66551

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИФАЗНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПРИ 3’ЄДНАННІ СПОЖИВАЧІВ ЗІРКОЮ

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Дослідити і вивчити режими роботи та властивості трифазних електричних кіл при з’єднанні фаз споживачів зіркою з нейтральним проводом і без нього. Перевірити співвідношення між фазними і лінійними напругам та струмами.

Украинкский

2014-08-22

1.01 MB

8 чел.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

ДОСЛІДЖЕННЯ ТРИФАЗНОГО ЕЛЕКТРИЧНОГО КОЛА ПРИ 3’ЄДНАННІ СПОЖИВАЧІВ ЗІРКОЮ

Мета роботи

Дослідити і вивчити режими роботи та властивості трифазних електричних кіл при з’єднанні фаз споживачів зіркою з нейтральним проводом і без нього. Перевірити співвідношення між фазними і лінійними напругам та струмами. Навчитися будувати векторні діаграми напруг і струмів при різних режимах роботи трифазних споживачів, з’єднаних зіркою.

1 Основні теоретичні відомості

Трифазне електричне коло – це сукупність трьох однофазних електричних кіл, в яких діють синусоїдні ЕРС однакової амплітуди, частоти та зсунуті за фазою на одну третину періоду – 120°. Ці ЕРС генеруються  одним джерелом живлення.

Частину трифазної системи, в якій діє одна ЕРС, називають фазою. Фазами називають обмотки генераторів, трансформаторів, приймачів електричної енергії трифазного струму та проводи ліній електропересилання.

Миттєві значення фазних ЕРС :

еА = Em sin ωt;

еВ = Em sin (ωt – 120°);

еС = Em sin (ωt + 120°),

а їх комплексні відображення:

ĖА = E е j ;

ĖВ = E е  j 120 °;

ĖС = E е  j 120 ° .

На рисунку 5.1 наведено часову та векторну діаграми ЕРС трифазної системи.

На електричних схемах трифазних мереж початки фаз джерел живлення позначають літерами A,B,C, а їх кінці – X, Y, Z. Початки фаз споживачів – а, b, с, а їх кінці – x, y, z.

 

Рисунок 5.1 Часова а) та векторна б) діаграми ЕРС

трифазної системи

Існують два способи з’єднання окремих фаз джерел та приймачів: з’єднання зіркою (Y) та трикутником (∆).  

Якщо з’єднати між собою кінці фаз джерела енергії та кінці фаз споживача в один вузол ’’N ” або ”n”, то одержимо трифазну систему, з’єднану зіркою (рисунок 5.2). Провід, який з’єднує точки N  і n називають нейтральним або нульовим.                          

Проводи, що з’єднують початки фаз генератора і споживача, називають лінійними (Аа, Bb, Сс), а проводи, що з’єднують  джерело енергії або споживач з лінійними проводами та нейтральним – (АN, BN, СN або а n, b n, с n) – фазними.

Струми в лінійних проводах ІЛ називають  лінійними струмами ĪА, ĪВ, ĪС  й позначають їх додатний напрям від джерела до приймача. Струм в обмотках фаз або  в фазних навантаженнях називають фазними струмами Īа, Īb, Īс. В такому електричному колі однойменні фази джерела живлення, споживача й лінійний провід з’єднані послідовно і лінійний струм дорівнює фазному ІЛ = ІФ.

Напруги між лінійними проводами (UАВ, UВС, UСА – джерела живлення та Uаb, U, Uса – споживача) називаються лінійними, а напруги на затискачах фаз генератора чи споживача, або напруги між лінійними та нейтральним проводами (UА, UВ, UС – джерела живлення та Uа, Ub, Uс – споживача) – фазними (рисунок 5.2).

Трифазні системи при з’єднанні зіркою бувають чотирипровідні (з нульовим проводом) і трипровідні (без нульового проводу).

Струм у нейтральному проводі  чотирипровідної системи (рисунок 5.2) за першим законом Кірхгофа:

                                      ĪN (Īn) = ĪА + ĪВ + ĪС.

Рисунок 5.2  Електрична схема з’єднання фаз джерела

живлення й навантаження зіркою

Вектори лінійних напруг споживачів Ūаb, Ū, Ūса визначають через вектори фазних напруг Ūа, Ūb, Ūс з рівнянь, складених на основі другого закону Кірхгофа (рисунок 5.2 і рисунок 5.3):

Ūаb = Ūa  Ūb;

Ū = Ūb  Ūс;

Ūса = Ūс  Ūа .

Для симетричної системи напруг (рисунок 5.3) діюче значення лінійної напруги в разів більше від діючого значення фазної напруги UЛ =UФ. Лінійні та фазні напруги:

Uаb = U = Uса = UЛ; Uа = Ub = Uс = UФ.

При симетричному навантаженні:

Zа = Zb = Zс;       φа = φb = φс= arctq (ХФ/RФ),

де  Zа, Zb, Zс  повні опори фаз;

φа ; φb; φс кути зсуву фаз між фазними напругами та струмами.

Рисунок 5.3 Векторна діаграма напруг при з’єднанні фаз споживача зіркою

Діючі значення фазних струмів будуть однакові Iа= Ib= Iс= IФ, а вектор струму Īn в нейтральному проводі дорівнює геометричній сумі векторів струмів фаз і дорівнює нулеві Īа + Īb + Īс = 0  (рисунок 5.4). На цьому рисунку приведені векторні діаграми напруг і струмів для різних за характером симетричних навантажень.

Якщо навантаження трифазних споживачів несиметричне

при  чотирипровідній  системі (Zа Zb Zс  або φа φb φс), то:

Īn = Īа + Īb + Īс  0.

Рисунок 5.4  Векторні діаграми напруг і струмів для різних

за характером симетричних навантажень при з’єднанні фаз споживачів зіркою:

а) активне навантаження (φ = 0);

б) активно-індуктивне навантаження (0 < φ < 90°);

в)активно-ємнісне навантаження (0 > φ < – 90°).

При цьому несиметричність навантаження на фазні напруги  споживачів не впливає. Нейтральний провід в чотирипровідній мережі при несиметричному навантаженні споживачів, з'єднаних зіркою, служить для забезпечення рівності фазних напруг.

В чотирипровідній системі при обриві фазного проводу (рисунок 5.5.а) фазний струм ІФ = 0 (наприклад, обрив фази А, фазний струм Іа = 0). Векторна діаграма приведена на рисунку 5.5,б.

Рисунок 5.5  Електрична схема а) та векторна діаграма напруг і струмів б) при з’єднанні фаз споживачів зіркою

 й обриві фазного проводу

Лінійні  та фазні напруги залишаються без змін:

Uаb = U = Uса = UЛ, Uа =  Ub = Uс = UФ.

При обриві лінійного проводу в чотирипровідній системі (рисунок 5.6.а), наприклад фази А, струм Іа = 0, а напруги:

Uа = 0, U = UЛ, Uаb = Uса = Ub = Uс = UФ.

Векторна діаграма напруг та струмів приведена на рисунку 5.6,б.

Рисунок 5.6 Електрична схема а) та векторна діаграма напруг і струмів б) при з’єднанні фаз споживачів зіркою й обриві лінійного проводу

При відсутності нейтрального проводу та несиметричному навантаженні між нейтральними точками генератора і навантаженням (Nn) виникає напруга зміщення нейтралі:

,

де Y а, Y b, Y С – комплексні провідності фаз споживача (Y  = 1/ Z).

Фазні напруги споживачів не рівні за модулем Uа  Ub  Uс і визначаються за формулами:

a  = А  N n ,        Ūa  = ŪА Ū N n ,

b  = В  N n ,        Ūb  = ŪВ Ū N n ,

с  = С  N n ,         Ūс  = ŪС Ū N n .

Векторна сума струмів:

Īа + Īb с = 0.

Векторна діаграма напруг і струмів трифазної трипровідної мережі  при несиметричному навантаженні приведена на рисунку 5.7. 

Рисунок 5.7  Векторна діаграми напруг і струмів трифазної

                   трипровідної мережі  при несиметричному

навантаженні

При з’єднанні споживачів зіркою справедливі наступні співвідношення:

;                      ;

cosφФ = RФ/ZФ;           sin φФ = ХФ/ZФ;          φФ= arctq (ХФ/RФ).

Потужності трифазного споживача дорівнюють сумі потужностей окремих фаз:

а) активна : Р = Ра+ Рb + Рс =

= Uа Іа cos φа + Ub Іb cos φb + Uс Іс cos φс ;

б) реактивна: Q = Q а + Q b + Q с =

= Uа Іа sin φа + Ub Іb sin φb + Uс Іс sin φс;

в) повна потужність:  S =.

При симетричному навантаженні потужності визначають за формулами:

а) активна: Р = 3 РФ = 3 UФ ІФcos φ Ф = UЛ ІЛ cos φ Ф;

б) реактивна: Q = 3 Q Ф = 3 UФ ІФ sin φ Ф =UЛ ІЛ sin φ Ф;

в) повна:  S = 3 UФ ІФ = UЛ ІЛ = .

2 Опис лабораторної установки

Експериментальне дослідження трифазного електричного кола при з’єднанні споживачів зіркою виконують на установці, електрична схема якої приведена на рисунку 5.8,а. Установка живиться від трифазної електричної мережі змінної напруги через трифазний вимикач SF. Діючі значення фазних струмів Iа, Ib, Iс  і струм в нейтральному проводі In вимірюють амперметрами РА1, РА2, РА3, РА4, а діючі значення лінійних і фазних напруг вимірюють вольтметром РV. Частота  напруги мережі дорівнює 50 Гц. В якості навантаження Zа, Zb, Zс використовуються, вмонтовані в лабораторному стенді, лампи розжарення, опір яких – активний (Z = R). Схема з’єднання лампи розжарення приведена на рисунку 5.8,б.

Рисунок 5.8  Електрична схема лабораторної  установки для

експериментального дослідження трифазного електричного кола при з’єднанні споживачів зіркою а) та ввімкнення лампового реостату б)

3 Програма роботи

3.1 Скласти електричне коло, схема якого зображена на рисунку 5.8.

3.2 Після перевірки схеми викладачем, ввімкнути трифазний вимикач SF.

3.3 Виміряти вольтметром РV лінійні напруги (Uаb, U, Uса між затискачами А' та В', В'– С ', С '– А') та фазні напруги (Uа, Ub, Uс між затискачами А' та Х, В' – Y, С '– Z) і переконатися, що відповідні напруги в мережі однакові: Uаb = U = Uса = UЛ, Uа = Ub = Uс = UФ, а співвідношення UЛ/UФ =. Дані вимірювань записати в таблицю 5.1.

3.4 Дослідити трифазне електричне коло з нейтральним проводом і активним навантаженням (Zа = Rа, Zb = Rb, Zс = Rс), при різних режимах роботи електричного кола:

симетричному  активному навантаженні;

несиметричному активному навантаженні;

обриві фази;

обриві лінійного проводу.

Результати вимірювань записати в таблицю 5.1.

Таблиця 5.1 – Результати досліджень та обчислень 

№ п /п

Тип кола

Режими

кола

Дослідні дані

Обчислити

Uаb, В

U, В

Uса, В

Uа, В

Ub, В

Uс, В

Іа, А

Іb, А

Іс, А

Іn, А

Ра, Вт

Рb Вт

Рс, Вт

Р,Вт

Rа,Ом

RbОм

Rс,Ом

cos φ а

cos φ b

cos φ с

1

4-провідне

Сим.н.

2

Нес.н.

3

Обр.ф.

4

Обр.л.

5

Кон.С

1

 3-провідне

Сим.н.

2

Нес.н.

3

Обр.ф.

4

Обр.л.

5

Кон.С

6

К.З.

Значення ємності С

               мкФ

ХС

             Ом

3.5 Дослідити трифазне електричне коло з нейтральним проводом при ввімкненні в одну із фаз конденсатора (замість ламп розжарення) і змінюючи його ємність С, підібрати такий режим, при якому Х = R. Значення ємності С записати в таблицю 5.1.

3.6 Провести аналогічні досліди, вказані в п. 3.4 і 3.5, для споживачів з’єднаних зіркою трифазного трипровідного кола (без нейтрального проводу).

3.7 Дослідити режим короткого замикання в одній із фаз, (задається викладачем) трифазної трипровідної системи. Дані вимірювань записати в таблицю 5.1.

4 Опрацювання результатів дослідів

4.1  Обчислити всі величини, вказані в таблиці 5.1, а також ємнісний опір конденсатора.

4.2 За даними досліджень побудувати векторні діаграми напруг та струмів для випадків, наведених в таблиці 5.1. Побудову векторних діаграм слід починати з побудови трикутника лінійних напруг (трикутник рівносторонній), згідно вибраних масштабів  (наприклад, рисунок 5.4). Вектори фазних напруг відкласти методом ’’засічок’’ з вершин трикутника. Перетин векторів фазних напруг дасть точку п. Вектори струмів Ī відкласти в масштабі під кутом φ до векторів фазних напруг Ū в залежності від характеру навантаження.

4.2 Визначити з векторних діаграм струм в нейтральному проводі і порівняти його значення з експерементальними даними.   

4.3 Зробити висновки з проведеної роботи.

5 Контрольні запитання

5.1 Вкажіть співвідношення між лінійними та фазними напругами й струмами при з’єднанні споживачів зіркою.

5.2  Для яких режимів справедливе співвідношення UЛ/UФ =?

5.3 Який  режим  роботи  трифазного  кола   називають симетричним?

5.4  Яке призначення нульового проводу і як  впливає  його обрив на роботу трифазного споживача?

5.5  Для якого навантаження справедлива формула потужностей Р = 3РФ ?

PAGE  50


EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  

EMBED CorelDRAW.Graphic.11  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40706. Направления развития сферы услуг в современных условиях 35 KB
  Направления развития сферы услуг в современных условиях. Рынок услуг сфера обращения или совокупность актов куплипродажи различных видов деятельности удовлетворяющие потребности отдельного человека группы людей организаций. Рынок нематериальных услуг как совокупность социальноэкономических институтов это набор субъектов хозяйствования связей отношений норм социальноэкономической жизни которые имеют устойчивый характер и сохраняются в течение длительного времени. На рынке нематериальных услуг проявляются экономические отношения...
40707. Регион как территориальный социально-экономический комплекс. Основные характеристики 28.5 KB
  Она исследует экономические явления и процессы связанные с рыночным развитием хозяйства отдельных регионов и их включением в единое экономическое пространство России. Основные черты : узкая специализация регионов с доминированием какоголибо одного комплекса: рыбопромышленного мясомолочного военнопромышленного и т. Типы проблемных регионов: слаборазвитые хронически отстают от среднероссийского уровня экон.
40708. Устойчивое развитие регионов как фактор стабильности национальной экономики 76 KB
  И в городе и в районе и в субъекте Федерации необходимо осуществлять разработку стратегии развития оценивать положительные и отрицательные стороны этого развития выявлять факторы конкурентоспособности формировать общую и функциональные стратегии вести стратегический контроль проводить мероприятия городского и регионального маркетинга. Эти программы позволяют властным структурам координировать работу всех органов и лиц...
40709. Налоговое бремя экономики и его измерение 31.5 KB
  Проблема тяжести налогового бремени волнует различных агентов хозяйственной деятельности: государство как субъект управления хозяйственной деятельностью на своей территории и перераспределения доходов от нее в виде налогов в пользу прочих элементов государственной и социальной жизнедеятельности; организации и предприятия как объекты управляющего воздействия государства и субъекты собственно предпринимательской деятельности обеспечивающие формирование источника предпринимательского дохода и соответственно налогооблагаемой базы; ...
40710. Налоговая политика: сущность, содержание и механизмы реализации 26.5 KB
  Налоговая политика: сущность содержание и механизмы реализации. Налоговая политика комплекс правовых действий органов власти и управления определяющий целенаправленное применение налоговых законов. Налоговая политика является частью финансовой политики. Экономическая обоснованная налоговая политика преследует цель оптимизировать централизацию средств через налоговую систему.
40711. Инвестиции - источники формирования и объекты вложений (инвестирования) 32 KB
  Инвестиции источники формирования и объекты вложений инвестирования. Инвестиции от лат. Выделяют также производственные инвестиции направляемые на новое строительство реконструкцию расширение и техническое перевооружение действующих предприятий и интеллектуальные вкладываемые в создание интеллектуального духовного продукта; контролирующие прямые инвестиции обеспечивающие владение более чем 50 голосующих акций другой компании и неконтролирующие обеспечивающие владение менее чем 50 голосующих акций другой компании. В зависимости...
40712. Финансовый рынок: структура и механизм функционирования 28.5 KB
  Финансовый рынок это сфера проявления экономических отношений между продавцами и покупателями финансовых денежных ресурсов и инвестиционных ценностей то есть инструментов образования финансовых ресурсов между их стоимостью и потребительной стоимости. Как и любой рынок финансовый рынок предназначен для установления непосредственных контактов между покупателями и продавцами финансовых ресурсов. Финансовая система Российской Федерации включает следующие звенья финансовых отношений: государственную бюджетную систему; внебюджетные...
40713. Рентабельность. Виды и методика расчета ее уровня 31.5 KB
  Рентабельность. РЕНТАБЕЛЬНОСТЬ от нем. Количественно рентабельность исчисляется как частное от деления прибыли на затраты расход ресурсов обеспечивающих получение прибыли. Рентабельность продукции определяется как отношение прибыли от ее реализации к себестоимости.
40714. Бизнес-планирование 37 KB
  Бизнеспланирование. В рыночной экономике бизнесплан является рабочим инструментом используемым во всех сферах предпринимательства. Основной целью разработки бизнесплана является планирование хозяйственной деятельности фирмы на ближайший и отдаленные периоды в соответствии с потребностями рынка и возможностями получения необходимых ресурсов. Другие цели разработки плана бизнеса могут быть различными например: уяснить степень реальности достижения намеченных результатов; доказать определенному кругу лиц целесообразность...