66709

Елітарні заклади Росії 19 століття

Реферат

Культурология и искусствоведение

За наказом царя 3 (15) липня 1868 року ліцей був перетворений у юридичний ліцей. Курс навчання став чотирирічним. Навчальні предмети - ті ж, що на юридичних факультетах університетів. Відтепер ліцей давав вищу юридичну освіту. В 1886 р. для студентів ліцею уведений спеціальний одяг, такий же...

Украинкский

2014-08-26

572 KB

0 чел.

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

Фізико-математичний факультет

Кафедра педагогіки, психології  і методики викладання фізики

             

Реферат на тему:

«Елітарні заклади Росії 19 ст

    Підготував студент

    45 групи

    Легкобит С.О.

Перевірив

    Дедович В.М.

Чернігів 2007

План

  1.  Демидівський юридичний ліцей

а) Ярославське Демидівскьке училище вищих наук (1803 - 1833)

б) Демидівський ліцей (1833 — 1868)

в) Демидівський юридичний ліцей (1868 — 1919)

2) Рішельєвський ліцей

а) Історія

б) Сучасність

3) Царскосільський ліцей

а) Ліцей у Царському селі

б) Переїзд у Петербург

в) Відродження ліцею в сучасній Росії

4) Література

Демидівський юридичний ліцей

 

Головний будинок ліцею

Демидівський юридичний ліцей — вищий навчальний заклад у Ярославлі. Існував під різними назвами в 1803 - 1919 роках. Нині - Ярославський державний університет.

Ярославське Демидівське училище вищих наук (1803 — 1833)

Засновано 6 (18) липня 1803 року на кошти й за пропозицією П. Г. Демидова. Відкриття відбулося 29 квітня (11 травня) 1805 року. По статусі училище займало "перший щабель безпосередньо після центральних університетів існуючих в Імперії ". Сім професорів викладали в ньому словесність древніх мов і російське красномовство, філософію, право, чисту й змішану математику, історію, хімію й науку фінансів; крім цих предметів, викладалися ще нові мови й закон Божий. До 1810 р. число учнів не перевищувало 49; в 1822 р. студентів було вже 109.

Демидівський ліцей (1833 - 1868)

2 (14) серпня 1833 року постановою Міністерства народної освіти училище було перетворене в Демидівський ліцей, а пансіон, що існував при училищі, був приєднаний до Ярославської гімназії. За новим статутом ліцей перебував у віданні Московського університету. Курс навчання в ліцеї був трирічний. Викладалися: закон Божий, математика, фізика, хімія й технологія, російська й латинська словесність, філософія, природна історія, російське публічне, цивільне й карне право, політична економіка й фінанси, російська й загальна історія й статистика, німецька й французька мови. Особлива увага зверталася на юридичні й камеральні науки, інші вважалися другорядними.

Демидівський юридичний ліцей (1868 - 1919)

За наказом царя 3 (15) липня 1868 року ліцей був перетворений у юридичний ліцей. Курс навчання став чотирирічним. Навчальні предмети - ті ж, що на юридичних факультетах університетів. Відтепер ліцей давав вищу юридичну освіту. В 1886 р. для студентів ліцею уведений спеціальний одяг, такий же, як і для студентів університету. На початку 1892 р. у ліцеї навчалося 169 студентів.

Відповідно до декрету Ради народних комісарів від 21 січня 1919 року, підписаному В. И. Леніним, Демидівський юридичний ліцей був перетворений у Ярославський державний університет. Головний будинок ліцею був сильно ушкоджений під час заколоту 1918 року й остаточно розібраний в 1929 році.

Рішельєвський ліцей

Рішельєвський ліцей — перший вищий навчальний заклад в Одесі. Створений указом імператора Олександра I в 1817 році, в 1862 перетворений у Новоросійський Імператорський університет. Був названий на честь одеського губернатора Новоросії А. Э. де Рішельє, ініціативі якого зобов'язаний своїм існуванням.

Історія

Ідея створення ліцею в Одесі належала герцогові А. Э. де Рішельє, що звернувся до імператора Олександра I з відповідним проханням. Однак рішення по цьому питанню було прийнято не відразу. Відкриття ліцею відбулося вже після від'їзду Рішельє у Францію й призначення губернатором Одеси А. Ф. Ланжерона.

Рішельєвський  ліцей був створений згідно указу затвердженому 2 травня 1817 року, про затвердження якого Рішельє клопоче із Франції. Відкритий 17 січня 1818 року. Був створений на базі одеських Комерційної гімназії й Шляхетний інститут. За словами сучасників, звістка про відкриття ліцею викликало в першого міністра Франції сльози радості. Рішельє відразу пише лист подяки жителям Одеси й передає в дарунок ліцею свою бібліотеку й 13 тисяч франків.

Рішельєвський ліцей являв собою середній навчальний заклад підвищеного типу. Система освіти в ліцеї виглядала так:

  1.  Підготовча освіта (вивчення Закону Божого, російської граматики, російської історії, географії й арифметики) - від 8 до 10 років.
  2.  Літературне навчання: а) клас граматики - від 10 до 12 років; б) клас словесності - від 12 до 14 років; в) клас риторики - від 14 до 16 років.
  3.  Вивчення вищих наук (вивчення математики, фізики, механіки, логіки, метафізики, природного й народного права, фортифікації й артилерії) - від 16 до 18 років.

Устав утверджений 29 травня 1837 року сприяв перетворенню ліцею у вищий навчальний заклад. Відповідно до його від ліцею була відділена гімназія й він був розділений на відділення:

  •  фізико-математичне;
  •  юридичне;
  •  камеральне (з 1841 року).

Відповідно до іменного указу Олександра II від 10 червня 1862 року Рішельєвський ліцей був перетворений у Новоросійський університет.

Якщо згадати хоча б деяких з тих, хто за довгі роки існування ліцею побував у стінах його будинку, список виявиться блискучим: цар Олександр I, поет Костянтин Батюшков, письменник Іван Бунін, поет Василь Жуковський, письменник Валентин Катаєв, письменник Олександр Куприн, поет Адам Міцкевич, цар Микола I, академік хірург Пирогов, поет Яків Полонський, Пушкін і багато інших

Сучасність

В 1989 році Рішельєвський ліцей був відкритий як середній навчальний заклад на базі одеської середньої школи № 36.

Царскосільський ліцей

Царскосільський ліцей (інші назви — Імператорський Царскосільський ліцей,  Олександровський ліцей) — вищий навчальний заклад у дореволюційній Росії, що діяв в Царському Селі (нині м. Пушкін, Пушкінський район м. Санкт-Петербурга). Ліцей призначався для навчання дворянських дітей, програма була орієнтована в першу чергу на підготовку державних чиновників вищих рангів. Заснований за розпорядженням імператора Олександра I в 1810 р. ліцей був відкритий 19 жовтня 1811 р. Перебував у віданні міністерства народної освіти, в 1882 р. переданий військовому відомству. У ліцей приймалися діти 10-12 років, число вихованців у перші роки становило 30 чоловік, згодом було збільшено до 100 (1832).

Ліцей у Царському селі

Корпус ліцею при царскосільському палаці був в 1811 р. перебудований зі старого чотириповерхового флігеля, побудованого для дочки імператора Павла I, по проекту архітектора В. П. Стасова. Навчання тривало шість років (два трирічних курси, з 1836 - чотири класи по півтора року), за цей час вивчалися наступні дисципліни:

  •  моральні (закон божий, етика, логіка, правознавство, політична економія);
  •  словесні (російська, латинська, французька, німецька словесність і мови, риторика);
  •  історичні (російська й загальна історія, фізична географія);
  •  фізичні й математичні (математика, початки фізики й космографії, математична географія, статистика);
  •  образотворчі мистецтва й гімнастичні вправи (краснопис, малювання, танці, фехтування, верхівкова їзда, плавання).

Навчальний план ліцею неодноразово змінювався, зберігаючи при цьому гуманітарно-юридичну спрямованість. Ліцейське утворення прирівнювалося до університетського, випускники одержували цивільні чини 14-го - 9-го класів. Для тих хто бажав поступити на військову службу проводилося додаткове військове навчання, у цьому випадку випускники діставали права закінчивших Пажеський корпус. В 1814-1829 р. при ліцеї діяв Благородний пансіон.

У перший набір ліцеїстів потрапили:

Сильверій Брогліо, Олександр Горчаков, Антон Дельвіг, Іван Пущин, Олександр Пушкін, Володимир Вольховский, Семен Есаков, Бакунін, Іллічевский, Гур'єв, Комовский, Корнілов, Микола Корсаков, Модест Корф, Костенський, Вільгельм Кюхельбекер, Ломоносов, Маліновський, Маслов, Матюшкін, М’ясоєдов, Ржевський, Тирков, Яковлев, Юдин та ін. Із цих 30 чоловік тільки 18 були православними, інші були лютеранами або католиками.

Переїзд у Петербург

6 вересня 1843 року колишній Царскосільський ліцей переїхав у Санкт-Петербург, у будинок Олександровського сирітського будинку за адресою Каменноостровський проспект, буд. 21. За вказівкою Миколи I після переїзду ліцей став іменуватися Імператорським Олександровським. Будинок ліцею кілька разів перебудовували. До 50-річчя ліцея до головного будинку з боку саду прибудували двоповерховий корпус. В 1878 році за проектом Р.Я. Оссолануса в будинку надбудували четвертий поверх. В 1881 році в новому флігелі по Великій Монетній вулиці розмістився підготовчий клас. В 1902-1905 роках з боку вулиці Рентгена був побудований кутовий чотириповерховий флігель для вихователів, головний будинок був розширений, до нього були прибудовані крила.

19 жовтня 1889 року перед головним входом установили погруддя Олександра I (не збереглося), а в саду - пам'ятник А. С. Пушкіну.

29 травня 1918 року постановою Ради Народних Комісарів ліцей був закритий. Будинок, що звільнився, зайняв Пролетарський політтехнікум.

Відродження ліцею в сучасній Росії

В 1999 році в Павловську була відкрита школа імені А. М. Горчакова. Засновник школи, а також її директор - меценат Сергій Гурцата, задумав її як експеримент, як  діюча пам’ятка Пушкінському ліцею.

Література

1) http://ru.wikipedia.org

PAGE  9


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

19736. Основные этапы пусковой наладки котельных установок . Технический отчёт по наладке 19.29 KB
  Основные этапы пусковой наладки котельных установок . Технический отчёт по наладке Пусконаладочные работы котельных включают наладку следующего оборудования: наладку оборудования систем топливного хозяйства котельной наладку газового оборудования наладк...
19737. Методика обработки результатов испытаний и составление теплового баланса, составление режимной карты 15.74 KB
  Методика обработки результатов испытаний и составление теплового баланса составление режимной карты Режимная карта составляется для каждого котла. Согласно режимной карте производится эксплуатация водогрейного и или парового котла. Основная функция режимной карты...
19738. Виды испытаний тягодутьевых установок и их задачи. Схемы измерения и КИП, применяемые при испытании тягодутьевых машин и газовоздушного тракта 16.29 KB
  Виды испытаний тягодутьевых установок и их задачи. Схемы измерения и КИП применяемые при испытании тягодутьевых машин и газовоздушного тракта Тягодутьевые установки испытывают в случае ограничения производительности котла изза недостаточности тяги или подачи возду...
19739. Эксплуатация теплотехнического оборудования 13.23 KB
  Эксплуатация теплотехнического оборудования Основные задачи по эксплуатации: обеспечение надёжности работы оборудования заданных технологическим процессом минимальный расход теплоты и теплопотери.К оборудованию предъявляют следующие эксплуатационные требования...
19740. Задачи энергетической службы промышленного предприятия. Функции Проматомнадзора и Энергонадзора. Основные руководящие, нормативные документы 14.66 KB
  Задачи энергетической службы промышленного предприятия. Функции Проматомнадзора и Энергонадзора. Основные руководящие нормативные документы Функции энергетической службы предприятия: разработка нормативов касающихся энергетической службы; планирование потр...
19741. Структура энергоцеха промышленного предприятия. Функциональные обязанности главного энергетика, начальников различных участков, техническая документация на оборудование котельной 17.32 KB
  Структура энергоцеха промышленного предприятия. Функциональные обязанности главного энергетика начальников различных участков техническая документация на оборудование котельной Главный энергетик: 1.Организует технически правильную эксплуатацию и своевременный...
19742. Основные требования к эксплуатации топливного хозяйства при сжигании твёрдого топлива. Особенности эксплуатации мазутного хозяйства 16.99 KB
  Основные требования к эксплуатации топливного хозяйства при сжигании твёрдого топлива. Особенности эксплуатации мазутного хозяйства. Основные требования к эксплуатации газового хозяйства промышленного предприятия Топливным хозяйством называют систему устройств и
19743. Эксплуатация тягодутьевых машин. Неполадки в работе тягодутьевых машин и меры по их предотвращению. Эксплуатация центробежных насосов и компрессорных установок 15.58 KB
  Эксплуатация тягодутьевых машин. Неполадки в работе тягодутьевых машин и меры по их предотвращению. Эксплуатация центробежных насосов и компрессорных установок Тягодутьевые машины и газовоздушный тракт котельного агрегата до начала испытаний должны быть внимательно...
19744. Требования правил Проматомнадзора к конструкции, материалам, изготовлению и монтажу паровых и водогрейных котлов, их арматуре 18.3 KB
  Требования правил Проматомнадзора к конструкции материалам изготовлению и монтажу паровых и водогрейных котлов их арматуре 2.1. Основное требование к конструкции котлов водоподогревателей и их основных частей обеспечение надежной долговечной и безопасной экспл