66551

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИФАЗНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПРИ 3’ЄДНАННІ СПОЖИВАЧІВ ЗІРКОЮ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Дослідити і вивчити режими роботи та властивості трифазних електричних кіл при з’єднанні фаз споживачів зіркою з нейтральним проводом і без нього. Перевірити співвідношення між фазними і лінійними напругам та струмами.

Украинкский

2014-08-22

1.01 MB

11 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИФАЗНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПРИ 3’ЄДНАННІ СПОЖИВАЧІВ ЗІРКОЮ

Мета роботи

Дослідити і вивчити режими роботи та властивості трифазних електричних кіл при з’єднанні фаз споживачів зіркою з нейтральним проводом і без нього. Перевірити співвідношення між фазними і лінійними напругам та струмами. Навчитися будувати векторні діаграми напруг і струмів при різних режимах роботи трифазних споживачів, з’єднаних зіркою.

1 Основні теоретичні відомості

Трифазне електричне коло – це сукупність трьох однофазних електричних кіл, в яких діють синусоїдні ЕРС однакової амплітуди, частоти та зсунуті за фазою на одну третину періоду – 120°. Ці ЕРС генеруються  одним джерелом живлення.

Частину трифазної системи, в якій діє одна ЕРС, називають фазою. Фазами називають обмотки генераторів, трансформаторів, приймачів електричної енергії трифазного струму та проводи ліній електропересилання.

Миттєві значення фазних ЕРС :

еА = Em sin ωt;

еВ = Em sin (ωt – 120°);

еС = Em sin (ωt + 120°),

а їх комплексні відображення:

ĖА = E е j ;

ĖВ = E е  j 120 °;

ĖС = E е  j 120 ° .

На рисунку 5.1 наведено часову та векторну діаграми ЕРС трифазної системи.

На електричних схемах трифазних мереж початки фаз джерел живлення позначають літерами A,B,C, а їх кінці – X, Y, Z. Початки фаз споживачів – а, b, с, а їх кінці – x, y, z.

 

Рисунок 5.1 Часова а) та векторна б) діаграми ЕРС

трифазної системи

Існують два способи з’єднання окремих фаз джерел та приймачів: з’єднання зіркою (Y) та трикутником (∆).  

Якщо з’єднати між собою кінці фаз джерела енергії та кінці фаз споживача в один вузол ’’N ” або ”n”, то одержимо трифазну систему, з’єднану зіркою (рисунок 5.2). Провід, який з’єднує точки N  і n називають нейтральним або нульовим.                          

Проводи, що з’єднують початки фаз генератора і споживача, називають лінійними (Аа, Bb, Сс), а проводи, що з’єднують  джерело енергії або споживач з лінійними проводами та нейтральним – (АN, BN, СN або а n, b n, с n) – фазними.

Струми в лінійних проводах ІЛ називають  лінійними струмами ĪА, ĪВ, ĪС  й позначають їх додатний напрям від джерела до приймача. Струм в обмотках фаз або  в фазних навантаженнях називають фазними струмами Īа, Īb, Īс. В такому електричному колі однойменні фази джерела живлення, споживача й лінійний провід з’єднані послідовно і лінійний струм дорівнює фазному ІЛ = ІФ.

Напруги між лінійними проводами (UАВ, UВС, UСА – джерела живлення та Uаb, U, Uса – споживача) називаються лінійними, а напруги на затискачах фаз генератора чи споживача, або напруги між лінійними та нейтральним проводами (UА, UВ, UС – джерела живлення та Uа, Ub, Uс – споживача) – фазними (рисунок 5.2).

Трифазні системи при з’єднанні зіркою бувають чотирипровідні (з нульовим проводом) і трипровідні (без нульового проводу).

Струм у нейтральному проводі  чотирипровідної системи (рисунок 5.2) за першим законом Кірхгофа:

                                      ĪN (Īn) = ĪА + ĪВ + ĪС.

Рисунок 5.2  Електрична схема з’єднання фаз джерела

живлення й навантаження зіркою

Вектори лінійних напруг споживачів Ūаb, Ū, Ūса визначають через вектори фазних напруг Ūа, Ūb, Ūс з рівнянь, складених на основі другого закону Кірхгофа (рисунок 5.2 і рисунок 5.3):

Ūаb = Ūa  Ūb;

Ū = Ūb  Ūс;

Ūса = Ūс  Ūа .

Для симетричної системи напруг (рисунок 5.3) діюче значення лінійної напруги в разів більше від діючого значення фазної напруги UЛ =UФ. Лінійні та фазні напруги:

Uаb = U = Uса = UЛ; Uа = Ub = Uс = UФ.

При симетричному навантаженні:

Zа = Zb = Zс;       φа = φb = φс= arctq (ХФ/RФ),

де  Zа, Zb, Zс  повні опори фаз;

φа ; φb; φс кути зсуву фаз між фазними напругами та струмами.

Рисунок 5.3 Векторна діаграма напруг при з’єднанні фаз споживача зіркою

Діючі значення фазних струмів будуть однакові Iа= Ib= Iс= IФ, а вектор струму Īn в нейтральному проводі дорівнює геометричній сумі векторів струмів фаз і дорівнює нулеві Īа + Īb + Īс = 0  (рисунок 5.4). На цьому рисунку приведені векторні діаграми напруг і струмів для різних за характером симетричних навантажень.

Якщо навантаження трифазних споживачів несиметричне

при  чотирипровідній  системі (Zа Zb Zс  або φа φb φс), то:

Īn = Īа + Īb + Īс  0.

Рисунок 5.4  Векторні діаграми напруг і струмів для різних

за характером симетричних навантажень при з’єднанні фаз споживачів зіркою:

а) активне навантаження (φ = 0);

б) активно-індуктивне навантаження (0 < φ < 90°);

в)активно-ємнісне навантаження (0 > φ < – 90°).

При цьому несиметричність навантаження на фазні напруги  споживачів не впливає. Нейтральний провід в чотирипровідній мережі при несиметричному навантаженні споживачів, з'єднаних зіркою, служить для забезпечення рівності фазних напруг.

В чотирипровідній системі при обриві фазного проводу (рисунок 5.5.а) фазний струм ІФ = 0 (наприклад, обрив фази А, фазний струм Іа = 0). Векторна діаграма приведена на рисунку 5.5,б.

Рисунок 5.5  Електрична схема а) та векторна діаграма напруг і струмів б) при з’єднанні фаз споживачів зіркою

 й обриві фазного проводу

Лінійні  та фазні напруги залишаються без змін:

Uаb = U = Uса = UЛ, Uа =  Ub = Uс = UФ.

При обриві лінійного проводу в чотирипровідній системі (рисунок 5.6.а), наприклад фази А, струм Іа = 0, а напруги:

Uа = 0, U = UЛ, Uаb = Uса = Ub = Uс = UФ.

Векторна діаграма напруг та струмів приведена на рисунку 5.6,б.

Рисунок 5.6 Електрична схема а) та векторна діаграма напруг і струмів б) при з’єднанні фаз споживачів зіркою й обриві лінійного проводу

При відсутності нейтрального проводу та несиметричному навантаженні між нейтральними точками генератора і навантаженням (Nn) виникає напруга зміщення нейтралі:

,

де Y а, Y b, Y С – комплексні провідності фаз споживача (Y  = 1/ Z).

Фазні напруги споживачів не рівні за модулем Uа  Ub  Uс і визначаються за формулами:

a  = А  N n ,        Ūa  = ŪА Ū N n ,

b  = В  N n ,        Ūb  = ŪВ Ū N n ,

с  = С  N n ,         Ūс  = ŪС Ū N n .

Векторна сума струмів:

Īа + Īb с = 0.

Векторна діаграма напруг і струмів трифазної трипровідної мережі  при несиметричному навантаженні приведена на рисунку 5.7. 

Рисунок 5.7  Векторна діаграми напруг і струмів трифазної

                   трипровідної мережі  при несиметричному

навантаженні

При з’єднанні споживачів зіркою справедливі наступні співвідношення:

;                      ;

cosφФ = RФ/ZФ;           sin φФ = ХФ/ZФ;          φФ= arctq (ХФ/RФ).

Потужності трифазного споживача дорівнюють сумі потужностей окремих фаз:

а) активна : Р = Ра+ Рb + Рс =

= Uа Іа cos φа + Ub Іb cos φb + Uс Іс cos φс ;

б) реактивна: Q = Q а + Q b + Q с =

= Uа Іа sin φа + Ub Іb sin φb + Uс Іс sin φс;

в) повна потужність:  S =.

При симетричному навантаженні потужності визначають за формулами:

а) активна: Р = 3 РФ = 3 UФ ІФcos φ Ф = UЛ ІЛ cos φ Ф;

б) реактивна: Q = 3 Q Ф = 3 UФ ІФ sin φ Ф =UЛ ІЛ sin φ Ф;

в) повна:  S = 3 UФ ІФ = UЛ ІЛ = .

2 Опис лабораторної установки

Експериментальне дослідження трифазного електричного кола при з’єднанні споживачів зіркою виконують на установці, електрична схема якої приведена на рисунку 5.8,а. Установка живиться від трифазної електричної мережі змінної напруги через трифазний вимикач SF. Діючі значення фазних струмів Iа, Ib, Iс  і струм в нейтральному проводі In вимірюють амперметрами РА1, РА2, РА3, РА4, а діючі значення лінійних і фазних напруг вимірюють вольтметром РV. Частота  напруги мережі дорівнює 50 Гц. В якості навантаження Zа, Zb, Zс використовуються, вмонтовані в лабораторному стенді, лампи розжарення, опір яких – активний (Z = R). Схема з’єднання лампи розжарення приведена на рисунку 5.8,б.

Рисунок 5.8  Електрична схема лабораторної  установки для

експериментального дослідження трифазного електричного кола при з’єднанні споживачів зіркою а) та ввімкнення лампового реостату б)

3 Програма роботи

3.1 Скласти електричне коло, схема якого зображена на рисунку 5.8.

3.2 Після перевірки схеми викладачем, ввімкнути трифазний вимикач SF.

3.3 Виміряти вольтметром РV лінійні напруги (Uаb, U, Uса між затискачами А' та В', В'– С ', С '– А') та фазні напруги (Uа, Ub, Uс між затискачами А' та Х, В' – Y, С '– Z) і переконатися, що відповідні напруги в мережі однакові: Uаb = U = Uса = UЛ, Uа = Ub = Uс = UФ, а співвідношення UЛ/UФ =. Дані вимірювань записати в таблицю 5.1.

3.4 Дослідити трифазне електричне коло з нейтральним проводом і активним навантаженням (Zа = Rа, Zb = Rb, Zс = Rс), при різних режимах роботи електричного кола:

симетричному  активному навантаженні;

несиметричному активному навантаженні;

обриві фази;

обриві лінійного проводу.

Результати вимірювань записати в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 – Результати досліджень та обчислень 

№ п /п

Тип кола

Режими

кола

Дослідні дані

Обчислити

Uаb, В

U, В

Uса, В

Uа, В

Ub, В

Uс, В

Іа, А

Іb, А

Іс, А

Іn, А

Ра, Вт

Рb Вт

Рс, Вт

Р,Вт

Rа,Ом

RbОм

Rс,Ом

cos φ а

cos φ b

cos φ с

1

4-провідне

Сим.н.

2

Нес.н.

3

Обр.ф.

4

Обр.л.

5

Кон.С

1

 3-провідне

Сим.н.

2

Нес.н.

3

Обр.ф.

4

Обр.л.

5

Кон.С

6

К.З.

Значення ємності С

               мкФ

ХС

             Ом

3.5 Дослідити трифазне електричне коло з нейтральним проводом при ввімкненні в одну із фаз конденсатора (замість ламп розжарення) і змінюючи його ємність С, підібрати такий режим, при якому Х = R. Значення ємності С записати в таблицю 5.1.

3.6 Провести аналогічні досліди, вказані в п. 3.4 і 3.5, для споживачів з’єднаних зіркою трифазного трипровідного кола (без нейтрального проводу).

3.7 Дослідити режим короткого замикання в одній із фаз, (задається викладачем) трифазної трипровідної системи. Дані вимірювань записати в таблицю 5.1.

4 Опрацювання результатів дослідів

4.1  Обчислити всі величини, вказані в таблиці 5.1, а також ємнісний опір конденсатора.

4.2 За даними досліджень побудувати векторні діаграми напруг та струмів для випадків, наведених в таблиці 5.1. Побудову векторних діаграм слід починати з побудови трикутника лінійних напруг (трикутник рівносторонній), згідно вибраних масштабів  (наприклад, рисунок 5.4). Вектори фазних напруг відкласти методом ’’засічок’’ з вершин трикутника. Перетин векторів фазних напруг дасть точку п. Вектори струмів Ī відкласти в масштабі під кутом φ до векторів фазних напруг Ū в залежності від характеру навантаження.

4.2 Визначити з векторних діаграм струм в нейтральному проводі і порівняти його значення з експерементальними даними.   

4.3 Зробити висновки з проведеної роботи.

5 Контрольні запитання

5.1 Вкажіть співвідношення між лінійними та фазними напругами й струмами при з’єднанні споживачів зіркою.

5.2  Для яких режимів справедливе співвідношення UЛ/UФ =?

5.3 Який  режим  роботи  трифазного  кола   називають симетричним?

5.4  Яке призначення нульового проводу і як  впливає  його обрив на роботу трифазного споживача?

5.5  Для якого навантаження справедлива формула потужностей Р = 3РФ ?

PAGE  50


EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22385. СТАДИИ НАПРЯЖЕННО-ДЕФОРМИРОВАННОГО СОСТОЯНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ 360.47 KB
  2: стадия I до появления трещин в бетоне растянутой зоны когда напряжения в бетоне меньше временного сопротивления растяжению и растягивающие усилия воспринимаются арматурой и бетоном совместно; стадия II после появления трещин в бетоне растянутой зоны когда растягивающие усилия в местах где образовались трещины воспринимаются apматypoй и участком бетона над трещиной а на участках между трещинами арматурой и бетоном совместно; стадия III стадия разрушения характеризующаяся относительно коротким периодом работы элемента когда...
22386. МЕТОД РАСЧЕТА КОНСТРУКЦИЙ ПО ПРЕДЕЛЬНЫМ СОСТОЯНИЯМ. СУЩНОСТЬ МЕТОДА. ДВЕ ГРУППЫ ПРЕДЕЛЬНЫХ СОСТОЯНИЙ. КЛАССИФИКАЦИЯ НАГРУЗОК. ОСНОВНЫЕ ПОЛОЖЕНИЯ РАСЧЕТА 17.19 KB
  Конструкция может потерять необходимые эксплуатационные качества по одной из двух причин: 1 в результате исчерпания несущей способности разрушения материала в наиболее нагруженных сечениях потери устойчивости некоторых элементов или всей конструкции в целом; 2 вследствие чрезмерных деформаций прогибов колебаний осадок а также изза образования трещин или чрезмерного их раскрытия. Строительные конструкции рассчитывают по методу предельных состояний который дает возможность гарантировать сохранение...
22387. ИЗГИБАЕМЫЕ ЭЛЕМЕНТЫ. РАСЧЕТЫ ПРОЧНОСТИ ПО НОРМАЛЬНЫМ И НАКЛОННЫМ СЕЧЕНИЯМ ЭЛЕМЕНТОВ ПРЯМОУГОЛЬНОГО И ТАВРОВОГО ПРОФИЛЯ. РАСЧЕТ ПОПЕРЕЧНЫХ СТЕРЖНЕЙ 866.99 KB
  РАСЧЕТЫ ПРОЧНОСТИ ПО НОРМАЛЬНЫМ И НАКЛОННЫМ СЕЧЕНИЯМ ЭЛЕМЕНТОВ ПРЯМОУГОЛЬНОГО И ТАВРОВОГО ПРОФИЛЯ. Поперечные стержни сеток распределительная арматура принимают меньших диаметров общим сечением не менее 10 сечения рабочей арматуры поставленной в месте наибольшего изгибающего момента; располагают их с шагом 250 300 мм но не реже чем через 350 мм. Железобетонные балки могут иметь прямоугольные тавровые двутавровые трапецеидальные поперечные сечения рисунок 7.2 Формы поперечного сечения балок и схемы их армирования а прямоугольная;б...
22388. Сжатые и растянутые элементы. Конструктивные особенности. Расчет прочности центрально И Внецентренно растянутых элементов. Расчет внецентренно сжатых элементов таврового и двутаврового сечений 1.23 MB
  Расчет прочности центрально И Внецентренно растянутых элементов. Расчет внецентренно сжатых элементов таврового и двутаврового сечений. НАПРЯЖЕННОЕ СОСТОЯНИЕ РАСТЯНУТЫХ И СЖАТЫХ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ Сжатые элементы. Конструктивные особенности сжатых элементов К центральносжатым элементам условно относят: промежуточные колонны в зданиях и сооружениях; верхние пояса ферм загруженных по узлам; восходящие раскосы и стойки ферменной решетки.
22389. ТРЕЩИНОСТОЙКОСТЬ И ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. СОПРОТИВЛЕНИЕ ОБРАЗОВАНИЮ ТРЕЩИН ЦЕНТРАЛЬНО РАСТЯНУТЫХ, ИЗГИБАЕМЫХ, ВНЕЦЕНТРЕННО СЖАТЫХ И РАСТЯНУТЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. ТРЕЩИНОСТОЙКОСТЬ И ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ 101.52 KB
  ТРЕЩИНОСТОЙКОСТЬ И ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. СОПРОТИВЛЕНИЕ ОБРАЗОВАНИЮ ТРЕЩИН ЦЕНТРАЛЬНО РАСТЯНУТЫХ ИЗГИБАЕМЫХ ВНЕЦЕНТРЕННО СЖАТЫХ И РАСТЯНУТЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. ТРЕЩИНОСТОЙКОСТЬ И ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. Общие положения Трещиностойкость элементов как условлено ранее это сопротивление образованию трещин в стадии I или сопротивление раскрытию трещин в стадии II.
22390. РАСЧЕТ ПО ОБРАЗОВАНИЮ ТРЕЩИН, НОРМАЛЬНЫХ И НАКЛОННЫХ К ПРОДОЛЬНОЙ ОСИ ЭЛЕМЕНТА. СОПРОТИВЛЕНИЕ РАСКРЫТИЮ ТРЕЩИН. ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАССТОЯНИЯ МЕЖДУ ТРЕЩИНАМИ 235.22 KB
  РАСЧЕТ ПО ОБРАЗОВАНИЮ ТРЕЩИН НОРМАЛЬНЫХ И НАКЛОННЫХ К ПРОДОЛЬНОЙ ОСИ ЭЛЕМЕНТА. СОПРОТИВЛЕНИЕ РАСКРЫТИЮ ТРЕЩИН. ОПРЕДЕЛЕНИЕ РАССТОЯНИЯ МЕЖДУ ТРЕЩИНАМИ. Расчет по образованию трещин нормальных к продольной оси элемента Этот расчет заключается в проверке условия что трещины в сечениях нормальных к продольной оси элемента не образуются если момент внешних сил М не превосходит момента внутренних усилий в сечении перед образованием трещин Мcrcт.
22391. КРИВИЗНА ОСИ ПРИ ИЗГИБЕ, ЖЕСТКОСТЬ И ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ РАСЧЕТА 161.5 KB
  КРИВИЗНА ОСИ ПРИ ИЗГИБЕ ЖЕСТКОСТЬ И ПЕРЕМЕЩЕНИЯ ЖЕЛЕЗОБЕТОННЫХ ЭЛЕМЕНТОВ. ОБЩИЕ ПОЛОЖЕНИЯ РАСЧЕТА Расчет перемещений железобетонных элементов прогибов и углов поворота связан с определением кривизны оси при изгибе или с определением жесткости элементов. Считается что элементы или участки элементов не имеют трещин в растянутой зоне если при действии постоянных длительных и кратковременных нагрузок с коэффициентом надежности по нагрузке γf= 1 трещины не образуются. Кривизна оси при изгибе и жесткость железобетонных элементов на участках...
22392. БЕТОН. СТРУКТУРА БЕТОНА. ПРОЧНОСТЬ И ДЕФОРМАТИВНОСТЬ. КЛАССЫ И МАРКИ БЕТОНА. АРМАТУРА. НАЗНАЧЕНИЕ И КЛАССИФИКАЦИЯ. МЕХАНИЧЕСКИЕ СВОЙСТВА. АРМАТУРНЫЕ СВАРНЫЕ ИЗДЕЛИЯ 130.03 KB
  СТРУКТУРА БЕТОНА. КЛАССЫ И МАРКИ БЕТОНА. В связи с этим в бетоне со временем прочность нарастает несколько изменяется объем в зависимости от соотношения состава бетона и химического состава цемента происходит усадка или при использовании специальных цементов расширение. По этим полостям и частично капиллярам возможно перемещение влаги и газа в толще бетона.
22393. ЖЕЛЕЗОБЕТОН. ОСОБЕННОСТИ ЗАВОДСКОГО ПРОИЗВОДСТВА. ПРЕДВАРИТЕЛЬНО-НАПРЯЖЕННЫЙ ЖЕЛЕЗОБЕТОН. АНКЕРОВКА АРМАТУРЫ В БЕТОНЕ. СЦЕПЛЕНИЕ АРМАТУРЫ С БЕТОНОМ. УСАДКА И ПОЛЗУЧЕСТЬ ЖЕЛЕЗОБЕТОНА 435.32 KB
  УСАДКА И ПОЛЗУЧЕСТЬ ЖЕЛЕЗОБЕТОНА. СПЕЦИАЛЬНЫЕ ВИДЫ ЖЕЛЕЗОБЕТОНА. Железобетон состоит из бетона и стальной арматуры. В изгибаемых элементах высокое сопротивление бетона сжатию используется в сжатой зоне а высокое сопротивление арматуры растяжению в растянутой зоне где бетон слабо сопротивляется растяжению и в нем образуются трещины рисунок 2.