66689

Виховання у кельтів

Реферат

История и СИД

Кельти войовничі племена у першій половині І тисячоліття до н. Ці племена говорили мовами кельтської групи споруджували круглі похоронні кургани використовували в бою важкі мечі. Інша хвиля завойовників досягла Британських островів де окремі племена кельтів відомі як бритти...

Украинкский

2014-08-26

66 KB

1 чел.

Чернігівський державний педагогічний університет
імені Т. Г. Шевченка

Виховання у кельтів

Підготувала:

Студентка 46 групи

фіз-мат факультету
Добрянська Людмила

Чернігів 2005


КЕЛЬТИ

Кельти, войовничі племена, у першій половині І тисячоліття до н.е.,що мешкали на лівденному-сході сучасної Німеччини, між Рейном і верхів'ями Дунаю.

Ці племена говорили мовами кельтської групи, споруджували круглі похоронні кургани, використовували в бою важкі мечі.

"Предмети, знайдені в могильниках, в основному зроблені з заліза -що вказує на складну соціальну структуру. Ці люди, чудові працівники з залізом, поховані разом з їх прекрасно декорованими морехідними судами, зброєю, прикрашеною прекрасним орнаментом, екіпіруванням для верхової їзди. Усе це набагато більш високого рівня, чим було тоді в Європі". До цих знахідок карта Залізного Віку Європи включала тільки Рим і Грецію, як такові називані "цивілізації". "Але тепер у слави Греції і пишноти Рима з'явився реальний конкурент - багатство і видима структура кельтської цивілізації".

Найбільшої могутності кельти  досягли в період латенської культури, що продовжувався приблизно п'ять століть, що передували народженню Христа. На початку 5 ст. до н.е. кельти почали експансію у всіх напрямках. Вони зайняли Галлію, північну Італію і велику частину Іспанії (змішавшись з иберами, вони утворили тут народ, названий кельтиберами).

Інша хвиля завойовників досягла Британських островів, де окремі племена кельтів, відомі як бритти, закріпилися двома чи трьома століттями раніше. Близько 400 р. до н.е. полчища кельтів, яких римляни називали галлами, вторглись в Італію і розтрощили етрусків. Близько 387 р. до н.е. кельти, на чолі яких стояв Бренн, захопили Рим, а через сім місяців вони, одержавши викуп, пішли з міста, але зберегли під своєю владою велику частину північної Італії.

Одночасно інші кельтські племена рушили в низов'я Дунаю і на Балкани. Близько 280 р. до н.е. хвиля кельтів нахлинула на Македонію і Фессалію, досягти Фокіди, але рік по тому італійці із союзниками вибили їх із Греції. Далі кельти, до яких приєдналися

нові племена, завоювали Фракію, переправилися через Геллеспонт і захопили велику частину Малої Азії. У 232 р. до н.е. цар Чергам а Аттал І наніс їм ряд поразок і витиснув їх у внутрішні північно-східні області Малої Азії, що з тих пір стали іменуватися Галатиєй (кельтів тут називали галатами). Інші кельтські племена направилися в північне Причорномор'я. Поява кельтів в Ірландії відноситься до 5-4 століть до н.е. і з тих пір вони домінували над островом протягом цілого тисячоліття, успішно пручаючись спробам асиміляції з боку інших народів і абсорбуючи впливу інших культур. Хто були ці люди і відкіля вони прийшли? Насамперед, термін "кельтський" відноситься до лінгвістики і позначає групу мов індоєвропейської родини, однак цей термін застосовується і стосовно народів - носіям цих мов. Кельти з'явилися в Європі на початку 1-го тисячоліття до н.е. і швидко поширилися по території сучасних Німеччини, Франції, Англії, змішалися з иберами в Іспанії і часом усерйоз загрожували молодій ще Римській республіці. Хоча кельтські племена і не мали політичну єдність, вони, проте, досить чітко відрізнялися від германців на півночі і слов'ян на сході. Кельтська цивілізація стала однієї з вершин передісторії Європи, це перший різновид загальноєвропейської культури.

Своє ім'я кельти одержали від греків, що називали їх kеltоі, у римлян вони відомі як gаlli. Про могутність кельтської цивілізації' говорять назви міст і областей у Європі: Галлія у Франції і Галичина в Іспанії, окремі племена дали імена Бельгії, Богемії й

Аквитании. Пам'ять по одному з найголовніших богів кельтського пантеону - Лузі залишилася в назві Лондона, Ліона і Лейдена. У Центральній Європі дотепер зустрічаються топоніми з елементами bri (пагорб), таg (рівнина) і dun (форт).

Безумовно, кельти не були першими мешканцями Ірландії, що до їхнього прибуття населеляли племена, можливо вони були індоєвропейского походження. Однак у кельтів була велика перевага перед аборигенами - залізна зброя. Кельтська експансія в Ірландію відбувається двома шляхами - або через північний захід Франції і північ Іспанії, або через Англію, на той час уже скорену

кельтами. Точну дату їхнього прибуття установити неможливо, скоріше це 500 рік до н.е., однак уже за сторіччя до Христа весь острів стає кельтським.

Ми мало знаємо про ірландську історію до прибуття туди християнства, що принесло із собою писемність на основі латиниці. Однак, епічні поеми начебто "Викрадення Бика з

Куальнге" і "Книга Захоплень Ірландії", що не є строго історичними, проте, досить точно відбивають дійсність дохристиянської епохи. У цих поемах Ірландія представляється розділеної на чотири королівства, що постійно ворогують між собою: Мюнстер, Лейнстер, Коннахт і Улад. Над цими королівствами стояв верховний правитель з резиденцією в м. Тара (центральна область Миде) і хоча прерогатива правління в Тарі не належала якомусь одному чи племені, чи роду, найбільш частими королями були володарі Коннахта. Самий могутній з них -Ниалл Дев'яти Заручників, відомий своїми набігами на Англію на 

початку п'ятого сторіччя, став родоначальником найбільшої  ірландської правлячої династії - Юі Неіл, чи нащадки Ниалла, у яку ввійшли пізніше сімейства О'Донел, О'Хаган, О'Кейн, О'Донелі і багато хто інші.

Кожне королівство має назву і сакральне значення, а також свій колір. Коннахт - захід - мудрість, темно-бордовий. Улад - північ -битва, білий. Лейнстер - схід - достаток, зелений. Мунстер -південь - музика, голубий. Миде - центр - влада, червоний, пурпурний. Кожне провінційне королівство містило в собі сотню дрібних "королівств". Локальні конфлікти були частими, але нетривалими, так що єдність країни була скоріше культурною і соціальною, ніж політичною.

У 432 році н.е. відбувається найважливіша подія в історії Ірландії -прибуття на острів Святого Патрика, що звернув країну в християнство і став національним символом. Звертання ірландців у нову релігію відбулося на подив мирно і безболісно. Св. Патрик, по власному визнанню, зустрів підтримку багатьох племінних королів півночі і центра країни, що охоче даровали йому землю для будівництва храмів, до яких стікалася незліченна безліч віруючих. Навіть священні місця дохристиянської Ірландії - джерела, гаї і кам'яні спорудження - знайшли своє місце в новій релігії. Старі язичеські свята одержали нове тлумачення, як наприклад день Св. Бригити. / навіть герої легенд перетворилися в християн - король Конор Мак Несса став сучасником Христа і загинув після спроби захистити його.

В ірландському суспільстві тієї епохи величезна роль приділялася роду. Група родин - derbhfhine - складалася з усіх нащадків одного прадіда. Кожен член королівського derbhfhine мав право успадковувати трон. Він обирався вільними жителями іиаіпа, коли трон ставав вакантним. Престол ні в якому разі не міг зайняти чи каліка, чи психічно нездорова людина.


Правлячий клас Ейос Дена являв собою окрему групу серед вільних людей. Вона містила в собі юристів і суддів, лікарів і филидов. Останні користалися величезною пошаною і повагою, вони були свого роду поети з функціями віщунів і адвокатів. Після християнізації Ірландії филиди успадкували багато чого від друїдів. Вони писали поеми королів, що вихваляли, складали генеалогії і завжди багато нагороджувалися за свою роботу. Однак якщо винагорода не відповідала чеканням филида, він мав право скласти "песнь ганьблення" на кривдника, що було рівноцінно найбільшій ганьбі. До речі, відомі були випадки вимагання филидов, що загрожували подібними піснями.

Більшість професій в Ірландії були спадкоємними. В часи пізнього середньовіччя сімейство О'Даворен займалося юридичною діяльністю, О'Хіккей й О'Шилз - лікарською практикою. Особливо численними були поетичні сімейства. Відомі також родини хроністів і істориків. Навіть церковні посади найчастіше були спадкоємними. З цього і слідує, що навчання та виховання було в сім"ї.

Незважаючи на більш пізні впливи і завоювання Ірландія була, є і буде кельтською країною, батьківщиною одного із самих древніх європейських мов і найбагатшого фольклору.

PAGE  


PAGE 2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

76794. Плацентарное кровообращение 180.17 KB
  umbiliclis достигает ворот печени и делится на портальную ветвь впадающую в воротную вену и более крупный венозный проток ductus venosus вливающийся в печеночную или нижнюю полую вену. Поэтому малая часть крови проходит через всю систему воротной вены печени как плодного органа кроветворения и вливается в нижнюю полую через печеночные вены. Пупочная вена после перевязки зарастает в пупке и находится в круглой связке печени впадая в воротную вену что используется для введения через нее лекарственных и диагностических средств при...
76795. Сердце — развитие, строение, топография 182.81 KB
  После срастания перегородок образуется вторичное межпредсердное отверстие овальное так как прорывается краниальная часть перегородки. Левое отверстие и митральный двухстворчатый клапан лежат на уровне IIIго реберного хряща правое и трехстворчатый клапан над IVм хрящом у грудины. Аортальное отверстие и его полулунные клапаны находятся кзади от левого края грудины на уровне IIIго межреберья; отверстие легочного ствола с полулунными клапанами над IIIим правым реберным хрящом у правого края грудины. Правое предсердие атриум декстер...
76796. Строение миокарда 183.83 KB
  Проводящая система сердца. В предсердиях и желудочках образуется разное количество слоев с неодинаковым расположением и направлением мышечных волокон сократительных кардиомиоцитов которые начинаются от мягкого соединительнотканного скелета сердца. В сократительном миокарде желудочков различаются: общий поверхностный слой с косо ориентированными волокнами начинающимися от фиброзных колец и уходящими в верхушку сердца где они образуют завиток вортекс и плавно переходят во внутренний слой; средний слой из круговых волокон являющийся...
76797. Сосуды и нервы сердца 180.54 KB
  Они венцом окружают основание сердца отчего нередко называются венечными. Левая венечная артерия проходит между началом легочного ствола и левым ушком и передней межжелудочковой ветвью спускается к верхушке сердца а огибающей ветвью по венечной борозде и задней поверхности. Наиболее выраженные и постоянные анастомозы находятся: в верхней части передней стенки правого желудочка; в передней стенке левого желудочка по левому краю; в верхушке сердца задней межжелудочковой борозде и межжелудочковой перегородке; в стенках предсердий.
76798. Сосуды большого круга 180.76 KB
  Аорта на всем протяжении делится на париетальные и висцеральные ветви и заканчивается бифуркацией на общие подвздошные артерии на уровне IVVго поясничных позвонков. Из ее париетальных и висцеральных ветвей возникают экстра и интраорганные артерии которые подходят к органам как правило с медиальной стороны используя кратчайшие пути. В части паренхиматозных органов: легких печени селезенке почке артерии разветвляются в соответствии с делением на доли сектора сегменты и более мелкие части вплоть до структурнофункциональных единиц ...
76799. Бедренный канал 180.44 KB
  Глубокое кольцо бедренного канала находится в медиальной части сосудистой лакуны под паховой связкой и ограничено: сверху паховой связкой у места прикрепления ее к лобковому бугорку и симфизу; снизу лобковым гребнем и покрывающей его гребенчатой связкой; медиально лакунарной связкой заполняющей внутренний угол сосудистой лакуны; латерально стенкой бедренной вены. В практике хорошо прощупываемая паховая связка выступает как важный клиникоанатомический ориентир позволяющий отличить бедренную грыжу от паховой так как бедренный...
76800. Медиальные и задние мышцы и фасции бедра 180.94 KB
  Медиальная бедренная мышечная группа Хорошо развита в связи с прямохождением и выполняет приведение бедра потому в основном укомплектована приводящими мышцами. Длинная приводящая мышца начинается толстым сухожилием от лобковой кости между гребнем и симфизом. Мышца лежит погранично с медиальной широкой из четырехглавой мышцы бедра. Короткая приводящая мышца с началом от тела и нижней ветви лобковой кости прикреплением к верхнему участку тернистой линии бедренной кости; приводит и сгибает бедро.
76801. Мышцы и фасции голени и стопы 190.57 KB
  Передняя мышечная группа голени Передняя большеберцовая мышца с началом от латерального мыщелка верхнелатеральной поверхности диафиза большеберцовой кости и межкостной мембраны. Мышца в голеностопном суставе разгибает и поворачивает стопу кнаружи поднимает ее медиальный край укрепляет продольный свод его пружинящую часть. От нижней части мышечного брюшка отходит в виде небольшого пучка третья малоберцовая мышца прикрепляющаяся к основанию Y плюсневой кости. Латеральная мышечная группа голени Длинная малоберцовая мышца начинается от...
76802. Развитие пищеварительной системы 184.66 KB
  Они расположены на боковых стенках головной кишки соответственно на уровне формирующейся глоточной камеры поэтому данную часть кишки называют глоточной. Передний отдел ротовой полости возникает из эктодермальных зачатков задний глубокий развивается из энтодермы глоточной кишки. Глотка развивается из краниального отдела первичной кишки путем превращения основной глоточной камеры зародыша в глотку растущего плода при отделении от нее глоточных висцеральных карманов.