формування та рівня використання виробничого потенціалу. Для сучасної переробної промисловості актуальним є розвиток економічно ефективних виробництв і підвищення конкурентоспроможності продукції, активізація інвестування в реальний сектор економіки та подолання тенденції зростання зносу основних засобів за рахунок використання та впровадження інновацій у виробничий процес.

Один із важливих секторів економіки України, який бере участь у формуванні продовольчої безпеки держави, її експортного потенціалу,це переробна промисловість АПК. Вінниччина – аграрно-індустріальний регіон України, де частка продукції сільського господарства і переробних галузей промисловості складає понад половину валової продукції області. Розвиток економіки регіону на довгострокову перспективу пов’язаний саме з цими галузями, тому для їхнього функціонування потрібна продуктивна ресурсна база, яка, в більшості випадків, представлена сільськогосподарськими підприємствами регіону. Матеріально-технічне оснащення переробної промисловості фізично і морально застаріле, що негативно впливає на ефективність виробництва. Вивчення цих проблем показало, що сьогодні в підприємствах переробної промисловості нераціонально використовуються виробничі потужності, паливно-енергетичні ресурси, сировина, трудові ресурси та допоміжні матеріали.

Розробка теоретико-методологічних питань підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств системи АПК стала темою досліджень багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Різноплановими дослідженнями цієї проблеми займалися і зробили вагомий внесок у її розвиток такі вчені, як Л. І. Абалкін, Р. А. Белоусов, Ю. Ю. Донець, Т. Г. Дудар, С. Л. Дусановський, А. А. Задоя, М. І. Іванов, С. О. Іщук, Є. В. Лапін, Є. В. Мних, І. В. Охріменко, М. К. Пархомець, Й. М. Петрович, В. В Россоха, П. Т. Саблук, В. І. Свободін, А. В. Фаїзов, О. С. Федонін, В. К. Фельцман, Е. Б. Фігурнов, Т. С. Хачатуров, М. П. Хохлов, Д. А. Черніков, А. П. Чечет, Д. К. Шевченко та ін.

Незважаючи на наявний науковий доробок, цілий ряд питань все ж таки залишається недостатньо дослідженим. Це стосується перш за все структури виробничого потенціалу, методичних підходів до оцінювання ефективності його використання, виявлення основних напрямів подальшого розвитку та вдосконалення виробничого потенціалу. Усе це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, обґрунтування її мети, завдань, а також логіку дослідження.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри економіки підприємств і корпорацій Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету за темою «Удосконалення організаційно-економічного механізму функціонування промислових підприємств» (номер державної реєстрації 0110U000369). Автором запропоновано науково-практичні рекомендації з підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретико-методичних засад та розробка науково-практичних рекомендацій з ефективного використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК.

Для досягнення поставленої мети у дисертації було визначено і вирішено такі завдання:

  •  узагальнити теоретичні засади формування та використання виробничого потенціалу підприємств з метою типізації та уточнення поглядів учених-економістів на його суть, структуру, значущість і особливості;
  •   визначити та систематизувати фактори формування виробничого потенціалу підприємств з метою встановлення їх впливу на подальше ефективне його використання;
  •  обґрунтувати методичні підходи до визначення показників ефективності використання виробничого потенціалу підприємств як основи його оцінки в ринкових умовах;
  •  оцінити стан використання та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК Вінницької області як бази щодо виявлення структурно-динамічних тенденцій його використання;
  •  здійснити прогноз головних економічних параметрів розвитку виробничих потужностей на основі теорії нечіткої логіки для визначення оптимальних розмірів інвестиційних ресурсів з метою ефективного використання виробничого потенціалу переробних підприємств АПК;
  •  розробити стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств АПК, які б стали пріоритетними для галузі в цілому.

Об'єктом дослідження є процес формування та ефективного використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості АПК.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і прикладних аспектів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК.

Методи дослідження. Теоретичною основою дисертаційної роботи є діалектичний метод пізнання економічних явищ і процесів у безперервному їх розвитку та взаємозв’язку. Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувались такі методи: діалектичний і абстрактно-логічний – при узагальненні теоретичних і методичних положень виробничого потенціалу; монографічний – у висвітленні поглядів вчених на досліджувані в роботі проблеми, вивченні в ретроспективі розвитку виробничого потенціалу вітчизняного та зарубіжного досвіду в цій сфері; економіко-статистичний – для аналізу кількісних і якісних показників стану та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості; метод SWOT-аналізу – для визначення сильних і слабких сторін, загроз і можливостей розвитку виробничого потенціалу переробних підприємств; кореляційно-регресійний – для з’ясування впливу окремих чинників на результативність роботи підприємств переробної промисловості; графічний – при дослідженні динаміки і структурних змін у розвитку підприємств переробної промисловості регіону, у відображенні результатів порівнянь; метод нечіткої логіки – для визначення параметрів розвитку виробничих потужностей переробних підприємств та ін.

Інформаційною базою дослідження слугували дані офіційних матеріалів Головного управління статистики у Вінницькій області, Головного управління агропромислового розвитку Вінницької області, Головного управління економіки Вінницької облдержадміністрації, нормативні та законодавчі документи України, праці провідних вітчизняних і зарубіжних вчених з питань ефективного використання виробничого потенціалу, дані спеціалізованих періодичних, електронних видань, інші літературні джерела.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в системному обґрунтуванні теоретико-методологічних положень і розробленні практичних рекомендацій, які, в своїй сукупності, вирішують проблему підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК. Найважливішими результатами досліджень, що містять наукову новизну, є такі:

вперше:

  •  запропоновано методичні підходи до прогнозування та розподілу обсягів інвестицій по підгалузях переробних підприємств на основі нечіткої логіки, що дозволить оперувати неповною статистичною інформацією в процесі прогнозування та моделювання розвитку економіки регіону;

удосконалено:

  •  класифікацію факторів, які здійснюють вплив на формування та використання виробничого потенціалу підприємств переробних галузей, зокрема, виділено групу специфічних факторів, а саме: властивості виробництва, тип галузі, конкурентне середовище, вік засобів праці, модернізованість основних фондів, їх знос, технологічне оснащення, стан трудових ресурсів, що дозволить визначити особливості ефективного функціонування виробничого потенціалу;
  •  основні параметри підвищення ефективності використання виробничих потужностей на перспективу з урахуванням регіональних умов господарювання, що сприятиме оптимізації використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК;

набули подальшого розвитку:

  •  теоретичні засади соціально-економічної суті та структури виробничого потенціалу переробних підприємств в умовах ринкових відносин, що визначаються як сукупність структурних елементів. Остання відображає потенційні можливості забезпечити високоефективне виробництво, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію продукції певного складу, технічного рівня та якості в необхідних обсягах для задоволення потреб ринку;
  •  методичні підходи до визначення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств через застосування інтегрального показника, який може бути використаний для обґрунтування стратегічних напрямків розвитку підприємства;
  •  стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств з урахуванням пріоритетних засад функціонування та розвитку переробної галузі АПК, що забезпечить підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості.

Практичне значення одержаних результатів. Викладені в дисертаційній роботі наукові результати дають можливість здійснювати комплекс заходів з підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств, а також бути основою для вирішення теоретико-методологічних проблем ресурсного забезпечення, організації та управління в переробній галузі АПК в цілому.

Рекомендації автора відносно основних напрямів підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості регіону прийняті Головним управлінням агропромислового розвитку Вінницької області для використання у практичній діяльності (довідка № 5-1-20-2473 від 19.11.2010 р.) та впроваджені в навчальний процес Вінницького інституту економіки Тернопільського національного економічного університету при викладанні дисциплін «Потенціал підприємства: формування та оцінка», «Управління потенціалом підприємства» (довідка № 0125/1 від 18.11.2010 р.). Основні принципи організації виробництва з використанням досягнень НТП, підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, а також напрями залучення додаткових джерел фінансування з метою розширення обсягів виробництва (інвестиції) впроваджені на ВАТ «Вінніфрут» (довідка № 648 від 12.11.2010 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є кваліфікованою самостійно виконаною працею і підсумком багаторічних наукових досліджень, в якій викладено авторський підхід до вирішення актуальних наукових проблем подальшого розвитку теорії і практики підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК. Усі наукові результати, що викладені в дисертації і винесені на захист, одержані автором особисто. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертації використані лише ті ідеї і положення, які є результатом особистої роботи здобувача.

Апробація результатів дисертаційної роботи. Основні результати дослідження знайшли відображення в статтях, опублікованих у фахових та інших наукових виданнях, доповідалися та отримали позитивну оцінку на: П’ятій міжнародній науковій конференції студентів та молодих вчених «Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання» (м. Донецьк, 2004 р.); науково-практичній конференції «Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку економіки України: досягнення і перспективи» (м. Чортків, 2005 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві» (м. Тернопіль, 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в світове співтовариство» (м. Тернопіль, 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 5 - річчю кафедри фінансів і кредиту Подільського державного аграрно-технічного університету (м. Кам’янець-Подільський, 2007 р.); V Міжнародній науково-теоретичній конференції молодих вчених та студентів «Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери» (м. Донецьк, 2008 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Місце та роль України в глобалізованому світі: економічні, політичні, культурні аспекти» (м. Вінниця, 2009 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах економічної нестабільності» (м. Вінниця, 2010 р.), ІІ Міжнародній науково-практичній конференції «Перспективи та пріоритети розвитку економіки України та її регіонів» (м. Луцьк, 2010 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та практика трансформаційних перетворень в економіці, політиці та культурі за умов розвитку глобалізаційних процесів» (м. Вінниця, 2011 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Трансформаційна динаміка розвитку агропромислового виробництва» (м. Вінниця, 2011 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційної роботи опубліковано у 16 наукових працях загальним обсягом 4,92 друк. арк., з яких особисто автору належить 4,51 друк. арк., з них 6 наукових статей у фахових виданнях загальним обсягом 2,88 друк. арк. та 10 тез доповідей на науково-практичних конференціях загальним обсягом 2,04 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Обсяг основної частини дисертаційної роботи становить 195 сторінок комп’ютерного тексту. Дисертація містить 45 таблиць на 43 сторінках, 49 рисунків на 38 сторінках, 10 додатків на 20 сторінках. Список використаних джерел містить 251 найменування та розміщений на 23 сторінках.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні засади формування та використання виробничого потенціалу підприємств» досліджено і систематизовано теоретичні та практичні підходи до сутності виробничого потенціалу, його структури, особливостей формування; систематизовано фактори, які розкривають стан і рівень використання виробничого потенціалу; сформовано методичні підходи до оцінювання ефективності його використання.

Вивчення й узагальнення теоретичних засад формування та використання виробничого потенціалу підприємств дало змогу встановити, що основою виробництва промислових підприємств країни є виробничий потенціал. Від того, наскільки результативно використовуються виробничі ресурси підприємств, залежить, в кінцевому підсумку, стабільність і розвиток національної економіки.

На промислових підприємствах матеріалізуються результати науково-технічного прогресу. Саме на цьому рівні економіки втілюються останні досягнення науки і техніки. Масштаби, ступінь досконалості, рівень і ефективність використання виробничих ресурсів підприємства створюють реальні передумови економічного зростання, а також визначають його конкурентоспроможність. Останнє формує стійкий інтерес дослідників і практиків до проблеми оцінювання наявного виробничого потенціалу й ефективності його віддачі.

В авторському розумінні поняття «виробничий потенціал» – це сукупність вартісних та натурально-речових елементів, а також людського капіталу виробничого підприємства, яка виражається в потенційних можливостях забезпечити високоефективне виробництво, переробку, зберігання, транспортування і реалізацію продукції певного складу, технічного рівня та якості в необхідних обсягах для задоволення потреб ринку.

Зазначено, що поняття «виробничий потенціал» застосовується в економічній літературі з позиції поліпшення використання ресурсів виробництва, підвищення їх віддачі. Основна проблема при дослідженні виробничого потенціалу промислових підприємств полягає в тому, що всі його елементи функціонують одночасно і в сукупності. Враховуючи, що виробничий потенціал являє собою складну економічну структуру, автором визначені закономірності його формування, а саме: потенціал підприємства – це складна система типових характеристик його елементів, причому останні можуть тією чи іншою мірою замінювати один одного, тобто є альтернативними. Потенціал підприємства не можна організувати на базі механічного додавання елементів, оскільки він є динамічним утворенням. Під час формування потенціалу підприємства діє закон синергії його елементів. Усі елементи потенціалу об’єктивно пов’язані з функціонуванням і розвитком підприємства, тобто, з одного боку, вони підлягають фізичному та техніко-економічному старінню, а з другого – вони чутливі до досягнень науково-технічного прогресу та ін. Також визначено характеристики формування виробничого потенціалу, основні з яких – цілісність, взаємозамінність і взаємодоповнюваність елементів та їх оборотність й ін.

В процесі дослідження визначено, що основними завданнями вдосконалення управління розвитком та використанням виробничого потенціалу як основи підвищення конкурентоспроможності підприємства є оцінка та визначення основних об’єктів і напрямів, які визначають його ріст та ефективне використання, внесення змін в ці елементи, їхню модернізацію у відповідності з тими стратегічними завданнями, які ставить перед собою підприємство. Це стане можливим тоді, коли правильно будуть оцінені всі фактори, які визначають виробничий потенціал підприємства, а також коли будуть створені відповідні системи управління, які забезпечать реалізацію намічених планів і програм.

Під факторами розуміють ті сили та інструменти впливу, які формують виробничий потенціал підприємства. Фактори являють собою достатньо складний об’єкт вивчення. Вони враховуються при розробці стратегії використання та нарощування виробничого потенціалу. Різноманітність факторів зумовила їх класифікацію за певними ознаками. Зокрема, автором запропоновано виділити групу специфічних факторів (властивості виробництва, тип галузі, конкурентне середовище, вік засобів праці та ін.). Саме ці фактори визначають успішну діяльність підприємства, або, навпаки, невдачі в довготривалій перспективі. Тому слід враховувати і виділяти ті фактори, які впливають на ту чи іншу складову виробничого потенціалу.

Реалізація виробничого потенціалу залежить від ряду зовнішніх факторів (зовнішнього середовища, якою мірою використовується виробничий потенціал) і від внутрішніх, які характеризують можливість реалізувати цей потенціал.

Економічна ефективність виробництва визначається, по-перше, технологічною ефективністю, по-друге, економічно доцільним (збалансованим) поєднанням запасів і потоків різних виробничих ресурсів, які використовуються у процесі виготовлення продукції, а оцінювання результативності потенціалу підприємства здійснюється за допомогою показників продуктивності, ефективності та рентабельності. Запропоновано проводити оцінку виробничого потенціалу за допомогою інтегрального показника. Для цього визначено чотири основні характеристики виробничої системи, які формуються значними групами виробничих факторів: загальний рівень організації виробничої системи; складність виробничої системи; стійкість виробничої системи; продуктивність праці. Інтегральний показник виробничого потенціалу підприємства може бути використаний для обґрунтування стратегічних напрямків розвитку підприємства.

У другому розділі «Стан використання та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК» проведено оцінювання структурно-динамічних тенденцій використання виробничого потенціалу переробних підприємств галузі АПК Вінницької області, здійснено факторний аналіз результативності господарювання переробних підприємств Вінниччини, з’ясовано особливості структури переробної промисловості регіону.

Визначено, що частка продукції переробної промисловості АПК Вінницької області протягом 2007-2009 рр. склала понад 30%. Зважаючи на те, що виробництво сільськогосподарської продукції становить близько 25%, можна підтвердити агропромислове спрямування регіону.

Для функціонування потужної переробної галузі потрібна продуктивна ресурсна база, яка в більшості випадків представлена сільськогосподарськими підприємствами регіону. Переробні підприємства галузі АПК виробляють понад 58,8% загального випуску продукції промисловості. Сировину для переробки одержують, в основному від сільськогосподарських виробників області. Галузь представлена 134 підприємствами, серед яких у 2009 році прибутковими були 71, а 63 – збитковими. Загальний обсяг реалізації продукції склав понад 6,5 млрд. грн., при рентабельності 1,8%, прибутки становили 116,2 млн. грн.

Ефективність діяльності підприємств переробної промисловості значною мірою залежить від цінових коливань на сировинні ресурси, які використовуються ними в процесі виробництва кінцевої продукції, оскільки в структурі собівартості від 50% до 80% складають витрати на закупівлю сільськогосподарської сировини.

Динаміка розвитку переробної промисловості сфери АПК Вінницької області за більшістю видів продукції характеризується нарощуванням обсягів виробництва. Поряд з цим спостерігаються зворотні тенденції щодо виробництва окремих видів продукції, спричинені об'єктивними причинами: у цукровиробництві – зменшенням вирощування цукрових буряків, у галузі виробництва хлібобулочних виробів – зменшенням споживання в регіоні. Зниження виробництва м'ясних виробів спричинене як занепадом галузі скотарства, так і заміщенням значної частини пропозиції за рахунок імпорту аналогічної продукції.

Одним із показників, який характеризує ефективність виробничого потенціалу, є рівень завантаженості виробничих потужностей. Так, шляхом використання їх повною мірою можна додатково випускати горілчаних виробів 2,9 млн. дал (452,1 млн. дол. США), молока і молокопродуктів 484,6 тис. т (340,6 млн. дол. США). Вартість додаткового виробництва основної продукції галузі при використанні її для експорту складе 792,7 млн. дол. США.

На потенціал підприємств переробної промисловості АПК значним чином впливає і структура підприємств за економічними результатами (табл. 1).

Таблиця 1

Структура підприємств переробної промисловості за економічними результатами

Підприємства

Кількість  підприємств підгалузі

Кількість збиткових

Кількість прибуткових

Частка збиткових в  підгалузі, %

Частка прибуткових в підгалузі, %

Частка прибуткових в галузі, %

Частка збиткових в галузі, %

Цукрові заводи

11

9

2

81,8

18,2

1,5

6,7

Молокозаводи

14

3

11

21,4

78,6

8,2

2,2

Хлібозаводи

7

1

6

14,3

85,7

4,5

0,7

М’ясопереробні підприємства

22

2

20

9,1

90,9

14,9

1,6

Спиртозаводи

14

5

9

35,7

64,3

6,7

3,7

Інші

66

43

23

65,2

34,8

17,2

32,1

Всього

134

63

71

Х

Х

53,0

47,0

Одним із показників, які характеризують рівень ресурсного забезпечення та результативність господарювання підприємств, є вартість основних засобів, яка за період 2007-2009 рр. зросла у 5 разів, відповідно відслідковуються тенденції до нарощування обсягів виробництва. В структурі оборотних активів, як і основних засобів, більшість сконцентровано у цукроварінні, молокопереробній, спиртовій, м’ясопереробній та хлібобулочній галузях, в яких зосереджено 63,3% оборотних активів промисловості.

Тенденції скорочення чисельності працівників в переробній промисловості АПК спричинені об’єктивними вимогами ринкового середовища, яке потребує оптимізації виробництва. Так, чисельність працівників в цукроварінні у 2009 році становила 3,1 тис. осіб проти 4,5 тис. осіб у 2000 році.

Продуктивність праці в регіоні у 2007-2009 рр. зросла на 43,6 тис. грн. і в 2009 р. склала 133,4 тис. грн./чол. Найбільше зріс даний показник у переробній промисловості (на 149,1 тис. грн./чол.) та склав 511,4 тис. грн./чол. З ростом зарплати в переробній промисловості відбувалось і зростання продуктивності праці з 362 тис. грн. у 2007 році до 511 тис. грн. у 2009 році. Середня зарплата в даній галузі зросла відповідно – з 1160 грн. до 1942 грн. Отже, збільшення зарплати в галузі є економічно виправданим і доцільним. Структура оплати праці по підприємствах переробної промисловості АПК вказує, що найбільший фонд оплати праці сконцентрований у лікеро-горілчаній галузі, у якій і найвища середньомісячна заробітна плата – 2520 грн.

Основним завданням діяльності підприємств переробної промисловості системи АПК є забезпечення споживчих потреб населення відповідного регіону та збільшення його експортного потенціалу.

Переробна промисловість системи АПК може забезпечити потреби населення досліджуваного регіону за всіма основними продуктами харчування, окрім м’ясопродуктів. Їх виробництво переробними підприємствами складає лише близько 50% від фонду споживання області. З іншої продукції галузі в регіоні існує перевиробництво, тому продукція реалізується за межами області, в тому числі і на експорт. Для переробних підприємств молока та м’яса існують спільні проблеми, зокрема: якість сировини, що, у свою чергу, суттєво впливає на виробництво молочної та м’ясної продукції й загострює проблему збуту, особливо на експорт; технологічне оснащення молокозаводів і м’ясокомбінатів; недостатній захист споживачів молочної та м’ясної продукції від неякісних товарів (високого вмісту речовин, шкідливих для здоров’я людини).

Дані таблиці 2 демонструють економічні результати виробництва та структуру собівартості основної продукції переробних підприємств АПК регіону.

Таблиця 2

Економічна ефективність виробництва та структура собівартості основної продукції переробних підприємств АПК Вінницької області, 2007-2009 рр.

Показники

2007 р.

2008 р.

2009 р.

Відхилення

2009 р. до

2007 р., +/-

Цукор

Собівартість, грн./т

2940

2900

3425

485

Ціна реалізації, грн./т

2200

2598

3081

881

Обсяг виробництва, т

303105

283313

204759

-98346

Прибуток (збиток), млн. грн.

-224,3

-85,6

-70,5

153,9

Рентабельність (збитковість), %

-25,2

-10,4

-10,0

15,1

Молоко оброблене рідке

Собівартість, грн./т

4100

4454

5125

1025

Ціна реалізації, грн./т

4200

4700

5401

1425,3

Обсяг виробництва, тис. т

290678

265945

235721

-54957

Прибуток, (збиток), млн. грн.

29,1

65,4

65,1

35,9

Рентабельність, (збитковість), %

2,4

5,5

5,4

2,9

Горілка

Собівартість, грн./л

19,8

20,1

24,5

0,7

Ціна реалізації, грн./л

20,5

20,9

25,2

0,7

Обсяг виробництва, тис. дал

7714

6854

7443

-271

Прибуток, млн. грн.

54,0

54,8

52,1

-1,9

Рентабельність (збитковість), %

8,0

8,8

7,4

-0,6

Структура собівартості

Цукор

Сировина

54,1

56,9

54,2

0,1

Оплата праці

10,6

11,0

10,6

0,0

Амортизація

13,6

14,1

11,1

-2,5

Інші матеріальні витрати

21,7

17,9

24,1

2,4

Молоко оброблене рідке

Сировина

42,3

49,3

38,0

-4,3

Оплата праці

9,5

9,4

8,6

-1,0

Амортизація

12,7

11,9

10,5

-2,1

Інші матеріальні витрати

35,5

29,4

42,9

7,4

Горілка

Сировина

18,7

18,9

16,3

-2,4

Оплата праці

7,1

7,5

6,5

-0,5

Амортизація

10,6

10,9

9,8

-0,8

Інші матеріальні витрати

15,2

14,4

6,1

-9,0

Акцизний  збір

48,5

48,3

61,2

12,7

Навіть в умовах фінансової кризи обсяги експортних операцій з продажу продукції переробної промисловості зросли, так у 2007-2009 рр. – більш як в 2 рази і станом на 2009 р. становили понад 2,7 млрд. грн., що склало понад 40% виробництва переробної промисловості АПК.

Подальше збільшення інвестицій сприятиме нарощуванню потужностей галузі, збільшенню частки рентабельних підприємств і загального обсягу прибутку. Як і загалом для переробної промисловості АПК, при виробництві основної продукції галузі доцільно шукати шляхи для зменшення собівартості, у тому числі завдяки укладанню прямих договорів на поставку сировини безпосередньо від виробників. Для формування ефективного агропромислового виробництва в регіоні з метою підтримки підприємств переробної промисловості державі потрібно проводити заходи з підтримки сільськогосподарських підприємств.

Протягом 2007-2009 рр. 16,3% промислових підприємств впроваджували інноваційну продукцію, 16,0% – інноваційні процеси, 6,9% – організаційні інновації, 4,7% – маркетингові інновації. Ситуація на підприємствах переробної промисловості АПК є дещо кращою, ніж у загальному в промисловості. Інноваційну продукцію розробляли 16,7% підприємств галузі, інноваційні процеси – 15,9%, організаційні інновації – 8,7%, маркетингові інновації – 6,3%. Збільшення кількості інноваційно активних підприємств створює сприятливі передумови для оновлення виробничих потужностей та їх завантаження в повній мірі.

В третьому розділі «Напрями підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств системи АПК» обґрунтовано пропозиції з удосконалення виробничого потенціалу переробних підприємств, запропоновано організаційно-інноваційну модель ефективного використання виробничих можливостей підприємства; визначені параметри розвитку виробничих потужностей підприємств на основі нечіткої логіки; запропоновано методику прогнозування обсягів інвестицій по підгалузях переробних підприємств; розроблена архітектура експертно-моделювальної системи; науково обґрунтовані стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств АПК в умовах конкурентного середовища.

Визначено, що для підвищення ефективності функціонування та використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК необхідно:

  •   використовуючи досягнення науки і техніки, оновити матеріально-технічну базу, модернізувати виробництво;
  •   збільшити обсяги випуску конкурентоспроможної продукції та розширити її асортимент;
  •   активізувати роботу із залучення інвестицій та кредитів;
  •   забезпечити пріоритетність розвитку галузі шляхом здійснення державної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування;
  •   проводити протекціоністську політику щодо вітчизняного товаровиробника;
  •   активізувати роботу зі створення інтегрованих структур, до складу яких повинні увійти сільськогосподарські, переробні підприємства, організації з матеріально-технічного забезпечення й збуту продукції.

В умовах ринкової економіки ефективний розвиток підприємств на тривалу перспективу можливий лише при використанні досягнень науково-технічного прогресу.

Запровадження інноваційної моделі розвитку промисловості створить умови для суттєвого підвищення ефективності використання науково-технічного потенціалу держави, вдосконалення його організаційно-функціональної структури відповідно до умов ринку, сприятиме активізації впровадження нововведень на промислових підприємствах. Низький рівень розвитку інвестиційного та інноваційного процесів – головна причина сучасних кризових явищ у ефективному функціонуванні підприємств переробної промисловості, що стримує реформування та забезпечення сталої їх діяльності у період розвитку конкурентного ринкового оточення.

Для швидкого оновлення основних виробничих фондів у переробній промисловості АПК повинна змінитись технологічна та відтворювальна структура капітальних вкладень. На сучасному етапі потрібно зосередитись на технічному переозброєнні, впровадженні нововведень і новацій на діючих переробних підприємствах АПК. Така відтворювальна структура інвестицій створить можливості для технічного переоснащення всіх галузей переробної та харчової промисловості, дозволить підняти їх до рівня економічно розвинутих країн, покращити можливості експлуатаційного потенціалу та використовувати виробничі потужності переробних підприємств на 100%. Необхідне впровадження чітких організаційно-економічних заходів, зокрема вдосконалення структури виробництва в напрямі розширення найефективніших видів діяльності, застосування прогресивних форм взаємовідносин між підприємствами-постачальниками та підприємствами-виробниками.

Для ефективної реалізації інноваційної моделі розвитку промисловості регіону та підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств АПК на інноваційній основі доцільним є побудова організаційно-економічних взаємозв’язків переробних підприємств галузі АПК із державною бюджетною установою «Південно-західний регіональний центр інноваційного розвитку» (м. Вінниця), державними структурами (Головне управління агропромислового розвитку, Головне управління економіки), інвесторами, комерційними банками, лізинговими, страховими компаніями, посередниками на ринку промислової продукції АПК, науково-дослідними інститутами, консалтинговими фірмами та ін. (рис. 1).

Основою такого механізму повинні бути партнерські об’єднання вищезгаданих установ та організацій з переробними підприємствами АПК.

В сучасних умовах державна інноваційна політика має стати найважливішою сферою діяльності, спрямованою на виведення економіки України з кризи. Головною метою такої політики є стратегічна орієнтація розвитку виробництва на створення і широке застосування принципово нових машин, матеріалів, комплексних технологічних систем, ефективне освоєння науково-технічних розробок, забезпечення соціально-економічних, організаційних і правових умов для відтворення та ефективного використання науково-технічного потенціалу.

Визначено, що основними напрямами підвищення економічної ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств АПК є виявлення взаємозалежності інвестиційного забезпечення підприємств переробних галузей від параметрів розвитку виробничих потужностей підприємств і оптимальний розподіл інвестиційних ресурсів між галузями регіону.

Рис. 1. Схема організаційно-економічних взаємозв’язків

переробного підприємства

Для встановлення ієрархічних зв'язків параметрів розвитку виробничих потужностей підприємств виконано їхнє групування за такими видами чинників: активи, пасиви, фінансовий результат та господарська діяльність. Позначимо через  цільову лінгвістичну змінну, яка характеризує обсяг інвестиційних ресурсів агропромислового комплексу регіону, показник  визначається за такою формулою:

, (1)

де  – лінгвістичні змінні, що описують, відповідно, активи, пасиви, фінансовий результат та господарську діяльність.

Лінгвістичні змінні параметрів різних видів груп визначимо такими співвідношеннями:

, (2)

, (3)

, (4)

, (5)

де   вартість основних засобів;   знос основних засобів;   оборотні активи;   грошова вартість підприємств;   статутний капітал;   довгострокові зобов’язання;   короткострокові кредити;   кредиторська заборгованість;   дохід від реалізації;   матеріальні витрати;   амортизація;   чистий прибуток;   чистий збиток;   загальна кількість підприємств;   кількість збиткових підприємств;   кількість прибуткових підприємств.

Математична модель складена з урахуванням специфіки економічного процесу переробних підприємств АПК регіону. Для того, щоб уникнути дублювання критеріїв та корельованості між ними, відібрані показники повинні оцінювати різні за природою аспекти виробничого та фінансового життя підприємств переробної галузі. Тому функція відображення економіки регіону набуває вигляду (2)-(5), де  – функція активів підприємств галузі;  – функція пасивів підприємств галузі;  – функція фінансового результату підприємств галузі;  – функція господарської діяльності підприємств галузі.

Запропоновані нечіткі моделі прогнозування обсягів інвестицій для різних видів підприємств переробної промисловості АПК Вінницької області з урахуванням параметрів впливу. Новизною даних моделей є те, що вони забезпечують врахування нечіткої початкової інформації параметрів виробничих потужностей підприємств підгалузей. Нечітке моделювання виявляється особливо корисним, коли під час опису економічної системи чи бізнес-процесу присутня невизначеність, яка ускладнює або навіть виключає можливість використання точних кількісних методів і підходів (рис. 2).

Запропоновані методичні підходи до прогнозування обсягів інвестицій та розподілу інвестицій між різними видами галузей на основі фіксованих значень параметрів виробничих потужностей підприємств. Розроблена модель дозволяє будувати однопараметричні і двопараметричні залежності прогнозу галузевих обсягів інвестицій від зміни параметрів виробничих потужностей підприємств галузей та агрокомплексу Вінницької області. Запропоновано архітектуру експертно-моделювальної системи, яка на основі експертних висловлювань типу «ЯКЩО-ТОДІ» дозволяє спрогнозувати обсяги галузевих інвестицій.

Розроблено стратегію реалізації виробничих можливостей переробних підприємств агропромислового комплексу для визначення системи пріоритетів, цілей і завдань, які б стали для переробної промисловості регіону джерелом оновлення, а саме: розвиток виробничого та трудового потенціалу підприємств, використання існуючого виробничого потенціалу, в тому числі за рахунок його оптимізації та модернізації, вирішення проблеми впливу промислових підприємств на екологічну безпеку, посилений розвиток інвестиційно-інноваційної діяльності, міжнародне співробітництво у сфері промислової політики, просторовий розвиток та територіальне розміщення переробних підприємств АПК. Серед головних пріоритетів розвитку підприємств переробної промисловості агропромислового комплексу Вінницької області в умовах кризових тенденцій є підвищення конкурентоспроможності продукції, впровадження високих технологій у виробництво, збільшення частки інноваційно активних підприємств, запровадження систем управління якістю, що в результаті дасть можливість значно підвищити ефективність використання виробничих потужностей переробних підприємств системи АПК.

ВИСНОВКИ

Проведені дослідження дозволили зробити висновки та сформувати пропозиції теоретичного і науково-практичного спрямування щодо розв’язання наукової проблеми забезпечення ефективного використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК:

  1.  Обґрунтовано та узагальнено теоретичні засади щодо сутності, змісту, структури, закономірностей та особливостей формування виробничого потенціалу як економічної категорії, розширено понятійний зміст його складових. Визначено, що «виробничий потенціал» – це сукупність вартісних і натурально-речових характеристик виробничого підприємства, яка виражається в потенційних можливостях виробляти продукцію певного складу, технічного рівня та якості в необхідних обсягах.
  2.  Досліджуючи структуру виробничого потенціалу підприємства, встановлено, що вона визначається особливостями функціонування підприємства, типом виробництва, видом продукції, галузевою специфікою виробництва. Запропоновано авторське трактування терміна «виробничий потенціал».
  3.  Визначено та систематизовано фактори формування виробничого потенціалу підприємств, виходячи з особливостей їх впливу на виробничий потенціал підприємств. Виділено чотири основні класифікаційні ознаки даних факторів: за джерелом утворення; по відношенню до підприємства (мікро- та макросередовище), за походженням фактора, за об’єктом впливу. Зокрема автором запропоновано виділити групу специфічних факторів (властивості виробництва, тип галузі, конкурентне середовище, вік засобів праці та ін.). Саме ці фактори визначають успішну діяльність підприємства, або, навпаки, невдачі в довготривалій перспективі.
  4.  Обґрунтовано та узагальнено методичні підходи до визначення показників оцінювання ефективності використання виробничого потенціалу підприємств з урахуванням конкретних умов й особливостей їх досягнення, а також етапів здійснення. Запропоновано здійснювати оцінку виробничого потенціалу за допомогою інтегрального показника, для якого визначено чотири основні характеристики виробничої системи. Вони формуються як значні групи виробничих факторів: загальний рівень організації виробничої системи; складність виробничої системи; стійкість виробничої системи; продуктивність праці. Це дозволяє використовувати інтегральний показник виробничого потенціалу для обґрунтування стратегічних напрямків розвитку підприємства.
  5.  Здійснено наукові дослідження стану використання та розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК Вінницької області з метою встановлення структурно-динамічних тенденцій його використання. Аналіз роботи підприємств переробної промисловості на прикладі Вінницької області вказує, що зростання економіки області відбувається здебільшого за рахунок даної галузі, на яку припадає 58,8% промислового виробництва у Вінницькій області. Переважання переробної промисловості АПК спричинене аграрним спрямуванням регіону.
  6.  Обґрунтовано рекомендації щодо підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств системи АПК. Вони базуються на забезпеченні високої якості продукції, що сприятиме збільшенню обсягів випуску конкурентоспроможної продукції та розширенню її асортименту. Для цього необхідно активізувати роботу із залучення іноземних інвестицій та кредитів; забезпечити пріоритетність розвитку галузі шляхом здійснення державної підтримки підприємств за рахунок розширення видів їх кредитування. Обґрунтовано необхідність створення інтегрованих структур, до складу яких повинні увійти сільськогосподарські, переробні підприємства, організації з матеріально технічного забезпечення й збуту продукції.
  7.  В ході здійснення прогнозування параметрів розвитку та інвестиційного забезпечення використання виробничого потенціалу переробних підприємств АПК на основі теорії нечіткої логіки запропоновано нечіткі моделі прогнозування обсягів інвестицій для підприємств переробної промисловості АПК. Новизною запропонованих моделей є те, що вони функціонують за врахування нечіткої початкової інформації параметрів виробничих потужностей переробних підприємств. Запропоновано методики прогнозування обсягів інвестицій та розподілу інвестицій між різними видами галузей на основі фіксованих значень параметрів виробничих потужностей підприємств.
  8.  За результатами дослідження запропоновано стратегічні напрямки реалізації виробничих можливостей переробних підприємств АПК на період до 2015 року. Основними з них є підвищення конкурентних, споживчих переваг, попиту на продукцію підприємств переробної промисловості АПК, технічне регулювання, інституційні перетворення; технічне переозброєння та модернізація виробництва, реалізація пілотних інвестиційних проектів, розвиток міжтериторіальної і міжгалузевої кооперації; розвиток інноваційної та наукової діяльності підприємств переробної промисловості; формування цивілізованого ринку споживчих товарів; удосконалення системи забезпечення переробної підприємств промисловості сировинними ресурсами; розвиток трудових ресурсів і гнучких форм зайнятості, стимулювальні заходи залучення молодих спеціалістів і робітників; удосконалення інфраструктури підприємств переробної промисловості.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Статті в наукових фахових виданнях:

  1.  Бойківська Г. М. Конкурентоспроможність потенціалу підприємства та її рівні / Г. М. Бойківська // Інноваційна економіка. – 2007. – № 2 (4). – С. 131-133.
  2.  Мартусенко І. В. Проблеми формування системи реалізації зерна в Україні / І. В. Мартусенко, Г. М. Бойківська // Університетські наукові записки. – 2009. – № 4 (32). – С. 296-301. (Автором обґрунтовано та визначено інтеграційні зв’язки між виробниками, продавцями та іншими учасниками зернового ринку, розроблено схему організаційної взаємодії між учасниками зернового ринку).
  3.  Мартусенко І. В. Особливості розвитку ринку молока та молочних продуктів в Україні / І. В. Мартусенко, Г. М. Бойківська // Агросвіт. – 2010. – № 9. – С. 30-35. (Автором здійснено комплексну оцінку діючих молокопереробних підприємств, їх стратегій, структури виробництва; визначено основні тенденції розвитку молокопереробних підприємств в конкурентному середовищі).
  4.  Бойківська Г. М. Вплив окремих факторів на результативність роботи переробних підприємств Вінницької області [Електронний ресурс] / Г. М. Бойківська // Ефективна економіка. – 2010. – № 9. – Режим доступу до журналу: http://www.economy.nayka.com.ua. 
  5.  Бойківська Г. М. Моделювання параметрів розвитку виробничих потужностей переробних підприємств на базі нечіткої логіки / Г. М. Бойківська // Економічні науки. Серія «Економіка та менеджмент»: Збірник наукових праць. Луцький національний технічний університетет. – Випуск 7(26). Частина 1 [відп. ред. д.е.н., професор Герасимчук З. В.]. – Луцьк, 2010. – С. 145-148.
  6.  Бойківська Г. М. Стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств АПК в умовах конкурентного середовища / Г. М. Бойківська // Агросвіт. – 2011. – № 4. – С. 34-38.

Матеріали науково-практичних конференцій:

  1.  Бойківська Г. М. Організаційно-економічні та методичні засади формування потенціалу підприємства / Г. М. Бойківська // Праці П’ятої міжнар. наук. конф. студентів та молодих вчених [«Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання»], (Донецьк, 2004 р.) / Дон. нац. ун-т. – Донецьк : ДонНУ, 2004. – С. 24-27.
  2.  Бойківська Г. М. Виробничий потенціал підприємства як система ресурсів виробництва / Г.М. Бойківська // Наукові записки. За матеріалами наук.-практ. конф. [«Сучасні проблеми соціально-економічного розвитку економіки України: досягнення і перспективи»], (Чортків ТАНГ, 2005р.) / Чортків. ін-т п-ва і бізнесу Терн. акад. нар. г-ва. – Чортків : ТАНГ, 2005. – С. 107-109.
  3.  Бойківська Г. М. Основні аспекти управління трудовими ресурсами агропромислового підприємства / Г. М. Бойківська // Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. [«Організаційно-економічні інструменти розвитку інтеграційних процесів в агропромисловому виробництві»], (Тернопіль, 18-19 травня 2006 р.) / Терн. держ. екон. ун-т. – Тернопіль : ТІ АПВ УААН, ТДЕУ, 2006. – С. 33-37.
  4.  Бойківська Г. М. Основні аспекти системи управління організаційними ресурсами й організаційним розвитком аграрного підприємства / Г. М. Бойківська // Тези доповідей міжнар. наук.-практ. конф. [«Стратегія ресурсозберігаючого використання аграрно-економічного потенціалу на основі активізації інноваційно-інвестиційної діяльності – об’єктивна передумова інтеграції країни в Cвітове співтовариство»], (Тернопіль, 18 травня 2007 р.) / Терн. нац. екон. ун-т. – Тернопіль : ТНЕУ, 2007. – С. 17-19.
  5.  Бойківська Г. М. Модернізація виробничого потенціалу як основа забезпечення конкурентоспроможності підприємства / Г. М. Бойківська // Збірник наукових праць міжнар. наук.-практ. конф. присвяченої 5-річчю кафедри фінансів і кредиту Подільського державного аграрно-технічного університету [«Актуальні проблеми на сучасному етапі та перспективи розвитку фінансово-кредитного механізму АПК»], (Кам’янець-Подільський, 25-26 жовтня 2007 р.) / Подільський держ. агр.-техн. ун-т. – Кам’янець-Подільський : ПДАТУ, 2007. – С. 286-292.
  6.  Бойківська Г. М. Основні аспекти управління трудовими ресурсами підприємства / Г. М. Бойківська // Матеріали V Міжнар. наук.-теорет. конф. молодих вчених та студентів [«Актуальні проблеми економічного і соціального розвитку виробничої сфери»], (Донецьк, 5-6 червня 2008 р.) / ДВНЗ «Дон. нац. техн. ун-т». – Донецьк : ДВНЗ «Донецький національний технічний університет», 2008. – С. 76-78.
  7.  Бойківська Г. М. Лізинг як один із шляхів оновлення основних виробничих фондів / Г. М. Бойківська // Збірник матеріалів Міжнар. наук.-практ. конф. [«Місце та роль України в глобалізованому світі: економічні, політичні, культурні аспекти»], (Вінниця, 11-12 грудня 2009 р.) / Він. ін-т екон. Терноп. нац. екон. ун-ту. – Вінниця : ВІЕ ТНЕУ, 2009. – С. 230-233.
  8.  Бойківська Г. М. Особливості державного цінового регулювання на зерновому ринку України / Г. М. Бойківська // Збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. [«Економічні, правові, інформаційні та гуманітарні проблеми розвитку України в умовах економічної нестабільності»], (Вінниця, 14 квітня 2010 р.) / Він. ін-т екон. Терноп. нац. екон. ун-ту. – Вінниця : Крок, 2010. – С. 61-62.
  9.  Бойківська Г. М. Організаційно-інноваційна модель ефективного використання виробничих можливостей переробних підприємств / Г. М. Бойківська, Н. О. Турчин // Збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. [«Теорія та практика трансформаційних перетворень в економіці, політиці та культурі за умов розвитку глобалізаційних процесів»], (Вінниця, 14 квітня 2011 р.) / Він. ін-т екон. Терноп. нац. екон. ун-ту. – Вінниця : ВІЕ ТНЕУ, 2011. – С. 132-134. (Автором обґрунтовано основні інноваційні напрями підвищення ефективності використання виробничого потенціалу переробних підприємств).
  10.  Бойківська Г. М. Фактори формування виробничого потенціалу підприємства / Г. М. Бойківська // Збірник матеріалів Всеукр. наук.-практ. конф. [«Трансформаційна динаміка розвитку агропромислового виробництва»], (Вінниця, 14 квітня 2011 р.) / Він. нац. аграр. ун-т. – Вінниця : ВНАУ, 2011. – С. 61-62.

АНОТАЦІЯ

Бойківська Г. М. Ефективність використання виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості системи АПК. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності). – Вінницький національний аграрний університет. – Вінниця, 2011.

У дисертаційній роботі узагальнено теоретичні засади формування та використання виробничого потенціалу підприємств. Визначено та класифіковано фактори формування виробничого потенціалу підприємства. Обґрунтовано методичні підходи до визначення показників ефективності виробничого потенціалу підприємства, які побудовані на сукупності взаємопов’язаних показників.

Проаналізовано та оцінено стан використання й розвитку виробничого потенціалу підприємств переробної промисловості галузей АПК Вінницької області, досліджено чинники його формування. Оцінено також вплив окремих факторів на результативність роботи підприємств переробної промисловості АПК.

Обґрунтовано напрями підвищення ефективності використання виробничого потенціалу підприємств системи АПК. Запропоновано організаційно-інноваційну модель ефективного використання виробничих можливостей підприємства. Здійснено прогнозування та моделювання параметрів розвитку виробничо-господарської діяльності переробних підприємств на основі теорії нечіткої логіки; розроблено архітектуру експертно-моделювальної системи. Обґрунтовано стратегічні напрями реалізації виробничих можливостей переробних підприємств АПК в умовах конкурентного середовища.

Ключові слова: виробничий потенціал, ефективність, фактори впливу, конкурентоспроможність, переробна промисловість, собівартість продукції, інновації, інвестиції.

АННОТАЦИЯ

Бойкивская Г. Н. Эффективность использования производственного потенциала предприятий перерабатывающей промышленности системы АПК.Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управление предприятиями (по видам экономической деятельности). – Винницкий национальный аграрный университет. – Винница, 2011.

В диссертационной работе обобщены теоретические основы формирования и использования производственного потенциала предприятий, систематизированы теоретические и практические подходы ученых-экономистов к раскрытию сущности производственного потенциала, его структуры, исследованы особенности его формирования. Определены и классифицированы факторы формирования производственного потенциала предприятия, что позволило их систематизировать, исходя из особенностей их влияния на производственный потенциал предприятий. В процессе исследования были выделены четыре основные классификационные признаки факторов: по источнику образования; в отношении предприятия, по происхождению фактора, по объекту воздействия. Также автором предложено выделить группу специфических факторов. Обосновано методические подходы к определению показателей эффективности производственного потенциала предприятия, построенные на совокупности взаимосвязанных показателей. Экономическая эффективность производства и переработки сельскохозяйственного сырья отражает определенные результаты сложного и нередко противоречивого процесса, который зависит от многих факторов, поэтому для ее определения необходимо использовать систему показателей, способных одновременно характеризовать специфику и особенности агропромышленного производства.

Проанализировано и оценено состояние использования и развития производственного потенциала предприятий перерабатывающей промышленности отраслей АПК Винницкой области, исследованы факторы его формирования. Осуществлена оценка влияния отдельных факторов на результативность работы предприятий перерабатывающей промышленности АПК.

Эффективность деятельности предприятий перерабатывающей промышленности в значительной мере зависит от ценовых колебаний на сырьевые ресурсы, которые используются ими в процессе производства конечной продукции, поскольку в структуре себестоимости от 50% до 80% составляют затраты на покупку сельскохозяйственного сырья. Дальнейшее увеличение инвестиций может способствовать наращиванию мощностей отрасли, увеличению доли прибыльных предприятий и общего объема прибыли. Как и в общем по перерабатывающей промышленности АПК, при производстве основной продукции отрасли целесообразно искать пути для уменьшения себестоимости посредством заключения договоров на поставку сырья непосредственно от производителей.

Обоснованы направления повышения эффективности использования производственного потенциала предприятий системы АПК. Предложена организационно-инновационная модель эффективного использования производственных возможностей предприятия. Внедрение инновационной модели развития промышленности создаст условия для существенного повышения эффективности использования научно-технического потенциала государства, будет способствовать совершенствованию его организационно-функциональной структуры в соответствии с условиями рынка, активизации инновационной деятельности промышленных предприятий, а также позволит избежать угрозы экономической депрессии. Осуществлено прогнозирование и моделирование параметров развития производственно-хозяйственной деятельности перерабатывающих предприятий на основании теории нечеткой логики; разработана архитектура экспертно-моделирующей системы. Определено, что основными направлениями повышения эффективности использования производственного потенциала перерабатывающих предприятий АПК является определение взаимозависимости инвестиционного обеспечения предприятий перерабатывающих отраслей от параметров развития производственных мощностей предприятий, а также оптимальное распределение инвестиционных ресурсов между отраслями региона. Обоснованы стратегические направления реализации производственных возможностей перерабатывающих предприятий АПК в условиях конкурентной среды. Среди главных приоритетов развития перерабатывающей промышленности агропромышленного комплекса Винницкой области в условиях углубления кризисных тенденций обозначены повышение конкурентоспособности продукции, внедрение высоких технологий в производство продукции, увеличение доли инновационно активных предприятий, внедрение систем управления качеством на предприятиях области. В конечном результате это позволит значительно повысить использование производственных мощностей отрасли.

Ключевые слова: производственный потенциал, эффективность, факторы влияния, конкурентоспособность, перерабатывающая промышленность, себестоимость продукции, инновации, инвестиции.

ANNOTATION

Boykivska G. M. Effectiveness utilization of productive capacities of processing industry of agriculture. - Manuscript.

Dissertation submitted for the degree of candidate economic sciences, speciality 08.00.04 – Economics and Management of Enterprises (economic activities). – Vinnytsia National Agrarian University. - Vinnitsa, 2011.

In dissertational work, is generalized the theoretical principles of formation and utilization of productive capacities of enterprises. The factors of formation productive potential of the enterprise are defined and classified .The methodological approaches to the definition for efficiency indicators of the industrial potential of enterprise are grounded and are built on a combination of interrelated indicators.

Analyzed and evaluated are the condition of usage and development of the productive potential enterprises of processing industry of agro industrial complex of Vinnytsia region, the factors of its formation have been studied. Estimated is also the influence of a specific factors on the effectiveness of the work of the enterprises of processing agricultural industry.

Well-founded is the ways to improving the efficiency of productive potential of the agricultural enterprises. Forecasting and modeling of the parameters of the industrial and economic activities of processing enterprises is done on basis of the theory of fuzzy logic, developed is the architecture of the expert-modeling systems. Substantiated are the strategic directions of the production capabilities of the processing agricultural enterprises in the conditions of a competitive environment.

Keywords: industrial potential, efficiency, factors of influence, competitiveness, processing industry, the cost of production, innovation and investment.

Рис. 2. Структурна модель прогнозування обсягів інвестицій

EMBED Equation.3  

Y

g

r

p

a

Y

fr

fp

fa

x15

x14

x13

x12

x11

x10

x16

x9

x8

x7

x6

x5

x4

x3

x2

x1

fs

fg

Збутові підприємства

м

Сільськогосподарські виробники

Переробне підприємство

Науково-дослідні установи

Лізингові компанії

Комерційні банки, інвестори

Машинобудівні підприємства

Державні структури

Консалтингові, страхові компанії

Південно-західний регіональний центр інноваційного розвитку


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

72732. Изучение компонентов среды С++ Builder 6: TStringGrid (таблица строк), TMainMenu. Работа с массивами данных 264 KB
  Получение навыков работы с компонентами TStringGrid (таблица строк), TMainMenu (главное меню), программирования ввода матрицы смежности графа с помощью компоненты TStringGrid, разработки классов для решения задач на графах.
72733. История одного ордена (орден Отечественной войны) 75.5 KB
  Цель: Через знакомство с историей ордена Отечественной войны установить имена ветеранов Великой Отечественной войны проживающих в нашем поселке награжденных этим орденом. Актуальность: В 2011 году 22 июня весь наш народ вспоминал одну из самых трагичных страниц в истории России начало Великой Отечественной...
72734. История семьи в судьбе Отечества (вечер воспоминаний) 35 KB
  Цель: Затронуть патриотические чувства учащихся, сделать акцент на выборе доблестной и почетной профессии военного. Побуждать родителей делиться опытом о том, как в семье хранит память о старшем поколении, воспитываются моральные ценности, строятся отношения между поколениями, формируется отношение к окружающему миру.
72735. Бактерии полезные и вредные 42 KB
  Цель: выяснить какие бактерии полезные а какие вредные. Задачи исследования: выяснить где живут бактерии от чего зависит их жизнь какие бывают бактерии и микробы. Сидя перед телевизором часто слышу слова бактерии полезные бактерии вредные бактерии пробиотики пребиотики высказывания о различных йогуртах...
72736. Исследование влияния состава воздуха на здоровье населения города Омска 138.5 KB
  Город Омск – один из крупнейших городов азиатской части России с населением более 1,1 млн. человек. В процессе своей жизнедеятельности город, как и любой другой крупный населенный пункт, производит значительное количество веществ, загрязняющих окружающую среду: воздух, водные объекты и территорию.
72738. Английский язык – визитная карточка современного человека 152 KB
  Значение английского языка как языка межкультурной коммуникации и международного языка имеет в настоящее время неоспоримую значимость. Вся современная мировая общественность общается на английском языке, поскольку наибольшая часть коммуникаций самого различного характера...