66709

Елітарні заклади Росії 19 століття

Реферат

Культурология и искусствоведение

За наказом царя 3 (15) липня 1868 року ліцей був перетворений у юридичний ліцей. Курс навчання став чотирирічним. Навчальні предмети - ті ж, що на юридичних факультетах університетів. Відтепер ліцей давав вищу юридичну освіту. В 1886 р. для студентів ліцею уведений спеціальний одяг, такий же...

Украинкский

2014-08-26

572 KB

0 чел.

Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка

Фізико-математичний факультет

Кафедра педагогіки, психології  і методики викладання фізики

             

Реферат на тему:

«Елітарні заклади Росії 19 ст

    Підготував студент

    45 групи

    Легкобит С.О.

Перевірив

    Дедович В.М.

Чернігів 2007

План

  1.  Демидівський юридичний ліцей

а) Ярославське Демидівскьке училище вищих наук (1803 - 1833)

б) Демидівський ліцей (1833 — 1868)

в) Демидівський юридичний ліцей (1868 — 1919)

2) Рішельєвський ліцей

а) Історія

б) Сучасність

3) Царскосільський ліцей

а) Ліцей у Царському селі

б) Переїзд у Петербург

в) Відродження ліцею в сучасній Росії

4) Література

Демидівський юридичний ліцей

 

Головний будинок ліцею

Демидівський юридичний ліцей — вищий навчальний заклад у Ярославлі. Існував під різними назвами в 1803 - 1919 роках. Нині - Ярославський державний університет.

Ярославське Демидівське училище вищих наук (1803 — 1833)

Засновано 6 (18) липня 1803 року на кошти й за пропозицією П. Г. Демидова. Відкриття відбулося 29 квітня (11 травня) 1805 року. По статусі училище займало "перший щабель безпосередньо після центральних університетів існуючих в Імперії ". Сім професорів викладали в ньому словесність древніх мов і російське красномовство, філософію, право, чисту й змішану математику, історію, хімію й науку фінансів; крім цих предметів, викладалися ще нові мови й закон Божий. До 1810 р. число учнів не перевищувало 49; в 1822 р. студентів було вже 109.

Демидівський ліцей (1833 - 1868)

2 (14) серпня 1833 року постановою Міністерства народної освіти училище було перетворене в Демидівський ліцей, а пансіон, що існував при училищі, був приєднаний до Ярославської гімназії. За новим статутом ліцей перебував у віданні Московського університету. Курс навчання в ліцеї був трирічний. Викладалися: закон Божий, математика, фізика, хімія й технологія, російська й латинська словесність, філософія, природна історія, російське публічне, цивільне й карне право, політична економіка й фінанси, російська й загальна історія й статистика, німецька й французька мови. Особлива увага зверталася на юридичні й камеральні науки, інші вважалися другорядними.

Демидівський юридичний ліцей (1868 - 1919)

За наказом царя 3 (15) липня 1868 року ліцей був перетворений у юридичний ліцей. Курс навчання став чотирирічним. Навчальні предмети - ті ж, що на юридичних факультетах університетів. Відтепер ліцей давав вищу юридичну освіту. В 1886 р. для студентів ліцею уведений спеціальний одяг, такий же, як і для студентів університету. На початку 1892 р. у ліцеї навчалося 169 студентів.

Відповідно до декрету Ради народних комісарів від 21 січня 1919 року, підписаному В. И. Леніним, Демидівський юридичний ліцей був перетворений у Ярославський державний університет. Головний будинок ліцею був сильно ушкоджений під час заколоту 1918 року й остаточно розібраний в 1929 році.

Рішельєвський ліцей

Рішельєвський ліцей — перший вищий навчальний заклад в Одесі. Створений указом імператора Олександра I в 1817 році, в 1862 перетворений у Новоросійський Імператорський університет. Був названий на честь одеського губернатора Новоросії А. Э. де Рішельє, ініціативі якого зобов'язаний своїм існуванням.

Історія

Ідея створення ліцею в Одесі належала герцогові А. Э. де Рішельє, що звернувся до імператора Олександра I з відповідним проханням. Однак рішення по цьому питанню було прийнято не відразу. Відкриття ліцею відбулося вже після від'їзду Рішельє у Францію й призначення губернатором Одеси А. Ф. Ланжерона.

Рішельєвський  ліцей був створений згідно указу затвердженому 2 травня 1817 року, про затвердження якого Рішельє клопоче із Франції. Відкритий 17 січня 1818 року. Був створений на базі одеських Комерційної гімназії й Шляхетний інститут. За словами сучасників, звістка про відкриття ліцею викликало в першого міністра Франції сльози радості. Рішельє відразу пише лист подяки жителям Одеси й передає в дарунок ліцею свою бібліотеку й 13 тисяч франків.

Рішельєвський ліцей являв собою середній навчальний заклад підвищеного типу. Система освіти в ліцеї виглядала так:

  1.  Підготовча освіта (вивчення Закону Божого, російської граматики, російської історії, географії й арифметики) - від 8 до 10 років.
  2.  Літературне навчання: а) клас граматики - від 10 до 12 років; б) клас словесності - від 12 до 14 років; в) клас риторики - від 14 до 16 років.
  3.  Вивчення вищих наук (вивчення математики, фізики, механіки, логіки, метафізики, природного й народного права, фортифікації й артилерії) - від 16 до 18 років.

Устав утверджений 29 травня 1837 року сприяв перетворенню ліцею у вищий навчальний заклад. Відповідно до його від ліцею була відділена гімназія й він був розділений на відділення:

  •  фізико-математичне;
  •  юридичне;
  •  камеральне (з 1841 року).

Відповідно до іменного указу Олександра II від 10 червня 1862 року Рішельєвський ліцей був перетворений у Новоросійський університет.

Якщо згадати хоча б деяких з тих, хто за довгі роки існування ліцею побував у стінах його будинку, список виявиться блискучим: цар Олександр I, поет Костянтин Батюшков, письменник Іван Бунін, поет Василь Жуковський, письменник Валентин Катаєв, письменник Олександр Куприн, поет Адам Міцкевич, цар Микола I, академік хірург Пирогов, поет Яків Полонський, Пушкін і багато інших

Сучасність

В 1989 році Рішельєвський ліцей був відкритий як середній навчальний заклад на базі одеської середньої школи № 36.

Царскосільський ліцей

Царскосільський ліцей (інші назви — Імператорський Царскосільський ліцей,  Олександровський ліцей) — вищий навчальний заклад у дореволюційній Росії, що діяв в Царському Селі (нині м. Пушкін, Пушкінський район м. Санкт-Петербурга). Ліцей призначався для навчання дворянських дітей, програма була орієнтована в першу чергу на підготовку державних чиновників вищих рангів. Заснований за розпорядженням імператора Олександра I в 1810 р. ліцей був відкритий 19 жовтня 1811 р. Перебував у віданні міністерства народної освіти, в 1882 р. переданий військовому відомству. У ліцей приймалися діти 10-12 років, число вихованців у перші роки становило 30 чоловік, згодом було збільшено до 100 (1832).

Ліцей у Царському селі

Корпус ліцею при царскосільському палаці був в 1811 р. перебудований зі старого чотириповерхового флігеля, побудованого для дочки імператора Павла I, по проекту архітектора В. П. Стасова. Навчання тривало шість років (два трирічних курси, з 1836 - чотири класи по півтора року), за цей час вивчалися наступні дисципліни:

  •  моральні (закон божий, етика, логіка, правознавство, політична економія);
  •  словесні (російська, латинська, французька, німецька словесність і мови, риторика);
  •  історичні (російська й загальна історія, фізична географія);
  •  фізичні й математичні (математика, початки фізики й космографії, математична географія, статистика);
  •  образотворчі мистецтва й гімнастичні вправи (краснопис, малювання, танці, фехтування, верхівкова їзда, плавання).

Навчальний план ліцею неодноразово змінювався, зберігаючи при цьому гуманітарно-юридичну спрямованість. Ліцейське утворення прирівнювалося до університетського, випускники одержували цивільні чини 14-го - 9-го класів. Для тих хто бажав поступити на військову службу проводилося додаткове військове навчання, у цьому випадку випускники діставали права закінчивших Пажеський корпус. В 1814-1829 р. при ліцеї діяв Благородний пансіон.

У перший набір ліцеїстів потрапили:

Сильверій Брогліо, Олександр Горчаков, Антон Дельвіг, Іван Пущин, Олександр Пушкін, Володимир Вольховский, Семен Есаков, Бакунін, Іллічевский, Гур'єв, Комовский, Корнілов, Микола Корсаков, Модест Корф, Костенський, Вільгельм Кюхельбекер, Ломоносов, Маліновський, Маслов, Матюшкін, М’ясоєдов, Ржевський, Тирков, Яковлев, Юдин та ін. Із цих 30 чоловік тільки 18 були православними, інші були лютеранами або католиками.

Переїзд у Петербург

6 вересня 1843 року колишній Царскосільський ліцей переїхав у Санкт-Петербург, у будинок Олександровського сирітського будинку за адресою Каменноостровський проспект, буд. 21. За вказівкою Миколи I після переїзду ліцей став іменуватися Імператорським Олександровським. Будинок ліцею кілька разів перебудовували. До 50-річчя ліцея до головного будинку з боку саду прибудували двоповерховий корпус. В 1878 році за проектом Р.Я. Оссолануса в будинку надбудували четвертий поверх. В 1881 році в новому флігелі по Великій Монетній вулиці розмістився підготовчий клас. В 1902-1905 роках з боку вулиці Рентгена був побудований кутовий чотириповерховий флігель для вихователів, головний будинок був розширений, до нього були прибудовані крила.

19 жовтня 1889 року перед головним входом установили погруддя Олександра I (не збереглося), а в саду - пам'ятник А. С. Пушкіну.

29 травня 1918 року постановою Ради Народних Комісарів ліцей був закритий. Будинок, що звільнився, зайняв Пролетарський політтехнікум.

Відродження ліцею в сучасній Росії

В 1999 році в Павловську була відкрита школа імені А. М. Горчакова. Засновник школи, а також її директор - меценат Сергій Гурцата, задумав її як експеримент, як  діюча пам’ятка Пушкінському ліцею.

Література

1) http://ru.wikipedia.org

PAGE  9


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

21360. Структурная схема, назначение составных частей, принцип работы станции в различных режимах 50.55 KB
  АПОА предназначен для обнаружения пеленгования и технического анализа ИРИ. Он обеспечивает: панорамную перестройку панорамного обнаружителя Р381Т15 и одновременно с ним автоматического пеленгатора по частоте во всем рабочем диапазоне частот или на отдельных участках диапазона с одинаковыми полосами обзора до семидесяти девяти; определение численных значений частот ИРИ и пеленгов на них с вводом измеренных значений в УУС; определение характеристик сигналов в ручном режиме с помощью анализатора Р399Т и занесение их при...
21361. Аппаратура АПОА: АФС КАМА-4, широкополосное входное устройство Т-152, панорамный обнаружитель Р-381Т1-5 38.37 KB
  Основными функциями изделия являются автоматический поиск радиоизлучений в установленной полосе обзора определение их средних частот ширины спектра и уровня на входе изделия формирование кодов характеристик излучений для передачи в УУС определение момента настройки РПУ на центральную или максимальную частоту спектра излучения. Логическая обработка кодов уровней при поиске сигналов со скоростью 0125 и 0250МГц cек предусматривает разделение импульсных помех и сигналов определение ширины спектра сигнала определение момента точной...
21362. Аппаратура АПОА: назначение, состав и работа составных частей панорамного обнаружителя Р-381Т1-5 25.35 KB
  РПУ Р381Т1 4 предназначено для использования в автоматизированных комплексах. В РПУ имеется гетеродин для приёма ТЛГ и ОПС сигналов работающий в следующих режимах: в режиме плавной перестройки с пределами изменения частоты 5000 Гц. В режиме фиксированных настроек для приёма передач с ОБП стабилизированный кварцевыми резонаторами на частотах 21315 и 21685 кГц режимы ВБП и НБП. Блок ПБ11 предназначен для преселекции усиления и аттенюации принимаемого ВЧ сигнала а также защиты РПУ от мощного сигнала помехи.
21363. Аппаратура АПОА: приемник контроля Р399А 17.93 KB
  В РПУ имеется гетеродин для приёма ТЛГ и ОПС сигналов работающий в следующих режимах: в режиме плавной перестройки с пределами изменения частоты 5000 Гц относительно средней частоты 215 кГц режим ТЛГ. Предусмотрена коррекция частоты гетеродина. Установка частоты и перестройка в ручном режиме обеспечивается: вручную с помощью клавиатуры УСТАНОВКА ЧАСТОТЫ или ручки НАСТРОЙКА с дискретностью 1 при нажатой кнопке 1 переключателя ШАГ НАСТРОЙКИ и с дискретом 10 Гц при нажатой кнопке 10. Обеспечивается установка частоты по...
21364. Аппаратура АПОА: приемоиндикатор Р-381Т1-3 25.68 KB
  Вопрос№1 Назначение и технические данные ПИ Р381Т13 при работе в составе АПОА предназначен для автоматического определения направления пеленга на источники радиоизлучений. Состав: трёхканальное радиоприёмное устройство РПУ; блок индикации пеленга ИП; блок управления; два блока питания для РПУ и ИП. Для уменьшения ошибок пеленгования предусмотрено автоматическое выравнивание характеристик каналов и поддержание их идентичности. Для слухового контроля радиопередач в ПИ имеется слуховой тракт...
21365. Аппаратура АПОА: анализатор спектра Р-399Т 20.22 KB
  В составе АПОА анализатор работает с РПУ ПИ Р381Т13 на промежуточной частоте 215 кГц значение частоты выбирается переключателем ВХ. ЧАСТОТА кГц. В режиме ОБЗОР обеспечивается частотный анализ спектров сигналов в полосе обзора 025 кГц; 1кГц; 3кГц; 12кГц и 48кГц выбирается переключателем ОБЗОР кГц. ЧАСТОТА кГц включается соответствующий гетеродин 488; 575; 825 или 860 кГц.
21366. Аппаратура передающего тракта : устройство модулирующих сигналов 59.19 KB
  В состав блока входят: ячейки ЧТ1; ячейки ЧТ2; ячейка ХИП; ячейка преобразователя кода. Сдвиговые частоты с шагом 10 Гц вверх и вниз от несущей частоты 128000 Гц формируются в ячейках ЧТ1 и ЧТ2. Сформированные в ячейках ЧТ1 напряжения частотой 128 F кГц и в ячейках ЧТ2 128 F кГц поступают в ячейку ХИП. В ячейках ХИП формируется напряжение представляющее собой хаотическую последовательность импульсов.
21367. Аппаратура передающего тракта : возбудитель «ЛАЗУРЬ 50.33 KB
  Время настройки по коду частоты не более 03 сек. Устройство и принцип работы Возбудитель построен по принципу супергетеродина с автоматической настройкой по коду частоты с тройным в КВ диапазоне и двойным в УКВ диапазоне преобразованием частоты с использованием в качестве гетеродинов синтезаторов частот. Для переноса сигнала помехи с поднесущей частоты 128 кГц поступающей с УМС в диапазон рабочих частот 15 – 30 МГц используются три преобразования поднесущей частоты с помощью эталонных колебаний трёх гетеродинов формируемых в...
21368. Аппаратура передающего тракта : усилитель мощности АСП Р378А,Б 52.83 KB
  УРУ построен по двухтактной схеме на 12 лампах ГУ74Б. Один – низковольтный: питает предварительный усилитель накалы ламп цепи смещения управления сигнализации и защиты. Два высоковольтных – питают анодные и экранные цепи ламп УРУ. Выполнен по двухтактной схеме на 12ти лампах ГУ74Б по схеме усилителя бегущей волны для чего в цепи управляющих сеток ламп включены сеточные линии индуктивности и ёмкости с волновым сопротивлением 100 Ом.