66476

Оздоровчі можливості використання вправ художньої гімнастики в процесі фізичного виховання старшокласниць

Дипломная

Педагогика и дидактика

Основними причинами стійкої тенденції зниження здоров'я у підростаючого покоління є: інформатизація та інтенсифікація навчального процесу в системі шкільної освіти на тлі вираженого психоемоційного напруження, низької рухової активності; зниження якості життя, обумовлене економічними труднощами і соціальними проблемами...

Украинкский

2014-08-21

785 KB

11 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Харківський національний педагогічний університет

ім. Г. С. Сковороди

Кафедра музично-ритмічного виховання та єдиноборств

Рижкова Людмила Сергіївна,

студентка 5 курсу 51 групи

факультету фізичної культури

Оздоровчі можливості використання вправ художньої гімнастики в процесі фізичного виховання старшокласниць

Дипломна робота

зі спеціальності 8.010103 “ Педагогіка і методика середньої освіти.

Фізична культура”

Науковий керівник: кандидат

педагогічних наук, доцент

Кравчук Тетяна Миколаївна

Харків – 2013


Зміст

Вступ………………………………………………………………………………….

Розділ 1. Загальна характеристика художньої гімнастики в системі фізичного виховання та спорту…………………………………………………………………

  1.    Історія становлення та розвитку художньої гімнастики…………………
    1.    Аналіз сучасної художньої гімнастики…………………………………….
    2.    Художня гімнастика в системі фізичного виховання школярів………….

Висновки до першого розділу…………………………………………………….

Розділ 2.  Методика і організація дослідження…………………………………….

   2.1.  Організація і зміст педагогічного дослідження ………………………...

   2.2.  Методи дослідження ……………………………………………………..

Розділ 3. Особливості використання засобів художньої гімнастики  в процесі фізичного виховання  старшокласниць………………………………………..….

3.1.    Методика проведення уроків з художньої гімнастики  для старшокласниць….

3.2.     Особливості планування та обліку знань, умінь і навичок старшокласниць на уроках художньої гімнастики……………………………

Розділ 4. Аналіз результатів дослідження

4.1.    Аналіз ефективного використання засобів художньої гімнастики з метою оздоровлення старшокласниць.

 4.1.1.  Оздоровчий вплив засобів художньої гімнастики  на фізичний розвиток, виховання, оздоровлення та психо-емоціїний стан старшокласниць……….

Вступ.

Актуальність дослідження. Від стану здоров'я випускників середніх шкіл

залежить майбутнє країни, генофонд нації, науковий та економічний потенціал суспільства. Тільки 6-8% випускників загальноосвітніх шкіл визнані здоровими, кожен другий має морфо-функціональну патологію, 42% - хронічні захворювання (Рожков П.А, 2002; Комков А.Г., 2004; Сократов Н.В., 2005).

Основними причинами стійкої тенденції зниження здоров'я у підростаючого покоління є: інформатизація та інтенсифікація навчального процесу в системі шкільної освіти на тлі вираженого психоемоційного напруження, низької рухової активності; зниження якості життя, обумовлене економічними труднощами і соціальними проблемами; ослаблення державної політики в галузі профілактичної медицини; згортання наукових досліджень з даної проблеми (Сонькин В.Д., Зайцева В.В., 1998; Лубишева Л.І., 2002; Жолдак В.І., 2003; Безруких М.М., 2004 і ін).

Для нас стала актуальною проблема пошуку ефективних шляхів зміцнення здоров'я дітей, вчасності дітей старшого шкільного віку, корекції недоліків фізичного розвитку, профілактики захворювань і збільшення рухової активності «як потужного чинника інтелектуального та емоційного розвитку людини».

Крім традиційної форми фізкультурно-оздоровчої роботи, як ранкова гімнастика, фізкультурні заняття в залі і на спортивному майданчику, спільні з батьками дозвілля, розваги, дні здоров'я, спортивні свята і так далі, широко використовуються варіативні форми зміцнення здоров'я та профілактики захворювань.

Найчастіше оздоровча значимість всіх форм, методів, прийомів роботи з дітьми визначається включенням у всі проведені заходи елементів інноваційних методик.

Ми використовуємо у своїй роботі:

  1.  масаж і самомасаж;
  2.  дихальна гімнастика по О.Н. Стрельникової;
  3.  заняття  з оздоровчої  гімнастики;
  4.  фітнес (заняття на тренажерах);
  5.  художня гімнастика з предметами і без;
  6.  рухливі і спортивні ігри;
  7.  стретчинг.


Особливо тривожна тенденція складається зі здоров'ям у старшокласниць. В даний час лише кожна четверта дівчина вважається умовно здоровою. У школярок виявляються ураженими системи, що визначають репродуктивні можливості і якість їх реалізації у жінок. Серед захворювань потенційних матерів відзначені: гінекологічні хвороби (15%), дисгармонійний фізичний розвиток (25%), хронічні захворювання соматичної природи (35%) (Баранов AA, Сухарева Л.М., 1998; Йорданська Ф.А, 1998; Куїнджі HH , 2000).  

Вході проведеного аналізу, вивчаючи твердження різних літературних джерел, найбільша  фізична дисгармонія спостерігається саме у дівчат старшого шкільного віку. За сучасних умов у більшості старшокласниць відсутня культура рухів, пластичність, жіночність,  наявні порушення постави і інші вади опорно-рухового апарату.   

Вивчивши моніторинг розвитку дітей, а також виходячи з особистого багаторічного спортивного досвіду, всі ці недоліки, на нашу думку, можна виправити шляхом впровадження в шкільну програму елемент  художньої гімнастики, застосовувати їх  в організації рухової активності дівчат старшого шкільного віку з метою зміцнення м'язового тонусу і профілактики захворювань опорно-рухового апарату.

Однією з позитивних сторін художньої гімнастики є забезпечення гармонійного розвитку організму дівчат завдяки різноманіттю її засобів. Вправи художньої гімнастики формують правильну поставу, розвивають силу, витривалість, збільшують рухливість у суглобах, покращують координацію рухів,  удосконалюють відчуття рівноваги і пригучості. (8,9)

Художня гімнастика вчить дотримувати правила естетичного поводження, формує поняття про красу тіла, виховує смак, музикальність.

Художня гімнастика підрозділяється на основну, прикладну і художню гімнастику зі спортивної спрямованістю.

Основна художня гімнастика застосовується з метою всебічного, гармонійного фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і вдосконалення рухових функцій, постави займаються. Її засоби (танці, ігри під музику, вправи без предмета і з предметами) використовуються в дитячих садах, загальноосвітніх школах, середніх та вищих навчальних закладах. Підвидом основний художньої гімнастики є жіноча гімнастика. Вона застосовується для зміцнення здоров'я, профілактики захворювань, відновлення та збереження рухової функції, працездатності, активного відпочинку. Жіноча гімнастика культивується в середніх і вищих навчальних закладах, ДЗГ та відомствах, виробничих колективах і т. п. (98)

Прикладна художня гімнастика застосовується при підготовці спортсменів в інших видах спорту (у спортивній гімнастиці, акробатиці, фігурному катанні, синхронному плаванні), а також при підготовці артистів балету і цирку. Її засоби - елементи танців, вправи на розслаблення, хвилі, помахи, стрибки, повороти і ін.
Великою популярністю в нашій країні і за кордоном користується художня гімнастика зі спортивною спрямованістю.

Питання про використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання дітей розглядала і  досліджувала  О.В. Шевченко. Про вплив і можливості художньої гімнастики у формуванні правильної постави та покращення фізичної підготовленості дітей можна дізнатися з робіт Л.О. Новикова та С.Г. Лемешева.  Про використання художньої гімнастики як засобу фізичного виховання студенток писала у своїй роботі Л.І. Лубишева  Проте питання з введення художньої гімнастики до навчальної  програми з фізичної культури старшокласниць, з метою  використання іі засобів у оздоровчій спрямованості дітей, не висвітлені достатньо ще в жодній роботі, саме це стало приводом для визначення актуальності дослідження.

Об’єкт дослідження – процес фізичного виховання старшокласниць.

Предмет дослідження – художня гімнастика як засіб фізичного виховання спрямований на зміцнення та оздоровлення дітей старшого шкільного віку.

Предмет дослідження. Фізичне виховання старшокласниць засобами художньої гімнастики, їх оздоровча спрямованість.

Мета дослідження  – розробити і обґрунтувати методику фізичного виховання старшокласниць засобами художньої гімнастики, експериментально перевірити оздоровчі можливості їх використання, встановити їх ефективність.

Мета дослідження – полягає в розробці методики занять з фізичного виховання старшокласниць з використання засобів художньої гімнастики для покращення стану здоров’я і оздоровлення  наступних репродуктивних функцій дівчат старшого шкільного віку.

Завдання дослідження:

1. На основі аналізу науково-методичної літератури вивчити теоретичні  дані та результати узагальнення практичного досвіду з питань використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання дітей старшого шкільного віку.

2. Розкрити зміст та методи проведення уроків фізичної культури для старшокласниць з використанням елементів художньої гімнастики.

3. Визначити засоби художньої гімнастики, які найбільш ефективні в застосуванні навчальної програми з ціллю оздоровчої спрямованості старшокласниць.

4. Дослідити вплив запропонованої методики на показники фізичної підготовленості учениць старших класів.

Гіпотезою дослідження стало припущення, що фізичне виховання старшокласниць стане більш ефективним і сприятиме збереженню і укріпленню здоров’я, якщо розробити і реалізувати в процесі фізичного виховання оздоровчо-виховну систему виховання, яка  включатиме в свою програму засоби художньої гімнастики.

Передбачалося, що застосування засобів художньої гімнастики впроваджених в шкільну програму фізичного виховання в школі сприятиме зростанню інтересу до занять з фізичної культури, покращить фізичний розвиток і психо-емоційний стан старшокласниць, що позитивно вплине на їх оздоровлення.

Теоретична значимість дослідження полягає у доповненні теорії і методики фізичного виховання положенням про доцільне застосуванні засобів художньої гімнастики з метою оздоровчої спрямованості старшокласниць. (Ю.Д. Железняк, П.К. Петров, А.В. Лотоненко, В.І. Ильинич)

У практичну значимість дослідження входить розроблена технологія застосування засобів художньої гімнастики в уроці з фізичного виховання старшокласниць, з метою їх оздоровлення. Керуючись такою методикою можна розвивати у школярок інтерес до занять фізичною культурою, покращити показники їх здоров’я і психічного стану. Результати дослідження можуть бути використані для вдосконалення учбово-виховного процесу зі школярками, бо використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання вирішать проблеми з питань  порушення дисгармонійного розвитку старшокласниць. (Л.П. Матвєєв, Ю.В. Менхин, В.Н. Платонов, Ж.К. Холодов)

Методи дослідження. Для вирішення поставлених завдань були застосовані такі методи дослідження:

аналіз педагогічної та науково-методичної літератури;

бесіди з фахівцями, анкетування;

педагогічні спостереження;

педагогічне тестування;

методи математичної статистики.

Наукова новизна

  •  з оздоровчою метою розроблена і обґрунтована методика застосування засобів художньої гімнастики, яка забезпечить гармонійний розвиток організму дівчат,
  •  встановлено, що використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання школярок старшого шкільного віку сприяють значному підвищенню фізичного розвитку, фізичної підготовки, як в цілому так і окремих її показників, покращують функціональний стан,
  •  заняття художньою сприяють доброму настрою, поліпшують самопочуття та активність учениць старших класів.
  •  складені практичні рекомендації, щодо оздоровлення старшокласниць засобами художньої гімнастики.

Структура роботи. Робота викладена на … сторінці і складається зі змісту, вступу, чотирьох розділів, висновків та списку використаної літератури. Перелік використаної літератури налічує … найменування.

Розділ 1. Загальна характеристика художньої гімнастики в системі фізичного виховання та спорту

1.1 Історія становлення та розвитку художньої гімнастики

Художня гімнастика як вид спорту для жінок формувалася протягом багатьох років. Значний внесок у наукове обґрунтування фізичного виховання дівчат вніс французький фізіолог і педагог Жорж Демени (1850 - 1917 рр..). Він довів доцільність застосування динамічних вправ, вправ на розтягування і розслаблення м'язів, танцювальних кроків, вправ з предметами (булавами, палицями, вінками та ін), що сприяють придбанню гнучкості, спритності, хорошої постави, вмінню рухатися плавно і граціозно.(84)

Велика заслуга в розробці теорії виразного рухової навички належить іншому французькому педагогу - Франсуа Дель-Сарт (1811-1871 рр..). Вивчаючи драматичне мистецтво, він прийшов до висновку, що кожне переживання людини супроводжується певними рухами тіла, а отже, шляхом відтворення рухів можна створити у глядача враження переживань. Створена Дсльсартом «Граматика художнього жесту» стала застосовуватися у фізичному вихованні, особливо при підготовці масових гімнастичних виступів, виконуваних з музичним супроводом. Ідеї ​​та принципи, розроблені Дельсарта, знайшли своє втілення в мистецтві знаменитої танцівниці Айседори Дункан (1878 1927 рр..). Її танці, імпровізації, побудовані на рухах вільної пластики, багато в чому нагадують сучасну художню гімнастику.(84)

Поряд з гімнастикою виразних рухів у кінці ХІХ - на початку XX ст. широке поширення одержує ритмічна гімнастика, одним з творців якої був професор Женевської консерваторії Жак Далькроз (1865-1914 рр..). Він розробив три групи вправ: ритмічні рухи, вправи для тренування слуху та імпровізовані дії, які виховували у займаються музикальність і слух. Спочатку ритмічна гімнастика була засобом виховання музикантів і артистів, пізніше стала застосовуватися в галузі фізичного виховання.(34, 84)

Системи Ж. Демени, Ф. Дельсарта, Ж. Далькроза і їх продовжувачів справили значний вплив на виникнення і розвиток ритмопластичних шкіл «жіночої гімнастики» в дореволюційній Росії.
З перших днів існування Радянської держави на підприємствах, заводах, фабриках, у навчальних закладах почали створюватися групи жіночої гімнастики. Їх метою було зміцнення здоров'я, підвищення працездатності, розвиток фізичних якостей жінок. (
35)

Однак рівень занять в цих групах був невисокий. В той час особливо гостро відчувався недолік у підготовці кваліфікованих кадрів для роботи з жіночими колективами.
У 1923 р. за розпорядженням наркома освіти А. В. Луначарського була створена «Студія пластичного руху», керована 3. Д. Вербової. Програма навчання в студії включала ритмічну гімнастику і сольфеджіо по Ж. Далькроза, пластику, гімнастику, акробатику, елементи хореографії, композицію вільних вправ, анатомію, біомеханіку, політграмоту. Студія готувала викладачів фізичного виховання для середніх шкіл і технікумів.
(34)

Для підготовки фахівців високої кваліфікації в Інституті фізичної культури в Москві в 1934 р. була створена кафедра художнього руху та акробатики, керована М. Т. Окуневим. У цьому ж році в Ленінграді при Інституті фізичної культури ім. Лесгафта створюється перша всесоюзна школа художнього руху.

У 1945 р. Всесоюзним комітетом у справах фізичної культури і спорту при Раді Міністрів СРСР проводилася конференція, яка прийняла рішення про розвиток гімнастики для жінок зі спортивної спрямованістю, що отримала назву «художня гімнастика». 22 жовтня 1946 був опублікований наказ Всесоюзного комітету «Про розвиток художньої гімнастики для жінок», який з'явився офіційним визнанням нового виду спорту.(35)

У розвитку художньої гімнастики можна виділити два періоди.

Перший період (1947-1963 рр..) Характеризується формуванням художньої гімнастики як засобу фізичного виховання жінок, створенням радянської школи художньої гімнастики.

Перші змагання проводилися у вигляді оглядів-конкурсів (I - у Таллінні в 1947 р., II-у Тбілісі в 1948 р.), а в 1949 р. відбулося перше особисто-командна першість країни. Спортивна класифікація, опублікована в 1950 р., відіграла велику роль у подальшому розвитку художньої гімнастики. Єдина програма та нормативні вимоги для гімнасток різних розрядів конкретизували зміст і організацію навчальної роботи на місцях. Програма для майстрів спорту, введена в 1954 р., сприяла розвитку художньої гімнастики і зростанню спортивно-технічних досягнень. Лисицкая

З 1963 р. починається другий період розвитку художньої гімнастики в СРСР. У цьому ж році створюється технічна комісія з художньої гімнастики при жіночому технічному комітеті Міжнародної федерації гімнастики. З цього періоду радянські гімнастки регулярно беруть участь у міжнародних змаганнях, включаючи чемпіонати світу (з 1963 р.) і Європи (з 1978 р.). Художня гімнастика завойовує все більшу популярність у всьому світі, про що свідчать наведені в табл. 1 дані про участь різних країн у чемпіонатах світу. Закономірним підсумком цього є включення художньої гімнастики в програму Олімпійських ігор.(84)

  1.   Аналіз сучасного стану художньої гімнастики

         Багатство, різноманітність і доступність вправ художньої гімнастики, ефективний вплив їх на організм, видовищність привертають до занять різний контингент займаючихся. Засоби художньої гімнастики відповідають анатомо-фізіологічним і психологічним особливостям жіночого організму. Вони доступні при будь-якому віці і конституції тіла. І тому на ряду зі спортивною гімнастикою та акробатикою художня гімнастика зі спортивною спрямованістю користується високою популярністю серед молоді. 

Художня гімнастика увібрала в себе цілий ряд різноманітних гімнастичних вправ. До перших відносяться спеціальні вправи: спеціальні види ходьби, бігу, стрибків, поворотів, вправ на рівновагу, елементи народних танців, танцювальні комбінації, вправи з предметами, музичні ігри. До інших – стройові і порядкові вправи, загально-розвиваючі, прикладні та акробатичні вправи.

Спеціальні вправи художньої гімнастики позитивно впливають на розвиток загальної витривалості, досягнення високої координації, яка проявляється у різних сполученнях рухів, на уміння тонко розрізняти і застосовувати музичні темпи і ритми, на виховання уміння виконувати рухи з різним ступенем напруження. Загально-розвиваючі вправи виконуються з метою оздоровлення, виховання фізичних якостей, поліпшення функціонального стану організму. Завдяки своїй доступності ці вправи складають основний зміст занять груп здоров'я, широко використовуються на уроках з фізичного виховання, як засіб розминки і розвитку певних фізичних якостей. (84)

          За Т. С. Лисицькою  художня гімнастика підрозділяється на основну, прикладну і художню гімнастику зі спортивної спрямованістю. Основна художня гімнастика застосовується з метою всебічного, гармонійного фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і вдосконалення рухових функцій, постави займаються.

Підвидом основної художньої гімнастики є жіноча гімнастика. Вона застосовується для зміцнення здоров'я, профілактики захворювань, відновлення та збереження рухової функції, працездатності, активного відпочинку. Жіноча гімнастика культивується в середніх і вищих навчальних закладах, ДЗГ та відомствах, виробничих колективах тощо .

Прикладна художня гімнастика застосовується при підготовці спортсменів в інших видах спорту (у спортивній гімнастиці, акробатиці, фігурному катанні, синхронному плаванні), а також при підготовці артистів балету та цирку. Її засоби - елементи танців, вправи на розслаблення, хвилі, змахи, стрибки, повороти та ін

Великою популярністю в нашій країні і за кордоном користується художня гіммнастика зі спортивною спрямованістю.

 Основними її засобами є:

- Вправи без предмета (рівноваги, хвилі, змахи, стрибки і т. п.);

- Вправи з предметами (обручем, м'ячем, булавами, скакалкою, стрічкою);

- Елементи класичного танцю;

- Елементи народних танців;

- Елементи історико-бігових та сучасних танців;

- Акробатичні вправи;

- Ритміка (вправи на узгодженість рухів з музикою);

- Елементи пантоміми;

- Елементи основної гімнастики (загально-розвиваючі, стройові, прикладні вправи);

- Вправи з інших видів спорту.

Вправи класифікаційної програми являють собою вільне пересування по майданчику, що включає в себе елементи танцю, пластики, міміки, пантоміміки, ритмічно узгоджених з музикою рухів без предмета і з предметами, а також деякі елементи спрощеної стилізованої акробатики (і полуакробатікі) у формах, що допускаються правилами змагань . Таким чином, предметом вивчення в художній гімнастиці є мистецтво виразного руху.

Вправи художньої гімнастики характеризуються в основному довільним управлінням рухом. Дії гімнастки, вільно пересувається по майданчику, лише в мінімальному ступені обмежуються якими зовнішніми, штучно встановленими умовами, на відміну, наприклад, від дій представниць спортивної гімнастики. Тому одне з основних завдань технічної підготовки в художній гімнастиці пов'язана з мистецтвом володіння своїм тілом у природних умовах. (30)

Остання обставина значною мірою визначає і структуру фізичних якостей, як необхідних для заняття художньою гімнастикою, так і розвиваються нею. Очевидно, що в художній гімнастиці не може бути яскраво вираженою проблеми розвитку і вдосконалення таких рухових якостей, як, наприклад, статична сила або швидкісна сила м'язів плечового пояса, силова витривалість і т. д.

З якостей, які грають велику роль в художній гімнастиці, виділяється гнучкість у всіх її проявах (пасивна, активна, гранично розвинена гнучкість у тазостегнових суглобах). Крім того, специфіка даного виду спорту вимагає розвитку та вдосконалення тонкої координації рухів, почуття ритму, музичності, артистичності.

Вправи художньої гімнастики пред'являють значні вимоги до серцево-судинної і дихальної систем організму займаються. Про це свідчать підвищення частоти серцевих скорочень при виконанні вправ класифікаційної програми, значні розміри кисневого боргу та кисневого запиту. Тренувальні заняття проходять з високою інтенсивністю (протягом тренування частота пульсу в середньому становить 148 уд / хв). У зв'язку з цим висококваліфіковані гімнастки характеризуються високим функціональним рівнем систем вегетативного обслуговування.(6, 14,16)

Складність структури рухових дій гімнасток зумовлює необхідність запам'ятовувати великий обсяг відносно незалежних між собою рухів. Це висуває вимоги до пам'яті гімнасток, а також до таких якостей, як старанність, ясність і повнота зорових уявлень, точність відтворення руху.

Якість виконання вправ (виразність, артистичність і т. п.) диктує необхідність формування здатності до самоконтролю і корекції м'язових зусиль, стійкості уваги, вміння концентрувати і розподіляти увагу, швидкості реагування, швидкості мислення, кмітливості, самокритичності, наполегливості. (8, 84)

Перераховані вище особливості художньої гімнастики можуть характеризувати  учбово-тренувальномий процес.

Класифікуючи вправи художньої гімнастики їх умовно можна поділити на класи елементів. Одні з них складають прості вправи, другі – складні.

Прості вправи є найбільш елементарними, найчастіше вони грають в комбінації роль сполучних рухів. Це насамперед різновиди ходьби і бігу (частіше стилізовані), переміщення простими стрибками і т. п. До класу складних вправ умовно віднесені елементи, розучування яких пов'язане з утворенням більш-менш складного рухової навички. Це вправи типу хвиль, рівноваг, поворотів, стрибків, елементи полуакробатіческого і акробатичного характеру.

Ходьба на носках, на пятках, в напівприсіді, гострим кроком, перекатом з пятки на носок,  пружинним кроком, високим кроком, ходьба випадами, м'яким кроком і ін.

Стилізовані форми біга використовуються в тій же якості, але, крім того, часто застосовуються в зв'язках як рух, підготовлюючий стрибки, швидкі повороти, перекати. Типові види бігу, застосовуваного в художній гімнастиці: гострий, високий, випадами, широкий, невеликий (на носках).

Партерні положення - елементарні положення, використовувані в якості  виразного елемента вправи. Ними можуть бути найрізноманітніші пози типу сідів, упорів, положень лежачи на спині, на животі, на боці. У всіх випадках ці положення певним чином стилизуются за рахунок виразних дій руками, головою, ногами, за рахунок необхідної трансформації самої пози і відповідно до «заданих» чином, характером даного фрагмента вправи і т. п. Як правило, партерні положення включаються до складу ритмічно-організованою, пластично-вибудуваної зв'язки. Тому статичні партерні положення рідкісні, частіше це сполучні положення. Виконання партерних положень повинно відповідати вимогам, що пред'являються до сполучених рухів. Зокрема, партерні положення необхідно розглядати як кінцеві і, що більш важливо, як вихідні положення для наступних рухів.(16, 28,34, 84)

Рухи з розслабленням - також найпростіші руху, які є виразним засобом. Подібно до того як партерні положення контрастують з динамічними стрибками і бігом, так і руху з розслабленням протиставляються різким, швидким, напруженим елементам. Рухи з розслабленням використовуються як в діях руками, тулубом, так і в «великих» елементах руху (в нахилах, у фінальних фазах рівноваг і ін.). Рух з розслабленням може широко поєднуватися з іншими типами вправ.

Елементи рухів з розслабленням характерні, крім того, для більшості вправ з інших класифікаційних груп. Це пов'язано з необхідністю виконувати рухи вільно, природно. Надмірна напруженість ознака не тільки недостатньої «технічності» руху, але і його недосконалості з виразною точки зору.

Скутість гімнастки є насамперед ознакою несформованості навику і погану координацію рухів. З фізіологічної точки зору конкретними причинами цього можуть бути «тонічна напруженість», недостатня швидкість розслаблення м'язів гімнастки, «координаційна напруженість». Відрізняються також приватна і загальна напруженість. Перша зустрічається при виконанні якої-небудь певногї вправи або виду вправ. Друга виступає в якості загальної ознаки рівня підготовленості гімнастки.(55,76)

Хвилі і змахи - характерні елементи виразної пластики, широко використовуються як у вправах без предмета, так і з предметами. Стилістично закінчене виконання хвиль і змахів вимагає відмінної координованості дій гімнастки. Це особливо відноситься до цілісних хвиль, де у виконанні руху послідовно приймають участь всі ланки тіла, починаючи від великих ланок і закінчуючи пальцями рук. У вправах типу хвиль і змахів особливо яскраво виражається взаємопов'язаність окремих елементів гімнастичного руху, їх злитість, а також здатність гімнастки чергувати напруження і розслаблення м'язового апарату.

Різновиди вправ залежать від того, які ланки тіла беруть участь і їх виконанні, і який основний напрямок руху ланок при хвилі або змаху.

 Труднощі вправ даного типу залежать від координації рухів у конкретній вправі і від рухового складу вправи, його складності.

 До найбільш характерних змахів належать такі види змахів як: 

Цілісні змахи - найбільш складні різновиди рухів цього типу. У їх виконанні беруть участь всі ланки тіла. Як правило цілісний змах-рух, що базується на розгинанні в колінах, тазостегнових і міжхребцевих зчленуваннях.

Змахи тулубом представляють собою як би «фрагмент» цілісного змаху.

Змахи руками - важливий елемент виразної пластики, широко використовуваний у художній гімнастиці. У поєднанні з хвилями і різноманітними «м'якими» рухами руками вони складають «мову» рухів руками, що доповнюється виразними діями кисті.

Змахи ногами - рухи, аналогічні змахам руками, хоча виразні можливості і різноманітність змахів ногами порівняно зі змахами руками обмежені. При виконанні змахів ногами добре проявляються рухові якості гімнастки: здатність здійснювати потужні, швидкі рухи, рухливість в тазостегнових суглобах, вміння домагатися вільного, розслабленого руху. Основні типи змахів ногами виділяються залежно від напрямку і характеру руху махової ноги. Це змахи вперед, убік, назад, а також кругові помахи.

Складні змахи поєднують в собі всі або більшість видів змахів, описаних вище. Характерний приклад - цілісний змах вперед (в бік), що поєднується з однойменним змахом ногою.(8,55, 84)

Загальн характеристика хвиль та змахів

Всі складності гнучкості і хвиль повинні мати наступні базові характеристики:

- виконуватися з опорою на одну чи дві стопи, або на іншу частину тіла;

- мати чітко виражену зафіксовану форму (з помітною зупинкою в позиції);

- мати амплітуду;

Складність, яка виконується з недостатньою амплітудою, або нечітко зафіксована, не зараховується. За відсутністю любої з вище зазначених умов буде також даватися зниження за виконання.

Пряме чи напівзігнуте положення опорної ноги не змінює цінності складності.

Всі складності гнучкості, які передбачають опору на стопу, але виконуються на полупальцях, не змінюють ні свій рівень, ні приналежність до групи тіла (складність нахилу завжди залишається складністю "гнучкості", незалежно від техніки виконання). (76)

Стрибки - один з найбільш яскравих елементів у художній гімнастиці і одночасно один з найскладніших видів рухів, що вимагає від гімнастки відмінної фізичної і технічної підготовленості. Здійснюючи стрибок, гімнастка повинна за мінімальний час (порядку 0,5 с) створити запам'ятовуючий образ.

Принципово можлива кількість різноманітних стрибків у художній гімнастиці практично необмежено. Це пояснюється тим, що факторів, що визначають форму стрибка, досить багато, а можливість різних комбінацій цих факторів, які об'єднуються в одному стрибку, призводить до утворення практично нескінченного числа різноманітних рухів. З цієї причини цілком сувора і повна класифікація стрибків, по суті, неможлива. Однак для методичних і практичних цілей виявляється задовільною та спрощена класифікація, яка дозволяє до певної міри систематизувати уявлення про стрибки.

Підскоки - найпростіший вид стрибків. У типових випадках підскок виповнюється без розбігу, без виражених махових рухів руками і без акцентованих змахів вільної ногою (якщо відштовхування проводиться однією ногою). Для стрибків такого виду характерна мала амплітуда вільних рухів ланками тіла і мінімальна висота польоту. У складніших подскоках можуть у слабко формі імітуватися рухи, властиві важким і складним стрибків, наприклад зміна положення ніг, повороти. Однак ці ознаки в таких подскоках не міняють загальної труднощі стрибка.

Високі стрибки з двох ніг можуть бути досить складними. Виконуються вони з місця або з розбігу, наскоком на дві. У стрибках такого роду використовуються махи тільки руками. Високий політ може використовуватися в таких стрибках для прийняття ефектних поз, чітко фіксованих у польоті. У випадку введення в такий стрибок інших складних дій (наприклад, повороту) він може бути віднесений і до іншої класифікаційної групи, так як основна трудність руху буде визначатися вже іншими діями.

Високі махові стрибки відрізняються від елементів попередньої групи використанням в них акцентованого помаху не тільки руками (що, однак, не обов'язково), а й вільною ногою. Таким чином, другий визначальна ознака таких стрибків - відштовхування однією ногою. У стрибках, що відносяться до цієї групи рухів, найбільш типовими діями в польоті є дії, пов'язані з фіксацією або, у всякому разі, з «демонстрацією» пози польоту.

Стрибки кроком, широкі стрибки і їм подібні включають в себе характерне поєднання визначальних ознак. Це виконання стрибка з ходу, відштовхуючись однією ногою, з яскраво вираженим просуванням у напрямку відштовхування і приземленням на одну ногу. Для таких стрибків типова також фіксація пози польоту. Інші ознаки можуть бути виражені не так виразно.

Стрибки зі складними поворотами можуть виконуватися як поштовхом двома, так і однією ногою. Таким чином, мах вільною ногою тут не обов'язковий, проте махові дії руками завжди яскраво виражені, якщо це відноситься до стрибків з поворотом не менше ніж на 360 °. Виконання складного повороту в даному стрибку стає основною рухової завданням, визначальною як зовнішній ефект, так і реальну трудність елемента. Це і послужило причиною виділення таких стрибків в окрему групу.

Перекидні стрибки - характерна форма стрибків, що представляють собою, по суті, різновид складних стрибків. Визначальним тут є поєднання таких ознак: відштовхування однією ногою при вираженому маху іншою ногою і руками, що поєднується з більш-менш складним поворотом у польоті, часто зі зміною положення ніг і приземленням на одну.

Складні стрибки об'єднують в собі не менше двох-трьох ознак, які  для всіх попередніх типів стрибків (крім перекидних) є визначальними. В одному стрибку можуть поєднуватися такі ознаки, як змах ногою, значне зміщення тіла в польоті. Зміна пози в безопорному положенні і поворот та ін. Аналізуючи їх техніку і методику навчання таким рухам, важливо враховувати всі структурні елементи, від яких залежать тут складність, трудність, особливості координації, виразність руху, а також можливі труднощі, що виникають у процесі оволодіння подібними вправами.(14, 28, 84)

Загальна характеристика стрибків

Всі складності стрибків повинні мати наступні базові характеристики:

- гарну висоту (відрив) стрибка;

- чітко зафіксовану форму під час польоту;

- гарну амплітуду самої форми стрибка;

Якщо стрибок виконується без повної висоти, чітко вираженої зафіксованої форми, чи без достатньої амплітуди, він не вважається складним і складність не зараховується. Крім того, це карається низькою оцінкою за виконання. (76)

Рівноваги - це різновиди стійок на ногах, які виконуються в умовах, що вимагають розвиненого навику збереження стійкості. Під це визначення підпадають насамперед положення, які характеризуються ускладненими умовами балансування. До них відносяться в основному стійки на одній нозі, так як умови збереження рівноваги в стійках на обох ногах наближені до природнихі не представляють суттєвих ускладнень.

Складність і труднощі рівноваг, що використовуються в художній гімнастиці, дуже різні, бо до числа даних вправ можуть бути віднесені як найпростіші (наприклад, стійка на одній, інша наперед), так і вельми складні положення, що вимагають володіння ряду навиків і якостей. Зокрема, гранично розвиненою активної гнучкості, спеціальної сили, відмінно розвиненого почуття балансу в умовах мінливого ​​орієнтування в просторі. Такі, наприклад, різні вертикальні рівноваги. З цієї причини володіння рівноважними положеннями грає в художній гімнастиці універсальну роль, воно необхідне і як база для оволодіння складними рівновагами в статиці і динаміці, що грають у комбінації самостійну роль, і як важлива умова технічно точного виконання багатьох рухів, формально не відносяться до рывноваг (наприклад , різних кроків, поворотів та ін.)

Рівноваги на обох ногах найбільш прості у виконанні. Як правило, це положення в стійці на полупальцах, які можуть бути фіксованими (статичними) або проходять (динамічними). Вельми характерні різноманітні прохідні положення в стійці на полупальцах, які дуже широко використовуються в художній гімнастиці.

Рівноваги на одній нозі більш складні у виконанні, вимагають спеціального тренування і найбільш цікаві як самостійний вид вправ художньої гімнастики.

Передні рівноваги - найбільш традиційний вид рівноваг, характерний представник яких - «ластівка». Зі структурної точки зору для передніх рівноваг визначальним є нахил тулуба вперед, більш-менш виражений в різних варіантах цієї вправи.

Задні рівноваги - структурні антиподи рівноваг попереднього типу. Для них характерний нахил тулуба назад з одночасним підйомом вільної ноги вперед до горизонтального або більш високого положення. Труднощі задніх рівноваг, як правило, набагато вище в порівнянні з усіма іншими видами рівноваг.

Бічні рівноваги положення, проміжні за структурою між передніми і задніми рівновагами. Для них визначальним є розташування врівноважених ланок у фронтальній площині.

Форма положення тіла при передніх, задніх і бічних рівновагах може бути нескінченно різноманітною. Зокрема, розташування тулуба і вільної ноги гімнастки може бути різним по відношенню до горизонту. З цієї причини можуть бути умовно виділені горизонтальні і вертикальні рівноваги.

Для перших характерно переважно горизонтальне розташування тулуба і вільної ноги гімнастки. Его профілююча форма рівноваг. Другий різновид - вертикальні рівноваги-характерні значною різноманітністю варіантів.

Найбільш прості вертикальні рівноваги в положеннях з високо розташованим тулубом гімнастки, наприклад, рівновага в аттитюд. Технічно найбільш складні вертикальні рівноваги з максимально піднятою ногою. Ці елементи можуть виконуватися з різним ступенем нахилу тулуба.

Всі названі структурно-технічні варіанти рівноваг можуть бути статичними, фіксованими, або динамічними. Труднощі їх виконання залежить від координації дій в положенні рівноваги, від рівня вимог, що пред'являються до рухових якостей гімнастки (наприклад, гнучкості), а також від способу опори. Останнє відображено в класифікації, де показана можливість виконання стійки або на всій стопі, або на полупальцах. Прості повороти не потребують володіння якою-небудь спеціальною технікою руху. Характерні для них навики елементарні, що зводяться до заданої переміни положення тіла. Сюди відносять прості повороти з приставлянням ноги, переступанням, повороти зі хресного положення ніг та ін. (14, 55, 84)

Загальна характеристика  рівноваг

Всі складності рівноваг повинні мати наступні базові характеристики:

- виконуватися на полупальцях чи на коліні;

- чітко і продовжено утримуватися;

- мати чітко виражену зафіксовану форму (без додаткових рухів вільної чи опорної ноги під час виконання);

- мати амплітуду (34).

Складність, яка виконується на всій стопі або чітко не утримується, не зараховується як складність рівноваги. За відсутністю будь-якої вище зазначеної умови дається також ставка за виконання (76)

Пряме чи напівзігнуте положення опорної ноги не змінює цінність складності.

Під поворотами в художній гімнастиці розуміють переважно, обертальні рухи навколо вертикальної осі тіла гімнастки, які виконуються в стійці на одній чи обох ногах. Існує невелика кількість поворотів, які виконуються в інших, у тому числі змішаних положеннях.

Складність та важкість поворотів навколо вертикальної осі різна. Серед рухів цього типу зустрічаються як елементарні вправи так і дуже важкі.

З технічної точки зору, головне завдання при виконанні поворотів – це збереження стійкості у русі. В цьому відношенні дані рухи східні за своїми біомеханічними характеристиками з рівновагами. Однак, на відміну від останніх, повороти мають цілий ряд особливостей, які примушують розглядати їх як самостійні вправи

Повороти змахом доволі характерні за структурою. Вони виконуються "плоским" змахом ноги (вперед, назад чи в сторону) і, як правило, обмежуються поворотом не більше ніж на 180º.

Повороти з круговим змахом відносяться до найбільш складних і важких рухів цього типу. Для них характерна можливість інерційного виконання повороту на 360º, 720º і більше. Такі повороти можуть виконуватися з опорою на одну чи дві ноги. В першому випадку характерне використання змаху не тільки руками, але й вільною ногою. Виділяють малі повороти, які виконуються зігнутою ногою, та великі – які виконуються в положеннях типу рівноваг. Повороти, які виконуються на двох ногах, можуть бути дуже важкими, особливо при повороті у стрибку (6, 15, 84)

Загальні характеристика поворотів

Вся складність повороту повинна вміщувати в собі наступні базові характеристики:

- виконуватися на полупальцях;

- мати чітко виражену зафіксовану форму до кінця обертання;

- мати амплітудну форму.

Це зараховується як складні повороти, які виконуються на стопі під час усього обертання чи його частини, або з недостатньо зафіксованою формою. Відсутність любої з вказаних умов наказується зниженням за виконання.

Рівень складності залежить від амплітуди, форми чи рівня обертання. Пряме чи напівзігнуте положення опорної ноги не змінює цінності складності.

Неповне обертання означає, що гімнастка припиняє обертання чи опускається п’яткою на підлогу, не досягнувши передбачених складністю градусів.

Незафіксована форма означає, що прийнята форма не зберігається незмінною і трохи міняється – це помилка виконання. Вільна нога повинна підійматися на початку обертання і опускатися в кінці обертання точно в тій площині і у тому ж напрямку. Якщо форма зовсім не зберігається – це помилка композиції і складність повністю витрачає свою цінність. (34)

Вивчення та удосконалення вищеназваних вправи має специфічні особливості та завдання на кожному з етапів спортивної підготовки. До завдань етапу початкової підготовки відносяться:

а) оволодіння рівновагами в загальних положеннях, рівновагами на пальцях (на двох та одній нозі);

б) оволодіння технікою відштовхування повним відштовхуванням повним розширенням голіностопного суглоба, відтягнутими носками  і правильною роботою рук; оволодіння розбігом, поштовхом при вертикальному зльоті, далеко-високому;

в) оволодіння технікою розслаблення, послідовними хвилеподібними руками тілом руками;

г) оволодіння навиком "жорсткої" спини, діями головою, руками при різних за складністю поворотах на двох ногах. (63)

До етапу оволодіння цілісними вправами слід віднести оволодіння базовими (профілюючими) елементами без предмету та з предметами, але вже на безпредметній основі, а також класифікованими, службовими та модальними елементами. Хоча хореографічна підготовка в художній гімнастиці - багаторічний, цілорічний, спеціально організований процес всебічного розвитку, навчання і виховання займаючих, але на цьому етапі хореографія грає допоміжну роль(13, 21)

Об’єктивна оцінка гімнастичних вправ і якості їх виконання відноситься до числа постійних проблем сучасної художньої гімнастики. Їй присвячені праці В. М, Смолевського (1970), Е. П, Аверкович (1970), Ю. К. Гавердовського (1974), Ю. А. Резнікова (1974), Ю. І. Смирнова з співавторами (1976) та ін. (46 )

  1.   Художня гімнастика в системі фізичного виховання школярів

Фізичне виховання в школі є частиною виховання займаючихся і здійснюється в неприривній цілісності з розумовим, моральним та естетичним вихованням.

Маючи за основу принцип всебічного розвитку, фізичне виховання забезпечує загальний фізичний розвиток і оздоровлення підростаючого покоління. Виходячи з цієї мети фізичне виховання в школі ставить перед собою наступні завдання:

  1.  Сприяти всебічному фізичному розвитку і правильному формуванню підростаючого організму, укріплення здоров’я займаючихся.
  2.  Приучення і вдосконалення рухових навиків, виховання вміння застосовувати їх в різних, змінюючи умовах, при сумісних діях в колективі.
  3.  Розвиток спритності, швидкості, сили, витривалості, точності координації рухів, виховання сміливості, наполегливості, рішучості, ініціативності в організаційності.
  4.  Виховання почуття колективізму, товариського боргу, відповідності за поручену справу.(22,23)

Для вирішенні вище вказаних задач, шкільна система фізичного виховання використовує різноманітні засоби і методи, як гімнастичні так і спортивні.

За даними Ю.Н. Шишкаревої (1950 р.), в якості ведучого методу фізичного виховання в школі виступає гімнастика, яка найбільш повною мірою вирішує задачі загальної підготовки оволодіння основними руховими навичками, що виховують психофізичні, морально-вольові якості і створює загальну базу для будь-якого виду діяльності.(95)

Подальше удосконалення займаючих в області гімнастики і підвищення їх спортивної майстерності з метою підготовки кадрів молодих гімнастів забезпечують спеціалізовані види гімнастики: спортивної гімнастки, художньої і акробатичної, спрямованих на оволодіння більш складними і різноманітними за технікою вправи.

Збережуючи єдину цілеспрямованість, кожних з цих видів гімнастики має свою особливість, обумовлену більш конкретними завданнями, особою методичною спрямованістю, специфічними засобами і методами їх застосування для даного виду навику і якості.

Наявність окремих видів гімнастики дає можливість більш успішно реалізовувати основні принципи системи фізичного виховання в залежності від вікових і статевих особливостей займючихся, ступені їх підготовленості, схильності до інших конкретних умов.(31,37)

Художня гімнастика, представляє одну з різновидів гімнастики, яка є цінним методом фізичного виховання .

Користуючись рухом, як основним засобом фізичного виховання, спрямованого на загальне укріплення організму та його всебічний фізичний розвиток, художня гімнастика в значній мірі допомагає вирішенню ряду основних завдань, що стоять перед фізичним вихованням. Присущі художній гімнастиці специфічні засоби і методи роботи сприяють, крім того, здійсненню естетичного і художньо-рухового виховання займаючихся.

Окрім розвитку важливих рухових і морально-вольових якостей: сили, спритності, точності, швидкості і витривалості, витримки, винахідливості і організованості – в художній гімнастиці акцентуються  і  поглиблюються такі моменти, які спрямовані на виховання у заімаючихся правильного відчуття самих форми і краси самих рухів, і сприяють вмінню передавати в русі певний емоційний стан, різний настрій, переживання або почуття.

Уся робота в художній гімнастиці проводиться з тісним зв’язком з видами мистецтва, близькими фізичному вихованню – музикою і танцем. Це положення здійснюється шляхом повної злагодженості і органічного зв’язку між музикою і рухами, і музикою не тільки зі сторони форми, а й з сторони характеру і засобів виразності.(5,18, 20)

Такий зв’язок руху з музикою обумовлює особливу своєрідність техніки його виконання, який придає вправі танцювальний характер.

Специфіка і виховна цінність вправ художньої гімнастики, органічно поєднаних з музикою, полягає у тому, що вони впливають і вдосконалюють не тільки фізичні данні займаючих, але й сприяють розвитку більш тонкої художньої впливовості, творчої уяви і виразності рухів. (92)

В системі фізичного виховання в школі художня гімнастика має також велике значення, так як допомагаючи певним сторонам естетичного виховання, вона тим самим сприяє формуванню більш повноцінному і всебічному розвитку особистості.

У зв’язку з поділенням шкіл на чоловічі та жіночі виникає можливість диференціювання фізіологічного навантаження і змісту всієї роботи з фізичного виховання в школах обох типів. При сумісному навчанні було важко враховувати індивідуальні можливості та природні дані і хлопців, і дівчат. Тому вимоги з фізичної підготовки, які пред’являються до чоловічої і жіночої статі, майже не відрізнялися.

У зв’язку з роздільним навчанням виникає можливість організувати заняття з художньої гімнастики, яка може зіграти тут вагому роль. Направленість і зміст художньої гімнастики не тільки відповідають завданням фізичного виховання в цілому, але й фізіологічним і психологічним особливостям дівчаток та дівчат.

За визначенням багатьох дослідників, рівень рухової активності школярів у роки їх дорослішання поступово знижується, особливо це стосується учнів старших класів. Програма фізичного виховання  в школі більш спрямована на виховання хлопців – сильних захисників Вітчизни. Включення в програму уроків з художньої гімнастики припускає відхід від жорсткої регламентації занять, підвищення їх емоційної насиченості і приведення змісту фізичного виховання у відповідність з природними потребами школярок. (38)

Аналіз навчальних програм з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл за 70-ті рр. показує, що з 1975/1976 навчального року одним з обов’язкових розділів фізичного виховання учнів середніх і старших класів була художня гімнастика.

Подальший рух художньої гімнастики в школі складається з обов’язкової програми в Х-ХІ класах, де обсяг нового матеріалу трохи зменшується. За своїм характером уроки фізичної культури в старших класах наближаються до спортивно-тренувальних занять. Навчальний матеріал у програмі старших класів представлений роздільно для хлопчиків і дівчаток. Юнаки вивчають вправи в опорі, підніманні й перенесенню вантажу, подоланні перешкод, вправи снарядової гімнастики, акробатичні вправи, опорні стрибки. У програму для дівчат входять художня гімнастика, вправи в рівновазі, опорні стрибки, подолання перешкод тощо.(53)

Вивчення саме художньої гімнастики допоможе виробити і вдосконалити правильну, струнку поставу, гарну ходу, оволодіти м’якими чарівними рухами.

За визначенням Ю.Н. Шишкаревої та Л.П. Орлової заняття художньою гімнастикою:

  1.  Забезпечують загальний розвиток, закріплюють здоров’я  і підвищують працездатність людини.
  2.  Сприяють оволодінню прикладними навичками та умінням застосовувати їх у сьогоденній діяльності
  3.  Забезпечують високі спортивні досягнення в художній гімнастиці
  4.  Сприяють на розвиток сили, швидкості, витривалості та високої координації рухів
  5.  Розвивають вольові якості – рішучість, сміливість, стійкість, дисциплінованість та ін.
  6.  Розвивають моральні якості – колективізм, вміння підчиняти свої дії загальним інтересам та ін..
  7.  Сприяють естетичному вихованню

Успішне вирішення навчально-тренувальний завдань можливе при дотриманні принципів: свідомості і активності займаючихся, наочності, систематичності, доступності та індивідуалізації, міцності та прогресування; спортивні: спрямованості до вищих досягнень, спеціалізації, єдності всіх сторін підготовки, безперервності і циклічності тренувального процесу , максимальності і поступовості з підвищення вимог, хвильоподібності динаміки тренувальних навантажень; методичні: випередження - випереджальний розвиток фізичних якостей по відношенню до технічної підготовки, раніше освоєння складних елементів, створення перспективних програм; багато подібної - формування високої  в рівній мірі ефективної техніки володіння всіма предметами; пропорційності - оптимальне і збалансований розвиток фізичних якостей; спряженості - пошук засобів, що дозволяють вирішувати одночасно кілька завдань, наприклад, поєднувати технічну та фізичну підготовку; моделювання - широке використання різних варіантів моделювання змагальної діяльності в тренувальному процесі.(53,68)

Висновки до першого розділу

1. Аналізуючи історію розвитку художньої гімнастики, як виду спорту, можна виділити такі факти:

- Естетична гімнастика - «поезія тіла» , виникла завдяки Франсуа Дельсарта,

- Ритмічної гімнастика - різновид оздоровчої гімнастики, важливим елементом якої є музичний супровід, виникла завдяки Емілю Жаку Далькрозу,

- Танцювальна гімнастика - винайдена Жоржем Деміні,

- Вільний танець був придуманий Айседора Дункан.

- У 1945 р. Всесоюзним комітетом у справах фізичної культури і спорту при   Раді Міністрів СРСР проводилася конференція, яка прийняла рішення про розвиток гімнастики для жінок зі спортивної спрямованістю, що отримала назву «художня гімнастика».

- 22 жовтня 1946 був опублікований наказ Всесоюзного комітету «Про розвиток художньої гімнастики для жінок», який з'явився офіційним визнанням нового виду спорту.

- через 50 років після народження, у 1984 році художня гімнастика вперше була представлена в програмі XXIII Олімпійських ігор у Лос-Анжелєсє (США).

2. В ході роботи ми визначили, що сучасна художня гімнастика спортивної спрямованості, створена на основі досвіду занять з жіночими колективами та успішно сприяє фізичному вихованню школярів.

Предметом вивчення художньої гімнастики є мистецтво виразного руху.

Головні засоби художньої гімнастики спортивної спрямованості поділяються на прості та складні вправи. Де прості вправи – це ходьба та біг, переміщення простими скачками тощо. До складних вправ умовно віднесені вправи типа хвиль, поворотів, стрибків, рівноваги та елементи на пів акробатичного характеру.

3. В системі фізичного виховання школярів з 1975 р. одним з обов’язкових розділів навчальної програми учнів середніх і старших класів була художня гімнастика.

Подальший рух художньої гімнастики в школі складається з обов’язкової програми для дівчат в Х-ХІ класах, яка відповідає особливостям дівочої моторики, здатностям дівчаток до виконання м’яких рухів танцювального характеру. Для гармонійного розвитку організму школярок особливо потрібні такі види фізичної активності, в яких проявляється гнучкість, координованість, пластичність, ритмічність, краса і танцювальність рухів. Їм легше переносити фізичне навантаження, яке характеризується ритмічним і досить частим чергуванням напруження і розслаблення м’язів, частою зміною положення тіла та його біоланок у часі і просторі, перевагою динамічності над статичністю. Саме тому, на нашу думку, слід використовувати засоби  художньої гімнастики в уроці фізичної культури, для розвитку організму та зміцнення здоров’я школярок. Використання вправ художньої гімнастики, завдяки цілісному впливу та компетентному застосуванню, зміцнює весь організм, розвиває координацію рухів, силу і пружність м’язів, зміцнює серцево-судинну, дихальну та інші системи, підвищую опірність організму до захворювань, стимулюючи імунну систему.

Введення художньої гімнастики в систему фізичного виховання дівчат старшого шкільного віку допоможе виробити і вдосконалити правильну, струнку поставу, гарну ходу та оволодіти м’якими чарівними рухами.

Розділ 2. Методика і організація дослідження

2.1. Організація і зміст педагогічного дослідження

Дослідження проводилося на базі ЗОШ № 111 м. Харків. У період з жовтня 2012 року по березень 2013 року. Експерементувалися 2 групи школярок, в  якості досліджуваних були дівчата старшого шкільного віку в кількості 10 осіб – контрольна група та 10 – експериментальна група. Дівчата контрольної групи відвідували  уроки фізичної культури, що проводилися за навчальною програмою загальноосвітніх шкіл, для експериментальної групи проводилися заняття з художньої гімнастики. Проведені нами дослідження проходили у декілька етапів.

Перший етап (вересень – жовтень 2013р.)

На першому етапі  дослідження передбачалося вивчення, аналіз та узагальнення літературних джерел,  щодо сучасного стану фізичного виховання школярок старшого шкільного віку, впливу фізичних вправ на організм займаючихся, а конкретно засобів художньої гімнастики (теоретичний розділ роботи). Метою етапу було визначення об`єкту, предмету, мети, завдання та методів дослідження.

Другий етап (листопад – лютий 2013 р.)

На другому етапі дослідження розроблявся варіативний модуль з художньої гімнастики для дівчат старого шкільного віку. До навчальної програми з фізичної культури для школярок 10-11 класів загальноосвітньої школи  №111 м. Харкова були впроваджені заняття з художньої гімнастики. В урок  включалися різноманітні засоби художньої гімнастики, елементи різних напрямків: вправи без предмету, з предметами,  акробатичні елементи, елементи танців, елементи загальної гімнастика, хореографія тощо. Заняття проводилися за розкладом уроків у залі загальноосвітньої школи (ЗОШ) № 111 м. Харкова. Зал був обладнаний усім необхідним для проведення дослідження в тому числі аудіоапаратурою, що грає не мало важливу роль у проведенні уроку. Сам урок проводився дослідником, відхилень від умов експерименту  бути не могло. Школярки контрольної групи на уроках фізичної культури займалися за навчальною програмою для ЗОШ. На початку цього ж етапу було визначено вихідний рівень розвитку основних фізичних здібностей та фізичного здоров’я досліджуваних школярок.

Третій етап (березень – квітень 2013 р.)

На третьому етапі дослідження проводилося опитування школярок, стосовно введення в урок фізичної культури засобів художньої гімнастики, для виявлення їх ставлення до запропонованого змісту уроків фізичної культури. Повторно було проведено вимірювання рівня розвитку фізичних здібностей та фізичного здоров’я досліджуваних, а також статистична обробка результатів експерименту та аналіз результатів дослідження.

Формулювалися висновки, оформлювалася дипломна робота.

2.2. Методи дослідження

Для проведення експерименту нами були використані різноманітні методи дослідження. За характером одержання інформації їх можна поділити на три групи: - методи одержання ретроспективної інформації;

           - методи збору поточної інформації;

           - методи математичної обробки даних.

Методи одержання ретроспективної інформації були використані на початку дослідження з метою виявлення думок і поглядів різних дослідників на тему дипломної роботи, і включали наступні методи:

- аналіз літературних джерел (монографії, наукові звіти, дисертації, статті);

- аналіз документальних матеріалів (навчальні програми з фізичної культури для загальноосвітніх шкіл, результати тестування школярів);

- опитування учителів фізичної культури (інтерв'ю, бесіди).

До методів збору поточної інформації були включені педагогічні й інструментальні методи дослідження:

- педагогічний аналіз й оцінка (характеристика й аналіз структури та змісту      уроків фізичної культури для дітей старшого шкільного віку);

- опитування учнів (бесіди, анкетування);

- педагогічне тестування.

- лабораторний експеримент, що складався з контрольних фізіологічних, та психолого-педагогічних тестів і проб;

- природний педагогічний експеримент; (11, 88)

Вибір методів дослідження визначався конкретними завданнями дипломної роботи й загальними вимогами до спортивно-педагогічних досліджень. Серед цих вимог:

- адекватність мети й завдань дослідження;

- застосування обраного методу дослідження не повинно робити додаткового впливу на стан випробуваного й порушувати звичайний хід навчально-виховного процесу;

- позитивне відношення випробуваних до проведення досліджень;

Обробка отриманої інформації здійснювалася з використанням методів математичної статистики.(39)

Методи одержання ретроспективної інформації використовувалися для теоретичного аналізу й узагальнення досвіду використання засобів художньої гімнастики на уроках фізичної культури в школі з метою збереження та зміцнення здоров’я, удосконалення фізичного розвитку, покращення психо-емоційного стану молоді, підвищення функціональних можливостей школярок, а також вивчення сучасного наукового й методичного стану досліджуваної проблеми та пошуку шляхів її вирішення.

Предметом дослідження були як літературні джерела, так і документальні матеріали, навчальні програми з фізичної культури для учнів старших класів, річні та тематичні плани.

При обґрунтуванні актуальності теми дослідження, постановці завдань, їх конкретизації, при виборі педагогічних методів дослідження, а також під час обговорення отриманих результатів, ми використовували матеріали вивченої літератури.

Вивчення спеціальної науково-методичної літератури й наша практична діяльність дозволили з'ясувати, що питання стосовно використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання старшокласниць в шкільній практиці ще недостатньо досліджені.(51, 52)

В природних для учнів умовах навчально-виховного процесу, з метою збору достовірного фактичного матеріалу, а також у лабораторних умовах,  з метою виявлення оздоровчого впливу художньої гімнастики на учениць старших класів,  ми проводили педагогічні спостереження.

З метою виявлення рівня фізичного здоров’я та самопочуття школярок  було проведено психолого-педагогічне тестування.

Для вивчення найбільш важливих аспектів  - фізичних, психічних та фізіологічних можливостей людини, нашого педагогічного дослідження, ми використовували тести. Для об'єктивної оцінки рівня фізичного здоров’я та самопочуття, активності й настрою досліджуваних використовувся метод психолого-педагогічного тестування, на початку та в наприкінці експерименту.

З метою визначення впливу засобів художньої гімнастики використаних в уроці фізичної культури на рівень розвитку фізичних здібностей старшокласниць ми обрали такі тести:

Гнучкість оцінювалася за наступним тестом. (52)

Учасник тестування сидить на гімнастичній лаві з випрямленими ногами без хвату руками. Тулуб і голова активно нахиляються вперед-вниз. Вимірювання здійснюється канцелярською лінійкою. За командою "Можна!" учень нахиляється вперед і намагається дістати руками якомога далі за ступнями ніг. Визначається відстань між пальцями рук і ступнями ніг (якщо руки виходять за межі ступні оцінка зі знаком "+", якщо руки не дістають ступні – оцінка зі знаком "–").

2. Силу ми оцінювали за допомогою тесту згинання і розгинання рук в упорі лежачи. (11) Результат – кількість безпомилкових згинань та розгинань рук за одну спробу.

3. Швидкість ми оцінювали за допомогою тесту – біг 100 м.

Результат – час у секундах за який старшокласниця подолала відрізок 100 м.

4. Координаційні здібності учнів ми оцінювали за результатами човникового бігу 4х9 м. Результат – час у секундах за який досліджувана подолала 4 відрізки по 9м. У балах досліджувані отримували: 5 балів – 10,5с.; 4 бали – 10,7 с.; 3 бали – 11,0 с.; 2 бали – 11,4 с.; 1 бал – більше 11,4 с.

5. Для оцінки витривалості у дослідженні також було використано біг 1500 м. Результат – час у хвилинах, за який досліджувані долали цей відрізок.

Так, як аналіз досліджень щодо особливостей виховання фізичних здібностей гімнасток показав, що найбільший вплив художня гімнастика робить на координаційні здібності спортсменок, ми застосовували тести на визначення вміння орієнтуватися в просторі, утримувати статичну рівновагу та відчуття ритму: 

  1.  Статична рівновага за методикою Бондаревського.

Обладнання. Секундомір.

Проведення тесту. Учаснику тестування пропонують набути стійкого положення на одній нозі. Друга нога зігнута, а її п’ята торкається колінного суглоба опорної ноги, руки на поясі, голова пряма. Необхідно утримати це положення якомога довше. Реєстрація часу на секундомірі починається після набуття стійкого положення, а закінчується у момент втрати рівноваги.

Результат. Визначення часу утримання статичної пози.

Загальні вказівки та зауваження.

  1.  Виконання тесту може проводитися із закритими і відкритими очима.
  2.  Невеликі гойдання тулуба не вважаються втратою рівноваги.
  3.  Реєстрація часу проводиться з точністю 0,1с.
  4.  Утримання статичної пози проводиться на правій і лівій нозі. Кращий результат заноситься у протокол.
  5.  Ходьба зі сплескуванням долонями у заданому ритмі.

Проведення тесту: Тест складається з однієї серії ритмічних завдань. Він вимагає спільної координації ходьби на місці з виконанням сплескувань долонями у визначеному ритмі.

Учасникам тестувань пропонують виконати такі ритмічні завдання:

Серія завдань

1. Завдання: рахунок    1       2       3          4

                      удари       +     ++      +        ++

2. Завдання: рахунок      1      2        3         4

                     удари         +     ++     ++        +

3. Завдання: рахунок      1      2        3         4

                     удари        ++    ++      +         +

4. Завдання: рахунок      1      2        3          4

                     удари         +      +       ++       ++

Після показу першого завдання досліджуваний у ходьбі на місці на 4 рахунки повинен його відтворити плесканням долонь рук друге, третє й четверте завдання виконуються в тому ж порядку.

Результат. Відтворення кожного завдання оцінюється як виконано або не виконано. Загальна оцінка відчуття ритму: “відмінно” (5 балів) – виконано всі чотири завдання; “добре” (4 бали) – виконано три завдання; “добре” (3 бали) – виконано два завдання; “задовільно” (3 бали) – виконано одне завдання; “погано” (2 бали ) – не виконано жодного завдання.

  1.  Ходьба по прямій із закритими очима.

Обладнання. Розмічена 15-метрова пряма; пов’язка на очі; рулетка; крейда.

Проведення тесту. Учаснику зав’язують темною пов’язкою очі і ставлять обличчям у напрямку ходьби. За командою “Можна!” досліджуваний намагається йти якомога пряміше. У кінці 15-метрової дистанції його зупиняють. Проектуючи центр маси тіла, ставлять крейдою на підлозі відмітку.

Результат. Відхилення праворуч або ліворуч, виміряне з точністю до 1см від точки (проекції центру маси тіла на підлозі) до прямої.

Загальні вказівки та зауваження.

  1.  Надається тільки одна спроба.
  2.  Робити зауваження (коректувати) під час ходьби забороняється.
  3.  У протоколі можна відмічати напрямок (праворуч або ліворуч) відхилень під час ходьби по прямій.

3. Три перекиди вперед. Тест запропонований Ляхом (1989).

Обладнання. Мати; секундомір.

Проведення тесту. Досліджуваний стає на край доріжки з матів у вихідне положення основна стійка. За командою “Можна!” набуває положення упору присівши і послідовно, без зупинки виконує три перекиди вперед, намагаючись зробити їх за мінімальний відрізок часу. Після останнього перекиду – набуває вихідного положення.

Результат. Час виконання трьох перекидів вперед від команди “Можна!” до набуття кінцевого положення.

Загальні вказівки та зауваження.

  1.  Виконуються дві залікові спроби. Кращий результат заноситься до протоколу.
  2.  За командою “Можна!” учасник тестування обов’язково має набути положення упору присівши, а потім починати виконувати перекиди.
  3.  Забороняється виконувати довгі перекиди.
  4.  Після виконання третього перекиду слід зафіксувати вихідне положення (89)

Для виміру рівня фізичного здоров’я старшокласниць ми використовували експрес-систему оцінки рівня здоров'я розробленої Г. Апанасенком. Ця система складається з ряду простих показників, які ранжирувані і кожному рангу привласнений відповідний бал. Загальна оцінка здоров'я визначається сумою балів і дозволяє розподілити всіх практично здорових осіб на 5 рівнів здоров'я, що відповідають певному рівню енергетичного аеробного потенціалу. Чим вище рівень здоров'я, тим рідше виявляються ознаки хронічних неінфекційних захворювань і ендогенних чинників ризику.

Для оцінки рівня здоров'я, вимірюються в стані спокою:

• життєва ємкість легенів (ЖЄЛ);

• частота серцевих скорочень (ЧСС);

• артеріальний тиск (АТ);

• маса тіла;

• довжина тіла;

• динамометрія кисті.

Потім виконується функціональна проба (проба Мартінета). Враховується час відновлення ЧСС протягом 3 хв. На підставі отриманих даних розраховуються наступні індекси:

1. Індекс маси: Маса тіла, кг/(Зріст, м2 ), кг/м2.

2. Життєвий індекс: ЖЄЛ, мл / (Маса тіла, кг), мл/кг.

3. Силовий індекс: Сила кисті, кг / Маса тіла, кг %.

4. Індекс Робінсона: (ЧСС спок., уд/хв) * (АТ сист) / 100, ум. од.

5. Функціональна проба (проба Мартінета).

Проба виконується таким чином: після 3-4 хв. відпочинку в положенні сидячи, випробовуваний вимірює ЧСС за 10 с, помноживши потім отримане число на шість. Виконується 20 присідань за 30 с, тобто в темпі одне присідання за 1,5 с. Відразу ж після виконаного навантаження вимірюється ЧСС за 6 с в положенні стоячи. Потім отримане число умножається на десять. Випробовуваний по 10-секундних відрізках часу протягом 3-х хвилин вимірює частоту пульсу. Фіксується (у хвилинах і секундах) момент, коли пульс дорівнював початковому рівню.

Помножуючи підраховану кількість ударів на цифру шість, обстежуваний, отримує кількість серцевих скорочень за одну хвилину, приклад.

Отримані результати за всіма перерахованими вище показниками оцінюються в балах за таблицею 2.2.1. і записуються в звідний протокол результатів. Підсумовуючи бали, за всіма показникам і зіставляючи їх зі шкалою, випробовуваний визначає рівень свого фізичного здоров'я – низький (1), нижче середнього (2), середній (3), вище середнього (4), високий (5).

(54, 89)

Таблиця 2.2.1.

Оцінка рівня фізичного здоров’я жінок

(за Апанасенко, Науменко, 1988)

Показник

низький

нижче середнього

середній

вище середнього

високий

Індекс маси тіла

(маса тіла/зріст2, кг/м2)

< = 16,9

17,0-18,6

18,7-23,8

23,9-26,0

>26, 0

Бали

-2

-1

0

-1

-2

Життєвий індекс

(ЖЄЛ/маса тіла, мл/кг)

< = 40

41-45

46-50

51-56

>56

Бали

-1

0

1

2

3

Силовий індекс

(динамометрія кисті/маса тіла, %)

< = 40

41-50

51-55

56-60

>60

Бали

-1

0

1

2

3

Індекс Робинсона

(ЧСС*АТсист/100, ум. од.)

>=111

110-95

94-85

84-70

<70

Бали

-2

-1

0

3

5

Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30 с., (час, с)

>=180

179-120

119-90

89-60

<60

Бали

-2

1

3

5

7

Загальна оцінка рівня здоров’я (сума балів)

< = 3

4-6

7-11

12-15

16-18

Усі ці показники ми вимірювали у школярок контрольної та експериментальної груп у листопаді перед початком експерименту та у лютому місяці.

Кожне тестування починалося з попереднього пояснення досліджуваним змісту, цілей і важливості проведених досліджень для їхнього фізичного вдосконалення з метою створення позитивного відношення.

За допомогою методів математичної статистики, зокрема визначення критерію Ст’юдента, ми обчислювали різницю між показниками фізичного здоров’я досліджуваних контрольної та експериментальної групи до і після експерименту. В практиці спорту цей критерій використовують для порівняння двох різновеликих груп за середніми показниками. Відповідність нормального закону розподілу обов’язкове.

Критерій Ст’юдента обчислюють за формулою:

= ,

де  ,  – середні вибіркові показники;

та  – помилки репрезентативності груп, що порівнюються.

Якщо n<30, то помилка репрезентативності повинна обчислюватися з урахуванням ступеню свободи за формулою:

Mх=dх /Ön-1                                               My=dy/Ön-1

d - стандартне, або середньоквадратичне відхилення ми обчислювали за формулою:

= ;  у=

При заданому рівні надійності р і ступені незалежності

к= (Nx+Ny-2)

згідно з таблицею Ст’юдента визначається граничне значення tr.

Якщо, tp tr, то відмінності між середніми значеннями  та статистично достовірні. Якщо tp < tr, різниця між  та випадкова, тобто обумовлена дією випадкових факторів.

Розділ 3. Особливості використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання старшокласниць

Перед вивченням розділу "Художня гімнастика" доцільно провести певні заходи, які пропагують художню гімнастику, дадуть змогу дівчаткам пересвідчитись у її користі і красі (вивісити наочні посібники, показати діафільми, організувати показові виступи кваліфікованих спортсменок).

Основною формою  організації навчальної роботи з занять художньою гімнастикою в школі є  урок, який будується за певним планом, що забезпечує найбільш правильний дозвіл поставлених перед ним завдань.

План уроку з художньої гімнастики будується на основі типової структури, що дозволяє визначити окремі частини уроку, їх тривалість і цільове призначення. Для повнішого засвоєння навчального матеріалу уроки художньої гімнастики мають бути змістовними, цікавими, різноманітними і досить щільними. Цього можна домогтись, застосовуючи різні методи виховання і навчання, використовуючи різні види загально розвиваючих, спеціальних і підвідних вправ. (65, 87)

У школі гімнастику проводять у вигляді урочних і позаурочних форм занять з учнями. До урочних форм відносяться навчальні, секційні уроки, уроки ЗФП, спортивно-тренувальні і лікувальні.

Перевага урочної форми проведення занять полягає в тому, що керівна роль в проведенні занять належить вчителю, що забезпечує ефективність навчально-виховного процесу у відповідності зі стабільним розкладом, визначення мети і задач кожного заняття, чверті, півріччя, підбору засобів для вирішення поставлених задач, надання кваліфікованої допомоги учням (показ, пояснення вправ, виправлення допущених помилок, забезпечення страховкою).

Уроки в школі за своїм педагогічним призначенням можуть бути: навчальними, тренувальними, змішаними, контрольними. (66)

Уроки гімнастики будуються у відповідності до загальних педагогічних і методичних принципів системи фізичного виховання. До уроку подаються такі вимоги:

1. На уроці вирішуються освітні, виховні і оздоровчі завдання.

2. На уроці повинні бути підібрані рухові завдання творчого характеру.

3. Працездатність учнів повинна підтримуватися на високому рівні упродовж уроку та забезпечувати ефективність навчання.

4. У навчальну діяльність необхідно втягувати учнів всіх у рівній мірі, але в той самий час враховувати їх індивідуальні  особливості.

5.  Для кожного уроку необхідно визначити мету і задачі.

6. Відповідно до поставлених задач підібрати методи і засоби фізичного виховання.

7. Планувати урок так, щоб він був тісно пов’язаний за змістом з попереднім і наступними уроками. (95)

Урок з  художньої гімнастики має свою структуру. Під структурою розуміється співвідношення в точній послідовності частин уроку, укладених в певний проміжок часу (45 хв).

У науково-методичній літературі обґрунтоване ділення уроку на підготовчу, основну і заключну частини (Л.П. Матвєєв, 1977; В.М. Смолевський, 1979; В.М. Платонов, 1986; В.П. Філін, 1987).

В основі ділення уроку на частини лежить закономірна зміна функціонального стану організму, пов’язана з мускульною діяльністю.

Це передусім впрацювання — процес поступового підвищення працездатності, що спостерігається у виконанні фізичних вправ.

У результаті впрацювання організм пристосовується до виконання наступної роботи. Поступове наростання дієздатності пояснюється інертністю окремих органів і систем. (82)

В першу частину уроку бажано включати вправи, одночасно сприяючі пожвавленню обміну речовин і підвищенню емоційного стану. Це перш за все вправи, що легко дозуються і розігрівають все тіло, також різні форми ходьби і бігу. Для кращої організації уваги вправи виконуються в різних поєднаннях і композиційних малюнках, з використанням елементів народного танцю, бігу, стрибків і поворотів, перестроювання указуються за формою музичного супроводження.

Основне завдання підготовчої частини — підготовка організму учнів до виконання завдань основної частини уроку. Підбір засобів визначається завданнями і змістом основної частини; послідовність та режим виконання — віковими закономірностями впрацювання. Час розминки коливається від 10 до 15 хв. Розминка складається із загально підготовчої і спеціалізованої частин. У підготовчу частину уроку входять — шикування, рапорт, вітання, повідомлення задач і змісту уроку, загально підготовчі і спеціально підготовчі вправи, акробатичні, прикладні вправи і елементи класичного тренажеру. Як правило, підготовча частина уроку починається з виконання стройових вправ. І це виправдано тим, що за допомогою даної групи вправ швидко досягається організованість класу. Після цього застосовуються різновиди пересувань у відповідності зі Статутом Збройних сил, фігурне марширування, поєднання ходьби, бігу, стрибків, виконання різноманітних ЗРВ у русі і на місці.

Вправи в підготовчій частині розподіляються за трудністю і помірним зростанням інтенсивності й обсягу. Звичайний спосіб проведення ЗРВ — у якому вчитель поєднує розповідь про вправу з одночасним її показом. Після закінчення однієї вправи, вчитель показує наступну. Звичайно учні розташовуються в розімкнутому строю. Але для підвищення інтенсивності слід застосовувати різноманітні способи шикування учнів: виконувати вправи в колоні, у шерензі, у колах. Поточний метод припускає виконання всього комплексу ЗРВ без зупинки,що дозволяє підвищити інтенсивність розминки.

           Основна частина уроку спрямована на виконання завдань навчання і фізичної підготовки, що закономірно об’єднані в одне ціле через процеси термінового і довгочасного етапів адаптації, що об’єктивно протікають; тобто виконання завдання підвищення рівня фізичної підготовки учнів поєднується з приватними завданнями навчання. Вправи основної частини , в свою чергу поділяються на три групи: а) пружні рухи, хвилі, змахи, ходьба та біг, стрибки, рівноваги, повороти, елементи народних танців, вправи з предметами; б)  спеціальні вправи на узгодження рухів з музикою і ігри під музичний супровід; в) комбінації вправ з предметами і без них. Тривалість основної частини 25-35 хв. (87,95)

В основній частині кожного уроку вирішуються два завдання.

До першого завдання відносятся різностороння загальна і спеціальна підготовка, які вирішуються, як засобами загальної фізичної підготовки, так і основними вправами художньої гімнастики. В результаті створюються необхідні умови для вирішення другого завдання – технічної підготовки, досягнення майстерності. Основним засобом для вирішення першого завдання служать загальнорозвиваючі вправи на силу, розтягання і розслаблення – переважно для окремих м'язових груп і суглобів. В кожному уроці вони повинні впливати на решту всіх груп м'язів.

Загальнорозвиваючими вправами в художній гімнастиці властиво цілісне і динамічне їх виконання з різною м'язовою напругою і швидкістю в тісному зв'язку з музикою.

Чим вище підготовленість класу, тим більше комплексними і різноманітними мають бути загальнорозвиваючі вправи, що дозволяє вирішувати завдання як загальної, так і спеціальної фізичної підготовки, крім того, застосовуються і основні вправи художньої гімнастики.

Друге завдання – технічна підготовка, вирішується послідовним вивченням і вдосконаленням основних вправ художньої гімнастики в учбових і танцювальних комбінаціях і, нарешті в класифікаційних вправах.

Виконання спеціальних вправ в танцювальних комбінаціях, в іграх під музику ускладнюється композицією, що змінюється.(86)

Всі вправи оформляються так, щоб учениці оволодівали узгодженням рухів з музикою. Слід підкреслювати і самостійне значення таких вправ, в яких головне, – передача в русі характеру звучання та засобів музичної виразності.

У основній частині уроку необхідно розвивати творчу активність тих, що займаються, привчати їх самостійно виконувати вправи за завданням викладача. Трудність цих завдань повинна наростати поступово, щоб дівчатка навчилися самостійно виконувати вправи на невеликі музичні уривки.

Вивчати нові вправи і вправи, що вимагають тонкої координації, краще на початку основної частини уроку, а закріплювати – в кінці. Надалі чергування вправ слід змінювати, щоб ті, що займаються привчалися виконувати їх в різних умовах.

Завдання основної частини уроку:

  •  формування спеціальних і життєво необхідних знань, навичок, умінь;
  •   удосконалення рухових здібностей і психічних якостей;
  •   оволодіння програмним матеріалом;
  •   підвищення спортивної майстерності.

Першими виконуються вправи, намічені педагогом до вивчення. Після них йдуть вправи, що вимагають точності рухів, складні по координації, розраховані на прояв швидкості. Емоційні й інтенсивні вправи (змагальні і ігрові) виконуються в кінці уроку. (84, 85)

До основних методів навчання відносяться: показ і розповідь техніки гімнастичних вправ. Звичайно на уроках вправу, яку вивчають, демонструє вчитель, в окремих випадках цю роль можуть виконувати здібні учні. У практиці часто використовують метод цілісного і розчленованого навчання вправам. Найбільш ефективний метод навчання — метод алгоритмічних розпоряджень. Порядок виконання рухових завдань в основній частині повинен будуватися з урахуванням динаміки працездатності учнів.

Доцільно основну частину занять починати, у першу чергу, з вправ, що вимагають тонкої координації, після цього — великих зусиль, і нарешті — витривалості.

Методи проведення основної частини уроку:

1. Фронтальний  учні виконують водночас одне і теж завдання під керівництвом вчителя (використовують у молодших класах).

2. Груповий  клас розподіляють на відділення,що виконують вправи на різноманітних снарядах.

3. Індивідуальний — вчитель дає завдання кожному учню для самостійного виконання.

4. Круговий  перехід від однієї вправи до іншої або від одного снаряду до іншого. (88)

В уроках комплексно використовують ці методи. Підготовча частина проводиться фронтальним методом. Основна частина — груповим, круговим або індивідуальним. Заключна частина — фронтальним методом.

Заключна частина уроку (3—5 хв) повинна забезпечити правильне завершення уроку, приведення організму учнів у відносно спокійний стан, і, що дуже важливо, підготувати перехід до наступної навчальної діяльності. Для рішення задач заключної частини уроку гімнастики застосовуються: вправи, що заспокоюють — мало рухливі ігри, повільний біг, ходьба, вправи на розслаблення м’язів, дихальні вправи. У кінці заключної частини підводяться підсумки уроку, можуть бути рекомендовані вправи до дому. Урок закінчується організованим виходом з місця занять. (87)

Л. П. Орлова (1965 р.) розглядає художню гімнастику з двох сторін.

З одного боку – це вправи підготовчого розділу, які направлені на загальну фізичну підготовку тих, що займаються, на розвиток сили і гнучкості, швидкості і витривалості, на формування правильної постави, а також сприяють оволодінню основами координації рухів. З іншого боку – це вправи основного розділу. Вони спрямовані на спеціальне вдосконалення рухових якостей, оволодіння технікою спеціальних вправ художньої гімнастики і уміння виконувати їх в різних умовах.

Вправи художньої гімнастики легко дозуються як по трудності, так і по фізичному навантаженню. Це робить їх доступними для учнів будь-якого віку. Для повноцінного освоєння програмного матеріалу рекомендується вводити вправи художньої гімнастики для дівчаток ІХ-Х класів. Вправи художньої гімнастики, розвивають гнучкість, стрибучість плавність, дають деяку хореографічну підготовку і можуть бути використані як розминка в підготовчій і основній частинах уроку.

У роботі розподіл навчального матеріалу за роками вивчення варіативного модуля "Художня гімнастика" (10-11 класи) включає вправи без предмета і вправи з предметами (скакалка, обруч, м’яч, булави та стрічка).

Задача розробленого модулю "Художня гімнастика" для дівчат старшого шкільного віку – освоїти нові рухи, удосконалювати техніку вправ без предмету і з предметами, розкрити творчі здібності старшокласниць.

При вивченні вправ без предмета, спочатку навчають танцювальним крокам:

1) приставного уперед, назад, в сторони;

2) галопу (приставні кроки з підскоком);

3) польки (спочатку навчають змінних кроків з правої лівої ноги, а потім цих же кроків з підскоком);

4) вальсу – із стійки на носках перекатний крок з правої, крок лівою, крок правою на місці. Те саме з лівої ноги. Крок вальсу назад – перекатний крок назад з правої ноги , крок назад лівою, крок правою на місці. Те саме з Лівої ноги. Крок вальсу вправо – перекатний крок правою ногою вправо, крок правою на місці. Те саме з лівої ноги;

5) мазурки (жіночий крок) виконується легким бігом, стрімко, злито, без стрибків. Навчання – м’який перекатний крок правою вперед (перекат з носка на всю ступню), трохи згинаючи ногу; крок лівою ногою вперед на носок, крок правою ногою вперед на носок.

Одна з особливостей методики навчання вправ з предметами – зосередження уваги на предметі, а не на положеннях і руках тіла, рук і ніг.

Тому починати навчання вправ з предметами слід після певної технічної підготовки. Для цього дівчатам треба вивчити різні кроки, повороти, стрибки, рівноваги, ознайомитись з технікою володіння скакалкою, обручем, м’ячем, булавами та стрічкою, і лише тоді приступати до вивчення комбінацій вправ, готуючись до складання навчальних нормативів. 

За Т. С. Лисицькою шкільний учбовий матеріал можна розділити на 6 видів:

1) різновиди ходьби, бігу і скачки;

2) танцювальні кроки і їх з'єднання;

3) вправи для рук, тулуба (нахили, випади), на рівновагу;

4) вправи з предметами;

5) стрибки на місці і з просуванням;

6) вправи на розслаблення для м'язів рук, ніг, тулуба.

Де в підготовчу частину уроку тривалістю до 8 хв. входять вправи 1-го вигляду, в основну (30 хв.) – 2, 3, 4 і 5-го видів, а в заключній (7 хв.) – вправи 6-го вигляду.

Таким чином, урок повинен складатися з трьох частин, містити певні спільні завдання, виконання яких забезпечується всім процесом навчання, і складається з послідовно розв'язуваних конкретних завдань: освітніх, оздоровчих і виховних.

3.1 Методика проведення уроків художньої гімнастики для старшокласниць

Сучасний стан фізичного виховання і  розвитку учнів загальноосвітніх шкіл знаходиться на дуже  низькому рівні,  це обумовлено ся відсутністю у них необхідної мотивації та інтересу до стану свого здоров’я та фізичної підготовленості. Особливо це стосується дівчат-підлітків. Їх цікавить формування іміджу сучасної дівчини: гарна фігура, хода, елегантність (Т. Ю. Круцевич, 2002 р., С. Д. Поляков, С. В. Хрущев, І. Т. Корнєєва, 2001 р.). 

Особливістю методики художньої гімнастики є прагнення залучити займаючих в творчий процес, як для прояву свого емоційного переживання при виконанні вправ, так і для самостійного зіставлення різних комбінацій з предметами та без предметів, з метою покращення психо-емоційного стану та оздоровлення організму. (8, 9)

Враховуючи ці факти ми розробили експериментальну програму занять з художньої гімнастики, яка буде забезпечувати формування постійного інтересу до занять фізичною культурою і в той же час буде ефективна в плані зміцнення здоров’я, підвищення фізичного розвитку і фізичної підготовленості. 

Розроблюючи програму занять ми враховували:

1) інтерес до таких видів рухової активності, які проявляються в рухах під музику, пластичних вправах та різних видах художньої гімнастики, що підвищують емоційність заняття;

2) мотиваційні пріоритети – дівчата вважають, що заняття повинні бути направлені на покращення фігури, зниження надмірної ваги тіла, або збільшення при її недостатності, покращення постави, зміцнення здоров’я;

3) диференційований підхід до підбору фізичного навантаження з урахуванням біологічного віку та рівня соматичного здоров’я дівчат-підлітків;

З 2009-2010 навчального року, згідно методичного листа (№ 1/11-6353 від 30.07.2009 р.) Міністерства освіти і науки України, у 5-9 класах упроваджується нова навчальна програма з фізичної культури (авт. Т. Ю. Круцевич та ін., в-во «Літера», 2009 р.). Основною метою навчального предмету було: формування в учнів стійкої мотивації щодо збереження свого здоров’я, фізичного розвитку та фізичної підготовки; гармонійний розвиток природних здібностей та психічних якостей; використання засобів фізичного виховання в організації здорового способу життя. (50,59)

Мета реалізовувалась комплексом таких навчальних, оздоровчих і виховних завдань як:

— формування загальних уявлень про фізичну культуру, її значення в житті людини, збереження та зміцнення здоров’я, фізичного розвитку;

— розширення рухового досвіду, вдосконалення навичок життєво необхідних рухових дій, використання їх у повсякденній та ігровій діяльності;

— розширення функціональних можливостей організму дитини через цілеспрямований розвиток основних фізичних якостей і природних здібностей;

— формування ціннісних орієнтацій щодо використання фізичних вправ як одного з головних чинників здорового способу життя;

— формування практичних навичок для самостійних занять фізичними вправами та проведення активного відпочинку.

Навчальна програма «Фізична культура. 5–9 кл.» була розроблена відповідно до вимог Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 24 від 14 січня 2004 р., характеризується спрямованістю на реалізацію принципу варіативності, який передбачає планування навчального матеріалу відповідно до віково-статевих особливостей учнів, їхніх інтересів, матеріально-технічної оснащеності навчального процесу (спортивний зал, спортивні пришкільні площадки, стадіон, басейн тощо), кадрового забезпечення. (50, 59)

Навчальна програма побудована за модульною системою. Вона складається з двох інваріантних (обов’язкових) модулів: теоретико-методичні знання та загальна фізична підготовка і декількох варіативних модулів, кожен з яких може бути представлений будь-яким видом спорту. Фахівці фізичної культури можуть розробляти свої варіативні модулі до цієї програми. (63,70)

Спираючись на ці факти, доцільно би було на нашу думку продовжити подібну організацію фізичного виховання зі школярами старших класів. Саме в старших класах можна і треба включити види спорту та фізичної діяльності, які будуть найбільш до вподоби старшокласникам та найкраще сприятимуть поліпшенню їхнього здоров’я. До таких видів ми можемо віднести і художню гімнастику.

Згідно вищесказаного нами було розроблено варіативний модуль "Художня гімнастика" для учнів 10-11 класів. Модуль складається з таких розділів: зміст навчального матеріалу, державні вимоги до рівня загально освітньої підготовки учнів, орієнтовні навчальні нормативи та перелік обладнання.

За мету модулю ми ставили такі завдання як: удосконалення фізичного розвитку, підвищення функціональних можливостей школярок засобами художньої гімнастики, укріплення та оздоровлення займаючихся. Як і будь-яка навчальна дисципліна у ВНЗ програма була спрямована на вирішення освітніх, виховних та оздоровчих завдань, та побудована з урахуванням основних педагогічних принципів: систематичності, доступності, поступовості.

На кожному занятті вирішувався комплекс взаємопов’язаних завдань: зміцнення здоров’я та профілактика захворювань; гармонійний розвиток та вдосконалення основних фізичних здібностей; підвищення працездатності та рухової активності й прищеплення потреби в систематичних заняттях фізичними вправами.

Під час проведення занять доцільно використовувати такі методи навчання:

- словесний, який організовує діяльність учениць, дає навчальні завдання, формує погляди та уявлення, активізує змістовну структуру руху, встановлює міжособистісні відносини. Заходи реалізації словесного методу – це дидактична розповідь, бесіда, інструктаж і вказівка, розпорядження, команда, супроводжувальне пояснення, мовна оцінка, мовний звіт і взаємне розяснення.

- наочний. Демонстрування рухів гімнастками і тренером, показ кінограм, фотознімків, схем, відеозаписів, графічних зображень;

- метод вправ. Методи переважно спрямовані на засвоєння техніки (цілісної та розчленованої, підвідної та імітаційної вправ, стандартно-повторної вправи, варіативної вправи), на розвиток рухових якостей (інтервальної та безперервної вправи), змагальний та ігровий методи. (88)

До розділу "Зміст навчального матеріалу" внесені теоретичні відомості, спеціальна фізична та технічна підготовка на заняттях художньої гімнастики.

Розділ "Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів" зорієнтований на якісне засвоєння знань, умінь та навичок поданого матеріалу (див. табл. 3.1.).

Таблиця 3.1.

Розподіл навчального матеріалу за роками вивчення варіативного модуля "Художня гімнастика" (10-11 класи)

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

1 рік вивчення

Теоретичні відомості

Історія розвитку і сучасний стан художньої гімнастики. Історія розвитку в Україні.

Загальна характеристика видів художньої гімнастики (основна, прикладна та художня гімнастика зі спортивною спрямованістю).

Правила техніки безпеки при заняттях художньою гімнастикою. Санітарно-гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю. Особиста гігієна спортсмена. Оздоровчий потенціал художньої гімнастики.

Учениці:

характеризують історію розвитку і сучасний стан художньої гімнастики; витоки художньої гімнастики; історію розвитку в Україні та міжнародній арені.

називають та коротко характеризують види художньої гімнастики (основна, прикладна та художня гімнастика зі спортивною спрямованістю);

знають правила техніки безпеки при заняттях різними видами художньої гімнастики; санітарно-гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю та вимоги особистої гігієни; вплив художньої гімнастики на організм тих, що займаються.

Спеціальна фізична підготовка

Спеціальні вправи для розвитку гнучкості плечового пояса та рухливості нижніх кінцівок, сили верхніх та нижніх кінцівок, черевного преса, спини; вправи на розтягування; вправи для розвитку витривалості, спритності.

Учениці виконують комплекси спеціальних вправ на розвиток гнучкості плечового пояса та рухливості нижніх кінцівок, сили верхніх та нижніх кінцівок, черевного преса, спини; вправи на розтягування; вправи для розвитку витривалості, спритності.

Технічна підготовка

Вивчення:

1. Основних кроків з художньої гімнастики (м’який, перекітний, пружній, гострий, високий, широкий, хресний, приставний, вальсовий кроки).

2. Основних базових елементів з художньої гімнастики (хвилі і змахи, стрибки, рівноваги, повороти, акробатичні вправи).

Хвилі: цілісна хвиля, зворотна хвиля, бокова хвиля, хвилі частинами тіла.

Змахи: цілісні і складні.

Стрибки: підскоки, високі стрибки з двох ніг, високі махові стрибки, стрибки шагом, широкі стрибки.

Рівноваги: передні, задні, бокові.

Повороти: прості (повороти з приставлянням ноги, переступанням, повороти зі хресного положення ніг та ін.) та повороти змахом, які виконуються з опорою на одну чи дві ноги.

Акробатичні вправи: балансування і обертання.

3. Вправи без предмета і з предметами (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка).

4. Музично-ритмічне виховання засобами музичних ігор та завдань.

Учениці:

характеризують основні кроки та базові елементи з художньої гімнастики;

виконують основні кроки художньої гімнастики з базовими елементами художньої гімнастики (хвилі і змахи, стрибки, рівноваги, повороти, акробатичні вправи);

знають вправи без предмета;

володіють простими вправами з предметами (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка).

вміють поєднувати вправи художньої гімнастики з музичним супроводом різного темпу, ритму і розміру.

2 рік вивчення

Зміст навчального матеріалу

Державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів

Теоретичні відомості

Історичні факти про введення предметів в художню гімнастику.

Характеристики вправ з предметами (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка).

Особливості поєднання роботи предметів (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка) з базовими елементами художньої гімнастики.

Учениці:

Обговорюють та порівнюють історичні факти про введення предметів в художню гімнастику;

дають загальну характеристику видам вправ з предметами (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка), історії їх походження.

обґрунтовують особливості поєднання роботи предметів (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка) з базовими елементами художньої гімнастики.

Спеціальна фізична підготовка

Спеціальні комплекси вправ для розвитку гнучкості плечового пояса та рухливості верхніх і нижніх кінцівок, сили верхніх та нижніх кінцівок, черевного преса, спини; вправи на розтягування; вправи для розвитку витривалості, спритності, швидкості.

Учениці виконують комплекси спеціальних вправ на розвиток гнучкості плечового пояса та рухливості верхніх і нижніх кінцівок, сили верхніх та нижніх кінцівок, черевного преса, спини; вправи на розтягування; вправи для розвитку витривалості, спритності, швидкості.

Технічна підготовка

Вивчення:

1. Основних рухів з предметами.

2. Особливостей техніки поєднання рухів тіла та роботи предметами.

3. Музично-ритмічне виховання засобами музичних ігор та завдань.

Учениці:

виконують основні рухи з предметами (кидки, відбивання, ловіння, перекати, обертання, млини, спіралі тощо);

володіють технікою роботи з предметами (скакалка, обруч, м’яч, булави, стрічка);

вміють на слух визначати за музичним твором танцювальний напрям композиції, підбирати музику для вправи без предмета та з предметами.

Таблиця 3.2.

Орієнтовні навчальні нормативи

Рік навч.

Контрольні навчальні нормативи

Рівні навчальних нормативів

низький

середній

достатній

високий

І рік

Базові елементи художньої гімнастики:

- хвиля

- змах

Не послідовне виконання рухів.

При виконанні не приймають участь усі частини тіла.

Послідовне виконання рухів.

У виконанні рухів послідовно приймають участь всі частини тіла, починаючи з великих ланок та закінчуючи пальцями рук.

- стрибок "шагом"

Виконання стрибка з ходу, не відштовхуючись однією ногою, не вірний напрямок пересування, приземлення на дві ноги.

Виконання стрибка з ходу, відштовхуючись однією ногою.

Виконання стрибка з ходу, відштовхуючись однією ногою, з ярко підкресленим пересуванням в напрямку відштовхування та приземлення на одну ногу.

Гарна висота (відрив) стрибка; чітко зафіксована форма під час польоту; амплітуда самої форми стрибка.

- рівновага

"ластівка"

Розміщення тулуба і вільної ноги не відповідають вимогам виконання рівноваг (додаткові рухи вільної чи опорної ноги під час виконання).

Нахил тулуба вперед з однойменним підйомом вільної ноги назад, але нижче горизонтального положення.

Нахил тулуба вперед з однойменним підйомом вільної ноги назад до горизонтального положення. Чітко і продовжено утримуватися.

Нахил тулуба вперед з однойменним підйомом вільної ноги назад до більш високого положення. Мати чітко виражену зафіксовану форму.

- поворот "пасе"

Виконується не повне обертання; зовсім не зберігається форма.

Виконується на стопі під час усього обертання чи його частини, або з недостатньо зафіксованою формою.

Інерційне виконання повороту. на полупальцях на 360º. Мати чітко виражену зафіксовану форму до кінця обертання.

Інерційне виконання повороту більше ніж на 360º; Мати чітко виражену зафіксовану форму до кінця обертання.

-акробатична вправа "міст"

Виконання вправи з положення лежачі на спині.

Виконання вправи з положення стоячи з допомогою з недостатньо зафіксованою формою.

Виконання вправи самостійно з положення стоячи; чітко виражена зафіксована форма.

Виконання вправи самостійно встаючи з полу. Руки якомога ближче до п’яток, чітко виражена зафіксована форма.

ІІ рік

Основні рухи з предметами художньої гімнастики (предмет на вибір)

- кидки

Кидки не виконуються з попереднім і супроводжуючим замахом, не відповідають напрямку.

Кидки не виконуються в точно наміченому напрямку, порушується плоскість польту.

Під час виконання плоскість польоту не порушується. Кидки виконуються в точно наміченому напрямку.

Кидки проводяться сильними, впевненими рухами без коливань, в точно наміченому напрямку.

- відбивання

Відбуваються грубі порушення в техніці вправи.

Відбивання виконується преривно, порушується напрямок руху.

Відбивання виконується безперервно в точно наміченому напрямку.

Відбивання виконується безперервно в заданому темпі та в точно наміченому напрямку.

- перекати

Відбуваються коливання предмету, зміни в плоскості польоту, порушується напрямок руху.

Перекати не виконуються в точно наміченому напрямку, порушується плоскість польоту.

Під час виконання плоскість польоту не порушується. Перекати виконуються в точно наміченому напрямку.

Перекати проводяться сильними, впевненими рухами без коливань, в точно наміченому напрямку.

- обертання

Під час виконання відбуваються поштовхи та ривки предмету, не зберігається плоскість, порушуються обертальні рухи.

Не рівномірне виконання обертальних рухів, відбуваються поштовхи та ривки предмету.

Обертальні рухи виконуються рівномірно, без поштовхів і ривків.

Інерційне виконання обертальних рухів. Точне збереження плоскості (вертикально, горизонтально)

Перелік обладнання, необхідного для освоєння модуля:

- килимки, - скакалки, - обручі, - м’ячі, - булави, - стрічки;

3.2. Особливості планування та обліку знань, умінь і навичок старшокласниць на уроках художньої гімнастики

 

Заздалегідь вірно сплановане  планування й облік проробленої роботи – основа правильної організації навчально-виховного процесу. Для конкретного планування відповідно до завдань, намічених на певний період, необхідно визначити зміст і обсяг майбутньої роботи. Планування – це обґрунтоване передбачення на певний відрізок часу завдань, засобів, методів, величини, учбових навантажень і форм організації занять і може бути конкретним тільки при систематичному обліку.

Добре налагоджений облік дозволяє перевіряти якість засвоєння програмного матеріалу й вчасно вносити необхідні зміни при подальшім плануванні. Вивчення матеріалів обліку дозволяє вдосконалювати зміст занять, методику навчання й підвищувати педагогічну майстерність. (63)

Основними документами планування є навчальний план, програма, тематичний план і конспект уроку. Інші документи викладачі розробляють виходячи з конкретних умов роботи, завдань і контингенту, що займаються.

Документи планування:

План роботи — це документ планування, що охоплює всі розділи роботи. У середніх школах його складає ст. викладач фізичного виховання. План обговорюється тими особами, що будуть брати участь в його виконанні, і затверджується директором школи.

Звичайно він складається за такою формою:

План роботи ЗОШ № на 20012/2013 навчальний рік

з/п

Найменування розділів та зміст роботи

Строки

виконання

Відповідальний

за виконання

Відмітка про виконання

План включає розділи з організаційної, навчально-методичної, навчально-тренувальної, виховної, лікарсько-контрольної, агітаційно-масової, фінансово-господарської роботи.

Організаційна робота:

— комплектування навчальних груп;

— підбор викладачів і розподіл обов’язків між ними;

— підготовка активу (інструкторів, суддів);

— збори, наради з організаційних питань;

— перевірка виконання намічених заходів, звіти.

Навчально-методична робота:

— укладання навчально-методичної документації і розкладу;

— заходи, направлені на підвищення кваліфікації викладачів, тренерів (відкриті уроки, взаємовідвідування).

Навчально-тренувальна робота:

— укладання календаря спортивних заходів;

— розробка положень про змагання;

— підготовка розрядників і суддів.

Виховна робота:

— доповіді, лекції, бесіди, що мають відношення до гімнастики і виховання учнів;

— зустрічі з майстрами гімнастики, призерами різних першостей.

Лікарсько-контрольна робота:

— встановлення термінів медичних оглядів;

— проведення консультацій, спеціальних лікарських досліджень;

— повідомлення про стан здоров’я учнів.

Агітаційно-масова робота:

— проведення лекцій, показових виступів й інших заходів, спрямованих на пропаганду гімнастики серед населення.

Фінансово-господарська робота:

— оренда і ремонт гімнастичних залів;

— придбання спортивної форми, наочних посібників, обладнання, інвентарю.

У залежності від завдань і особливостей колективу розділи плану і їхній зміст можуть змінюватися. (50)

Планування навчального процесу з художньої гімнастики повинне проводитися на основі навчального плану річних графіків розрахунку учбових годин, які зложені в даній програмі.

Навчальний план — складається на весь термін навчання. Під час його упорядкування необхідно враховувати:

1) мету і завдання навчання;

2) підготовленість учнів;

3) вік і стан здоров’я;

4) матеріальну базу тощо.

У залежності від цього визначають:

1) кількість дисциплін, видів занять і вправ, що підлягають вивченню і послідовність їх проходження;

2) тематику теоретичного курсу;

3) на весь строк навчання кількість годин, відведених на кожну дисципліну, вид занять,

вид вправ;

4) орієнтовні строки заліків, іспитів, змагань.

Навчальні плани в школі складаються на рік по семестрам.

Після складання навчального плану укладається навчальна програма.

Навчальна програма  — складається на той же строк, що і навчальний план, і визначає обсяг знань, вмінь, навичок, якими повинні оволодіти учні за весь період занять. У ній визначається послідовність вивчення і планування навчального матеріалу. (59)

Програма має таку структуру:

  1.  Назва програми.
  2.  Пояснювальна записка. У ній визначаються мета і завдання занять, даються організаційно-методичні вказівки до проходження матеріалу програми.
  3.  Зміст програми викладається в такій самій послідовності, як і навчальний план:

а) теоретичні теми;

б) практичний матеріал;

в) залікові вимоги;

г) література, що рекомендується.

У відмінності від навчального плану в усіх розділах перераховуються докладно вправи, що слід вивчати.

Навчальну програму складають для роботи в секціях гімнастики, а також для роботи за авторськими програмами. У плануванні змісту уроків фізичної культури використовують державну комплексну програму загальноосвітньої школи. Державна програма може використовуватися як зразок для

складання авторських програм.

Навчальний план і программу конкретизує тематичний план-графік. Він визначає:

1) зміст навчального матеріалу;

2) послідовність навчання вправ;

3) взаємозв'язок уроків фізичної культури;

4) систему контрольних уроків.

Тематичний план-графік упорядковується за розділами навчального плану.

Робочий план — систематизоване викладення навчального матеріалу програми, детально розробленого і розташованого в порядку зростаючої трудності. Робочий план — це детальне планування ходу і результатів навчального процесу. Складається він на невеликі періоди часу на

підставі графіка навчального плану для кожного класу.

У ньому визначаються:

1) кількість вправ, тематика теоретичного, методичного і практичного курсів, що підлягають вивченню за вказаний період;

2) кількість повторень кожного виду вправ;

3) послідовність проходження навчального

матеріалу;

4) точні строки заліків, контрольних занять,

змагань.

План-конспект уроку найбільш повно розкриває зміст, методику та організацію кожного заняття.  Конспект містить задачі уроку, тривалість його частин, чергування видів, їх зміст та дозування. Вправи підготовчої частини підбираються згідно змісту основної частини. У складанні конспекту уроку необхідно враховувати результати попередніх уроків і вносити відповідні корективи. Конспект уроку упорядковується на підставі тематичного плану-графіка. (70)

Нижче представлений тематичний план-графік проходження навчального матеріалу з художньої гімнастики для старшокласниць.

Таблиця 3.3.

Тематичний план

з художньої гімнастики для учениць 11-х класів

п/п

Навчальний матеріал

Номери уроків

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1.

Теоретико-методичні знання

Правила безпеки на уроках фізичної культури;

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

2.

Уміння та навички

Організуванні вправи:

стройові вправи і прийоми

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

3.

Теоретична підготовка

Історія розвитку і сучасний стан художньої гімнастики.

+

+

Історія розвитку в Україні.

+

+

Загальна характеристика видів художньої гімнастики.

+

+

+

Правила техніки безпеки при заняттях художньою гімнастикою.

+

Санітарно-гігієнічні вимоги до спортивного інвентарю.

+

Особиста гігієна спортсмена.

+

Оздоровчий потенціал художньої гімнастики.

+

+

4.

Фізична підготовка

Загальна фізична підготовка:

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

- загально-розвиваючі вправи в русі;

+

+

+

+

- загально-розвиваючі вправи на місці;

+

+

+

+

- загально-розвиваючі вправи з предметами.

+

+

+

+

Спеціальна фізична підготовка:

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

- вправи для розвитку гнучкості верхніх та нижніх кінцівок;

+

+

- вправи для розвитку сили верхніх та нижніх кінцівок;

+

+

- черевного преса, спини;

+

+

- вправи на розтягування;

+

+

- вправи для розвитку витривалості;

+

+

- вправи для розвитку спритності.

+

+

5.

Технічна підготовка

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

1. Основні кроки з художньої гімнастики.

В

П

З

2. Основні базові елементи з художньої гімнастики:

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

Хвилі

В

П

З

Змахи

В

П

З

Стрибки

О

В

П

З

Рівноваги

О

В

П

П

З

Повороти

О

В

П

З

Акробатичні вправи

О

В

П

П

З

3. Вправи без предмета.

О

В

П

П

4. Вправи з предметами:

+

+

+

+

+

+

+

+

- скакалка,

О

В

П

- обруч,

О

В

П

- м’яч,

О

В

П

- булави,

О

В

П

- стрічка.

О

В

П

4. Музично-ритмічне виховання засобами музичних ігор та завдань.

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

6.

Домашнє завдання

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

+

На основі тематичного плану складається конспект уроку, в якому схематично визначено зміст кожного заняття.

У конспекті детально висловлюються:

1) завдання, що полягають перед даним уроком;

2) вправи, вживані для вирішення цих завдань;

3) організаційно-методичні вказівки.

Визначається тривалість уроку в цілому і по частинах; детально описуються кожна вправа і вказується його дозування.

Таблиця 3.4.

План-конспект 6-го уроку

з художньої гімнастики для учениць 11-х класів

Задачі уроку:

  1.  Ознайомити з вправами з обручем
  2.  Вивчити вправи зі скакалкою
  3.  Повторити вправи на рівновагу.
  4.  Закріпити базовий елемент – стрибок

Дата проведення.

Місце проведення – спортивний зал.

Обладнання: скакалка, обруч

Частина

уроку

Зміст

Дозування

Організаційно-методичні вказівки

Підготовча частина (15хв.)                                                               

1.Шикування, рапорт, привітання, повідомлення задач  уроку, вимірювання ЧСС.

3'

Шикування в одну шеренгу за зростом. Перевірити наявність спортивної форми -  готовність учениць до занятть.

2.Інформація про спортивні новини.

1'

Зацікавити учениць розповіддю про сучасні спортивні новини

3.Повторити стройові команди на місці:

"Праворуч!", "Ліворуч!", "Кругом!"

1'

Звернути увагу на допущені помилки під час виконання стройових команд.

4.Ходьба:

1) на носках, руки в сторони;

2) на п’ятках, руки за головою;

3) на зовнішній стороні ступні, руки на поясі;

4) на внутрішній стороні ступні, руки на поясі;

5) перекати з п’ятки на носок, колові оберти руками вперед і назад;

6) випадами, руки на поясі;

7) у напівприсіді, руки на коліна;

8) звичайним кроком, руки вниз.

3'

10 м

10 м

10 м

10 м

10 м

10 м

10 м

5 м

Голова піднята,  руки прямі, в ліктьових суглобах не згинати, спина пряма, слідкувати за правильною поставою. Виконувати  чітко під рахунок. Робити зауваження, виправляти  помилки.

На 1-4 колові оберти вперед, 5-8 назад. Руки прямі в ліктьових суглобах не згинати. Виконувати чітко під рахунок.

Голова піднята, спина пряма. Робити глибокий випад.

Слідкувати за правильною поставою.

Спина пряма

5.Бігові вправи:

  1.  біг із захлестом гомілок;

  1.  біг з високим підніманням стегна;

3) голопом правим та лівим боком;

4) біг спиною вперед;

5) біг ,,схресно ,, правим та лівим боком;

6) звичайний біг

7) прискорення

3'

15 м

15 м

15 м

15 м

15 м

15 м

30м

Голова піднята, спина пряма, слідкувати за поставою.

- руки працюють, як і при звичайному бігу, в передньо-задньому напрямку – вперед до підборіддя, назад до упору. Нога складається  коротшим  шляхом, п’ятка йде під сідницю, носок на себе Слідкувати за правильною поставою, спина пряма, голова піднята.

- руки працюють з більшою амплітудою, допомагають виштовхнутися якомога вище. Голова піднята, спина пряма. Дотримуватися дистанції 2м.

- дивитися через праве плече.

- утримувати заданий темп, робити максимальне скручування тулуба,

- тримати дистанцію.

- робити з максимальною швидкістю, утримувати заданий темп, тримати дистанцію 2м

ЗРВ на місці

  1.  В.п. - руки унизу,  пальці з’єднані.

1-2. Піднятись на носки, руки уверх, долонями уверх.

3-4. В.п.

  1.  В.п. – руки в сторони.

1-2. Напівприсід на правій, ліву уперед, руки уперед.

3-4. В.п.

5-8. Те саме з іншої ноги.

  1.  В.п. – вузька стійка ноги нарізно, руки на поясі.

1-3. Пружинистий нахил уперед прогнувшись, руки на поясі.

4. В.п.

  1.  В.п. – широка стійка ноги нарізно, руки в сторони.

1. Згинаючи ліву, нахил вправо, праву руку за спину, ліву над головою, дивитися через праве плече.

2. В.п.

3-4. Те саме в іншу сторону.

  1.  В.п. – стійка на колінах, руки за головою.

1-2. Поворот направо, нахил назад, правою рукою торкнутися п’яток.

3-4. В.п.

5-8. Те саме в іншу сторону.

  1.  В.п. – сід, руки в сторони.

1. Піднімаючи ноги, хлопок в долоні під ними.

2. В.п.

  1.  В.п. – упор сидячи.

1-2. Упор лежачи ззаду, праву уперед.

3-4. В.п.

5-8. Те саме з іншої ноги.

  1.  В.п. - сід ноги нарізно, руки в сторони.

1. Пружинистий нахил до лівої ноги, торкнутися руками носка.

2. Те саме уперед, торкнутися руками підлоги

3. Те саме до правої ноги.

4. В.п.

  1.  В.п. – упор лежачи.

1. Зігнути руки, ліву назад.

2. В.п.

3-4. Те саме, але праву назад.

  1.   В.п. – руки в сторони.

1. Стрибок уверх і хлопок в долоні перед собою.

2. Стрибок уверх з хлопком в долоні за спиною.

Ходьба на місці.

4р.

4р.

4р.

4р.

4р.

4р.

4р.

4р.

4р.

8р.

Голова піднята, спина пряма. Підніматися на носки якомога вище, руки не згинати в локтьових суглобах.

Спина пряма, голова прямо.

Виконувати чітко під рахунок.

Спина пряма,  максимально прогнутися, голова піднята.

Робити добрий нахил в сторону.

Голова прямо. Спина пряма. Робити максимальне скручування чітко під рахунок.

Ноги не згинаються у колінних суглобах. Робити максимальну складку.

Виконувати в заданому темпі, чітко під рахунок, слідкувати за технікою виконання вправи. Голова прямо. Спина пряма.

Ноги не згинаються у колінних суглобах. Спина пряма.

Виконувати в заданому темпі, чітко під рахунок.

Після стрибків, відновити дихання, зробити вдох-видих

Основна частина (25хв.)

Вправи з обручем

  •  Повороти
  •  Оберти
  •  Кидки
  •  Стрибки
  •  Махові рухи
  •  Перекати

2'

Навчальна картка № 1

Вправи зі скакалкою:

Вправи на поєднання змахів і кіл в лицевій площині

  1.  В.п. – руки вперед, лікті трохи зігнуті, кінці скакалки в обох руках

1. Крок лівою вліво, права в бік на носок, мах скакалкою вліво

2. Теж сааме в ін. сторону

3. Приставити праву до лівої в  напівприсід, зєднуючи кисті, середнє лициве коло скакалкою донизу-вліво  

4. Крок лівою вліво, праву в бік на носок, випрямляючи руки, мах скакалкою донизу-вліво.

5-8. Те саме в іншу сторону

  1.  Теж саме виконання однією рукою, інша в бік, скакалка складена вдвоє

  1.  В.п. – руки вперед, лікті зігнуті, скакалка попереду, кінці скакалки в обох руках

1-4. Повторити вправу 1, але на рахунок 3 приставний крок лівою вліво з середнім лицевим колом скакалки донизу-вліво

5-8. Теж сааме вправо, але на рахунок 8 передати обидва кінця скакалки в праву руку

9-12. Повторити рухи рахунка 1-4, зі скакалкою в правій руці, на рахунок 12 передати її в ліву руку

13-16. Повторити рухи на рахунок 9-12 в ін.сторону і ін.рукою

Кола і змахи скакалкою в боковій площині

  1.  В.п. – права рука зі скакалкою, складеною вдвоє, вперед, ліва в бік

1.Злегка пружинячи і згинаючи лікоть, змах скакалкою назад з права

2. Повторити вправу в зворотньому напрямку

3. Згинаючи лікоть, середнє коло скаклкою донизу –назад

4. Змах назад

5-8. Повторити рух в зворотньому напрямку, передав скакалку в ліву руку на рахунок 8. Теж саме ін. рукою

  1.  В.п. – руки вправо, кінці скакалки в обох руках.

Повторити вправу 1, виконуючи змахи і кола в боковій площину обома руками. При виконанні кола, лікті згибаються, кисті зєднані.

Кола скакалкою в горизонтальній площині

  1.  В.п. – руки  в бік, обидва кінці скакалки в правій руці

1-3. Піднімаючи праву руку вгору і злегка згинаючи лікоть, три малі кола скакалкою над головою вліво(кола кистью)

4. Випрямляючи руку, змах скакалкою вліво

5-8. Те сааме вправо

  1.  В.п. – теж саме

1-4. Чотири малі кола скакалкою над головою вліво

5-6. Руки вперед, передати скакалку в ліву руку

7. Передати скакалку з лівої руки вправу а спиною

8. Передати скакалку в ліву руку попереду і прийняти в.п., скакалка в лівій руці

7'

Спина пряма, голова прямо. Чітко дотримуватися в русі обраної площини.

Слідкувати за правильним виконаням вправи, виправляти помилки

Виконувати чітко під рахунок, стежити за правильним виконанням вправи.

Змахи робити чітко в боковій площині, слідкувати за правильним виконанням вправи.

Виконувати в заданному темпі, чітко під рахунок.

Слідкувати за правильним виконанням вправи

Виконувати чітко під рахунок, дотримуватися обраної для обертів площини

Рівновага

1) рівновага – вільна нога в сторону з допомогою;

2) рівновага – вільна нога назад «арабеск»

6'

Спина пряма, голова піднята. Слідкувати за правильним виконанням вправи, виправляти помиоки

Стрибки

Стрибок зі зміною ніг вперед

Підвідні вправи

  1.  В.п. – руки в бік

Кроком лівою, сгибаючи

праву вперед, стрибок на праву, в фазі польоту ліву зігнути вперед

Приставити ліву до правої

  1.  Чергування приставного кроку з стрибком зі зміною ніг вперед

1-2. Приставний крок лівою вперед, руки в бік

3-4. Кроком лівою стрибок зі зміною зігнутих ніг вперед, руки дугами донизу-вперед.

  1.  Теж саме з виконанням лицевого кола руками донизу під час стрибка. Рух руками вільний, допомогає при взльоті.

6'

Стрибок зі зміною прямих ніг вперед виконується більш енергійним різким рухом махової ноги, при приземленні на махову ногу, поштовхову підняти якомога вище.

Слудкувати за правильним виконанням вправи. Спина пряма, голова піднята

СФП (спеціальна фізична підготовка).

1) В. п. – лежачи на спині, руки за головою, пальці з’єднані в замок.

1-2.  піднімання прямих ніг

3-4. в.п.

2) В. п. – лежачи на спині, руки за головою, пальці з’єднані в замок.

1-2. піднімання тулуба.

3-4. в.п.

3) В. п. – лежачи на череві, руки за головою, пальці з’єднані в замок.

1-2. піднімання тулуба.

3-4. в.п.

  1.  В. п. – лежачи на череві, руки вперед. На 1 підняти ноги та руки і тримати положення ,,лодочка,, 1 хв.

Ходьба по колу:

1-4. вдих;

5-8. видих.

4'

 

Спина пряма, ноги не згинаються в колінних суглобах, п’ятки не торкаються підлоги.

Виконувати чітко під рахунок, в заданому темпі.

Максимально високо піднімати тулуб.

Голова прямо, руки н езгинати в ліктьових суглобах, ноги не згинати в колінних суглобах, руки.

Заспокоїти стан організму.

Заключна частина (5хв.)

1. Шикування.

2. Гра на заспокоєння збудженого стану організму ,,Хвилинка,,

5'

Вчитель засікає 1 хв., а учні рахують про себе 1 хв. Порахував роблять крок вперед. Таким чином, видно хто заспокоївся.

Виділення кращих учнів.

Домашнє завдання –Поперемінні присідання на одній нозі, згинання і розгинання рук.

 

Висновки до третього розділу

1. На сьогоднішній день фізичне виховання молоді знаходиться на низькому рівні, пояснюється це відсутністью у них необхідної мотивації та інтересу до стану свого здоров’я та фізичної підготовленості. Особливо це стосується старшокласниць,  їх цікавляться формуванням іміджу сучасної дорослої дівчини. Тому ми розробили експериментальну програму занять з художньої гімнастики, яка буде не тільки забезпечувати формування постійного інтересу до занять фізичною культурою, а й водночас буде ефективна в плані зміцнення здоров’я, підвищення фізичного розвитку і фізичної підготовленості.

2. Основними документами планування навчального процесу з художньої гімнастики є програма, тематичний план і конспект уроку. Планування навчального процесу з художньої гімнастики повинне проводитися на основі навчального плану, річних графіків, розрахунку учбових годин, які зложені в даній програмі. За допомогою тематичного плану ми деталізували зміст сітьового графіка проходження навчального матеріалу і визначили засоби для вирішення завдань уроку.

Розділ 4 Аналіз результатів дослідження

4.1 Аналіз ефективного використання засобів художньої гімнастики з метою оздоровлення старшокласниць.

У результаті проведеного дослідження, щодо застосування засобів художньої гімнастики в уроці фізичної культури, нами було виявлено позитивний оздоровчий вплив засобів художньої гімнастики на розвиток фізичних здібностей та фізичного здоровя учениць старших класів. Експеримент проводився на базі ЗОШ № 111 м. Харкова. У період з листопада 2012 року по березень 2013 року. Досліджувалися дві групи школярок, в якості досліджуваних були дівчата старшого шкільного віку в кількості 20 осіб (10 осіб – контрольної групи та 10 – експериментальної групи). Досліджувані контрольної групи відвідували уроки фізичної культури, що проводилися за навчальною програмою загальноосвітніх шкіл. Для досліджуваних експериментальної групи проводився варіативний модуль з художньої гімнастики.

Для визначення ефективності впливу уроків фізичної культури, що включали засоби художньої гімнастики на розвиток основних фізичних здібностей старшокласниць та на їх оздоровчу спрямованість, нами було обрано такі тести:

- для оцінки гнучкості, ми використовували тест – нахил тулуба вперед в положенні сидячи;

- силові здібності старшокласниць ми оцінювали за допомогою виконання згинання розгинання рук в упорі лежачи;

- для оцінки швидкості ми використовували біг 100 м;

- спритність оцінювали за допомогою човникового бігу 4х9 м;

- витривалість оцінювалася за допомогою бігу 1500 м. (технологія тестування досліджуваних представлена в параграфі 2.2).

Результати тестування до та після педагогічного експерименту представлені у додатках 1-2.

Далі ми порівнювали показники тестування основних фізичних здібностей у досліджуваних контрольної та експериментальної груп до і після педагогічного експерименту. Порівняння проводилося з використанням t-критерію Ст’юдента, за допомогою якого в даному випадку ми виявили ступінь вірогідності різниці у показниках тестування основних фізичних здібностей досліджуваних контрольної та експериментальної груп.

При цьому розраховувались:

середнє арифметичне значення показників Х та У;

стандартна помилка або помилка середньої m`x та m`y;

статистичне значення критерію Ст’юдента t;

вірогідність розрізнень r.

При порівнянні середніх арифметичних показників рівня розвитку основних фізичних здібностей досліджуваних школярок контрольної та експериментальної груп до та після педагогічного експерименту, ми спостерігали такі особливості:

Показники гнучкості (нахил тулуба вперед) на початку педагогічного експерименту в контрольній та експериментальній групі були майже однаковими. Їх середні арифметичні дорівнювали в контрольній 7,8см., а в експериментальній – 7,4см. Наприкінці експерименту ці показники зросли в обох групах, але в контрольній групі на 0,5 см., а в експериментальній на 3,1см. Спираючись на отримані результати, можна побачити, що впровадження в експериментальній групі уроків з художньої гімнастики сприяло більш швидкому розвитку та удосконаленню гнучкості досліджуваних. І різниця між показниками гнучкості в експериментальній групі на початку та наприкінці експерименту виявилася достовірною так як критерій Ст’юдента (tr) дорівнював біле 3 одиниць, що більше граничного критерію для даної кількості досліджуваних.

Заняття з художньої гімнастики не здійснили очікуваного впливу на показники рівня розвитку сили у досліджуваних школярок. Так, хоч середні арифметичні показники тесту на силу (згинання розгинання рук в упорі лежачи в експериментальній групі і зросли з 11 раз на початку експерименту до 12,2 раз наприкінці, але різниця між ними до та після педагогічного експерименту виявилася не вірогідною і викликаною випадковими факторами. В контрольній групі показник сили навіть дещо знизився з 10,1 раз на початку експерименту до 10 раз – наприкінці.

Заняття з художньої гімнастики також не сприяли достатньому розвитку швидкості досліджуваних. Хоча середні арифметичні показників швидкості (біг на 100 м.) зросли як в контрольній з 17,0 с. до 16,9 с., так і в експериментальній – з 16,8 с. до 16,7с., але різниця між ними при перевірці виявилася не вірогідною (tr в контрольній дорівнював 0,6, експериментальній групі – 1,0).

У ході експерименту човниковий біг 4х9 м. не спостерігалось значного зростання середніх арифметичних показників спритності. Так, ці показники на початку експерименту дорівнювали в контрольній групі 11,3 с., в експериментальній – 11,1, а після відповідно 11,2 с. та 11,0 с. Різниця показників до і після експерименту статистично не вірогідна в обох випадках.

Подібну картину ми спостерігали і при дослідженні витривалості, так, при виконанні останнього тесту (біг на 1500 м), середні арифметичні цих показників в контрольній та експериментальній групах на початку експерименту складали відповідно 7,8 та 7,7 хв. Наприкінці даного експерименту ці показники дорівнювали в контрольній групі – 7,7, в експериментальній групі – 7,5 хв., тобто в досліджуваних як контрольної так і експериментальної групи не відбулося статистично вірогідне зростання показників витривалості.

Таблиця 4.1.

Ступінь вірогідності різниці показників рівню розвитку фізичних здібностей досліджуваних контрольної групи до та після педагогічного експерименту

Статистичні

показники

До експерименту

(`Х ± m`х)

Після експерименту

(`У ± m`у)

Ступінь вірогідності (tr), при tr = 2,13

P

Приріст %

1) Нахил тулуба вперед, см.

8,5 ± 1,08

8,9 ± 0,92

tr= 0,3  tr

p>0,05

4,48

2) Згинання розгинання рук в упорі лежачи, р.

9,3 ± 0,77

9,2 ± 0,62

tr= 0,1  tr

p>0,05

1,45

3) Біг 100м., с.

17,0 ± 0,15

16,9 ± 0,15

tr = 0,6  tr

p>0,05

0,79

4) Човниковий біг 4х9м., с.

10,8 ± 0,08

10,7 ± 0,07

tr = 0,7  tr

p>0,05

0,68

5) Біг 1500м., хв.

7,8 ± 0,10

7,7 ± 0,11

tr = 0,6  tr

p>0,05

1,22

Ступінь вірогідності різниці показників рівню розвитку фізичних здібностей досліджуваних контрольної та експериментальної груп до та після педагогічного експерименту представлена в таблицях 4.1. та 4.2.

Таблиця 4.2.

Ступінь вірогідності різниці показників рівню розвитку фізичних здібностей досліджуваних експериментальної групи до та після педагогічного експерименту

Статистичні

показники

До експерименту

(`Х ± m`х)

Після експерименту

(`У ± m`у)

Ступінь вірогідності (tr), при tr = 2,13

P

Приріст %

1) Нахил тулуба вперед, см.

8,3 ± 0,77

12,1 ± 0,92

tr= 3,2  tr

p0,05

31,32

2) Згинання розгинання рук в упорі лежачи, р.

9,0 ± 0,39

10,1 ± 0,46

tr= 1,8  tr

p>0,05

10,60

3) Біг 100м., с.

16,8 ± 0,12

16,7 ± 0,11

tr = 1,0  tr

p>0,05

0,92

4) Човниковий біг 4х9м., с.

10,7 ± 0,09

10,6 ± 0,08

tr = 0,9  tr

p>0,05

1,01

5) Біг 1500м., хв.

7,7 ± 0,08

7,5 ± 0,08

tr = 1,9  tr

p>0,05

2,77

Таким чином, організація і проведення уроків фізичної культури з використанням засобів художньої гімнастики в старших класах сприяє підвищенню рівня розвитку гнучкості, що було експериментально доведено у ході нашого дослідження. Незначний приріст показників інших фізичних здібностей, на нашу думку, зумовлений не достатнім часом використання запропонованих засобів художньої гімнастики.

У своєму дослідженні ми також окремо проводили дослідження впливу засобів художньої гімнастики на координаційні здібності старшокласниць, так як, згідно більшості досліджень саме на ці фізичні здібності гімнастика здійснює найбільший вплив.

Впливу художньої гімнастики на координаційні здібності старшокласниць визначався за наступними тестами:

- здібність до орієнтування в просторі визначалася за допомогою ходьби по прямій із закритими очима;

- стійкість рівноваги ми оцінювали за допомогою методики Бондаревського (із закритими очима);

- для визначення відчуття ритму ми використовували тест, що включав ходьбу зі сплескуванням долонями в заданому темпі;

- для визначення координованості рухів – три перекиди вперед (технологія тестування досліджуваних представлена в параграфі 2.2).

Результати тестування до педагогічного експерименту представлені у додатках 3 – 4.

Порівнюючи середні арифметичні показників рівню координаційних здібностей дівчат контрольної та експериментальної груп до і після експерименту, ми спостерігали такі особливості:

Так, порівняння середніх арифметичних показників здібності до орієнтування в просторі (ходьба по прямій із закритими очима) до та після експерименту в експериментальній групі показало істотну різницю між ними. Так, середня арифметична цього показника до експерименту дорівнювала 6,6см, після експерименту – 3,7 см. Виходячи з цих результатів видно, що показники дівчат експериментальної групи після експерименту значно краще ніж до початку занять гімнастикою. Тобто у результаті систематичних занять художньою гімнастикою, у досліджуваних підвищився рівень здібності до орієнтування у просторі. Різниця статистично вірогідна. В контрольній же групі такого покращення не спостерігалося: цей показник зріс лише на 0,3 см.

Значні зміни відбулися і у рівні розвитку таких координаційних здібностей дівчат експериментальної групи, як стійкості рівноваги (за методикою Бондаревського). Середня арифметична, цього показника до педагогічного експерименту дорівнювала 12,9 с., після – 16,9 с. Різниця статистично вірогідна при p>0,05. Середня арифметична показника стійкості рівноваги дівчат контрольної групи до та після експерименту залишилися майже без змін.

Порівнюючи середні арифметичні показників за останні два тести на визначення відчуття ритму (ходьба зі сплескуванням долонями в заданому ритмі) та координованості рухів (три перекиди вперед) ми бачимо, що в експериментальній групі ці показники значно покращилися, так їх середні арифметичні дорівнювали за перший тест (ходьба зі сплескуванням долонями в заданому темпі) – 2,9 до експерименту і 4,0 бали – після педагогічного експерименту, за другий тест (три перекиди вперед) до експерименту – 4,3 с, після – 3,8 с. Різниця статистично вірогідна в обох випадках при p>0,05. А у дівчат контрольної групи до та після експерименту ці показники знову не зазнали статистично значущих змін і дорівнювали відповідно до експерименту – 2,9 бали та 4,6 с, після – 3,3 бали і 4,3 с.

Результати ступеню вірогідності різниці показників координаційних здібностей досліджуваних дівчат старшого шкільного віку контрольної та експериментальної груп до та після педагогічного експерименту представлені в таблицях 4,3 – 4,4.

Таблиця 4.3.

Ступінь вірогідності різниці показників координаційних здібностей досліджуваних контрольної  групи до та після педагогічного експерименту

Статистичні

показники

До експерименту

(`Х ± m`х)

Після експерименту

(`У ± m`у)

Ступінь вірогідності (tr), при tr = 2,13

P

Приріст %

1) Ходьба по прямій із закр. очима, см.

6,8 ± 0,92

6,5 ± 0,85

tr= 0,3 tr

p>0,05

5,15

2) Статична рівновага за методикою Бондаревського

(із закр. очима), с.

12,9 ± 0,85

16,9 ± 0,85

tr= 3,3 tr

p>0,05

23,72

3) Ходьба із сплескуванням долонями у заданому темпі, б.

2,9 ± 0,15

4,0 ± 0,23

tr = 5,2 tr

p>0,05

28,33

4) Три перекиди вперед, с.

4,3 ± 0,10

3,8 ± 0,07

tr = 4,4 tr

p>0,05

14,19

Таблиця 4.4.

Ступінь вірогідності різниці показників координаційних здібностей досліджуваних експериментальної групи до та після педагогічного експерименту

Статистичні

показники

До експерименту

(`Х ± m`х)

Після експерименту

(`У ± m`у)

Ступінь вірогідності (tr), при tr = 2,13

P

Приріст %

1) Ходьба по прямій із закр. очима, см.

6,6 ± 0,92

3,7 ± 0,77

tr= 2,4 tr

p0,05

77,68

2) Статична рівновага за методикою Бондаревського

(із закр. очима), с.

12,8 ± 0,69

12,7 ± 0,62

tr= 0,1 tr

p0,05

0,52

3) Ходьба із сплескуванням долонями у заданому темпі, б.

2,9 ± 0,15

3,3 ± 0,23

tr = 1,7 tr

p0,05

14,0

4) Три перекиди вперед, с.

4,6 ± 0,09

4,3 ± 0,11

tr = 2,0 tr

p0,05

6,68

Отже, спираючись на отримані нами результати, ми бачимо, що вірогідність зростання окремих показників рівня розвитку координаційних здібностей зумовило використання у процесі фізичного виховання дівчат старшого шкільного віку засобів художньої гімнастики.

Для визначення оздоровчого потенціалу художньої гімнастики ми, вимірювали рівень фізичного здоров’я старшокласниць, за допомогою експрес-системи розробленої Г. Апанасенком, яка входила до контрольної та експериментальної груп до та після педагогічного експерименту. Ця система складалася з ряду простих показників, які кожному рангу привласнювали відповідний бал. Загальна оцінка здоров'я визначалася  сумою балів і дозволяла розподілити всіх практично здорових осіб на 5 рівнів здоров'я, що відповідали певному рівню енергетичного аеробного потенціалу. Чим вище рівень здоров'я, тим рідше виявляються ознаки хронічних неінфекційних захворювань і ендогенних чинників ризику.

Для оцінки рівня здоров'я, ми вимірювали в стані спокою:  

життєву ємкість легенів (ЖЄЛ);

частоту серцевих скорочень (ЧСС);

артеріальний тиск (АТ);

масу тіла;

довжину тіла;

динамометрію кисті.

На підставі отриманих даних розраховували наступні індекси: індекс маси, життєвий індекс, силовий індекс, індекс Робінсона та функціональну пробу (пробу Мартінета)

Отримані результати за всіма перерахованими вище показниками оцінювалися в балах за таблицею 2.2.1. і записувалися у звідний протокол результатів. Підсумовуючи бали, за всіма показникам і зіставляючи їх зі шкалою, ми визначали рівень фізичного здоров'я випробовуваних – низький (1), нижче середнього (2), середній (3), вище середнього (4), високий (5).

Так, порівнюючи основні показники фізичного здоров’я досліджуваних, ми отримали наступні результати: індекс маси тіла у досліджуваних контрольної групи до та після експерименту майже не змінився і дорівнював до – 21,30±0,40, а після експерименту – 21,41±0,43. Подібна картина спостерігалася і в експериментальній групі: до – 21,49±0,39, після – 21,07±0,33, що свідчить про те, що заняття художньою гімнастикою майже не вплинули на індекс маси тіла досліджуваних.

Значних змін не відбулося і в наступному показникові фізичного здоров’я досліджуваних – життєвому індексі. Так в контрольній групі до експерименту він дорівнював 65,5±1,41, після – 65,67±1,59, а в експериментальній групі: до – 66,76±1,72, після – 70,62±1,4. Хоч, як ми бачимо, після експерименту в експериментальній групі життєвий індекс і збільшився, але різниця виявилася не вірогідною.

Подальший аналіз показників фізичного здоров’я досліджуваних показав, що в експериментальній групі після педагогічного експерименту значно зріс силовий індекс (до експерименту – 32,53±1,02, після – 38,53±1,03). Статистична перевірка довела вірогідність різниці між цим показником до та після експерименту. Тобто заняття художньою гімнастикою сприяли підвищенню рівня силових здібностей старшокласниць. У контрольній групі цей показник до та після експерименту залишився без змін.

Без змін в контрольній та експериментальній групі до і після експерименту залишився й індекс Робінсона, що свідчить про відсутність впливу художньої гімнастики на цей показник.

Зовсім інша картина спостерігається при порівнянні часу відновлення ЧСС після 20 присідань. У досліджуваних контрольної групи до та після педагогічного експерименту він знову залишився без змін (до експерименту – 114,33±4,92, після – 111,4±4,28), а в експериментальній групі після експерименту значно покращився (відповідно 106,53±3,71 до і 85,67±2,0 після педагогічного експерименту), що й було статистично доведено.

Значно вищим після експерименту у експериментальній групі виявився рівень фізичного здоров’я в цілому. Так, якщо до експерименту він дорівнював 6,27±0,67, то після – 9,06±0,38, що свідчить про значне покращення рівня фізичного здоров’я під впливом занять художньою гімнастикою. В контрольні групі цей показник залишився без змін, так до експерименту він дорівнював – 6,07±0,64, після – 6,07±0,61.

Результати ступеню вірогідності різниці показників фізичного здоровя досліджуваних дівчат старшого шкільного віку контрольної та експериментальної груп до та після педагогічного експерименту представлені в таблицях 4,5 – 4,6.

Таблиця 4.5.

Показники фізичного здоров’я досліджуваних контрольної групи до і після педагогічного експерименту

Показники фізичного здоров’я досліджуваних

До експерименту

Після експерименту

t

p

Індекс маси тіла, кг/м2

21,30±0,40

21,41±0,43

0,19

p>0,05

Життєвий індекс, мл/кг

65,5±1,41

65,67±1,59

0,08

p>0,05

Силовий індекс, %

34,27±1,21

34,87±0,95

0,39

p>0,05

Індекс Робінсона, ум.од.

85,61±2,47

84,14±2,41

0,43

p>0,05

Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30с., с)

114,33±4,92

111,4±4,28

0,45

p>0,05

Загальна оцінка рівня здоров’я (сума балів)

6,07±0,64

6,07±0,61

0

p>0,05

Таблиця 4.6.

Показники фізичного здоров’я досліджуваних експериментальної групи до і після педагогічного експерименту

Показники фізичного здоров’я досліджуваних

До експерименту

Після експерименту

T

p

Індекс маси тіла, кг/м2

21,49±0,39

21,07±0,33

0,82

p>0,05

Життєвий індекс, мл/кг

66,76±1,72

70,62±1,4

1,75

p>0,05

Силовий індекс, %

32,53±1,02

38,53±1,03

4,14

p<0,05

Індекс Робінсона, ум.од.

82,98±2,03

81,44±1,07

0,67

p>0,05

Час відновлення ЧСС після 20 присідань за 30с., с)

106,53±3,71

85,67±2,0

4,96

p<0,05

Загальна оцінка рівня здоров’я (сума балів)

6,27±0,67

9,06±0,38

3,62

p<0,05

Таким чином, використання засобів художньої гімнастики в процесі фізичного виховання дівчат старшого шкільного віку сприяло значному покращенню гнучкості, а також приросту таких координаційних здібностей, як: здібності до орієнтування в просторі, стійкості рівноваги, відчуття ритму, та координованості рухів. Поряд з цим, підвищився рівень фізичного здоров’я, що й було доведено експериментально.

4.2 Оздоровчий вплив засобів художньої гімнастики на фізичний розвиток, виховання, оздоровлення та психоемоційний стан старшокласниць.

Фізичне виховання спрямовано на зміцнення здоров’я, на оволодіння життєво важливими руховими навичками та вміннями, на досягнення високої працездатності. Воно має велике значення в підготовці людини до продуктивної праці. Крім фізичних якостей (швидкість, сила, витривалість, спритність), при цьому розвиваються цінні психічні якості (наполегливість, воля, цілеспрямованість, рішучість, самовладання). Засобами фізичного виховання є різноманітні фізичні вправи, спорт. Ним займаються в домашніх умовах (ранкова гімнастика - зарядка), у школі - уроки фізичної культури, в спортивних і туристичних секціях у дитячих та юнацьких спортивних школах.(93)

         Регулярне вправляння різних груп м’язів, суглобів і зв'язок посилено розвиває їхні функції та координацію. Фізичне навантаження тренує органи і системи організму (серцево-судинну, дихальну), забезпечує нормальну діяльність рухового апарату, процеси обміну речовин. Щоденне виконання певної кількості різноманітних вправ, прагнення розвити їх правильно і в заздалегідь наміченому обсязі без будь-яких послаблень формує звичку, а потім і потребує твердо додержуватись правил поведінки. цьому зростає дисциплінованість людини, зміцнюється її воля. (2, 7, 12)

         Заняття художньою гімнастикою розвивають, удосконалюють і виправляють (коригують) організм. Різноманітні засоби гімнастики дають змогу усунути дефекти постави - викривлення хребта, сутулість; за допомогою гімнастичних вправ можна підвищити фізичний розвиток,  сприяти укріпленню здоров’я та ін.

Як свідчить історичний досвід і численні дослідження  під впливом м’язової роботи, що здійснюється при виконанні гімнастичних вправ, в організмі відбуваються стійкі зміни, які ведуть до його укріплення

Найбільш помітні зміни у м’язах: їх об’єм, еластичність і сила збільшуються , завдяки чому  збільшується  і фізична працездатність. Нормальний розвиток м’язової сили, особливо м’язи тулуба, сприяє нормальному функціонуванню внутрішніх органів. Змінюється зовнішній облік людини:  стає кращою постава, хода.  Систематичне застосування гімнастичних вправ збільшує  рухливість в суглобах: тіло стає гнучким, а рухи менш сковані. . (33,40)

Однак найбільш важливим оздоровчо-гігієнічним результатом занять  фізичними вправами, а зокрема вправами художньої гімнастики, є їх вплив  на діяльність центральної нервової системи і обміну речовин.

І. П. Павлов вважав, що фізичною діяльністю можна ,,заряджати і підкріплювати,,  кору головного мозку, підвищувати активність нервових процесів. Відчуття свіжості і бадьорості, що відчуває людина при виконанні м’язової роботи, І.П. Павлов називав ,,м’язовою радістю,, Від працюючих м’язів до головного мозку надходили подразники, які підвищували його активність:  з’являлося відчуття бадьорості, створювався врівноважений  нервово-психічний стан, добрий настрій. Великою цінністю фізичних навантажень  полягає у роботі усіх органів і систем нашого організму. Головний мозок є  ,,верховим органом,, управління усіма  життєво важливими процесами в організмі людини, тому  він ,,головний командир,, здоров’я. Ось чому для збереження здоров’я дуже важливо добрий стан нервової системи. (96, 97)

Фізичні вправи визивають підвищену потребу організму  у кисні , що досягається збільшенням частоти і глибини дихання. В результаті систематично  висуваються підвищені вимоги до органів дихання в результаті чого спостерігається зріст життєвої ємкості легенів, покращується рухливість грудної клітки, з’являється вірне  більш ритмічне глибоке дихання.

Поглинутий кисень і поживні речовини, які всмокталися в кишечник, доставляють кров’ю до усіх органів і тканин організму. Током крові поступають до видільних органів продукту розпаду, але кров може виконувати своє призначення лише за умов її неприливного руху з достатньою швидкістю. Рух крові і прискорення кровообігу під впливом м’язової діяльності  здійснюються завдяки роботі серця.

В результаті чудової властивості серця пристосовуватися до підвищених вимог організму воно стає більш сильним. (96, 97)

Існує багато форм і видів фізичних вправ, які можуть бути рекомендовані з ціллю укріплення здоров’я і фізичного розвитку осіб різної  фізичної підготовленості, віку і стану здоров’я. Найбільш раціональним і доступним засобом покращення здоров’я і фізичного розвитку, на нашу думку є саме художня гімнастика. Заняття художньою гімнастикою сприятимуть розвитку координації рухів, танцювальності, ритмічності, розкутості, емоційності, вдосконаленню рухливих якостей і взагалі покращення стану здоров’я в цілому. (64)

ДОДАТОК 1

Показники рівня розвитку основних фізичних здібностей у дівчат контрольної групи до та після педагогічного експерименту

Досліджувані

Нахил тулуба вперед, см.

Згинання розгинання рук в упорі лежачи, р.

Біг 100м., с.

Човниковий біг 4х9м., с.

Біг 1500м.,хв.

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

експерименту

експерименту

експерименту

експерименту

експерименту

1

9

9

12

10

16,4

16,0

10,3

10,4

7,5

7,2

2

5

7

6

7

17,0

16,9

10,8

10,8

7,9

7,7

3

6

7

10

11

17,0

16,9

10,7

10,7

7,9

7,8

4

10

12

7

7

16,7

16,5

10,4

10,6

7,5

7,4

5

12

13

12

11

16,1

15,9

10,5

10,6

7,2

7,3

6

10

10

10

9

17,2

17,4

10,8

10,4

7,3

7,2

7

17

15

13

11

16,8

17,1

10,7

10,6

7,7

7,5

8

11

12

8

8

17,4

17,3

11,2

11,0

8,2

8,0

9

7

10

8

9

17,1

17,0

11,1

10,9

8,2

8,1

10

8

7

4

5

17,1

16,9

10,8

10,7

7,5

7,5

ДОДАТОК 2

Показники рівню розвитку основних фізичних здібностей у дівчат експериментальної групи до та після педагогічного експерименту

Досліджувані

Нахил тулуба вперед, см.

Згинання розгинання рук в упорі лежачи, р.

Біг 100м., с.

Човниковий біг 4х9м., с.

Біг 1500м., хв.

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

експерименту

експерименту

експерименту

експерименту

експерименту

1

7

15

10

9

16,3

16,2

10,5

10,2

7,5

7,2

2

5

7

7

9

16,5

16,4

10,7

10,6

8,0

7,9

3

6

10

9

8

17,1

16,9

10,7

10,8

7,5

7,4

4

6

10

9

8

17,1

16,9

10,7

10,8

7,5

7,4

5

12

14

10

12

16,2

16,0

10,5

10,5

7,1

6,9

6

10

12

9

10

17,2

17,1

10,8

10,6

7,1

7,0

7

14

18

8

10

16,5

16,4

10,5

10,4

7,6

7,3

8

9

13

8

8

17,5

17,3

11,1

10,9

7,7

7,6

9

10

14

10

11

17,1

16,9

11,0

10,8

7,6

7,4

10

10

14

10

11

17,1

16,9

11,0

10,8

7,6

7,4

ДОДАТОК 3

Показники рівня розвитку координаційних здібностей у дівчат контрольної групи до та після педагогічного експерименту

Дослі-джувані

Ходьба по прямій із закритими очима, см.

Тест на рівновагу за методикою Бондаревського (із закр. очима), с.

Ходьба із сплескуванням долонями у заданому темпі, б.

Три перекиди вперед, с.

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

експерименту

експерименту

експерименту

експерименту

1

3

3

12

13

3

4

5,0

4,2

2

7,5

6

17

18

3

3

3,9

3,9

3

5

4

14

13

3

3

5,0

4,7

4

15

13

12

11

2

2

4,7

4,6

5

5

7

10

12

2

3

4,4

4,1

6

10

9

16

14

3

3

4,6

4,4

7

10

9

8

11

3

3

4,3

3,6

8

6

7

14

10

3

4

4,7

4,5

9

6

7

14

10

3

3

4,7

4,5

10

3

3

12

13

3

4

5,0

4,2

ДОДАТОК 4

Показники рівня розвитку координаційних здібностей у дівчат експериментальної групи до та після педагогічного експерименту

Ходьба по прямій із закритими очима, см.

Стійкість рівноваги за методикою Бондаревського (із закр. очима), с.

Ходьба із сплескуванням долонями у заданому темпі, б.

Три перекиди вперед, с.

До

Після

До

Після

До

Після

До

Після

експерименту

експерименту

експерименту

експерименту

1

12

8

18

21

3

4

5,0

4,2

2

4

0

13

15

4

5

3,9

3,6

3

3

4

14

19

3

3

4,0

3,5

4

5

2

16

21

3

4

4,5

4,0

5

6

3

12

16

3

5

4,1

3,6

6

4

2

8

12

3

4

4,5

4,0

7

7,5

5

10

15

2

3

4,3

3,8

8

7,5

5

10

15

2

3

4,3

3,8

9

6

3

14

18

3

3

4,8

4,0

10

12

8

14

15

2

4

5,0

4,2

ДОДАТОК 8

Показники фізичного здоров’я дівчатх експериментальної групи до та після експерименту

Дослі-джувані

Індекс маси тіла, кг/м2

Життєвий індекс, мл/кг

Силовий індекс, %

Індекс Робінсона, ум.од.