66524

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНОГО НЕРОЗГАЛУЖЕНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Експериментально визначити параметри резистора, котушки індуктивності та конденсатора в колі синусоїдного струму. Експериментально дослідити явище резонансу напруг, фазові та енергетичні співвідношення в колі з послідовним з’єднанням резистора...

Украинкский

2014-08-22

616 KB

8 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

ДОСЛІДЖЕННЯ ЛІНІЙНОГО НЕРОЗГАЛУЖЕНОГО

ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА СИНУСОЇДНОГО СТРУМУ

Мета роботи

Експериментально визначити параметри резистора, котушки індуктивності та конденсатора в колі синусоїдного струму. Експериментально дослідити явище резонансу напруг, фазові та енергетичні співвідношення в колі з послідовним з’єднанням резистора, котушки індуктивності (з індуктивністю L і резистивним опором Rк) та конденсатора.

1 Основні теоретичні відомості

 

На рисунку 3.1 зображена схема електричного кола синусоїдного струму з послідовним з'єднанням резистивного R, індуктивного L з резистивним опором Rк, та ємнісного С елементів. Закон Ома для даного кола записують так :

I = U / Z,

де U діюче значення синусоїдної напруги, прикладеної до клем електричного кола;

І   діюче значення синусоїдного струму в колі;

повний опір кола;

R   активний опір резистивного елемента;

Rк активна складова повного опору котушки індуктивності (Rк зумовлений опором проводу, з якого виготовлена котушка індуктивності та опором, що характеризує втрати електричної енергії в сталі магнітопроводу котушки. Повний опір котушки індуктивності: );

XL   реактивно-індуктивний опір котушки індуктивності;

ХС реактивно-ємнісний опір конденсатора.

Реактивно-індуктивний і реактивно-ємнісний опори визначають за формулами:

XL = ωL;               ХС = 1/(ωC),

де ω = 2πf – кутова частота, а f – частота синусоїдного струму.

Діючі значення напруги на елементах кола визначають за законом Ома:

UR = IR;       UС = I ХС;         URк = І Rк;            UL = I XL.

Рисунок 3.1 Схема електричного кола з послідовним

з'єднанням R, C, L елементів 

Напруги UR та URк  співпадають за фазою із струмом, напруга UL випереджає струм за фазою на кут π/2, напруга UС відстає за фазою від струму на кут π/2.

Векторні діаграми напруг і струму для електричних кіл з активним, індуктивним та ємнісним навантаженням приведені на рисунку 3.2.

Рисунок 3.2 – Векторні діаграми для активного а),

індуктивного б), та ємнісного в)

навантаження

Різниця фаз між напругою на вході кола і струмом визначається за формулою:

φ = arctg,

де Х = XL  ХС реактивний опір кола.

Повний опір Zк, його активну Rк і реактивну XL складові котушки індуктивності визначають за формулами:

Zк = Uк / І;          Rк = Zк cos φк ;         XL = Zк sіn φк ,

де φ = arctg (XL/Rк) – різниця фаз між струмом І в колі та напругою на котушці .

Вектор напруги Ū дорівнює геометричній сумі векторів напруг на елементах кола:

Ū = Ū R + Ū к + ŪС = Ū R + Ū Rк + ŪL + ŪС,

а діюче значення цієї напруги визначають за формулою: 

.

На рисунку 3.3  приведені векторні діаграми струму та напруг для електричного кола, зображеного на рисунку 3.1, для випадків:

а) XL > ХС ;          б) XL = ХС ;          в) XL < ХС .

З векторних діаграм видно, що фазовий зсув φ між струмом І та прикладеною напругою U залежить від співвідношення між реактивно-індуктивним XL та реактивно-ємнісним ХС опорами. При XL > ХС (рисунок 3.3, a), UL >UС, φ > 0  напруга U випереджує струм І за фазою на кут φ. При XL = ХС (рисунок 3.3, б), UL = UС, φ = 0 напруга U  співпадає із струмом І за фазою. В колі наступає явище резонансу напруг. При XL < ХС  (рисунок 3.3, в), UL < UС, φ < 0 напруга U  відстає за фазою від струму І на кут φ.

Рисунок 3.3 – Векторні діаграми напруг та струму для випадків:

а) – XL > ХС ;          

б) – XL = ХС ;          

в) – XL < ХС .

З умови резонансу напруг XL = ХС  (fL = 1/) випливає, що дане явище можна отримати зміною частоти f струму, індуктивності L котушки або ємності С конденсатора. Частота, при якій наступає явище резонансу напруг, називається резонансною і  визначають за формулою:

.

При резонансі напруг реактивний опір електричного кола дорівнює нулю  (Х = XL  ХС = 0), повний опір кола мінімальний (Z = R + Rк ), а струм у колі максимальний (І0 = U /(R + Rк ).

Для електричного кола (рисунок 3.1) активну P, реактивну Q і повну S потужності, а також коефіцієнт потужності cosφ визначають за формулами:

                      P = UI cos φ = I 2 (R + Rк );

                      Q = UI sіn φ = I 2 ( XL  ХС ) = I 2 X;

                       S = UI = I 2 Z =;

                       cos φ = P/S = (R + Rк )/Z= P/UI .

Значення cosφ показує, яку частину становить активна потужність P від повної S.

  

2 Опис лабораторної установки

Експериментальне дослідження лінійного нерозгалуженого електричного кола синусоїдного струму виконують на установці, електрична схема якої приведена на рисунку 3.4. Установка живиться від електричної мережі однофазного змінного струму через автоматичний вимикач SF і автотрансформатор ЛАТР.

З допомогою ЛАТРа на затискачах електричного кола встановлюють і підтримують сталим значення вхідної напруги U, (U = 40 80 В) задане викладачем. Однополюсні вимикачі SА1, SА2, SА3 використовують для отримання електричних кіл з різними приймачами. Вольтметром РV вимірюють вхідну напругу U, а також спади напруг UR, Uк , UC на окремих елементах електричного кола. Фазометром вимірюють значення кута зсуву фаз  між напругою U та струмом I, а також коефіцієнт потужності cos. Струм I вимірюють за допомогою амперметра РА. Частота мережі живлення електричного кола дорівнює 50 Гц.

Рисунок 3.4   Електрична схема для експериментального

дослідження  лінійного нерозгалуженого електричного кола синусоїдного струму

3 Програма роботи

3.1 Зібрати електричне коло (рисунок 3.4).

3.2 Після перевірки схеми викладачем ввімкнути вимикач SF.

3.3 Дослідити електричні кола (рисунок 3.4) синусоїдного струму окремо з резистором R, з конденсатором С та з котушкою індуктивності (з індуктивністю L та резистивним опором Rк). Експериментальні дані записати в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1 Результати досліджень та обчислень

№ п/п

Дослідні дані

Обчислити

Реж.роб. елек. кола

U,В

I,А

, град.

cos

UR,B

Uк,B

UC,B

C,мкФ

R,Ом

Rк,Ом

Zк,Ом

XL,Ом

L,Гн

XС,Ом

URк,B

UL,B

P,Вт

Q,ВАр

1

R

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

2

L

-

-

-

-

-

3

C

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

3.4 Дослідити електричні кола синусоїдного струму з послідовним з'єднанням резистора R й котушки індуктивності (з індуктивністю L та резистивним опором Rк) та послідовним з'єднанням резистора R і конденсатора С. Експериментальні дані записати в таблицю 3.2.

Таблиця 3.2 Результати досліджень та обчислень

№  п/п

Дослідні дані

Обчислити

Реж.роб. елек. кола

U,В

I,А

, град.

cos

UR,B

Uк,B

UC,B

C,мкФ

Z,Ом

XL,Ом

XС,Ом

URк,B

UL,B

P,Вт

Q,ВАр

S, ВА

1

R- L

-

-

-

2

R- C

-

-

-

-

3.5 Дослідити коло синусоїдного струму з послідовним з’єднанням резистора R, котушки індуктивності (з індуктивністю L та резистивним опором Rк) і конденсатора С (рисунок 3.4), при різних значеннях ємності С в межах 0÷64,75 мкФ (провести 6÷8 дослідів). Експериментальні дані записати в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3 Результати досліджень та обчислень

№ п/п

Дослідні дані

Обчислити

U,В

I,А

, град.

cos

UR,B

Uк,B

UC,B

C,мкФ

Z,Ом

XL,Ом

XС,Ом

URк,B

UL,B

P,Вт

Q,ВАр

S, ВА

1

2

3

4

5

6

7

8

Резон.

3.6 Змінюючи ємність конденсатора С отримати явище резонансу напруг. Експериментальні дані записати в таблицю 3.3.

4 Опрацювання результатів дослідів

4.1 Для всіх дослідів обчислити значення величин, вказаних в  графах Обчислити (таблиця 3.1… 3.3).

4.2 Побудувати в масштабі векторні діаграми напруг та струму для дослідів, вказаних в таблиці 3.1 і таблиці 3.2.

4.3 Побудувати в масштабі векторні діаграми напруг та струму для дослідів: XL > XC; XL = XC; XL < XC (таблиця 3.3)

4.4 Побудувати в одних координатних осях графіки: І = f(С);

  UR  = f(С); UL =  f(С); UC  = f(С); XC  = f(С);  = f(С), XL = f(С).

4.5 Зробити висновки з проведеної роботи.               

                                                  

5 Формули для обробки експериментальних даних

5.1 Основні формули для проведення обчислень згідно даних досліджень:

5.1.1 Таблиця 3.1.

а) R = UR /І; Р= І 2 R.

б) Zк = Uк /І; Rк = Zк cosφ; URк = Rк І, або  URк = Uк cosφ ;

UL =Uк sinφ, або , звідси визначаємо UL , а XL = UL; Q= І 2 XL; Р= І 2 Rк ;

в)  XC = UC / І ; Q= – І 2 X C .

5.1.2 Таблиця 3.3.

Z = U/І; Rе= Z cosφ; Rк = Rе – R (див.п.1 таблиця 3.1);

URк = І Rк, або URк= Uк cosφк ; UL = Uк sinφк , або , звідси визначаємо UL.

XL = UL(або Zк = Uк /І; Rк = Zк cosφ; XL= Zк sinφ);

XC = UC /І;  

Q = І 2 (XL – X C);      Р = І 2Rе;        S = U І.

6 Контрольні запитання

6.1 Від чого залежить значення кута зсуву фаз між векторами напруги та струму?

6.2 Які опори називають реактивно-індуктивним і реактивно-ємнісним та від чого залежать їхні значення?

6.3 Чим зумовлена наявність резистивного опору Rк в котушці індуктивності L?

6.4 Як впливає частота синусоїдної напруги на значення реактивно-індуктивного та реактивно-ємнісного опорів?

6.5 Що таке явище резонансу напруг і як його практично можна отримати?

6.6 Як визначається повний опір електричного кола з послідовним зєднанням резистора R, котушки індуктивності L та конденсатора  С ?

6.7 За якими формулами визначають активну, реактивну і повну потужності електричного кола синусоїдного струму?

6.8  Як визначити коефіцієнт потужності?

PAGE  30


EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55697. Формування і розвиток комунікативної компетентності молодших школярів 244.5 KB
  Наше завдання полягає в тому щоб: а удосконалювати вміння правильно відповідати на поставлені запитання ставити запитання іншим вступати в розмову; б збагачувати мовлення дітей формулами мовленнєвого етикету...
55698. Використання інтерактивних технологій як засобу продуктивного навчання учнів початкових класів 338 KB
  Від якості навчання і виховання залежить формування культурних цінностей. Тому реформування загальної освіти супроводжується введенням нових спеціальних форм організації пізнавальної діяльності які мають конкретну мету - створити такі умови навчання за якими би кожен учень міг успішно навчався...
55699. Участь студентів у позанавчальній роботі – необхідна передумова формування професійної компетентності випускника ВНЗ 2.16 MB
  На нашу думку поєднання аудиторної та позанавчальної роботи з додаткової спеціалізації Керівник дитячого хореографічного колективу яке реалізується у ВНКЗ Білгород-Дністровське педагогічне училище Одеської області через діяльність Народного ансамблю танцю Бессарабський сувенір сприяє...
55700. Самооцінювання учнів – один із способів розвитку їхньої пізнавальної самостійності і творчої активності на уроках математики 593 KB
  Навчальна мета уроку: Активізувати пізнавальну діяльність учнів; познайомити учнів з поняттями: пропорція члени пропорції; правильна і неправильна пропорція; з основною властивістю пропорції.
55701. Самостійна робота як засіб навчання, виховання і розвитку учнів 228 KB
  Успішне його виконання багато у чому залежить від методики навчання яка дає змогу озброїти учнів глибокими знаннями навчити їх працювати зацікавлено й самостійно. Методику сучасного уроку характеризує система самостійних робіт учнів. В цій статті описується певною мірою методи самостійного навчання учнів.
55702. Види диктантів і методика їх проведення 120 KB
  Текстуальні диктанти. Специфіка диктантів та класифікація їх видів Диктант - це такий прийом організації навчальної діяльності на уроці в процесі якої учні відтворюють письмово сприйнятий ними на слух текст.
55703. Межпредметные связи на уроках русского языка и литературы 124.5 KB
  Приобщая школьников к наиболее высоким достижениям мировой культуры и литературы учитель литературы воспитывает общую культуру развивает художественно-образное мышление формирует творческую личность.
55705. Вивчення системи роботи вчителя 226.5 KB
  У роботі школи особливої уваги потребує вивчення адміністрацією,а також представниками атестаційної комісії системи роботи педагогічного колективу в цілому чи кожного педагога зокрема.